Тема 1
Мiкроскопiчнi методи бiологiчних дослiджень
1. Які існують основнi системи свiтлового мiкроскопа?
Механічна, оптична, освітлювальна.
2. Яке максимальне збiльшення можна отримати, користуючись свiтловим мiкроскопом?
1500 разів.
3. Як визначити збiльшен­ня мiкроскопа, на якому вивчається об’єкт?
об’єктив х окуляр
4. Які конструктивні деталі відносять до оптичої системи свiтлового мiкроскопа?
До складу оптичної частини мікроскопа входять об’єктиви і окуляри
5. Які конструктивні деталі відносять до механічної системи свiтлового мiкроскопа?
Механічна частина представлена штативом, револьвером, предметним столиком, макро- і
мікрогвинтами.
6. Які конструктивні деталі відносять до освітлювальної системи свiтлового мiкроскопа?
Освітлювальна частина мікроскопа представлена дзеркалом, освітлювачем, діафрагмою та
кільцем для світлофільтра.
7. Для чого використовують кедрову олiю пiд час мiкроскопiчних дослiджень?
Кедрову олію використовують, як рідину між фронтальною (імерсійною) лінзою і препаратом з
показником
заломлення, близьким до показника заломлення скла. Лінза імерсійного об’єктива занурюється в
масляну імерсію, яка
підвищує освітленість поля зору і роздільну здатність мікроскопа.
9. Які переваги фазово – контрастного мікроскопа над звичайним?
Фазово-контрастна мікроскопія дозволяє вивчати живі та безколірні предмети.
10.Які переваги електронного мікроскопа над звичайним світловим?
Довжина електронної хвилі набагато менша, ніж світлової, тому в електронний мікроскоп можна
розгледіти
більше, ніж у світловий.
11.Що таке електронограма? Як отримують її?
Електронограма – це фотографічний знімок дифракції картини, що утворюється при розсіюванні
електронів
об’єктивом. Отримання:
● обробка сіточок з ультратонкими зрізами в 1% в водному розчині KMnO4 п ротягом 15 хвилин
при
кімнатній температурі;
● подвійне промивання сіток в бідистильованій воді по 30 секунд;
● контрастування 2% водним розчином уранілацетату протягом 10-15 хвилин при кімнатній
температурі, в темряві;
● одноразове промивання сіток в бідистильованій воді;
● контрастування в цитраті свинцю 15-20 хвилин при кімнатній температурі в ємності, з відкачаним
повітрям або з кристалічним NaOH на дні;
● викладання сіток на фільтрувальний папір з наступним депонуванням у кейсі для сіточок.
12.Яке зображення в мікроскопі МБС – 1 ?
Пряме зображення.
13.Які правила роботи зі світловим мікроскопом?
Порядок роботи з мікроскопом при малому збільшенні:
Мікроскоп встановлюють на відстані 5-10 см від краю стола напроти лівого плеча.
Дивлячись збоку, виставити з допомогою повертання револьвера об'єктив малого збільшення.
Опустити об'єктив макрогвинтом донизу на відстань 1.5-2 см від предметного столика.
Дивлячись в окуляр, максимально освітити поле зору за допомогою дзеркала і конденсора.
Поставити препарат на предметний столик покривним скельцем догори.
Дивлячись збоку, макрогвинтом опустити об'єктив малого збільшення на 5 мм до поверхні
покривного скельця.
Дивлячись в окуляр, повільно підняти тубус за допомогою макрогвинта до появи зображення об'єкта
в полі зору. Чіткість зображення навести мікрогвинтом. Переміщенням препарату вибирають
найбільш цікаве для вивчення місце.
Примітка: в окуляр необхідно дивитися лівим оком не примружуючи правого !
Порядок роботи з мікроскопом при великому збільшенні:
Поставити потрібну зону об'єкта, що вивчається, у центр поля зору.
Підняти тубус поворотом макрогвинта на себе.
Дивлячись збоку, виставити об'єктив великого збільшення.
Макрогвинтом обережно опустити об'єктив великого збільшення на 0,5 мм від поверхні покривного
скельця.
Дивлячись в окуляр за допомогою макрогвинта повільно піднімати тубус до появи зображення
об'єкта. Навести фокус мікрогвинтом.
Тести.
14. До освiтлювальної системи свiтлового мiкроскопа належать:
а) дзеркало;
б) конденсор;
15. До оптичної системи свiтлового мiкроскопа належать:
а) об’єктиви;
б) окуляр;
16. До механiчної системи свiтлового мiкроскопа належать:
а) тубус;
в) револьвер;
17. Імерсія використовується пiд час застосування в мікроскопі об’єктива зi збiльшенням:
г) ×90.
18. Що відбувається при опусканні кон­ден­со­ра світлового мікроскопа:
а) зменшується освітлення поля зору;
19. Яку функцію ви­ко­нує мiкрогвинт світлового мікроскопа:
а) то­ч­не фо­ку­су­ван­ня зо­бра­жен­ня об’­єк­та;
20. Зображення об’єкта на мікропрепараті добре видно при малому, але не видно при
середньому збільшенні світлового мікроскопа, тому що:
б) мікропрепарат лежить накривним скельцем донизу;
21. Назвіть тип світлового мікроскопа, з використанням якого дослідник може
відпрепарувати нерв морської свинки:
б) стереоскопічний;
22. Назвіть властивість кедрової олії, завдяки чому її використовують в світловій мікроскопії:
г) коефіцієнт заломлення світла дорівнює такому у накривного скельця мікропрепарата;
23. Вкажіть рівні організації живого, для дослідження яких можна використовувати світлову
мікроскопію:
б) субклітинний;
в) клітинний;
24. Стереоскопічний мікроскоп використовують для:
а) виконання препарувальних робiт;
25. За допомогою електронного мікроскопа можна вивчати:
а) ультрамікроскопічну будову клітини;
б) будову вірусів;
Контрольні тести
1. При вивченні компонентів клітини використовуються різноманітні ме­то­ди досліджень.
За допомогою якого методу можна вивчати структурну організацію молекули ДНК?
D. Диференційного центрифугування.
2. Для вивчення будови клітини використовуються різноманітні методи досліджень. За
допомогою якого методу мікроскопії можна вивчити ультраструктурну організацію клітини?
A. Електронної.
3. Освітлювальна частина світлового мікроскопа складається із дзеркала, конденсора та
ірисової діафрагми. Діафрагма, вмонтована в нижню частину конденсора, використовується
для:
A. Регуляції освітлення поля зору.
4. У вірусологічній лабораторії дослідник вивчає тонку будову віріонів. Який метод
мікроскопії він використовує?
A. Електронну.
5. Під час дослідження мікропрепарату у світловому мікроскопі частина поля зору виявилася
освітленою, а інша - затемненою. Причиною цього може бути наступне:
B. Забруднення лінзи окуляра.
6. При виготовленні постійного мікропрепарату тваринної клітини випадково був
використаний барвник, що застосовують лише для забарвлення тимчасових мікропрепаратів.
Вкажіть його:
C. Метиленовий синій.
7. У світловому мікроскопі для збільшення роздільної здатності використовують світлові
лінзи. Що використовують з цією ж метою в електронному мікроскопі?
A. Індуктори.
B. Електромагніти.
C. Конденсори.
D. Фільтри.
E. Макрогвинти і мікрогвинти.
8. До основних систем світлового мікроскопа належать: механічна, освітлювальна, оптична.
Яка з наведених нижче деталей входить до складу освітлювальної системи?
D. Дзеркало.
9. З метою вивчення біологічних об‘єктів використовується електронний мікроскоп. Принцип
його роботи полягає в тому, що потік електронів у магнітному полі:
C. Рухається від катода до анода.
10. Для дослідження мікроскопічних біологічних об‘єктів застосовують різні методи світлової
мікроскопії. Який з них придатний для вивчення нативних мікропрепаратів?
C. Фазово-контрастної мікроскопії.
11. Під час виконання експериментальної наукової роботи досліднику необхідно
відпрепарувати нерв. Яким мікроскопом він скористується при цьому?
D. Стереоскопічним.
12. Один студент працює зі світловим мікроскопом, що дає обернене зображення, а інший –
використовує мікроскоп, в якому пряме і об’ємне зображення об’єктів. З яким мікроскопом
працює другий студент?
B. Стереоскопічним.
13. Конденсор знаходиться у світловому мікроскопі між дзеркалом і предметним столиком.
Змінюючи положення конденсора, можна регулювати:
A. Інтенсивність освітлення поля зору.
14. Одним з етапів приготування постійних мікропрепаратів для мікроскопії є зневоднення
досліджуваного матеріалу. Яка речовина використовується з цією метою?
B. Гліцерин.
15. Об’єкти, що не можна побачити неозброєним оком, вивчають за допомогою
мікроскопічних методів дослідження. Як при цьому визначають загальне збільшення
світлового мікроскопа?
C. Воно дорівнює добутку збільшень окуляра і об’єктива.
16. Дослідник виготовив тимчасовий мікропрепарат клітин листка елодеї. Проте, вивчаючи їх
у світловому мікроскопі, він не може виявити певну клітинну структуру. Вкажіть її:
E. Клітинна стінка.
17. Під час вивчення мікропрепарату тваринних клітин методом світлової мікроскопії
застосовували імерсійну олію. Чому дорівнювало збільшення використаного при цьому
об’єктива?
B. ×90.
18. Збільшення об’єктива світлового мікроскопа становить ×40, бінокулярної насадки – ×1,5,
окуляра – ×10. Яке загальне збільшення цього мікроскопа?
C. ×600.
19. Об’єкт досліджували у світловому мікроскопі при збільшенні в 400 разів. Збільшення
окуляра дорівнювало ×10. Чому дорівнювало збільшення об’єктива?
C. ×40.
20. Об’єкт дослідили у світловому мікроскопі при збільшенні ×600. Збільшення об’єктива
дорівнювало ×40. Яким було збільшення окуляра?
A. ×10.
Тема 2
Клiтина — основна структурно-функцiональна
одиниця живого
1. Будову і функції органел (хромосом, мітохондрій, рибосом), також інших частин клітини
(включення).
2. Цитологія – наука, що вивчає будову, хімічний склад, процеси життєдіяльності і розмноження
клітин.
3. Поверхневий апарат клітин складається із надмембранних структур, плазматичної мембрани та
підмембранних структур, які утворюють рецепторно-бар'єрно-транспортну та опорно-рухову
системи клітин. Надмембранні структури можуть бути представлені в клітинах клітинною стінкою і
глікокаліксом. У представників різних царств живої природи поверхневий апарат влаштований порізному.
Клітинна стінка рослин – надмембранний комплекс клітин, який складається з волокон целюлози.
Целюлозні волокна стінки утворюють каркас, який заглиблюється в основу з полісахаридів.
Залежно від типу тканин рослин і функцій до складу стінки можуть входити й ліпіди, білки,
неорганічні сполуки.
Клітинна стінка грибів – надмембранний комплекс клітин, який складається з азотовмісного
полісахариду хітину. Крім того, до складу стінок можуть входити темні пігменти меланіни,
амінокислоти, фосфати тощо.
Глікокалікс – надмембранний комплекс тваринних клітин, утворений молекулами глікопротеїдів та
гліколіпідів. До складу глікокаліксу можуть входити й певні ферменти.
4. Маттіас Шлейден та Теодор Шванн сформулювали клітинну теорію (1838)
● Клітина – основна одиниця будови, функціонування і розвитку всіх живих організмів, найменша
одиниця живого, здатна до самовідновлення, самовідтворення та саморегуляції.
● Клітини всіх одноклітинних та багатоклітинних організмів подібні за своєю будовою, хімічним
складом, основними проявами життєдіяльності та обміну речовин.
● Кожна нова клітина утворюється внаслідок розмноження материнської шляхом поділу.
● У багатоклітинних організмів, які розвиваються з однієї клітини, різні типи клітинних форм
завдяки
їхній спеціалізації впродовж індивідуального розвитку особини та утворення тканини.
● Із тканин склалися органели, які тісно пов’язані між собою й підпорядковані нервово –
гуморальній та
імунній системам регуляції.
5. Віруси, пріони, віроїди.
Віруси проявляють життєдіяльність тільки у стадії внутрішньоклітинного паразитизму, маленькі
розміри, складаються з білкової оболонки і нуклеокапсиду, в якому зосереджений генетичний
матеріал - нуклеїнова кислота. Одні віруси містять ДНК, інші - РНК.
6. Клітина є відкритою системою, тому що вона не ізольована від зовнішнього середовища. Для
життя та
функціонування клітинам необхідно постійно взаємодіяти з навколишнім середовищем. Зокрема,
між середовищем і
клітинами постійно відбувається обмін речовиною, енергією й інформацією. Ці процеси
забезпечують упорядкований
у часі та просторі, координований перебіг усіх метаболічних і фізіологічних процесів.
7. Біологічні мембрани – це тонкі ліпопротеїдні плівки, які відокремлюють клітину від
зовнішнього середовища та забезпечують здійснення процесів всередині клітини. Біомембрани є
одним з основних компонентів клітини, їх у своїй основі мають мембранні органели, вони
характерні для ядерної оболонки і з них побудована цитоплазматична мембрана. У складі мембран
є:
1) ліпіди (близько 40%) – фосфоліпіди, гліцероліпіди, холестерин та ін.;
2) білки (близько 60%), за розташуванням (поверхневі, периферичні, внутрішні, інтегральні),
біологічним значенням (ферментні, рецепторні і структурні);
3) вуглеводи в складі глікопротеїдів та гліколіпідів.
8. Ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі (у рослин).
9. Мітохондрії, пластиди, ядро.
Грец. eu – добре, повністю +
Походження назви Грец. pro – замість + karyon – ядро
karyon – ядро
1-10
мкм
10-50 мкм
Середній розмір
клітин
Відсутнє (є нуклеоїд)
Є
Справжнє ядро з
ядерною оболонкою
Окремі молекули, не зв’язані з
У хромосомах, звичайно зв’язана
Організація ДНК
гістонами. Замкнена в кільце
з гістонами. Лінійна структура
Одна хромосома
Дві та більше хромосом
Кількість хромосом
ДНК
ДНК і білок
Склад хромосом
Гаплоїдний
Гаплоїдний або диплоїдний
Набір хромосом
Не оточена мембраною (плазміди)
Оточена мембранами
Цитоплазматична
(мітохондрії, пластиди)
ДНК
Містить пептидоглікани
Побудована з простих органічних
Клітинна стінка
або неорганічних речовини
Не містять стеролів
Містять стероли
Склад мембран
Відсутні
Є
Двомембранні і
одномембранні
органели
Менший (70 S)
Більший (80 S)
Розмір рибосом
Відсутні
Є
Травні вакуоліі
Відсутній
Присутній у більшості тварин і
Клітинний центр
нижчих рослин
Складніша: складаються з 20
Будова джгутиків Простіша: складаються з однієї або
декількох фібрил
фібрил, зібраних у групи (2×9 + 2)
Відсутній
Часто спостерігається
Рух цитоплазми
Спосіб поглинання
їжі
Дихальна система
Дихання
Процес фотосинтезу
Спосіб ділення
клітин
Статеві клітини
Абсорбція через клітинну стінку
Є частиною мембран, або мезосом
Анаероби та аероби
Пігмент бактеріохлорофіл. У
бактерій не супроводжується
виділенням кисню
Прямий поділ
Сам організм
Фагоцитоз і піноцитоз (у
тваринних клітин)
Розташована у мембранних
органелах
Переважно аероби
Пігменти: хлорофіл a, b, c, d , e.
Супроводжується виділенням
кисню
Мітоз, мейоз
Сам організм або спеціальні
клітини
Є типовий статевий процес.
Статевий процес Типовий статевий процес відсутній.
Передається лише частина
Передається весь набір хромосом
спадкової інформації
Чутливі до пеніциліну. Стійкі до
Нечутливі до пеніциліну. Низька
Особливості
гама-випромінювання. Верхня
стійкість до гаматемпературна межа 75-90°С
випромінювання. Верхня
температурна межа 40-60° С
11. ● Рибосоми (менші за розмірами);
● мезосоми (процес аеробного та анаеробне дихання);
● джгутик (рух), кільцева ДНК (інформація);
● фотосинтезуюча мембрана (тилакоїд);
● клітинна стінка (захист).
12. Так (тільки у ціанобактерій).
13. Так, але не у всіх (ціанобактерії).
14. Ні.
15. Ядро; мітохондрії; лізосоми,; комплекс Гольджі; ЕПС; рибосоми,; ядерце; цитоплазма;
цитоскелет,; пластиди; вакуолі; клітинна стінка.
16. Покривом:
● Рослини – целюлоза;
● тварини – глікоген,;
● гриби – хітин.
17. Цитоскелет; рибосоми; клітинний центр; мікротрубочки; центріолі.
18. ВСК — називають систему одномембранних структур цитоплазми, пов’язаних між собою
загальністю структури та функції. Основну частину ВСК складає ендоплазматичний ретикулум або
сітка (ЕР), що в середньому складає більше половини загальної кількості клітинних мембран.
В цитоплазмі ЕР утворює численні складки, вигини, сплощені та округлі мішечки, різного діаметру
трубочки. Але вважають, що ЕР утворює одну безперервну поверхню, що обмежує єдиний
замкнутий простір — порожнину ЕР або цистернальний простір.
19. Функції гранулярної ЕПС:
1) біосинтез білків – утворюються мембранні білки, секреторні білки, які надходять у
позаклітинний простір та ін.;
2) модифікуюча – відбувається модифікація білків, які утворилися після трансляції;
3) участь в утворенні комплексу Гольджі
20. Функції агранулярної ЕПС:
1) Депонуюча;
2) синтез ліпідів і вуглеводів – утворюються холестерин, стероїдні гормони наднирників, статеві
гормони, глікоген та ін.;
3) детоксикуюча – знешкодження токсинів
21.Функція мітохондрій
● Енергетичну;
● синтез АТФ;
● збереження генетичної інформації;
● початковий етап (цикл Кребса) в матриксі, синтез АТФ з АДФ;
22. Функція цитоплазми
● перемішування;
● переміщення в клітинах розчинених поживних речови і повітря;
● участь у фагоцитозі.
23. Субодиниці рибосом утворюються в ядерці
24.Функція лізосом:
● містять гідролітичні ферменти, які розщеплюють білки, жири, вуглеводи;
● розщеплення внутрішньо- та позаклітинних відходів та старих органел;
● знищення патогенних мікроорганізмів ;
● забезпечення клітини поживними речовинами.
25. Функція мезосом:
● окислювально-відновні процеси;
● беруть участь у процесах реплікації генетичного матеріалу бактерій;
● участь у освіті перегородок в процесі розподілу бактеріальних клітин;
● грають роль у формуванні клітинної стінки під час поділу клітини, у реплікації хромосом і у
переносі
електронів в енергетичному метаболічному циклі;
26. Кількість мітохондрій в клітині збільшується за рахунок поділу.
27. Включення — це непостійні утвори в цитоплазмі, представлені у вигляді гранул, крапельок чи
кристаликів, які
служать для забезпечення життєдіяльності клітини, або з’являються в результаті її функціонування.
28. Так, на стадії метафази в мітозі.
29. Метацентричні.
30. Диплоїдний.
31. Однакові за формою та будовою, розташуванням центромер, хромомер. Знаходяться у
диплоїдному наборі
хромосом, де кожна хромосома має свого гомологічного партнера.
32. Залежно від розміщення центромери хромосоми поділяються на:
● метацентричні (центромера посередині хромосоми);
● субметацентричні (центромера зміщена, 1 плече довше за інше);
● акроцентричні (центромера розміщена більше до одного з кінців; 1 плече довге, 2 коротке).
33. До прокарiотiв належать органiзми:
а) клiтини яких не мають оформленого ядра;
34. Клiтинна стiнка мiстить хiтин у:
б) грибів
35. До еукарiотiв належать:
а) гриби, б) рослини, г) тварини
36. До неклiтинних форм життя належать:
в) віруси
37. Основнi положення клiтинної теорiї були сформульованi в:
в) ХІХ ст.
38. Пероксисоми мiстяться в цитоплазмi:
г) еукаріот
39. Клiтиннi стiнки мають:
б) рослинні клітини; в) клітини грибів
40. Рослинна клiтина вiдрiзняється вiд тваринної наявнiстю:
б) клітинної стінки; в) пластид; г) вакуоль
41. Двомембранну будову мають такi органели:
б) пластиди; в) мітохондрії
42. До рибосом прокарiотичних клiтин вiдносять:
б) 70S-рибосоми;
43. Клiтинна стiнка мiстить муреїн у:
г) бактерій
44. В еукарiотичнiй клiтинi рибосоми знаходяться:
а) у цитоплазмi клiтини i на мембранах ендоплазматичного ретикулуму;
г) у матриксi мiтохондрiй i пластид
45. У прокарiотичнiй клiтинi рибосоми знаходяться:
в) тiльки в цитоплазмi клiтини
46. Обов’язковою структурною одиницею будь-якої прокарiотичної клiтини є:
а) нуклеоїд;
47. Не мають мембранної будови:
б) клiтинний центр та рибосоми;
48. Органелами руху клiтини є:
а) вiйки; г) джгутики
49. Гранулярноий ендоплазматичний ретикулум виконує такі функцiї:
а) транспортування бiлкiв; в) синтез бiлкiв;
50. Комплекс Гольджi виконує такi функцiї:
д) бере участь в утвореннi первинних лiзосом
51. В основi яких клiтинних структур мiститься базальне тiльце:
б) джгутикiв; в) вiйок;
52. Функцiями глiкокалiксу є:
б) рецепторна
53. Назвiть функцiї мiтохондрiй:
а) синтез АТФ;
54. До складу плазматичної мембрани входять:
г) бiлки, фосфолiпiди, глiкопротеїди i глiколiпiди
55. На мембранах гранулярного ендоплазматичного ретикулуму синтезуються:
а) бiлки;
56. На мембранах агранулярного ендоплазматичного ретикулуму синтезуються:
б) вуглеводи;
в) лiпiди;
57. Первиннi лiзосоми формуються за участю:
в) комплексу Гольджi;
58. Ферменти, що мiстяться в лiзосомах, синтезуються:
б) на рибосомах гранулярного ендоплазматичного ретикулуму;
59. Клiтинний центр є в клiтинах:
б) тiльки тварин;
60. Мiкротрубочки беруть участь у формуваннi:
а) веретена подiлу;
Контрольні питання
1. Серед органiзмiв, що мають клiтинну будову, одними з найпримiтивнiших є мiкоплазми.
За розмiрами вони наближаються до вiрусiв. Чому дорівнює дiаметр їх клiтин?
в) 0,1 – 0,2 мкм
2. У багатоклiтинному органiзмi форма клiтин залежить від виконуваних ними функцiй.
Яку форму мають нервовi клiтини?
с) Зiрчасту
3. У соматичних клiтинах тварин зустрiчається органела, що, завдяки комплексу
локалізованих в ній ферментів, бере участь у руйнуваннi тимчасових органiв ембрiонiв та личинок, наприклад, зябер i хвоста в пуголовка жаби. У цій органелі також перетравлюються
мiкроорганiзми та вiруси. Як називається така органела?
с) лізосома
4. В еукарiотичнiй клiтинi мiстяться мембраннi та немембраннi органели. Яка з органел
належить до категорії немембранних?
d) центросома
5. Рибосоми — немембраннi органели, що складаються з двох субодиниць. Де формуються
субодиницi рибосом?
в) У ядерцi.
6. Рибосоми прокаріотичних та еукаріотичних клітин мають різні коефіцієнти седиментації.
У рибосом прокаріотів він становить:
с) 70S.
7.
На електронограмi тваринної клiтини виявлено двомембранну органелу овальної форми,
внутрiшня мембрана якої утворює кристи. Яка це органела?
в) Мiтохондрiя.
8. Досліджуючи за допомогою світлового мікроскопа постійний мікропрепарат нервових
клітин кішки, студенти звернули увагу на органели, що знаходяться в цитоплазмі біля ядра.
Відомо, що однією із функцій цих органел є утворення первинних лізосом. Про яку органелу
йде мова?
с) Комплекс Гольджі.
9. Відомо, що в еукаріотичній клітині є двомембранні органели, в яких відбувається
інтенсивний аеробний процес накопичення енергії у вигляді макроергічних зв’язків АТФ. Які
це органели?
d) Мітохондрії
10. У клітинах еукаріотів є одномембранна органела, що містить фермент каталазу. Яка це
органела?
в) Пероксисома
11. Прокаріоти – організми, у цитоплазмі яких немає ядра. Генетичний матеріал у них
представлений однією кільцевою молекулою ДНК. Структуру, що містить спадкову
інформацію у прокаріот, називають:
d) Нуклеоїдом.
12. Студентам було запропоновано вибрати з наведеного переліку об’єктів природи той, що
належить до еукаріотів. Вкажіть його:
d) Хламідомонада.
13. Клітинний центр притаманний тваринним клітинам, клітинам нижчих рослин та грибів.
До його складу входять центріолі, що складаються з мікротрубочок. Вкажіть кількість
мікротрубочок та особливості їхнього розташування в складі однієї центріолі клітинного
центру.
а) 27 мікротрубочок, що згруповані в 9 триплетів.
14. В одній з органел клітини завершується побудова білкової молекули та утворення
комплексів молекул білків з вуглеводами і ліпідами. Яка це органела?
е) Ендоплазматичний ретикулум.
15. У хворого гострий панкреатит, що супроводжується аутолізом клітин підшлункової
залози. Порушенням будови яких органел супроводжується цей процес?
в) Лізосом.
16. Ядра клітин обробили препаратом, що зруйнував структуру гістонів. Будова яких
компонентів клітини зміниться внаслідок цього?
е) Хромосом
17. Деякі органели тваринних клітин містять у своєму матриксі власний апарат біосинтезу
білка, що робить їх відносно автономними. Такими органелами є:
а) Мітохондрії
18. Поверхневий апарат клітини складається з цитоплазматичної мембрани,
надмембранного і підмембранного комплексів. Надмембранний комплекс у тваринної
клітини представлений:
в) глікокалікс
19. У еукаріотичних клітинах містяться одномембранні органели овальної форми, в яких
знаходяться гідролітичні ферментами. Вкажіть ці органели:
с) Лізосоми.
20. В прокаріотичній клітині одна з органел бере участь в утворенні білкових молекул.
Вкажіть її:
в) рибосома
Тема 3
Молекулярні компоненти клiтини. Роль нуклеїнових кислот у збереженні
й передачі спадкової інформації
1. Якi органічні речовини входять до складу клітини?
Білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, АТФ.
2. Якi неорганічні речовини входять до складу клітини?
Вода та мінеральні солі.
3. Чому ліпіди належать до числа необхідних хімічних компонентів клітини?
Виконують енергетичну функцію, деякі гормони мають ліпідну природу, ліпіди шкіри захищають
організм від переохолодження та пошкоджень, надають шкірі еластичність(ссальні залози), 100 г
ліпіду = 110 г води, фосфоліпіди - структурний компонент клітинної мембрани.
4. В чому полягає структурна функція ліпідів у клітині?
Фосфоліпіди - структурний компонент клітинної мембрани.
5. Яке значення мають вуглеводи для функціонування клітини?
Енергетична, резервна, структурна функції, глікокалікс складається з вуглеводів, Беруть участь в
синтезі молекул АТФ, РНК і ДНК.
6. Які функції виконують білки в клітинах багатоклітинних організмів?
Основа цитоплазми, входять до складу мембранних структур, рибосом, хромосом, до складу шкіри
– білки, колаген,
еластин – до сухожилків, м’язи – актин і міозин; кератин, гемоглобін, гормони. Функції:
структурна, каталітична,
рухова, транспортна, захисна, регуляторна, енергетична, запасаюча, рецепторна.
7. Яка роль гістонових і негістонових білків в клітині?
Гістонові білки – основний клас білків, необхідний для упакування молекул ДНК у хроматин.
Мають невелику
молекулярну масу і дуже багаті на основні амінокислоти (аргінін та лізин).
Негістонові білки відрізняються від гістонів та протамінів за властивостями й амінокислотним
складом. Вони є
кислими білками. Негістонові білки складають близько 20% усіх білків хроматину. Це білки
хроматину, крім гістонів,
що виділяються з хроматином або хромосомами. Збірна група білків, що відрізняються один від
одного за загальними
і функціональними властивостями.
8. Чим визначаються властивості гістонових білків? Які існують класи гістонів?
Гістони поділяють на 5 класів: Н1, Н2А, Н2В, Н3, Н4. Вони є головним білковим компонентом
хромосом.
Основна біологічна роль гістонів — участь у стабілізації просторової структури ДНК та утворенні
нуклеопротеїнових комплексів — нуклеосом, які становлять глобули і є головними структурними
одиницями
хромосом.
9. Яка роль мембранних білків в життєдіяльності клітини?
Забезпечують вибіркову проникливість.
10. Які існують рівні організації білкових молекул?
● первинну - певна послідовність амінокислот (порядок чергування) у поліпептидному ланцюзі.
Зв’язок пептидний(СONH);
● вторинну - спірально закручений білковий ланцюжок. Упорядковане розташування окремих
ділянок поліпептидного ланцюга у вигляді спіралі. Ця структура утримується завдяки утворенню
великої кількості водневих зв’язків, між групами -СО- і -NH- розташованими на сусідніх витках
спіралі;
● третинну - утримується ковалентними зв’язками , які виникають унаслідок взаємодії між
функціональними групами різної хімічної природи. Електростатичні сили, водневі зв’язки,
дисульфідні зв’язки;
● четвертинну структури - система дуже складної форми. У ній об’єднано дві або більше глобул, що
утворюють єдиний комплекс, який виконує певну функцію в організмі. Зв’язки: гідрофобні, іонні,
водневі, дисульфідні утворюють стійку конфігурацію.
11. Які існують риси подібності та відмінності в будові амінокислот, що входять до складу
білків?
Подібність: мають однакові функціональні групи, відмінність: будова радикала, різняться за
полярністю.
12. Які типи хімічних зв'язків забезпечують стабілізацію білкових молекул на різних рівнях
організації?
● Пептидні=первинна;
● Водневі=вторинна;
● Ковалентні, дисульфідні=третинна;
● Гідрофобні, водневі, дисульфідні=четвертинна.
13. Що та­ке конформація білкової молекули?
Конформація білкової молекули – різні просторові форми молекули, що виникають при зміні
відносної орієнтації її
частин у результаті внутрішнього обертання окремих ділянок молекули без розриву хімічних
зв’язків.
14. Що таке денатурація, ренатурацiя і деструкція білків?
Денатурація – це втрата білковою молекулою своєї структури, аж до первинної.
Ренатурація – це процес відновлення структури білка на початковій стадії (якщо не порушена 1
структура).
Деструкція — процес руйнування структури біологічного матеріалу, внаслідок якого в деструктаті
ще залишаються незруйнованими деякі складові білкових та інших фізіологічно важливих речовин.
15. Який хімічний склад хроматину?
Хроматин – це комплекс молекул ДНК та специфічних білків, що складає хромосома. Хроматин
складається з ДНК,
гістонів, негістонових білків (ниток хроматину).
16. Які особливості структурної організації хромосом еукаріотичної клітини?
● нуклеосоми - групи молекул гістонів ( з кожною нуклеосомою пов'язана ділянка ДНК, що
спірально
обплітає нуклеосому ззовні. );
● гетерохроматин — надмірно спіралізовані і сконденсовані ділянки хромосоми, які знаходяться в
генетично неактивному стані (не транскрибуються ). Гетерохроматин виконує переважно
структурну функцію;
● теломери - кінці плечей хромосом, це спеціалізовані ділянки, які перешкоджають з'єднанню
хромосом
між собою або з їхніми фрагментами. ;
● супутники - вторинні перетяжки хромосом, що відділяють окремі ділянки,Саме ці ділянки в
хромосомах людини є організаторами ядерець ;
● хромомери - потовщені, більш інтенсивно забарвлені ділянки плечей хромосом, які чергуються із
міжхромомерними нитками. Внаслідок цього хромосома може нагадувати низку нерівномірно
нанизаного намиста .
17. До складу яких клiтинних структур входять нуклеїнові кислоти? Які функції нуклеїнових
кислот?
Мітохондрії, ядро(хромосоми), цитоплазма.
18. Що є мономером ДНК? Який склад мономеру ДНК?
Нуклеотид: залишок ортофосфатної кислоти, дезоксирибоза, пуринова або піримідинова азотиста
основа.
19. Які існують рівні організації молекул нуклеїнових кислот?
Первинна структура ДНК - порядок чергування нуклеотидів в полінуклеотидному ланцюзі.
Вторинна структура ДНК.молекула ДНК має форму спіралі, утворену двома полінуклеотидними
ланцюгами, закрученими щодо один одного і навколо загальної осі. Подвійна спіраль
правозакручена.
Третинна структура ДНК (суперспіралізація ДНК). Кожна молекула ДНК упакована в окрему
хромосому. У диплоїдних клітинах людини міститься 46 хромосом.
Первинна структура РНК - порядок чергування нуклеотидів в полінуклеотидному ланцюзі.
Вторинна структура РНК. Молекула рибонуклеїнової кислоти побудована з одного
полінуклеотидного ланцюга. Окремі ділянки ланцюга РНК утворюють спіралізовані петлі "шпильки", за рахунок водневих зв'язків
Одноланцюгові РНК характеризуються компактною і впорядкованою третинною структурою, що
виникає шляхом взаємодії спіралізованих елементів вторинної структури.
20. Чим відрізняється структура нуклеотидів РНК від ДНК?
Відрізняютья моносахаридами: рибоза та дезоксирибоза, таД НК може містити Т, РНК замість
нього містить У.
21. Які особливості будови молекули ДНК?
Первинна структура ДНК – це кількість, якість і порядок розташування залишків
дезоксирибонуклеотидів у полінуклеотидному ланцюзі.
Вторинна структура ДНК – це просторова організація полінуклеотидних ланцюгів в її молекулі. Два
поліпептидних ланцюга закручених навколо спільної осі. Водневі зв’язки за принципом
комплементарності між А і Т – 2 зв’язки, між Г іЦ – 3.
22. Які особливості будови молекул РНК?
Первинна структура РНК – структура, що складається з послідовності залишків РНК-нуклеотидів в
одинарному ланцюзі (залишки пов’язаніодин з одним залишком фосфорної кислоти). Строго
специфічна і унікальна для кожного виду РНК. Вона є своєрідним записом біологічної інформації,
закодованим в РНК певним набором нуклеотидів і визначає вторинну структуру, яка виявляється в
закручуванні нитки РНК в спіралі.
Вторинна структура має водневі і гідрофобні взаємодії між азотистими рибонуклеїновими
основами.
23. Які переваги має ДНК як носій спадкової інформації а клітині порівняно з РНК?
ДНК здатна до реплікації, тобто подвоєння.
24. Які послідовні етапи реплікації молекули ДНК в клітині?
1. Ініціація. Активація дезоксирибонуклеотидів. Монофосфати АМФ, ГМФ, ЦМФ, ТМФ
знаходяться у стані є "сировиною" для синтезу ДНК. Вони активуються в результаті взаємодії з
АТФ. Ця реакція називається фосфорилуванням і каталізується ферментом фосфорилазою. При
цьому утворюються трифосфати дезоксирибонуклеотидів, такі як АТФ, ГТФ, ЦТФ, ТТФ. У такому
вигляді вони енергезовані та здатні до полімеризації.
Розпізнавання точки ініціації. Розкручування ДНК починається з певної точки. Така особлива
точка називається точкою ініціації реплікації (спеціальна послідовність нуклеотидів). Для
визначення точки ініціації необхідні специфічні білки-ініціатори. Реплікація обох ланцюгів ДНК
відбувається одночасно і безупинно.
Розкручування молекули ДНК. Подвійна спіраль ДНК розкручується і розгортається на окремі
нитки ДНК шляхом розриву слабких водневих зв'язків між комплементарними нуклеотидами. Цей
процес забезпечують ферменти - гелікази. Оголені основи А, Т, Г і Ц обох ланцюгів проектуються в
каріоплазму.
Ферменти, що названі топоізомеразами, розривають і заново зшивають окремі нитки ДНК,
допомагають розкручуванню спіралі. Завдяки роз'єднанню ланцюгів ДНК виникають реплікаційні
вилки. Нові нитки ДНК утворюються на кожному із звільнених ланцюгів, їх ріст відбувається в
протилежних напрямках.
2. Елонгація. Вільні трифосфати дезоксирибонуклеотидів своїми азотистими основами
приєднуються водневими зв'язками до азотистих основ обох ланцюгів ДНК, відповідно до правила
комплементарності, тобто А-Т, Ц-Г. Елонгація - це додавання дезоксирибонуклеотиду до З'-кінця
ланцюга, що росте. Процес каталізується ДНК-полімеразою. У подальшому приєднані сусідні
нуклеотиди зв'язуються між собою фосфорними залишками та утворюють новий ланцюг ДНК. При
цьому необхідна присутність іонів металів Мn2+ або Mg2+. Утворення праймерів. На відстаючій
нитці спочатку утворюється короткий ланцюг РНК за шаблоном ДНК. Вона називається РНКпраймером і містить послідовність із 10-60 нуклеотидів. Праймери пізніше віддаляються, а
порожнини, які утворилися, заповнюються дезоксирибонуклеотидами ДНК у напрямку 5'-3', що
завершує побудову другого ланцюга. На місці праймерів утворюються фрагменти нового ланцюга
ДНК, які називаються фрагментами Окадзакі. Ці фрагменти легуються (зшиваються)
полінуклеотидлігазами, в результаті чого утворюється другий повноцінний ланцюг. Цей процес
називається дозріванням.
Однак іноді виникають помилки в приєднанні основ. Вони видаляються ДНК-полімеразою, яка
для цього знову зв'язується з молекулами ДНК (репарація).
3. Термінація (від лат. terminalis — кінцевий). Після завершення процесу реплікації молекули,
що утворилися, розділяються, і кожна дочірня нитка ДНК скручується разом з материнською в
подвійну спіраль. Так утворюються дві молекули ДНК, ідентичні материнській. Вони формуються
окремими фрагментами по довжині хромосоми. Такий окремий фрагмент ДНК, що подвоюється на
одній хромосомі, називається репліконом.
25. Яка роль ферментів, що беруть участь в реплікації ДНК?
● ДНК-полімераза - будує новий ланцюг, використовуючи наявний як матрицю, приєднується до
праймера, здатна виправляти можливі помилки реплікації та перевіряти комплементарність. ;
● РНК-полімераза - здійснюють синтез молекул РНК на матриці ДНК, тобто здійснюють
транскрипцію.
● топоізомераза - випрямляє закручену у спіраль молекулу ДНК та до неї приєднуються білки , які
не
дають молекулі знов згорнутись ;
● геліказа - розриває водневі зв'язки між азотистими основами, внаслідок чого ділянка подвійної
молекули ДНК розпадається на два ланцюги: утворюється так звана «реплікативна вилка»;
● ДНК- праймаза — фермент, який розпочинає синтез ДНК — власне реплікацію. Вона синтезує
праймер — послідовність нуклеотидів ;
● екзонуклеаза - вирізає відпрацьований праймкр;
● ДНК-полімераза-1 - забудовує пусте місце після праймера;
● ДНК-лігаза - з’єднує між собою фрагменти Окадзакі.
26. Що таке репарація ДНК? Якi основні послідовні етапи репарації ДНК?
Репарація ДНК – це набір процесів, за допомогою яких клітина знаходить і виправляє пошкодження
молекул ДНК, які
●
●
●
●
кодують її геном.
● розпізнавання пошкодженої ділянки ДНК
● розрізування ендонуклеазою одного з ланцюгів молекули ДНК поблизу пошкодження
● «Вирізання» пошкодженої ділянки
● матричний синтез нового ланцюга ДНК-полімеразою (репаративна реплікація) під впливом
фермента ДНК-лігази.
27. Яка роль ферментів, що забезпечують репарацiю ДНК?
ДНК-ХЕЛІКАЗИ - фермент, «що довідався» хімічно змінені ділянки в ланцюзі і здійснює розрив
ланцюга поблизу від пошкодження;
екзонуклеаза - фермент, що видаляє пошкоджену ділянку;
ДНК-полімераза - фермент, що синтезує відповідну ділянку ланцюга ДНК замість вилученого;
ДНК-лігаза - фермент, який замикає останню зв'язок в полімерного ланцюга і тим самим відновлює
її безперервність.
28. До органогенних елементів належать:
в) H, C;
29. До мікроелементів належать:
в) Zn, Co;
30. До складу рибосом входять:
а) рРНК;
б) бi­лок;
31. Утворення всiх видів РНК у клітині здійснюється:
а) в ядрi;
32. До скла­ду яде­р­ця вхо­дять:
г) бiлок, ДНК, РНК.
33. ДНК-фотолігаза забезпечує репарацію:
а) неекцизійну
34. Вкажіть фермент, який під час реплікації ДНК бере участь у полімеризації
нуклеотидтрифосфатів на відстаючому ланцюзі:
в) ДНК-топоізомераза
35. Назвіть етап реплікації ДНК, під час якого об'єднуються фрагменти Оказакі:
б) дозрівання;
36. Фермент, який забезпечує реплікацію ДНК, на­зи­ва­єть­ся:
а) ДНК-залежна ДНК-полiмера­а;
37. Синтез ДНК в тваринній клітині відбувається:
б) в ядрі і мітохондріях;
38. Вкажіть етап реплікації ДНК, у якому бере участь фермент геліказа:
а) роз'єднання паралельних ланцюгів ДНК;
39. В рослинній клітині ДНК мо­ж­на знай­ти в:
б) ядрі;
в) мітохондріях;
г) пластидах;
40. Перевагою молекули ДНК як носiя генетичної інформації над РНК є те, що ДНК здатна до:
б) реплікації;
41. Хроматин — це ком­плекс:
в) ДНК з бiлком;
42. В організації мо­ле­ку­ли ДНК мо­ж­на виділити:
а) первинну структуру;
б) вторинну структуру;
в) третинну структуру;
43. Вторинна структура молекули ДНК має такі особливості:
б) складається з двох антипаралельних полiнуклеотидних ланцюгів;
44. Процес репарацiї ДНК:
а) усуває спонтаннi пошкодження ДНК;
г) необхiдний для збереження генетичного матеріалу упродовж усього життя організму у
незміненому вигляді.
45. Визначте правильну послідовність процесів, що відбуваються пiд час репарації ДНК:
б) визначення місця пошкодження ДНК; видалення пошкодженої ділянки ДНК; синтез нової
ділянки на місці видаленої; з’єднання непошкодженої i знову синтезованої ділянок ланцюгів ДНК;
Контрольні тести
1. Визнання за ядром провідної ролі в передаванні спадкових властивостей не виключає
існування поза ядерної спадковості. До носія спадковості, розташованого в клітині по­за
яд­ром, відносять:
A. Плазмiду.
2. Під впли­вом фізичних чинників у молекулі ДНК можуть виникати ушкодження.
Ультрафіолетові промені спричинюють виникнення в ній димерiв, які являють собою
зчепленi між собою дві сусідні пiримiдиновi основи. Вкажіть їх:
D. Тимiн i цитозин.
3. У клітинах є механізм корекції ушкоджень у ланцюгах молекули ДНК. Як він називається?
E. Репарація.
4. Існують різні види репарації ДНК. Вкажiть, що характерно для світлової репарації:
E. Руйнування зв’язкiв у пiримiдинових димерах i відновлення цiлостності ни­т­ки ДНК.
5. В біохімічній лабораторії вивчали хімічний склад структур еукаріотичної клітини. Вкажіть
структуру клітини, в якій була виявлена амфіфільна сполука:
E. Плазмолема.
6. Реплікація ДНК в клітині – складний ферментативний процес. На одному з етапів
відбувається розкручування подвійної спіралі ДНК з утворенням реплікативної вилки. Який
фермент забезпечує цей процес?
B. ДНК-топоізомераза.
7. Гістони – ядерні білки, які мають ряд характерних властивостей. Вони визначаються
відносно високим вмістом у білках таких амінокислот, як:
A. Лізин і аргінін.
8. Хромосомні нуклеопротеїди складаються з ДНК та бiлкiв, переважно гiстонiв. Комплекс, до
складу якого входять ДНК і гістонові білки називається:
B. Нуклеосомою.
9. У клітині є органічні речовини, що відрізняються між собою як за будовою, так і за
властивостями. Яка з наведених нижче речовин є регулярним полісахаридом, локалізованим
у клітинній стінці:
E. Целюлоза.
10. Для вивчення хімічного складу та властивостей клітини використовують метод мічених
атомів. У складі молекул якої групи речовин в основниму присутній Н3-тимідин, попередньо
доданий у середовище з культурою клітин, що діляться?
D. ДНК.
11. Нуклеїнові кислоти – це біополімери, що виконують в клітині функції збереження та
передачі генетичної інформації. Що є мономером нуклеїнової кислоти?
C. Нуклеотид.
12. В білковій молекулі можна виділити кілька рівнів просторової організації. Який рівень
організації притаманний функціонально-активній молекулі гемоглобіну?
D. Четвертинний.
13. Реплікація – самоподвоєння молекули ДНК – є частиною життєвого циклу клітини, що
здатна до поділу. Коли в клітині відбувається реплікація ДНК?
A. Під час інтерфази.
14. Реплікація ДНК – складний, багатоступеневий процес, що вимагає залучення різних
ферментів. Який фермент бере участь у процесі реплікації ДНК?
A. РНК-праймаза.
15. Вуглеводи в клітині виконують різноманітні функції. Вкажіть вуглевод, який є
структурним компонентом клітинної стінки в грибах:
C. Хітин.
16. Полісахариди в клітині виконують ряд функцій, зокрема, запасаючу. В цитоплазмі
тваринної клітини в якості запасної речовини може накопичуватись:
B. Глікоген.
17. У клітинах людини під дією ультрафіолетового випромінювання відбулося пошкодження
одного ланцюга молекули ДНК. Однак, за допомогою специфічних ферментів пошкоджена
ділянка молекули ДНК була відновлена. Як називається це явище?
E. Репарація.
18. За своєю хімічною природою молекула ДНК є дволанцюговим полінуклеотидом. На 3'кінці полінуклеотидного ланцюга знаходиться:
C. Гідроксильний радикал.
19. В клітинних мембранах міститься подвійний шар фосфоліпідів, що утворюється завдяки
наявності в їх структурі полярної (гідрофільної) “голівки” та неполярного (гідрофобного)
“хвоста”. Останній утворений:
A. Залишком жирної кислоти.
20. Первинна структура білка є послідовністю амінокислот, які з’єднані між собою пептидним
зв’язком. Цей зв’язок утворюється між:
C. Карбоксильною групою однієї та аміногрупою іншої амінокислоти.
Тема 4
Бiосинтез бiлка, його етапи i значення. Генетичний код
1. Якi є види РНК? Яка їхня роль у бiосинтезi бiлка?
іРНК – є матрицею для синтезу поліпептидів, містить інформацію про порядок розташувань.
тРНК – переносить до місць синтезу білків тільки відповідні їм амінокислоти з цитоплазми.
рРНК – забезпечує зв’язування іРНК з рибосомами.
2. Якi органели клiтини беруть участь у бiосинтезi бiлка?
Ядро, рибосоми.
3. Що таке генетичний код?
Генетичний код – це система запису генетичної інформації в молекулах нуклеїнових кислот
4. Якi властивостi має генетичний код?
Триплетність;● однозначність,● універсальність,● безперервність,● дискретність,● специфічність●
наявність термінальних кодів
5. У чому полягає специфiчнiсть генетичного коду?
Кожний триплет кодує лише одну певну амінокислоту.
6. У чому полягає виродженiсть генетичного коду?
Одна і та ж амінокислота може кодуватися декількома різними кодонами.
7. У чому полягає унiверсальнiсть генетичного коду?
Генетичний код, єдиний для всіх організмів , які існують на Землі.
8. Які функції виконують беззмістові кодони?
Стоп-кодони – це розташовані в кінці гена кодони, які сигналізують про завершення транскрипції
поліпептидного ланцюга.
9. Що таке транскрипцiя? Які ферменти забезпечують цей процес?
1.Транскрипція – це передача інформації про структуру білка з молекули ДНК на іРНК, яка
відбувається в ядрі.
2.Каталізується ДНК залежною РНК-полімеразою.
10. Як називається дiлянка ДНК, з якою зв’язується ДНК-залежна РНК-полiмераза пiд час
транскрипцiї?
РНК-полімераза зв’ язується з промотором
11. Що таке транскриптон?
Транскриптон – це ділянка ДНК, до складу якої входять кілька зв’язаних між собою структурних
генів,
а також промоторний, операторний і інші регуляторні ділянки.
12. Які процеси в клітині протікають по типу реакцій матричного синтезу?
Матрицею для синтезуу іРНК є ДНК
13. Який механізм ініціації транскрипції?
● У прокаріот транскрипція починається зі зв'язування РНК-полімерази із промотором.
Прокаріотична РНК-полімераза містить 5 субодиниць: 2 α субодиниці, 1 β субодиницю, 1 βʼ
субодиницю і 1 ω субодиницю, — разом ці субодиниці утворюють ядро фермента (core). На початку
ініціації ензим зв'язаний із σ-фактором, який допомагає відшукувати потрібні -35 та -10 точки
попереду промоторної послідовності. Поєднання РНК-полімерази із σ-фактором носить назву
голофермент .
● В еукаріотів ініціація набагато складніший процес. Екуріотична РНК-полімераза не розпізнає
промотор. Натомість, група білків, названих факторами транскрипції , з'єднуються з промотором і
лише після цього РНК-полімераза «сідає» на ланцюг ДНК формуючи комплекс ініціації
транскрипції.
14. Якi послiдовнi етапи посттранскрипцiйної модифiкацiї про-iРНК?
- кепування
-поліаденування
-сплайсинг
15. Що таке інтрон та екзон?
Інтро́н — ділянка ДНК, яка є частиною гену, але не містить інформації про послідовність
амінокислот білка.
Екзон – ділянка ДНК, що несе інформацію про послідовність амінокислот білка.
16. Які особливості формування зрілої іРНК у про- та еукаріот?
У прокаріотів процесинг може відбуватия на будь-якій стадії транскрипції, а в еукаріотах
безосередньо після транскрипції.
17. Що таке процесинг? Що таке сплайсинг?
Сплайсинг- це процес, при якому вирізаються інторни і зшиваються екзони.
Процесинг - дозрівання новосинтезованої молекули РНК до її функціонально активної форми.
18. Де в клiтинах еукаріот вiдбвається сплайсинг?
В ядрі
19. Як в клітині відбувається процес активацiії амiнокислот?
Активація амінокислот – це приєднання амінокислоти до відповідної тРНК.
20. Якi iснують функцiонально активнi центри в рибосомi?
1.Е-сайт – сайт входу.
2.Р-сайт – пептидильний (утворення пептидного зв’язку).
3.А-сайт – аміноацильний (розпізнавання тРНК).
21. Які послідовні етапи трансляцiї?
-ініціація, - елонгація, - термінація
22. Які послідовні етапи посттрансляцiйної модифiкацiї полiпептидів, синтезованих на рибосомах?
● утворення дисульфідних зв’язків
● відщеплення 1 чи декількох амінокислотних залишків з кінця поліпептидного ланцюга (метіонін);
● розщеплення певних пептидних зв’язків і видалення фрагмента ланцюга;
● хімічні моддифікації певних амінокислотних залишків фосфорилювання, метилювання,
йонування ;
● приєднання простетичних груп чи кофакторів поліпептидних ланцюгів мономерів.
23. Як називається група рибосом, об’єднана однiєю молекулою iРНК?
Полірибосома
24. Як називається послiдовнiсть нуклеотидiв тРНК, що комплементарна кодону iРНК?
Антикодон
25. Чи iснує тРНК з антикодоном АУУ?
Ні, тому що УАА – неінформативний триплет.
26. Чому бiлки постійно повинні бути присутні в раціоні дорослої людини після досягнення
нею генетично визначеного росту і ваги?
Потрібні, тому що білки – це основа життя, вони виконують ферментативну функцію, беруть участь
в утворенні
АТФ.
28. Ділянка матричного ланцюга ДНК, що припиняє транскрипцiю, називається:
в) термiнатором;
29. Iнформативнi дiлянки структурних генів називаються:
а) екзонами;
30. Якi з названих речовин належать до амiнокислот:
а) метiонiн; в) серин;
31. Як називаються триплети, якi не кодують амiнокислот, а є знаками припинення синтезу
полiпептидного ланцюга на РНК-матрицi:
а) термiнуючi;
32. Процес трансляцiї в клiтинi здiйснюється:
г) у цитоплазмi.
33. Генетичний код вироджений, тому що:
б) кожна амiнокислота, за винятком метіоніну і триптофану, кодується бiльше нiж одним триплетом;
34. Реалiзацiя генетичної iнформацiї в клiтинi здiйснюється внаслiдок таких реакцiй матричного синтезу:
в) транскрипцiї i трансляцiї;
35. Процес транскрипцiї в клiтинi вiдбувається:
а) в ядрi;
36. Процес упiзнавання тРНК своєї амiнокислоти — це:
а) трансляцiя;
37. Який триплет утвориться на триплетi АТЦ, що є матрицею пiд час транскрипцiї:
г) УАГ
38. Термiнуючими кодонами є:
а) УАА; б) УАГ;
39. Процес переведення iнформацiї про послiдовнiсть нуклеотидiв iРНК в амiнокислотну послiдовнiсть бiлка називається
б) трансляцiєю;
40. ДНК-залежна РНК-полiмераза, здійснюючи транскрипцію, має:
б) вторинну структуру;
41. ДНК-залежна РНК-полiмераза:
б) зв’язується з промотором i розплiтає подвiйну спiраль ДНК;
42. Бiлки набувають специфiчних функцiй, стають функцiонально активними
внаслiдок:
б) активацiї амiнокислот;
43. Полiсоми, або полiрибосоми, — це:
в) трансляцiйний комплекс, що складається з однiєї iРНК та розташованих на нiй кiлькох рибосом;
Контрольні тести
1. У забезпеченнi процесу трансляцiї важлива роль належить тРНК, молекула якої має
декілька функціональних ділянок. Як називається ділянка тРНК, до якої приєднується своєю
карбоксильною групою певна амінокислота?
d) Акцепторна
2. У процесi дозрiвання про-iРНК спецiальнi ферменти видаляють неiнформативнi дiлянки
про-iРНК i з’єднують між собою iнформативнi дiлянки останньої (процесинг). У якій
структурі еукаріотичної клітини це відбувається?
а) Ядро.
3. Згідно таблиці генетичного коду триплети УАА, УАГ, УГА не кодують жодної амiнокислоти. Як називаються цi триплети?
в) Стоп-кодонами.
4. Пiд час трансляцiї до кожної iРНК приєднується одночасно кiлька рибосом, якi розташовуються вздовж неї на певнiй вiдстанi одна вiд одної. Як називається трансляцiйний комплекс, який складається з однiєї iРНК i розташованих на нiй кiлькох рибосом?
в) Полiсома.
5. Для забезпечення біосинтезу білка у клітині необхідне здійснення двох послідовних етапів.
Процес, пiд час якого генетична iнформацiя про порядок розташування нуклеотидних
залишків у кодогенному ланцюзі ДНК трансформується в послiдовнiсть нуклеотидних
залишків РНК, називається:
с) Транскрипцiєю.
6. Транскрипцiя — це реакцiя матричного синтезу, яка вiдбувається в ядрi еукаріотичної
клiтини. Фермент, що забезпечує цей процес, називається:
с) ДНК-залежна РНК-полiмераза.
7. Генетичний код — це властива всім органiзмам єдина система запису певної спадкової iнформацiї в молекулах нуклеїнових кислот у виглядi послiдовностi нуклеотидiв. Одиницею генетичного коду є:
d) Кодон.
8. Генетична iнформацiя може передаватися не тiльки вiд ДНК до РНК, але в деяких випадках i вiд РНК до ДНК. Як називається цей процес?
в) Зворотна транскрипцiя.
9. Пiд дiєю мутагену в генi змiнився склад кiлькох триплетiв. Незважаючи на це, клiтина
продовжувала синтезувати той самий бiлок. З якою властивiстю генетичного коду пов’язано
те, що замiна кiлькох триплетiв у генi не спричинила змiни у складi бiлка?
а) Виродженiстю.
10. Структурні гени еукаріот складаються з інформативних та неінформативних ділянок.
Процес “вирізання” неінформативних ділянок з про- і-РНК та “зшивання” інформативних
носить назву:
d) Сплайсингу.
11. Поліпептид, синтезований на рибосомі, складається з 60 амінокислот. Яка кількість
тРНК надходила в аміноацильний центр рибосоми в процесі трансляції?
в) 60.
12. Під час активації амінокислот процес приєднання амінокислоти до відповідної тРНК
каталізується спеціальним ферментом. Вкажіть цей фермент:
а) Аміноацил-тРНК-синтетаза.
13. При вивченні сплайсингу в науковій лабораторії досліджували клітини різних видів
організмів. Серед них не могло бути:
в) Кишкової палички.
14. Аналіз амінокислотного складу щойно синтезованих поліпептидів свідчить про те, що
перша амінокислота в кожному з них однакова. Вкажіть її:
а) Метіонін.
15. Амінокислота закодована у триплеті ТАЦ, того гена, який слугує матрицею для синтезу
про-іРНК. Який антикодон містить та тРНК, що використовується у ході біосинтезу білка для
включення цієї амінокислоти у поліпептидний ланцюг?
с) УАЦ.
16. Внаслідок зворотньої транскрипції утворився триплет ТАТ. Вкажіть триплет, який
слугував для нього матрицею?
е) АУА.
17. У еукаріот структурні гени складаються з інформативних і неінформативних ділянок.
При цьому інформативні ділянки, називаються:
d) Екзони
18. В клітині людини до рибосом надійшла незріла іРНК, що містить як екзонні, так і
інтронні ділянки. Така структура іРНК зумовлена тим, що не відбувся процес:
е) Процесингу.
19. В бактеріальній клітині відбувається процес транскрипції. Фермент ДНК-залежна РНКполімераза, що пересувається вздовж одного ланцюга молекули ДНК, досяг певної
послідовності нуклеотидів після чого транскрипція припинилася. Як називається ця ділянка
ДНК?
а) Термінатор.
20. У клітину людини потрапив вірус герпесу. Внаслідок цього біосинтез вірусного білка буде
відбуватися:
с) В рибосомах.
Тема 5
Молекулярнi основи регуляцiї експресiї генiв
1. Які механiзми саморегуляцiї існують в клiтині?
2. Чи можуть генетично iдентичнi клiтини синтезувати рiзнi бiлки?
Ні.
3. В чому різниця між геном, транскриптоном, опероном?
Транкриптон - ділянка ДНК у еукаріот, що містить промотор, структурні
гени та термінатор, моноцитронна модель гена.
Оперон, ділянка ДНК у прокаріот, що містить промотор, цистрони та термінатор, поліцистронна
модель гена.
Ген є ділянкою молекули ДНК, що містить інформацію для синтезу РНК.
4. Яку функцiю виконує ген-регулятор?
Це ген, який кодує регуляторний білок, який активує або блокує транскрипцію.
5. Яка структура оперона прокаріот?
Це ділянка ДНК, що складається із зчеплених структурних генів (цистронів): промотора, генаоператора, гена-термінатора, у нуклеотидній послідовності яких закодовано одну (еукаріоти) чи
кілька (прокаріоти) молекул мРНК, які детермінують (визначають) синтез певних білків
(ферментів).
6. Яку функцiю виконує промотор?
Промотор (сигнал початку транскрипції) розміще­ний на початку оперона і є короткою
послідовністю нуклеотидів ДНК, з якою зв’язується фермент РНК-полімераза.
7. Яку функцiю виконує термiнатор?
Служить сигналом для термінації транскрипції.
8. Яка iнформацiя закодована в структурних генах оперону?
Структурні гени несуть інформацію про структуру певних поліпептидів. Із цих ділянок ДНК
транскрибується ІРНК, яка спрямовує синтез білків.
9. У яких функціональних станах може перебувати репресор?
Репресор або зв’язується з опероном ( в активному стані) і пригнічує його активність, або не
зв’язується з ним ( в
пасивному стані), дозволяє виявити активність структурним геном.
10. Де закодована інформація про структуру репресора? З якою органелою пов’язаний синтез
репресора?
Репресор – особливий регуляторний білок, що контролює синтез (транскрипцію матричної або
інформаційної РНК з певного оперона. Приєднуючись до оператора репресор "вимикає" його і тим
самим блокує роботу структурних генів, тобто синтез і-РНК припиняється. Синтезується
рибосомами.
11. Як саме iндуктор впливає на роботу оперону?
Індуктор запускає транскрипцію гена шляхом зв’язування з білком-репресором.
12. Який механізм впливу корепресора на функціональний стан оперона?
Корепресор - речовина, що змінює стан білка-репресора з пасивного на активний, тобто бере участь
у пригніченні
діяльності оперона.
13. Яка роль оператора в iндуцибельнiй та репресибельнiй системах генної регуляцiї?
Індуцибельний- регулятором є вихідний продукт (субстрат). Субстрат стимулює реакції свого
метаболізму.
Репресибельний - регулятором є кінцевий продукт (корепрессор). Він гальмує реакції, що ведуть до
його утворення.
14. Скiльки молекул iРНК утворюється на оперонi, що має 10 структурних генiв?
10.
15. Які функції генів-регуляторів iндуцибельного та репресибельного оперонiв?
1.В репресибельній системі комплекс білка-регулятора з ефектором набуває спорідненості до
оператора, він
приєднується до нього, внаслідок чого відбувається включення генів.
2. В індуцибельній системі ефектор, приєднуючись до білка-регулятора, звільняє регулятор від
цього білка,
спричиняючи запуск роботи генів, підпорядкованих даному оператору.
16. Чому не можна побачити в свiтловому мiкроскопi дiлянки хромосом з активними генами?
Ні, ділянки з еухромосомами слабо забарвлюються.
17. Чи можна побачити в свiтловому мiкроскопi дiлянки хромосом з неактивними генами?
Так, гетерохроматичні ділянки видні навіть у період між поділами клітини.
18. Що таке еухроматин?
Еухроматин – це стан хроматину (ДНК в ядрі), який характеризується «відкритістю»та
транскрипційною
активністю – з еухроматину зчитується РНК.
19. Що таке гетерохроматин?
Гетерохроматин – це стан ДНК, що щільно запакований і не є транскрипційно активним.
20. Чим пояснюється одночасне існування в інтерфазному ядрі еухроматину і
гетерохроматину?
Гетерохроматин знаходиться в дуже компактизованому стані і він не є активним, але за певних
умов факультативний гетерохроматин може ставати еухроматином.
21. Де синтезується репресор в еукаріотичній клітині:
б) на рибосомах;
22. Репресор потрiбен для:
а) функцiонування оперона;
б) регулювання транскрипцiї;
23. Для iндуцибельної системи генної регуляцiї характерна:
а) змiна активностi репресора;
в) наявнiсть корепресора;
24. Дiлянка ДНК, до якої приєднується репресор, це:
а) промотор;
25. Дiлянка ДНК, що мiстить iнформацiю про структуру репресора, це:
в) ген-регулятор;
26. Гетерохроматин — це:
а) функцiонально неактивна дiлянка хромосоми;
в) спiралiзована дiлянка хромосоми;
27. Еухроматин — це:
а) функцiонально активна дiлянка хромосоми;
г) деспiралiзована дiлянка хромосоми.
28. Конститутивний гетерохроматин бере участь у:
а) пiдтриманнi загальної структури ядра;
б) прикрiпленнi хроматину до ядерної оболонки;
в) взаємному впiзнаваннi гомологiчних хромосом у мейозi;
г) процесах транскрипцiї.
29. Транскрипцiю лактозного оперону пригнiчує:
а) комплекс активного репресора з неактивним репресором;
б) активний iндуктор;
в) комплекс iндуктора з активним репресором;
г) активний репресор.
30. Транскрипцiю триптофанового оперону активує:
б) комплекс неактивного репресора з iндуктором;
31. Оперон — це:
а) група структурних генiв та пов’язаних з ними регуляторних дiлянок, що контролюють утворення
про-iРНК;
32. Промотор — це:
а) послiдовнiсть нуклеотидiв, до якої приєднується ДНК- залежна РНК-полiмераза;
33. Корепресор — це:
а) речовина, утворення якої є наслiдком iндукцiї роботи оперона;
б) речовина, яка має специфiчну спорiдненiсть до промотора;
в) речовина, яка забезпечує активацiю репресора;
г) речовина, яка забезпечує синтез репресора.
34. Iндуктор — це:
а) речовина, яка змiнює конформацiю репресора;
35. Оператор — це:
б) та дiлянка молекули ДНК, яку впiзнають специфiчнi репресори i яка регулює транскрипцiю
оперона або окремих генiв;
36. Оператор, пов’язаний iз репресором:
в) забезпечує синтез ферментiв, iнформацiя про структуру яких закодована в структурних генах;
37. Процесинг — це:
а) сукупнiсть реакцiй, наслiдком яких є перетворення первинних продуктiв транскрипцiї на
функцiонально активні молекули;
38. У клiтинах еукарiотiв, на вiдмiну вiд прокарiотiв, iснує особливий тип модифікації будови
іРНК. Він називається:
а) сплайсинг;
Контрольні тести
1. Загальну схему будови оперону прокарiотiв у 1961 р. запропонували дослiдники Ф. Жакоб i
Ж. Моно. Вкажiть, назву схеми генетичного контролю бiлкового синтезу в бактерiй:
A.
Гiпотеза оперону.
2. Відомо, що існують гени, в яких закодована інформація про структуру білків, які потрібні для
постійної діяльності клітини. Ці гени не потребують спеціальної регуляції. Як вони
називаються?
A.
Конститутивні.
3. Початок процесу транскрипції стає можливим за умови зв’язування фермента ДНКзалежної РНК-полімерази з певною ділянкою молекули ДНК. Як називають цю регуляторну
ділянку?
A.
Промотором.
4. Активність оперона регулюється завдяки певному білку, який здатен зв’язуватися з
оператором. Залежно від цього структурні гени оперону або стають функціонально
активними, або вимикаються. Як називається цей білок?
A.
Репресор.
5. Репресор опосередковано впливає на активність оперону. Він може синтезуватися в
активній або неактивній формі. Який фактор сприятиме початку транскрипції, якщо
синтезований репресор є активним?
A.
Індуктор.
6. Певні білки повинні постійно синтезуватися у клітині для забезпечення її нормальної
життєдіяльності. Як називаються гени, що містять інформацію про структуру таких білків?
A.
Конститутивні.
7. Експериментально встановлено, що Eschеrichia coli швидко розмножується на поживному
середовищі, яке містить глюкозу. Після перенесення клітин на середовище з лактозою ріст
цієї бактерії на деякий час припиняється, а згодом відновлюється. Лактоза в даному випадку
виступає в ролі індуктора, який з’єднується з:
A.
Активним репресором.
8. Фермент, що розщеплює мальтозу, починає синтезуватися в клітині лише після того, як у
середовище надходить мальтоза. Вона у даному випадку відіграє роль:
A.
Індуктора.
9. В опероні бактерії закодована інформація про синтез метіоніна. З часом утворений
надлишок цієї амінокислоти активує репресор, який зв’язується з оператором внаслідок чого
блокується транскрипція структурних генів. Яку роль в даній системі виконує надлишок
метіоніну?
A.
Корепресора.
10. Бактерія містить оперон, корепресором якого є амінокислота лізин. Яка інформація
закодована у структурних генах даного оперона:
A.
Про ферменти, що забезпечують синтез корепресора.
11. Дисахарид лактоза є індуктором одного з оперонів бактерії. Яка інформація може бути
закодована в структурних генах даного оперона?
A.
Про структуру ферментів, що відповідають за розщеплення лактози.
12. Дисахарид мальтоза є індуктором одного з оперонів бактерії. Яка інформація може бути
закодована в гені-регуляторі, що контролює роботу даного оперона:
A.
Про структуру активного репресора.
13. Бактерія містить оперон, корепресором якого є амінокислота метіонін. Яка інформація
може бути закодована в структурних генах даного оперона:
A.
Про структуру ферментів, що відповідають за синтез метіоніна.
14. Дисахарид лактоза є індуктором одного з оперонів бактерії. Після надходження в
бактеріальну клітину лактоза повинна:
A.
З’єднатися з репресором, переводячи його в неактивний стан.
15. Бактерія має оперон, корепресором якого є амінокислота метіонін. Після появи в клітині
надлишку цієї амінокислоти її синтез припиняється, для чого метіонін повинен спочатку:
A.
З’єднатися з репресором, переводячи його в активний стан.
16. Ферменти, що розкладають дисахарид мальтозу на моносахариди, синтезуються
бактерією лише тоді, коли до неї надходить мальтоза. Після надходження в бактеріальну
клітину мальтоза повинна:
A.
З’єднатися з репресором, переводячи його в неактивний стан.
17. Експериментально встановлено, що Eschеrichia coli може синтезувати триптофан за
участю фермента триптофансинтетази. У разі надлишку триптофана у середовищі, синтез
його припинявся. Триптофан в даному випадку виступає в ролі корепресора, який з’єднується
з:
A.
Неактивним репресором.
18. Активний репресор блокує оператор, внаслідок чого припиняється транскрипція.
Речовина, що переводить неактивний репресор у активний, називається:
A.
Корепресором.
19. Синтез білка, інформація про структуру якого міститься в певному опероні, раптово
припинився. Відомо, що відповідний репресор знаходиться в неактивному стані. При цьому
зупинку синтезу білка міг спричинити:
A.
Корепресор.
20. Ген-регулятор містить інформацію про структуру репресора, який може з’єднуватися з
оператором і блокувати роботу оперона. Репресор синтезується:
A.
На рибосомах.
Тема 6
Клiтинний цикл. Мiтоз
1. Завдяки яким процесам клiтини багатоклiтинного органiзму протягом його онтогенезу
зберiгають генотип зиготи?
Завдяки мітозу.
2. Яке значення пресинтетичного періоду інтерфази в мiтотичному циклі?
Утворення основних органел; ядерце продукує мРНК, тРНК, рРНК; інтенсивні процеси біосинтезу і
посилений ріст клітин
3. Яке значення синтетичного періоду інтерфази в мітотичному циклі?
Реплікація ДНК і синтез гістонів та перетворення хромосом у двохроматидні структури; подвоєння
центріолей.
4. Яке значення постсинтетичного періоду інтерфази в мітотичному циклі?
Відбувається інтенсивна підготовка до мітозу; поділ мітохондрій і хлоропластів; підготовка до
утворення веретена поділу; запасання енергії.
5. Чи потрiбнi клiтинi дезоксирибонуклеотиди в постсинтетичний перiод інтерфази?
Ні, тому що подвоєння ДНК відбувається в синтетичному періоді.
6. У який перiод мiтотичного циклу вiдбувається реплiкацiя ДНК?
У S-фазі (синтетичний період).
7. Що відбувається в клітині в G1 - період інтерфази?
Утворення основних органел; ядерце продукує мРНК, тРНК, рРНК; інтенсивні процеси біосинтезу і
посилений ріст клітин.
8. Чим характеризуються G1- і G2-періоди інтерфази?
Запасанням енергії для поділу, утворенням органел, синтезом білків.
9. Чим характеризується період G0 інтерфази? Які клітини багатоклітинного організму
перебувають в G0-періоді інтерфази?
G0 - фаза спокою, клітини, що тимчасово припинили ділитися, входять у неї.
У той самий час клітини, що назавжди припинили поділ через вік або через накопичення
пошкоджень у ДНК називаються старими. Деякі клітини у дорослому організмі, такі як
паренхімальні клітини печінки чи нирок , входять у G0 -фазу майже назавжди. Вони можуть почати
поділ знову тільки за дуже специфічних обставин.
10. Чи здатна клітина до поділу, якщо в ній припинеться синтез тубулiну пiд час iнтерфази?
Ні, бо білки-тубуліни - основа для побудови веретена поділу.
11. Що являє собою цитокінез? Які процеси відбуваються під час цитокінезу?
Цитокінез - поділ тіла еукаріотичної клітини . Цитокінез зазвичай відбувається після того, як
клітина зазнала поділ
ядра (каріокінез) в ході мітозу або мейозу . В більшості випадків цитоплазма і органели клітини
розподіляються між
дочірніми клітинами приблизно порівну.
12. Як у свiтловому мiкроскопi вiдрiзнити iнтерфазну клiтину вiд мiтотичної?
За кількістю хромосом на екваторі клітині, при мітозі, їх буде вдвічі більше
13. В якiй фазi мiтозу найкраще видно хромосоми людини у свiтловому мiкроскопi? Яка
кількість хромосом в клітині в кожній фазі мітозу?
Метафаза.
1.Інтерфаза 2n2c/
2. Профаза 2n4c.
3. Метафаза 2n4c.
4. Анафаза 2n4c.
5. Телофаза 2n2c.
14. Як змінюється кількість молекул ДНК в клітині при проходженні нею різних етапів
мітотичного циклу?
1.Інтерфаза 2n2c/
2. Профаза 2n4c.
3. Метафаза 2n4c.
4. Анафаза 2n4c.
5. Телофаза 2n2c.
15. Якi внутрiшньоклiтиннi структури утворюються з мiкротрубочок пiд час мiтозу?
Веретено поділу
16. Яка роль кiнетохорів в ходi мiтозу?
Кінетохори - спеціальні білки, до яких при розподілі генетичного матеріалу прикріплюються нитки
веретена поділу.
17. Чи функцiонують гени пiд час мiтозу?
Ні.
18. Яка кількість молекул ДНК знаходиться в однiй хромосомi у різних фазах мiтозу?
Дві.
19. Яке бiологiчне значення мiтозу?
У результаті мітозу виникають два ядра, кожне з яких містить стільки ж хромосом, скільки їх було в
батьківському ядрі. Оскільки хромосоми походять він батьківських хромосом точною реплікацією
ДНК, їхні гени містять однакову генетичну інформацію. Дочірні клітини ідентичні батьківській
клітині, так що ніяких змін у генетичну інформацію мітоз внести не може. Тому популяції клітин
(клони), що походять від тих самих батьківських клітин, генетично стабільні.
20. У якому разі мiтотичний поділ може завершитись утворенням двох клітин з різною
кількістю хромосом?
Анафаза, якщо веретено поділу пошкоджене, то хроматиди розійдуться нерівномірно.
21. В які перiоди і фази мiтотичного циклу клiтина має диплоїдний набiр хромосом?
G2 періоді, профазі, метафазі, анафазі.
22. Чим може завершитися життєвий цикл клiтини?
1.Цитокінез.
2.G0.
23. Які хромосоми є гомологічними?
Гомологічні хромосоми- хромосоми однієї пари. Однакові за формою та будовою, розташуванням
центромер,
хромомер, інших деталей будови. Знаходяться у диплоїдному наборі хромосом, де кожна
хромосома має свого гомологічного "партнера".
24. Що таке політенні хромосоми і як вони утворюються?
Політенні хромосоми - гіганські, багатониткові хромосоми. Є результатом багаторазових подвоєнь
хромосом без їх
розходження та поділу клітини.
25. Бiологiчне значення мiтозу полягає в:
а) рiвномiрному розподiлi генетичного матерiалу мiж дочiрнiми клiтинами;
26. Перiодами iнтерфази є:
а) G1 — пресинтетичний;
б) S — синтетичний;
в) G2 — постсинтетичний;
27. У процесi подiлу клiтини ядерце зникає у такій фазі мітозу:
а) профазi;
28. Карiотип людини визначають, коли клiтина знаходиться на стадiї:
б) метафази;
29. Спiралiзацiя хромосом має важливе бiологiчне значення, тому що:
в) iнактивується ДНК;
30. У пресинтетичний перiод інтерфази вiдбувається:
б) синтез бiлка i подiл центрiоль;
31. Каріоплазма з'єднується з цитозолем під час:
а) профази;
32. У синтетичний перiод інтерфази:
а) відбувається реплiкацiя ДНК;
33. У випадку максимальної спіралізації хромосом в клітині:
г) гени не функцiонують.
34. Життєвий цикл високоспецiалiзованої клiтини може завершитись:
в) смертю;
35. Пiд час мiтозу хромосоми однохроматиднi в:
г) телофазi.
36. Пiд час мiтозу хромосоми розташованi в екваторiальнiй площинi клiтини в:
б) метафазi;
37. Спеціальні білки на центромерах хромосом, до яких приєднуються нитки веретена подiлу,
називають:
б) кiнетохорами;
38. Причиною політенії може стати:
б) подвоєння кількості хромосом в анафазі
39. Вторинна перетяжка хромосоми — це:
б) ядерцевий органiзатор;
40. Хромосоми найкраще видно в свiтловому мiкроскопi в:
в) метафазi мiтозу;
41. У процесi подiлу клiтини ядерна оболонка розпадається під час:
в) метафази мiтозу;
42. Хроматиди хромосом роз’єднуються i розходяться до рiзних полюсiв клiтини в:
в) анафазi мiтозу;
43. Вивчення особливостей будови хромосом проводять в клітинах, які знаходяться на стадії:
в) метафази мiтозу;
44. Хромосоми розташовуються в площинi екватора клiтини пiд час:
в) метафази мiтозу;
45. Найкоротша фаза мiтозу — це:
б) метафаза;
Контрольні тести
1. У анафазi мiтозу до полюсiв клiтини розходяться однохроматиднi хромосоми. Скiльки
всього хромосом i молекул ДНК в них містить клiтина людини в анафазі мiтозу?
в) 92 хромосоми i 92 молекули ДНК.
2. Пiд час постсинтетичного перiоду інтерфази було порушено синтез бiлкiв тубулiнiв. У
подальшому це може призвести до:
в) Порушення формування веретена подiлу.
3. У тваринній клітині хромосоми виявлені в екваторіальній площині. На якiй стадiї мiтозу
знаходиться клiтина?
в) Метафази.
4. В ході мітозу iдентичнi хромосоми досягають полюсiв клiтини, деспiралiзуються, навколо
них формується ядерна оболонка, вiдновлюється ядерце. У якiй фазi мiтозу це відбувається?
е) Телофазi.
5. Мітотичний апарат забезпечує направлене переміщення дочірніх хромосом в анафазі.
Вкажіть спеціалізовану ділянку хромосоми, з якою контактують при цьому мікротрубочок
веретена поділу:
d) Кінетохор.
6. Під час мітотичного циклу в екваторіаьній зоні тваринної клітини можливо виявити
перетяжку, яка, збільшуючись, забезпечує утворення дочірніх клітин. Цей етап мітотичного
циклу називають:
а) Цитокінезом.
7. Збільшення інтенсивності обміну речовин може бути досягнено внаслідок політенії.
Вкажіть назву клітинних структур, кратне збільшення кількості яких веде до політенії:
е) Хромонеми.
8. В ході мітотичного циклу відбуваються зміни в структурній організації хромосом.
Вкажіть період мітозу, для якого характерним є утворення однохроматидних хромосом:
C. Анафаза.
9. Каріотип у дрозофіли складається з 8 хромосом. Скільки всього молекул ДНК містить в
них соматична клітина дрозофіли в профазі мітозу?
D.16.
10. В епітеліальній клітині слизової порожнини рота людини міститься 46 хромосом. Скільки
всього хромосом і молекул ДНК знаходиться у такій клітині у постсинтетичному періоді
інтерфази?
A.46 хромосом і 92 молекули ДНК.
11. Мітоз відбувається в соматичних клітинах еукаріотичних організмів. Він характерний
для:
E.Хламідомонади.
12. Нервові клітини ембріона після кількох мітотичних циклів втрачають здатність
розмножуватися. Вкажіть той період життєвого циклу цих клітин, у якому вони знаходяться
в організмі дорослої людини:
A.Go - період інтерфази.
13. У деяких клітинах дитини не відбувається мітоз і кількість ДНК в них залишається
незмінною. Як називаються такі клітини?
A.Нейрони.
14. Каріотип шимпанзе складається з 48 хромосом. Скільки всього молекул ДНК містить в
них соматична клітина шимпанзе в кінці синтетичного періоду інтерфази?
E. 96.
15. Ядро соматичної клітини дрозофіли містить чотири пари хромосом. Скільки всього
хромосом і присутніх у них молекул ДНК знаходяться в такій клітині в постсинтетичному
періоді інтерфази?
A.8 хромосом і 16 молекул ДНК.
16. Під час проходження клітиною мітотичного циклу в ній відбуваються закономірні зміни
кількості молекул ДНК. В каріотипі людини міститься 46 хромосом. Скільки всього молекул
ДНК знаходиться в них у профазі мітозу?
D.92.
17. У пресинтетичний період інтерфази синтез ДНК не відбувається. Скільки всього молекул
ДНК знаходиться в хромосомах соматичної клітини людини в цей період?
C.46.
18. Диплоїдний набір хромосом у дрозофіли становить 8. Яку кількість хромосом містить
соматична клітина дрозофіли в анафазі мітозу?
D.16.
19. Під час проведення експерименту культуру клітин, що діляться шляхом мітозу, обробили
речовиною, яка зруйнувала веретено поділу. Вкажіть її.
A.Колхіцин.
20. В рослинній клітині під час її поділу хромосоми розташувалися в упорядкованому стані на
екваторі і максимально конденсовані. У якій фазі мітозу це відбувається?
C.Метафаза
Тема 7
Статевi клiтини. Мейоз. Гаметогенез
1.Чим відрізняються соматична і статева клітини?
1. У статевих клітин гаплоїдний набір хромосом. 2.У соматичних - диплоїдний; Форма і розміри у
статевих клітин інші, ніж у соматичних; статеві клітини відрізняються низьким рівнем обмінних
процесів.
2. Які ви знаєте зрілі чоловічі і жіночі статеві клітини людини?
Сперматозоїд і овоцит ІІ
3. Як називаються незрілі статевi клiтини людини?
Сперматогонії і овогонії.
4. Якi клiтини називають фертильними?
Фертильні клітини - це клітини які здатні до запліднення.
5.Скiльки часу зберiгають фертильнiсть статевi клiтини людини?
1.У жінок: з моменту овуляції і 48 годин після неї + - 24 години на похибку овуляції
2. У чоловіків: 35 діб від потрапляння у маточний слиз.
6. Чи однаковий генотип мають гамети одного органiзму?
Ні.
7. Як називається період онтогенезу, під час якого утворюються гамети? Скільки часу він
триває у чоловіків і жінок?
1.Гаметогенез.
2. У жінок від ембріонального розвитку і впродовж всього життя до менопаузи.
3. У чоловіків від статевого дозрівання і до кінця життя.
8. Якi стадiї проходять жіночі і чоловiчі гамети під час гаметогенезу?
1.Жіночі:
● розмноження
● ріст
● дозрівання
2.Чоловчі:
● розмноження
● ріст
● дозрівання
● формування
9. Що відбувається на стадії розмноження під час гаметогенезу? Як називаються клітини на
стадії розмноження?
1.Мітотичний поділ
2. Оогонії, сперматогонії.
10. Що відбувається при ово- і сперматогенезі на стадії росту? Як називаються клітини на
стадії росту?
1. Профаза І мейозу.
2. Ооцит І порядку, сперматоцит
11. Що відбувається при ово- і сперматогенезі на стадії дозрівання? Як називаються клітини
на стадії дозрівання?
1.Мейотичний поділ
2.Ооцит ІІ порядку і 1 полярне тільце, сперматоцит ІІ порядку.
12. . Що відбувається на стадії формування під час сперматогенезу?
Утворення 4 сперматозоїдів
13. На якому етапі гаметогенезу відбувається кросинговер?
Профаза І (пахінема).
14. На якому етапі овогенезу відбувається конʼюгація гомологічних хромосом?
Профаза І (зигонема).
15. Чим відрізняється інтеркінез від інтерфази І мейозу?
1.Інтерфаза є довгою, піч час неї відбувається подвоєння ДНК.
2.Інтеркінез короткий, часом відсутній, подвоєння ДНК не відбувається.
16. На якому етапі гаметогенезу відбувається утворення бівалентів?
Профаза І (зигонема). Стадія росту
17. На якому етапі гаметогенезу відбувається редукція хромосомного набору в клітині?
Профаза І (зигонема).
18. Які ви знаєте стадії профази редукційного поділу мейозу?
● лептонема;
● зигонема;
● пахінема;
● диплонема.
19. Чим відрізняються профази І мейозу при ово- і сперматогенезі?
У сперматогенезі профази безпосередньо продовжується в наступні стадії першого поділу мейозу. У
овогенезі статеві клітини зупиняються в стадії діакінеза під впливом мейоз-інгібуючої субстанції і
можуть перебувати в ній різне число років.
20. Що відбувається на стадії лептонеми і зигонеми профази І мейозу?
1.Лептонема: кондесація хромосом - стають тонкіші, синтез РНК,кожна з хромосом за допомогою
прикріплювальних
дисків кріпиться до внутрішньої мембрани каріолеми.
2.Зигонема: гомологічні хромосоми розташовуються парами, вкорочуються і зчеплюються між
собою, відбувається
кон’югація, утворюються біваленти, утворюються синаптонемні комплекси.
21. Що відбувається на стадії пахінеми профази І мейозу?
Хромосоми вкорочуються, потовщуються, виникають хіазми, відбувається кросинговер.
22. Що відбувається на стадії диплонеми і діакінезу профази І мейозу у чоловіків і у жінок?
1.Диплонема: синаптонемні комплекси розпадаються, біваленти розходяться.
2.Діакінез: хромосоми відділяються від нуклеолеми, руйнується ядро і ядерця, репліковані
центріолі розходяться до
полюсів.
23. Який механізм і біологічне значення кросинговера?
1. Кросинговер — явище обміну ділянками гомологічних хромосом після кон'югації у профазі 1
мейозу. Зазвичай ініціюється у зигонемі, до формування синаптонемного комплексу, і завершується
безпосередньо в кінці профази 1.
2. Обмін генетичної інформації, забезпечення мінливості.
24. Що відбувається під час першого мейотичного поділу?
Утворення сперматоцита І порядку і ооцита І порядку і полярного тільця
25. Що відбувається під час другого мейотичного поділу?
Утворення сперматоцитів (4) і ооцита ІІ порядку + 3 полярні тільця.
26. В чому суть овуляції? Як називається клітина, яка утворюється в яєчнику під час
овуляції?
1. Овуля́ція — вихід яйцеклітини з яєчника в порожнину тіла в результаті розриву зрілого фолікула
яєчника . З порожнини тіла яйцеклітина потрапляє до яйцеводу (який у жінок називається
матковими трубами ), де відбувається запліднення. Біологічний сенс овуляції полягає у звільненні
яйцеклітини від фолікулу для її запліднення.
2. Овоцит ІІ порядку.
27. Де і при яких умовах в організмі людини відбувається перетворення овоциту ІІ порядку в
яйцеклітину?
У фалопієвих трубах, між заплідненням і початком бластуляції.
28. Які клітини мають диплоїдний набір хромосом при ово- і сперматогенезі?
Овогонії, овоцит І порядку, сперматогонії, спермацид І порядку.
29. Які клітини мають гаплоїдний набір хромосом при ово- і сперматогенезі?
Овоцит ІІ порядку, сперматоцит ІІ порядку, сперматиди, сперматозоїди.
30. Чим відрізняються гомологічні та ідентичні хромосоми?
1. Гомологічні хромосоми- хромосоми однієї пари. Однакові за формою та будовою,
розташуванням центромер, хромомер, інших деталей будови. Знаходяться у диплоїдному наборі
хромосом, де кожна хромосома має свого гомологічного "партнера".
31. Яка будова яйцеклітини людини?
1. Велика нерухома жіноча статева клітина (гамета) оогамних видів.
2. Яйцеклітина має:
● картикальний шар;
● вітелінову оболонку;
● Zona pellucida;
● променистий вінець (корона радіата);
● перивітеліновий простір;
● жовток;
● ядро;
● заплідна пляма;
● жовткова оболонка.
32. Яка будова сперматозоїда людини?
Будова:
● Акрососма;
● Ялро;
● центріоль;
● спіральні мітохондрії;
● голівка;
● шийка;
● хвіст.
33. Яке походження акросоми сперматозоїда людини та яку функцію вона виконує?
1. Акросома - мембранний пухирець (з комплексу Гольджі).
2. Необхідня для проникнення сперматозоїда в овоцит ІІ.
34. Який фермент мiститься в акросомi сперматозоїда людини?
Гіалуронідаза, акрогранін,акрозін.
35. Яка структура клiтини утворює акросому:
г) комплекс Гольджi
36. На якiй стадiї гаметогенезу вiдбуваються перший та другий мейотичнi подiли клiтини:
б) дозрiвання;
г) росту
37. Якi чоловiчi статевi клiтини (зрiлi й незрiлi) мають гаплоїдну кiлькiсть хромосом:
а) сперматоцити другого порядку;
б) сперматиди;
в) сперматозоїди;
38. У яких клiтинах людини вiдбувається перший мейотичний подiл:
а) сперматоцитах першого порядку;
б) овоцитах першого порядку;
39. Сперматозоїд містить:
б) видозмінений комплекс Гольджі;
в) мітохондрії;
40. Якi незрiлi жiночi статевi клiтини мають диплоїдний набiр хромосом:
а) овогонiї;
б) овоцити першого порядку;
41. Пiсля першого мейотичного подiлу незрiлi статевi клiтини жiнки мiстять хромосом:
б) 46;
42. Всього у хромосомах незрiлих статевих клiтин жiнки пiсля першого мейотичного подiлу
мiститься така кiлькiсть молекул ДНК:
г) 92.
43. Розходження однохроматидних хромосом до протилежних полюсiв клiтини вiдбувається в:
б) анафазi другого мейотичного подiлу;
44. Гаплоїдна кiлькiсть двохроматидних хромосом знаходиться в екваторiальнiй площинi клiтини в:
б) метафазi другого мейотичного подiлу;
45. Кросинговер вiдбувається в таких незрiлих статевих клiтинах жiнки:
в) овоцитах другого порядку;
46. Вкажіть стадію профази мейозу І, на якій утворюються біваленти:
в) пахінема;
47. В органiзмi людини генетично iдентичними є:
а) овогонiї;
48. Унаслiдок мейозу I в органiзмi чоловiка утворюються:
г) сперматоцити другого порядку.
49. Унаслiдок мейозу I в органiзмi жiнки утворюються:
в) овоцит другого порядку;
50. Пахiнема — це стадiя профази I мейозу, пiд час якої:
в) хромосоми сполученi у бiваленти й мають вигляд товстих ниток (тут вiдбувається кросинговер);
51. Пiд час сперматогенезу мейоз вiдбувається в зонi
в) дозрiвання;
52. Назвіть фазу мейотичного поділу, під час якої в клітині людини знаходяться 23 біваленти:
а) профаза редукційного поділу;
53. Пiд час сперматогенезу мiтоз вiдбувається в зонi:
а) розмноження;
54. Кон’югацiя хромосом вiдбувається в:
а) профазi першого мейотичного подiлу;
55. Мейоз — це:
в) редукцiйний подiл ядра клiтини (зменшення числа хромосом) i утворення клiтин з гаплоїдним
набором хромосом;
56. Кросинговер вiдбувається в:
в) пахiнемi
57. Мейоз передує утворенню:
а) зрiлих статевих клiтин;
58. Гомологiчнi хромосоми розходяться до протилежних полюсiв клiтини пiд час:
б) анафази першого мейотичного подiлу;
59. Бiля полюсiв клiтини знаходиться гаплоїдний набiр хромосом у:
в) телофазi другого мейотичного подiлу
Контрольні тести
1. Сперматогенез — це процес утворення чоловiчих статевих клiтин (сперматозоїдiв). У чоловiка внаслiдок порушення мейозу утворився сперматозоїд з нормальним набором аутосом,
але з двома Х-хромосомами. На якому етапi сперматогенезу вiдбулося порушення?
C.Дозрiвання.
2. В однiй із овогонiй у пресинтетичний перiод інтерфази виник мутантний ген. Яка максимальна кiлькiсть овоцитiв другого порядку може отримати цей ген?
A.Один
3. У людини первиннi овоцити формуються ще до народження. Проте на певнiй стадiї профази
мейозу І овогенез припиняється на довгi роки. Вкажіть її?
А. Диктiотена.
4. Яєчник жiнки з моменту її народження містить овоцити першого порядку. Яка кiлькiсть
первинних овоцитiв за нормальних умов може вступати в стадію дозрівання за весь
репродуктивний перiод жiнки?
D.Чотириста.
5. Чоловiчi статевi клiтини — сперматозоїди — рухливi. Вони вiдрiзняються зовнiшнiми морфологiчними ознаками вiд iнших клiтин. При цьому довжина сперматозоїда людини
становить:
B.52—70 мкм.
6. Яйцеклiтина мiстить усi типовi клiтиннi органели. Пiсля заплiднення вона забезпечує початок розвитку нового органiзму; за розмiрами вона бiльша від соматичних клiтин даного органiзму. Її дiаметр у людини становить:
B.130—200 мкм.
7. Мейоз складається з двох послідовних поділів – редукційного та екваційного. Вкажіть
загальну кількість хромосом та молекул ДНК саме в тій клітині людини, що знаходиться в
профазі редукційного поділу.
D.46 хромосом, 92 молекули ДНК.
8. Суть редукційного поділу мейозу полягає в зменшенні кількості хромосом у клітині.
Вкажіть загальну кількість хромосом та молекул ДНК саме у тій клітині людини, що
знаходиться в телофазі редукційного поділу до завершення цитокінезу.
D. 46 хромосом, 92 молекули ДНК.
9. Під час овогенезу суттєвою особливістю мейозу І є наявність спеціальної стадії – діктіотени,
яка відсутня під час сперматогенезу. Вона відбувається услід за:
A.Диплонемою.
10. В процесі гаметогенезу виділяють декілька стадій. На одній з них знаходяться гаметоцити,
в яких відбувається мейотичний поділ. Назвіть цю стадію:
A.Дозрівання.
11. Екваційний поділ мейозу наступає після редукційного. Вкажіть загальну кількість
хромосом та молекул ДНК в них саме у тій клітині людини, що знаходиться в анафазі
екваційного поділу:
В. 23 хромосоми, 46 молекул ДНК.
12. В результаті мейотичного поділу, який лежить в основі овогенезу, утворюються зрілі
статеві клітини. Вкажіть максимальну кількість фертильних жіночих клітин, що можуть
утворитися з 12 первинних овоцитів:
C.12.
13. Під час овогенезу утворився овоцит другого порядку з нормальним набором аутосом, але з
двома Х-хромосомами. На якому етапі овогенезу відбулося порушення?
B.Дозрівання.
14. . У людини під час овогенезу мейотичний поділ незрілої статевої клітини завершується
утворенням чотирьох гаплоїдних клітин, проте в заплідненні бере участь лише одна з них.
Вкажіть цю клітину:
C.Овоцит другого порядку.
15. . Унаслідок мітотичного поділу незрілої статевої клітини жінки утворилися дві генетично
ідентичні клітини з диплоїдним набором хромосом. Вкажіть їх:
А.Овогонії.
16. Згідно з правилом сталості числа хромосом, для кожного виду організмів характерне певне
і постійне число хромосом. Який механізм забезпечує це у оргаізмів, що розмножуються
статевим шляхом?
B.Мейоз.
17. . Мейоз складається з двох послідовних поділів, які називають, відповідно, першим і
другим мейотичним поділом. Які клітини при сперматогенезі вступають в перший
мейотичний поділ?
B. Сперматоцити першого порядку.
18. Профаза І мейотичного поділу найтриваліша і складається з п’яти послідовних стадій.
Вкажіть стадію профази І, на якій відбувається кросинговер:
D.Пахітена.
19. У профазі І мейотичного поділу відбувається кросинговер. Йому передує кон’югація
гомологічних хромосом. На якій стадії гаметогенезу вона відбувається?
B.Росту.
20. Сперматозоїд людини складається із головки, шийки і хвоста. На передньому кінці
головки розташована акросома, яка відіграє суттєву роль у забезпеченні процесу запліднення.
Похідною якої органели є акросома сперматозоїда?
C.Комплексу Гольджі.
Тема 8
Онтогенез органiзмiв. Заплiднення. Дроблення
Запитання i тестовi завдання
1. Якi ви знаєте перiоди онтогенезу людини?
Ембріональний (зародковий) — від утворення зиготи до народження або виходу з яєчних оболонок;
Постембріональний (післязародковий), або до репродуктивний — від виходу з яєчних оболонок або
від народження до набуття організмом здатності до розмноження.
Репродуктивний — період, коли організм здатний до розмноження.
Пострепродуктивний — від втрати здатності до розмноження і до смерті.
2. На якi стадiї подiляється ембрiональний перiод?
У ембріональному періоді виділяють три основні етапи: дроблення, гаструляцію, гістогенез та
органогенез.
3. Яка тривалiсть ембрiогенезу людини? Якi перiоди ембрiогенезу людини критичнi?
Тривалість ембріогенезу - 280 діб/40 тижнів.
Критичні періоди ембріогенезу:
➢імплантація (7-8 діб);
➢гаструляція, нейруляція;
➢плацентація (3-8 тиждень);
➢ріст мозку (15-20 тиждень);
➢органогенез (20-24 тиждень);
➢пологи(40 тиждень).
4. Як називається заплiднена яйцеклiтина?
Зигота.
5. З яких етапiв складається заплiднення у людини?
Дистантний(рух сперматозоїда, реотаксис, хемотаксис, електротаксис), контактний(акросомна та
кортикальна реакції) та синкаріон.
6. Де вiдбувається заплiднення в людини?
Маткові труби.
7. У чому полягає значення заплiднення?
1) відновлення хромосомного набору, притаманного даному виду;
2) збільшення спадкового різноманіття
8. Якi головнi умови заплiднення?
Здорові сперматозоїди та період овуляції, коли овоцит ІІ порядку виходить з яєчника, здорові органи.
9. Чи залежить тип дроблення вiд типу яйцеклiтини?
Так.
10. Як називаються клiтини зародка пiд час дроблення?
Бластомери.
11. Який тип поділу клітин лежить в основі дроблення?
Мітоз.
12. Якого перiоду мiтотичного циклу немає в клiтинах зародка пiд час дроблення?
G1.
13. Чи беруть участь у формуваннi тiла зародка клiтини трофобласта?
Так.
14. На якiй стадiї розвитку зародка в його клiтинах починаються повнi мiтотичнi цикли?
Гітогенез.
15. Чи ростуть клiтини пiд час дроблення? Чи росте при цьому зародок?
Ні, стає трохи більшим ніж зигота.
16. Чи можна назвати клiтини трофобласта бластомерами?
Так. Трофобласт - периферійно розташовані дрібні бластомери, які утворюють стінку бластоцисти
17. Де мiститься зародок людини пiд час дроблення в організмі матері?
У матковій трубі, зародок імігрує до матки.
18. На яку добу ембрiонального розвитку iмплантується зародок людини в стінку матки?
На 7-8 день
19. Чи можна назвати дробленням подiл клiтин трофобласта?
Так.
20. Чи можна назвати дробленням подiл клiтин бластодерми?
Так.
21. Чи однаковий генотип у клiтинах трофобласта та ембрiобласта одного ембрiона?
Так.
22. Чим вiдрiзняються клiтини трофобласта вiд бластомерiв?
Трофобласт - периферійно розташовані дрібні бластомери, які утворюють стінку бластоцисти.
23. Як саме живиться зародок пiд час дроблення?
За рахунок протоплазми зиготи.
24. Чи потрiбний бластомерам фермент ДНК-залежна РНК-полiмераза?
Ні.
25. Чи потрiбен бластомерам фермент ДНК-залежна ДНК-полiмераза?
Так, відбувається процес реплікації.
26. Чи можна знайти бiваленти в ядрах бластомерiв?
Ні.
27. Чи генетично ідентичні бластомери, утворені із однієї зиготи?
Так, бо діляться мітотично.
28. У полярнi тiльця (полоцити) iнколи проникають сперматозоїди. Чому в такому випадку не
утворюються новi зиготи?
Бо полоцити не є фертильними клітинами.
29. Чи можна назвати дробленням подiл клiтин кiсткового мозку?
Ні.
30. Який механiзм забезпечує генетичну iдентичнiсть клiтин зародка?
Мітоз.
31. Якi особливостi мiтотичного циклу бластомерiв?
Мітотичний цикл бластомерів короткий, клітини не ростуть.
32. Онтогенез — це:
а) iндивiдуальний розвиток особини;
33. Личинковий тип розвитку властивий видам, яйця яких:
а) бiднi на жовток;
34. Неличинковий тип розвитку властивий видам, яйця яких:
б) багатi на жовток.
35. Внутрiшньоутробний тип розвитку характерний для:
д) вищих ссавцiв i людини.
36. Завершення ембрiонального перiоду при личинковому типi онтогенезу пов’язане з:
а) виходом зародка з яйцевих оболонок;
37. Який тип бластули притаманний людині:
г) бластоциста
38. У людини овоцит другого порядку може стати яйцеклiтиною:
в) пiд час заплiднення;
г) в маткових трубах;
39. Якi iснують типи онтогенезу:
а) прямий;
б) непрямий;
40. Неличинковий тип розвитку притаманний:
а) рибам;
б) плазунам;
в) птахам;
41. Роль сперматозоїда при заплiдненнi в людини полягає в тому, що вiн:
а) вносить половину генетичного матерiалу в зиготу;
б) взаємодiє з овоцитом другого порядку, iндукуючи перетворення його на яйцеклiтину;
42. Порожнина бластули називається:
а) бластоцеллю;
43. Зародок, мiж клiтинами якого пiд час дроблення немає порожнини, називається:
в) морулою;
44. Назвiть тип яйцеклiтини, властивий людинi:
а) вторинно iзолецитальна;
45. Формування диплоїдного набору хромосом у зиготі вiдбувається завдяки:
б) заплiдненню;
46. Заплiднення — це:
а) процес злиття ядер гамет, пiсля чого вiдновлюється диплоїдний набiр хромосом i виникає нова
клiтина — зигота;
47. Полiспермiя — це явище, при якому в овоцит другого порядку проникає:
б) два сперматозоїди;
в) три сперматозоїди;
г) чотири i бiльше сперматозоїдiв.
48. Синкарiон — це:
а) ядро зиготи, яке утворилося в процесi злиття жiночого та чоловiчого пронуклеусiв;
49. В оптимальних умовах сперматозоїд здатний зберiгати фертильнiсть:
г) до 48 год.
50. Дроблення продовжується до того часу, поки характерне для соматичних клiтин
спiввiдношення ядра i цитоплазми:
а) не вiдновиться;
Контрольні тести
1. Заплiднення — це процес злиття чоловiчої та жiночої гамет, унаслiдок чого утворюється
зигота, яка має диплоїдний набiр хромосом. У процесi заплiднення за участі сперматозоїда
відбувається акросомна реакцiя. Який фермент потрібен для її здійснення?
A. Гiалуронiдаза.
2. У процесi заплiднення в людини сперматозоїд проникає в жiночу статеву клiтину. Вона
називається:
A. Овоцитом першого порядку.
B. Овоцитом другого порядку.
3. Пiд час ембрiогенезу в ланцетника утворилися клiтини, які не ростуть. На якiй стадiї
ембрiогенезу знаходиться зародок?
A. Дроблення.
4. В онтогенезi багатоклiтинного органiзму дроблення є періодом, коли утворюється
багатоклітинний зародок. При цьому його клiтини називаються:
A. Бластомерами.
5. Пiд час ембрiонального перiоду у людини на стадiї дроблення збiльшується кiлькiсть
бластомерiв. Яка особливiсть мiтотичного циклу бластомерів зумовлює відсутність росту
зародка під час дроблення?
A. Вiдсутнiсть пресинтетичного перiоду iнтерфази.
6. Характер процесу дроблення залежить від особливостей будови яйцеклітини. Який тип
дроблення в ланцетника:
A. Повне рівномірне
7. В організмі жінки відбувся процес запліднення, внаслідок чого утворилася зигота. Вкажіть
структуру, в якій це відбулося:
A. Маткова труба.
8. Дослідник спостерігає процес проникнення сперматозоїда в жіночу статеву клітину людини.
Який механізм забезпечує це явище?
A. Акросомна реакція.
9. На стадії бластоцисти зареєстровано початок імплантації зародку людини у стінку матки. У
який термін ембріогенезу це відбувається?
B. 6-7 діб.
10. Досліднику вдалося спостерігати за процесом проникнення в жіночу статеву клітину
одночасно двох сперматозоїдів. Який механізм був при цьому порушений?
D. Кортикальна реакція.
11. Дроблення – це ряд послідовних мітотичних поділів зиготи, що закінчується утворенням
багатоклітинного зародку – бластули. Вкажіть тип бластули у людини:
A. Бластоциста.
12. Процес дроблення, що являє собою ряд послідовних мітотичних поділів зиготи, залежить від
кількості, щільності та характеру розподілу жовтка в яйці. Вкажіть тип дроблення,
характерний для полілецитальних яйцеклітин птахів:
A. Дискоїдальне асинхронне.
13. Бластула – це багатоклітинний зародок, який утворюється в результаті дроблення. Який тип
бластули притаманний для птахів?
A. Дискобластула.
14. Рухаючись у внутрішніх статевих шляхах жінки декілька сперматозоїдів досягають овоцита
другого порядку, проте лише один з них проникає в нього. Який механізм унеможливлює
проникнення туди інших сперматозоїдів?
A. Кортикальна реакція.
15. Зародку ланцетника притаманне повне рівномірне дроблення. Як називається бластула, яка
утворюється в результаті такого дроблення?
A. Целобластула
16. Ембріолог досліджує мікропрепарат дроблення зиготи. Бластомери зародка мають різні
розміри – великі та малі. Вченому вдалось зʼясувати, що в утворенні зиготи брала участь
телолецитальна яйцеклітина. Кому належить цей зародок?
A. Жабі.
17. Процес дроблення залежить від кількості та характеру розподілу жовтка в яйці. Назвіть тип
дроблення, що характерний для зиготи людини.
A. Нерівномірне асинхронне.
18. Будова бластули залежить від будови яйця і характеру дроблення. Який тип бластули
формується при дробленні дискоїдального типу?
A. Дискобластула.
19. Імплантація – це прикріплення зародка до стінки матки у ссавців із внутрішньоутробним
розвитком. На яку добу після запліднення відбувається імплантація зародка у людини?
A. Сьому.
20. У незрілих статевих клітинах шимпанзе утворюються 24 біваленти. Яку кількість хромосом
містять бластомери шимпанзе?
A. 48.
Тема 9
Гаструляцiя. Гiстогенез та органогенез. Перiоди розвитку плода.
Постнатальний перiод онтогенезу
Запитання i тестовi завдання
1. У чому полягає суть iндивiдуального розвитку органiзму?
Сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних і біохімічних перетворень організму від його
зародження до кінця життя
2. Якi виділяють критичнi перiоди розвитку плода?
Критичні періоди ембріогенезу:
➢імплантація (7-8 діб);
➢гаструляція, нейруляція;
➢плацентація (3-8 тиждень);
➢ріст мозку (15-20 тиждень);
➢органогенез (20-24 тиждень);
➢пологи(40 тиждень).
3. Чи можуть мутагеннi та тератогеннi фактори спричинити схожi порушення ембрiогенезу?
Так.
4. Якi ви знаєте типи гаструляцiї?
Інвагінація, делямінація, іміграція, епіболія.
5. Якi зародковi листки формуються пiд час гаструляцiї?
Зародкові листки:
➢ектодерма;
➢мезодерма;
➢ендодерма.
6. Який тип гаструляцiї властивий тваринам, що мають iзолецитальнi яйця?
Інвагінація.
7. Як називається порожнина гаструли в ланцетника?
Гастроцель або порожнина первинної кишки.
8. Як називається зародковий листок, який утворюється мiж екто- та ендодермою?
Мезодерма.
9. Яким тканинам i органам дає початок ектодерма в хребетних?
Нервової тканини, формуються елементи органів чуттів, зовнішній шар покривів (епідерміс шкіри) та
шкірні залози.
10. Яким тканинам i органам дає початок ендодерма в хребетних?
Дає початок органам травної системи та травним залозам (печінці, підшлунковій залозі), хорді,
легеням, частинам
деяких залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, щитоподібної залози тощо).
11. Яким тканинам i органам дає початок мезодерма в хребетних?
Формуються зачатки скелета, мускулатури, кровоносної системи, статевих залоз та проток видільних
органів,
сполучнотканинні шари шкіри (дерма), плевра, вистилка порожнини тіла, перикард тощо.
12. З якого зародкового листка утворюється нервова трубка?
Ектодерма.
13. На якiй стадiї розвитку зародка вiдбувається диференцiацiя клiтин?
Під час гаструляції, на стадії гістогенезу.
14. У чому полягає суть диференцiацiї клiтин в ембрiогенезi?
Подальший гісто- та органогенез.
15. Якi є молекулярнi механiзми ембрiональної iндукцiї?
Механізми:
➢ооплазматична сегрегація цитоплазми;
➢просторова орієнтація бластомерів;
➢гуморальний вплив.
16. Чи потрiбен клiтинам ектодерми фермент ДНК-залежна РНК-полiмераза?
Так.
17. Чи однаковi за генотипом клiтини ектодерми та ендодерми?
Так.
18. Якi ви знаєте провiзорнi органи?
● Амніон (оболонка+рідина),
● жовтковий мішок,
● алантоїс,
● хоріон,
● плацента.
19. На якому етапi онтогенезу формуються провiзорнi органи в людини?
Ембріональний.
20. Який з вiдомих провiзорних органiв виконує кровотворну функцiю в зародка?
Жовтковий мішок.
21. Як називається мiсце найтiснiшого контакту ворсинок хорiона зi слизовою оболонкою матки
в хребетних?
Плацента.
22. Який орган зв’язує зародок iз плацентою?
Пуповий канатик (пуповина).
23. Як називається рiдина, в якiй знаходиться плiд у вищих ссавцiв?
Амніотична рідина.
24. Якi функцiї виконує плацента?
● Трофічна,
● депонуюча,
● дихальна,
● видільна,
● ендокринна
● захисна.
25. Чим характеризується перiод новонародженостi? Чому вiн вважається критичним перiодом?
Перехід с водного середовища у повітряне. Цей період характеризується незрілістю всіх органів та
систем, особливо ЦНС, а також цілими рядом функціональних, біохімічних та морфологічних змін,
зумовлених переходом від внутрішньоутробного розвитку плода до фізичного життя дитини.
26. Якi перiоди постембрiогенезу видiляють у людини?
➢новонародженність;
➢грудний вік;
➢раннє дитинство;
➢перше дитинство;
➢друге дитинство;
➢підлітковий вік;
➢юнацький вік;
➢зрілий вік.
27. У який перiод постембрiонального розвитку вiдбувається найiнтенсивнiший рiст органiзму?
Друге дитинство.
28. У якому вiцi припиняється рiст людини?
18-20 років.
29. Що таке визначений та невизначений рiст?
Визначений ріст відбувається до певної межі, а невизначений - протягом усього життя організму.
30. У чому полягають ймовiрнi причини та наслідки акселерацiї?
1.Акселерація - набагато раніше або швидше формування якогось органу в період ембріонального
розвитку порівняно
з іншими органами або зародком у цілому. Також прискорений фізичний розвиток людини;
прискорення росту і
статевого дозрівання дітей і підлітків порівняно з їхніми ровесниками попередніх поколінь.
2.Причини:
● Геліогенна теорія: вплив сонячного випромінювання на дітей, які останнім часом стали більше
перебувати на сонці, завдяки чому стимулюється їхній розвиток.
● Теорія гетерозису: стрімкі соціальні зміни та зміни національних і кастових кордонів зумовлюють
укладання міжнаціональних шлюбів.
● Теорія урбанізації: розвиток міст і переселення туди сільського населення прискорюють статевий
розвиток, інтелектуалізацію, а це, у свою чергу, ріст і визрівання організму.
● Нутритивна теорія: як результат поліпшення, вітамінізації харчування.
● Теорія опромінювання: базується на тому, що збільшення рентгенівських пристроїв, атомна
енергетика, випробування ядерної зброї на полігонах створюють фони випромінювання у дозах, які
стимулюють поділ клітин.
● можуть відігравати роль генетичні чинники — збільшення кількості шлюбів між людьми з
віддалених
місць з підвищенням гетерозиготності потомства.
3.Наслідки:
● прискорення процесу зростання може провокувати відставання або навіть захворювання про боку
серцево-судинної та інших систем і органів.
● депресії, і різного роду конфлікти, протести, і необхідність ведення на тлі всього цього
нормального освітнього процесу.
31. Які існують види регенерації?
Фізіологічна і репаративна.
32. Якi ви знаєте типи трансплантації?
● Аутотрансплантація - реципієнт трансплантата є донором для самого себе. Наприклад,
аутотрансплантація шкіри з непошкоджених ділянок на обпалені широко застосовується при
важких опіках. Аутотрансплантація кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин після
високодозової протипухлинної хіміотерапії широко застосовується при лейкозах, лімфомах і
хіміочуттєвих злоякісних пухлинах.
● Ізотрансплантація (гомотрансплантація), або гомологічна трансплантація — донором
трансплантата є 100% генетично і імунологічно ідентичний реципієнту однояйцевий близнюк
реципієнта.
● Аллотрансплантація —
донором трансплантата є організм того ж виду, що генетично і імунологічно відрізняється від
реципієнта.
● Ксенотрансплантація —трансплантація матеріалу від іншого біологічного виду (наприклад:
людині від тварини).
● Клітинна інженерія та клонування, метод вирощування тканин, органів з клітин реципієнта з
метою пересаджування. У перспективі клонування тканин і вирощування цілих органів людини із
заданими імунологічними характеристиками можуть призвести
до того, що 100% трансплантацій органів будуть гомологічними.
33. Що являє собою плiдний перiод онтогенезу? Яка його тривалiсть?
З 9-го тижня, коли зародок має вже всі системи органів.
34. У чому полягає рiзниця мiж бiологiчним та хронологiчним вiком людини?
Хронологічний вік - це період, прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту (дні,
місяці, роки).
Біологічний вік - сукупність анатомічних і фізичних особливостей людини, що відповідають
віковим групам для певної спільноти людей (залежить від темпу росту, розвитку, старіння).
35. У чому полягає бiологiчна суть клiмактеричного перiоду онтогенезу?
При настанні менопаузи яєчники починають виробляти менше естрогену - гормону, необхідного для
підтримки дітородної функції. Поступово кількість естрогену зменшується, в результаті чого
відбуваються деякі порушення циклу. Менструації стають нерегулярними, поступово повністю
припиняються. Зміни гормонального фону не можуть не позначитися на стані всього організму.
36. Що є предметом вивчення геронтологiї?
Геронтологія вивчає різні аспекти старіння.
37. Якi iснують найпоширенiшi гiпотези старiння людини?
➢гіпотеза зносу;
➢геморегуляторна гіпотеза;
➢нейро-ендокринна гіпотеза;
➢імунна гіпотеза.
38. У якiй послiдовностi вiдбувається старiння систем органiв людини?
● Зменшення росту,
● змінні форми тіла,
● зменшення амплітуди рухів грудної клітки,
● збільшення гостроти зору,
● функції слухового апарату, шкірної чутливості.
39. Двошаровий зародок у ланцетника називається:
б) гаструлою;
40. Зовнiшнiй шар клiтин гаструли в ланцетника називається:
а) ектодермою;
41. Гiстогенез — це процес утворення:
а) тканин;
42. Хребетних тварин, якi мають амнiон, називають:
а) амнiотами;
43. Спецiальний орган, який формується тiльки у ссавцiв, — це:
в) плацента;
44. Живлення зародка й газообмiн у людини здiйснюються через:
в) алантоїс;
45. Провiзорнi органи — це:
б) тимчасовi органи;
в) позазародковi органи;
46. Амнiон здiйснює функцiю:
б) захисну;
47. Явище взаємодiї мiж частинами зародка, коли одна з них визначає розвиток iншої,
називається:
в) ембрiональною iндукцiєю;
48. Внутрiшнiй зародковий листок гаструли ланцетника називається:
б) ендодермою;
49. Процес утворення нервової трубки в зародка називається:
а) нейруляцiєю;
50. У ланцетника спостерiгається такий тип гаструляцiї:
г) iнвагiнацiя.
51. Отвiр, за допомогою якого гастральна порожнина контактує з навколишнiм середовищем,
називається:
а) бластопором;
52. Похiдними ендодерми є:
а) епiтелiй, який вистилає внутрiшню поверхню стiнки бронхiв;
53. Ектодерма — це:
а) зовнiшнiй зародковий листок;
54. Ектодермальне походження мають:
а) нервова тканина;
55. Похiдними мезодерми є:
б) кiсткова тканина;
г) м’язова тканина.
56. Нейруляцiя — це перiод, що:
г) охоплює процеси вiд появи перших ознак формування нервової пластинки до замикання її в
нервову трубку.
57. Чоловiки й жiнки вважаються старими, якщо їхнiй хронологiчний вiк досягає:
в) 75 рокiв;
58. Геронтологiя — це наука, що вивчає:
а) основнi закономiрностi старiння людини на всiх рiвнях органiзацiї;
59. Постнатальний перiод онтогенезу — це перiод:
в) вiд народження людини до смертi;
60. Акселерацiя — це:
а) прискорення росту i розвитку дiтей та пiдлiткiв;
61. Чоловiк вважається зрiлим, якщо його хронологiчний вiк досягає:
а) 22 роки;
62. Жiнка вважається зрiлою, якщо її хронологiчний вiк досягає:
а) 21 рiк;
63. Чоловiк вважається похилого вiку, якщо його хронологiчний вiк досягає:
б) 62 роки;
Контрольні тести
1. Перiоди, коли зародок найчутливiший до ушкоджень рiзноманiтними факторами, здатними
порушувати його нормальний розвиток, називають критичними. Одним iз цих перiодiв у
людини є плацентацiя. Наприкiнцi якого тижня після зачаття вона вiдбувається?
A. Другого.
2. Гаструляцiя — це складний процес морфогенетичних змiн зародка, внаслiдок яких
утворюються зародковi листки. Вкажіть спосіб утворення екто- та ендодерми в ланцетника:
A. Iнвагiнацiя.
3. На одному з етапiв ембрiонального розвитку людини закладаються осьовi органи. Як
називається цей етап?
A. Нейрула.
4. На раннiх стадiях ембрiогенезу диференцiюються клiтини зародка людини. Унаслiдок цього
утворюються три зародковi листки, з яких формуються тканини. При цьому з мезодерми
відбувається розвиток:
A. Скелетних м’язів.
5. Пiд час ембрiонального періоду процес реалiзацiї генетичної iнформацiї можуть порушувати
певні хiмiчні сполуки, що спричинюють аномалії в розвитку організму. Такі сполуки
називаються:
A. Тератогенами.
6. Зв’язок зародка з оточуючим середовищем забезпечується спецiальними позазародковими
органами, якi функцiонують тимчасово i називаються провiзорними. Яка структура є першим
кровотворним органом зародка людини?
A. Жовтковий мiшок.
7. Типова форма хребта, яка має два вигини вперед i два вигини назад, розвивається в першi
1,5—2 роки життя дитини. Укажiть, у якому вiцi у дитини формується шийний лордоз:
A. 2,5—3 мiс.
8. У людини рiст супроводиться збiльшенням довжини й маси тiла, причому в однi перiоди
людина росте швидко, а в iншi ‒ повiльно. Вкажiть, на якому роцi життя в людини
відбувається найiнтенсивнiший рiст:
A. Першому.
9. З віком в організмі людини відбуваються певні зміни. При старiннi однi функцiональнi
показники прогресивно знижуються, iншi — суттєво не змiнюються, а деякi ‒ зростають. До
останнiх можна віднести:
A. Рiвень холестерину в кровi.
10. У людини вiковi змiни в рiзних органах i системах органiзму виникають неодночасно, в рiзнi
перiоди онтогенезу. Це явище називають гетерохроннiстю. У якому вiцi в людини
починається атрофiя загрудинної залози?
A. 13—15 рокiв.
11. У людини постiйно вiдбуваються процеси фiзiологiчної регенерацiї, зокрема, порiвняно
швидко оновлюються еритроцити. Яка середня тривалiсть їхнього функцiонування в
периферiйнiй кровi?
A. 125 дiб.
12. Живлення та газообмін зародка людини відбуваються завдяки провізорним органам. Який
провізорний орган виконує функцію життєзабезпечення зародка в другій половині вагітності?
A. Плацента.
13. На кiнцевий результат трансплантацiї можуть суттєво вплинути ускладнення, пов’язанi з
реакцiєю iмунної системи реціпієнта на трансплантат. Проте, вони не виникають, якщо
здiйснюються:
A. Автотрансплантацiя.
14. Порушення регуляції клітинного поділу може призводити до утворення пухлин. Розрiзняють
злоякiснi та доброякiснi пухлини. Клiтини доброякiсної пухлини здатнi до:
A. Диференцiювання.
15. У пацієнта внаслідок травми утворився дефект шкіри. З метою його ліквідації на це місце
хірурги перемістили ділянку шкіри з іншої частини тіла цього ж пацієнта. Який вид
трансплантаціїї був здійснений?
A. Аутотрансплантація.
16. На певних етапах ембріонального розвитку відбувається утворення трьох зародкових
листків, із яких формуються тканини. Що розвивається з ентодерми?
A. Печінка.
17. У випадку клiнiчної смертi незворотнi змiни в клiтинах, тканинах, органах розвиваються
поступово, з рiзною швидкiстю, що залежить вiд їхньої чутливостi до забезпечення киснем.
Через який час пiсля зупинки дихання i кровообiгу в людини вiдбуваються некротичнi змiни
в нервових клiтинах кори головного мозку?
A. 5—6 хв.
18. Партеногенез є формою статевого розмноження, за якої у певних видiв тварин новий органiзм
розвивається з незаплiдненої яйцеклiтини. Вкажіть тварину, представниками якої в
природних умовах є тільки самки, що розмножуються партеногенетично:
A. Кавказька скельна ящiрка.
19. На мікропрепараті зародка жаби, що досліджується методом світлової мікроскопії, у
поверхневому шарі клітин видно структуру, що нагадує пластинку, яка, прогинаючись,
утворює жолобок, обмежений валиками з обох боків. На якій стадії онтогенезу знаходиться
зародок?
A. Нейрули.
20. У процесі ембріонального розвитку в людини функцію зовнішньої зародкової оболонки
виконує хоріон. Як називається місце найбільшого розгалуження ворсинок хоріона і найбільш
тісного контакту їх зі слизовою оболонкою матки?
A. Плацента.
Тема 10
Закономiрностi успадкування генiв, що зумовлюють прояв ознак
1. Що є предметом вивчення медичної генетики?
Предметом вивчення мед. генетики є особливості успадкування і мінливості ознак співвідносно до
патологій людини.
2. Як охарактеризувати поняття мiтохондрiальна спадковість i пластидна спадковiсть?
Мітохондріальна та пластидна спадковості це типи показаядерної передачі інформації, за рахунок
молекул ДНК, що знаходяться в мітохондріях та пластидах.
3. Як охарактеризувати поняття ген?
Ген — одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки,
одного білка.
4. Як охарактеризувати поняття алельнi гени?
Алельні гени – гени, що розташовуються в однакових локусах гомологічних хромосом і
відповідають за альтернативний прояв однієї і тієї ж ознаки.
5. Як охарактеризувати поняття генотип i фенотип?
Генотип - сукупність усіх генів організму
Фенотип - сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак та властивостей організму, які сформувались у
результаті взаємодії генотипу і умов зовнішнього середовища.
6. Як охарактеризувати поняття гомозигота, гетерозигота i гемiзигота?
Гомозигота - диплоїдна, або поліплоїдна особина, гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі
певних генів.
Гетерозигота - диплоїдна або поліплоїдна клітина, гомологічні хромосоми якої несуть різні алелі
певних генів.
Гемізигота - це диплоїдна клітина, котра має тільки один алель певного гена.
7. Якi є домiнантнi та рецесивнi ознаки в людини?
Домінантні: Темне волосся, нормальна пігментація шкіри, очей, волосся, полідактилія, косоокість,
веснянки, нормальний слух, карликовість, яочки на щоках, ямочки на підборідді, круглий ніс, довгі
вії, карі очі.
Рецесивні: Світле волосся, блакитні очі, нормальний зір, гемофілія, альбінізм, ночна сліпота, тонкі
губя, тонкі брови, короткі вії.
8. За яким принципом ознаки відносять до альтернативних?
Альтернативні ознаки - протилежні взаємовиключні ознаки, інформація про які закодована в
алельних генах.
9. Які ознаки відносять до менделюючих?
Менделюючі ознаки – ознаки, які успадковуються та проявляться за законами Менделя.
10. Якi є типи успадкування менделюючих ознак у людини?
Аутосомно-домінантний, аутосомно-рецесивний, Х-зчеплений (домінантний і рецесивний), Yзчеплений
11. У чому суть аналiзуючого схрещування?
Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і
невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини.
12. У чому суть моногiбридного схрещування?
Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише
однієї спадкової ознаки.
13. У чому суть понять дигiбридне схрещування i полiгiбридне схрещування?
Дигібридне схрещування — схрещування, за якого батьківський організм відрізняється двома парами
альтернативних ознак.
14.
Що є цитологiчною основою прояву другого закону Менделя?
Цитологічні основи другого закону: гібриди першого покоління F1 (Аа) при мейозі утворюють
яйцеклітини і спермії двох типів – А і а, поєднання яких при схрещуванні дає три типи зигот: АА,
АА, Аа. Тому одноманітності в F2 не може бути, бо в основі закону розщеплення лежить феномен
незмішування алелей у гібридних організмів (закон чистоти гамет).
15. Що є цитологiчною основою третього закону Менделя?
Цитологічною основою цього закону є мейоз. У мейозі негомологічні хромосоми розходяться
незалежно і можуть комбінуватися в будь-яких поєднаннях.
16.
Якi генотипи може мати органiзм з домiнантною ознакою?
АА, Аа
17.
Який генотип може мати органiзм з рецесивною ознакою?
Аа
18.
Чи можуть бути зчепленi алельнi гени?
Алельні гении можуть бути зчеплені.
19.
Якi клiтини в нормi не можуть одночасно мати два різні алельнi гени?
Статеві кл. у нормі не можуть мати одночасно два будь-які алельні гени.
20.
Скiльки типiв гамет утворить особина з генотипом АА?
Один
21.
У чому суть гiпотези чистоти гамет?
Алельні гени, знаходячись у гетерозиготному стані, не зливаються, не змінюють один одного і, не
втрачаючи своєї індивідуальності, передаються в гамети. Гамети є «чистими»: вони несуть лише
один з двох алелей певного гена.
22.
Генотип — це:
а) система генiв певного органiзму;
23. Фенотип — це:
а) система зовнiшнiх та внутрiшнiх ознак i властивостей органiзму, якi формуються в ходi його iндивiдуального розвитку;
24. Дiлянка хромосоми, в якiй розташований ген, називається:
б) локусом;
25. Алельнi гени розташованi в:
б) однакових локусах гомологiчних хромосом;
26. Якi типи гамет може утворити органiзм з генотипом ААВв за умови, що гени А i В знаходяться в рiзних парах хромосом:
а) АВ;
б) Ав;
27. Органiзм з генотипом АаВв утворив чотири типи гамет АВ, Ав, аВ, ав у рiвному спiввiдношеннi. Якi закономiрностi генетики тут проявилися:
в) закон незалежного комбiнування ознак;
28. Третiй закон Менделя розкриває закономiрностi:
а) незалежного комбiнування ознак;
29. Законами успадкування є:
а) закон рiзноманiтностi гiбридiв першого поколiння;
б) закон одноманiтностi гiбридiв першого поколiння;
г) закон незалежного комбiнування ознак.
30. Дискретнi одиницi спадковостi запропонував називати генами:
б) В. Йогансен;
31. . Ген — це:
г) дiлянка молекули ДНК (у деяких вiрусiв — РНК), у якiй закодована iнформацiя про первинну
структуру полiпептиду, молекули рибосомальної або транспортної РНК.
32. Спiввiдношення фенотипiв у випадку моногібридного схрещування двох гетерозигот при
повному домiнуваннi буде таким:
в) 3:1;
33. Спiввiдношення генотипiв у випадку моногібридного схрещування двох гетерозигот буде
таким:
б) 1:2:1;
34. . Якщо при аналiзуючому схрещуваннi вiдбулося розщеплення за фенотипом 1:1, генотипи
батькiвських форм, якi брали участь у ньому, будуть такi:
в) Аа і Аа;
35. Число варiантiв гамет дигетерозиготної батькiвської особини за умови локалізації генiв у
рiзних парах гомологiчних хромосом становить:
а) 4;
36. Менделююча ознака — це:
б) спадкова ознака, яка визначається одним геном;
37. Серед наведених ознак менделюючими в людини є:
г) гемофiлiя.
38. Генотип людини з темним волоссям може бути:
а) АА;
б) Аа;
39. Iмовiрнiсть народження другої дитини з фенiлкетонурiєю в сiм’ї, де батьки здоровi, а перша дитина хвора на фенiлкетонурiю, становить:
г) 25%.
40. Iмовiрнiсть повторного народження дитини-альбiноса в сiм’ї, де батько й мати здоровi, але
мають дочку-альбiноса, така:
б) 25%;
Контрольні тести
1. Фенiлкетонурiя — захворювання, що успадковується за аутосомно-рецесивним типом. У здорових батькiв народилася дитина, хвора на фенiлкетонурiю. Якi генотипи батькiв?
C.Aa i Aa.
2. Вiдсутнiсть малих кутніх зубiв зумовлена домiнантним геном, який знаходиться в аутосомi.
У кого з дiтей буде ця ознака, якщо в матерi вiдсутнi малi кутнi зуби i вона є гомозиготою за
геном, який її зумовлює?
B. У всiх дiтей.
3. Резус-позитивнiсть кровi в людини зумовлюється домiнантним алелем гена, який знаходиться в аутосомi. У гомозиготного за рецесивними алелями цих генiв організму кров резус-негативна. У якому спiввiдношеннi слiд очiкувати народження резус-позитивних i резус-негативних дiтей вiд шлюбу жiнки з резус-негативною кров’ю і чоловiка-гетерозиготи за геном,
який зумовлює резус-негативність крові?
E. 1:1.
4. Карий колір очей визначається домінантним алелем гена, що локалізується в аутосомі. При
яких генотипах батьків ймовірність народження дітей з карими очима становить 50%?
D. Аа × аа.
5. Альбінізм – аутосомно-рецесивне захворювання. Яка ймовірність народження здорової
дитини в родині, де батьки альбіноси, а бабусі та дідусі мають нормальну пігментацію шкіри?
E. 100%.
6. Алель гена, що визначає розвиток катаракти у людини, домінує над алелем гена, що
зумовлює наявність нормального кришталика. Яке очікуване співвідношення фенотипів у
дітей, якщо обоє батьків гетерозиготи за цими генами?
D. 3:1.
7. Фенілкетонурія – це захворювання, яке зумовлено рецесивним геном, що локалізується в
аутосомі. Батьки є гетерозиготами за геном, який визначає розвиток фенілкетонурії. Вони вже
мають двох хворих на фенілкетонурію синів. Яка ймовірність, що третя дитина, народження
якої очікується в сім’ї, буде хворою?
B. 25%.
8. Фенілкетонурія – захворювання, яке успадковуються за аутосомно-рецесивним типом. Обоє
батьків і перша дитина в сім’ї здорові, однак у другої дитини виявлено фенілкетонурію. Яка
ймовірність того, що перша дитина не є носієм рецесивного алеля гена, з яким повʼязують
розвиток фенілкетонурії?
D. 33,3%.
9. Хондродистрофія, одна з форм карликовості, зумовлюється домінантним алелем гена, який
у гомозиготному стані призводить до ранньої загибелі ембріона. Яка ймовірність народження
здорової дитини в родині, де чоловік і жінка хворі на хондродистрофію?
B. 33,3%.
10. В організмі з генотипом АаВв утворилося 4 типи гамет: АВ, Ав, ав, аВ. Яке співвідношення
фенотипів у потомків слід очікувати у разі схрещування такого організму з дигомозиготою за
рецесивними генами?
E. 1:1:1:1.
11. Алельні гени – це гени, що розміщені в однакових локусах гомологічних хромосом і
відповідають за розвиток альтернативних ознак. Як називається організм, у якого алельні
гени однакові?
A. Гомозиготним.
12. Хвороба Тея-Сакса зумовлюється рецесивним геном, що локалізується в аутосомі. Хворі
помирають через 1-2 роки після народження. Яка ймовірність народження в родині дитини з
цією хворобою, якщо перша дитина померла від неї?
B. 25%.
13. У здорових батьків народилися два хлопчики-монозиготні близнюки. У одного з них
виявили фруктозурію – захворювання визначається рецесивним геном, що локалізується в
аутосомі. Яка ймовірність наявності цієї патології у другого хлопчика?
E. 100%.
14. У здорового подружжя народилися двоє близнюків – хлопчик і дівчинка. Хлопчик має
нормальну пігментацію шкіри, а дівчинка виявилась альбіносом. У сім'ї очікують
народження третьої дитини. Яка ймовірність, що вона буде здоровою?
D. 75%.
15.Галактоземія – хвороба з аутосомно-рецесивним типом успадкування. Яка ймовірність
народження здорової дитини в родині, де батьки здорові, але обидві бабусі були хворі на
галактоземію?
D. 75%.
16. В сiм’ї, де мати хвора на парагемофiлiю, що характеризується аутосомно-рецесивним
типом успадкування, а батько гомозиготний за рецесивним алелем гена, народилася
дівчинка. Укажіть генотип цієї дівчинки:
C. аа.
17. Альбінізм визначається рецесивним алелем гена, що локалізується в аутосомі. Батько,
мати і перша дитина в сім’ї мають нормальну пігментацію шкіри, а друга дитина – альбінос.
Ймовірність відсутності гена альбінізму в генотипі першої дитини становить:
A. 33,3%.
18. Чоловік, жінка і їхня перша дитина мають темне волосся, а в другої дитини волосся
світле. При яких генотипах батьків це можливо?
A. Аa і Аa.
19. Парагемофілія – захворювання з аутосомно-рецесивним типом
успадкування. У здорових батьків народилися двоє дітей: одна дитина здорова, а друга –
хвора на парагемофілію. Які генотипи батьків?
C. Аа і Аа.
20. Спадковість – властивість організмів повторювати з покоління в покоління подібні ознаки
і забезпечувати специфічний характер індивідуального розвитку в певних умовах середовища.
Елементарною одиницею спадковості є:
D. Ген.
Тема 11
Генотип як система взаємодiючих генiв органiзму
1. Як охарактеизувати поняття “взаємодiя генiв”?
Генотип організму не можна розглядати як просту суму незалежних генів, кожен з яких функціонує
поза зв'язком з іншими. Фснотипні прояви тієї або іншої ознаки є результатом взаємодії багатьох
генів. Розрізняють дві основних групи взаємодії генів: взаємодія між алельними генами і взаємодія
між неалельними генами. Проте слід розуміти, що це не фізична взаємодія самих генів, а взаємодія
первинних і вторинних продуктів, які зумовлять ту чи іншу ознаку.
2. Якi є форми взаємодiї алельних генiв?
Форми взаємодії алельних генів: повне, неповне домінування, наддомінування, кодомінування.
3.Якi є форми взаємодiї неалельних генiв?
Форми взаємодії неалельних генів: комплементарнісь, епістаз, полімерія, плейотропія.
4.Що таке неповне домiнування?
Неповне домінування – форма взаємодії алельних генів, коли домінантний ген не повністю
пригнічує дію рецесивного і виявляється проміжна ознака.
5. Яка вiдмiннiсть мiж повним i неповним домiнуванням?
При повному домінуванні проявляється лише домінантна ознака, а при неповному проявляється
проміжна ознака.
6. Яке розщеплення за генотипом i фенотипом спостерiгається в разi неповного домiнування
при схрещуванні гетерозигот?
При схрещуванні гетерозигот в разу неповного домінування розщеплення за генотипом і фенотипом
становить 1:2:1.
7. Якi ознаки в людини успадковуються за типом неповного домiнування?
Ознаки в людини, що успадковуються за типом неповного домінування: серпоподібно-клітинна
анемія, атаксія Фрідрейха, цистинурія.
8. Чим характеризується явище наддомiнування?
Наддомінування- форма взаємодії алельних генів, коли домінантний ген проявляється краще в
гетерозиготному стані, ніж в гомозиготному.
9. Як ви розумієте поняття кодомiнування?
Кодомінування - це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів проявляє свою
дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті у гетерозигот формується нова ознака.
10. У разi якої форми домiнування гетерозигота фенотипово не вiдрiзняються вiд гомозиготи
за домiнантним геном?
В разі повного домнування гетерозигти фенотипово не відрізняюься від гомозигот за домінантним
геном.
11. За яких форм взаємодiї алельних генiв гомозигота за домiнантним геном фенотипово вiдрiзняється вiд гетерозиготи?
В разі неповного домінування гетерозигота фенотипово відрізняється від гомозиготи за
домінантним геном.
12. За якої форми взаємодiї алельних генiв у домiнантного алеля фенотиповий прояв буде сильнiшим у гетерозиготному станi, нiж у гомозиготному?
В разі нададомінування фенотиповий прояв домінантного алеля буде сильніший у гетерозиготи, ніж
у гомозиготи.
13. У разi яких форм взаємодiї неалельних генiв рiзнi домiнантнi гени можуть впливати на одну й ту саму ознаку, посилюючи її прояв?
У разі полімерії різні домінантні гении можуть впливати на одну й ту саму ознаку, посилюючи її
прояв.
14. Iз якими формами взаємодiї неалельних генiв може бути пов’язана наявнiсть у дитини
ознаки, вiдсутньої в обох батькiв?
З комплементарністю повязана наявність у дитини ознаки, відсутньої в обох батьків.
15. Що характерно для явища плейотропiї?
Плейотропія – форма взаємодії, коли одна аллельна пара зумвлює прояв багатьох ознак.
16. Якi гени називають комплементарними? Що таке комплементарнiсть?
Комплементарними називають взаємодоповнюючі гени. Комплементарність – тип взаємодії, коли
присутні два або більше неалельні домінантні гени, які разом виначають розвиток ознаки.
17. Яка ознака в людини зумовлена комплементарною взаємодiєю генiв?
Слух та синтез інтерферону у людини зумовлені комплементарною взаємодією.
18. Як охарактеризвати поняття епiстаз?
Епістаз – тип взаємодії неалельних генів, при якому один ген пригнічує дію іншого.
19. Якi бувають форми епiстазу?
Епістаз буває домінантний та рецесивний.
20. Як охарактеризувати поняття епiстатичний ген?
Епістатичний ген- ген, що пригнічує.
21. Як охарактеризувати поняття гiпостатичний ген?
Гіпостатичний ген- ген, ефект якого пригнічується.
22. Що означає поняття “ген-супресор” (iнгiбiтор)?
Ген-супресор(інгібітор) – ген, пригнічуючий ген.
23. Чим характеризується явище полiмерiї?
Полімерія – випадок, коли різні домінантні неалельні гени впливають на прояв однієї ознаки,
підсилюючи її.
24. Якi гени називаються полiмерними?
Полімерними називають однозначні гени.
25. Якi ви знаєте варiанти полiмерiї?
Варіанти полімерії: комулятивна і некумулятивна.
26. Якi ознаки називаються полiгенними?
Полігенні ознаки – ознаки, які визначаються полімерними(однозначними) генами.
27. Якi ознаки людини пiдпорядковуються загальним законам полiгенного успадкування?
Загальним законам полігенного успадкування підпорядковуються: зріст, маса тіла, величина
артеріального тиску.
28. Чи може в потомкiв ознака бути виражена слабше, нiж у батькiв?
У потомків ознака може бути виражена слабше ніж у батьків
29. Чи може один ген одночасно впливати на кiлька ознак органiзму?
Один ген може одночасно впливати на кілька ознак організму в разі плейотропії.
30. Як охарактеризувати поняття множиннi алелi?
Множинними алелями називають різні варіанти одного гена які виникають внаслідок мутацій
різних його ділянках і відрізняються за своїм фенотипним проявом.
31. У результатi яких процесiв виникають множиннi алелi?
Множинні алелі утворюються внаслідок багаторазової мутації одного і того ж локусу хромосоми.
32. Яка ознака у людини визначається наявністю в генотипі двох алелів гена з трьох
присутніх у генофонді популяції?
Система групп крові АВ0 є прикладом множинного алелізму.
33. Чим характеризуються явища пенетрантності та експресивності?
Пенетратність - кількісний показник фенотипічної мінливості прояву гена.
Експресивнісь – ступінь прояву певної ознаки.
34. Якi iснують групи кровi за системою MN?
За системо MN існують 3 групи крові: Im Im, In In, Im In.
35. Як охарактеризувати поняття резус-фактор?
Резус-фактор - це речовина (білок), який лежить на поверхні еритроцитів.
36. Чи сумiсна кров резус-позитивних i резус-негативних людей?
Ні.
37. У результатi чого може виникнути резус-конфлiкт в органiзмi матерi?
Резус-конфлікт - несумісність груп крові по резус-фактору між резус-негативної (Rh-) матір'ю і
резус-позитивним (Rh +) дитиною
38. Як охарактеризувати поняття летальнi гени?
Летальні гени - гени, що зумовлюють сильне зниження життєздатності організму, яке спричиняє
його загибель.
39. Експресивнiсть — це:
а) ступiнь фенотипового прояву ознаки, яка контролюється певним геном;
40. При неповному домiнуваннi:
а) гетерозиготи фенотипово вiдрiзняються вiд гомозигот за домiнантним геном;
41. Залежнiсть декiлькох ознак органiзму вiд одного гена називається:
а) плейотропiєю;
42. Яке розщеплення за фенотипом очікується у потомкiв унаслiдок схрещування гетерозиготних особин у разi неповного домiнування:
б) 1:2:1;
43. У людини успадкування четвертої групи кровi за системою АВ0 вiдбувається за типом:
г) кодомiнування.
44. Гени, якi пригнiчують роботу iнших генiв, називаються:
в) iнгiбiторами;
45. До полiгенних ознак у людини відносять:
а) масу тiла;
б) зрiст;
46. Прикладом кодомiнування в людини є:
а) успадкування генiв, що зумовлюють четверту групу кровi за системою АВ0;
47. Полiмерiя — це:
б) одна з форм взаємодiї неалельних генiв, при якiй розвиток певної ознаки зумовлений впливом кiлькох генiв, що проявляються однаково;
48. Полiгенними називають ознаки, якi визначаються генами:
а) полiмерними;
49. Групи кровi за системою MN визначаються двома алельними кодомiнантними генами СM i
СN. У матерi група кровi N, у батька група кровi М. Який генотип їхньої дитини:
в) СМСN
Контольні тести
1. У разi повного домiнування гомозиготи i гетерозиготи фенотипово не вiдрiзняються мiж собою. Щоб установити, чи є особина гомозиготою або гетерозиготою за геном, який зумовлює
ознаку, проводять аналiзуюче схрещування. Якщо в аналiзуючому схрещуваннi бере участь
гетерозигота, то очiкуване спiввiдношення фенотипiв у нащадкiв таке:
A. 1:1.
2. Чотири групи кровi за системою АВ0 зумовлюються комбінаціями трьох алелiв одного гена
(I0, IA, IB). Наявність в генотипі одночасно алелів IA та IB визначає четверту групу. Назвiть форму взаємодiї мiж генами, яка має мiсце при успадкуваннi четвертої групи кровi:
A. Кодомiнування.
3. У випадку комплементарної взаємодії генів для формування ознаки необхiдна наявнiсть в
генотипі кiлькох неалельних (звичайно домiнантних) взаємодоповнюючих генiв. Назвiть форму взаємодiї неалельних генiв, протилежну комплементарностi:
A. Епiстаз.
4. Пiгментацiя шкiри залежить вiд неалельних генiв, з одним з яких пов’язане перетворення
фенiлаланiну на тирозин, а з другим – тирозину на меланiн. У разi вiдсутностi в генотипі
будь-якого з цих генiв порушується утворення пiгменту меланiну. З якою формою взаємодiї
генiв пов’язане утворення меланiну?
A. Комплементарнiсть.
5. Iснують рiзнi форми взаємодiї мiж алельними та неалельними генами. Яка форма взаємодiї
генiв має мiсце у випадку, коли в гомозиготи за домiнантним геном ступiнь прояву ознаки виражений сильніше, нiж у гетерозиготи?
A. Повне домiнування.
6. У гомозиготи за домiнантним алелем гена ступiнь прояву ознаки виражений слабше, нiж у
гетерозиготи. Це можливо в разi такої форми взаємодiї генiв:
A. Наддомiнування.
7. За генами, якими визначається здатність чути, глухонiма жінка має генотип ААвв, а глухонiмий чоловік – генотип ААВВ. У цього подружжя народилася дитина з нормальним слухом.
Вона має генотип ААВв. Яка форма взаємодiї мiж генами А i В?
A. Комплементарнiсть.
8. У людини трапляється хвороба, повʼязана з неповним домiнуванням гена, що її спричинює.
Назвiть таку хворобу:
A. Цистинурiя.
9. Летальні гени у гомозиготному стані спричинюють загибель зародка на ранніх стадіях
розвитку. Назвiть хворобу, на яку страждають тiльки гетерозиготи за геном, який її зумовлює,
проте у гомозигот за цим геном зародок гине на ранніх етапах ембріогенезу:
A. Хондродистрофія.
10. Деякi ознаки в людини формуються тiльки за умови наявностi в генотипi кiлькох неалельних (звичайно домiнантних) генiв. Такi гени називаються:
A. Комплементарними.
11. У генотипi корiнних темношкiрих жителiв Африки зустрiчаються переважно домiнантнi, а
корiнних свiтлошкiрих жителiв Європи — переважно рецесивнi алелi генiв, які визначають
пігментацію шкіри. Як називається форма взаємодiї генiв, якi зумовлюють колiр шкiри в людини?
A. Полiмерiя.
12. При серпоподiбноклiтиннiй анемiї в гомозигот за геном, який її зумовлює, спостерiгаються
ураження шкiри, серця, нирок, головного мозку. Цi ознаки є проявом:
A. Вторинної плейотропiї.
A.
A.
A.
A.
A.
A.
A.
A.
13. Колір шкіри у людини визначається взаємодією певних неалельних генів. Чим більше їх
домінантних алелів у генотипі людини, тим темніший у неї колір шкіри. Ймовірність
народження дітей зі світлою шкірою у батьків з генотипом А1а1А2а2 становить:
1/16.
14. Рецесивний алель гена, що зумовлює серпоподібноклітинну анемію, локалізується в
аутосомі. В сім’ї, де в обох батьків легка форма цього захворювання, є здорова дитина. Яка
ймовірність того, що дитина, народження якої очікується, буде здоровою?
25%.
15. Ген, що визначає в людини темний колір волосся, домінує над геном, що визначає світлий
колір. Рецесивним по відношенню до кожного з цих генів є ген, що визначає рудий колір
волосся. У сім’ї, де батько має темне волосся, мати – світле, а перша дитина – руде волосся,
очікують народження другої дитини. Яка ймовірність, що в неї буде світле волосся?
25%.
16. Ген, що визначає рудий колір волосся є рецесивним по відношенню до гена, що визначає
будь-який інший колір. В сім’ї, де обоє батьків мають світле волосся, народилася дитина з
рудим волоссям. Яка ймовірність народження в цій родині другої дитини з рудим волоссям?
25%.
17. Ген, що визначає світлий колір волосся, домінує над геном, що зумовлює руде забарвлення
волосся. Домінантним по відношенню до кожного з цих генів є ген, що визначає темний колір
волосся. У сім’ї, де батько світловолосий, а мати має руде волосся, народилася дитина з
рудим волоссям. Яка ймовірність народження в цій сім’ї темноволосої дитини?
0%.
18. У матері перша група крові за системою АВ0, у батька – четверта. Яка ймовірність
народження в цій сім'ї дитини з четвертою групою крові?
0%.
19. Синтез інтерферону у людини залежить від двох домінантних генів, локалізованих в різних
парах гомологічних хромосом. При відсутності одного з них інтерферон не синтезується.
Назвіть форму взаємодії між цими генами.
Комплементарність.
20. Подружжя хворіє на легку форму серпоподібноклітинної анемії. У нього народилася
дитина, яка померла від серпоподібноклітинної анемії у віці 10 років. Вкажіть форму взаємодії
генів, якою визначається фенотип батьків:
Неповне домінування.
Тема 12
Хромосомна теорiя спадковостi. Повне i неповне зчеплення генiв.
Успадкування, зчеплене зi статтю
Запитання i тестовi завдання
1. Як охарактеризувати поняття зчеплене успадкування?
Зчеплене успадкування – це успадкування ознак і властивостей, гени яких розташовані в одній
хромомосомі.
2. Як успадковуються гени, розмiщенi в однiй хромосомi?
Гени, розміщені в одноій хромосомі, успадковуються зчеплено.
3. Як називаються хромосоми, у яких розмiщуються алельнi гени?
Хромосоми, у яких розміщені алельні гени, називаються гомологічними.
4. З чим пов’язане явище зчепленого успадкування генів? Як охарактеризувати поняття
група зчеплення генiв?
Явище зчепленого успадкування ознак пов'язане з лінійним розташуванням генів в хромосомі.
Група зчеплення - гении, що розташовані в одній хромосомі і успадковуються зчеплено.
5. Чи можуть бути зчепленими алельнi гени?
Алельні гени можуть бути зчепленими.
6. Хто є засновником хромосомної теорiї?
Т.Х. Морган
7. Як називається одиниця вiдстанi мiж генами?
Морганіда.
8. Що є характерним для явища кросинговера? Яке його бiологiчне значення?
Кросинговер – це процес обміні ділянками між
гомологічними хромосомами. Білогічне
значення кроссинговеру полягає у створенні нових поєднань генів і зміні
фенотипових
ознак, є фактором еволюції.
9. Вiд чого залежить частота кросинговеру?
Частота кроссинговеру прямопропорційна
відстані.
10. Якi основнi положення хромосомної теорiї спадковостi?
гени містяться у хромосомах;
• кожний ген у хромосомі займає певне місце – локус. Гени у хромосомах розташовані лінійно
• між гомологічними хромосомами може відбуватися обмін алелями гена;
• відстань між генами у хромосомі пропорційна відсоткові кросинговеру між ними;
• під час мейозу, який відбувається лише при утворенні гамет, диплоїдне число хромосом
зменшується вдвічі;
• між генами гомологічних батьківських і материнських груп зчеплення можуть відбуватися зміни
завдяки кросинговеру;
• сила зчеплення між генами обернено пропорційна відстані між ними. Відстань між генами
вимірюється у відсотках кросинговеру. Один відсоток кросинговеру відповідає одній морга- ніді;
• кожний біологічний вид характеризується специфічним набором хромосом – каріотипом.
11. Чи можуть бути зчепленими кодомiнантнi гени?
Кодомінантні гении не можуть бути зчепленими.
12. Як визначається число груп зчеплення генiв?
Число груп зчеплення дорівнює гаплоїдному набору хроосом.
13. Чим порушується зчеплення генiв?
Кроинговером.
14. У якiй кiлькостi (у вiдсотках) гамет аутосомнi гени, вiдстань мiж якими становить
15 морганiд, залишаються зчепленими?
Автосомні гении, відстань між якими 15 морганід, залишаються зчепленими у кількості 85 %.
15. Яку iнформацiю мiстить генетична карта хромосом?
Генетична карта хромосом містить ін-ю про розташування генів і відстань між ними.
16. Що лежить в основi побудови генетичних карт хромосом?
В основі побудови генетичних карт хромосом лежать результати аналізуючого схрещування.
17. Для чого проводиться картування хромосом?
Картування хромосом проводиться з метою визнчення в якій парі хромосом і на якій генетичній
відстані знаходятся гени.
18. Якi ознаки називають зчепленими зi статтю?
Ознаками, зчепленими зі статтю, називають ті ознаки, що локалізовані в статевих хромосомах.
19. Чи зчеплена зi статтю така ознака, як колiр шкiри людини?
Колір шкіри людини – ознака не счеплена зі статтю.
20. Чи належить колiр волосся людини до ознак, зчеплених зi статтю?
Колір волосся - ознака не зчеплена зі статтю.
21. Яка спiльна особливiсть ознак, що залежать вiд генiв, якi знаходяться в Y-хромосомi?
Гени, що знаходяться в У-хромосомі гемізиготні.
22. Яку стать називають гомогаметною, а яку — гетерогаметною?
Гомогаметною називають стать, у генотипі якої присутні однакові статеві хромосоми.
Гетерогаметною – навпаки.
23. Чим вiдрiзняються мiж собою статевi хромосоми?
Статеві хромосоми відрізняються між собою розмірами, формою та генами, що в них локалізовані,
їхньою кількістю.
24. Як називається генотип здорового чоловіка за геном, що визначає нормальне сприйняття
кольорів?
25. Яка загальна особливiсть ознак, якi залежать вiд генiв, що знаходяться в Х- або Yхромосомi?
Гени, що знаходяться в Х- та У- хромосомах успадковуються зчеплено зі статтю.
26. Яку роль вiдiграє Y-хромосома в онтогенезi людини?
У-хроосома бере участь в народженні особин чоловічої статі, несе в собі алелі ознаки батька.
27. Який хромосомний набір дiвчинки, яка виявилася гемiзиготною за геном, що вiдповiдає за
здатнiсть розпiзнавати кольори?
Синдром Шерешевського- Тернера.
28. Якi ознаки називають голандричними?
Голандричні – ознаки, що локалізовані тільки в У-хромосомі.
29. Якi ознаки обмежені статтю? Наведiть приклади таких ознак.
Ознаки, обмежені статтю - генетичне зумовлені ознаки, що фенотипічно проявляються у особин
однієї статі. (наприклад, несучість курей або молочність великої рогатої худоби).
30. Як охарактеризувати поняття залежнi вiд статi ознаки? Наведiть приклади таких ознак у
людини.
Ознаки, залежні від статі – ті ознаки, прояв яких при гетерозиготності гена, що їх детермінує,
залежить від статі (наприклад, при гетерозиготності гена, який визначає рогатість, в особин жіночої
статі ознака не проявляється, а чоловічої – з'являється).
31. Яка стать у дитини з нормальним карiотипом, гомозиготної за геном, що зумовлює
нормальне згортання кровi?
Жіноча стать.
32. Кросинговер — це:
а) процес обмiну iдентичними дiлянками гомологiчних хромосом;
33. Кросоверними гаметами називають:
а) гамети з хромосомами, в яких порушилося зчеплення генiв;
34. Частота кросинговеру вимiрюється в:
а) морганiдах;
35. Якi з названих ознак людини зчепленi зi статтю:
а) гемофiлiя;
в) гiпертрихоз;
36. У сiм’ї, де батько хворий на гемофiлiю, а мати є гомозиготою за геном, який зумовлює
нормальне згортання кровi, слiд очiкувати нащадкiв з такими генотипами:
б)XHXh;
в) ХHY;
37. У сiм’ї, де батько хворий на дальтонiзм, а мати є гетерозиготою за геном, який зумовлює
нормальне сприймання кольорiв, слiд очiкувати нащадкiв з такими генотипами:
б) XDXd;
г) XDY;
38. У хромосомi гени:
б) розмiщуються лiнiйно;
39. Одиницею вiдстанi мiж генами є:
а) морганiда;
40. Зчеплене успадкування генiв, локалiзованих в однiй парi гомологiчних хромосом,
встановив:
б) Т. Морган;
41. Кiлькiсть груп зчеплення генiв в органiзмі конкретного бiологiчного виду дорiвнює:
а) гаплоїдному набору хромосом;
42. Скiльки відмінних за статевими хромосомами типiв гамет, утворюють особини
гетерогаметної статі:
б) два;
43. Голандричнi ознаки зумовленi генами, якi передаються з поколiння в поколiння:
в) вiд батька до синiв;
44. Ознаки, зумовленi генами, якi знаходяться в Х- i Y-хромосомах, називаються:
б) зчепленими зi статтю;
45. Залежнi вiд статi ознаки — це:
а) ознаки, що визначаються аутосомними генами в чоловiкiв i жiнок, але проявляються вони в
однієї статі частіше, ніж у іншої;
46. Голандричною ознакою є:
г) гiпертрихоз.
47. До ознаки, обмеженої статтю, вiдносять:
а) низький тембр голосу (бас);
48. Залежною вiд статi ознакою є:
а) раннє облисiння;
49. Зчеплення генiв не буває абсолютним, оскiльки порушується внаслiдок:
а) кросинговеру пiд час мейозу;
50. Кросинговер забезпечує:
а) новi комбiнацiї генiв в гомологiчних хромосомах;
51. У нормi в людини гомогаметною є стать:
б) тiльки жiноча;
52. Група зчеплення генiв — це:
г) сукупнiсть генiв, локалiзованих в однiй хромосомi.
53. Генетична стать людини визначається:
в) пiд час заплiднення;
Контрольні тести
1. Гiпоплазiя емалi зубiв зумовлена домiнантним геном, локалiзованим у Х-хромосомi. Мати
здорова, а в батька спостерiгається гiпоплазiя емалi зубів. У кого з дiтей буде ця аномалiя?
A.
Тiльки в дочок.
2. У чоловiка та його сина iнтенсивно росте волосся на краю вушних раковин. Це явище
спостерiгалося також у батька чоловiка. Який тип успадкування зумовлює цю ознаку?
A.
Зчеплений з Y-хромосомою.
3. У хромосомi вiдстань мiж генами А i В становить 20 морганiд. У гомологiчнiй хромосомi
знаходяться рецесивнi алелi цих генiв. У якому вiдсотку гамет одночасно мiстяться гени А i
В?
A. 40.
4. У тварин, якi розмножуються статевим шляхом, стать називають гомогаметною, якщо її
представники утворюють гамети з однаковими статевими хромосомами, а гетерогаметною —
з рiзними статевими хромосомами. У якого органiзму жiноча стать є гетерогаметною?
A.
Курка.
5. У соматичних клiтинах чоловiкiв серед статевих є одна Х-хромосома. Усi локалiзованi в нiй
гени проявляються у фенотипi. У чоловіка-гемізиготи за присутнім в Х-хромосомі
відповідним геном проявляється така аномальна ознака:
A.
Дальтонiзм.
6. Залежно вiд того, в яких дiлянках статевих хромосом знаходяться гени, їх можна подiлити
на три групи. До першої групи належать гени, локалiзованi в тiй дiлянцi Х-хромосоми, яка не
має гомологiчної дiлянки в Y-хромосомi; до другої — гени, локалiзованi в тiй дiлянцi Yхромосоми, яка не має гомологiчної дiлянки в Х-хромосомi; до третьої — гени, локалiзованi в
сегментi, гомологiчному для Х- та Y-хромосом. Яка ознака в людини зумовлюється геном,
локалiзованим у тiй дiлянцi Y-хромосоми, що не має гомологiчної дiлянки в Х-хромосомi?
A.
Iхтiоз.
7. Дослідження Т. Моргана та його школи показали, що в парі гомологічних хромосом може
відбуватися обмін алельними генами. Цей процес називається:
A.
Кросинговером.
8. Гени С і D локалізовані в одній парі аутосом і є абсолютно зчепленими. Які типи гамет
утворюються в особини, в одній з гомологічних хромосом якої містяться гени С і D, а в іншій –
с і d?
A.
СD, сd.
9. Гени А, В і С локалізовані в одній хромосомі в зазначеному порядку. Між генами А і В
кросинговер відбувається з частотою 8%, між В і С – 25%. З якою частотою відбувається
кросинговер між генами А і С?
A.
33%.
10. У самки дрозофіли гени А і В розташовані у хромосомі на відстані 16 морганід, а в
гомологічній хромосомі знаходяться рецесивні алелі цих генів. Який відсоток яйцеклітин
дрозофіли містять гени А і В?
A.
42%.
11. У дрозофіли гени А і В локалізуються в одній хромосомі. Самка, в якої в одній з
гомологічних хромосом містяться гени А і В, а в іншій – а і в утворила 6% кросоверних гамет.
Яка відстань між генами А і В в хромосомі?
A.
6 морганід.
12. Гени L, M, N належать до однієї групи зчеплення і розташовуються в хромосомі в
зазначеному порядку. Виявлено, що відстань між генами L і M відповідає 5 морганідам, а між
генами M і N – 3 морганідам. Визначте відстань між генами L і N.
A.
8 морганід.
13. Гени А і В локалізовані в одній парі гомологічних хромосом і є абсолютно зчепленими. Які
типи гамет утворюються у особини, в якої в одній гомологічній хромосомі містяться гени А і
В, а в іншій – а і в?
A.
АВ, Ав.
14. Самка дрозофіли отримала від своєї матері аутосому з генами А і В, які знаходяться на
відстані 16 морганід, а від батька гомологічну аутосому з рецесивними алелями цих генів.
Відстань між генами а і в в хромосомі, отриманій від батька, становить:
A.
16 морганід.
15. Чоловік одержав від батька аутосому з домінантними генами А і В, а від матері аутосому з
рецесивними алелями цих генів, відстань між якими 10 морганід. Скільки сперматозоїдів (у
відсотках) містять одночасно гени А і В?
A.
45%.
16. Гіпертрихоз визначається геном, локалізованим в Y-хромосомі. Цю ознаку має чоловік.
Імовірність народження в нього сина з гіпертрихозом становить:
A.
100%.
17. Соматичні клітини шимпанзе містять 48 хромосом. Скільки груп зчеплення притаманне
для цих тварин?
A.
24.
18. Стать, яка має однакові статеві хромосоми, називається гомогаметною, а стать із різними
статевими хромосомами — гетерогаметною. Коли в людини відбувається генетичне
визначення статі?
A.
Під час запліднення.
19. Згідно з хромосомною теорією спадковості, гени знаходяться в хромосомі і займають певне
місце, або локус. Одиницею відстані між генами є:
A.
Морганіда.
20. Новонародженій дитині встановлено діагноз – відсутність потових залоз. Батьки здорові, але
у дідуся за материнською лінією така ж аномалія. Який тип успадкування зазначеної
патології?
A.
Рецесивний, зчеплений з Х-хромосомою.
Тема 13
Мiнливiсть органiзмiв. Причини та механiзми виникнення
спадкових хвороб
1. Як називається властивiсть органiзму забезпечувати формування ознак залежно вiд змiн
умов середовища?
Властивість організму забезпечувати зміну ознак залежно від змін умов середовища –
неспадкова(фенотипова) мінливість.
2. Якi iснують форми мiнливостi?
Мінливість: спадкова, неспадкова.
3. Як охарактеризувати поняття модифiкацiйна мiнливiсть?
Модифікаційна мінливість – неспадкова фенотипова мінливість, яка виникає в процесі
індивідуального розвитку і не передається нащадкам.
4. Які приклади модифiкацiйної мiнливостi в людини вам відомі?
Підсилення пігментації під впливом уф випромінювання, ровиток м`язової та скелетної системи під
впливом фізичних навантажень, розмір тіла, масса тіла, розумові здібності, артеріальний тиск.
5. Чим обмеженi модифiкацiйнi змiни ознак в органiзмi?
Нормою реакції.
6. Як охарактеризувати поняття норма реакцiї?
Норма реакції – це межи прояву модифікаційної ознаки, спосіб реагування генотипу на зміни
довкілля.
7. Чим характеризуються мозаїки, або химери? Наведiть приклади мозаїцизму в людини.
Химе́ра— тваринний або рослинний організм, що сполучує в собі клітини, тканини, органи чи
частини тіла різних організмів.
Хромосомна анеуплоїдія, хвороба Дауна.
8. Якi можливi механiзми мiнливостi спостерiгаються в однояйцевих близнюкiв, якщо вони
розвиваються в рiзних умовах?
Однояйцеві близнюки, що розвиваються в різних умовах мають різні фенотипові прояви ознак.
9. Як називається форма мiнливостi, що зумовлює генетичнi розбiжностi мiж сибсами?
Комбінативна.
10. Як охарактеризувати поняття комбiнативна мiнливiсть?
Комбінативна мінливість – мінливість, що зумовлена перекомбінуванням алелів у генотипі,
призводить до прояву нових ознак у дітей.
11. Чому комбiнативна мiнливiсть збiльшує адаптивнi можливостi популяцiї?
Комбінативна мінливість збільшує адаптивні можливості популяцій, тому що зумовлює поєднання
нових ознак, відмінних від батьківських.
12. Якi механiзми є джерелом комбiнативної мiнливостi?
Три механізми: два з них пов'язані з мейозом: 1. Кросинговер в профазі 1; розходження хромосом в
метфазі 1. Третій пов'язаний з заплідненням, в результаті незалежного комбінування гамет.
13. Як охарактеризувати поняття мутацiйна мiнливiсть?
Мутаційна мінливість — це поява нових ознак в організмі внаслідок раптових змін структури
спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін.
14. Що таке мутацiї? Якi види мутацiй ви знаєте?
Мутації — це якісні та структурні зміни генетичного матеріалу, які передаються від покоління до
покоління.
Типи мутацій: генні, хромосомні, геномні.
15. Якi основнi групи мутагенних факторiв ви знаєте?
Фізичні, хімічні, біологічні.
16. Як охарактеризувати поняття мутагени, комутагени й антимутагени?
Мутаген – чиннник, який здатний проникати в соматичну або зародкову клітину і викликати мутацї.
Комутаген - це речовини, як підвищують ефекти середовищних мутагенів, хоча самі по собі не
здатні до мутагенної дії, не мають власної мутагенної активності. Антимутаген- речовина, здатна до
захисту геному від дії мутагенів.
17. Який механiзм дiї мутагенiв?
Механізм дії мутагенів: проникають в клітину, зберігають її життєстійкість, досягають ядра і
впливають на хімічну структура хромосом та процеси, що в них відбуваються.
18. Чим характеризуються геннi мутацiї i який механiзм їхнього виникнення?
Генні мутації- зміни послідовності нуклеотидів в ДНК. Можуть бути зумовлені зсувом рамки
зчитування, заміною нуклеотидів, в інших заміною пуринових основ на піримідинові.
19. Вiд чого залежить частота виникнення мутацiй?
Частота виникнення мутацій залежить від : генотипу організму, фази онтогенезу, статі, стадії
гаметогенезу, мітотичних та мейотичних циклів, хімічної будови окремих ділянок хромосом.
20. Що лежить в основi класифiкацiй мутацiй?
В основі класифікації мутацій лежить характер змін та місце виникнення.
21. Яка роль мутацiй у природних популяцiях?
У природних популяціях мутації підвищують генетичне різнманіття всередині популяції чи виду.
22. Як називається найменша дiлянка ДНК, змiна якої призводить до появи мутацiї?
Мутон
23. Як називаються мутацiї, пов’язанi зi змiною молекулярної структури гена?
Генні або точкові.
24. Як називаються гени, що виникли внаслiдок рiзних генних мутацiй в одному локусi хромосоми?
Гени, що виникли внаслідок різних генних мутацій в одному локусі хромосом називаються –
алельними.
25. Як охарактеризувати поняття соматичнi й генеративнi мутацiї? Яка їхня бiологiчна роль?
Генеративні мутації виникають в статевих клітинах, не впливають на ознаки даного організму,
проявляються тільки в наступному поколінні.
Соматичні мутації виникають в соматичних клітинах, проявляються у даного організму і не
передаються потомству при статевому розмноженні.
Соматичні мутації знайшли своє застосування в селекції, лежать в основі мозаїцизму.
26. Як охарактеризувати поняття геномнi мутацiї i якi механiзми їхнього виникнення?
Геномні – мутації, пов'язані зі зніною каріотипу(к-ті хромосом). Серед механізмів: поліплоїдія –
зміна к-ті хромосом шляхом додавання цілих хромосомних наборів, та анеуплоїдія – зміна к-то
хромосом, що рівна некратному гаплоїдному набору.
27. Як називається органiзм, якщо в його клiтинах з диплоїдного набору хромосом випадають
двi гомологiчнi хромосоми? Чи життєздатний такий органiзм?
Нулісомія — це явище, коли відсутні обидві хромосоми в парі. Нулісоміки, як правило,
нежиттєздатні.
28. Який механiзм мутацiї, наслiдком якої є синдром Едвардса?
Синдром Едвардса зумовлений трисомією по 18 парі.
29. Який механiзм мутацiї, наслiдком якої є синдром Дауна?
Синдром Дауна зумовлений хромосомною тросимією по 21 парі.
30. Який механiзм мутацiї, наслiдком якої є синдром Патау?
Синдром Патау зумовлений хромосомною трисомією по 13 парі.
31. Як охарактеризувати поняття хромосомнi мутацiї (аберацiї) i якi механiзми їхнього виникнення?
Хромосомні мутації – мутації, які пов'язані зі зміною кількості хромосом, структури хромосом в
каріотипі.
32. Які є основнi типи хромосомних аберацiй?
Делеція, інверсія, дуплікація, транслокація.
33. Як охарактеризувати поняття моногеннi хвороби?
Моногенні хвороби – хвороби, зумовлені впливом одного гена, що зазнав мутації.
34. Як охарактеризувати поняття полiгеннi хвороби?
Полігенні хвороби- хвороби, зумовлені множинною дією генів. Хвороби із складним характером
успадкування.
35. Якi є хромосомнi хвороби, пов’язанi зi змiненою кiлькiстю аутосом?
Синдром Дауна,, синдром Патау, синдром Едвардса.
36. Якi ви знаєте хромосомнi хвороби, пов’язанi зi змiною кiлькостi статевих хромосом?
Синдром Шерешевського-Тернера, Синдром трипло-Х, Синдром Клайнфельтера Синдром дисомії
за Y-хромосомою
37. Чим характеризуються хромосомнi хвороби? Які причини їх виникнення?
Хромосомні хвороби - це група вроджених спадкових захворювань, в основі яких лежать
хромосомні або геномні мутації.
38. Як охарактеризувати поняття фенокопiї? Який механiзм їхнього виникнення?
Фенокопії – прояв фенотипу, схожого за проявом до мутантного гена, але викликаний чинниками
зовнішнього середовища.
Причинами виникнення фенокопій можуть бути: гіпоксія, підвищення температури, авітамінози,
алкоголь, нікотиновий дим, деякі лікарські препарати, інфекційні та інвазійні захворювання матері
на ранніх стадіях вагітності
39. Як охарактеризувати поняття мультифакторiальнi захворювання?
Мультифакторіальні (полігенні) захворювання – це захворювання зі спадковою схильністю, у генезі
яких поєднуються взаємодія спадкових і зовнішніх факторів. Мультифакторіальні захворювання це такі патологічні стани, для прояву яких необхідні дві умови:1. Наявність спадкової схильності.2.
Несприятливі впливи зовнішнього середовища.
40. Якi є підходи до лiкування й профiлактики спадкової патологiї людини?
Симптоматичне і патогенетичне - вплив на симптоми хвороби.
Євгенічні заходи - компенсація природних недоліків людини в фенотипі.
Етіологічне лікування - вплив на причину хвороби.
41. Модифiкацiйна мiнливiсть пов’язана зi змiною:
г) фенотипу;
42. Унаслiдок комбiнативної мiнливостi:
б) виникають новi сполучення генiв у зиготi;
43. Мутацiї, якi спричинюють змiну кiлькостi хромосом, називаються:
в) геномними.
44. Спадкову мiнливiсть подiляють на:
в) комбiнативну;
г) мутацiйну.
45. Мутацiї:
а) виникають раптово;
в) спричинюють змiни генотипу;
г) завжди успадковуються потомками;
д) завжди мають пристосувальний характер.
46. До геномних мутацiй вiдносять:
а) полiплоїдiю;
б) гетероплоїдiю;
47. Життєздатними вважають органiзми, у яких виявляється:
б) моносомiя за Х-хромосомою;
в) трисомiя за Х-хромосомою.
48. Джерелом комбiнативної мiнливостi в органiзмiв є:
б) випадкове поєднання гамет пiд час заплiднення;
в) незалежне розходження хромосом в анафазі мейозу;
49. Геннi спадковi хвороби зумовленi:
в) мутацiєю одного гена;
50. Геномними є мутацiї:
б) полiплоїдiя;
в) анеуплоїдiя;
51. Хромосомними аберацiями є:
а) делецiя;
в) iнверсiя;
г) дуплiкацiя.
52. Полiплоїдiя — це:
а) збiльшення числа хромосом у карiотипi на величину, кратну гаплоїдному набору хромосом;
53. Анеуплоїдiя – це:
г) повна вiдсутнiсть однiєї пари гомологiчних хромосом у карiотипi.
54. Мультифакторiальними хворобами є:
в) цукровий діабет;
55. Причинами хромосомних хвороб у людини є хромосомнi й геномнi мутацiї, що виникають:
б) у соматичних i статевих клiтинах;
56. Мiнливiсть – це:
в) здатнiсть органiзмiв формувати в процесi онтогенезу ознаки та властивостi, не притаманнi батькiвським формам.
57. Дiапазон модифiкацiйної мiнливостi обмежений:
а) нормою реакцiї;
58. Норма реакцiї – це:
а) дiапазон модифiкацiйної мiнливостi, в межах якої, залежно вiд умов середовища, за незмiнного
генотипу змiнюються фенотипи, набуваючи корисних ознак;
59. Прикладом фенокопiї може бути:
а) народження глухої, але з нормальним генотипом дитини у здорової жiнки, яка пiд час вагiтностi
хворiла на краснуху;
60. До ознак, що мають широку норму реакцiй у людини, належать:
а) маса тiла;
г) кiлькiсть еритроцитiв i лейкоцитiв у кровi.
61. Спонтаннi мутацiї виникають:
а) у природних умовах без впливу незвичайних агентiв;
62. Напiвлетальнi мутацiї:
б) рiзко знижують життєздатнiсть особини;
63. Хромосомнi мутацiї (аберацiї) пов’язанi зi змiною:
в) структури будь-якої хромосоми з хромосомного набору;
64. Генна мутацiя – це змiна:
а) структури молекули ДНК у межах гена;
65. Нонсенс-мутацiя – це:
б) замiна змiстового кодону на стоп-кодон;
66. Хворобою, пов’язаною з хромосомною мутацією, може бути:
б) синдром Шерешевського–Тернера;
Контрольні тести
1. При дослiдженнi карiотипу п’ятирiчного хлопчика виявлено 46 хромосом. Одна хромосом з
15-ої пари довша вiд звичайної, тому що до неї приєднана дiлянка тієї хромосоми, яка згідно
Денверській класифiкацiї належить до 21-ої пари. Вкажiть вид мутацiї, що має мiсце в цього
хлопчика.
A. Транслокацiя.
2. У новонародженого виявили фенiлкетонурiю. Завдяки спецiальнiй дiєтi дитина розвивалася
нормально. З якою формою мiнливостi пов’язаний її нормальний розвиток?
A. Модифiкацiйною.
3. Новонароджена дитина з нормальним генотипом та каріотипом має ваду розвитку –
незарощення губи i твердого пiднебiння. Відомо, що мати пiд час вагiтностi хворiла на
вірусну краснуху. Вказана патологія у дитини є проявом:
A. Модифiкацiйної мiнливостi.
4. В основi молекулярних (генних) спадкових хвороб лежать геннi мутацiї, що призводять до
синтезу полiпептиду зi змiненою первинною структурою. Яка з названих спадкових хвороб
зумовлена генною мутацiєю і визначається домінантним алелем відповідного гена?
A. Полідактилія.
5. Делецiя короткого плеча хромосоми з 5-ої пари в новонародженої дитини призводить до
виникнення синдрому “котячого крику”. Яка форма мінливості лежить в основі його прояву?
A. Спадкова.
6. Внаслідок дії мутагенного фактора відбулося пошкодження структури однієї з аутосом.
Кількість хромосом в каріотипі людини при цьому не змінилася. Яка з наведених хвороб є
наслідком хромосомної мутації?
A. Синдром "котячого крику".
7. У соматичних клітинах абортивного плода людини виявлено делецію короткого плеча
хромосоми з 5-ої пари. Вкажіть число аутосом у каріотипі цього організму.
A. 44.
8. У блакитноокого батька та кароокої матері народилася дочка, у якої одне око блакитне, а
друге – каре. Це явище може бути наслідком:
A. Соматичної генної мутації.
9. У людини ознаки проявляються в певному діапазоні норми реакції. Для якої ознаки
характерна найвужча норма реакції?
A. Група крові.
10. Батьки – глухонімі, але глухота у жінки залежить від локалізованого в аутосомі
рецесивного гена, а у чоловіка є фенокопією. Перша дитина в сім’ї народилася глухою. Яка
ймовірність народження другої глухої дитини в цій родині?
A. 50%.
11. У хромосомі до мутації послідовне розташування генів було таке: KLMNOPQ, а після
мутації стало: KLPONMQ. Який вид мутації тут має місце?
A. Інверсія.
12. У соматичних клітинах абортивного плода людини встановлена трисомія за хромосомою з
18-ої пари. Загальне число хромосом у каріотипі цього плода становить:
A. 47.
13. У науково-дослідній лабораторії під час дослідження соматичних клітин абортивного
плода людини в кожній з них було виявлено по 92 хромосоми. Як називається така мутація?
A. Поліплоїдія.
14. Синдром "котячого крику" характеризується недорозвиненістю мʼязів гортані,
"нявкаючим" тембром голосу, відставанням психомоторного розвитку дитини. Це
захворювання є наслідком:
A. Делеції короткого плеча хромосоми з 5-ої пари.
15. Унаслідок дії рентгенівського випромінювання на клітину молекула ДНК "втратила" два
нуклеотиди. Який вид мутації має місце в цьому випадку?
A. Делеція.
16. Унаслідок впливу рентгенівського випромінювання ділянка ланцюга ДНК повернулася на
180°. Який вид мутації тут має місце?
A. Інверсія.
17. Дефіцит йоду в харчових продуктах буває причиною ендемічною зобу в жителів
Закарпаття. Вкажіть форму мінливості, з якою повʼязана ця патологія:
A. Модифікаційна.
18. Одна з форм рахіту успадковується за аутосомно-домінантним типом. Хворіють і чоловіки,
і жінки. Це захворювання є наслідком:
A. Генної мутації.
19. У здорового подружжя народилася дитина з розщілиною губи та піднебіння, аномаліями
великих пальців кисті та мікроцефалією. Каріотип дитини 47, XX, 18+. Який тип мутації
спричинив цю спадкову хворобу?
A. Трисомія за аутосомою.
20. У країнах Західної Європи в 50-ті роки минулого сторіччя від матерів, які приймали у
якості заспокійливого засоба талідомід, народилося кілька тисяч дітей з вадами розвитку,
зокрема, відсутніми або недорозвиненими кінцівками, порушеною будовою скелета та
іншими. Вкажіть природу цієї патології:
A. Фенокопія.
Тема 14
Дерматоглiфiка як метод генетики людини. Близнюковий метод
Запитання i тестовi завдання
1. Якi iснують методи генетики людини?
Методи генетики людини: генеалогічний, близнюків, біохімічний, дерматогліфічний,
цитогенетичний, популяційно-статистичний.
2. Чим зумовлена специфiка методiв генетики людини?
Генетичні дослідження вивчають гени, а також закономірності зберігання та передавання їх
нащадкам, встановлення причин змін спадкової інформації та механізмів їх виникнення, вивчення
генетичних процесів, які відбуваються в популяції організмів.
3. Як охарактеризувати поняття дерматоглiфiка?
Дерматогліфіка - наука, що вивчає спадкову обумовленість малюнку, який утворює лінії шкіри на
кінчиках пальців, долонях, підошвах.
4. Хто i в якому роцi вперше запропонував класифiкацiю папiлярних вiзерункiв?
Вперше запропонував класифікацію папілярних візерунків у 1892 р Ф. Гальтон.
5. Як охарактеризувати поняття папiлярнi лiнiї?
Папілярні лінії - паралельні розділені лінійні вузенькі підвищення епідермісу на долонях і підошвах
6. Для чого використовують метод дерматоглiфiки?
Метод дерматогліфіки використовують для визначення зиготності близнюків, у діагностиці
спадкових захворювань, в окремих випадках спірного батьківства.
7. Чи трапляються на Землi люди з однаковими вiзерунками пальцiв?
Люди, з однаковими візерунка пальців не трапляються, за винятком монозиготних близнюків.
8. Як охарактеризувати поняття дактилоскопiя?
Дактилоскопія – наука, що вивчає візерунки та будову на подушечках пальців.
9. Як охарактеризувати поняття пальмоскопiя?
Пальмоскопія - наука, що вивчає візерунки на долоні.
10. Як охарактеризувати поняття плантоскопiя?
Плантоскопія – наука, що вивчає візерунки на підошвах.
11. Упродовж якого перiоду внутрiшньоутробного розвитку людини закладаються вiзерунки
на шкiрi пальцiв рук, долонь i стоп?
3-4 місяці.
12. Як охарактеризувати поняття трирадiуси, або дельти?
Трирадіуси або дельти - точки зустрічі потоків гребінців.
13. Якi вiзерунки на пальцях рук поширенi найбiльше?
Петлеві візерунки найбільш поширені.
14. Скiльки дельт мають завитки i петлi?
У петлі є одна дельта, а в завитку дві дельти.
15. Що таке дельтовий iндекс i для чого його визначають?
Дельтовий індекс - співвідношення петель і завитків на всіх 10 пальцях за формулою A+2W/10.
Найчастіше застосовується формула Dt 10 = A +2W/(A+L+W) 10. Його визначають для визначення
хромосомних захворювань.
16. Якi є кiлькiснi показники дерматоглiфiки?
Кількісні показники дерматогліфіки:
1. Загальний гребінцевий рахунок (загальна кількість папілярних ліній) - сума на всіх 10 пальцях
папілярних ліній між центром візерунка і дельтою.
2. Індекс інтенсивності візерунка - сума дельт на 10 пальцях обох рук.
3. Частота окремих візерунків – співвідношення кількості візерунків того чи іншого типу (дуги,
петлі радіальні, петлі ульнарні, завитки) до загальної кількості всіх візерунків.
17. Скiльки в середньому на одному пальцi буває гребенiв?
В середньому на одному пальці може бути 15-20 гребінців, на всіх 10 пальцях у чоловіків -144,98, а
у жінок -127,23.
18. Якими лiтерами позначають трирадiуси пальцiв?
Трирадіуси позначають латинськими буквами (a, b, c, t, d).
19. Де знаходиться головний (осьовий) долонний трирадiус?
Головний(осьовий) долонний три радіус знаходиться поблизу браслетної складки.
20. Що являє собою кут долонi atd? Яка його величина в нормi?
Кут долоні atd – кут між три радіусами, в нормі не перевищує 57 градусів
21. Чим зумовленi iндивiдуальнi особливостi вiзерункiв на шкiрi пальцiв рук, долонь i стоп?
Вони зумовлені особливостями анатомічної будови та біологічної функції шкіри, також
генетичними особливостями людини.
22. Чи доцiльно застосовувати метод дерматоглiфiки для уточнення дiагнозу в людей з
порушеннями карiотипу?
Метод дерматогліфіки доцільно застосовувати для уточнення діагнозу у людей зі змінами
каріотипу.
23. Чи доцiльно застосовувати метод дерматоглiфiки для дiагностики генних спадкових
хвороб?
Доцільно для діагностики генних спадкових хвороб.
24. Якi зустрічаються характернi дерматоглiфiчнi показники у хворих з синдромом Дауна?
У хворого на синдром Дауна переважання на пальцях ульнарних петель, поперечна 4- пальцева
борозна, дистальне зміщення осьового три радіуса.
25. Який кут atd у хворого з синдромом Клайнфельтера?
42 градуси.
26. Хто вперше запропонував близнюковий метод дослiдження?
Вперше близнюків метод дослідження був запропонований Ф. Гальтоном.
27. Яке практичне застосування близнюкового методу?
Практичне застосування близнюкового методу полягає у визначенні ступеню впливу спадковості і
середовища на розвиток нормальної або паталогічної ознаки.
28. Яких близнюкiв називають монозиготними, а яких – дизиготними?
Монозиготні – однояйцеві близнюки, дизиготні- двояйцеві.
29. Яких близнюкiв називають сiамськими?
Сіамські – близнюки, що зрослися якоюсь частиною тіла.
30. Як характеризуються явища конкордантності i дискордантності?
Конкордантність - відсоток подібності за досліджуваною ознакою. Дискондартність – відсоток
несхожості ознаки близнят.
31. За якою формулою визначають коефiцiєнт спадковостi?
Коеф. Спадковості виначається за формулою % подібності ОБ - % подібності ДБ / 100- %
подібності ДБ.
32. Чи однаковi генотипи в дизиготних близнюкiв?
У дизиготних близнюків різни генотипи.
33. Як можна визначити вплив зовнiшнього середовища на формування ознаки?
Вплив зовнішнього сер-ща на прояв ознаки можна визначити близнюковим методом досліджень.
34. Чи генетично iдентичнi монозиготнi близнюки?
Так.
35. За наявностi коефiцiєнта спадковості, що становить 1, ознака визначається:
а) спадковим компонентом;
36. Монозиготнi близнюки за нормального ембрiонального розвитку:
а) завжди однiєї статi;
37. Вивчення вiзерункiв на пучках пальцiв рук – це:
а) дактилоскопiя;
38. Основнi типи вiзерункiв пальцiв рук:
б) дуги;
в) петлi;
г) завитки;
39. Метод дерматоглiфiки передбачає:
г) вивчення рельєфу шкiри на пучках пальців рук, долонях, пiдошвах.
40. На пучках пальцiв рук розрiзняють папiлярнi вiзерунки:
г) завитки, петлi й дуги.
41. Дактилоскопiя — це вивчення:
в) папiлярних вiзерункiв на пучках пальцiв рук.
42. Петлевi папiлярнi вiзерунки на пучках пальців рук у людей з нормальним карiотипом:
а) найбiльш поширенi;
43. Кут atd долонi в нормi не перевищує:
в) 57°;
44. При синдромi Дауна серед папiлярних лiнiй пальцiв рук переважають:
в) ульнарнi петлi;
45. Поперечна 4-пальцева борозна на долонi спостерiгається при:
а) синдромi Едвардса;
б) синдромi Патау;
в) синдромi Дауна;
46. Близнюковий метод дає можливiсть:
б) оцiнювати ступiнь впливу спадковостi й середовища на розвиток нормальної або патологiчної
ознаки;
47. Монозиготнi близнюки:
б) завжди мають однаковий генотип;
в) розвиваються з однiєї яйцеклiтини;
д) мають однаковi вiзерунки на долонях i пучках пальців рук.
48. Дизиготнi близнюки:
б) виникають з рiзних зигот;
49. Якщо близнята дизиготнi, то:
б) вони мають рiзнi плаценти й амнiотичнi оболонки;
Контрольні тести
1. Близнюковий метод використовують у генетиці людини для оцінки ступеню впливу
спадковості та навколишнього середовища на розвиток ознаки. Чому буде дорівнювати
коефіцієнт спадковості Н, якщо відомо, що прояв ознаки визначається виключно спадковим
фактором?
A. 1.
2. Дерматогліфіка як метод вивчення рельєфу шкіри, знайшов широке використання. Проте
ним не можна скористатися:
A. Для діагностики інфекційних хвороб.
3. При дослідженні відбитків пальцевих візерунків, лікар-генетик виявив, що вони мають
вигляд концентричних кіл, з двох сторін яких знаходяться дельти. Як називаються такі
візерунки пальців рук?
A. Завитки.
4. Кут atd на долоні у людей з деякими спадковими хворобами відрізняється від такого у
здорових людей. Чому може дорівнювати кут atd у людини з синдромом Дауна?
A. 810.
5. При діагностиці деяких спадкових хвороб людини використовують метод дерматогліфіки,
зокрема такий показник як значення кута atd на долоні. Чому він може дорівнювати у хворого
з синдромом Шерешевського-Тернера?
A. 660.
6. Один з методів дерматогліфіки, запропонований Ф. Гальтоном, використовується у
криміналістиці для ідентифікації особи. Як він називається?
A. Дактилоскопія.
7. Значення кута atd на долоні є важливим показником при комплексній діагностиці деяких
спадкових хвороб. Чому може дорівнювати кут atd у людини з синдромом Клайнфельтера?
A. 420.
8. При встановленні діагнозу синдром Патау лікар застосував метод дерматогліфіки, а саме
виміряв значення кута atd на долоні хворого. Чому дорівнював кут atd у пацієнта?
A. 1080.
9. У медичній генетиці метод дерматогліфіки застосовують у комплексній діагностиці
спадкової патології. Крім того, застосування цього методу дає можливість:
A. Визначати зиготність близнюків.
10. Конкордантність туберкульозу у монозиготних близнюків становить 37%, а у дизиготних
близнюків – 15%. Використавши формулу К. Хольцингера, можна визначити, що коефіцієнт
спадковості Н для цієї ознаки, становить:
A. 0,25.
11. У людей рельєф долоні індивідуальний і складний, а при спадковій патології має
особливості. Поперечна чотирьохпальцева борозна на долоні може свідчити про наявність у
пацієнта:
A. Синдрома Патау.
B. Синдрома Едварса.
C. Синдрома Дауна.
12. При зіставленні груп монозиготних і дизиготних близнюків будь-яка якісна ознака може
зустрічатися або в обох близнюків даної пари, або тільки в одного з них. Як називають ознаку,
що виявлена у обох близнюків?
A. Конкордантна.
13. В генетиці людини для визначення ступеня впливу спадковості і навколишнього
середовища на розвиток будь-якої ознаки використовується близнюковий метод. При цьому
роль спадковості в розвитку тієї чи іншої ознаки оцінюють за допомогою формули:
A. К. Хольцингера.
14. У медичній генетиці частіше вивчають та аналізують такі дерматогліфічні показники:
звивисті борозни, рисунок папілярних ліній на пучках пальців, кут atd. У здорової людини кут
atd не повинен перевищувати:
A. 57°.
15. Лікар-генетик, вивчаючи дерматогліфічний відбиток долоні пацієнта, встановив, що кут
atd дорівнює 57°, а також виявив на його долоні згинальні складки. Який найбільш вірогідний
каріотип у пацієнта?
A. 46, ХУ.
16. Дактилоскопія вивчає папілярні візерунки на пучках пальців. Ідентичні папілярні
візерунки на подушечках усіх пальців можуть бути у:
A. Монозиготних близнюків.
17. У медичній генетиці застосовують різні методи вивчення спадковості у людини. За
допомогою якого методу генетики можна з'ясувати ступінь впливу генотипу і зовнішніх
чинників на прояв ознаки у людини?
A. Близнюкового.
18. Метод дерматогліфіки дозволяє вивчити рельєф шкіри на пальцях, долонях і підошвах
людини. Як називається розділ дерматогліфіки, що займається вивченням рельєфу шкіри на
пучках пальців рук?
A. Дактилоскопія.
19. Кількість гребенів (кількість папілярних ліній між дельтою і центром візерунка) є
важливим показником при застосуванні дактилоскопії в медичній генетиці. У середньому на
одному пальці здорової людини може бути:
A. 15–20 гребенів.
20. Гребені на шкірі пальців рук утворені сосочками дерми, тому носять назву папілярних
ліній. Закладання папілярних візерунків у плода відбувається:
A. Між 10-м і 19-м тижнями внутрішньоутробного розвитку.
Тема 15
Генеалогiчний аналiз
Запитання i тестовi завдання
1. У чому полягає суть генеалогiчного аналiзу?
Суть генеалогічного методу полягає у дослідженнні прояву спадкової ознаки в ряді поколінь. Суть
генеалогічного методу полягає у встановленні родинних зв'язків, простеженні ознак або хвороби
серед близьких і далеких, прямих і непрямих родичів
2. Якi етапи включає генеалогiчний аналiз?
Генеалогічний аналіз має два єтапи: складання родоводу і генеалогічний аналіз.
3. Де використовується генеалогiчний аналiз?
• спадковий характер ознаки;
• тип успадкування і пенетрантність алеля;
• характер зчеплення генів і здійснювати картування хромосом;
• інтенсивність мутаційного процесу;
• розшаровування механізмів взаємодії генів;
• його застосовують при медико-генетичному консультуванні
4. Хто вперше ввiв генеалогiчний аналiз?
Генеалогічний аналіз вперше застосував Гальтон.
5. Як називається графiчне зображення низки поколiнь однiєї родини за допомогою
символiв?
Родовід.
6. Як називається особа, родовiд якої треба скласти?
Пробанд.
7. Батьки пробанда – двоюрiднi брат i сестра. Як це показати на зображеннi родоводу?
Батьки пробанда – двоюрідні брат і сестра. В родової показано з’єднання двома лініями.
8. Як розмiщуються на родоводi члени родини, що належать до одного поколiння?
Члени родини, що належать до одного покоління, розміщують горизонтально.
9. Що означає на родоводi символ, який має вигляд кола з крапкою в центрi?
Коло з крапкою в центрі – жінка, носій ознаки.
10. Як позначають рiдних братiв i сестер у схемi родоводу?
Сибсів єднають однією лінією.
11. На малюнку, де зображено родовiд, батьки пробанда поєднанi подвiйною рискою. Що це
означає?
Кровоспоріднений шлюб.
12. Що означають на зображеннi родоводу квадрат або коло, бiля яких намальована стрiлка?
Пробанд.
13. Як позначають на родоводi монозиготних близнюкiв?
Їх єднають у трикутник.
14. Чим вiдрiзняється гiбридологiчний метод вiд генеалогiчного?
Полягає в схрещуванні (гібридизації) організмів, які відрізняються за певними станами однієї чи
кількох спадкових ознак. Нащадків, одержаних від такого схрещування, називають гібридами.
Гібридизація лежить в основі гібридологічного аналізу — досліджен­ня характеру успадкування
станів ознак з допомогою системи схрещувань.
Полягає у вивченні родоводів організмів. Це дає змогу простежити характер успадкування різних
станів певних ознак у ряді поколінь.
15. Що характерно для аутосомно-рецесивного типу успадкування?
1) батьки хворої дитини, як правило, здорові
2) хлопчики і дівчатка хворіють однаково часто
3) повторний ризик народження дитини з аутосомно-рецесивним захворюванням становить 25%
4) відзначається «горизонтальне» розподіл хворих в родоводі, т. Е. Пацієнти частіше зустрічаються
в рамках одного сибства
5) спостерігається збільшення частоти хворих дітей в групах батьків, пов`язаних родинними
зв`язками.
16. Що характерно для аутосомно-домiнантного типу успадкування?
1) пряме спадкування за поколінням. Аномалія передається з покоління в покоління без пропусків;
2) кожен аномальний нащадок зазвичай має аномального батька;
3) від нормальних батьків нащадки будуть нормальними;
4) ймовірність народження аномального нащадка, якщо аномальний один з батьків, дорівнює 50%;
5) ген проявляється в рівній мірі у особин чоловічої і жіночої статі.
17. Що характерно для рецесивного, зчепленого з Х-хромосомою типу успадкування?
• уражаються чоловіки;
• жінки можуть бути носіями, але зазвичай здорові; • іноді у жінки-носія є м'які симптоми
захворювання (манифестирующий носій);
• у кожного сина жінки-носія ризик захворювання 1: 2 (50%);
• у кожної дочки жінки-носія ризик носійства 1: 2 (50%);
•всі дочки хворих чоловіків будуть носіями;
• сини хворих чоловіків будуть здорові, оскільки чоловік передає своєму синові Y-хромосому.
18. Що характерно для домінантного, зчепленого з Х-хромосомою типу успадкування?
1) хвороба зустрічається у чоловіків і жінок, але у жінок в два рази частіше;
2) хворий чоловік передає мутантний аллель тільки своїм дочкам, а не синам, оскільки останні
отримують від батька Y-хромосому;
3) хворі жінки передають мутантний аллель половині своїх дітей незалежно від статі;
4) жінки в разі хвороби страждають менш важко (вони гетерозиготи), ніж чоловіки (є гемізіготен)
19. Що характерно для зчепленого з Y-хромосомою типу успадкування?
Оскільки особи жіночої статі успадковують дві копії Х-хромосоми, вони можуть бути
гетерозиготних і іноді гомозиготні за будь-яким алелем в певному локусі. Тому у жінок Х-зчеплені
гени проявляються так само, як аутосомні гени. В результаті інактивації Х-хромосоми (цей процес
носить випадковий характер і відбувається на ранніх етапах ембріогенезу у осіб жіночої статі) в
кожній клітині організму активна тільки одна X- хромосома. Значить у жінок, гетерозиготних по
мутантного Х-зчеплення аллелю, продукт нормального гена виробляється в кількості 50% від
нормального, що відбувається і у гетерозигот при аутосомно-рецесивних станах. Зазвичай такої
кількості продукту гена досить для нормальних фенотипічних проявів. Оскільки чоловік успадковує
тільки одну Х-хромосому, він гемізіготен по всім генам Х-хромосоми, і всі гени експресуються.
20. Якi хвороби мають аутосомно-домiнантний тип успадкування?
Нейрофіброматоз 1-го типу (хвороба еклінгхаузена), синдроми Марфана, Елерса-Данло,
ахондроплазія, недосконалий остеогенез, міотонічна дистрофія, хорея Гентингтона.
21. Якi хвороби мають аутосомно-рецесивний тип успадкування?
Хвороба Тоя-Сакса; порушення обміну речовин; муковісцидоз, фенілкетонурія, галактоземия,
гепатолентикулярная дегенерація (хвороба Вільсона-Коновалова), адреногенітальний синдром,
мукополісахаридози.
22. Якi хвороби мають домiнантний, зчеплений з Х-хромосомою тип успадкування?
Гіпофосфатемічний рахіт, синдром Блоха-Сульцбергера (пігментне нетримання), осередкова
мезоектодермальна дисплазія, деякі форми нефрогенного нецукрового діабету, темна емаль зубів.
23. Якi хвороби мають рецесивний, зчеплений з Х-хромосомою тип успадкування?
Міодистрофія Дюшена, гемофілія, ангідротична ектодермальна дисплазія, вроджена гіпоплазія
надниркових залоз, адренолейкодистрофія, дальтонізм.
24. Рiдних братiв та сестер пiд час проведення генеалогiчного аналiзу називають:
б) сибсами;
25. На зображеннi родоводу квадрат, бiля якого намальована стрiлка, означає:
б) пробанд чоловiчої статi;
26. На схемi, де зображено родовід, поєднання генетичних символiв батькiв пробанда
подвiйною рискою означає:
а) спорiднений шлюб;
27. Що означає на схемi родоводу коло, усерединi якого стоїть крапка:
а) жiнка – гетерозигота, носiй дослiджуваного гена;
28. Номер поколiння позначають на родоводi:
б) римськими цифрами.
29. Дальтонiзм – це захворювання, що має:
г) рецесивний, Х-зчеплений тип успадкування.
30. Родоводи складають з метою:
а) виявлення спадкового характеру ознаки (патологiї);
31. Для аутосомно-рецесивного типу успадкування характерно, що ознака проявляється:
г) не в усiх поколiннях.
32. Укажiть найбiльш правильне визначення генеалогiчного методу:
г) простеження передачi спадкових ознак серед родичiв пробанда в низцi поколiнь.
33. Аутосомно-домiнантний тип успадкування хвороби характеризує наступне:
в) захворювання трапляється однаковою мiрою в жiнок i чоловiкiв;
г) захворювання передається вiд батькiв до дiтей у кожному поколiннi.
34. Пробанд –це:
г) особа, родовiд якої аналiзується.
35. Сибси – це:
в) рiднi брати й сестри;
36. Укажiть характернi для рецесивного, Х-зчепленого типу успадкування риси:
а) ознака реєструється переважно в чоловiкiв;
б) усi фенотипово здоровi дочки хворих чоловiкiв є носiями гена, що зумовлює розвиток хвороби;
37. При складаннi родоводу користуються умовними позначеннями, запропонованими:
б) Г. Юстом;
38. При аутосомно-домiнантному типi успадкування хвороби, ризик її прояву в нащадкiв у
разi гетерозиготностi батькiв становить:
б) 75%;
39. Чоловiка – носiя рецесивного алеля гена, на родоводi позначають:
в) квадратом iз крапкою всерединi;
40. При аутосомно-рецесивному типi успадкування ризик появи хвороби в нащадкiв у разi
гетерозиготностi батькiв становить:
г) 25%.
Контрольні тести
1. У медичнiй генетицi для складання родоводу застосовують стандартнi символи. Що означає
на зображеннi родоводу квадрат або коло, бiля яких розташована стрiлка?
A. Пробанд.
2. Дівчина віком 16 років звернулася до стоматолога з приводу темної емалі зубів. При
вивченні родоводу встановлено, що ця ознака передається від батька всім дочкам, а від матері
– 50% хлопчиків. Вкажіть тип успадкування вказаної ознаки.
A. Домінантний, зчеплений з Х-хромосомою.
3. Під час практичного заняття студенти, вивчаючи схему родоводу, звернули увагу на
зображення кола та квадрата, поєднаних пунктирною лінією. Це вказує на:
A. Неофіційний шлюб.
4. Лікар-генетик при складанні схеми родоводу використав стандартні генетичні символи.
На схемі родоводу серед родичів пробанда згадується особина, що позначена трикутником.
Цей генетичний символ використовують для позначення:
A. Особи, стать якої невідома.
5. Чоловік, хворий на рахіт, резистентний до вітаміну D, одружився зі здоровою жінкою. У
цій родині народилося троє дітей: дві дівчинки та хлопчик. Усі дівчатка успадкували хворобу
батька. Хлопчик здоровий. Який тип успадкування цієї хвороби?
A. Домінантний, зчеплений з Х-хромосомою.
6. При диспансерному обстеженні хлопчика 10-ти років встановлено діагноз – альбінізм.
Батьки здорові, але у дідуся за материнською лінією таке саме захворювання. Який тип
успадкування альбінізму?
A. Аутосомно-рецесивний.
7. При складанні родоводу важливим є встановлення родинних зв'язків між членами сім’ї.
Що означає на зображені родоводу коло та квадрат, поєднані однією суцільною лінією?
A. Офіційний шлюб.
8. При складанні схеми родоводу зліва від неї римськими цифрами проставляють
нумерацію. Що вона означає?
A. Номер покоління.
9. Основою методу генеалогічного аналізу є складання і вивчення родоводу пробанда. До
родоводу додається письмове пояснення. Його називають:
A. Легендою.
10. При диспансерному обстеженні у хлопчика 5-ти років виявили відсутність потових залоз.
У батьків та багатьох інших членів родини потові залози є, проте у дідуся по материнській
лінії виявлена ця аномалія. Який тип успадкування даної ознаки?
A. Рецесивний, зчеплений з Х-хромосомою.
11. Для аутосомно-домінантного типу успадкування характерна наявність досліджуваної
ознаки в усіх поколіннях (по вертикалі) при відносно великій кількості сибсів (по
горизонталі). Ризик появи хвороби в потомків у разі гетерозиготності батьків становить:
A. 75%.
12. При вивчені родоводу сім'ї, лікар відмітив, що гіпертрихоз вушних раковин наявний в
усіх поколіннях тільки у чоловіків і успадковується від батька до сина. Визначте тип
успадкування цієї ознаки.
С. Зчеплений з Y-хромосомою.
13. Під час генеалогічного аналізу родини зі спадковою патологією –порушенням
формування емалі зубів – встановлено, що захворювання зустрічається в кожному
поколінні. Від хворих чоловіків цю ознаку успадковують тількі їхні дочки. Який тип
успадкування має місце в цьому випадку?
A. Домінантний, зчеплений з Х-хромосомою.
14. Генеалогічний аналіз дає можливість визначити тип успадкування ознаки. Яка з
вказаних ознак у людини має аутосомно-рецесивний тип успадкування?
A. Альбінізм.
15. Мати і батько здорові. У них народилася хвора дитина, у сечі і крові якої виявлено
фенілпіровиноградну кислоту. На підставі цього діагностовано фенілкетонурію. Який тип
успадкування вказаної хвороби?
A. Аутосомно-рецесивний.
16. За результатами аналізу родоводу лікар-генетик установив: ознака зустрічається в
кожному поколінні, у жінок та чоловік з однаковою частотою. Визначте тип успадкування
ознаки:
A. Аутосомно-домінантний.
17. При дослідженні родоводу сім'ї виявилося, що в усіх осіб чоловічої статі спостерігається
іхтіоз. У жінок ця ознака не зустрічається. Визначте тип успадкування вказаної ознаки:
A. Зчеплений з Y-хромосомою.
18. Генеалогічний аналіз ґрунтується на даних стосовно наявності або відсутності даної
ознаки у родичів у ряді поколінь з урахуванням їхніх сімейних звʼязків. Хто є засновником
вказаного методу генетики?
A. Ф. Гальтон.
19. За допомогою генеалогічного аналізу встановлено, що рахіт, стійкий до лікування
вітаміном D, має домінантний, зчеплений з Х-хромосомою тип успадкування. Який генотип
у хворої дівчинки в родині, де її мати здорова, а батько в дитинстві хворів на цю форму
рахіту?
A. ХAXa.
20. За допомогою генеалогічного аналізу можна визначити тип успадкування ознаки. Серед
наведених ознак вкажіть ту, для якої притаманний аутосомно-домінантний тип
успадкування:
A. Короткозорість.
Тема 16
Цитогенетичний метод. Визначення карiотипу
1. Яке значення цитогенетичного методу в медицині?
В клінічній практиці цитогенетиний метод застосовують для вивчення каріотипів організмів, для
діагностики хромосомних хвороб, для складання карт хромомосом, для вивчення геномного і
хромосомного мутаційного процессу.
2. Якi мутацiї можна виявити за допомогою цитогенетичного методу?
Спадкові хвороби викликані геномними та хромосомними.
3. Чи доцiльно використовувати цитогенетичний метод для дiагностики синдрому Клайнфельтера?
Так, доцільно.
4. Чи достатньо для встановлення дiагнозу спадкової хвороби вивчити хромосоми шляхом вiзуального спостереження їх у мiкроскопi на стадiї метафази?
Ні.
5. Коли було розроблено Денверську класифiкацiю хромосом людини?
У Денвері (США) у 1960р.
6. Скiльки хромосом у карiотипi: а) людини; б) дрозофiли?
У людини – 46 хромосом, у дрозофіли – 8.
7. Якi змiни карiотипу спостерiгаються при синдромах: а) Клайнфельтера; б) Дауна; в) Шерешевського–Тернера?
При синдромі Клайнфельтера 47ХХУ, при синдромі Дауна – 47 21+, при синдромі ШерешевськогоТернера – 45Х0.
8. Який карiотип має чоловiк, гетерозиготний за геном дальтонiзму?
Чоловік, гетерозиготний за геном дальтонізму має генотип ХDXdY
9. Який карiотип у дiвчинки, гемiзиготної за геном дальтонiзму?
Дівчинка, гемізиготна за геном дальтонізму має генотип Хd0.
10. На пiдставi яких ознак при карiотипуваннi встановлюється належнiсть хромосоми до певної пари?
Належність хромосоми до певної пари при каріотипуванні встановлюється за розмірами та
розташуванням первинної перетяжки.
11. Якi виділяють типи хромосом людини залежно вiд розмiщення центромери?
Метацентричні, субметацентричці, акроцентричні.
12. Як позначають статевi хромосоми i до якої групи їх вiдносять згiдно з Денверською класифiкацiєю хромосом людини?
Х-хр належить до С групи, Y- хр до G.
13. Якi номери мають найменшi метацентричнi хромосоми?
Найменші метацентричні хромосоми належать до F групи з 19 по 20 хр.
14. Якi номери мають найменшi хромосоми людини?
Наймешнші хромосоми – це хромосоми 21,22, У, акроцентричні, F группа.
15. Як охарактеризувати поняття центромерний iндекс?
Центромерний індекс – співвідношення довжини короткого плеча до довжини всієї хромосоми.
16. Як охарактеризувати поняття метафазна пластинка?
Метафазна пластинка – спосід локалізації хромосом під час метафази, хромосоми вишиковуються
так, що їх центромери перпендикулярні площині поділу.
17. До якої групи належить перша пара хромосом?
Перша пара хромосом – А группа
18. До якої групи належить п’ята пара хромосом?
П'ята пара – В група
19. До якої групи належить сьома пара хромосом?
Сьома пара – С група
20. До якої групи належить п’ятнадцята пара хромосом?
П’ятнадцята пара – D група
21. До якої групи належить двадцята пара хромосом?
Двадцята - F група
22. До якої групи належать статевi хромосоми?
Х-хр належить до С групи, Y- хр до G.
23. Цитогенетичний метод ґрунтується на:
в) мiкроскопiчному дослiдженнi хромосом.
24. Y-хромосома людини є:
в) акроцентричною
25. Згiдно з Денверською класифiкацiєю, до групи А відносять хромосоми:
а) метацентричнi;
б) субметацентричнi;
26. В основу Денверської класифiкацiї хромосом покладено:
б) розташування центромери на хромосомі;
27. За допомогою цитогенетичного методу можна дiагностувати:
г) синдром Клайнфельтера.
28. Статевi хромосоми мiстяться:
г) тiльки в статевих клiтинах.
29. Назвiть формулу карiотипу пацієнта із синдромом Шерешевського–Тернера:
в) 45, Х;
30. Назвiть формулу карiотипу хворого з синдромом "котячого крику":
в) 46, ХХ, 5р–;
31. Назвiть формулу карiотипу пацієнта з синдромом Клайнфельтера:
а) 47, ХХY;
32. Назвiть формулу карiотипу хворого з синдромом Патау:
в) 47, ХХ, 13+;
г) 47, ХY, 13+.
33. Назвiть формулу карiотипу хворого з синдромом Едвардса:
в) 47, ХХ, 18+;
34. Назвiть формулу карiотипу хворого з синдромом Дауна:
г) 47, ХХ, 21+.
35. Чоловiк з розумовою вiдсталiстю, агресивною поведiнкою, добре розвиненими м’язами, нормальними статевими залозами, високий на зрiст може мати карiотип:
а) 47, ХХY;
36. Дослiдження карiотипу подружжя необхiдне у випадку, якщо:
г) у сiм’ї перший хлопчик народився дальтонiком.
37. Для проведення цитогенетичного аналiзу використовуються клiтини:
в) периферiйної кровi;
38. За допомогою цитогенетичного методу проводять дiагностику:
в) хвороб, пов’язаних зi змiною кiлькостi статевих хромосом;
г) хвороб, пов’язаних зi змiною кiлькостi аутосом.
39. Методом амнiоцентезу визначено карiотип плода: 47, ХХ, 21+. Який дiагноз, вiдповiдає цiй
формулi карiотипу:
г) синдром Дауна?
40. При дiагностицi хромосомних хвороб для одержання метафазних пластинок на культуру
клiтин пiд час мiтозу дiють:
б) колхiцином;
41. Чоловiк є гемiзиготою за геном, що зумовлює гемофiлiю. Який його карiотип:
а) 46, ХY;
42. Повний диплоїдний набiр хромосом однiєї соматичної клiтини називають:
а) карiотипом;
Контрольні тести
1. Карiотип – це повний набiр хромосом однiєї соматичної клiтини. Вкажіть карiотип дiвчинки, гемiзиготної за геном, який зумовлює дальтонiзм:
A. 45, X.
2. У подружжя народилася дочка, гемізиготна за геном, який зумовлює розвиток
дальтонізму. Яка кiлькiсть аутосом мiститься в карiотипi дівчинки?
A. 44.
3. У соматичних клiтинах абортивного плода людини виявлено трисомiю за хромосомою з
18-ої пари. При цьому загальна кількість хромосом у карiотипі становить:
A. 47.
4. У соматичних клiтинах абортивного плода людини трисомiя за хромосомою з 14-ої пари.
Яка кiлькiсть аутосом у його карiотипi?
A. 47.
5. У подружжя народився син, гетерозиготний за геном, який зумовлює гемофiлiю. Яка кiлькiсть аутосом мiститься в карiотипi хлопчика?
A. 44.
6. Визначення каріотипу є необхідною умовою для підтвердження діагнозу спадкової
хвороби, спричиненої геномною або хромосомною мутацією. Який метод генетики людини дає
можливiсть визначити карiотип?
A. Цитогенетичний.
7. При одній з форм синдрому Дауна в карiотипi хворого нараховується 46 хромосом. В одного з батькiв такого хворого при карiотипуваннi обов’язково виявляється:
A. Транслокацiя аутосоми на хромосому з 21-ої пари.
B. Транслокацiя хромосоми з 21-ої пари на iншу хромосому.
8. У 1960 році була розроблена перша Міжнародна класифікація хромосом людини
(Денверська). Скільки груп хромосом виділяють у каріотипі людини згідно з цією
класифікацією?
A. 8.
9. У каріотипі здорового чоловіка серед статевих хромосом є Y-хромосома, що належить до
типу акроцентричних хромосом. До якої групи її відносять згідно Денверської класифікації?
E. G.
10. Методом цитогенетичного аналізу встановлено каріотип хворого – 47, XXУ. До якої
групи згідно Денверської класифікації належить надлишкова хромосома у каріотипі цього
чоловіка?
A. С.
11. Каріотип вивчають в клітині, яка перебуває на стадії метафази мітозу. Для зупинки
мітозу слід інактивувати нитки веретена поділу. Яка хімічна речовина використовується з
цією метою?
A. Колхіцин.
12. Відомі різні форми синдрому Дауна. Скільки статевих хромосом містить каріотип
чоловіка із транслокаційною формою синдрома Дауна?
A. 2.
13. Новонародженій дитині встановлено діагноз – синдром “котячого крику”. Який каріотип
у дитини?
A. 46, ХХ, 5р-.
14. Пацієнту встановлено діагноз – синдром Марфана. Скільки всього аутосом міститься в
каріотипі хворого?
A. 44.
15. За Денверською класифікацією усі хромосоми клітини поділяють на декілька груп.
Скільки всього пар хромосом відносять до групи С?
A. 2.
16. У дитини, що народилася, виявили множинні вади в будові скелету. Каріотип
новонародженої дитини 47, ХХ, 13+. Яка у неї діагноcтується хвороба?
A. Синдром Патау.
17. Аутосома – нестатева хромосома. Скільки аутосом повинні містити в нормі
сперматозоїди чоловіка, що має нормальний каріотип?
A. 22.
18. За Денверською класифікацією усі хромосоми поділяють на групи, кожна з яких
характеризується певними особливостями. До якої групи належать найдрібніші
метацентричні хромосоми?
A. F.
19. У медико-генетичній консультації 15-річному хлопчику встановлено діагноз – синдром
Клайнфельтера. Який каріотип у дитини?
A. 47, ХХY.
20. У результаті цитогенетичного дослідження 12-річній дівчинці лікар встановив діагноз:
синдром Шерешевського-Тернера. Який каріотип у дитини?
A. 45, X.
Тема 17
Визначення Х-хроматину в соматичних клiтинах. Застосування методiв генетики в медико-генетичному консультуваннi
1. Яка природа Х-хроматину?
До складу хроматину входять основні (гістонові) і кислі (негістонові), або нейтральні) білки.
Статевий хроматин – генетично інактивована Х-хромосома, яка знаходиться в гетеропікнотичному
стані і міститься в ядрах клітин жіночої статі багатьох тварин і у людини.
2. У клiтинах яких тканин можна визначити Х-хроматин?
Х- хроматин можна визначити в ядрах епітеліальних клітин.
3. Скiльки грудочок Х-хроматину виявляється в соматичних клiтинах людини iз синдромом
Клайнфельтера?
У людини з синдромом Клайнфельтера (трисомія по Х) 2 грудочки х-хроматину.
4. При якому діагнозі в нейтрофiльних гранулоцитах хворого хлопчика можуть бути виявленi
ядернi вiдростки у виглядi барабанних паличок?
В нейтрофільних гранулоцитах у хворого хлопчика можуть бути виявлені ядерні відростки у
вигляді барабанних паличок при додатковій Х-хромосомі- синдром Клайнфельтера. У нейтрофілах
жінок є приядерні сателіти — невеликі скупчення статевого хроматину; здебільшого вони мають
форму барабанних паличок
5. Чи можна знайти грудочки Х-хроматину в соматичних клітинах хлопчика iз синдромом
Патау?
У хлопчика із синдромом Патау (трисомія по 13 парі хромосом) грудочки х-хроматину знайти не
можна.
6. Який лабораторний експрес-метод доцiльнiше застосувати для дiагностики синдромiв Шерешевського–Тернера i Клайнфельтера?
Для діагностики синдромів Щерешевського – Тернера і Клайнфельтера доцільно використовувати
цитогенетичний метод.
7. Чи можна в соматичних клiтинах чоловiка, що хворiє на цукровий дiабет, виявити грудочки Х-хроматину?
У чоловіка, що хворіє на цукровий діабет в соматичних кл. немає грудочок х-хроматину.
8. Чи можна в соматичних клiтинах здорового чоловiка виявити грудочки Y-хроматину?
В сотамтичних кл. здорового чоловіка рідко виявляють грудочки у-хроматину.
9. Який карiотип має чоловiк, у клiтинах якого виявляється грудочка Х-хроматину?
У каріотипі чоловіка ХХУ виявляється грудочка хроматину.
10. Чи можна виявити Х-хроматин у чоловiка з карiотипом 47, ХYY?
У чоловіка з каріотипом ХУУ виявити х-хроматин не можна.
11. Скiльки грудочок Х-хроматину буде в ядрі клiтини слизової оболонки щоки в жiнки з карiотипом 47, ХХХ?
В жінки з каріотипом ХХХ 2 грудочки.
12. Чи однаковий вигляд має Х-хроматин у ядрах клiтин слизової оболонки щоки i у нейтрофiльних гранулоцитах?
Х-хроматин в ядрах клітин слизової оболонки щоки та нейтрофільних гранулоцитах має різний
вигляд.
13. Чи можна застосовувати метод виявлення Х-хроматину в якості експрес-методу дiагностики спадкових хвороб?
Метод виявлення Х-хроматину для виявлення спадкових хвороб можна застосовувати.
14. Якi існують показання до застосування експрес-методу визначення Х-хроматину?
Показання до застосування експрес-методу визначення х-хроматину: порушення статевого розвитку
хлопчиків, безпліддя, аменорея у жінок.
15. Чи можна вважати Х-хроматин факультативним гетерохроматином?
Х- хроматин можна вважати факультативним гетерохроматином.
16. Якi функцiї виконує медико-генетична консультацiя?
Медико-генетична консультація виконує функцію попередження та запобігання або зменшення
ризику, впливу, прояву спадкової хвороби на організм.
17. У чому полягає суть медико-генетичного консультування?
Його суть полягає у визначенні прогнозу народження дитини зі спадковою патологією, поясненні
ймовірності цієї події та допомозі родині, що консультується, в ухваленні рішення про дітородіння.
18. Якi є послiдовнi етапи проведення медико-генетичного консультування?
Медико- генетична консультація складається з чотирьох етапів: діагноз, прогноз, висновок, порада.
19. Які існують показання для проведення медико-генетичного консультування?
В ідеалі - цей вид медичної допомоги показаний всім подружжю, що планують дітонародження.
1.Одна (чи більше) велика вроджена мальформація(ї) (така як розщілина верхньої губи та
піднебіння, омфалоцеле, енцефалоцеле, редукційні вади кінцівок).
2. М’язова гіпотонія невизначеного генезу
3. Кома, блювота, летаргія, метаболічний ацидоз невизначеного генезу, гіперамоніємія, кетоз,
судоми, гіперглікемія, гіпо/гіперкальціемія
4. Кардіоміопатія невизначеного походження.
20. Що являє собою пренатальна дiагностика хвороб?
Пренатальна діагностика природжених і спадкових хвороб - це комплексна галузь медицини, вона
використовує й ультразвукову діагностику (УЗД), й оперативну техніку (хоріонбіопсію, амніо і
кордоцентез, біопсію м'язів і шкіри плоду), і лабораторні методи (цитогенетичні, біохімічні,
молекулярно-генетичні)
21. Якi існують сучаснi методи пренатальної дiагностики?
Методи пренатальної діагностики: інвазивні, неінвазивні.
Інвазивні: біопсія хоріона, амніоцентез, плацентоцентез і кордоцентез.
Неінвазівні: скринінг материнських сироваткових факторів, УЗД.
22. Для чого застосовують методи пренатальної дiагностики?
Метода пренатальної діагностики застосовують для попередження та запобігання розвитку у плода
спадкової або не спадкової хвороби.
23. Що являє собою амнiоцентез?
Амніоцентез - прокол плодового міхура з метою одержання навколоплідної рідини і злущених
клітин амніону плода. Ця процедура здійснюється на 15-18 тижнях вагітності.
24. Якi методи генетики дозволяють встановити, чи є захворювання спадковим або набутим?
Цитогенетичний, близнюків, генеалогічний методи генетики встановлюють спадкова хвороба чи
набута.
25. Х-хроматин являє собою:
а) конденсовану Х-хромосому;
г) факультативний гетерохроматин.
26. Х-хроматин у жiнки можна виявити:
г) в усiх клiтинах органiзму.
27. В ядрах клiтин букального епiтелiю жiнки виявлено по двi грудочки Х-хроматину. Це свiдчить про наявнiсть у карiотипi:
в) трьох Х-хромосом;
28. В ядрах клiтин букального епiтелiю дiвчинки з трисомiєю за Х-хромосомою, виявляється:
б) двi грудочки Х-хроматину;
29. Метод визначення Х-хроматину застосовують для дiагностики:
в) синдрому Клайнфельтера;
г) синдрому Шерешевського–Тернера;
30. Діагноз синдром Клайнфельтера встановлюють:
а) виявляючи у соматичних клiтинах Х-хроматин;
31. Одну грудочку тiльця Барра в ядрі клiтини слизової оболонки щоки можна виявити у:
а) жiнки з карiотипом 46, ХХ;
б) чоловiка з карiотипом 47, ХХY;
32. Клiтини, знайденi в амнiотичнiй рiдинi, мiстять по двi грудочки Х-хроматину за рахунок:
а) трисомiї по Х-хромосомi;
б) трисомiї по хромосомi з 21-ої пари;
в) моносомiї по Х-хромосомi;
г) трисомiї по хромосомi з 18-ої пари.
33. В ядрах клiтин епiтелiю слизової оболонки щоки в пацiєнта чоловiчої статi виявлено Ххроматин. Це можливо при:
а) синдромi Клайнфельтера;
34. Синдром Шерешевського–Тернера можна встановити за результатом:
а) визначення Х-хроматину в соматичних клiтинах;
35. Грудочки Х-хроматину в ядрах клiтин епiтелiю слизової оболонки щоки в чоловiка, який
має синдром Клайнфельтера, локалiзуються:
а) на внутрішній поверхні ядерної оболонки;
36. При мiкроскопiї епiтелiальних клiтин слизової оболонки щоки чоловiка в 30% з них знайдено статевий хроматин. Найбiльш iмовiрний дiагноз у пацієнта такий:
в) синдром Клайнфельтера;
37. Який карiотип у жiнки, у нейтрофiльних гранулоцитах якої не виявлено жодної барабанної палички:
б) 45, Х;
38. У яких клiтинах Х-хроматин має вигляд барабанних паличок:
г) у сегментоядерних нейтрофіах;
39. У жiнок з нормальним карiотипом Х-хроматин виявляється в:
г) 20–50% клiтин.
40. В iндивiдуума з карiотипом 48, ХХХХ у ядрах соматичних клiтин мiститься Х-хроматину:
б) три грудочки;
41. Показанням до проведення експрес-методу для визначення Х-хроматину є:
б) порушення статевого розвитку в хлопчикiв;
в) аменорея в жiнок;
г) безплiднiсть у жiнок i чоловiкiв.
42. Ядра бiльшостi клiтин букального епiтелiю чоловiка мiстять по 2 грудочки Х-хроматину.
Який набiр статевих хромосом у цього чоловiка:
б) ХХХY;
43. Медико-генетичне консультування показане у випадку, коли:
а) вiк майбутньої матерi понад 35 рокiв;
в) вагiтна має в анамнезi спонтаннi викиднi, мертвонародження;
г) у родинi є дитина зi спадковою патологiєю;
44. У медико-генетичному консультуваннi застосовують методи:
а) генеалогiчний;
б) цитогенетичний;
в) дерматоглiфiки;
г) бiохiмiчний;
45. Об’єктами для проведення дiагностики спадкової патологiї біохімічними методами можуть
бути:
в) плазма та форменi елементи кровi;
46. Пренатальна дiагностика – це:
б) комплекс обстежень, за яким дiагностують аномалії розвитку в ембрiона та плода;
в) визначення ступеня ризику розвитку захворювання в майбутньої дитини;
г) комплекс дiагностичних дослiджень, за яким прогнозують здоров’я майбутньої дитини в родинах
з обтяженою спадковiстю.
47. Методами пренатальної дiагностики спадкових хвороб є:
в) амнiоцентез;
г) бiопсiя хорiона.
48. Наявнiсть мутантного гена в органiзмi можна встановити за допомогою такого методу генетики:
а) цитогенетичного;
б) визначення Х-хроматину;
49. Об’єктом дослiдження під час медико-генетичного консультування є:
г) пацiєнт.
50. У новонародженого пiдозрюють синдром Едвардса. Цей дiагноз можна уточнити за таким
методом генетики:
б) цитогенетичним;
Контрольні тести
1. У ядрах клітин букального епітелію людини виявили одне тільце Барра. Скільки Ххромосом присутні у каріотипі цієї людини?
A. Дві.
2. У пацієнтки під час дослідження мазку крові в ядрах нейтрофільних гранулоцитів не
виявлено жодної барабанної палички. На який діагноз це вказує?
A. Синдром Шерешевського-Тернера.
3. Х-хроматин являє собою спіралізовану Х-хромосому. У якому періоді онтогенезу
відбувається інактивація цієї Х-хромосоми?
A. У ранньому ембріогенезі.
4. Х-хроматин – це невелике дископодібне тільце, розташоване біля ядерної оболонки. У якій
стадії клітинного циклу його можна виявити?
A. В інтерфазі.
5. Каріотип жінки 47, ХХХ. Скільки тілець Барра можна виявити у ядрах її клітин
букального епітелію?
A. Два.
6. Метод визначення Х-хроматину застосовують для експрес-діагностики деяких спадкових
захворювань. За допомогою цього методу можна виявити:
A. Трисомію за Х-хромосомою.
7. Визначення Х-хроматину в соматичних клітинах використовується для експресдіагностики спадкових захворювань, пов’язаних зі зміною кількості статевих хромосом. Який
каріотип чоловіка, переважна більшість соматичних клітин якого містять одну грудочку Ххроматину?
A. 47, ХХY.
8. У більшості ядер клітин епітелію слизової оболонки щоки чоловіка виявлено по одному
тільцю Барра. Для якого синдрому це характерно?
A. Клайнфельтера.
9. Відомо, що в ядрах певних клітин здорової жінки виявляється Х-хроматин, проте в
деяких клітинах його неможливо виявити. Вкажіть їх:
A. Яйцеклітини.
10. Виявлено, що у пацієнтки більшість інтерфазних ядер містить по одному тільцю Барра.
За якого каріотипу це можливо?
A. 46, ХХ.
11. До лікаря-генетика звернулась жінка з синдромом Шерешевського-Тернера. Скільки
“барабанних паличок” можна виявити у ядрах нейтрофільних гранулоцитів цієї пацієнтки?
A. Жодної.
12. До медико-генетичної консультацiї звернулися батьки новонародженого, в якого лікарі
пiдозрюють синдром Дауна. Який метод генетики слiд застосувати, щоб уточнити дiагноз?
A. Цитогенетичний.
13. До медико-генетичної консультацiї звернувся чоловiк з приводу безплiддя. В ядрах бiльшостi клiтин епiтелiю його слизової оболонки щоки було виявлено по одному тiльцю Барра.
Це свiдчить про те, що в пацiєнта:
A. Синдром Клайнфельтера.
14. Після проведення амніоцентеза у соматичних клітинах тримiсячного плода виявлено
триплоїдний набiр хромосом. Який метод генетики було використано для встановлення
каріотипу?
A. Цитогенетичний.
15. Лiкар-ендокринолог запiдозрив у пацiєнтки синдром Шерешевського–Тернера. Який метод генетики слiд застосувати для уточнення дiагнозу?
A. Цитогенетичний.
16. Амнiотична рiдина мiстить продукти метаболізму, а також злущенi клiтини шкіри плода.
Який метод генетики застосовують для встановлення статi майбутньої дитини після
отримання амнiотичної рiдини?
A. Цитогенетичний.
17. До медико-генетичної консультацiї звернулася жiнка. При оглядi у неї виявили такi
ознаки: крилоподiбнi шийнi складки (шия сфiнкса); широка грудна клiтка; вкрай слабко розвиненi груднi залози. Пiд час дослiдження клiтин букального епiтелiю в ядрах не було виявлено жодної грудочки Х-хроматину. Це свiдчить про те, що в пацiєнтки:
A. Синдром Шерешевського–Тернера.
18. У діагностиці спадкових хвороб широко використовують методи генетики людини.
Зокрема, цитогенетичний метод, який ґрунтується на:
A. Мікроскопічному дослідженні хромосом.
19. У медичній практиці у пацієнта визначають каріотип для підтвердження діагнозу
хромосомної хвороби. Так, наслідком делеції короткого плеча хромосоми з п’ятої пари є:
A. Синдром "котячого крику".
20. Спадкові хвороби можуть бути наслідком генних, геномних і хромосомних мутацій. За
допомогою якого метода генетики виявляють хромосомні аберації?
A. Цитогенетичного.
Тема 18
Генетика популяцiї. Застосування популяцiйно-статистичного методу
для генетичної характеристики людства
Запитання i тестовi завдання
1.
Якi характеристики популяцiї визначають за допомогою популяцiйно-статистичного
методу?
Популяційно-статистичний
метод вивчає поширення окремих генів у популяціях
людей. Популяцією називається сукупність особин одного виду, які впродовж тривалого часу
(багато поколінь) населяють частину ареалу виду, вільно схрещуються між собою (панміксія) і
відносно ізольовані від інших популяцій того самого виду.
1. Чисельність популяції — загальна кількість особин на відокремленій території;
2. Густота (або щільність) популяції — середня кількість особин на одиницю площі або обсягу
зайнятого популяцією простору; крім того, щільність її визначають як масу членів популяції на
одиницю простору;
3. Народжуваність — кількість нових особин, які з'явилися за одиницю часу в результаті
розмноження;
4. Смертність — показник, який відображає кількість загиблих у популяції особин за
визначений період часу;
5. Приріст популяції — різниця між народжуваністю та смертністю; він може бути
позитивним і від'ємним;
6. Темп приросту — середній приріст за одиницю часу.
2. Яке практичне значення популяцiйно-статистичного методу?
Він дозволяє визначити ген структуру популяцій, а це важливо для соціальної гігієни та
профілактичноі медицини.
3. Як називають малочисельнi популяцiї?
4. Як охарактеризувати реальну популяцiю?
У природі ідеальні популяції не зустрічаються, існують реальні популяції, в яких: чисельність
особин не буває нескінченно великою, панміксія не абсолютна, відбуваються мутаційний процес,
природний добір, міграції.
5. Як охарактеризувати iдеальну популяцiю?
Популяція, яка описується рівнянням Харді - Вайнберга (p+q)2, є ідеальною популяцією; вона
знаходиться у стані генетичної рівноваги (генетичної стабільності). У такій популяції генофонд не
змінюється з покоління в покоління, відсутня генетична мінливість і не відбувається еволюційний
процес.
6. У чому полягає суть екологiчної характеристики популяцiї?
Екологічно популяції характеризуються величиною (ареалом, чисельністю), віковим і статевим
складом, динамікою.
7. Як охарактеризувати генетичну структуру популяцiї?
Генетична структура популяції характеризується якісним складом генів і певними частотами алелів
і генотипів. Частотою алеля генотипу називається відносне число особин в популяції з даним геном,
генотипом. Частоти виражають у відсотках або, що найчастіше, десятковими дробами.
8. Що являють собою деми?
Деми – малі популяції чисельністю 1500 – 4000осіб.Мають низкий приріст населення (25%),
невелику к-ть осіб, що походять із інших груп (1-2%), висока частота внутрішньо групових
шлюбів(80-90%).
9. Що таке генофонд популяцiї?
Генофонд(алелофонд) популяції - сукупність усіх генів популяції. Генофонд популяції - це
різноманітність елементарних спадкових ознак у межах сукупності особин, які складають
популяцію. Генофонд -це сукупність алелів, які містить певна вибірка індивідів.
10. Чим характеризуються iзоляти?
Ізоляти – малі популяції чисельністю до 1500 осіб. Мають приріст населення 20%, к-ть осіб з інших
груп 1%, частоту внутрішньо групових шлюбів понад 90%.
11. Якi фактори мiкроеволюцiї якiсно змiнюють генофонд популяцiї?
Мікроеволюція — сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду.
Змінювати генофонд можуть: природний добір, штучний добір, дрейф генів, переніс генів.
12. Якi причини змiни генофонду популяцiї?
Серед причин зміни генофонду популяції
елементарні еволюційні фактори: мутації,
дрейф генів, міграції, природний добір.
13. Що характерне для дрейфу генiв?
Випадкова зміна частот алелів у малих популяціях американський генетик Стьюел Райт назвав
дрейфом генів, а М. П. Дубінін і Д. Д.
14. Яке значення має мiграцiя генiв для формування генофонду популяції?
Міграція генів - це процесс обміну генами між популяціями.
15. Якi iснують види iзоляцiї?
Розрізняють географічну, екологічну та біологічну ізоляції.
16. Якi види iзоляцiї зустрічаються в людських популяцiях?
Ізоляції в людських популяціях: географічні, національні, расові, релігійні тощо.
17. Якi зустрічаються види бiологiчної iзоляцiї?
Біологічна ізоляція поділяється на морфофізіологічну, етологічну та генетичну.
18. Якi мутацiї змiнюють генофонд популяцiї?
Генні мутації змінюють генофонд популяції.
19. Яке значення відіграє мiграцiя генiв у людських популяцiях?
Міграція генів у людських популяціях веде до зміни генофондів популяції з якої мігрувала та
популяції в яку мігрувала.
20. У чому полягає суть популяцiйних хвиль?
Популяційні хвилі – періодичні або неперіодичні коливання чисельності популяції під впливом
різних чинників зовнішнього середовища. Цей термін ввів російський біолог С. С. Четвериков.
Сезонні спричинюються особливістю життєдіяльності або сезонністю кліматичних умов. Приклад,
комахи розмножуються переважно наприкінці весни, а наприкінці осені та взимку значна частина
особин їх популяцій гине.
Несезонні – спричинюються різними екологічними чинниками, або змінами дії цих факторів.
21. Чим зумовлений полiморфiзм людських популяцiй?
Поліморфізм людських популяцій є резульатом мутаційних змін.
22. У чому суть закону пiдтримання генетичної рiвноваги в популяцiї?
24. Закон Харді – Вайндберга визначає умови генетичної стабільності вільносхрещуваної популяції
і умови, які порушують цю стабільність.
23. Яке практичне застосування закону Хардi–Вайнберга?
У медико-генетичних дослідженнях він дозволяє встановити частоту рецесивного патологічного
алеля, частоту гетерозигот - носіїв цього алеля, генетичну структуру популяції.
24. Популяцiйно-статистичний метод дає можливiсть визначити:
б) iнтенсивнiсть мутацiйної мiнливостi в популяцiї;
в) частоту генiв i генотипiв у популяцiї;
25. Популяцiя – це:
б) сукупнiсть особин одного виду, якi об’єднанi спiльним генофондом i займають певну територiю
(ареал);
26. Популяцiя – це форма iснування:
б) виду;
27. Генетичною характеристикою популяцiї є:
а) генофонд;
28. Популяцiйна генетика займається:
а) вивченням генофондiв людських популяцiй;
б) визначенням частот генотипiв у популяцiях;
в) визначенням концентрацiї алелiв у генофондi популяцiї;
29. Екологiчною характеристикою популяцiї є:
б) величина ареалу;
в) чисельнiсть особин;
г) вiковий i статевий склад.
30. Для iдеальної популяцiї характерна:
б) наявнiсть панмiксiї;
в) вiдсутнiсть мутацiй;
г) вiдсутнiсть мiграцiй.
31. У реальнiй популяцiї:
в) вiдбувається мутацiйний процес;
г) чисельнiсть особин коливається в широких межах.
32. Який вiдсоток людей мають темні очі в популяцiї, де концентрацiя гена, що визначає
темний колiр очей, становить 0,6:
г) 64?
33. Концентрацiя домiнантного алеля в популяцiї, що складається з 36% гомозигот АА, 16%
гомозигот аа, 48% гетерозигот Аа, становить:
б) 0,6;
34. Закон пiдтримання генетичної рiвноваги в популяцiї може бути використаний для:
б) визначення насиченостi популяцiї певними генами;
35. Одиницею мiкроеволюцiї є:
г) вид.
36. Iзоляцiя, що виникла внаслiдок обмеження панмiксiї, називається:
в) генетичною;
37. Популяцiйнi хвилi – це:
в) перiодичнi та неперiодичнi коливання чисельностi особин у популяцiї;
38. В iдеальнiй популяцiї спiввiдношення генотипiв домiнантних гомозигот (АА), гетерозигот
(Аа) i рецесивних гомозигот (аа):
б) постiйне.
39. Закон Хардi – Вайнберга дiйсний для:
а) iдеальної популяцiї;
40. Хто з названих учених запропонував термiн “дрейф генiв”:
д) С. Райт
41. Виділяють такі форми природного добору:
а) стабiлiзуючий;
б) рушiйний;
в) дизруптивний;
42. Формою бiологiчної iзоляцiї є:
а) екологiчна;
в) морфофiзiологiчна;
г) генетична;
43. Виділяють такі фактори мiкроеволюцiї, якi кiлькiсно змiнюють генофонд популяцiї:
а) популяцiйнi хвилi;
б) iзоляцiя;
Контрольні тести
1. Темний колір очей визначається домінантним геном, розташованим в аутосомі. Який
відсоток гетерозигот з темними очима в популяції, де концентрація гена, що визначає темний
колір очей становить 0,6?
A. 84.
B. 100.
C. 50..
D. 48.
E. 36.
2. У досліджуваній популяції 16 % людей мають групу крові N за системою MN.
Концентрація гена M в цій популяції становить:
A. 0,6.
3. Концентрація гена, що визначає конкретне захворювання, яке успадковується за
аутосомно-рецесивним типом, у певній людській популяції становить 0,3. Вкажіть, який
відсоток людей у цій популяції страждатиме на нього?
A. 9
4. У людській популяції було виявлено 84% осіб з резус-позитивною кров’ю. Визначте в цій
популяції відсоток гетерозигот за геном, що зумовлює резус-позитивність крові:
A. 48.
5. Популяція складається з 64% гомозигот АА, 4% гомозигот аа, 32% гетерозигот Аа. Яка
концентрація гена а в цій популяції?
A. 0,2.
6. Серпоподібноклітинна анемія зумовлена рецесивним геном, що локалізується в аутосомі.
Люди, що мають вказану хворобу помирають в ранньому дитинстві. Ген, що спричинює
серпоподібноклітину анемію, не зникає з генофонду популяції тому, що:
A. Він зберігається у гетерозигот.
7. Альбінізм – ознака, що успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Яка ймовірність
народження дітей з нормальною пігментацією шкіри в популяції, де концентрація гена, що
зумовлює розвиток альбінізма становить 10%?
A. 99%.
8. Ізоляція – це фактор мікроеволюції, який сприяє дивергенції, закріпленню відмінності між
особинами. Формою ізоляції, при якій виникає неможливість схрещування через особливості
поведінки особин з різних популяцій, є:
A. Етологічна.
9. Темний колір очей у мишей визначається домінантним геном, що знаходиться в аутосомі.
В лінії мишей, яких розводять для наукових досліджень, тварини з темними очима складають
51%. Відсоток гетерозиготних носіїв гена, що визначає світлий колір очей у мишей, в цій
популяції становить:
A. 42.
10. У людини ген, що визначає резус-позитивність крові (Rh+), є домінантним і локалізується
в аутосомі. Концентрація гена, що визначає резус-негативність крові, в певній популяції
становить 0,4. Відсоток осіб з резус-позитивною кров’ю у цій популяції дорівнює:
A. 84.
11. Темний колір очей зумовлюється домінантним геном, локалізованим в аутосомі. Який
відсоток людей з темними очима в популяції, де концентрація гена, що визначає темний колір
очей становить 0,6?
A. 84.
12. Темний колір волосся зумовлюється домінантним геном, що локалізується в аутосомі.
Який відсоток людей зі світлим волоссям в популяції, де концентрація гена, що визначає
темний колір волосся, становить 0,5?
A. 25.
13. До складу популяції входять 81% гомозигот − АА. Яка концентрація гена А в цій
популяції?
A. 0,90.
14. Альбінізм має аутосомно-рецесивний тип успадкування. Концентрація гена, що
спричинює цю ознаку, в популяції становить 0,1. Який відсоток гетерозиготних носіїв цього
гена у вказаній популяції?
A. 18.
15. Галактоземія – хвороба, що успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Яка
ймовірність народження осіб з галактоземією в популяції, де концентрація гену, що
спричинює цю хворобу становить 0,1?
A. 1%.
16. Ген, що зумовлює в людини темний колір очей, є домінантним і локалізується в аутосомі.
Визначте концентрацію гена, що визначає темний колір очей, якщо в конкретній популяції
64% осіб мають світлі очі.
A. 0,2.
17. Серед малочисельних людських популяцій відомі деми. В них кількість особин не
перевищує:
B. 1500–4000.
18. Закон генетичної рівноваги застосовують для характеристики ідеальної популяції.
Однією з її рис є:
С. Велика чисельність особин.
19. Концентрація домінантного алеля певного гена в популяції становить 0,6. Визначте
відсоток гетерозиготних носіїв рецесивного алеля цього гена в популяції:
A. 48.
20. Концентрація алеля гена, що визначає розвиток парагемофілії, яка успадковується за
аутосомно-рецесивним типом, в популяції певного регіону Європи дорівнює 0,5. Відсоток
гетерозигот за вказаним геном у цій популяції становить:
A. 50.
Тема 19
Органiзм i середовище. Людина i бiосфера
1. Що є предметом вивчення екологiї?
Предметом екології є різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупуваннями
та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угрупувань організмів:
популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому.
2. Які методи дослідження використовує сучасна екологія?
- статистичний, який дозволяє отримання, обробку та аналіз первинних статистичних матеріалів;
– балансовий, що дає можливість зіставляти наявність природних ресурсів з їх використанням;
– порівняльний, що передбачає вивчення об’єктів через порівняння з іншими об’єктами;
– аерокосмічний (космічні знімання), що дозволяє оцінити в динаміці всі процеси, що відбуваються
в локальному, регіональному та глобальному масштабах на Землі;
– картографічний, що дозволяє застосовувати географічну карту для опису, аналізу та пізнання
явищ.
3. Які екологiчнi фактори належать до абiотичних?
Елементарні (температура, вода, атмосферний тиск, повітря, електромагнітне поле, гравітація) та
комплексні (хімічний склад субстрату, агрегатний стан субстрату, сонячне світло).
4. Які екологiчнi фактори належать до бiотичних?
Біотичні фактори, включають в себе весь комплекс впливу на даний живий організм, який виникає в
результаті співіснування цього організму з іншими тваринами і рослинами. — фітогенні —
мікробіогенні — зоогенні — антропогенні.
5. Які фактори відносять до антропогенних?
Можуть бути прямими або непрямими. Прикладами прямого впливу людини на природу можуть
служити зведення лісів на значних територіях, неконтрольований збір рослин, надмірне знищення
промислових тварин, що призводить до різкого скорочення чисельності багатьох видів, а в ряді
випадків до їх повного зникнення. Непрямий вплив антропогенних факторів здійснюється шляхом
зміни ландшафтів, клімату, фізичного стану та хімічного складу атмосфери, гідросфери, ґрунтів та
ін.
6.Чому клiмат i рельєф називають iнтегральними екологiчними факторами?
Оскільки інтегральні чинники (клімат, рельєв) є результатом сукупної дії абіотичних і біотичних
чинників.
7. Чому кожен екологiчний фактор може стати лiмiтуючим?
Будь-який чинник, параметри якого перебувають на рівні біологічного песимуму, може стати
лімітуючим.
8. Яким чином вплив одного екологiчного фактора може компенсувати або посилювати вплив
iншого?
Усі фактори впливають на організм одночасно. Тому зона оптимуму на графіку може зміститись
залежно від сили впливу іншого фактора.
Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не вологому кліматі. Або загроза замерзнути
більша за умови морозу з сильним вітром.
Взаємна компенсація факторів також має певні межі. Наприклад, у полярних пустелях дефіцит
тепла не може замінити вологість або сильне освітлення.
9. Яка структура елементарної екосистеми?
Елементарна екосистема повинна включати в себе організми всіх трофічних рівнів та мати
достатньо замкнений цикл основних елементів.
10. Як охарактеризувати бiотоп та екотоп?
Екотоп – це сукупність факторів середовища, що обумовлюють формування, структуру і динаміку
біогеоценозу, а біотоп – ділянка земної поверхні (суші або водойми) з проживаючими на ньому
живими організмами та однорідними абіотичними умовами середовища, тобто екотоп,
перетворений живими організмами (біоценозом).
11. Чому фiтоценоз є основою дiючого бiогеоценозу?
В межах біогеоценозів здійснюються процеси обміну речовини і енергії наземних екосистем.
Просторові межі біогеоценозу співпадають з просторовими межами фітоценозу.
12. Яка є відмінність мiж природною i штучною екосистемами?
Природні екосистеми створені природою, а штучні екосистеми –людиною.
13. Які є наземні природні екосистеми?
Озеро, ліс, пустеля, тундра, суша тощо.
14. Чим характеризуються штучнi екосистеми?
1. Вони характеризуються відмінністю в балансі поживних компонентів (В агроценозах процеси
живлення інтенсифікуються введенням мінеральних добрив)
2. Існує різний характер використання енергії в агроценозах і природних біоценозах(В агроценозах
«використовується» як сонячна енергія, так і енергія, добута діяльністю людини)
3. Різні форми відбору та їх спрямованість (В агроценозах реалізується штучний відбір,
спрямований на отримання форм організмів, що володіють найбільшою продуктивністю потрібного
напрямку)
15. Якi основнi категорії органiзмiв входять до складу будь-якої екосистеми?
Продуценти, консументи і редуценти.
16. Як називаються тварини, що живляться іншими тваринами?
Біофаги.
17. Як називаються гетеротрофи, що споживають мертву органiку?
Сапрофаги.
18. Яка роль сапротрофних органiзмiв у функцiонуваннi екосистеми?
Їм належить важлива роль в розкладанні органічного матеріалу і повернення елементів у природні
кругообіги.
19. До яких наслiдків може призвести змiна видового складу екосистеми?
Може відбуватися різке спрощення структури, порушення потоку речовин, зміни гідрологічного
режиму та навіть ерозія ґрунтів.
20. До яких наслiдків може призвести зменшення бiомаси автотрофних органiзмiв у наземнiй
екосистемi?
Зменшення біомаси автотрофних організмів у наземній екосистемі пов’язане із тим, що саме вони є
первинними продуцентами органічної речовини в біосфері, які забезпечують їжею гетеротрофів.
21. В чому суть правила екологiчної пiрамiди?
Піраміда біомаси показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда
біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на
кожному з рівнів.
22. Яка головна відмінність між поняттями “трофiчний ланцюг” i “трофiчна сiтка”?
Трофічний ланцюг – це перенесення енергії, яке відбувається шляхом поїдання одних організмів
іншими, а трофічна сітка – сукупність напрямків переміщення речовини в межах екосистеми.
23. Яке місце у трофічних сітках займають паразити?
Консументи ІІ порядку.
24. Яка головна вiдмiннiсть мiж паразитизмом та хижацтвом?
Головна відмінність між паразитизмом та хижацтвом полягає в тому, що перший живе вільно і
живиться іншими тваринними організмами або рослинним кормом, а другий не веде вільного
життя.
25. Якi існують форми симбiозу?
Мутуалізм, коменсалізм і паразитизм.
26. Якi існують форми антибiозу?
Антибіоз проявляється у формі хижацтва, конкуренції, виїдання, аменсалізм, алелопатія.
27. Які причини внутрiшньовидової та мiжвидової конкуренцiї?
Конкурентна боротьба спричиняється до коливання чисельності виду (популяційні хвилі), міграцій і
виступає як другорядний еволюційний чинник, а також може спричинити явище вікаріантного
заміщення.
28. Як охарактеризувати екологiчну нiшу?
Сукупність параметрів середовища, які характеризують місце виду в екосистемі.
29. Як охарактеризувати поняття адаптація?
Адаптація - це пристосування організму до певних умов середовища за рахунок комплексу ознак морфологічних, фізіологічних, поведінкових.
30. Які біологічні аспекти адаптації населення до умов життєдіяльності вам відомі?
Адаптації розглядають у двох аспектах: статичному і динамічному. Статичне поняття адаптації
відбиває стійкість біосистеми до умов середовища (рівень адаптованості, що склався). Динамічне
поняття адаптації - це процес пристосування біосистеми до мінливих факторів існування
(формування адаптованості). Отже, в процес адаптації включаються: а) біосистема; б) фактори
середовища; в) механізми взаємодії. Стосовно людини адаптацію розглядають як сукупність
соціально-біологічних властивостей і особливостей, що виникають в результаті дії незвичайних
факторів середовища і необхідні для стійкого існування в нових екологічних умовах.
31. Які соціальні аспекти адаптації населення до умов життєдіяльності вам відомі?
Адаптації розглядають у двох аспектах: статичному і динамічному. Статичне поняття адаптації
відбиває стійкість біосистеми до умов середовища (рівень адаптованості, що склався). Динамічне
поняття адаптації - це процес пристосування біосистеми до мінливих факторів існування
(формування адаптованості). Отже, в процес адаптації включаються: а) біосистема; б) фактори
середовища; в) механізми взаємодії. Стосовно людини адаптацію розглядають як сукупність
соціально-біологічних властивостей і особливостей, що виникають в результаті дії незвичайних
факторів середовища і необхідні для стійкого існування в нових екологічних умовах.
32. Які існують функціональні типи конституційного реагування людей?
"Спринтер " - організм з потенціальною схильністю до сильних фізіологічних реакцій, що
забезпечують високу надійність при виражених, але короткочасних діях зовнішнього середовища.
"Стаєр" - організм, здатний стабільно витримувати тривалі й монотонні фізіологічні навантаження.
"Мікст" - проміжний тип з оптимально-адекватним способом реагування на різні зміни зовнішнього
середовища.
33. Чим характеризуються такі функціональні типи конституційного реагування людей, як:
”спринтер“, ”стаєр“, ”мікст“?
"Спринтер " - організм з потенціальною схильністю до сильних фізіологічних реакцій, що
забезпечують високу надійність при виражених, але короткочасних діях зовнішнього середовища.
"Стаєр" - організм, здатний стабільно витримувати тривалі й монотонні фізіологічні навантаження.
"Мікст" - проміжний тип з оптимально-адекватним способом реагування на різні зміни зовнішнього
середовища.
34. Які є спадкові відмінності в реакції людей на фактори середовища?
Загальне завдання екогенетики – вивчення спадкових відмінностей у реакціях людей на певні
фактори середовища. У більш широкому розумінні в центрі екогенетичної проблеми знаходяться
взаємозв’язки генотипу й середовища.
Основні напрями екогенетики людини виходять як з характеру дій середовища, так і з тривалості
впливу. Є багато факторів середовища, які потребують спеціального екогенетичного аналізу. До
найбільш важливих з них належать природні абіотичні фактори, природні біотичні фактори, штучні
фактори, що дають високе екогенетичне навантаження.
35. Чим характеризується екологічна генетика?
Екологічна генетика — це область знання, що досліджує взаємовплив генетичних процесів і
екологічних відносин. Як розділ генетики ця наука спирається на методологію генетичного аналізу і
використовує весь методичний арсенал екології.
36. Як класифікують адаптації в залежності від їх тривалості?
Залежно від тривалості дії, адаптації бувають короткочасні і довгострокові. У першому випадку
спостерігається нетривала зміна функціональної активності, спрямована на відновлення звичайних
властивостей внутрішнього середовища організму. У другому випадку при аналогічних, але вже
триваліших впливах розвиваються стійкі зміни з включенням структурного рівня.
37. Внаслідок чого виникають різні людські адаптивні екотипи?
Один з найважливіших результатів дії природних факторів на людину як біологічний вид на всьому
протязі історії людства, тобто його еволюції, є екологічна диференціація населення земної кулі,
розподіл його на адаптивні типи.
Адаптивний тип являє собою норму біологічної реакції на переважні умови існування, що
обумовлює найкращу пристосованість до навколишнього середовища. Розрізняють: адаптивні типи
помірного пояса, арктичний, тропічний та гірський адаптивний тип.
38.Чим характеризується арктичний адаптивний тип?
Умови проживання людей характеризуються холодним кліматом, у харчовому раціоні переважає
тваринна їжа. Представники адаптивного типу мають сильно розвинуту кістково-м'язову систему,
великі розміри грудної клітки, у крові високий рівень гемоглобіну, плоскі і трубчасті кістки мають
високий вміст кіткового мозку, у кістковій тканині підвищений рівень мінеральних речовин, у крові
високий рівень білків (альбумінів і глобулінів) та холестерину, підвищена здатність організму
окиснювати продукти метаболізму, висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів,
посилений енергетичний обмін, стабільна терморегуляція та ін.
39. Чим характеризується тропічний адаптивний тип?
Клімато-географічні умови проживання людей характеризуються високою температурою та
підвищеною вологістю. Історично сформовані умови існування даного адаптивного типу призвели
до низького вмісту тваринного білка у харчовому раціоні, фенотипно спостерігається досить
широка варіабельність у рості (високі і низькі на зріст). Форма тіла подовжена, знижений об'єм
м'язової маси, збільшена довжина кінцівок, зменшена у розмірах і об'ємі грудна клітка, підвищене
потовиділення (більше потових залоз на 1 см2 площі шкіри), знижені показники основного обміну й
обміну жирів, низька концентрація холестерину в крові, активність системи пероксидного
окиснення ліпідів знижена.
40. Чим характеризується адаптивний тип зони помірного клімату?
Тип є проміжним між представниками арктичного і тропічного адаптивного типів.
41. Чим характеризується гірський адаптивний тип?
Характерними особливостями цього типу є результатом дії основного етіологічного факторахронічної гіпоксії. Відповідно, і фенотипні прояви характеризуються високим рівнем основного
обміну, подовженням трубчастих кісток, розширенням грудної клітки, зростанням кисневої ємності
крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів (еритроцитоз), високим вмістом гемоглобіну та
більш швидкою його трансформацією у Нb02 (карбгемоглобін).
42. Яка роль магнітосфери у функціонуванні біосфери?
Магнітосфера Землі — зона навколоземного простору, фізичні властивості якої зумовлюються
магнітним полем Землі та його взаємодією з потоками заряджених частинок корпускулярного
випромінення Сонця — сонячного вітру.
Магнітосфера захищає життя на Землі від шкідливого впливу космічного випромінювання.
43. Якi оболонки планети Земля беруть участь у формуваннi бiосфери?
Атмосфера, гідросфера, літосфера.
44. Яка оболонка Землi має на усій протяжності майже однакову товщину?
Атмосфера.
45. Чи є гiдросфера суцiльною оболонкою Землi?
Ні, тому що частина суші повністю позбавлена водного покриву і зволожується періодично.
46. Чим визначаються межі біосфери?
Межі біофери визначаються наявністю умов, необхідних для життя різних організмів.
47. Як охарактеризувати ноосферу?
Ноосферу також можна охарактеризувати як єдність природи і культури.
48. Як охарактеризувати бiогеннi елементи?
Біогенні елементи – хімічні елменти, необхідні для побудови та життєдіяльності клітин і організмів.
49. Якi вимоги до органiзацiї природних нацiональних паркiв?
До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного
простору інших землевласників та землекористувачів. Однією з цілей створення національних
парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території
за певними умовами.
50. У сучаснiй екологiї найпоширенішими є методи:
д) порівняльний.
51. Сонячне світло – екологічний фактор, що належить до категорії:
а) елементарних абіотичних;
52. Перше визначення екосистеми сформулював:
б) А. Тенслi;
53. Серед продуцентів є:
а) автотрофи;
54. Кiлькiсть сухої органiчної речовини, створеної екосистемою або її частиною за одиницю
часу на одиницi площi (об’єму), називається:
а) бiомасою;
55. Нітрати потрапляють у питну воду завдяки:
а) кислотним дощам;
56. Екосистеми за походженням подiляють на:
г) природнi;
д) антропогеннi.
57. Дайте загальну назву паразитичнiй формi спiвiснування мiж організмами різних видів:
д) міжвидова.
58. Як називається екологічний фактор, дiя якого виходить за межi витривалостi органiзму:
б) лімітуючий;
59. Назвiть реакцiю рослин i тварин на тривалiсть свiтлового дня:
г) фотоперiодизм;
60. Назвiть стан органiзму, за якого вияви життєдiяльностi зниженi:
а) бiологiчна смерть;
б) анабiоз;
61. Як впливають високi температури на життєдiяльнiсть теплокровних тварин:
а) посилюється тепловiддача;
в) знижується теплопродукцiя;
62. Як низькi температури впливають на життєдiяльнiсть теплокровних тварин:
б) зменшується тепловiддача;
г) збiльшується теплопродукцiя;
д) виникає зацiпенiння?
63. Для агроценозiв характерно:
а) обмеженiсть видового складу;
г) вiдсутнiсть саморегуляцiї.
64. Структуру бiосфери визначають такi оболонки Землi:
а) атмосфера;
в) лiтосфера;
г) гiдросфера;
65. Який фактор визначає верхню межу життя в атмосферi:
г) космічне випромiнювання?
66. Який фактор визначає нижню межу життя в лiтосферi:
в) температура;
67. Екологiчна нiша — це:
г) взаємодiя популяцiй рiзних видiв з комплексом екологiчних факторiв.
68. Як називають сукупнiсть взаємопов’язаних рослинних органiзмiв:
г) фiтоценозом;
69. Як називається сукупнiсть паразитiв, що населяють органiзм хазяїна:
г) паразитоценозом?
70. Який трофiчний рiвень у ланцюгу живлення займають копрофаги:
в) редуценти;
71. Який трофiчний рiвень у ланцюгу живлення займають некрофаги:
в) редуценти;
72. Який трофiчний рiвень у ланцюгу живлення займають детритофаги:
в) редуценти;
73. Якi з названих заповiдникiв знаходяться на територiї України:
в) Канiвський;
г) Полiський;
д) Медобори?
74. Iснують такi державні документи, присвячені охороні видової рiзноманiтностi:
а) “Червона книга”;
Контрольні тести
1. Організми мешкають у певних типах середовища. Укажіть середовище, в якому найбільш
сталі умови існування організмів:
E. Внутрішнє середовище організму.
2. Діяльність людини чинить негативний вплив на природні екосистеми і на
біосферу в
цілому. Накопичення якої штучно створеної людиною речовини в атмосфері стимулює
виникнення озонових дірок?
C. Фреону.
3. У товстій кишці людини живе кишкова паличка (Escherichia coli), яка живиться її вмiстом
i одночасно синтезує вiтамiни групи В. До якої форми симбіозу належить таке спiвжиття органiзмiв?
C. Мутуалiзм.
4. Органiзм одного виду використовує органiзм iншого виду виключно як місце проживання.
Про який тип взаємовiдносин мiж органiзмами йде мова?
D. Квартирантство.
5. Існують різні типи взаємовідносин між організмами. Назвіть такий тип взаємовідносин, коли органiзм одного виду використовує органiзм iншого виду як житло i джерело харчування,
не завдаючи шкоди останньому:
С. Коменсалiзм.
6. Останнiм часом в атмосферi спостерiгається пiдвищення концентрацiї CO2.
До яких наслiдкiв може призвести ця змiна в газовому складi атмосфери?
В. Розвитку парникового ефекту.
7. Корiннi жителi високогiрних районiв мають ряд адаптивних пристосувань до зниженого парцiального тиску кисню в атмосфері. Вкажiть таке пристосування:
B. Зменшена активнiсть окисних ферментiв.
8. Серед населення, що проживає в геохiмiчних провiнцiях, де спостерiгається
надлишок
або нестача певних хiмiчних елементiв, поширенi ендемiчнi хвороби. Внаслiдок чого у людини
розвивається ендемiчний зоб?
D. Дефiциту йоду.
9. Людям, що мешкають в умовах арктичного клімату, незалежно від їхньої раси,
притаманний ряд пристосувань до умов існування. Для арктичного адаптивного типу,
порівняно з проживаючими в Центральній Африці, корінними жителями, характерним є:
E. Більший шар підшкірного жиру.
10. Обидва органiзми різних видів отримують один вiд одного взаємну користь. Визначте тип
взаємовiдносин мiж ними:
А. Мутуалiзм.
11. Відомо, що біопродуктивність екосистеми характеризується кількістю сухої органічної
речовини,яка створена в ній за одиницю часу на одиницю площі. Вкажіть, для якої з наземних
екосистем притаманна найбільша біопродуктивність:
D. Тропічного лісу.
12. Одна з форм взаємодії організмів, що належать до різних видів, проявляється у взаємному
обмеженні ресурсів. Воно відбувається у випадку:
А. Інтегральної конкуренції.
13. Жива матерія знаходиться в різних оболонках Землі. Серед них повністю заселеною
організмами є тільки:
E. Гідросфера.
14. Біомаса окремих екосистем та біосфери в цілому поділяється на первинну і вторинну.
Первинну біомасу на планеті створюють:
C. Всі автотрофні організми.
15. Людина реагує на коливання параметрів екологічних чинників змінами окремих
параметрів власного організму. Засмага, що виникає під впливом сонячних променів – це:
А. Захисна пристосувальна ознака.
16. Серед природних ресурсів виділяють вичерпні та невичерпні. До останніх відносяться:
E. Сонячне світло.
17. Стан середовища існування організмів постійно змінюється. Для оцінки його якості для
людини Всесвітня Організація Охорони Здоров’я використовує показники:
D. Стану здоров’я населення.
18. Суттєвий вплив на здоров’я людини може з часом спричинити парниковий ефект. Це
глобальне явище є результатом:
D. Зростання вмісту СО2 в атмосфері.
19. Живі істоти на планеті розселені нерівномірно. Однорідні ділянки території (або
акваторії), заселені живими організмами, називають:
А. Біогеоценозами.
20. За даними спеціального обстеження, проведеного вченими-ґрунтознавцями в одному з
регіонів більш ніж третина орних земель останнім часом не обробляється і заростає бур’янами
та чагарником. Такі екосистеми можна віднести до:
А. Рудеральних.
Тема 20
Паразитичнi найпростiшi. Саркодовi. Iнфузорiї
Запитання i тестовi завдання
1. Як охарактеризувати поняття справжнiй паразитизм? Чим вiдрiзняється справжнiй
паразитизм вiд несправжнього?
Справжній паразитизм – паразити, що справді перебувають в іншому організмі, виводяться з його
фекаліями, де їх можна знайти (личинки хатньої мухи).
Несправжній – паразити, що можуть випадково потрапляти у фекалії, принесені на аналіз.
2. Як охарактеризувати поняття факультативний паразитизм?
Факультативний характерний для тих організмів, які звичайно вільно живуть у природі, але,
випадково потрапляють до організму іншого виду (хазяїна) і ведуть паразитичне існування (деякі
круглі черви, хижі п'явки).
3. Чим вiдрiзняються тимчасовi паразити вiд постiйних?
Тимчасові паразити це такі, які живуть, розмножуються у навколишньому середовищі, а тварин
використовують тільки для живлення (комарі, іксодові кліщі та ін.).
Постійні – живуть в організмі хазяїна чи на його покривах на всіх стадіях розвитку
4. Чим вiдрiзняються ектопаразити вiд ендопаразитiв?
Ектопаразити – паразитують лише на зовнішніх покривах людини.
Ендопаразити паразитують у внутрішньому середовищі організму.
5. Як впливає паразит на органiзм хазяїна?
Паразити використовують організми іншого виду (хазяїна) як джерело харчування і середовище
існування, завдаючи їм шкоди; при цьому паразит не вбиває свого хазяїна одразу, на відміну від
того, як це робить хижак зі своєю жертвою.
6. Якими шляхами проникає паразит у тiло хазяїна?
• аліментарний, коли збудник заноситься з їжею, як, наприклад, личинки сисунів;
• водний, коли зараження відбувається при питті або випадковому заковтуванні води, в якій можуть
бути паразити (наприклад, з водою проковтуються циклопи - проміжні хазяї мікрофілярій ришти);
• контактно-побутовий, зіткнення поверхні тіла з безпосереднім джерелом інвазії (зараження
коростяним свербуном відбувається при потисканні рук хворої на коросту людини або користуванні
її речами, на яких є кліщі);
• статевий - таким шляхом передається піхвова трихомонада;
• трансплацентарний (конгенітальний), коли паразит проникає з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту (таким шляхом можливе зараження плода токсоплазмою,
малярійним плазмодієм);
• гемотрансфузійний - при випадковому переливанні зараженої крові.
7. Як можна охарактеризувати природно-осередкову хворобу?
Велика група паразитарних та інфекційних захворювань характеризується природною
осередкованністю. Для них характерні такі ознаки:
збудники циркулюють у природі від однієї тварини до іншої незалежно від людини;
резервуаром збудника служать дикі тварини;
хвороби поширені не повсюдно, а на обмеженій території з певним ландшафтом, кліматичними
факторами і біогеоценозами.
8. Як можна охарактеризувати антропоноз?
Хвороби, збудники яких вражають тільки людину. Біологічним хазяїном і джерелом збудників цих
хвороб є людина.
9. Чим вiдрiзняються iнфекцiйнi хвороби вiд iнвазiйних?
Інфазійні хвороби людини, зумовлені патогенними найпростішими, гельмінтами або
членистоногими, а інфекційні – викликають патогенні мікроби, спірохети, віруси та ін.
10. Хто може бути переносником iнвазiйного захворювання?
Тріатомовий клоп, мошки, ґедзі.
11. У чому вiдмiннiсть мiж заходами особистої та громадської профiлактики інвазійних
хвороб?
Від кількості людей.
12. Яка рiзниця мiж специфiчними та механiчними переносниками збудників хвороб?
Механічний переносник – переносить збудника хвороби на зовнішніх покривах організму.
Біологічний(специфічний) переносник – в організмі яких проходять певні стадії розвитку.
13. Яка загальна назва хвороб, збудниками яких є тварини?
Зоонози.
14. Що є характериним для протозойної хвороби?
Які викликають деякі найпростіші.
15. Яка загальна назва хвороб, що спричинюються найпростiшими?
Протозойні хвороби.
16. Якi морфологiчнi ознаки характернi для найпростiших?
Мають 2 шари: ектоплазму та ендоплазму; органели: руху (псевдоніжки, джгутики, війки),
травлення (травні вакуолі, у інфузорії — клітинний рот, глотка), виділення та осморегуляції
(скоротливі вакуолі); містить одне (амеба, евглена) чи кілька (інфузорія) ядер.
17. Якi органели характернi для клiтин найпростiших?
Скоротливі та травні вакуолі.
18. Якi найпростiшi спричинюють кишковi захворювання?
Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica), Балантидій (Balantidium coti) тощо.
19. Якi морфофiзiологiчнi особливостi у саркодових?
Їм притаманна здатність утворювати псевдоподії для захоплення їжі й руху, містять одне або
декілька ядер у цитоплазмі, вкриті плазмолемою, пелікули не мають, тому їхня форма тіла не стала.
Прісноводним формам притаманні скоротливі вакуолі.
20. Хто з представникiв саркодових є гематофагом?
Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica), тканинна вегетативна форма (forma magna).
21. Чи є серед представникiв саркодових такi, що живуть в органiзмi людини i не
спричинюють захворювань?
Entamoeba coli, Entamoeba gingivalis.
22. Яке захворювання спричинює дизентерiйна амеба?
Амебіаз (амебна дизентерія). Виявлення forma magna у нативних чи пофарбованих мазках фекаліях.
23. Де в органiзмi людини локалiзується дизентерiйна амеба?
Просвіт товстої кишки, переважно сліпа і сигмоподібна кишки. При зміні рН середовища
утворюють цисти, що виділяються з фекаліями (цистоносійство).
24. Яка форма дизентерiйної амеби є iнвазiйною для людини?
Циста.
25. Чим живиться мала вегетативна форма дизентерiйної амеби?
Еритроцитами (forma magna), бактеріями, часточками їжі (forma minuta).
26. Яка стадiя розвитку велика вегетативна форма дизентерiйної амеби є iнвазiйною для
людини?
Циста.
27. Чи видiляє пацієнт з амебiазом цисти в перiод загострення хвороби?
Джерелом інфекції при амебіазі є людина, що виділяє цисти E. histolytica.
28. Яку форму дизентерiйної амеби можна знайти у фекалiях чоловіка в перiод гострої стадiї
спричиненого нею захворювання?
Forma magna, з еритроцитами всередині.
29. Чи можна виявити дизентерiйну амебу пiд час дуоденального зондування?
Ні.
30. Якi iснують заходи особистої профiлактики амебної дизентерiї?
Дотримання правил особистої гігієни, кип'ятіння води, миття овочів, фруктів, захист їжі від мух і
тарганів.
31. Чи є миття рук профiлактикою амебної дизентерiї?
Так.
32. Чи паразитує дизентерiйна амеба в органiзмi диких тварин?
Ні.
33. Чи можна розглядати амебну дизентерiю як антропоноз?
Так.
34. Чи можна розглядати дизентерiйну амебу як факультативного паразита?
Ні.
35. Чи можна знайти цисти Entаmoeba gingivalis у карiознiй порожнинi зуба?
Так.
36. Якi морфофiзiологiчнi особливостi мають iнфузорiї?
Балантидій належить до найбільших най­простіших, його розміри ЗО—200х20— 70 мкм, форма
тіла овальна. Уся інфу­зорія вкрита короткими війками, довжина яких навколо перистома дещо
більша, ніж на інших частинах тіла. Є дві пульсуючі вакуолі. Добре виражені мікро- і
макронуклеус. Останній звичайно має бобовидну форму. Розмножується балантидій діленням
упоперек.
37. В організмі якого виду тварини, окрім людини, може паразитувати збудник балантидiазу?
Свині.
38. На якiй стадiї свого розвитку балантидiй кишковий потрапляє до органiзму людини?
Циста. Існує в товстій кишці (переважно сліпа), де балантидій може тривалий час існувати у
просвіті, не викликаючи захворювання (здорове носійство).
39. Як здiйснюється лабораторна дiагностика балантидiазу?
Мікроскопія нативного мазка фекалій, в якому виявляють переважно вегетативні форми; балантидії
виділяються не завжди, тому дослідження при негативному результаті необхідно повторювати
кілька разів; посів фекалій на живильне середовище.
40. Паразити бувають:
а) справжнi;
б) несправжнi;
в) факультативнi;
41. Як називаються органiзми, для яких паразитичний спосiб життя — єдина можлива форма
iснування:
г) облiгатнi паразити
42. Для тимчасових паразитiв хазяїн є:
а) джерелом їжi;
43. Якi ознаки характернi для найпростiших:
а) наявнiсть пелiкули;
в) наявнiсть органоїдiв руху;
д) наявнiсть клiтинного рота, клiтинної глотки;
е) здатнiсть утворювати цисти?
44. Якi властивостi притаманнi найпростiшим:
б) подразливiсть;
в) дихання;
д) утворення цист;
е) розмноження?
45. Entamoeba histolytica є:
а) справжнiм паразитом;
в) ендопаразитом;
д) постiйним паразитом;
46. Балантидiаз є:
а) поширеним повсюдно захворюванням;
г) антропозоонозом.
47. Поширення амебiазу пов’язано з:
а) механiчними переносниками;
48. Entamoeba gingivalis живиться:
б) лейкоцитами людини;
в) бактерiями;
49. Амебна дизентерiя — це:
а) антропоноз;
г) протозооноз.
50. При балантидiазi пiд час мiкроскопiчного дослiдження фекалiй хворого виявляють:
б) кров;
в) гнiй;
д) вегетативнi форми паразита;
51. До особистої профiлактики амебiазу вiдносять:
а) миття рук перед вживанням їжi;
б) термiчне оброблення їжi й питної води;
52. Якi амеби є для людини патогенними:
а) Entamoeba histolytica;
53. Псевдоподiї в амеб виконують функцiї:
а) пересування;
д) захоплення їжi.
54. Balantidium coli має:
а) двi пульсуючi вакуолi;
б) два ядра;
в) одне ядро;
д) вiйки;
55. Balantidium coli локалiзується в органiзмi людини в:
а) товстiй кишцi;
56. Джерелом поширення балантидiазу можуть бути:
а) свинi;
57. На балантидiаз можуть хворiти:
в) свинi;
58. Зараження людини на амебiаз може вiдбуватися через:
б) немитi овочi;
в) воду;
59. Цисти може утворювати:
а) Entаmoeba coli;
в) Entаmoeba histolytica;
г) Balantidium coli.
60. Entamoeba gingivalis в органiзмi людини локалiзується в:
в) карiозних зубах;
г) м’якому нальотi на зубах;
61. Громадська профiлактика амебiазу полягає в:
а) очищенні стiчних вод;
б) контролі за водопостачанням;
62. Яку функцiю виконує мiкронуклеус у Balantidium coli:
а) містить спадкову iнформацiю;
63. Entamoeba coli:
в) утворює псевдоподiї;
д) утворює травнi вакуолi.
64. Entamoeba histolytica в органiзмi людини утворює такi форми:
а) велику вегетативну;
б) малу вегетативну;
в) цисту;
65. Неперетравленi рештки їжі у Balantidium coli виводяться з органiзму через:
в) цитопрокт;
66. Твердi речовини в Entamoeba coli виводяться через:
г) будь-яке мiсце в цитоплазматичнiй мембранi.
Контрольні тести
1. У 60-річної жінки з тяжкою формою пародонтиту під час мікроскопічного дослідження
білого нальоту, отриманого з поверхні зубів, виявлено одноядерних найпростіших розміром 660 мкм з широкими псевдоподіями. Вкажіть їх:
D. Entamoeba gingivalіs.
2. Під час профілактичного обстеження клінічно здорової людини у її фекаліях виявлено
кулястої форми клітини, діаметром 10 мкм з чотирма ядрами однакової форми і розмірів.
Якому найпростішому вони належать?
B. Дизентерійній амебі.
3. Хлопчику 12 років було поставлено діагноз – балантидіаз. Відомо, що влітку він відпочивав
у бабусі в сільскій місцевості. Найвірогідніший шлях зараження дитини міг бути таким:
А. Аліментарний.
4. Під час медичного обстеження у працівників санаторію проводилось мікроскопічне
дослідження їхніх фекалій. У зразку, взятому в медсестри інгаляційного кабінету, було
виявлено восьмиядерні цисти найпростіших, округлої форми з чіткою оболонкою. Було
зроблено висновок, що медсестра може продовжувати виконувати свої обов’язки і небезпеки
для відпочиваючих не становить, оскільки цисти належать:
B. Entamoeba coli.
5. До лікарні потрапив пацієнт зі скаргами на загальну слабкість, біль у кишечнику, розлади
травлення, що супроводжуються частими випорожненнями з домішкою слизу і крові. Під час
дослідження фекалій виявлено вегетативні форми найпростіших розміром 30—200 мкм. Тіло
найпростіших вкрите війками, цитоплазма містить два ядра (макронуклеус і мікронуклеус).
Який паразит спричинив захворювання у пацієнта?
E. Балантидій кишковий.
6. Для з’ясування локалізації збудника захворювання в організмі хазяїна використовуються
різні методи лабораторної діагностики. Який з них застосовують з метою діагностики
балантидіазу?
А. Мікроскопічне дослідження фекалій.
7. До лікаря-гастроентеролога звернувся пацієнт, що скаржився на болi у животі, рiдкi
випорожнення з кров’ю і слизом. У випорожненнях хворого були виявлені тканинні
вегетативні форми дизентерійної амеби. В цитоплазмі цих організмів містилися фагоцитовані
еритроцити. Виявлені у пацієнта паразити є:
А. Облігатними.
8. Балантидіаз у сільській місцевості часто виявляється у багатьох членів однієї родини. Хоча
у частини з них діагностується гострий балантидіаз, проте інші члени родини можуть бути
лише носіями збудника вказаної хвороби. Наявність паразитів у всіх членів
родиниповʼязують з тим, що джерелом зараження є:
С. Свині.
9. Під час профілактичного огляду в одного з працівників їдальні у фекаліях виявлено
восьмиядерні цисти. Кому з найпростіших вони належать?
А. Кишковій амебі.
10. Частину життєвого циклу паразит проходить в тілі одного хазяїна, частину – іншого. Як
називається хазяїн, у якому паразит розмножується тільки нестатевим шляхом?
D. Проміжний.
11. Для багатьох паразитів характерний складний життєвий цикл зі зміною хазяїв і
чергуванням поколінь. Як називається організм, у якому паразит досягає статевої зрілості і
розмножується статевим шляхом?
А. Остаточний хазяїн.
12. Серед хазяїв паразитів зустрічаються такі, які в життєвому циклі паразита не є
обов’язковими. Потрапляючи в організм такого хазяїна паразит залишається живим, але
подальший його розвиток не відбувається. Як називається такий хазяїн?
B. Паратенічний.
13. Середовищем існування багатьох паразитів є інший організм.
Згідно з вченням Є.Н.
Павловського, сукупність усіх паразитів, які одночасно живуть в організмі хазяїна,
називають:
E. Паразитоценозом.
14. У пацієнта стоматологічної клініки у вмісті пародонтальних кишень виявлені
одноклітинні організми, які здатні утворювати псевдоподії. У цитоплазмі цих найпростіших
були наявні фагоцитовані бактерії. Які найпростіші були виявлені?
C. Амеба ротова.
15. До лікувального закладу звернувся чоловік зі скаргами на болі в животі, рідкі
випорожнення зі слизом і кров’ю. З анамнезу відомо, що у інших членів сім’ї також нерідко
бувають розлади травлення, а скарги на стан здоров’я схожі на описані вище. При проведенні
мікроскопічного дослідження фекалій
пацієнта були виявлені цисти та вегетативні
форми найпростіших. Вони вкриті війками і містять в цитоплазмі два різні за формою та
розмірами ядра. Можливим джерелом зараження всієї родини були:
А. Свині.
16. Конкретні паразити, потрапляючи в організм людини, можуть спричинювати відповідні
інфекційні та інвазійні захворювання. Вкажіть збудника інвазійної хвороби.
D. Балантидій.
17. Серед найпростіших зустрічаються вільноживучі та паразитичні форми. Хвороби,
зумовлені паразитичними найпростішими мають загальну назву:
А. Протозоонози.
18. Існують різноманітні шляхи потрапляння паразитів в організм людини. Як називається
спосіб інвазування, при якому збудник захворювання активно проникає в організм крізь його
шкіру?
D. Контамінантний.
19. Під час проведення мікроскопічного дослідження фекалій пацієнтки були виявленіцисти
найпростіших, овальної форми з двошаровою оболонкою, цитоплазма яких містила два різні
за формою та розмірами ядра. Пацієнтці було поставлено діагноз – балантидіаз. Збудник цієї
хвороби локалізується в:
А. Товстій кишці.
20. До дитячого хiрургiчного вiддiлення поступив хлопчик, який скаржився на загальну
слабкiсть, болі в животі. Пацієнту було проведено мікроскопчне дослідження фекалій на
предмет підтвердження попереднього діагнозу – амебіаз. При цьому можна очікувати
виявлення у фекаліях дитини:
Е. Вегетативних форм найпростіших з фагоцитованими еритроцитами в цитоплазмі.
Тема 21
Паразитичнi найпростiшi. Джгутиковi. Споровики
Ситуацiйнi задачi
№ 1. До лiкаря звернувся студент, що приїхав з Африки. Вiн скаржився на м’язову слабкiсть, виснаження, депресiю, сонливiсть. Яку протозойну хворобу, зумовлену джгутиковими, можна пiдозрювати в нього? Якi лабораторнi дослiдження потрiбно зробити для остаточного висновку?
№ 2. На донорському пунктi в людей, якi хочуть здати кров, лiкарi завжди запитують про те, якi iнвазiйнi та iнфекцiйнi хвороби вони перенсли. Пiд час такого опитування з’ясувалося, що один з iмовiрних донорiв хворiв на малярiю. Чи може така людина бути донором крові?
№ 3. У зимовий перiод за медичною консультацiєю до Києва приїхав хворий на лейшманiоз. Чи повиннi лiкарi iзолювати такого хворого? Чи може вiн бути джерелом зараження на лейшманiоз iнших
мешканцiв Києва?
№ 4. У хворого iз симптомами запалення дванадцятипалої кишки, жовчного мiхура, жовчних проток у фекалiях виявлено 2—4 ядернi цисти розмiром 10—14 мкм, овальної форми. Яку протозойну
хворобу можна пiдозрювати у хворого? Який матерiал треба використати для лабораторної дiагностики, щоб точно визначити збудника хвороби?
№ 5. При обстеженнi працiвникiв їдальнi в одного з них виявлено лямблiоз, у другого — урогенiтальний трихомоноз. Поясніть, хто з них бiльш небезпечний для оточуючих?
№ 6. У фекалiях пацiєнта виявлено кишкову трихомонаду. Чи може вона переходити в сечові і статевi шляхи i спричинювати урогенiтальний трихомоноз?
№ 7. В iнфекцiйну лiкарню поступила дiвчинка 10-ти рокiв, яка щойно з батьками повернулася з
вiдпочинку в Iндiї. У неї збiльшені печiнка, селезiнка, периферiйнi лiмфатичнi вузли, а шкiра має
землистий колiр. Дiвчинка помiтно схудла, млява. Яке захворювання, спричинюване джгутиковими
найпростiшими, можна припустити у дiвчинки? Якi методи лабораторної дiагностики слiд застосувати, щоб установити збудника хвороби?
№ 8. У пробi пiску, взятого на пляжi дитячого санаторiю, виявлено ооцисти токсоплазми. Чи є небезпека зараження дiтей, що лiкуються в цьому санаторiї, на токсоплазмоз?
№ 9. У жiнки народилася мертва дитина з вадами розвитку. Яке протозойне захворювання могло
спричинити внутрiшньоутробну загибель плода? Як при цьому могло вiдбутися внутрiшньоутробне
зараження плода? Який матерiал необхiдно використати для лабораторної дiагностики, щоб визначити ймовiрного збудника хвороби?
№ 10. Дитячий гiнеколог обстежив дiвчинку 6-ти рокiв iз запаленням сечових і статевих шляхiв. У
видiленнях її сечових і статевих шляхiв виявлено урогенітальні трихомонади. Як могла заразитися
дiвчинка?
№ 11. Самка малярiйного комара живилася кров’ю людини, хворої на малярiю. Скiльки ооцист малярiйного плазмодiя утвориться в органiзмi комара, якщо в ньому опинилося три макрогаметоцити i
два мiкрогаметоцити?
№ 12. У гастроентерологічне відділення лікарні поступила дівчинка 6-ти років із скаргами на
постійні болі у животі, які посилюються вночі. Апетит у хворої знижений, вона відчуває слабкість,
в неї бувають запаморочення, головний біль. Лікар запідозрив інвазійну хворобу. Аналіз фекалій
виявився негативним щодо вмісту цист будь-яких найпростіших та яєць гільмінтів. Яке лабораторне
дослідження слід призначити хворій дівчинці для того, щоб підтвердити або виключити лямбліоз?
№ 13. В міську лікарню потрапив хворий, який щойно повернувся з Африки. У нього фіксуються
підйоми температури тіла і напади лихоманки, що повторюються кожні 48 годин. На підставі
клінічної картини лікар запідозрив малярію. При дослідженні мазка крові пацієнта в його уражених
еритроцитах, що містили амебоподібні трофозоїти, було зафіксовано дрібну зернистіть червоного
кольору, яку називають зернами Шюффнера. Який вид малярійного плазмодія паразитує у хворого?
№ 14. Під час перебування працівників Червоного Хреста в Центральній Африці у госпіталь було
доставлено групу місцевих жителів з ознаками ураження центральної нервової системи
(сонливість, апатія, загальмованість). Хворі скаржаться на головний біль та лихоманку. При
первинному обстеженні у деяких з них зафіксовано висипання на шкірі, збільшення лімфатичних
вузлів. На яку протозойну хворобу можуть вказувати ці симптоми? Які лабораторні дослідження
необхідно провести у першу чергу?
№ 15. До Київсьої лікарні потратив хворий із симптомами серцево-судинної недостатності. В нього
збільшені печінка і селезінка. На шкірі грудей пацієнта спостерігається висипка у вигляді дрібних
плям. При детельному опитуванні хворого з’ясувалось, що він щойно повернувся з Аргентини. На
яку протозойну хворобу можуть вказувати ці симптоми? Які лабораторні дослідження необхідно
провести у першу чергу?
№ 16. Журналіст, вік якого 48 років, упродовж 2 місяців перебував у Парагваї. Після повернення в
Україну почав погано себе відчувати. У нього збільшились лімфатичні вузли, печінка, селезінка. З
ознаками менінгіту хворий був госпіталізований у лікарню, але раптово помер від серцевого
нападу. Після розтину тіла в його спинно-мозковій рідині, а також лімфатичних вузлах виявили
паразитів, що належали до джгутикових. Про яку хворобу свідчать наведені дані? Як відбулось
зараження пацієнта?
№ 17. Природним резервуаром збудника африканської сонної хвороби є копитнi ссавцi, якi водяться
на територiї Екваторiальної Африки. Чи може збудник африканської сонної хвороби поширюватися
за межами цiєї територiї?
Запитання i тестовi завдання
1. Як охарактеризувати трансмiсивну хворобу?
Трансмісивні хвороби — група паразитарних та інфекційних захворювань людини і тварин,
збудники яких передаються комахами та членистоногими. Зараження відбувається при укусі
комарами, кліщами, блохами тощо, при потраплянні інфікованих виділень переносників на шкіру і
слизові оболонки та ін. шляхом.
2. Чим характеризується трансмiсивний шлях передавання збудникiв хвороб?
Паразит передається через кровосисного переносника (наприклад, механізм передачі людині
малярійного плазмодія комаром роду Anopheles).
3. Хто такий резервуарний хазяїн?
Може накопичувати личинки паразита в інвазійному стані й сприяти передаванню до остаточного
хазяїна.
4. Яка вiдмiннiсть мiж промiжним i остаточним хазяїном?
В остаточному хазяїні паразит досягає статевої зрілості і розмножується статевим шляхом, а в
проміжному – відбувається розвиток личинок, безстатеве чи партеногенетичне розмноження
паразита.
5. Якi одноклiтиннi розвиваються зi змiною хазяїнiв?
Trypanosoma cruzi, Trypanosoma gambiense et rhodesiense, Leishmania donovani, Leishmania ifanctum,
Toxoplasma gondii, Plasmodium vivax.
6. Якi протозойнi хвороби відносять до природно-осередкових?
Трипаносомоз африканський та американський, вісцеральний лейшманіоз.
7. Якi одноклiтиннi тварини можуть паразитувати в печiнцi або жовчовивiдних шляхах людини?
Leishmania donovani, Trypanosoma brucei gambiense et rhodesiense, Toxoplasma gondii, Plasmodium
vivax.
8. Якi протозойнi хвороби, збудники яких належать до джгутикових, поширенi в Українi?
Lamblia intestinalis та Trichomonas vaginalis, Trichomonas hominis.
9. Якi представники джгутикових локалiзуються в кишках людини?
Lamblia intestinalis.
10. Який представник джгутикових може виявлятися в сечi людини?
Trichomonas vaginalis.
11. Якого представника джгутикових можна виявити в дуоденальному вмiстi людини?
Лямблія, Lamblia intestinalis.
12. Якi морфологiчнi особливостi має Trypanosoma gambiense?
Розміри від 13 до 39 мкм. Тіло зігнуте, сплющене у одній площині, звужене на обох кінцях, має
один джгутик і ундулюючу мембрану. Живиться осмотично. Розмножується трипаносома
безстатевим шляхом (поздовжній поділ).
13. У чому полягає особиста профiлактика трипаносомозу?
Особиста - приймання лікарських препаратів, які можуть запобігти зараженню при кусанні мухами
це­це. Громадська профілактика полягає у знищенні переносників. З цією метою місця виплоду
мух—кущі поблизу житла і по берегах водойм—обробляють інсектицидами і вирубують.
14. Чи можна захворiти на трипаносомоз, вживаючи молоко вiд хворої корови?
Ні.
15. У чому полягає лабораторна дiагностика лямблiозу?
Клінічна: нестійка дисфункція кишківника при мало зміненому самопочутті і нормальній
температурі тіла. Внаслідок безсимптомного носійства, у дорослих діагноз "лямбліоз" вірогідний
тільки при ретельному обстеженні хворого і виключенні інших можливих причин захворювання.
Лабораторна: в дуоденальному вмісті виявляють вегетативні форми, у фекаліях (нативні і
пофарбовані розчином Люголя мазки) - цисти і вегетативні форми. Період інтенсивного виділення
цист від 1-2 днів до двох тижнів чергується з таким же за тривалістю періодом їх відсутності. Тому
дослідження проводять до 6-7 разів з проміжками 1-2 дні.
16. Як можна вiдрiзнити цисту балантидiя вiд цисти лямблiї?
Зріла циста лямблії має 4 ядра, циста балантидію має лише 2 ядра. Балантидій – подвійна оболонка,
лямблія - щільна оболонка.
17. Чим вiдрiзняються вегетативнi форми лямблiї та кишкової трихомонади?
У лямблії 2 ядра, 4 пари джгутиків, у передній частини тіла перебуває присмоктувальний диск.
У кишкової трихомонади 1 ядро, від 3 до 5 пар джгутиків, вздовж усього тіла проходить ундулююча
мембрана. Тіло пронизує опорний стрижень, що закінчується в задньому кінці шпичкою.
18. У чому полягає особиста профiлактика лямблiозу?
Дотримання санітарно-гігієнічних правил: миття рук, кип'ятіння води, захист продуктів від
механічних переносників цист (мухи і таргани).
19. Якi органiзми знаходяться в природному осередку шкiрного лейшманiозу?
leishmania tropica minor: Москіти Phlebotomus sergenti, Phlebotomus caucasicus, Phlebotomus papatasi
leishmania tropica major: гризуни.
20. Якi органiзми є природним резервуаром збудника вiсцерального лейшманiозу?
Шакали, собаки, вовки.
21. Де в органiзмi людини локалiзується урогенітальна трихомонада?
У жінок – в піхві, сечоводах, сечовому міхурі, бартолинових залозах, у чоловіків – в уретрі,
сім’яних мішечках, простаті.
22. У чому полягає особиста профiлактика урогенiтального трихомонозу?
Відмова від безладних статевих стосунків, використання презервативів, використання чистих
рушників.
23. У чому полягає лабораторна дiагностика урогенiтального трихомонозу?
Виявлення вегетативних форм у нативних і пофарбованих мазках із піхви й уретри, рідше - в осаді
сечі після центрифугування; посів на живильне середовище при підозрі на носійство, контролі після
лікування.
24. Якi морфологiчнi особливостi кишкової трихомонади?
Маленький джгутиконосець 5-15 мкм, овальної форми з 1 міхуроподібним ядром, 3-4 джгутиками
та ундулюючою мембраною. Тіло пронизане опірним стрижнем, який закінчується загостреним
шипом на задньому кінці тіла. Живиться бактеріями та осмотично. Розмножується поздовжнім
поділом. Утворення цист не встановлене.
25. Чи здатна кишкова трихомонада спричинити захворювання в людини?
Ні.
26. Чи належить токсоплазмоз до числа антропонозiв?
Так.
27. Хто є остаточним хазяїном токсоплазми i як вiдбувається його зараження?
Ссавці родини котячих та зазвичай, наприклад кішка, заражається, з'ївши м'ясо хворих тварин.
28. Якi шляхи зараження людини на токсоплазмоз?
Через брудні руки, шерсть зараженої кішки, при вживанні брудних овочів, фруктів, при
лабораторних дослідженнях крові хворих, при вживанні в їжу погано обробленого термічно мяса
заражених тварин.
29. Якi стадiї розвитку токсоплазми можна виявити в органiзмi промiжного хазяїна?
Ендозоїти, псевдоцисти (гостра стадія), справжні цисти (хронічна стадія).
30. Де утворюються ооцисти токсоплазми?
В епітелії тонкої кишки.
31. Де вiдбувається статеве розмноження токсоплазми?
В епітелії тонкої кишки.
32. Чи є малярiя трансмiсивною хворобою?
Так.
33. Чи можна вважати малярiю природно-осередковою хворобою?
Так.
34. Якi стадiї розвитку малярiйного плазмодiя можна виявити в кровi людини?
Гамети-зигота-оокінета-ооциста-спорозоїт.
35. Якi стадiї розвитку малярiйного плазмодiя можна виявити в еритроцитах хворої людини?
Кільцеподібний трофозоїт, амебоподібний та зрілий.
36. Хто є кiнцевим хазяїном малярiйного плазмодiя?
Самка комара роду Anopheles.
37. Якi стадiї розвитку малярiйного плазмодiя відбуваються в органiзмi кiнцевого хазяїна?
Макрогамета, оокінета (заплідненна клітина (зигота)), ооциста, спорозоїт.
38. Якi стадiї розвитку малярiйного плазмодiя можна виявити в органiзмi промiжного хазяїна?
Кільцеподібний трофозоїт, амебоподібний та зрілий.
39. Як називається iнвазiйна для людини стадiя малярiйного плазмодiя?
Спорозоїт.
40. Де локалiзуються гаметоцити збудника малярiї?
В еритроцитах.
41. Промiжний хазяїн — це органiзм, у якому паразит iснує:
б) у личинковiй стадiї i розмножується безстатевим шляхом.
42. Giardia intestinalis локалiзується в органiзмi людини в:
а) тонкiй кишцi;
43. Збудником американського трипаносомозу є:
в) Trypanosoma cruzi.
44. У калi хворої людини можна виявити:
в) Giardia intestinalis;
45. Toxoplasma gondii має:
а) одне ядро;
г) коноїд;
46. Промiжним хазяїном Plasmodium ovale є:
б) людина;
47. Зараження людини на лямблiоз вiдбувається через:
а) немитi руки;
б) немитi овочi й фрукти;
д) вживання неперевареної води.
48. У кишечнику людини може локалiзуватися:
г) Giardia intestinalis;
49. Природно-осередковими захворюваннями є:
б) лейшманiоз;
г) трипаносомоз;
50. Головний мозок i очi людини може уражувати:
в) Toxoplasma gondii.
51. У якої з названих нижче тварини точно встановлено утворення цист:
в) Giardia intestinalis?
52. Переносниками збудника шкiрного лейшманiозу є:
г) москiти роду Phlebotomus;
53. До заходiв особистої профiлактики токсоплазмозу включають:
а) миття рук перед їжею;
б) обмеження контакту з кiшками;
в) термiчне оброблення їжi й питної води;
54. Leishmania tropica minor локалiзується у людини в клiтинах:
а) шкiри;
55. Trichomonas vaginalis в органiзмi людини зумовлює:
в) запальнi процеси в статевих шляхах;
56. Пiд час лабораторної дiагностики малярiї в мазках кровi людини виявляються:
б) гаметоцити;
57. Особиста профiлактика малярiї включає такi заходи:
в) захист вiд укусiв комарiв;
г) приймання лiкарських протималярiйних препаратiв з профiлактичним ефектом;
58. Plasmodium vivax, Plasmodium malariae, Plasmodium falciparum, Plasmodium ovale вiдрiзняються мiж собою:
а) морфологiчно;
д) характером хвороби, яку вони зумовлюють.
59. Цикл еритроцитарної шизогонiї у Plasmodium malariae триває:
в) 72 год;
60. Мерозоїти малярiйного плазмодiя в кровi людини можуть перетворюватися на:
а) шизонти;
61. Морфологiчними особливостями Giardia intestinalis є:
а) розмiри 10—18 мкм;
в) тiло грушоподiбне;
д) органоїди та ядра парнi;
ж) чотири пари джгутикiв.
62. Псевдоцисти утворюють:
г) Toxoplasma gondii.
63. Природним резервуаром Leishmania tropica major є:
в) хом’яки;
г) ховрахи;
64. Профiлактичне щеплення проводять для попередження захворювання на:
г) шкiрний лейшманiоз.
65. Кiнцевим хазяїном Toxoplasma gondii є:
а) кiшка;
66. Профiлактика вiсцерального лейшманiозу полягає в:
б) знищеннi москiтiв;
67. Назвiть шлях передачi африканського трипаносомозу:
в) укус мухи цеце;
68. Якi з названих органiзмiв можуть бути природним резервуаром для збудника природноосередкової хвороби:
а) людина;
б) свiйськi тварини;
в) дикi тварини?
69. Резервуарний хазяїн — це органiзм:
г) у якому паразит не розвивається.
70. Якi з названих нижче хвороб є трансмiсивними:
а) малярiя;
в) токсоплазмоз;
д) лейшманiоз;
е) трипаносомоз?
71. Якi з названих профiлактичних заходiв запобiгають зараженню на лямблiоз:
б) дотримання особистої i громадської гiгiєни;
д) контроль за водопостачанням?
72. Який матерiал використовують для виявлення Trichomonas vaginalis у людини:
в) видiлення з пiхви й уретри;
73. Який матерiал використовують для виявлення Trichomonas hominis у людини:
е) фекалiї?
74. Назвiть шлях зараження людини на шкiрний лейшманiоз:
а) контактно-побутовий;
Контрольні тести
1. У студента який щойно приїхав в Україну з Нігерії, було виявлено збільшеннялімфатичних
вузлів печінки, селезінки. Під час мікроскопічного
вивчення мазків крові у хворого
виявлені найпростіші довжиною 30-40 мкм з одним джгутиком і ундулюючою
мембраноюСтуденту був поставлений діагноз:
А. Трипаносомоз.
2. Внаслідок укусу комара роду Anopheles людина захворіла на малярію. На якій стадії свого
розвитку знаходився збудник малярії в тілі переносника у момент зараження людини?
С. Спорозоїта.
3. Дитина може заразитися на токсоплазмоз при контакті з кішками ‒ імовірними
паразитоносіями. Як називається інвазійна стадія токсоплазми, що може знаходитися на
шерсті кішок?
А. Ооциста.
4. Для деяких найпростіших притаманний трансплацентарний шлях проникнення в організм
плоду Зважаючи на це, зараження жінки на яку хворобу є особливо небезпечним для
розвитку плоду під час вагітності?
А. Токсоплазмоз.
5. Людина захворіла на токсоплазмоз. З анамнезу відомо, що, проживаючи у приватному
будинку, сім’я утримує домашніх тварин. Контакт з якою твариною може призвести до
потрапляння інвазійної стадії токсоплазми в організм людини?
В. Котом.
6. Під час дослідження комарів з роду Anopheles, зібраних в місцевості, де вони поширені, у
стінці шлунку самок були виявлені ооцисти найпростішогоБув зроблений висновок про
загрозузараження місцевого населення:
В. Малярією.
7. За Є.Н. Павловським природно-осередкові зоонози характеризуються наявністю
природного резервуара інвазії, збудника та можливого переносника збудника хвороби. Яке з
перелічених захворювань відносять доприродно-осередкових?
А. Лейшманіоз.
8 У студенток які проживали в гуртожитку в одній кімнаті зʼявилися симптоми запалення
піхви та сечового міхура Мікроскопічне дослідження мазків виділень з піхви показало
наявність найпростішіх з грушоподібним тілом двома парами джгутиків і аксостилем
ундулюючою мембраною і одним ядром Який представник найпростіших викликав
захворювання?
В. Trichomonas vaginalis.
9. У студентки яка приїхала на навчання з Тропічної Африки, почалися періодичні
підвищення температури тіла до 39-40о C Фази лихоманки за кілька годин змінювались
зниженням температури нижче норми У хворої виявлено збільшення печінки і селезінки В
периферійній крові знайденікільцеподібні трофозоїти та гаметоцити півмісяцевої форми
Збудником захворювання студентки є:
Е. Trypanosoma brucei.
10. Серед джгутикових є внутрішньоклітинні ендопаразити Вони уражають клітини печінки
селезінки червоного кісткового мозку лімфовузлів Такі паразити є збудниками:
В. Вісцерального лейшманіозу
11. Toxoplasma gondii проходить складний життєвий цикл зі зміною хазяїв.Представники
родини Котячих є остаточними хазяями токсоплазми. Де в організмі тварин відбувається
утворення ооцист токсоплазми?
А. Епітелій тонкої кишки.
12. Лейшманії існують у двох формах: безжгутиковій (амастігота) і джгутиковій
(промастігота). Безжгутикова форма утворюється у організмі хребетних, в тому числі і
людини. А джгутикова форма утворюється в організмі:
Е. Москітів роду Phlebotomus.
13. У клітині печінки людини знайдено велику кількість токсоплазм. Їхскупчення під
клітинною мембраною називають:
Е. Псевдоцистою.
14. Пацієнт, який відвідував Африку, скаржиться на періодичні підвищення температури тіла
до 39-40о С, які повторюються кожні 72 год. Після ретельного обстеження хворого, було
поставлено діагноз – малярія. Збудником хвороби є:
A. Plasmodium malariae.
15. У молодої жінки народилась дитина з гострою генералізованою формою токсоплазмозу У
результаті опитування жінки було зясовано що вона не утримує вдома котів і під час
вагітності уникала контакту з цими тваринами Проте під час вагітності часто відвідувала
батьків які живуть в сільській місцевості і утримують домашню худобу Внаслідок цього у
лікаря виникло припущення, що зараження жінки на токсоплазмоз могло відбутися таким
шляхом:
D. Аліментарним.
16. Для уточнення діагнозу у хворого, інвазованого найпростішими, було взято кров для
проведення мікроскопічних досліджень В мазках крові були виявлені гаметоцити
півмісяцевої форми Імовірним збудником захворювання є
Е Trypanosoma cruzi.
17. Остаточним хазяїном малярійного плазмодія є самка комара роду Anopheles. Як
називається інвазійна стадія, на якій малярійний плазмодій здатний спричинити
зараження остаточного хазяїна?
D. Гаметоцит.
18. Хворий скаржиться на головний біль, загальну слабкість, виснажливі напади лихоманки,
що повторюються кожні 48 год. і супроводжуються підвищенням температури тіла до 40° С.
Збудник якої хвороби спричинює ці симптоми?
С. Триденної малярії.
19. У хворого запалення жовчних шляхiв. У порцiях жовчi виявлені рухливi найпростiшi грушоподiбної форми, двоядернi, з опорним стрижнем-аксостилем. Про яку хворобу свiдчить їхня
наявнiсть?
Е. Лямблiоз.
20. Пiд час дослідження клiтин кiсткового мозку виявлено велику кiлькiсть од-ноклiтинних
безджгутикових найпростіших, цитоплазма яких містить одне ядро i паличкоподiбний блефаропласт. При культивуваннi цих паразитів у штучному поживному середовищi вони
набувають джгутикової форми. Збудником якого захворювання є ці найпростіші?
В. Вiсцерального лейшманiозу.
Тема 22
Паразитичнi плоскi черви. Сисуни
Ситуаційні задачі
№ 1. Дівчина 18-ти років була госпіталізована в інфекційне відділення міської лікарні. Вона
скаржилася на нудоту, діарею. На підставі лабораторних досліджень хворій було поставленно
діагноз – метагонімоз. Дівчина повідомила лікарю, що у своїй квартирі утримує кота, у якого
ветеринар два тижні тому також виявив метагонімоз. Як саме могло відбутися зараження кота? Як
заразилася дівчина? Чи можна стверджувати, що кіт став безпосереднім джерелом зараження
дівчини на метагонімоз?
№ 2. Хворий 50-ти років скаржиться на неприємні відчуття в епігастральній ділянці, яке
підсилюється надще, а також на пронос, блювоту. Пацієнт повідомив, що 3 тижні тому повернувся з
Далекого Сходу, де вживав у їжу свіжепросолену річкову рибу, яку він ловив в річці Амур. Під час
лабораторного дослідження у фекаліях хворого виявленні овальні яйця золотавого відтінку
розміром 0,07 × 0,04 мм з кришечкою, які належали представнику класу Сисуни. Про яке
захворювання свідчать наведені дані?
№ 3. В жовчному міхурі та жовчних протоках хворого під час хірургічної операції виявили марити
сисуна довжиною 25 мм. У кожної з них передній кінець звужений, задній ‒ заокруглений. Ротовий
присосок значно більший ніж черевний. Матка займає середину тіла. Два сім’яники розташовані у
задній частині тіла. Визначте вид знайдених сисунів.
№ 4. У літній період, відпочиваючи в сільській місцевості, студент почав відчувати періодичні болі
в животі, які підсилювалися після прийому їжі і супроводжувалися діареєю. Після появи у хворого
алергічної реакції та лихоманки, він був негайно госпіталізований. При детальному клінічному
обстеженні хворого лікар запідозрив фасцильоз. Лабораторний аналіз фекалій на наявність яєць
гельмінтів дав позитивний результат. Чи небезпечний цей хворий для оточуючих? Яким чином
збудник хвороби міг потрапити в організм пацієнта?
№ 5. У мешканців сільської місцевості було виявлено фасцильоз. З’ясувалося, що всі вони вживали
у їжу сире молоко від хворої на фасцильоз корови. Чи можна вважати, що саме ця корова стала
безпосереднім джерелом зараження мешканців села на фасцильоз?
№ 6. Жінка 45-ти років, яка звернулася до лікаря, повідомила, що місяць тому повернулася з
поїздки до Індії. Через декілька днів після повернення у жінки підвищилась температура, з’явився
кашель. Її також турбував головний біль та біль у суглобах. Вона не зверталась до лікаря раніше,
думаючи, що у неї симптоми нежиті і лікувалась самостійно. Згодом стан жінки погіршився. Зараз
вона скажриться на болі в промежині та надлобковій ділянці. Лікар запідозрив інвазійну хворобу,
що викликає представник класу Сисуни. Який біологічний матеріал слід взяти у жінки для
дослідження з метою встановлення діагнозу?
№ 7. За консультативною допомогою до терапевта звернулася жінка. В її квартирі живе кішка, яка,
як виявилося нещодавно після обстеження у ветеринарній клініці, хвора на опісторхоз. Чи може
людина заразитися на опiсторхоз вiд цiєї кiшки?
№ 8. У хворого постійний кашель з мокротинням, в якому періодично з’являються домішки крові.
Детальне обстеження виявило у цього пацієнта парогонімоз. Чи являє цей хворий небезпеку для
оточуючих його людей, враховуючи можливість виділення з його мокротинням та фекалiями яєць
гельмінта?
№ 9. В органiзм людини одночасно потрапили iнвазiйнi личинки сисуна сибiрського та шистосоми
кишкової. Чи можна згодом у фекалiях цiєї людини знайти заплiдненi яйця названих гельмiнтiв?
Запитання i тестовi завдання
1. Якi ви знаєте пристосувальнi морфологiчнi ознаки гельмiнтiв?
Дуже розвинена статева система, особливі покриви, іноді ознаки загальної дегенерації, тобто
спрощення будови.
2. Якою є головна мета громадської профiлактики гельмiнтозiв?
Виявлення і лікування хворих, захист водойм від фекального забруднення, санітарно-просвітня
робота.
3. Якi морфологiчнi особливостi тварин, що належать до типу Плоскі черви?
Тришарові багатоклітинні тварини, двобічна симетрія тіла. Запліднення внутрішнє, може бути
перехресне або самозапліднення. Є шкірно-м'язовий мішок. Дихальна система відсутня. Кисень
надходить до клітин через покриви тіла.
4. Якi трематоди поширенi в Українi?
Fasciala hepatica, Dicrocoelium lanceatum, Opisthorhis felineus, Metagonimus yokogawai.
5. Яка загальна назва хвороб, спричинюваних тваринами з класу Сисуни?
Трематодози.
6. Якi трематодози мають природно-осередковий характер поширення?
Фасціольоз, опісторхоз, дикроцеліоз, клонорхоз.
7. Чи зустрічаються серед трематодозiв антропонози?
Ні.
8. Яка форма тiла характерна для збудникiв трематодозiв?
Форма тіла нагадує листок або ланцет.
9. Для яких трематод людина є остаточним хазяїном?
Fasciola hepatica (зрідка), Opisthorhis felineus, Dicrocoelium lanceatum (поодинокі випадки),
Clonorchis sinensis), Paragonimus ringeri (рідко).
10. Які системи органiв є у трематод?
Стінку тіла складає шкірно-м'язовий мішок, до якого входить тегумент (зовнішній покрив).
Ротовий отвір веде до мускулистої глотки, яка являє со­бою сильний сисний апарат. Н.С.
розташована у вигляді навкологлоткового нервового кільця і трьох пар нервових стовбурів, які
відходять від нього. Видільна система представлена до­ре розвиненими розгалуженими
протонефридіями. Вони – гермафродити (окрім шистосом). Чоловіча статева система складається із
пари сім'яників, двох сім'япроводів, які зливаються у сім'явипорскувальний канал, і копулятивного
органа (цируса). Жіноча статева система складна. Яєчник, жовточники, сім'яприймальник
відкриваються у оотип, де здійснюються запліднення і остаточне формування запліднених яєць.
11. Якi особливостi морфологiї сисунiв пов’язанi з паразитичним способом життя?
Мають двоє присосок – ротовий та черевний. Вони дуже плодючі (понад 20 тис. яєць за добу). Усі
сисуни мають сладний життєвий цикл з декількома личинковими стадіями та зміною хазяїв –
остаточно та проміжного.
12. Як називаються i де локалiзуються статевозрiлі форми трематод?
Марита.
13. Якi трематоди локалiзуються в кровоносних судинах людини?
Шистосоми.
14. Як називаються личинки трематод, що локалiзуються в м’язах риб?
Метацеркарії.
15. Якi трематоди локалiзуються в печiнцi людини?
Fasciola hepatica, Opisthorhis felineus, Dicrocelium lanceatum, Clonorchis sinensis.
16. Якi трематоди локалiзуються в кишках людини?
Paragonimus ringeri, Opisthorhis felineus.
17. Якi трематоди локалiзуються в легенях людини?
Paragonimus ringeri.
18. Для яких трематод промiжними хазяїнами є представники класу Ракоподiбні?
Paragonimus ringeri.
19. Якими трематодами можна заразитися вживаючи сиру рибу?
Опісторхозом, клонорхозом, нанофієтозом та метагонімозом.
20. Якi трематоди потрапляють в органiзм людини на стадiї метацеркарiя?
Opisthorhis felineus, Dicrocelium lanceatum, Clonorchis sinensis, Paragonimus ringeri, Nanophyetus
salmincola, Metagonimus yokogawai.
21. Якi iснують заходи боротьби iз сисунами?
К. І. Скрябіним сформульовані принципи боротьби з гельмінтозами - дегельмінтизація і девастація.
22. Що являють собою транзитнi яйця? Яким саме трематодам можуть належати цi яйця?
Яйця у фекаліях можуть виявлятися при вживанні в їжу печінки хворих тварин ("транзитні" яйця).
Через це за день перед дослідженням необхідно виключити яловичу печінку з раціону пацієнта.
Fasciola hepatica.
23. Яка будова та функцiї тегументу трематод?
Тегумент (неодерміс) має синцитіальну будову: межі між окремими клітинами в ньому відсутні.
Структурно він розділений на дві частини: зовнішню цитоплазматичну пластинку і залягаючий
глибше численні цитони тегумента. Частини зв’язані один з одним через цитоплазматичні містки.
Бар'єрна, секреторна функції, багато паразитичні стадії (в першу чергу, позбавлені кишечника)
покладають на тегумент трофічну функцію, здійснювану через мікроворсинки.
24. Яке захворювання спричинює Fasciola hepatica?
Фасціольоз.
25. Хто є промiжним хазяїном печiнкового сисуна?
Ставковик малий (Galba truncatula).
26. Хто є остаточним хазяїном печiнкового сисуна?
Велика і мала рогата худоба, інколи - людина.
27. На якій стадiї розвитку печінковий сисун є iнвазiйним для людини?
Адолескарія.
28. Де локалiзується Paragonimus ringeri в органiзмi остаточного хазяїна?
Легеневий сисун локалізується у дрібних бронхах. Також можливе позалегеневе розташування – у
селезінці, печінці, головному мозку.
29. Якi є методи лабораторної дiагностики парагонiмозу?
Овоскопія харкотиння або фекалій. Серологічні реакції на ранніх стадіях хвороби.
30. Чи хворiють на парагонiмоз травоїднi тварини?
Так.
31. Чому опiсторхоз вважають природно-осередковою хворобою?
Тому що осередки цього захворювання існують у природі і без участі людини. Цими осередками є
всі організми, що вживають в їжу сиру заражену рибу. Людина може заразитись, потрапивши в
такий природний осередок.
32. Як вiдбувається iнвазiя промiжного хазяїна Opisthorchis felineus?
Проміжні хазяїни: перший - молюск (Bithynia), другий - риби родини коропових.
33. Чи може людина заразитися на опiсторхоз вiд кiшки?
Ні. Людина може заразитись опісторхозим при вживанні в їжу сирої або недостатньо обробленої
термічно риби.
34. У чому полягає особиста та громадська профiлактика опiсторхозу?
Особиста: не вживати в їжу недостатньо термічно оброблену або погано просолену рибу.
Громадська: виявлення і лікування хворих, захист водойм від фекального забруднення, санітарнопросвітня робота.
35. Чи виявляються в калi хворих на опiсторхоз яйця збудника цiєї хвороби?
Так, але яйця з'являються не раніше, ніж через місяць після зараження.
36. Які є промiжні хазяї у збудника клонорхозу?
Перший - молюск Bithynia, другий - риба родини коропових.
37. Чи може поширюватися дикроцелiоз у мiсцевостях, де немає вiдкритих водойм?
Ні.
38. Де в організмі людини локалiзуються збудники метагонiмозу i нанофiєтозу?
У людини – в тонкій кишці.
39. Хто може бути промiжним i остаточним хазяїном збудника нанофiєтозу?
Проміжний – черевоногі молюски; остаточні – людина, собаки, кішки, норки, борсуки; додатковий
хазяїн – прісноводні риби.
40. Якi морфологiчнi особливостi у Metagonimus yokogawai?
Тіло вкрите дрібними шпичками, спереду звужене, ззаду заокруглене. Ротовий присосок значно
менших розмірів, ніж черевний. Сім'яники овальної форми, знаходяться в кінці тіла.
Сім'явипорскувальний канал разом із маткою відкривається на передньому краї черевного присоска.
Жовтівники розташовані з боків тіла в задній третині сисуна.
41. Хто є промiжним хазяїном збудника метагонiмозу?
Перший - молюск Меlапіа libertina, другий - різні види коропових і лососевих риб.
42. Чим вiдрiзняється дiагностика урогенiтального шистосомозу вiд кишкового шистосомозу?
При дослідженні на сечостатевий шистосомоз досліджують денну порцію сечі, давши пацієнту
випити 250 мл води за 30 хв. до дослідження; дослідження фекалій на наявність яєць.
43. Де локалiзуються статевозрiлi шистосоми?
S.haematobium - у венах малого тазу, зокрема сечового міхура, S.mansoni – у венах брижі
кишківника і гемороїдальних пазухах, S. Japonicum – у верхніх венах брижі кишківника і ворітній
вені.
44. Марита печiнкового сисуна локалiзується в печiнцi:
а) великої рогатої худоби;
45. Перкутанним шляхом в органiзм людини може проникнути iнвазiйна стадiя:
г) Schistosoma japonicum;
46. Травна система в сисунiв:
б) складається з двох вiддiлiв;
47. У трематод порожнина тiла:
а) вiдсутня;
48. Трематоди — це:
в) тришаровi тварини.
49. Для трематод характернi такi особливостi зовнiшньої будови:
а) сплющена форма тiла;
б) листоподiбна форма тiла;
г) наявнiсть присосок.
50. Зараження людини на фасцiольоз вiдбувається:
а) через споживання в їжу печiнки великої рогатої худоби, хворої на фасцильоз;
51. Назвiть природно-осередковi трематодози:
б) фасцiольоз;
в) опiсторхоз;
52. У людини в жовчних протоках можна виявити:
б) Opisthorchis felineus;
в) Clonorchis sinensis;
г) Dicrocoelium lanceatum;
53. При яких трематодозах у людини може виникнути жовтяниця внаслiдок закупорки
жовчних проток:
а) фасцiольоз;
б) опiсторхоз;
54. У яких трематод у життєвому циклi є два промiжнi хазяїни:
б) Opisthorchis felineus;
в) Dicrocoelium lanceatum;
г) Paragonimus ringeri;
д) Metagonimus yokogawai;
е) Nanophyetes salmincola?
55. Якими трематодозами можна заразитися, вживаючи рибу:
б) опiсторхозом;
в) клонорхозом;
д) нанофiєтозом
56. Якими трематодозами можна заразитися, вживаючи ракiв:
г) парагонiмозом;
57. Яйця якого кров’яного сисуна можна виявити пiд час мiкроскопiчного дослiдження сечi:
а) Schistosoma haematobium;
58. Церкарiй потрапляє в тiло людини:
а) активним шляхом;
е) перкутанно.
59. Sсhistosoma haematobium локалiзується в людини у:
б) венах органiв сечової і статевої систем;
60. Якi розмiри марити печiнкового сисуна:
в) 30—50 мм;
61. Заплiднення й остаточне формування яєць у сисунiв вiдбувається в:
г) оотипi;
62. Якi трематоди є роздiльно-статевими:
г) Schistosoma haematobium;
д) Schistosoma mansoni;
е) Schistosoma japoniсum;
63. Першим промiжним хазяїном Dicrocoelium lanceatum є:
б) молюск роду Helicela;
64. Промiжними хазяїнами Clonorchis sinensis є:
а) молюски;
65. При дiагностицi урогенiтального шистосомозу яйця Schistosoma haematobium можна
виявити:
в) тiльки в деннiй сечi;
66. Церкарiй якого сисуна є iнвазiйною стадiєю для людини:
г) Schistosoma haematobium;
67. Iнвазiйна для людини личинкова стадiя Opisthorchis felineus називається:
б) метацеркарiєм;
68. Якi шистосоми вiдкладають свої яйця у венах брижi й кишок людини:
в) Schistosoma japonicum
69. Особиста профiлактика опiсторхозу полягає в:
б) споживаннi добре провареної та просмаженої риби;
70. Iнвазiйна для людини личинкова стадiя Fasciola hepatica називається:
г) адолескарiєю.
Контрольні тести
1. Життєвий цикл більшості гельмінтів класу Сисуни пов’язаний із водним середовищем.
Проте зустрічаються окремі представники цього класу, жодна стадія розвитку яких не
пов’язана із водоймою. Вкажіть такого сисуна:
A. Ланцетоподібний сисун.
2. У м’язах риби знайдені личинки представника із класу Сисуни. Якому гельмінту вони
можуть належати?
A. Сибірському сисуну.
3. Нанофієтоз – поширене захворювання серед корінних жителів Аляски та Чукотки. Відомо, в
цих людей основою харчування є сира риба (кета, кунджа, сиг, лосось). Ці риби є другим
проміжним хазяїном збудника вказаної хвороби. Хто є першим проміжним хазяїном збудника
нанофієтозу?
A. Черевоногий молюск.
4. Розвиток збудника парагонімозу відбувається зі зміною хазяїв. Інвазійною для другого
проміжного хазяїна стадією розвитку цього паразита є:
A. Церкарій.
5. У життєвому циклі котячого сисуна є два проміжних хазяїна. Який організм є першим з
них?
A. Молюск роду Bithinia.
6. Фермер звернувся до лікарні зі скаргами на болі в правому підребер’ї, розлади травлення,
жовтяницю. Під час овоскопії дуоденального вмісту було виявлено яйця з кришечкою, що
належали гельмінту. Це стало підставою для постановки діагнозу – фасцільоз. Як називається
інвазійна для людини стадія розвитку збудника цієї хвороби?
Е. Адолескарій.
7. Людина захворіла на парагонімоз. Інвазійна стадія розвитку збудника хвороби опинилася в
організмі людини внаслідок:
A. Споживання прісноводних раків, заражених метацеркаріями.
8. Для запобігання гельмінтозів розроблено комплекс заходів особистої та громадської
профілактики. Основним заходом особистої профілактики опісторхозу є:
A. Споживання тільки добре термічно обробленої риби.
9. У пацієнта спостерігається ураження кишківника: нудота, болі в животі, пронос. Під час
дослідження фекалій було виявлено дрібні, світло-коричневі яйця з розвиненим мірацидієм
всередині. На основі клінічних та лабораторних досліджень пацієнту було поставлено діагноз
– метагонімоз. Інвазія відбулась внаслідок потрапляння в організм людини:
Е. Метацеркарія.
10. Студенту, який скаржився на болі у правому підребер’ї та незначне пожовтіння шкіри і
слизових оболонок ока, було поставлено попередній діагноз ‒ трематодоз. За словами хворого,
він ніколи не вживав сирої або недостатньо термічно обробленої риби. Влітку він мандрував
Десною на байдарці і часто пив воду безпосередньо з річки. Який трематодоз у хворого?
С. Фасцильоз.
11. До гастроентеролога звернувся хворий зі скаргами на болі в животі, нудоту. З анамнезу
відомо, що пацієнт захоплюється риболовлею і сам займається коптінням риби. При
овогельмінтоскопії фекалій виявлено яйця Nanophietes salmincola. Цей паразит проник в
організм чоловіка на стадії:
A. Метацеркарія.
12. Людина може захворіти на трематодоз при випадковому заковтуванні мурашок. При
цьому життевий цикл збудника хвороби не повʼязаний з водоймами, а першим проміжним
хазяїном гельмінта є наземний молюск. Про яку трематоду йде мова?
D. Dicrocoelium lanceatum.
13. Серед трематод, що паразитують у організмі людини є такі, що локалізуються в жовчних
протоках, кишечнику, кровоносних судинах, легенях. Для якого гельмінта в статевозрілій
стадії основним місцем локалізації є легені?
A. Paragonimus ringeri.
14. Відомо, що цикл розвитку сисунів відбувається зі зміною хазяїв. У якого представника
трематод існує лише один проміжний хазяїн?
A. Fasciola hepatica.
15. У студента, який приїхав до України на навчання з Китаю, був діагностований японський
шистосомоз. Який метод лабораторної діагностики використовувався для постановки
діагнозу?
А. Овоскопія фекалій.
16. У деяких трематод стадії розвитку відбуваються в організмі коропових риб. Людина може
заразитися на опісторхоз, метагонімоз або клонорхоз, вживаючи недостатньо термічно
оброблену рибу. При цьому інвазійною стадією для людини виявляється:
В. Метацеркарій.
17. В життєвому циклі різних трематод обов’язковими першими проміжними хазяїнами є
молюски. Який гельмінт використовує для свого розвитку молюска Bithynia leachi?
A. Opisthorhis felineus.
18. Серед молюсків, відомих як проміжні хазяї трематод, тільки в одному відбуваются певні
стадії розвитку печінкового сисуна. Вкажіть родову назву цього молюска:
A. Galba.
19. У журналіста, який тривалий час мешкав у Китаї, діагностовано парагонімоз. Інвазійна
стадія збудника цього захворювання могла потрапити в організм людини при:
В. Вживанні сирих крабів.
20. Інвазійні стадії трематод потрапляють в організм людини різними шляхами. Яким
трематодам притаманний перкутанний шлях інвазії?
Е. Schistosoma haematobium.
Тема 23
Паразитичнi плоскi черви. Стьожковi
Ситуаційні задачі
№ 1. Двоє працівників стригли баранів з однієї отари. Перший обстриг здорового барана, а другий хворого на ехінококоз. Чи однакова ймовірність зараження цих стригалів на ехінококоз? Які
профілактичні заходи повинен застосувати кожен з них, щоб уникнути зараження?
№ 2. Жінка госпіталізована до лікувального закладу. Вона скаржиться на слабкість, нудоту, здуття
живота. Під час обстеження хворої вранці лікар помітив на її постільній білизні проглотиди
давдовжки 1-2 см і завширшки 0,1-0,6 см. При мікроскопії проглотид були виявлені матки з 17-30
бічними відгалуженнями. Про який діагноз це свідчить?
№ 3. Після забою домашньої свині в її печінці було виявлено велику кількість ехінококових міхурів.
М’ясо свині в їжу не використовували, а уражену ехінококом печінку згодували собакам. Згодом у
членів цієї родини було виявлено ехінококоз. Яким шляхом відбулося їх зараження, якщо жоден з
них не вживав м’ясо хворої свині?
№ 4. Відомо, що в певних місцевостях, де займаються вівчарством, фіксують осередки ехінококозу.
В одному з таких районів чабани постійно випасають, періодично стрижуть овець, а також
вживають в їжу м’ясо цих тварин. Цим зумовлюється ризик зараження тут чабанів на ехінококоз
саме від овець, маючи на увазі, що в отарі періодично зустрічаються хворі тварини. Назвіть заходи
особистої та громадської профілактики, яких потрібно дотримуватись чабанам, щоб не заразитися
на ехінококоз.
№ 5. Родина, що живе в квартирі багатоповерхового будинку, утримує собаку. Яку їжу потрібно
виключити з її харчового раціону, щоб вона не змогла стати джерелом зараження на ехінококоз для
членів цієї сім’ї?
№ 6. Мешканець селища звернувся до офтальмолога з приводу зниження гостроти зору в лівому
оці. При детальному обстеженні хворого ока лікар виявив у ньому цистицерка. Який гельмінт
спричинив захворювання у пацієнта?
№ 7. Працівник звіроферми, де розводять песців та лисиць, потрапив у лікарню з підозрою на
злоякісне новоутворення в печінці. Мікроскопічні дослідження зразків тканини, отриманих в
результаті біопсії ураженого органа, показали, що печінка містить бугристе щільне утворення, яке
складається з великої кількості пухирців, а усередині них знаходяться сколекси. На який діагноз
вказують наведені дані?
№ 8. Під час медичного обстеження робітників фермерського господарства, у двох з них виявили в
фекаліях проглотиди і яйця теніїд. Лікар обом хворим призначив повторний аналіз, який включав
детальне вивчення зрілих члеників паразитів, у результаті чого пацієнтам виставили різні діагнози.
Після цього одному працівнику було рекомендовано стаціонарне лікування, а інший проходив
дегельмінтизацію в домашніх умовах. Які діагнози поставив лікар пацієнтам? Чим викликана
термінова госпіталізація одного з них?
№ 9. До лікарні за консультативною допомогою звернувся керівник свиноферми. Він повідомив, що
у одного з його працівників виявили теніоз. Чи може ця людина стати безпосереднім джерелом
зараження на теніоз для інших працівників?
Запитання i тестовi завдання
1. Якi представники класу Стьожкові черви є збудниками природно-осередкових цестодозiв?
Diphyllobothrium latum
2. Якi особливостi будови шкiрно-м’язового мiшка цестод?
Зовнішній його шар – кутикула, яка збільшує всмоктування поверхні,
тому що поглинання поживних речовин відбувається всією поверхнею тіла, також виділяє
антипротеолітичні ферменти, що захищають гельмінта від перетравлювання/
3. Якi особливостi будови видiльної, нервової та статевої систем цестод?
Видільна система протонефридіального типу, нервова система гангліонарно-драбинчастого типу.
Чоловіча статева система представлена сім'яниками, сім'явиносними протоками, що зливаються в
загальний сім'япровід і закінчуються копулятивним органом - цирусом. Жіноча статева система
складається із яєчника, яйцепровода, жовтівників, тільця Меліса, піхви, оотипу, матки.
4. Якi особливостi життєвих циклiв цестод?
Із онкосфери розвивається друга личинкова стадія - фіна (ларвоциста), інвазійна для остаточного
хазяїна.
5. Для яких цестод людина є остаточним хазяїном?
Teniarhynchus saginatus, Tenia solium, Hymenolepis nana, Diphyllobothrium latum.
6. Для яких цестод людина є промiжним хазяїном?
Echinicoccus granulosus, Alveococcus multiocularis.
7. Для якого гельмiнта з класу Стьожковi черви людина є i промiжним, i остаточним
хазяїном?
Hymenolepis nana.
8. У яких стьожкових червiв життєвий цикл пов’язаний з водним середовищем?
Diphyllobothrium latum.
9. Де в органiзмi людини локалiзованi статевозрiлi цестоди i чим зумовлена така локалiзацiя?
В тонкій кишці хазяїна.
10. Як називається перша личинкова стадія розвитку цестод?
Це перша личинкова стадія Цестод – має вигляд кульки із 6 гачками.
11. Яку загальну назву має друга личинкова стадiя розвитку цестод?
Фіна.
12. Якi морфологiчнi особливостi будови мають фiни цестод?
Цистицерк, цистицеркоїд, ценур, ехінококовий міхур, альвеококовий міхур та плероцеркоїд.
13. Якi цестоди ‒ паразити людини здатнi активно виводити заплiдненi яйця з її органiзму?
Бичачий ціп’як.
14. При яких цестодозах можлива автоiнвазiя людини?
Цистицеркоз, гіменолепідоз.
15. Якi цестоди можуть спричинювати розвиток у людини не однiєї, а двох хвороб? Назвiть цi
хвороби.
Свинячого ціп’яка.
16. Якi гельмiнтози і чому не можна лiкувати препаратами, що руйнують тiло паразита?
Теніоз, через можливість автоінвазії, препарати розчиняють оболонку червяка.
17. Якi iснують можливi шляхи зараження людини на цистицеркоз?
Випадкове заковтування яєць із брудних рук, із зараженою водою і їжею, при потраплянні зрілих
члеників у шлунок під час блювоти або вживання препаратів, що розчиняють оболонку гельмінта.
18. Як дiагностують цистицеркоз у людини?
Гельмінтоскопія фекалій, серологічні реакції.
19. За якими ознаками можна вiдрiзнити сколекс збудника тенiаринхозу вiд сколексiв
збудникiв iнших цестодозiв?
Округлий, має 4 присоски.
20. Яка особиста профiлактика тенiаринхозу?
Не вживати у їжу погано термічно оброблену яловичину, дотримання правил особистої гігієни.
21. Чи є гiменолепiдоз природно-осередковим захворюванням?
22. Чи можна самовилiкуватися вiд гiменолепiдозу за умови дотримання правил особистої
гiгiєни?
Ні.
23. Хто є остаточним хазяїном ехiнокока?
Собаки, вовки, шакали, лисиці.
24. Якi iснують методи лабораторної дiагностики ехiнококозу?
Серологічні реакції, виявлення сколексів та гачків у харкотинні і дуоденальному вмісті.
25. У чому полягає особиста i громадська профiлактика ехiнококозу?
Лікування хворих собак, ветеринарний надзор над мясом тварин, утилізація їх шкур та внутрішніх
органів.
26. Хто є остаточним хазяїном Alveococcus multilocularis?
Лисиці, вовки, песці.
27. У чому полягає особиста та громадська профiлактика альвеококозу?
Санітарно-просвітницька робота.
28. Як людина заражується на дифiлоботрiоз?
Випивши некип’ячену воду разом із рачком циклопом, або з’ївши недостатньо термічно оброблену
рибу.
29. Чи можна заразитися на дифiлоботрiоз, якщо напитися води з озера?
Ні.
30. Хто є резервуарним хазяїном збудника дифiлоботрiозу?
Хижі риби.
31. Якi особливостi будови сколекса та проглотид у Diphyllobothrium latum?
Овальний сколекс, з двома присмоктувальними щілинами – ботріями, що розташовані на спинному
і черевному боках; у центрі кожного квадратного членика знаходиться матка розеткоподібної
форми.
32. У людини може вiдбуватись автоiнвазiя в разi паразитування:
в) Hymenolepis nana;
д) Taenia solium.
33. Людина заражується на гiменолепiдоз через:
а) бруднi руки
г) споживання немитих овочей та фруктів.
34. Остаточним хазяїном збудника тенiозу є:
а) людина;
35. Промiжним хазяїном збудника тенiозу є:
а) свиня;
д) людина.
36. Карликовий цiп’як паразитує в людини в:
а) тонкiй кишцi;
37. Цистицерк — це:
б) мiхур, заповнений рiдиною, зi сколексом такої самої будови, що й сколекс дорослої форми;
38. Людина, вживаючи недостатньо термiчно оброблену рибу, може заразитися на:
г) дифiлоботрiоз.
39. Фiна ехiнокока локалiзується в органiзмi людини в:
в) печiнцi;
г) легенях;
д) головному мозку.
40. Для першого промiжного хазяїна збудника дифiлоботрiозу інвазiйною стадiєю паразита є:
в) плероцеркоїд;
41. Остаточними хазяїнами ехiнокока можуть бути:
а) собака;
б) вовк;
42. Промiжними хазяїнами альвеокока можуть бути:
а) мишоподiбнi гризуни;
б) людина;
43. Зараження людини на дифiлоботрiоз вiдбувається через:
г) вживання недостатньо термiчно обробленої прiсноводної риби;
44. Дiагностика ехiнококозу здiйснюється за допомогою:
а) iмунологiчних реакцiй;
б) рентгенологiчних дослiджень;
45. Заходи громадської профiлактики ехiнококозу включають:
г) обстеження i лiкування службових i домашнiх собак;
д) заборону годування собак сирими органами тварин, що мiстять фiни ехiнокока.
46. Найменшу довжину тiла серед наведених гельмінтів має:
д) Hymenolepis nana.
47. Широкий стьожак на статевозрiлiй стадiї локалiзується в органiзмi:
б) людини;
48. Двох промiжних хазяїнiв має:
г) Diphyllobothrium latum.
49. Ширина членикiв бiльша за їх довжину, а в центрi членикiв знаходиться розеткоподiбної
форми матка в:
а) Diphyllobothrium latum;
50. Цистицеркоз є наслiдком автоiнвазiї при:
а) тенiозi;
51. Ехiнокок — це:
в) великий материнський мiхур з дочiрнiми й внучатими мiхурами всерединi.
52. Гермафродитнi членики озброєного цiп’яка вiдрiзняються вiд гермафродитних членикiв
неозброєного цiп’яка за такими ознаками:
а) наявнiсть двох часток яєчника;
в) наявність 7—12 гiлок матки в зрiлих члениках;
53. Процеси нормального кровотворення в органiзмi хазяїна порушенi у випадку
паразитування:
а) Echinococcus granulosus;
54. Лiкувальнi препарати, що розчинюють проглотиди, не можна застосовувати в разi:
г) тенiозу.
55. Hymenolepis nana локалiзується в людини в:
а) тонких кишках;
56. Зрiлi членики збудника захворювання можуть активно виповзати з відхідника людини у
випадку:
б) тенiаринхозу;
57. В органiзмi людини повний життєвий цикл проходять:
в) Hymenolepis nana;
58. Людина може бути тiльки промiжним хазяїном для:
в) Echinococcus granulosus;
г) Alveococcus multilocularis.
59. Для особистої профiлактики тенiозу необхiдно:
б) термiчно обробляти перед вживанням свинину;
в) ретельно мити овочi, фрукти перед вживанням;
г) ретельно мити руки перед вживанням їжi.
60. Дiагностику альвеококозу в людини проводять шляхом:
в) iмунологiчних дослiджень;
61. Стробiла ехiнокока мiстить:
б) 3—4 членики;
62. Людина є остаточним хазяїном для таких стьожкових червiв:
а) Taenia solium;
б) Taenia saginata;
г) Diphyllobothrium latum.
Контрольні тести
1. Людина захворіла на теніаринхоз. При цьому інвазійна стадія паразита потрапила в організм
людини через споживання:
A. Яловичини, зараженої фінами.
2. При паразитуванні деяких цестод у людини можлива аутоінвазія, а захворювання, яке виникає
внаслідок цього, буває вкрай небезпечним. За якого цестодозу імовірний такий перебіг подій?
В. Теніоз.
3. Представники цестод можуть утворювати в організмі проміжного хазяїна різні типи фін.
Плероцеркоїд в організмі проміжного хазяїна утворює:
В. Diphyllobotrium latum.
4. У представників корінних народів Сибіру зустрічаються гельмінтоз, повʼязаний з вживанням в
їжу сирої або мороженої річкової риби. Іноді захворювання протікає, на перший погляд,
безсимптомно, проте супроводжується анемією, спричиненою дефіцитом вітаміну В12. При
овоскопії фекалій хворих виявляються зрілі членики цестод, ширина яких перевищує довжину. В
центрі члеників знаходиться розеткоподібна матка з великою кількістю яєць. Цей гельмінтоз
спричинюється паразитуванням у кишечнику людини:
A. Diphyllobotrium latum.
5. Під час розтину тіла померлої людини у тканинах головного мозку виявлено личинки.
Встановлено, що вони належать одному з гельмінтів. Вкажіть його:
A. Taenia solium.
6. У деяких людей перебіг теніозу може ускладнюватися цистицеркозом. Де при цьому
локалізується цистицерк?
A. У головному мозку.
7. У фекаліях хворої людини виявлені такі зрілі членики цестод, що містять матку, яка має 7-12
відгалужень. Зазначена особливість будови члеників притаманна:
A. Озброєному ціп’яку.
8. Життєвий цикл бичачого ціп’яка пов’язаний зі зміною хазяїв. Назвіть стадію цього гельмінта,
інвазійну для проміжного хазяїна.
A. Яйце з онкосферою.
9. У дитини 5-ти років було діагностовано гіменолепідоз. Після проведення курсу лікування,
виділення яєць збудника хвороби з організму пацієнта припинилося. Батьки провели належну
санітарну обробку житла і речей дитини. Проте, через декілька тижнів симптоми захворювання
з’явилися знову, а у фекаліях дитини були виявлені яйця карликового ціп’яка. Такий розвиток подій
є наслідком:
A. Аутоінвазії.
10. Статевозрілі особини цестод паразитують у кишечнику людини і тварин. Проте друга личинкова
стадія гельмінтів – фіна може локалізуватися в різних органах. Зокрема, фіни ціп’яка озброєного
виявляють в мозку, легенях і навіть в оці. Цей тип фін називається:
A. Цистицерк.
11. За здатністю вражати певні категорії організмів інвазійні хвороби поділяються на антропонози
та зоонози. Назвіть гельмінта, який спричиняє антропоноз:
A. Hymenolepis nana
12. Серед гельмінтів є такі, що паразитують в паренхіматозних органах людини виключно на
личинковій стадії. Назвіть такого гельмінта:
A. Echinococcus granulosus.
13. У лікарню потрапив хворий з попереднім діагнозом — теніаринхоз. Вживання якої зараженої
представником стьожкових червів їжі могло спричинити це захворювання?
A. Яловичини.
14. До лікарні звернувся молодий чоловік зі скаргами на розлади травлення, нудоту. У фекаліях
пацієнта було виялено зрілі членики озброєного ціп’яка. Якого типу фіни можуть утворюватися в
організмі людини при випадковому заковтуванні яєць цього паразита?
A. Цистицерк.
15. Пацієнту було поставлено діагноз – теніоз. На якій стадії розвитку збудник цієї хвороби
потрапив в організм людини?
A. Фіна.
16. Існують гельмінти, для яких людина є остаточним хазяїном, але інколи може стати і проміжним.
Назвіть такого представника стьожкових червів:
A. Taenia solium.
17. Жінка 35-ти років звернулася до лікаря зі скаргами на болі в животі, нудоту, розлади травлення.
Лікар запідозрив у пацієнтки інвазійне захворювання. Для встановлення діагнозу була проведена
овоскопія фекалій. В них виявлені зрілі проглотиди прямокутної форми, розміром 20×10 мм.
Членики здатні активно рухатись. Матка в проглотиді має вигляд стовбура з 17-35 бічними
відгалуженнями. Про який гельмінтоз у людини свідчать наведені дані?
А. Теніаринхоз.
18. У лікарню потрапив хворий з попереднім діагнозом: цистицеркоз ока. Який представник
стьожкових червів є збудником цього захворювання?
A. Taenia solium.
19. У працівника заповідника при проведенні ультразвукового дослідження органів травлення
виявлені новоутворення в печінці. Під час хірургічного втручання було встановлено, що вони є
альвеококовими міхурами. Зараження хворого могло відбутись унаслідок:
А. Контакту зі шкурами лисиць.
20. У циклі розвитку одного з гельмінтів людина виступає одночасно і проміжним, і остаточним
хазяїном. Вкажіть цього гельмінта:
A. Hymenolepis nana.
Тема 24
Паразитичнi круглi черви
Ситуаційні задачі
№ 1. Чоловік після повернення в Україну з відпочинку на Середньому Сході звернувся до лікаря зі
скаргами на біль у лівій ступні. При детальному обстеженні ноги хворого лікар помітив під шкірою
шнуроподібне утворення, на кінці якого був міхурець діаметром 1 см. Після бесіди з хворим
з’ясувалося, що на відпочинку пацієнт періодично вживав непереварену воду. Про який немартодоз
у хворого можуть свідчити наведені дані?
№ 2. Чоловік віком 35 років тривалий час знаходився у Нігерії. Повернувшися в Україну, він
раптово виявив у себе на нижніх кінцівках декілька набряків зовні схожих на куряче яйце. Поверхня
набряків червона, гаряча на дотик, безболісна. З одного набряку було хірургічно видалено декілька
ниткоподібних мікрофілярій білого кольору, довжиною від 30 мм до 70 мм. Який гельмінт викликав
захворювання у пацієнта? Назвіть переносника збудника цього захворювання.
№ 3. Чоловік інвазований аскаридою людською, але симптоми нематодозу в нього виражені слабко.
Згодом через недотримання елементарних правил особистої гігієни, свіжовиділені яйця цього
гельмінта через немиті руки пацієнта повторно потрапили в його ж організм. Чи є такі яйця
аскариди людської інвазійними? Чи можуть вони спричинити аскаридоз, якщо потраплять в
організм здорової людини? Яких заходів профілактики необхідно дотримуватися щоб уникнути
аскаридозу?
№ 4. У шахтаря встановили дiагноз − анкiлостомоз. Проте, він продовжував регулярно працювати у
шахті, і лише згодом був госпіталізований. Чи є така людина епідемологічно небезпечною для
оточуючих? Чи міг цей шахтар слугувати безпосереднім джерелом інвазії для інших шахтарів? Чи
міг він стати джерелом iнвазiї для персоналу лiкарнi?
№ 5. Пацієнту на підставі клінічних проявів було встановлено діагноз ‒ трихоцефальоз. Чи створює
ця людина безпосередню небезпеку зараження на трихоцефальоз для членів своєї родини?
№ 6. Споживання деяких продуктів харчування створює небезпеку зараженя на гельмінтози. Якщо
припустити, що людина випадково проковтнула одну личинку трихiнели, то скiльки личинок трихiнели буде в її органiзмi через пiвроку?
Запитання i тестовi завдання
1. Які морфологiчнi особливостi характерні для нематод?
Це первиннопорожнинні тварини, порожнина не має власної вистилки і заповнена рідиною під
тиском, є шкірно-м'язовий мішок.
2. Якi нематоди є бiогельмiнтами?
Dracunculus medinensis, Trichinella spiralis, філярії.
3. Якi нематоди є геогельмiнтами?
Ascaris lumbricoides, Trichocephalus trichiurus, Enterobius vermicularis, Ancylostoma duodenale,
Necator americanus, Strongiloideus stercoralis.
4. Якi нематоди розвиваються зi змiною хазяїнiв?
Dracunculus medinensis, Trichinella spiralis, філярії.
5. Якi з нематод є гематофагами?
Ancylostoma duodenale і Necator americanus.
6. Для яких нематод характерна мiграцiя личинок в органiзмi людини?
Ascaris lumbricoides, Ancylostoma duodenale, Necator americanus, Strongiloideus stercoralis,
Dracunculus medinensis, Trichinella spiralis, філярії.
7. Для яких нематод не характерна мiграцiя личинок в органiзмi людини?
Волосоголовець людський, гострик.
8. Якi нематоди здатнi до живородiння?
Strongiloideus stercoralis.
9. Якими нематодозами можна заразитися, вживаючи немитi овочi?
Аскаридозом, трихоцефальозом, некаторозом, стронгілоїдозом, анкілостомоз.
10. Чи iснують трансмiсивнi нематодози?
Так, лоалоз, онхоцеркоз, бругіоз.
11. Якi нетрансмiсивнi нематодози поширюються через комах?
Вухереріоз. Хоч Wuchereria bancrofti і переноситься комарами, але личинки, що є інвазивною
стадією не проникають з укусом, а залишаються біля кусу і активно проникають в рану.
12. Яйця яких нематод можуть поширюватися через бруднi руки?
Ascaris lumbricoides, Trichocephalus trichiurus, Enterobius vermicularis.
13. Личинки яких нематод активно проникають в органiзм людини?
Анкілостома (Ancylostoma duodenale), Некатор (Necator americanus), Вугриця кишкова (Strongiloides
stercoralis).
14. Якi нематоди здатнi активно виводити заплiдненi яйця або личинки з органiзму хазяїна?
Гострики ,ришта.
15. Якi iснують методи лабораторної дiагностики ентеробiозу?
Овоскопія зішкрібка з перанальних складок; метод «липкої стрічки»; гельмінтоскопія фекалій, коли
високий ступень інвазії.
16. Чи можуть в організмі людини паразитувати аскарида кiнська, аскарида котяча, аскарида
собача?
Ні.
17. Через якi внутрiшнi органи людини мiгрує личинка аскариди Ascaris lumbricoides?
Кровоносні судини кишкової стінки, печінка, легені (просвіт альвеол), глотка.
18. У яких системах внутрiшнiх органiв людини можна виявити Ascaris lumbricoides на будь-якiй стадiї життєвого циклу гельмінта?
Тонка кишка (intestinum tenue).
19. Чим зумовлене значне поширення та висока частота аскаридозу?
Людина заражається через немиті овочі або забруднену воду, брудні руки.
20. Якi iснують заходи особистої та громадської профiлактики аскаридозу?
Особиста: дотримання правил особистої гігієни, ретельне миття овочів, вживання кип'яченої води,
захист продуктів харчування від мух і тарганів. Громадська: виявлення і лікування хворих,
попередження фекального забруднення ґрунту, очищення стічних вод, благоустрій вбиралень,
знезаражування фекалій шляхом компостування, санітарно-просвітня робота. Заборонено
удобрювати городи людськими фекаліями.
21. Чим вiдрiзняються мiграцiя личинок аскариди людської i кривоголовки дванадцятипалої
в органiзмi чоловіка?
Аскарида людська (Ascaris lumbricoideus) у вологому середовищі за наявності кисню всередині яйця
формується личинка. У легенях личинки виходять у просвіт альвеол, де ростуть і дворазово
линяють. Через 10-15 діб личинки піднімаються повітроносними шляхами у глотку. У період
міграції личинки живляться кров'ю.
Дванадцятипала кривоголовка (Ancylostoma duodenale) у період від виділення яєць до формування
личинки складає близько 8-10 днів. Личинка здатна жити в ґрунті кілька місяців. При зараженні
через шкіру личинки мігрують з течією крові в легені, звідти піднімаються повітроносними
шляхами у глотку, проковтуються і потрапляють у тонку кишку. Міграція триває близько 10 днів.
22. Які морфологiчнi особливостi збудника трихоцефальозу?
Статевозріла особина довжиною 3-5 см. Передній кінець складає 2/3 довжини тіла, потоншений,
нагадує волосину. Задній кінець тіла розширений, там знаходиться кишківник і органи репродукції.
23. Які існують заходи особистої та громадської профiлактики трихоцефальозу?
Особиста: дотримання правил особистої гігієни, ретельне миття овочів, вживання кип'яченої води,
захист продуктів харчування від мух і тарганів. Громадська: виявлення і лікування хворих,
попередження фекального забруднення ґрунту, очищення стічних вод, благоустрій вбиралень,
знезаражування фекалій шляхом компостування, санітарно-просвітня робота. Заборонено
удобрювати городи людськими фекаліями.
24. У чому полягає особиста профiлактика анкiлостомозу?
Миття овочів, фруктів, кип’ятіння води.
25. Якi iснують шляхи зараження людинина стронгiлоїдоз?
Через брудні овочі і фрукти; через шкіру.
26. Чи виявляються яйця збудника дракункульозу у фекалiях хворої людини?
Ні.
27. Чи можна працювати без захисного одягу у водi, де мiститься iнвазiйна для людини стадiя
розвитку збудника дракункульозу?
Ні.
28. Що спiльного та вiдмiнного в особистiй профiлактицi трихiнельозу та тенiозу?
М’ясо х трихінельозом треба знищувати, тому що личинки не піддаються термічній обробки, а
м’ясо з теніозом достатньо термічно обробити.
29. Де в органiзмi людини завершує мiграцiю личинка трихiнели?
Це жувальні, дельтоподібні, міжреберні, литкові м'язи і діафрагма і навколо личинки впродовж 3 місяців формується тонка сполучнотканинна капсула, яка через 2 роки після зараження вони
повністю звапнюються.
30. У яких органах людини локалiзуються iнкапсульованi личинки трихiнели?
У скелетній мускулатурі.
31. У яких органах людини локалiзуються статевозрiлi трихiнели?
Тонка кишка.
32. Чи виявляються яйця нематоди у фекалiях людини, хворої на трихiнельоз?
Ні.
33. Хто є промiжним й остаточним хазяїном збудника вухерерiозу?
Проміжниий – комарі роду Anopheles, Aedes, Culex; Остаточний – людина.
34. Де поширене захворювання онхоцеркоз?
Західна Африка і Центральна Америка.
35. Чи виявляються пiд час лабораторного дослiдження яйця гельмінта у фекалiях людей,
хворих на бругiоз?
Ні.
36. Хто є промiжним хазяїном збудника лоаозу?
Гедзі.
37. Волосоголовець людський паразитує в організмі жінки в:
а) товстій кишцi;
38. Гострик локалiзується в оргазмі жінки в:
а) тонкiй кишцi;
б) товстiй кишцi;
39. Паразитуючи в органах людини, кров’ю живиться:
в) Trichuris trichiura;
40. В ґрунтi досягають інвазійної зрілості яйця:
а) Ascaris lumbricoides;
41. Аскаридоз дiагностується за допомогою мiкроскопiї:
б) фекалiй;
42. Ентеробiоз дiагностується за допомогою мiкроскопiї:
в) зскрiбка з перiанальних складок;
43. Личинки трихiнели в органiзмi людини виявляються в:
а) дельтоподiбному м’язi;
в) жувальних м’язах;
г) мiжребрових м’язах.
44. Лабораторна дiагностика трихiнельозу ґрунтується на:
б) бiопсiї м’язiв;
45. До геогельмiнтiв вiдносять:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Trichuris trichiura;
в) Enterobius vermicularis;
46. Статевозрiлi особини волосоголовця людського в організмі хворого паразитують:
в) у товстiй кишцi;
47. Заходом профiлактики трихiнельозу є:
в) термiчне оброблення свинини;
г) санiтарний контроль м’яса на ринках i бойнях.
48. Личинки аскариди людської в органiзмі як чоловіка, так і жінки здатнi проникати в:
б) бронхи;
49. За відсутності повторної iнвазiї тривалiсть паразитування гострикiв у кишках людини не
перевищує:
б) одного мiсяця;
50. Серед названих нематод розвиток без мiграцiї в організмі людини вiдбувається в:
б) Trichuris trichiura;
51. Серед нематод факультативним паразитом є:
г) Strongyloides stercoralis.
52. Кишкова вугриця спричинює в людини хворобу:
г) стронгiлоїдоз.
53. В органiзм людини активним шляхом проникає:
в) Strongyloides stercoralis;
54. До природно-осередкових нематодозiв вiдносять:
г) трихiнельоз.
55. Автореiнвазiя можлива при:
б) ентеробiозi;
56. Дракункульозом людина може заразитися пiд час:
а) пиття сирої нефiльтрованої води з вiдкритих водойм;
57. Пiд час вживання немитих овочiв i фруктiв людина може заразитися на:
б) аскаридоз;
58. До бiогельмiнтiв належать:
а) Loa loa;
59. Статевозрiлi личинки трихiнели живуть у тонких кишках людини:
б) 1,5—2 мiс;
60. Для дiагностики анкiлостомозу проводять:
б) копрологiчне дослiдження (аналiз фекалiй) на наявнiсть яєць i личинок гельмiнта;
61. Пiсля завершення мiграцiї в органiзмi хазяїна личинка аскариди людської перетворюється
на статевозрiлу форму за:
в) 2,5—3 мiсяці;
62. До трансмiсивних нематодозiв вiдносять:
г) онхоцеркоз.
63. Комарi родiв Anopheles, Aedes є промiжними хазяїнами для:
г) Brugia malayi.
Контрольні тести
1. У студента, який приїхав на навчання в Україну з Екваторіальної Африки, лікар відмітив
різке подразнення
кон’юнктиви ока, набряк. Під час огляду пацієнта окулістом під
кон’юнктивою ока було
виявлено ниткоподібних паразитів. Збудником якого
захворювання вони є?
Е. Лоаозу.
2. Личинки деяких геогельмінтів здатні не тільки розвиватися у ґрунті але й потрапляти
активним шляхом через шкіру в організм людини під час її контакту з ґрунтом, в якому вони
знаходяться Таким представником нематод є:
D. Дванадцятипала кривоголовка.
3. Розвиток деяких нематод відбувається в організмі людини без міграції. Назвіть такого
гельмінта
A. Trichuris trichiura.
4. Існують різні шляхи потрапляння інвазійної стадії гельмінтів до організму людини. Для
якого паразита характерна активна інвазія?
A. Ancylostoma duodenale.
5. У циклі розвитку деяких нематод проміжним хазяїном є представник класу Ракоподібні.
Назвіть такого гельмінта:
A. Dracunculus medinensis.
6. Серед нематод зустрічаються такі, для яких характерним є живонародження. Самка однієї з
нематод після запліднення відроджує в тонкій кишці людини личинок, які потім з током
крові потрапляють до скелетних м’язів людини та інкапсулюються там. Для якого гельмінта
це характерно?
С Trichinella spiralis.
7. В циклі розвитку трихінели людина є одночасно остаточним і проміжним хазяїном. Де
локалізуються статевозрілі особини трихінели в організмі людини?
А В тонкій кишці.
8. Відомі випадки, коли пацієнт з гельмінтозом виявляється джерелом повторного зараження
самого себе збудником цієї ж самої хвороби. Це буває у разі паразитування в організмі
людини:
A. Enterobius vermicularis.
9. Хворий скаржиться на кашель болі в грудях підвищення температури. В його мокротинні
виявлені личинки нематод Лікар діагностував у хворого аскаридоз. Зараження людини
могло відбутися внаслідок:
А Вживання немитих овочів.
10. Гельмінти мають різні пристосування для забезпечення свого існування у організмі
хазяїна. Який з гельмінтів містить на передньому кінці тіла ротову капсулу з 4 зубцями та
живиться кров’ю хазяїна?
A. Ancylostoma duodenale.
11. Під час мікроскопії дуоденального вмісту і свіжих фекалій хворого шахтаря виявлені
рухомі личинки нематоди. Яку хворобу може запідозрити лікар у пацієнта?
A. Анкілостомоз.
12. Інвазування людини деякими гельмінтами може відбуватися через її шкірні покриви.
Таким шляхом в організм людини потрапляє личинка:
A. Ancylostoma duodenale.
13. У мокротинні пацієнта, який знаходиться в інфекційному відділенні з попередньо
діагностованою пневмонією, виявлено личинок гельмінта, що належить до типу Круглі черви.
Вкажіть цього гельмінта:
A. Аскарида людська.
14. Діагностика деяких нематодозів тісно спряжена з виявленням яєць гельмінта у фекаліях
хворого. Паразитування якого гельмінта, що належить до типу Круглі черви, закономірно
супроводжується виведенням його яєць з фекаліями інвазованої людини?
A. Trichuris trichiura.
15. У хворого, який кілька років тому мешкав в Індії, спостерігається розширення лімфатичних
судин та застій лімфи в області нижніх кінцівок. Лікар діагностував у пацієнта філяріатоз.
Інвазування людини могло відбутися під час:
А Укусу комара.
16. Під час мікроскопічного дослідження фекалій хворого виявилось, що майже всі присутні в них
яйця на одному з полюсів містили кришечку. Однак, в одному з яєць кришечки не було. Якому
гельмінту воно належало?
E. Ascaris lumbricoides.
17. Дитина 7-ми років скаржиться на болі в животі, розлади травлення, головні болі. Крім того,
дитина швидко втомлюється, інколи в неї бувають судоми. При овогельмінтоскопії фекалій
пацієнта виявлені яйця гельмінта. Вони овальної форми, жовто-коричневого кольору, їх зовнішня
оболонка горбкувата. Який гельмінтоз у дитини?
A. Аскаридоз.
18 У хворого під шкірою в ділянці правого колінного суглоба лікар помітив шнуроподібний утвір,
що нагадував варикозно розширену вену. Пацієнту було встановлено попередній діагноз –
дракункульоз. Інвазування людини могло відбутися під час:
А Вживання некип’яченої води.
19 В лікарню поступив хворий з підвищеною температурою, болями у м’язах, набряками обличчя,
шиї, кінцівок. При біопсії його скелетних м’язів було виявлено спірально закручених личинок
гельмінтів. З анамнезу відомо, що пацієнт захоплюється полюванням і нещодавно вживав м’ясо
дикого кабана. Який гельмінтоз діагностовано у хворого?
А Трихінельоз.
20. У хворої дитини періодично з’являються рідкі випорожнення, іноді бувають біль у ділянці
живота, нудота, блювання. Зі слів матері, одного разу в дитини разом з блювотною масою виділився
гельмінт веретеноподібної форми розміром 25 см. Яке захворювання можна запідозрити у дитини?
A. Аскаридоз.
Тема 25
Овогельмiнтоскопiя
Ситуацiйнi задачi
№ 1. У фекалiях пацiєнта знайдено вiдносно великi (100 мкм) яйця гельмiнта. Вони овальної фор
ми, жовтого кольору, з кришечкою на одному з полюсiв. Дiагноз якої iнвазiйної хвороби
узгоджується з таким результатом лабораторного дослiдження? Чи завжди виявлення такого виду
яєць є доказом хвороби пацiєнта?
№ 2. Студент, який приїхав з Близького Сходу, звернувся до лiкаря зi скаргою на порушення сечови
дiлення. Пiд час лабораторних дослiджень у сечi пацiєнта знайдено яйця овальної форми розмiром
150 мкм, жовтого кольору, з шипом на боцi. Про яке захворювання це свiдчить? Чи може цей
студент стати джерелом зараження людей, якi його оточують?
№ 3. У фекалiях пацiєнта знайдено яйця печiнкового сисуна. Вiдомо, що ця людина напередоднi
вживала яловичу печiнку. Чи достатньо цих даних для дiагностики фасцiольозу?
№ 4. У студента, який щойно повернувся з Далекого Сходу, кашель iз сильним мокротинням з домi
шкою кровi, бiль у грудях, загальна слабкiсть. Пiсля мiкроскопiчного дослiдження мокротиння в
ньому виявили яйця розмiром 0,1 мм, овальної форми, золотисто-брунатного кольору. Про
який дiагноз можуть свідчити наведені дані?
№ 5. До лiкаря звернувся хворий, що проживає в Захiдному Сибiру. Вiн скаржиться на загальну сла
бкiсть, зниження апетиту, нестерпний головний бiль та бiль у правому пiдребер’ї. Печiнка хворого
збiльшена. Про який попереднiй дiагноз можна говорити? Що потрiбно зробити для уточнення
дiагнозу?
№ 6. Під час обстеження педiатром дiвчинки вiком 5 рокiв, її мати повiдомила, що в дитини зниже
ний апетит та неспокiйний сон. Дівчинка останнiм часом скаржиться на бiль у животi. При дослi
дженнi фекалiй дитини виявлено кiлька гельмiнтiв з членистим тiлом завдовжки 1—2 см i овальнi
яйця гельмiнтiв. Розмiр яєць 40—50 мкм, усерединi них видно безбарвнi онкосфери. Про який дiа
гноз можуть свідчити наведені дані?
№ 7. У лабораторiї дослiдили зразок калу на наявнiсть яєць гельмiнтiв. Вiдомо, що кал зiбраний
бiльше доби тому. Лабораторний аналiз показав вiдсутнiсть яєць гельмiнтiв. Чи може лікар
використати результат цього аналізу при визначені діагнозу в пацієнта?
№ 8. Пiд час лабораторного дослiдження у фекалiях хворого виявили членики цiп’яка, розмiр яких
становив 1,5 × 0,6 см. При мiкроскопiї в члениках виявлено матку з 8— 12 бiчними вiдгалуження
ми. Про який дiагноз свiдчать наведенi данi?
№ 9. У дитини, що пройшла курс лiкування з приводу гiменолепiдозу, взяли кал на аналiз. Результа
ти овогельмiнтоскопiї негативнi. Чи достатньо цього для висновку про цiлковите видужання
пацієнта?
№ 10. У фекалiях дитини 3-ох років роки виявлені гельмiнти бiлого кольору завдовжки 10 мм. При
детальному дослiдженнi тiла паразита було відмiчено розширення стравоходу. При мiкроскопiї
зскрiбка з перiанальних складок дитини виявлено безбарвнi асиметричнi яйця розмiром приблизно
50 × 20 мкм. Про яке захворювання свiдчать наведенi данi?
№ 11. Дiвчинка 15-ти рокiв була доставлена в лiкарню iз запаленням апендикса. Аналiз кровi виявив
у дiвчинки ознаки анемiї. У фекалiях хворої було виявлено яйця гельмiнта. Яйця безбарвнi, мають
лимоноподiбну форму (50 × 30 мкм), з “пробочками” на полюсах. Який гельмiнт паразитує у
дiвчинки?
№ 12. У хворого при овоскопiї фекалiй було знайдено яйця тенiїд. Якi додатковi дослiдження слiд
провести для точного встановлення дiагнозу в
пацієнта?
№ 13. Чи можна виявити у фекалiях людини заплiдненi яйця паразитiв, якщо людина проковтне по
одному iнвазiйному яйцю Ascaris lumbricoides та Hymenolepis nana? Чи представляє така людина
небезпеку для оточуючих стосовноцього зараження на інвазійну хворобу?
№ 14. Людина випадково проковтнула одну iнвазiйну личинку Ancylostoma duodenale та одну iнва
зiйну личинку Fasciola hepatica. Чи будуть з часом виводитися з органiзму людини заплiдненi яйця
цих паразитiв? Якщо будуть то через який термін? Чи буде в цьому випадку людина джерелом
розповсюдження збудника інвазійної хвороби?
№ 15. Чоловік випадково проковтнула iнвазiйне яйце аскариди людської та iнвазiйне яйце волосого
ловця людського. Чим вiдрiзнятиметься поведiнка личинок цих гельмiнтiв в органiзмi чоловіка? Яка
особливість клінічного перебігу аскаридозу порівняно з трихоцефальозом?
Запитання i тестовi завдання
1. Яйця яких плоских та круглих червів є iнвазiйними для людини?
Ascaris lumbricoides, Trіchocephalus trihiurus, Diphyllobothrium latum
2. Як називають гельмiнтiв, яйця яких дозрiвають у ґрунтi?
Геогельмінти
3. При яких гельмiнтозах у фекалiях хворого обов’язково знаходять яйця збудника
захворювання?
Фасціольоз, опісторхоз, кишковий шистосомоз, японський шистосомоз,
аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомоз, некатороз, теніаринхоз, теніоз,
дифілоботріоз.
4. Яйця яких гельмiнтiв можуть бути в органiзмi людини транзитними?
Dicrocoelium lanceatum, Fasciola hepatica
5. Яйця яких гельмiнтiв мають кришечку?
Fasciola hepatica, Dicrocoelium lanceatum, Opisthorchis felineus, Paragonimus
ringeri, Clonorchis sinensis, Metagonimus yokogawai, Diphyllobothrium latum
6. Яйця яких гельмiнтiв закономiрно виявляються в дуоденальному вмiстi хворих?
Fasciola hepatica, Opisthorhis felineus, Dicrocaelium lanceatum, Clonorchis sinensis, Paragonimus ringeri
7. При яких трематодозах лабораторний дiагноз встановлюють на пiдставi виявлення яєць
збудника хвороби виключно у фекалiях?
Fasciola hepatica, Dicrocoelium lanceatum, Opisthorchis felineus, Schistosoma mansoni, Schistosoma j
aponicum
8. У яких представникiв класу Стьожкові черви яйця морфологiчно подібні?
Taenia solim, Taeniathynchus saginatus
9. Яйце якого гельмiнта має товсту горбисту оболонку?
Запліднене яйце Ascaris lumbricoides
10. Якi морфологiчнi особливостi має яйце Fasciola hepatica?
Яйця великі, овальної форми (130-150 х 70-90 мкм), мають кришечку.
11. Якi морфологiчнi особливостi має яйце Dicrocoelium lanceatum?
Яйця коричневого забарвлення, розміром 38-45 мкм, асиметричні. Кришечка зрілого яйця
слабко помітна, розташована на гострішому полюсі. Всередині зрілого яйця знаходиться
зародок з двома круглими клітинами.
12. Якi морфологiчнi особливостi має яйце Paragonimus ringeri?
Яйця широкі та овальні, з кришечкою, золотаво-коричневого кольору, довжиною до 100 мкм.
13. Якi морфологiчнi особливостi мають яйця шистосом?
Вони мають шип.
14. Якi методи лабораторної дiагностики дикроцелiозу?
Виявлення яєць у дуоденально¬му вмісті і фекаліях, як і при фасціольозі, можливе виявлення
"транзитних" яєць; серологічні реакції.
15. Якi методи лабораторної дiагностики парагонiмозу?
Овоскопія харкотиння або фекалій, загальний аналіз крові, рентгенографія, комп'ютерна томограма
головного мозку.
16. Який матерiал слiд використовувати для лабораторної дiагностики фасцiольозу?
Фекалії та дуоденальний вміст.
17. Чи є яйця печiнкового сисуна iнвазiйними для людини?
Ні.
18. Якi морфологiчнi особливостi має яйце Opisthorchis felineus? Яйця дрібні, довжиною 26-30
мкм, асиметричні, мають кришечку і невеликий горбок на протилежних кінцях.
19. Чи належить овогельмiнтоскопiя до методiв лабораторної дiагностики тенiозу?
Так.
20. Чи можна овогельмiнтоскопiю вважати достатньою для дiагностики тенiозу?
Ні, тому яйця Taenia solim однакові з яйцямиTaeniathynchus saginatus.
21. Якi морфологiчнi особливостi мають яйця Diphyllobothrium latum? Яйця трематодного типу
довжиною до 75 мкм, сіруватого або жовтуватого кольору, широкоовальні. На одному полюсі яйця
знаходиться кришечка,
на іншому - невеликий горбок.
22. Якi морфологiчнi особливостi мають яйця Enterobius vermicularis?
Яйця безбарвні, прозорі, розміри 50-60х20-30 мкм. Форма яйця
овально-асиметрична - один бік рівний, протилежний опуклий. Всередині
яйця можна спостерігати личинку.
23. Якi умови потрiбнi для того, щоб яйця аскариди людської стали
iнвазiйними?
Для того, щоб яйця аскариди стали інвазійними вони повинні потрапити у
ґрунт, також повинен бути доступ до кисню та вологість. За 10-12 діб вони стануть інвазійними.
24. Які профiлактичні заходи запобiгають зараженню чоловіка iнвазiйними яйцями волосого
ловця людського?
Дотримання правил особистої гігієни, ретельне миття овочів, вживання
кип'яченої води, захист продуктів харчування від мух і тарганів.
25. Якi морфологiчнi особливостi має яйце Trichuris trichiura?
Яйця жовтувато-коричневого кольору, розміром 50-54х23-26 мкм із
дрібнозернистим вмістом. За формою яйця нагадують лимон або бочку з безбарвними прозорими
корками на полюсах.
26. Яким чином здійснюється діагностика трихоцефальозу?
Овоскопія фекалій.
27. Яким чином здійснюється профілактика трихінельозу?
Не вживати свинину, що не пройшла санітарно-ветеринарного контролю. Термічна обробка
трихінельозного м'яса неефективна, тому що личинки зберігають життєздатність завдяки щільним
звапненим капсулам.
28. Яким чином здійснюється діагностика дракункульозу?
Рентгеноскопія.
29. Яким чином здійснюється діагностика філяріатозів?
При вухереріозі - лярвоскопія крові; при бругіозі - виявлення мікрофілярій в периферійній крові;
при лоалозі - виявлення мікрофілярій в мазках крові; при онхоцеркозі - виявлення мікрофілярій у
біоптатах шкіри.
30. З метою лабораторної дiагностики фасцiольозу дослiджують
б) фекалiї;
31. Дiжкоподiбну форму, товсту оболонку, свiтлi “пробочки” на полюсах мають яйця:
б) Trichuris trichiura;
32. На шкiрi людини за 4 — 6 год можуть досягати iнвазiйної зрiлостi яйця:
в) Dracunculus medinensis;
33. Не видiляються з фекалiями людини яйця:
в) Trichinella spiralis;
г) Echinococcus granulosus.
34. Жовтий колiр мають яйця:
г) Diphyllobothrium latum.
35. У фекалiях хворої людини можна виявити яйця:
а) Trichuris trichiura;
б) Ascaris lumbricoides;
г) Opisthorchis felineus;
36. Не мають кришечки яйця:
в) Ascaris lumbricoides;
г) Enterobius vermicularis;
д) Taenia saginatа.
37. У фекалiях здорових людей можна виявити транзитні яйця:
б) Fasciola hepatica;
в) Dicrocoelium lanceatum;
38. Овоскопію мокротиння доцільно проводити у разі паразитування в організмі людини
такого гельмінта:
г) Paragonimus ringeri.
39. З метою діагностики у людини японського шистосомозу проводять:
б) овоскопію фекалій;
40. Iмунологiчнi дослiдження слiд застосовувати для дiагностики:
г) ехiнококозу.
41. У хворого не виявляються яйця у фекалiях при:
в) трихiнельозi;
г) ентеробiозi;
д) шистосомозі(дивлячись при якому)
42. Мiкроскопiю зскрiбка з перiанальних складок роблять для дiагностики:
г) ентеробiозу;
43. Кишковий шистосомоз діагностують методом:
а) мiкроскопiї фекалiй;
44. Опiсторхоз дiагностують методом:
а) мiкроскопiї фекалiй;
Контрольні тести
1. Людина, перебуваючи в Африцi, помiтила, що в її сечi з’явилася кров. Пiд час проведення лабора
торного дослiдження у деннiй порції сечi хворого виявлено яйця овальної форми, жовтого кольору,
зі шпичкою, розташованою на одному з полюсів. Якому гельмiнту вони належать?
D. Shistosoma haematobium.
2. При мiкроскопiї зскрiбка з періанальних складок пацієнта виявлені безбарвнi яйця, що мають фо
рму несиметричних овалiв розмiром 50 × 23 мкм. Цi яйця належать гельмiнту:
В. Enterobius vermicularis.
3. У пацiєнта при дослiдженнi фекалiй виявлені яйця овальної форми, жовтого кольору, з кришеч
кою, розмiром 140 × 80 мкм. Цi яйця належать гельмiнту:
С. Fasciola hepatica.
4. У фекаліях пацієнта виявили великі, овальні яйця трематоди. Вони без кришечки, мають
розміщену на бічній поверхні шпичку. З анамнезу відомо, що пацієнт тривалий час знаходився в
експедиції в Бразилії і місяць тому повернувся в Україну. Якому гельмінту належать виявлені
яйця?
А. Shistosoma mansoni.
5. Під час дослідження фекалій хворого виявлено яйця розміром 75x50 мкм, із кришечкою на
верхньому полюсі та горбочком на протилежному боці. Ці яйця можуть належати:
1. Diphylobothrium latum.
6. До лікаря звернувся чоловік 35-ти років зі скаргами на біль у ділянці печінки. Як з’ясувалося,
хворий захоплюється риболовлею і часто вживає підсмажену на вогнищі рибу. У фекаліях хворого
були виявлені яйця гельмінта. Їх розмір 30 × 15 мкм. Вони блідо-жовтого забарвлення, з тонкою
оболонкою, дещо стовщеної на полюсі, протилежному кришечці. Який гельмінтоз діагностовано у
хворого?
1. Опісторхоз.
7. До лікаря звернулася жінка зі скаргами на загальну слабкість, порушення травлення, біль у
животі. Під час обстеження в неї виявлено анемію, яка пов’язана з дефіцитом вітаміну В. З
анамнезу відомо, що жінка часто вживала в їжу риб’ячу ікру. Лабораторне дослідження фекалій
хворої виявило наявність у них яєць гельмінта, які мали овальну форму, жовтий колір і кришечку
на одному з полюсів. Яке захворювання у пацієнтки?
1. Дифілоботріоз
8. Дитина неспокійно спить, уві сні скрегоче зубами, часто розчухує ділянку анального отвору. При
огляді білизни дитини виявлені гельмінти довжиною до 1 см, ниткоподібної форми, білого кольору.
Під час дослідження зскрібка з періанальних складок знайдені асиметричні безбарвні яйця. Який
гельмінт паразитує у дитини?
1. Гострик.
9. Лікування хворого на запалення легень не поліпшило його стану. Він скаржиться на біль у
животі, нудоту та інші розлади травлення, погіршення загального стану. Призначений лікарем
лабораторний аналіз фекалій виявив наявність в них яєць гельмінта. Вони овальної форми, вкриті
товстою горбистою оболонкою. На який діагноз вказують наведені дані?
1. Аскаридоз.
10. Пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, розлад травлення і приніс у
склянці рухомі членики ціп’яка, які знайшов у себе на постільній білизні. При овоскопії фекалій
хворого були виявлені яйця теніїд. Який гельмінт паразитує у хворого?
1. Неозброєний ціп’як.
11. У пацієнта при овоскопії мокротиння виявлено яйця золотисто-брунатного кольору, розміром
100 х 49 мкм, із товстою оболонкою, на верхньому полюсі яких знаходиться кришечка, а на
протилежному — горбочок. Ці яйця належать:
D. Diphyllobothrium latum.
12. У ході хірургічної операції в апендиксі людини виявлено гельмінта білого кольору, завдовжки
40 мм з тонким ниткоподібним переднім кінцем. Раніше під час дослідження фекалій хворого було
знайдено
яйця діжкоподібної форми з пробочками на полюсах. Яким гельмінтом інвазовано пацієнта?
1. Волосоголовець людський.
13. У фекаліях хворого виявлено овальні жовтого кольору яйця з кришечкою та фрагменти
гельмінта членистої будови. Ширина члеників перевищує довжину, у центрі членика знаходиться
матка розеткоподібної форми. Який гельмінт паразитує у хворого?
1. Широкий стьожак.
14. Під час мікроскопії мазка фекалій пацієнта виявлено жовто-коричневого кольору яйця з
товстою, горбистої форми оболонкою. Якому гельмінту вони належать?
1. Аскариді людській.
15. Жінка звернулася до лікаря зі скаргами на розлади травлення. В її випорожненнях постійно
з’являються білі плоскі рухливі утвори. Під час лабораторного дослідження встановлено, що це
довгі, вузькі проглотиди з розміщеним поздовжньо каналом матки, яка з кожного
боку має 17—35 бічних відгалужень, що містять яйця. Який гельмінт
1. Taenia saginatа.
16. Юнак звернувся до мiської лiкарнi зi скаргамина бiль у дiлянцi печiнки, набряки на тiлi, втрату
апетиту. У калi хворого було знайдено жовтого кольору яйця розмiром 135 × 80 мкм, з кришечкою
на одному з полюсiв. Оболонка яйця гладенька, двоконтурна. Про який дiагноз можуть свідчити
наведені дані?
1. Фасциольоз.
17. Пацієнт, що приїхав в Україну з Африки, звернувся до лікаря-уролога зі скаргами на біль під час
сечовипускання. У сечі, взятій на аналіз у денний час доби, виявлено яйця з характерною шпичкою
на одному з полюсів. На яке захворювання це вказує?
1. Урогенітальний шистосомоз.
18. У фекаліях хворого було виявлено жовто-коричневого кольору яйця, з товстою бугристою
оболонкою. Який гельмінт паразитує у хворого?
1. Аскарида людська.
19. Лікар запідозрив у хворого метагонімоз. Для втановлення остаточного діагнозу необхідно
провести:
1. Овоскопію фекалiй.
20. У пацієнта, який деякий час перебував у відрядженні на Далекому Сході і часто вживав у їжу
м’ясо крабів, лікар на основі клінічних даних запідозрив парагонімоз. Яким методом лабораторного
дослідження можна підтвердити цей діагноз?
Е. Овоскопiєю мокротиння та фекалій.
Тема 26
Членистоногi. Ракоподiбнi як промiжнi хазяї гельмiнтiв.
Клiщi — збудники та переносники збудникiв хвороб
Ситуацiйнi задачi
№ 1. Студентка живе в гуртожитку. У неї висипання на тiлi та нестерпний свербiж у нижнiй дiлянцi
живота та мiж пальцями верхнiх кiнцiвок, що посилюється вночi. Лікар встановив, що цi симптоми
викликанi паразитуванням членистоногого. Який органiзм спричинює в людини цi симптоми? Чи небезпечна студентка для оточуючих?
№ 2. Пошукова група, що перебувала в Афганiстанi, заночувала в печерi. Уранцi деякi члени групи
виявили в себе на тiлi слiди укусiв членистоногих. Пiсля детального обстеження одягу було виявлено
iстот темно-сiрого кольору, розмiром 6—8 мм, що мали 4 пари кiнцiвок i несегментоване тiло. Який
вид вiдомого вам членистоногого це може бути? До яких наслiдкiв може призвести укус цих членистоногих?
№ 3. У лабораторiї одержали потомство вiд тайгових клiщiв, зiбраних у природному осередку енцефалiту. Чи можуть заразитися на енцефалiт вiд цих клiщiв працiвники лабораторiї?
№ 4. Мешканцi квартири, розташованої в будинку на дванадцятому поверсi, розповiдають, як останнiм часом їх турбують укуси членистоногих. У квартирi є кiлька клiток зi спiвучими птахами. На
горищi будинку живуть дикi голуби. Чи може бути зв’язок мiж укусами дрiбних членистоногих i птахами? Якi членистоногi завдають клопоту мешканцям квартири?
№ 5. У хворого хронiчний астматичний бронхiт. Пiд час лабораторного дослiдження мокротиння пацiєнта виявлено живих клiщiв. Якi це можуть бути види клiщiв? Назвiть iмовiрнi шляхи зараження
хворого.
№ 6. До дерматолога звернувся юнак, якого турбують вугрi на обличчi. Пiд час дослiдження матерiалу, взятого з гнійних фолікулів шкіри хворого, було виявлено членистоногих розмiром до 0,5 мм.
Вони мали червоподiбну форму та чотири пари редукованих кiнцiвок, розташованих у переднiй частинi тiла. Про який дiагноз у хворого свiдчить наявнiсть цих членистоногих?
№ 7. Собачий клiщ на стадiї личинки отримав збудника туляремiї. Скiльки хазяїнiв-годувальникiв
заразить вiн протягом свого життя?
№ 8. У тіло личинки клiща внаслiдок трансоварiальної передачi потрапив збудник клiщового поворотного тифу. Яку мiнiмальну кiлькiсть хазяїнiв-годувальникiв може заразити цей клiщ протягом
свого онтогенезу, якщо смоктатиме їхню кров перед вiдкладанням яєць?
Запитання i тестовi завдання
1. Якi риси властивi органiзмам, що належать до типу Членистоногі?
Тип Членистоногі (Arthropoda) поєднує тварин, для яких характерні білатеральна симетрія,
гетерономна сегментація тіла, змішана порожнина тіла, членисті кінцівки, зовнішній хітиновий
покрив, поперечносмугаста мускулатура. Тіло складається із голови, грудей і черевця, голова і
груди можуть зливатися з утворенням головогрудей. Травна система складається із трьох відділів.
Органи дихання представлені зябрами, листкоподібними легенями або системою трахей.
Кровоносна система незамкнута, є серце, розташоване на спинному боці. Органи виділення мальпігієві судини або коксальні залози (видозмінені метанефридії). Нервова система представлена
надглотковим і підглотковим вузлами, з'єднаними в кільце, і черевним нервовим ланцюжком.
Надглотковий вузол великий, складається із переднього, середнього і заднього відділів, його часто
називають головним мозком. Роздільностатеві, виражений статевий диморфізм. Розвиток як
прямий, так і непрямий.
2. Якi членистоногі є збудниками iнвазiйних хвороб?
До них відносять кровососних комах (блохи, воші, кліщі)
3. Якi членистоногі можуть бути переносниками збудникiв хвороб?
До них відносять кровососних комах (блохи, воші, комарі, москіти, мошки, ґедзі, кліщів і ін.). і
некровососних комах (мухи, таргани, мурашки).
4. Якi відмінності між механічним та специфічним переносником збудника хвороби?
Механічний переносник переносить збудників хвороб на своїх зовнішніх покривах.
Біологічні(специфічні) переносник – це ті організми, в організмі яких проходять певні стадії
розвитку.
5. Якi членистоногi на всiх стадiях свого розвитку паразитують на людині?
Коростяний свербун (Асаrus sіrо або Sarcoptes scabiei).
6. Для яких членистоногих характерний iмагiнальний паразитизм?
Кліщі, блохи, воші, мошки, комари, сліпні, мокреці.
7. Для яких членистоногих характерний личинковий паразитизм?
Вольфартова муха, оводи.
8. Якi функцiї виконує зовнiшнiй покрив тiла членистоногих?
Є наявність твердої кутикули, що виконує не тільки захисну функцію, а є також зовнішнім скелетом
(екзоскелетом), до якого прикріплюються м'язи.
9. Якi типи паразитизму притаманнi членистоногим?
Ектопаразити, постійні паразити людини та тимчасові паразити. Також можуть бути випадковими
паразитами.
10. Яка вiдмiннiсть мiж ектопаразитом i ендопаразитом?
Ектопаразит паразитує на зовнішніх покривах організму; ендопаразит паразитує у внутрішньому
середовищі організму.
11. Яке медичне значення мають ракоподiбнi?
Вони є переносниками збудників хвороб; зокрема вищі раки та краби є переносниками Paragonimus
ringeri, а рачок циклоп може бути переносником Diphyllobothrium latum та Dracunculus medinensis.
12. Які морфологiчнi особливостi мають павукоподiбні?
ВІДМІННІ
ОЗНАКИ
Кількість видів
Розміри тіла
КЛАС РАКОПОДІБНІ
(Crustaceae)
Понад 20 000
Від часток мм (галузестовусі,
веслоногі) до 3 м (краб
макрохейра)
Головогруди,черевце
КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ
(Arachnida)
Понад 36 000
Від 0,2 мм (кліщі) до 20 см
(скорпіони, павуки-птахоїди)
Дві пари (4): антени та антенули
Головогруди, черевце (у кліщів
часто всі відділи злиті)
Відсутні
Три пари (6): верхні (1) і нижні (2)
щелепи
Дві пари (4): верхні щелепи (1) і
ногощупальця (1)
Кількість
ходильних ніг
Крила
Різна (у десятиногих – п’ять пар)
Чотири пари (8)
Відсутні
Відсутні
Ротовий аппарат
Травна система
Гризучий
Рот, глотка, стравохід, шлунок –
жувальний і цідильний (передній
відділ); середня кишка з печінкою
(середній відділ); задня кишка і
анус (задній відділ)
Смоктальний
Рот, глотка, стравохід,
смоктальний шлунок і шлунок зі
сліпими виростами (передній
відділ); середня кишка з
печінкою (середня відділ); задня
кишка і анус (задній відділ)
Органи дихання
Кровоносна
система
Зябра
Серце п’ятикутне 3 клапанами; є
артерії, вени і капіляри
Легеневі мішки і трахеї
Серце трубчасте, є артерії,
гемолімфа безколірна
Видільна
система
Нервова система
Пара зелених залоз (видозмінені
метанефридії)
Надглотковий, під-глотковий
вузли 3 нервовим кільцем і
черевний нервовий ланцюжок
Мальпігієві судини
Відділи тіла
Кількість
вусиків
Кількість
ротових кінцівок
Органи чуттів
Головогрудний вузол (злиття 5
пар нервових вузлів) і черевний
нервовий ланцюжок
Одна пара складних очей, органи
Одна – чотири пари простих
нюху на антенулах, органи дотику
очей, органи дотику на
на антенах, органи рівноваги в
ногощупальцях,органи хімічного
основі антенул
чуття в щілинах кутикули
КЛАС КОМАХИ
(Insecta)
1 500 000
Від 0,21 мм (наїзникяйцеїд алаптус) до 30 см
(метелик орнітоптера)
Голова, груди, черевце
Одна пара (2): антени або
сяжки
Три пари (6): верхня і
нижня щелепи, верхня і
нижня губа
Три пари (6)
Дві пари (рідше одна
пара або відсутні)
Різноманітний
Рот, глотка, стравохід,
воло, жувальний шлунок
(передній відділ); середня
кишка без печінки
(середній відділ); задня
кишка і анус (задній
відділ)
Трахеї
Не зв’язана з дихальною
системою; серце
трубчасте з короткою
аортою
Мальпігієві судини і
жирове тіло
Більший надглотковий,
підглотковий вузли 3
нервовим кільцем і
черевний нервовий
ланцюжок
Одна пара складних очей,
органи нюху на вусиках,
органи дотику і смаку на
ротових придатках
13. Яке медичне значення мають павукоподiбнi?
Медичне значення мають представники ряду скорпіонів, павуків і кліщів. Серед скорпіонів і павуків
є велика кількість отруйних видів, небезпечних для людини. Кліщі відомі як тимчасові і постійні
паразити. За медичним значенням виділяють дві групи кліщів:тимчасові кровосисні ектопаразити,
які є переносниками й природними резервуарами збудників інфекційних хвороб; постійні шкірні
паразити людини.
14. Скiльки кiнцiвок мають павукоподiбнi i де цi кiнцiвки розмiщуються?
Кінцівок є шість пар. Дві пари - хеліцери і педипальпи - складають ротовий апарат, решта ходильні ніжки.
15. Якi морфологiчнi ознаки властивi клiщам?
Див.12
16. Чи властивий клiщам статевий диморфiзм?
Так, самка і самець відрізняються розмірами, інколи зовнішнім виглядом.
17. Яка кiлькiсть кiнцiвок бере участь в утвореннi ротового апарату клiща?
Чотири. Перша пара кінцівок являє собою хеліцери, що пристосовані для захоплювання і
подрібнення їжі. Друга пара - педипальпи (ногощупальці). Хеліцери і педипальпи зближені й
утворюють хоботок.
18. Якi типи ротового апарату властивi клiщам?
Колючо-сисний, гризучо-сисний, ріжучий.
19. Скiльки кiнцiвок у личинки клiща?
6 (3 пари).
20. За якими морфологiчними ознаками можна вiдрiзнити клiща вiд павука?
Кліщі: Ектопаразити. Розміри тіла значно менші за павуків. Особливістю зовнішньої будови
більшості кліщів є повне злиття головогрудей з черевцем. Тіло розділене на два відділи: невеличку
голівку - гнатосому і власне тулуб - ідіосому. У дорослих 4 пари ходильних ніжок. Дихання кліщів
або шкірне, або за участю трахей, що відкриваються назовні стигмами. Хеліцери і педипальпи
зближені й утворюють хоботок. Покриви тіла у деяких груп кліщів. м'які, в інших - місцями
ущільнені, з твердими щитками. У деяких тіло вкрите щільним панциром. На кінцях ніжок є
присоски або нігтики, або і те й інше. Дихання кліщів або шкірне, або за участю трахей, що
відкриваються назовні стигмами.
Павуки: Майже всі павукоподібні - наземні тварини. Тіло більшості з них складається з
головогрудей і черевця. У скорпіонів черевце членисте (12 сегментів). Кінцівок є шість пар. Тіло
вкрите хітинізованою кутикулою. Органами дихання є легеневі мішки і трахеї.
21. У чому полягає особиста профiлактика укусiв клiщiв?
Носіння закритих комбінезонів у Тайзі, перевірка свого тіла на предмет кліщів після прогулянки
лісом, використання репелентів.
22. Як називають тимчасового хазяїна, на якому живляться клiщi?
Хазяїн-живитель (факультативний хазяїн).
23. Як охарактеризувати трансоварiальну передачу збудника хвороби?
Це передача збудника хвороби нащадкам шляхом проникнення його у яйцеклітину.
24. Якi клiщi є переносниками збудника тайгового енцефалiту?
Тайговий кліщ (Іxodes persulcatus).
25. Чи короста є трансмiсивною хворобою?
Ні, кліщів – збудників трансмісивних хвороб відносять до трьох родин: іксодові, аргасові, гамазові.
26. Де локалiзується збудник корости в органiзмi хазяїна?
Епідерміс, уражаються переважно ділянки тіла з ніжною, тонкою шкірою: міжпальцеві складки,
згинальні поверхні кінцівок, пахвові западини, живіт, промежина.
27. Який тип паразитизму характерний для коростяного свербуна?
Ектопаразитизм.
28. Яке медичне значення має вугрева залозниця?
Залозник вугровий - збудник демодикозу (залозна короста).
29. Які виділяють послiдовнi стадiї метаморфозу iксодових клiщiв?
Яйце → личинка → дві німфальні стадії → статевозріла особина.
30. Яке медичне значення собачого клiща?
Ixodes ricinus переносник збудників шотландського енцефаліту, весняно-літнього енцефаліту,
туляремії.
31. Яке медичне значення мають клiщі-дермацентори?
Передають збудник туляремії, бурцельозу (Dermacentor marginatus et pictus), спірохети збудників
кліщового висипного тифу (Dermacentor nuttali).
32. Хто є природним резервуаром вiрусу тайгового енцефалiту?
Ixodes persulcatus.
33. Яке медичне значення має селищний клiщ?
Кліщі роду Ornithodorus є переносниками збудника кліщового поворотного тифу. Встановлена
трансоваріальна і трансфазова передачі збудника.
34. Яке медичне значення мають гамазовi клiщi?
Кліщі роду Gamazoidea є постійними чи тимчасовими паразитами птахів і ссавців. Через птахів і
гризунів людині передаються різні інфекціїні хвороби.
35. Збудником корости є:
в) Sarcoptes scabiei;
36. Циклоп — промiжний хазяїн:
а) Diphyllobothrium latum;
в) Dracunculus medinensis;
37. Клiщi є:
б) паразитами;
в) збудниками хвороб;
г) переносниками збудникiв iнфекцiйних хвороб;
д) тимчасовими паразитами людини і теплокровних тварин;
38. Ixodes ricinus переносить збудникiв:
б) весняно-лiтнього енцефалiту;
в) туляремiї;
39. Тiло подiлене на головогруди та черевце у:
а) павукоподiбних;
в) ракоподiбних.
40. Прiсноводнi раки є промiжними хазяїнами для:
а) Echinococcus granulosus;
б) Hymenolepis nana;
в) Clonorchis sinensis;
г) Opisthorchis felineus.
41. Серед названих клiщiв збудниками захворювань є:
а) Sarcoptes scabiei;
б) Demodex folliculorum;
42. Клiщi мають такі типи ротового апарату:
а) колючо-сисний;
б) гризучий;
43. Нiмфа клiщiв має:
а) чотири пари ходильних кiнцiвок;
б) недорозвиненi статевi залози;
44. У клiщiв iмагiнальної стадiї розвитку є:
в) чотири пари ходильних кiнцiвок.
45. Серед клiщiв до тимчасових кровосисних ектопаразитiв належить:
б) Ixodes ricinus;
в) Ornithodorоs papillipes;
46. Ixodes ricinus пiдтримує в природi осередки:
а) туляремiї;
47. Переносником збудника весняно-лiтнього енцефалiту може бути:
а) Ixodes persulcatus;
б) Ixodes ricinus;
48. Переносником збудника тайгового енцефалiту може бути:
б) Ixodes persulcatus;
49. Переносником збудника клiщового висипного тифу є:
а) Dermacentor pictus;
б) Dermacentor marginatus;
в) Dermacentor nuttalli;
50. До клiщiв, якi можуть передавати людинi збудника туляремiї, вiдносять:
а) Ixodes ricinus;
в) Dermacentor pictus;
51. Трансоварiальна передача збудникiв вірусних хвороб притаманна:
а) Ixodes persulcatus;
б) Ornithodorоs papillipes;
в) Ixodes ricinus;
г) Sarcoptes scabiei.
52. Представником аргасових клiщiв є:
б) Ornithodorоs papillipes;
53. Клiщi родини Gamasoidea є:
а) збудниками хвороб у людини;
г) паразитами птахів та гризунів.
54. Серед клiщiв постiйними паразитами людини є:
в) Sarcoptes scabiei;
г) Demodex folliculorum.
55. Клiщ, здатний спричиняти тяжкi алергiчнi реакцiї в органiзмi людини, — це:
в) Dermatophagoides pteronyssimus;
Контрольні тести
1. Група спелеологів вивчала печеру у Середній Азії. Післяцього деякі члени групи виявили на собі
дрібних членистоногих. Лікар, який був у складі групи, розглянув членистоногих за допомогою
лупи. Він побачив, що кожна тварина має овальне тіло, головогруди, повністю злиті з черевцем, 4
пари кінцівок і хоботок на черевному боці. Спинного щитка не було виявлено. Ця тварина є:
В Аргасовим кліщем.
2. Під час мікроскопічного дослідження зішкрібків епідермісу шкіри, взятих з ділянок тіла хворого,
виявили членистоногих, що мали такі морфологічні особливості: тіло овальне, довжиною 0,3 мм,
спинний бік опуклий, 4 пари вкорочених ніг, очі відсутні, ротовий апарат гризучого типу. Який кліщ
паразитує у хворого?
A. Sarcoptes scabiei.
3. Серед ракоподібних є такі, що можуть бути проміжними хазяями в циклі розвитку гельмінтів. Для
якого гельмінта прiсноводнi раки i краби є промiжними хазяями?
A. Paragonimus ringeri.
4. У наведений список інфекційних хвороб випадково потрапило інвазійне захворювання, збудником
якого є представник членистоногих. Вкажіть цю хворобу.
A. Короста.
5. Деякі кліщі здатні до тривалого голодування (10 років) і мають від 2-ох до 8-ми німфальних стадій.
Через це цикл розвитку таких кліщів може охоплювати період у 25 років. Назвіть такого кліща:
A. Ornithodorоs papillipes.
6. Для деяких членистоногих характерна трансоваріальна передача збудників хвороб. Якому
організму це властиво?
A. Ornithodorоs papillipes.
7. Під час прогулянки в широколистяному лісі групу відпочиваючих покусали кліщі. Незабаром серед
цих людей з’явилися хворі на енцефаліт. Це сталося після укусів:
A. Ixodes ricinus.
8. Серед кліщів зустрічаються переносники збудників інфекційних хвороб. Зокрема, захворювання
людей на тайговий енцефаліт може відбуватися після укусів:
A. Ixodes persulcatus.
9. До лікаря звернувся чоловік віком 40 років. Він – житель Казахстану, який мешкає в глиняному
будинку. У щілинах помешкання він знайшов членистоногих з овальним видовженим тілом, з дещо
загостреним переднім кінцем, темно-сірого кольору. Ротові органи тварин знаходяться у заглибленні
на черевній поверхні. Тварини мають по 4 пари ходильних ніг, на рівні першої пари яких
розташований статевий отвір. Вкажіть вид членистоногого:
A. Ornithodorоs papillipes.
10. Під час обстеження хворого встановлено діагноз: весняно-літній енцефаліт. Зараження людини
могло відбутися під час укусу:
A. Собачого кліща.
11. В помешканні людини можна зустріти синантропних кліщів. Ці дрібні організми завдають значної
шкоди здоров’ю людей, спричиняючи тяжкі алергічні захворювання. Назвіть такого кліща:
Е. Dermatophagoides pteronyssimus.
12. Дівчина 16-ти років звернулась до дерматолога у зв’язку зі значним ураженням шкіри обличчя
вугревою висипкою. Під час мікроскопії вмісту волосяних сумок пацієнтки були виявлені дрібні
членистоногі, червоподібної форми, з чотирма
парами редукованих кінцівок. Вкажіть назву
цих тварин:
D Demodex folliculorum.
13. Серед членистоногих зустрічаються як збудники хвороб, так і переносники збудників хвороб.
Вкажіть хворобу, що спричинюється представником типу Членистоногі:
A. Демодекоз.
14. В останні роки у Приураллі реєструються випадки захворювання людей на тайговий енцефаліт.
Специфічним переносником віруса тайгового енцефаліту є:
B Ixodes persulcatus.
15. Багато з кліщів є тимчасовими ектопаразитами людини і тварин і здатні передавати їм збудників
інфекційних хвороб. Зокрема, переносниками збудника кліщового висипного тифу є:
A. Dermacentor nuttalli.
16. Серед тимчасових ектопаразитів людини відомі представники родини Argasidae. Зокрема,
біологічним переносником збудника кліщового поворотного тифу є:
A. Ornithоdorus papillipes.
17. Серед кліщів є такі, шо можуть жити в помешкані людини і псувати харчові продукти. Вкажіть
таку тварину:
A. Tyroglyphus farinae.
18. Sarcoptes scabiei – це внутрішньошкірний паразит, що спричинює у людини коросту. Він
оселяється в:
A. Роговому шарі шкіри.
19. У хворого вугровий висип. Під час мікроскопії матеріалу із вмісту локалізованих в шкірі гнійних
фолікулів виявлено живих видовжених членистоногих з 4 парами редукованих кінцівок. Збудник якої
хвороби паразитує у хворого?
A. Демодекозу.
20. До лікаря звернувся пацієнт з приводу сильного свербежу шкіри, особливо на нижній частині
живота та між пальцями рук,. На шкірі хворого помітні звивисті ходи білувато-брудного кольору.
Встановлено, що причиною вказаного стану пацієнта став кліщ. На який діагноз вказують наведені
дані?
A. Короста.
Тема 27
Паразитичнi членистоногi. Двокрилi — збудники та переносники
збудникiв хвороб
Ситуацiйнi задачi
№ 1. Пiсля повернення до Києва iз Закавказзя, де проводилися розкопки, деякi члени археологiчної
експедицiї помiтили в себе на обличчi болючi виразки. Вiдомо, що під час експедицiї людей турбували дрiбнi кровосиснi лiтаючi комахи. При дослiдженні матерiалу, взятого з виразки, лiкар виявив
вiдомi вам одноклiтиннi джгутикові органiзми. Назвiть збудника захворювання та переносника збудника захворювання, що спостерiгалося в членiв експедицiї. Якi профiлактичнi заходи необхiдно було здійснити членам експедицiї, перш нiж вирушати до Закавказзя?
№ 2. Улiтку працiвники відповідної служби за допомогою iнсектицидiв винищували iмаго комарiв та
мошок. Однак помiтного тривалого зниження чисельностi кровососiв не спостерiгалося. Яку помилку
допустили працiвники? Як саме можна ефективно знизити чисельнiсть паразитичних комах з найменшою шкодою для навколишнього середовища?
№ 3. Житель Одеси потрапив у лiкарню в гарячковому станi, який повторюється в нього кожнi 72 год.
Вiдомо, що пiвтора мiсяця тому вiн повернувся з Африки, де вiдпочивав декiлька тижнiв. Коли чоловiк перебував в Африцi, його вночi турбували кровосиснi лiтаючi комахи. Аналiз кровi хворого показав наявнiсть в еритроцитах найпростiших, що належать до споровикiв. Назвiть збудника i переносника збудника захворювання.
№ 4. Жителька селища, що знаходиться на півночі України, звернулася в лiкарню зi скаргами на набряки повiк i кон’юнктиви, сильний бiль у лiвому оцi. Пiд час хiрургiчного втручання в неї з ока було
видалено фiлярiю. Було встановлено, що нещодавно жінка перебувала в Африцi, куди їздила на
відпочинок. Назвiть iмовiрного переносника збудника захворювання в жінки.
№ 5. В одному iз селищ на півночі України кiлька рокiв пiдряд фiксувалося масове розмноження
осiнньої жигалки. Яку небезпеку для місцевих жителів це може створювати? Який перiод року найiмовiрнiший для зараження людей iнфекцiйними хворобами, збудників яких може переносити осiння
жигалка? Яких заходiв потрiбно вжити, щоб запобiгти спалаху епiдемiй, повʼязаних з активністю цієї
тварини?
№ 6. До полiклiнiки звернувся робiтник тваринницької ферми, який напередодні був у туристичнiй
поїздцi в Туреччинi: у нього на волосистiй частинi голови утворилася рана. Пiсля обстеження й оброблення рани лiкар витяг з неї червоподiбних личинок комах розмiром 1 мм, які стали причиною
захворювання. Про який дiагноз у хворого свiдчать цi данi? Яка комаха стала причиною хвороби
робiтника тваринницької ферми?
№ 7. До київської лiкарнi привезли журналiста, який деякий час перебував у вiдрядженнi в Конго.
Пiд час лабораторного дослiдження в кровi пацієнта було виявлено трипаносоми. Назвiть переносника збудника захворювання, що спричинюється ними.
№ 8. Жінка 40-ка років повернулась з Мексики 2 місяці тому. Вона скаржиться на свербіж шкіри,
переважно на стегнах і гомілках, який особливо її турбує вночі. На деяких ділянках кінцівок шкіра
набула вигляду “лимонної кірки”. В біоптатах шкіри жінки виявлено збудника онхоцеркозу. З укусом
якої комахи повʼязаний розвиток захворювання у жінки?
№ 9. Улiтку до житла мешканцiв Києва залiтали комарi, серед яких могли бути й представники роду
Anopheles. За якими ознаками можна визначити iмаго комара Anopheles? Чи iснує ймовiрнiсть зараження мешканцiв Києва на малярiю?
Запитання i тестовi завдання
1. Які морфологiчні особливості комах?
Тіло чітко поділене на три відділи: голову, груди, черевце. Голова рухомо з'єднана з грудьми. Вона
несе придатки - вусики (антени) і ротові органи. Антени являють собою органи нюху. Ротовий
апарат складається з трьох пар кінцівок - пари верхніх щелеп і двох пар нижніх щелеп. Покриви
тіла - хітинізована кутикула й одношаровий епітелій (гіподерма), багатий на різноманітні залози отруйні, воскові, пахучі, шовковидільні тощо. Кровоносна система незамкнута. Нервова система
досягає виключно високого рівня розвитку і складається з головного мозку, навкологлоткових
конектив (поздовжніх стовбурів) і черевного нервового ланцюжка. Головний мозок (надглотковий
ганглій) має три відділи: передній, середній і задній. Розмноження тільки статеве. У деяких видів
спостерігається партеногенез. Так, у бджіл з незапліднених яєць розвиваються трутні. Іноді
спостерігається чергування поколінь, які розмножуються з заплідненням і партеногенетично.
2. Яке медичне значення мають комахи?
Gереносники збудників різних інфекційних та інвазійних хвороб людини.
3. Якi паразитичнi комахи розвиваються з повним метаморфозом?
До комах з повним перетворенням належать ряди твердокрилих (або жуків), лускокрилих (або
метеликів), перетинчастокрилих (мурахи, оси, бджоли, їздці), бліх, двокрилих тощо.
4. Якi паразитичнi комахи розвиваються з неповним метаморфозом?
До комах з неповним перетворенням належать ряди напівтвердокрилих (або клопів), вошей, бабок,
прямокрилих (сарана, коники), тарганових, пухоїдів, термітів тощо.
5. Якi комахи є механiчними переносниками збудників хвороб?
Stomoxys calcitrans(кровососна муха), рід Chrysops, Blatta orientalis(тарган чорний), Blatta
germanica(рижий тарган).
6. Яку спiльну назву мають хвороби, поширюванi специфiчними переносниками?
Трансмісивні.
7. Яких тварин називають синантропними?
Синантропні тварини — це ті, які живуть поруч з людиною; різною мірою пристосувались до
створених або видозмінених людиною умов середовища.
8. Якi двокрилi є синантропними?
Musca domestica,(муха кімнатна) рід Culex, рід Simulium.
9. Які представники двокрилих можуть бути специфiчними переносниками нематод?
Мошки родини Simulium, ґедзі родини Chrysops, комарі роду Anopheles, Aedes, Culex.
10. Якi двокрилi є компонентами гнусу?
Москіти, мошки, ґедзі, мокреці, оводи, комарі.
11. Якi двокрилi є личинковими паразитами?
Wohlfahritia magnifica, оводи.
12. Яке епiдемiологiчне значення має кiмнатна муха?
Поширення збудників дизентерії, поліомієліту, холери, туберкульозу, гепатиту А.
13. Який тип ротового апарату властивий Musca domestica?
Лижучо-сисний.
14. Представники яких родів, що включають кровосисних комарiв, поширенi в Євразiї?
Anopheles, Culex, Aedes.
15. На якi вiддiли подiляється тiло комара?
Голову, груди та черевце.
16. Чи можна неозброєним оком вiдрiзнити iмагiнальну стадiю розвитку комара роду Anopheles
вiд такої комарiв родiв Culeх i Aedes?
Так. У самки Anopheles щупики довжиною такі, як хоботок, у самця щупики довжиною такі, як
хоботок, мають булавоподібні потовщення;
у самки Culeх щупики досягають 1/3 довжини хоботка, у самця щупики довші, ніж хоботок, без
розширень на кінцях
17. Чи характерний статевий диморфiзм для комарiв роду Anopheles?
Так.
18. Чи водиться малярiйний комар в Українi?
Ні. Поширений переважно в Африці на південь від Сахари.
19. До яких груп консументiв належать самка та самець роду Culex?
Консументів другого/третього порядків.
20. Якi iснують заходи боротьби з москiтами?
Для знищення москітів застосовують інсектициди, головним чином із групи фосфорорганічних
препаратів. Обробку інсектицидами потрібно проводити як всередині, так і ззовні приміщень.
21. Чи може личинка москiта заразити людину лейшманiозом?
Ні.
22. Яке медичне значення має москiт Phlebotomus papatasii?
Специфічний переносник вісцерального та шкірного лейшманіозу, москітної лихоманки(хвороба
Папатачі).
23. Яке медичне значення має вольфартова муха?
Муха вольфартова є збудником міазу - хвороби, яка викликається проникненням личинок у тканини
людей і тварин.
24. Яке медичне значення має осiння жигалка?
Smomoxys calcitrans є механічним переносником збудників туляремії, сибірки, стафілокока.
25. Яке медичне значення мають ґедзi?
Вони є специфічними переносниками збудників лоалозу, механічними переносниками збудників
туляремії, сибірки.
26. Який тип метаморфозу притаманний ґедзям?
Повний метаморфоз.
27. Яке медичне значення мають мошки?
Вони є механічними переносниками збудників чуми, туляремії, сибірки, прокази; специфічні
переносники мікрофілярій.
28. Яке медичне значення мають мокрецi?
В Африці вони передають збудників акантохейлонематозу, онхоцеркозу, на узбережжі Карибського
моря - збудників мансонельозу, в Китаї - збудників японського енцефаліту. В Україні з мокреців
виділено нейротропного віруса, у Західному Сибіру - збудника туляремії.
29. Представники ряду Двокрилі:
б) двi пари крил;
в) три пари кінцівок;
30. Комарi роду Anopheles передають людинi збудникiв:
а) малярiї;
31. Личинки комарiв родів Culeх i Aedes:
а) мають дихальний сифон;
в) мають стигми;
г) мають анальнi зябра.
32. Москiти — переносники збудникiв:
а) шкiрного i вiсцерального лейшманiозу;.
33. Ротовий апарат кiмнатної мухи:
а) лижучо-сисний;
34. Осiння жигалка (Stomoxys calcitrаns) — переносник збудника:
г) сибiрської виразки.
35. Промiжними хазяїнами деяких видiв гельмiнтiв можуть бути:
а) ґедзi;
г) мошки;
36. Для боротьби з комарами використовують:
а) репеленти;
в) iнсектициди.
37. Переносником збудника малярiї є:
в) комар роду Anopheles;
38. Зараження людини малярією відбувається:
а) при укусi самки комара роду Anopheles;
39. Самки комарiв роду Anopheles за способом живлення є:
в) факультативними гематофагами;
40. Дихальний сифон у виглядi трубки на передостанньому членику мають личинки комарiв
роду:
а) Culeх;
41. Лялечки комарiв роду Anopheles мають дихальнi трубки:
а) конiчної форми;
42. У ротовому апаратi самки комарiв роду Anopheles:
б) нижньощелепнi щупики за довжиною приблизно рiвнi з хоботком;
43. Личинки комарiв роду Anopheles живуть у:
г) виключно в чистих або майже чистих водоймах.
44. Зона поширення комарiв роду Anopheles знаходиться в радiусi:
в) 3 км вiд мiсця виплоду;
45. Комарi родів Anopheles i Aedes є промiжними хазяїнами для:
а) Wuchereria bancrofti;
46. Серед членистоногих механiчними переносниками збудникiв хвороб можуть бути:
а) Ixodes ricinus;
б) Musca domestica;
в) Stomoxys calcitrans;
г) Phlebotomus papatasii.
47. Комахами, що паразитують у людини тiльки на личинковiй стадiї, є:
б) Wohlfahrtia magnifica;
48. Переносником збудника сибiрської виразки є:
в) Stomoxys calcitrans
49. Захворюванням, яке спричинюється личинками двокрилих комах, є:
в) мiаз;
50. Комахами, що паразитують тiльки на стадiї iмаго, є:
а) мошки;
51. Комахами з повним перетворенням є:
а) комарi;
б) москiти;
г) мошки.
52. Вольфартова муха вiдкладає личинки в:
а) пошкодженi дiлянки шкiри людини;
в) нiс, очi й вуха людини;
53. Glossina palpalis є специфiчним переносником збудника:
а) африканської сонної хвороби;
54. Ґедзi роду Chrysops є промiжними хазяїнами для:
б) Loa loa;
55. Ґедзi можуть бути механiчними переносниками збудника:
б) туляремiї;
в) сибiрської виразки;
56. Мошки є специфiчними переносниками збудника:
а) онхоцеркозу;
57. Москiти є специфічними переносниками збудника:
а) малярiї;
58. Мошки — механiчнi переносники збудника:
б) туляремiї;
Контрольні тести
1. Комарі різних родів характеризуються відмінностями не тільки в морфологічній організації, а й у
способах відкладання яєць. Зокрема, самками роду Anopheles яйця відкладаються:
A. Розкидано, поодинці, кожне з них має плавальну камеру.
2. У поширенні збудників ряду інфекційних хвороб беруть участь комахи. Вкажіть представника
двокрилих, що є переносником збудника туляремії:
A. Ґедзь
3. Яйця комарів Anopheles відрізняються за будовою від яєць Culex i Aedes, не тільки за способом їх
відкладання твариною, а й за будовою. Вони мають:
A. Плавальну камеру.
4. Чоловік упродовж двох років працював в одній із африканських країн. Через місяць після
повернення в Україну він звернувся до офтальмолога зі скаргами на біль в очах, набряки повік,
сльозоточивість. Під кон’юнктивою ока лікар виявив гельмінта довжиною 30 - 50 мм і встановив
діагноз ‒ лоаоз. Які комахи, кусаючи хворого, могли передати йому збудника цієї хвороби?
A. Ґедзi.
5. Серед предстаників типу Членистоногі трапляється специфічний переносник збудника протозойної
хвороби. Назвіть цю комаху:
A. Phlebotomus papatasii.
6. Серед комах трапляються як збудники хвороб, так і переносники збудників хвороб. Назвіть
збудника хвороби людини:
A. Wohlfahrtia magnifica.
7. Комар роду Anopheles відомий як остаточний хазяїн малярійного плазмодія і одночасно може бути
переносником збудників деяких гельмінтозів. Назвіть один із них:
A. Вухереріоз.
8. Група дослідників знаходиться в осередку трипаносомозу, збудником якого є Trypanosoma brucei
rhodesiense. Укусу яких комах їм потрібно уникати, щоб запобігти зараженню на трипаносомоз?
A. Glossina morsitans.
9. У хворого підвищена температури тіла, загальна слабкість, гострий біль у животі, часті рідкі
випорожнення з домішками крові і слизу 10-12 разів на добу. Під час мікроскопічного дослідження
фекалій виявлено найпростіших розміром 30-40 мкм, цитоплазма яких містить фагоцитовані
еритроцити. Хворому встановлено діагноз — амебіаз. Яка комаха може бути механічним
переносником збудника цієї хвороби?
A. Musca domestica.
10. Турист знаходиться в осередку дерматотропного лейшманіозу. Профілактичне щеплення проти
нього не було проведено цій людині через наявність у неї протипоказань. Укусів яких комах треба
уникати туристові?
A. Москітів.
11. Журналіст, працюючи тривалий час в одній з країн Африки, звернувся до лікаря з приводу
подразнення шкіри, висипки, збільшення лімфовузлів, послаблення зору. Під кон’юнктивою ока
пацієнта були знайдені філярії. Їх поява в організмі людини стала наслідком укусів:
A. Гедзів.
12. У деяких регіонах світу поширені випадки захворювання людей на малярію. Які комахи є
біологічними переносниками збудника цієї хвороби?
A. Комарі роду Anopheles.
13. Серед представників двокрилих є організми, здатні брати участь в передачі людині збудника
дизентерії. Назвіть одного з них:
A. Musca domestica.
14. Один з представників двокрилих, паразитуючи на личинковій стадії в організмі людини, може
спричинювати у неї міаз. Назвіть таку комаху:
A. Wohlfahrtia magnifica.
15. Відомо, що деякі комахи є компонентами гнусу. Яка тварина, що входить до його складу, може
бути переносником збудника лейшманіозу?
A. Москіт роду Phlebotomus.
16. Хворому було встановлено діагноз - онхоцеркоз. Які комахи, кусаючи хворого, могли передати
йому збудника цієї хвороби?
A. Мошки роду Simulium.
17. В лабораторії вивчали комаху, яка може бути механічним переносником збудника туляремії, а у
тропіках вона є специфічним переносником збудника онхоцеркозу. Назвіть цю комаху:
A. Мошка роду Simulium.
18. В лабораторії досліджували комах, серед яких могли бути такі, що паразитують у людини лише
на личинковій стадії. Назвіть таку комаху:
B. Wohlfahrtia magnifica.
19. За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя на малярію щорічно хворіють приблизно
250 млн. людей. Ця хвороба трапляється переважно в тропіках і субтропіках. В поширенні її збудника
бере участь:
A. Комар роду Anopheles.
20. Серед паразитичних двокрилих є види, які не живляться на стадії імаго. При цьому ротові органи
у дорослих комах взагалі не розвинені, внаслідок того, що личинки цих тварин паразитують у
порожнинах органів, під шкірою диких та свійських парнокопитних та непарнокопитних тварин, чим
наносять значної шкоди тваринництву. Вкажіть цих комах:
А Оводи.
Тема 28
Паразитичнi членистоногi: вошi, блохи, клопи. Таргани
Ситуацiйнi задачi
№ 1. До лiкаря звернувся студент, що проживає в гуртожитку. Вiн скаржиться на свербіж в дiлянцi
паху. З волосся лобкового підвищення лiкар зняв членистоногих розмiром 1—1,5 мм. Тiло паразита
сплюснуте в дорсовентральному напрямку. Груди й черевце майже не вiдмежованi. Три пари кiнцiвок
закiнчуються кiгтиками, що мають форму гачка. На який дiагноз вказують наведенi данi?
№ 2. Хворому було встановлено дiагноз — висипний тиф. Пiсля дезiнфекцiї його речей вошi загинули, але через не досить старанну обробку залишилися гниди, з яких невдовзi з’явилося нове поколiння
вошей. Чи може людина заразитися вiд них висипним тифом?
№ 3. Узимку мешканцi гуртожитку почали скаржитися на те, що вночi їх постiйно кусають дрiбнi
комахи червонувато-бурого кольору (довжина тiла 4 —6 мм), якi дуже швидко пересуваються i при
роздавлюваннi яких залишаються на бiлизнi кривавi плями. Укуси цих комах болючi. Пiсля укусiв на
тiлi з’являються папули, а в деяких постраждалих – навiть алергiйнi реакцiї. Про яких комах iде мова?
Яких заходiв потрiбно вжити для боротьби з ними?
№ 4. До київської лiкарнi потрапив хворий, який деякий час перебував у вiдрядженнi в Бразилiї. Пiд
час лабораторного дослiдження в його кровi виявлено трипаносоми. Як мiг заразитися пацiєнт? Чи
небезпечний для оточуючих цей хворий?
№ 5. У міську лікарню потрапив хворий, у якого діагностовано хворобу Чагаса. З анамнезу відомо,
що пацієнт щойно повернувся з відрядження, під час якого він перебував у країнах Південної
Америки. Як міг збудник хвороби Чагаса потрапити в організм хворого? Чи існує необхідність
обстеження дружини пацієнта на наявність у неї цього захворювання?
№ 6. Людину одночасно вкусили блоха людська та воша головна. Чи однакова ймовірність зараження
чумою і поворотним тифом людини в результаті цього, якщо в тілі комах були збудники тих
інфекційних хвороб, переносниками яких вони є?
№ 7. Після відвідування лазні чоловік віком 25 років виявив у себе на окремих волосистих ділянках
тіла комах, які болісно кусали та викликали свербіж у місцях укусу. Лікар, до якого він звернувся за
допомогою, встановив діагноз – фтіріоз. Назвіть збудника цієї хвороби. Чи існує небезпека зараження
пацієнта також висипним тифом і поворотнім тифом через комах, що паразитували на ньому?
№ 8. Самка воші Pediculus humanus capitis, потрапивши на волосисту частину голови людини,
відклала яйця. Скільки діб триватиме розвиток личинок, що вилупляться з цих яєць?
Запитання i тестовi завдання
1. Якi членистоногi є постiйними ектопаразитами?
Воші.
2. Якi членистоногi постiйно живуть у помешканнi людини або на самiй людинi?
Воші, блохи, таргани.
3. Якi види тарганiв мають медичне значення?
Blatta orientalis, Blatella germanica.
4. Яке медичне значення мають вошi?
Головна та одежна воші – збудники педикульозу, лобкова – фтіріозу, слина вошей викликає свербіж,
шкіра грубіє, зявляються пігментні плями; переносники висипного і вошивого поворотного тифів,
окопної волинської лихоманки.
5. Як можна вiдрiзнити лобкову вошу вiд головної й одежної?
Одежна воша - світло-сірого кольору, найбільша (самка 2,2-4,7 мм, самець 2,1-3,7 мм довжиною).
Відмінні риси від головної воші - відносно тонкі і довгі вусики і згладжені, без глибоких вирізок, краї
сегментів черевця.
Головна воша - світло-сіра, з темними пігментованими плямами з боків черевця і грудей. Розмір
самки 2-4 мм, самця - 2-3 мм. Вусики відносно товсті і короткі, сегменти черевця відділені глибокими
вирізками.
Лобкова воша - найменша (самка до 1,5 мм, самець - 1,0 мм), тіло коротке, трапецієподібної форми.
Немає чіткого поділу на груди і черевце.
6. Чим вiдрiзняється самець одежної вошi вiд самки?
Самець. Довжина тіла - 2,1-3,7 мм. Як і у всього загону вошей, на передній гомілки пальцеподібні
вирости, яким самець притримує самку під час копуляціі. Задній кінець черевця закруглений, на
останньому сегменті зі спинної сторони розташовується копулятивний апарат.
Самка. Довжина тіла - 2,2-4,7 мм. Вентральні поздовжні м'язи зазвичай розташовані на IV сегменті.
Генітальні пластинки самки великі, з глибокою виїмкою. Як і у всіх вошей, біля основи стегон третьої
пари ніг є тупа шпора.
7. Чи належить вошивий висипний тиф до антропонозiв?
Так.
8. Яке медичне значення має личинка вошi?
Переносник висипного і вошивого поворотного тифів, окопної волинської лихоманки.
9. Чи можуть личинки лобкової вошi паразитувати на людинi?
Так.
10. Якi морфологічні ознаки вошей пов’язанi з паразитичним способом життя?
Колючо-сисний апарат, прості очі, крил немає, ніжки мають кігтики.
11. Який тип паразитизму властивий вошам?
Постійний ектопаразитизм.
12. Як називаються яйця вошей?
Гниди.
13. Якi морфологiчнi особливостi притаманні людській блосі?
Тіло безкриле, стиснуте з боків, складається із голови, грудей, черевця. Голова заокруглена спереду,
має пару простих очей і вусиків. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Груди складаються з трьох, а
черевце із 10 сегментів, на тілі є зубці, щетинки, шпички. Із трьох пар ніг задня найдовша, призначена
для стрибків.
14. Який тип ротового апарату притаманний блохам?
Колючо-сисний.
15. Чи є людська блоха облiгатним паразитом людини?
Ні.
16. Яке медичне значення мають блохи?
1) блоха людська паразитує переважно на людині; часто зустрічається на домашніх та хижих
тваринах, існує в помешканнях людини, виявляється повсюди; є переносником збудників чуми і
лепри (прокази);
2) блоха щуряча- паразитує переважно на гризунах, зустрічається частіше в Середній Азії, має
важливе значення в епідеміології чуми і щурячого рикетсіозу.
17. Чи переносить личинка блохи збудника чуми?
Так.
18. Якi клопи є паразитами?
Постільний клоп (Cimex lectularius), Клоп поцілунковий (Triatoma infestans)
19. Яке медичне значення має блощиця?
Передачі збудників будь-яких інфекційних захворювань постільним клопом не встановлено. Слина
постільного клопа містить отруйні речовини, що можуть викликати біль і подразнення в місці укусу,
появу пухирів.
20. За якими зовнiшнiми ознаками можна вiдрiзнити блощицю вiд селищного клiща?
Тіло овальне, довжиною 4-5 мм, червоно-коричневого кольору, покрите волосками, сплющене в
спинно-черевному напрямку. Ротовий апарат колючо-сисного типу, щупиків немає. Груди мають
рудименти крил. З черевного боку третього грудного сегмента відкриваються отвори пахучих залоз,
що обумовлюють специфічний запах клопів. Черевце в самок більш округле, у самців - вузьке.
21. Якi морфологiчнi особливостi притаманні триатомовому клопу?
Великі крилаті комахи з витягнутою головою конічної форми. Ротовий апарат колючо-сисного типу.
22. Яке медичне значення має триатомовий клоп?
Медичне значення поцілункових клопів полягає в тому, що вони є проміжними хазяїнами і
переносниками збудників американського трипаносомозу (хвороба Чагаса).
23. При укусi блощицi в ранку потрапляє слина, яка мiстить:
а) анестезуючi речовини;
б) отруйний секрет;
г) речовини, якi сприяють згортанню кровi.
24. Значення для людини Phthirus pubis полягає в тому, що ця тварина:
в) збудникiв iнфекцiйних хвороб не переносить.
25. Розвиток Pulex irritans вiдбувається:
а) з повним метаморфозом;
26. Збудники чуми в органiзмi блiх локалізуються у:
б) травній системі;
27. Зараження людини чумою вiдбувається внаслiдок:
а) укусу блохи;
б) потрапляння випорожнень блохи в шкiру пiд час її розчухування;
28. Личинка Pulex irritans:
б) не має кiнцiвок;
г) не має крил;
29. Phthirus pubis в людини паразитує:
а) на лобковому підвищенні;
б) на повiках;
в) пiд пахвами;
30. Blatella germanica має такi морфологiчнi ознаки:
а) довжина тiла 10—13 мм;
в) покриви тiла рудого кольору;
д) наявнiсть трьох пар кiнцiвок;
31. Синантропними комахами є:
а) Blatella germanica;
б) Musca domestica;
32. Розвиток тарганiв вiдбувається:
б) з неповним метаморфозом;
33. Таргани є:
б) механiчними переносниками бактерiй, цист найпростiших, яєць гельмiнтiв;
34. Для знищення тарганiв у помешканнi людини застосовують:
а) отрутохiмiкати;
б) репеленти;
в) iнсектициди;
35. Вошi належать до:
б) постiйних кровосисних ектопаразитiв;
36. Паразитування лобкової вошi спричинює в людини:
г) фтирiаз.
37. Розвиток вошей вiдбувається:
б) з неповним метаморфозом;
38. Ознакою, що свiдчать про вираженi адаптацiйнi можливостi у вошей до ектопаразитизму, є:
б) кiнцiвки, пристосованi до фiксацiї на волоссi людини;
в) наявнiсть ротового апарату колючо-сисного типу;
г) наявнiсть простих очей;
д) редукованi крила.
39. Паразитування головної та одежної вошей спричинює в людини:
в) педикульоз;
40. Pediculus humanus capitis притаманнi такi ознаки:
а) довжина самки близько 3—4 мм, самця 2—3 мм;
б) сiрий колiр комах, по боках тiла заглибини, вусики на головi короткi й товстi;
в) живиться кров’ю 2—3 рази на добу;
д) на кiнцiвках є кiгтики у формi гачкiв.
41. Лобкова воша є:
б) постiйним ектопаразитом;
42. За життя самка Pediculus humanus capitis вiдкладає до:
г) 300 яєць.
43. Тривалiсть життя Pediculus humanus capitis становить:
б) 27—38 дiб;
44. Медичне значення Pediculus humanus capitis полягає в тому, що ця тварина є:
в) переносником збудника вошивого поворотного тифу.
45. Медичне значення Pediculus humanus humanus полягає в тому, що ця тварина є переносником збудника:
в) поворотного тифу;
г) висипного тифу.
46. Самка Pediculus humanus capitis вiдрiзняється вiд самця за:
б) розмiром;
47. Збудник вошивого поворотного тифу потрапляє в органiзм людини пiд час:
в) роздавлювання вошi й потрапляння її гемолiмфи в ранку, що утворюється на шкiрi пiд час укусу
або внаслідок розчухування шкiри;
48. Збудник вошивого висипного тифу потрапляє в органiзм людини пiд час:
б) роздавлювання вошi й потрапляння її гемолiмфи в ранку, що утворилася на шкiрi пiд час укусу або
внаслідок розчухування шкiри;
в) потрапляння фекалiй вошi з рикетсiями в ранки на шкiрi або на слизовi оболонки очей та дихальних
шляхiв;
49. Phthirus pubis має такi морфологiчнi ознаки:
в) самцi завдовжки близько 1 мм, самки 1,5 мм;
г) тiло коротке, широке, груди й черевце майже не вiдмежованi;
50. “Чумний блок” формується в органiзмi:
а) Pulex irritans;
51. Розвиток блiх вiдбувається:
а) з повним метаморфозом;
52. Медичне значення Pulex irritans полягає в тому, що вона є:
а) бiологiчним переносником збудника чуми;
г) механiчним переносником збудника сибiрської виразки.
53. Cimex lectularius є:
а) тимчасовим ектопаразитом;
54. Розвиток клопiв вiдбувається:
б) з неповним метаморфозом;
55. Triatoma infestans є:
б) специфiчним переносником збудника американського трипаносомозу;
Контрольні тести
1. Дитину вночі покусали комахи. Згодом з’ясувалося, що ці комахи розвиваються з неповним
метаморфозом, є виключно тимчасовими ектопаразитами, збудників хвороб не переносять. Вкажіть
цих комах:
В Cimex lectularius.
2. У дитини, яка потрапила до дитячого притулку, на бровах були виявлені гниди тварини, котра є
постійним ектопаразитом людини, а збудників інфекційних хвороб не переносить. Яку комаху
виявили у дитини?
Е Phthirus pubis.
3. Серед комах зустрічаються такі, що використовують житло людини як середовище існування і
можуть бути тимчасовими ектопаразитами людини. Назвіть таку комаху:
A. Cimex lectularius.
4. Серед паразитичних членистоногих зустрічаються біологічні переносники збудників тих
трансмісивних хвороб, що спричинюються в людини найпростішими. Вкажіть таку комаху:
A. Triatoma infestans.
5. Після обстеження хворого встановлено діагноз ‒ педикульоз. Яка комаха спричинює це
захворювання в людини?
A. Pediculus humanus capitis.
6. Одним із способів запобігання розповсюдженню деяких інвазійних хвороб є знищення тих комах,
що являються переносниками їхніх збудників. Які речовини використовують з цією метою?
A. Інсектициди.
7. Деякі комахи можуть бути механічними переносниками збудників тих хвороб, які спричинюються
найпростішими. Назвіть таку комаху:
A. Blatta orienthalis.
8. Під час медичного огляду у юнака під пахвами та на лобку було виявлено сірого кольору комах,
розміром 1—1,5 мм, з коротким широким тілом. Вкажіть цих тварин:
A. Phthirus pubis.
9. До лікарні потрапив хворий з розчухами волосистої частини голови, на якій виявлено
членистоногих сірого кольору завдовжки 3 мм, зі сплющеним у дорсовентральному напрямку тілом
і 3 парами кінцівок. Вкажіть цих тварин:
A. Pediculus humanus capitis.
10. Дитина поскаржилася на свербіж потиличної та скроневих ділянок голови. Лікарем виявлено на
ній поверхневі виразки внаслідок розчухування і гниди білого кольору на волоссі. Який представник
членистоногих паразитує в дитини?
A. Воша головна.
11. У квартирі, де мешкала подружня пара, були виявлені дрібні комахи (4-5 мм довжиною)
коричневого кольору, з тілом сплющеним у спино-черевному напрямку. Вони мали сильний
специфічний запах. Укуси цих комах викликали у людей біль і подразнення в місці укусу. Вкажіть
цих комах:
D Cimex lectularius.
12. В осередку епідемії чуми було виявлено багато гризунів ‒ резервуарних хазяїв тих бактерій, що є
збудниками вказаної хвороби. Від цих тварин до людини збудника чуми переносили:
A. Xenopsуlla cheopis.
13. У наведеному списку членистоногих присутній біологічний переносник паразитичних
найпростіших. Назвіть його:
A. Triatoma infestans.
14. Кілька видів клопів є тимчасовими ектопаразитами людини. Один із видів, який трапляється в
тріщинах стін, норах тварин, може бути переносником збудника американського трипаносомозу
(хвороби Чагаса). Вкажіть цього клопа:
Е Triatoma infestans
15. Таргани, що трапляються у помешканнях людини, живляться залишками продуктів харчування,
нечистотами, тому можуть бути механічними переносниками збудників хвороб. Вкажіть таку
хворобу:
A. Лямбліоз.
16. Серед комах є тварина, що може бути переносником як збудника поворотного тифу, так і
збудника висипного тифу. Вкажіть цю тварину:
A. Pediculus humanus humanus.
17. Студенти наукового гуртка досліджували комаху сірого кольору, довжиною 2-3 мм. В неї вусики
на голові короткі і товсті. Ця комаха живиться виключно кров’ю людини і є постійним
ектопаразитом. Яку тварину вивчали студенти?
A. Pediculus humanus humanus.
18. Серед комах є паразити, з якими пов’язане поширення збудників інфекційних хвороб. Зокрема,
переносником збудника поворотного тифу є:
A. Pediculus humanus capitis.
19. Хворому, що повернувся до України з мандрівки Бразілією, було встановлено діагноз – хвороба
Чагаса. Яка комаха, кусаючи хворого, могла передати йому збудника цієї хвороби?
A. Triatoma infestans.
20. Під час профілактичного огляду школярів лікар виявив на голові кількох учнів білі блискучі яйця
членистоногого, прикріплені до волосся. Яка тварина паразитує у цих дітей?
С. Pediculus humanus capitis.
Тема 29
Рiзноманiтнiсть та медичне значення отруйних органiзмiв
Ситуаційні задачі
№1. У відділення інтенсивної терапії київської лікарні було доставлено чоловіка 40-ка років з
розладами травлення (пронос з домішками слизу і крові, блювота). У пацієнта спостерігалися
слабкий пульс, втрата свідомості, гостра серцева недостатність. З анамнезу відомо, що хворий 3 дні
тому вживав у їжу пластинчасті гриби. Незважаючи на інтенсивну терапію, пацієнт помер у лікарні
через тиждень. Після розтину тіла паталогоанатомом, виявилось, що смерть наступила в результаті
некрозу печінки. Який гриб родини аманітових міг стати причиною смерті чоловіка?
№2. Серед безхребетних тварин є такі, в ектодермі яких містяться жалкі клітини з отруйним
секретом, котрий служить для знерухомлення жертви і захисту від ворогів. Назвіть тип тварин, до
якого належать такі безхребетні і його представників, що зустрічаються в Україні.
№3. Студенти в Карпатах знайшли тварину, яка належить до класу Земноводні, ряду Хвостаті.
Тварина плямиста і має яскраве чорно-жовте забарвлення. Викладач пояснив студентам, що
вонаналежить до активно-отруйних неозброєних тварин. Він звернув увагу на те, що вид, про який
йдеться, занесений до Червоної книги України і потребує охорони. Назвіть цю тварину.
№ 4. Аквалангіст, пірнаючи в море в районі екватора, знайшов молюска з роду Conus і,
торкнувшись його рукою, відчув сильний біль та оніміння кінцівки. Які можливі наслідки зустрічі
аквалангіста з цим молюском? Чи потрібна людині термінова медична допомога?
Запитання i тестовi завдання
1. Якi органiзми називають отруйними?
Ті, які містять такі хімічні речовини, які, потрапивши в організм людини
або тварини, викликають отруєння.
2. Яких тварин відносять активно-отруйних?
Активно-отруйні тварини мають спеціалізований отруйний апарат:
отруйну залозу з вивідним протокою і ранить пристосування: зуби у
змій, жало у комах, колючки і шипи у риб.
3. Яких тварин відносять пасивно-отруйних?
Пасивно-отруйні ті тварини, що не мають спеціальних пристосувань та
органів для накопичення отрути та отруєння інших організмів. Наприклад,
жаби дерево лази мають на шкірі токсичну речовину.
4. Яких отруйних для людини представникiв кишковопорожнинних ви знаєте?
Медуза ризостома (Rhizostoma pulmo), морська оса (Chirnoxes fleckeri),
морська кропива (Chrysaora quinquecirrha), медуза хрестовичок
(Gonionemus vertens), синофор фезалія (Physalia physalis), ціанея (Cyanea
capillata), пелагія (Pelagia noctiluca)
5. Яких ви знаєте отруйних для людини тварин серед молюскiв?
Восьминіг (Hapalochlaena maculosa)
6. Як називається отруйна речовина, яку видiляє восьминiг
(Hapalochlaena maculosa)?
Макулотоксин.
7. Чи належать скорпiони до отруйних тварин
Так.
8. Якi представники павукоподiбних є отруйними для людини?
Каракурт, тарантул.
9. Якi мiсцевi й загальнi прояви отруєння в людини, якщо її вжалить
скорпiон?
Характерне відчуття страху, озноб, головний біль, біль у ділянці серця, серцебиття. Температура
нестабільна, задуха, слинотеча, нудота, посилення моторики кишківника. Можливі судоми
(особливо у дітей), рефлекси ослаблені. Хворий може загинути внаслідок паралічу дихання.
10. Чи отруйні для людини каракурти? Де вони поширені?
Так, бо отруєння проходить важко і часто закінчується смертю. Розповсюджені ці павуки в
Середній Азії, Молдові, на півдні Європи та України.
11. Які морфологiчні особливості притаманні тарантулу?
Розмір тіла до 3,5 см, живе у ґрунті в глибоких норках. Тіло зверху злегка буре, знизу чорне. Ноги
мають темно-бурі і жовтуваті поперечні кільця.
12. Чи можуть бути отруйними личинки представникiв лускокрилих?
Імаго лускокрилих, як правило, пасивно-отруйні, причому серед них є як первинно-отруйні види,
так і вторинно-отруйні.
13. Що вiдносять до отруйного апарату бджiл?
Жало, кисла та лужна залози.
14. Якi отруйнi риби живуть у Чорному морi?
Морський йорж, морський дракончик.
15. Якi земноводнi, що водяться в Українi, отруйнi для людини?
Саламандра плямиста, зелена жаба.
16. Якi рептилiї, що водяться в Українi, отруйнi для людини?
Гадюка звичайна та гадюка степова.
17. Які представники родини Вужеві отруйні для людини?
Різнокольоровий полоз, тигровий вуж, африканська сіра деревна змія,
африканський бумсланг.
18. Отрута якої змiї з родини Аспiдові вважається найсильнiшою?
Змія тигрова (Notechis scutatus).
19. Які ссавцi здатнi виробляти отруйний секрет?
Качкодзьоб, єхидна.
20. Які ссавцi резистентні до дiї отрут рептилiй?
Їжак, соня садова, мангуст, американський борсук, опосум, лісовий
хом’як.
21. Які тварини мають природний iмунiтет до отрут?
Нейтралізувати зміїну отруту здатні: їжак, соня садова, мангуст,
американський борсук, опосум, лісовий хом’як. Гризуни пустинь
несприйнятливі до отрути скорпіонів. Деякі птахи (лелеки, ворони,
кондори) здатні поїдати отруйних змій.
22. Які способи нейтралізації отрут тваринного походження ви знаєте?
Біологічний препарат антитіл(сироватка), що виробляється з крові тварин, які вже мають або яким
штучно виробили імунітет до захворювання.
23. Якi отруйнi речовини тваринного походження використовують в
медицині?
Бджолина отрута використовується для лікування ревматизму, при
захворюванні суглобів, подагри, невралгіях. Отрута гримучих змій
використовується для лікування епілепсії: багату на коагулянти отруту змій при гемофілії.
Кобротоксин при бронхіальній астмі.
24. Що являє собою апiтерапiя?
Апітерапія – це галузь терапії, що базується на лікування людей
продуктами бджолиної життєдіяльності: мед, маточкове молоко, перга,
віск, бджолина отрута.
25. Чим вiдрiзняються власне отруйнi рослини i випадково отруйнi?
Власне отруйні рослини - рослини, що містять специфічні речовини і здатні за певної дози і
тривалості впливу викликати хворобу чи смерть людини або тварини.
Випадково отруйні рослини- рослини, які за певних умов стали отруйними.
26. Якi ви знаєте отруйнi рослини серед покритонасiнних?
Блекота чорна, беладона звичайна, цикута отруйна, дурман звичайний.
27. Якi симптоми отруєння блекотою чорною?
Сонливість, нудота, блювання, загальна, слабiсть, посилене потовидiлення, зниження артеріального
тиску, тахікардія тощо.
28. Якi морфологiчнi особливостi беладони звичайної?
Листки тонкі, яйцеподібно видовжені або еліптичні, цілокраї, на верхівці загострені, до основи
звужуються в короткий черешок. Листки – чергові, але попарно зближені; один з них завжди значно
більший за інший. Довжина – 5-20 см, ширина – 3-10 см. Зверху зелені або бурувато-зелені, знизу
– світліші. Смак не визначається.
29. Якi морфологiчнi особливостi цикути отруйної?
Багаторічна трав'яниста рослина родини Зонтичні, 50-150 см заввишки.
Росте віх на сирих, болотистих місцях. Стебло голе, округле, часто з
пурпурним або фіолетовим відтінком, прямостояче, борознисте,
усередині порожнє, зовні червонувате, висотою до метра. Листки
пірчасто-складні. Цвіте влітку. Квітки дрібні, білі, зібрані у суцвіття
зонтик.
30. Якi морфологiчнi особливостi дурману звичайного?
Дурман звичайний (Datura stramonium L.). Ц е однорічна трав'яниста
рослинна з гіллястим порожнистим стеблом. Листки яскраво-зелені з
більш блідою нижньою поверхнею. Квіти великі, з лійкоподібними білими віночками.
31. Якi ви знаєте отруйнi гриби, що зустрічаються в Українi?
Сатанинський гриб, бліда поганка, червоний мухомор, несправжній дощовик, поганка біла.
32. Якi симптоми отруєння поганкою блiдою?
Через 6-10 год, інколи через 1-2 дні після вживання спостерігаються сильний пронос і безупинна
блювота, біль у животі, гемоглобінурія (червона сеча) тривалістю до 48 год. Втома, судоми
литкових м'язів, спрага, мало сечі, а на третій день помітне покращання (дуже оманливе). Згодом
розвивається гемолітична жовтяниця, а на п'ятий день - смерть внаслідок гострої печінковониркової недостатності.
33. Назвiть профiлактичнi заходи, що дозволяють запобігти отруєнню
рослинами, грибами.
Відмовитися від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживати штучно
вирощені печериці, гливи, купуючи їх у магазині. Не збирати гриби, які не знаєте, не вживати сирих
грибів. Оминати невідомі рослини; не вживати невідомих рослин у їжу;не вживати екстрактів трав,
виготовлених без узгодження з лікарем;не збільшувати самостійно дози екстрактів та відварів,
призначених лікарем.
34. Небезпечними для людини є павук:
б) каракурт;
д) тарантул.
35. Маточне молочко бджiл утворюється в:
а) слинних залозах;
36. Отруйнi властивостi грибiв зумовленi наявнiстю в їхнiх клiтинах:
б) мiкотоксинiв;
37. Отруйнi тварини подiляють на:
а) первинно-отруйних;
б) вторинно-отруйних
38. Смертельно отруйними грибами є:
а) блiда поганка;
б) сатанинський гриб;
в) мухомор червоний;
39. Продуктами життєдiяльностi бджiл є:
а) прополiс;
б) вiск;
д) маточне молочко;
40. Отруйною рослиною, яка використовуються в медичнiй практицi, є:
а) блекота чорна;
41. Отруйнi залози змiй — це видозмiненi:
б) слиннi залози;
42. Людина отруюється рослинними отрутами при:
а) споживаннi в їжу отруйних рослин;
б) вдиханнi отруйних речовин, якi видiляє рослина;
43. Речовини, що нейтралiзують отруту, називаються:
б) антитоксинами;
44. До озброєних активно-отруйних тварин, що зустрічаються в
Україні, належать:
а) бджола медоносна (Apis mellifera);
б) каракурт (Latrodectus tredecimguttatus);
в) гадюка звичайна (Vipera berus);
45. Укус павука-хрестовика спричинює в людини:
а) бiль у мiсцi укусу;
б) головний бiль та бiль у суглобах;
46. Отрута гадюкових змiй справляє на органiзм ураженого дiю:
а) гемолiтичну;
47. Отруйнi залози в павукiв вiдкриваються протокою на кiнцi:
б) хелiцер;
48. Отруйний апарат бджiл включає:
б) жало;
в) кислу та лужну залози;
49. Отруйнi залози бджiл є гомологами:
а) придаткових залоз статевого апарату самки;
50. Бджолина отрута застосовується для:
б) лiкування ревматизму;
51. Отруту гадюки Vip era berus застосовують для:
б) лiкування ревматизму;
Контрольні тести
1. Багато павукоподібних характеризуються наявністю отруйних залоз, в яких утворюється
секрет, токсичний для жертв цих тварин. Де розташовані отруйні залози в каракурта?
A. В основі хеліцер.
2. До наведеного списку збудників інвазійних хвороб випадково потрапила отруйна тварина.
Назвіть її :
B. Lycosa singoriensis.
3. Атропін – алкалоїд, що міститься в рослинах родини Пасльонові і може викликати в
людини тяжке отруєння. Вкажіть представника цієї родини:
А. Atropa belladonna.
4. Деякі отруйні комахи здатні вражати отруйних павукоподібних, зокрема, каракурта,
тарантула, павука-птахоїда. Такі комахи зустрічаються серед :
С. Дорожніх ос.
5. Одним з корисних для людини продуктів життєдіяльності бджоли медоносної є бджолиний
клей. Як ще називають цю речовину
В. Прополіс.
6. Відомо, що один із продуктів життєдіяльності бджіл утворюється при анаеробному бродінні
зібраного ними пилку. Вкажіть цей продукт:
Е. Перга.
7. В залежності від способу введення отрути в організм жертви активно-отруйних тварин
поділяють на озброєних і неозброєних. Яка з наведеного списку тварина належить до активноотруйних неозброєних
D. Жаба-ага.
8. Залежно від місця утворення і накопичення отрути в організмі первинно-отруйні тварини
поділяються на активно-отруйних та пасивно-отруйних. Яка з наведеного списку тварина
належить до пасивно-отруйних?
C. Риба фугу.
9. Відомо, що деякі отруйні тварини не здатні самостійно утворювати отруту, а накопичують її
із зовнішнього середовища. Як вони називаються?
В. Вторинно-отруйні.
10. Серед отруйних тварин виділяють пасивно-отруйних і активно-отруйних. Вкажіть
тварину, що належить до активно-отруйних озброєних?
В. Скорпіон кримський.
11. Отруйні властивості грибів зумовлені наявністю в них
мікотоксинів. Назвіть мікотоксин, що виробляється пліснявими
грибами роду Aspergillus і може спричинювати у людини цироз
печінки та рак:
В. Афлатоксин.
12. До пасивно-отруйних відносять тварин, в яких отруйні продукти метаболізму
накопичуються в окремих тканинах тіла. Вкажіть тварину, яка належить до цієї групи
С. Риба барабуля.
13. Вживання у їжу риби-фугу може спричинити смерть людини внаслідок паралічу
дихальних м’язів. Який небезпечний токсин утворюють ці риби?
B. Тетродотоксин
14. Дурман звичайний в людини викликає нервове збудження, головний біль, утруднення
дихання. Отруйні властивості цієї рослини зумовлює:
Е. Глікоалкалоїд.
15. При неправильному зберіганні картоплі відбувається позеленіння бульб внаслідок
накопичення в них отруйного глікоалкалоїду. Вживання такої картоплі може призвести до
тяжкого отруєння людини. Яка токсична речовина міститься у такій картоплі?
С. Соланін.
16. В Україні зустрічаються гриби, вживання яких в їжу може спричинювати в людини тяжке
отруєння і навіть смерть. До них належить:
B. Поганка бліда.
17. Відомо чимало продуктів життєдіяльності медоносної бджоли, які використовуються в
медицині. Галузь терапії, що грунтується на застосуванні бджолиних продуктів з
лікувальною метою, називається:
С. Апітерапія.
18. Серед отруйних організмів є такі, яких людина здавна використовує для отримання цінних
лікувальних і поживних речовин. Назвіть таку тварину:
B. Apis mellifera.
19. Однією з відомих отруйних рослин є блекота чорна. Вона належить до родини:
B. Пасльонових.
20. Первинно-отруйні тварини відрізняються за будовою, фізіологічними властивостями,
проте загальною ознакою цих тварин є:
С. Утворення токсинів, закріплене генетично.