Хмель Вікторія 12114 М1
Нейрохімічні механізми дії
психотропних препаратів
(нейролептиків, антидепресантів,
анксіолітиків, ноотропів).
2024
Психотропні лікарські засоби - фармакологічні препарати, що
застосовуються при порушеннях психічної діяльності людини.
Принципова можливість їх застосування зумовлена тим, що певні
психічні захворювання та психоемоційні розлади детерміновані
порушенням функціонування окремих медіаторно-рецепторних систем
головного мозку людини
. Наприклад :
патогенез шизофренії та близьких до неї шизоактивних
психозів пов’язаний з гіперфункцією дофамінергічних ядер
стани психоемоційної напруги, тривоги, страху - із
стимуляцією адренергічних структур
порушення циклів сну - із дисфункцією серотонінергічної
системи
больовий синдром - із станом антиноцицептивної системи
опіатних рецепторів та опіоїдних нейропептидів
Аналіз молекулярно-клітинних механізмів впливу ФАС , також будови й
організації міжнейронних синапсів, дозволяє виділити такі ланки синаптичної
передачі в ГМ, на які діють регулюючим і коригуючим чином психотропні
препарати різної спрямованості:
1) ферментативний синтез нейромедіатора
2) депонування НМ у везикулах пресинаптичних закінчень
3) вивільнення НМ в синаптичну щілину
4) взаємодія НМ з постсинаптичним іонотропними та/або
метаботропними рецепторами та включення відповідної послідовності
біохімічних і біофізичних реакцій у мембрані, цитоплазмі й органелах
чутливого нейрона
5) взаємодія НМ зі стуктурами пресинаптичної мембрани, що
відповідають за його реаптейк ( зворотній захват ) та ферментативну
деградацію
Нейролептики ( антипсихотики ) - лікарські засоби, які використовуються для лікування психозів,
зокрема, шизофренії, а також інших ендогенних та екзогенних психічних розладів, що
проявляються мареннями і надмірним збудженням.
Шизофренія - соціально-значиме захворювання ( 1% населення страждає ). Вважають, що найбільше
значення в патогенезі має місце генетично детермінована гіперактивність дофамінових систем
мезокортикального і мезолімбічного трактів, тіла нейронів яких локалізовані в Substantia nigra.
Механізм дії: антагонізм відносно дофамінових рецепторів субтипу D2 ( їх активація призводить до
зменшення активності аденілатциклази, внутрішньоклітинної концентрації Ca2+, та пригнічення
відповідних цАМФ- і Ca2+залежних процесів ) +D3,D4 рец. лімбічної системи ГМ. Похідні фенотіазину
( препарати Аміназин) та бутирофенону (Галоперидол )
Антидепресанти - психофармакологічні засоби, які використовують для лікування депресії різного генезу.
Ця група також отримала назву тимолептиків (засоби, що покращують настрій).
Нейрохімічною основою впливу є здатність стимулювати моноаміноергічну передачу в ГМ, що досягається за
рахунок збільшенння синаптичної концентрації норадреналіну та/або серотоніну.
За механізмом нейрохімічної дії антидепресанти поділяються на 2 підгрупи :
інгібітори реаптейку моноамінів : гетероциклічні антидепресанти - Іміпрамін, Амітриптилін
(блокують систему зворотнього захвату норадреналіну, серотоніну або дофаміну пресинаптичними
нервовими закінченнями, що сприяє їх накопичення в синапсах і стимуляції нейротрансмітерного
моноамінергічного сигналу)
інгібітори моноамінооксидази (МАО) : незворотної дії -Іпроніазид, зворотної - Піразидол
сполуки, що з різним ступенем селективності та зворотності блокують активність МАО - ферменту, що
каталізує окислювальне дезамінування моноамінів ( переважно норадреналіну та серотоніну в мітохондріях
ГМ ), більшість антидепресантів є неселективними інгібіторами монооксидаз А і В, що збільшують вміст у ГМ
таких моноамінів як норадреналін, адреналін, серотонін, дофамін, тирамін, фенілетиламін.
Анксіолітики
препарати, що мають заспокійливу дію, також мають назву транквілізатори або атарактики
Одним із найбільш уживаних препаратів у світі є похідні бензо-1,4-діазепіну власне завдяки їх
стрес-протекторній дії - Хлордіазепоксид, Діазепам, Альпразолам
Механізм дії : взаємодія з ГАМК-рецепторами (субтипом ГАМК А),
постсинаптичних мембран ГАМК-ергічних нейронів ГМ, що потенціює
гальмівні ефекти ГАМК.
Взаємодія бензодіазепінів з БД-зв’язуючими рецепторними ділянками
мембранного комплексу “ГАМК А рецептор - хлорний канал”
алостеричним шляхом активує власне ГАМК А рецептори, що у свою
чергу призводить до відкриття хлорних каналів і гіперполяризації
постсинаптичної мембрани, тобто реалізує гальмівні ефекти
бензодіазепінів.
Встановлено наявність у ГМ людини нейропептиду - Diazepam Binding
Inhibitor (DBI) - виступає основним ендогенним хімічним модулятором
поведінкових реакцій людини у відповідь на стрес
Ноотропи
З числа багатьох глікопротеїнових білків що знаходяться на зовнішній
поверхні нейронів особливу увагу привертає білок β-АРР (β-amyloid
precursor protein), який приймає участь у патогенезі хвороби
Альцгеймера.
Цей білок являється попередником пептиду β-амілоїду, який
з’являється у надлишку на поверхні нейронів головного мозку. У
здоровому організмі β-АРР вміщує 695 амінокислотних залишків і
фіксується в мембранах нейронів так, що його N-кінцевий фрагмент
складається із 625-630 залишків, розміщених на поверхні клітини.
Він бере участь в організації міжнейрональних контактів, особливо в
області нервових терміналій. Частина білка, що виступає над
поверхнею клітини, в нормі відщеплюється специфічними
протеїназами, стимулює розвиток відростків = бере участь у
формуванні пам’яті.
При хворобі Альцгеймера відщеплюється більш короткий ланцюг
амінокислотних залишків (600-610) так, що на поверхні нейронів
залишається невеликий β-амілоїдний пептид.
Дякую за увагу !