Семінар:
›
Сьогодні відбувся
›
›
Новини Блоги Олімпіада Конкурси Бібліотека ЗНОНовини
Школи Репетитори
Тести
Магазин Оголошення
Журнал
(Мої класи)
Курси Презентація Партнерська
програма
Підвищення
кваліфікації
Інструменти
педагога
Для Кабінет
учнів психолога
Магазин Конференції
Курси для Вебінари
всіх
ВХІД
ǀ РЕЄСТРАЦІЯ
«Організація логопедичної роботи з дітьми в закладах дошкільної та загальної середньої освіти»
Взяти участь
Всі події
Нещодавно завантажили
Всеосвіта
›
Бібліотека
›
Основи правознавства
›
Погорєлов
Олександр
Олександрович
Букур
Євгеній
Задачі з права "Цивільне право. Сімейне право"
Ложешник
Аліса
Сергіївна
Даша
Серьогін
Олександр
Олександрович
Олександрї
Рекомендуємо
100грн
Платна розробка
ZIP
Органайзер
вихователя.…
Литвиненко Леся Анатоліївна
Опублікував/ла:
Неділько Анна Леонідівна
Матеріал
6
Написати
2878
Поскаржитися
0
Додати в обране
2
13
20грн
Платна розробка
ZIP
Скетчбук
Задачі з права "Цивільне право.
Сімейне право"
Литвиненко Леся Анатоліївна
5405
9
135
100грн
Платна розробка
ZIP
Алфавіт-дивосвіт
Завантажити документ
Литвиненко Леся Анатоліївна
2196
6
27
Будь ласка, оцініть матеріал!
6
0
Коло вибору
Литвиненко Леся Анатоліївна
Оцінки користувачів ?
2947
287
7
↑
27
60грн
Платна розробка
Банка-читанка
Для кого: 9 Клас
15.10.2021
0
ZIP
Основи правознавства
DOC
40грн
Платна розробка
ZIP
Литвиненко Леся Анатоліївна
0
3822
4
48
Схожі матеріали
Задачі з права "Конституційне
право"
Опис документу:
68
Одне з основних завдань шкільного курсу правознавства — вироблення в школярів
Задачі з права
"Адміністративне та
кримінальне право"
Розв’язування задач сприяє засвоєнню навчального матеріалу на якісно вищому рівні,
створює передумови для вироблення умінь та навичок застосовувати аналоги закону
та аналогії права, сприяє виробленню навичок критичного мислення, розвитку творчої
6
0
умінь та навичок застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці.
70
5
Задачі з права "Правомірна
поведінка. Правопорушення і
юридична відповідальність"
234
ПЕРЕГЛЯД
МАТЕРІАЛУ
0
DOC
0
уяви учнів.
DOC
0
DOC
8
0
0
Отримати код
Задачі з права
"Правоохоронна і
правозахисна діяльність"
1.Задача
Приватне підприємство «Піцца» замовило у торгового підприємства «Лінда» чотири газові плити
виробничої марки «Елліс-118» на умовах сплати в 5-ти денний строк з дня надходження товару.
В передбачений договір термін ПП підприємство «Піцца» одержало від «Лінди» 4 коробки з
упакованими газовими плитами, в яких згідно з пакувальним листом, що входив до складу
передбаченої договором товаророзпорядчої документації, мали бути упаковані газові плити марки
«Елліс-118». Відкривши тару, покупець виявив, що в даних коробках містяться плити виробничої марки
«Елліс-128», які за своїми експлуатаційними якостями не влаштовують покупця.
Підприємство «Піцца» звернулося до відправника, т.т. підприємства «Лінда» з вимогою в 10-ти денний
термін з моменту одержання претензії замінити надіслані газові плити на ті, що передбачені
договором. Відправник відмовився виконати вимогу одержувача товару, мотивуючи тим, що газових
плит виробничої марки «Елліс-118» підприємства «Лінда» в своєму розпорядженні не мало і не має.
Отже звинувачення щодо передачі товару неналежного асортименту є необґрунтованим.
При цьому відправник зажадав оплати переданого товару, як це передбачено договором.
Підприємство «Піцца» не виконала вимоги щодо сплати товару, залишивши претензію підприємства
«Лінда» без відповіді. Підприємства «Лінда» звернулось до господарського суду з позовом про
стягнення з підприємства «Піцца» вартості переданого товару і передбачених господарським
договором штрафних санкцій.
Хто правий в даній ситуації. Вирішіть справу по суті.
Відповідь:
36
DOC
4
0
Задачі з права "Основи теорії
права. Правові відносини"
56
DOC
5
0
Задачі з права "Основи теорії
держави"
63
0
0
DOC
6
0
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона
(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а
покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному
співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент),
продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Тобто, ми бачимо, що відповідно до умов задачі торгове підприємство «Лінда» не виконало
зобовязання по відношенню до ПП «Піцца».
Відповідно до ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає
умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а
якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або
пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього
товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець
у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.
Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівліпродажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.
Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець
оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо
аналогічного товару.
Таким чином відмітимо, що ПП «Піцца» вчасно попередила торгове підприємство «Лінда» про недоліки
товару. Тому правий в цій ситуації ПП «Піцца»і позов торгового підприємства «Лінда» не буде
задоволений.
2.Задача.
Комунальне підприємство «Київтрансремонт» (в подальшому викладі іменується як покупець) 17
березня 2002 року звернулося з листом за підписом директора і головного бухгалтера підприємства до
Білоцерківського шинного заводу «Россава» (в подальшому іменується як продавець) про відпуск
протягом трьох місяців рівними партіями 900 шт. шин для вантажних автомобілів за ціною 117 грн. за
штуку. В листі зазначалось, що прийняття товару мало відбуватись зі складу продавця, оплата мала
здійснюватись протягом трьох днів від передання товару. На таких умовах продавець передав
покупцеві в день подання листа 300 штук шин.
При зверненні покупця за наступною партією шип продавець зажадав плати за товар в розмірі 153 грн.
за одну штуку, оскільки змінилась показники, що впливають на собівартість товару. (зросли тарифи на
електроенергію та комунальні послуги).
Покупець відмовився від прийняття шин за підвищеною ціною і звернувся з претензією до продавця з
вимогою передати решту товару за ціною, обумовленою в зазначеному листі, тобто виконати договір
на умовах, прийнятих продавцем.
Продавець відмовився задовольнити претензійні вимоги покупця, мотивуючи свою відмову тим, що
договір не був укладений. Чи обгрунтована в правову аспекті вимога продавця? Чи був у даному
випадку укладений договір? Якщо має місце договір, то яка його видова характеристика? Якими
нормами права мали керуватися учасники даних відносин?
Відповідь.
Необхідно відмітити, що відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець
(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений
строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в
інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а
покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 632
ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення
договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно
до умов задачі, ми бачимо, що ціна була вказана чітко, тому змінити її не можна. Таким чином ми
бачимо, що вимога продавця є необгрунтованою і не правомірною. Крім того необхідно зазначити, що
відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони
мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. А також відповідно до ст.
297 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст
зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися
сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за
допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Згідно ст. 638 ЦК України
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Також відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка
направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Таким чином,
відповідно до вказаного законодавства договір буде вважатися укладеним і повинен регулюванитися
цивільним та господарським законодавством України. А також необхідно відмітити, що продавець
вчинив неправомірно.
3.Задача.
Від померлої бабусі повнолітні двоюрідні брати Петро та Павло одержали у спадок двокімнатну
квартиру. Спадок вони прийняли належним чином і обидва стали співвласниками житла. Через рік
Петро, який мав власне житло, вирішив продати свою частку у двокімнатній квартирі громадянину К.
Але нотаріус відмовився оформити договір купівлі-продажу без згоди Павла. Петро не розуміє чому він
не вправі самостійно розпорядитися своєю власністю. Прокоментуйте ситуацію.
Відповідь:
Дана ситуація стосується сімейних відносин та житла та регулюється нормами цивільного права.
Дійсно, відповідно до ст. 361 Цивільного кодексу України «Співвласник має право самостійно
розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності» Але у випадку продажу власної
«частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами
на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з
публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово
повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких
він її продає». Цивільний кодекс України ст. 362.
Таким чином у даній ситуації Павло має переважне право на придбання частки квартири, яка належить
Петру за то й ж ціною, що і інший покупець. Якщо ж він не має такого наміру або не має потрібних для
цього коштів, то діють інші норми цієї ж статті: «Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення
переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного
місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення,
продавець має право продати свою частку іншій особі… У разі продажу частки у праві спільної
часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду
позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця». Цивільний кодекс України ст. 362.
4.Задача.
Батько восьмирічного Миколи уклав від його імені правочин, за яким він став власником житлового
будинку, який раніше належав громадянинові П. Через деякий час було підписано угоду про дарування
громадянинові Н. автомобіля, що раніше отримав Микола у спадщину від своєї бабусі. Чи відповідають
угоди вимогам законодавства?
Відповідь:
В обох випадках йдеться про укладання цивільно-правових правочинів. За загальним правилом
батьки, а не один з них, «управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те
повноваження» (Сімейний кодекс України, ст. 177). При вчиненні одним із батьків правочинів щодо
майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Оскільки обидва
правочини повинні укладатися в письмовій формі нотаріально посвідчуватися та підлягають
державній реєстрації (відповідно у БТІ і МРЕО) (див. Цивільний кодекс України, ст. 657, 719), то батьки
«малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі
правочини»(Сімейний кодекс України, ст. 177). Отже, правочини, які уклав батько, не відповідають
вимогам законодавства і фактично не можуть бути укладеними.
5.Задача.
У міській газеті «Вечірні вісті» була надрукована стаття під назвою «Приходьте до них учитися». У статті
розповідалося про низький рівень навчання учнів в одній з приватних спеціалізованих шкіл міста,
зокрема зазначалося, що випускник школи В., який вивчав англійську мову 11 років, не зміг на
вступному іспиті розповісти англійською мовою про свою сім'ю. Стаття завершувалася словами: «Якщо
у вас є зайві гроші, то йдіть до них учитися».
Наступного дня після виходу статті всі учні школи були обурені. «У статті немає жодного слова правди, говорив Сергій, - цей випускник В. провчився у нашому класі півроку і перейшов до іншої школи». «Що
тепер робити?» - звернулася до всіх Ольга. «Нашому директорові треба проглянути Цивільний кодекс і
подати позов до суду», - заявив Олег. «А до чого тут Цивільний кодекс? Я завжди думала, що в ньому
містяться лише положення щодо майна», - заперечила Лариса.
Як ви вважаєте, чи справді цю ситуацію регулює цивільне право?
Відповідь:
Дана ситуація регулюється нормами цивільного права. Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу
«Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні
відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх
учасників». Порушено особисте немайнове право школи (юридичної особи) «на недоторканість її
ділової репутації» (ст. 94 Цивільного кодексу). Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу «Кожна особа має
право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання». Отже,
директор школи має право звернутися до суду з позовом до редакції щодо спростування неправдивої
інформації та відшкодування моральної шкоди (ст. 23 Цивільного кодексу).
6.Задача.
Наскільки правий був Остап Бендер, коли звертався до гр. Корейки як «юридична особа» до
«юридичної особи?» Мотивуйте свою відповідь.
Відповідь:
Остап Бендер не правий, адже, по-перше, «людина як учасник цивільних відносин вважається
фізичною особою» (Цивільний кодекс, ст. 24), по-друге, «юридичною особою є організація, створена і
зареєстрована у встановленому законом порядку» (Цивільний кодекс, ст. 80).
7.Задача.
Фірма «Варіант» спеціалізувалася на наданні посередницьких послуг у сфері нерухомості. Офіс фірми
був розташований в орендованому приміщенні. Власністю фірми були тільки оргтехніка, автомобіль та
грошові внески на банківських рахунках. Студент-юрист Петро стверджував, що фірма «Варіант» не є
юридичною особою, оскільки вона, по-перше, не має відокремленого майна, а по-друге, оскільки її офіс
розташований в орендованому приміщенні, то неможливо визначити місцезнаходження юридичної
особи, бо кімнати, які займає фірма «Варіант», є місцезнаходженням тієї юридичної особи, якій вони
належать на праві власності, а дві юридичні особи не можуть мати одне місцезнаходження.
Заперечуючи йому, студент-юрист Константин твердив, що у ст. 80 ЦК, де дано поняття юридичної
особи, взагалі не йдеться про те, що юридична особа повинна мати відокремлене майно і чітко
визначене місцезнаходження. Тому фірму «Варіант» можна вважати юридичною особою. З ким із
студентів ви згодні? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Справді, у ст. 80 Цивільного кодексу не дається розгорнутого детального визначення юридичної особи.
Однак це не означає, що юридична особа не повинна мати відокремленого майна. Висновок про те,
що однією з обов'язкових ознак юридичної особи є наявність відокремленого майна, можна зробити з
аналізу цивільно-правових норм, які регулюють створення і реєстрацію юридичних осіб. Наявність
відокремленого майна не означає, що у власності юридичної особи обов'язково мають бути
приміщення. Майно юридичних осіб може складатися з грошових внесків на банківські рахунки, а
займані ними приміщення перебувати у володінні на умовах оренди. Безперечно, що юридична особа
повинна мати місцезнаходження. Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу, ним є місце її державної
реєстрації. Адресою юридичної особи може бути приміщення, яким вона володіє на правах оренди.
Звичайно, у такому випадку орендоване приміщення не може вважатися юридичною адресою тієї
юридичної особи, яка є його власником. Таким чином, фірма «Варіант» є юридичною особою.
8.Задача.
10-річний Олександр отримав майновий сертифікат. Батьки на нього придбали акції виробничого
об’єднання «Азот». Через два роки до Олександра на спортмайданчику підійшов чоловік, який дізнався,
що Олександр має акції заводу, і пообіцяв йому за акції дати коробку цукерок та ящик «Фанти».
Олександр, не спитавши батьків, поміняв акції на цукерки і «Фанту». Чи мав право зробити це
Олександр? Поясніть.
Відповідь:
У даній ситуації наявне укладення правочину малолітньою особою, яка має часткову цивільну
дієздатність і не має права вчиняти інші, крім дрібних побутові правочини. Відповідно до ст. 221
Цивільного кодексу «1. Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної
дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона
проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його
вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. 2. У разі відсутності схвалення
правочину він є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи суд може визнати такий правочин
дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь малолітньої особи. 3. Якщо правочин з
малолітньою особою вчинила фізична особа з повною цивільною дієздатністю, то вона зобов’язана
повернути особам, вказаним у частині першій цієї статті, все те, що вона одержала за таким
правочином від малолітньої особи».
9. Задача.
До 14-річного Владислава звернувся 15-річний Олег із проханням дати відеокамеру для проведення
відеозапису однієї з шкільних урочистостей. Владислав погодився і дав власну відеокамеру у
користування на 6 годин. Однак шкільне свято затягнулося, Олег повертався додому пізно ввечері й
тому залишив річ у класному кабінеті. Вночі відеокамера була викрадена. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
У ситуації, що аналізується, наявне укладення правочину неповнолітньою особою за межами її
цивільної дієздатності. Цей правочин, згідно з ч. II ст. 222 Цивільного кодексу, може бути визнаний
судом недійсним. Відповідно до ч. III цієї ж статті, Олег має відшкодувати Владиславу вартість
відеокамери за ціною, яка існує на момент відшкодування, а якщо він не має власних коштів - завдані
збитки повинні відшкодувати його батьки. У випадку, якщо буде засуджена особа, яка вкрала річ,
батьки Олега можуть звернутися до цієї особи з цивільним позовом про відшкодування шкоди,
завданої злочином. Якщо відеокамеру вдасться повернути, то вона має бути передана Владиславу, а
він, у свою чергу, має повернути Олегу гроші, які він отримав як компенсацію за втрачену річ.
10.Задача.
16-річний Петро під час відпустки своїх батьків придбав за 3000 гривень у магазині «Світ комп’ютерів»
комп’ютер. Через два тижні він вийшов з ладу не з вини Петра. Коли Петро звернувся до магазину, щоб
відповідно до гарантії відремонтували комп’ютер або повернули гроші, то там відповіли, що він сам в
усьому винен і, оскільки неповнолітній, то не має права на гарантію. Прокоментуйте ситуацію.
Відповідь:
У даному завданні необхідно виділити декілька моментів: перший - обсяг цивільної дієздатності Петра,
другий – права Петра як покупця, який придбав товар неналежної якості.
Петро має неповну цивільну дієздатність (Цивільного кодексу, ст. 32), тому він має право на укладення
дрібних побутових правочинів (придбання комп'ютера до таких не належить) та самостійно
розпоряджатися власним заробітком, стипендією та іншими доходами. В умові задачі не сказано, чи
належать ці 3000 грн. саме Петру. Якщо це власні гроші Петра, то він мав повне право використати їх
на власний розсуд, якщо ні – потрібна згода батьків на укладення відповідного правочину. Отже, порізному може розглядатися питання визнання дійсності договору купівлі комп'ютера. Якщо цей
правочин є дійсним, то магазин «зобов'язаний прийняти товар неналежної якості і задовольнити його
вимоги про зміну товару або усунення недоліків». (Цивільний кодекс, ст. 709). Відповідно до ч. ІV ст. 708
Цивільного кодексу Петро може «відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар
грошової суми».
11.Задача.
Олексій був у гостях у свого друга. Він засидівся допізна і повертався додому вночі. Будучи у стані
алкогольного сп'яніння, він не мав сил дійти пішки і тому зупинив таксі. Після того як Олексій під'їхав на
машині додому, з'ясувалося, що йому нічим розрахуватися за транспортну послугу. Тоді Олексій
вирішив оплатити послугу годинником. На другий день він знайшов таксиста і поставив вимогу про
повернення годинника, водночас виявивши готовність оплатити послугу грошима. Таксист у відповідь
заявив, що правові відносини між ним і Олексієм припинилися після виконання договору перевезення
пасажира і тому ні про яке повернення годинника йтися не може. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
У ситуації, що аналізується, йдеться про укладення правочину фізичною особою, яка у момент його
вчинення була нездатна розуміти значення своїх дій. Відповідно до норми ч. І ст. 225 Цивільного
кодексу «Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала
значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом
цієї особи...»
У цій ситуації Олексій не може повернути таксисту отриману ним послугу. Відповідно до норми ч. ІІІ ст.
225 Цивільного кодексу «Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину,
зобов’язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв’язку із вчиненням такого правочину».
Отже, за рішенням суду таксист має повернути годинника і відшкодувати моральну шкоду, оскільки він
не міг не знати про стан Олексія у момент вчинення правочину. Однак надану послугу Олексій повинен
оплатити.
12.Задача.
Петро залишив дружині Наталії записку про те, що вирішив покінчити життя самогубством. Після цього
його ніхто не бачив. Через шість місяців Наталія звернулася до суду із заявою про оголошення Петра
померлим. Суд відмовив у задоволенні заяви. Чи правильне рішення прийняв суд? Свою відповідь
обґрунтуйте.
Відповідь:
Згідно з ч. І ст. 46 Цивільного кодексу, «Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у
місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо
вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її
загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців».
У ситуації, що аналізується, рішення суду є цілком правомірним. Для того щоб оголосити Петра
померлим, необхідно, щоб пройшло не менше трьох років з моменту його зникнення.
13.Задача.
16-річний Василь, який працював у фірмі «Гарант», більшу частину своєї зарплати пропивав. Він ходив
в убогому одязі, зношених черевиках, не мав грошей на ліки, а іноді й на харчі. Батько Василя давно
помер, а самотня мати мала дуже малі доходи. У зв'язку з вищевикладеним вона звернулася із заявою
до суду про обмеження її сина у дієздатності. Василь був упевнений в тому, що він не буде обмежений у
дієздатності. По-перше, обмежити у дієздатності можна тільки осіб, які є повністю дієздатними. Подруге, у нього немає сім'ї, яку він ставив би у тяжке матеріальне становище. Дайте оцінку аргументам
Василя.
Відповідь:
Ст. 36 Цивільного кодексу, яка передбачає можливість обмеження дієздатності фізичних осіб, не вказує
вік фізичних осіб, що можуть бути обмежені в дієздатності. Більше того, ч. 5 ст. 32 Цивільного кодексу
передбачає можливість за наявності достатніх підстав обмежити особу, що досягла 14 років, у
дієздатності. Підставою для обмеження у дієздатності може бути не тільки той факт, що фізична особа
ставить у тяжке матеріальне становище свою сім'ю, а й себе (ч. 2 ст. 36 Цивільного кодексу). Отже,
посилання Василя на те, що у нього немає сім'ї, є безпідставним. Таким чином, є всі підстави для
винесення судом рішення про обмеження Василя у дієздатності.
14.Задача.
17-річний Дмитро, який не перебував у шлюбі, був записаний батьком двомісячного Павлика. Через
місяць після запису Дмитра батьком Павлика, останній помер. У цей момент Дмитрові було 17 років і 5
місяців. Він мав власні кошти і вирішив купити собі дачний будинок. Батьки Дмитра вважали, що він не
має права цього робити, оскільки уже не є повністю дієздатним. Дмитро із цим не погоджувався. Хто
правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Справді, купівля нерухомості може здійснюватися особою, яка має неповну цивільну дієздатність,
тільки за письмовою, нотаріально посвідченою згодою батьків. Але Дмитрові, у зв'язку з тим, що його
було записано батьком дитини, була надана повна цивільна дієздатність. У ст. 35 Цивільного кодексу не
вказано, що у випадку смерті дитини (тобто, коли відпала підстава для надання повної цивільної
дієздатності) неповнолітня особа втрачає повну цивільну дієздатність, як не вказано і того, що зберігає.
Але висновок про те, що така особа зберігає повну цивільну дієздатність, можна зробити, виходячи зі
змісту ст. 35 Цивільного кодексу, у якій ідеться про 3 підстави для надання повної цивільної
дієздатності. У цій же статті сказано, що якщо відпали дві із цих підстав для надання повної цивільної
дієздатності, то вона зберігається, а отже, зберігається і у випадку смерті дитини, батьком якої була
записана особа, якій було надано повну цивільну дієздатність. Отже, Дмитро залишився повністю
дієздатним і мав право укласти договір купівлі-продажу нерухомості.
15.Задача.
17-річна заміжня Марина продала одержану від бабусі у спадок квартиру. Батьки, коли дізналися про
це, стали вимагати розірвання договору купівлі-продажу. Прокоментуйте ситуацію.
Відповідь:
Марина відповідно до ст. 34 Цивільного кодексу з моменту реєстрації шлюбу набуває повної цивільної
дієздатності і має право вчиняти будь-які правочини.
16.Задача.
Робітник археологічної експедиції С. під час розкопок знайшов скарб - горщик із золотими та срібними
монетами. С. передав скарб державним органам зі сподіванням на виплату винагороди. Його товариш
М. висловив міркування, що знайдений скарб має цілком належати особі, яка його знайшла. А як
вважаєте ви?
Відповідь:
Дійсно, норми Цивільного кодексу передбачають, що особа, яка виявила скарб (закопані в землі чи
приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за
законом втратив на них право власності) набуває право власності на нього. У разі виявлення скарбу,
що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава, а особа, яка виявила
такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків від його
вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила про це і передала скарб органу
місцевого самоврядування або державному органу. Але ці норми не поширюються на осіб, які виявили
скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних
обов’язків. Див. Цивільний кодекс, ст. 343.
Тому С. не має права на отримання винагороди і тим більше на привласнення скарбу.
17.Задача.
Працівник заводу «Десна» Сопко був уповноважений керівником цього підприємства на укладення із
заводом «Трипілля» договору про поставку 50 т цементу. Прибувши на завод, Сопко уклав договір
поставки не тільки щодо цементу, а й щодо 200 т вапна, оскільки, як з'ясувалося, вапно тут було
дешевшим, ніж на інших підприємствах, а якість будматеріалу - високою. Однак інший представник
заводу за день до цього уклав договір поставки вапна з іншим підприємством. У зв'язку з цим
керівництво «Десни» надіслало телеграму заводу «Трипілля» про відмову від договору, посилаючись
при цьому на ст. 241 Цивільного кодексу, згідно з якою несхвалення правочину тим, кого
представляють, тягне за собою його недійсність. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Із керівництвом заводу «Десна» не можна погодитися, бо у даній ситуації треба керуватися не тільки ст.
241 Цивільного кодексу, а й ст. 217 Цивільного кодексу, згідно з якою недійсність частини правочину не
тягне за собою недійсності інших її частин. Тобто можна було відмовитися від договору постачання
вапна, але аж ніяк не від договору постачання цементу, оскільки ці договори існують самостійно.
18.Задача.
Григорій продав Михайлу житловий будинок. Коли Михайло вселився в нього, то помітив, що у дворі
немає однієї з господарських будівель. З підвалу зникли вікна, які він бачив під час огляду будинку,
телеантена та меблі із кімнат. Михайло пред'явив відповідні претензії Григорію, а той відповів, що про
продаж тих речей, про які говорить Михайло, вони не домовлялися. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Згідно зі ст. 186 Цивільного кодексу, приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не
встановлено договором або законом. У цьому випадку головною річчю є будинок, а господарська
будівля є приналежністю. Якщо у договорі купівлі-продажу будинку було зазначено, що до покупця
переходить тільки право власності на будинок, то щодо господарської будівлі претензії Михайла
безпідставні, а якщо у договорі цієї умови немає, то претензії виправдані. Щодо вікон - Михайло
правий, оскільки вони є складовою частиною речі, а згідно із ч. II ст. 187 Цивільного кодексу при
переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. Однак із Михайлом не можна
погодитися щодо меблів і телеантени. Вони мають бути предметом окремого договору купівлі-продажу,
оскільки не є приналежністю будинку.
19.Задача.
Збираючись у відрядження, сусід залишив вам для догляду свою кішку. Через тиждень у неї народилися
кошенята. Чи має право сусід вимагати від вас повернення не тільки кішки, а й кошенят, адже він вам
давав тільки кішку?
Відповідь:
У праві є поняття «плоди» - це продукти органічного розвитку тварин і рослин. Плоди (тобто кошенята),
відповідно до ст. 775 Цивільного кодексу належать власникові речі (тобто кішки).
20.Задача.
17 квітня Ганна придбала у магазині «Взуття» зимові чоботи. На другий день її подруга Валерія
переконала Ганну в тому, що чоботи такого фасону уже давно вийшли з моди. Валерія запропонувала
їх обміняти. Ганна довго вагалася, але коли вона 5 травня прийшла в магазин, то їй відмовили,
пославшись на пропуск 14-денного строку. Ганна вважала відмову неправомірною з наступних причин.
По-перше, 26 квітня і 3 травня були вихідними днями, а 1 і 2 травня – святковими. Тому 14-денний строк
закінчувався саме 5 травня. По-друге, відлік 14-денного строку мав починатися з початку зимового
сезону. Розв'яжіть справу.
Відповідь:
Згідно зі ст. 707 Цивільного кодексу, покупець має право протягом 14 днів обміняти товар, який йому
не підійшов за розміром, формою, габаритом, фасоном, комплектацією. Відлік 14-денного строку
можливий тільки з дня придбання товару, незалежно від сезону. У цей 14-денний строк включаються
всі дні, в тому числі святкові.Тому останній день строку припадав на 1 травня, але оскільки цей день і
два наступні були неробочими, то, згідно із ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу, останнім днем строку був
перший за святковими робочий день, тобто 4 травня. Тому відмова магазину є правомірною.
21.Задача.
За договором майнового найму Олег передав Валерію корову строком на два роки. Після закінчення
строку договору Валерій продовжував користуватися предметом договору. На неодноразові прохання
Олега повернути корову він більше ніж півроку не реагував. За цей період корова отелилася. Зрештою,
Валерій корову повернув, а теля залишив собі. Олег вимагав віддати йому теля, посилаючись на ч. II ст.
189 Цивільного кодексу, згідно з якою плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено
договором або законом. Валерій вважав, що теля є його власністю, оскільки, згідно зі ст. 775
Цивільного кодексу, наймачеві належить право власності на плоди, одержані ним у результаті
користування річчю. Дайте правовий аналіз ситуації.
Відповідь:
Якби корова отелилася у період дії договору майнового найму, то тоді діяла б спеціальна норма (ст. 775
Цивільного кодексу), яка має перевагу над загальною (ст. 189 Цивільного кодексу), тим більше, що
посилання на закон у ч. II ст. 189 Цивільного кодексу - це і є посилання на ст. 775 Цивільного кодексу.
Однак корова отелилася тоді, коли строк дії договору майнового найму уже минув. Тому право
власності на теля належить наймодавцеві Олегу.
22.Задача.
Анатолій вирішив придбати у магазині лижі. Після того як він оплатив покупку, з'ясувалося, що йому до
лиж не видали лижних палиць. Він із цим не погодився і висунув претензії магазину. Йому відповіли,
що він може придбати палиці для лиж, але тільки за окрему плату. Працівники магазину пояснили це
тим, що деякі покупці не хотіли брати лижні палиці і вимагали відповідного зниження ціни. З того часу
в магазині лижі й палиці продаються окремо. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Лижі слід вважати головною річчю, а лижні палиці приналежністю. Вони є відокремленими одна від
одної, різнорідними речами. Головна річ наділена самостійним значенням, а приналежність виконує
допоміжну роль. Приналежність головної речі вказується у стандартах, технічних умовах або
прейскурантах, якими визначається комплектність продукції. Правило про слідування приналежності
за головною річчю має диспозитивний характер. Тобто якщо було зазначено, що лижі продаються без
лижних палиць, то правий магазин, якщо цього документально зазначено не було, то правий
покупець.
23.Задача.
Дієздатний Гаврило, дізнавшись про те, що його 15-річному сусідові Петрові дісталася у спадщину ваза
роботи знаменитого митця, звернувся з пропозицією про купівлю вази. Договір купівлі-продажу було
укладено без згоди батьків Петра.
Через два тижні Гаврило пошкодив вазу, що призвело до зменшення її естетичної цінності. У зв'язку із
цим він запропонував Петрові повернути гроші в обмін на вазу. Петро не погодився. Дайте юридичний
аналіз ситуації.
Відповідь:
Як видно з умов задачі, Петро не міг без згоди батьків укласти цей правочин. Якщо батьки протягом
місяця після вчинення правочину не заявлять Гаврилові претензій, то правочин вважатиметься
дійсним (ч. І ст. 221 Цивільного кодексу). Якщо ж батьки заявлять претензію, то правочин не може бути
розірваний на вимогу Гаврила, бо розірвати можна тільки дійсний правочин. У випадку, якщо батьки
все-таки схвалять договір купівлі-продажу вази, то правочин не може бути розірваний за ініціативою
однієї сторони через відсутність підстав. Якщо ж усе-таки Петро за згодою батьків поверне гроші, то з
урахуванням зменшення вартості вази у зв'язку з її пошкодженням.
24.Задача.
Громадянин Зінченко, будучи у відрядженні в Одесі, купив на ринку картину художника Васнєцова за
дуже високою ціною. Вдома в Полтаві він показував її своїм гостям, поки не з'ясувалося, що це копія.
Оскільки повернути картину невідомому продавцеві не було можливості, то Зінченко вирішив продати
кому-небудь картину як оригінал. Незабаром він знайшов покупця – ресторан «Зірка». Через два місяці
після укладення договору купівлі-продажу ресторан відвідав відомий мистецтвознавець, який зауважив
директору закладу, що картина є копією, а не оригіналом. Ресторан звернувся до Зінченко з вимогою
повернути частину отриманих за картину грошей як зайво виплачених. Дайте юридичний аналіз
ситуації.
Відповідь:
Зінченко, купуючи картину, діяв під впливом помилки. (Див. ст.229 Цивільного кодексу: «Якщо особа,
яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може
бути визнаний судом недійсним».) Тому Зінченко може подати до суду для визнання правочину
недійсним і відшкодування понесених збитків.
Продаючи ж картину, він навмисно ввів в оману другу сторону щодо такої істотної умови як якість речі.
Тому є всі підстави для визнання правочину недійсним, як такого, що укладений під впливом обману.
Зінченко, згідно із ч. II ст. 230 Цивільного кодексу, зобов'язаний відшкодувати «другій стороні збитки у
подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину».
25.Задача.
У Полтаві вирішили створити музей знаменитого композитора, який помер в кінці XX століття.
Організатори музею через пресу звернулися до всіх громадян з пропозицією про закупівлю в них
особистих речей композитора. Його далекі родичі запропонували купити в них рояль, який, за їх
твердженням, належав покійному. Через 2 місяці після того, як рояль виставили в музеї, з'ясувалося, що
він ніколи не належав композитору. Дайте правовий аналіз ситуації.
Відповідь:
У ситуації, що аналізується, наявне укладення правочину під впливом помилки. З умов задачі можна
зробити висновок, що під впливом помилки діяли обидві сторони. Тому кожна зі сторін може
звернутися до суду з позовом про визнання правочину недійсним як такого, який вчинено під впливом
помилки. Однак у цій ситуації навряд чи можливе звернення до суду з ініціативи родичів композитора,
адже у них нема ніякого інтересу у визнанні правочину недійсним. Найімовірніше з позовом до суду
можуть звернутися організатори музею, оскільки вони у музеї виставляли експонат, який ніколи не
належав тому, чий музей вони організували. Організатори можуть претендувати не тільки на
повернення сплаченої ними суми, а й на відшкодування заподіяних їм збитків (ст. 229 Цивільного
кодексу).
26.Задача.
Василь, що мав вкрай поганий зір, попросив свого друга Вадима підписати замість нього договір
позики на суму 500 грн. Після закінчення обумовленого строку дії договору позикодавець звернувся до
позичальника з вимогою про повернення боргу. На це боржник відповів, що він нічого не позичав і
кредитор не зможе довести факту укладення договору позики. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Згідно зі ст. 1047 Цивільного кодексу, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не
менше як, у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян. Тобто цей договір мав укладатися у письмовій формі. Але підпис Вадима мав бути
посвідчений нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії (ч. 4
ст. 207 Цивільного кодексу). Оскільки підпис не був посвідчений, то це рівноцінно його відсутності і,
отже, наявності письмової форми договору. Разом з тим, відсутність такої форми не тягне за собою
недійсність договору, а лише ускладнює його підтвердження. Кредитор може доводити факт укладення
договору позики письмовими доказами, засобами аудіо- та відеозапису тощо. Якщо кредитору вдасться
навести суду переконливі докази, то договір вважатиметься дійсним, і позичальнику доведеться
повернути борг.
27.Задача.
Іван не повернув в обумовлений термін Миколі велику суму боргу. Микола чекав ще деякий час,
побачивши, що ніяких надій на повернення своїх грошей у нього немає, розв'язав проблему таким
чином: одного дня він завітав до Івана з «групою підтримки» і вигнав його з квартири, виставивши усі
речі на вулицю. Чи має право Микола на цю квартиру, якщо вартість її вдвічі менша від суми боргу і
тільки на 50 % компенсує його втрати?
Відповідь:
По-перше, якщо договір про позичання грошей не укладено в письмовій формі, то Миколі ще треба
довести, що це було насправді. (Дивись попереднє завдання). Якщо в письмовій (та ще й нотаріальній)
формі - можна сміливо подати позов до суду й вимагати повернення боргу. По-друге, права на квартиру
Микола не має, бо відчуження нерухомого майна може бути тільки за умови нотаріального
посвідчення письмового правочину про це. У даному випадку самого «правочину» не було, бо для
цього потрібна згода Івана. Недодержання цих вимог має наслідком недійсність правочину, Іван вправі
подати до суду й він обов'язково виграє справу щодо повернення своєї квартири.
28.Задача.
Олексій та Леонід вирішили укласти договір купівлі-продажу автомобіля. Вони дуже поспішали і
прибули в нотаріальну контору за 5 хв. до обідньої перерви. Нотаріус запропонував їм прийти після
обіду, але вони відповіли, що через 30 хв. мають бути у МРЕО і тому їм конче необхідно укласти договір
одразу. Нотаріус їм відмовив, мотивуючи свою відмову тим, що кожен, хто працює, має право на
відпочинок. Після цього Олексій і Леонід силою змусили нотаріуса посвідчити договір. Наступного дня
нотаріус звернувся до суду з позовом про визнання посвідченого ним правочину недійсним як такого,
що укладений під впливом насильства. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Згідно зі ст. 231 Цивільного кодексу, визнається судом недійсним правочин, який вчинено під впливом
насильства. Але насильство має бути застосоване не до особи, яка посвідчує правочин, а до однієї із
сторін правочину. До того ж нотаріус не входить до числа осіб, яким належить право звернення до суду
про визнання правочину недійсним.
29.Задача.
Незадовго до смерті Федір видав своїй дружині розписку в тому, що все майно, яке належить йому на
праві особистої приватної власності, він заповість їй. В обмін на це вона взяла на себе усне
зобов'язання повністю профінансувати витрати на поховання. Після смерті Федора його вдова взяте на
себе зобов'язання повністю виконала. Але, як з'ясувалося, спадкодавець усе своє майно заповів синові
від першого шлюбу. Тому вдова звернулася до спадкоємця за заповітом з вимогою про відшкодування
витрат на поховання. Чи правомірна вимога? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Якщо розписку Федора вважати правочином, то відповідно до норми ч. І ст. 27 Цивільного кодексу
(«Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та
обов’язки, є нікчемним»), цей правочин є нікчемним, оскільки він обмежував його право, не
заборонене законом, щодо розпорядження майном після смерті. Оскільки цей правочин є нікчемним,
то це рівносильно його відсутності. Однак спадкоємець повинен відшкодувати витрати на поховання,
зроблені вдовою, відповідно до норми ч. І ст. 1232. Цивільного кодексу («Спадкоємці зобов’язані
відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд,
лікування та поховання спадкодавця».)
30.Задача.
Після смерті громадянина Захарова єдиним спадкоємцем виявився його повнолітній племінник
Микола. Через деякий час після прийняття спадщини Микола несподівано дізнався, що його покійний
дядько за місяць до смерті уклав за всіма правилами договір позики з громадянином Нестеренком й
одержав від нього гроші в сумі 2 000 грн терміном на 3 місяці, які не повернув. Позикодавець вимагає,
щоб борг повернув племінник. Микола не погоджується, мотивуючи тим, що особисто він ніяких
грошей у Нестеренка не позичав. А що говорить закон?
Відповідь:
Згідно з Цивільним кодексом України і норм міжнародного права поняття «спадкування» розглядається
як перехід прав та обов'язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємця. Тому до Миколиної спадщини
входять і борги дядька, які Микола і повинен сплатити, але тільки в межах дійсної вартості
успадкованого ним майна. Наприклад, якщо така вартість - 2 600 грн. то він повинен віддати борг
повністю, а якщо вартість успадкованого майна - 1 500 грн., то віддати він повинен лише 1 500 грн.
31.Задача.
Спадщина Ш. складається з автомобіля, дачі, внесків в ощадкасі та домашніх речей. Як
розподілятиметься спадщина у кожному із запропонованих випадків :
а) Ш. не залишив заповіту. Склад сім'ї - дружина (51 рік), дочка (12 років), що проживали разом із
померлим, та син (19 років), який живе окремо із своєю дружиною.
б) Ш. залишив заповіт, за яким все майно він заповів синові (22 роки) від першого шлюбу, що проживає
окремо. Разом з Ш. проживали дружина (49 років) та дочка (15 років).
в) Ш. залишив заповідальне розпорядження в ощадкасі, за яким вклад має бути переданий його
товаришеві, щодо іншого майна заповіту немає. Ш. проживав один, родичів немає.
Відповідь:
Всі описані ситуації стосуються залишення спадщини та її розподілу. У цьому випадку застосовуються
правила книги шостої Цивільного кодексу «Спадкове право»:
а) Згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу усі зазначені особи (дружина, дочка та син) належать до
спадкоємців першої черги, отже всі вони за відсутності заповіту закликаються до спадкування.
Відповідно до ст. 1279 Цивільного кодексу дружина та дочка, які «протягом не менш як одного року до
часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім’єю, мають переважне право
перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку
в розмірі частки у спадщині, яка їм належить». Інші речі (автомобіль, дача та гроші) мають бути
розділені між спадкоємцями у рівних частках згідно зі ст. 1267 Цивільного кодексу.
б) У цьому випадку слід керуватися статтями 1233 та 1235 Цивільного кодексу. Відповідно до заповіту за
ст. 1235 Цивільного кодексу спадкове майно має бути передано синові померлого. Але дочка, яка не
досягла ще повноліття, має право незалежно від змісту заповіту, на «половину частки, яка належала б
кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка)» (ст. 1241 Цивільного кодексу). Отже,
щонайменше 1/6 усього майна, незалежно від змісту заповіту, буде передано дочці померлого,
спадкоємцем іншого майна стане його син. У разі відсутності згоди щодо розподілу спадщини, це
питання розглядає та вирішує суд.
в) Відповідно до 1228 Цивільного кодексу «вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку
(фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне
розпорядження банку (фінансовій установі)». Тому цей вклад буде передано товаришеві померлого.
Щодо іншого майна, то у разі відсутності родичів (у п'яту чергу спадкування входять родичі до шостого
ступеня спорідненості включно) або утриманців – неповнолітніх чи непрацездатних осіб, які не менше
п'яти років одержували від Ш. матеріальну допомогу, що була єдиним / основним джерелом засобів до
існування – у відповідності зі ст. 127 Цивільного кодексу суд визнає спадщину відумерлою. Відумерла
спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
32.Задача.
На прохання Гавришка, який був тяжкохворим, до нього мав прийти нотаріус для посвідчення заповіту.
Однак нотаріус не зміг прийти у той день, на який вони домовились, оскільки захворів. А коли він
прийшов, щоб посвідчити заповіт, Гавришко був уже в комі. Дочка Гавришка попросила нотаріуса
посвідчити заповіт, який спадкодавець власноручно склав за дві години до цього у присутності дочки і
двох сусідів. Заповіт був ним підписаний. Дочка Гавришка показала нотаріусу інші папери з почерком
спадкодавця, щоб він міг переконатися у тому, що заповіт справді складений спадкодавцем
власноручно. Проаналізуйте ситуацію.
Вівдповідь:
Нотаріус, посвідчуючи заповіт, повинен переконатися в тому, що спадкодавець у момент складання
заповіту розумів значення своїх дій і міг керувати ними, а також у тому, що воля заповідача відповідає
зовнішній формі її волевиявлення. Як видно з умов задачі, цього не було, тому нотаріус не мав права
посвідчувати цей заповіт.
33.Задача.
У сім’ї Слимаченків було троє дітей. Старший син Дмитро (17 років) своєю поведінкою постійно
завдавав чимало клопоту і неприємностей батькам. Після чергового конфлікту з батьком Дмитро пішов
з дому й не повернувся. Батько розсердився і, укладаючи заповіт, позбавив Дмитра частки в спадщині.
Аргументи батька: «Власність моя і моє право її розподілити саме таким чином, бо Дмитро не
заслуговує ані копійки». Назвіть випадки, коли згідно закону воля батька після його смерті буде
виконана і коли його рішення буде суперечити закону.
Відповідь:
Якщо на момент смерті батька Дмитру виповниться 18 років, він не одержить своєї частки в спадщині і
все буде так, як у заповіті. Якщо батько помре до повноліття Дмитра, то позбавлення сина частки
спадщині буде незаконним. Цивільний кодекс гарантує право неповнолітньої дитини на обов'язкову
частку спадщини незалежно від змісту заповіту. (Див. Цивільний кодекс ст. 1235).
34.Задача.
Громадянин П. згодився допомогти своєму товаришеві М. На власній автомашині «Жигулі» П.
перевозив домашні речі на нову квартиру. Під час однієї з поїздок автомобіль потрапив в аварію і
перекинувся, М. був викинутий з автомашини та дістав тілесні ушкодження. Через деякий час,
одужавши, М. почав вимагати відшкодування витрат, які він поніс, для лікування своїх травм та
розбитого під час аварії телевізора. П. відмовився, мотивуючи це тим, що, як встановила автотехнічна
експертиза, його вини в аварії немає, у порушенні кримінальної справи було відмовлено. М. звернувся
до суду. Яке рішення прийме суд?
Відповідь:
Ситуація, яка виникла, пов'язана із заподіянням шкоди. За загальним правилом, шкоду має
відшкодовувати особа, яка її заподіяла у повному обсязі лише тоді, коли в цьому є її вина (ст. 1166
Цивільного кодексу). Але автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, тому тут діють дещо інші
правила. Власник джерела підвищеної небезпеки (громадянин П.) «відповідає за завдану шкоду, якщо …
не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого» (ст. 1187
Цивільного кодексу). Таких обставин у цьому випадку не було, отже суд задовольнить вимоги М.
35.Задача.
14-річний Ігор за зароблені гроші купив у 20-річного Назара вівчарку. На другий день Ігор, гуляючи з
вівчаркою, не втримав собаку на повідку, і вона порвала дорогий костюм Леоніду. Леонід поставив
перед батьками Ігоря вимогу про відшкодування шкоди. Батьки відмовилися це зробити, оскільки не
давали синові згоди на купівлю собаки. Вони заявили, що оскільки договір, укладений їхнім сином, є
нікчемним, то власником собаки є Назар, і претензії щодо відшкодування шкоди вони переадресували
йому. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Згідно зі ст. 32 Цивільного кодексу, неповнолітні у віці від 14 до 18 років можуть самостійно
розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. На укладення договору купівліпродажу собаки згода батьків не вимагається, отже, договір є дійсним. Інша річ, що батьки могли
заборонити синові тримати собаку вдома. Згідно із ч. І ст. 1179 Цивільного кодексу, неповнолітня особа
відповідає за заподіяну нею шкоду на загальних підставах. І тільки у разі відсутності у неї майна або
недостатності його такий обов'язок покладається на батьків, якщо вони не доведуть, що шкода була
заподіяна не з їхньої вини.
36.Задача.
Арнольд позичив Едуарду 1000 грн. строком на 2 місяці. Через 2 місяці Едуард боргу не повернув.
Арнольд чекав іще місяць, але повернення боргу так і не дочекався. Тоді він нагадав про це Едуардові.
Останній запропонував замість повернення боргу передати кредитору у власність комп'ютер, на що
той погодився. Але через 2 дні Едуард виїхав у невідомому напрямку і комп'ютера не передав.
Повернувся Едуард рівно через 2 роки і 11,5 місяця. Арнольд одразу ж звернувся з позовом до суду з
вимогою примусити Едуарда виконати взяті на себе зобов'язання. Суд залишив заяву без розгляду у
зв'язку з закінченням строку позовної давності. Чи є правомірним рішення суду? Свою відповідь
обґрунтуйте.
Відповідь:
Той факт, що Едуард погодився замість повернення боргу передати Арнольдові у власність комп'ютер, є
свідченням визнання боржником боргу. Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу, визнання боржником
свого боргу перериває перебіг позовної давності, а час, що минув до переривання перебігу позовної
давності, до нового строку не зараховується. Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу, загальна позовна
давність встановлюється тривалістю у три роки. Для відносин, про які йдеться у задачі, застосовується
загальна позовна давність. Згідно зі ст. 261 Цивільного кодексу, перебіг позовної давності починається
від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Тобто відлік строку
необхідно вести з того дня, коли Арнольд не отримав обіцяний комп'ютер. А від цього дня до подання
позовної заяви в суд пройшло менше трьох років, тому рішення суду щодо залишення позову без
розгляду не є правомірним. Цю ситуацію можна оцінити і з точки зору зобов'язального права. Згода
кредитора на припинення первісного зобов'язання і заміну його новим зобов'язанням є новацією.
Тобто право кредитора слід вважати порушеним з того дня, коли не було виконано нове зобов'язання.
Таким чином, Арнольд має повне право вимагати захисту свого порушеного права.
37.Задача.
Громадянин К., проходячи повз склад заводу «Радар», помітив вогонь на горищі складу. Разом із
працівником складу Б., що прибіг, помітивши вогонь, вони зламали двері сараю громадянина Ф., що
стояв поряд, і взяли там драбину та відра для гасіння пожежі. Вогонь вдалося загасити, але при цьому
згоріли куртка К. та драбина Ф. Крім того, К. дістав травму, для лікування якої він витратив певну суму
грошей. К. та Ф. звернулися до суду з вимогами відшкодувати втрати, які вони понесли (К. вимагав
відшкодування з боку заводу, а Ф. - з боку громадянина Б., що безпосередньо вчинив збитки). Яке
рішення прийме суд?
Відповідь:
Йдеться про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок рятування майна певної організації.
Відповідно до ч. ІІ ст. 1162 Цивільного кодексу «шкода, завдана майну особи, яка без відповідних
повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність,
відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища»
– вартість куртки та витрати на лікування повинен відшкодувати завод. Щодо вимоги громадянина Ф.,
то суд має враховути, що Б. завдав шкоду (поламані двері та драбина, що згоріла) Ф., виконуючи свої
службові обов'язки, і тому, спираючись на ст. 1172 Цивільного кодексу, має покласти задоволення
вимог на завод, працівником якого є Б.
38.Задача.
5-річний пенсіонер Петро К. звернувся до суду з проханням змусити його 32-річного сина Сергія
надавати йому матеріальну допомогу для лікування. До своєї заяви він додав довідку про розмір пенсії 185 грн., медичну довідку, що він є інвалідом II групи і хворіє на астму. На суді його син заявив, що
батько покинув сім'ю напризволяще, коли Сергію було 12 років. До цього часу він пив, бив дружину матір Сергія, три роки був позбавлений батьківських прав. Після розлучення він не допомагав сім'ї,
аліменти з нього стягувались у судовому порядку за позовом матері Сергія. Сергій К. має
неповнолітнього сина та дружину, яка є студенткою 5 курсу економічного факультету вищого
навчального закладу. Він щойно започаткував фермерське господарство і всі гроші вкладає у цю
справу, утримує сина і дружину та оплачує навчання дружини. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Згідно Сімейного кодексу України, батьки «зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею
повноліття» (ст. 180), а «повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і
потребують матеріальної допомоги». (ст. 202). «Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і
ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були
позбавлені батьківських прав, не виникає». (Сімейний кодекс України, ст. 202). «Дочка, син можуть бути
звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах,
якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків».
(Сімейний кодекс України, ст. 204).
39.Задача.
27-річний вчитель Ярослав Ч. звернувся до органу опіки та піклування з проханням дозволити йому
взяти на виховання на умовах договору про патронат учня його класу 11-річного Миколу Р., батьки
якого нещодавно загинули в автомобільній катастрофі. Працівники органу відмовили Ярославу,
посилаючись на те, що дитина передається в сім'ю, а Ярослав живе сам і не є сім'єю. Ярослав же
стверджував, що з моменту, коли вони з Миколою почнуть жити разом, це й буде сім'я. Хто правий у цій
ситуації?
Відповідь:
Крім опіки та піклування Сімейний кодекс передбачає ще один шлях влаштування дітей, позбавлених
батьківського піклування, - патронат над дітьми, що здійснюється за договором. «За договором про
патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена
батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення
дитиною повноліття, за плату». (Сімейний кодекс України, ст. 252). Згідно статті 3 Сімейного кодексу
України «права члена сім’ї має одинока особа». «На передачу дитини у сім’ю патронатного вихователя
потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити». (Сімейний кодекс
України, ст. 253). Тому, відмова працівників органу опіки та піклування в дозволі взяти на виховання на
умовах договору про патронат з посиланням на те, що Ярослав Ч. не є сім’єю, є неправомочним.
40.Задача.
10 лютого 2004 р. постановою РАЦСу шлюб між Павлом та Яною було розірвано. Того ж дня Яна
померла від серцевого нападу. Заповіту вона не залишила. Павло вважає, що він як спадкоємець
першої черги має право на частину спадщини, яку залишила після смерті Яна, оскільки шлюб
припинився внаслідок смерті одного з подружжя. Чи згодні ви з таким твердженням? Свою відповідь
обґрунтуйте.
Відповідь:
У Сімейному кодексі відсутня норма, яка б вказувала на те, якою має вважатися підстава для
припинення шлюбу у випадку, якщо один із подружжя помер у день винесення постановив РАЦСом
про розірвання шлюбу. Тому ч. ІV ст. 104 Сімейного кодексу потребує розширеного тлумачення. Тобто
якщо один із подружжя помер у день винесення постанови РАЦСом про розірвання шлюбу, то шлюб
має вважатися припиненим внаслідок його розірвання. Таким чином, Павло не має права на
спадкування за Яною.
41.Задача.
Рішенням суду 9 січня 2004 р. шлюб між Надією та Ігорем було розірвано. 7 лютого Ігор загинув у
автомобільній катастрофі. Заповіту не залишив. Чи має Надія право на спадщину?
Відповідь:
Надія має таке право, оскільки відповідно до ч. ІІІ ст. 104 Сімейного кодексу, якщо один із подружжя
помер до набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився
внаслідок його смерті. Тобто на момент смерті Ігоря вважалося, що Надія перебувала з ним у шлюбі.
42. Задача.
Степан і Алла розірвали шлюб тоді, коли їхній дочці виповнилося 14 років. Протягом 3-х років Степан
систематично сплачував аліменти, а потім сплату припинив. Коли дочці виповнилося 18 років, вона
вже працювала барменом і тому Степан заявив, що аліменти сплачувати він не повинен. Алла
продовжувала наполягати на тому, щоб Степан сплатив заборговані аліменти. Вирішіть спір.
Відповідь:
Досягнення дитиною повноліття не припиняє стягнення заборгованих аліментів. Однак грошові кошти,
які надходитимуть після цих термінів, змінюють свій правовий режим. Вони є не аліментами, а
компенсацією тому з батьків, з яким проживає дочка, тих витрат на її утримання, які мати понесла не
лише за себе, а й за батька.
43.Задача.
Ганна і Юхим розірвали шлюб, коли їхньому синові Денису було 10 років. Протягом 3-х років Юхим
систематично сплачував аліменти, а потім цілий рік ухилявся від їх сплати. Незабаром Юхим помер.
Ганна пред'явила претензії спадкоємцям Юхима щодо сплати заборгованих аліментів, але спадкоємці
заявили, що відповідно до ст. 1219 Цивільного кодексу не входять до складу спадщини права та
обов'язки, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, і тому заборгованості вони виплачувати не
будуть. Хто має право в цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Законодавством передбачено правовий механізм, за допомогою якого жодна обставина не зможе
звільнити батька від виплати заборгованих аліментів. У випадку смерті особи, яка має таку
заборгованість, ця заборгованість входить як пасив до складу спадщини і підлягає погашенню
спадкоємцями за рахунок наявних активів. При цьому слід зазначити, що заборгованість має
погашатися за рахунок усіх спадкоємців, за винятком частки неповолітнього сина, який також є
спадкоємцем.
44.Задача.
Галина вийшла заміж за Петра, маючи 10-річну дочку від першого шлюбу. У шлюбі вони прожили 12
років, але спільних дітей у них не було. Після розірвання шлюбу Петро уклав із Галиною договір про
припинення права на аліменти (Галина стала непрацездатною ще під час шлюбу) у зв'язку з передачею
їй у власність однокімнатної квартири. Але, як з'ясувалося пізніше, у момент укладення договору
Галина вже була хворою на рак і знала про це. Через півроку після укладення договору Галина
померла. Квартиру успадкувала її дочка згідно з волею матері, вираженою в заповіті. Петро звернувся
до суду про визнання заповіту недійсним. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь: Петро хотів домогтися визнання заповіту недійсним з тією метою, щоб повернути собі
право власності на квартиру. Але навіть якби заповіт було визнано недійсним, то дочка Галина
отримала б квартиру у спадщину за законом. Петрові необхідно оспорити укладений ним договір як
такий, що укладений під впливом обману щодо особи. Але на нього як на позивача має лягти тягар
доведення цієї обставини.
45.Задача.
За справою Жудрової до Жудрова про стягнення аліментів на утриманні дитини, відповідача позов не
признав, посилаючись на те, Жудрова сама пішла від нього і, не дивлячись на всі вмовляння, не хоче
повертатися. Зі своєї сторони відповідач заявив, що не заперечує необхідності утримувати сина, але
лише при умові, що дружина до нього повернеться. В підтвердження того, що він добре відносився до
жінки і віддавав їй в період спільного проживання всі гроші, Жудров просив допитати сусідок по
квартирі Ситкіну і Пярину. – Чи мають правове значення факти, що приведенні Жудровим для
обґрунтування своїх заперечень. – Ким встановлюються факти, що підлягають доказуванню.
Відповідь:
Для визначення, чи мають правове значення факти, що приведенні Жудровим для обґрунтування своїх
заперечень, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України (СК):
1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на
підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та
107 цього Кодексу.
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення
суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення
суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За ст. 110 СК:
1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом
одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну
поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо
другого з подружя або дитини.
3. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності
дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.
4. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною
одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про
чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
5. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з
подружжя, хто визнаний недієздатним.
Таким чином, кожен з подружжя має право на розірвання шлюбу в односторонньому
порядку. Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею
повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому
обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Тому, якщо, наприклад, дитина проживає в
опікуна, суд не може присудити аліменти лише з матері, надавши їй право регресу до батька. Обов'язок
утримувати дитину не залежить від віку батьків. Визнання батьків (чи когось із них) недієздатними не
припиняє їх обов'язку утримувати дитину. У цій ситуації аліменти стягуватимуться з їхньої пенсії чи
іншого доходу на загальних підставах. Реєстрація шлюбу з дитиною не робить її повнолітньою, а отже,
не є підставою для припинення аліментного обов'язку щодо неї. У разі засудження матері, батька до
позбавлення волі, ця обставина не припиняє їхнього аліментного обов'язку, але може ускладнити
можливість його добровільного чи примусового виконання. Смерть матері, батька або оголошення їх
померлими припиняє їх обов'язок утримувати дитину. До спадкоємців ні за законом, ні за заповітом
аліментний обов'язок перейти не може. Якщо на спадкоємця матір'ю чи батьком дитини було
покладено обов'язок виплачувати їй зі спадщини певну грошову суму, цей обов'язок, як уже
зазначалося, не є аліментним, а таким, що виникає на підставі заповідального відказу. У разі зникнення
дитини, визнання її безвісно відсутньою виконання рішення суду про стягнення аліментів має бути
зупинене. Смерть дитини, оголошення її померлою припиняє аліментний обов'язок батьків. Таким
чином, можна вважати, що пояснення Жудрова не можуть бути прийнятими в суді, оскільки утримувати
неповнолітню дитину є обов'язком батьків, який може бути припинено лише зі смертю дитини в
неповнолітньому віці.
2. Відповідно до ст. 60 ЦПК:
1. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких
у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
46.Задача
Святослав проживав із Тамарою 21 рік без реєстрації шлюбу. Останні 12 років Тамара була
паралізована і тому Святослав доглядав її і утримував. У грудні 2008 року Тамара померла, заповіту не
залишила. Єдиний спадкоємець за законом, її сестра Богдана, поставила вимогу перед Святославом
звільнити жиле приміщення, оскільки незабаром вона отримає свідоцтво про право власності на це
приміщення як єдиний спадкоємець померлої. Дайте пораду Святославу, як йому стати спадкоємцем.
Відповідь:
Відповідно до ст.1264 ЦК Святослав, як особа, що проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як
п’ять років до часу відкриття спадщини, має право спадкування у четверту чергу. Богдана є
спадкоємцем другої черги. Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на
спадкування почергово. Тобто у цьому випадку у Святослава права на спадкування не виникає.
Однак, відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може
за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має; право на
спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала,
надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у
безпорадному стані.
Тому, щоб отримати право на спадкування 50% спадщини, Святославу необхідно через суд встановити
факт перебування у фактичних шлюбних відносинах та підтвердити факт перебування Тамари на його
утриманні.
47.Задача
У грудні 2006 р. Микола, будучи у стані легкого сп’яніння, вирішив відвідати зоопарк. Ставши на
бетонну огорожу, яка була збудована навколо вольєра, в якому утримувалися тигри, він вирішив зняти
на відеокамеру тигра. Однак останній високо підстрибнув і стягнув Миколу за ноги на землю.
Забавляючись із відвідувачем зоопарку він наніс суттєву шкоду його здоров’ю. З метою врятування
життя Миколи ветеринарний лікар зоопарку тричі вистрілив у звіра транквілізаторами. Тигр заснув,
Микола кілька місяців лікувався, витративши на лікування понад 5000 грн. У свою чергу зоопарк
витратив на лікування тигра понад 1000 грн. Микола звернувся з позовом до зоопарку про
відшкодування шкоди, заданої його здоров’ю. Зоопарк звернувся із зустрічним позовом про
відшкодування шкоди, завданої здоров’ю тигра. Обидві сторони позовних вимог одна одної не
визнали. Вирішіть спір.
Відповідь:
Відповідно до ч. І ст.1187 ЦК діяльність пов’язана з утриманням хижих звірів є джерелом підвищеної
небезпеки. Відповідно до ч.2 цієї ж статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки
відшкодовується особою, яка на праві власності володіє цим джерелом. Однак, відповідно до ч. 5 цієї ж
статті, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану
шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок умислу потерпілого. Виходячи з умов
задачі, можна зробити висновок, що навряд чи зоопарку вдасться довести, що з боку Миколи мав місце
умисел, але зовсім не складно довести, що мала місце груба необережність. Ця необережність сприяла
виникненню шкоди. Тому відповідно до ч.2 ст.1193 ЦК розмір відшкодування з боку зоопарку має бути
зменшено судом. Що стосується погіршення стану здоров’я тигра, то слід зазначити, що дії
ветеринарного лікаря були продиктовані умовами крайньої необхідності. Ця шкода була завдана
зоопарком собі ж, але в інтересах Миколи. Тому відповідно до ч.1 ст.1171 ЦК зоопарк має право
пред’явити позов до Миколи про відшкодування шкоди завданої тигру, оскільки зоопарк діяв в
інтересах Миколи. Тому суд при прийнятті рішення має врахувати той факт, що шкода завдана Миколі
не має відшкодовуватися зоопарком у повному обсязі, а Микола скоріш за все має в повному обсязі
відшкодувати шкоду зоопарку. Тому не виключено, що суд відмовить у задоволенні позову обом
сторонам, зробивши зарахування, або ж прийме рішення стягнути із зоопарку суму, яка буде значно
меншою ніж заявлена в позові.
48.Задача
25 грудня 2008 р. на запрошення Григорія відсвяткувати із ним день народження прийшов Михайло. У
присутності гостей Михайло урочисто подарував Григорію 2 тис. гривень. При цьому слід зазначити,
що всі гості бачили, як Михайло вийняв із конверта чотири грошові знаки номіналом по 500 грн.
кожний. 27 грудня дружина Михайла, дізнавшись про зроблений Григорію подарунок, влаштувала
скандал і поставила вимогу перед чоловіком про повернення назад грошей. Вона вважала, що гроші
можна повернути, оскільки договір дарування валютних цінностей укладено у неналежній формі. У
зв’язку з тим, що на вимогу Михайла Григорій відмовився повернути гроші, перший звернувся до суду з
позовом, у якому вимагав примусити Григорія до повернення грошей, як таких, які були отримані за
недійсним (нікчемним) договором дарування. У свою чергу Григорій звернувся до суду з позовом, у
якому просив суд визнати договір про дарування валютних цінностей дійсним. Яке рішення повинен
прийняти суд? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відповідно до ч. 5 ст. 719 ЦК договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує
десятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і
підлягає нотаріальному посвідченню. До валютних цінностей відноситься і гривня. Згідно із ч. 1 ст. 220
ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий
договір є нікчемним. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов
договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання
договору, але одна із сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий
договір дійсним. Однак це положення стосується тільки того випадку, якщо одна сторона діє
добросовісно, а інша недобросовісно. Із умов задачі можна зробити висновок, що обидві сторони діяли
добросовісно. Тому положення ч. 2 ст. 220 ЦК до даного випадку застосовано бути не може. Отже, суд
повинен зобов’язати Григорія повернути гроші Михайлові як такі, що отримані за нікчемним
правочином.
49.Задача
25 березня 2009 р. Олексій уклав договір позики із Петром. За цим договором Олексій отримав від
Петра строком на два роки п’ятдесят тисяч грн., а після закінчення строку договору мав повернути
шістдесят тисяч грн. 25 квітня 2009р. Олексій раптово помер. Про смерть Олексія Петро дізнався 25
червня 2009р. 25 жовтня 2009р. Петро пред’явив вимогу Микиті, який успадкував майно за Олексієм,
негайного повернення боргу. При цьому Петро посилився на ч. 2 ст. 1281 ЦК відповідно до якої
кредитор спадкодавця може пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину,
незалежно від настання строку вимоги. Чи є вимога Петра правомірною? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відповідно до ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали
спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Із змісту ст. 1219
ЦК можна зробити висновок, що обов’язок повернення боргу за договором позики не припиняється у
зв’язку із смертю спадкодавця, оскільки не є таким, що тісно пов’язаний з його особою. Тобто, у зв’язку
із смертю спадкодавця до спадкоємця перейшов обов’язок, визначений у договорі між спадкодавцем і
позикодавцем, а саме повернути позику 25 березня 2011року. Тому Петро не має права вимагати від
Микити дострокового повернення боргу, який він успадкував за Олексієм.
50.Задача.
Під час перебування в гостях у Макара, Арсеній побачив у нього комп’ютер нової моделі, який йому
дуже сподобався. Тут же Арсеній дізнався про те, що цей комп’ютер Макар бажає продати. Оскільки
будучи в гостях у Макара Арсеній перебував у чудовому настрої, він зразу погодився придбати цю річ
за 7000 грн., хоча ринкова вартість виробу становила тільки 6000 грн., до того ж комп’ютер новим не
був. У зв’язку з тим, що Арсеній мав при собі тільки 2 тис. грн., він домовився з Макаром, що цю суму
дасть йому одразу, а решту сплатить протягом одного місяця. Забравши річ додому, Арсеній через 25
днів дізнався, що погодився заплатити за неї значно більше ніж вона коштує і тому через місяць після
укладення договору надіслав поштовим переказом Макару 3000 грн., а в SMS-повідомленні пояснив,
що більше не заплатить, бо комп’ютер не коштує так багато. Макар звернувся з позовом до суду, у
якому просив суд стягнути з Арсенія 2000 грн. Арсеній звернувся за порадою до юристів. Адвокат Сергій
радив Арсенію звернутися із зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу комп’ютера
недійсним, як такого, що укладений під впливом помилки. Адвокат Владислав радив Арсенію
звернутися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу комп’ютера. Дайте розгорнутий
юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Оскільки Арсеній та Макар домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, то цей
договір вважатиметься укладеним, адже домовленість було досягнуто як щодо предмета (комп`ютер)
так і щодо ціни (7000 грн.). Цей договір вони уклали в усній формі, хоча згідно ст.208 ЦК правочини
фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян (тобто 340 грн.) повинні укладатися у письмовій формі, окрім правочинів,
які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. У даному випадку договір купівлі-продажу у
момент його вчинення був виконаний сторонами тільки частково. Тобто мало місце порушення
вимоги закону, щодо простої письмової форми договору. Однак доказами укладення цього договору
можуть служити поштовий переказ 3000 грн., та SMS-повідомлення. Тому є всі підстави вважати договір
укладеним, до того ж жодна із сторін не ставить під сумнів факт укладення договору. Що стосується
порад адвокатів, слід зазначити наступне. Підстав для визнання правочину недійсним як такого, що
укладений під впливом помилки немає. Це пояснюється тим, що відсутньою є помилка Арсенія щодо
обставин, які мають істотне значення (природа правочину, права та обов`язки сторін, такі властивості і
якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням).
Відсутні і підстави для розірвання договору, оскільки з боку Макара було відсутнє істотне порушення
договору, тобто таке, коли внаслідок завданої порушенням шкоди друга сторона (Арсеній) значною
мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Мається на увазі таке
порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення цілей
договору.
Таким чином, суд повинен задовольнити позов Макара і стягнути із Арсенія на його користь 2000 грн.
51.Задача.
Валентину терміново потрібні були гроші на лікування. У зв’язку з цим він вирішив за низькою ціною
продати кілька речей індивідуального користування. Про це випадково дізнався Данило, який
працював контролером газового господарства, під час перевірки показань Валентинового лічильника.
Вони домовились про те, що Данило придбає у Валентина мопед, ринкова вартість якого становила
1000 грн. за 700 грн. У зв’язку з тим, що грошей із собою у Данила не було вони домовилися про те, що
Данило у якості завдатку залишить Валентинові свій стільниковий телефон вартістю 1300 грн., а через
4 години принесе 700 грн., забере свій телефон і мопед. Передача телефону як завдатку була
оформлена згідно вимог законодавства у письмовій формі. Але коли Данило прийшов у визначений
усною домовленістю час (у правочині щодо завдатку цей час було визначено), мопед уже було продано
Валентином Олегу за 900 грн. У зв’язку з цим Данило поставив вимогу перед Валентином щодо
повернення телефону і виплати його вартості, тобто отримання суми завдатку у подвійному розмірі.
Виконати цю вимогу Валентин відмовився, він погоджувався тільки на те, щоб повернути телефон.
Отримавши відмову, Данило звернувся з позовом до суду, у якому просив суд задовольнити його
вимогу до Валентина. Валентин звернувся із зустрічним позовом, у якому просив визнати укладений
ним із Валентином договір купівлі-продажу недійсним, як такий, що суперечить закону у частині
обрання способу забезпечення виконання зобов’язання. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Телефон не може вважатися предметом завдатку. Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК завдатком може
бути рухоме майно, але із змісту цієї статті випливає, що рухоме майно може бути предметом завдатку
тільки у тому випадку, коли боржник здійснює розрахунки з кредитором повністю або частково
рухомим майном (наприклад, договір міни, сплата орендних платежів у натуральній формі тощо). До
того ж завдаток виступає способом платежу. Тому завдаток аж ніяк не може бути більшим від суми
боргу. У зв’язку з вищевикладеним телефон не може вважатися предметом завдатку. Це означає, що
правочин про забезпечення виконання зобов’язання не може вважатися дійсним. Однак сам факт
укладення такого правочину підтверджує факт укладення договору купівлі-продажу між Валентином і
Данилом. З боку Валентина має місце невиконання взятого на себе зобов’язання при наявності вини з
його боку. Тому, якщо Данило зможе довести у суді, що невиконання цього зобов’язання йому
заподіяло шкоду, то на підставі ст. 611 ЦК він може вимагати відшкодування збитків, довівши при
цьому їх обсяг.
52.Задача.
Після смерті громадянина В. у нього залишилось майно на 65 тис. гривень. Про своє право на спадок
заявила 12-річна дочка померлого, 83-річна мати і брат померлого 40 років. Консультація для брата.
Відповідь:
Він не отримає спадщину, бо спадкоємцями першої черги є донька і мати спадкодавця.
53.Задача.
2.Євген К., якому нещодавно виповнилося 13 років, подарував своєму другу мобільний телефон.
Батькам він пояснив, що це його власність, адже дружба дорожча за телефон і в Конституції записано,
що кожен має право розпоряджатися майном, але батьки чомусь не згодні. Консультація для Євгена.
Відповідь:
Згідно з ЦК особа, якій не виповнилося 14 років, не може без згоди батьків розпоряджатися майном.
54.Задача.
Громадянка Т. після смерті батька отримала спадок, але протягом 10 місяців не могла вступити у
спадщину, тому що перебувала за кордоном. Коли повернулась в Україну і звернулась до сестри з
проханням віддати їй частину, їй було відмовлено. Консультація для громадянки Т.
Відповідь:
Слід звернутися до суду, і якщо суд винесе рішення щодо продовження строку спадщини, громадянці
не потрібно звертатися до нотаріальної контори, тому що вважається, що вона її прийняла.
55.Задача
Богдан і Марія познайомилися на дискотеці. Після дискотеки вони почали зустрічатися і врешті – решт
вирішили одружитися. При цьому Марія приховала від Богдана той факт, що у неї є позашлюбна
дитина. Крім цього Марія, працюючи помічником адвоката, видавала себе за адвоката і, користуючись
дорогим легковим автомобілем на підставі договору майнового найму, наречена твердила, що цей
транспортний засіб належить їй на праві приватної власності. Уже через тиждень після укладення
шлюбу весь обман розкрився. Богдан звернувся до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, як
такого, що укладений під впливом обману. Він стверджував, що у СК шлюб розглядається як різновид
цивільно-правового правочину, а тому на всі питання, що стосуються шлюбу, поширюються
положення глави 16 ЦК (Правочини), в тому числі і норми, які визначають умови дійсності правочинів.
Правочин визнається судом недійсним, якщо він укладений під впливом обману. На думку Богдана,
недійсним має бути визнаний і його шлюб, який є особливим різновидом правочину. Дайте
юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
З Богданом можна погодитись в тому, що у СК шлюб розглядається як різновид цивільно-правового
правочину. Можна погодитись і з тим, що умови дійсності правочинів і умови дійсності шлюбу багато в
чому співпадають. Так, наприклад, фіктивним, тобто не спрямованим на реальне настання наслідків,
які передбачені законом, може бути як шлюб, так і правочин. Порушення принципу добровільності при
укладенні шлюбу за аналогією з цивільним правом можна вважати шлюбом із вадами волі. Шлюб може
бути визнаний недійсним, якщо він укладений з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або
не могла керувати ними. Але при прийнятті рішення про визнання шлюбу недійсним слід керуватися
все ж таки нормами сімейного права як спеціальними нормами, а не цивільного, як загальними. У СК
нема жодних норм, на підставі яких суд міг би визнати недійсним шлюб укладений Богданом і Марією.
Але шлюб між ними може бути розірвано.
56.Задача.
Ганна взяла шлюб із Хомою у 17-річному віці, одразу після закінчення школи. Хома працював геологом,
разом із дружиною часто переїжджав з місця на місце. Ганна не мала можливості працювати і повністю
присвятила себе вихованню дітей. Увесь цей час вона перебувала на утриманні чоловіка. Коли Ганні
виповнилося 40 років, шлюб між нею та Хомою було розірвано. Для Ганни це означало починати життя
спочатку. Як Сімейний кодекс захищає права одного із подружжя в такій ситуації?
Відповідь:
Відповідно до ч. IV ст. 76 Сімейного кодексу, якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням
домашнього господарства один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти
відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є
працездатним і потребує матеріальної допомоги. Але таке право триває тільки протягом 3 років від дня
розірвання шлюбу.
57.Задача.
Після припинення шлюбу громадянки В. з громадянином Ш. за рішенням суду Ш. повинен був
виплачувати на двох своїх неповнолітніх дітей аліменти. Але невдовзі по тому Ш. почав часто
змінювати місце роботи, влаштовувався працювати таким чином, щоб основний доход мати на роботі
за сумісництвом, намагаючись зменшити аліменти. Внаслідок цього розмір аліментів постійно
зменшувався і був недостатній для утримання дітей. Що можна порадити В., щоб вийти з цього
становища?
Відповідь:
У даній ситуації йдеться про аліментні відносини, що виникають після припинення шлюбу. При
призначенні розмірів аліментів суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує стан
здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника
аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,
дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому мінімальний розмір аліментів на
одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного
віку. Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України «Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд
визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до
досягнення найстаршою дитиною повноліття». Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий
дохід (що ми і маємо у даному випадку), то суд «за заявою платника або одержувача може визначити
розмір аліментів у твердій грошовій сумі» (Сімейний кодекс України, ст. 183). «Якщо розмір аліментів,
визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру.., то дитині призначається
відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30
відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». (Сімейний кодекс України, ст. 184).
Таким чином, громадянка В. повинна звернутися до суду для вирішення цього питання.
58.Задача.
Олексій, перебуваючи у шлюбі з Іриною, дуже часто пиячив, виганяв її з дому разом з дітьми, інколи
влаштовував бійки. Якось повертаючись додому напідпитку, він з власної вини потрапив під колеса
автомобіля. Із-за отриманих травм він став інвалідом II групи. Чи має Олексій право на утримання від
дружини? Чи матиме він право на утримання від своїх дітей після досягнення ними повноліття?
Відповідь:
Відповідно до ч. V ст. 75 Сімейного кодексу, не має права на утримання той із подружжя, хто негідно
поводився у шлюбі. Як видно з умови задачі, поведінка Олексія була саме такою, тому він не має права
на утримання від дружини. Що стосується права на утримання від дітей після досягнення ними
повноліття, то слід зазначити, що суд може звільнити сина і (чи) дочку від виконання цього обов'язку за
умови, якщо буде встановлено, що Олексій ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків.
59.Задача.
Зіновій при спробі втекти з місця вчинення розбою був поранений одним із перехожих. Цю обставину
пізніше встановило слідство, і рішенням суду був оголошений обвинувальний вирок. Після відбуття
покарання Зіновій став претендувати на утримання від своєї дружини, оскільки на цей момент був
інвалідом III групи. Дружина йому в утриманні відмовила і перейшла проживати до своїх батьків.
Зіновій звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідь:
Зіновій не має права на утримання, бо став непрацездатним у зв'язку зі скоєнням умисного злочину і ця
обставина була встановлена судом (ч. V ст. 75 Сімейного кодексу).
60.Задача.
Перебуваючи у стані сп'яніння, Вадим заподіяв каліцтво дружині, внаслідок чого вона стала інвалідом II
групи. Інвалідна пенсія дружини була на 200 грн. меншою, ніж її зарплата. Вона поставила вимогу
перед Вадимом не тільки відшкодувати втрачений дохід, а й вимогу про сплату аліментів. Вадим у
відповідь запропонував дружині вибрати щось одне з двох. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Відповідно до ч. VІ ст. 75 Сімейного кодексу, той із подружжя, хто став непрацездатним внаслідок
протиправної поведінки другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на
відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України. Тобто суд повинен присудити Вадиму
щомісячно сплачувати відшкодування шкоди, яка становила різницю між заробітною платою та
призначеною дружині пенсією, і задовольнити вимогу дружини про сплату аліментів.
61.Задача.
Андрея перебувала у шлюбі з Петром понад 10 років. В останній рік перебування у шлюбі Петро був
помічений у подружній зраді. На неодноразові зауваження дружини з цього приводу, чоловік
звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Через півроку після розірвання шлюбу, Андрея
зробила невдалу спробу покінчити життя самогубством. Внаслідок цього вона стала інвалідом II групи.
Андрея вважає, що вона має право на аліменти від Петра, оскільки стала інвалідом до закінчення
одного року з моменту розірвання шлюбу. Петро вважає, що такого права у неї немає, оскільки Андрея
стала інвалідом внаслідок своєї ж поведінки. Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відповідно до ч. ІІ ст. ст. 75 Сімейного кодексу, право на утримання має той із подружжя, хто є
непрацездатним і потребує матеріальної допомоги. У цій правовій нормі ніде не зазначено, що втрачає
право на аліменти той із подружжя, хто своєю поведінкою довів себе до непрацездатності. Тому, якщо
Петро у змозі надавати матеріальну допомогу, Андрея має право її вимагати.
62.Задача.
Валентина проживала з Георгієм у шлюбі понад 15 років. В останній рік подружнього життя Георгій
почав пиячити і часто бив дружину. Через 2 роки після розірвання шлюбу Валентина була визнана
недієздатною внаслідок психічного захворювання. Чи може у Валентини виникнути право на аліменти?
Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відповідно до ч. 2 ст. 76 Сімейного кодексу особа має право на утримання і тоді, коли вона стала
інвалідом після спливання одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом
протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка під час шлюбу. Якщо опікуну Валентини
вдасться довести наявність прямого причинового зв'язку між протиправною поведінкою Георгія та
інвалідністю Валентини, то в останньої виникне право на аліменти.
63.Задача.
Марина і Михайло їхали на власному автомобілі до дочки у лікарню. Через ожеледицю Марина не
впоралася з керуванням і автомобіль було сильно пошкоджено. Через рік Марина і Михайло вирішили
розірвати шлюб. Михайло наполягав на тому, щоб при поділі майна було взято до уваги шкоду, завдану
автомобілю. Тобто він хотів отримати більшу частку при розподілі майна, ніж Марина, оскільки вона
була за кермом. Чи правомірні його домагання? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Із ситуації, яка аналізується, можна зробити висновок, що майно було пошкоджене випадково. Оскільки
подружжя спільно володіє цим майном, вони повинні нести спільний ризик випадкового пошкодження
майна. Тому при поділі майна вартість пошкодженого автомобіля не може братися до уваги.
64.Задача.
Оксана та Роберт поверталися з дачної ділянки у місто на автомобілі, придбаному ними під час
перебування у шлюбі. За кермом був Роберт. Перевищивши швидкість він потрапив в автомобільну
катастрофу, після якої автомобіль відновленню не підлягав. І Роберт, і Оксана отримали тілесні
ушкодження середньої тяжкості. Через півроку шлюб між ними було розірвано. Які майнові права
виникли в Оксани у зв'язку з цими обставинами?
Відповідь:
Відповідно до норм цивільного права Оксана має право на відшкодування шкоди, завданої її здоров'ю
у зв'язку з автокатастрофою. У випадку, якщо стане непрацездатною, вона (відповідно до ч. VІ ст. 75
Сімейного кодексу) матиме право на утримання від Роберта, оскільки її непрацездатність пов'язана з
його протиправною поведінкою (за умови, що Роберт зможе таке утримання надати). При поділі майна
частка Оксани має бути збільшена з урахуванням того, що автомобіль було знищено протиправною
поведінкою Роберта (ч. ІІ ст. 70 Сімейного кодексу).
65.Задача.
Під час розгляду в суді питання про поділ майна між подружжям при розлученні Ірина просила суд
виділити їй більшу частину майна, ніж Андрію, мотивуючи це тим, що Андрій постійно грає у карти,
зловживає спиртними напоями, тобто витрачає всі гроші, які він особисто заробляє, суто на свої
потреби. Сім'я завжди існувала на гроші, які заробляла Ірина, на ці ж гроші було придбано майно, яке
тепер підлягає поділу. Яке рішення може винести суд?
Відповідь:
За загальним правилом, у «разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності
подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між
ними або шлюбним договором». (Сімейний кодекс України, ст. 70, ч. І). Однак, у ряді випадків, при
«вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за
обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне
забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам
сім’ї». (Сімейний кодекс України, ст. 70, ч. ІІ). У наведеній ситуації при наявності достатніх фактів суд
може задовольнити вимоги Ірини.
66.Задача.
Олег придбав будинок у селі. Після знайомства з Оленою вони погодилися на спільне проживання, яке
тривало 10 років. За цей час до сільського будинку добудували веранду та гараж. Але півроку тому Олег
і Олена вирішили жити окремо. Однак щодо поділу майна вони не досягли згоди і звернулися до суду.
Олена наполягає, щоб поділити сільський будинок у рівних частках. Розв’яжіть конфлікт.
Відповідь:
За загальним правилом, майно, набуте до шлюбу, є особистою приватною власністю дружини,
чоловіка. (Сімейний кодекс України, ст. 57). Однак, якщо «майно дружини, чоловіка за час шлюбу
істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат
другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної
сумісної власності подружжя». (Сімейний кодекс України, ст. 62). У даній ситуації добудовані веранда і
гараж можуть розглядатися як спільна сумісна власність і відповідно ця обставина буде врахована при
розподілі майна.
67.Задача.
Після смерті дружини Валентин почав проживати однією сім'єю з Галиною. Шлюбу вони так і не
зареєстрували, а Галина проживала із Валентином у будинку, який він придбав за час перебування у
шлюбі зі своєю першою дружиною. Після смерті Валентина його дочка поставила вимогу Галині про
виселення з будинку, оскільки за законом вона не є спадкоємцем, а заповіту спадкодавець не залишив.
Галина вважає, що є вдовою Валентина і тому має право на спадщину як спадкоємець першої черги.
Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
У Валентина і Галини склалися фактичні сімейні відносини, тому все майно, яке вони нажили за час
перебування у «цивільному» шлюбі, є їхньою спільною власністю. Оскільки Галина не може бути
спадкоємицею за законом, бо не перебувала із спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, вона
успадкувати частину будинку не зможе. Але як члену сім'ї спадкодавця, який був співвласником житла,
їй належить особистий сервітут, тобто Галина може довічно проживати у цьому будинку.
68.Задача.
Марта й Едуард вступили в шлюб у січні 2003 р. У грудні цього ж року в них народився син. Через 3
місяці дитина померла. Вважаючи, що причиною смерті сина був поганий догляд за ним дружини,
через 2 місяці після смерті дитини Едуард подав позов до суду про розірвання шлюбу. Однак суд не
тільки не задовольнив позов, а навіть відмовив у прийнятті справи до розгляду. Едуард вважає відмову
неправомірною. Висловіть свої міркування з цього приводу.
Відповідь:
Відмова суду є цілком правомірною. Це пояснюється тим, що відповідно до ч. ІІ ст. 110 Сімейного
кодексу позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено протягом одного року після
народження дитини. Той факт, що дитина померла до досягнення одного року, юридичного значення
не має.
69.Задача.
Олені, матері 6-місячного Петрика, її чоловік Богдан під час чергової сварки завдав легких тілесних
ушкоджень. З відповідною заявою Олена звернулася до правоохоронних органів. Водночас вона
подала позов до суду про розірвання шлюбу. У суді їй роз'яснили, що зможуть розглянути справу тільки
після винесення судом обвинувального вироку з приводу заподіяння їй легких тілесних ушкоджень
Богданом. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Відповідно до ч. ІІ ст.110 Сімейного кодексу, позов про розірвання шлюбу одним із подружжя може бути
пред'явлено до закінчення одного року з дня народження дитини у випадку, коли один із подружжя
вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя. Тобто право на
розірвання шлюбу не пов'язується із винесенням судом обвинувального вироку.
70.Задача.
Оксана та Володимир перебували у шлюбі три роки. Якось в одній із місцевих газет була надрукована
стаття, що містила інформацію, яка принижувала честь та гідність Володимира. Через суд він домігся
стягнення з редакції газети 4000 грн. за завдану йому моральну шкоду. За ці кошти він придбав
телерадіоапаратуру. Коли за рік Оксана і Володимир розлучилися, між ними виник майновий спір саме
з приводу телерадіоапаратури: Оксана вважала, що це їхня спільна сумісна власність, а Володимир
вважав телерадіоапаратуру особистою приватною власністю. Розв’яжіть конфлікт.
Відповідь:
За загальним правилом «майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на
праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини
(навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку
(доходу)». (Сімейний кодекс України, ст. 60). Проте у ряді випадків набуте у шлюбі майно є особистою
приватною власністю дружини (чоловіка). До таких випадків закон також відносить «відшкодування
завданої їй, йому моральної шкоди». (Сімейний кодекс України, ст. 57). Отже, аппаратура, придбана на
кошти стягнені за моральну шкоду, є власністю Володимира.
71.Задача.
Після розлучення громадянки Т. із своїм колишнім чоловіком Р. у них виник конфлікт. Р. вимагав, щоб
колишня дружина змінила своє прізвище на дошлюбне, але Т. не погоджувалася. Конфлікт затягнувся і
набув нової сили через два роки, коли Т. взяла новий шлюб і вирішила змінити прізвище сина, що жив
з нею, на прізвище нового чоловіка, яке взяла собі і вона. Але Р. не дав згоди на це. Як вирішити цей
конфлікт?
Відповідь:
Конфлікт навколо прізвища колишнього подружжя та дітей від шлюбу, який припинено, регулюється
нормами сімейного права. Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України «особа, яка змінила своє
прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим
прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище». Тому Р. не має права вимагати від Т. зміни її
прізвища після розірвання шлюбу. Щодо зміни прізвища дитини буде діяти ст. 148 Сімейного кодексу
України, яка проголошує: «У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене
за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із
батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки
та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків
щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини».
Тому в даній ситуації Т. має право з дозволу органів опіки та піклування або суду змінити прізвище
дитини на своє.
72.Задача.
Куратченко, батько двох малолітніх дітей, захопився грою у карти. Через нескінченні програші сім'я
терпіла великі нестатки. Дітям часто нічого було дати їсти. Дружина Куратченка звернулася до
керівника підприємства, де працював її чоловік, з проханням видавати його зарплатню їй. Директор
прохання задовольнив. Чи правомірним є рішення? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Рішення директора не є правомірним. Для того, щоб дружина отримувала зарплатню свого чоловіка,
вона має бути призначена його піклувальником. Але це може відбутися тільки у тому випадку, якщо
Куратченко рішенням суду буде обмежений у дієздатності. Але, як видно з умов задачі, для цього немає
підстав, визначених у ст. 36 Цивільного кодексу. Однак дружина Куратченка може звернутися до суду
на підставі ст. 180 Сімейного кодексу з вимогою про стягнення з нього аліментів на утримання дітей.
73.Задача.
Марія, яка перебувала в шлюбі з Василем, вирішила штучно перервати вагітність, незважаючи на
заперечення чоловіка. Своє рішення Марія аргументувала тим, що вагітною є вона, а не Василь, і тому
має повне право на самостійне прийняття рішення щодо аборту. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Батьківство чоловіка настає від моменту зачаття дитини, а не від моменту її народження. Виходячи з
цього, можна зробити висновок, що таке рішення дружина не може приймати самостійно, бо воно
стосується найважливіших питань життя сім'ї. Якщо рішення про штучне переривання вагітності
дружина приймає одноосібно, вона, відповідно до ч. ІІ ст. 54 Сімейного кодексу, вважається такою, що
вчинила протиправні дії. У відповідь на порушення права на батьківство (ст. 50 Сімейного кодексу)
Василь має право не тільки вимагати розірвання шлюбу, а й відшкодування моральної шкоди
відповідно до п. 2 ч. ІІ ст. 23 Цивільного кодексу.
74.Задача.
При розгляді справи про розірвання шлюбу між Антоніною та Андрієм і поділу майна виникла
суперечка щодо того, кому належать дві дуже дорогі вази. Андрій стверджував, що вони були йому
подаровані і тому є його особистою приватною власністю, а Антонина цю обставину заперечувала.
Вирішіть конфлікт.
Відповідь:
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу, усе майно, набуте на час шлюбу (крім речей особистого
користування), є об'єктом права спільної власності подружжя. Тобто Антоніні не було потреби
доводити, що вази є спільною власністю, оскільки ця обставина не потребує доказів. Якщо ж Андрій
зможе довести, що вази були йому подаровані, тоді їх слід вважати його особистою приватною
власністю відповідно до п. 2 ч. І ст. 57 Сімейного кодексу.
75.Задача.
Петров та його колишня дружина Багрова уклали правочин, згідно з яким Петров відмовлявся від
утримання своїх неповнолітніх дітей і водночас від права на частку в спільній сумісній власності
подружжя на користь дітей. У свою чергу, колишня дружина зобов'язувалася не укладати повторного
шлюбу до досягнення дітьми повноліття. Висловіть свою думку щодо відповідності цього правочину
законодавству.
Відповідь:
Згідно зі ст. 190 Сімейного кодексу, той із батьків, з ким проживає дитина (у цьому випадку Багрова), і
той із батьків, хто проживає окремо від неї (у даному випадку Петров), з дозволу органу опіки і
піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з
передачею права власності на нерухоме майно. Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає
державній реєстрації. Петров міг укласти такий договір, але за умови, що він стосувався б не всієї його
частки в спільній сумісній власності подружжя, а тільки того майна, на яке поширюється правовий
статус нерухомості. Що стосується зобов'язання, яке взяла на себе Багрова, то воно суперечить ст. 27
Цивільного кодексу, згідно з якою правочин, що обмежує правоздатність фізичної особи, є нікчемним.
76.Задача.
Радіоінженер Григорій (який був одружений), одержавши заробітну плату, придбав паяльник. Через
два місяці за свою зарплату він придбав телевізор. Ще через місяць, отримавши премію за перемогу у
професійному конкурсі, Григорій купив холодильник. Які з цих речей є особистою приватною
власністю, а які - спільною власністю? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Особистою власністю дружини або чоловіка є речі, придбані на заробітну плату, пенсію, стипендію, які
не були внесені до сімейного бюджету (за винятком речей, призначених для спільного користування і
переданих для спільного користування). Паяльник можна вважати інструментом для професійних
занять, тому він є його особистою приватною власністю. Телевізор - спільна власність, бо ним
користуються обоє з подружжя. Це ж саме стосується і холодильника, незважаючи на те, що премія є
особистою приватною власністю, оскільки вона одержана за особисті заслуги.
77.Задача.
Після реєстрації шлюбу з Валентином Олександра перейшла проживати у будинок, що належав
чоловікові. Незабаром на кошти, надані Олександрою, Валентин застрахував будинок. Через півроку
будинок зазнав значних пошкоджень від повені. Валентину було виплачено 5 тис. грн. страхового
відшкодування. Олександра вважала, що ці кошти є її особистою приватною власністю, оскільки
страхова сума була сплачена нею. Олександр стверджував, що ці кошти є його особистою приватною
власністю, оскільки було застраховане його майно. Юрисконсульт Гаврило вважав, що ці кошти є
спільною власністю подружжя. Висловіть свою думку з цього приводу.
Відповідь:
У Сімейному кодексі не визначено приналежності страхового відшкодування, одержаного за
договором страхування майна. Але це питання можна вирішити за аналогією закону. Страхове
відшкодування має належати тому, чиє майно було предметом страхування, незалежно від того, з чиїх
коштів вносилися платежі. Отже, правим є Валентин.
78.Задача.
Після служби в армії Сашко вирішив вступити до столичного ВНЗ, але це йому не вдалося. За час
складання вступних іспитів йому дуже сподобалося в Києві і він залишився у столиці. Однак усі його
спроби знайти роботу натикалися на одну перепону: всюди вимагали наявність реєстрації за місцем
проживання у Києві. Сашко зателефонував Ользі, з якою познайомився на вступних іспитах. Його
пропозиція зацікавила дівчину: вони укладають шлюб і Сашко реєструється за її адресою. Це дає йому
змогу влаштуватися на роботу, і коли він почне заробляти - віддячить Ользі тим, що протягом року
буде щомісяця сплачувати їй по 100 грн. Через місяць шлюб було укладено. Ввечері Сашко несподівано
приїхав до Ольги і поставив ультиматум раз вони подружжя, то він має право проживати в її квартирі і
ніякі гроші сплачувати не збирається. На чиєму боці закон і яке розв'язання цієї проблеми?
Відповідь:
Маємо справу з фіктивним шлюбом, але це повинен визнати суд. Сашко не має ніяких прав на
проживання в Ольги (хіба що в статусі квартиранта, за її згодою).
79.Задача.
Під час розлучення у подружжя виникла суперечка щодо розподілу майна. Чоловік наполягає, що
розподілу підлягають і золоті прикраси дружини, бо згідно закону - майно, що виникло в шлюбі, є
спільною власністю. Дружина з цим не погоджується, посилаючись на норму закону, яка говорить, що
речі індивідуального користування є роздільною власністю кожного з подружжя. Чи є шанси у жінки
залишити недоторканими усі свої прикраси?
Відповідь:
Згідно зі ст. 57 Сімейного Кодексу України коштовності є особистою приватною власністю дружини,
навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Золоті прикраси, з приводу
яких іде суперечка, залишаться у дружини.
80.Задача.
Євген, подаючи заяву про реєстрацію шлюбу до РАЦСу з Лесею, приховав від нареченої свою
судимість, наявність позашлюбної доньки і незадовільне матеріальне становище. Леся дізналася про
все це через місяць після весілля і вирішила звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу
недійсним. Чи повинен суд задовольнити позов? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
За рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним у випадках: порушення принципу
добровільності; фіктивності шлюбу; якщо він зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним
дитиною при умові, що усиновлення не було скасоване; між двоюрідними братом і сестрою; між тіткою
(дядьком) та племінником (племінницею); якщо шлюб зареєстрований з особою, яка приховала свою
тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; з особою, яка не
досягла шлюбного віку і якій не надано права на шлюб. Інших підстав для визнання шлюбу недійсним
немає. Отже, шлюб не і може бути визнаний недійсним, однак це не позбавляє Лесю права вимагати
його розірвання.
81.Задача.
Володимир, який перебував у зареєстрованому шлюбі з Іванною, зміг одружитися з Наталією. З
останньою він проживав два роки. Згодом Наталія дізналася про те, що Володимир перебуває у шлюбі
з іншою жінкою. Однак і після цього вона продовжувала жити з Володимиром. Через два роки через
хворобу вона стала непрацездатною і гостро потребувала матеріальної допомоги. Але на цей момент
Володимир уже повернувся до Іванни. Наталія звернулася до суду з позовом про стягнення з
Володимира аліментів на утримання. Суд у задоволенні позову відмовив. Чи правомірна відмова суду?
Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Право на аліменти має особа, яка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу. До
того моменту, поки Наталія не знала, що у Володимира є ще одна дружина, вона вважалася такою, що
не знала про перешкоди до укладення шлюбу. Після цього її поведінка має вважатися
недобросовісною, оскільки Наталія стала непрацездатною більш ніж через рік. Після того, як ії
поведінка стала недобросовісною, вона не має права на утримання від Володимира. Тому рішення суду
є правомірним.
82.Задача.
За два тижні до весілля Марини її дядько Олег уклав з нею договір дарування автомобіля «Мерседес» із
зобов'язанням передати дарунок відразу ж після реєстрації шлюбу. Угода було належним чином
оформлена. Вартість автомобіля у кілька разів перевищувала витрати на весілля. Але за два дні до
весілля Петро, наречений Марини відмовився від реєстрації шлюбу. У зв'язку з цим Марина поставила
перед ним вимогу відшкодувати завдаток, виплачений за оренду зали, вартість продуктів харчування,
які не підлягають зберіганню, завдаток за прокат весільного одягу, а також вимогу щодо компенсації
вартості «Мерседеса». Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Особа, яка відмовилась від шлюбу, відповідно до ч. ІІІ ст. 31 Сімейного кодексу зобов'язана
відшкодувати реальні витрати, а не гіпотетичну грошову суму, яка відповідає ціні весільного
подарунка. Тому вимоги Марини про відшкодування витрат на оренду зали, на придбання продуктів і
завдатку за прокат весільного одягу є цілком правомірними, а щодо компенсації неотриманого
подарунка - безпідставними. Не може вимагати Марина й подарунка, оскільки його отримання було
обумовлене обставиною, яка так і не настала.
83.Задача.
Валерію та Ользі при поданні заяви про реєстрацію шлюбу у РАЦСі було сказано, що реєстрація шлюбу
відбудеться тільки в тому разі, якщо наречені пройдуть медичне обстеження. За два дні до реєстрації
шлюбу нареченим було повідомлено, що вона не відбудеться, поки вони не нададуть довідки про сам
факт проходження медичного обстеження. Чи прамірна вимога працівників РАЦСу?
Відповідь:
Проходження чи непроходження медичного обстеження є особистою справою самих наречених.
Вимога про проходження медичного обстеження носить рекомендаційний характер, тому РАЦС не
може відкласти реєстрацію шлюбу до проведення такого обстеження, тобто не має права примушувати
наречених до відповідних дій.
84.Задача.
Через два тижні після подання заяви про реєстрацію шлюбу Кіндрат повідомив своїй нареченій
Степаниді, що він передумав одружуватися. Для останньої це був такий тяжкий удар, що вона наклала
на себе руки. Батьки покійної подали позов до суду, щоб Кіндрат відшкодував завдану моральну шкоду.
Кіндрат заперечував проти позову, посилаючись на ст. 31 Сімейного кодексу, якою не передбачено
відшкодування моральної шкоди особою, яка відмовилася від шлюбу. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Справді, ст. 31 Сімейного кодексу не передбачено відшкодування моральної шкоди особою, яка
відмовилась від шлюбу. Але у цьому випадку має місце скоєння злочину, передбаченого ст. 120
Кримінального кодексу, - доведення до самогубства. Отже, батьки Степаниди як потерпілі можуть
претендувати на відшкодування моральної шкоди внаслідок вчинення злочину відповідно до ч. ІІ ст. 23
Цивільного кодексу (оскільки вони зазнали душевних страждань через протиправні дії щодо дочки).
85.Задача.
Навчаючись на п'ятому курсі університету, киянин Л. одружився з однокурсницею Р., яка приїхала на
навчання із Закарпаття. Батьки Л. дали згоду на шлюб, а батьки нареченої на весілля не приїхали,
пояснюючи це транспортними складностями. Після реєстрації шлюбу Р. було зареєстровано у квартирі
чоловіка, але вона майже не бувала тут. Постійні сварки з Л. та його батьками, відмова брати участь у
веденні домашніх справ призвели до швидкого погіршення відносин. Уже через сім місяців постало
питання про неможливість сімейного життя. Що можна порадити чоловіку-невдасі, щоб вийти із
складної ситуації з найменшими втратами, адже Р. вимагає поділу майна та житлової площі?
Відповідь:
У наведеній ситуації йдеться про так званий «фіктивний шлюб». Згідно ст. 40 Сімейного кодексу України
«шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення
сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя». Таку ситуацію ми і маємо у даному випадку. Фіктивний
шлюб є недійсним. «Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є
підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а
також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України». (Ст. 45 Сімейного
кодексу України). Важливо також підкреслити, що «шлюб є недійсним від дня його державної
реєстрації». (Ст. 44 Сімейного кодексу України). Отже, порада Л. повинна бути єдина – звернутися до
суду з вимогою про визнання шлюбу недійсним у зв′язку з фіктивним характером шлюбу з боку Р.
Доказами слугуватиме відсутність сімейного життя та спільного ведення господарства. Р. не має права
на майно та житлову площу, адже, судячи з умов задачі, воно не є спільною сумісною власністю
подружжя, адже не «набуте подружжям за час шлюбу». (Сімейний кодекс України, ст. 57, 60).
86.Задача.
Віктор і Людмила познайомилися першого березня і того ж дня вирішили подати заяву до РАЦСу про
бажання укласти шлюб. Чи буде дійсним їх шлюб, якщо вони знайомі дуже невеликий термін і
фактично не знають один одного?
Відповідь:
Законодавство, зокрема Сімейний кодекс України, тривалого знайомства не вимагає і якщо немає
ніяких інших, передбачених законами перешкод, то такий шлюб може бути укледеним через один
місяць після подачі заяви і є дійсним
87.Задача.
Громадянин П. та громадянка М. звернулися до РАЦСу з проханням зареєструвати їх шлюб. Прийнявши
заяву, співробітники РАЦСу призначили строк реєстрації шлюбу через місяць після подання заяви. Але
молоді не погодилися з цим, вони пояснили, що багато років знають один одного, тому для них
додаткові роздуми не потрібні, до того ж П. - геолог, через кілька днів повинен виїжджати в експедицію
на весь польовий сезон – більше, ніж півроку. Чи можна вирішити цю проблему?
Відповідь:
Питання реєстрації шлюбу вирішуються Сімейним кодексом України. Відповідно до ст. 32 «шлюб
реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу».
Сімейний кодекс України не визначає необхідною умовою укладання шлюбу тривале знайомство. Але
ч. ІІ ст. 32 містить норму, відповідно до якої за «наявності поважних причин керівник державного
органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу» одномісячного строку.
Тривале відрядження нареченого є такою причиною, - отже, у цьому випадку керіник РАЦСу має право
дозволити «дострокову» реєстрацію шлюбу.
88.Задача.
Петро й Катерина подали заяву про укладення шлюбу. За декілька днів до реєстрації Катерина раптом
завередувала і висунула вимогу до Петра, щоб він надав їй медичну довідку, яка засвідчує, що він не
хворий на СНІД. Петро розсердився і сказав, що інформація про стан здоров'я людини є таємницею і
розголошенню не підлягає. Хто з них не правий?
Відповідь:
Особи, що беруть шлюб, згідно зі ст. 30 Сімейного Кодексу України мають бути взаємно обізнані про
стан здоров'я один одного. Вимога Катерини законна.
89.Задача.
Ваші знайомі вирішили укласти шлюб за старовинними правилами - обвінчатися в церкві, вони
звернулися до вас за порадою з цього приводу. Що ви їм порадите?
Відповідь:
Вінчання не надає шлюбу правового значення й з юридичної точки зору не може бути підставою для
виникнення взаємних прав та обов'язків. Порадьте їм обов'язково зареєструвати шлюб у РАЦСі.
90.Задача.
5 січня Денис та Марина подали до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу. 4 лютого, за два дні до весілля,
Денис повідомив Марину, що передумав одружуватися. За домовленістю між батьками приготування
до весілля повністю брали на себе батьки нареченої. На них же покладався обов'язок оплатити прокат
весільного одягу Марини. За прокат одягу було заплачено 150 грн. передоплатою, а на весілля
витрачено 5 тис. грн., з них вдалося зберегти від збитків 4 тис. (частина харчів зіпсувалася, а завдаток
залишився у музикантів). У зв'язку з цим Марина вважала, що вона має право притягнути Дениса до
цивільної відповідальності у зв'язку з витратами на весілля, до сімейної відповідальності у зв'язку з
оплатою прокату весільного одягу і право на відшкодування моральної шкоди. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Відповідно до ст. 32 Сімейного кодексу, відмова від шлюбу не є протиправною поведінкою, і тому не
може йти мова про юридичну відповідальність. До того ж, такого виду відповідальності, як сімейна, не
існує. Нема підстав і для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу. Але
витрати на оплату за прокат весільного одягу нареченої і витрачені 1000 грн. у зв'язку з приготуванням
до весілля мають бути відшкодовані.
91.Задача.
Громадянин Н. після авіакатастрофи, в яку він потрапив, частково втратив розум і за рішенням суду був
визнаний недієздатним. Але через 5 років він вийшов з лікарні, почав працювати, ще через рік
одружився. Дружину він повідомив про рішення суду, але в РАЦСі про це нічого не сказав. Два роки по
тому суд повернув дієздатність Н. Але ще через три роки дружина звернулася з позовом до суду про
визнання шлюбу недійсним, мотивуючи це недієздатністю Н. при його укладенні. Яке рішення має
прийняти суд?
Відповідь:
У даній ситуації йдеться про одруження, обставини, які цьому можуть перешкоджати, та порядок
визнання шлюбу недійсним. Відповідно до ст. 24, 38 Сімейного кодексу України реєстрація шлюбу з
недієздатною особою призводить до його недійсності. Тому, на перший погляд вимоги дружини є
законними. Але слід врахувати норму ст. 40 Сімейного кодексу України, яка проголошує, що «шлюб не
може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які
засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю». Таким чином, суд
швидше за все відмовить дружині у її позові, і вона за бажанням може вимагати розірвання шлюбу в
загальному порядку.
92.Задача.
В якій із нижченаведених ситуацій має місце порушення принципу добровільності шлюбу:
Ситуація 1. 20-річна Світлана, яка була вагітною від Івана, заявила останньому, що накладе на себе
руки, якщо той не візьме з нею шлюб. Шлюб між ними було зареєстровано.
Ситуація 2. 29-річна Надія, зневірившись у невдачах щодо влаштування особистого життя, погодилася
на пропозицію 50-річного Феофана взяти з ним шлюб.
Ситуація 3. 22-річна Галина, яка з раннього дитинства потерпала від матеріальної скрути, погодилася
на пропозицію Германа, заможного чоловіка, одружиться з ним.
Ситуація 4. Батьки Ольги заявили останній, що зречуться її, якщо вона не побереться з багатим Юрієм.
Дочка врешті-решт дала на це згоду.
Відповідь:
У першій ситуації має місце примушування до шлюбу, оскільки вимога шлюбу була зумовлена
погрозою настання негативних наслідків. Тому тут порушений принцип добровільності шлюбу.
У другій ситуації згода на шлюб була дана від безнадії, а в третій - через матеріальну скруту. Тут нема
порушення принципу добровільності.
У четвертій ситуації порушено принцип добровільності шлюбу, незважаючи на те, що примушування
має місце тільки щодо однієї з осіб, котрі взяли шлюб.
93.Задача.
Відомо, що результати творчої та інтелектуальної діяльності є об'єктами цивільних відносин і
підлягають правовій охороні. У голові професора Маркова виникли геніальні наукові ідеї. Чи
охороняються вони авторським правом?
Відповідь:
Ні. Авторське право охороняє не ідеї, а наукові твори, якщо вони матеріалізовані у літературній формі.
94.Задача.
17-річний Георгій отримав велику спадщину. Через кілька тижнів тяжко захворів і опинився у лікарні.
Близьких родичів у нього не було. За пропозицією медсестри, яка знала про те, що Георгію залишилося
жити недовго (він про це не знав), він взяв з нею шлюб. Медсестра розраховувала стати спадкоємцем
за Георгієм. Але через місяць з'ясувалося, що лікарі помилилися з діагнозом. За позовом Георгія, який
дізнався про справжні наміри медсестри, шлюб визнали недійсним. Через тиждень він вирішив
продати частину майна, отриманого в порядку спадкування, і за виручені кошти поїхати для
продовження лікування за кордон. Однак нотаріус відмовився посвідчити договір купівлі-продажу
нерухомості. Чи правомірна відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Як видно з умов задачі, медсестра уклала шлюб з неповнолітнім без наміру створити сім'ю. Тобто
бажання укласти фіктивний шлюб було тільки з боку жінки. Тому поведінка Георгія не була
протиправною, і відповідно до ч. II ст. 34 Цивільного кодексу, набута Георгієм повна цивільна
дієздатність після визнання шлюбу недійсним за ним збереглася. Отже, відмова нотаріуса
неправомірна.
95.Задача.
Яна за час перебування у шлюбі зі Степаном побудувала будинок, придбала дорогі меблі та автомобіль.
Після 15 років подружнього життя Степан виїхав з дому на власному автомобілі у невідомому напрямі й
не повернувся. Всі спроби встановити його місце перебування виявилися безрезультатними. У зв'язку з
цим за заявою Яни Степана було визнано безвісти відсутнім. Через два роки після цього Яна вирішила
продати будинок і звернулася до нотаріуса із проханням посвідчити договір купівлі-продажу. Нотаріус
прохання виконав. Дайте правовий аналіз ситуації.
Відповідь:
Як видно з умов задачі, будинок належав подружжю на праві спільної сумісної власності. Визнання
громадянина безвісти відсутнім передбачає встановлення опіки над його майном. Опікун цього майна
може його відчужувати тільки з метою погашення боргів безвісти відсутнього і надання утримання
особам, яких за законом безвісти відсутній зобов'язаний утримувати. Степана, згідно з нормою ч. І ст.
46 Цивільного кодексу («Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її
постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років...») необхідно
оголосити померлим.
Але навіть якби таке рішення суду і було прийняте, то, згідно з ч. II ст. 47 Цивільного кодексу,
нерухомість не може бути відчужена протягом 5 років з дня набуття рішенням суду законної сили. Не
може бути взяте до уваги і те, що Яна втратила право власності на ½ автомобіля, тобто це не означає,
що їй стало належати більше ніж ½ будинку.
96.Задача.
За час перебування в шлюбі Ірина і Федір придбали житловий будинок. Він був зареєстрований на
Ірину. У свідоцтві про право власності на будинок було вказано, що власником будинку є Ірина. Після
смерті Федора у нього залишилося двоє дітей - син і дочка та вдова Ірина. Заповіт складено не було.
Незабаром померла й Ірина. Син весь час проживав з матір'ю, а дочка ще за життя батька - окремо.
Заяву про прийняття спадщини ні син, ні дочка не подавали, як після смерті батька, так і після смерті
матері. Хто успадкує будинок?
Відповідь:
Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не
спростовує презумпції належності його до спільної власності подружжя. Отже, після смерті Федора мала
успадковуватися частина будинку. Оскільки дочка не подала заяву про прийняття спадщини, а син і
вдова проживали із спадкодавцем, то вони мають вважатися такими, що прийняли спадщину. Тобто
після смерті спадкодавця вдові мало належати 3/4 будинку, а синові - 1/4 будинку. Аналогічна ситуація
склалася і після смерті Ірини. Тобто весь будинок має успадкувати син, оскільки дочка не прийняла
спадщину.
97.Задача.
Сергія та Наталію було позбавлено батьківських прав щодо сина Петра. Через 5 років після цього
Сергій помер, не залишивши заповіту. Наталія вважає, що вона є єдиною спадкоємицею першої черги
за Сергієм, бо між Петром та Сергієм припинився юридичний зв'язок з того моменту, коли батька було
позбавлено батьківських прав. Проаналізуйте ситуацію.
Відповідь:
Справді, в разі позбавлення батьків батьківських прав між ними і дітьми припиняється правовий
зв'язок. Але відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу, діти, щодо яких батьків було позбавлено
батьківських прав, не входять до числа осіб, котрі усуваються від права на спадкування. Тому Петро
разом з Наталією є спадкоємцями першої черги і можуть успадкувати частину майна, що залишилося
після смерті спадкодавця.
98.Задача.
Валерія було позбавлено батьківських прав щодо його сина Василя. Через місяць Василь отримав як
подарунок від бабусі двокімнатну квартиру. Через рік суд виніс рішення про поновлення Валерія у
батьківських правах. Через два дні після винесення судового рішення Василь загинув в автомобільній
катастрофі. Чи може Валерій спадкувати за сином? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Мають право на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені
батьківських прав, якщо їхні права будуть поновлені на час відкриття спадщини. Однак на час
відкриття спадщини рішення суду про поновлення Валерія у батьківських правах ще не набуло
законної сили. Тому Валерій не може спадкувати за Василем.
›
‹
Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду
завантаженого документу.
Право/ громадянська освіта
Завантажити документ
Будь ласка, оцініть матеріал!
6
0
Оцінки користувачів ?
Залишити свій коментар:
Опублікувати коментар
Показати всі останні дії
Служба підтримки (безкоштовно):
0-800-331-031
Адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська,
будинок 82, офіс 256
Контакти: info@vseosvita.ua
Перевірити офіційність документа можна за посиланням,
Не отримувати повідомлення
Підвищення
Інструменти
Інструменти
кваліфікації
педагога
для учнів та батьків
Вебінари
Методичне літо
Вхід для учня
Курси
Бібліотека
Марафони
Конференції
Розробки
ЗНО
Семінари
Тести
Репетитори
Марафони / Інтенсиви
Уроки
Олімпіади
Перевірка документів
Електронний журнал
Конкурси
Спецпропозиція
ЗНО
Реєстр виданих сертифікатів
Школи
Інше
Репетитори
Магазин
Блоги
Новини
Архів
Кабінет психолога
Оголошення
Політика конфіденційності
QR-коди
Партнерська програма
Угода користувача
Курси для всіх
Передбачення
Зворотний зв’язок
Олімпіади
Презентація «Всеосвіти»
Усі матеріали, розміщені на сайті, створені авторами або
Запит на інтерв’ю
Конкурси
Активувати PRO-акаунт
розміщені користувачами, публікуються виключно з метою
Вакансії
Інформація про журнал
ознайомлення. Авторські права на матеріали належать їх
Друзям «Всеосвіти»
Генератор новорічних
листівок
увівши номер виданого документа. Перелік виданих
Інформація
документів про підвищення кваліфікації можна переглянути
за посиланням.
законним авторам. Часткове або повне копіювання матеріалів без
Команда «Всеосвіти»
дозволу авторів заборонено!
Гриф МОН України «Схвалено для використання в освітньому
процесі»
Рекордсмен книги
Конструктор тестів (лист ІМЗО від 04.10.2021 №22.1/12-Т-651)
рекордів України
Конструктор уроків (лист ІМЗО від 04.10.2021 №22.1/12-Т-652)
© 2017-2021 Видавець: ТОВ «Всеосвіта»
Facebook
Youtube
Viber
Telegram
Instagram
0