Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент ________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Нозологія – вчення про хворобу або захворювання, яке включає етіологію, патогенез і морфогенез, синдромологію, номенклатуру, класифікацію,
принципи лікування і профілактики захворювань, їх патоморфоз і статистику.
Хвороба або захворювання – життя, змінене у своєму розвитку внаслідок пошкодження структури і функцій організму під впливом зовнішніх
та/або внутрішніх факторів, яке проявляється якісно новими формами, котрі характеризуються зниженням процесів пристосування до навколишнього
середовища та обмеженням свободи життєдіяльності організму.
Номенклатура – перелік (каталог) загальноприйнятих найменувань хвороб і патологічних станів, використовуваних у практичній медицині.
Класифікація – певна система розподілу та об’єднання хвороб і патологічних станів в окремі групи і класи відповідно до загальноприйнятих
критеріїв.
Етіологія (розділ нозології) – вчення про причини виникнення і розвитку хвороби.
Патогенез (розділ нозології) – механізми виникнення, розвитку хвороби і її наслідків.
Морфогенез – структурна основа патогенезу, морфологічні зміни на різних стадіях розвитку хвороби.
Патоморфоз – стійка зміна типового перебігу хвороби, спричинена впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників. Може бути природнім
(спонтанним) й індукованим.
Саногенез – механізми одужання, комплекс компенсаційно-пристосувальних механізмів, що активізуються впродовж хвороби і скеровані на
відновлення порушеної саморегуляції організму.
Танатологія – наука про смерть, вивчає стан організму в кінцевій стадії патологічного процесу, динаміку і механізми вмирання, безпосередні
причини смерті, клінічні, біохімічні й морфологічні прояви поступового припинення життєдіяльності організму.
Танатогенез – механізми смерті; послідовність структурно-функціональних порушень, спричинених взаємодією організму з пошкоджуючими
чинниками, що призводить до смерті (динаміка клінічних, біохімічних і морфологічних змін впродовж процесу вмирання).
Діагноз – короткий медичний висновок про стан здоров’я, наявне захворювання/травму (вид, група, форма, стадія, активність, ускладнення) або
причини смерті особи, сформульований медичними термінами відповідно до загальноприйнятих класифікацій і номенклатури.
Види діагнозів:
– клінічний (при госпіталізації; у ході лікування; заключний)
– патологоанатомічний (попередній, остаточний).
Основний принцип конструкції діагнозу – нозологічний, що включає етіологічний, патогенетичний, морфологічний та функціональний компоненти
діагнозу.
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент _____________________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Таб. 1. Складові компоненти вчення про захворювання (НОЗОЛОГІЇ)
Складовий компонент
Етіологія
Визначення
механізми виникнення, розвитку хвороби і її наслідків
Морфогенез
вчення про сукупність симптомів, об’єднаних єдиним патогенезом
Номенклатура
певна система розподілу та об’єднання хвороб і патологічних станів в окремі групи і класи відповідно до загальноприйнятих
критеріїв
Патоморфоз
стійка зміна типового перебігу хвороби, спричинена впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників. Може бути
природнім (спонтанним) й індукованим
Саногенез
Танатогенез
Клінічний діагноз – ________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________
Патологоанатомічний діагноз – медичний висновок лікаря-патологоанатома про хвороби, їх ускладнення, патологічні процеси і причину смерті
пацієнта, встановлений за результатами розтину, патологогістологічного і іншого дослідження секційного матеріалу та сформульований у термінах,
передбачених прийнятими класифікаціями і номенклатурою хвороб, згідно з діючою Міжнародною статистичною класифікацією хвороб.
Патологоанатомічний розтин (аутопсія, секція, некропсія) – посмертне медичне дослідження, яке проводиться лікарем-патологоанатомом з метою
встановлення причин, механізмів смерті пацієнта, остаточного діагнозу, уточнення та контролю достовірності і повноти прижиттєвої діагностики,
контролю якості надання медичної допомоги, у тому числі, дотримання галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, безперервного підвищення
професійного рівня лікарів, отримання даних про патоморфоз хвороб під дією лікувальних, соціальних, екологічних та інших факторів.
Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 06 вересня 2021 року № 1877, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 вересня 2021 року за
№ 1239/36861 «Про затвердження Порядку проведення патологоанатомічного розтину» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1239-21#Text
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент ________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Таб. 2. Структура клінічного та патологоанатомічного діагнозів
Пункт діагнозу
Характеристика
І. Основне
Самостійна нозологічна форма, яка сама по собі (через ряд своїх проявів) або через ряд ускладнень призводить до функціональних
захворювання
розладів, що зумовлюють клініку хвороби і є причиною смерті.
(основна
Просте представлене однією нозологічною формою.
причина смерті) Комбіноване представлене двома або більше нозологічними формами.
• Конкуруючі захворювання – дві самостійні однаково тяжкі хвороби, кожна з яких сама по собі (через ускладнення могла
призвести до смерті (наприклад, ІХС: інфаркт міокарда + рак легень).
• Поєднані захворювання – наявність декількох несмертельних (по одинці) самостійних хвороб, які у поєднанні спричинюють
потенціювання одне одного внаслідок спільної локалізації/патогенезу з виникненням загального (смертельного) ускладнення –
«поліпатії» (ГХ + перелом «хірургічної шийки» стегна, що ускладнився бронхопневмонією, яка стала безпосередньою причиною
смерті).
• Фонові хвороби – хронічні самостійні нозологічні одиниці, що сприяють виникненню нових захворювань або розвитку
несприятливого перебігу інших гострих захворювань (цукровий діабет і інфаркт міокарда, цукровий діабет і септикопіємія).
ІІ. Ускладнення Несамостійні захворювання/патологічні процеси та стани, симптоми, синдроми, що патогенетично обумовлені основним
(головне,
захворюванням (або спричинені лікарськими маніпуляціями), що не є його проявами.
другорядні)
Головне (смертельне) ускладнення є безпосередньою причиною смерті.
ІІІ. Супутні
захворювання
Захворювання, ні етіологічно, ні патогенетично не пов’язане з основним захворюванням і його ускладненнями, не вплинуло на їх
розвиток і танатогенез. Воно не має ускладнень (хронічні захворювання у стані ремісії).
Завдання 1. Сформулюйте патологоанатомічний діагноз
_____Хронічна ішемічна хвороба серця (ХІХС): атеросклеротичний
І. Основне захворювання: ____________________________________________
дрібноосередковий кардіосклероз.
_____Венозне повнокров’я селезінки, нирок.
ІІ. Ускладнення основного захворювання:
_____ Злоякісний новоутвір (гістологічно - нирковоклітинний рак)
Головне – __________________________________________________________
правої нирки (6,8х7,0х5,5 см).
_____Множинні метастази в печінку.
Другорядні:__________________________________________________________
_____Емфізема легень.
____________________________________________________________________
_____Бура атрофія міокарда.
____________________________________________________________________
_____Кахексія.
_____Гіпопластична анемія.
ІІІ. Супутні захворювання: ___________________________________________
_____Атеросклероз аорти.
____________________________________________________________________
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент _____________________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Лікарське свідоцтво про смерть форма № 106/о затверджене наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 р. № 545 «Про впорядкування ведення
медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» та видається для реєстрації випадків смерті і поховання (кремації). Форму 106/о
заповнює лікуючий лікар померлого або черговий лікар (у вихідні і святкові дні). Вони вносять дані на підставі відомостей з медичної документації
(історії хвороби тощо), яку заповнювали під час лікування і спостереження померлого пацієнта. Також форму 106/о заповнює лікар-патологоанатом на
основі відомостей, які він отримав під час вивчення згаданої медичної документації та розтину. Судово-медичний експерт видає лікарське свідоцтво
про смерть після судово-медичної експертизи у наступних випадках: 1) насильницька смерть (травма, отруєння, дія електричного струму та інших
зовнішніх факторів); 2) смерть, яка настала при нез’ясованих обставинах (поза межами медичного закладу і поза місцем проживання); 3) смерть
людини, особа якої не встановлена.
ПРИЧИНА СМЕРТІ (танатологічний висновок)
(із пункту 11 облікової форми № 106/о “Лікарське свідоцтво про смерть”)
Код за МКХ-10
І. а)
б)
в)
г)
ІІ.
приблизний час між початком
захворювання і смертю
У верхньому рядку а) частини I пункту 11 форми 106/о зазначається безпосередня причина смерті. У рядках, заповнених нижче - б), в) по одному в
кожному рядку - патологічні стани (якщо такі мають місце), які призвели до виникнення безпосередньої причини смерті (згаданої вище); основна
причина смерті вказується в останню чергу. Рядок "г" призначений для реєстрації обставин отримання смертельного пошкодження, що виникло в
результаті травм, отруєнь або інших дій зовнішніх причин, коли смерть настала в результаті цих причин. У частині II пункту 11 свідоцтва записуються
інші суттєві стани або захворювання, які не були пов'язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті.
Завдання 2. Сформулюйте причину смерті згідно пункту 11 Лікарського свідоцтва про смерть
_____Хронічна ішемічна хвороба серця (ХІХС): атеросклеротичний
дрібноосередковий кардіосклероз
І. а) ______________________________________________________
_____Венозне повнокров’я селезінки, нирок.
_____Злоякісний новоутвір (гістологічно - нирковоклітинний рак)
правої нирки (6,8х7,0х5,5 см).
_____Множинні метастази в печінку.
_____Емфізема легень.
_____Бура атрофія міокарда.
_____Кахексія.
_____Гіпопластична анемія.
_____Атеросклероз аорти.
б)______________________________________________________
в)______________________________________________________
г)______________________________________________________
ІІ.________________________________________________________
__________________________________________________________
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент ________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Анемія – __________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________
Таб. 3. Характеристика постгеморагічних анемій
Форма
Причини
Патоморфологія
анемії
Кістковий мозок
Екстрамедулярне
Внутрішні органи і
Наслідки
кровотворення
тканини
Гостра
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
Хронічна _______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
_______________________________
Таб. 4. Гемолітичні анемії, зумовлені переважно екстраваскулярним гемолізом
Вид анемії
Еритроцитопатії
Еритроцитоферментопатії
Гемоглобінопатії
Механізм розвитку
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент _____________________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Таб. 5. Анемії в результаті порушеного кровотворення
Вид анемії
Причини
Патоморфологічна характеристика
Гіпохромна
________________________
Гіперхромна
Синоніми:
________________________
________________________
________________________
________________________
Загальна характеристика:
1. Системний гемосидероз
2. Жирова дистрофія внутрішніх органів
3. Загальне ожиріння
4. Порушення синтезу мієліну у спинному мозку
5. Гемолітичний синдром: 1) жовтяниця, 2) гіповолемія,
3) петехіальні крововиливи, 4) гемосидероз внутрішніх органів
Гунтеровський глосит – ______________________________________
Макроморфологія: 1) _____________ , 2) _____________, 3) _________
Мікроморфологія: 1) _____________ , 2) _____________, 3) _________
ШКТ: _______________________________________________________
_____________________________________________________________
_______________________ (малинове желе) – ____________________
_____________________________________________________________
Печінка: _____________________________________________________
_____________________________________________________________
Селезінка: ___________________________________________________
_____________________________________________________________
Гіпо-, апластична
Наслідки
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент ________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Сидеропенічний синдром (при залізодефіцитній анемії – ЗДА)
Оскільки залізо входить до складу багатьох ферментів, його дефіцит спричиняє зниження активності цих ферментів та порушення нормального
перебігу метаболічних процесів в організмі.
Сидеропенія сприяє розвитку різних симптомів, які можна згрупувати наступним чином:
1. Зміни м’язового апарату.
Нестача міоглобіну та ферментів у м’язах спричиняє м’язову слабкість і швидку втомлюваність. У дітей та підлітків ЗДА супроводжується
затримкою росту й фізичного розвитку. Через послаблення м’язового апарату сфінктерів з’являються імперативні позиви на сечовиділення,
неможливість утримати сечу при сміхові, кашлі; у дівчаток інколи спостерігається нічне неутримання сечі (енурез).
2. Зміни шкіри та її дериватів (придатків).
Можливі сухість та лущення шкіри. Шкіра стає схожою на пергамент, і на ній легко з’являються тріщини: анального отвору, у куточках рота, на
стопах та долонях. Волосся стає ламким («січеться»), рано сивіє та посилено випадає. У 20-25% хворих з’являються зміни нігтів: стоншення, ламкість,
поперечна посмугованість, іноді ложкоподібні заглиблення (койлоніхії).
3. Зміни слизових оболонок травного тракту.
У 10-15% хворих – «заїди» (cheilosis), ерозії (ангулярний стоматит). Підвищена схильність до пародонтозу та карієсу.
4. Зміни сприйняття запахів.
У частини хворих виникає пристрасть до незвичних запахів: бензину, газу, газетного паперу, мазуту, ацетона, лаків, гуталіну, нафталіну, сирої
землі після дощу.
5. Зміни смакових якостей (pica clorotica).
Частіше виникає у дітей та підлітків у вигляді нестримного бажання прийому нехарчових продуктів: землі (геофагія), крейди, зубного порошку,
вугілля, глини, піска, льоду, сирого тіста, фаршу, круп, насіння. Нерідко з’являється бажання прийому гострої, солоної, кислої або пряної їжі.
6. Зміни слизових оболонок дихальних шляхів.
Хронічний атрофічний риніт, атрофічний фарингіт.
7. Зміни органів зору (симптом блакитних склер) зустрічається у понад 80% хворих. Блакить склер пов’язана з тим, що при дефіциті заліза
порушується гідроксилювання проліну та лізину, що спричиняє порушення синтезу колагену. Саме тому через стоншені склери починають
просвічуватись судини, що й створює ефект блакитних склер.
8. Симптоми, які виникають в результаті змін травного тракту:
▪ сухість і атрофія слизової оболонки стравоходу; спастичний стан верхнього відділу стравоходу призводить до сидеропенічної дисфагії
(синдром Пламена-Вінсона);
▪ порушення тканинного дихання спричиняє поступову атрофію слизової оболонки шлунка (атрофічний гастрит; зниження шлункової секреції, аж
до ахілії);
9. Зміни терморегуляції. Іноді постійний субфебрилітет (3-5% випадків) – вірогідна ознака ендогенної інтоксикації та гіпоксії центрів
терморегуляції.
10. Дистрофічні зміни внутрішніх органів.
11. Зміни системи імунітету: зниження рівня лізоциму, В-лізинів, компонентів системи комплементу, деяких імуноглобулінів. Порушуються
фагоцитарна активність нейтрофілів й клітинний імунітет (зменшується чисельність Т- і В-лімфоцитів).
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент _____________________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Таб. 6. Патологічні форми еритроцитів
Патологічні форми еритоцитів
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Можливі причини
_________________________________________
Недостатність піридоксину, таласемія, залізодефіцитна анемія, хронічна
анемія захворювань, сидеробластична анемія
_________________________________________
В12-, фоліодефіцитна анемія, хвороби печінки, мієлодисплатичний
синдром, хіміотерапія (метотрексат)
_________________________________________
Абеталіпопротеїнемія, хвороби печінки, постспленектомія, синдром
МакЛеода
_________________________________________
Уремія, хвороби печінки, артефакт
__________________________________________________
Мікроангіопатична гемолітична анемія, навність протезованих серцевих
клапанів
_________________________________________
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оксидативні препарати
_________________________________________________
Спадковий еліптоцитоз, тяжка залізодефіцитна анемія
_________________________________________________
Спадковий сфероцитоз, хвороби печінки
_________________________________________________
Спадковий стоматоцитоз, хвороби печінки
_________________________________________
Таласемія, гемоглобінопатії, постспленектомічний синдром, хвороби
печінки
_________________________________________
S-бета таласемія, серпоподібноклітинна анемія
_________________________________________
Мієлофіброз
__________________________________________________
Гемоглобін С хвороба, гемоглобін SC хвороба
_________________________________________
Аутоімунна гемолітична анемія, пароксизмальна холодова гемоглобінурія,
множинна мієлома, IgM-асоційована лімфома
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент ________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Таб. 7. Види патології тромбоцитів
Тромбоцитопатії
Спадкові
Набуті
1.
1.
Імунні
1.
2.
2.
2.
2.
3.
3.
3.
4.
4.
4.
5.
5.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
Загальні патоморфологічні прояви
Тромбоцитопенії
Неімунні
1.
6.
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент _____________________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Надайте відповіді на задачі КРОК-1 та
підкресліть ключові слова/терміни
1. У хворого при огляді порожнини рота
визначається атрофія слизової оболонки язика з
червоними плямами (гунтеровський глосит).
Склери жовтуваті. В аналізі крові – кольоровий
показник більше одиниці. Для якої анемії
характерні ці зміни?
__________________________________________
2. У хворого на анемію при дослідженні крові
визначено
переважання
еритробластів,
нормобластів і мегалобластів. Такі ж клітки
знайдені в червоному кістковому мозку. Для
якого виду анемії характерна така картина крові?
__________________________________________
3. Швидкою медичною допомогою в клініку
доставлена хвора, 46 років, зі скаргами на
луночкову кровотечу протягом 6 годин після
видалення
зуба,
загальну
слабкість,
запаморочення. В анамнезі – гіпертонічна
хвороба. Об’єктивно: блідість шкіри та видимих
слизових оболонок, кількість гемоглобіну у
крові 80 г/л, гематокрит – 30%, показники часу
кровотечі та зсідання крові знаходяться в межах
норми. Яке ускладнення розвинулось у хворої?
__________________________________________
4. При якому виді анемії зустрічається дефіцит
внутрішнього фактора Касла?
__________________________________________
5. При розтині померлого, який за життя
страждав на хронічну анемію, знайдено
лимонно-жовтий відтінок шкіри, водянисту кров,
гунтеровський глосит, атрофічний гастрит.
Печінка, селезінка та нирки щільні, бурого
кольору, кістковий мозок малиново-червоний,
соковитий, має вигляд малинового желе. Який
діагноз найбільш вірогідний?
__________________________________________
Макропрепарат № 1
Гунтеровський глосит
Опис: ____________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Мікропрепарат № 1
Клітини кісткового мозку при
анемії Аддісона-Бірмера
Позначити відповідні клітини рисунку:
1 – ___________________________________
2 – ___________________________________
3 – ___________________________________
4 – ___________________________________
5 – ___________________________________
6 – ___________________________________
7 – ___________________________________
8 – ___________________________________
9 – ___________________________________
10 – __________________________________
11 – __________________________________
__________________________________________
_____________________________________________ __________________________________________
__________________________________________
Розділ 2 «Спеціальна патоморфологія»
Змістовий модуль № 4 «Нозологія. Анемії. Захворювання серцево-судинної, центральної нервової і дихальної систем»
Студент ________________________________________________
___________________________ група __________________________факультет
Розв’яжіть ситуаційну задачу:
Дівчинка, віком 14 років, впродовж тривалого
часу лікувалась з приводу хронічного гепатиту,
отримувала тривалу імуносупресивну терапію
глюкокортикоїдами. Поступила в лікарню з
приводу погіршення стану – слабкість, швидка
втомлюваність, різка блідість шкіри, періодичні
підйоми температури, біль в кістках, носові
кровотечі, нудота, блювання, з’явились синці на
тулубі і кінцівках, зміни в гемограмі (зниження
рівня гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів).
Незважаючи на проведене лікування пацієнтка
померла. На розтині виявлено: виразковонекротична ангіна; множинні крапчасті і
плямисті крововиливи у шкіру, слизову
оболонку шлунка, клубової кишки, ниркових
мисок,
серозні
оболонки;
панмієлофтиз
кісткового мозку плоских і трубчастих кісток,
паренхіматозна дистрофія міокарда і нирок,
жирова дистрофія печінки.
Завдання:
А. Сформулюйте патологоанатомічний діагноз.
І. Основне захворювання:____________________
__________________________________________
__________________________________________
ІІ. Ускладнення основного захворювання:
Головне: __________________________________
Другорядні: _______________________________
__________________________________________
__________________________________________
ІІІ. Супутні захворювання:___________________
__________________________________________
__________________________________________
В. Сформулюйте причину смерті згідно пункту
11 Лікарського свідоцтва про смерть:
І. а) ______________________________________
б)______________________________________
в)______________________________________
г)______________________________________
ІІ.________________________________________
Тема 4.1. Предмет і завдання нозології. Анемії.
Дата «____»_____________ 20___ р.
Мікропрепарат № 2
Трепанобіоптат кісткового мозку
при апластичній анемії. H&E
Мікропрепарат № 3
Трепанобіоптат кісткового мозку при
мієлофтизній анемії при метастазах раку. H&E
Позначити на рисунку відповідні елементи і
описати морфологічні зміни
1 – кісткові балки
2 – заміщення лакунарних просторів жировими
клітинами
3 – дрібні острівці гемопоетичної тканини
__________________________________________
Позначити на рисунку відповідні елементи і
описати морфологічні зміни
1 – кісткові балки
2 – осередки метастазування раку грудної залози
3 – сполучна тканина
4 – дрібні острівці гемопоетичної тканини
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
Мієлофтиз – це_____________________________
__________________________________________
__________________________________________
__________________________________________
Панмієлофтиз – це__________________________
__________________________________________
__________________________________________