ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ПЕРЕКЛАДАЧА
ррррррррррррррррррррНавчальний посібник
Хмельницький національний університет
2
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА
навчальний посібник з інформаційних технологій для студентів
першого (бакалаврського) рівня, а також другого
(магістерського) рівня вищої освіти, галузі знань
«Гуманітарні науки», спеціальності «Філологія», «Переклад»
Затверджено на засіданні
кафедри перекладу.
Протокол № 3 від 25.10.2014
Хмельницький 2016
Інформаційні технології у професійній діяльності перекладача
: навчальний посібник з інформаційних технологій для студентів
3
першого (бакалаврського) рівня, а також другого (магістерського)
рівня вищої освіти, галузі знань «Гуманітарні науки», спеціальності
«Філологія», «Переклад» / Є. В. Долинський, К.М. Скиба –
Хмельницький : ХНУ, 2016. – 75 с.
«Інформаційні
технології
у
професійній
діяльності
переклададча» включено до плану навчальних посібників на
отримання грифу Хмельницького національного університету, які
заплановані до друку у 2016 р.
(Підстава: плани видань кафедр на 2016 р,; рішення ректорату від
26.10.15; протокол науково-методичної ради № 2 від 28.10.15 та № 3
від 22.12.15; протокол вченої ради університету № 4 від 26.11.15)
Укладачі: Долинський Є. В., канд. пед. наук, доц.;
Скиба К.М., канд. псих. наук, доц..
Відповідальний за випуск: Бойко Ю. П., д-р філол. наук, проф.
Рецензенти:
доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи
Галус Олександр Мар’янович, Хмельницька гуманітарно-педагогічна
академія;
доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри
загальнотехнічних дисциплін Джеджула Олена Михайлівна, Вінницький
національний аграрний університет.
Редактор-коректор: Яремчук В. С.
Комп’ютерна верстка: Зварич Д. В.
Макетування здійснено редакційно-видавничим центром Хмельницького національного університету (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7/1).
Підп. 11.03.2016. Зам. № 11е/16, електронне, друковане видання, 2016.
© ХНУ, 2016
4
Вступ
Модернізація системи вищої освіти України зумовлена процесами,
які відбуваються на європейських теренах і актуалізують потребу в підготовці людини до життя в умовах інформаційного суспільства. Розширення
та пожвавлення міжнародних політичних, економічних і культурних відносин з країнами близького та далекого зарубіжжя суттєво підвищує значущість перекладачів, які одними з перших представляють нашу державу на
міжнародній арені, її могутній науковий і технічний потенціал, багату історію та культуру. Активізація процесів європейської та світової інтеграції до
освітнього простору свідчить про необхідність пошуку нових, досконаліших
підходів і технологій професійної підготовки перекладачів, які забезпечили б
досягнення високих результатів, що зумовлює потребу посилення уваги до
різних аспектів їх фахової підготовки.
Гармонійне входження держави у світове співтовариство на принципах рівноправної співпраці та інформаційної відкритості без впровадження
інформаційних технологій в освітню галузь неможливе. До необхідності кардинальних перетворень спонукають не власне окремі інформаційні технології, а потреба поширення наукових знань, які стають найважливішим компонентом культурного, соціально-економічного та екологічного розвитку суспільства і формування його моральних і духовних цінностей.
У сучасному світі основним інструментом перекладача є комп’ютер
із сучасним системним та прикладним програмним забезпеченням. Тому
вивчення майбутніми перекладачами у вищому навчальному закладі дисципліни «Інформаційні технології у професійній діяльності перекладача»
спрямовано на формування у них навичок та вмінь використання
інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.
5
Мета курсу: ознайомити студентів із можливостями сучасних інформаційних технологій, що використовуються у професійній діяльності перекладачів, навчити працювати із відповідним програмним забезпеченням.
У ході вивчення курсу майбутні перекладачі ознайомляться з
інформаційними процесами, видами інформації, перекладом, як способом
передачі інформації; отримають теоретичні знання і практичні навички з
ефективного використання комп'ютерних інформаційних технологій,
розглянуть можливості основних ресурсів мережі Інтернет, можливі ризики
при роботі з нею, з електронною поштою, пошуковими системами, освітніми
навчальними ресурсами, які можна знайти у всесвітній мережі, інформацією
формування у слухачів теоретичних знань і практичних навичок з
ефективного використання комп’ютерних інформаційних технологій,
зокрема, в освіті та наукових дослідженнях. Він також покликаний
допомогти оптимізувати власну роботу за допомогою відповідного
програмного забезпечення – електронних словників, систем перекладацької
пам’яті, програм машинного перекладу, та презентувати власні досягнення за
допомогою створення своїх сайтів.
Сучасний перекладач не може конкурувати на ринку перекладацьких
послуг без опанування інформаційних технологій перекладу. Переклад за
допомогою комп’ютера (Computer Aid Translation – CAT) вміщує наступні
основні комп’ютерні технології: встановлення на комп’ютері (offline)
загально-лінгвістичних
та
спеціалізованих
словників;
системи
автоматизованого перекладу; системи перекладацької пам’яті; оnline
(мережеві) спеціалізовані та тлумачні словники; пошук у мережі Інтернет.
Сучасні електронні словники дозволяють не тільки швидко знайти
переклад слова чи виразу на різні мови, але й знайти приклади його
вживання, граматичні форми і сталі словосполучення, в яких це слово
використовується. Якщо ці словники не дозволяють знайти прийнятного
перекладу термінів та словосполучень, то варто звернутися до пошуку в
мережі Інтернет. В Інтернеті можна знайти переклад термінів і
словосполучень, скорочень і назв, матеріалів на тему перекладу українською
мовою та мовой перекладу, а також допоміжні для перекладу матеріали
(нормативні документи, обговорення складних тем і досвіду перекладу на
форумах перекладачів та ін.)
Системи автоматизованого (машинного) перекладу можуть бути
використані для швидкого перекладу з різних мов, великих обсягів тексту за
спеціальними темами з урахуванням їхньої специфіки, після редагування,
такий переклад наближається до якості ручного перекладу.
Системи перекладацької пам’яті значно підвищують продуктивність
перекладу без втрати якості. Під час командної роботи над проектом, такі
системи дозволяють використовувати колективний досвід перекладачів та
забезпечують єдність термінології, що значно підвищує якість перекладу.
Завдання курсу: під час вивчення курсу студенти повинні набути
теоретичні знання про поняття «інформація», види інформації, переклад, як
об’єкт інтелектуальної власності, отримати практичні навички роботи з
пошуковими Інтернет-системами, освітніми ресурсами, он-лайн словниками,
6
програмами перекладацької пам’яті, системами машинного перекладу. Отримати практичні навички створення інтернет-сайтів.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: систему
понять теорії інформації; пошук у мережі Інтернет; поняття та види
інформаційних технологій; принципи перекладу текстів за допомогою
комп’ютерних програм; можливості створення сайтів у мережі Інтернет.
Також після її вивчення вони повинні вміти: користуватися мережею
Інтернет, як глобальною базою даних та джерелом інформації;
використовувати ресурси мережі Інтернет у майбутній професійній діяльності;
користуватися електронними словниками; перекладати тексти за допомогою
систем машинного перекладу; користуватися програмами пам’яті перекладів;
створювати власні сайти.
Місце курсу у структурно-логічній схемі підготовки фахівців –
базується на знанні предметів «Основи інформатики та обчислювальної
техніки», «Переклад науково-технічних текстів» і «Редагування перекладів».
7
ТЕМА 1.
Інформаційні процеси та види інформації.
Інформаційні технології. Переклад як джерело інформації
Визначення поняття «Інформація». Термін «інформація» нині є
широковживаним. Він походить від лат. «informatio», що означає відомості,
роз’яснення, виклад. Поняття інформації стало спільним для всіх окремих
наук, а інформаційний підхід, що включає в себе сукупність ідей і комплекс
математичних засобів, став загальнонауковим засобом дослідження.
У педагогічному словнику термін «інформація» визначається як одне
з загальних понять науки; у широкому розумінні – нові відомості про навколишній світ, отриманні в результаті взаємодії з ним. У ньому зазначається, що термін «інформація» останнім часом широко використовується в
усіх галузях науки, зокрема у філософії, психології, педагогіці, соціології,
лінгвістиці. У педагогіці та психології цей термін позначає зміст будь-якого
повідомлення, дані про щось, які розглядаються в аспекті передачі їх у часі і
просторі. Щоб акцентувати увагу на суттєвому змісті інформації, у лінгвістиці часто використовують термін «семантична інформація», тобто інформація, яка має певний сенс, який можна зрозуміти та інтерпретувати за допомогою природної мови в процесі людського спілкування.
Крім того, існує і таке визначення інформації: «спочатку – відомості,
що передаються людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо); загальнонаукове поняття, що
включає обмін відомостями між людьми, людиною та автоматом, автоматом
та автоматом; обмін сигналами у тваринному і рослинному світі; передачу
ознак від клітини до клітини, від організму до організму; одне із основних
понять кібернетики».
Нині інформація розглядається як філософський, психологічний і педагогічний феномен. Із філософського та психологічного поглядів інформація – це зміст того чи іншого повідомлення, відомостей про щось у аспекті
їхньої передачі в просторі і часі. Підкреслюється семантична природа інформації, що свідчить про можливість її інтерпретації за допомогою мови. Отже,
інформація «будується» за допомогою мовних та інших знакових систем, а
навчальна діяльність, як відомо, носить знаковий характер.
Зупинимось більш детально на трактуванні поняття «інформація» у
деяких галузях людської діяльності.
Інформація – відомості, що передаються одними людьми іншим людям усним, письмовим, або іншим способом (наприклад, за допомогою
умовних сигналів, із використанням технічних засобів, а також сам процес
передачі і отримання відомостей із використанням певних засобів).
У філософії інформація – це відображення зовнішнього світу в свідомості людини (але не відображення взагалі, що є притаманним і неорганічній
природі). У біології та генетиці – це здатність клітини та організму передавати
свої властивості за спадковістю (генетична інформація). У суспільно-політич-
8
ному житті – це засоби передачі новин і обговорення злободенних питань
(засоби масових комунікацій: газети, журнали, радіо, телебачення, Інтернет.
Інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Іншими словами, інформація – нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
Залежно від галузі використання термін «інформація» одержав безліч
визначень, зокрема:
– відомості або повідомлення про щось (побутове); роз’яснення, виклад; оригінальність, новизна;
– комунікація та зв’язок, у процесі якого усувається невизначеність
(теорія зв’язку, американський вчений Клод Шеннон);
– міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та в
часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі
(український вчений В. Глушков);
– позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
– властивості матеріальних об’єктів породжувати і зберігати певний
стан, який у різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між
об’єктами;
– універсальна субстанція, яка пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань і думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки
(ЮНЕСКО).
Під інформацією у законі України «Про інформацію» мається на
увазі документування або публічно оголошені відомості про події та явища,
які відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному
середовищі.
Ряд провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі педагогічних наук вказує на необхідність уточнення наявних підходів до трактування
поняття «інформація». Науковці наполягають на відмові від синонімічності
термінів «інформація» і «дані». За визначенням, поданим у новому російськоукраїнсько-англійському словнику з інформатики, інформація – це відомості
про суб’єкти, об’єкти, явища та процеси. Поняття «дані» визначають так:
— у системах оброблення інформації – інформація, подана у формалізованій формі, придатній для зберігання, обробки, пересилання та інтерпретації користувачами, прикладними процесами чи технічними засобами;
— відомості, призначені для використання.
Інформація може існувати у вигляді текстів, малюнків, фотографій;
світлових або звукових сигналів; радіохвиль; електричних і нервових імпульсів; магнітних записів; жестів і міміки; запахів і смакових відчуттів; хромосом, за допомогою яких передається генетична інформація.
Наведені параметричні характеристики інформації, на яких акцентує
увагу О. Подвінцева:
— атрибутивність (важливішим з них є дискретність і безперервність);
9
— динамічність, що пов’язана зі зміною інформації в часі: копіювання,
тобто розмноження інформації; передача від джерела до споживача; переклад
з однієї мови на іншу; перенесення на інший носій; старіння (фізичне старіння носія та моральне – ціннісне);
— практичність – інформаційний обсяг та щільність.
Вважається, що характерною відмінною особливістю інформації від
інших об’єктів природи і суспільства є дуалізм: на властивості інформації
впливають як властивості вихідних даних, що складають її змістову частину,
так і властивості методів, що фіксують цю інформацію. Важливими є такі
властивості інформації: об’єктивність, достовірність, повнота, точність, актуальність, корисність, цінність, своєчасність, зрозумілість, доступність, стислість.
Інформація є об’єктивною при умові, що вона не залежить від методів її
фіксації, чиєїсь думки, судження. Будучи відображеною в свідомості людини,
інформація перестає бути об’єктивною, оскільки вона сприймається і трансформується залежно від думки, судження, досвіду, знань конкретного суб’єкта.
Інформація є достовірною, якщо вона відображає істинний стан
справ. Об’єктивна інформація є завжди достовірною, але достовірність може
бути як об’єктивною, так і суб’єктивною. Достовірна інформація допомагає
приймати правильні рішення. Інформація може бути недостовірною при умовах: навмисного спотворення (дезінформації) або її ненавмисного суб’єктивного спотворення чи спотворення внаслідок впливу перешкод і недостатньо
точних засобів її фіксації.
Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння
та прийняття рішень. Неповна інформація може призвести до хибного
висновку або рішення.
Точність інформації визначається ступенем її близькості до реального стану об’єкта, процесу або явища. Актуальність інформації – це
важливо для теперішнього часу, злободенність, нагальність. Лише вчасно
отримана інформація є корисною. Корисність інформації може бути оцінена
стосовно потреб конкретних її споживачів і оцінюється за тими завданнями,
які можна вирішити з її допомогою. Найціннішою, на наш погляд, є
об’єктивна, достовірна, повна та актуальна інформація.
З плином часу кількість інформації зростає, інформація акумулюється, відбувається її систематизація, оцінка та узагальнення. Цю властивість
науковці назвали «зростанням і акумулюванням інформації».
«Старіння» інформації полягає у зменшенні її цінності з часом. Нова
інформація уточнює, доповнює або спростовує повністю або частково більш
стару інформацію.
Отже, ми розуміємо інформацію як наукове поняття, що дає дослідникам теоретико-інформаційний метод, за допомогою якого можна синтезувати та інтегрувати дані багатьох наук про суспільство, освіту, що дозволить
не тільки подивитися на різноманітні проблеми з несподіваного боку, а й
побачити ще небачене. Американський дослідник Р. Тейлор визначає вісім
типів використання інформації:
1. Висвітлення – для створення контексту або для кращого розуміння
10
ситуації.
2. Розуміння проблеми – більш вибірково, ніж у процесі висвітлення,
для уточнення аспектів проблеми.
3. Інструментальна – для створення алгоритму.
4. Фактична – для презентації фактів, явищ, дійсності.
5. Констатувальна – для перевірки даних.
6. Проективна – для передбачення майбутніх дій.
7. Мотиваційна – для спрямування певного ряду дій.
8. Особистісна або політична – для повноцінного функціонування в
соціумі.
Надзвичайно велике значення набув термін «інформація» у зв’язку із
розвитком новітніх комп’ютерних технологій в освіті, інформатизацією розумової праці, розвитком нових засобів зв’язку та опрацювання інформації.
Дослідник І. Юзвішин розглядає сучасну епоху не лише як період інформаційного вибуху, він також вважає, що світ знаходиться на порозі становлення єдиного інформаційно-стільникового поля, яке об’єднає світ.
Формування нової інформаційної картини світу неминуче пов’язане з
появою нових понять, серед яких виділяють поняття «інформаційне поле».
Інформаційне поле – це сукупність інформації, що оточує індивіда та
в якій йому доводиться існувати. Це поле є аналогічним гравітаційному або
енергетичному полю, про які людство знає досить багато, щоб здійснювати
доцільну і раціональну діяльність.
Інформаційна сфера – це інформаційне поле, що оточує землю і людину в певний період її розвитку. Інформаційну сферу того, хто навчається,
визначає не лише навчальна інформація, а й соціальна, культурна тощо.
Наука, що досліджує інформаційні мікро- і макродинамічні процеси,
що відбуваються у всесвіті, називається інформаціологією.
Інформаціологія – це генералізована наука про всі інформаційні явища,
мікро- і макродинамічні процеси безмежного Всесвіту.
Інформаційні процеси і види інформації. Слід зауважити, що в
технічних і наукових галузях, а також у побуті це поняття може мати різний
зміст. Можна, узагальнюючи викладене, зробити висновок, що інформація –
це відомості про об’єкти та явища навколишнього середовища, їх параметри,
властивості, характеристики та стан, які сприймаються живими організмами
чи машинами.
Інформацію можна: створювати, збирати, шукати, зберігати, передавати, приймати, обробляти, копіювати, запам’ятовувати, поширювати, сприймати, використовувати, перетворювати, видаляти, комбінувати, формалізувати, спрощувати, вимірювати, руйнувати, поділяти на частини тощо. Її основні властивості: достовірність, доступність, своєчасність, точність, зрозумілість, стислість, повнота, цінність тощо. Вона може існувати у вигляді: звукових або світлових сигналів; текстів; зображень; магнітних записів; жестів і
міміки; електричних і нервових імпульсів; радіохвиль; запахів і смакових відчуттів; хромосом, за допомогою яких передаються ознаки за спадком та властивостями організмів.
11
Протягом останніх кількох десятиліть інформація перетворилася на
найцінніший товар, споживачем якого є все суспільство. Сьогодні спостерігається формування нового типу суспільства, характер і зміст якого визначають
як «постіндустріальне суспільство» (А. Белл), «технотронне» (З. Бжезінський), «інформаційне суспільство» (А. Тоффлер, Н. Мойсеєв), «ноосферне
суспільство» (В. Вернадський), «відкрите суспільство» (К. Поппер) тощо.
Фундаментальною ознакою сучасного суспільства є можливість
різних суб’єктів (людини, групи) отримати будь-яку інформацію з будь-якого
питання у будь-який час.
Дії, які виконуються з інформацією, називаються інформаційними
процесами. В науковій літературі наводиться визначення: «Процеси, які пов’язані з пошуком, зберіганням, передачею, обробкою та використанням інформації, називаються інформаційними процесами»; «інформаційні процеси –
процеси збору, опрацювання, збереження, пошуку, розповсюдження
інформації».
Узагальнюючи, можна зробити висновок про те, що є три основних
типи інформаційних процесів: зберігання, передавання та опрацювання
інформації. Слід зазначити, що ці процеси може виконувати не тільки жива
природа, людина чи суспільство. Вони властиві також і технічним пристроям,
які створені людиною, з функціями, пов’язаними з процесами отримання, передавання та зберігання інформації.
Акцентуючи увагу на інформації, в середині ХХ ст. американський
математик Норберт Вінер зауважив, що, на відміну від сировини, енергії,
інформація має унікальні властивості: у міру використання її кількість не
тільки не зменшується, а навпаки, її якість і важливість зростає. Володіти інформацією означає мати можливість змінити процес розвитку суспільства.
Властивості інформації: об’єктивність та суб’єктивність; повнота;
достовірність; адекватність; доступність; актуальність.
Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:
За способом сприйняття. Для людини інформація поділяється на
види залежно від типу рецепторів, що сприймають її.
візуальна – сприймається органами зору;
аудіальна – сприймається органами слуху;
тактильна – сприймається тактильними рецепторами;
нюхова – сприймається нюховими рецепторами;
смакова – сприймається смаковими рецепторами;
зорова – сприймається лише візуально.
За формою подання інформація поділяється на наступні види:
текстова – що передається у вигляді символів, які позначають
лексеми мови;
числова – у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
графічна – у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
звукова – усна чи у вигляді запису передача лексем мови аудіальним
шляхом.
За призначенням:
12
масова – містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілих більшій частини соціуму;
спеціальна – містить специфічний набір понять, при використанні
відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній
масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де
використовується ця інформація;
особиста – набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.
Споживачі отримують інформацію від джерел за допомогою засобів
сприйняття у вигляді сигналів, які передаються певними каналами передачі.
Канал передачі – середовище, в якому переміщується сигнал. Наприклад, роздивляючись якийсь предмет, людина отримує інформацію про
його колір і форму за допомогою світлових сигналів – електромагнітних
хвиль певної довжини.
Проблема класифікації інформації, яка міститься в тексті, ще далеко
не вичерпана, існують інші класифікації, зокрема в науковому та технічному
текстах. Так, Ю. Шрейдер та Е. Семенюк виокремлюють фактичну інформацію і метаінформацію.
Прихована підтекстова інформація властива текстам художнього,
публіцистичного, розмовного та епістолярного стилів. Вчені відзначають, що
вона не характерна для наукової та офіційно-ділової мови. Ця інформація
базується на здатності мовних одиниць мати декілька значень, що спричиняє
появу у слові додаткової конотативної і асоціативної семантики, створює так
звану символіку мовного коду. Така інформаційна здатність багатозначних
мовних одиниць змінює контекст і концептуальний зміст усього твору.
Інформація, яку можна отримати з тексту, утворюється поєднанням
імпліцитно та експліцитно переданих відомостей під впливом вже наявних у
свідомості читача (або слухача) тексту, знань про дійсність.
Аналіз типів інформації, що міститься в тексті, дозволяє виділити такі:
неприхована змістовно-фактуальна інформація; неприхована навколотекстова
інформація; прихована змістовно-концептуальна інформація; прихована підтекстова інформація.
Неприхована змістовно-фактуальна (термін І. Гальперіна) інформація
завжди відтворена словесно. При цьому лексичне значення слів зазвичай
пряме, номінативне. Цей тип інформації не вимагає дешифрування.
До неприхованої змістовно-фактуальної інформації, що є в тексті,
приєднується неприхована навколо-текстова інформація. Її читач може дізнатись, а може і пропустити при неуважному читанні (частіше усього це відбувається при читанні поезії) або обмеженого кругозору. Отримання інформації
такого типу вимагає певних зусиль з боку читача, а саме: уважного, можливо,
кількаразового читання тексту, отримання коментарів до нього.
Прихована, фонова інформація, у свою чергу, може бути поділена на
декілька типів. По-перше, це загальнолюдські знання (біблійні образи і сюжети, інформація з міфів і казок, відомості з географії). По-друге, це регіональні знання, які мають люди певного регіону (снігопад, міраж, тайфун, білі
13
ночі, північне сяйво, прибій, приплив, відплив тощо). По-третє, це країнознавчі
знання (їжа, одяг, звичаї країни). По-четверте, це соціальні, професійні,
культурні та історичні знання, наприклад, знання лікарів, фінансистів,
будівельників, мешканців одного міста, працівників одного закладу.
Інформаці́йні техноло́гії
(ІТ)
інформаційно-комунікаційні
технології (Information and Communication Technologies, ICT) — сукупність
методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з
метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і
використанняінформації в інтересах її користувачів.
Технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси,
тобто процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення,
тиражування інформації та процедури доступу до неї. Існує багато визначень
терміна інформаційні технології, наведемо приклади деяких з них:
Інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність
інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки,
що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук
інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно
від місця їх розташування.
Інформаційна технологія — це сукупність методів, виробничих
процесів та програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний
ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою
підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості
ходу використання інформаційного ресурсу.
Інформаційні технології — сукупність методів, виробничих і
програмно-технологічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що
забезпечує збирання, зберігання, обробку, висновок і поширення інформації.
Інформаційні технології призначені для зниження трудомісткості процесів
використання інформаційних ресурсів.
Класифікація інформаційних технологій. Класифікація за типом
інтерактивності. Для того, щоб правильно зрозуміти, оцінити, грамотно
розробити і використовувати інформаційні технології в різних сферах життя
суспільства необхідна їх попередня класифікація.
Класифікація інформаційних технологій залежить від критерію
класифікації. В якості критерію може виступати показник або сукупність
ознак, що впливають на вибір тієї чи іншої інформаційної технології.
Прикладом такого критерію може служити користувальницький інтерфейс
(сукупність прийомів взаємодії з комп'ютером), що реалізується операційною
системою.
ІТ поділяються на дві великі групи: технології з виборчою і з повною
інтерактивністю. ІТ з виборчої інтерактивністю належать всі технології, що
забезпечують зберігання інформації в структурованому вигляді. Сюди
входять банки і бази даних і знань, відеотекст, телетекст, інтернет і т.д. Ці
технології функціонують у виборчому інтерактивному режимі і істотно
полегшують доступ до величезного обсягу структурованою інформації. У
14
даному випадку користувачеві дозволяється тільки працювати з вже
існуючими даними, не вводячи нових. ІТ з повною інтерактивністю містить
технології, що забезпечують прямий доступ до інформації, що зберігається в
інформаційних мережах або будь-яких носіях, що дозволяє передавати,
змінювати і доповнювати її.
Класифікація по сфері застосування і за ступенем використання
в них комп'ютерів. Інформаційні технології слід класифікувати насамперед:
в галузі застосування і за ступенем використання в них комп'ютерів.
Розрізняють такі галузі застосування інформаційних технологій, як наука,
освіта, культура, економіка, виробництво, військова справа та ін. За ступенем
використання в інформаційних технологіях комп'ютерів розрізняють
комп'ютерні та безкомп'ю терні технології.
У галузі освіти інформаційні технології застосовуються для
вирішення двох основних завдань: навчання та управління. Відповідно
визначають: комп'ютерні та безкомп'ютерні технології навчання,
комп'ютерні та безкомп'ютерні технології управління освітою.
У навчанні, інформаційні технології можуть бути використані:
по-перше, для пред'явлення навчальної інформації навчаються,
по-друге, для контролю успішності її засвоєння. З цієї точки зору,
інформаційні технології, які використовуються в навчанні, діляться на дві
групи: технології пред'явлення навчальної інформації та технології контролю
знань.
До числа безкомп'ютерних технологій отримання навчальної
інформації належать: паперові, оптотехнічні, електроннотехнічні технології.
Вони відрізняються один від одного засобами пред'явлення навчальної
інформації і відповідно діляться на паперові, оптичні та електронні.
До паперових засобів навчання відносяться: підручники, навчальні та
навчально-методичні посібники;
до оптичних - епіпроектори, діапроектори, графопроектори,
кінопроектори, лазерні указки;
до електронних - телевізори та програвачі лазерних дисків.
До числа комп'ютерних інформаційних технологій пред'явлення
навчальної інформації відносяться:
технології, що використовують комп'ютерні навчальні програми;
мультимедія технології;
технології дистанційного навчання.
Переклад є одним із найважливіших видів мовної діяльності,
володіння яким необхідно для повноцінної роботи представників
різноманітних сфер діяльності. Переклад сьогодні є найперспективнішим
засобом подолання існуючих мовних бар’єрів. Очевидна зростаюча роль
перекладацької діяльності в сучасному полікультурному суспільстві щодо
здійснення міждержавної комунікації, обміну інформацією, яка подається на
різних мовах. У тій же мірі, що й iнформацiйний пошук, переклад наукової,
технічної, ділової, правової документації з однієї мови на іншу є невід’ємною
15
частиною науково-технічного прогресу. Про це свідчить постійне
розширення ринку перекладу, масштаби підготовки перекладачів у різних
країнах, а також розробка і впровадження у сферу перекладу систем
автоматизованого перекладу.
Професія перекладача цінувалась у всі віки та водночас давала власне
перекладачам безмежну владу над авторським твором. Першим перекладом в
історії Європи вважають переклад «Одіссеї» Гомера латинською, виконаний
Луцієм Лівієм Андроніком у 240 р. до н.е. Утім, тогочасні перекладачі дозволяли собі багато, зокрема згаданий Лівій Андронік сміливо замінював імена
грецьких богів на римські аналоги, а Тіт Макцій Плавт вдало поєднував уривки
перекладу з власними текстами. Сам Цицерон також був прихильником так
званих «вільних перекладів» – перекладів, що відтворюють найважливіший
зміст оригіналу з можливими змінами: додатками, пропусками.
За ступенем тотожності з оригіналом виділяють буквальні та вільні
переклади. Останній особливо популярний серед перекладачів. Адже він
надає перекладачеві простір для творчості, можливість використати все багатство образних засобів, національного колориту. Вільний переклад твору
не вимагає від перекладача дослівного повтору тексту оригіналу, особливо це
стосується перекладу поезії. Досвідчений перекладач завжди знайде відповідник у мові, який найкраще передасть емоційне забарвлення мови автора оригіналу, його задум. Але вільне, віртуозне поводження зі словом, сповнене великої сміливості та ініціативності, тактом і почуттям міри, притаманне, наприклад, М. Лукашу, властиве далеко не всім перекладачам. А вільний підхід
до мови оригіналу може перетворити трагедію на фарс, змінити основний
зміст твору, задум письменника і порушити права автора.
У всі часи в основі перекладацької діяльності лежало збереження
саме змісту твору, що є запорукою правомірної діяльності перекладача і сьогодні. Уже згаданий Цицерон вбачав мистецтво перекладу у виваженій інтерпретації оригінального твору зі збереженням його схожості «не за словами,
але за змістом». Це і не дивно, адже більшість освічених римлян чудово володіли грецькою, тож могли із легкістю порівняти оригінал із перекладом.
Із розвитком перекладацької діяльності та підвищенням потреби в перекладі найважливішої книги – Біблії, під впливом церкви розвитку набув
буквальний, дослівний переклад. Звичайно, дослівні переклади характеризуються більшою історичною відповідністю та точністю передачі значення
окремих слів. Утім, деякі перекладачі у гонитві за точністю ставляться до
перекладу, як писав колись О. Мандельштам, «як до перекладання зерна з
мішка у мішок». У результаті переклад повністю спотворює враження читача
від книги та, безумовно, впливатиме на його ставлення до автора.
Зауважимо, що, незважаючи на різні підходи перекладачів до роботи
та втручання у авторський оригінал, за чинним українським законодавством
автор, який передав видавництву чи перекладачеві право на переклад, все
одно залишає за собою право протидіяти будь-якому спотворенню чи перекрученню твору, що може зашкодити його честі та гідності. У першу чергу це
стосується втручання в зміст твору, його змінення. Тож, здійснюючи пере-
16
клад твору, не було б зайвим показати готовий варіант авторові оригіналу,
аби принаймні пересвідчитись, що той не має претензій до перекладача щодо
інтерпретації твору. Часто на етапі підписання угоди з автором перекладач
або видавництво, що здійснює переклад, у тексті угоди передбачають можливість автора ознайомитись із текстом перекладу або ж навіть затвердити
кандидатуру перекладача. Узгодивши всі питання заздалегідь, видавництво
може бути впевнено, що коли книжка буде надрукована та надійде в продаж,
непередбачених претензій до перекладу з боку автора вже не буде.
Крім мови оригіналу, щоб перекласти твір часто використовують так
званий переклад-посередник. Це робиться переважно в ситуації, коли перекладач не володіє мовою оригіналу, якою написано твір, видавництво не
може знайти досвідченого перекладача з цієї мови, або ж у випадку, коли
примірник твору мовою оригіналу отримати неможливо. Звичайно, само по
собі використання перекладу-посередника, з точки зору перекладацької діяльності, порушенням не є. Історії відомо безліч яскравих прикладів перекладів, що зайняли гідне місце серед інших літературних шедеврів, але здійснювались саме з перекладу-посередника. Це й східні переклади І. Франка, переклади поезії М. Бажаном «Інтернаціонал» М. Вороного та багато інших.
Утім, з юридичної точки зору, здійснення перекладу з мови посередника потребує не лише отримання дозволу в автора оригінального твору, а й
у автора перекладу на цю мову.
Права перекладачів. Перекладач користується авторським правом на
створений ним твір. Однак ця норма закону стосується лише творчих перекладів. Переклад, здійснений за допомогою комп’ютерної програми, не може
вважатися творчим.
Перекладачі (автори творчих перекладів) – можуть вільно використовувати свої переклади, дозволяти їх опублікування видавництвами та отримувати за це винагороду. Водночас їх право є залежним, оскільки автори таких
творів не можуть здійснити переклад, попередньо не діставши згоди в автора
оригіналу та не виплативши йому справедливої винагороди.
Набути права на здійснення перекладу твору перекладачі можуть,
отримавши дозвіл від автора оригіналу. На практиці ж перекладачі рідко
цими проблемами переймаються та здійснюють переклад без дозволу автора.
І вже під час опублікування твору перекладачеві або видавництву, що видає
переклад, доводиться узгоджувати це питання з автором.
Потреба в дозволі зберігається навіть тоді, коли автор уже помер –
протягом 70 років після його смерті родичі мають право давати дозвіл на
здійснення перекладів творів померлого автора.
Пошук спадкоємців завжди пов’язаний зі складностями, починаючи
від неможливості отримання інформації про їх місце перебування й закінчуючи тим, що в спадкоємців немає нотаріально завірених документів про
набуття інтелектуальної спадщини померлого автора. Проте, норма закону
залишається незмінною: неможливість дістати згоду спадкоємців або ж відсутність даних про автора та спадкоємців у базах відповідних авторських товариств не дає видавництву права вільно здійснювати переклад.
17
Також варто пам’ятати, що право на переклад може передаватися,
тож цілком можливо, що автор ще за життя передав його за договором іншому видавництву. У такому разі за дозволом про здійснення перекладу твору
слід звертатись уже до видавництва.
Після здійснення правомірного перекладу твору, право на його використання зазвичай передається видавництву за договором на певний термін. І лише в межах договірного терміну останнє може використовувати переклад та перевидавати його. Однак у деяких ситуаціях реалізація книжки
затягується та триває навіть після закінчення договірного строку. Чи правомірним буде така реалізація твору? Відповідь на запитання залежить від того,
чи видавництво самостійно реалізує випущену продукцію, чи укладає угоду
на реалізацію накладу з іншою організацією. В останньому випадку видавництво, що правомірно виготовило тираж, може здійснювати його перепродаж іншим організаціям без додаткового дозволу на це автора перекладу.
Переклади офіційних документів. Як уже було зазначено, самостійними літературними творами визнаються лише творчі переклади, але деякі з
них також не застережені. Відповідно до українського законодавства, авторським правом не охороняються переклади законів, указів, судових рішень
та інших документів, які мають офіційний характер. Якщо визначити документи, які визнані офіційними, не важко, то з’ясувати, які саме переклади є
офіційними, складніше. Визначення поняття «офіційний переклад» знаходимо
у постанові кабінету міністрів України «Про здійснення офіційного
перекладу багатосторонніх міжнародних договорів України на українську
мову» (див. Порядок здійснення офіційного перекладу багатосторонніх
міжнародних договорів України на українську мову затверджений постановою
кабінету міністрів України «Про здійснення офіційного перекладу
багатосторонніх міжнародних договорів України на українську мову» від
17.03.2006 р., № 353). Відповідно до цього документа, «офіційний переклад –
аутентичний виклад українською мовою тексту багатостороннього
міжнародного договору України, складеного іншою мовою». Функції щодо
здійснення офіційного перекладу покладені на Міністерство закордонних
справ України. Офіційного статусу переклад набуває лише після затвердження його компетентними органами. Тексти вітчизняних нормативних актів і міжнародних договорів після підписання чи ратифікації публікуються у
офіційних виданнях, до яких належать «Голос України», «Вісник Верховної
Ради України», «Урядовий кур’єр», «Офіційний вісник України», «Офіційний
вісник Президента України». Одне з офіційних видань – «Відомості Верховної Ради України» – публікує ці документи двома мовами – українською та
російською, відразу ж здійснюючи російськомовний переклад.
Отож, лише ці переклади, опубліковані в названих виданнях, можуть
вважатись офіційними та, відповідно вільно, використовуватись всіма охочими, наприклад, видавництво може підготувати добірку чинного законодавства чи міжнародних актів, ратифікованих Україною, вільно використавши
ці тексти. У всіх інших випадках переклади офіційних документів, що були
здійснені на замовлення видавництва, іншомовного видання чи компанії, вва-
18
жатимуться повно цінними авторськими творами, а їх використання буде неможливим без дозволу правовласників.
«Світові права» на переклад. Поширений на заході термін «світові
права» узвичаївся і в українському видавничому бізнесі, особливо якщо мова
йде про обсяг прав, які передає автор видавництву. На думку видавців, володіння «світовими правами» на переклад, тобто ексклюзивними правами
здійснювати переклад авторського твору на будь-яку мову, лише сприяє
промоції сучасних українських авторів за кордоном і виходу перекладів їхніх
творів іншими мовами. Утім, самі автори такого погляду не поділяють. На їх
думку, авторові варто продавати лише ті права, які видавництво має намір
реалізувати.
Інакше автор фактично стає заручником видавництва, яке не опікується
просуванням його творчості за кордоном та водночас не дає такої можливості
авторові. В будь-якому випадку, видавництво бажає залишити виключні права
на переклад, публікацію, тиражування та розповсюдження твору. Наявність
такого «чарівного ключика» дасть видавцеві не лише можливість користуватися перевагами ексклюзивного видання, а й боротися з конкурентами, які
мають намір видавати цей же твір.
Гонорари. Сьогодні виплата гонорару перекладачеві вираховується
за кількістю аркушів, а ось розмір суми, що її доводиться сплачувати
видавництву за набуття виключних прав на переклад твору, прямо залежить
від популярності твору чи його автора. Утім, більшість видавництв
намагається працювати на випередження. Маючи в інших країнах своїх
професійних представників, так званих скаутів, які стежать за місцевим
видавничим ринком, швидко дізнаються про значущі новинки, які готуються
до друку. Видавництво, яке не має своїх представників у інших країнах, може
відстежувати ринок за оглядами книжкового ринку та національними
рейтингами продажів. Якщо придбати права в автора на цьому етапі – ще до
випуску твору у світ – ціна буде значно нижчою. Утім, завжди існує
небезпека що твір, який дістався видавництву недорого, так і не стане
популярним.
Отже, знання правових особливостей підготовки та видання перекладної літератури сприятиме цивілізованому веденню видавничого бізнесу в
Україні та, безумовно, підвищить авторитет українських видавців як повноправних учасників світового видавничого ринку.
Контрольні питання
1. Що таке інформація, які її основні характеристики?
2. Які існують інформаційні процеси та види інформації?
3. Які документи регламентують поширення інформації в Україні?
4. Яку роль відіграють перекладачі в інформаційному розвитку країни?
5. Як захистити права на переклад?
19
Тестові завдання
1.
«Семантична інформація» - це …
А) інформація, що має певний сенс, який можна зрозуміти й
інтерпретувати за допомогою природної мови в процесі людського
спілкування;
Б) відомості, що передаються людьми усним, письмовим або іншим
способом;
В) загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між
людьми, людиною та автоматом, автоматом та автоматом.
2.
Інформації не існує у вигляді:
А) текстів і малюнків;
Б) жестів і міміки;
В) ігр.
3.
«Динамічність інформації» - це…
А) інформаційний обсяг та щільність;
Б) розмноження інформації; передача від джерела до споживача;
В) дезінформація.
4.
Вкажіть характерну відмінність інформації від інших
об’єктів природи і суспільства:
А) практичність;
Б) дуалізм;
В) рідкість.
5.
Інформацію називається повною, коли…
А) вона відображає істинний стан справ;
Б) вона допомагає приймати правильні рішення;
В) її достатньо для розуміння та прийняття рішень.
6.
«Зростанням і акумулюванням інформації» - це …
А) кількість інформації зростає, відбувається її систематизація та
узагальнення;
Б) зменшенні її цінності з часом;
В) пристосування інформації до сучасності.
7.
Американський дослідник Р. Тейлор визначив вісім
типів використання інформації. Який тип зайвий?
А) виховний;
Б) висвітлення;
В) мотиваційний.
8.
«Інформаційне поле» –це…
А) сукупність інформації, що існує у світі;
Б) сукупність інформації, що оточує індивіда, в якій йому доводиться
існувати;
В) сукупність інформації, що накопичується з часом.
9.
Вкажіть правильні типи інформаційних процесів:
А) зберігання, передавання та опрацювання інформації;
Б) зберігання, передавання та пристосування інформації;
20
В) зберігання, оцінка та опрацювання інформації.
10.
Спеціальна, масова, особиста – це класифікація
інформації за:
А) способом сприйняття;
Б) формою подання;
В) призначенням.
11.
Вкажіть типи перекладу за ступенем тотожності з
оригіналом:
А) вільні та оригінальні;
Б) буквальні та вільні;
В) оригінальні та неоригінальні.
12.
«Переклад-посередник» – це…
А) переклад не оригінального твору;
Б) перекладач, який перекладає з мови оригіналу тим самим
допомагаючи основному перекладачу;
В) не оригінальний переклад.
13.
Який переклад не охороняються авторським правом?
А) будь який переклад;
Б) переклад, здійснений за допомогою перекладу-посередника;
В) переклади законів, указів.
14.
Переклади документів вважаються офіційними, якщо
вони опубліковані в:
А) будь-яких виданнях;
Б) офіційних виданнях;
В) інтернет ресурсах.
15. «Інформація» - це…
А) загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між
людьми, людиною та автоматом, автоматом та автоматом;
Б) відомості, що передаються одними людьми іншим, усним,
письмовим, або будь-яким-яким іншим способом;
В) відображення зовнішнього світу у свідомості людини.
16. Інформація є достовірною, якщо:
А) її достатньо для розуміння та прийняття рішень;
Б) вона допомагає приймати правильні рішення;
В) вона відображає істинний стан справ.
17. Точність інформації визначається:
А) ступенем її близькості до реального стану об’єкта, процесу або
явища;
Б) ступенем її близькості до оригіналу перекладу;
В) ступенем її близькості до рецепієнта.
18. «Старіння» інформації – це…
А) накопичення інформації;
Б) зменшенні її цінності з часом;
В) оприлюднення інформації.
21
19. «Інформаційна сфера» – це…
А) інформаційне поле, що оточує Землю і людину в певний період її
розвитку;
Б) сукупність інформації, що оточує індивіда, в якій йому доводиться
існувати;
В) світ, який знаходиться на порозі становлення єдиного
інформаційно-стільникового поля.
20. Інформаця поділяється на візуальну, нюхову, зорову за:
А) призначенням;
Б) способом сприйняття;
В) формою подання.
21 Яким чином вираховується гонорар перекладача?
А) за кількістю символів;
Б) за кількістю аркушів;
В) за об’ємом.
Література: [1; 3; 6–9; 17; 19].
22
ТЕМА 2.
Локалізація перекладу
Локалізація перекладу – поняття відносно нове, проте процес, який
вона передбачає, використовується перекладачами вже не перше сторіччя.
Про значення терміна здогадатися нескладно. Локальний – значить місцевий,
локалізація – процес, спрямований на те, щоб зробити що-небудь місцевим, в
даному випадку – переклад. Близьким за значенням до терміну «локалізація»
можна назвати широко відомий термін «адаптація». Адаптація – поняття
більш широке, воно передбачає пристосування тексту на всіх рівнях мови –
включаючи і граматичний і лексичний та стилістичний. А локалізація, в свою
чергу - процес адаптації іноземного тексту до культурного контексту країни,
мовою якої здійснюється переклад. Іншими словами, можна сказати, що
локалізація – це один з видів адаптації.
Отже, локалізація – це динамічний процес адаптації програмного
забезпечення, Веб-сайтів або супутньої технічної документації до стандартів
і мовних традицій країни, для якої призначається згадане програмне
забезпечення. Характеризується глибинним аналізом оригіналу, високим
рівнем перекладацької майстерності локалізатора, розумінням потреб
замовника та цільового користувача локалізованого продукту, а також
відрізняється наявністю низки екстралінгвістичних факторів, не притаманних
класичному письмовому перекладу.
Локалізацію можна умовно розбити на три етапи, другий і третій з
яких стосуються тих, хто здійснює переклад. Першим етапом буде технічна і
програмна адаптація різного роду величин і категорій у формі, властивій мові
оригіналу (наприклад, англійській), до аналогічних форм мови перекладу
(наприклад, української).
Які це форми: це формати дат, одиниць вимірювання, назв днів
тижня, місяців та багато іншого, до чого ми звикли у повсякденному житті та
не вважаємо за щось особливе. Наприклад, дата 12 вересня 2014 року саме
так пишеться, бо в українській мові це правильно, а тому оригінал
англійською мовою виглядатиме або September 12, 2014 (американський
варіант), або 12 September 2014 (британський варіант). Звісно, можна
змиритися із калькованим відповідником (тобто неадаптованим) і дивитися
на цю дату у формі вересень (вересня) 12, 2014 або 12 вересень 2014 (без
слова «року» в кінці), але тоді локалізація буде неповною. Через такі
обставини перший етап якісної локалізації невід’ємно пов’язаний із
кодуванням та вивченням особливостей стандартизації як у мові оригіналу,
так і в мові перекладу.
Локалізація особливо потрібна при перекладі реалій - слів, властивих
тільки одній країні, соціальній групі. Найбільш частотні області застосування
локалізації - переклад сайтів і програмного забезпечення. У широкому
розумінні локалізація сайтів є синонімом перекладу Веб-сторінок з однієї
23
мови на іншу, але професійний перекладач повинен розуміти, що добре
перекладені сторінки - це ще грамотна локалізація сайту. Щоб грамотно
локалізувати сайт необхідно подумати про особливості цільової аудиторії,
врахувати національні особливості та реалії країни, специфіку ринку і
менталітету цільової аудиторії, продумати структуру сайту і адаптувати
графічний інтерфейс.
Метою локалізації є такий переклад сайту, при якому цільова
аудиторія сприймає його як текст написаний носієм мови для носіїв.
Недоречно дослівно перекладати певну соціокультурну інформацію, яка буде
незрозуміла іноземцям, як наприклад, гасла або репліки з вітчизняних
фільмів. Таким чином, на зміну рідному фольклору повинні прийти
відповідності іноземного походження. Перекладачу варто також подбати про
переклад цифрових значень, таких як температура, міри ваги, довжини,
грошові валюти, дати та ін.
Локалізація сайту в Інтернеті - це пристосування його змісту до
культурних особливостей мови. Так, наприклад, є англійський варіант сайту
Верховної Ради України. Верховна Рада - власне українська реалія, і
перекласти його англійською досить складно, адже якщо перекласти дослівно
- Supreme Council або Supreme Board - мало що стане зрозуміло жителям
англомовних країн. Тому в англійській версії цю реалію перекладають
транслітерацією - Verchovnа Rada, а поруч у дужках додають Parliament,
оскільки парламент - орган законодавчої влади в англомовних країнах. Також
на цьому ж сайті можна побачити відповідність словосполучень Голова Ради
Міністрів - Prime Minister, хоча для Prime Minister у нас існує термін Прем'єр
Міністр.
Локалізація актуальна не тільки для інформаційних і політичних
сайтів, але і для різних компаній, оскільки це відкриває для них нові
можливості, залучає нових клієнтів, особливо якщо переклад зроблено з
урахуванням особливостей менталітету закордонних партнерів.
74,5 % користувачів Інтернету ніколи не здійснюють покупок на
англомовних сайтах або роблять їх зрідка.
З них 72,4 % зізнаються, що з більшою ймовірністю здійснять
покупку, якщо інформація на сайті буде подана їхньою рідною мовою.
Локалізація сайту передбачає:

видобування тексту з системи керування контентом,
очищення від тегів;

укладення
єдиного
глосарію
для
всіх
сторінок
і функціональних елементів сайту;

професійний переклад носієм мови з триступінчастою
системою контролю якості;

переклад тексту в графіці, в тому числі перемальовування
флеш-заставок;

адаптацію змісту сайту під культурні особливості цільових
ринків і менталітет;
24

роботу з невидимою частиною сайту (метатеги);

лінгвістичне і функціональне тестування.
Локалізація потребує залучення висококваліфікованих спеціалістів
з галузі лінгвістики і програмування: перекладачів, редакторів, вебдизайнерів, веб-програмістів, тестувальників і керівників проекту.
Локалізація програмного забезпечення — не просто переклад,
це процес адаптації програмного забезпечення до культури певної країни,
який може включати в себе:

аналіз локалізованості;

укладення багатомовного словника проекту;

локалізацію інтерфейсу і системних повідомлень;

локалізацію довідкових файлів;

складання локалізованої версії;

локалізацію супутніх маркетингових матеріалів;

лінгвістичне і функціональне тестування.
Історичний приклад локалізації - переклад імен і географічних назв.
Так, ім'я Чарльз перекладається як Карл, Шарль у Франції, Карло в Італії,
Карел в Чехії, в Польщі - Кароль. Очевидно, що локалізація - дуже складний
процес, що вимагає, крім знання мови ще і знання з різних сфер особливостей
культури, традицій і звичаїв, політичного ладу інших країн. Тому, перш ніж
починати будь-який переклад, необхідно зібрати як можна більше
соціокультурної інформації і, бажано, з першоджерел.
Практична робота з теми
Порівняльний аналіз систем машинного перекладу
Завдання 1: Здійснити переклад даного уривку художнього тексту за
допомогою
Google
Translate
(www.translate.google.com.ua),
Pragma
(www.translate.ua/ru/on-line) та PROMT(www.translate.ru) почергово та
порівняти отриманий вихідний текст. Проаналізувавши кожен машинний
переклад, обґрунтувати свою думку щодо того, яка з трьох систем краще
підходить для перекладу художніх текстів.
Примітка: при перекладі за допомогою Pragma доступний вибір
тематики тексту, що впливає на переклад.
Приклад:
Текст оригіналу:
The woods enclose and then enclose again, like a system of Chinese boxes
opening one into another; the intimate perspectives of the wood changed endlessly
around the interloper, the imaginary traveller walking towards an invented
distance that perpetually receded before me. It is easy to lose yourself in these
woods (A. Carter).
25
Переклад, здійснений за допомогою Google Translate (Рис. 2.1):
Переклад, здійснений за допомогою Pragma (Рис. 2.2):
26
Переклад, здійснений за допомогою PROMT (Рис. 2.3):
Завдання 2: Здійснити переклад уривку науково-популярного тексту
за допомогою Google Translate, Pragma та PROMTпочергово та порівняти
отриманий вихідний текст. Проаналізувавши кожен машинний переклад,
обґрунтувати свою думку щодо того, яка з трьох систем краще підходить для
перекладу науково-популярних текстів.
Приклад:
Текст оригіналу:
The processes using synthetic biology involve techniques that more
extensively alter genetic code. Those include “artificial gene synthesis,” in which
DNA is created on computers and inserted into organisms, and other methods for
changing DNA sequences and genes within organisms to alter their function (The
New York Times).
Переклад, здійснений за допомогою Google Translate (2.4):
27
Переклад, здійснений за допомогою Pragmа (2.5):
Переклад, здійснений за допомогою PROMT (рис. 2.5):
Завдання 3: Здійснити переклад уривку технічного тексту за
допомогою Google Translate, Pragma та PROMTпочергово та порівняти
28
отриманий вихідний текст. Проаналізувавши кожен машинний переклад,
обґрунтувати свою думку щодо того, яка з трьох систем краще підходить для
перекладу технічних текстів.
Приклад:
Текст оригіналу:
A tilt-stop can be fitted to prevent the unit from tilting forwards when the
door is opened. Mount the tilt-stop on the wall behind the appliance 80-100 mm
from the left or right side of the appliance depending on the side on which the door
is hinged. The tilt-stop must always be fitted on the side opposite to the hinge.
Переклад, здійснений за допомогою Google Translate (2.6):
Переклад, здійснений за допомогою Pragma (2.7):
29
Переклад, здійснений за допомогою PROMT (2.8):
30
ТЕМА 3.
Пошук інформації в мережі Інтернет.
Інформаційно-пошукові системи
Базові поняття інформаційного пошуку
Основним засобом передачі інформації в часі і просторі є документ.
Документ - це засіб закріплення будь-яким чином на1 спеціальному
матеріалі деякої інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності і
розумової діяльності людини. Документи мають різну форму подання. В
автоматизованих інформаційно-пошукових системах це текстова інформація
на природній мові. У повсякденному житті - це може бути друкована стаття,
книга тощо. У мережі Інтернет це може бути малюнок, відео-ролик або сайт.
З точки зору теорії інформації документ - це змістовно закінчена одиниця
інформації, яка представлена на якій-небудь природній мові, що
ідентифікується унікальним чином.
Поняття інформаційного пошуку вперше запровадив в інформатиці
американський математик Келвин Муерс в 1947 році.
Інформаційнимй пошуком (ІП) - це деяка послідовність операцій,
яка виконується з метою відшукання документів, які містять певну
інформацію, або з метою видачі фактичних даних, які надають відповіді на
задані питання. Спонукальним приводом інформаційного пошуку, як було
зазначено вище, є інформаційна потреба, яка виражена у формі
інформаційного запиту. Об'єктами інформаційного пошуку можуть бути
документи, відомості про їх наявність та/або місцезнаходження,
фактографічна інформація.
Інформаційний пошук розрізняють так:
•
залежноі від мети - адресний пошук (формальномеханічний) та семантичний (тематичний);
•
залежно від об'єкту пошуку - документний та
фактографічний;
•
залежно від ступеню використання технічних засобів ручний або автоматизований.
Усі види інформаційного пошуку перетинаються, тому що цілі та
об'єкти часто взаємопов'язані. Наприклад, документний і фактографічний
види пошуку можуть бути як адресними, так и семантичними.
Інформаційний пошук, найчастіше, здійснюється за допомогою
інформаційно-пошукових систем.
Інформаційно-пошукова система (ІПС) - це комплекс пов'язаних
між собою окремих частин, який призначений для виявлення в будь-якій
множині елементів інформації, які відповідають заданому інформаційному
запиту. Масив елементів інформації, в якому виконується інформаційний
пошук, називається пошуковим масивом.
31
Інформаційно-пошукові системи розділяються на документальні та
фактографічні. Документальні ІПС у відповідь на запит видають орігінали,
копії або адреси місцезнаходження документів, що містять потрібну
інформацію. Підклас документальних ІПС, які видають лише бібліографічні
описи документів, що знайдені, іноді називаються бібліографічними ІПС.
На відміну від документальних ІПС фактографічні пошукові
системи призначені для видачі безпосередньо необхідної інформації
(наприклад, температури кипіння якоїсь рідини, температури води в морі біля
конкретного населеного пункту; структурних або молекулярних формул
хімічних сполук, що мають певні властивості тощо).
Принципової відмінності між документальними і фактографічними
ІПС немає. Головною ознакою, що поєднує документальні і фактографічні
ІПС до одного загального класу є те, що на запити вони можуть видавати
таку і тільки таку інформацію, яка була раніше в них введена. Кожна
документальна ІПС (як ручна, так і автоматизована), містить наступні
частини:
•
інформаційно-пошукова мова (ІПМ);
•
правила переводу текстів документу і запитів з природної
мови на ІПМ;
•
формальні правила (алгоритми) пошуку;
•
технічні засоби, які реалізують алгоритми пошуку;
•
масив (множина) документів (або їх адрес), які записані на
якихось носіях інформації (у сучасних пошукових системах Інтернету - база
індексу).
Ефективність інформаційного пошуку визначають показники, які
характеризують знаходження релевантних документів. Вони підрозділяються
на семантичні (точність та повнота пошуку, коефіцієнт інформаційного
шуму, коефіцієнт втрат тощо) та техніко-економічні (оперативність
пошуку, вартість та трудоємність пошуку).
Відповідність знайдених у процесі інформаційного пошуку знань або
даних інформаційній потребі користувача називається пертинентністю.
Змістовна відповідність відображуваного результату його запиту за
формальними (синтаксичними, морфологічними) ознаками називається
релевантністю.
У контексті Web з огляду на тезу, що «потреба спонукає запит», в
клас поняття пошукових систем (ПС) почали включати системи «запитаннявідповідь» (answer engine), які дуже часто є фактографічними ПС. Але деякі
системи для отримання результату пошуку вже починають використовувати
процедури логічного виводу.
Обсяги і темпи росту Web-ресурсів вражають уяву. Швидкий і
інтенсивний розвиток Інтернету породив ряд парадоксів, основний з яких
такий: експонентний ріст обсягів інформації в Інтернеті приводить одночасно
і до ускладнення пошуку дійсно необхідної інформації, і все більшої актуаль-
32
ності цього процесу. Іншими словами, даних усе більше, а знайти їх все
складніше.
Зараз навіть за самих витончених методів побудови пошукових
запитів могутні пошукові системи видають часом сотні, а іноді і тисячі
посилань. У цих випадках високий рівень інформаційного «шуму» (тобто
документів, формально релевантних, але не відповідних інформаційним
потребам користувача) знижує ефективність наявних механізмів пошуку.
Цілком резонно виникає питання, як конкретному користувачу
знайти і відібрати в мережі необхідні дані?
Існує кілька тактичних підходів.
Перший з них умовно називається «серфінгом».
Зачепивши одну з Web-сторінок, адреса якої була відома, можна
пройти по посиланням з цієї сторінки на будь-яку глибину, намагаючись
задовольнити свої інформаційні потреби. Варіант досить розповсюджений,
однак його навряд чи можна вважати оптимальним.
Другий підхід, прийнято називати «браузингом».
Це розширення серфінгу в тім сенсі, що користувач використовує
Інтернет каталог, як стартову сторінку, тобто один з Web-серверів, на якому
представлена класифікація мережних ресурсів і знаходяться відповідні
гіпертекстові посилання.
Третій підхід складається у використанні мережних інформаційнопошукових систем.
Інформаційно-пошуковою системою називається програма, що
дозволяє швидко знайти потрібну інформацію в базі даних.
У цьому випадку користувач може самостійно з клавіатури свого
комп'ютера вводити запити в інтерактивному режимі, аналізувати результати
пошуку, здійснювати переходи до необхідних ресурсів.
Саме третій підхід, тобто виявлення необхідних відомостей в
Інтернеті за допомогою спеціальних пошукових засобів, найкращий для
знаходження необхідних даних у мережі. У рамках цього підходу для
запобігання інформаційного шуму широке поширення одержала практика
звуження області пошуку до деякого прийнятного рівня шляхом підключення
різних фільтрів на стадії побудови запиту. З цією метою, як правило,
використовуються багаторівневі тематичні класифікатори. Деякі системи
дозволяють користувачеві задавати додаткові параметри — діапазони дат
документів, доменні імена посилань та ін. За установки такого роду фільтрів,
пошук здійснюється на підмножині документів, що задовольняють заданим
умовам. Як і за другого підходу (але не так явно), проблема полягає в тому,
що класифікатори будуються розробниками пошукових систем, відповідно
до їх суб'єктивних представлень про приналежність конкретного документа
до певної рубрики, що далеко не завжди збігається з представленнями
користувача.
33
Пошукові системи
Пошукова система, у контексті Web, використовує спеціалізоване
програмне забезпечення, яке має на вході від користувача пошуковий/і
термін/и і на виході надає список Web-сторінок, які вважаються найбільш
релевантними. Більшість пошукових систем мають величезні бази даних
мільярдів Web-сторінок. Розрізняють такі типи Web-пошукових систем.
Пошукові системи, базовані на кроулінгу (Crawler-based). Такі
системи створюють свої списки Web-сторінок автоматично. Вони «сканують»
(crawl) Інтернет за допомогою роботи - «павука» (spider, програма, яка
відвідує Web-сторінки, читає їх і слідує далі за посиланнями, знайденими на
Web-сторінці), і повертають користувачу результати пошуку, які ранжовані у
порядку важливості. Павук повторно відвідує Web-сторінки кожні кілька
місяців для найчастішого оновлення своєї індексної бази відповідно до
внечених на Web-сторінки змін. Головна перевага пошукових систем,
базованих на кроулінгу, полягає в тому, що будь-які зміни, які внесені до
Web-сторінки, будуть впливати на його базу і відповідно - результати
пошуку. Таким чином, актуальність змісту Web-сторінок збігається з
ключовими словами, що використовуються для пошуку.
Пошукові індекси працюють як алфавітні показники. Тут запит
оформляється у вигляді грамотно підібраних ключових слів, і у вигляді
шуканої інформації подається список Web-сторінок.
Такі ІПС є найбільш широким класом та найбільш популярним і
загальновживаним. Вони характеризуються такими властивостями:
•
мають базу даних Web-сторінок;
•
пошук здійснюють за ключовими словами;
•
мають сканукаючого робота.
Яскравим прикладом такої системи є пошукова система Google.
Зручно, коли пошукова система містить і пошукові індекси, і
пошукові каталоги. Відомих пошукових систем є багато, наприклад, Yandex,
Мета,
AltaVista, Рамблер, Апорт, Yahoo та інші, їх також називають
пошуковими машинами, і з їх допомогою інформацію можна шукати не лише
на конкретних Web-сторінках, а й у файлах з подібною інформацією.
Пошукові каталоги допомагають здійснювати пошук за темами, і це
дуже зручно, оскільки є можливість скористатися рівневим рубрикатором від рубрикатора верхнього рівня (початкової сторінки) можна по градації
переходити до рубрики, підрубрики, і тоді аж до вузькотематичних
матеріалів. Вони створені людиною (human based directory), залежать від
людей, що його створили та поповнюють. Вони виконують пошук за
ключовими словами в коротких описах Web-сторінок, представлених Webмайстерами та спеціалістами, що рецензують та перевіряють каталог. Разом з
цим, Web-сторінки переглядаються людиною і розміщуються в відповідну
ієрархію категорій. Таким чином, зміни, внесені до Web-сторінки, на відміну
34
від скануючи пошукових систем, не будуть мати ніякого впливу на
збережений в каталозі опис. Отже, хоча на Web-сторінці і міститься
відповідна інформація, яка відповідає запиту, але вона не буде відображена в
списку результатів пошуку доки Web-майстер не змінить опис Web-сторінки.
Саме з цієї причини один з найперших та найбільших каталогів, сформованих
людиною Yahoo! перетворено у більш популярну пошукову систему на базі
сканеру. Таким чином утворюються комбіновані пошукові системи. Оскільки
каталоги містять інформацію, перевірену людиною, ця інформація
використовується для фільтрування та ранжування результатів пошуку. Типи
пошукових механізмів:
Web-каталоги (Web Directories). Як було вказано вище, вони:
•
мають колекцію Web-ресурсів;
•
організовані за тематичними категоріями в ієрархію;
•
організація в категорії та ін. провадиться вручну.
Приклад такого каталогу - загальновідомий каталог Yahoo.
Віртуальні бібліотеки (Virtual Libraries). Такі бібліотеки
характеризуються наступними ознаками:
•
мають колекцію Web-джерел;
•
оцінюються фахівцями з предметної області;
•
слабо автоматизовані, живляться людськими ресурсами.
Приклад типової бібліотеки - бібліотечний індекс Інтернету Librarians
Index to the Internet www.lii.org.
Мета-пошукові механізми (Meta-Search Tools). З назви видно, що
такі механізми використовують ресурси інших пошукових систем, а
результати фільтрують та ранжують згідно своїх заданих правил. Такі
системи характеризуються:
•
не мають власної бази даних;
•
вони здійснюють запити до інших пошукових механізмів,
розташованих у Web-і;
•
мають дуже поганий дизайн і можуть тільки змінювати
порядок ранжування результатів.
Класичний приклад такої системи є MetaCrawler.com. Такі системи
користуються попитом, оскільки вони повертають більш короткий список
посилань, що психологічно більш прийнятно для людини
У зв'язку з таксономією, наведеною вище, у 2002 році було визначено
три етапи (генерації) в розвитку Web-пошукових систем.
Складові пошукових систем
Пошукові cncTeMH зазвичай мають три компоненти:
•
агент (павук, кроулер або робот), який переміщується по
мережі і збирає інформацію;
35
•
•
база даних, яка містить інформацію, що зібрано павуками;
пошуковий механізм, який користувачі використовують як
інтерфейс для взаємодії з базою даних.
Засоби пошуку типу агентів, павуків, кроулерів і роботів
використовуються для збору інформації про документи, які знаходяться в
мережі Інтернет. Це спеціальні програми, які займаються пошуком сторінок в
мережі, збирають гіпертекстові посилання з цих сторінок і автоматично
індексують інформацію, яку вони знаходять для побудови бази даних.
Кожний пошуковий механізм має власний набір правил, якими визначається
збір документів.
Агенти є найінтелектуальнішими з пошукових засобів. Вони можуть
робити більше, ніж просто шукати: вони можуть виконувати транзакції від
імені користувача. Вже зараз вони можуть шукати сайти специфічної
тематики і повертати списки сайтів, відсортованих за їх відвідуваністю.
Агенти можуть обробляти вміст документів, знаходити та індексувати інші
види ресурсів, не лише сторінки. Вони можуть бути запрограмовані для
витягання інформації з вже існуючих баз даних. Незалежно від інформації,
яку агенти індексують, вони передають її назад до бази даних пошукового
механізму.
Павуки здійснюють загальний пошук інформації в Інтернет. Павуки
повідомляють про зміст знайденого документа, індексують його і добувають
підсумкову інформацію. Вони також переглядають заголовки, деякі
посилання і відправляють проіндексовану інформацію до бази даних
пошукового механізму.
Кроулери переглядають заголовки і повертають тільки перше
посилання.
Роботи можуть бути запрограмовані таким чином, щоб переходити
по різним посиланням різної глибини вкладеності, виконувати індексацію і
перевіряти посилання в документі. Але, вони можуть застрягати в циклах,
адже, проходячи за посиланнями, їм потрібні значні ресурси мережі. Існують
методи, що забороняють роботам пошук по сайтах, власники яких не
бажають, щоби вони були проіндексовані.
Покоління пошукових систем
Перше покоління пошукових систем. Перше покоління пошукових
систем використовувало в основному інформацію, яка знаходилась
безпосередньо на Web-сторінках (текст і форматування), ці пошукові системи
дуже близькі до класичних ПС. Такі системи виконують в основному тільки
інформаційні запити. Типовими прикладами таких систем в 1995-1997 роках
були загальновідомі AltaVista, Excite, Webcrawler і т.д. Ранжування сайтів
відбувалося тільки за рахунок контенту сторінок.
Важливі фактори, які враховувалися при ранжуванні, включали
щільність ключових слів на Web-сторінці, назву, і місцезнаходження цих
ключових слів в цьому документі. Також ПС першого покоління для
36
обчислення релевантності враховували мета-теги, використання ключових
слів в імені домену, а також в url-адреси.
Основні спам-фільтри робили перевірку на наявність ключових слів у
тексті, представлених на сторінці тим самим кольором, що і фон документу,
тобто невидимих людському зору. На той час з'явилися перші портали, у
наслідок чого результати пошуку перетворилися у величезні рекламні щити
та перевантажені інформацією жовті сторінки.
Друге покоління пошукових систем Друге покоління пошукових
систем (початок появи 1998-1999 р.) характеризується використанням
інформації, яка існує поза Web-сторінкою - Web-специфічних даних таких, як
аналіз посилань (link analysis), тексту якорів (anchor-text) та відстеження
даних, що передаються з http-запитом (click-through data). Таким чином вони
стали брати до уваги структуру Web-мережі.
Друге покоління більш щільно пов'язано з семантикою запитів, яка
береться з аналізу даних, що подані в Web-і поза сторінки. Деякі з основних
компонентів, які вони використовують є відстеження кліків (tracking clicks),
репутація сторінки (page reputation), індекс популярності (link popularity),
темпоральні спостереження (temporal tracking, кількість часу, що проводять
відвідувачі на сторінці), та якість посилань (link quality). Пізніше, ПС другого
покоління почали використовувати вектори термів (term vectors), аналіз
статистики відвідування (stats analysis), кеш-дані (cache data) і контекст. В
якості аналізу контексту розглядається пошук на сторінці пар ключових слів,
які складаються з двох слів. Це дозволяє краще виконати віднесення сторінки
до певної категорії.
Першою системою, яка почала використовувати аналіз посилань між
сторінками в якості одного з основних факторів ранжирування, стала система
Google (PageRank). Пошукова система DirectHit стала першою, яка
побудувала ранжування на аналізі даних, що передаються під час http-запиту.
У даний час усі основні системи використовують всі ці типи даних.
Використання Google PageRank та метод відстеження кліків DirectHit та
тривалості візиту, підвищило ефективність пошуку.
Пошукові системи другого покоління підтримують як інформаційні,
так і навігаційні запити. Аналіз посилань та текст якорів мають вирішальне
значення для навігаційних запитів.
Третє покоління пошукових систем. На даний час третє покоління
пошукових систем вже зароджується. Ці пошукові системи є спробою
поєднати дані з різних джерел для досягнення головної мети - видачі
результату, що відповідає потребі користувача. Наприклад, на запит «Ялта»,
ПС повинна надавати пряме посилання на сторінку бронювання готелів в
Ялті, сервер мап з мапою міста, на сервер погоди з інформацією про погоду і
т.д. Таким чином, третє покоління ˗ це покоління пошукових систем, які
виходять за рамки обмежень фіксованої бази даних за допомогою
семантичного аналізу, визначення контексту пошуку, вибору динамічної бази
37
даних і т.д. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити інформаційні,
навігаційні і транзакційнї запити.
Третє покоління пошукових технологій покликане об'єднати
масштабованість існуючих Інтернет-пошукових систем з новими та
удосконаленими моделями пошуку релевантності; вони починають
враховувати переваги користувача, співробітництво, колективний інтелект,
багатий досвід користувачів, та багато інших спеціалізованих можливостей,
які роблять інформацію більш значимою, а пошук - більш продуктивним.
Пошукові системи третього покоління додають до бази даних векторів термів
похідні слова (word stemming) і тезаурус, що надає допомогу в здійсненні
пошуку за контекстом . Таким чином, пошукові системи 3-го покоління
виходять за рамки класичного (традиційного) поняття пошуку у зв'язку з
появою нових типів інормації та нових вимог, що ставлять користувачі перед
пошуковими системами. У західній літературі з'явився термін Search 2.0,
який асоціюється з третім поколінням, але має більш чіткі обриси і більш
орієнтовано на бізнес- аудиторію. У Web-і вже існує десяток проектів, які
вважаються проектами search 2.0 - Swicki (http://www.swicki.com/), Rollyo
(http://www.rollyo.com/), Clusty (http://www.clusty.com/),
Wink
(http://www.wink.com/), Lexxe (http://www.lexxe.com/) тощо.
Популярні пошукові системи: www.google.com, http://www.rambler.ru/,
https://www.yandex.ua/.
Можливості інформаційно-пошукових систем
1) Пошук за словом, усіканнями і словоформами.
Усі пошукові системи забезпечують пошук хоча б по одному слову.
Засоби навігації в Інтернеті, що не забезпечують такого пошуку, називаються
інакше ˗ каталогами, колекціями посилань і т. п. Інакше справа стоїть з
усіканнями слів. Наприклад, система InfoSeek розглядає всі слова запиту як
праві усікання. У деяких відомих системах можливість пошуку за усіканням
просто не реалізована (наприклад, Lycos). Однак у більшості систем
(наприклад, AltaVista, Rambler) для маскування правого усікання слова
досить поставити символ «*».
Пошук за словоформами є результатом серйозного лінгвістичного
аналізу і реалізований, наприклад, у двох російськомовних системах «Апорт»
і Яндекс. У системі «Апорт» граматична форма слова в запиті особливого
значення не має — воно зберігається в базі даних у всіх своїх формах. У цій
системі запит «ребенок шел» еквівалентно запитові «дети идут».
2) Пошук по фрагментах тексту (строгим словосполученням).
Багато систем здатні реалізовувати контекстний пошук, укладеної в
лапках фрази (наприклад, AltaVista, Lycos, InfoSeek і ін.). Така здатність —
це реалізація неявно зазначених за допомогою лапок операторів контекстної
близькості.
3) Використання логічних операторів.
Для введення запитів зі складною логікою, як правило, потрібне
використання булевих і контекстних операторів, дужок, і т. п. Для більшості
38
випадків (до 75% як було вже сказано) цього не потрібно. Тому в деяких
інформаційно-пошукових системах створено по два пошукових інтерфейси
— простий (за замовчуванням) і розширений (який називається у різних
системах детальним, могутнім або професійним). Цим шляхом пішли,
наприклад, AltaVista, Lycos, InfoSeek, Rambler. В усіх розглянутих системах
реалізовані булеві операції AND, OR і NOT, а також робота з дужками. Однак
у двох з них — AlLaVista і Excite — оператор -NOT записується у вигляді
«AND NOT», у такий спосіб підкреслюється його бінарність (у математичній
логіці оператор NOT у чистому вигляді унарний і не може відноситися до
двох операндів).
4) Використання операторів контекстної близькості.
Більшість професійних пошукових систем забезпечує виконання
операцій контекстної близькості. Наприклад, у системі Lycos функції
контекстної близькості одержали найбільший розвиток і реалізовані за
допомогою чотирьох операторів: ADJ, NEAR, FAR, BEFORE.
ADJ забезпечує близькість двох слів у тексті в будь-якому порядку.
NEAR дозволяє знаходити документи, в яких слова-операнди
віддалені не більше ніж на 25 слів.
FAR — оператор, протилежний за змістом операторові NEAR, він
виключає близькість термінів запиту в межах 25 слів тексту документа.
BEFORE — схожий на оператор ADJ, тільки з урахуванням порядку
розташування термінів у тексті.
Наприклад, оригінальне вирішене питання контекстної близькості в
інформаційно-пошуковій системі Rambler. За бажання мінімізувати відстань
між пошуковими термінами, використовується службове слово «$пеаг:», за
яким розташовані два операнда — значення самих слів. У системі «Апорт»
інтелектуальній обробці піддаються словосполучення в лапках. Наприклад,
запит «яблука на снігу» еквівалентний запитам «яблука і сніг», «яблука під
снігом», «яблуко-сніг».
Дуже часто в результатах пошуку за ключовими словами просто не
можливо знайти те, що насправді шукаєш. Сторінки з потрібною
інформацією ховаються серед інших, які хоча й теж релевантні до ключових
слів, усе ж не завжди можуть повністю задовольнити потребу в інформації. У
таких випадках дуже корисним було б обмежити результати пошуку,
спрямувавши їх у конкретному напрямку.
Так от, Google дає таку можливість через використання операторів
пошуку.
Почну з переліку (повний опис кожного оператора буде подано
нижче): allinanchor:, allintext:, allintitle:, allinurl:, cache:, define:, filetype:,
inanchor:, info:, intext:, intitle:, inurl:, link:, related:, site:.
Якщо перед пошуковим запитом вказати allinanchor:, Google
обмежить результати пошуку тільки тими сторінками, у тексті посилання на
які обов'язково будуть вказані вибрані ключові слова. Наприклад, якщо у
поле пошуку Google ввести запит [allinanchor: Інтернет маркетинг], у
39
результатах пошуку будуть тільки ті сторінки на які є посилання з словами
"Інтернет" та "маркетинг". Цей оператор стане в пригоді при визначенні
сайтів-конкурентів і сайтів, з яких можна отримати посилання.
allintext: має такий же синтаксис, як і попередній. Функція, зрештою,
теж подібна: якщо поставити його перед ключовими словами у пошуковому
запиті, в результаті отримаєте сторінки, у тексті яких обов'язково
згадуються всі введені ключові слова. Наприклад за запитом allintext:
Чемпіонат Європи з футболу можна знайти сторінки, в тексті яких
згадуються слова «Чемпіонат», «Європи», «футболу».
Використовуючи оператор allintitle: можна знайти сторінки, де
ключові слова згадані у назві сторінки. Це пригодиться при виявленні сайтів конкурентів, тобто тих сайтів, які оптимізовані під Ваші ключові слова.
Наприклад за запитом allintitle: червоні яблука можна знайти сторінки, які в
тезі назви мають слова «червоні» та «яблука»
Якщо пошуковий запит почати з allinurl:, Google обмежить
результати видачі тільки тими сайтами, в адресі яких будуть зустрічатися
вибрані ключові слова. Наприклад на запит allinurl: Google help у видачі
з'являться сторінки в адресі яких будуть слова "Google" та "help". Знайдуться
тільки ті сторінки, слова в адресі яких будуть розділені спец. символами (-, /,
_ і тд.).
Використання оператора cache: перед адресою конкретної Webсторінки дозволить переглянути версію сторінки збережену у покажчику
Google та дату останнього сканування. Зверніть увагу - між оператором та
адресою сторінки не можна залишати пробіл [cache:aflpeca cTopiHKH].
Якщо ключовому слову буде передувати define:- Google знайде
сторінки з визначенням вказаного терміну чи його поясненням. Працює
досить непогано для англомовних запитів. Не завжди коректно працює щодо
українських термінів. Наприклад: [define:car]
filetype: дає можливість шукати інформацію у файлах визначеного
типу. Досить тільки після ключових слів у пошуковому запиту додати
оператор filetype: і вказати бажаний формат файлу. Наприклад на запит
[інтернет статистика filetype:pdf] Google покаже файли *.pdf (англ. Portable
Document – відкритий формат файлу) у яких згадуються слова «інтернет» та
«статистика». Між оператором і вибраним розширенням файлу не можна
вставляти пробіл.
inanchor: Повний аналог оператора allinanchor:. Різниця в тому, що
його дія поширюється тільки на одне ключове слово: те яке йде одразу після
нього (без пробілу). Наприклад, на запит [університет inanchor:школа] у
результатах пошуку з'являться сторінки релевантні до слова університет, за
умови, що в тексті посилань на ці сторінки є слово «школа».
info: На запит [т&:адреса_сайту] Google покаже інформацію про
сторінку, якою він володіє. Між оператором info: та адресою сайту не може
бути пробілу.
40
intext: Цей оператор обмежує результати пошуку тільки тими
сторінками, на яких ключове слово, що йде після нього згадується
безпосередньо в тексті. Наприклад запит [видавців у Львові intext: форум]
допоможе знайти сторінки, які будуть мати відношення до слів «видавців»
«у» «Львові» і матимуть у тексті слово «форум». Між цим оператором і
наступним словом не може бути пробілу. Він дозволяє шукати в тексті
сторінки тільки одне слово. Якщо необхідно знайти тільки сторінки, які в
тексті мають мати всі ключові слова - використовуйте оператор allintext:
Використавши intitle: можна обмежити результати пошуку тільки
тими сторінками які в назві будуть мати вказане слово. Наприклад на запит
[робота для intitle:випускників] Google знайде сторінки, які будуть мати
відношення до слів «робота» та «для» і матимуть у назві сторінки слово
«випускників». Аналогічно: між оператором і словом не може бути пробілу.
Оператор inurl: допоможе знайти сторінки, які будуть мати вказане
після оператора слово в адресі. Наприклад за запитом [macbook pro
inurl:apple] Google знайде сторінки, які будуть мати відношення до слів
macbook та pro, а в адресі сторінки мають слово apple.
Оператор link: використовують для того, щоб знайти сторінки, які
посилаються на заданий сайт. І хоча оператор далеко не завжди справляється
з своїм завданням на відмінно, все ж його використання може дати певне
уявлення про зовнішні посилання на певний сайт. Наприклад:
[link:microsoft.com]. Як правило його використовують для аналізу зовнішніх
посилань на сайти конкурентів. Список зовнішніх посилань на свої сайти
набагато зручніше переглядати через, наприклад панель Інструментів для
Web-майстрів від Google.
related: допоможе знайти сторінки, схожі до заданої сторінки.
Наприклад за запитом [related:www.pravda.com.ua] Google покаже сторінки,
які є схожими або мають певне відношення до сторінки Української правди.
Використовуючи оператор site: можна обмежити результати
пошуку тільки сторінками з певного заданого сайту чи доменної зони.
Наприклад запит [металопластикові вікна site:com.ua] буде включати тільки
сторінки про металопластикові вікна, адреси яких будуть знаходитись в
доменній зоні com.ua. Цей оператор зручно також використовувати для
перевірки свого сайту (чи сайтів конкурентів) у покажчику Google. У цьому
випадку вже не потрібно вводити інші ключові слова, наприклад
[site:emarketingblog.com.ua]
Джерело інформації:
http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,9999
9999/catid,203/ id,9465/
5) Пошук по полях.
Окремого розгляду заслуговує можливість пошуку по полях, що
найчастіше дозволяє обмежувати діапазон пошуку значеннями URL (англ.
Uniform Resource Locator – єдиний вказівник на ресурс) , датами,
заголовками і т. п. Наприклад, у системі AltaVista забезпечується пошук по
41
датах за допомогою операторів «From:» і «То:». Цей режим названий «Webархеологією». Система InfoSeek забезпечує пошук по посиланням у HTMLдокументах («link:»), у межах сайтів («site:»), no URL («url:»), по заголовкам
документів («title:») і міткам, приписуваним зображенням («alt:»). Система
Rambler реалізує пошук, як по всьому документі («$ALL»), так і по URL
(«$URL»), заголовкам («$Title»), адресам («$Address») і ін. Hndex дозволяє
шукати у двох зонах — заголовках («Title») і посиланнях. Апорт забезпечує
пошук по URL, датам, заголовкам, ключовим словам, міткам до зображень,
посиланням, коментарям, текстам.
6) Пошук схожих документів.
Одна з можливостей, яка властива багатьом сучасним системам, є
здатність пошуку документів, схожих на вже знайдені документи. Вона
називається «позитивним зворотним зв'язком». Що означає «схожий
документ», за якими критеріями це визначається, найчастіше залишається
загадкою для користувача. Один з підходів до її вирішення може бути таким:
кожне значиме, на думку системи, слово «зважується» за якимось критерієм,
з найбільш вагомих слів автоматично формується запит, що розглядається як
деякий ранговий критерій пошуку. Такий режим реалізований, наприклад, в
інформаційно-пошукових системах Excite («More Like This») і Япсіех
(«Найти похожие документи»). Цей режим реалізований у системах, що
використовують «вагові» критерії релевантності.
Більше як 80% всього пошуку в Інтернеті доводитися на 3 основні
системи: Google, Yahoo!, MSN.
Контрольні питання
1. Які сервіси є в мережі Інтернет?
2. Для чого призначені браузери?
3. Які є особливості пошукових систем, сформулюйте рекомендації
щодо їх вибору.
4. Які українські пошукові системи ви знаєте?
5. Які пошукові системи отримує найбільше запитів щодня у мережі
Інтернет?
6. Що означає WWW?
Практичні завдання
Answer the following questions. Put down the answer (in short) and copy
the address of the site where you’ve found it.
1.
What is the definition of «snake oil»?
Answer:
URL:
2.
Which county in Illinois has the largest population?
Answer:
42
URL:
3.
What is Yasser Arafat’s full name?
Answer:
URL:
4.
When was the singer Michael Jackson’s birthday?
Answer:
URL:
5.
What is the most-often performed opera in the world?
Answer:
URL
6.
What is the smallest country in the world?
Answer:
URL:
7.
Name the Olympic medallist in figure-skating in Vancouver 2010
among ladies?
Answer:
URL:
8.
Name someone who was born on October 12, 1935?
Answer:
URL:
9.
What is the deepest lake in the world?
Answer:
URL:
10.
Which is the oldest language in the world?
Answer:
URL:
11.
What singer is on the top of today’s hit parade in Great Britain?
Find an mp3 file.
Answer:
URL:
12.
How old is the queen of Great Britain?
Answer:
URL:
43
13.
What time is it now in Great Britain?
Answer:
URL:
14.
How to translate the title of a famous fairy-tail «Червона
шапочка» into English?
Answer:
URL:
15.
Find information about American wedding traditions in .pdf file.
Answer:
URL:
16.
Find the most beautiful picture of your favourite season (jpg. file)
Answer:
URL:
17.
Find an information about the effective ways of the English
language learning ( doc. file)
Answer:
URL:
18.
Find the address м.Київ, вул. Грушевського, 5 on google map
Answer:
URL:
19.
Find the latest news about Great Britain.
Answer:
URL:
20.
What is the most frequently used word in the world?
Answer:
URL:
Література: [12–15; 20]
44
ТЕМА 4.
Використання Інтернет-ресурсів «Google»
РОБОТА ЗІ СЛУЖБОЮ GOOGLE GMAIL
Створення власної поштової скриньки на Google Gmail. Google
Mail (Gmail) - продукт компанії Google, що надає безкоштовну електронну
скриньку з величезним місцем для зберігання листів (близько 7 Гігабайт).
Аккаунт Google дозволяє працювати с Gmail, Google+, YouTube і багатьма
іншими сервісами Google. Він включає в себе адресу Gmail і профіль Google,
який дозволяє покращити і персоналізувати використання Google.
Щоб створити власний аккаунт (поштову скриньку) відкрийте будьякий браузер, наприклад, Opera, Mozilla Firefox, Internet Explorer, Google
chrome з меню Пуск.
В браузері в рядку адреси сайту введіть gmail.com і пройдіть за
адресою.
На сторінці натисніть кнопку «Створіть акаунт», яка знаходиться в
правому верхньому кутку.
З'явиться форма для реєстрації поштової скриньки. Для початку
потрібно вказати своє реальне ім'я та прізвище, які відображатимуться в
поштових скриньках інших користувачів під час отримання ними листів від
вас (рис. 4.1)
Рис. 4.1. Створення облікового запису Google
Потім вибрати логін для входу в пошту. Сервіс Gmail підтримує
використання логінів обсягом від 6 до 30 символів. Він, на відміну від імені
та прізвища, може бути написаний тільки латинськими літерами, так як буде
ще й частиною вашої електронної адреси (рис. 4.2.).
45
Рис. 4.2. Заповнення форми реєстрація
Наступний крок у створенні електронної пошти - турбота про безпеку
поштової скриньки. Потрібно вказати пароль для входу. Довжина пароля має
бути не менше 8-ми символів. Також можете вказати особисті дані (дата
народження, стать) (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Заповнення поля для пароля і особистих даних
На завершення реєстрації напишіть додатковий e-mail та номер
мобільного телефону, який допоможе вам, якщо ви забудете пароль. Потім
46
введіть цифри і літери з малюнка, введення яких виключає автоматичну
реєстрацію аккаунта. Натисніть кнопку «Далее» (рис. 4.4).
Рис. 4.4. Заповнення поля e-mail
Поштова скринька готова. Ви можете додати свою фотографію,
натиснувши на кнопку «Додати фото» (рис. 4.5).
47
Рис. 4.5. Додавання власного фото
Після того, як ви натиснете кнопку «Далі», з'явиться вікно з
привітанням, що ви створили власну поштову скриньку (рис. 4.6).
Рис. 4.6. Вікно з привітанням
48
Для переходу у свою скриньку потрібно натиснути «Перейти до
Gmail».
Авторизація користувача поштовою скринькою. Для того, щоб зайти
в свою поштову скриньку у вікні авторизації введіть власне ім'я користувача і
пароль. Після чого натисніть кнопку «Увійти» (рис. 4.7.).
Рис. 4.7. Вікно авторизації
Після авторизації ви перейдете до власної поштової скриньки (рис. 4.8)
49
Рис. 4.8. Вікно поштової скриньки
Усі листи, з якими працюють в поштовій скриньці можуть знаходитись
у папках: «Вхідні», «Із зірочкою», «Важливі», «Надіслані», «Чернетки» (рис.
4.9.).
Рис. 4.9. Папки, в яких можуть перебувати листи
У папці «Вхідні» містяться всі листи, які були надіслані на вашу
скриньку. Папка «Із зірочкою» містить листи, які були помічені для їх
швидкого пошуку. У папці «Важливі» розміщені листи, які відмічені, як
важливі. Папка «Надіслані» містить усі листи, які ви відправляли з даної
поштової скриньки. У папці «Чернетки» знаходяться листи, які не були
відправлені.
Також листи можуть ще знаходитись у папках «Спам» (листи, які
містять спам-повідомлення), «Кошик» (листи, які були помічені на
видалення) (рис. 4.10).
Рис. 4.10. Папки «Спам» і «Кошик»
Листи в поштовій скриньці можна створювати та відправляти,
помічати, як важливі, помічені видаляти, помічати як спам повідомлення,
архівувати, переміщувати, привласнювати ярлик.
Створення та відправлення нового листа. Для створення нового
електронного листа натисніть на кнопку «Написати» (рис. 4.11), що
знаходиться вверху в лівій частині вікна.
50
Рис. 4.11. Кнопка для створення нового листа
Після натиснення з'явиться вікно для написання листа (рис. 4.12).
,
Рис. 4.12. Вікно для написання листа
У полі «Кому» потрібно вказати адресу електронної скриньки, на яку
буде відправлятись лист. У полі «Тема» зазвичай вписують тему листа. У
полі вводу тексту можна ввести текст листа (рис. 4.13).
51
Рис. 4.13. Заповнення поля нового листа
Текст листа можна редагувати за допомогою панелі інструментів (рис.
4.14).
Рис. 4.14. Панель інструментів для редагування тексту
Коли потрібно відправити файли, архіви файлів, картинки та інші
матеріали, то їх спочатку потрібно прикріпити. Для цього натисніть на
посилання «Вкласти файли» (рис. 4.16) та виберіть з комп'ютера потрібний
вам файл (рис. 4.17).
Рис. 4.16. Посилання «Вкласти файли»
52
Рис. 4.17.Вибір файлу для прикріплення до листа
Після натиснення на кнопку «Зберегти», обраний файл прикріпиться
до листа, що створюється (рис. 4.18).
Рис. 4.18. Прикріплений файл
Коли всі потрібні поля заповненні і текст листа написаний, то за
допомогою кнопок керування даний лист можна відправити, зберегти як
чернетку або видалити чернетку даного листа (чернетка листа зберігається
автоматично) (рис. 4.19).
Рис. 4.19. Кнопки керування листом
Після натиснення на кнопку «Надіслати» лист буде відправлений за
вказаною адресою.
53
Видалення та переміщення електронних листів. Усі листи можна
видаляти, позначати та переміщувати. Натиснувши на кнопку D (помітити як
важливе), даний лист буде помічений, як важливий і в папці «Важливі» буде
дубльований.
Якщо натиснути на кнопку «Помітити», то лист буде помічений і
продубльований у папку «Із зірочкою». Якщо поставити галочку біля листа,
то з даним листом за допомогою панелі керування можна виконувати
наступні дії: архівувати, перемістити в спам, видалити, перемістити, зробити
ярликом (рис. 4.20).
Рис. 4.20. Кнопки керування
Для видалення листа встановіть біля нього прапорець та натисніть
кнопку (видалити).
Видалений лист буде переміщений в папку «Кошик». Повідомлення
зберігаються в папці «Кошик» приблизно 30 днів, а потім автоматично
видаляються.
Ви також можете видалити їх самостійно. Натисніть на папку
«Кошик» (рис. 4.21).
Рис. 4.21. Листи в «Кошик»
Установіть прапорець поруч із повідомленням, яке ви хочете
видалити без можливості відновлення.
Натисніть кнопку «Видалити назавжди» (рис. 4.22).
Рис. 4.22. Кнопка «Видалити назавжди»
1.
2.
3.
4.23).
Повідомлення з кошика можна відновити наступним чином:
Натисніть «Кошик».
Поставте прапорець біля потрібного повідомлення.
Виберіть «Вхідні» у випадаючому меню «Перемістити до» (рис.
54
Рис. 4.23. Відновлення повідомлення з «Кошика»
Налаштування інтерфейсу електронної скриньки. Для того, щоб
вибрати функцію налаштування натисніть на кнопку «Налаштування», що
міститься в правому верхньому кутку сторінки.
Із випадаючого списку виберіть потрібну функцію (рис. 4.24).
Рис. 4.24. Функції для налаштування
55
За допомогою кнопок «Звичайний», «Середній» та «Компактний»
можна налаштувати інтерфейс поштової скриньки (рис. 4.25).
Рис. 4.25 Налаштування інтерфейсу поштової скриньки
Функція «Довідка» відповідає за виклик Gmail сторінки з
додатковою інформацією про роботу, налаштування та зміни електронної
скриньки (рис. 4.26)
Рис.4. 26. Gmail довідка
Функція «Теми» відповідає за вибір теми оформлення електронної
скриньки. Натиснувши на цю функцію, з'явиться вікно де можна вибрати
потрібне стильове оформлення скриньки. Виберіть потрібне оформлення та
56
натисніть на нього і воно автоматично змінить оформлення вашої скриньки
(рис. 4.27).
Рис. 4.28. Функція «Налаштування»
У даному меню можна змінити загальні налаштування (мова
інтерфейсу, розмір сторінки), мітки, вхідні (налаштування вхідних листів),
облікові записи й імпорт (зміна паролю скриньки), фільтри, пересилання на
РОР/ІМАР, чат, Web-стрічки, лабораторії, офлайн, теми (зміна стильового
оформлення електронної скриньки).
РОБОТА ІЗ ДИСКОМ І ДОКУМЕНТАМИ GOOGLЕ
Загальні відомості про Диск і Документи Google.
Диск і Документи Google - це компоненти інтегрованої службі для
зберігання, використання, створення, зміни та публікації файлів папок будьяких типів.
У Документах Google за допомогою доступних в Інтернеті текстових
редакторів можна створювати, змінювати і публікувати текстові документи,
таблиці, презентації, малюнки та форми Google. Ці Web-документи тісно
пов'язані з іншими продуктами Google Apps відкривають великі можливості
для спільної роботи в режимі реального часу.
За допомогою Диска Google можна централізовано керувати всіма
своїми файлами, включаючи Документи Google. Диск Google - це ваш
портативний особистий архів файлів папок, який завжди з вами. Він дозволяє
57
зберігати все і надавати іншим доступ до будь-якого файлу. Завдяки цій
службі ви можете отримувати доступ до файлів, папок і Документів Google у
Web-браузері або з будь-якого пристрою, на якому встановлено цю програму.
Що б не сталося з вашими пристроями, файли надійно зберігаються на Диску
Google. Ви можете зберігати практично все майже безкоштовно.
Диск Google дозволяє зберігати будь - які файли, включаючи текстові
документи, презентації, музику, фотографії та відео. Можна відкривати багато
типів файлів у браузері, в тому числі PDF-файли та файли Microsoft Office.
Диск Google автоматично оновлює ваші дані, тому вносити зміни і
відкривати останню версію документа можна практично звідусіль.
Якщо перед запуском Диска Google ви користувались Документами
Google, він замінить ваш Список документів. Всі ваші Документи Google
автоматично додадуться на Диск Google.
Диск Google надає масу можливостей для перегляду, пошуку
сортування файлів, а завдяки ефективним інструментам пошуку, можливості
знаходити текст навіть на картинках, ви зможете швидко отримати цікаву для
вас інформацію.
Диск Google включає декілька компонентів.
Диск Google в Інтернеті, Web-інтерфейс для перегляду вмісту Диск
Google.
Диск Google для Мас/Windows, завантажуваний додаток для
комп'ютерів з операційною системою Windows, і Мас, що дозволяє
синхронізувати файли між комп'ютером і Диском Google в Інтернеті.
Додатки Диска Google для мобільних пристроїв для Android і IOS.
Використовуйте ці програми для доступу до Диску з мобільного в будь-який
час, де б ви не знаходилися.
Тарифні плани Google пропонують 5 ГБ безкоштовного простору, для
зберігання (в 5 разів більше, ніж у Документах Google).
Додатки Диска Google, за допомогою яких можна редагувати
зображення і відео, відправляти факси і підписувати документи, управляти
проектами, створювати блок-схеми і т. д. Диск Google підримує велику
кількість додатків, які можна встановити з Інтернет-магазину Chrome.
Установка Диска Google для ПК (персональних комп'ютерів) або
Мас. Диск Google в Інтернеті можна використовувати для отримання доступу
до всіх Документів Google і файлів, завантажених вручну.
Для використання всіх функцій Диска Google необхідно встановити
клієнт синхронізації з комп'ютером - Диск Google для ПК або Мас. Цей
додаток синхронізує всі файли з Диском Google в Інтернеті, завдяки чому
вони стають доступні звідусіль, у будь-який час і з будь-якого пристрою.
Воно також забезпечує безпечне зберігання файлів у хмарі.
Користувачі можуть встановити Диск Google для ПК або Мас на
своїх комп'ютерах самостійно або за допомогою адміністратора.
58
Для цього потрібно в розділі «Диск» натиснути на кнопку
«Завантажити» (рис. 4.58).
Рис. 4.58. Завантаження Диска на комп'ютер
Після чого розпочнеться завантаження на персональний комп'ютер.
Завантаження триває від 5-7 хв. Далі потрібно увійти на диск Google.
Вводимо адресу електронної пошти корпоративної системи та відповідний
пароль (рис. 4.59).
59
Рис. 4.59. Авторизація у Диску Google
Після установки програми на локальному комп'ютері створюється
спеціальна папка Диск Google (рис. 4.60).
60
Рис. 4.60. Початок роботи з Диском Google
Вона двобічно синхронізується з Диском Google в Інтернеті. Тому,
щоб розпочати синхронізацію натисніть кнопку «Синхронізувати» (рис. 4.61).
Рис. 4.61. Встановлення синхронізації
Для синхронізації зі службою файли на комп'ютері потрібно
перемістити в локальну папку Диска Google. Зміни, зроблені на комп'ютері,
будуть відображатися в Диску Google в Інтернеті, а також і в інших
комп'ютерах і мобільних пристроях, які використовують той самий аккаунт
служби.
Аналогічно, якщо додати файли в папку Мій диск в Інтернет-версії
61
Диска Google, вони з'являться в локальній папці і будуть синхронізуватися з
усіма пристроями, які використовуює той самий аккаунт.
Локальні файли (створені не за допомогою Документів Google)
будуть зберігатися як на комп'ютері, так і в хмарі. Ці файли будуть
оновлюватися і локально, і в Інтернеті (рис. 4.62).
Рис. 4.62. Локальні файли Google диску
Web-документи Google представлені в папці Диск Google на локальному
комп'ютері у вигляді невеликих файлів. Якщо відкрити їх на локальному
комп'ютері, у браузері за замовчуванням відкриваються Документи Google.
Файли Документів Google не враховуються у квотах обсягу пам'яті.
Загальна характеристика інтернет-версії Диск Google. За допомогою
Документів Google можна швидко переглядати в Інтернеті зміст різних типів
файлів, включаючи PDF, файли Microsoft Office, а також безліч графічних
форматів.
На сторінках Документів Google можна переглядати файл більше 15
типів:
Microsoft Word (. DOC і. DOCX).
Microsoft Excel (. XLS i. XLSX).
Microsoft PowerPoint (. PPT і. PPTX).
Adobe Portable Document Format (. PDF).
Apple Pages (. Сторінок).
Adobe Illustrator (. AI).
Adobe Photoshop (. PSD).
Мітки форматів файлів зображень (. TIFF).
Autodesk AutoCad (. DXF).
Scalable Vector Graphics (. SVG).
PostScript (. EPS,. PS).
TrueType (. TTF).
62
XML Paper Specification (. XPS).
Файли архівів (ZIP. I. RAR).
Документи Google дозволяють легко створювати, спільно
використовувати і змінювати документи в Інтернеті. Основні функції
документів: Перетворення файлів більшості типів у формат Документів
Google.
Оформлення та форматування документів із застосуванням таких
можливостей, як формат за зразком, поля, інтервали, шрифти.
Запрошення інших користувачів для спільної роботи над документом,
надання їм можливостей вносити зміни, додавати коментарі й переглядати
документи.
Спільна онлайн робота в реальному часі з можливістю спілкування в
чаті з співавторами.
Перегляд хронології змін документів і повернення до будь -якої
версії.
Завантаження документів Google у форматах Word, OpenOffice, RTF,
PDF, HTML і ZIP на комп'ютер.
Переклад документів на іншу мову.
Відправка документів іншим користувачам по електронній пошті у
вигляді прикріплених файлів.
Вікно служби Документи Google багато в чому нагадує вікно
електронної скриньки (рис. 4.63).
Рис. 4. 63. Вікно служби Документи Google
З лівої частини містяться папки, в яких можуть знаходитись документи:
«Мій диск», «Відкриті для мене», «Із зірочкою», «Останні», «Кошик» (рис.
4.64).
63
Рис. 4.64. Папки в яких можуть знаходитись документи
У папці «Мій диск» містяться всі документи.
Папка «Відкриті для мене» містить документи з якими поділилися інші
користувачі.
Папка «Із зірочкою» містить документи, що були помічені для швидкого
їх знаходження.
Панка «Останні» містить всі документи, що були нещодавно відкриті
або відредаговані на Диску Google.
Папка «Кошик» містить всі документи, що були помічені на видалення.
У робочій області міститься перелік всіх документів, що є на Диску
Google (рис. 4.65)
Рис. 4.65. Робоча область Диска Google
З правої частини містяться основні кнопки длія керування документами
Google: Сортувати, Перехід до списку, перехід до сітки налаштування (рис.
4.66).
64
Рис. 4.66. Кнопки для керування документами
Створення файлів на Диску Google. Створення та збереження
документа. Для створення документа безпосередньо на Диску Google
потрібно натиснути на кнопку «Створити» та в спадаючому меню виберіть
пункт «Документ» (рис. 4.67).
Рис. 4.67. Вибір документа для створення
Автоматично вам відкривається новий документ Google (рис. 4.68).
65
Рис. 4.68. Створення нового документу
Як тільки ви присвоїли назву документу або почнете друкувати,
Документи Google будуть автоматично зберігати вашу роботу кожні кілька
секунд.
У верхній частині документа ви побачите час, коли документ був
збережений в останній раз. Відкрити документ можна в будь-який момент зі
«Списку документів» (рис. 4.69).
Рис. 4.69. Відображення створеного документа у списку
Щоб зберегти копію документа на комп'ютері, його можна завантажити.
У документі перейдіть в меню «Файл» і наведіть курсор на пункт
«Завантажити як» (рис. 4.70).
66
Рис. 4.70 Вибір функції «завантажити як»
Виберіть один з наступних типів файлів: HTML (у zip-архіві), R T F ,
Word, Open Office, PDF або звичайний текст. Документ буде завантажений на
комп'ютер.
Форматування та редагування документа. Форматування та
редагування тексту в документах Google багато в чому нагадує роботу з
Microsoft Word. Для роботи з документом і панеллю інструментів, що
включає такі розділи меню: «Файл» «Редагувати», «Вигляд», «Вставити»,
«Формат», «Інструменти» «Таблиця», «Довідка».
Зміна кольору тексту і фону
Щоб змінити колір тексту в документі, виділіть фрагмент тексту, колір
якого потрібно змінити. Потім на панелі інструментів натисніть на значок
(«Колір тексту») і виберіть колір.
Щоб змінити колір фону, виділіть потрібну ділянку тексту. Потім на
панелі інструментів натисніть на значок («Колір фону») і виберіть колір.
Розмір тексту і інтервал
Щоб змінити розмір тексту, виділіть його та відкрийте меню «Розмір
шрифту». За замовчуванням використовується кегль l 1 p t . Оберіть новий
розмір і виділений текст зміниться.
Щоб змінити відстань між рядками або абзацами, натисніть на панелі
інструментів праворуч кнопку «Міжрядковий інтервал».
Потім виберіть у меню потрібний параметр (рис. 4.71).
67
Рис. 4.71 Вcтановлення міжрядкового інтервалу
Стилі і заголовки
У меню панелі інструментів «Стилі» відображається поточний стиль
документа, який можна змінити. Крім того, можна вибрати форматування
тексту. Щоб переглянути доступні заголовки, натисніть на стрілку ліворуч від
меню «Шрифт» або в меню «Формат» виберіть пункт «Стилі абзаців».
«Заголовок 1» буде найбільшим, а «Заголовок 6» - «найдрібнішим».
У Документах Google можна скопіювати форматування, застосоване до
певного фрагменту тексту, на інший фрагмент, викристовуючи інструмент
«Формат за зразком».
Спочатку виберіть текст з форматуванням, яке потрібно скопіювати.
Потім натисніть на значок пензлика на панелі інструментів і виберіть текст,
до якого потрібно застосувати форматування. Форматування оригінального
фрагменту буде скопійовано на виділений текст.
Щоб змінити форматування в декількох місцях документа, двічі
натисніть на значок пензлика. Буде активований режим, що дозволяє виділити
декілька фрагментів тексту і застосувати форматування до кожного
виділення. Після того як копіювання форматування для виділених фрагментів
буде завершено, знову натисніть на значок пензлика.
Для використання інструменту «Формат за зразком» також передбачені
швидкі клавіші. Натиснувши клавіші Ctrl + Option + С, буде скопійовано
форматування виділеного тексту, а за допомогою комбінації Ctrl + Option + V
це форматування буде застосовано для іншого виділеного фрагмента тексту.
Вставка гіперпосилання
Щоб вставити гіперпосилання на Web-сайт або Інтернет-документ,
виконайте такі дії:
68
1. Встановіть курсор в те місце документа, куди потрібно додати
гіперпосилання.
2. Відкрийте спадне меню «Вставити» та виберіть пункт
«Посилання...» або натисніть на значок посилання на панелі інструментів .
З'явиться вікно «Редагувати посилання» (рис. 4.72).
Рис. 4.72. Вікно «Редагування посилання»
3. Введіть текст, який повинен з’явитися у полі Введіть текст, який
буде відображати посилання. Попередньо виділений текст відразу з'являється
в полі «Текст для відображення». Щоб створити посилання на весь документ,
залиште це поле порожнім.
4. Виберіть параметр «Web-адреса» або «Адреса електронної пошти».
5. Введіть URL або адресу електронної пошти в друге текстове поле.
6. Натисніть кнопку ОК.
Додавання коментарів
Коментарі дозволяють легко додавати примітки до тексу документів і
їх видно читачам і співавторам. Ця можливість може виявитися неоціненною
при обговоренні з співавторами окремих частин документа, а також для
додавання приміток про зміни, які ви внесли або збираєтеся внести. При
публікації документа в якості Web-сторінки або його друку коментарі не
відображаються.
Щоб додати в документ коментар, потрібно виконати такі дії:
Встановіть курсор у те місце, куди потрібно вставити коментар, або
виділіть текст, який слід прокоментувати.
У меню «Вставка» виберіть пункт «Додати коментар». Цього ж
результату можна досягнути за допомогою швидких клавіш Ctrl + Alt + М.
Введіть коментар у поле, яке з'явиться праворуч у документі, і натисніть
кнопку «Коментувати».
)
69
Рис. 4.73. Поле для введення коментаря
Щоб переглянути історію коментарів, у тому числі вирішенні
питання, у правому верхньому куті документа, натисніть кнопку «Коментар»
(рис. 4.74).
Рис. 4.74. Список існуючих коментарів
Надання доступу до документів іншим користувачам та їх
публікації. Створивши документ Google, ви можете відкрити до нього
спільний доступ. Це можна зробити зі «Списку документів» або
безпосередньо з документа.
У режимі редагування документа натисніть кнопку синього кольору
«Спільний доступ» у правому верхньому куті екрану (рис. 4.75).
Потім виконайте такі дії.
У полі «Додати користувачів» введіть потрібні адреси електронної
пошти. Додати можна одного користувача або список розсилки.
Праворуч від списку імен виберіть у списку «Може редагувати», «Може
70
коментувати» або «Може переглядати».
Якщо потрібно супроводити запрошення повідомленням, натисніть на
посилання «Додати повідомлення» і введіть текст.
Рис. 4.75. Надання спільного доступу
Натисніть «Надати доступ і зберегти». Якщо не потрібо відправляти
запрошення, зніміть прапорець «Сповістити користувача електронною
поштою». У цьому випадку співавтори і читачі зможуть звертатися до
документа зі своїх списків документів, але не отримають запрошень по
електронній пошті.
Інший спосіб встановлення спільного доступу – це безпосередньо зі
«Списку документів». У «Списку документів» виберіть документ, до якого
слід надати спільний доступ (можна вибрати кілька документів та натисніть
кнопку «Додатково»). Наведіть курсор на пункт «Спільний доступ» і в меню
виберіть «Надати доступ» (рис. 4.76).
71
Рис. 4.76. Кнопка надати доступ
Далі потрібно заповнити аналогічно форму, як у першому випадку (рис.
75).
Завершивши процес створення і зміни документу, ви може опублікувати
його на Web-сторінці. У меню «Файл» виберіть пункт «Опублікувати в
Інтернеті». У формі, що з'явилась, натисніть кнопку «Почати публікацію»
(рис. 4.77).
Рис. 4.77. Публікація документах
Після цього ви зможете відправити URL цього документа друзям,
колегам та членам сім'ї. Щоб переглянути документ, їм необхідно буде ввести
72
цей URL в адресний рядок свого браузера.
Основи роботи з таблицями в документах Google. Таблиці Google
дозволяють легко створювати, спільно використовувати і змінювати таблиці в
Інтернеті. Функції, що можна робити за допомогою таблиць Google: 1. Імпорт
і перетворення даних у форматах XLS, CSV, TXT і ODS; 2. Експорт файлів у
форматах XLS, CSV, TXT, ODS, PDF і HTML; 3. Форматування та зміна
формул для обчислення результатів та представлення даних у потрібному
вигляді; 4. Спілкування в чаті в режимі реального часу з іншими
користувачами, що працюють над таблицею; 5. Створення діаграм і гаджетів;
6. Вбудовування таблиці або її окремих листів у свій блог або на Web-сайт.
Щоб додати таблицю, виконайте такі дії.
Натисніть на значок «Завантажити» у лівому верхньому кутку
«Списку документів».
Натисніть «Файли» і виберіть документ, який слід завантажити (рис.
4.78).
Рис. 4.78. Вибір файлу для завантаження
Натисніть кнопку «Открыть». Вибраний документ буде завантажений
у «Список документів» (рис. 4.79).
73
Рис. 4.79. Завантажений документ у «Списку документів»
Якщо ви плануєте змінювати таблицю в Інтернеті і працювати над нею
спільно з іншими користувачами, то вам потрібно 6yде конвертувати її у
формат Документів Google. Для цього виконайте такі дії:
Виділіть потрібний документ.
Натисніть на кнопку «Додатково».
Та із спадаючого списку виберіть «Експортувати в Документ Google».
Документ буде конвертовано у формат Документів Google (рис. 4.80).
Рис. 4.80. Конвертований документ у формат Документів Google
Зміна та форматування таблиці
Щоб додати дані в порожню комірку, натисніть на цю комірку і
введіть інформацію. Якщо треба змінити непусті клітинки, двічі натисніть на
неї і змініть відомості. Крім того, можна натиснути на комірку один раз, а
потім використовувати клавіші Enter або F2.
Для більш наочного відображення тексту (наприклад, при введені адрес)
у комірки можна вставляти переноси рядків. Для цього перемістіть курсор у
потрібне місце та натисніть Ctrl + Enter.
Панель інструментів дозволяє форматувати дані в таблицях різними
способами.
До основних варіантів форматування можна віднести:
друк;
відміна або повтор останньої дії;
зміна формату чисел, дат і валют;
форматування вмісту комірки;
зміна розміру шрифту;
жирний або підкреслений шрифт;
74
зміна кольору тексту або фону;
додавання кордонів;
вирівнювання тексту;
об'єднання осередків по горизонталі в обраних рядках;
перенесення за словами;
додавання формул.
Форматування чисел, дат і валют
Числа, що містяться в електронних таблицях, можна переводити в різні
формати, включаючи десятковий, процентний і експонентний. Крім того,
можна вибрати різні формати відображення дат і валюти.
Щоб змінити формат чисел, дат і валют, виконайте такі дії.
1. Виберіть діапазон комірок, які потрібно змінити.
2. Натисніть на значок 123 на панелі інструментів.
3. Виберіть потрібний формат чисел, дат або валют (рис. 4.81).
Рис. 4.81. Зміна формату
75
Додавання формул в електронну таблицю
У будь-який осередок електронної таблиці можна додати формулу,
ввівши знак рівності (=) і назву функції. Вкладені функції
Функція, використовувана в одній і тій же комірці з іншо функцією,
називається вкладеною. При їх наявності, у першу чергу, розраховується
функція найнижчого рівня. Вкладена функція заключається в дужки і є одним
з компонентів функції рівнем вище.
Виділення формул
Якщо у формулі згадуються інші осередки, вони виділяються
контрастним кольором. Це спрощує створення формули. При натисканні на
осередок, що містить закінчену формулу, що згадуються у формулі, комірки
будуть підсвічені (рис. 4.82).
Рис. 4.82. Виділення формули
Створення та зміна діаграми
Діаграми можна легко створювати, змінювати, переглядати і
налаштовувати. Введіть дані в таблицю і виберіть діапазон комірок. Після
цього на панелі інструментів виберіть у меню пункт «Вставити»> «Діаграма»,
щоб приступити до створення діаграми.
На вкладці «Початок» діалогового вікна «Редактор діаграм» можна
76
змінити діапазон даних, включених у діаграму, і переглянути додані типи
діаграм. Набір рекомендованих типів залежить від обраного діапазону даних.
На цій вкладці також можна поміняти місцями рядки і стовпчики і задати
перший рядок або стовпець ярликів для створюваної діаграми (рис. 4.83).
Рис. 4.83. Вкладка «Початок» діалогового вікна «Редактор діаграм».
На вкладці «Діаграми» можна переглянути всі типи діаграм і
відповідні способи візуалізації даних (рис. 4.84).
77
Рис. 4.84. Вкладка «Діаграми» діалогового вікна «Редактор діаграм»
На вкладці «Настройка» можна налаштувати діаграму. На вкладці
можна задати назви діаграми та її осей, вибрати макет діаграми та
78
налаштувати колір для виведення даних. Як і на інших вкладках діалогового
вікна «Редактор діаграм», на цій вкладці можна виконати попередній
перегляд змін перед їх збереженням (рис. 4.85).
Рис. 4.85 Вкладка «Настройка» діалогового вікна «Редактор діаграм»
Коли всі дії виконані, потрібно натиснути на кнопку «Вставити»,
дана діаграма буде вставлена в таблицю (рис. 4.86).
Рис. 4.86. Створена діаграма
Основи роботи з презентаціями в документах Google. Презентації
Google дозволяють легко створювати, спільно використовувати і змінювати
презентації в Інтернеті.
До основних функцій роботи з презентаціями Google відносять:
 Надання доступу до презентацій друзям і колегам.

Додавання існуючих презентацій та їх перетворення у
формат Документів Google.

Завантаження презентацій у вигляді файлів у форматах PDF,
PPT і TXT.
 Вставка зображень і відео, форматування слайдів.

Публікація і вбудовування презентацій у Web-сайти для
надання доступу до них великої кількості користувачів.
79

Малювання в презентації організаційних і структурних
діаграм, блок-схем і багато чого іншого.
 Додавання переходів слайдів, анімації і тем для створення
дійсно вражаючих презентацій.
Для створення презентації безпосередньо на Диску Google потрібно
натиснути на кнопку «Створити» та в спадаючому меню виберіть пункт
«Презентація».
Для того щоб додати презентацію до «Списку документів» потрібно
виконати аналогічні дії, що і при додаванні таблиці чи документа.
Форматування тексту і об'єктів
У презентаціях Google є широкий вибір засобів форматування тексту
та об'єктів на слайді. Спочатку натисніть на об'єкт, розмір, положення або
формат, який потрібно змінити.
Щоб додати до тексту або об'єкта користувальницьке форматування,
можна використовувати меню «Формат» або панель інструментів у верхній
частині вікна (рис. 4.87).
Рис. 4.87. Панель інструментів
Щоб змінити розмір об'єкта, натисніть на одну з білих точок
масштабування, розташованих в його кутах. Потім, утримуючи кнопку миші,
досягніть потрібного розміру об'єкта. Утримуючи при цьому клавішу Shift,
можна зберегти висоту або ширину об'єкта незмінною.
Щоб пересунути об'єкт на слайді, перетягніть його мишею.
Щоб включити вертикальну і горизонтальну прямі, при
перетягуванні об'єкта, утримуйте клавішу Shift.
Щоб перемістити об'єкт з кроком в один піксель, утримуйте клавішу
Shift та натискайте клавіші зі стрілками.
Щоб зберігати пропорції об'єкта, утримуйте при зміні його розміру
клавішу Shift.
Щоб повернути об'єкт на 15 градусів, утримуйте клавішу Shift,
натисніть на маленьке коло над об'єктом і проведіть мишею по або проти
годинникової стрілки.
Додавання теми або фонового зображення
Теми, фонові зображення і макети допоможуть поліпшити зовнішній
вигляд презентації та налаштувати її для конкретної аудиторії.
Теми
Щоб додати до презентації тему або змінити її, відкрийте меню
«Слайд» і виберіть «Змінити тему». Виберіть відповідну тему, натисніть
кнопку «Ок». Тема автоматично застосується до всіх слайдів презентації (рис.
4.88).
80
Рис. 4.88 Вибір теми для презентації
Фонові зображення
За допомогою фонових зображень можна налаштувати зовнішній
вигляд слайдів. Фонове зображення можна застосувати до одно слайду або до
всієї презентації.
Щоб вставити в слайд фонове зображенння, потрібно виконати такі
дії:
1. Виберіть слайд.
2. В меню «Слайд» виберіть «Фон».
a)
У вікні натисніть «Вибрати» поряд з рядком «Зображення»
(рис. 4.89).
81
Рис. 4.89 Вікно «Функції фону»
4. У вікні «Вставити зображення» натисніть «Виберіть зображення
для завантаження», щоб використовувати зображення в якості фону.
5. Вибравши зображення, натисніть «Открыть» (рис. 4.90).
Рис. 4.90. Вибір зображення для завантаження
6.
Знову відкриється діалогове вікно «Фон», де ви зможете
застосувати фонове зображення до всіх слайдів презентації або додати колір
фону.
7.
Натисніть кнопку «Готово» і фонове зображення буде
вставлене в презентацію (рис. 4.91).
82
Рис. 4.91. Вставлене фонове зображення
Додавання переходів і анімації
Анімація зробить вашу презентацію більш динамічною. Kрім того, за
допомогою анімації можна задати порядок появи об'єктів на слайді.
Додавши переходи між слайдами, можна зробити їх зміну більш цікавою.
Додавати і змінювати ефекти переходу і анімацію можна за допомогою панелі
анімації (рис. 4.92).
Рис. 4.92. Панель «Анімація»
В панелі «Анімація» виберіть потрібний ефект для вибраного слайда в
спадному меню. Щоб застосувати вибраний ефект переходу до всіх слайдів у
83
презентації, виберіть відповідний параметр під спадним меню. За допомогою
кнопки в нижній частині панелі можна застосовувати анімацію до певного
об'єкта.
Вставка відео
Для вставки в презентацію відео з YouTube потрібно виконати такі дії:
a) В меню «Вставити» виберіть «Відео».
b) Потім знайдіть відео, яке потрібно вставити, або введіть URL з
сайту YouTube (рис. 4.93.)
Рис. 4.93. Вікно для вставки відео
Вибравши відеоролік, встановіть прапорець поруч із значком відео і
натисніть «Вибрати відео». Вибране відео з'явиться в презентації.
Вст а вка фігур, об'єктів Word Art і таблиць
Крім зображень і відео в презентацію також можна додавати інші
об'єкти:
вставка фігури на слайд для створення організаційної діаграми або
додавання виноски;
додавання таблиці для відображення інформації і порівняння даних;
вставка об'єкта Word Art, щоб цікавіше відформатувати заголовки і
текст.
Перегляд готової презентації
....... ІЦоб показати готову презентацію, натисніть кнопку «Почати
презентацію» у правій верхній частині екрану (рис. 4.94).
Рис. 4.94. Кнопки керування презентацією
84
.......... З'явиться нове вікно, в якому буде показана ваша презентація слайд за
слайдом. Щоб перейти до наступного слайда, використовуйте клавіші зі
стрілками на клавіатурі або значок із стрілкою на сірій панелі в нижній
частині презентації. Щоб вийти з режиму перегляду презентації, натисніть
Esc.
.......... Основи роботи з малюнками в документах Google. Малюнки Google
дозволяють легко створювати, спільно використовувати і змінювати малюнки
в Інтернеті. Працюючи в цій службі, ви, окрім іншого, можете:
1. змінювати малюнки в Інтернеті спільно з вибраними
користувачами і запрошувати людей переглянути ваші правки - все це в
режимі реального часу;
2. спілкуватися в чаті зі своїми співавторами прямо редакторі
малюнків;
3. публікувати малюнки в Інтернеті в якості зображень або
завантажувати їх у стандартних форматах;
4. вставляти малюнки в документи, таблиці або презенте Google
за допомогою Web-буфера обміну і потім змінювати їх прямо в документі.
Для створення малюнка безпосередньо на Диску Google потрібно
виконати натиснути на кнопку «Створити» та в спадаючому меню вибер*
пункт «Малюнок».
Для того щоб додати малюнок до «Списку документів» потрібно виконати
аналогічні дії, що і при добавленні таблиці чи документа.
Форматування малюнка
.......... Додані фігури можна форматувати за допомогою кнопок на панелі
інструментів. При виборі фігури на цій панелі з'являються кнопки «Колір
заповнення», «Колір лінії», «Ширина рядка», «Тире на початку рядка» (рис.
4.95).
Рис. 4.95. Кнопки для форматування вибраної фігури
Відформатувати малюнок можна декількома способами:
1. Зміна кольору фігури. Натисніть кнопку «Колір заповнення» та
виберіть потрібний колір.
2.Збільшення і зменшення прозорості. Натисніть «Колір заповнення»
потім «Спеціальний» і налаштуйте прозорість за допомгою крайнього
правого бігунка. Переміщення бігунка вгору збільшує прозорість об'єкта, а
вниз - зменшує її.
3. Зміна кольору межі об'єкта. Зробити це можна за допомогою
кнопки «Колір лінії».
4. За допомогою кнопки «Ширина рядка» також
можна змінити товщину кордону фігури.
85
5. Зміна стилю кордону фігури. Натисніть кнопку «Тире на початку
рядка» та виберіть потрібний стиль. Межі можна заховати повністю,
натиснувши кнопку «Колір лінії» і вибравши варіант «Прозорий».
Вставка зображень у малюнок
Малюнок можна поліпшити, додавши до нього зображення з
комп'ютера або з Інтернету. Для цього потрібно виконати такі дії:
Виберіть у меню «Вставити» пункт «Зображення» або натисніть
кнопку «Зображення» на панелі інструментів. У вікні виберіть один з
перерахованих нижче варіантів:
1. «Зображення для завантаження» дозволяє вибрати зображення з
комп'ютера та вставити.
2. Варіант «За URL» можна використовувати, якщо потрібне
зображення вже знаходиться в Інтернеті. У відповідну комірку вводимо URLадрес відповідного зображення.
................. 3. Варіант «Зробити знімок» можна використовувати, якщо
потрібне зображення можна зробити з екрана (рис. 4.96).
Рис. 4.96. Функції для вставки зображення
Всі зображення, що додаються повинні відповідати вимогам:
1. типи файлів: PNG, JPEG або GIF (анімовані GIF не підтримуються).
2. ширина або висота не повинна перевищувати 2000 пікселів;
3. розмір не повинен перевищувати 2 МБ.
Щоб змінити розмір зображення, потягніть за один із білих маркерів
зміни розміру. Зображення буде збільшуватися або зменшуватися в міру
переміщення курсора миші. Щоб зміни масштаб зображення, натисніть та
утримуйте клавішу Shift, перетягуючи кутовий маркер зміни розміру. Щоб
дзеркально відобразити зображення, виберіть у меню «Упорядкувати»
команду «Повернути» і вкажіть потрібний варіант.
Налаштування спільного доступу і публікація малюнку в Інтернеті
виконується аналогічно, як і до документа.
Основні відомості роботи з налаштуваннями
Попередній перегляд елемента
При попередньому перегляді відображається, кому надано доступ до
елемента, його опис, пов'язані з ним елементи, а також відомості про те, хто і
коли вніс останні зміни.
86
Щоб скористатися попереднім переглядом елемента, встановіть
прапорець поруч із назвою цього елемента у списку документів. Потім
натисніть на «Попередній вигляд». При цьому в правій частині вікна буде
відкрита область, попереднього перегляду вибраного елемента. Щоб закрити
область, попереднього перегляду, скористайтеся кнопкою X в її праному
верхньому кутку або ж повторно натисніть на кнопку «Попередній вигляд».
В області попереднього перегляду можна змінити певні настройки для
документа, такі як колекції, до яких відноситься даний документ,
налаштування спільного доступу, а також попередні версії цього файлу.
................. Сортування елементів
Щоб застосувати сортування до «Списку документів», відкрийте спадне
меню «Сортувати» над списком елементів і, вибравши один з варіантів,
документи відсортуються (рис. 4.97).
 Востаннє редаговані мною.
 Востаннє змінені.
 Востаннє відкриті мною.
 Заголовок.
 Використана квота.
Рис. 4.97. «Список документів» відсортований за функцією «Використана квота»
Налаштування «Списку документа». Вигляд документів на Диску
Google може бути налаштований двома видами:
 у вигляді списку;
 у вигляді сітки.
Для того, щоб вибрати функцію налаштування натисніть кнопку
«Налаштування», що міститься в правому верхньому кутку сторінки.
Із випадаючого списку виберіть потрібну функцію (рис. 4.98).
87
Рис. 4.98. Функції для налаштування
При допомозі кнопок «Звичайний», «Середній» та «Компактний» можна
налаштувати інтерфейс служби (рис. 4.99).
Рис. 4.99. Інтерфейс служби «Компактний»
Функція «Тимчасово застосовувати старий вигляд» відповідає
встановлення інтерфейсу, що використовувався раніше.
Функція «Налаштування» відповідає за основні налаштування служби.
Дана функція містить дві вкладки: «Основне» та «Редагування» (рис. 4.100).
88
Рис. 4.100. Віко «Налаштування»
На вкладці «Основне» можна налаштувати основні властивості: мова,
часовий пояс, відкриття елемента та ін.
На вкладці «Редагування» можна встановити (відмінити) функцію
«Відображати елементи керування справа наліво в редакторі для документів»
Функція «Комбінація клавіш» викликає діалогове вікно в якому
міститься перелік усіх комбінацій клавіш.
Функція «Довідка» відповідає за виклик сторінки з додаткові
інформацією про роботу, налаштування та зміни служби (рис. 4.101).
Рис. 4.101. Довідка служби Диск та Документи Google
Контрольні питання
89
1.
Що таке служба Google Mail (Gmail), які її основні функції
та призначення?
2.
Поясніть наявність та необхідність функцій додавання
документу з комп’ютера під час відправлення листів. Як саме додаються
документи?
3.
Окрім функцій поштової скриньки, які ще завдання може
виконувати служба Google Mail (Gmail)?
4.
Що таке диск Google для Мас/Windows та яке його основне
призначення?
5.
Які основні функції виконують Додатки Google та який
алгоритм необхідно виконати користувачеві для правильної роботи з ними?
6.
Назвіть основні характеристики інтернет-версії Диск Google.
Практичне завдання
1.
Створивши власну поштову скриньку через Google Mail
службу, надішліть одногрупникам листа з прикріпленими документами: а)
ксерокс статті чи сторінок підручника; б) відео уроку з вивчення однієї з тем
англійською мовою; в) фотографію конспекту; г) повного тексту реферату.
2. Налаштуйте інтерфейс Вашої скриньки за власним бажанням та
смаком.
3. Пункт про відвідини заняття з практичного курсу занести до
категорії «Повторяющиеся мероприятия».
4. За допомогою системи документів Google створіть новий, чи
відформатуйте вже існуючий документ:
- зміна кольору тексту та фону;
- зміна стилів та заголовків;
- додайте гіперпосилання;
- надайте іншим користувачам доступ до документу.
5. Створіть та від форматуйте таблицю «Статистика відвідування
лекційних занять студентами другого курсу» за допомогою Google.
Відформатуйте таблицю за числами, а також створіть діаграму на її основі.
7. За допомогою Google створіть презентацію «Основні способи
лексичної трансформації тексту» із кількістю слайдів 5 штук:
Слайд 1 – Введення. Загальна інформація.
Слайд 2 – Визначення основних способів лексичних трансформацій.
Слайд 3 – Вставка діаграми «Найпоширеніша лексична
трансформація».
Слайд 4 – Малюнок на задану тему.
Слайд 5 – Відео відповідної тематики.
Література: [1], [5], [7].
90
ТЕМА 5.
Електронні словники
Термінологічність інформації. На менше значення для підвищення
якості і продуктивності перекладацького бізнесу має оперативнотермінологічне забезпечення.
Головним інструментом роботи майбутнього перекладача є словник.
Існує багато електронних словників для перекладу, які інтегруються з
текстовим редактором MS Word. Вони добре зарекомендували себе і
отримали всезагальне визнання і широке поширення не тільки серед
перекладачів. Крім того, вони постійно поповнюються. У багатьох випадках
можна абсолютно офіційно регулярно поповнювати через Інтернет
ліцензійну копію словника на своєму персональному комп’ютері.
Періодично і доволі часто в продаж надходять нові додаткові версії до
словників, які вже використовуються. Але в сучасній ситуації цього не
завжди буває достатньо. Більшість бюро перекладів та особисті перекладачі
утворюють свої вузькоспеціалізовані словники термінів та професіоналізмів.
Всі запропоновані сучасним ринком електронні словники для
перекладу складаються в основному з тематичних розділів. Кожний розділ
представляє собою словник − найчастіше електронну версію якого-небудь
відомого «паперового словника». Шукаючи потрібний термін, можна
скористатися всіма існуючими розділами-словниками або підключити до
пошуку лише деякі словники з колекції. Склавши словники в певному
порядку, можна організувати ієрархію їхніх пріоритетів, яка відповідає
вибраній багатозначності. Як правило, розробники пропонують ще «словник
для користувачів». Цей розділ технічно виконаний як і всі інші розділисловники, але наповнювати його термінами та еквівалентами може сам
користувач. Такий словник буде працювати на рівні з іншими і з тим
пріоритетом, яким його наділив сам користувач.
Сьогодні ж особливий інтерес викликають електронні словники.
Нaукoвцi П. Корнес та Д. Робінсон (P. Corness, D. Robinson) cлушнo
акцентують увaгу на пepeвaгax сучасних електронних словників над
паперовими. Самостійний клас програм представляє собою автоматичні
перекладні і тлумачні словники, енциклопедії і довідники.
Електронний словник – допоміжний засіб забезпечення навчального
процесу, який використовується з метою розв’язання певних навчально-методичних завдань, головним з яких – є видача за запитом лексично-графічної
інформації з будь-якої лексичної одиниці, що входить до базового навчального
курсу, включаючи її основні морфологічні, лексичні і синтаксичні характеристики.
Залежно від форми електронні словники можна поділити на (безпосередньо) он-лайнові, представлені в мережі Інтернет, і словники в електронному вигляді, представлені на компакт-дисках та інших електронних носіях
(автономні). Он-лайнові словники розміщені на багатьох сайтах, їх кількість
постійно збільшується і вже зараз становить декілька тисяч. Порівняно з
91
автономними словниками, он-лайнові словники також можуть детермінуватись як змінні, у той час як словники на дисках є постійними.
Залежно від лінгвістичних характеристик словники можна поділити
на текстові і гіпертекстові. Електронний словник є гіпертекстом (форма організації текстового матеріалу, за якої його текстові одиниці представлені не в
лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів та
зв’язків між ними. Завдяки цим взаємозв’язкам матеріал можна читати у будьякому порядку, утворюючи різні лінійні тексти (за М. Суботіним). Такий
текст у деяких випадках є креолізованим, тобто включає в себе екстралінгвістичні елементи – малюнки, звукові ілюстрації, відеофрагменти тощо.
Залежно від співвідношення «паперовий словник – електронний
словник» виділяють тлумачні електронні словники, що мають паперові
прототипи, і ті, що не мають таких.
Словники, що мають паперові прототипи, у свою чергу, поділяються
на ті, що збігаються з прототипами або такі, що мають певні відмінності. До
останньої групи належить більшість електронних словників.
Словники, що не мають книжкових першоджерел, можна поділити на
віддалені від діяльності користувача та інтерактивні, у створенні і розвитку
яких користувач може брати безпосередню участь.
Найбільш поширеними і потрібними є термінологічні, енциклопедичні,
перекладні, тлумачні словники, словники іноземних слів, та додатки до електронних підручників. Побажання потенційних користувачів стосовно оптимізації тлумачних електронних словників зводяться до їх більшої доступності.
Електронний словник має ряд можливостей, відсутніх у традиційних
лексикографічних працях, зокрема з його допомогою можна швидко отримати
інформацію, сформульованому користувачем у зручній саме для нього формі.
Для цього існують різні види пошуку, які можна класифікувати таким
чином:
1. Алфавітний пошук, що має наступні різновиди:
 простий пошук за першими символами в заголовку словникової статті;
 простий пошук за цілим словом у заголовку словникової статті;
 розширений пошук у заголовку словникової статті з
використанням логічних виразів;
 розширений пошук підрядка в словниковій статті з використанням
логічних виразів.
2. Пошук за ідентифікаційним номером словникової статті.
3. Тематичний пошук.
4. Пошук за власним ім’ям автора.
5. Міжсловниковий пошук.
6. Нестандартний пошук.
7. Комбінований пошук.
8. Перекладний пошук
9. Інформаційний пошук у мережі Інтернет.
Останнім часом, поряд з традиційними електронними словниками,
виникли і активно розвиваються інтерактивні словники.
92
Як зазначає О. Панченко, інтерактивний словник – це електронна
(комп’ютерна) лінгвістична змінна конструкція, в яку будь-який користувач
може внести свої зміни та доповнення до даного тексту.
Сучасні інформаційні та комунікаційні технології дозволяють створювати новий формат словників – інтерактивні словники, визначальною
особливістю яких є незалежність словникових об’єктів від просторових і
тимчасових обмежень, використання гіпермедіальних об’єктів, динамічність
словникових об’єктів і можливість їх редагування. Зміст інтерактивних
словників, представлених у мережі Інтернет, є досить значний і постійно
поповнюється. Ці словники різноманітні за обсягом: від всеосяжної Вікіпедії
до Джинсового словника, що містить всього декілька слів. Низка словників
є електронною обробкою вже наявних видань, інші ж створюються особисто
тим або іншим авторами. Інтерактивний словник має такі переваги:
 можливість додавання користувачем коментарів або нових слів у
персональний словник;
 система авторизації доступу до інформації, яку контролює адміністратор словника;
 захист бази даних від несанкціонованого використання (копіювання,
зміни або видалення інформації).
Деякі особливості побудови інтерактивного словника Вікісловник (у
складі енциклопедії Вікіпедія) є інтерактивним словником, мета якого – дати
можливість кожному відвідувачеві брати участь у розробці контенту не тільки
в ролі коментатора, але і як повноцінного автора і редактора нарівні з адміністрацією і штатними співробітниками проекту.
Вікісловник – яскравий зразок інтерактивного словника, що надає
користувачеві широкі можливості для отримання необхідної інформації.
Однак, він має низку недоліків, зокрема деякі користувачі навмисне
спотворюють зміст статті чи створюють неправдиві статті.
Електронні словники дають можливість створити «портрет слова»,
відмінний від того, який можна знайти у паперовому словнику, цей портрет є
комплексним і багатогранним, та складається з п’яти–дев’яти компонентів і
різною кількістю зон (граматичною, етимологічною).
Електронні словники Lingvo. Іншим і, ймовірно, перспективнішим
шляхом пішла компанія Abbyy. Звичайно, і в їх великому електронному
словнику Lingvo є трансформацією в цифровий вигляд паперові словники –
це політехнічний, юридичний, економічний, фінансовий, медичний і – що
дуже своєчасно – вони динамічно поповнюються. Але основу Lingvo, за
словами керівника лінгвістичного відділу фірми В. Селегея, складає
електронний словник власної розробки. Кожна нова версія Lingvo
доповнюється актуальною лексикою, і в ній постійно виправляються
знайдені помилки і неточності. Таким чином, завдяки лексикографічним
дослідженням англо-російського словника фірми Аbbуу підходить для мовної
практики.
Вдалою знахідкою Аbbуу є запрошення для всіх охочих розміщувати
на їх Інтернет-вузлі власні словники www.lingvo.ru/dictionaries/index.htm.
93
Таке залучення користувачів до лексикографічної роботи цілком відповідає
духу відкритих Інтернет-співтовариств. Будь-хто може завантажити їх з
Інтернету і приєднати до вже наявних у базовій версії. Слід сказати, що
базова версія Lingvo містить мільйон двісті тисяч словникових статей, наприклад, не найбільша стаття слова gо містить понад двадцять п’ять тисяч знаків.
Відомим он-лайн словником є мультитран (multitran), він також
має велику словникову базу і надає можливості алфавітного, морфологічного,
та фразового перекладу.
Електронні словники України. Програмою Словники України,
окрім традиційних, себто виданих на папері, передбачається і створення їх
електронного відповідника для інформаційних комп'ютерних систем.
Наявність енциклопедій та словників на електронних носіях вважається
одним із показників інтелектуального рівня нації. А відтак ще наприкінці
2001 р. накладом у 30 тис. примірників з’явився електронний словник
української мови. Це – інтегрована лексикографічна система Словники
України, яка об’єднує п’ять словників: орфографічний, орфоепічний,
синонімічний, антонімічний та фразеологічний, а також функцію словозміни.
Цю фундаментальну працю присвячено 10-річчю незалежності України. Про
її фундаментальність свідчить той факт, якщо роздрукувати на папері усю
інформацію, яка є на диску, то це зайняло б сорок тисяч сторінок, себто 40
словників по 1000 сторінок кожний.
За допомогою системи Словники України користувач може
дізнатися про написання, і правила наголосу, про вимову близько 152 тисячі
слів української літературної мови, а також одержати повну інформацію про
відмінювання цих слів в усіх граматичних значеннях (відмінках, числах,
особах). Отже, на екрані при розкриванні парадигми слова, над кожним із
них є наголос, що є дуже важливим для тих, хто не проживає в українському
природному середовищі. Побудову парадигми та розстановку наголосів робить програма. «Розв’язання цієї проблеми – наш винахід», – затверджує директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України В. Широков.
Крім того, в електронному словнику української мови можна дізнатися про синоніми (слова близькі за значенням) та антоніми (слова з протилежні за значенням), а також про вживання заданого слова в цілісних виразах
зі спеціальним значенням (фразеологізми). На диску міститься інформація
про 2200 антонімічних пар, 9200 синонімічних рядів та 56 тис. фразеологічних одиниць.
Користувач може легко переходити з однієї системної функції в іншу.
Особливістю системи є суцільна індексація текстів-словників, що дає змогу
виходу в реєстр та отримання інформації про будь-яке слово з текстів словників (у т. ч. літературних ілюстрацій) за допомогою подвійного натиснення
мишкою на задане слово. При цьому автоматично реконструюється вихідна
(словникова) форма слова, а далі можна проводити пошук за будь-яким з
п’яти словників.
Система Словники України укладена на основі сучасних
академічних словників української мови за допомогою словозмінної
94
класифікації та комп’ютерних програм, розроблених фахівцями українського
мовно-інформаційного фонду. Авторами цього електронного словника є В.
Широков, І. Шевченко, О. Рабулець, О. Костишин, М. Пещак.
Ця діяльність набула концентрованого вигляду у працях Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, де було розроблено базові
комп’ютерні технології лексикографування, організовано укладання та випуск серії академічних словників нового покоління – Словники України, що
зрештою, дозволило сформулювати концепцію Національної словникової бази
України і фактично створити її.
Практика засвідчила високу популярність видань серії Словники
України (як традиційних, так і, особливо, електронних), що дозволи зробити
висновок про зростання значення забезпечувальних засобів, механізмів
формування сприятливого мовного режиму в державі.
Серед зазначених механізмів слід виділити:
1. Власне, національну словникову базу як систему лінгвістичних ресурсів, що включає:
 основні первісні матеріали, які документують і описують українську та інші мови, включаючи загальнонаціональний правопис, який, репрезентуючи стан наукової унормованості мови, є водночас певним мірилом
мовної консолідації та стабільності суспільства; лінгвістичні корпуси та лексичні картотеки; словники, граматики та інтегровані лексикографічні системи;
анотовані мовні сигнали і знаки; проіндексовані тексти та тексти з підрядковими лінгвістичними коментарями; галузеві лінгвістичні дані; парадигми;
моно- і мультилінгвістичні мережі слів; усно мовні та семантичні бази даних;
 базові українські лінгвістичні технології, моделі, стандарти та засоби кодування знань про українську і інші мови; системи міжмовної адаптації.
2. Національну лінгвістичну інфраструктуру – розподілене соціотехнічне середовище, котре підтримує процеси створення лінгвістичних ресурсів, їх ідентифікацію, колекціонування, обмін, моделювання, оцінювання,
стандартизацію, архівування, а також доступ до них користувачів. У системі
Національна словникова база України виступає джерелом і концентратором
лінгвістичних ресурсів. На неї природно покладаються такі функції:
 збирання, накопичення та наукове опрацювання лінгвістичних даних з української мови та інших мов світу;
 створення та ведення на основі опрацьованих даних відповідних
лексикографічних масивів;
 створення та ведення українського національного лінгвістичного
корпусу – анотованої та морфологічно маркованої системи текстів, що репрезентують фактографічну, контекстуальну базу української мови;
 укладання, підготовка до випуску та видання фундаментальних
нормативних словникових праць (насамперед, орфографічних, орфоепічних,
тлумачних, термінологічних, перекладних);
 аналіз словникарської справи в Україні і світі; планування та координація лексикографічної діяльності, організація виконання значних лексикографічних проектів, у т. ч. міжнародних;
95
 розробка нових перспективних технологій лексикографування та
впровадження їх у зацікавлених організаціях;
 ведення фундаментальної бібліотеки словникових праць з усіх неповних мов світу;
 ведення офіційної довідкової служби з питань українського правопису;
 пропаганда та поширення української словникової інформації, у т. ч.
каналами Інтернету; інтеграція словникової бази України до світової лексикографічної системи.
Контрольні питання
1. Що таке електронний словник?
2. Які ви знаєте електронні словники?
3. Які основні характеристики електронних словників?
4. В яких електронних словників є доступ до мережі Інтернет?
5. Які особливості робити інтерактивного словника?
Практичні завдання
1. У Вікісловнику створіть статтю «Підготовка майбутніх
перекладачів в університетах України».
2. Для засвоєння навичок роботи із системою електронних словників,
зробіть переклад англійського тексту українською мовою.
Література: [7; 8; 12; 17].
96
ТЕМА 6.
Сучасні системи «машинного» перекладу
Майбутнім перекладачам доведеться працювати з великими обсягами
різної іншомовної літератури та документації, що потребує вирішення проблеми автоматизації перекладу. Таку проблему дозволяють вирішити системи
машинного перекладу.
Особливу, і в деякій
мірі специфічну, групу лінгвістичного
програмного забезпечення складають системи машинного перекладу (МП).
Системи МП виконують переклад, а людина при цьому необхідна для
організації роботи комп’ютера. У системі «людина-комп’ютер» відбувається
протилежний розподіл функцій.
Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що «машинний»,
а точніше, комп’ютерний переклад – це письмовий переклад, оскільки в результаті ми одержуємо письмовий текст. Однак здійснює його не перекладач,
а особлива комп'ютерна програма. Сучасні комп’ютерні програми перекладу
досить довершені, але вони дотепер не можуть вирішити найскладніше
завдання процесу перекладу: вибір контекстуально необхідного варіанта,
який у кожному тексті обумовлений багатьма причинами. При цьому, результат цього виду перекладу може бути використаний як чорновий варіант майбутнього тексту, що буде редагувати перекладач, а також як засіб, отримання
загального уявлення про тему і зміст тексту в ситуації, коли відсутній перекладач. Ще більш складне завдання являє собою переклад усного тексту за
допомогою комп’ютерних програм, тому що проблема розпізнавання усного
мовлення перебуває лише па початковому етапі свого рішення. Дотепер
непереборною перешкодою є індивідуальне забарвлення звучання сегмента
мовлення на будь-якій мові таке мовлення погано формалізується. Інформація – абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту.
Тому необхідне обов’язкове редагування тексту науковим редактором, який володіє не лише мовою, на яку виконаний переклад, але й мовою
оригіналу. До перекладів, у галузі інформаційних технологій, залучаються
лише ті перекладачі, які професійно володіють іноземною мовою та
спеціалізуються на перекладах саме у сфері інформаційних технологій.
Глибоке розуміння предметної галузі в перекладачів вдається розвинути
завдяки їх постійній роботі з науковими редакторами. Паралельно
відбувається виявлення важких для розуміння та перекладу тематик, яким
варто приділити особливу увагу.
Ідея використання комп’ютера для автоматичного перекладу текстів
виникла ще на початку появи обчислювальної техніки. Для автоматичного
перекладу документів з однієї мови на іншу розроблено багато різних програм. Однак через складнощі опису семантики природничих мов до цього часу
остаточно проблему перекладу ще не вирішено. Проте сучасні засоби автоматизації перекладу досягли такого рівня, який дає змогу ефективно використовувати їх на практиці.
97
Програми автоматичного перекладу документів доцільно використовувати:
 при абсолютному незнанні іноземних мов;
 у разі необхідності одержати переклад швидко, наприклад, при
перекладі Web-сторінок;
 для створення підрядкового перекладу – чернетки, що використовується для повноцінного перекладу;
 у разі пересилання документів іноземним партнерам.
Вивчаючи проблему машинного перекладу (МП), слід розглянути і
окремо різні аспекті цієї проблеми. Наступний поділ засновано на лекціях
Ларі Чайлдса, проведених у рамках міжнародної конференції з технічної
комунікації 1990 року: повністю автоматичний переклад; автоматизований
машинний переклад за участі людини; переклад, здійснений людиною з
використанням комп’ютера.
Повністю автоматизований машинний переклад. Цей вид
машинного перекладу і мається на увазі більшістю людей, коли вони
говорять про машинний переклад. Сенс тут простий: у комп’ютер вводиться
текст на одній мові, цей текст обробляється і комп’ютер виводить цей же текст
на іншій мові.
Автоматизований переклад за участю людини. Цей вид
машинного перекладу тепер є можливим. Кажучи про машинний переклад за
участю людини, зазвичай мають на увазі редагування текстів як до, так і
після їхньої обробки комп’ютером. Люди-перекладачі змінюють тексти так,
щоб вони були зрозумілі машинам. Після того, як комп’ютер зробив
переклад, люди знову-таки редагують грубий машинний переклад, роблячи
текст на вихідній мові правильним. Крім такого порядку роботи, існують
системи МП, що вимагають постійної присутності людини-перекладача, і це
допомагає комп’ютеру виконувати переклад особливо складних або
неоднозначних конструкцій.
Машинний переклад за допомогою людини застосовний більшою
мірою до текстів з обмеженим вокабуляром вузько обмеженої тематики.
Сучасні системи МП працюють приблизно по такому самому
алгоритму, по якому загалом працює звичайний перекладач. Зазвичай
система виконує переклад по реченнях. Вже на цьому етапі можливі
потенційні помилки. Перекладач бачить весь текст або значний його
фрагмент і розуміє контекст. Відсутність контексту породжує помилки.
Потім система МП виконує синтаксичний аналіз для знаходження найбільш
вірогідного підмета, присудка та інших членів речення. На жаль, далеко не
всі реальні речення можуть співпадати з моделями, які існують у блоці
синтаксичного аналізу системи. Підмет, виражений інфінітивом, дуже часто
інтерпретується системою МП як присудок чи його частина, тоді переклад
виходить неякісним. Після синтаксичного аналізу речення на мові оригіналу
слідує конструювання граматичної конструкції для мови перекладу і заміна
цієї конструкції слів однієї мови на еквіваленти в іншій мові. Але в умовах
багатозначності помилки просто неминучі.
98
У цій коротко представленій технології машинного перекладу можна
відмітити критичні точки, в яких неважко побачити резерви підвищення його
якості. Якщо текст оригіналу написаний чітким логічним стилем, якщо
речення повні і короткі, то синтаксис тексту перекладу буде цілком
задовільним. Як ми вже відмітили, у наш час вже є солідні фірми,
документацію яких готують «сумісно» не розробники і творці продукції, а
кваліфіковані лінгвісти.
Якщо задуматися над лексичними проблемами систем МП, то і тут
існують резерви для підвищення якості перекладу. Переглянувши текст, який
направляється на переклад, лінгвіст цієї системи може вказати пріоритетний
список словників, якими повинна користуватись система при перекладі.
Звичайно, такі словники повинні бути тематичними. Вони потребують
постійного корегування і доповнень, але при сучасному розвитку
лексикографії і оснащення її потужними комп’ютерними засобами – це вже
не є проблемою .
Переклад, здійснюваний людиною, з використанням комп’ютера.
При цьому підході людина-перекладач ставиться в центр процесу перекладу,
тоді як програма комп’ютера розцінюється як інструмент, що робить процес
перекладу ефективнішим, а переклад – точним. Це звичайні електронні
словники, які забезпечують переклад необхідного слова, покладаючи на
людину відповідальність за вибір потрібного варіанта і сенс перекладеного
тексту. Такі словники значно полегшують процес перекладу, але вимагають
від користувача певного знання мови і витрат часу на його здійснення. Та все
ж сам процес перекладу значно прискорюється і полегшується.
На сьогоднішній день найбільш відомі такі системи машинного
перекладу як:
 Power Translator (Globalink, США);
 Language Assistant (MicroTac, США);
 TRANSEND (Intergaph, США);
 PROMT 2000/XT компанії PROMT;
 Retrans Vista компаній Vista і Advantis;
 «Сократ» – набір програм компанії «Арсенал».
Системи МП не дають прийнятної якості вихідного тексту. Вищої
якості можна досягти за допомогою попереднього налаштування системи
(продукти серії PROMT XT надають користувачеві безліч можливостей для
цього), що абсолютно неприйнятно при невеликих об’ємах тексту, що перекладаються, або шляхом подальшого редагування, а це тільки уповільнює
роботу, якщо перекладач використовує сліпий метод друку.
Системи МП не гарантують дотримання єдності термінології, особливо при роботі колективу перекладачів над великим проектом. Точніше,
вони можуть гарантувати єдність термінології, але за умови дуже уважного
поводження з призначеними для користувача словниками, а на це не завжди
варто розраховувати.
Програми перекладу забезпечують повний цикл перекладу всього документа: введення початкового тексту, переклад на іншу мову, редагування,
99
форматування і збереження перекладеного тексту. Прикладами програм перекладу можуть бути PROMT, Language Master тощо.
Розглянемо кілька найпоширеніших у користуванні програм-перекладачів, які дозволяють вирішити проблему перекладу та покращити ефективність праці перекладача.
Система МП PROMT XT. В основу програмних продуктів компанії
PRОМТ поставлено вирішення наступних фундаментальних проблем:
1) зрозуміло, що чим більший словник, тим кращий переклад, перша
проблема – проблема створення великих словників для систем;
2) система повинна розпізнавати фразові звороти;
3) речення для перекладу пишуться за визначеними правилами, а
значить є ще одна проблема: записати всі ці правила у вигляді програми.
Можливості програми PROMT:
 забезпечення перекладу документів з англійської, німецької і французької мов на російську та навпаки;
 до неї можна підключати кілька десятків спеціалізованих словників,
що забезпечує правильний переклад термінів, які стосуються певної області знань;
 динамічне відстеження напрямку перекладу, тобто визначення мови
оригіналу і перекладу;
 переклад вмісту буфера обміну, поточного параграфа, виділеного
фрагмента тексту або всього тексту;
 забезпечення будь-якого з можливих напрямків перекладу, підключення і відключення словників, доповнення та виправлення їх, складання
списку зарезервованих слів, які не перекладаються;
 робота безпосередньо з програмами розпізнавання текстів, наприклад,
FineReader;
 не виходячи з програми, можна використовувати відомі способи
редагування та форматування оригіналу і перекладу;
 забезпечення перевірки орфографії оригіналу і перекладу після встановлення прикладних програм для перевірки правопису (Lingvo Corrector,
Пропис, Орфо, Hugo).
Програмне забезпечення Pragma включає два незалежні компоненти
Монітор і Коректор. Вони дозволяють перекладати текстові документи з
однієї мови на іншу у вказаних напрямах, а також створювати і коректувати
призначені для користувача словники.
Після інсталяції Pragma Монітор програма буде постійно активною і в
операційній системі, іконка цієї програми, буде знаходитись на панелі задач,
біля годинника. Коректор – окремий компонент, що входить до складу
Pragma, який дозволяє створювати і коректувати словники користувача і
проглядати системний словник.
На сьогоднішній день до системи включені англійська, російська,
німецька, латиська та українська мови з можливістю перекладу в будь-якому
напрямі. Переклад можливий між будь-якою парою з цих мов (всього 20 напрямів). Також програма дозволяє перекладати документи в різних офіс- та
інтернет-додатках з однієї мови на іншу. Програма може інтегруватися в
100
Notepad, WordPad, Word, MS Outlook, Outlook Express, Internet Explorer, Netscape,
Mozilla, Open Office. Без реєстрації переклад здійснюється тільки через Інтернет. Після реєстрації з’явиться можливість перекладу в автономному режимі.
Програма встановлює всі необхідні словники автоматично.
Уже зараз існують багато фірм, які готують свою документацію з
розрахунком на те, що вона буде перекладатися за допомогою систем МП. У
таких фірмах випрацюваний власний стиль з обмеженою кількістю
граматичних конструкцій і словником, який перешкоджає виникненню
проблем багатозначності. При підготовці документа важливим критерієм
оцінки мовного стиля являється оцінка перекладу тексту системою МП, якою
володіє певна фірма. Враховуються можливі проблеми і передбачаються
помилки, які можуть бути усунуті в процесі постредагування.
Якість машинного перекладу і рентабельність його систем значно
підвищують дві додаткові технологічні операції - редагування до і після. В
процесі попереднього редагування відбувається допрацювання тексту, який
підлягає перекладу. Цей етап нагадує операцію перефразування, якою часто
користуються перекладачі. Подумки перекладач перебудовує фразу в більш
зручну для перекладу форму: спрощує граматичні конструкції, уточнює
багатозначні лексеми. Як правило, великі фірми, які випускають доволі
великі об’єми супровідної документації, зацікавлені в перекладі своєї
документації одразу на декілька мов. Ретельне лінгвістичне опрацювання і
попереднього редагування вихідного тексту економічно доцільні, оскільки
підвищують якість одразу декількох перекладів.
Не можна не враховувати тенденцію до формалізації мови
оперативної комунікації. В електронній пошті , у коротких повідомленнях у
мобільному телефонному зв’язку, в автоматичних підтвердженнях на запити
частіше всього використовуються мовні «штампи», що створює вигідну
ситуацію для використання систем МП.
Додатковий шанс для подібних систем надається у зв’язку з новими
тенденціями в діловодстві. Комп’ютеризація текстової діяльності підвищує
технологічність текстів. Комп’ютер спрощує редагування тексту під час його
підготовки , сприяє його подальшій формалізації, робить його більш
технологічним. Усе це розширює сферу застосування систем МП.
Не можна не помітити, що постійно, можна сказати щоденно, в
Інтернеті з’являється все більше сайтів, які вміщують систему МП, якою
можна скористуватися в онлайн-режимі. Зараз уже не стоїть питання про
можливості або неможливості звернення до такого перекладу . Існують лише
дві взаємопов’язані проблеми – визначення доцільності використання тієї чи
іншої системи МП і пошук засобів підвищення якості отриманого перекладу.
Контрольні питання
1. В яких випадках доцільно використовувати програми автоматизованого перекладу?
101
2. Які типи програм автоматизованого перекладу існують? У чому полягає різниця між ними?
3. Які можливості забезпечує система МП PROMT?
4. З яких етапів складається процес перекладу документа в програмі
PROMT?
5. Які можливості перекладу забезпечує система МП PRAGMA?
Практичні завдання
1.
Перекладіть наступний уривок тексту, користуючись
різними системами машинного перекладу:
ЕТНІЧНІ СКЛАДНИКИ УКРАЇНСЬКОГО ХАРАКТЕРУ
Перш ніж розглянути вплив на формування українського характеру
різних етносів, що впродовж тисячоліть мешкали або просто проходили
землями України, звернімо увагу на такі факти:
1.
«Усяка крапля іншоетнічної крові через кілька десятків
поколінь розходиться по жилах всього народу. Кожна сучасна людина лише
на часовій глибині 20 поколінь (близько 500 років) теоретично має 1048576
предків».
2.
За дослідженнями чеського біолога XIX ст. Менделя, групи
крові підлягають законам спадковості. Кожен етнос охочіше приймає
споріднену йому кров, ніж чужинську.
3.
Палеантропологічні дані та гематологічні групи сучасних
народів дають право вважати українців спорідненими з людністю Північної
Італії, Балкан, Швейцарії, Півдня Німеччини, Півдня Англії, Чехії,
Словаччини, окремих районів Франції (90 % українців мають групу крові
«А», «АВ» та «О», але дуже мало групи «В». Порівняно з росіянами та
монголами, у яких група «В» становить 80 %).
4.
У кожній нації є основні етнічні компоненти - первені
(термін Юрія Липи) і домішки, тобто незначна кількість іноетнічних генів. За
законом Менделя в антропологічній расі домішки є меншовартісні, ніж
первені, тому вони дуже швидко будуть еліміновані (тобто вигнані,
виключені).
Юрій Липа визначає 4 складники української пракультури і докладно
характеризує їх: це трипільський, понтійський, готський, київсько-руський
первені.
1. Трипільська пракультура має етнічний зв'язок з пракультурою
Малої Азії, тобто більш південною. Це були люди, що гартувалися в
суворіших кліматичних умовах, ніж малоазійці. Саме вони залишили в
спадок українцям свою терплячість, мовчазну відвагу, скромність,
обережність, впертість у досягненні мети і вміння стійко сприймати невдачі.
«Це - характери, що кружляють у крові сучасних українців, і завжди їх діла,
їх здобування в них можуть відродитися».
2.
Понтійська пракультура - це культура північного
Причорномор'я, де людність була перемішана з еллінським етнічним типом.
102
Ольвія і Пантикапей існували понад тисячу років. Їхня культура була тісно
пов'язана з культурою трипільців, тобто певною мірою успадкувала від них
свої культи (напр. Коструба, Богині Матері, Полеля. та ін.) Понтійська
культура близька, а іноді просто ототожнюється зі скіфською. Від них
українці успадкували відвагу, підприємливість, творчий дух,потяг до краси.
Як писав професор Щербина, індивідуалізм українця протистоїть стадності,
але його відданість улюбленій справі спонукає його знаходити спільників та
однодумців. Звідси потяг українця до різних спілок, громад, артілей тощо.
Цю рису також успадковано від понтійського первеня.
3.
Готські впливи, відомі в II ст. н.е., прийшли в Україну через
Волинь з імперії Остроготів. Щоправда, сучасні дослідження доводять, що
вплив готів у нашій історіографії був дещо перебільшеним. Від них могли
бути успадковані стійкість характеру, військова та державна дисципліна,
дотримання угод, організованість.
Цікаве поєднання готизму з еллінством (понтійством) дало тип
запорозького козака, який дивував іноземних істориків: люди військові і
водночас торгові, продають рибу і хутра тощо. Катерина II заздрила
козацькому вмінню провадити свою економічну політику, а польський
історик дивувався, звідки Богдан Хмельницький мав кошти для ведення
війни.
4.
Київсько-руський первень. Староукраїнська
держава
Київська Русь проіснувала близько 700 років. Від неї в українців свідомість
своїх політичних традицій, які зберегла князівська еліта навіть у Литовській
державі, а також продовжили запорозькі козаки аж до скасування
Гетьманщини. Цей дух волелюбності і національної гордості почав
найбільше притлумлюватися в XVIII ст. Ще старші люди передавали
нащадкам цей глибинний український патріотизм, але вже для українськості
наставали сумні часи.
2.
1)
За допомогою електронної системи перекладу PROMT
перекладіть уривок на французьку, англійську, німецьку
2)
запустіть редагування та перевірку орфографії тексту;
мови;
до перекладу перших п’яти абзаців додайте словникові
системи краєзнавчої та етимологічної тематики.
3)
Література: [9–11; 17; 18; 20; 22].
103
ТЕМА 7.
Програми пам’яті перекладів
До таких програмних засобів, у першу чергу, ми відносимо системи,
які накопичують у пам’яті фрагменти текстів і варіанти їх перекладів – це
своєрідна пам'ять виконаних перекладів. В усьому світі такі комп’ютерні
програми називають Translation Memory або скорочено TM-tools. У
перекладознавстві їх найчастіше називають ТМ- інструментами. Крім ТМінструментів у наш час широко розповсюджені комп’ютерні «системи
термінологічного забезпечення» (Terminology Management Systems або TMS).
Ці системи автоматично переглядають вихідний текст і пропонують варіанти
перекладу термінів, які вже були прийняті перекладачем у зроблених раніше і
внесених у пам'ять системах перекладу. Розроблені програми для адаптації
вихідного тексту в умовах іншомовної культури – програми локалізації.
Існує ще цілий клас сервісних програм для полегшення умов
перекладу і редагування текстів у специфічних форматах. Наприклад, тексти
web-сторінок, наповнені додатковою інформацією (знаки форматування,
посилання та ін.), яка створює труднощі при застосуванні засобів
автоматизації перекладу. Сервісні програми беруть на себе вирішення
проблеми конвертування електронного тексту в зручну для перекладу форму,
а потім вже в перекладі відновлює всі попередні специфічні знаки
форматування.
Таким чином, відбувається заміна тексту на іншій мові при повному
збереженні зовнішнього виду сторінки.
Більшість ТМ-інструментів володіють функцією термінологічного
забезпечення . При виявленні в тексті, який перекладається, слова або
словосполучення, які в попередніх перекладах були відмічені як термін, ТМінструмент звертає увагу перекладача на цей фрагмент тексту, який
перекладається. Таким чином реалізується ще один дуже важливий параметр
підвищення якості перекладу – принцип єдності термінології, якого потрібно
беззаперечно дотримуватися. Звичайно, в умовах локальної комп’ютерної
мережі принцип єдності термінології буде чітко дотриманий усім складом
перекладацького бюро.
Зараз вже існують готові термінологічні бази даних, які можуть бути
підключені до ТМ-інструментів у вигляді додаткових, змінних або
тимчасових блоків. Як правило, такі термінологічні бази створюються
виробниками експортної продукції. При видачі замовлень на переклад
супроводжувальної документації до своєї продукції, фірми зазвичай
передають перекладачу термінологічну базу у вигляді тимчасового блоку для
ТМ-інструмента перекладача. Це не тільки прискорює процес перекладу,
посилює його якість, але й уніфікує документацію фірми.
Пам’ять перекладів (ПП; translation memory, TM; іноді називається
«накопичувач перекладів») – база даних, що містить набір раніше
перекладених текстів. Один запис у такій базі даних відповідає «одиниці
104
перекладу» (translation unit), за яку зазвичай береться одне речення (рідше –
частина складносурядного речення, або абзац). Якщо чергова пропозиція
початкового тексту точно збігається з реченням, що зберігається в базі (точна
відповідність, exact match), воно може бути автоматично підставлене в
переклад. Нове речення може також трохи відрізнятися від того, що
зберігається в базі (неточна відповідність, fuzzy match). Таке речення може
бути також підставлене в переклад, але перекладач буде повинен внести
необхідні зміни.
Крім прискорення процесу перекладу фрагментів та періодичних
змін, внесених до вже перекладених текстів (наприклад, нових версій програмних продуктів або змін у законодавстві), системи ПП також забезпечують
одноманітність перекладу термінології в однакових фрагментах, що особливо
важливо при технічному перекладі. З іншої сторони, якщо перекладач регулярно підставляє до свого перекладу точні відповідності, витягнуті з баз перекладів, без контролю їх використання у новому контексті, якість перекладеного тексту може погіршитися.
Характеристики. Зазвичай, програмним продуктам, що використовують бази ТМ, притаманні спільні функціональні можливості, характеристики.
Імпорт – це перенесення текстового файлу до пам’яті перекладів.
Текстовий редактор. Власне, тут і здійснюється переклад. Усі програми мають два вікна – для оригіналу та перекладу. Коли у вікно оригіналу
вводиться текст, починається пошук аналогічного фрагменту в базі даних.
Якщо в пам’яті знаходиться аналогічний фрагмент, він виводиться у вікно
перекладу автоматично. Якщо точного збігу не знайдено, у вікно виводиться
найбільш схожий фрагмент, вказується відсоток збігу. Можна встановлювати
в процентах міри збігу між текстом для перекладу та текстом в базі. Чим
більший відсоток схожості, тим менша вірогідність знаходження потрібного
тексту. Встановлюючи менший відсоток, можна отримати матеріал, який
буде корисним, хоча б для довідки.
Перекладач самостійно редагує запропонований фрагмент згідно з
оригіналом, посилає в пам’ять бази даних та переходить до наступного фрагменту. Якщо база знаходиться в мережі, вона є доступною для усіх; поповнення бази здійснюється автоматично, кожним перекладачем (користувачем).
Текстовий парсинг – є синтаксичним аналізом тексту. Важливим є
розрізнити пунктуацію, щоб, наприклад, відрізнити кінець речення від абревіатури.
Лінгвістичний парсинг. Підготовка списків фразеологічних зворотів,
термінів тощо.
Сегментація. Вибір найбільш підходящих для перекладу сегментів
тексту. Фрагменти, на які поділяються тексти, називають сегментами. Вірогідність повтору мовних одиниць обернено-пропорційна їх довжині. За сегменти зазвичай приймаються одне чи декілька речень, частина речення чи
словосполучення, лише в деяких випадках одне слово, оскільки слова часто
повторюються в тексті, але ці повтори найчастіше є марними:
We have just robbed a bank.
105
He sat on the bank of the river.
Вирівнювання. Сегменти одного тексту, зіставленні сегментам перекладеного тексту, називаються вирівняними. Тексти, перекладені на різні
мови, називають паралельними. Тобто вирівнювання паралельних текстів –
це зіставлення початкового та перекладеного текстів за сегментами.
Виділення термінології. Скорочення обсягу ручного перекладу
термінології. Підрахунок повторювання слів та словосполучень, створення
статистики, що дає змогу оцінити обсяг безпосередньо роботи перекладача
для виконання перекладу.
Експорт. Перенос тексту з пам’яті перекладів до зовнішнього текстового файлу.
Пошук. Знаходження декількох варіантів перекладу (збігів).
Точний збіг. Точний збіг – збіг знака до знаку. Під час перекладу речень (та більших сегментів) це означає, що сегмент був перекладений раніше.
Такий збіг називають «100 % match».
Контекстний точний збіг. (In Context Exact (ICE) match/Guaranteed
Match). ICE match – це точний збіг у тому самому місці в параграфі тексту.
Приблизний збіг. Якщо збіг був неточний, він часто позначається в
процентному співвідношенні від 0 % до 100 %. Часто ці дані не відтворюються
в інших системах пам’яті перекладів, лише за умови вказування методів підрахунку.
Конкорданс. Виділивши термін або ідіому, можна знайти всі вирівняні сегменти минулих перекладів що їх містять.
Обслуговування. У процесі накопичення в базі білінгів їх кількість
може зростати настільки, що зміст бази може вийти за її межі. Можуть з’являтися неточності чи помилки, особливо якщо база використовується багатьма
користувачами. З’являється необхідність щось редагувати чи уточнювати,
або ж і взагалі знищувати, що все одно не вирішує проблему докорінно.
Автоматичний переклад. ПП часто надають можливість повністю
автоматизованого перекладу та заміни.
Автоматичний пошук. Пошук та виведення інформації відбувається
автоматично по мірі просування текстом.
Автоматична заміна. Точні збіги можуть бути автоматично замінені при роботі з новим варіантом перекладеного раніше тексту.
Робота в мережі. Передбачає співпрацю з іншими перекладачами.
Термінологічний словник. Усі програми мають свої термінологічні
словники, що є звичайними електронними словниками, які можна імпортувати, поповнювати та редагувати.
Централізована ПП. Зберігання ПП на центральному сервері, який
співпрацює з кожною окремою ПП на комп’ютерах мережі. Збільшується вірогідність знайдення збігів на 30–60 %. Зазвичай централізовані ПП є частиною системи управління глобалізацією (globalization management system
(GMS)), яка включає центральну термінологічну базу (глосарій), механізм робочого процесу, підрахунок вартості та інші інструменти.
Огляд програм пам’яті перекладів. Першу програму, що використовувала базу ПП, – Translation Manager – створила компанія IBM. Спочатку
106
компанія використовувала її виключно у власних цілях – для локалізації
(адаптації на іноземні мови) власних програмних продуктів. Потім програма
була запропонова на ринку і довго була монополістом у галузі. Проста у
використанні, швидка, вона забезпечувала гарні можливості для
індивідуальних налаштувань користувача.
Програма SDLX, розроблена англійською компанією SDL для своїх
співробітників, мала недоліки пов’язані з незручностями етапів перекладу.
Текст неможливо безпосередньо імпортувати в редактор – спочатку його потрібно видозмінити в SDL Edit – одній з трьох частин програми.
Програма Déjà Vu користується у перекладачів в Європі популярністю завдяки своїй гнучкості та адаптивності. Окрім зручності, вона вирізняється співвідношенням ціна/якість. Спеціалісти відмічають, що від початку
ця програма розроблялась у контакті з майбутніми «юзерами». Відомо, що
остання версія програми тестувалась також і російськими перекладачами.
Їхні статті й відгуки були опубліковані в MultiLingual Computing &
Technology.
Популярна в Європі також програма STAR Transit. За своєю ідеологією вона зовсім не схожа на продукти класу: на відміну від їх принципу
«Information at your fingertips», початкові дані STAR Transit зберігає в текстовому форматі у вигляді файлів, які користувач розміщує в директорії. Потім
перекладач вказує які директорії (файли) йому потрібні, а програма формує
мережу посилань, з якими буде йти робота. У Росії та Україні STAR Transit
не отримав широкого розповсюдження, а PROMT, офіційний дистриб’ютор
Transit, переключився на розповсюдження Translator’s Workbench фірми
Trados.
Translator’s Workbench, або просто Trados, швидко отримав визнання
в Україні та Росії, спочатку серед перекладацьких фірм, а потім і серед індивідуальних перекладачів. Великою перевагою є те, що він інтегрується в такі
відомі програмні продукти як Word та Інтернет-браузери і можна використовувати всі його інструменти. Trados є надзвичайно зручним для пересічного
перекладача, що не знайомий з програмуванням, він зрозуміліший ніж інші
програми Усі елементи управління мають підказки. Цей продукт має всі
корисні інструменти, які в інших продуктах є лише в частковій наявності.
Переваги:
 скорочення обсягу та часу праці перекладача, заощадження коштів.
Завдяки накопиченим перекладам у базі ТМ, перекладач може економити
сили, час та гроші при перекладі нових текстів схожих тематик, так як не
потрібно знову перекладати повторювані фрагменти та витрачати час на
пошуки термінів, характерних для конкретної галузі чи компанії. Інструкції,
попереджувальні повідомлення, об’яви можуть бути перекладені одноразово,
а використані багаторазово;
 покращення послідовності перекладу, що особливо важливо при
роботі кількох перекладачів над одним проектом;
 збільшення прибутків. За рахунок прискорення темпів збільшується
продуктивність, отже, з’являється можливість виконати більше замовлень;
107
 поліпшення якості послуг. Окрім швидкості перекладу, системи ТМ
надають точність перекладу термінів, що особливо важливо для спеціалізованих текстів;
 конкурентні переваги. Пояснюючи своїм клієнтам, що ви використовуєте технологію, що може знизити вартість їх замовлень, ви приваблюєте
більше замовників;
 статус професіонала на ринку. Технологія ТМ широко розповсюджена в Європі та США, де вимоги до перекладачів мати навики праці в галузі ПП стали стандартом. У Росії та Україні ця технологія лише розвивається, але найбільші професіональні компанії вже прийняли використання
ПП за норму, намагаючись відповідати високому стандарту якості.
Недоліки:
 часто постає питання самої суті перекладу: донести «послання»
тексту, а не надати сухий переклад речень;
 є потенціальний ризик відсутності відношень (смислових) окремого
речення до сусідніх речень та тексту в цілому;
 оригінал має бути в електронному вигляді;
 одна помилка поширюється на весь проект;
 бажане довготривале користування;
 підходить не для всіх типів текстів;
 переклад може стати монотонним;
 при зміні працевлаштування може знадобитися опановувати новий
програмний продукт;
 грошове питання. Різноманіття програм створює таку проблему,
що для різних проектів, видавничих систем, текстових процесорів можуть
знадобитися різні програми, а коштують вони від 200 до 2,5 тис. дол. Також
додаткових витрат може потребувати імпортування старих перекладів у нові
бази даних та потреба в додаткових програмних продуктах;
 обслуговування баз ПП усе ще залишається не автоматизованою
працею. Помилки при обслуговуванні можуть мати негативні наслідки;
 перекладачам-початківцям важко працевлаштуватися не маючи
дорогих ТМ-програм, наявність яких вважається ознакою професіоналізму.
У кожній конкретній системі ПП дані зберігаються у своєму власному форматі (текстовий формат у Wordfast, база даних Access у Déjà Vu),
але існує міжнародний стандарт TMX (Translation Memory eXchange format),
заснований на XML, який можуть створювати практично усі системи ПП.
Завдяки цьому результати роботи перекладачів можна обмінювати між додатками, тобто перекладач, що працює з OmegaT, може використовувати ПП,
створену в Trados і навпаки.
Більшість систем ПП як мінімум підтримують створення і використання словників користувача, створення нових баз даних на основі паралельних текстів (alignment), а також напівавтоматичне витягнення термінології з
оригінальних та паралельних текстів.
Популярні програмні системи ПП. Відповідно до недавніх оглядів
використання систем ПП до найпопулярніших систем відносяться:
108
 Déjà Vu;
 OmegaT (безкоштовна система, поширювана за ліцензією GNU);
 SDLX;
 Trados (популярна програма, що довгий час була стандартом ПП);
 Star Transit;
 Wordfast (реалізована як набір макросів для MS Word);
 Lokalize (вільно-розповсюджувана, працює на GNU/Linux, Windows,
Mac OS X);
 Transolution;
 Open Language Tools;
 інструменти перекладу Google.
У кінці 2008 р. з’явилася перша вітчизняна система ПП AnyMem, розроблена київською компанією Advanced International Translations.
Стандарти та формати пам’яті перекладів
Translation Memory Exchange Format (TMX) – Обмін пам’яттю перекладів. Цей стандарт дозволяє взаємний обмін між різними постачальниками пам’яті перекладів. TMX є загальноприйнятим форматом у середовищі
перекладачів та вважається кращим при імпорті та експорті пам’ятей перекладів. Остання версія цього стандарту (1.4 b) дозволяє відновлювати оригінальні документи та документи перекладу з файлу TMX.
Termbase Exchange format (TBX) – Обмін базами термінів. Це формат прийнятий LISA (Асоціація індустрії локалізації), який зараз переглядається та перевидається згідно з ISO 30042. Він дозволяє проводити обмін
термінологічними даними, у т. ч. детальною лексичною інформацією. Основна база TBX визначається стандартами ISO: ISO 12620, ISO 12200 та
ISO 16642. ISO 12620 забезпечує реєстр чітко визначених «категорій даних»
зі стандартизованими іменами, що функціонують як типи елементів даних
або зумовлені значення. ISO 12200 (відомий також як MARTIF) забезпечує
основу для стержневої структури TBX. ISO 16642 (відомий також як Terminological Markup Framework – Структура термінологічної розмітки) включає
структурну метамодель для термінологічної мови розмітки (Terminology Markup
Languages) у цілому.
Universal Terminology eXchange (UTX) – Універсальний обмін термінологією. Стандарт спеціально-створений для користувацьких словників у
машинному перекладі, але може використовуватись для загальних
глосаріїв, доступних для людини. Ціллю UTX є прискорити обмін
словниками та їх повторне використання своєю надзвичайно простою і
практичною специфікацією.
SRX. Створений для посилення формату TMX та задля більшої ефективності обміну пам’яттю перекладів поміж програмами. Можливість вказувати правила сегментації, що використовувались у попередньому перекладі,
підвищує ефективність формату.
GMX означає Globalization, Internationalization, Localization, and Translation
(Глобалізація, Інтернаціоналізація, Локалізація, Переклад). Стандарт GILT Metrics
складається з трьох частин: GMX-V для показників обсягу, GMX-C для по-
109
казників складності, а також GMX-Q для показників якості. Запропонований
стандарт GILT Metrics має завдання квантифікувати обсяг робіт та вимоги
якості для виконання будь-якого завдання GILT.
OLIF. Відкритий стандарт, сумісний із XML, що використовується
для обміну термінологічними та лексичними даними. Хоч спочатку він був
запропонований як засіб для обміну лексичними даними між приватними
словниками машинного перекладу, поступово цей формат перетворився на
загальніший стандарт для термінологічного обміну.
XML Localisation Interchange File Format (XLIFF) – XML формат
для взаємообміну при локалізації, створений як єдиний формат файлів для
взаємообміну, що може розпізнаватися будь яким провайдером локалізації.
XLIFF – це найкращий у сучасній індустрії перекладів засіб для обміну інформацією у форматі XML.
Translation Web-Services (TransWS) – Web-послуги для перекладу,
визначає необхідні виклики для користування Web-сервісами при відправленні та отриманні файлів та повідомлень, маючих відношення до проектів
локалізації. Замислювався як детальна система автоматизації більшої частину
процесу локалізації за допомогою сервісів Інтернету.
xml:tm. Цей підхід до пам’яті перекладів базується на концепції
текстової пам’яті, що суміщає авторську пам’ять та пам’ять перекладів. Формат xml:tm був переданий Lisa OSCAR компанією XML-INTL.
PO. Gettext Portable Object format. Хоча, PO не часто розглядається
як формат пам’яті перекладів, файли PO – це двомовні файли, що
використовуються при запам’ятовуванні перекладів аналогічно пам’яті
перекладів. Зазвичай, система пам’яті перекладів PO, складатиметься з різних
файлів у дереві каталогів. Звичайними інструментами для роботи з файлами
PO є GNU Gettext Tools та Translate Toolkit. Також існують програми
редагування PO файлів і текстові редактори, що теж можуть використовуватись
для їх редагування.
Програми автоматизованого перекладу Trados. Вклад систем автоматизованого перекладу, які набули особливого поширення за останні роки,
переоцінити важко. Однак, спостерігається брак інформації, в т. ч. українською мовою, з описами найбільш поширених продуктів для автоматизованого
перекладу та їх призначення. Наведено короткий опис програмним продуктам
автоматизованого перекладу компанії Trados.
SDL Trados TM. Модуль Trados Translator’s Workbench (рис. 7.1).
110
Рис. 7.1 – Вікно Trados Translator's Workbench
Модуль Translator’s Workbench реалізує основні функції Translation
Memory (TM), зберігаючи в Translation Memory виконані переклади, користувач системи TRADOS збільшує ефективність подальших проектів. Translator’s
Workbench (також Workbench) – це система баз даних, що забезпечує зберігання одиниць перекладу. Кожна одиниця перекладу (translation unit, TU)
складається з вихідного сегмента та його перекладу.
Модуль WinAlign. Модуль WinAlign призначений для поповнення
Translation Memory шляхом обробки вже виконаних перекладів (тих перекладів, що були виконані до появи в розпорядженні користувача програми TRADOS).
WinAlign дозволяє створювати бази перекладів, ув’язуючи сегменти
тексту і готового перекладу. Для цього WinAlign спочатку аналізує тексти на
вихідному і цільовому мовах, після чого пов’язує окремі вихідні і цільові сегменти, створюючи тим самим одиниці перекладу (translation units). Користувач переглядає результати цієї синхронізації і потім зберігає результат у вигляді текстового файлу з наступним імпортом у Translator’s Workbench (рис. 7.2).
Рис. 7.2 – Вікно WinAlign
Модуль TagEditor (рис. 7.3).
111
Рис. 7.3 – Вікно TagEditor
Модуль TagEditor дозволяє переводити HTML/SGML/XML, теговані
файли і здійснювати попередню обробку тексту. Можлива робота з Excel і
Power Point. У TagEditor здійснюється переклад документів у форматах HTML,
SGML, XML, ASP, JSP. в TagEditor включений XML Validator, який гарантує
більш точне форматування при роботі з XML файлами.
TRADOS Freelance. Версія Trados Freelance призначена для позаштатних перекладачів. Існують певні обмеження можливостей у порівнянні з
Classic TRADOS TM Solution і з TRADOS Language Service Provider – TRADOS
Freelance не підтримує колективну роботу з єдиною пам’яттю ТМ. TRADOS
Freelance включає наступні модулі:
 Translator’s Workbench: з обмеженнями щодо підтримки мов. Користувач може працювати тільки з п’ятьма мовами, які вибираються із загального списку на етапі установки. Немає можливості виділяти ТМ з проекту;
 TagEditor: без обмежень;
 T-Window Collection: без обмежень;
 WinAlign: обмеження: п’ять мов і до десяти пар файлів у проекті;
 MultiTerm Workstation: без обмежень;
 SDL Trados Multiterm (рис. 7.4).
MultiTerm являє собою сучасну систему керування термінологією
Trados. Основним інтерфейсом керування термінологією є MultiTerm. За допомогою цього інтерфейсу користувачі можуть створювати термінологічні
бази даних, додавати і редагувати терміни, переглядати термінологічну базу
даних, виконувати пошук, фільтрацію і експорт даних. MultiTerm може використовуватися як автономна система з локальною термінологічної базою даних. Крім того, MultiTerm може використовуватися як клієнтський додаток у
багатокористувацькому середовищі, поєднаний з віддаленими або мережними
термінологічними базами даних, для яких існують відповідні права доступу.
112
Рис. 7.4 – Вікно Multiterm
Компонент Multiterm Extract (рис. 7.5).
Рис. 7.5 – Вікно Multiterm Extract
MultiTerm Extract витягує і виводить список потенційних термінів та
їх ймовірні переклади. Це дозволяє витягувати терміни з одномовних або
двомовних документів і з пам’яті перекладів. В інтерфейсі MultiTerm Extract
можливо швидко і легко перевірити витягнуті терміни. Можна використовувати значну кількість параметрів експорту, щоб включити витягнуті терміни у термінологічні бази TRADOS MultiTerm або експортувати в MultiTerm
XML, або у формат з роздільниками табуляцією. Також можна перевіряти
узгодженість термінології між термінологічної базою і переведеним файлом.
TRADOS MultiTerm Server. Серверне рішення дозволяє значно спростити керування термінологією. Trados MultiTerm Server надає можливість
доступу і поширення термінології через Internet або Intranet.
MultiTerm Workstation – інструментарій для роботи з термінологією на
локальному місці. Користувач може додавати термінологію в базу «на
льоту», не перериваючи свого перекладу в Word.
SDL Trados TM Server. TM Server дозволяє розмістити базу Translation
Memory на сервері і забезпечити доступ до цього сервера через Internet
(Intranet). Рішення базується на масштабованій клієнт-серверній архітектурі,
яка підтримує SQL Microsoft сервер і бази даних Oracle на Windows- та Unixплатформах. TRADOS TM Server – це система, яка відповідає найжорсткішим вимогам сучасного процесу перекладу. За допомогою TM Server забезпечується високоефективне використання бази ТМ практично необмежених
розмірів. ТМ Server обробляє завдання з десятками тисяч або мільйонами
113
модулів TU однаково швидко незалежно від того 2, 20 або 200 користувачів
звертаються до бази даних одночасно.
Модуль TRADOS TM Server Manager. ТМ Server включає спеціальний компонент TRADOS TM Server Manager для адміністрування доступу
клієнтів до ресурсів ТМ. Механізм контролю ліцензій забезпечує контроль
кількості одночасно використовуються в мережі версій продукту.
SDL Trados TM Anywhere Server. Trados TM Anywhere є компонентом SDL Trados TM Server 7.1, що дозволяє користувачам спільно використовувати бази перекладів (TM) SDL Trados за допомогою доступу через Інтернет.
Контрольні питання
1. Що таке програми пам’яті перекладів, за яким принципом вони
працюють?
2. В яких випадках доцільно використовувати програми перекладацької пам’яті?
3. Які типи програм перекладацької пам’яті існують? У чому полягає
різниця між ними?
4. Які є стандарти та формати пам’яті перекладів?
5. З яких етапів складається процес перекладу документа в програмі
Trados?
Практичні завдання
1.
Накопичувач перекладів – це:
a.
спеціально розроблений додаток до Android;
b.
один з видів системи машинного перекладу;
c.
реєстр даних, в якому накопичуються тексти, що
перекладалися раніше.
2.
Виберіть з наведених нижче варіантів найточніший
функціональний перелік для такого типу баз даних:
a.
сегментація, обслуговування, пошук, експорт, покращення
послідовності перекладу;
b.
автоматичний переклад, пошук, заміна, сегментація,
термінологічний словник, вирівнювання, експорт, імпорт, точний та
контекстний збіги;
c.
електронізація оригіналу, лінгвістичний та текстовий
парсинг, пошук.
3.
У якому форматі можуть зберігатися переклади у системах
такого типу?
a.
doc., pdf., exe.;
b.
jpg., mp3., mht.;
c.
tmx., xml.;
4.
Співвіднесіть назву та призначення формату перекладу:
Gettext Portable Object format
Формат,
створений
для
словників
користувачів у машинному перекладі.
SRX
Двомовний стандарт, що використовується
114
TransWS
OLIF
Translation Memory Exchange
Format
GMX
xml:tm.
Localisation Interchange File
Format
Universal
Terminology
eXchange
Termbase Exchange format
паралельно з перекладом.
Формат, що поєднує авторську пам’ять і
пам’ять перекладу.
Формат обміну лексичними даними
Формат обміну термінологічними та
лексичними даними.
Текстовий формат, що поєднує авторську
пам’ять із словниковою.
Формат обміну даними між різними
постачальниками перекладів.
Формат, що дозволяє сегментазувати
тексти перекладу.
Формат обміну інформацією між пам’яттю
перекладів
та
іншими
програмами
комп’ютера.
Формат, що дозволяє відправлення та
отримання файлів та повідомлень.
ХІД РОБОТИ
Коли відбувається переклад документа ―MS Word‖, у вас відкритий
власне вихідний документ і додаткове вікно ―SDL Trados Translator’s
Workbench‖ (TWB). Слід розмістити вікно ―TWB‖ праворуч від вікна ―MS
Word‖:
Рис. 7.6 Комбінація вікон виконуваних програм
115
Як видно, підготувлено файл MS Word, що містить декілька
подібних речень для перекладу з англійської на російську (використані
наявні знімки екрану). Перше та останнє речення однакові.
Ставимо курсор на початку першого речення і натискаємо перше
сполучення клавіш: Alt + Home. Отримуємо вікно:
Рис. 7.7 Робота з текстом
Спочатку слід розглянути вікно ―MS Word‖. Перше речення
―відкрилось‖ у полі блакитного кольору. Нижче відкрилося поле жовтого
кольору – тут слід вводити переклад.
Тепер розглянемо вікно ―TWB‖. Воно поділене на дві частини. У
верхній частині відображається речення, яке перекладається в поточний
момент, в нижній – нічого. Це означає, що схожого речення поки що немає у
вашій ―TM‖.
Введемо переклад:
116
Рис. 7.8 Процес перекладу
Перейдемо до наступного речення. Для цього скористаємося другим
сполученням клавіш: Alt + Num+ (для стандартної клавіатури) або Ctrl + Alt +
N (для ноутбука).
Наш результат:
Рис. 7.9 Результат перекладу
117
По-перше, зауважимо зміни з першим реченням. Ми бачимо і
оригінал і переклад, причому вони взяті в ―теги‖ (спеціальні символи – вони
необхідні програмі).
Тепер слід звернути увагу на друге речення. Вихідний текст
відкрився в полі блакитного кольору, а під ним, в полі жовтого кольору, вже
запропоновано переклад. Це значить, що ―Trados‖ виявив в ―TM‖ схоже
речення і підставив його переклад.
В нижній чатині вікна ―TWB‖ показано, з якого речення в ―TM‖
запропоновано цей варіант. Жовтим кольором виділено слово, яким
відрізняються два речення. Тобто в нашому реченні є слово ―another‖, а в
одному з раніше перекладених речень на його місці стояв артикль ―a‖. Це
особливо корисно, якщо речення довге, і треба замінити лише одне слово.
Виправимо переклад відповідно:
Рис. 7.10 Процес виправлення перекладу
Для переходу до наступного речення використовуємо вже знайоме
сполучення клавіш: Alt + Num+ (для стандартної клавіатури) або Ctrl + Alt +
N (для ноутбука).
118
Рис.7.11 Вікно переходу до наступного речення
Ситуація повторилася – попереднє речення закрилося тегами, і
відкрилось нове. Знову отримуємо запропонований переклад.
Переглянемо вікно ―TWB‖. Одне слово виділене сірим кольором. Це
означає, що нам запропоновано переклад схожого речення, яке вже раніше
зустрічалось, проте в новому реченні на одне слово більше (виділене сірим).
Додамо переклад цього слова в жовтому полі:
119
Рис.7.12 Додавання перекладу
Переходимо до наступного речення: Alt + Num+ (для стандартної
клавіатури) або Ctrl + Alt + N (для ноутбука).
Рис. 7.13 Перехід до наступного речення
В жовтому полі запропоновано переклад схожого речення. Дивимося
у вікно ―TWB‖. Одне слово виділене блакитним кольором. Це означає, що
нам запропоновано переклад схожого речення, яке вже раніше зустрічалось,
проте в новому реченні на одне з слів стоїть на іншому місці (виділене
бликитним). Скорегуємо переклад в жовтому полі:
120
Рис. 7.14 Процес формування перекладу
Переходимо до наступного речення: ―Alt + Num+‖ (для стандартної
клавіатури) або ―Ctrl + Alt + N‖ (для ноутбука).
Рис. 7.15 Перехід до наступного вікна перекладу
Як і раніше, вихідне речення відкрилось у блакитному полі, а під ним
– переклад в зеленому полі. Зелений колір означає 100% співпадіння. Як ви
пам’ятаєте, я підготував однакові перше та останнє речення.
Таким чином, нічого змінювати в запропонованому перекладі не
треба. В нас вже є готовий правильний переклад! Так як це останнє речення,
ми не переходимо до наступного, а закриваємо цей сегмент сполученням
клавіш: ―Alt + End‖:
121
Рис. 7.16 Вікно закриття сегмента перекладу
Всі сегменти перекладено. Далі вмить за допомогою ―TWB‖
очищаємо файл і отримуємо чистенький файл з перекладом:
Рис. 7.17 Вікно файла з перекладом
Захист роботи:
1. Оформити звіт з лабораторної роботи.
2. Захистити роботу.
122
Оформлення звіту:
1. Для створення звіту використовуйте текстовий редактор ―Microsoft
Word‖ та мережу Інтернет.
2. Створити остаточний документ у вигляді готового перекладу за
допомогою автоматизованих засобів перекладу текстів (TRADOS).
Титульна сторінка.
Мета роботи.
Хід виконання роботи.
Висновки по роботі.
У верхньому колонтитулі вказати: групу, прізвище, ініціали, номер
лабораторної роботи. Наприклад: ФІЛ-05-1 Петренко В.С. №5.
Колонтитул титульної сторінки повинен бути не заповненим!!!
Оформлення звіту передбачає покроковий опис з використанням
елементів ―Print Screen‖.



Параметри сторінки
формат паперу А4;
поля: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1,5 см;
шрифт Times New Roman, 14pt.
Література: [11; 17; 18; 22]
123
ТЕМА 8.
Сайт як Web-портфоліо перекладача.
Гіпертекст та гіперпосилання
Сайт – це набір Інтенет-сторінок, що об’єднуються спільною системою навігації і, як правило, розміщені на одному доменному імені.
Види сайтів: персональні сторінки, корпоративні сайти, інформаційні ресурси, сервіси.
Персональні сторінки:
– домашні сторінки. Найпростіший сайт, на якому створювач сторінки розказує про себе, можливо, про своє хобі. Звичайно на ньому знаходяться відомості про автора, його фотографії, наприклад:
http://www.proz.com/?sp=profile&eid_s=50833&sp_mode=profile&sp_submode=&fon
t_size_change=1;
http://www.smotr.iatp.org.ua/index-business-rus-2.htm;
http://itrex.ru/main/user.php?action=details&id=842;
– аматорський сайт. Присвячується якомусь захопленню створювача:
http://apchuzhakin.narod.ru/;
– сайт важливої персони. Створюються шанувальниками або професійними студіями на замовлення.
Корпоративні сайти – це Інтернет-ресурси, що присвячуються якійсь
фірмі (підприємству):
– знайомлять відвідувачів з фірмою та видами її діяльності;
– містять довідкові матеріали: прайс-листи, умови постачання та оплати, контрактну інформацію.
Інформаційні ресурси: засоби масової інформації, електронні бібліотеки, сайти розваг та спілкування, електронні магазини.
Сервіси – це група сайтів, що надають різноманітні сервісні послуги:
електронні поштові скриньки, механізми ведення блогів, пошук, каталоги,
довідники, інтерактивні навчальні системи, прогноз погоди, курси валют.
Склад інтернет-сторінки: мова гіпертекстової розмітки HTML, гіперпосилання, структура сторінки і навігація, графічні елементи, мультимедіа.
Мова гіпертекстової розмітки HTML:
– дозволяє створювати гарні та яскраві інтернет-сторінки, що займають небагато місця та швидко скачуються;
– має універсальність, тобто працює під різними операційними системами та різними браузерами.
Гіперпосилання – це зв’язок між Web-сторінками або файлами. Як
правило, це текстовий рядок (графічний елемент), щиглик по якому призводить до переходу за посиланням.
Функціональність гіперпосилань: перехід на інший розділ на цій
самій сторінці; виклик іншої сторінки цього самого сайту; перехід на зовсім
інший сайт; посилання на мультимедійні файли; посилання на документи; посилання на адреси електронної пошти.
Структура сторінки та навігація (рис. 8.1):
 головна сторінка: Про мене;
124



резюме;
портфоліо;
контакти: Фотоальбом, Хобі, Гостьова книга.
Рис. 8.1 – Структура сторінки та навігація
Приклад структури персонального сайту
Навігація. Основа з основ навігації в сайті – це система меню: горизонтальна, вертикальна та комбінована.
Закони навігації:
 на головній сторінці повинні бути посилання на всі інші основні
розділи;
 на будь-якій сторінці сайту повинно бути посилання на головну
сторінку;
 сторінка розділу повинна мати посилання на підрозділи та на верхній розділ;
 бажано, щоб навігаційні посилання були оформлені однаковим стилем;
 на головній сторінці краще надати карту сайту.
Види графічних елементів: шапка (заголовок) графічне або текстове; елементи меню; піктограми (пункти текстового меню); фонові малюнки;
банери (рекламні графічні прямокутники різних форматів для реклами сайту
або сторінки); анімація.
Графічні формати
GIF:
– може створювати зображення з прозорим фоном;
– для зображень з текстом;
– анімовані зображення;
– зберігає не більш як 256 кольорів;
JPEG:
– багата палітра кольорів;
– для строкатих зображень та чітких ліній;
125
PNG:
– для використання в Інтернеті, альтернатива GIF, BMP, TIFF.
Створення сайту в системі UCOZ. Сьогодення диктує нам нові
правила життя і ні для кого не є новиною, що у кожного навчального закладу
має бути свій власний сайт, в якому повинна відображатися інформація про
навчальний заклад.
1. Зайти на головну сторінку ucoz набравши в рядку www.ucoz.ru (рис. 8.2).
Рис. 8.2 – Головна сторінка UCOZ
2.
Натиснути Создать сайт (рис. 8.3).
3.
Ввести свої дані для створення Web-топу (рис. 8.4).
Рис. 8.3 – Створення сайта
126
Рис. 8.4 – Створення Web-топу
4. Ввести адресу сайту (який ви створюєте). Обов’язково поставити
відмітку в полі Согласен с правилами хостинга (рис. 8.5).
Рис. 8.5 – Погодження з правилами хостинга
5. Перейти в панель управління сайтом (рис. 8.6).
127
Рис. 8.6 – Панель управління сайтом
6. Вибрати дизайн сайту і записати його назву (рис. 8.7).
Рис. 8.7 – Дизайн сайту
7. Вибрати необхідні модулі сайту і підключити їх. Натиснути на
кнопку Продолжить (рис. 8.8).
128
Рис. 8.8 – Підключення модулів сайту
8. У панелі управління вашого сайту ви можете редагувати всі
модулі сайту (рис. 8.9).
Рис. 8.9 – Панель управління сайтом
9. Спочатку завантажте у файловий менеджер усі необхідні для роботи файли (рис. 8.10).
129
Рис. 8.10 – Завантаження файлів
10. За допомогою системного меню Дизайн/Конструктор шаблонов ви
можете створити необхідні вкладки Меню вашого сайту (рис. 8.11, 8.12).
Рис. 8.11 – Створення меню сайту
130
Рис. 8.12 – Створення меню сайту
11. Створити нову сторінку можна за допомогою меню Добавление /
(рис. 8.13).
Редактор страниц
Рис. 8.13 – Створення нової сторінки
12. Назву Мой сайт замінити за допомогою Панелі управління Дизайн/
Управление дизайном (рис. 8.14).
131
Рис. 8.14 – Створення дизайну сайту
13. Вибрати пункт Верхняя часть сайта і замінити назву Мой сайт на назву
вашого сайту (рис. 8.15).
Рис. 8.15 – Створення назви сайта
Крок за кроком ви створите свій власний сайт в системі UCOZ. Якщо
виникнуть питання, то не засмучуйтесь, а скористайтесь допомогою (рис. 8.16).
132
Рис. 8.16 – Підказка при створенні сайту
Гіпертекст та гіперпосилання
В епоху сучасних інформаційних технологій нові форми комунікації
отримують стрімке поширення. Поряд зі звичним засобами масової
інформації (преса, радіо, телебачення), усе більшого значення набуває
Інтернет.
Зміни під впливом Інтернету відбуваються на різних рівнях мови: від
фонології до рівня цілісного тексту. Найважливішою складовою Webсторінки є гіпертекст.
Слово «текст» походить від грецького «тканина» і цим
підкреслюється лінійна організація текстів. Приставка «гіпер-» означає
«над» і таким чином вказує на ускладнення структури даного явища в
порівнянні з текстом. Виходячи з цього, необхідно визначити структурні
особливості гіпертексту, що дозволяють говорити про нього як про більш
складне явище.
Гіпертекстом називають сукупність текстів у мережі Інтернет,
енциклопедію, довідник, книгу з утриманням і предметним покажчиком, а
також будь-який текст, в якому виявляються які-небудь посилання (вказівки)
на інші фрагменти. Основним з ознак гіпертексту вважається його
нелінійність.
Різниця в тому, що лінійний текст має чітку послідовність, а
нелінійний (гіпертекст) - мозаїчну структуру.
Аналогом лінійного способу подання може бути кіно. Людина, що
переглядає даний документ жодним чином не може вплинути на його зміст.
133
Нелінійний спосіб подання інформації дозволяє людині брати участь
у поданні інформації, взаємодіючи якимось чином зі засобом відображення
мультимедійних даних. Участь людини в даному процесі також називається
«інтерактивністю». Такий спосіб взаємодії людини й комп'ютера найбільш
повним образом представлений у категоріях комп'ютерних ігор. Нелінійний
спосіб подання даних називається «гіпермедіа».
Гіпертексти як явище існували задовго до початку епохи мережі
Інтернет. Типовим гіпертекстом є сукупність текстів Священного Писання.
їх можна читати не тільки лінійно, але і нелінійно, слідуючи експліцитно
вказаною в багатьох виданнях книг Старого і Нового Завіту порядку
асоціативних посилань і паралельних місць, тобто гіпертекстуальність.
У сучасній культурі освоєння гіпертексту як засобу комунікації
зумовлено двома взаємопов'язаними тенденціями розвитку самої
комунікації. Перша тенденція пов'язана зі збільшенням обсягів інформації та
використанням комп'ютера як засобу комунікації. Потоки інформації
утворюють складні пересічні в просторі і часі структури. При розширеному
відтворенні текстів колишні способи їх збереження та поширення
перестають задовольняти потреби суспільства. Комп'ютер поступово
впроваджується в різні комунікативні сфери, створюються пристрої, що
дозволяють зберігати великі обсяги текстів, обробляти і передавати їх на
великі відстані, зокрема гіпертекстові системи.
Друга тенденція пов'язана з порушенням цілісності світосприйняття,
виникненням множинних, додаткових один одному структур знання. Безліч
повідомлень не вкладається в жорсткі ієрархічні структури, а складається в
мозаїку. Подібні нашарування вимагають гнучких мережних структур,
наприклад, таких, як гіпертекст.
Якщо говорити про гіпертекст з лінгвістичної позиції, то більш
доречним буде назвати спосіб організації (сегментів) у гіпертексті НЕ
нелінійним, а мультілінейним. Справа в тому, що, з одного боку, будь-який
гіпертекст складається з лінійних суб’єктів, з іншого боку, в дійсності
послідовність прочитання окремих суб’єктів найчастіше виявляється заданої
автором за допомогою вбудованих посилань.
Іншою важливою особливістю гіпертексту є його інтерактивність.
Користувач має можливість вступати у взаємодію із засобом комунікації.
Найчастіше на Web-сторінці можна знайти пропозицію відправити автору
електронне послання або написати коментар на статтю, опубліковану в
електронному виданні.
Специфіка гіпертексту як певної моделі тексту полягає як у
нелінійності його побудови, так і сприйняття. До основних композиційних
принципв побудови гіпертексту відносять:
1) дискретність подачі інформації, тобто відсутність безперервності;
2) нелінійність;
134
3) антропоцентризм, або суб'єктивізм у відношенні комунікативної
завершеності гіпертексту;
4)
«демократичність» - окремі частини гіпертексту, у
залежності від позиції, обраної читачем, можуть служити і початком, і
завершенням одночасно.
Поняття «гіпертекст» у 60-роки XX століття запропонував
Т.Нельсон. На думку Т.Нельсона, гіпертекст дає автору змогу запобігати
необхідності структурувати свої записи та розподіляти їх у лінійній
послідовності. Тобто центральним моментом у концепції Т. Нельсона є
запобігання послідовності, лінійності тексту.
Гіпертекст не був спеціально розробленим для додатків мережі, він
мав широке розповсюдження і раніше, як засіб створення довідників до
програмного забезпечення, тобто гіпертекст ніс функцію навчання. В основі
гіпертексту лежить розширена модель енциклопедії.
Сучасна електронна енциклопедія, окрім фотографій, вміщує
звукозаписи та відеофрагменти. Модель енциклопедії базується на таких
принципах: свобода переміщення по тексту; реферативний виклад
інформації; необов'язковість читання усього тексту; довідниковий характер
інформації; використання перехресних посилань
Для того, щоб виділити лінгвістичні особливості гіпертексту, його
спільні риси зі звичайним текстом та його різницю, необхідно дослідити
різновиди гіпертекстів. М. Візель, досліджуючи гіпертекст за критерієм
представлення інформації в тексті, виділяє такі типи гіпертекстів:
1) художні/ нехудожні гіпертексти;
2) ізольовані або мережеві гіпертексти; ізольовані гіпертексти
створюються для CD або DVD; мережеві гіпертексти застосовуються для
роботи з використанням Інтернет-ресурсів;
3)
гіпертексти тільки для читання, читання з коментарями, для
читання та письма; прикладами гіпертексту виду читання - письмо можуть
бути форуми та чати, тобто різновиди писемної комунікації;
4) проекти одного автора/ проекти з можливістю колективної
творчості;
5)
аксиальні або дисперсні гіпертексти; аксиальні гіпертексти
нагадують традиційну друковану книгу, дисперсні гіпертексти нагадують
більш розгалужену структуру.
На відміну від звичайного тексту, гіпертекст можна розглядати як
засіб представлення інформації у вигляді зв'язної мережі ланок, в яких читач
веде вільний пошук інформації нелінійним шляхом . Тобто гіпертекст має
такі особливості, як:
1) дисперсність структури - інформація подана у вигляді невеликих
фрагментів-ланок, увійти у цю структуру можна з будь-якої ланки;
2) нелінійність гіпертексту - читач сам обирає спосіб читання
тексту;
135
3)
різнорідність та мультимедійність - застосування усіх засобів
впливу на читача: від вибору стилістичних особливостей гіпертексту до
вибору шрифту, ілюстрацій, звуку, анімацій.
У структурі гіпертексту, на відміну від звичайного тексту, мають
місце ключові слова, які є візуально маркованими та називаються
гіперпосиланнями. Саме завдяки гіперпосиланням навколо гіпертексту у
віртуальному, середовищі групуються інші тексти. Семантично близькі
частини гіпертексту формують тематичне ядро.
Гіперпосилання також можуть бути декількох видів, а саме:
1) контактні (надають необхідну інформацію для зворотного
зв'язку);
2) бібліографічні (дають змогу ознайомитися з працями з
конкретної тематики інших авторів;
3)
гіперпосилання на джерело інформації, котрим оперує автор
гіпертектсу;
4)
навігаційні гіперпосилання (до яких належать перераховані
заголовки всіх інформаційних одиниць гіпертексту);
5)
описові та ілюстративні гіперпосилання (приводять до опису
конкретного явища)
Щодо видів зв'язків, які встановлюють гіперпосилання між
інформаційними одиницями гіпертексту, то можна виділити такі групи
зв'язків:
а) уточнюючі, конкретизуючі (встановлюють такі відношення між
частинами гіпертексту, де інформація однієї частини доповнюється
інформацією іншої частини). Прикладом цього виду зв'язків можуть бути
відомості про автора;
б) розширюючи тему (гіперпосилання встановлюють такі відносини
між частинами тексту, при яких зміст наступної інформаційної одиниці надає
новий етап розвитку попередньої теми);
в) змішаний тип гіперпосилань (уточнюють та розширюють
інформацію);
г) зв'язки, в яких відсутня нова інформація (гіперпосилання
приводять до інформаційної одиниці, що не несе у собі якісно нової
інформації). Прикладом цього виду зв'язків може бути гіперпосилання на
першоджерело інформації для надання достовірності словам автора.
Гіперпосилання є основоположним структурним елементом
гіпертексту, засобом зв'язку між його фрагментами. Поняття гіперпосилання
стає суттєвим для розуміння зв'язності й цілісності гіпертексту в середовищі
Інтернет.
У межах гіпертекстового посилання розрізняють: а) джерело
посилання ˗ частина тексту, текстове або графічне зображення на екрані,
через активізацію яких викликається новий текст або зображення на екран; б)
об'єкт посилання ˗ новий текст або зображення, що з'являються в результаті
активізації посилання.
136
Способи організації, реалізації та кількість гіперпосилань не
обмежені. Гіперпосиланням може стати будь-який елемент тексту. Але, як
правило, в якості зв'язки двох інформаційних одиниць між собою виступають
ключові значущі номінативні слова (іменники, дієслова), словосполучення,
пропозиції. Рідше використовуються вказівні займенники.
У лінгвістиці виділяють два основних типи гіперпосилань:
синтагматичні
та
парадигматичні.
Синтагматичні
гіперпосилання
встановлюють зв'язок між семантично близькими повідомленнями.
Парадигматичні гіперпосилання лише намічають загальне семантичне поле
іпертексту, їм може бути абсолютно невластива семантична близькість.
Контрольні питання
1. Що таке сайт?
2. Які є різновиди сайтів?
3. З чого зазвичай складаються Інтернет-сторінки?
4. Що таке гіперпосилання?
5. Які платформи для створення сайтів у мережі Інтернет ви знаєте?
6. Яким чином створити сайт у системі UCOZ?
Практичні завдання
1.
За допомогою сервісу UCOZ спробуйте створити власний
перекладацький сайт чи інформаційно-довідковий сайт.
2.
Розмість там наступну інформацію:
a.
Сайт-портфоліо перекладача:
I. Загальна інформація про перекладача (прізвище, ім’я, по-батькові);
II. Освіта (університети, курси);
III. Мови, з яких може здійснюватись переклад;
IV. Види перекладу, якими оперує перекладач;
V. Додаткова інформація;
VI. Контактна інформація.
b.
Інформаційно-довідковий сайт з питань проблематики
послідовного перекладу:
I. Визначення послідовного перекладу;
II. Обґрунтування його необхідності в сьогочасній системі
перекладацьких координат;
III. Різноманітні статті, монографії, автореферати дисертацій з
питань проблематики послідовного перекладу, способів його покращення та
виконання.
3.
На сайті розмістіть посилання на вищезгадані перекладацькі
системи та он-лайн словники, додайте інформацію про найбільш відомих
перекладачів й їхні рекомендації початківцям.
Тестові завдання
1) Вкажіть правильні типи інтернет-ресурсів:
1) локальні сайти;
137
2) загальнодоступні сайти;
3) напіввідкриті сайти;
4) напівзакриті сайти.
2) Відеохостинг – це:
1) сайт, завдяки якому можна редагувати відео файли;
2) сайт, завдяки якому можна додавати та передавлятися відео файли в
браузері;
3) сайт, завдяки якому можна контролювати передачу відео-файлів;
4) сайт, завдяки якому можна завантажити відеофайл на власний
комп'ютер.
2) Створення сайту вимагає наступних кроків:
А) Web-дизайн;
Б) Верстка Web-сторінки;
В) Web-програмування.
3) До інформаційних ресурсів належать:
А) електронні бібліотеки;
Б) соціальні мережі;
В) онлайн магазини;
Г) онлайн ігри.
4) Інформація на Web-сторінці може бути представлена у вигляді:
А) відео;
Б) аудіо;
В) тексту;
Г) зображен;
Д) таблиць;
Е) коду.
5)
Як називаються програми, що дозволяють переглядати Webсторінки (одна правильна відповідь):
А) Операційні системи;
Б) Адаптори;
В) Браузери;
Г) Транслятори.
6) Що таке HTTP?
1) Мережа, яка об'єднує електронні дошки оголошень.
2) Протокол передачі гіпертексту.
3) Група повідомлень, присвячених певній темі.
138
4) Комп'ютер, підключений до мережі.
7) Що необхідно для публікації Web-сайту?
1)
2)
3)
4)
URL-адреса.
Поштова адреса користувача.
Адреса електронної пошти користувача.
Ім'я користувача і його пароль.
8) Що може використовуватися в якості об'єкта при створенні
гіперпосилання?
1)
2)
3)
4)
Фірма-провайдер;
Протокол мережі;
Картинка;
Тег.
10) Задано адресу електронної пошти в мережі Інтернет:
user_name@i.ua Яка частина адреси вказує на домен верхнього рівня?
1)
2)
3)
4)
ua ;
i.ua;
user_name ;
і.
Література: [2; 10; 11; 16; 17; 21]
139
ТЕМА 9.
Технологія Web 2.0: можливості навчання іноземної мови
Термін «Web 2.0» є відносно новим для сучасної освіти. Він з’явився
у 2005 році в статті Тіма О’Рейлі, який під Web 2.0 розуміє комплексний підхід до організації, реалізації і підтримки Web-pecypciв.
Проніна О. зазначає, що Web 2.0 – це набір Інтернет-послуг, які надають право голосу кожному користувачеві. Такі сервіси дозволяють брати
участь у різноманітних товариствах з метою набуття і розповсюдження досвіду. Окрім того, розповсюдження знань у мережі Інтернет прямо залежить
від функціонального використання браузера. У свою чергу, браузер забезпечує нашу особисту безпеку під час роботи в Інтернеті, постійно щось надсилаючи і одержуючи, презентуючи нас у всесвітній мережі, обробляючи отриману інформацію. Окрім кого, це платформа, яка надає доступ до величезної
кількості цифрових технологій і комунікативних Інтернет-товариств.
Однією з головних причин введення Web 2.0 в освіту є те, що студенти вже залучені до використання технологій Web 2.0, оскільки багато найбільш використовуваних ресурсів створені на їх основі, наприклад, блоги,
різні освітні сайти, наприклад Вікіпедія. Використання технологій Web 2.0 у
навчанні іноземної мови дозволяє, по-перше, досягти певного рівня іншомовної компетенції в період навчання у ВНЗ, по-друге, удосконалювати здобуті
знання, навички і уміння в подальшій професійній діяльності.
Web 2.0 – це методика проектування систем, які шляхом обліку мережних взаємодій, стають тим кращими, чим більше людей ними користуються. Важливою рисою Web 2.0 є принцип залучення користувачів до наповнення і багаторазового використання контенту. Сьогодні термін Web 2.0
найчастіше пов’язують з так званими соціальними сервісами і мережами, які
дають змогу поєднувати людей у соціальні групи, швидко шукати однодумців і потрібну інформацію.
Всесвітня мережа ще на початку 90-х років сприймалася як система
загальнодоступної інформації, яка складається з набору мультимедійних об’єктів, пов’язаних за допомогою гіперпосилань – Web 1.0, який можна розглядати як «Інтернет тільки для читання». Іншими словами, раніше Інтернет
уможливлював лише пошук інформації та її читання, а шляхів для взаємодії з
користувачами або участі у створенні контенту було дуже мало. Тим не
менше, на той час це було саме те, чого бажали більшість власників Web-сайтів: окреслення своєї присутності в Інтернеті, загальнодоступна інформація
про себе в будь-який час.
Змiнa пapaдигми Iнтepнeту зi Web 1.0 користувача нa твopчу Web 2.0
cтpiмкo пoшиpилacя зi cфepи зaгaльнoдocтупниx coцiaльниx мepeж нa навчaльний пpoцec. Тexнoлoгiя Web 2.0 вiдкpивaє шиpoкi мoжливocтi для cвoбoди дiй cуб’єктiв нaвчaння, a гoлoвнe – для caмocтiйнoгo зacвoєння, нaкoпичeння, пepeтвopeння знaнь i дocлiджeння cтудeнтoм явищ тa пpoцeciв у
тicнiй взaємoдiї зi cпiвдpужнicтю eкcпepтa (aбo eкcпepтiв) i cвoїx oднoкуpcникiв (кoлeг). Зa тaкиx умoв ця взaємoдiя нe мaє нi гeoгpaфiчниx, нi чacoвиx
140
oбмeжeнь, a нaвчaльнo-пpoфeciйнi cпiвдpужнocтi cтвopюютьcя швидкo i бeз
ocoбливиx opгaнiзaцiйниx зуcиль.
Зa дoпoмoгoю тexнoлoгiї Web 2.0 peaлiзуютьcя coцiaльнi cepвicи
Iнтepнeту (блoг, coцiaльнa мepeжa, фopум, чaт, гpупи oбгoвopeння тoщo), щo
зaбeзпeчують гpупoву взaємoдiю cуб’єктiв нaвчaння. Нa їx ocнoвi мoжнa
peaлiзувaти в пpoфeciйнiй пiдгoтoвцi мaйбутнix учитeлiв iнтepaктивнi мeтoди
нaвчaння: лeкцiї з бeciдaми aбo диcкуciями, пpoблeмнi лeкцiї, ceмiнapи-oбгoвopeння, ceмiнapи «питання–вiдпoвiдь», диcкуciї з пpoвoкaцiйними зaпитaннями, кoнcультaцiї, бeciди, кpуглi cтoли, «мoзкoвий штурм», гpупoвe виpiшeння
кoнкpeтниx cитуaцiй, дiлoвi, poльoвi тa дидaктичнi iгpи, бiзнec-cтимуляцiї,
пpoeкти, пaнeльнi впpaви.
Нa ocнoвi aнaлiзу лiтepaтуpи тa мepeжниx джepeл ми виoкpeмили тaкi
гpупи cepвiciв Web 2.0:
– соціальні пошукові системи - це системи, якi дoзвoляють кopиcтувaчaм caмим визнaчaти, в якoму нaпpямi вecти пoшук, якi caйти пepeглядaти
нacaмпepeд, на якi слова звepтaти першочергову увaгу, і яким чином представляти знaйдeні результати (нaпpиклaд, http://company.quintura.com/ru/);
– зacoби для збepeжeння зaклaдoк – oнлaйн зacoби для збepeжeння
пocилaнь нa Web-cтopiнки, щo дoзвoляє дoдaвaти пocилaння з будь-якoгo
кoмп’ютepa, пiдключeнoгo дo мepeжi Iнтepнeт; oтpимувaти дocтуп дo ниx iз
будь-якoгo кoмп’ютepa, пiдключeнoгo дo мepeжi Iнтepнeт; пoзнaчaти закладкaм тeги (мiтки-кaтeгopiї), щo згoдoм пoлeгшує їx пoшук (нaпpиклaд, http://
www.google.com/bookmarks/);
– coцiaльнi cepвicи Iнтepнeт збepeжeння мультимeдiйниx pecуpciв –
дoзвoляють бeзкoштoвнo збepiгaти, клacифiкувaти, oбмiнювaтиcя цифpoвими
фoтoгpaфiями (http://picasaweb.google.com); аудіо(http://www.podcaster.org.ua,
http://rpod.ru) та вiдeoзaпиcaми (http://youtube.com); тeкcтoвими фaйлaми
(http://docs.google.com), пpeзeнтaцiями (http://www.slideshare.net, http://docs.
google.com), книгaми (http://www.google.com/books, http://www.scribd.com), a
тaкoж opгaнiзoвувaти oбгoвopeння кoнтeнту;
– мepeжeвi щoдeнники (блoги) – cepвic Iнтepнeт, щo дoзвoляє будьякoму кopиcтувaчeвi вecти зaпиcи з дoвiльнoї тeмaтики (нaпpиклaд, blogger.
com,wordpress.com, освітня блoгocфepa – http://blog.classroomteacher.ca, http://
www.openclass.ru, http://edublogs.org);
– ВiкiВiкi (WikiWiki) – coцiaльний cepвic, щo дoзвoляє будь-якoму
кopиcтувaчeвi peдaгувaти тeкcт caйту (пиcaти, внocити змiни, видaляти, cтвopювaти пocилaння нa нoвi cтaттi); piзнi вapiaнти пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння
Вiкi дoзвoляють зaвaнтaжувaти нa caйти зoбpaжeння, фaйли, щo мicтять
тeкcтoву iнфopмaцiю, вiдeoфpaгмeнти, звукoвi фaйли тoщo (нaпpиклaд, вiкiдвигуни – www.mediawiki.org, вiкi-проекти – http://uk.wikipedia.org, http://
www. letopisi.ru/);
– кapти знaнь (aнгл. Mind map – кapти poзуму, кapти пaм’ятi, iнтeлeкт-кapти, мaйнд-мeпи) – cпociб зoбpaжeння пpoцecу зaгaльнoгo мислення
за допомогою схем (нaпpиклaд, http://bubbl.us, http://freemind.sourceforge.net,
https://www.mindmeister.com);
141
– coцiaльнi гeocepвicи – cepвicи мepeжi Iнтepнeт, якi дoзвoляють з
дocить виcoкoю тoчнicтю знaxoдити, пoзнaчaти, кoмeнтувaти, дoпoвнювaти
фoтoгpaфiями piзнi oб’єкти нa кapтi зeмлi. Зa циx умoв викopиcтoвуютьcя
peaльнi дaнi, oтpимaнi нaвкoлoзeмними cупутникaми (нaпpиклaд, http://maps.
google.com, http://wikimapia.org);
– coцiaльнi мepeжi – cпiльнoти людeй, пoв’язaниx cпiльними iнтepecaми aбo пoтpeбoю у cпiлкувaннi;
– peкoмeндaцiйнi cepвicи – cиcтeми, щo cпeцiaлiзуютьcя нa oднoму
типi кoнтeнту (книги, кiнoфiльми, музикa тoщo), a їx кopиcтувaчi викoнують
eкcпepтну poбoту з визнaчeння нaйбiльш цiкaвиx пoзицiй;
– мeшaпи – вeб-дoдaтки, щo oб’єднують дaнi з дeкiлькox джepeл в
oдин iнтeгpoвaний iнcтpумeнт;
– вipтуaльнi cвiти – cтaнoвлять 3D-пpocтopи з пeвними влacтивocтями
(нaпpиклaд, бaгaтoкopиcтувaцькa гpa), щo дoзвoляють cтвopити cepeдoвищe
cвoєї вipтуaльнoї peaльнocтi.
Ocoбливий iнтepec cьoгoднi викликaють oнлaйн-щoдeнники (блoги).
Тaкi щoдeнники Д. Вiнep (D. Winer) нaзивaє iєpapxiєю тeкcту, зoбpaжeнь,
мультимeдiйниx oб’єктiв i дaниx, упopядкoвaниx xpoнoлoгiчнo, якi мoжнa
пepeглядaти зa дoпoмoгoю Web-бpaузepa. Пoxiдними вiд тepмiнa «блог» є
cлoвa: «блoгep» – тoй, xтo вeдe Iнтepнeт-щoдeнник, i «блoгocфepa» – «iнтeлeктуaльний кiбepпpocтip», який зaймaють блoгepи.
Консолідацією соціальних сервісів можна вважати соціальні мережі в
Інтернет. Вони використовують спеціалізовані програмні сервіси, Інтернетсайти та портали для забезпечення взаємодії людей у групі або групах.
Стрімкому розвитку соціальних мереж сприяла поява безкоштовного, вільнорозповсюджуваного програмного забезпечення, що дозволяє кожному бажаючому створити власну Інтернет-спільноту. Розвиток і постійна підтримка
професійної педагогічної взаємодії стимулюють створення банку джерел
навчальних матеріалів з різних перекладацьких предметів, допомагатимуть в
отриманні консультаційної підтримки та методичної допомоги майбутнім
перекладачам, сприятимуть підтримці обміну досвідом між колегами.
Недоліками більшості соціальних мереж (на зразок, Fасеbоок, MySpace,
Friends.ua, vkontakte.ru) для їх використання з освітньою метою є те, що вони
орієнтовані на дорослу аудиторію і можуть містити заборонений зміст, занадто розширена їх тематика. Тому з’явилися соціальні педагогічні мережі,
метою яких став обмін досвідом між педагогами, створення банку навчальних матеріалів із предметів (http://www.openclass.ru, http://skillopedia.ru, http://
sclipo.com, http://www.xangospace.ru).
Крім соціальних сервісів Інтернету, що стали на сьогодні досить популярними, доцільними у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів можуть бути електронні бібліотеки, що є файловими сховищами, в яких
документи відсортовані по каталогам (папкам, директоріям, фолдерам) відповідно до тематики, хронології або формату. На сьогодні існують і розвиваються різноманітні електронні бібліотеки та окремі електронні видання в
142
Інтернет, серед яких можна знайти потрібні матеріали для вивчення будь-якої
дисципліни в педагогічному університеті (www.lib.meta.ua) або для наукових
досліджень (www.nbuv.gov.ua). Як викладачі так і студенти можуть використовувати зарубіжні мережні сховища (http://eprints.rclis.org, http://www.doaj.org)
інформації, і такі ресурси як Google Книги (http://www.google.com/books) та
Scribd (http://www.scribd.com), що дозволяють розмістити, прочитати, завантажити, викласти на окремий сайт електронні видання в мережі Інтернет.
У професійній підготовці майбутніх перекладачів важливо звернути
увагу і на освітні портали (www.osvita.org.ua, interschool.net.ua, www.ednu.kiev.ua).
Сучасний освітній портал є точкою доступу до різних інформаційних ресурсів.
Засоби Інтернету є універсальними, що дозволяють серед них обрати
найбільш доцільні для вивчення певної навчальної дисципліни у ВНЗ, філологічних – перекладачі, соціальні сервіси з вивчення іноземних мов тощо.
Адже за їх допомогою є можливість зробити процес професійної підготовки
студентів-перекладачів більш гнучким, випереджаючим, варіативним, сприяти
тому, що він буде публічним за допомогою інтерактивного його обговорення.
Виxoдячи з зaзнaчeнoгo, пpoпoнуємo влacну клacифiкaцiю зacoбiв Iнтepнeт, пpизнaчeниx для викopиcтaння у пpoцeci пpoфeciйнoї пiдгoтoвки мaйбутнix перекладачів, poздiлeну зa вiдпoвiдними гpупaми:
1. Зa функцioнaльним пpизнaчeнням: 1) для пoшуку вiдoмocтeй, лiтepaтуpи, мультимeдiйнoї iнфopмaцiї (пoшукoвi cиcтeми, пoшукoвики
cпeцiaльнoгo пpизнaчeння, бiблioтeчнi кaтaлoги); 2) для пepeдaчi, збepiгaння
тa poзпoвcюджeння iнфopмaцiї (eлeкpoннa пoштa, фaйлocxoвищa,
фaйлooбмiннi cepвicи); 3) для cпiлкувaння (чaти, фopуми, мeceджepи,
coцiaльнi мepeжi, вipтуaльнi cepeдoвищa); 4) для poбoти з тeкcтoвoю,
пpeзeнтaцiйнoю, тaбличнoю, гpaфiчнoю і вiдeoiнфopмaцiєю (oфicнi oнлaйн
пaкeти, Web-opiєнтoвaнi графiчнi peдaктopи, он-лaйн вiдeopeдaктopи); 5) для
aвтoмaтичнoгo пepeклaду тeкcту (нaпpиклaд, пepeклaдaч Google тoщo); 6) для
aгpeгaцiї iнфopмaцiйниx пoтoкiв (aгpeгaтopи RSS-нoвин); 7) для cтвopeння
iнфopмaцiйниx pecуpciв (блoг-плaтфopми, он-лaйн кoнcтpуктopи caйтiв;
cиcтeми упpaвлiння кoнтeнтoм, нaвчaнням, нaвчaльним кoнтeнтoм;
пpoгpaмнi зacoби для гeнepaцiї eлeктpoнниx пiдpучникiв тa для cтвopeння
тecтiв); 8) для cпiльнoї poбoти (мaпи poзуму, он-лaйн дoшки, зacoби
упpaвлiння poзклaдoм, зacoби кoмaнднoї poбoти); 9) для cтвopeння i poбoти з
бaзaми дaниx (xмapнi cepвicи).
2. Зa шиpoтoю oxoплeння: 1) чacткoвa – зacтocувaння Iнтepнeт-тexнoлoгiй здiйcнюєтьcя пiд чac вивчeння oкpeмиx тeм, poздiлiв, мoдулiв куpcу,
для oкpeмиx дидaктичниx зaвдaнь; 2) ocнoвнa – пpoвiднe мicцe у пpoцeci вивчeння диcциплiни вiдвoдитьcя oднiй–двoм Iнтepнeт-тexнoлoгiям; 3) зaгaльнa −
нaвчaння, упpaвлiнням ocвiтнiм пpoцecoм, включaючи вci види кoнтpoлю тa
мoнiтopинг нaвчaльнoї дiяльнocтi cтудeнтiв cпиpaютьcя нa зacтocувaння зacoбiв Iнтepнeту.
3. Зa пeдaгoгiчними завданнями: 1) зacoби, щo зaбeзпeчують бaзoву
пpoфeciйну пiдгoтoвку (cиcтeми кoнтpoлю знaнь, гiпepтeкcтoвi чи гiпepмeдiйнi eлeктpoннi пiдpучники); 2) зacoби для пpaктичнoї пiдгoтoвки (мультимeдiйнi тpeнaжepи, вipтуaльнi лaбopaтopiї, пpoгpaми iмiтaцiйнoгo мoдeлю-
143
вaння); 3) дoпoмiжнi зacoби (eнциклoпeдiї, cлoвники, дoвiдники, iгpи, мультимeдiйнi нaвчaльнi пpoгpaми); 4) кoмплeкcнi зacoби (ocвiтнє iнфopмaцiйнe cepeдoвищe, вipтуaльнe нaвчaльнe cepeдoвищe, диcтaнцiйнi нaвчaльнi куpcи,
cиcтeми диcтaнцiйнoгo нaвчaння).
4. Зa типoм iнфopмaцiї: 1) зacoби для poбoти з тeкcтoвoю iнфopмaцiєю (зacoби cпiльнoї poбoти з тeкcтoм, зacoби вiддaлeнoї poбoти з тeкcтoм,
xмapнi тeкcтoвi peдaктopи); 2) зacoби для poбoти з вiзуaльнoю iнфopмaцiєю
(фотоколекції, відеоканали, відеоекскурсії), дeмoнcтpaцiї тa iлюcтpaцiї,
cтaтичнi, динaмiчнi тa iнтepaктивнi мoдeлi, cxeми, дiaгpaми, oнлaйн
відеоредактори, cиcтeми вipтуaльнoї peaльнocтi); 3) зacoби для poбoти з aудio
iнфopмaцiєю (пiдкacтинг, aудioкacтинг, oнлaйн aудiopeдaктopи, зacoби
cпiльнoї poбoти зi звукoм); 4) зacoби poбoти з кoмбiнoвaнoю iнфopмaцiєю
(coцiaльнi мepeжi, мультимeдiйнi pecуpcи, вiкi).
Нинi вci цi зacoби Iнтepнeту шиpoкo викopиcтoвують в ocвiтнix цiляx.
Poзглянeмo дидaктичнi ocoбливocтi дeякиx зacoбiв IКТ (інформаційнокомунікаційних технологій), щo знaxoдять зacтocувaння пiд чac
викopиcтaння кoмп’ютepниx мepeж у пpoцeci пpoфeciйнoї пiдгoтoвки
мaйбутнix учитeлiв.
Нaйбiльш унiвepcaльнoю i пoпуляpнoю пocлугoю для кopиcтувaчiв
Iнтepнeт у вcix cфepax дiяльнocтi є eлeктpoннa пoштa. Вoнa є зpучнoю пpи
викopиcтaннi в ocвiтнix пpoeктax зaвдяки cвoїй влacтивocтi acинxpoннoї peaлiзaцiї (тoбтo в зpучний для кopиcтувaчa чac), нa вiдмiну вiд дoдaткiв, якi
вимaгaють cинxpoннoгo peжиму. Дужe зpучним, нaпpиклaд, для cтудeнтa зa
дoпoмoгoю eлeктpoннoї пoшти є пoдiл чacу для oтpимaння і ocмиcлeння
нaвчaльнoї iнфopмaцiї тa для peaлiзaцiї звopoтньoї peaкцiї, якa мoжe бути як
зaпитoм нa утoчнeння нaвчaльниx зaвдaнь, тaк i вiдпoвiдями нa кoнтpoльнi
питaння і зaдaчi, щo мicтятьcя в oтpимaнoму мaтepiaлi. Зa дoпoмoгoю eлeктpoннoї пoшти мoжнa пepeдaвaти iнфopмaцiю будь-якoгo типу (тeкcт, графiкa, вiдeo). Вoнa дoзвoляє виклaдaчaм i cтудeнтaм oбмiнювaтиcя нaвчaльнoю iнфopмaцiєю пoзaaудитopним cпiлкувaнням (дeннe нaвчaння) i вiддaлeнo
(диcтaнцiйнe нaвчaння), зaбeзпeчуючи peгуляpнe cпiлкувaння cуб’єктiв навчaльнoгo пpoцecу.
Зa дoпoмoгoю eлeктpoннoї пoшти мoжнa дидaктичнo opгaнiзoвувaти
нe лишe вивчeння тeopeтичниx мaтepiaлiв, нaдaння кoнcультaцiй виклaдaчeм
тa нaдcилaння кoнтpoльниx poбiт i викoнaниx нaвчaльниx зaвдaнь, a й пpoвeдeння ceмiнapiв нa ocнoвi peжиму «cпиcoк розсилання», зa якoгo вcтaнoвлeнe
нa cepвepi пpoгpaмнe зaбeзпeчeння нaдaє мoжливicть для cпiльнoгo cпiлкувaння гpупi кopиcтувaчiв. Для cтвopeнoї нaвчaльнoї гpупи poз’яcнюютьcя
пpaвилa i cпocoби пiдпиcки, a пoтiм вoнa cтaє дo poбoти. Кoжнe пoвiдoмлeння,
нaдicлaнe в диcкуciйну гpупу будь-яким її учacникoм, aвтoмaтичнo poзcилaєтьcя лиcт-cepвepoм уciм учacникaм нaвчaльнoгo пpoцecу, ocнoвним iз якиx,
звicнo, є виклaдaч. Вaжливoю ocoбливicтю eлeктpoннoгo лиcтувaння є тe, щo
зa дoпoмoгoю пocтiйнoгo її викopиcтaння зa пoдiбнoю тexнoлoгiєю poзвивaєтьcя нe тiльки iнфopмaцiйнa культуpa мaйбутнix учитeлiв, a й кoмунiкaтивнi
влacтивocтi, нaвички пиcьмoвoгo мoвлeння, coцiaльнi здiбнocтi.
144
Отже, розглянемо декілька ресурсів, які, на наш погляд, сприяють
ефективному вивченню іноземної мови. Перший ресурс, що складає інтерес −
це www.livemocha.com. Він цілком доступний кожній людині і об’єднує в
собі інтенсивне вивчення іноземної мови і живу практику з носіями мови, як
у письмовій, так і в усній формах. Щоб користуватися цим ресурсом необхідно
зареєструватися (або підключити свій аккаунт у Facebook), заповнити про
файл (за бажанням), вибрати рівень знання мови і можна починати працювати.
Сам процес являє собою різні за складністю і об’ємом вправи як
письмові, так і усні. Слід зазначити, що серед вправ є і матеріали для підготовки до тесту TOEFL, який потрібен людям, що вступають до університетів
США або Канади, а також в окремих випадках (наприклад, при працевлаштуванні в деякі іноземні компанії). Після виконання вправи ви виставляєте
текст або аудіофайл із записаними пропозиціями для загального огляду, або
тільки для ваших друзів, і просите оцінити за трьома параметрами ваше знання
мови. Відповідно, треба бути готовим робити те ж саме для інших. Прогрес
фіксується шляхом накопичення балів учасника в ролі студента або в ролі
викладача.
Наступний ресурс – www.wordle.net. Це сервіс для генерації «хмари
слів». Генерувати слова можна з тексту, сайту або RSS-стрічки. «Хмара»
виділяє слова, які частіше зустрічаються у вихідному тексті. Ви можете
налаштувати різні шрифти, макети і кольорові схеми хмари. Цей сайт
орієнтований на лексичний аспект мови. Ресурс можна використовувати в
якості самостійної роботи студентів або на уроці в комп’ютерному класі.
Студенти можуть генерувати, наприклад, розповідь про себе і потім, обмінявшись з партнером, «хмарами», розповісти один про одного. Також після перекладу текстів у класі, можна роздати «хмари», і студенти за їх допомогою
можуть скласти короткий переказ тексту, кросворди, питання, виконати завдання
з заповнення пропусків, добирати синоніми. Тут можливі і завдання в групах.
Заслуговує також на увагу http ://www.wordia. com/ – це ресурс, на
якому знаходиться мережний словник, у якому можна знайти правопис, значення і етимологію слова, але, на відміну від традиційного словника, у
Wordia можна дізнатися значення слова за допомогою короткого відеоролика, на якому диктор (носій мови) пояснює значення цього слова в життєвій
ситуації. Відео допомагає запам’ятати або пригадати слово набагато швидше,
ніж звичайне текстове пояснення, оскільки в студента працює як механічна,
так і зорова пам’ять. Одне й те ж слово може мати декілька відеопояснень,
відвідувачі сайту можуть проголосувати за найкраще пояснення, яке потім
потрапить у розділ «Найкраще відео». Така робота дозволить ефективно і
свідомо формувати лексичну компетенцію, яка передбачає знання і здатність
використовувати мовний словниковий запас.
Окрім розділу «Найкраще відео», ще є розділи «Найсвіжіше відео»,
де можна переглянути відеоролики за останній місяць; «Архів», де
зберігаються усі попередні відеоролики сайту; «Блог» – електронний журнал,
де можна обмінюватися думками, висловлювати побажання щодо окремих
відеороликів, колекції відео з певного тематичного розділу, так і сайту в
цілому; розділ «Запропонуйте тему!» – дозволяє студентові запропонувати
145
обговорення певних слів або теми. Слід зауважити, що за наявності в
студентів можливості брати участь у визначенні змісту навчання,
спостерігається підвищення мотивації до навчання. Організоване
функціонування «зворотного зв’язку» на сайті дозволяє студентам висловити
побажання, критичні зауваження, прохання стосовно курсу, що викладається
у спеціально для цього створеному форумі. Письмова робота є однією зі
складних видів робіт для студента, оскільки теми, які пропонуються у
традиційних паперових підручниках не є наближеними до життя, тому вони
не цікаві для студента і в нього немає внутрішньої: мотивація до написання
письмових робіт, а лише зовнішня – здобуття позитивної оцінки. Таким
чином, коли студент працюватиме із запропонованим сайтом, то в блозі він
обговорюватиме цікаві для нього теми, пропонуватиме обговорити ті слова,
які його зацікавили.
Задоволення від вивчення мови забезпечують також ігри з комп’ютером у розділі «Ігри». Навчальна гра «How to Write Really badly» досить
проста. У грі вісім рівнів, у ній студенти розгадують кросворд. Спочатку на
екрані з’являється завдання і максимальна сума балів, яку можна набрати за
виконання цього завдання. За умови, якщо студент знає відповіді на всі поставлені запитання, він отримує усі бали. Якщо студент натискає на кнопку
Показати відповідь, то знімаються бали, наприклад, на першому рівні
питань два, а максимальна сума балів, яку можна було отримати, складає
вісім, то при використанні кнопки Показати відповідь втрачається чотири
бали. Натиснувши на кнопку Показати голосні, знімається два бали, кнопка
Відео – дає додаткову підказку, студент має можливість продивитися
короткий відеоролик, де диктор дає підказки, але це також позбавляє
студента балів. Після завершення виконання завдання відповіді аналізуються
та миттєво визначається кількість правильно виконаних студентом завдань.
Після завершення комп’ютер видає звук, що визначає правильну відповідь,
змінюється колір і на екрані сиплеться конфетті, з’являється запис «Good»,
«Ок», «Well done!». Ігри та схвалення за виконані студентом завдання
дозволяють сформувати в нього внутрішню мотивацію, а також позитивне
ставлення до іноземної мови.
Ресурс
http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/
–
складається з декількох розділів, таких, як: «Загальний курс англійської мови
та ділова англійська мова»; «Граматика, лексика та вимова»; «Вікторини»;
«Суспільство»; «Для викладачів»; «Про нас». У розділі «Граматика, лексика
та вимова» можна вивчати нові слова в процесі ознайомлення з новинами.
Студент відкриває на моніторі свого комп’ютера ту статтю, яка цікавить
його, слова, на які слід звернути увагу, виділені жирним шрифтом, він має
можливість прочитати статтю, а також прослухати та продивитися її за
допомогою відеоролика або аудіозапису, який пропонується до статті. Така
робота дозволяє плідно формувати у студента лексичні, граматичні і
фонологічні знання, уміння та навички.
Окрім нових слів, за допомогою відеороликів можна вивчати фразеологізми, приказки, і зрівняння. Диктор (носій мови), за допомогою яскравих
прикладів, життєвих ситуацій і пояснює значення цих висловлювань. Участь
146
у вікторинах, які пропонуються, виконання вправ on-line дозволять відпрацювати новий лексичний, граматичний та фонетичний матеріал на практиці.
Носії мови активно використовують у своєму повсякденному житті фразеологізми, приказки, порівняння, оскільки вони роблять спілкування яскравим.
Студенти задля подолання соціокультурних перешкод мають добре знати
значення поширених фразеологізмів та приказок. Робота із запропонованим
сайтом значно полегшить і заощадить їх час у роботі з вивчення
фразеологізмів, приказок та прислів’їв. Отже, така робота дозволяє
позитивно виливати на формування соціолінгвістичних знань, умінь та
навичок студента.
Ще один ресурс – це Глогстер (www.glogster.com) – одна з популярних соціальних мереж, яка використовується в освітніх цілях багатьма іноземними школярами і викладачами. Глогстер дозволяє користувачам легко
створювати безкоштовні інтерактивні постери-плакати. Такі постери називаються глоги (glogs), тобто графічні блоги. Вони мають вигляд кольорових
мультимедійних плакатів або малюнків. У глогах можна розміщувати свої
малюнки і фотографії у різних точках сторінки, вибирати розміри зображень,
їх взаємну орієнтацію, завантажувати музику і відео, включати мультимедіа
кнопками різних програвачів, вставляти посилання на зовнішні ресурси.
Найважливіший момент полягає у тому, що користувач має можливість не просто читати інформацію на подібних плакатах, але і «взаємодіяти»
з їх динамічним змістом. Щодо англійської мови, то ця технологія чудово
підійде для закріплення різних граматичних, лексичних тем, самоперевірки
або в якості домашнього завдання. Подібний плакат можна розмістити на
своєму Web-сайті або у вашому профайлі прямо на самому сайті, задавши
певну тему, наприклад, модальні дієслова. Інтерактивний плакат можна представити вигляді списку, таблиці, кольорової наочної схеми. Для оформлення
можна використати величезну різноманітність заздалегідь підготовлених
матеріалів і малюнків. Наприклад, контент може бути наступним: назва, модальні дієслова, діагностичний тест, огляд дієслів, вправи на порівняння різних дієслів. За кожним записом закріплено зовнішнє посилання, яке виводить
студента на теоретичний матеріал або завдання, розташовані на різних освітніх сайтах, наприклад, таких як www.englishpage.com, www.ego4u.com,
www.usefulenglish.ru. На деяких сайтах можна відразу перевірити виконане
завдання і отримати пояснення зроблених помилок. А на останньому сайті
матеріал представлений одразу англійською і російською мовами, його
можна використати під час складання плакату для студентів з невисоким
рівнем знання мови.
Завдяки такому нетрадиційному поданню інформації глоги можна
успішно застосовувати у навчальному процесі ВНЗ, оскільки вони, безумовно,
викликають інтерес студентів до предмета, стимулюють їх до самостійного
накопичення знань, що важливо на сучасному етапі розвитку освіти, коли
виділено мінімальну кількість аудиторних годин, а більшість часу відводиться
для самостійного опрацювання матеріалу.
147
Контрольні питання
1. Що являє собою технологія WEB 2.0?
2. Як еволюціонувала технологія WEB 2.0 з моменту її виникнення?
3. Яка основна мета впровадження технології Web 2.0?
4. Як можна класифікувати Інтернет-ресурси для вивчення іноземної
мови?
5. Які електронні енциклопедії можна використовувати в професійній
діяльності майбутніх перекладачів?
Практичні завдання
1) Робота з електронними бібліотеками. Зареєструйтесь у бібліотеці
loveread.ws, пошук книги, перегляд онлайн матеріалу, завантажте книгу на
персональний комп’ютер.
2) Ознайомтесь з освітніми порталами, вказаними у лекційному
матеріалі.
3) Створіть свій блог на тему: «Як стати перекладачем».
Література: [1; 3–5; 8; 12; 13; 19]
148
ТЕМА 10
Використання нових інформаційних технологій у процесі
вивчення іноземної мови
_______________________________________________________
У процесі вивчення іноземної мови, зокрема англійської, за
допомогою Інтернету, можна вирішувати цілий ряд дидактичних завдань:
формувати навички і уміння читання, використовуючи матеріали глобальної
мережі; удосконалювати уміння письмової мови студентів; поповнювати
словниковий запас студентів; формувати в студентів мотивацію до вивчення
сучасної англійської мови. Крім того, робота спрямована на вивчення
можливостей Інтернет-технологій для розширення кругозору студентів,
налагодження та підтримки ділових зв'язків і контактів зі своїми однолітками
в англомовних країнах. Студенти можуть брати участь в тестуванні,
вікторинах, конкурсах, олімпіадах, що проводяться по мережі Інтернет,
переписуватися з однолітками з інших країн, брати участь в чатах, відео
конференціях, тематичних спільнотах, об'єднуватися в групи за інтересами, а
не географічним розташуванням тощо.
В англомовній літературі виділяють 5 видів навчальних інтернетресурсів:
1. Hotlis - список посилань на текстові Інтернет-ресурси. Саме такий
вид Інтернет- ресурсу є корисним у процесі навчання. Він не вимагає часу до
пошуку необхідної інформації. Все, що потрібно студенту - це лише
запровадити ключове слово в пошукову систему Інтернет, і можна отримати
потрібний hotlist .
2. Multimedia scrapbook - містить посилання текстові сайти,
фотографії, аудиофайли і відеокліпи, графічну інформацію і дуже популярні
сьогодні анімаційні віртуальні тури. Усі файли scrapbook можуть бути легко
скачані студентами і використані у якості інформаційного й ілюстративного
матеріалу з певної теми.
3. Treasure hunt - багато чим нагадує hotlist. Він має посилання на
різні сайти по досліджуваній темі. Єдина відмінність у тому, що кожне з
посилань містить питання змісту сайту. За допомогою цих питань викладач
спрямовує пошукову діяльність студентів. Наприкінці treasure hunt студентам
може бути поставлене одне більш загальне запитання на цілісне розуміння
теми.
4. Subject sampler - тут також містяться посилання текстові та
мультимедійні матеріали Інтернету (фотографії, аудіо- і відеокліпи, анімацію
та графічну інформацію). Після вивчення кожного аспекту теми студентам
треба було б поставити запитання. Головною особливістю subject sampler є
те, що одержання інформації має будуватися на емоційному рівні. Не треба
149
просто ознайомитися з матеріалом, а й висловити й аргументувати власну
думку стосовно досліджуваного питання. Активність студентів тут досить
велика. Можливо обговорення думок з іншими студентами групи.
5. Webquest - це, на нашу думку, найскладніший тип навчальних
Інтернет-матеріалів. Він охоплює у собі всі компоненти чотирьох зазначених
вище матеріалів і передбачає проведення проекту за участю усіх студентів.
Перш ніж поділити студентів на групи, вся група знайомиться зі спільними
даними із досліджуваної теми, цим поринає у проблему майбутнього
проекту. Викладач відбирає ресурси мережі Інтернет та класифікує так, щоб
кожна група ознайомилася лише з одним проблемним аспектом теми. Після
вивчення, обговорення й повного розуміння конкретної проблеми, у кожній
первинній групі, студенти перегруповуються так, щоб у новостворених
групах було по одному представнику з кожної первинної групи. У процесі
обговорення студенти дізнаються один від одного вже всі аспекти
обговорюваної проблеми. За таким обговоренням студенти повинні
висловлювати свою власну думку, зробити висновок, прогнозувати
подальший можливий хід дії (якщо це прийнятно). У результаті рішення
Webquest через вивчення матеріалу та його обговорення, студенти, які
навчаються мають відповісти на одне загальне запитання дискусійного
характеру.
В мережі Інтернет існує безліч сайтів, які покликанні допомогти
студентам у вивченні іноземної мови. Наприклад, візьмемо один із сайтів
(http://www.rong-chang.com). Цей сайт призначений для студентів та всіх,
хто бажає покращити свій рівень усної англійської мови. Зайшовши на цей
сайт, студентам подаються підкасти (Podcasts), тобто аудіоблоги чи передачі,
які викладені на сайті у вигляді випусків, їх можна завантажувати на mp3 плеєр та слухати в будь-який зручний для користувача час. Подкасти,
присвячені вивченню іноземної мови, дозволяють вирішити низку
методичних завдань - формування навичок та умінь розуміння іншомовного
мовлення на слух, формування та вдосконалення навичок вимови,
розширення та збагачення лексичного запасу, граматичних навичок, розвиток
умінь говоріння та усного мовлення. Також, на сайті є підрозділи: читання
(reading), письмо (writing), пройшовши ці етапи, студенти можуть перевірити
свої знання, їм подається вікторина (quizzes), тести (tests), ігри (games), а
потім комп'ютер автоматично обробляє відповіді студента.
Якщо взяти сайт www.britishcouncil.org, який пропонує
користувачеві все, що необхідно сучасному English learner: і граматику, і нові
слова, і тексти для читання,й ігри та практику усного мовлення. Серед
аналогічних
ресурсів
певний
інтерес
представляє
сайт
www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/ - це один з найцікавіших сайтів
для вивчення англійської, який можна знайти у всесвітній мережі. Всі
матеріали поділені на наступні категорії: General&Business English, Grammar,
150
Vocabulary & Pronunciation, Quizzes, The Flatmates, Community, For teachers,
Specials.
У розділі Specials можна знайти:
Recipes - різноманітні рецепти англійською мовою, які надіслали
користувачі ВВС. Тут можна знайти рецепти італійських, корейських,
словацьких, фінських, іспанських страв тощо, а також завантажити календар
на 2009 рік з тими самими рецептами. Пам'ятайте, кожного місяця на сайті
можна знайти 2 нових рецепти.
BBC Learning English Widgets - цей розділ дає вам можливість
використовувати матеріали ВВС на власному сайті чи блозі.
Також, можна використовувати сайт http://busuum.com/. На цьому
сайті представлені уроки з різними видами активностей у кожному уроці:
вивчення слів (15-20), діалоги (по уроку і по темі), завдання на написання,
яке перевіряють носії мови. Крім того, студенту як носію мови приходять на
перевірку вправи інших учасників. На цьому сайті представлений великий
словниковий запас - понад 3,000 слів і виразів; вивчати мову можна від
початкового до середнього рівня (A1 - B2). На сайті містяться аудіовізуальні
матеріали, що включають ілюстрації та аудіозаписи, озвучені носіями мови.
Слід зауважити, що студенти у свій вільний час користуються
сайтами, які допомагають у вивченні іноземних мов, а на заняттях, викладач
також використовує різноманітні завдання, наприклад, презентації у вигляді
вікторини «IQ guiz on immigration to the USA»:
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що
використання інформаційних технологій може відбуватися різними
способами, відповідно до потреб конкретного типу заняття, рівня володіння
різними програмами та наявності сертифікованих програм у системі вищої
освіти. Вони інтегрують аудіовізуальну інформацію будь-яких форм (звук,
текст, графіка, анімація тощо) надають можливості живого спілкування з
носіями мови, освоєння сучасної мови, та є засобом, зручним і звичним для
студентів. У свою чергу, вони дозволяють тренувати різні види мовної
діяльності і сполучати їх у різних комбінаціях, допомагають усвідомити
мовні явища, сформувати лінгвістичні здібності, створювати комунікативні
ситуації, автоматизувати мовні дії, а також забезпечують можливість обліку
ведучої репрезентативної системи, реалізацію індивідуального підходу й
інтенсифікацію самостійної роботи студента. Проаналізуємо деякі з них:
а) При вивченні лексики.
При введенні і відпрацьовуванні тематичної лексики, наприклад
покупки, продукти харчування, одяг і т.д., можна використовувати
педагогічні програмні засоби (ППЗ) «Triple play plus in English», «English on
holidays», «English Gold» та інші. Етапи роботи з комп'ютерними програмами
наступні: демонстрація, закріплення, контроль.
б) Відпрацьовування вимови.
151
Багато ППЗ передбачають режим роботи з мікрофоном. Після
прослуховування слова чи фрази студент повторює за диктором і на екрані
з'являється графічне зображення звуку диктора й студента, при порівнянні
яких видно всі недоліки. Студент прагне домогтися графічного зображення
вимовленого звуку максимально наближеного до зразка.
в) Навчання діалогічної мови.
Приклад роботи з діалогами комп'ютерної програми «Triple play plus
in English». З запропонованих 12 діалогів, вибирається один, наприклад «У
кафе". На екрані з'являються кілька картинок-сцен даного діалогу.
I - етап - знайомство з діалогом.
II - етап - розучування діалогу.
III - етап - інсценування діалогу.
г) Відпрацьовування граматичних явищ.
Усі ППЗ так чи інакше передбачають відпрацьовування визначених
граматичних структур. У програмі «Bridge to English» 20 уроків, і в кожному
уроці відпрацьовуються свої граматичні явища: стверджувальні, негативні і
питальні речення, ступені порівняння прикметників, дієприкметник,
займенники sоме, any, структури there is / there are, прийменники і т.д. Усі
види робіт одного уроку спрямовані на відпрацьовування визначеного
граматичного явища.
У розділі «Граматика» програми «Професор Хіггінс» існує два
розділи ˗ теоретичний і практичний. Перевіряючи знання студентів програма
відзначає його успіхи, при необхідності підказує.
Програма «English Gold» («Deutsch Gold») містить 144 мікродіалоги,
кожний з яких відпрацьовує визначену граматичну структуру, наприклад,
Present Continuous використовується в багатьох діалогах, наприклад, розмова
батьків про своїх дітей, що грають у саду. Після прослуховування діалогу
студенти відтворюють його з опорою на картинку, потім самостійно.
Складання тестів з граматики, розроблення своїх комп'ютерних
програм на перевірку лексичних і граматичних знань, використовуючи
комп'ютер, допомагає студентам краще освоїти граматичний матеріал.
Таким чином, використання дидактичних можливостей допомагають
вирішити основне завдання мовної освіти ˗ формування в студентів
комунікативної компетенції. Інформаційно-комунікаційні технології та
педагогічні програмні засоби активно сприяють поетапному формуванню
компетентностей, необхідних сучасному учителю.
Контрольні питання
1. Скільки видів Інтернет-ресурсів виділяють в англомовній літературі?
2. Які види Інтернет-ресурсів можна використати у процесі вивчення
іноземної мови?
152
3. Які сайти можуть допомагати студентам у вивченні іноземної мови?
4. Як ви охарактеризуєте поняття: «педагогічні програмні засоби»?
5. Які педагогічні програмні засоби краще використовувати для
вивчення лексичних одиниць, а які для вивчення граматичних
конструкцій?
Практичне завдання
Відвідайте запропоновані нижче лінки енциклопедій. Дайте коротку
характеристику кожної з відвіданих вами енциклопедій. Вкажіть тематику та
мову, якою складена енциклопедія. Завдання виконуєте англійською мовою
мовою.
http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/
http://www.rubricon.com/
http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/
http://elementy.ru/trefil
http://www.muzdb.info/
http://www.kinoexpert.ru/
http://lurkmore.ru/
http://absurdopedia.wikia.com/
http://www.krugosvet.ru/
http://www.encyclopediaofukraine.com/
http://en.citizendium.org/wiki/Welcome_to_Citizendiumhttp://uk.wikiped
ia.org/
Http://uk.uncyclomedia.org/
Http://rodovid.org/
http://wikibooks.org/
http://mega.km.ru
http://www.wtr.ru/aphorism/
http://dic.academic.ru/
153
Література
1. Буйніцька О. П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання : навч. посібник / О. П. Буйніцька. – К. : ЦУЛ, 2012. – 240 с.
2. Гергель А.В., Карпенко С.Н. Информационные технологии в
деятельности преподавателя и научного сотрудника / А. В. Гергель, С. Н.
Карпенко // Учебно-методические материалы по программе повышения
квалификации «Применение современных информационных технологий в
ВУЗе». Нижний Новгород, 2006, 82 с.
3. Глинсъкий Я. М. Практикум з інформатики : навч. посібник /
Я. М. Глинський. – Л. : Деол : СПД Глинський, 2004. – 224 с.
4. Долинський Є. В. Цілі і завдання інформаційної підготовки студентів-перекладачів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій /
Є. В. Долинський : зб. наук. праць ; ВінДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вип. 34. –
Вінниця. – 2013. – С. 283–288.
5. Долинський Є. В. Досвід використання новітніх інформаційних
технологій у підготовці майбутніх перекладачів в університетах Великої Британії / Є. В. Долинський : зб. наук. праць ; ХДУ «Інформаційні технології в
освіті». – Вип. 17. – Хмельницький. – 2013. – С. 91–99.
6. Долинский Е. В. Формирование комуникативной компетентности
будущих переводчиков средствами ИКТ / Є. В. Долинський // Мир науки,
культуры, образования. – № 6. – 2013. – С. 49–53
7. Україна. Закони. Про інформацію [Електронний ресурс] // Відомості
ВРУ. – 1992. – № 48. – Режим доступу : www.ucrf.gov.ua/uk/doc/laws/ 1149672211/.
8. Карташова Л. А. Інформаційні технології – в навчання! [особистий
сайт Л. Карташової] / Л. А. Карташова // Електронний освітній ресурс (ЕОР)
[Електронний ресурс]. – 2008–2011 рр. – Режим доступу : http://lkartashova.at.ua.
9. Карташова Л. А. Підготовка вчителів до використовування інформаційних технологій у професійній діяльності [Електронний ресурс] /
Л. А. Карташова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2011. – № 2(22). –
Режим доступу : http://www.journal.iitta.gov.ua.
10. Коваль Т. І. Становлення інформаційної культури майбутніх
перекладачів / Т. І. Коваль // Педагогічний процес: теорія і практика : зб.
наук. праць. – К. : Вид-во П/П «ЕКМО», 2009. – Вип. 4. – С. 51–60.
11.Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : підручник / В. А. Баженов, П. С. Венгерський, В. М. Горлач. – К. : Каравела,
2003. – 464 с.
12.Інформаційні технології в перекладі : навч. посібник / Т. І. Коваль,
П. Г. Асоянц, Л. М. Артемчук, С. І. Гундоров / за заг. ред. Т. І. Коваль. – К. :
ВЦ КНЛУ, 2010. – 260 с.
13.Ocaдчий В. В. Cepвicи Iнтepнeт для диcтaнцiйнoгo нaвчaння у
пpoцeci пpoфeciйнoї пiдгoтoвки мaйбутнix учитeлiв [Eлeктpoнний pecуpc] /
154
В. В. Ocaдчий // Iнфopмaцiйнi тexнoлoгiї i зacoби навчання. – 2010. – № 6 (20). –
Peжим дocтупу : http://www.ime.edu-ua.net/em20/content/10ovvttf.htm.
14. Ocaдчий В. В. Coцiaльнi cepвicи Iнтepнeт у пpoфeciйнiй пiдгoтoвцi мaйбутнix учитeлiв / В. В. Ocaдчий // Пeдaгoгiчний дискурс : зб. нaук.
пpаць ; зa peд. A. Й. Cиpoтeнкo. – Xмeльницький, 2009. – Вип. 6. – C. 146–152.
15. Ocaдчий В. В. Poль пoшукoвиx cиcтeм Iнтepнeт у нeпepepвнiй
пpoфeciйнiй ocвiтi / В. В. Ocaдчий // Пeдaгoгiкa, пcиxoлoгiя тa мeдикo-бioлoгiчнi пpoблeми виxoвaння i cпopту : зб. нaук. пpаць ; зa peд. C. C. Єpмaкoвa. −
X. – 2007. – № 7. − C. 106–111.
16. Ocaдчий В. В. Викopиcтaння Iнтepнeт-pecуpciв для пpoфecійнoї
підгoтoвки мaйбутнix учителів : нaвч.-мeтoд. пociбник / В. В. Ocaдчий. – Мeлiтoпoль : PВЦ МДПУ, 2011. – 116 c.
17.Руденко В. Д. Лабораторний практикум базового курсу інформатики у класах інформаційно-технологічного профілю : посібник / В. Д. Руденко,
Н. І. Самойленко, Т. П. Соколовська. – К. : Педагогічна думка, 2012. – 136 с.
18.Панченко О. І. Сучасні інформаційні технології у сучасній діяльності перекладача : навч. посібник / О. І. Панченко, Л. П. Лопко, Г. В. Ходоренко. – Дніпропетровськ : Пороги, 2010. – 168 с.
19.Пістунов І. М. Технології комп’ютерного перекладу / І. М. Пістунов : навч. посібник. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний
аграрний університет, 2008. – 107 с.
20.Попов, С. А. Информационные технологии переводчика: учеб.
пособие / НовГУ им. Ярослава Мудрого. – Великий Новгород, 2012. – 234 с.
21.Практикум з циклу дисциплін «Інформаційні технології в менеджменті» (Управління інформацією в офісі з використанням програми Outlook) :
навч. посібник / укл. Л. А. Карташова, Т. І. Коваль. – К. : ВЦ КНЛУ, 2001. – 85 с.
22.Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе информационно-коммуникационных средств / Г. К. Селевко // М.: НИИ школь- ных
технологий, 2005. 208 с. (Серия «Энциклопедия образовательных технологий».)
23. Семѐнов А.Л. Современные информационные технологии и
перевод : учеб. пособие для студ. перевод. фак. высш.учеб. заведений / А.Л.
Семѐнов. - Издательский центр « Академия», 2008. - 224 с.
24.Скиба К. М. Навчання перекладу шляхом постредагування машинного перекладу / К. М. Скиба // Актуальні проблеми перекладознавства
та методики навчання перекладу : матер. п’ятої Всеукраїнської наукової конф.
10–11 квітня 2009 р. – Х. : NTMT, 2009 – С. 111–112.
25.Скиба К. М. Web-портфоліо перекладача як перспективний проект
на майбутнє / К. М. Скиба // Культура народов Причерноморья : науч. журнал. –
Симферополь : Межвуз. центр «Крым». – 2009. – № 168. – Т. 2. – С. 245–247.
26.Skyba K. M. Teaching translation with a help of a translation memory
program / K. M. Skyba // Актуальні проблеми перекладознавства та методики
навчання перекладу: тези доповідей VI міжнар. наук. конф. – Вінниця : Нова
книга, 2011. – С. 77–78.
155
27. Співаковська Є.О. Використання нових інформаційних технологій
у вивченні студентами англійської мови / Є.О. Співаковська // Інформаційні
технології в освіті. 2013. № 15, Херсонський державний університет. – С.
221–228.
156
Додаток А
Термінологічний словник
Термін
1. Інтернет
(Internet)
2. Всесвітня
павутина
(World Wide Web
(WWW))
3. Адреса
в Інтернеті
(Internet address)
4. Домен
(IP-адреса)
(Domain name)
Термін
Значення
Всесвітня система добровільно об'єднаних комп'ютерних
мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, служить фізичною основою для всесвітньої павутини і безлічі систем (протоколів) передачі даних.
Часто називається як всесвітня або глобальна мережа. Відомий також жаргонізм «Іне’т».
Глобальний інформаційний простір, заснований на фізичній інфраструктурі Інтернету і протоколі передачі даних
HTTP. Всесвітня павутина викликала справжню революцію
в інформаційних технологіях і бум у розвитку Інтернету. Часто,
кажучи про Інтернет, мають на увазі всесвітню павутину.
Для позначення всесвітньої павутини також використовують термін «Web-сервер» (англ. Web).
Подібно до того як будь-який телефон у телефонній
мережі має свій унікальний номер, будь-який комп’ютер,
підключений до Інтернету, теж має свій унікальний номер,
який називається IP-адресою. IP-адреса складається з чотирьох чисел, розділених крапками (це, звичайно, тільки
для полегшення людського сприйняття, насправді це всього
лише 32-бітова послідовність), наприклад: 137.814.19.23. За
IP-адресою в Інтернеті можна знайти будь-який комп’ютер.
Якщо ваш комп’ютер підключений до Інтернету на постійній
основі, то, швидше за все, у нього вже є і власна IP-адреса.
Певна зона в Інтернеті, виділена якій-небудь країні, міжнародній організації, регіону, юридичній або фізичній особі з
метою забезпечення доступу до інформації в Інтернет, яка
належить власникові домену. Можна стверджувати, що це
ім’я сайту. Доменна адресація виникла в Internet для зручності користувачів: легко запам'ятати доменну адресу (наприклад, www.microsoft.com), ніж чотири числа IP-адреса.
Домен може містити латинські букви, цифри і деякі інші
знаки. Домени бувають 1-го, 2-го, 3-го і так далі рівнів. Всі
домени унікальні, двох однакових не може бути. Домени
першого рівня: наприклад, com, net, ua, ru, info, biz, de. Під
цими доменами існують домени другого рівня, наприклад,
gogle.com або rambler.ru, третього рівня: banner.org.ru,
soft.narod.ru, shops.com.ua, banner.kiev.ua тощо. Домени
першого рівня діляться на дві групи: територіальні (ua, ru,
de, us і так далі) і нетериторіальні (com, org, net тощо).
Значення
157
4. Домен
(IP-адреса)
(Domain name)
5. Доменне ім’я
6. Електронна
пошта
(Electronic mail 
E-mail)
Термін
Домени першого рівня називають ще зонами. Наприклад,
усі домени будь-якого рівня в географічній зоні .UA відносяться до України. На будь-якому з доменів першого рівня
кожен бажаючий може зареєструвати домен другого рівня.
Багато хостинг-провайдерів надають домен другого рівня
.ua, .ru, .com, .net, .org, .ws, .info тощо безкоштовно при замовленні в них хостингу. Вибір імені сайту (доменного
імені). Рекомендується особливу увагу надати вибору імені
для вашого сайту. Вибирайте прості імена та такі, які легко
запам’ятовуються. Це дуже важливий момент у процесі
розкручування Інтернет-ресурсу. Вдало вибране ім’я (URL,
тобто адреса, за якою відвідувачі приходитимуть на ваш
сайт), що запам’ятовується, може слугувати хорошою рекламою, може дати вам додаткові переваги в порівнянні з
сайтами конкурентів, що мають аналогічний зміст.
Це ім'я (адреса) вашого сайту в мережі Інтернет. Це унікальне алфавітно-цифрове ім’я, що ідентифікує конкретний
вузол Інтернет. Доменні імена звичайно складаються з
двох і більше частин, розділених крапками. Ліва частина
доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі (ідентифікує кінцевий вузол мережі). Права частина є більш загальною (визначає країну, область, регіон). Кожне доменне
ім’я відповідає одній або декільком IP-адресам, і одній IPадресі можуть відповідати декілька доменних імен. Якщо
на одне доменне ім’я приходиться більше однієї IP-адреси,
це означає, що за даною адресою знаходяться декілька серверів, які ділять між собою потік повідомлень; якщо ж декілька доменних імен присвоєні одній IP-адресі, то це може
означати, що власник сервера зареєстрував для себе декілька
доменних імен.
Спосіб передачі інформації в комп'ютерних мережах,
широко використовується в Інтернеті. Основна особливість
електронної пошти полягає в тому, що інформація відправляється одержувачеві не безпосередньо, а через проміжну
ланку електронну поштову скриньку, яка є місцем на
сервері, де повідомлення зберігається, поки його не запитає
одержувач. У більшості випадків для доступу до поштової
скриньки потрібна наявність пароля. Доступ до поштового
сервера може надаватися як через поштові програми (служби),
так і через Web-сервер-інтерфейс. В Україні найпопулярнішими є ЕMail.In.UA, ua.fm, UkrPost, bigmir. net тощо, в
Росії Yandex.ru, Rin.ru, Inbox.ru, Yahoo.com, Hotmail.com. В
Європі, Америці регіонах використовуються два варіанти
написання – «e-mail» і, рідше, «e-mail», у кириличних текстах найчастіше також використовується «e-mail», тобто написання латиницею без транслітерації.
Значення
158
Інформаційний ресурс доступний у мережі Internet, який
можна переглянути у Web-браузері. Зазвичай, ця інформація записана у форматі HTML, і може містити гіпертекст з
навігаційними гіперпосиланнями на інші Web-сторінки. Запити на отримання та передача Web-сторінок з Web-серверів відбувається за протоколом HTTP. Web-сторінки можуть
складатись із статичних текстових файлів, що зберігаються
у файловій системі Web-сервера (статичні Web-сторінки) або
Web-сервер може створювати сторінки за запитом браузера
(динамічні Web-сторінки).
8. Web-сайт
Сукупність Web-сторінок, доступних у мережі Інтернет,
(Site, Web-site)
які об’єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт
може розміщуватися як на одному, так і на декількох серверах. Сайтом також називають вузол мережі Інтернет,
комп’ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса і взагалі
будь-який об’єкт в Інтернет, за яким закріплена адреса, що
його ідентифікує в мережі (FTP-site, WWW-site). Набір
зв’язаних між собою інформаційних ресурсів, призначених
для перегляду через комп’ютерну мережу за допомогою
спеціальних програм
9. Контент
В українській мові немає аналога цьому поняттю. Частіше
(Content)
за все намагаються перевести це слово як «вміст», але це
неточний переклад. Калька з англійського – «контент»
теж ясності не додає. Але є набагато точніший
переклад: «сама суть». У застосуванні до сайту, контент 
це та інформація, яку ви бажаєте донести до людини, що
читає сайт.
10. Пошукова
Процес коректування HTML-коду, текстового наповнення
оптимізація сайту (контенту), структури сайту, контроль зовнішніх чинників
SEO
для відповідності вимогам алгоритму пошукових систем, з
(search engine
метою підняття позиції сайту в результатах пошуку в цих
optimization)
системах за певними запитами користувачів. Чим вище позиція сайту в результатах пошуку, тим більша ймовірність,
що відвідувачів перейде на нього з пошукових систем, оскільки користувачі зазвичай йдуть за першими посиланнями.
11. Юзабіліті
Поняття що визначає загальну ступінь зручності предмета
(Usability
при використанні, найчастіше вживають для комп’ютерної
«зручність
техніки. Терміном «юзабіліті» називають концепцію розу користуванні»)
робки користувацьких інтерфейсів програмного забезпечення, орієнтовану на максимальну психологічну та зорову
зручність для користувача. Тобто «usability» – «зручність та
простота використання, застосування», «дружелюбність»
і «практичність»
12. HTML
Мова розмітки гіпертекстових документів, яка заснована
(HyperTex t Mark-up на SGML текстова мова розмітки, призначена для маркуLanguage)
вання документів, що містять текст, зображення, гіперпосилання. HTML-документи лежать в основі Web, і відображаються із допомогою Web-браузерів.
7. Web-сторінка
(Web-page)
159
Термін
Значення
12. HTML
Разом із видимою інформацією, HTML-документи міс(HyperTex t Mark-up тять додаткові метадані, такі як, наприклад, мова тексту,
Language)
автор документа, стислий підсумок. Мова розмітки розроблялась консорціумом W3C, остання версія – 4.01, очікується,
що HTML буде замінена розширюваною мовою розмітки
гіпертексту (XHTML).
13. Баннер
Графічне зображення рекламного характеру, яке розмі(Banner)
щують для залучення потенційних клієнтів або для формування іміджу. На сьогодні це один із популярних форматів
Інтернет-реклами, аналог рекламного модуля в пресі, але
може містити як статичні так і анімовані (рідко відео-) елементи, а також є гіперпосиланням на сайт рекламодавця
або сторінку з додатковою інформацією.
В останні роки баннери розробляються на основі Flashтехнологій. На відміну від традиційних, вони використовують векторну графіку, що дозволяє робити анімаційні ефекти
за невеликих розмірів баннера. Крім того, Flash-баннери
надають можливість використання звукових ефектів, що
підвищує ефективність баннера як рекламного носія в порівнянні з традиційним.
14. Сервер
Апаратне забезпечення, виділене і(або) спеціалізоване
(Server)
для виконання на ньому сервісного програмного забезпечення. Найчастіше сервером називається комп’ютер, виділений з групи персональних комп’ютерів (або робочих
станцій) для виконання якого-небудь сервісного завдання без
безпосередньої участі людини. Сервер і робоча станція можуть мати однакову апаратну конфігурацію, оскільки розрізняються лише за участю у своїй роботі людини за консоллю.
15. Провай́ дер
Організація, що надає послуги доступу до Інтернет та
(Інтернет-провайдер) інші Інтернет-послуги. До числа послуг, які надаються Ін(Internet Service
тернет-провайдером, можуть входити: доступ до Інтернету
Provider, (ISP)
по комутованих і виділених каналах; безпровідний доступ
в Інтернет; виділення дискового простору для зберігання та
забезпечення роботи сайтів (хостинг); підтримка роботи
поштових скриньок або віртуального поштового сервера;
розміщення устаткування клієнта на майданчику провайдера (колокація); оренда виділених і віртуальних серверів;
резервування даних.
16. Аккаунт
Обліковий запис, реєстраційний запис.
(Account)
Часто під аккаунтом мають на увазі логін.
17. Логін
Процедура аутентифікації користувача в комп’ютерній
(login, log in, log on, системі, як правило шляхом вказівки імені облікового запису і
sign on, sign on)
пароля.
18. Трафік
Потік (об’єм) інформації, що проходить через канал
(Traffic)
зв’язку, що доводиться на сайт (аккаунт).
Може бути як витікаючим так і таким, що входить.
160
Термін
19. Хостинг
(Hosting)
Значення
Послуга по наданню дискового простору для фізичного
розміщення інформації на сервері, який постійно знаходиться в мережі (зазвичай Інтернет). Сервер може належати
або компанії що надає цю послугу, або клієнту. Зазвичай
під поняттям послуги хостинга розуміють як мінімум
послугу розміщення файлів сайту на сервері, на якому
запущене програмне забезпечення, необхідне для обробки
запитів до цих файлів (Web-сервер). Як правило, до послуги
хостингу вже входить надання місця для почтової кореспонденції, баз даних, DNS, зберігання файлів тощо, а також підтримка функціонування відповідних сервісів.
20. Хостер
Організація, що надає послуги хостингу, синонім слова
(Hoster)
хостинг-провайдер.
21. ХостингОрганізація, що професійно займається наданням послуг
провайдер
хостингу. Рекомендується вибирати послуги професійних
(Hosting Provider) хостерів, тобто компаній, основною діяльністю яких є хостинг, а не звичайних Інтернет-провайдерів, для яких хостинг
додаткова послуга до основної.
22. Web-серверРозміщення Web-сайтів клієнтів на серверах хостингхостинг
провайдера (оренда дискового простору у провайдера для
(віртуальний
розміщення сайту) і набір послуг з підтримки апаратного і
хостинг)
програмного забезпечення. При цьому провайдер бере на
(Virtual Hosting)
себе відповідальність за належне функціонування сервера,
забезпечує своєчасне оновлення програмного забезпечення.
У послуги хостингу, зазвичай, входить служба підтримки.
Хостинг поділяється на платний і безкоштовний. Безкоштовний хостинг більш підійде для простих домашніх сайтів. Для середніх і крупних сайтів бажано користуватися
платним хостингом.
23. Бази даних (БД)
Спеціальне програмне забезпечення, призначене для
(SQL)
організації зберігання і доступу до даних (інформації). Використовуються при створенні програмних рішень для
автоматизації сайту.
24. Дисковий
Сумарний розмір всієї інформації, що зберігається
простір
на сервері провайдера в мегабайтах (Мб). Зазвичай в нього
(Space disk)
включаються також розміри файлів журналу звернень
(Log Files), поштових скриньок і баз даних.
25. Контент
Наповнення сайту, образно і логічно пов’язане з гра(Content)
фічними елементами і системою навігації.
26. Хости (Host)
Кількість відвідувачів з унікальною IP-адресою.
27. Пошукова
Програма, яка дозволяє показ і взаємодію з текстом,
система
малюнками та іншою інформацією на сторінках Web-сайтів
(Search Engine)
у мережі Інтернет або локальній мережі. Текст і малюнки
на сторінках сайту можуть мати гіперпосилання на інші
сторінки цього або іншого сайту.
161
Термін
27. Пошукова
система
(Search Engine)
Значення
Система, призначена для пошуку інформації в Інтернеті.
Вона створена для впорядкування інформації та полегшення її
пошуку. Користувач вводить запит у лінійку пошуку,
розпочинає процес пошуку, після чого отримує список
посилань, що відповідають запитові. Пошукових систем є
дуже багато (AltaVista, Google, Yahoo). В усьому світі існують більш ніж 800 пошукових систем. Як правило, робота
пошукової системи складається з двох етапів. Пошуковий
робот (павук) постійно обходить мережу і збирає інформацію
з Web-сторінок (індексує їх). Коли користувач задає запит,
то пошук іде згідно із попередньо побудованим індексом.
28. Браузер
Програмне забезпечення для комп’ютера або іншого
(оглядач, оглядач електронного пристрою, як правило, під’єднаного до Інтермережі або
нету. Браузер дозволяє користувачеві швидко та легко
Web-сервер-оглядач) отримати доступ до безлічі Web-сторінок на безлічі Web(Browser)
сайтів через відповідні посилання. Більшість браузерів
також мають засоби перегляду змісту FTP-серверів.
Браузери постійно розвивалися з часів зародження
Всесвітньої павутини, і з її розширенням ставали все більш
важливою
програмою
типового
персонального
комп’ютера. Сьогодні браузер комплексне застосування
для опрацювання та виведення різних складових Webсторінки і для надання інтерфейсу між Web-сайтом і його
відвідувачем.
162
Додаток Б
Найбільш розповсюджені пошукові системи
1. Google
2. Yandex
3. Rambler
Найбільша пошукова система у світі. Найпотужніша, надійна
та високошвидкісна пошукова система. Забезпечує гарні результати пошуку як англійською, так і російською (українською) мовами. Використовує базу даних і алгоритми пошуку Yahoo! Має
свій Web-каталог. Підтримує пошук у межах вказаного Web-сайту.
Дає відмінні результати при пошуку ресурсів, пов’язаних з інформаційними технологіями.
Великий російський портал, щоденна аудиторія 4 млн осіб.
Один з найкращих, найбільш інформаційно-наповнених російськомовних пошукових серверів. Здатен здійснювати пошук Web-сторінок у російській частині Інтернету. Він може знайти задані
слова, незалежно від форми, в якій вони вживаються в документі,
виконувати пошук за фразами. Передбачена можливість складання
запиту «природною» мовою. Можливий пошук зображень за назвою,
новин і товарів. Результати пошуку містять зручну анотацію.
Відвідує біля 1 млн осіб в день. Потужний інформаційно-пошуковий портал. Має гарні можливості пошуку на серверах Росії
та країн СНД. Працює досить швидко. Дозволяє виконувати пошук за комбінацією слів. Тематичні розділи, що представлені на
головній сторінці, докладно висвітлюють російськомовні Web-ресурси. Є спеціальні режими для пошуку новин, зображень, товарів. Результати пошуку містять назву документу, анотацію і адресу.
163
Додаток В
Українські пошукові системи
1.
Мета
2.
Uaportal
3.
Ping
4.
Брама
5.
Bigmir
6.
7.
Холмс
Silver
8.
360.com.ua
9.
UaList
10.
Sesna
11.
Ukrop
12.
Старт Украина
Потужна повнотекстова пошукова система, має
оригінальну базу даних. Підтримує розвинену
мову запитів, пошук за окремими полями
документів. Виконує пошук з урахуванням
морфології української, російської та англійської
мов. Посилання супроводжуються анотаціями.
Зручний та швидкий перегляд результатів.
Великий багаторівневий каталог українських
ресурсів (тематична та регіональна класифікація),
швидкий пошук за ключовими словами.
Каталог українських ресурсів з рейтингом сайтів
та пошуковою системою. Має великий арсенал
даних. Дозволяє шукати за фразами. Для
зручності користувачів кожне знайдене слово із
запиту виділяється червоним кольором.
Каталог інформаційних ресурсів і пошукова
система.
Український інформаційний портал, каталог
українських сайтів, пошук, новини, спорт,
суспільство, пошта, радіо. Пошук виконується
через Google або через Яндекс.
Інформаційно-пошукова система та каталог.
Україна в Інтернеті. Тематичний каталог ресурсів.
Пошук у рубриках.
Глобальний мета-пошук інформації на пошукових
серверах усього світу. Можливість пошуку
інформації на музичних сайтах України та Росії.
Пошукова система і тематичний каталог
українських сайтів.
Пошукова система та каталог є однією з
найсерйозніших розробок у сфері рубрикації
української та україномовної частини Інтернету.
Пошук виконується як за ключовими словами, так
і за темами; в межах регіону або країни.
Український об'єднаний портал: інформація
про Україну, останні новини, практично всі
ресурси українського Інтернету, пошук необхідної
інформації, каталог українських ресурсів.
Інформаційно-розважальні та ділові ресурси.
Фірми, організації, новини, оголошення, домени
тощо. Пошук у каталозі.
164
13.
AtlasUa
14.
QS
15.
КУСТ
Функціональний каталог українських сайтів.
Має можливість пошуку товарів, послуг, новин,
повнотекстових документів.
Каталог сайтів та пошукова система.
Посилання супроводжуються анотаціями. Також
є прайс-листи, оголошення, курси валют, погода
тощо.
Пошук в українських ресурсах, різноманітні
сервіси, послуги, служби. Статистика та
чемпіонат сайтів.
165
Додаток Г
Перелік комп’ютерних програм для вивчення англійської мови
№
Назва
програми
1
Англійська
для
спілкування
Англійська
на дозвіллі
Англійська
розмовна
Новий
великий
словник
Прочитай
слово
334 English
lessons
British
Multimedia
Encyclopedia
Encarta
Encyclopedia
English Gold
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
English
Platinum
English
Pronunciation
GCSE
Hello,
America
Improve your
knowledge
Linguist
Learn to
Speak English
Lingvo 12.0
Microsoft
Word XP
Mister
Higgins
Prompt 2000
Тип
Програми
Призначення
програми
Навчальна,
«наставник»
Навчання граматиці, лексиці,
аудіюванню
Навчальна,
«наставник»
Навчальна,
«наставник»
Довідникова;
комп. словник
Навчання тематичній (розмовній)
лексиці, 16 тем
Прискорене вивчення лексики та
грамматики
Переклад слів, словосполучень тощо
Навчальна,
«наставник»
Навчальна,
«наставник»
Довідникова;
електронна
енциклопедія
Довідникова;
енциклопедія
Навчальна,
«наставник»
Навчальна,
«наставник»
Навчальна, «drill»
Навчання читанню, розпізнаванню слів.
«наставник»
Навчальна,
«наставник»
Контрольнокоригуюча
Навчальна
Навчальна,
«наставник»
Довідникова;
комп. словник
Допоміжна; текст.
редактор
Навчальна, «drill»
Навчання писемн. Мовленню
Країнознавча, 28 тем, американська,
англійська
Вивчення особливостей мови
Допоміжна
Практика у «Cambridge Lower
Certificate»
Пошук різноманітної інформації
Пошук різноманітної інформації
Навчання граматиці, лексиці
аудіюванню; 144 діалога
Навчання граматиці, лексиці
аудіюванню; 256 занять
Тренажер вимови
Вивчення фонетики, граматики, лексики
30 тем, фонетичні, граматичні вправи
Переклад слів, словосполучень тощо
Набір, редагування текстів
Вивчення фонетики та граматики; BBC
English
Машинний переклад текстів
166
Навчальна,
«наставник»
Навчально-тестова
Навчання вимові, запам’ятовування
лексики
Контроль лексичн., грамат., мовних
навичок; 68 занять
23
Talking
Dictionary
The
Heinemann
TOEFL
Tripple Play
Навчальна, «drill»
24
25
26
Words
GoogleEarth
Paint
27
28
29
Photoshop 7.0
Plaj, Power
Translation,
Socrat,
Pragma
Stylus
Тестова
Довідникова
Графічний
редактор
Додаток
Допоміжні
Розвиток письма, читання, лексичного
запасу
Контроль правопису, лексичного запасу
Країнознавча
Малюнки, таблиці, графіки
30
Collins
31
Fine Reader
32
Adobe
Acrobat
How Now
Brown Cow
21
22
33
Довідникова;
одномовний комп.
словник
Довідникова;
одномовний
комп. словник
Допоміжна
Допоміжна
Навчальна
Малюнки, фотографії
Машинний переклад текстів
Переклад слів, словосполучень тощо
Переклад слів, словосполучень тощо
Система розпізнавання текстових та
графічних даних, може розпізнавати
багато мов
Програма, яка дозволяє друкувати
документи у форматі pdf
Вивчення фонетики
167
Додаток Д
Інтернет-ресурси для вивчення англійської мови
№
Назва
п/п сайтуАдреса
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
Опис, можливості, призначення
BBC World
www.bbc.co.uk/worldser
Поєднує можливості текстової, аудіо- та відеоінформації
Service
vice
новин для вивчення мови
Dave`swww.eslcafe.com
Cafe
Матеріали для вивчення англійської мови
E-maіlhttp://edvіsta.com/claіre/
for
Пошук друзів по електронному листуванню серед
ESL Studіеs lіnc.html
студентів багатьох країн, спіл. проекти.
English
www.english4U.dp.ua
for
Український сайт для тих, хто вивчає англійську: уроки,
you
курси, гумор, посилання.
Google
www.google.comОдна з найпотужніших пошукових систем, яка охоплює
понад 3 млрд. сторінок
ICQ www.icq.com On-line спілкування з цікавими вам людьми
schMOOze
http://arthur.rutgers.edu
Міжнародні розмови в системі реального часу, подорожі
Unіversіty
віртуальним університетом
Internet
www.mediainfo.com/em
Анотовані посилання на сайти електронних періодичних
Media Links edia/
видань всього світу
Language
www.lang.ru
Великий ресурс для всіх, хто вивчає ІМ
Subscribe
www.subscribe.r
Можливість отримання електронною поштою матеріалів
u
потрібної тематики. Є також архів.
TESOL
www.tesolСайт асоціації викладачів англійської мови в Україні.
Ukraine
ua.org
TOEFL
http://www.toefl. Офіційний сайт іспитів TOEFL, TSE і TWE.
org/
Перевірка граматики, читання, аудіювання
US Congress www.loc.gov
Одна з найбільших електронних бібліотек. Містить
Library
каталоги, систему пошуку, тексти.
Англійська з www.reward.ru Інтернет-курс англійської мови різних рівнів: від
Оксфорду
Elementary до Advanced. Є CD версія
Українська www.ukr.net
Безкоштовна електронна поштова скринька.
мережа
Можливість листування, обміну файлами.
www.englishtips. Великий ресурс для всіх, хто вивчає ІМ
org
www.gigapedia. Навчальна література, аудіо- і відеоматеріали для
com
учнів, студентів, викладачів (безкоштовно)
Statistica
http:www.statsof Програма для опрацювання тестів
t.
(безкоштовно)
com
www.fastenglish. Dvd, cd курс англійської мови
ru
ukr.englishМетод миттєвого запам’ятовування, безкоштовні
new.ru
уроки англійської мови
nezubrilkin.ru Мультимедіа; граматика, фонетика, лексика
168
22
23
24
25
www.jansen.com Симуляції - нові практичні стратегії й тактики
.ua/ru/technologi роботи без ризику
es/
cap
Google
http://translate. Безкоштовна інтерактивна служба
Переводчик google.ru/
оn-line перекладів, перекладає тексти та вебсторінки на більш як 52 мови
http://www.tripa Туристичні маршрути, країнознавча інформація
dvisor.com/
Hot
http://hotpot.u Універсальна програма, яка дозволяє
Potatoes
vic.ca
викладачам
самостійно без допомоги програмістів
створювати
інтерактивні вправи у форматі HTML
з різних дисциплін
CapStone
169
Додаток Е
ENGLISH LINKS
1.
http://translate.reference.com/
2.
http://dictionary.cambridge.org/
3.
http://www.ldoceonline.com/
4.
Пошук по словниках http://www.onelook.com/
5. http://www.askoxford.com/dictionaries/ ВКЛЮЧАЄ ДО СВОГО СКЛАДУ НАСТУПНІ
СЛОВНИКИ:
o
http://www.askoxford.com/dictionaries/name_dict/?vie
w=uk
Search the Oxford Quotations database
o
http://www.askoxford.com/dictionaries/quotation_dict/?view=uk
1.
2.
3.
http://online.multilex.ru/index.asp
Мультітран: http://www.multitran.ru/c/m.exe?l1=1&l2=2&s=catwalk (онлайн версія)
Вебстер: http://www.websters-online-dictionary.org/definition/funny (онлайн версія)
(ОНЛАЙН ВЕРСІЯ ВІЗУАЛЬНОГО СЛОВНИКА)
http://visual.merriam-webster.com/index.php
4. СЛОВНИК НЕОЛОГІЗМІВ: http://wordspy.com/
170
5.
http://www.etymonline.com/
6.
ht
tp://www.rhymezone.com/
УКРАЇНСЬКІ
1.
2.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Український правопис он-лайн: http://www.mova.info/Page.aspx?l1=202
http://www.rozum.org.ua/ ВКЛЮЧАЄ ДО СВОГО СКЛАДУ НАСТУПНІ СЛОВНИКИ:
100 видатних українців (100)
Антисуржик. Словник «українського» суржика (1 538)
Неправильно - правильно [Волощак М.] (3 583)
Орфографічний словник української мови (199 182)
Російсько-український словник сталих виразів (6 215)
Словник синонімів української мови (1 355)
Словник фразеологічних синонімів (442)
Словник іншомовних слів (18 633)
Словник синонімів [Полюга Л.] (2 626)
3. Підручник з сучасної української мови
http://www.linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/index.htm
4. Український правопис он-лайн
http://www.3oko.net/p/blog-page.html
171
Додаток Ж
Тести щодо визначення рівня знань за темою «Електронні
словники і перекладачі»
1. Який з перерахованих електронних словників має українськоросійський напрямок перекладу?
a)
Polyglossum 3.5
b)
Multilex 5.0
c)
Lingvo 12 Багатомовний
d)
Context 4.0
2. Яка галузь науки займається складанням словників?
a)
комп’ютерне мовознавство;
b)
прикладна лінгвістика;
c)
комп’ютерна лексикографія;
d)
комп’ютерна лексикологія.
3. Яка із перерахованих назв не є назвою електронного словника?
a)
«Контекст»
b)
«Поліглоссум»
c)
«МультиЛекс»
d)
«Конспект»
4. Електронний словник – це
a)
комп’ютерна база даних, яка містить в собі особливим
чином закодовані словникові статті, що дозволяють здійснити швидкий
пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм та з
можливістю пошуку словосполучень (прикладів вживання), а також з
можливістю зміни напрямку перекладу.
b)
відсканований паперовий словник
c)
база даних, яка містить слова та словосполучення, які
можна перекладати за допомогою перекладацьких програм
d)
комп’ютерна база даних, в яку введені словники
5. Яка з версій електронного словника Lingvo має у складі
українську мову?
a)
Lingvo 13 Багатомовний
b)
Lingvo 11 Багатомовний
c)
Lingvo 10 Багатомовний
d)
Lingvo 12 Багатомовний
172
6. Що таке словникова стаття?
a)
основна структурна одиниця словника, текст, який
пояснює заголовну одиницю в словнику та описує її основні
характеристики.
b)
це перелік слів у словнику
c)
передмова до словника, яка містить дані про спеціальне
призначення словника
d)
статті науковців, що містять у словниках
7. Який електронний словник містить у собі українську мову?
a)
Polyglossum 17
b)
Multilex 3.5
c)
Context 4.
d)
Lingvo 12 Багатомовний
8. За своєю специфікою словники бувають : (назвіть щонайменше
4 словники)
1.
_____________________________________
2.
____________________________________
3.
______________________________________
4.
________________________________________
5.
________________________________________
9. Що із перерахованого не є словником?
a)
Поліглоссум
b)
Контекст
c)
Плай
d)
МультіЛекс
10. Який із зазначених словників має українсько-російський напрям
перекладу?
a)
Поліглоссум 4.5 Багатомовний
b)
Контекст 4.7 Багатомовний
c)
Мультілекс 3.5
d)
Lingvo 12 Багатомовний
11. За кількістю мов словники є:
a)
_______________________________________
b)
_________________________________________
c)
___________________________________________
d)
______________________________________________
173
12. Яка з програм, перерахованих нижче, призначена для перевірки
правопису?
a)
Плай
b)
Рута
c)
Pragma 2.0
d)
Promt’98
174
Додаток И
Тести для визначення рівня комп’ютерних, інформатичних
знань і умінь студентів
П. І. П.
ВУЗ
Курс
Група
БАЗОВІ ЗНАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
1. Яка з цих одиниць виміру інформації найбільша?
a)
Кілобайт
b)
Гігабайт
c)
Мегабайт
d)
Біт
2. Яку клавішу необхідно натиснути для виклику довідки
a)
F5
b)
Caps Lock
c)
Back Space
d)
F1
3. Розширення файлу від основного імені відділяється
a)
крапкою
b)
похилою рисою
c)
двокрапкою
d)
комою
4. Комп'ютер – це (виберіть повне правильне визначення):
a)
пристрій для роботи з текстами
b)
електронний обчислювальний пристрій для обробки чисел
c)
пристрій для зберігання інформації будь-якого вигляду
d)
багатофункціональний електронний пристрій для роботи з
інформацією
5. Якою величиною позначається мінімальна одиниця інформації?
a)
Кбайт
b)
Байт
c)
Біт
d)
Мбайт
e)
Гбайт
6. Натискання одночасно Ctrl+Alt+Del служить для:
a)
м'якого перезавантаження комп'ютера і завершення завислих
програм
175
b)
м'якого перезавантаження комп'ютера, завершення завислих
програм і входу в систему
c)
входу до системи і завершення завислих програм
7. Тип інформації, що зберігається, у файлі можна визначити за…
a)
іменем файлу
b)
розширенням файлу
c)
назвою каталогу
d)
організацією файлової структури
8. В якій послідовності відбувається виключення комп'ютера?
a)
завершення всіх застосувань, вихід з ОС, системний блок,
монітор, перифирійні пристрої
b)
перифирійні пристрої, завершення роботи додатків
операційної системи
c)
монітор, системний блок, перифирийні пристрої
9. Вкажіть пристрої зображення інформації:
a)
монітор, принтер, колонки
b)
клавіатура, монітор, модем
c)
сканер, процесор, відеокарта
d)
веб-камера, клавіатура, миша
10. Розташуєте одиниці виміру кількості інформації в порядку
зростання, вказавши в полі для відповіді послідовність цифр без пропуску і
ком.
a)
Біт
b)
Гігабайт
c)
Мегабайт
d)
Кілобайт
11. Ярлики створюються для:
a)
дизайну
b)
автоматичного налаштування додатків
c)
швидкого запуску документа або програми
12. WinRar – це:
a)
безкоштовний програвач для відео
b)
утиліта для налаштування системи
c)
файловий архіватор для Windows
d)
утиліта для захвату зображень
176
13. Визначить, за допомогою якої комбінації клавіш можна занести
інформацію до буферу обміну
a)
Ctrl – Р
b)
Ctrl – С
c)
Ctrl – V
d)
Ctrl –X
14. Вкажіть, як можна переключити мову на клавіатурі
a)
Ctrl – Shift
b)
Caps Losk
c)
Enter – Shift
d)
за допомогою індикатора мови на панелі завдань
e)
Аlt+ Shift
ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРА І РОБОТА З ОПЕРАЦІЙНИМИ
СИСТЕМАМИ
1. Що таке розширення файлу?
a)
частина повного імені файлу, наступна після крапки, що
дозволяє визначити його зміст
b)
букви латинського алфавіту в назві файлу до крапки
c)
програма в якій відкривається файл
2. Як користувач може визначити тип файлу?
a)
за розміром і датою створення файлу
b)
за розширенням даного файлу
c)
користувач сам не визначить - це може зробити лише
адміністратор комп'ютера
3. Комп'ютерні віруси - це ...
a)
файли, які неможливо видалити
b)
архівні файли
c)
програми, здатні до розмноження (самокопіювання)
d)
програми, що зберігаються в оперативній пам'яті після
виключення комп'ютера
4. Вкажіть елемент робочого столу Windows
a)
кнопка Пуск
b)
кнопка Закрити
c)
кнопка звернути
d)
рядок заголовка
e)
рядок меню
f)
панель завдань
177
5. Встановіть відповідність між розширенням файлу і його типом:
1.
.txt
А) графічний
2.
.exe
Б) текстовий
3.
.jpeg
В) музичний
4.
.wma
Г) програмний
6. Що таке панель завдань?
a)
необов'язкова частина Windows
b)
вузьке прямокутне вікно в нижній частині «Робочого столу»
c)
спливаюча підказка
d)
службова область робочого столу
ТЕКСТОВІ РЕДАКТОРИ
1. За допомогою якої клавіші (клавіш) клавіатури надається
можливість текст, що вводиться, вставляти, а не видаляти?
a)
Caps Lock
b)
Back Space
c)
INSERT
d)
CTRL+SHIFT
2. Найпростіша програма – редактор тексту - це:
a)
Word Pad
b)
Paint
c)
MS Word
3. Пункт меню "Файл" програми Word призначено для:
a)
збереження документа на диску
b)
відкриття раніше збереженого документа
c)
для збереження і відкриття документів
4. Кнопка "Відміна " (стрілка вліво із закругленням) дозволяє:
a)
повторити декілька останніх дій
b)
відмінити лише одну останню дію
c)
відмінити декілька дій (залежить від програми)
d)
повторити лише одну останню дію
5. Курсор в текстовому редакторі показує:
a)
місце введення чергового символу, букви або цифри
b)
номер рядка і стовпця
c)
режим вставки або заміни
178
6. Абзацом називається текст:
a)
що знаходиться між двома натисненнями клавіші Enter
(введення)
b)
що має червоний рядок (відступ)
c)
декілька пропозицій, об'єднаних за сенсом
7. Який тип вирівнювання застосовується до абзацу, якщо слова в
тексті "розтягнуті" на весь рядок?
a)
лівий край
b)
за шириною
c)
центр
d)
правий край
8. Інструменти форматування дозволяють:
a)
змінювати лише розмір шрифту
b)
змінювати лише зображення (Ж-К-Ч)
c)
змінювати розмір, зображення і вирівнювання тексту
9. Які програми входять в пакет MS Office?
a)
Word
b)
Paint
c)
Excel
d)
Power Point
e)
Блокнот
f)
Internet Excplorer
g)
Access
h)
Фотошоп
10. Вкажіть клавіші, за допомогою яких можна видаляти символи.
Виберіть одну або декілька правильних відповідей
a)
PgUp
b)
PgDn
c)
BackSpace
d)
Esc
e)
Пропуск
f)
Del
11. Яке зображення мають символи тексту «Стороннім вхід
заборонено»
a)
курсивне
b)
напівжирне курсивне
c)
напівжирне з підкресленням
179
d)
курсивне з підкресленням
12. У маркованому списку для позначення елементу списку
використовуються:
a)
латинські букви
b)
російські букви
c)
римські цифри
d)
графічні значки
13. Встановіть відповідність між кнопками панелі інструментів
програми Word і їх призначенням :
А) Вирівнювання по центру
Б) Маркірований список
В) Зображення шрифту курсив
Г) Нумерований список
Д) Колір тексту
Е) Міжрядковий інтервал
14. За допомогою якої комбінації клавіш можна створити розрив
сторінки?
a)
Shift+Enter
b)
Ctrl+Enter
c)
Alt+Enter
d)
Alt+F4
e)
правильної відповіді тут немає
15. Що таке поля сторінки?
a)
електромагнітні випромінювання, що йдуть від монітора при
використанні Word
b)
відступи від краю сторінки до тексту
c)
заголовна частина вікна Word
ЕЛЕКТРОННІ ТАБЛИЦІ
1. Як задається адреса клітинки в програмі EXCEL?
a)
цифрами по стовпцях і рядках
b)
буквами по стовпцях і рядках
c)
буквами по стовпцях і цифрами по рядках
180
2. Між цілою і дробовою частиною числа у клітинках«Excel»
потрібно друкувати:
a)
крапку
b)
тире
c)
кому
d)
пропуск
3. Який з нижче приведених форматів EXCEL не існує?
a)
Фінансовий
b)
Дата
c)
Процентний
d)
Текстовий
e)
Загальний
f)
Логічний
4. Як створити посилання на адресу клітинки з іншого аркуша книги
EXCEL?
a)
вказується порядковий номер аркуша
b)
вказується назва аркуша
c)
вказується назва аркуша і ставиться знак оклику
5. Який тип програми дає змогу обчислити дані про витрати?
a)
видавнича програма
b)
програма для роботи з електронними таблицями
c)
графічна програма
d)
програма для створення презентацій
6. Натиснення клавіші DELETE в програмі Excel приведе
a)
до видалення діапазону клітинок
b)
до видалення вмісту вибраних клітинок
7. Електронна таблиця – це:
a)
прикладна програма для обробки кодових таблиць
b)
пристрій персонального комп'ютера, що управляє його
ресурсами
c)
прикладна програма, призначена для обробки
структурованих у вигляді таблиці даних
d)
системна програма, що управляє ресурсами персонального
комп'ютера при обробці таблиць
8. У електронній таблиці не можна видалити:
a)
стовпець
181
b)
c)
d)
рядок
ім'я комірки
вміст клітинки
9. Для перейменування аркуша в Excel потрібно:
a)
зберегти дані на диску
b)
клацнути лівою кнопкою миші на аркуші і ввести нову назву
c)
клацнути правою кнопкою миші на аркуші, і змінити назву
d)
двічі клацнути на імені аркуша і змінити його назву
БАЗИ ДАНИХ
1. База даних – це:
a)
набір даних, зібраних на одному диску
b)
дані, призначені для роботи програми
c)
сукупність взаємозв'язаних даних, організованих по певних
правилах, що передбачають загальні принципи опису, зберігання і обробки
даних
d)
дані, що пересилаються по комунікаційних мережах
2. У базі даних (БД) можна робити наступні операції:
a)
пошук, сортування і введення інформації
b)
пошук, редагування, сортування і виведення інформації
c)
сортування, редагування і виведення інформації (даних)
d)
операції над даними виробляти не можна
3. Що таке форма в базах даних?
a)
вікно на екрані комп'ютера, з местомом для введення даних і
позначенням полів
b)
позначення полий бази даних
c)
таблиця, в якій знаходяться дані
4. Що таке запис в базах даних?
a)
інформація, занесена в деяких з полів, зберігається в БД під
певним номером
b)
порядковий номер інформації
c)
назва поля
d)
одиниця розмірності поля
5. У базі даних (БД) можна робити наступні операції:
a)
пошук, сортування і введення інформації
b)
пошук, редагування, сортування і виведення інформації
c)
сортування, редагування і виведення інформації (даних)
182
d)
операції над даними виробляти не можна
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
1. Програма для створення презентацій.
a.
Microsoft Word
b.
Microsoft Office
c.
Microsoft PowerPoint
d.
Paint
2. Для запуску презентації необхідно натискати клавішу
a)
F5
b)
Caps Lock
c)
Back Space
d)
F1
3. Для запуску презентації з поточного слайду необхідно натискати
клавішу
a)
b)
c)
Shift F5
F5
Escape
4. Чи можна колір фону змінити для кожного слайду?
a)
так
b)
можно, якщо не обрано єдиний стиль
c)
ніколи
5. Аби видалити текст, малюнок із слайду, необхідно ...
a)
виділити його і натискувати клавішу ESC
b)
виділити його і натискувати клавішу BACKSPACE
c)
виділити його і натискувати клавішу DELETE
d)
стерти «гумкою»
6. Додавання в текст слайдів графічного або іншого об'єкту,
спеціального відео або звукового ефекту називається:
a)
табуляцією
b)
анімацією
c)
презентацією
d)
форматуванням
7. Презентація це.....
a)
набір слайдів, що показуються в певному порядку
b)
ілюстрована розповідь про товар, послугу, об'єкт
183
c)
спосіб передачі інформації
8. Для зміни розміру об'єкту в редакторах векторної графіки і MS
Power Point необхідно:
a)
використовувати прийом аналогічний зміні властивостей
вікна
b)
спочатку виділити об'єкт, потім змінювати розміри за
допомогою миші або панелі властивості
c)
зміна розмірів об'єкту (фігури) можлива лише через меню
9. Як вставити в слайд картинку (малюнок), раніше збережений на
диску?
a)
b)
c)
скопіювати через буфер обміну
використовувати команду: вставка - малюнок - картинка
меню - вставка - малюнок з файлу
10. Як застосувати ефект тіні до об'єкту «текст» в MS POWER
POINT?
a)
створити копію об'єкту і помістити її позаду основного
b)
формат - шрифт, встановити мітку в пункті "тінь" або
використовувати інструмент
c)
використовувати лише інструмент тінь панелі "малювання"
11. Яке розширення має файл презентації, створеної в програмі MS
Power Point?
a)
.doc
b)
.ppt
c)
.htm
d)
.gif
12. Яка команда дозволить додати на слайд звук?
a)
Показ слайдів – Додати звук
b)
Вставка – Слайди із звуком
c)
Вставка – Мультимедіа – Звук
d)
Вставка – Фільми і звук – Звук з файлу
13. Для копіювання слайда втримуйте під час перетаскування
натиснутою клавішу ?
a)
<Pgup>
b)
<F5>
c)
<Ctrl>
184
d)
<Del>
14. Вкажіть спосіб вставки відеоролика з файлу типа .avi на слайд
презентації
a)
використовувати кнопку «Додати об'єкт-фільм» на панелі
«Малювання»
b)
скористатися командою «Вставка – Фільми і звук – Фільм із
файлу»
c)
скористатися командою «Файл – Помістити», в списку
об'єктів вибрати «Відеоролик»
d)
серед запропонованих варіантів немає вірного
15. Які розширення мають файли презентацій?
a)
psd, psdx
b)
pdf, pdfx
c)
ppt, pptx
d)
cdr, cdrx
e)
exe, exex
16. Яка кнопка вікна програми Power Point використовується для
вставлення текстового блоку на слайд?
a)
"Прямоугольник"
b)
"Овал"
c)
"Надпись "
d)
"Шрифт"
e)
ІНФОРМАЦІЯ І КОМУНІКАЦІЯ
1. Модем - це...
a)
поштова програма
b)
мережевий протокол
c)
сервер Інтернет
d)
технічний пристрій
2. Браузер є ...
a)
мережевим вірусом
b)
засобом перегляду Web-сторінок
c)
мовою розмітки Web-сторінок
d)
транслятором мови програмування
3. Як зберегти всю знайдену веб-сторінку на комп'ютері?
a)
Вибравши команду у вікні браузеру: Файл/Сохраніть як
185
b)
Клацнути лівою кнопкою миші на сторінці і вибрати
команду – Зберегти як
c)
Клацнути правою кнопкою миші на сторінці і вибрати
команду – Зберегти як
4. Модем забезпечує:
a)
прийом і обробку інформації
b)
передачу і прийом інформації
c)
перетворення сигналів телефону в цифровий вигляд і назад
лише для підключення до мережі Інтернет
5. З яких частин складається адреса електронної пошти?
a)
з імені користувача
b)
з імені користувача і імені поштового сервера
c)
з імені користувача, знаку @ і імені поштового сервера
d)
з імені користувача і списку доменів
8. Як відправити лист відразу декільком кореспондентам?
a)
повторити дане повідомлення стільки разів, скільки
одержувачів
b)
у полі копія вказати адреси одержувачів
c)
вказати адреси одержувачів копії повідомлення в полі тема
9. Що таке домен?
a)
букви RU або COM в адресі електронної пошти
b)
букви RU або COM в адресі WWW сервера
c)
частина адреси, що визначає країну, організацію (фірму) до
імені комп'ютера (сервера)
d)
ім'я сервера, включаючи країну і фірму
10. Браузер (агент користувача) призначений для:
a)
прийому інформації з мережі Інтернет
b)
перегляду інформації, навігація по засланнях і так далі
c)
для навігації при роботі в Інтернеті
11. У вигляді яких об'єктів може знаходитися інформація на
сторіночці Інтернет?
a)
лише у вигляді тексту
b)
у вигляді тексту і малюнків (картинок)
c)
у вигляді тексту, картинок, відео і аудіо фрагментів,
посилань
d)
-у вигляді заслань на інші ресурси і тексту
186
12. У вас на аркуші паперу записана адреса веб-сторінки, яку
необхідно відкрити і проглянути на комп'ютері. Що потрібно для цього
зробити?
a)
відсканувати аркуш паперу, сайт відкриється автоматично
b)
викачати програму «Брандмауер Windows»и ввести адресу у
вікно, що з'явилося,
c)
Набрати адресу сторінки в адресному рядку браузеру і
натискувати Enter
d)
автоматично передати написану адресу в програму для
читання електронної пошти
e)
поодинці лише адресі неможливо зайти на сторінку: потрібні
додаткові відомості
13. Сервером зазвичай є
a)
високопродуктивний ПК з жорстким диском великої ємкості
b)
Мережа Internet
c)
Web-браузер
d)
у комп'ютерній мережі об'єднана під однією адресою
сукупність електронних документів приватної особи або організації
14. Яка із запропонованих адрес сайту записана неправильно:
a)
www.podrobnosti.com.ua
b)
http:\google.com
c)
http://mageal.net
15. Якщо потрібно відправити електронне повідомлення декількох
адресатів в рядку «Кому» потрібно надрукувати їх електронні адреси через:
a)
багатокрапку
b)
двокрапку
c)
кому
d)
крапку з комою
16. Для передачі і розміщення в Інтернет веб - сторінок
використовується протокол
a)
www
b)
http
c)
ftp
d)
dns
17. Яка з приведених e-mail адрес правильна:
a)
http://www.mail.ru
187
b)
c)
d)
lismk@list.ru
cn@k@com
lisosvita@mail
18. Браузери (наприклад, Mozilla Firefox, Internet Explorer) є:
a)
серверами Інтернет
b)
антивірусними програмами
c)
засобом перегляду веб-сторінок
d)
трансляторами мови програмування
19. Провайдер – це
a)
комп'ютер з мережевим програмним забезпеченням
b)
комп'ютер - сервер, що надає Інтернет послуги
c)
організація, що забезпечує зв'язок користувача з мережею
Інтернет
d)
організація, яка користується послугами Інтернету
188
Додаток К
Анкета
для визначення рівня знань та вмінь роботи з Інформаційнокомунікаційних технологій
П. І. П
Курс
Група
ВУЗ
№
1.
Питання
Чи знаєте основні браузери?
Відповіді
А) так, багато
Б) так, деякі
В) дуже мало
Бал
5
3
1
2.
Чи знаєте програмні продукти, які
можна використовувати у професійній
діяльності перекладача?
А) так, багато
Б) так, деякі
В) ні, не знаю
5
3
1
3.
Чи знаєте комп’ютерні навчальні
програми, які можна використовувати
для удосконалення мови?
А) так, багато
Б) так, деякі
В) ні, не знаю
5
3
1
4.
Чи знаєте які є електронні словники?
А) так, багато
Б) так, деякі
В) ні, не знаю
5
3
1
5.
Чи знаєте які є перекладацькі програми
та про їх переваги та недоліки?
А) так
Б) швидше так, ніж ні
В) швидше ні, ніж так
5
3
1
6.
Чи вмієте працювати з великими
обсягами інформації?
А) так
Б) швидше так, ніж ні
В) швидше ні, ніж так
5
3
1
7.
Чи можете знайти необхідну Вам
інформацію, скориставшись мережею
Інтернет?
А) так, завжди
Б) не завжди вдається
самостійно
В) швидше ні, ніж так
5
3
1
8.
Чи вмієте користуватися допоміжною
оргтехнікою (принтер, сканер, факс,
відеозв’язок тощо)?
А) так, вмію і
користуюсь
Б) так, деякими
пристроями
В) швидше ні, ніж так
5
3
1
9.
Чи вмієте поєднувати різне програмне
забезпечення для вирішення
професійних завдань?
А) так
Б) так, з допомогою
В) швидше ні, ніж так
5
3
1
10
Чи вмієте використовувати програмне
А) так
5
189
.
11
.
12
.
забезпечення для унаочнення
викладеного Вами матеріалу? (робота в
PowerPoint)
Для виконання завдання з
використанням ІКТ я надаю перевагу
Ви звертаєтесь з питаннями до
викладача чи друзів щодо можливостей
використання ІКТ?
13
.
Часто виникає бажання проникнути у
суть процесу?
14
.
Програми для роботи з текстом:
MS Word, ABBYY FineReader
15
.
16
.
17
.
18
.
Програми для створення презентацій:
MS Power Point
Табличний процесор Excel
Програма створення презентацій
PowerPoint
Засоби миттєвого обміну
повідомленнями он-лайн Skype, ICQ
Б) так, з допомогою
В) швидше ні, ніж так
3
1
А) ―помучитися‖, але
самостійно виконати
завдання
Б) проконсультуватися з
викладачем чи друзями,
отримати слушні
поради, але виконати
завдання самостійно
В) отримати готову
відповідь
А) так, часто, мені
цікаво все
Б) інколи, якщо дуже
потрібно
В) майже ніколи
А) так, завжди
Б) інколи, якщо щось
дуже цікаве
В) майже ніколи
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
5
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
5
3
1
5
3
1
5
3
1
5
3
1
3
1
5
3
1
5
3
1
5
3
1
190
але не вмію
19
.
20
.
21
.
22
.
23
.
Навчальна платформи для електронного
навчання «Moodle»
Електронні словники:
ABBYY Lingvo
Мультитран
Програми-перекладачі:
Prompt
Google translator
Програми «накопичувачі перекладів translation memory»: Trados; SDLX;
Déjà Vu
При роботі за комп'ютером в рамках
виконання навчальних завдань Ви:
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
А) Вмію
використовувати;
Б) користуюсь лише зі
сторонньою допомогою;
В) Знаю, що це зручно,
але не вмію
А) Самостійно
вирішуєте виникаючі
проблеми;
Б) Працюєте
самостійно, часто
звертаючись за
допомогою
В) Не можете
працювати без
сторонньої допомоги.
5
3
1
5
3
1
5
3
1
5
3
1
5
3
1
191
Додаток Л
Методика визначення мотивації майбутнього перекладача до
використання Інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у
професійній діяльностімайбутнього перекладача
Ви повинні відповісти
представленої у твердженнях.
«Так»
або
«Ні»
щодо
інформації,
1.
Я використовую ІКТ у своїй навчальній діяльності.
2.
Я хочу оволодіти сучасними навичками та вміннями роботи
з інформацією та використовувати сучасні ІКТ.
3.
Я легко дратуюся, коли щось не виходить під час роботи з
комп’ютером.
4.
Якщо під час роботи з комп’ютером виникає проблема, я
віддаю перевагу повернутися до традиційних засобів обробки інформації.
5.
Мене більше приваблюють традиційні способи обробки
інформації, ніж використання ІКТ.
6.
Я вважаю, що володіння навичками роботи із ІКТ забезпечує
мені більший авторитет серед моїх співробітників, колег.
7.
У роботі з комп’ютером я постійно потребую допомоги від
викладача або своїх друзів.
8.
Працюючи за комп’ютером я намагаюся долати проблеми
самостійно.
9.
Працюючи над завданням у парі я завжди беру ініціативу у
свої руки.
10.
Під час роботи з програмним забезпеченням я віддаю
перевагу обмеженню тим обсягом навичок, які були отримані ще в школі.
11.
Я заздрю людям, які вміють досконало працювати з
комп’ютером.
12.
Я вважаю, що використання ІКТ у навчанні може значно
полегшити роботу майбутнього перекладача.
13.
Я вважаю, що використання ІКТ у навчанні іноземної мови
може підвищити інтерес до вивчення мови.
14.
Навчання іноземної мови можливе лише за допомогою
традиційних форм і методів навчання.
15.
Я ходів би знати більше методів навчання іноземної мови з
використанням ІКТ.
16.
Я віддаю перевагу використанню електронних словників над
паперовими.
192
17.
Сучасні навчальні програми з іноземних мов не відповідають
потребам майбутнього перекладача, їх неможливо використовувати у
практиці.
18.
Сучасні навчальні програми з іноземних мов не відповідають
потребам майбутнього перекладача, проте їх частково можна
використовувати на заняттях з іноземної мови.
19.
Сучасні навчальні програми з іноземних мов не відповідають
потребам майбутнього перекладача, тому в мене є бажання розробити своє
програмне забезпечення.
20.
Я проаналізував (переглянув) велику кількість навчальних
програм з іноземних мов.
21.
ІКТ значно полегшують створення дидактичних матеріалів.
22.
Я вважаю, що всесвітня мережа Інтернет дає доступ до
автентичних матеріалів з іноземних мов.
23.
Я хотів би навчитися ефективно шукати інформацію в
мережі Інтернет.
24.
Я хотів би навчитися опрацьовувати аудіо та відео
інформацію.
25.
Я вважаю, що того рівня інформаційної компетенції, яким я
володію, цілком достатньо для моєї професійної діяльності.
26.
Я частіше граю комп’ютерні ігри, ніж опрацьовую нове
програмне забезпечення.
27.
Я віддаю перевагу використанню електронної пошти над
традиційною.
28.
Використання електронної пошти на уроках іноземної мови
підвищує комунікативну компетенцію студентів.
29.
Я вважаю, що метод телекомунікаційних проектів є набагато
ефективнішим у процесі вивчення учнями іноземної мови, ніж метод
проектів.
30.
На заняттях з використання ІКТ у навчанні іноземних мов я
віддаю перевагу грі у «Пасьянс», наприклад, над виконанням вказівок
викладача.
31.
Я вважаю, що вивчення ІКТ необхідне кожному у майбутній
діяльності, незалежно від отриманої спеціальності.
32.
Швидкі темпи інформатизації та комп’ютеризації освіти –
позитивна тенденція, оскільки використання ІКТ у різних сферах
життєдіяльності людини приносить безсумнівну користь.
33.
Персональний комп’ютер може виконувати певні функції
викладача, і тому є незамінним помічником студента.
34.
Моє спілкування з комп’ютером є комфортним для мене,
оскільки він завжди об’єктивний, його сучасні можливості максимально
адаптовані до кожної людини.
193
35.
Я відчуває переважно позитивні емоції при роботі з
комп’ютером.
36.
Я ходів би взяти участь у телекомунікаційному проекті або
дистанційні конференції з проблем вивчення іноземної мови.
37.
Я вважаю, що ІКТ необхідні у науковій роботі майбутнього
перекладача.
38.
Я вважаю, що використання ІКТ у навчанні студентів
іноземної мови розвиває їхні загально розумові здібності.
Оцінювання результатів і висновки:
Студент отримує 1 бал за відповідь «так» на запитання 1, 2, 6, 8, 9,
11, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37,
38, а також за відповідь «Ні» на запитання 4, 5, 10, 25. Відповіді на запитання
3, 7, 14, 17, 26, 30 не враховуються.
0-13 балів: рівень мотиваційного компоненту низький
4-24 балів: рівень мотиваційного компоненту середній
25-32 бали: рівень мотиваційного компонентувисокий
Відповідь: бали
ВУЗ
Курс
група
рівень:
194
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
CAT – (англ. Computer Aid Translation – комп'ютерний переклад)
HTML – (англ. HyperText Markup Language – мова розмітки гіпертекстових
документів)
TM – (англ. translation memory – пам'ять перекладів)
ПП – пам’ять перекладів (накопичувач перекладів)
ІП – інформаційним пошуком
ІПС – інформаційно-пошукова система
ІПМ – інформаційно-пошукова мова
ПК – персональный комп'ютер
PDF – (англ. Portable Document – відкритий формат файлу)
URL – (англ. Uniform Resource Locator – єдиний вказівник на ресурс)
МП – машинний переклад
TOEFL (англ. Test of English as a Foreign Language – міжнародний екзамен з
англійської мови
ВНЗ – вищий навчальний заклад
OCR – (англ. Optical Character Recognition – оптичне розпізнавання символів)
195
Зміст
Вступ ....................................................................................................................... 4
Тема 1. Інформаційні процеси та види інформації. Інформаційні технології.
Переклад як джерело інформації…………………………………………...……7
Тема 2. Локалізаці перекладу……………………………..…………….............22
Тема 3. Пошук інформації в мережі Інтернет. Інформаційно-пошукові
системи……………...............................................................................................30
Тема 4. Використання Інтернет-ресурсів «Google» для професійної
підготовки майбутніх перекладачів.....................................................................44
.96
Тема 7. Програми пам’яті перекладів................................................................103
Тема 8. Сайт як Web-портфоліо перекладача. Гіпертекст та гіперпосилання...........123
Тема 9. Технологія Web 2.0: можливості навчання іноземної мови...............139
Тема 10. Використання нових інформаційних технологій у процесі вивчення
іноземної мови..................................................................................... 148
Література.............................................................................................................15 3
Додаток А ............................................................................................................156
Додаток Б .............................................................................................................162
Додаток В……………………………………………………….........................163
Додаток Г..............................................................................................................165
196
Додаток Д......................................................................................................... ....167
Додаток Е..............................................................................................................169
Додвток Ж………………………………………………………………………171
Додаток И……………………………………………………………………….174
Додаток К…………………………………………………………………….....188
Додаток Л……………………………………………………………………....191
Перелік умовних скорочень................................................................................194
Зміст….………………………………………………………………………….195