81. Фразеологічна одиниця
Фразеологічна од.(фразеологізм) – стійке сполучення двох і більше слів, яке в
процесі мовлення відтворюється як готова словеснаформула і звичайно являє
собоюсемантичну
цілість,
називають
фразеологічною
одиницею,
чи
фразеологізмом.
Фразеологічна од.(фразеологізм) – лексико-граматична єдність двох і нарізно
оформлених компонентів, граматично організованих замоделлю словосполучення
чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мовленніза традицією,
автоматично.
Фразеологічна од.(фразеологізм) – семантичне пов’язане сполучення слів,
яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур
(словосполучень чи речень), не створюється в процесі мовлення відповідно до
загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання слів, а
відтворюється у вигляді фіксованої конструкції з властивим їй лексичним складом
і значенням.
Серед мовознавців поки що немає єдиної думки, які мовні утворення слід
зараховувати до фразеологізмів. І. Ющук пропонує розрізняти фразеологізми у
вузькому розумінні (власне фразеологізми, чи фразеологізми) і вширокому
розумінні (фразеологічні вирази). До власнефразеологізмів він відносить такі
сполуки, які своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам чи
словосполученням(образністю і водночас нерозкладністю лексичного значення).
Для власне фразеологізмів властиве певне емоційно-експресивне забарвлення.
Наприклад, прислівник тривожно лише констатує стан людини, тим часом
фразеологізм коти шкребуть на серці має ще й виразне конотативне забарвлення,
викликає певні емоції: Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть.
Ознаки:
-Фразеологізми мають значеннєві відповідники у вигляді одиничних слів чи
словосполучень;
- Фр. сприймають як одне ціле, як єдиний вислів, або мовний зворот,
неподільний на окремі частини без втрати його значення.;
- У фразеологічних виразах слова більшою мірою, ніж у власне
фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення;
- Кількакомпонентний склад, розчленована структура. Відповідно до цієї
типологічної ознаки у складі фразеологізмів виділяються слова, ужиті у
відповідних формах і поєднані певними синтаксичними відношеннями, які можна
охарактеризувати в більшості випадків лише як поверхневі.
За умови збереження ознаки розчленованості дуже поширеним є явище
фразеологічно зумовленого функціонування слів:
- Як і слова, фразеологізми поєднують у собі аспекти номінації і оцінки,
причому фактично всіх їх характеризують образністю, підкресленою
експресивністю
- Семантична цілісність полягає в тому, що значення фразеологічної одиниці
не може бути витлумачене, інтерпретоване на основі безпосереднього врахування
значень складників – відповідних слів, які належать до лексичної системи.
- Всі Фр. являють собою специфічні вторинні номінації, сформовані
внаслідок переосмислення первинних значень компонентів, що належать до їх і
складу
- Ознака відтворюваності фразеологізмів полягає в тому, що вони не
створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень, уживання яких
кожного разу мотивують конкретними комунікативними потребами, а відтворюють
з постійним складом компонентів, як правило, позиційно закріплених у певній
послідовності. За ознаками цілісності і відтворюваності фразеологізми
наближаються до слів, однак не ототожнюються з ними.
83. Класифікація Фр.
Найбільшого поширення набула класифікація фразеологізмів, запропонована
В. Виноградовим. В основі - ступінь значеннєвої мотивації відповідних одиниць
виділюваними у їхньому складі компонентами.
Фразеологічні зрощення, чи ідіома – такі стійкі сполучення слів, які
складають неподільну цілісність і значення яких у сучасній мові зовсім не можна
пов’язати з тими словами, що входять до даного виразу, наприклад: бити байдики,
бити баглаї – ледарювати, пекти раків – червоніти, собаку з’їсти –набути досвіду.
Зал. від того, чим
фразеологічних зрощень:
викликана
або
чим
зумовлена
неподільність
а) фразеологічні зрощення, ускладі яких є не вживані в сучасніймові вимерлі
слова, уже незрозумілі для того, хто говорить, наприклад; байдики бити, теревені
правити, на всізаставки;
б) фразеологічні зрощення, у складі яких є граматичні архаїзми, тому вони
неподільні з синтаксичного погляду: бути притчею во язицех;
в) фразеологічн ізрощення, неподільні лексично, які виражають емоції: ось
тобі на! чого доброго;
г) фразеологічні зрощення, які становлять таку змістову єдність, значення
частин якої байдуже для розуміння цілого: пити дати,
сісти в калошу, загнати на слизьке, у нього грошей кури не клюють.
- Фразеологічними єдностями наз. такі стійкі і неподільнімовні вислови, загальне
значення яких зв’язане з тими словами, що входять
до їхнього складу, тобто більшою чи меншою мірою вмотивоване значенням
складових частин кожного вислову, наприклад: не нюхати пороху,
прикусити язика, кров з молоком, біда ворона, дихати на ладан. У фразеологічних
єдностях не можна без порушення їхньої цільності замінювати одну складову
частину іншою.
- Фразеологічні сполучення. До цього типу належать фразеологізми, утворювані поєднанням компонентів, один з яких характеризують
вільним, а другий так званим зв’язаним значенням, наприклад: брати
участь, одержати перемогу, брати до серця, насупити брови. Ющук уважає,
щофразеологічні сполучення – одиниці, в яких цілісне
значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів: взяти слово,
зачепити гордість, покласти край, берегти як зіницю ока.
84. Джерела укр.. фразеології
Переважна більшість фразеологізмів за походженням – корінні українські.
Серед них виділяються спільнослов’янські, спільносхіднослов’янські і власне
українські. До складу української фразеології входять також усталені звороти,
засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу .
Найбільше засвоєно українською мовою фразеологічних зворотів з російської .
Широко використовуються в української мові
походження
–
старогрецькі,
староримські,
фразеологізми античного
усталені
звороти
з
західноєвропейських
.
Основним джерелом є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме
влучні, метафорічні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні
запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо - професійного
походження . Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та
інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на
вербі
.
У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми,
природою: жувати жуйку; розправляти крила; скреготати зубами; задирати носа .
В української фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя
народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнична діяльність,
морально – етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів
чуються відгуки тих чи інших історичних подій.
85. Фр. Словн.
Фразеологічні словники – це словники, в яких зібрано й розкрито значення
фразеологічних одиниць. Такі словники є одномовні і двомовні. В одномовних фр.
Словн(тлум.) розкривають значення фразеологізмів, уживаних у рідній мові,
наводять їхні варіанти, іноді подають стилістичну й граматичну характеристику.
Наводять зразки вживання фразеологізму в різних стилях літературної мови.
Двомовні фразеологічні словники – це перекладні словники. У них
до наведених фразеологізмів однієї мови подають фразеологічні відповідники
іншої: в «Українсько-російському і російсько-українському фразеологічному
словнику», укладеному І.
Олійником та М. Сидоренко в 1978, чи в праці «Англо-український фразеологічний
словник» К. Баранцева (1969).
Словник фразеологічних антонімів української мови. В. С. Калашник, Ж. В.
Колоїз. Київ, 2004
Це перше ґрунтовне видання, що відображає малодосліджену сторінку сучасної
української мови — фразеологічну антонімію. У словникових статтях представлені
не лише фразеологізми-антоніми, але й тлумачиться їх значення, наводяться
синоніми кожного фразеологічного антоніма. Значення ідіом ілюструють влучні
цитати з творів українських письменників. Розрахований на широке коло
користувачів
Словник фразеологізмів української мови. Київ, 2003
У словнику представлені найуживаніші фразеологічні одиниці сучасної української
мови, розтлумачено їх значення, подано широку дериваційну базу фразеологізмів і
проілюстровано цитатним матеріалом.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. Київ,
1998
Фразеологічний словник української мови. Київ, 1993
Це перший академічний словник, що найповніше відображає загальновживану
фразеологію сучасної української мови. Всебічна лексикографічна характеристика
фразеологізмів. Для широкого кола читачів.
Російсько-український фразеологічний словник. В. Підмогильний, Є. Плужник.
1928