|
1.
2.
3.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Фізичне обстеження складається з:
1) перкусії, пальпації, аускультації;
2) електрокардіографічного дослі­
дження серця;
3) визначення кількості гемоглобіну
в крові;
4) вимірювання артеріального тис­
ку;
5) усього вище переліченого.
Дослідження хворого починається:
3) з дослідження серцево-судинної
системи;
4) з дослідження дихальної системи;
5) із з’ясування скарг хворого;
6) зі збору анамнезу;
7) постановки діагнозу.
До суб’єктивного методу сестрин­
ського обстеження відноситься:
1) визначення набряків;
2) розпитування пацієнта;
3) вимір артеріального тиску;
4) знайомство з даними медичної
карти;
5) визначення кольору шкіри.
3) гіперемія;
4) дрібнокрапчастий висип;
5) гноячкові ураження шкіри.
^
Положення, яке хворий приймає
для полегшення стану:
1) активне;
2) пасивне;
3) активно-вимушене;
4) положення лежачи;
5) вірно 1) і 4).
у
Трохи вираженими вважаються на­
бряки:
1) набряки гомілок;
2) анасарка;
3) пастозність гомілок;
4) гідроторакс;
5) гідроаденіт.
$
При анасарці спостерігається усе,
окрім:
1) гідротораксу;
2) асциту;
3) гідроперикарду;
4) пастозності гомілок;
5) вірно 1) і 2).
Окрім індексу маси тіла виявлення
надмірної маси тіла визначають:
1) вимірюванням окружності груд­
ної клітки;
2) вимірюванням окружності стегон;
3) вимірюванням окружності талії;
4) визначенням співвідношення
«окружність талії / окружність
стегон»;
5) визначенням товщини підшкірної
жирової клітковини в ділянці жи­
вота.
4.
Назвіть розділи медичного обстеження, які не належать до анамнезу:
1) розпитування про стан основних
органів і систем;
2) виявлення особливостей пульсу
на плечових артеріях;
3) виявлення характеру харчування;
4) виявлення шкідливих звичок у
хворого;
5) виявлення в минулому та у пря­
мих родичів алергійних реакцій
та шкідливих звичок.
9
5.
До змін шкіри при захворюваннях
надниркових залоз відноситься:
1) бронзовий відтінок шкіри;
2) блідість з жовтяничним відтін­
ком;
10. Масивний набряк, поширений на
все тіло, це:
1) анасарка;
2) асцит;
3) гідроторакс;
495
ДОГЛЯД ЗА Х ВО РИ М И
4) гідроперикард;
5) гідроаденіт.
4) серцева недостатність;
5) легенева недостатність?
11. Конституціональні типи за
М.В. Черноруцьким:
1) астенічний;
2) п кнічний;
3) апоплектичний;
4) акромегалічний;
5) лімфатичний.
17. Який показник індексу маси тіла
свідчить про надмірне ожиріння:
1) 25-29,9;
2) 18,5-24,9;
3) понад 40;
4) понад 25;
5) понад 50?
12. Конституціональні типи за
М.В Черноруцьким:
1) акромегалічний;
2) апоплектичний;
3) нормостенічний;
4) пікнічний;
5) лімфатичний.
18. Що вивчає медична етика:
1) взаємини між лікарем і хворим;
2) питання обов’язку, моралі і про­
фесійної етики;
3) взаємовідношення між медперсо­
налом і родичами хворого;
4) усе вище перелічене вірно;
5) ятрогенні захворювання?
13. Конституціональні типи за
М.В. Черноруцьким:
1) лімфатичний;
2) пікнічний;
3) апоплектичний;
4) акромегалічний;
5) гіперстенічний.
14. Для якого захворювання характерна
качина хода:
1) остеоартроз поперекового відділу
хребта;
2) вивих кульшових суглобів;
3) синдром Меньєра;
4) хвороба Паркінсона;
5) хвороба Бехтерева?
16.
19. Що таке ятрогенне захворювання:
1) захворювання, що розвинулося
в результаті необережного ви­
словлювання медпрацівника про
хворого або його хвороби, або в
результаті неправильного ліку­
вання;
2) нозокоміальне захворювання;
3) ускладнення основного захворю­
вання;
4) захворювання, що передається від
хворого до хворого;
5) спадкове захворювання?
Які хвороби проявляються блідістю
шкіри:
1) анемія;
2) еритремія;
3) гепатит;
4) серцева недостатність;
5) недостатність мітрального клапа­
на?
20. У Кримську війну Флоренс Наитінгейл різко знизила смертність
в госпіталях Англії (з 427 до 22 на
1000) завдяки:
1) перетворенням в області санітарії;
2) режиму відповідного питва;
3) навчанню санітарів;
4) індивідуальному догляду;
5) усьому вище переліченому.
Які хвороби проявляються блідістю
шкіри:
1) гепатит;
2) еритремія;
3) хронічний гломерулонефрит;
21. Основоположником системи догля­
ду за пацієнтами вважається:
1) Даша Севастопольська;
2) Флоренс Найтінгейл;
3) Вірджинія Хендерсон;
496
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
кінці коридору. Який режим пору­
шила санітарка?
1) санітарно-гігієнічний;
2) лікувально-охоронний;
3) лікарняний;
4) розпорядок дня;
5) внутрішній розпорядок роботи
клініки ?
4) Катерина Бакуніна;
5) Єфросинія Суздальська.
22. Ятрогенні захворювання обумовлені:
1) спадковою схильністю;
2) інфекційним агентом;
3) діяльністю медичного працівника;
4) травмами;
5) професійними шкідливостями.
23. Спеціалізована установа для надан­
ня паліативної допомоги:
1) хоспіс;
2) поліклініка;
3) медсанчастина;
4) станція швидкої допомоги;
5) санаторій.
24. Зміст напівпостільного режиму по­
лягає в:
1) ходьбі в межах відділення,
2) положенні сидячи при випорож­
неннях 2-4 рази в день;
3) прогулянках по лікарняній тери­
торії;
4) положенні ортопноє;
5) активних рухах у положенні лежа­
чи.
25. Хворий, який перебуває на лікуван­
ні у клініці, під час прогулянки вий­
шов за межі території парку лікарні.
Як кваліфікувати таке порушення:
1) хворий порушив лікарняний ре­
жим;
2) хворий порушив лікувальноохоронний режим;
3) хворий порушив санітарногігієнічний режим лікарні
4) хворий порушив розпорядок дня;
5) хворий порушив процес лікування?
26. Санітарка під час прибирання туа­
летної кімнати виявила відсутність
склянки з просвітленим розчином
хлорного вапна, про що голосно
сповістила чергову медичну сестру,
яка знаходилась у протилежному
27. Стаціонарні лікувальні установи це:
1) поліклініки;
2) амбулаторії;
3) лікарні;
4) диспансери;
5) жіночі консультації.
28. Амбулаторні лікувальні установи це:
1) полікл ніки;
2) санаторії;
3) лікарні;
4) хоспіси;
5) клініки.
29
Назвіть лікувальний заклад, де, крім
стаціонарного лікування, проводять
навчання студентів, лікарів, серед­
нього медичного персоналу:
1) поліклініка;
2)
3)
4)
5)
медико-санітарна частина;
лікарня;
госпіталь;
клініка.
30
Санітарно-гігієнічний режим - це:
1) лікування хворих;
2) вимоги до санітарного утримання
приміщень;
3) вимоги до своєчасного виконання
лікувальних маніпуляцій;
4) вимоги до внутрішнього оформ­
лення приміщень;
5) вимоги до переміщення по лікарні.
31.
При постільному режимі:
1) заборонено рухатися в ліжку;
2) дозволено ходити по відділенню і
виходити на прогулянки;
497
ДОГЛЯД З А ХВО Р И М И
3) дозволено обертатися в ліжку, си­
діти, але не дозволено вставати;
4) дозволені обмежені переміщення
в межах палати;
5) можна повертатися в ліжку.
32. Хворому при суворому постільному
режимі:
1) не можна рухатися в ліжку;
2) можна обертатися в ліжку;
3) відправлення фізіологічних по­
треб дозволене в санвузлі палати;
4) при хорошій адаптації показані
заняття лікувальною фізкульту­
рою;
5) можна вживати їжу в ліжку сидя­
чи.
33. Медична сестра не заповнює в при­
ймальному відділенні:
1) листок непрацездатності;
2) титульний аркуш медичної карти;
3) статистичну карту вибулого із
стаціонару;
4) екстрене повідомлення;
5) журнал реєстрації госпіталізова­
них хворих.
34. Приміщення, де проводиться сан
обробка пацієнта, що поступив в
лікарню:
1) процедурний кабінет;
2) оглядовий кабінет;
3) клізменний кабінет;
4) санітарний пропускник;
5) санвузол палати.
35. Спосіб транспортування пацієнта з
приймального відділення у відділен­
ня визначає:
1) молодша медична сестра;
2) старша медична сестра приймаль­
ного відділення;
3) лікар;
4) медична сестра приймального
відділення;
5) санітарка.
498
36. До шляхів госпіталізації в стаціонар
не відноситься:
1) самозвернення;
2) на носилках;
3) машиною швидкої допомоги;
4) переведення з іншої лікувальної
установи;
5) вірно 1) і 3).
37. Антропометрія включає вимірю­
вання:
1) пульсу;
2) зросту;
3) температури;
4) артеріального тиску;
5) визначення частоти дихання.
38. У приймальному відділенні мають
бути зареєстровані при госпіталізацп:
1) всі пацієнти, які звернулися в
приймальне відділення;
2) пацієнти, яким відмовлено в гос­
піталізації;
3) пацієнти, які госпіталізовані в
стаціонар;
4) пацієнти, яких перевели до інших
установ;
5) пацієнти, консультовані в при­
ймальному відділенні.
39. Журнал обліку прийому хворих і
відмов у госпіталізації ведеться в
1) кожному відділенні;
2) кожному кабінеті;
3) приймальному відділенні стаціо
нару;
4) у заступника головного лікаря по
медичній частині;
5) у кожному підрозділі.
40. Для реєстрації хворих, що поступа­
ють у стаціонар, ведеться:
1) журнал обліку прийому хворих,
ф. ООІ/о;
2) медична карта стаціонарного хво­
рого, ф. ООЗ/о;
3) листок руху хворих і ліжкового
фонду, ф. 007/о;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
4) статистична карта вибулого із
стаціонару, ф. 066/о;
5) журнал реєстрації інфекційних
захворювань, ф. ОбО/о.
41. Функції приймального відділення:
1) реєстрація пацієнтів;
2) санітарна обробка (повна або
часткова);
3) проведення профоглядів співро­
бітників лікарні;
4) призначення обстеження і ліку­
вання;
5) проведення всіх екстрених опера­
цій.
42. Функції приймального відділення:
1) реєстрація пацієнтів;
2) призначення обстеження і ліку­
вання;
3) проведення профоглядів співро­
бітників лікарні;
4) організація транспортування па­
цієнта у відділення;
5) проведення всіх екстрених опера­
цій.
43. В обов’язки молодшої медсестри
приймального відділення входить
1) спостереження за санітарним ре­
жимом;
2) супровід хворого до лікаря в кабі­
нет і проведення санобробки хво­
рого;
3) транспортування і супровід хво­
рого в профільне відділення;
4) усе вище перераховане;
5) жодне з переліченого вище.
- 4 Робота приймального відділення
повинна проходити в наступній по­
слідовності:
1) реєстрація хворих, санітарногігієнічна обробка, лікарський
огляд;
2) реєстрація хворих, лікарський
огляд, санітарно-гігієнічна оброб­
ка;
3) санітарно-гігієнічна обробка, лі­
карський огляд, реєстрація хво­
рих;
4) залежно від потоку хворих;
5) довільно.
45. При виявленні педикульозу у хво­
рого в приймальному відділенні
стаціонару дії медичного персоналу
полягають у наступному:
1) відмовити хворому в госпіталіза­
ції;
2) відправити одяг і білизну на дез­
інсекцію;
3) провести миття хворого з милом
у ванні;
4) незважаючи на протести хворого,
провести гоління голови;
5) обробити волосисту частину го­
лови педикулоцидами.
46. Після обробки хворого в приймаль­
ному відділенні протипедикульозними засобами медсестра повинна:
1) видати хворому документ із за­
значенням проведених заходів;
2) заповнити і відправити в СЕС
екстрене повідомлення;
3) зробити відповідну позначку в
температурному лиску;
4) зробити відповідну позначку на
титульному листку історії хворо­
би;
5) повідомити по телефону старшу
сестру відділення.
47. Температура води для гігієнічної
ванни має бути
1) 27-29 °С;
2) 30-33 °С;
3) наближатися до температури тіла
(36-37 °С) або бути трохи вищою
(37-40 °С);
4) 42-45 °С;
5) 45-48 °С.
48. У приймальне відділення хірургіч­
ного стаціонару родичі привезли
пацієнта із проявами серцевого
499
ДОГЛЯД З А ХВО РИ М И
нападу. Медичний персонал відді­
лення надав родичам хворого адресу
кардіологічної лікарні та направив
хворого до неї. Які дії мали здій­
снити співробітники приймального
відділення:
1) медперсонал поступив абсолют­
но вірно, оскільки в хірургіч­
ному відділенні немає умов для
кваліфікованої кардіологічної
допомоги;
2) медперсонал поступив вірно,
оскільки надаючи допомогу не­
профільному хворому вони могли
пропустити хірургічного пацієн­
та;
3) медперсонал поступив не вірно,
хворого слід було госпіталізувати
та лікувати у стаціонарі, незалеж­
но від його профільності, до оду­
жання;
4) медперсонал поступив не вірно,
слід було надати хворому невід­
кладну допомогу та викликати
спеціалізовану кардіологічну бри­
гаду для транспортування пацієн­
та у кардіологічне відділення;
5) медперсонал поступив не вірно,
слід було одразу відправити хво­
рого до профільного відділення
на транспорті лікарні?
49. Що являє собою антропометричне
дослідження
1) дослідження частоти дихання та
властивостей пульсу;
2) вимірювання зросту, маси тіла,
окружності грудної клітки,
окружності живота;
3) вимірювання артеріального тиску
та пульсу;
4) проведення інструментально­
го дослідження стану серцевосудинної системи;
5) вимірювання температури тіла?
500
50. Як запобігти утворенню пари при
підготовці гігієнічної ванни:
1) вимкнути вентиляцію;
2) підвісити над ванною відкритий
посуд із соляною кислотою;
3) готувати ванну шляхом послідов­
ного наливання холодної, а потім
гарячої води;
4) розвісити над ванною сухе про­
стирадло;
5) відкрити двері для утворення
протягу ?
51
При повній санітарній обробці хво­
рого використовується:
1) ванна, душ;
2) ванна, душ, обтирання;
3) обтирання, обмивання;
4) обтирання, обмивання, душ;
5) вірної) і 4).
52. Зважування хворого, що лікується в
стаціонарі, необхідно проводити:
1) 1 раз на тиждень, вранці, натще,
після випорожнення кишечнику і
сечового міхура, в одній білизні;
2) 1 раз на тиждень, вранці, натще, з
повним сечовим міхуром;
3) щовечора, після їди, з повним се­
човим міхуром;
4) на протязі дня, коли медсестра
виконає першочергові призначен­
ня;
5) вірно 3) і 4).
53. Для швидкого надання усної інфор­
мації про госпіталізацію конкретно­
го хворого працівники приймально­
го відділення використовують:
1) «Журнал екстрених повідомлень»;
2) «Алфавітний журнал госпіталізо­
ваних хворих»;
3) «Журнал відмовлень у госпіталі­
зації»;
4) «Журнал обліку прийому хворих
у стаціонар»;
5) щоденні списки хворих, яких гос­
піталізували до лікарні.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
5-і.
"[ікувально-охоронний режим
включає в себе:
1) забезпечення режиму оберігання
психіки хворого;
2) суворе дотримання правил внутрішнього розпорядку дня;
3) забезпечення дотримання режи­
му рухової активності;
4) все вище перераховане;
5) вірної) і 2).
55. Санітарно-протиепідемічний режим
у лікувальному відділенні включає:
1) санітарно-гігієнічну обробку хво­
рих;
2) підтримання в них належної чи­
стоти на протязі доби;
3) вологе прибирання всіх примі­
щень відділення;
4) все вище перераховане;
5) вірної) і 2).
56. Щоденне вологе прибирання в пала­
тах проводиться:
1) 4 рази;
2) 3 рази;
3) 2 рази;
4) 1 раз;
5) по вимозі хворого.
5". Режим кварцування процедурного
кабінету:
1) через 1 год по 15 хв;
2) 2 рази в день;
3) 3 рази в день;
4) через 2 год по ЗО хв;
5) 1 раз в день.
55. Умови зберігання хлорумісних де­
зінфекційних засобів:
1) не має значення;
2) на світлі;
3) у темному сухому приміщенні;
4) у вологому приміщенні;
5) вірно 2 і 4.
59.
Прибирання їдальні і буфету пови­
нне проводитися:
1) 2 рази в день;
2)
3)
4)
5)
3 рази в день;
після кожної роздачі їжі;
у кінці робочого дня;
на початку робочого дня.
60. При сухості губ і появі у пацієнта
тріщин на губах медична сестра
може їх обробити:
1) діамантовим зеленим;
2) 5 %розчином перманганату ка­
лію;
3) 3 %розчином перекису водню;
4) 70 %етиловим спиртом;
5) вазеліном.
61. Гігієнічна ванна проводиться у від­
діленні:
1) за бажанням хворого;
2) через день;
3) 1 раз на місяць;
4) 2 рази в день;
5) щоденно, через день, але не рідше
одного разу на тиждень.
62. З метою видалення кірочок з носо­
вої порожнини використовується:
1) 70 %етиловий спирт;
2) вазелінова олія;
3) 10 %розчин камфорного спирту;
4) 3 %розчин перекису водню;
5) вода для ін’єкцій.
63. Для протирання вій і повік можна
використовувати розчин:
1) 5 % калію перманганату;
2) 3 % перекису водню;
3) 1 %саліцилового спирту;
4) 0,02 %фурациліну;
5) 70 %етилового спирту.
64. При протиранні очей антисептич­
ними засобами рух тампона необхід
но проводити по напряму:
1) від внутрішнього до зовнішнього
кута ока;
2) від зовнішнього до внутрішнього
кута ока;
3) не має значення;
4) зверху вниз;
501
ДОГЛЯД ЗА Х ВО РИ М И
5) від низу до верху.
65. При закладанні очної мазі з тюбика
мазь закладається:
1) від внутрішнього кута ока уздовж
нижньої повіки;
2) від зовнішнього кута ока уздовж
верхньої повіки;
3) від зовнішнього кута ока уздовж
нижньої повіки;
4) від внутрішнього кута ока уздовж
верхньої повіки;
5) залежить від захворювання очей.
66. Положення, яке займає хворий при
нападі ядухи (бронхіальній астмі):
1) лежачи на спині горизонтально;
2) лежачи на животі;
3) лежачи на боці із зігнутими ниж­
німи кінцівками;
4) положення ортопное з опущени­
ми ногами;
5) положення ортопное з фіксова­
ним плечовим поясом.
67. Дезінфекція - це заходи, спрямовані
на знищення збудників інфекційних
захворювань:
1) у зовнішньому середовищі;
2) в організмі хворого;
3) у зовнішньому середовищі і в ор­
ганізмі хворого;
4) в організмі гризунів;
5) у лабораторних умовах.
68. Для проведення дезінфекції хіміч­
ним методом використовують:
1) високі температури;
2) засоби біологічної природи;
3) хлорумісні речовини;
4) низькі температури;
5) дію променистої енергії.
69. До фізичних методів дезінфекції
відносяться:
1) антагоністична дія між різними
мікроорганізмами;
2) дія високих і низьких температур;
3) використання хімічних речовин;
502
■
4) засоби біологічної природи;
5) хлорумісні речовини.
70. Генеральне прибирання проводить­
ся:
1) 1 раз в 2 тижні;
2) 1 раз на місяць;
3) 1 раз на тиждень;
4) щодня;
5) у міру необхідності.
71. Для приготування 10 л 10% розчину
хлорного вапна необхідно взяти
сухого препарату:
1) 2 кг;
2) 1 кг;
3) 0,1 кг;
4) 8 кг;
5) 10 кг.
72. Для приготування 10 л 3 %розчину
хлораміну необхідно взяти сухої
речовини:
1) 500 г;
2) 3000 г;
3) 300 г;
4) 200 г;
5) 1000 г.
73. Ліжко у важкохворих перестилають:
1) 1 раз на день;
2) 2 рази на день;
3) 1 раз на тиждень;
4) 1 раз в 10 днів;
5) не має значення.
74. Провітрювання приміщення, в яко­
му знаходиться хворий, робиться:
1) до кварцування;
2) 1 раз на тиждень;
3) 1 раз в 10 днів;
4) постійно незалежно від пори
року;
5) влітку цілу добу, взимку 3-4 рази
на добу.
75. Сестринський пост організовується
на кожні:
1) 15-20 ліжок;
2) 20-25 ліжок;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
3) 25-30 ліжок;
4) 30-35 ліжок;
5) 35-40 ліжок.
'6 . Прибирання палат проводиться:
1) вологим способом у міру необхід­
ності, але не рідше 2 разів на день;
2) вологим способом 1 раз на день;
3) сухим способом 1 раз на день;
4) сухим способом не рідше 2 разів
на день;
5) сухим і вологим способами по ба­
жанню хворих.
. До якого часу має бути закінчене
перше вологе прибирання палат:
1) до 7.00;
2) до 8.00;
3) до 9.00;
4) до 10.00;
5) не регламентується?
Як часто проводять поточне приби­
рання процедурного кабінету:
1) щотижня;
2) 2 рази на день;
3) 1 раз на день;
4) після кожної маніпуляції;
5) через кожні 8 год?
“9. Для приготування 0,1 % робочого
розчину хлорного вапна беруть:
1) 100 мл 10 % розчину хлорного
вапна додається до 9,9 л води;
2) 200 мл 10 % розчину хлорного
вапна додається до 9,8 л води;
3) 500 мл 10 %розчину хлорного
вапна додається до 9,5 л води;
4) 1 л 10 %розчину хлорного вапна
додається до 9 л води;
5) 1,5 л 10 %розчину хлорного вапна
додається до 8,5 л води.
Зміна білизни хворому проводиться:
1) не рідше 1 разу в тиждень;
2) не рідше 1 разу в 7-10 днів;
3) на прохання хворого;
4) через кожні 3 дні;
5) на розсуд медсестри.
81. Чистить вуха хворому від сірки
необхідно:
1) 1 раз на тиждень;
2) 2-3 рази на тиждень;
3) 1 раз на місяць;
4) 2-3 рази на місяць;
5) щодня.
82. При обробці порожнини носа ви­
користовують:
1) сухітурунди;
2) турунди, змочені розчином фурациліну;
3) туруни, змочені розчином гідро­
карбонату натрію;
4) турунди, змочені вазеліновою олі­
єю;
5) кухонну сіль.
83. Полоскання рота повинно проводи­
тись:
1) тільки вранці;
2) вранці і після кожного вживання
їжі;
3) тільки увечері;
4) через кожні 2-3 год;
5) вірної) ІЗ).
84. Активно-вимушене положення - це:
1) положення, яке хворий легко змі­
нює, залежно від своїх потреб та
бажань;
2) положення, яке хворий самостій­
но змінити не може;
3) положення, яке хворий займає
самостійно з метою полегшення
хворобливого стану (болю, за­
дишки) ;
4) положення, зайняти яке хворого
примушує патологічний процес
поза його бажанням;
5) вірно 1) і 4).
85. Яка кратність миття голови у хворих
з постільним режимом:
1) 2-3 рази на добу;
2) щоденно;
3) один раз в 2 дні;
4) один раз на тиждень;
■
503
ДОГЛЯД З А Х ВО РИ М И
5) двічі на місяць ?
86 . Пасивно-вимушене положення - це:
1) положення, яке хворий легко змі­
нює, залежно від своїх потреб та
бажань;
2) положення, яке хворий самостій­
но змінити не може;
3) положення, яке хворий змінює
самостійно з метою полегшення
больових відчуттів;
4) вірної) і 2);
5) положення, яке призначає лікар
з метою забезпечити сприятливі­
ший перебіг хвороби.
87. Яка максимальна кількість ліжок
може бути розміщена у лікарняній
палаті:
1) 4 ліжка;
2) 6 ліжок,
3) 8 ліжок;
4) 12 ліжок;
5) встановлюється керівництвом лі­
карні ?
88 . Визначте оптимальну температуру
в лікарняній палаті терапевтичного
відділення:
1) 16-17 °С;
2) 18-20 °С;
3) 20-22 °С взимку і 22-24 °С влітку;
4) 24-26 °С;
5) залежить від уподобань пацієнтів.
89. Який норматив площі ( із розрахун­
ку на одного хворого) в лікувальній
палаті:
1) Зм2;
2)
3)
4)
5)
5 м2;
7 м2;
10 м2;
12 м2 ?
90. Яка оптимальна кількість стільців
(табуретів) має бути у палаті:
1) не обмежується;
2) 5-6 стільців (табуретів);
3) за кількістю ліжок;
504
4) 1-2 стільці, незалежно від кіль­
кості ліжок;
5) 2 стільці на кожне ліжко, щоб
вільно розмістити відвідувачів?
91. Як називається положення хворого
в ліжку, при якому він самостійно
не може змінити свого положення:
1) активно-вимушене;
2) положення Сімса;
3) положення Фаулера;
4) активне;
5) пасивне ?
92. Для оброблення очей необхідно за­
стосувати:
1) 0,5 %розчин калію перманганату;
2) 2 %розчин натрію гідрокарбона­
ту;
3) розчин фурациліну 1:5 000;
4) 1 %розчин перекису водню;
5) ЗО %етиловий спирт.
93. Порційна вимога складається:
1) 2 рази на тиждень;
2) раз на тиждень;
3) щодня;
4) при госпіталізації пацієнта;
5) вранці і ввечері.
94. При виразковій хворобі дванад­
цятипалої кишки з підвищеною
секреторною функцією шлунка при­
значають дієту:
1 ) № 1;
2) № 2;
3 ) № 8;
4) №9;
5) №10.
95. Дієту №15 призначають хворим:
1) цукровим діабетом;
2) гострим нефритом;
3) хронічним гепатитом;
4) з різними захворюваннями у пері­
од одужання при відсутності по­
казань до призначення спеціаль­
ної дієти;
5) із захворюваннями серця.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
96. Яку кількість їжі можна одноразово
ввести через гастростому:
1) 150-200 мл;
2) 1,5 л;
3) 50 мл;
4) 700 мл;
5) 1л?
97. Дієтичний стіл №7 призначають
хворим із захворюваннями:
1) серцево-судинної системи;
2) хворобами нирок;
3) захворюваннями суглобів;
4) цукровому діабеті;
5) хворобах печінки.
98. Дієтичний стіл № 9 призначають
хворим із захворюваннями:
1) серцево-судинної системи;
2) хворобами нирок;
3) захворюваннями суглобів;
4) цукровому діабеті;
5) хворобах печінки.
99.
Дієтичний стіл № 5 призначають
хворим із захворюваннями:
1) серцево-судинної системи;
2) нирок;
3) суглобів;
4) ендокринної системи;
5) печінки.
100. Яку дієту призначають хворому на
подагру, сечокам’яну хворобу:
1) дієту № 1;
2) дієту № 5;
3) дієту № 7;
4) дієту № 6;
5) дієту № 9 ?
101. Хворому у відділенні дієту призна­
чає:
1) завідувач відділення;
2) старша медична сестра;
3) лікуючий лікар;
4) дієтична сестра лікарні;
5) дієтлікар.
102. Який документ повинна перевірити
і відправити за призначенням стар­
ша медична сестра відділення для
організації дієтичного харчування:
1) порційник для роздавальні;
2) порційну вимогу для харчоблоку;
3) звіт про рух хворих за добу;
4) копії листків лікарських призна­
чень;
5) списки хворих, які госпіталізовані
за добу ?
103. При виразковій хворобі шлунка
призначають:
1) обмеження вживання рідини;
2) збільшення кількості білків у хар­
човому раціоні;
3) виключення молочних продуктів
із харчового раціону;
4) часте, дрібне харчування запо­
бігання механічному, хімічному і
термічному подразненню шлунка
(щадна дієта);
5) розвантажувальні дні.
104. Що з перелічених продуктів не
можна вживати хворому із заго­
стренням холециститу:
1) яблучний сік;
2) сир нежирний;
3) смажені гриби;
4) кефір;
5) мед ?
105. Годування хворого через гастро­
стому здійснюють у разі непрохід­
ності:
1) тонкої кишки;
2) шлунка;
3) стравоходу;
4) сигмоподібної кишки;
5) прямої кишки.
106. Годування хворого через зонд здій­
снюють у разі:
1) тривалого коматозного стану;
2) збудженого стану;
3) гарячки;
4) непрохідності кишок;
5) судом.
■
505
ДОГЛЯД ЗА ХВО РИ М И
107. При закрепах пацієнтові призначають:
1) безшлакову дієту;
2) калійумісну дієту;
3) продукти з рослинною кліткови­
ною;
4) м’ясо-молочні продукти;
5) безгемоглобінову дієту.
108. 3 якою метою перед вимірюванням
температури тіла очищують від поту
пахвову ділянку:
1) для забезпечення гігієнічних умов
процедури;
2) для профілактики від застуди;
3) для забезпечення вищої точності
вимірювання;
4) з метою кращої фіксації термоме­
тра;
5) для покращення тактильних від­
чуттів хворого?
109. У хворого температура супро­
воджується головним болем. Яку
першу допомогу Ви надасте такому
хворому:
1) холодний компрес на голову;
2) гаряча грілка на потилицю;
3) вдихання нашатирного спирту;
4) тепла грілка на скроні;
5) інгаляція кисню ?
110. Яка тривалість вимірювання тем­
ператури тіла у пахвовій ділянці
ртутним термометром:
1) не більше 5 хв;
2) до 10 хв;
3) 10-15 хв;
4) від 5 до 15 хв залежно від патоло­
гії;
3) понад 20 хв, особливо у важко­
хворих?
111 Яка температура характерна для
гіперпіретичної гарячки:
1) 37,0-38,0 °С;
2) 38,0-39,0 °С;
3) 39,0-40,0 °С;
4) 40,0-41,0 °С;
506
5) понад 41,0 °С ?
112. У яких випадках застосовують ви­
мірювання температури у прямій
кишці:
1) при кишковій кровотечі;
2) при геморої;
3) при пухлинах прямої кишки;
4) при проносах;
5) при надмірному виснаженні орга­
нізму ?
113. Які коливання температури про­
тягом доби притаманні постійній
формі гарячки:
1) у межах 1 °С;
2) у межах 1,5 °С;
3) однакова температура тіла протя­
гом доби;
4) у межах 2 °С з мінімальними зна­
ченнями увечері;
5) у межах 2 °С з мінімальними зна­
ченнями вранці ?
114. Яка температура тіла вважається
нормальною в пахвовій ділянці:
1) 36,6-36,8 °С;
2) до 37,0 °С;
3) 36,5-37,0 °С;
4) 36,1-36,9 °С;
5) 36,4-36,9°С?
115. Яке зниження температури тіла на­
зивається лігичним:
1) каскадоподібне;
2) хвилеподібне;
3) поступове протягом декількох
днів;
4) раптове;
5) більше, ніж на 4 °С за 2 год?
116. Яким чином змінюється частота
пульсу у хворого з гарячкою:
1) при відсутності супутньої патоло­
гії не змінюється;
2) збільшується на 10 ударів при під­
вищенні температури тіла на 1 °С;
3) збільшується приблизно на 10-20
ударів при всіх варіантах гарячки;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
4) залежить від типу температурної
кривої;
5) збільшується на 5 ударів при підви­
щенні температури на кожні 2 °С ?
и
О
117. Який рівень температури свідчить
про субфебрильну гарячку:
1) 37,0-38,0
2) 38,5-39,0 °С;
3) 38,0-39,0
4) 39,0-39,5
5) понад 40,о ° с ?
и ои
О
118. Який рівень температури характе­
ризує помірну гарячку:
1) 37,0-38,0 °С;
2) 38,5-39,0 °С;
3) 38,0-39,0 °С;
4) 39,0-39,5 °С;
5) понад 40,0 °С ?
119. Які особливості забезпечення ріди­
ною організму у хворого з високою
температурою тіла:
1) часте вживання рідини помірни­
ми порціями;
2) часте вживання великої кількості
рідини;
3) часте вживання мінеральної води
у дозі 2-3 склянки на добу;
4) часте змочування губ;
5) рідке (через 6-7 год) вживання ве­
ликої кількості напоїв (до 0,5 л за
1 раз) ?
120. Яку температуру тіла, виміряну в
пахвовій ділянці, називають надто
високою:
1) 37,0-38,0 °С;
2) 38,0-39,0 °С;
3) 39,0-40,0 °С;
4) 40,0-41,0 °С;
5) понад41,0°С?
121. Яка система у першу чергу страждає
при критичному зниженні темпера­
тури тіла:
1) нервова;
2) серцево-судинна;
3) система травлення;
4) система виділення;
5) ендокринна система ?
Як змінюється температура тіла
після вживання їжі:
1) не змінюється;
2) незначно знижується;
3) дещо знижується в конкретній ді­
лянці;
4) підвищується в ділянці живота;
5) незначно підвищується?
123. Якими процесами зумовлені коли­
вання температури в організмі у
ранковий і вечірній періоди доби:
1) рефлекторними;
2) синтезом білка;
3) тепловипромінюванням тіла;
4) біологічними ритмами енергетич­
ного обміну;
5) зміною кровообігу?
124. Другим періодом гарячки назива­
ють період:
1) підвищення температури тіла;
2) постійно високої температури
тіла;
3) падіння температури тіла;
4) нормальної температури тіла;
5) субнормальної температури тіла.
125. У другий період гарячки необхідно:
1) укутати хворого;
2) прикласти грілки до кінцівок;
3) підвісити міхур з льодом над го­
ловою;
4) поставити гірчичники;
5) поставити п’явки.
126. Гарячка, для якої характерне чер­
гування підвищеної температури з
безгарячковими періодами, називається:
1) виснажуюча;
2) поворотна;
3) хвилеподібна;
4) постійна;
5) гектична.
■
507
ДОГЛЯД З А Х ВО РИ М И
128. Гарячка в межах 38-38,8 °С упро­
довж 1,5 тижнів називається:
1) виснажуюча;
2) поворотна;
3) хвилеподібна;
4) постійна;
5) гектична.
129. Метод дезінфекції термометрів ме­
дичного призначення включає:
1) повне занурення в 3 %розчин
хлораміну на 60 хв;
2) двократне протирання 0,5 %роз­
чином хлораміну;
3) двократне протирання 3 %розчи­
ном перекису водню;
4) повне занурення в 0,5 %розчин
хлораміну на 30 хв;
5) протирання 70 %спиртом.
132. Тривалість дезінфекції медичних
термометрів в 2% розчині хлораміну
(в 1 хв):
1) 45;
2) 5;
3 ) 20 ;
4) 30;
5) 60.
133. Дезінфекція термометрів в 3 % роз­
чині перекису водню (у хв):
1)
2) 60
3) 45
4) 15
5) 5.
00
о
127. Тривала гарячка, при якій спостері­
гається зміна періодів поступового
наростання температури до висо­
ких цифр і поступового зниження її
до субфебрильних або нормальних
цифр, називається:
1) виснажуюча;
2) поворотна,
3) хвилеподібна;
4) постійна;
5) гектична.
134. Основна ознака І періоду гарячки:
1) остуда(озноб);
2) спрага;
3) почуття жару;
4) блювання;
5) зниження артеріального тиску.
135. Фізіологічна температура тіла паці­
єнта частіше буває нижче:
1) вранці;
2) в обід;
3) увечері;
4) вночі;
5) вдень.
130. Тип гарячки, при якій температура
вранці вища за вечірню:
1) спотворена;
2) поворотна;
3) хвилеподібна;
4) постійна;
5) гектична.
136. Ціна поділки (однієї клітинки) тем­
пературного листка відповідає:
1) 0,1 °С;
2) 0,2 °С;
3) 0,3 °С;
4) 0,4 °С;
5) 0,5 °С.
131. Прискорення пульсу в 1 хв при під­
вищенні температури тіла на 1° (в
ударах):
1) 20;
2) 10;
3) 5;
4) 2;
5) 25.
137. Яким чином слід підготувати міхур
з льодом:
1) налити холодну воду в міхур, піс­
ля чого заморозити;
2) налити гарячу воду в міхур, осту­
дити, після чого заморозити;
3) налити дистильовану воду в мі­
хур, після чого заморозити;
508
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
4) дрібно наколоти лід з морозиль­
ника і заповнити міхур на 2/3;
5) заморожений лід покласти до мі­
хура, заповнивши його на 1/3-2/3
об’єму ?
138. Які ускладнення можуть виникнути
при застосуванні міхура з льодом:
1) втрата чутливості шкіри;
2) прорив інфільтрату;
3) нагноєння інфільтрату;
4) виразки шкіри;
5) обмороження місця прикладання
міхура ?
139. Через який період часу роблять
10-хвилинну перерву при застосу­
ванні міхура з льодом:
1) кожні ЗО хв;
2) при кожному зверненні пацієнта;
3) кожні 5 хв;
4) кожну годину;
5) кожні 40 хв?
140. При яких патологічних станах за­
стосування гірчичників протипока­
зане:
1) кашель сухий;
2) запалення трахеї (трахеїт);
3) запалення легень;
4) гіпертонічна хвороба;
5) пухлина легень ?
141. Як правильно застосувати водяну
грілку:
1) наповнити водою температури 40
°С та покласти безпосередньо на
тіло хворого;
2) наповнити водою температури
50 °С та покласти безпосередньо
на тіло хворого;
3) наповнити кип’ятком, дати охоло­
нути, покласти на тіло хворого;
4) наповнити на 2/3 водою темпе­
ратури 70 °С, обгорнути сухим
рушником та покласти на тіло
хворого;
5) наповнити водою температури
70 °С, обгорнути вологим чистим
рушником та покласти на тіло
хворого ?
142. Яка тривалість знаходження міхура
з льодом на тілі хворого:
1) не більше 20 хв;
2) до 5 год за умови хорошої ізоля­
ції;
3) до 3 год за умови безперервного
знаходження на шкірі хворого;
4) до 10 год, роблячи перерву кожні
1-2 год на 10 хв;
5) до 1-2 год, роблячи перерву кожні
20-30 хв на 10-15 хв?
143. Які ознаки вірного одноразового
застосування гірчичників:
1) виникнення дрібних пухирців на
шкірі;
2) виникнення пігментації шкіри;
3) відсутність почервоніння шкіри в
ділянці застосування;
4) почервоніння шкіри, відчуття
жару в ділянці застосування;
5) почервоніння шкіри та набряк
підшкірної жирової клітковини в
ділянці накладання?
144. Яка тривалість перебування банок
на шкірі хворого:
1) 5-7 хв;
2) 10-15 хв;
3) 20-25 хв;
4) до 35 хв;
5) 25-40 хв?
145. При яких патологічних станах за­
стосування гірчичників протипока­
зане:
1) кашель сухий;
2) запалення трахеї (трахеїт);
3) запалення легень;
4) гіпертонічна хвороба;
5) легенева кровотеча ?
146. У яких випадках Ви застосуєте хо­
лодний компрес:
1) нападі ядухи;
2) нирковій кольці;
■
509
ДОГЛЯД ЗА Х ВО РИ М И
3) гнійному інфільтраті;
4) печінковій кольці;
5) крововиливу в суглоб внаслідок
травматичного ушкодження ?
147. Діюча речовина гірчичників - це:
1) терпентини;
2) алілова олія;
3) іхтіол;
4) усе вище перераховане;
5) вірної) і 2).
148. Час, на який поміщають тампон, що
горить, всередину банки:
1) 5 с;
2) 1с;
3) 1 хв,
4) 10 с;
5) до нагрівання країв банки.
149. Тривалість застосування вологого
зігріваючого компресу не повинна
перевищувати:
1) 24 год;
2) 6-8 год;
3) 12 год;
4) 3 год;
5) 5 хв.
150. Скільки шарів має бути в зігріваю­
чому вологому компресі:
1) 1 шар;
2) 4 шари;
3) 3 шари;
4) чим більше, тим краще;
5) 5 шарів?
151. Показання до застосування гірчич­
ників:
1) бронхіти, пневмонія;
2) легеневі кровотечі;
3) риніти, фарингіти;
4) туберкульоз легень;
5) захворювання шкіри.
152. Для екстреного видалення п’явок
застосовують:
1) пінцет;
2) ватку, змочену в спирті;
3) сіль;
510
4) рідкий азот;
5) хлороформ.
153. Хворому призначили гірчичники,
але до вечора у нього підвищилася
температура тіла до 39 °С. Ваші дії:
1) виконати призначення лікаря;
2) не виконувати призначення, бо ця
процедура протипоказана хворо­
му;
3) на прохання хворого дати йому
гірчичники для самостійної їх по­
становки;
4) поставити гірчичники на менший
термін;
5) дати жарознижуючі засоби.
154. Показанням для постановки банок є:
1) невралгії, радикуліти;
2) туберкульоз легень;
3) гарячки;
4) ішемічна хвороба серця;
5) гепатит.
155. При забитті в якості засобу першої
допомоги застосовують:
1) зігріваючий компрес;
2) міхур з льодом;
3) гарячий компрес;
4) вологе обгортання;
5) грілку.
156. Режим дезінфекції предметів догля­
ду з гуми (грілки, міхури для льоду):
1) двократне протирання 3 %розчи­
ном хлораміну;
2) двократне протирання 1 %роз­
чином хлораміну з інтервалом у
15 хв;
3) кип’ятіння в 2 %розчині гідро­
карбонату натрію;
4) занурення в 3 %розчин хлор­
аміну на 60 хв;
5) занурення в 3 %розчин перекису
водню на ЗО хв.
157. Показання до застосування гірчич­
ників:
1) гарячка, II період;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
2) гострі запальні захворювання ор­
ганів дихання;
3) легенева кровотеча;
4) ураження шкіри;
5) туберкульоз легень.
158. При укусі п’явки виділяють основ­
ну біологічно активну речовину, яка
розріджує кров і називається:
1) гепарин;
2) гірудин;
3) лізоцим;
4) птіалін;
5) трипсин.
159. Холодна вода при водолікуванні:
1) підвищує АТ;
2) знижує ЧСС;
3) спричинює розширення судин
мозку;
4) справляє седативну розслабляючу
дію;
5) прискорює дихання.
60. При оксигенотерапії проводиться
зволоження кисню з метою:
1) запобігання його зайвої втрати;
2) дотримання правил техніки безпе­
ки;
3) запобігання висиханню поверхні
повітроносних шляхів та альвеол;
4) як піногасник;
5) для зняття обструкції
161. У хворого під час приймання електропроцедури раптово з’явився
стисний біль у ділянці серця, серце­
биття. Що повинна зробити медсе­
стра, яка відпускає процедуру:
1) припинити відпуск процедури і
викликати лікаря;
2) зробити ін’єкцію кордіаміну та
продовжити процедуру;
3) викликати лікаря, а до його при­
ходу продовжувати процедуру;
4) дати понюхати ватку з нашатир­
ним спиртом;
5) дати хворому корвалол та продо­
вжувати процедуру ?
162. Через який час після вживання
їжі можна відпускати лікувальну
ванну
1) за 1-2 год до сніданку;
2) через 30-45 хв після сніданку;
3) тільки до їди;
4) не раніше 4 год після їди;
5) через 0,5 год після обіду ?
163. Яка середня тривалість лікувальної
ванни:
1) 5-10 хв;
2) 15-20 хв
3) 25-30 хв
4) 40-50 хв
5) до 1 год?
164. У хворого біль у правому колінному
суглобі. У Вашому розпорядженні
є мазь, яка містить у своєму складі
знеболювальний засіб. Яку процеду­
ру із застосуванням мазі Ви прове­
дете хворому:
1) теплий компрес із маззю на су­
глоб;
2) накладання мазі на суглоб;
3) холодний компрес із маззю на су­
глоб;
4) втирання мазі в ділянку суглоба;
5) накладання волого-висихаючої
пов’язки з маззю на суглоб?
165. Що таке терапевтична доза препа­
рату:
1) доза, яка спроможна поряд із
лікувальною дією спричинити
отруєння організму;
2) доза, яка здатна спричинити
смерть хворого;
3) доза, в якій препарат проявляє
лікувальну дію без помітних про­
явів токсичності;
4) доза, в якій препарат може спри­
чинити алергійну реакцію;
5) доза, лікувальний ефект від якої
настає тільки після багаторазово­
го її застосування?
511
ДОГЛЯД ЗА Х ВО РИ М И
166. Який з перерахованих способів
уведення препаратів належить до
зовнішніх:
1) пероральний;
2) ректальний;
3) підшкірний;
4) аплікаційний;
5) сублінгвальний ?
167. Який з перерахованих способів
уведення препаратів належать до
парентеральних:
1) per os;
2) intracutaneus;
3) per rectum;
4) perfistulae;
5) sub linguae?
168. Скільки водної витяжки (настою)
лікарських рослин міститься в
1 чайній ложці:
1) ЗО мл;
2) 20 мл;
3) 15 мл;
4) 10 мл;
5) 5 мл ?
169. На багаторазовий інструментарій,
який після використання був замо­
чений в розчині мийного засобу, а
потім промитий проточною водою,
нанесено кілька крапель 1% спирто­
вого розчину фенолфталеїну. Про
що може свідчити поява рожевого
забарвлення:
1) наявність залишків ліків;
2) наявність залишків крові;
3) наявність залишків мийного засо­
бу;
4) рожевий колір зумовлений за­
барвленням самого реактиву;
5) наявність залишків жиру?
170. Яка тривалість зберігання у холо­
дильнику стерильних розчинів у
флаконах:
1) до 1 доби;
2) до 3 діб;
3) до 10 діб;
512
4) кілька годин;
5) до 1 міс?
171. Яка тривалість зберігання у холо­
дильнику настоїв та відварів:
1) до 1 доби;
2) до 3 діб;
3) до 5 діб;
4) 1-5 год;
5) до 10-12 год?
172. Яка кількість водного розчину міс­
титься в одній столовій ложці:
1) 20 г;
2) 15 г;
3) 25 г;
4) 10 г;
5) 5 г?
173. Найбільш часто для проведення під­
шкірної ін’єкції служить:
1) зовнішня поверхня плеча;
2) верхньозовнішній квадрант сідниці;
3) місця найбільш поверхневого за­
лягання судин;
4) внутрішня поверхня передпліччя;
5) внутрішнья поверхня стегна.
174. Яка кількість розчину вводиться
внутрішньошкірно одномоментно:
1) 3-5 мл;
2) 5-10 мл;
3) до 1 л;
4) ОД-0,2 мл;
5) 250 мл ?
175. Під яким кутом до поверх­
ні шкіри вводять голку при
внутрішньом язових ін’єкціях:
1) майже паралельно;
2) 15°;
3) 45°;
4) 90° (перпендикулярно);
5) 30°?
176. Що не відноситься до переваг
ін’єкційного методу введення лікар­
ських засобів:
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1) забезпечується швидкість над­
ходження лікарських речовин у
кров;
2) зручність для хворого;
3) можливість підтримувати необ­
хідну концентрацію медикаменту
в крові;
4) лікарські засоби не піддаються
руйнуванню травними фермента­
ми;
5) відсутні побічні ефекти від вве­
дення ліків?
177. Хворому необхідно зробити пробу
на чутливість до антибіотика. Яку
кількість одиниць дії антибіотика
треба ввести внутрішньошкірно:
1) 500 ОД;
2) 1000 ОД;
3) 2000 ОД;
4) 3000 ОД;
5) 4000 ОД?
178. Можливі ускладнення підшкірних
ін’єкцій:
1) поранення нервових стовбурів;
2) утворення інфільтратів;
3) повітряна емболія;
4) жирова емболія;
5) ліподистрофія.
179. Кількість лікарського препара­
ту, що одноразово вводиться
внутрішньом’язово, не повинно
перевищувати:
1) 20 мл;
2) 5 мл;
3) 10 мл;
4) 3 мл;
5) 2 мл.
180. В яких випадках використовують
внутрішньошкірні ін’єкції:
1) постановка проби на чутливість
до антибіотиків;
2) постановка туберкулінової проби
Манту;
3) введення інсуліну;
4) введення олійних препаратів;
5) введення знеболювальних препа­
ратів ?
181. Найбільш зручні місця для
внутрішньом’язових ін’єкцій:
1) дельтоподібний м’яз плеча;
2) передня стінка живота;
3) верхньозовнішній квадрант сідниці;
4) підлопаткова ділянка;
5) передпліччя.
Можливі ускладнення
внутрішньом’язових ін’єкцій:
1) розрив м’яза;
2) повітряна емболія;
3) утворення інфільтратів;
4) ушкодження нервових СТВОЛІВ 3
розвитком парезів, паралічів;
5) ушкодження внутрішніх органів.
Ентералъний шлях введення лікар­
ських засобів - це:
1) пероральне введення;
2) ін’єкційне введення;
3) інгаляційне введення;
4) сублінгвальне введення;
5) ректальне введення.
184. Яким методом стерилізують одно­
разові шприци:
1) централізована стерилізація в сухожаровій шафі;
2) централізована стерилізація в ав­
токлаві;
3) етиленоксидом;
4) гамма-опроміненням;
5) ні одним з перерахованих?
185. Спосіб введення лікарських препа­
ратів називається парентеральним:
1) застосування лікарських засобів
за допомогою ін’єкцій;
2) будь-який спосіб введення лі­
карських препаратів, минувши
шлунково-кишковий тракт;
3) зовнішнє застосування лікар­
ських засобів;
■
513
ДОГЛЯД З А Х ВО РИ М И
4) інгаляції за допомогою небулайзера;
5) ректальне введення лікарських
засобів.
186. Контроль якості відмивання медич­
ного інструментарію від синтетич­
них мийних засобів проводиться
шляхом постановки:
1) амідопірамової проби;
2) фенолфталеїнової проби;
3) біологічних проб;
4) не проводиться;
5) шляхом посіву на середовища.
00
о
187. Концентрація спирту для обробки
шкіри в місцях ін’єкцій:
1) 96 %;
%;
2)
70
%;
3)
76
%;
4)
40
%.
5)
188. Позитивна азопірамова проба на
приховану кров дає забарвлення:
1) зелене;
2) рожеве;
3) червоне;
4) рожево-бузкове;
5) буре.
189. Метод контролю стерильності:
1) візуальний;
2) бактеріологічний;
3) фізичний;
4) фармакологічний;
5) хімічний.
190. Шприц Жане застосовується для:
1) підшкірних ін’єкцій;
2) внутрішньом’язових ін’єкцій;
3) внутрішньовенних ін’єкцій;
4) промивання порожнин;
5) внутрішньошкірних ін’єкцій.
191. Сублінгвальний шлях введення
лікарських речовин - це введення:
1) в пряму кишку;
2) в дихальні шляхи;
3) під язик;
514
4) на шкіру;
5) увагіну.
192. До списку «А» відносяться лікарські
речовини:
1) отруйні;
2) снодійні;
3) сильнодіючі;
4) гіпотензивні;
5) вітамінні.
193. Місце введення внутрішньошкірної
ін’єкції:
1) стегно;
2) передня черевна стінка;
3) зовнішня поверхня плеча;
4) внутрішня поверхня передпліччя;
5) підлопаткова ділянка.
194. Кількість крапель лікарської речо­
вини для введення в очі:
1) 1- 2;
2) 4-6;
3 ) 6- 8 ;
4) 8-10;
5) залежить від віку.
195. Місткість однієї десертної ложки (у
мл):
1) ЗО;
2) 15;
3) Ю;
4) 5;
5) 50.
196. Парентеральне введення лікарських
речовин припускає лікарські форми:
1) стерильні розчини;
2) драже;
3) пігулки;
4) порошки;
5) суспензії.
197. До списку «Б» відносяться лікарські
речовини:
1) дорогі;
2) отруйні;
3) сильнодіючі;
4) вітамінні;
5) безрецептурні.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Я*, довжина голки для внутрішньо- ірних ін’єкцій становить (у мм):
1 40;
- 35;
5 ЗО;
- 15-20;
5 45
Ш - - частіше ректально вводять
• юрські форми:
'••азі;
2 присипки;
5 свічки;
- пігулки;
5 капсули.
□Ж Універсальна проба для перевірки
« ^інструментарію на наявність
■г кованої крові називається:
_ ^снзидиновою;
1 : vнолфталеїновою;
2 азопірамовою;
- 6е нзойною;
= spot а із Суданом III.
:е зберігання ліків групи «А»:
1 стіл на посту в медсестри;
1
афа з іншими ліками;
5 сейф;
• гема полиця в шафі;
г ■сбшет старшої сестри.
З- І
кна введення голки при прове. ані внутрішньошкірної ін’єкції:
_ тільки зріз голки;
2 Ві третини голки;
і ^ежно від розташування судини;
- s i всю довжину голки;
5 -а половину голки.
тізація в сухожаровій шафі
ніться при температурі
-жХ):
!
180;
.
150;
3
120;
-
90;
204. Ферментні препарати, що покращу­
ють травлення, слід приймати:
1) ДОїди;
2) під час їди;
3) після їди, запиваючи молоком або
водою;
4) між їдою;
5) за півгодини до їди.
205. Підшкірно одномоментно можна
вводити лікарської речовини не
більше (умл):
1)
2)
3)
4)
5)
5;
4;
3;
2,5;
2.
206. При проведенні венепункції голка
розташовується зрізом:
1) вгору;
2) вліво;
3) вниз;
4) управо;
5) не має значення.
207. Використані інструменти необхідно
занурити в дезінфекційний розчин
на:
1) 10 хв;
2) ЗОхв;
3) 45 хв;
4) 50 хв;
5) 60 хв.
208. Яка проба вважається універсаль­
ною для контролю якості передстерилізаційного очищення інструмен­
тарію:
1) ортотулоїдинова;
2) амідопіринова;
3) фенолфталеїнова;
4) бензидинова;
5) азопірамова?
209. Перший етап заповнення системи
інфузійним розчином:
1) визначити термін придатності
системи;
■
515
ДОГЛЯД ЗА Х ВО РИ М И
2) обробити руки 70 %етиловим
спиртом;
3) обробити бічну частину упаковки
системи 70 %етиловим спиртом;
4) обробити ножиці 70 %розчином
етилового спирту;
5) розгерметизувати упаковку систе­
ми.
210. Як називається зменшення частоти
дихання:
1) тахісфігмія;
2) тахіпное;
3) брадисистолія;
4) брадипное;
5) брадисфігмія?
211. Яка частота дихання вважається
нормальною у дорослої людини:
1) 10-15 дихань на хвилину;
2) 16-20 дихальних рухів на хвили­
ну;
3) 20-25 дихальних рухів на хвили­
ну;
4) 16-20 дихальних рухів за 2 хвилини;
5) 20-25 дихальних рухів за 2 хвилини?
212. На загальний аналіз направляється:
1) добове харкотиння;
2) харкотиння, зібране впродовж
З діб методом флотації;
3) свіже уранішнє харкотиння, зі­
бране в чисту плювальницю;
4) свіже уранішнє харкотиння, зі­
бране в стерильну банку;
5) вечірнє харкотиння.
213. Для збору харкотиння на бакте­
ріологічне дослідження пацієнта
необхідно забезпечити:
1) сухою пробіркою;
2) сухою банкою;
3) стерильною пробіркою;
4) стерильною банкою;
5) ниркоподібним лотком.
214. Накопичувати харкотиння впродовж
1-3 діб необхідно для дослідження:
1) на мікрофлору;
516
2) на наявність мікобактерій тубер­
кульозу;
3) на чутливість до антибіотиків;
4) функції зовнішнього дихання;
5) на наявність атипових клітин.
215. Дії медсестри при виникненні у
хворого легеневої кровотечі:
1) нагодувати хворого;
2) покласти міхур з льодом на ділян­
ку грудної клітки;
3) поставити банки або гірчичники;
4) застосувати інгаляції кисню;
5) зробити масаж грудної клітки.
216. При кровохарканні і легеневій кро­
вотечі протипоказано:
1) ставити гірчичники на грудну
клітку;
2) садити і заспокоювати пацієнта;
3) класти міхур з льодом на грудну
клітку;
4) підводити головний кінець тулу­
ба;
давати
пити воду з льодом.
5)
217. До властивостей дихання відноситься:
1) тип;
2) тонус;
3) наповнення;
4) напруження;
5) ритмічність.
218. Хворому з набряком легень зволо­
ження кисню при інгаляційному
введенні здійснюють:
1) дистильованою водою;
2) звичайною водою;
3) 2 %розчином натрію гідрокарбо­
нату;
4) 96 %етиловим спиртом;
5) ізотонічним розчином натрію
хлориду.
219. Вибухонебезпечною речовиною при
використанні кисню є:
1) формальдегід;
2) масло,олія;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
3} хлорумісні дезінфекційні засоби;
4) пергідроль;
5) натрію гідрокарбонат.
12 . Чим необхідно здійснити зволожен­
ня кисню при оксигенотерапії, при­
значеній хворому в стані гіпоксії:
1) 70 % етиловим спиртом;
2) 0,5 %розчином перекису водню;
3) відваром меліси;
4) ізотонічним розчином натрію
хлориду;
3) звичайною водою?
221. При виникненні кровохаркання
хворому надають положення:
1) лежачи на ураженому боці;
2) напівсидячи;
3) лежачи на спині з опущеним голо­
вним кінцем;
4) лежачи на лівому боці;
5) лежачи на животі.
221 Різниця між систолічним і діастолічним артеріальним тиском
називається:
1) максимальним артеріальним тис­
ком;
2) мінімальним артеріальним тис­
ком;
3) пульсовим тиском;
4) дефіцитом пульсу;
5) середньодинамічним тиском.
Короткочасна втрата свідомості - це
О кома;
2) колапс;
3) непритомність;
4) сопор;
3) ступор.
1_ - Яку допомогу необхідно надати хво­
рому при непритомності:
1) надати положення з піднятим
узголів ям;
2) надати положення з опущеним
узголів’ям, забезпечити доступ
свіжого повітря;
3) дати нітрогліцерин;
4) дати сечогінні засоби;
5) дати гіпотензивні засоби?
225. Частота пульсу у здорових людей у
стані спокою становить
1) 50-80 за 1 хв;
2) 60-90 за 1 хв;
3) 80-100 за 1 хв;
4) 40-60 за 1 хв;
5) 100-120 за 1 хв.
226. З якою швидкістю треба спускати
повітря з манжетки, щоб вимір AT
був коректним:
1) із швидкістю 1 мм рт ст. за 1 с;
2) із швидкістю 2 мм рт. ст. за 1 с;
3) із швидкістю 3 мм рт ст. за 1 с;
4) із швидкістю 4 мм рт. ст. за 1 с;
5) із швидкістю 5 мм рт. ст. за 1 с?
227. У перелік першої допомоги при
набряку легенів входять усі заходи,
окрім:
1) надання хворому горизонтально­
го положення;
2) призначення нітрогліцерину (при
рівні систолічного тиску не менше
100 мм рт. ст.);
3) накладення венозних джгутів на
нижні кінцівки;
4) проведення оксигенотерапії з піногасником;
5) надання хворому напівсидячого
положення.
228. 3 якої властивості слід починати до­
слідження пульсу:
1) частоти;
2) ритмічності;
3) однаковості на обох руках;
4) рівномірності;
5) величини?
229 Що таке пульсовий артеріальний
тиск:
1) різниця між систолічним і діастолічним артеріальним тиском;
2) сума систолічного та діастолічного тиску;
517
ДОГЛЯД ЗА ХВО Р И М И
3) сума систолічного тиску та трети­
ни діастолічного;
4) різниця між систолічним тиском
та частотою пульсу;
5) різниця між діастолічним тиском
та частотою пульсу?
230. Як називається збільшення частоти
пульсу більше 90 ударів за 1 хв:
1) єупное;
2) тахікардія;
3) тахісфігмія;
4) тахісистолія;
5) тахіпное?
231. На якій руці слід вимірювати артері­
альний тиск у хворого, який звер­
нувся до Вас вперше:
1) на правій;
2) на лівій;
3) на обох руках;
4) не має значення;
5) залежить від віку хворого ?
232. Як називається зменшення частоти
пульсу менше 60 ударів за 1 хв:
1) єупное;
2) брадикардія;
3) брадисфігмія;
4) брадисистолія;
5) брадипное?
233. За який проміжок часу проводиться
підрахунок частоти пульсу при не­
ритмічному пульсі:
1) за 15 с з подальшим перерахунком
на хвилину;
2) мінімум за 1 хв;
3) за ЗО с з подальшим перерахунком
на хвилину;
4) за 10 с з подальшим перерахунком
на хвилину;
5) за 20 с з подальшим перерахунком
на хвилину?
234 Який тиск вважається оптималь­
ним:
1) до 120/80 мм рт. ст.;
2) 130/80 мм рт. ст.;
518
3) до 129/89 мм рт. ст.;
4) більше 135/85 мм рт. ст.;
5) 139/89 мм рт. ст.?
235. За який проміжок часу проводить­
ся підрахунок частоти пульсу при
ритмічному пульсі:
1) за 15 с з подальшим перерахунком
на хвилину;
2) за 1 хв;
3) за ЗО с з подальшим перерахунком
на хвилину;
4) за 10 с з подальшим перерахунком
на хвилину;
5) за 20 с з подальшим перерахунком
на хвилину?
236. Оптимальне положення в ліжку при
ядусі:
1) лежачи на спині;
2) лежачи на правому боці;
3) лежачи на лівому боці;
4) напівсидячи;
5) лежачи з опущеним головним кін­
цем.
237. При нападі стенокардії на ділянку
серця та груднину застосовують:
1) банки;
2) примочки;
3) міхур з льодом;
4) грілку;
5) гірчичники.
238. Які розчини використовують для
гіпертонічної клізми:
1) фізіологічний розчин (0,9 % роз­
чин натрію хлориду);
2) 5 % розчин глюкози;
3) 20-30 % розчин магнію сульфату;
4) концентрований відвар ромашки
лікарської;
5) концентрований відвар кори
дуба?
239. Яка кількість рідини вводиться
хворому при застосуванні очисної
клізми:
1) 100-200 мл;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
_
ЗООмл;
-_-5л;
•
Ж 10 я;
5
== "ітьпіе 500 мл?
шбину вводить газовивідну
‘ г. товсту кишку:
5 - 6 см;
_ Ж* 1 м;
? 10-15 см;
- б ікзько ЗО см;
г - >-80 см?
П - .під зробити із використаними
т
чниками для клізм:
: -мити проточною водою та
прокип’ятити;
І т о м и т и розчином мийного засога прокип’ятити;
ІМОЧИТИ в 2 % розчині хлоріміну, промити, після чого
: кип’ятити;
-г промити 0,5 % розчином хлор­
аміну, простерилізувати в автотаві,
5 -чочити у розчині мийного засо­
бу, після чого простерилізувати у
-ухожаровій шафі?
Яімїї з нижче перерахованих станів
пшоказанням до застосування
- '-иоїклізми
^гримка випорожнення більше 5
діб;
_ заплановане проведення рентге-отогічного дослідження органів
-.ревної порожнини;
заплановане втручання на оргаах черевної порожнини;
~
5иражений метеоризм;
5
нпкова кровотеча?
Ж
І г г кількість води застосовують для
- шної клізми:
Ю0-200 мл;
І 25 >-300 мл;
З
1 -2 т;
-15 л;
З !*е більше 1л?
244. Яку речовину та у якій кількості за­
стосовують для олійної клізми:
1) підігріту рослинну олію 50200 мл;
2) охолоджену рослинну олію 50200 мл;
3) касторову олію 500 мл;
4) розтоплене вершкове масло 100—
200 г;
5) ефірну олію 100-200 мл?
245. Якою повинна бути температура
лікувальної речовини, що викорис­
товується для лікувальних клізм:
1) такою ж, як і для очисної клізми;
2) кімнатної температури;
3) 45-50 °С;
4) низької температури (13-15 °С);
5) 40-43 °С?
246. Ендоскопічне дослідження товстої
кишки називається:
1) колоноскопія;
2) ректороманоскопія;
3) іригоскопія;
4) ентероскопія;
5) езофагоскопія.
247. Як довго (скільки разів) необхідно
повторювати процедуру промиван­
ня шлунка за допомогою товстого
зонда:
1) Зрази;
2) до закінчення приготованої для
процедури води;
3) до чистої води;
4) 10 разів;
5) 5 разів?
248. Якщо під час введення товстого
шлункового зонда з’являється ка­
шель, то:
1) зонд продовжують просувати
глибше;
2) зонд витягують;
3) хворого просять зробити глибо­
кий вдих;
4) подають у зонд кисневу суміш;
519
ДОГЛЯД ЗА ХВО Р И М И
5) хворого просять затримати дихан­
ня.
249. На яку глибину вводять шлунковий
зонд при промиванні шлунка:
1) на глибину 25 см;
2) на глибину, рівну відстані від різ­
ців до пупка пацієнта + ширина
його долоні;
3) на глибину 40 см;
4) на максимально можливу глиби­
ну;
5) на глибину 60 см ?
250. Що характерно для кишкової крово­
течі:
1) часте блювання з прожилками незміненої крові;
2) блювання кавовою гущею;
3) дьогтеподібні випорожнення;
4) рідкий пульс;
5) артеріальна гіпертензія?
251. Протипоказання для постановки
клізм:
1) шлункова і кишкова кровотеча,
2) геморой;
3) ВІЛ-інфекція у пацієнта;
4) пухлини прямої кишки у стадії
розпаду;
5) хронічний гепатит В.
252 Масляні клізми застосовують:
1) для живлення;
2) при стійких запорах;
3) при пухлинах товстої кишки;
4) при геморої;
5) при анальних тріщинах.
253. Об’єм препарату, що вводиться при
гіпертонічних клізмах:
1) 1000 мл;
2) 50-100 мл;
3) 500 мл;
4) 2-3 л;
5) 1-1,5 л.
254. Перед постановкою лікувальної
клізми необхідно:
1) 8-годинне голодування;
520
2) випорожнити кишечник і сечовий
міхур природним шляхом;
3) поставити очисну клізму;
4) ввести пацієнтові препарати, що
сприяють розслабленню сфінкте­
ра прямої кишки;
5) поставити сифонну клізму.
255. Протипоказання для промивання
шлунка зондовим методом:
1) органічне звуження стравоходу;
2) вік пацієнта старше 75 років;
3) порушення ковтання,
4) інфаркт міокарда;
5) хронічна анемія.
256. Положення хворого при промиван­
ні шлунка може бути:
1) лежачи на спині;
2) лежачи на животі;
3) сидячи;
4) стоячи;
5) лежачи на боку з низько опуще­
ною і злегка повернутою набік го­
ловою.
257. Введення газовідвідної трубки по­
казане при:
1) метеоризмі;
2) затримці випорожнення більше
трьох діб;
3) гострій кишковій непрохідності;
4) після операцій на кишечнику;
5) при підготовці до пологів.
258. Положення хворого при введенні
газовідвідної трубки:
1) на лівому боці;
2) на правому боці;
3) на спині;
4) на животі;
5) колінно-ліктьове.
259. Перед введенням кінець газовідвід­
ної трубки обробляють:
1) 96 % спиртом;
2) 5 % настоянкою йоду;
3) вазеліном;
4) розчином фурациліну;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
5) 70 %спиртом.
260. Вода якої температури показана
при проведенні очисної клізми при
атонічному запорі:
1) 50-55 °С;
2) 14-20 °С;
3) 25-35 °С;
4) за бажанням хворого;
5) 40-42 °С?
262. Які заходи слід проводити при ме­
теоризмі:
1) проведення сифонної клізми;
2) призначення продуктів, багатих
клітковиною і крохмалем, у хар­
човому раціоні;
3) застосування активованого вугіл­
ля і вітрогінних трав;
4) промивання шлунка;
5) застосування безсольової дієти?
263. Заходи, що проводяться при
шлунково-кишковій кровотечі:
1) холод на живіт, забезпечення по­
вного спокою;
2) вживання дієтичної їжі маленьки­
ми порціями;
3) введення наркотичних анальгетиків;
4) реєстрація ЕКГ;
5) промивання шлунка холодною
водою.
264. Гіпертонічні клізми застосовують:
1) для боротьби з кишковою непро­
хідністю;
2) для спорожнення кишечнику при
атонічних запорах;
3) для спорожнення кишечнику при
спастичних запорах;
265. Сифонні клізми застосовують:
1) для діагностики кишкової непро­
хідності;
2) для лікування кишкової непрохід­
ності;
3) з метою введення рідин при обез­
водненні організму;
4) перед постановкою лікарських
клізм;
5) при отруєннях.
266.
Спорожнення кишечнику після по­
становки гіпертонічної клізми, як
правило, настає через (у годинах):
1)
2) 1-2;
3) 4-6;
4) 2-3;
5) 0,2-0,3.
о
і
00
261. Через який час після застосування
масляної клізми настає дефекація:
1) через 15-20 хв;
2) через 2-3 год;
3) через 10-12 год;
4) через 1 год;
5) через 24 год?
4) для боротьби з набряками;
5) для введення лікарських засобів.
267. Для промивання шлунка дорос­
лому слід приготувати чисту воду в
кількості (у л):
1)
8 - 10;
2) 15;
3 ) 3;
4) 1;
5) 0,5.
268. Для промивання шлунка при харчо­
вому отруєнні застосовують зонд:
1) тонкий гумовий;
2) товстий гумовий;
3) дуоденальний;
4) ендоскопічний;
5) спеціальний триканальний.
269. Для постановки очисної клізми ви­
користовують:
1) кухоль Есмарха;
2) грушоподійний балон і газовідвід­
ну трубку;
3) зонд із лійкою;
4) шприц Жане;
5) грушоподібний балон.
521
ДОГЛЯД ЗА Х ВО РИ М И
270. При постановці очисної клізми на­
конечник вводять на глибину (у см):
1) 40;
2 ) 20 ;
3 ) 10- 1 2 ;
4) 2-4;
5) ЗО.
271. Газовідвідну трубку не залишають в
кишечнику надовго, тому що:
1) закінчується її стерильність;
2) це втомлює хворого;
3) закінчиться лікувальний ефект;
4) можуть утворитися пролежні в
стінці кишечнику;
5) вона закупориться каловими ма­
сами.
272. Положення пацієнта при постановці
очисної клізми:
1) на правому боці;
2) на лівому боці;
3) на животі;
4) на спині;
5) яке зручне для хворого.
273. Тільки для шлункової кровотечі
характерні:
1) слабкість, запаморочення, непри­
томність;
2) ниткоподібний пульс, слабкість;
3) зниження тиску, запаморочення;
4) блювання кавовою гущею, дьогтеподібне випорожнення;
5) блідість шкіри.
274. Для дослідження на яйця гельмінтів
кал беруть після ранкового випо­
рожнення кишечнику:
1) із середньої порції;
2) із початкових порцій;
3) із кінцевої порції;
4) із трьох порцій;
5) із будь-якої порції.
275. Що ви призначите хворому перед
забиранням калу для аналізу на при­
ховану кров:
1) безсольову дієту;
522
2) безшлакову дієту протягом 3 днів;
3) калійумісну дієту;
4) безгемоглобінову дієту протягом
З днів;
5) обмеження рідини протягом
1 дня.
276. Кал забирають петлею в стерильну
пробірку з консервантом для:
1) загального аналізу;
2) копрологічного дослідження;
3) дослідження на приховану кров;
4) дослідження на яйця гельмінтів;
5) бактеріологічного дослідження.
277. Яку сечу використовують для дослі­
дження за методом Нечипоренка:
1) зібрану в середині сечовипускан­
ня;
2) зібрану протягом доби в окремі
баночки кожні 3 год;
3) зібрану одноразово за 3 год;
4) 1/50 частина загальної кількості
сечі, зібраної за добу;
5) зібрану на початку сечовипускан­
ня ?
278. Яку сечу використовують для до­
слідження за методом КаковськогоАддіса:
1) отриману при катетеризації се­
редню порцію сечі;
2) зібрану впродовж 10 год (з 8 год
ранку до 6 год вечора);
3) отриману в середині сечовипус­
кання;
4) зібрану протягом доби;
5) отриману в кінці сечовипускання?
279. Характерні ознаки синдрому нирко­
вої кольки:
1) припухлість у поперековій ДІЛЯН­
ЦІ;
2) головний біль;
3) припухлість у підребер’ї;
4) виражений біль у поперековій ді­
лянці;
5) дизуричні розлади.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
5) проміжне між положенням лежа­
Катетер перед введенням змащують:
чи на боці і лежачи на животі.
1) гліцерином;
21 стерильною вазеліновою олією;
286. Безповоротним етапом вмирання
3) антисептичним розчином;
організму є:
4) чистою водою;
1) клінічна смерть;
5) 70 % етиловим спиртом.
2) агонія;
3) біологічна смерть;
1>1. Для профілактики пролежнів необ­
4) передагонія;
хідно міняти положення пацієнта
5) термінальна пауза.
кожні (у годинах):
1) 24;
287. Для клінічної смерті характерно:
2І0.
2) 12;
3) 6;
4) 2;
5) 3-4.
1>2. При проведенні серцево-легеневої
реанімації двома рятувальниками
співвідношення компресій і вду­
вань:
1) 15:2;
2) 10:2;
3) 5:1;
4) 30:2;
5) 5:2.
253. Достовірною ознакою клінічної
смерті є:
1) відсутність пульсу на сонній арте­
рії;
2) звуження зіниць;
3) блідість шкірних покривів;
4) поява трупних плям;
5) плями Лярше.
284. Лікування третьої стадії пролежнів:
1) протирання 10 %камфорним
спиртом;
2) масаж;
3) хірургічним методом;
4) змазування 70 %етиловим спир­
том;
5) кварцування.
285. Положення Фаулера:
1) напівлежачи, напівсидячи;
2) на боці;
3) на животі;
4) на спині;
1) відсутність свідомості, пульс і АТ
не визначаються, дихання рідке
аритмічне;
2) відсутність свідомості, пульс і АТ
не визначаються, дихання відсут­
нє, зіниця широка;
3) свідомість ясна, пульс ниткопо­
дібний, АТ падає, дихання рідке;
4) свідомість відсутня, пульс нитко­
подібний, АТ падає, дихання час­
те;
5) свідомість відсутня, пульс
не визначається, АТ нижче
40 мм рт. ст„ аритмічне рідке ди­
хання.
288. Головною умовою ефективності про­
ведення штучної вентиляції легень є:
1) вільна прохідність дихальних
шляхів;
2) проведення штучної вентиляції
легень за допомогою технічних за­
собів;
3) вдування в легені пацієнта близь­
ко 0,9 л повітря;
4) число вдувань у дихальні шляхи
пацієнта повинне дорівнювати
20-25 за 1 хв;
5) високий вміст кисню при вдуван­
ні.
289. Тривалість клінічної смерті (у хв):
1) 10-15:
2) 4-6;
3) 1-2;
4) 0,5;
5) до 20.
523
ДОГЛЯД ЗА ХВО Р И М И
290. Положення Сімса:
1) проміжне між положенням лежа­
чи на боці і лежачи на животі;
2) лежачи на спині;
3) лежачи на животі;
4) напівлежачи і напівсидячи;
5) лежачи на боці.
291. Профілактика пролежнів:
1) умивання;
2) лікувальна фізкультура;
3) дотримання гігієни ліжка (сухе
простирадло без швів і складок);
4) зміна положення тіла 3 рази на
день;
5) повноцінний сон.
292. Тіло померлого транспортують у патологоанатомічне відділення після
констатації біологічної смерті:
1) через 6 год;
2) через 2 год;
3) через 1 год;
4) відразу після констатації смерті;
5) після підготовки відповідних до­
кументів.
293. До термінальних станів відносяться:
1) біологічна смерть;
2) сопор;
3) клінічна смерть;
4) кома;
5) ступор.
294. Достовірні ознаки біологічної смерті:
1) розширення зіниць;
2) відсутність дихання;
3) відсутність серцебиття;
4) трупне заклякання;
5) сплутана свідомість.
295. До методів серцево-легеневої реані­
мації відносяться:
1) еферентна терапія;
2) штучна вентиляція легень;
3) введення антибіотиків;
4) переливання крові;
5) дезінтоксикаційна терапія.
524
296. Долоні при проведенні зовнішнього
масажу серця слід розташовувати:
1) у верхній третині груднини;
2) на межі верхньої і середньої тре­
тини груднини;
3) на середині груднини;
4) у п’ятому міжреберному проміж­
ку;
5) у третьому міжреберному про­
міжку по середньоключичній лі­
нії.
297. Відсутність пульсу в термінальному
стані констатують по:
1) відсутності пульсу на променевих
судинах;
2) відсутності пульсу на централь­
них судинах;
3) відсутності пульсових ударів при
вимірюванні АТ;
4) відсутності пульсу на скроневих
артеріях;
5) вірно 3 і 4 .
298. Для профілактики утворення про­
лежнів необхідно:
1) ультрафіолетове опромінення
ризик-зон;
2) асептична пов’язка на відповідні
ділянки шкіри;
3) мазева пов’язка на відповідні ді­
лянки шкіри;
4) змащувати шкірні покриви 1%
розчином діамантового зеленого;
5) міняти положення хворого, роз­
прямляти складки на ліжку і білизні.
299. Для біологічної смерті характерно:
1) сплутана свідомості, пульс нитко­
подібний, дихання часте, АТ низь­
ке;
2) свідомість відсутня, пульс і АТ не
визначаються, гони серця осла­
блені, дихання рідке, судорожне;
3) свідомість відсутня, тони серця не
вислуховуються, дихання відсут­
нє, зіниці гранично розширені, не
реагують на світло;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
4) свідомість відсутня, тони серця
ослаблені, дихання поверхневе, зі­
ниці вузькі;
5) свідомість відсутня, дихання і
серцева діяльність не визначаєть­
ся, зіниця має форму «котячого
ока», у пологих місцях трупні пля­
ми.
>Х».
Якщо серцева діяльність не віднов­
люється, реанімаційні заходи можна
припинити через:
1 ) 3 - 6 хв;
2) 2 год;
3) 15-20 хв;
4) 40 хв;
5) 30 хв.
5 1. При появі почервоніння шкіри в
ділянці крижів у важкохворого
необхідно:
1) протирати шкіру 10 %розчином
камфори;
2) обмивати шкіру теплою водою з
милом не менше 1 разу на день;
3) опромінювати шкіру кварцовою
лампою;
4) використовувати усе перерахова­
не;
5) використовувати 1) і 3).
х 2. Поява пролежнів - свідчення:
1) неправильно призначеного ліка­
рем лікування;
2) недостатнього догляду за хворим;
3) недотримання хворим лікарняно­
го режиму;
4) неправильного харчування хво­
рого;
5) нічого з переліченого вище.
З Чому при проведенні штучного
дихання необхідно захиляти голову
хворого:
1) для зручності надання медичної
допомоги;
2) щоб створити хорошу герметиза­
цію між ротом реаніматора і ро­
том (носом) пацієнта;
3) щоб забезпечити прохідність ди­
хальних шляхів;
4) з метою створення кращих умов
для кровообігу;
5) для зручності хворого ?
304. Як перевірити правильність прове­
дення штучного дихання:
1) під час проведення штучного ди­
хання повинен з являтися пульс;
2) під час проведення штучного
вдиху грудна клітка повинна роз­
ширюватися, а під час пасивного
видиху - спадатися;
3) під час проведення штучного вди­
ху спостерігається «надування»
щік хворого;
4) під час проведення штучного ди­
хання змінюється забарвлення
шкірних покривів;
5) вірно 3) і 4)?
305. В якому положенні повинні знахо­
дитися руки реаніматора при про­
веденні непрямого масажу серця:
1) максимально розігнуті в
променево-зап ясткових і ліктьо­
вих суглобах;
2) злегка зігнуті в ліктьових сугло­
бах і максимально розігнуті в
променево-зап’ясткових;
3) розігнуті в променево-зап’ясткових
суглобах зі зчепленими в замок
пальцями і випрямлені в ліктях;
4) злегка зігнуті в ліктьових і
променево-зап’ясткових суглобах;
5) обхоплювати з двох сторін грудну
клітку?
306. Що повинне передувати штучному
диханню:
1) прямий масаж серця;
2) непрямий масаж серця;
3) відновлення прохідності дихаль­
них шляхів;
4) застосування мішка Амбу;
5) дезінфекція порожнини рота хво­
рого?
525
ДОГЛЯД ЗА Х ВО РИ М И
307. Методика проведення базової
серцево-легеневої реанімації в
обов’язковому порядку включає:
1) штучну вентиляцію легень, масаж
серця;
2) термінову детоксикацію;
3) відновлення прохідності дихаль­
них шляхів;
дефібриляцію;
4)
5) внутрішньосерцеве введення
адреналіну.
308. У якому органі щонайперше роз­
виваються незворотні зміни при
вмиранні організму:
1) серці;
2) головному мозку;
3) нирках;
4) легенях;
5) печінці?
309. Яке положення голови є
обов’язковою умовою ефективного
проведення найпростіших реаніма­
ційних заходів:
1) дещо піднята догори;
2) помірно відхилена праворуч;
3) розміщена на одному рівні з тулу­
бом;
4) закинута назад;
5) помірно відхилена ліворуч?
310. Про ефективність реанімаційних за­
ходів свідчать всі зазначені ознаки,
окрім:
1) розширення зіниць;
2) появи пульсу на променевих арте­
ріях;
3) відновлення дихання;
4) звуження зіниць;
5) відновлення свідомості.
311. У якій послідовності розвиваються
прояви пролежнів?
1) почервоніння, блідість, набряк
шкіри, пухирі, ерозії і виразки;
2) набряк, почервоніння, блідість
шкіри, пухирі, ерозії і виразки;
526
3) блідість, набряк, почервоніння
шкіри, пухирі, ерозії і виразки;
4) пухирі, ерозії і виразки, почерво­
ніння, блідість, набряк шкіри;
5) блідість, почервоніння, набряк
шкіри, пухирі, ерозії і виразки.
312. При проведенні непрямого масажу
серця хворий повинен лежати:
1) на тому ж ліжку, в якому в нього
розвинувся термінальний стан;
2) хворого слід перекласти на функ­
ціональне ліжко;
3) хворого слід перекласти на каталку для більш швидкого доправлення потім до відділення реані­
мації;
4) на полу або іншій твердій поверх­
ні;
5) хворого слід перекласти на ку­
шетку з опущеним головним кін­
цем.
313. Який із відділів головного мозку
здійснює регуляцію фізіологічних
процесів у період агонії:
1) довгастий мозок;
2) міст;
3) таламус;
4) підкіркові центри;
5) кора?
314. Ким і коли були сформульовані
основні етапи базової серцеволегеневої реанімації:
1) А. Паре у XVI ст.;
2) С.Р. Кохом у XIX ст.;
3) К. Ландштейнером у XX ст.;
4) П. Сафаром у XX ст.;
5) М.І. Пироговим у XIX ст.?
315. За якими показниками оцінюється
ефективність штучного дихання та
кровообігу:
1) розширення зіниць;
2) звуження зіниць;
3) поява пульсації на сонних артері­
ях, розширення зіниць;
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
4) поява пульсації на сонних артері­
ях, звуження зіниць, зміна кольо­
ру шкірних покривів;
5) поява пульсації на сонних артері­
ях, розширення зіниць, зміна ко­
льору шкірних покривів?
316. Який із заходів серцево-легеневої
реанімації є найбільш ефективним у
випадку раптової зупинки серця:
1) непрямий масаж серця;
2) прекардіальний удар;
3) штучне дихання рот у рот;
4) інсуфляція кисню;
5) непрямий масаж серця та штучне
дихання рот у рот?
317. Яким є пульс на центральних артері­
ях під час клінічної смерті:
1) пароксизмальна тахікардія;
2) брадикардія;
3) ниткоподібний;
4) слабкого наповнення;
5) не визначається ?
318. Що є спільним для термінальних
станів1) оборотність змін в організмі;
2) повне пригнічення свідомості;
3) відсутність рефлексів;
4) відсутність дихання;
5) відсутність серцебиття?
319. Які клітини найбільш чутливі до
гіпоксії:
1) клітини серця;
2) клітини печінки;
3) клітини нирок;
4) клітини головного мозку;
5) клітини легень?
3) при гіпотермії збільшується три­
валість;
4) тривалість зменшується при
зменшенні різниці температур
між температурою тіла і темпера­
турою зовнішнього середовища;
5) не впливає?
В який момент настає смерть орга­
нізму:
1) після зупинки дихання;
2) після відмирання клітин головно­
го мозку;
3) після зупинки серцевої діяльнос­
ті;
4) після припинення ниркового кро­
вообігу;
5) після припинення кровообігу в
печінці?
322. На яку глибину повинна зміщува­
тись груднина у дорослої людини
при виконанні непрямого масажу
серця:
1) на 1-2 см;
2) наЗ-4см;
3) на 5-6 мм;
4) на 4-5 см;
5) не повинна зміщуватись?
323. Який з перерахованих засобів ви­
користовується для профілактики
пролежнів (покращення кровообі­
гу):
1) камфорний спирт;
2) 5% спиртовий розчин;
3) 1% розчин калію перманганату;
4) 3% розчин перекису водню;
5) розчин фурациліну 1:5000?
320. Яким чином температура зовніш­
нього середовища впливає на трива­
лість клінічної смерті:
1) при гіпотермії зменшується три­
валість;
2) при гіпертермії збільшується три­
валість;
527
ДОГЛЯД З А ХВО Р И М И
Варіанти правильних відповідей до тестових завдань
1 -1
3 2 -1
6 3 -4
9 4 -1
1 2 5 -3
2 -4
3 3 -1
6 4 -2
9 5 -4
1 2 6 -2
3 -2
3 4 -4
6 5 -1
96- 1
1 2 7 -3
4 -2
3 5 -3
6 6 -5
9 7 -2
1 2 8 -4
5 -1
3 6 -2
6 7 -1
9 8 -4
1 2 9 -4
6 -3
3 7 -2
6 8 -3
9 9 -5
1 3 0 -1
7 -3
3 8 -1
6 9 -2
1 0 0 -4
1 3 1 -2
8 -4
3 9 -3
7 0 -3
101 - 3
1 3 2 -2
9 -4
4 0 -1
7 1 -2
1 0 2 -2
1 3 3 -1
1 0 -1
41 - 1,2
7 2 -3
1 0 3 -4
1 3 4 -1
11 - 1
4 2 -1 ,2
7 3 -2
1 0 4 -3
135-1
1 2 -3
4 3 -4
7 4 -5
1 0 5 -3
1 3 6 -2
1 3 -5
4 4 -2
7 5 -3
1 0 6 -1
1 3 7 -4
1 4 -2
45 - 2,5
7 6 -1
1 0 7 -3
1 3 8 -5
1 5 -1
46 - 2,4
7 7 -3
1 0 8 -3
1 3 9 -1
1 6 -3
4 7 -3
7 8 -2
1 0 9 -1
1 4 0 -5
1 7 -3
4 8 -4
7 9 -1
1 1 0 -3
1 4 1 -4
1 8 -4
4 9 -2
8 0 -2
1 1 1 -5
1 4 2 -5
1 9 -1
5 0 -3
8 1 -2
1 1 2 -5
1 4 3 -4
2 0 -5
51 - 1
8 2 -4
113-1
1 4 4 -2
2 1 -2
5 2 -1
8 3 -2
1 1 4 -5
1 4 5 -5
2 2 -3
5 3 -2
8 4 -3
1 1 5 -3
1 4 6 -5
23 - 1
5 4 -1
8 5 -4
1 1 6 -2
1 4 7 -2
2 4 -2
5 5 -3
8 6 -5
117-1
1 4 8 -2
2 5 -1
5 6 -2
8 7 -2
1 1 8 -3
1 4 9 -2
2 6 -2
5 7 -4
8 8 -3
1 1 9 -1
1 5 0 -2
2 7 -3
5 8 -3
8 9 -3
1 2 0 -4
151 - 1
2 8 -1
5 9 -3
9 0 -3
1 2 1 -2
152 - 2,3
2 9 -5
6 0 -5
9 1 -5
1 2 2 -5
1 5 3 -2
3 0 -2
6 1 -5
92 - 2,3
1 2 3 -4
1 5 4 -1
3 1 -3
6 2 -2
9 3 -3
1 2 4 -2
1 5 5 -2
528
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1 5 6 -2
1 9 0 -4
2 2 4 -4
2 5 8 -1
2 9 2 -2
-5” - 2
1 9 1 -3
2 2 5 -2
2 5 9 -3
2 9 3 -3
1 5 8 -2
1 9 2 -2
2 2 6 -2
2 6 0 -2
2 9 4 -4
159 - 1,2
1 9 3 -4
2 2 7 -1
2 6 1 -3
2 9 5 -2
160 - з
1 9 4 -1
2 2 8 -3
2 6 2 -3
2 9 6 -3
іб і - 1
1 9 5 -3
2 2 9 -1
2 6 3 -1
2 9 7 -2
1-2 —2
1 96-1
2 3 0 -3
264 - 2,4
298 - 1,5
163-2
1 9 7 -3
2 3 1 -3
2 6 5 -2
2 9 9 -5
•6 4 -4
1 9 8 -4
2 3 2 -3
2 6 6 -5
3 0 0 -5
165 - 3
1 9 9 -3
2 3 3 -2
267- 1
3 0 1 -4
166 - 4
2 0 0 -3
2 3 4 -1
2 6 8 -2
3 0 2 -2
1 6 7 -2
2 0 1 -3
235- 1
2 6 9 -1
3 0 3 -3
16.3-5
2 0 2 -1
2 3 6 -4
2 7 0 -3
3 0 4 -2
1 о 9 -3
2 0 3 -1
2 3 7 -5
2 7 1 -4
3 0 5 -3
Л О -3
2 0 4 -2
2 3 8 -3
2 7 2 -2
3 0 6 -3
1"! - 2
2 0 5 -5
2 3 9 -3
2 7 3 -4
307 - 1,3
: "2 - 2
2 0 6 -1
2 4 0 -4
2 7 4 -4
3 0 8 -2
"3 -1
2 0 7 -5
2 4 1 -3
2 7 5 -4
3 0 9 -4
1~4 - 4
2 0 8 -5
2 4 2 -5
2 7 6 -5
3 1 0 -1
-4
2 0 9 -1
2 4 3 -4
2 7 7 -1
3 1 1 -5
. 76 - 2,5
2 1 0 -4
2 4 4 -1
2 7 8 -4
3 1 2 -4
І " -2
2 1 1 -2
2 4 5 -5
2 7 9 -4
3 1 3 -4
2 1 2 -3
2 4 6 -1
2 8 0 -2
3 1 4 -4
2 1 3 -4
2 4 7 -3
2 8 1 -2
3 1 5 -4
0 - 1,2
2 1 4 -2
2 4 8 -2
2 8 2 -4
3 1 6 -5
- -1 ,3
2 1 5 -2
2 4 9 -2
283 - 4,5
3 1 7 -5
'1 - 3 ,4
2 1 6 -1
2 5 0 -3
2 8 4 -3
3 1 8 -1
153 - 2,3
2 1 7 - 1,5
251 - 1,4
285- 1
3 1 9 -4
: 54 - 3,4
2 1 8 -4
252 - 2,5
2 8 6 -3
3 2 0 -3
>5 - 2
2 1 9 -2
253 - 2
2 8 7 -2
3 2 1 -2
166 - 2
2 2 0 -5
2 5 4 -3
288- 1
3 2 2 -4
15" - 3
221 - 1,2
255 - 1,4
2 8 9 -2
323 - 1
'- 3 -4
2 2 2 -3
256 - 3,5
2 9 0 -1
15-9-2
2 2 3 -3
2 5 7 -1
2 9 1 -3
- 2,5
і" 9 -3