Генетичний моніторинг у людських спільнотах { Підготував Грибинець Тарас Моніторинг — система постійного спостереження за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обгрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки. Гене́тика — це наука про спадковість і мінливість ознак організмів, методи управління ними та організацію спадкового матеріалу. ГЕНЕТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ — це систематичне спостереження за станом генофонду популяції, що дає змогу оцінювати наявний мутаційний процес та прогнозувати його зміни. За допомогою моніторингу можна: а) визначати спрямованість спадкової мінливості в популяціях людини; б) визначати частоту деяких мутацій та інтенсивність мутаційного процесу; в) проводити «інвентаризацію» та створювати реєстр спадкових захворювань людини; г) прогнозувати кількість людей зі спадковими захворюваннями; д)оцінювати шкідливий вплив мутагенних чинників середовища. Генетичний моніторинг здійснюють у таких напрямах фенотипічний моніторинг – спостереження за частотою домінантних мутацій біохімічний моніторинг - виявлення біохімічних порушень цитогенетичний моніторинг - спостереження вивчення частоти хромосомних та геномних мутацій молекулярно-генетичний моніторинг розробляють з метою виявлення генетичних порушень моніторинг архівних документів - для визначення темпів мутаційного процесу за змінами частот летальних мутацій Зчеплене зі статтю успадкування хвороб { Мускульна дистрофія Дальтонізм Відсутність потових залоз Гіпоплазія зубної емалі Пальці з перетинками Чому родинні шлюби небажані? У сучасному суспільстві родинні шлюби порівняно рідкісні. Однак є області, де в силу географічних, соціальних, економічних або інших причин невеликі контингенти населення протягом багатьох поколінь живуть ізольовано. У таких ізольованих популяціях частота родинних шлюбів зі зрозумілих причин буває значно вище, ніж в звичайних «відкритих» популяціях. Справа в тому, що більшість відомих рецесивних захворювань зустрічається досить рідко, і випадковий збіг носія одного і того ж генетичного дефекту в обох подружжя також представляє рідкісна подія. Якщо ж в шлюб вступають родичі, то ймовірність такого збігу різко збільшується. Пояснюється це досить просто. Адже кровні родичі – це родичі, у яких, по крайній мірі, одного, частіше двох, а іноді і більше число спільних предків. Так, наприклад, у двоюрідних брата і сестри одні і ті ж дідусь і бабуся. Кожна людина є носієм одного-двох шкідливих рецесивних генів. Тому той патологічний ген, який був у бабусі чи дідуся, цілком міг передатися обом їх онукам, які в цьому випадку будуть носіями одного і того ж шкідливого гена, отриманого із загального джерела. Тому у дітей від таких подружніх пар набагато частіше виявляються різні рецесивні захворювання, а вагітності частіше закінчуються мимовільними абортами і мертвонароджених, ніж в неспоріднених шлюбах. Є таке поняття, як коефіцієнт інбридингу . У рідних дядька та племінниці він становить 1/8, у двоюрідних братів і сестер - 1/16, у троюрідних 1/32, у четвероюродних - 1/64. Це говорить про те, що чим далі спорідненість, тим менше схожих, однакових генів у генетичному апараті кожного родича. З чого випливає, що при кровних шлюбах ймовірність появи хворого потомства безпосередньо залежить від ступеня споріднення подружжя.