Хмель Вікторія 12114 М1 Нейрохімічні механізми дії психотропних препаратів (нейролептиків, антидепресантів, анксіолітиків, ноотропів). 2024 Психотропні лікарські засоби - фармакологічні препарати, що застосовуються при порушеннях психічної діяльності людини. Принципова можливість їх застосування зумовлена тим, що певні психічні захворювання та психоемоційні розлади детерміновані порушенням функціонування окремих медіаторно-рецепторних систем головного мозку людини . Наприклад : патогенез шизофренії та близьких до неї шизоактивних психозів пов’язаний з гіперфункцією дофамінергічних ядер стани психоемоційної напруги, тривоги, страху - із стимуляцією адренергічних структур порушення циклів сну - із дисфункцією серотонінергічної системи больовий синдром - із станом антиноцицептивної системи опіатних рецепторів та опіоїдних нейропептидів Аналіз молекулярно-клітинних механізмів впливу ФАС , також будови й організації міжнейронних синапсів, дозволяє виділити такі ланки синаптичної передачі в ГМ, на які діють регулюючим і коригуючим чином психотропні препарати різної спрямованості: 1) ферментативний синтез нейромедіатора 2) депонування НМ у везикулах пресинаптичних закінчень 3) вивільнення НМ в синаптичну щілину 4) взаємодія НМ з постсинаптичним іонотропними та/або метаботропними рецепторами та включення відповідної послідовності біохімічних і біофізичних реакцій у мембрані, цитоплазмі й органелах чутливого нейрона 5) взаємодія НМ зі стуктурами пресинаптичної мембрани, що відповідають за його реаптейк ( зворотній захват ) та ферментативну деградацію Нейролептики ( антипсихотики ) - лікарські засоби, які використовуються для лікування психозів, зокрема, шизофренії, а також інших ендогенних та екзогенних психічних розладів, що проявляються мареннями і надмірним збудженням. Шизофренія - соціально-значиме захворювання ( 1% населення страждає ). Вважають, що найбільше значення в патогенезі має місце генетично детермінована гіперактивність дофамінових систем мезокортикального і мезолімбічного трактів, тіла нейронів яких локалізовані в Substantia nigra. Механізм дії: антагонізм відносно дофамінових рецепторів субтипу D2 ( їх активація призводить до зменшення активності аденілатциклази, внутрішньоклітинної концентрації Ca2+, та пригнічення відповідних цАМФ- і Ca2+залежних процесів ) +D3,D4 рец. лімбічної системи ГМ. Похідні фенотіазину ( препарати Аміназин) та бутирофенону (Галоперидол ) Антидепресанти - психофармакологічні засоби, які використовують для лікування депресії різного генезу. Ця група також отримала назву тимолептиків (засоби, що покращують настрій). Нейрохімічною основою впливу є здатність стимулювати моноаміноергічну передачу в ГМ, що досягається за рахунок збільшенння синаптичної концентрації норадреналіну та/або серотоніну. За механізмом нейрохімічної дії антидепресанти поділяються на 2 підгрупи : інгібітори реаптейку моноамінів : гетероциклічні антидепресанти - Іміпрамін, Амітриптилін (блокують систему зворотнього захвату норадреналіну, серотоніну або дофаміну пресинаптичними нервовими закінченнями, що сприяє їх накопичення в синапсах і стимуляції нейротрансмітерного моноамінергічного сигналу) інгібітори моноамінооксидази (МАО) : незворотної дії -Іпроніазид, зворотної - Піразидол сполуки, що з різним ступенем селективності та зворотності блокують активність МАО - ферменту, що каталізує окислювальне дезамінування моноамінів ( переважно норадреналіну та серотоніну в мітохондріях ГМ ), більшість антидепресантів є неселективними інгібіторами монооксидаз А і В, що збільшують вміст у ГМ таких моноамінів як норадреналін, адреналін, серотонін, дофамін, тирамін, фенілетиламін. Анксіолітики препарати, що мають заспокійливу дію, також мають назву транквілізатори або атарактики Одним із найбільш уживаних препаратів у світі є похідні бензо-1,4-діазепіну власне завдяки їх стрес-протекторній дії - Хлордіазепоксид, Діазепам, Альпразолам Механізм дії : взаємодія з ГАМК-рецепторами (субтипом ГАМК А), постсинаптичних мембран ГАМК-ергічних нейронів ГМ, що потенціює гальмівні ефекти ГАМК. Взаємодія бензодіазепінів з БД-зв’язуючими рецепторними ділянками мембранного комплексу “ГАМК А рецептор - хлорний канал” алостеричним шляхом активує власне ГАМК А рецептори, що у свою чергу призводить до відкриття хлорних каналів і гіперполяризації постсинаптичної мембрани, тобто реалізує гальмівні ефекти бензодіазепінів. Встановлено наявність у ГМ людини нейропептиду - Diazepam Binding Inhibitor (DBI) - виступає основним ендогенним хімічним модулятором поведінкових реакцій людини у відповідь на стрес Ноотропи З числа багатьох глікопротеїнових білків що знаходяться на зовнішній поверхні нейронів особливу увагу привертає білок β-АРР (β-amyloid precursor protein), який приймає участь у патогенезі хвороби Альцгеймера. Цей білок являється попередником пептиду β-амілоїду, який з’являється у надлишку на поверхні нейронів головного мозку. У здоровому організмі β-АРР вміщує 695 амінокислотних залишків і фіксується в мембранах нейронів так, що його N-кінцевий фрагмент складається із 625-630 залишків, розміщених на поверхні клітини. Він бере участь в організації міжнейрональних контактів, особливо в області нервових терміналій. Частина білка, що виступає над поверхнею клітини, в нормі відщеплюється специфічними протеїназами, стимулює розвиток відростків = бере участь у формуванні пам’яті. При хворобі Альцгеймера відщеплюється більш короткий ланцюг амінокислотних залишків (600-610) так, що на поверхні нейронів залишається невеликий β-амілоїдний пептид. Дякую за увагу !