allLabs

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" МЕТОД НЕЛІНІЙНОЇ РАДІОЛОКАЦІЇ. ПОШУК ЗАКЛАДНИХ ПРИСТРОЇВ ЗА ДОПОМОГОЮ НЕЛІНІЙНОГО РАДІОЛОКАТОРА "КАТРАН" Інструкція до лабораторної роботи № 1 з курсу: "Методи та засоби технічного захисту інформації" . . . для студентш спец1альност1: 125 - "Кібербезпека" Львів-2020 2 Метод нелінійної радіолокації. Пошук закладних пристроїв за допомогою нелінійного радіолокатора "Катран". Інструкція до лабораторної роботи No 1 з курсу "Методи та засоби технічного захисту інформації" для студентів спеціальності 125 - "Кібербезпека". Укладачі: Л. Т. Пархуць, М.Ю. Костяк. - Львів: НУ "ЛП", 2020. - 28 с. Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н., професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач Відповідальний за випуск: Рецензент: Дудикевич В. Б., д.т.н., проф. Хома В.В., д.т.н., професор Затверджено на засіданні кафедри захисту інформації Протокол № 1 від 27.08.2020 р. © 2012 Видання перше © 2020 Видання друге, перероблене з Мета роботи - ознайомитися з методом нелінійної радіолокації, методикою роботи з нелінійними радіолокаторами, навчитися виявляти закладні пристрої за допомогою нелінійного радіолокатора "Катран". ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ Вступ Протидія промисловому і економічному шпигунству є безперервним процесом розвитку методів і засобів захисту інформації внаслідок появи нових загроз. Існує постійна небезпека безкарного використання загроз протягом деякого проміжку часу, оскільки виявлення нових загроз, як правило, здійснюється вже після їх появи. Розроблений на початку 80-х років новий технічний засіб - радіолокатор нелінійний (РН) (або нелінійний локатор) - дозволив суттєво зменшити цей час за рахунок ефективного виявлення засобів технічної розвідки (ЗТР): радіопередавачів з мікрофонами (радіомікрофони), радіоелектронних пристроїв перехоплення телефонних повщомлень (телефонні радіотранслятори), телевізійних систем вщеоспостереження тощо, які побудовані з використанням сучасної елементної бази. 1. Основи теорії нелінійної радіолокації Антена РН опромінює об'єкт для виявлення наявності електронних компонентів. Коли сигнал випромінювання зустрічає на своєму шляху напівпровідникові з'єднання (діоди, транзистори тощо), він повертається на гармонійних частотних рівнях внаслідок нелінійних властивостей даних з'єднань. Проте, основною проблемою РН є помилкові відгуки, оскільки місця з'єднання або дотику двох різних металів, окислення також викликають гармонійні сигнали відгуку РН внаслідок їх нелінійних характеристик. Такі з'єднання назвемо помилковими (природними). На рис. 1 наведена вольт-амперна характеристика (ВАХ) справжнього 1 . . . помилкового нашвпровщниюв. а) б) Рис. 1. Вольт-амперні характеристики б) помилкового напівпровідника а) справжнього, 4 Внаслідок відмінності в нелінійних характеристиках справжнього і помилкового напівпровідників, відгуки на другій і третій гармоніках будуть мати різну інтенсивність. Коли РН опромінює справжній напівпровідник, відгук на другій гармоніці сильніший, ніж на третій. Помилковий напівпровідник дає сильніший відгук на третій гармоніці. На рис. 1, б показано цей ефект. Якісний РН має здатність порівнювати величину сигналів на другій і третій . . гармоніках. Ця властивість допомагає користувачею вщр1зняти справжю напівпровідники від помилкових (рис. 2). б) а) Рис. 2. Порівняння другоі та третьоі гармонік на дисплеі РН "Оріон": б) помилковий напівпровідник а) справжній, Проте, ця властивість, як правило, впливає на вартість нелінійного радіолокатора, оскільки в цьому випадку він повинен мати два приймачі. Для РН, що працює на другій і третій гармоніках важливо, щоб приймальні канали були добре ізольовані, відкалібровані і не впливали на роботу один одного. Випробування великої кількості нелінійних радіолокаторів з усього світу показали, що більша частина з них не має хорошої радіочастотної ізоляції. Це означає, що справжній напівпровідник може мати сильний відгук на третій гармоніці, а помилковий - на другій. Тому, навіть із РН, який працює на двох . . . гармошках досить часто важко розр1знити справжю 1 помилкою р - п -переходи. Ефект загасання Багато фахівців у галузі інформаційної безпеки покладаються на "ефект загасання" при ідентифікації напівпровідникових з'єднань (рис. З). Якщо відбувається прослуховування демодульованого аудіовідгуку вщ напівпровідника, тоді при наближенні до нього антени РН відбудеться значне зменшення шумів. При віддаленні антени шум посилиться і досягне нормального рівня. Аудіошум має найменшу величину безпосередньо над напівпровідником і мінімальний рівень - в стороні від нього. При наближенні антени РН до . . . . помилкового нашвпровщника аудюсигнал може посилитися 1 досягти максимуму безпосередньо над ним або в деяких випадках рівень шуму зменшиться як у випадку з цим напівпровідником. При віддаленні антени аудіошум досягне нормального (власного) рівня. 5 14 -15 -5 15 2.5 Рис. З. Діаграма аудіосигналу від а) справжнього і б) помилкового напівпровідників Дуже важливо зрозуміти, що в основі теорії "ефекту загасання" лежить дуже простий процес. Загалом, якщо РН випромінює немодульований сигнал, тоді в цьому випадку гармонійний сигнал, який приймається також буде немодульований, що і виражається в звуковому "ефекті загасання". Аудіодемодуляція, що є необхідною для "ефекту загасання", може бути реалізована як в імпульсних, так і в РН постійного випромінювання. Застосування демодуляції аудіосигналу в нелінійних радіолокаторах При роботі з РН часто можливо не тільки виявляти електронні пристрої, але й -визначити 1х тип шд час прослуховування демодульованого аудюсигналу. Наприклад, при виявленні працюючого магнітофону можна почути аудіосигнал від голівки звукозапису. Крім цього, якісний РН забезпечує прослуховування синхронізованого відеосигналу при виявленні більшості дешевих відеокамер. При використанні РМ-демодуляції іноді можна почути характерні періодичні або інші особливі звуки, що зумовлені перемиканням фази у працюючих електронних пристроях. Тому, важливим етапом при використанні РН є практика, яка дозволить легко розшзнавати характерю звуки, що властию певним електронним пристроям. Якщо виявлено помилковий напівпровідник, користувач легко визначить його, прослуховуючи аудіосигнал і одночасно здійснюючи на нього фізичний вплив (зазвичай ударом по стіні кулаком або гумовою киянкою). Помилковий напівпровідник "відгукнеться" в навушниках тріском. При силовому впливі на справжній напівпровідник оператор нічого не почує. Нелінійний радіолокатор повинен забезпечувати якісну аудіодемодуляцію як у АМ-, так і в РМ режимах, щоб використати її можливості для ідентифікації з'єднань. У нелінійному радіолокаторі "Оріон" реалізований режим постійного випромінювання з РМ-модульованим тоном частотою 1 кГц. Використання цього . .. .. методу дозволяє досягнути велико� дальност1 виявлення закладних пристро1в за умови, що оператор може кваліфіковано оцінювати РМ-демодульований сигнал високоякісного приймача. У той час як дисплей може показувати незначний відгук, який можна вважати за підвищення фону, а одночасне прослуховування тону б аудюсигналу однозначно показує на нелінійне з'єднання. Використання РМ модульованого тону дозволяє значно покращити можливості виявлення ЗТР нелінійним радіолокатором при умові, що приймач має якісний аудіодемодулятор і хорошу ізоляцію від передавача. Проте, режим модульованого тону не забезпечує однозначної можливості розрізняти справжній напівпровідник від помилкового. Неперервне та імпульсне випромінювання Більшість нелінійних радіолокаторів - пристрої, які випромінюють неперервний сигнал у вузькій смуз1 частот. Проте, існує невелика кількість РН, яю використовують імпульсний режим, що має свої переваги. Перевагою імпульсного режиму є менше споживання струму за умови хорошої конструкції передавача. Наприклад, приймач отримує сигнали з частотою, яка . . достатня для людського зору 1 слуху, 1 вимикає передавач на досить тривал1 штервали. Ця характеристика зменшує вимоги до ємності акумуляторів 1 струмоспоживання. Крім цього, для реалізації "ефекту загасання" приймач нелінійного радіолокатора безперервного випромінювання повинен мати якісні . . .. шдсилювач низько� частоти 1 демодулятор. З іншого боку, способом демодуляції аудіосигналу є випромінювання в імпульсному режимі. Якщо частота повторення імпульсів вища за межу чутливості, тоді для хорошої якості демодуляції достатньою буде проста схема амплітудної модуляції. Немає значення, яке випромінювання використовує нелінійний радюлокатор, якщо він забезпечує гарний прийом аудіосигналу і є простим у використаню. Частотна несумісність Більшість РН працюють на одній фіксованій частоті, деякі мають кілька каналів. Через зростання кількості засобів радіозв'язку та урядового регулювання радіочастот нелінійні локатори з обмеженою частотою випромінювання часто конфліктують з іншими електронними пристроями. Якщо нелінійний радіолокатор працює на зайнятій частоті, його показники можуть бути випадковими і ненадійними. Тому РН повинен працювати в досить широкому діапазоні частот і автоматично знаходити вільні канали для власної роботи. Рівень потужності та чутливість Оцінювати РН можна за параметром випромінюваної потужності, оскшьки ця характеристика порівняно легка для сприйняття. Проте, дуже важливо зрозуміти, що чутливість приймача так само важлива, як і потужність передавача. Нелінійний локатор з низькою потужністю випромінювання і якісним приймачем може мати кращ1 характеристики щодо виявлення, ніж потужний локатор з поганим 7 приймачем. Слід мати на увазі, що потужний локатор може вивести з ладу електронні прилади і навіть завдати шкоди здоров'ю людей! Тому малопотужні РН можуть мати кращі характеристики, ніж потужні, якщо перші мають кращі приймачі. Нелінійний локатор "Оріон" забезпечує можливість значно збільшити дальність виявлення за рахунок обробки вихідного сигналу з приймача (використовує цифрову обробку сигналу для поліпшення чутливості приймача). Оператор може вручну програмувати рівень посилення обробленого сигналу для оптимізації режиму роботи РН. Алгоритм автоматичного керування потужністю, який використовує РН "Оріон" дозволяє автоматично зменшувати потужність випромінювання для того, щоб оператор мав змогу оцінити відгук від напівпровідникового з'єднання. Коли . . . . потужюсть вщгуку сигналу зменшується - потужюсть випромшювання передавача повертається до первинного значення. Завдяки цим характеристикам (управління рівнем посилення сигналу з цифровою обробкою і автоматичний контроль потужності) РН "Оріон" дуже простий у використанні, операторові не потрібно постійно регулювати РН під час пошукових робіт. Ергономічні характеристики Під час роботи з нелінійним локатором важливим моментом є наявність дисплею для оцшки показниюв. На деяких РН дисплей знаходиться на блоці прийомопередавача, який переноситься за допомогою ременя на плечі або шиї оператора. Це рішення вважають найменш ефективним для відображення інформації через необхідність стеження за показаннями одночасно із переміщенням антени над р1зними поверхнями. Деякі РН мають дисплей, що розміщений на рукоятці. Це вдосконалення, але якщо дисплей невиразний (типу рідкі кристали (РК), то складно зчитувати показники під час роботи з антеною. Найкращим типом дисплею є яскравий дисплей, який розташований на корпусі антени. Показники з такого дисплея легко зчитувати з різних кутів огляду. Вбудований в корпус антени дисплей дозволяє . . . користувачею одночасно зчитувати показники 1 перем1щати антену. Якщо у оператора немає можливості легко зчитувати дані з дисплею, якість пошукових робіт знижується внаслідок погіршення інтерпретації рівнів гармонік. Для забезпечення ефективної роботи РН повинен бути простий і зручним у використаню. Помилкові спрацьовування нелінійного локатора На практиці використовуються різноманітні електронні пристрої отримання інформації, що не є радіопередавачами. У цьому і полягає перевага нелінійного 8 локатора, який може виявляти 1 визначати м1сце розташування будь-яких . . .. електронних пристрош, незалежно ВІД того, працюють вони чи НІ. Найбільш поширена проблема, що виникає при роботі з нелінійним локатором, це помилкові спрацьовування (відгуки). Звичайні побутові електронні пристрої (телефони, електронні годинники) викликають спрацьовування РН, оскільки вони містять електронні компоненти. Такі відгуки зазвичай легко ідентифікуються. Проте, бувають "складні" випадки, коли відгуки спричиняють металеві предмети, що не містять електронних компонентів. Тому якісний нелінійний локатор повинен . . . . . розр1зняти справжю нашвпровІДники ВІД помилкових. 2. Класифікація нелінійних локаторів, функціональні та експлуатаційні особливості Збільшення об'єму та вартості інформації з обмеженим доступом призводить до зростання ризику несанкціонованого доступу до неї. Все більшого поширення набувають випадки застосування закладних пристроїв. Виявлення закладок потребує проведення спеціальних обстежень та спеціальних перевірок із використанням активних і пасивних пошукових пристроїв. Серед засобів виявлення закладних пристроїв, які мають в своєму складі напівпровідникові елементи, особливу увагу викликають нелінійні локатори. В табл. 1 наведені функціонально-алгоритмічні особливості та логічні умови виконання функцій за їх призначенням нелінійними радіолокаторами щодо пошуку радіоелектронних засобів технічної розвідки. Таблиця І м Р й Н щодо пошуку радіоелектронних засобів Критерії виконання функці за призначення технічної розвідки Функціонально-алгоритмічні особливості та логічні умови виконання функцій за призначенням Застосування Порівняння Амплітуда Системні функції мехаючних впливш сигналусигнашв вщгуку Пошук за призначенням РН № під час фільтрації вщгуку на другій та максимуму щодо пошуку ЗТР другої гармоніки, сигналу третій гармоніках перевипромінюваної перевищує граничний сигналу, що вщгуку фоновими випромшюється ршень об'єктами Виявлення (детектування) + 1. сигналів ЗТР Визначення місця + + розташування ЗТР 2. (локалізація) + Ідентифікація ЗТР за (сигнал на другій результатами анашзу + + гармоніці на 30З. сигналу-вщгуку, наявного . . в зою опромшювання 40 дБ вищий, ніж на третій) антени РН 9 За характером випромінювання зондувального сигналу (ЗС) РН поділяють на: неперервні, ЗС яких неперервно випромінюються впродовж всього термшу проведення робіт з виявлення, локалізації та ідентифікації ЗТР; імпульсні, ЗС яких є радіоімпульсами. За кількістю гармонік ЗС, що аналізуються, поділяються на РН з прийманням: тільки другої гармоніки ЗС; . .. .. друго� та третьо� гармошки; комбінаційних частот (в таких РН передавач випромшює кшька ЗС з частотами, що відрізняються). Для порівняння та оцінки можливостей РН рекомендується застосовувати кількісні та якісні експлуатаційні параметри. Кількісні експлуатаційні параметри: дальність виявлення еталонного імітатора (ЕІ); розміри зони одночасного обстеження; розрізнювальна здатність РН; швидкодія РН; відносна чутливість у побічних каналах виявлення; час неперервної роботи. Якісні експлуатаційні параметри - ергономічні показники РН. До основних ергономічних показників РН належать: - мас0-габаритні параметри; - можливість зміни довжини штанги антенної системи РН; . . .. - види шдикацн виявлення; - наявність регулювання чутливості та потужності РН; - наявність додаткових режимів роботи РН; - параметри електроживлення РН; - конструктивні особливості; - комплектація РН; - супроводжувальна документація на РН тощо. Принцип роботи нелінійних локаторів (НЛ чи РН) базується на опроміненні . . . нашвпровщникових елементш, що входять до складу закладок, зондуючим надвисокочастотним (НВЧ) сигналом та аналізі перевипромінених сигналів. ЗС - це синусоїдальний сигнал (отже у ньому відсутні інші гармоніки окрім першої). При попаданні цього сигналу на напівпровідникові елементи на їх р-п переходах виникають сигнали з подвійною, потрійною та вищими частотами, які ми називаємо відповідно другою та третьою гармонікою. Дані відбиті сигнали приймаються антеною локатора і вимірюються рівні сигналів на 2-ій та З-ій гармонщ1. Нелінійний локатор здатний виявити закладні пристрої, що перебувають в робочому режимі, режимі очікування та неробочому стані. Узагальнена структура нелінійного локатора представлена на рисунку 4. 10 Блок керування Блок індикації Вибір робочої частоти Світлова індикація Вибір режиму передавача Звукова індикація Приймально-передавальний блок Блок живлення Акумулятор Живлення від мережі 220 Антенний блок Генератор надвисокочастотних сигналів Передавальна антена Приймач надвисокочастотних сигналів Приймальна антена Підсилювач надвисокочастотних сигналів Рис. 4. Узагальнена структура нелінійного радіолокатора . . Основним недошком нелінійних радюлокаторш є наявюсть хибних спрацювань, ЯКІ виникають, якщо елементи конструкцій примІщень МІСТЯТЬ . . структури, ЯКІ є схожими до структур нашвпровщникових елементш. Основні функціональні та експлуатаційні ознаки нелінійних локаторів наведені на рисунках 5, б відповідно. Функціональні ознаки Кількість приймачів відбитого зондуючого сигналу Режим роботи передавача Потужність передавача Постійний З одним приймачем З двома приймачами Малопотужний Імпульсний Комбінований Потужний Рис. 5. Класифікація нелінійних радіолокаторів за функціональними ознаками За кількістю приймачів відбитого зондуючого сигналу нелінійні радіолокатори поділяються на локатори з одним або двома приймачами. Якщо у локаторі є один приймач ("Роднік-ПМ", "Лотос", "Обь"), тоді він налаштовується на частоту 2 f для прийому другої гармоніки відбитого сигналу, де f - робоча частота нелінійного локатора. Якщо локатор має два приймачі ("NR-µ", "Катран", "Лорнет"), тодІ вони налаштовуються на частоти 2 f та З f для прийому відповідно другої та третьої гармонік відбитого сигналу. 11 Експлуатаційні ознаки Конструктивне виконання Режим живлення Портативні Живлення від мережі 220 Стаціонарні Живлення від акумуляторів Комбіноване живлення Наявність додаткових функцій Багатосегментні світлодіодні індикатори Звукові сигналізатори змінного тону Режим прослуховування сигналів, що транслюються засобами перехоплення за межі контрольованої зони Можливість зміни робочої частоти РН Рис. 6. Класифікація нелінійних радіолокаторів за експлуатаційними ознаками з: За режимом роботи передавача нелінійні радіолокатори поділяються на локатори - постійним ("Роднік-ПМ", "Енвіс"); - імпульсним ("Лотос", "Октава", "Циклом-М"); - та комбінованим ("NR-µ", "Люкс", "Катран") режимами роботи. При постійному режимі роботи локатора передавач випромінює безперервний сигнал невеликої потужності (0,3 . . . 5 Вт). При імпульсному режимі роботи локатора передавач випромінює імпульсний сигнал з максимальною потужністю від 150 до 400 Вт, проте, середня потужність такого сигналу значно менша за потужюсть передавача, що працює в постійному режимі (0, 1 . . . 2 Вт). Комбінований режим роботи локатора дозволяє працювати передавачу як в постійному, так і в імпульсному режимі. За потужністю передавача нелінійні локатори поділяються на малопотужні та потужні. Діапазони значень потужності для них відповідно становлять О.З-З Вт і 3-5 Вт для локаторів з постійним режимом роботи та 1 50-250 Вт і 250-400 Вт для локаторів з імпульсним режимом роботи. За формою конструктивного виконання РН подшяються на портативн1 (переносні) та стаціонарні (рамкові). Портативні ("NR-µ", "Лотос", "Катран") призначені для пошуку пристроїв несанкціонованого отримання інформації в будівельних конструкціях та предметах інтер'єру. Стаціонарні ("Циклон-М") призначені для здійснення контролю внесення або винесення будь-якої радіоелектронної апаратури. За режимом живлення нелінійні радіолокатори поділяються на ті, що живляться від мережі ("Циклон-М", "Лотос"), ті, що живляться від акумуляторних батарей ("Люкс"), та з комбінованим режимом живлення ("Лорнет 24", "Катран"). За наявністю додаткових функцій виділяються локатори з багатосегментними світлодіодними індикаторами ("Катран"), звуковими сигналами змінного тону 12 ("Люкс"), з режимом прослуховування акустичних сигнашв ("Лорнет") та з можливістю зміни робочої частоти локатора ("NR-µ"). Порівняльний аналіз нелінійних локаторів за основними наведеними класифікаційними ознаками дозволяє запропонувати наступні рекомендації. Зважаючи на кількість приймачів, кращими для пошуку є РН з двома приймачами. Це пояснюється тим, що зондуючий сигнал на кратних гармоніках перевипромінюється не лише р - п -переходом (що є елементом закладки), а й МОМ (метал-оксид-метал) структурою (завадові об'єкти типу іржавих елементів будівельних конструкцій). Достовірно відокремити завадовий об'єкт від р - п переходу можна лише знаючи різницю потужностей відбитого сигналу на заданих гармошках. Щодо режиму роботи передавача, кращим для пошуку є РН з комбінованим режимом роботи, який дає змогу оператору переналаштовувати локатор на роботу в приміщеннях, що відрізняються будівельними особливостями. До переваг імпульсного режиму слід віднести більшу проникаючу здатність ЗС у будівельні конструкції та зменшене споживання струму. Серед недоліків цього режиму слід зазначити складність пошуку прихованих об'єктів у будівельних . . . конструкщях за умови розташування за ними прим1щення, яке м1стить елементи з р - п -переходами або джерела надвисоких частот 2 f та З f . Цього недоліку позбавлені РН з постійним режимом роботи, але галузь їх застосування обмежена малою проникаючою здатюстю. Зважаючи на потужність передавача, кращими для пошуку є потужні радіолокатори тому, що потужні РН не потребують демонтажу підвісних стель, двостороннього дослідження масивних елементів інтер'єру а також забезпечують впевнений пошук у товщі будівельних конструкцій. В свою чергу малопотужні потребують двостороннього огляду будівельних конструкцій і не гарантують виявлення екранованих об'єктів та об'єктів зі спеціальними фільтрами, що знижують нелінійну ефективну поверхню шуканого об'єкту. Режим живлення . Живлення від мережі змінного струму може мати часове обмеження щодо безперервної роботи. Період роботи РН від акумуляторів залежить від режиму роботи передавача. Комбінований режим передбачає живлення локатора . . . вщ мереж� та акумуляторш. Додаткові функції. Використання багатосегментних світлодіодних індикаторів дозволяє зорова визначати потужність відбитого сигналу тої чи іншої гармоніки для подальшої ідентифікації знайденого об'єкту. Використання звукових сигналів змінного тону дозволяє на слух визначати потужність сигналу на окремо взятій гармоніці. Режим прослуховування сигналів . . дозволяє при опромшеню зондуючим сигналом закладного пристрою почути у навушниках акустичний сигнал, який на даний момент знімається закладним пристроєм. Можливість зміни робочої частоти f дозволяє забезпечити наменший рівень завад на частотах 2 f та З f . Покращення пошукових та експлуатаційних характеристик нелінійних локаторів . . можливо за рахунок застосування автоматичного переналаштування передавачш 1 приймачів на частоту з меншим рівнем завад, застосування автоматичного регулювання потужност� зондуючого сигналу, застосування антен з круговою поляризацією, застосування бездротових навушників та ергоном1чних приладш світлової індикації. На рис. 7 наведено зовнішній вигляд кількох сучасних нелінійних локаторів. а) б) в) г) д) е) Рис. 7. Сучасні нелінійні радіолокатори: а) OIOON NJE-4000, б) NR-mju, в) NR-900EМ, г) Лорнет, д) SEL SP-61/M "Катран", е) "Онега-23" 3. Деякі особливості характеристик нелінійний радіолокаторів Основні відмінності між сучасними нелінійними радіолокаторами полягають у їхніх тактико-технічних характеристиках (ТТХ) (п. 2), але існує ще декілька важливих експлуатаційних відмінностей. Особливістю "Циклон-МІА" є те, що при збереженні вс1х ТТХ РН "Обертон" вдалося різко знизити енергоспоживання і мас0-габаритні показники. Так, при габаритах електронного блоку 44xl23xl 72 мм 1 мас1 1,2 кг потужюсть 14 випромінювання в імпульсі складає 250-300 Вт, а типове значення споживаного струму - 1 50 мА від джерела живлення 1 2 вольт. Застосування пучкова-імпульсного режиму випромшювання дозволило суттєво знизити енергетичне навантаження на оператора. Існує ще одна важлива особливість "Циклон-МlА". Як відомо користувачам радіолокаторів "Орхідея", "Обертон" і NR-900, при імпульсному характері випромінювання в їх схемотехнічних рішеннях реалізований принцип прийому та формування звукового сигналу відгуку від об'єкта, що є характерним для РН з безперервним випромінюванням типу "Super Scout", "Brum". Це призводить до того, що при максимальній чутливості приймача радіолокатора оператор постійно знаходиться під впливом його шумів. Крім того, при пошуку рівень сигналу відгуку наростає до максимуму поступово при наближенні до об'єкта і далі спадає при віддаленні від нього. Розподіл рівня . .. сигналу за координатами при цьому нагадує криву, яка називається в геометрн Локоном Аньєзі з дуже пологою вершиною (рис. 8). В результаті зона невизначеності місця розташування об'єкта на площині збільшується, а це означає зменшення точності локалізації об'єкта. Зона виявлення ЗТР в моделях з класичним формуванням сигналу відгуку Зона виявлення ЗТР в радіолокаторах серії " Циклон" Рис. 8. Характеристика виявлення об 'єкту нелінійним локатором: 1) з кл асичним формуванням сигналу прийому відгуку, 2) для локаторів серіі ''Циклон" Додаткова помилка у визначенні точного місця розташування об'єкта може виникати і за рахунок суб'єктивного відчуття оператора, який змушений на слух приймати рішення про координати максимального сигналу відгуку при малій крутизні його розподілу. Такий спосіб формування сигналу відгуку присутній у РН з безперервним випромінюванням, оскільки він дозволяє не тільки виявити, але й ідентифікувати простий радіомікрофонний передавач (РМП), якщо останній перебуває в активному (включеному) режимі, завдяки можливості прослуховування акустичного сигналу від об'єкта на гармоніці частоти радіолокатора. Щодо імпульсних радіолокаторів, то режим прослуховування тут неможливий, а постійна присутність шумів приймача лише заважає роботі оператора, приводячи до втоми за рахунок постійного впливу на органи слуху 1 призводить до зменшення точності локалізації об'єкта. 15 Зважаючи на фізику роботи виробів, в радіолокатора серії "Циклон" застосовано дещо інший спосіб формування сигналу прийому відгуку. В ньому реалізовано принцип, коли на виході приймача при відсутності об'єкту навіть на його максимальної чутливості повністю відсутній і шумовий акустичний сигнал. При наявності об'єкта і відгуку від нього навіть на великій відстані оператор чує звуковий сигнал постійного рівня (інтенсивності). На рис. 8 показана залежність розподілу інтенсивності сигналу при виявленні об'єкта і зона виявлення в моделях з класичним формуванням сигналу відгуку (1) і для локаторів "Циклон" з новим способом формування сигналу прийому відгуку (2). При дуже великій глибині регулювання чутливості - 60 дБ плавно, це дозволяє суттєво підвищити точність виявлення (див. рис. 8) і становить lсм за діаметром зони виявлення об'єкта, тоді як в класичному режимі ця зона складає 5 см. При цьому оператор позбавлений впливу постійних шумів приймача під час роботи. Це додатково призводить до зручності роботи оператора. Використання світлових лінійних індикаторів в якості основної функції визначення координати призводить до ще більшої помилки визначення місця розташування, бо вуха людини чутливіші, ніж аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) для світлових індикаторів. 4. Модель радіолокаційного спостереження в умовах нелінійної радіолокації та основні параметри нелінійного об 'єкта На основі експериментальних і фізичних представлень процес спостереження в умовах нелінійної радіолокації є схожим до традиційної локації для випадку спостереження об'єктів з активним відгуком у режимі розшзнавання, при цьому рівняння нелінійної радіолокації буде мати вигляд: (1) де Рнпр - потужюсть вщгуку об'єкта на N -ій гармонщ1 у місці розташування приймальної антени радіолокатора; �ипр. - потужність випромінювання РН; коефіцієнт підсилення антени випромінювання РН; Gнпр. - Gвипр. - коефіцієнт підсилення приймальної антени РН на N -ій гармонщ1; л, = с / f довжина хвиш випромінювання РН (еквівалентна частоті, де с - швидкість світла, f - частота випромінювання РН); r - відстань до об'єкта; N - номер гармоніки, яку приймає радюлокатор; Gнпр - коефіцієнт шдсилення еквівалентної приймальної антени нелінійного об'єкта; . .. коефіцієнт шдсилення еквшалентно1 антени випромінювання нелінійного об'єкта; К1 (тн ) - частотно залежний коефіцієнт 16 загасання зондуючого сигналу РН в середовищі розповсюдження; К2 ( тн ) частотно залежний коефіцієнт загасання сигналу N -ої гармоніки від об'єкта в середовищі розповсюдження; с;н ( m, �ипр. ) - коефіцієнт нелінійного перетворення для N -ої гармоніки, який залежить від частоти й потужності випромінювання РН. Аналіз виразу (1) показує, що потужність на гармоніках, яка випромінюється об'єктом (а це означає, що і ефективність виявлення при інших умовах) зростає при збільшенні потужності випромінювання локатора �ипр . , зниження частоти його випромінювання f і номеру отриманої гармоніки N . Крім цього, чим нижча частота випромінювання РН, тим менші значення мають коефіцієнти загасання К1 , К2 , що також призводить до збільшення потужності сигналу від об'єкта. Суттєвою відмінністю нелінійної радіолокації від класичного спостереження (виявлення) об'єктів з активним відгуком є пряме перетворення падаючої на об'єкт енергії зондуючого сигналу в енергію вищих гармонік. У зв'язку з цим модель радіолокаційного спостереження (виявлення) в умовах нелінійної радіолокації можна класифікувати як спостереження з напівактивним відгуком, що пов'язана з відсутністю споживання енергії об'єктом від спеціального джерела живлення. Його особливостями є дуже мале значення коефіцієнта нелінійного перетворення ( с;н < < 1) і залежність від частоти та потужності зондуючого сигналу радіолокатора. Вольт-амперна характеристика будь-якого нелінійного елементу розкладається в ряд Тейлора у вигляді апроксимованого степеневого поліному. Тоді вихідний струм на вплив гармонійного вхідного сигналу буде мати вигляд: івих ( t) = іо + ае Jt) + де: ( t ) + re: ( t ) + . . . (2) Нелінійним об'єктом називають об'єкт, що має нелінійну ВАХ - діоди, транзистори, м1кросхеми, контакти метал-оксид-метал (МОМ-діод). До найпростішого нестабільного МОМ-діоду відноситься і класичний двоокис заліза 1ржа. . . . Більшість нашвпровщникових приладш, що використовуються в радюелектронних пристроях отримання інформації транзистори, дюди, мікросхеми, - мають характеристики, які є близькими до квадратичних. Щодо природних МОМ-діодів - іржавих частин металу або їх контактів, - ідентифікація будується на припущенні кубічної залежності їх ВАХ, коли в (2) відсутні похідні парного порядку. Дане припущення не має фізичних підстав, оскільки навіть штучними технологічними прийомами неможливо створити ідеальну квадратичну або кубічну залежність ВАХ. Природний контакт двох металів або іржа є елементом з механічно нестабільним " р - п -переходом", а отже і з нестабільною ВАХ, яка в даному випадку залежить від . . . ус1х параметрш навколишнього середовища, що автоматично впливає на чутлиюсть . . . . .... до З ОВНІШНІХ параметрш крутизни та 11 похщних. 17 5. Нелінійний радіолокатор SEL SP-6 1/M "КАТРАН" Нелінійний радюлокатор "КАТРАН" призначений для пошуку І виявлення . . .. електронних пристрош, що знаходяться як в активному, так І у виключеному стаю. Робота РН "Катран" базується на властивості напівпровідникових елементів . . . . . .. випромшювати другу І третю гармошки при опромшеню Іх зондувальним сигналом надвисокої частоти (НВЧ). Максимальний відгук від напівпровідникових елементів спостерігається на другій гармоніці ЗС. При опроміненні окисних плівок, що утворею природним шляхом, максимальний відгук спостерігається на третій гармоніці ЗС. Радіолокатор "КАТРАН" проводить аналіз відгуків об'єктів, що опромінюються як за другою, так і за третьою гармоніками ЗС. Це дозволяє надійно ідентифікувати . . . . . .. електроню пристроІ та природю окисю нашвпровщники. Нелінійний радіолокатор "КАТРАН" проводить автоматичний пошук найкращого частотного каналу прийому, вільного від перешкод, що дозволяє працювати з даним приладом навіть у складній електромагнітній обстановці. Застосування цифрової обробки сигналу, дозволяє оптимізувати алгоритми обробки сигналш І одержати максимальну чутлиюсть. У детекторі передбачені різні види модуляції сигналів, що випромінюються: безперервне випромінювання несучої частоти (рис. 9, а); частотна модуляція несучої частоти, Fм = І кГц (рис. 9, б). імпульсна модуляція несучої частоти зі шпаруватістю імпульсів З, fт = І кГц, т = 0,3 мс (рис. 9, в). Це дає можливість не тільки виявляти електронні пристрої, але й, при певних . .. навичках, визначати Іх тип при прослуховуваню. а) б) в) Рис. 9. Види модуляціі сигналів, що випромінюються: а) безперервне випромінювання несучоі частоти, б) частотна модуляція несучоі частоти, в) імпульсна модуляція несучоі частоти Детектор "КАТРАН" дозволяє прослухувати активні ЗТР, у тому чисш й з прикриттям переданої інформації, використовувати ефект акустозав'язки для полегшення пошуку закладних пристроїв. 18 5. 1. Технічні параметри РИ "КАТРАН" Види сигналу, що випромінюється: безперервне випромінювання несучої частоти; імпульсна модуляція несучої частоти зі шпаруватістю 3, fт = l кГц, т = 0,3 мс ; частотна модуляція несучої частоти: Fм = l кГц . Несуча частота фіксована з кроком 0,5 МГц у діапазоні: 890 ... 895 Мгц. Вибір частоти здійснюється автоматично. Передбачено можливість автоматичного вибору і випромінювання зондуючого сигналу на несучій частоті, що має мш1мум перешкод у тракті приймача 2-ї гармоніки. Максимальна потужюсть випромшювання в безперервному режим� випромінювання: не більше 2 Вт. Потужність випромінювання регулюється за допомогою вбудованого атенюатора, що має чотири положення: 2 Вт; 0,6 Вт; 0, 1 6 Вт; 0,08 Вт. Реальна чутливість радіоприймальних пристроїв: не менше мінус 130 дБ. Частоти налаштування радіоприймальних пристроїв дорівнюють подвійній та потрійній частоті передавача. Динамічний діапазон приймального тракту: не менше 75 дБ. Час безперервної роботи від літій-іонного акумулятора: не менше 2,5 години. Вага виробу: а) телескопічна штанга з антеною і кабелем: 0,9 кг; б) приймальнопередавальний блок з акумулятором: 2,2 кг. Умови експлуатації: температура навколишнього середовища: 5 .. .40° С. - атмосферний тиск: не менше 450 мм. рт. ст. 5. 2. Склад нелінійного радіолокатора "КАТРАН" Нелінійний радіолокатор "Катран" складається з блоків 1 пристроїв, яю перераховані у табл 2. С клад приладу "Катран" Найменування Приймально-передавальний блок з пультом керування, зарядним пристроєм і 1 ременем для перенесення 2 Антенний блок № Таблиця 2 К-сть 1 1 з Телескопічна штанга 1 4 Мережевий блок живлення 1 5 Кабель живлення від мережевого блоку 1 б Акумулятор (знаходиться всередині приймально-передавального блоку) 1 19 Блок-схема приладу наведена на рис. 10. 1 7 2 5 з С✓ 220 в Рис. 1 О. Блок-схема РН "Катран": 1) пульт керування, 2) приймально-передавальний блок; З) мережевий блок живлення; 4) блок індикаціі; 5) телескопічна штанга; 6) антенний блок; 7) акумулятор. 5. 3. Конструкція РИ "Катран" Зовнішній вигляд мережевого блоку живлення та гвинта регулювання сили обертання антени наведено на рис. 1 1, а зовнішній вигляд нелінійного радіолокатора "КАТРАН" та приймально-передавального блоку зображений на рис. 1 2, рис. 13 . . ВІДПОВІДН О . Мережевий шн Роз'єм для під'єднання шнура живлення а) Рис. 11. Зовнішній вигляд РН "Катран": а) мережевого блоку живлення, б) гвинта регулювання сили обертання антени б) 20 Приймально-передавальний блок Пульт управління Телескопічна штанга Блок антен Блок індикації Рис. 12. Зовнішній вигляд РН "Катран" Кри шка акумуляторної батареї Вимикач Роз'єм для під'єднання навушників Роз'єм для під'єднання шнура живлення Рис. 13. Зовнішній вигляд приймально-передавального блоку РН "Катран" 5.4. Пульт керування РИ "Катран" Пульт керування РН "Катран" призначений для вибору режимш роботи детектора "Катран". Пульт керування складається з: - корпусу, у якому розташована плата керування; 21 клавіш керування режимами роботи; світлодіодів індикації режиму роботи. Зовнішній вигляд пульта керування РН "Катран" наведений на рис. 14. RX ТЕSТ RSSI ВАТ CW 2ND FМ 3RD АМ t..40DE тх Рис. 14. Зовнішній вигляд пульта керування РН "Катран" Клавіші керування виконують наступні функції: VOL MODE АМ FM cw RSSI RX регулювання рівня гучності демодульованого сигналу + 11 11 - голосніше, 1 1 - 11 - тих�ше; вибір режиму роботи передавача і приймача: прослуховування демодульованого відгуку другої і третьої гармоніки при зондуванні об'єкта несучою з імпульсною модуляцією, прослуховування демодульованого відгуку другої і третьої гармонік при зондуванні об'єкта несучою з частотною модуляцією, прослуховування демодульованого відгуку другої і третьої гармонік при зондуванні об'єкта немодульованою несучою, прослуховування в навушниках (динаміку) звукових імпульсів, частота проходження яких пропорційна рівневі сигналу від другої або третьої гармоніки, вибір радіоприймального тракту; 2ND радіоприймальний тракт, що аналізує відгук 2 гармоніки (включено якщо горить світлодіод); 3RD радіоприймальний тракт, що аналізує відгук З гармоніки (включено якщо горить світлодіод); дискретне регулювання вихідної потужності передавача __-i (0,08 Вт; О, 16 Вт; 0,6 Вт; 2 Вт); Стан роботи апарату відображають світлодіоди TEST сигналізація про несправності роботи приладу; ВАТ сигналізація про стан акумуляторних батарей. 22 5.5. Призначення основних вузлів і блоків РИ "КАТРАН" Приймально-передавальний блок здійснює: - Перевірку працездатності системи фазового автоналаштування частоти (ФАНЧ) детектора. При несправності індикує світлодіод "TEST". - Аналіз частотного завантаження радіоприймального пристрою який проводиться при кожному включенні радіопередавача РН. Тому, під час роботи при появі сигналу-завади, необхідно періодично виключати радіопередавач і включати його, таким чином здійснюючи вибір оптимальної частоти випромінювання, що забезпечує найкращу чутливість і дальність виявлення . . . нашвпровщникових елементш. - Формування СХЧ - сигналу з обраним видом модуляції. - Прийом і цифрову обробку сигналів другої та третьої гармоніки. Одночасна індикація рівнів сигналів другої й третьої гармонік дозволяє впевнено . . . . . вщр1зняти сигнали штучних нашвпровщниюв, що входять до складу електронних пристроїв, від природних корозійних, що виникають при окислюванні місць . . з ' єднань р1зних металш. - Демодуляцію відгуків другої і третьої гармонік, посилення їх до рівня, який необхідний для прослуховування як у навушники, так і на внутрішньому динаміку. В РН "Катран" передбачена можливість регулювання підсилення до 20 дБ. Прослуховування демодульованих сигналів здійснюється по-черзі оператором. - Індикація рівня сигналів другої й третьої гармонік. - Заряд і контроль функціонування внутрішньої акумуляторної батареї. Зовнішній вигляд блоку індикації РН "Катран" показаний на рис. 1 5. Червоні світлод іоди 2-га гармоніка Зелені світлодіоди З-тя гармоніка Рис. 15. Зовнішній вигляд блоку індикаціі РН "Катран" 23 6 . Заходи безпеки при роботі із РИ "Катран" 1. За вимогами електробезпеки детектор відноситься до класу захисту 1. 2. До роботи із приладом допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки при роботі з електроприладами й радіовимірювальними приладами. 3. У випадку використання детектора з іншими приладами необхідно з'єднати їх . . корпуси 1з заземленим затискачем електромереж�. 4. Розкривати корпус детектора, який включений в мережу, забороняється. 7. Заряд і заміна акумулятора 8. 1. Заряд літій-іонного акумулятора, що входить у комплект детектора, здійснюється автоматично в процесі роботи РН "КАТРАН" з використанням мережевого блоку живлення. При цьому світлодіод "ВАТ" на пульті керування індикує зеленим кольором, якщо акумуляторна батарея не повністю заряджена. 2. Підзарядку акумулятора можна здійснювати і при виключеному приймально передавальному блоці. Для цього необхідно приєднати кабелем живлення мережевий блок живлення до приймально-передавального блоку. Не включаючи приймально-передавальний блок, включити блок живлення. При цьому світлодіод "ВАТ" індикує зеленим кольором, якщо йде процес зарядки акумулятора, і - не індикує, якщо акумулятор повністю заряджений. 3. При роботі в автономному режимі від акумуляторної батареї світлодіод "ВАТ" не індикує, якщо батарея заряджена та індикує червоним кольором, якщо батарея розряджена. 4. Для заміни акумуляторної батареї необхідно зняти кришку за напрямком стрілки (див. рис. 13) і витягнути акумуляторну батарею. 5. Вставка акумуляторної батареї здійснюється у зворотній послідовності. ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРИОЇ Р ОБОТИ 1. Підготувати РН ,,Катран ,, до роботи : а) вийняти комплект РН "Катран" із сумки. При транспортуванні приладу при від'ємній температурі повітря необхідно, не включаючи його, витримати прилад при кімнатній температурі не менш 30 хв; б) для роботи РН від акумуляторної батареї включити РН "КАТРАН" вимикачем живлення на приймально-передавальному блоці (див. рис. 13); . . . в) проконтролювати ввімкнення приладу за індикацією СВІТЛОДІОДІВ , ЯКІ розташовані на пульті керування (див. рис. 14); 24 г) при необхідності прослуховування сигналу відгуку в навушниках вставити штекер навушників в гніздо (див. рис. 13), яке розташоване на приймально передавальному блоці; д) направити антену вбік від оператора; е) включити клавішею ТХ мінімальну потужність випромінювання. При цьому автоматично вибирається канал прийому з мінімальним рівнем перешкод. ж) встановити на пульті керування необхідну потужність передавача, режим випромінювання й режим роботи радіоприймального пристрою. з) навести антену на довільний електронний пристрій і прослідкувати за показами індикатора. Зробити відповідні висновки та занести їх до звіту; и) при наявності в контрольованому приміщенні електромережі 220 вольт, рекомендується підводити електроживлення до РН "КАТРАН" від мережевого блоку, що входить у комплект поставки. Для цього одним кінцем приєднати кабель живлення до гнізда живлення мережевого блоку (див. рис. 1 1 ), а іншим кінцем приєднати кабель живлення до гнізда живлення на приймально передавальному блоці. (див. рис. 13); к) ввімкнути в електромережу 220 вольт мережевий блок живлення; л) ввімкнути мережевий блок живлення мережевим вимикачем (див. рис. 1 1) і приймально-передавальний блок вимикачем живлення (див. рис. 13). При цьому буде відбуватися автоматична зарядка акумуляторної батареї. Подальшу роботу проводити відповідно до пунктів в) .. .з); м) Після завершення роботи вимкнути мережевий блок живлення і приймально передавальний блок, витягнути вилку шнура живлення з мережі 220 В. 2. Здійснити по шук З ТР (етал онного імітатора): а) підготувати прилад до роботи (див. завд. 1); б) при можливості, забрати з контрольованого прим1щення ус1 електрони� пристрої; в) провести пошук ЗТР, який захований в контрольованому приміщенні (закладний пристрій встановлює викладач перед початком роботи); г) за показами індикатора зробити висновок про типи р - -п-переходів, які наявні . .. .. в закладному пристро�, занести 1х у зют; д) визначити максимальну відстань до закладного пристрою, на якій детектор виявляє його. Дослід провести для всіх режимів вихідної потужності; е) вимкнути живлення закладного пристрою і повторити виконання п. д); ж) помістити закладний пристрій (у ввімкненому режимі) в екранований корпус і повторити виконання п. д) (результати виконання п. д) . . . ж) оформити у вигляді табл. 3). 25 Резуль тати процесу виявлення ЗТР РН "Катран" Значення вихідної потужності, В т Таблиця З Максимальна відстань до ЗТР, м Активний ЗТР 0,08 0, 1 6 0,6 2 В имкнений ЗТР 0,08 0, 1 6 0,6 2 Активний ЗТР у екранованому корпусі 0,08 0, 1 6 0,6 2 з) визначити вплив різного типу перегородок (гіпсова/цегляна стіна, дерев'яні/металеві двері, меблі тощо) на виявлення закладного пристрою. Навести отримані результати рівнів сигналу (кількість засвічених поділок на індикаторі) без перешкод і з перешкодами; и) дослідити залежність виявлення закладного пристрою від режиму роботи приймально-передавального блоку (RSSI, CW, АМ, FM). Навести отримані результати рівнів сигналу для кожного режиму роботи при фіксованій відстані до закладного пристрою; к) зробити висновки, що випливають з виконання даної роботи. Домашня підготовка до роботи 1. Ознайомитися з основними теоретичними відомостями. 2. Порівняти РН "Катран" із сучасними нелінійними радіолокаторами, визначити його переваги та недоліки. З. Ознайомитися із методикою пошуку засобів технічної розвідки нелінійними радюлокаторами. 4. Оформити перелік місць ймовірного встановлення ЗТР з метою ефективного їх пошуку. 26 Робота в лабораторії 1. Підготувати РН "Катран" до роботи. 2. Здійснити пошук ЗТР (еталонного імітатора), який приховано встановлює викладач перед початком роботи. З. Оформити звіт до лабораторної роботи. ЗМІ СТ ЗВІТУ 1. Мета роботи. 2. Короткі теоретичні відомості. З. Повний текст завдання. 4. Опис РН "Катран". 5. Опис умов проведення експерименту. б. Навести перелік місць ймовірного встановлення ЗТР у лабораторії. 7. Результати виконання завдання (обгрунтувати наявність 2 і/або З гармошки . .. сигналу у довшьному електронному пристро�; результати процесу виявлення ЗТР (еталонного імітатора), які подають у вигляді табл. З; детально описати вплив різного типу перегородок (гіпсова/цегляна стіна, дерев'яні/металеві двері, меблі тощо) на виявлення закладного пристрою із наведенням рівнів сигналу; пояснити різницю виявлення закладного пристрою від режиму роботи приймально-передавального блоку (RS SI, CW, АМ, FM) РН "Катран", навести отримані результати рівнів сигналу для кожного режиму роботи при фіксованій відстані до закладного пристрою). 8. Висновки. Контрольні запитання 1. Галузь застосування нелінійних раділокаторів. 2. В чому полягає відмінність між природнім та штучним р - п -переходом, спосіб розрізнення їх нелінійним локатором? З. Зобразити ВАХ справжнього та помилкового напівпровідника. 4. Принцип використання значень відгуку на 2-й та 3-й гармоніках. 5. В чому полягає "ефект загасання" при ідентифікації напівпровідникових з'єднань? Зобразити графічно. б. Чим зумовлені помилкові спрацьовування нелінійних радіолокаторів? 7. Які Ви знаєте функціональні особливості РН? 8. Перерахувати експлуатаційні особливості РН. 9. Як поділяють нелінійні радюлокатори за характером випромшювання зондувального сигналу? 1 О. Які Ви знаєте сучасні радіолокатори? 1 1. Від яких параметрів залежить модель радіолокаційного спостереження в умовах нелінійної радіолокації? 27 1 2. Навести ТТХ нелінійного радіолокатора "Катран". 13. Які рівні потужності випромінювання має РН "Катран"? 14. Заходи безпеки при роботі із РН "Катран" Р Е КОМЕ НДОВАНА ЛІТЕ РАТУРА 1. Хорев А. А. Методь1 и средства поиска злектроннь1х устройств перехвата информации / А. А. Хорев. 2. Катран. Портативнь1й обнаружитель полупроводниковь1х злементов. Руководство по зксплуатации ЕЛКБ 4644 1 5.810 РЗ. 3. Лобашев А. К. Нелинейнь1е локаторь1 и особенности их применения для поиска закладнь1х устройств / А. К. Лобашев // Специальная техника. - 2006. - No 6. 4. Томас Джонс. Обзор технологии нелинейной локации. Перевод Корнилова С. Ф. І Джонс Томас // Специальная техника. - 1 998. - № 4-5. 5. Семенов Д. В. Нелинейная радиолокация: концепция "NR" / Д. В. Семенов, Д. В. Ткачев // Специальная техника. - 1 998. - № 4-5. 6. Кириченко В. С. Аналіз функціональних та експлуатаційних особливостей нелінійних локаторш І В. С. Криченко, С. І. Войцех // Современнь1е информационнь1е технологии. Информационная безопасность. - С. 1-3. 7. Вернигоров Н. С. Принцип обнаружения обьектов нелинейнь1м локатором І Н. С. Вернигоров // Журнал "Конфидент". - 1 998. - №4. 8. Вернигоров Н. С. Некоторь1е особенности характеристик нелинейнь1х локаторов І Н. С. Вернигоров, Кузнецов Т. В., Усольцев А. А. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://vikhr.ru/pagel6l42l. 9. НД ТЗІ 1.4-002-08 Радіолокатори нелінійні. Класифікація. Рекомендовані методи та засоби випробувань. І U(t) = Ит cos шt НАВЧАЛЬНЕ В ИДАННЯ Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 1 з курсу: "Методи та засоби технічного захисту інформації" . . . для студентш спец�альност�: 1 25 - "Кібербезпека" Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н., професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач lвux робоча и Національний університет "Львівська політехніка" t НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ ПАРАМЕТРІВ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ ТА ОЦІНКИ МОЖЛИВОСТЕЙ НЕЛІНІЙНОГО РАДІОЛОКАТОРА Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 2 з курсу: "Методи та засоби технічного захисту інформації" . . . для студент1в спец1альност1: 125 - "Кібербезпека" Львів-2020 2 Методи випробувань параметрш для поршняння та оц1нки можливостей нелінійного радіолокатора. Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи No 2 з курсу "Методи та засоби технічного захисту інформації" для студентів спеціальності 125 Кібербез пека. Л. Т. Пархуць, М.Ю. Костяк. - Львів: НУ "ЛП", 2020. - 18 с. Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н., професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач Відповідальний за випуск: Дудикевич В. Б., д.т.н., проф. Рецензент: Хома В.В., д.т.н., професор Затверджено на засіданні кафедри захисту інформації Протокол № 1 від 27.08.2020 р. © 2012 Видання перше © 2020 Видання друге, перероблене з ЗМІСТ 1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ........................................................................................... 4 1.1. Терміни та визначення ........................................................................................ 4 2. РЕКОМЕНДОВАНІ МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ НЕЛІНІЙНИХ РАДІОЛОКАТОРІВ ................................................................................................... 5 2.1. Загальні положення ............................................................................................. 5 2.2. Зовнішній огляд нелінійного радіолокатора ...................................................... б 2.3. Перевірка функціонування нелінійного радіолокатора та підготовка до проведення вимірювань ........................................................................................ 7 2.4. Рекомендований порядок вимірювання експлуатаційних параметрів нелінійного радіолокатора .................................................................................... 7 2.4.1. Вимірювання напряму макситмальноі" чутливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 2.4.2. Вимірювання дальності виявлення еталонного імітатора ...................... 8 2.4.3. Вимірювання розмірів зони одночасного обстеження нелінійного радіолокатора .................................................................................................. 8 2.4.4. Вимірювання розрізнювальноі" здатності РН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 2.4.5. Вимірювання швидкодіі"РН ....................................................................... 10 2.4.5. Вимірювання відносноі" чутливості РН у побічних каналах виявлення ... 1 О 2.4. 7. Вимірювання часу неперервноі"роботи..................................................... 10 2.4.8. Рекомендований порядок оформлення результатів випробувань ........... і і 3. ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ ...................................................... 13 3.1. Домашня підготовка до роботи......................................................................... 13 3.2. Робота в лабораторії .......................................................................................... 13 ЗМІСТ ЗВІТУ................................................................................................................ 16 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ .................................................................................... 16 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ......................................................................... 16 4 Мета роботи - навчитися визначати основні критерії оцінки можливостей нелі нійних радіолокаторів, ознайомитися та опанувати на практиці методи випробувань (вимірювання значень експлуатаційних параметрів) нелінійних радіолокаторів. 1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ 1. 1. Терміни та визначення У даній інструкції до лабораторної роботи використовуються наступні терміни та визначення: Антенна площина - площина випромінювання антени радіолокатора нелінійно го (РН). Відносна чутливість у побічних каналах виявлення - відносний рівень відліку . . . . . .. на шдикатор1 ршня сигналу друго� гармошки шд час спрямовування антени повз еталонного 1мпатора, порівняно з рівнем, коли еталонний 1мпатор розміщений у . . .. напрям� максимально� чутливост�. Вісь антени РН - перпендикуляр до антенної площини, який проводять через . . .. .. центр антени 1 є прямою перетину азимутально1 та кутом1сцево1 площин антени. Дальність виявлення еталонного імітатора - це максимальна відстань між центром антенної системи РН та еталонним імітатором у напрямі максимальної чут ливості РН, на якій при максимумі потужності випромінювання РН та відсутності інших відбивальних об'єктів (пристроїв) у зоні опромінення, максимальний відлік . . . . . . . . .. на шдикатор1 ршня сигналу друго� гармон1ки утрич1 перевищує ВІДЛІК на цьому ш. . . дикатор1 за вІДсутност� еталонного 1мпатора. Еталонний імітатор (ЕІ) - спеціальний нелінійний розсіювач, що має ефекти вність нелінійного перетворення випромінення, близьку до ефективності типових радіоелектронних засобів технічної розвідки, і використовується для вимірювання значень експлуатаційних параметрів РН. Зона одночасного обстеження РН - це фігура на об'єктній площині, що розта. . . . шована на вІДсташ половини дальност� виявлення ВІД центру антени, утворена точ. . . . . . ками розм1щення еталонного 1мпатора, на яких ВІДЛІК на шдикатор1 ршня сигналу . . . . .. друго� гармошки удюч1 зменшується поршняно з максимальним значенням. Індикатори рівня (ІР) - відлікові пристрої РН, за допомогою яких визначаються рівні випромінюваної потужності та сигналів, відбитих від об'єктів (пристроїв), що виявляються. Напрям максимальної чутливості РН - напрям від центру антени на еталон ний імітатор, з якого забезпечується максимальний відлік на індикаторі рівня другої гармошки. Об'єктна площина - поверхня, на якій розташовано еталонний імітатор. Радіолокатори нелінійні - технічні засоби виявлення, ідентифікації та локаліза ції радіоелектронних засобів технічної розвідки, що приховано (несанкціоновано) вбудовані в будівельні конструкції, предмети інтер'єру, меблі тощо. Розрізнювальна здатність РН - це мінімальна відстань між двома однаковими 5 еталонними імітаторами, що знаходяться на об'єктній площині на відстані половини . . . . . дальност� виявлення ВІД центру антени, ПІД час посшдовного виявлення яких на шдикаторі рівня РН можна спостерігати роздільно відлік кожного з них. Час неперервної роботи - це час неперервної роботи передавача РН з одним . . змшним комплектом електроживлення, протягом якого дальюсть виявлення зменшується удюч1. Швидкодія РН - це кількість незалежних виявлень еталонних імітаторів за оди ницю часу. 2. РЕКОМЕНДОВАНІ МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ НЕЛІНІЙНИХ РАДІОЛОК АТОРІВ 2. 1. Загальні положення У НД ТЗІ 1.4-002-08 "Радіолокатори нелінійні. Класифікація. Рекомендовані ме тоди та засоби випробувань" наведено рекомендовані методи випробувань парамет рів для порівняння та оцінки можливостей (вимірювання значень експлуатаційних параметрів) радіолокаторів нелінійних. У нормативному документі сказано, що під час вимірювання експлуатаційних параметрів РН (випробувань) рекомендується ви користовувати наступні засоби випробувань: - штатив для кріплення РН (або його складових); - еталонний імітатор (ЕІ); - джерело напруги керування ЕІ (генератор імпульсів); - вим1рювач частоти; - засоби вимірювання довжини (лінійка, рулетка тощо); - годинник. Схема рекомендованого ЕІ, що рекомендується застосовувати під час вим1рю вання значень експлуатаційних параметрів РН наведено на рис. 2.1. J1 Lвібратора 'L 1 11м1<rн L2 1ІМКГІ-І ID2 С1 Рис. 2.1. Еталонний імітатор. Схема електрична принципова б Схема ЕІ складається з двох діодів Dl та D2 (наприклад, BAS81, або будь-яких інших високочастотних кремнієвих діодів SМD конструктивного виконання), які . . . .. вюмкнею паралельно до джерела керуючо1 напруги, що подається через коакс1альний роз'єм Л . Паралельне ввімкнення на частотах джерела керуючої напруги забез печується котушками індуктивності L 1 та L2, які ізолюють діоди один від одного на робочих частотах РН. Під час проведення випробувань необхідно дотримуватись вимог, що вказані в технічних умовах (ТУ), технічній документації (ТД) або в керівництві з експлуатації на РН, який випробують і на засоби випробування, що використовуються для ви пробувань. Додатково до рекомендованих вимог наведених у цьому НД ТЗІ можуть бути встановлені додаткові умови випробувань, які повинні бути наведені в ТУ (ТД). Вимірювання параметрів РН проводять у нормальних кліматичних умовах згідно з ІЕС 60721-2- 1- 1 Ed.1.1, якщо інше не передбачено ТУ (ТД). Вимоги безпеки при проведенні випробувань повиню відповідати ДСТУ ISO/IEC 17025 :2006 (ISO/IEC 17025:2005, IDT). Порядок відбору зразків та їх кількість для випробувань визначає орган із сертифікації або основний споживач. Випробування РН з метою вимірювання значень їх експлуатаційних параметрів проводяться вимірювальними лабораторіями, що атестовані у порядку, визначеному законодавством у сфері мет рологічної діяльності. Сертифікаційні випробування РН проводяться випробуваль ними лабораторіями, що акредитовані в порядку, визначеному законодавством у сфері підтвердження відповідності. Вимірювання експлуатаційних параметрів РН рекомендується здійснювати у . . . . прим1щеню, що вщповщає наступним вимогам: - наявність у ньому будь-якої електронної техніки на відстані не менше З метрів від місця розташування антени РН. При необхідності застосування вимірювального або керуючого електронного обладнання, його слід розташувати за стінкою із радіо поглинального матеріалу. Підведення необхідних сигналів безпосередньо до місця випробувань виконується екранованими кабелями; - відсутність відліків на індикаторі рівня прийнятих сигналів РН під час ввімк нення усіх засобів випробування. 2.2. Зовнішній огляд нелінійного радіолокатора Перед проведенням випробувань слід перевірити РН: . . . . - вщповщюсть комплектност�, маркування, позначень на перемичках та кнопках згідно з ТД, або керівництвом з експлуатації на РН; . . . - вщсутюсть мехаючних пошкоджень; . . . - закршлення та плавюсть ходу ручок керування 1 перемикальних кнопок; - чіткість перемикання та фіксації перемикачів; - цілісність, якість ізоляції й закріплення кабелю живлення та сигнальних кабелів (при наявності); . . . - справюсть та чистоту високочастотних входІВ 1 виходІВ 1 шших зовюшюх 7 . з ' єднувачш. 2.3. Перевірка функціонування нелінійного радіолокатора та пщготовка до проведення вим1рювань . . Наданий на випробування РН повинен бути укомплектований технічною доку ментацією в обсязі, необхідному для проведення випробувань показників призна. .. . .. . . . чення ВІДПОВІДНО до шструкцн з експлуатацн тощо. Якщо РН, що наданий на випробовування, до початку вимірювань знаходився в кліматичних умовах, яю вІДрізняються від нормальних для даного клімату, його не обхідно витримати в нормальних кліматичних умовах не менше 12 годин, якщо ін ший термін не зазначено в ТУ (ТД) на даний РН. Відновлювані джерела електроживлення РН повинні бути повністю заряджені. Необхідно підготувати РН до роботи і увімкнути його відповідно до вимог ін струкції з експлуатації РН. Початкове позиціювання РН перед вимірюваннями ре комендують виконувати у такому порядку: - ЕІ закріпити на діелектричному щиті (ДЩ), вертикально встановленому в при міщенні, на висоті (1... 1,2) м над підлогою; - антену РН встановити на штативі таким чином, щоб її вісь була перпендикуля рна до ДЩ (об'єктної площини) і спрямована на центр ЕІ. За допомогою міток зафіксувати початкове положення антени на штативі з метою повторної її уста новки у тому ж положеню; - РН увімкнути відповідно до інструкції з експлуатації. За допомогою ІР потуж ності РН встановити середній рівень випромінюваної потужності зондувально го сигналу (ЗС); - змінюючи відстань між антеною РН і ЕІ, досягти відліку на ІР, що перевищує половину повної шкали ІР прийнятого сигналу на другій гармоніці; - на відлікових пристроях штатива встановити нульові значення азимута й кута місця антени РН; . . . . . - для зручност� подальших вимІрювань нанести на шдлозІ примІщення риску . . .. . проекц�ю антенноІ осІ на шдлогу. 2.4. Рекомендований порядок вимірювання експлуатаційних параметрів не лінійного радіолокатора Вимірювання кожного експлуатаційного параметра РН необхідно здійснювати не менше трьох разів одними й тими ж засобами випробувань і за тих самих умов. Одержані результати заносять у робочий журнал (ДСТУ ISO/IEC 17025 :2006), а після їх оброблення заносять до рекомендованого протоколу випробувань (Додаток А). Вимірювання експлуатаційних параметрів РН базується на значеннях величин відліків на ІР сигналів другої гармоніки. 8 2.4.1. Вимірювання напряму макситмальної чутливості Напрям максимальної чутливості РН чисельно задається значеннями двох кутів максимальної чутливості. Це кути між віссю антени й проекціями напряму макси мальної чутливості РН на азимутальну та кутомісцеву площини. 1. Спочатку необхідно виконати позиціювання антени РН. 2. Повертаючи антену навколо напряму максимальної чутливості РН послідовно у азимутальній та кутомісцевій площинах, досягти максимального відліку ІР. З. За шкалами відлікових пристроїв штатива визначити та зафіксувати значення кутів максимальної чутливості РН (град). 4. У разі наявності у РН тільки звукового ІР прийнятого сигналу вимірювання рі вня виконуються за допомогою вимірювача частоти, який вмикається замість наву шників РН. Максимальному відліку частоти звукового сигналу відповідає максимум амплітуди прийнятого сигналу гармонік ЗС РН. 2.4.2. Вимірювання дальності виявлення еталонного імітатора 5. Після вимірювання напряму максимальної чутливості, не змінюючи положен ня антени, вимкнути передавач РН, відзначити міткою на об'єктній площині місце знаходження ЕІ і вилучити його з місця вимірювань. б. Увімкнути РН. За допомогою ІР потужності РН встановити максимальний рі вень потужності опромінення і зафіксувати величину відліку ІР (відлік 1). 7. Вимкнути РН. Повернути на відзначене місце на об'єктній площині ЕІ. 8. Увімкнути РН. Встановити максимальний рівень потужності опромінення 1, віддаляючи штатив з антеною РН від ДЩ вздовж прямої, накресленої на підлозі під час вимірювання напряму максимальної чутливості, досягти величини відліку ІР (відлік 2), який утричі перевершує значення відліку (відлікl), одержаного у попере дньому випадку (п. б). Виміряти довжину прямої від ДЩ до центру штатива і внести її величину у робочий журнал як результат вимірювання дальності виявлення РН (м). 2.4.3. Вимірювання розмірів зони одночасного обстеження нелінійного радіо локатора Параметрами зони одночасного обстеження РН є її довжина й ширина, що вимі ряні у азимутальній та кутомісцевій площинах. Ці розміри розраховуються за ре зультатами вимірювань величини відліків ІР послідовно під час повертання антени РН у двох площинах навколо напряму на нерухомий ЕІ (тобто виконати вимірюван ня ширини діаграми спрямованості РН у двох площинах). Розраховують параметри зони одночасного обстеження за формулою: А = D (sin а1 = sianaJ 2 (2.1) де А - один із розмірів зони одночасного обстеження (м); D - дальність вияв лення (м); а1 - кут повороту ліворуч антени РН відносно напряму максимальної чу- 9 тливості, який призводить до зменшення удвічі відліку ІР (град); а2 - кут повороту праворуч антени РН відносно напряму максимальної чутливості, який призводить до зменшення удвічі відліку ІР (град). Інший розмір зони розраховується за цією ж формулою за результатами вимірю вання кутів а1 і а2 після повороту антени РН на 90 ° навколо напряму максимальної чутливост�. 9. Зменшити вдвоє відстань між центром штатива і об'єктною площиною, яка ви значена у п. 8. 10. Увімкнути РН та встановити максимальну потужність за відліком ІР потуж ності, не змінюючи орієнтацію його антени у напрямі максимальної чутливості, і зафіксувати значення відліку на ІР другої гармоніки ЗС. 11. Повертаючи антену РН праворуч і ліворуч відносно напряму максимальної чутливості і за шкалою штатива визначити кути а1 і а2 , на яких рівень відліку ІР зменшується удюч1. 12. Розрахувати один із розмірів зони одночасного обстеження РН за формулою (2.1). 13. Повернути антену РН на 90 ° навколо напряму максимальної чутливості і ви конати процедури вимірювань п. 11, 12. Занести до робочого журналу значення роз мірів зони одночасного обстеження (м). 2.4.4. Вимірювання розрізнювальної здатності РН Роздільність виявлення ЕІ полягає в тому, що значення відліку ІР РН, антену якого спрямовано поміж двох ЕІ, удвічі зменшується порівняно з відліком ІР при спрямуванні антени на один з ЕІ. 14. Штатив з антеною РН встановити у тому ж положенні, що й у п. 9. Два одна кових ЕІ закріпити на об'єктній площині вздовж прямої, яка паралельна підлозі, си. . . .... метрично вІДносно точки встановлення 11 при початковому позицюнуваню 1 на ВІДстані А між ними (А - більше значення з двох, які визначені у п. 11 та п. 12. 15. Увімкнути РН, антену якого спрямовано між двома ЕІ, на максимальну поту жність за відліком ІР і зафіксувати значення відліку на ІР другої гармоніки ЗС. 16. Повертаючи антену РН праворуч або ліворуч на 90 ° відносно напряму мак симальної чутливості, досягти максимального відліку на ІР. Порівняти значення від ліку із значенням, отриманим у п. 15. Якщо максимальний відлік більше ніж удвічі перевершує попередній, вимкнути РН, зблизити ЕІ на 10% від початкової відстані і повторити вимірювання. У іншому випадку - віддалити ЕІ на 10% від початкової відстані і повторити вимірювання. Методом послідовних наближень встановити та ку відстань між ЕІ, коли максимальний і мінімальний відліки ІР будуть відрізнятися удвічі. Виміряти величину цієї відстані (м) та записати у робочий журнал. 17. Повернути антену РН на 90 ° навколо напряму максимальної чутливості і ви конати п. 16. Порівняти величини, одержані у п. 11, 12. Для розрахунків розрізнюва льної здатності РН у подальшому використовується найбільше з цих значень. 10 2.4.5. Вимірювання швидкодії РИ Швидкодія РН розраховується за результатами непрямих вимірювань зміни ве личини відліків ІР під час зміни параметрів ЕІ із заданою частотою. Частота змін, яка може зафіксуватися ІР РН, і приймається за його швидкодію (кількість відліків на ІР за хвилину). Зміну відліку можна вважати зафіксованою у разі подвійної різниці між макси. . . мальним 1 мш1мальним значеннями вщшку. 18. Штатив з антеною РН і ЕІ встановити у тому ж положенні, що і під час вико нання п. 9. З'єднати ЕІ з джерелом напруги керування ЕІ. 19. Увімкнути РН на максимальну потужність, а джерело напруги керування вві мкнути у режим сталої складової. Змінюючи значення сталої складової, зафіксувати максимальне й мінімальне значення відліку на ІР другої гармоніки ЗС РН. Встано. . . .. .. вити на джереш напруги керування значення стало� складово1, що вщповщає макси. . мальному вщшку. 20. Перемкнути джерело напруги керування в імпульсний режим і встановити мінімальну частоту імпульсів. Збільшуючи частоту імпульсів, спостерігати змен шення різниці між максимальним і мінімальним відліком на ІР. При зменшенні різ ниці удвічі порівняно з режимом сталої складової, записати у робочий журнал зна чення частоти імпульсів джерела напруги керування як швидкодію РН (кількість ви явлень ЕІ за хв). 2.4. 5. Вимірювання відносної чутливості РН у побічних каншшх виявлення 21. Штатив з антеною РН і ЕІ встановити у тому ж положенні, що і під час вико нання п. 9. Увімкнути РН на максимальну потужність і зафіксувати значення відліку на ІР другої гармоніки ( Итах) ЗС РН. 22. Повертаючи антену РН навколо вертикальної осі з кроком у 45 ° , зафіксувати сім значень відліків ІР ( И(fi) при цих значеннях кутів орієнтації антени РН. Розраху- вати відносну чутливість РН за формулою: В db = 201 7Umax g r;=l Urpi (2.2) 23. Повернути антену РН на 90 ° навколо напряму максимальної чутливості РН і виконати процедури за п. 22. Записати у робочий журнал розраховані величини від носної чутливості РН у побічних каналах виявлення у двох площинах антени (дБ). 2.4. 7. Вимірювання часу неперервної роботи 24. Штатив з антеною РН і ЕІ встановити у тому ж положенні, що і під час вико нання процедури за п. 9. При вимкненому передавачі ЗС зафіксувати значення відлі- 11 ку на ІР другої гармоніки РН. 25. Увімкнути передавач РН на максимальну потужність, зафіксувати значення відліку на ІР другої гармоніки ЗС РН й час увімкнення передавача. 26. Спостерігати зменшення рівня відліку протягом роботи РН. Зафіксувати час, коли значення відліку буде втричі перевищувати значення, яке отримане у п. 24. За нести до робочого журналу різницю відліків часу як час неперервної роботи РН (год). 2.4. 8. Рекомендований порядок оформлення результатів випробувань 27. Вимірювання виконують одними й тими ж засобами випробувань у тих самих умовах декілька ( п ) разів, але не менше трьох. 28. Середнє значення результатів вим1рювання величини х , що визначається, обчислюється за формулою: хсер 1 п = - LXi п і=і (2.3) Результат розраховується з одним-двома зайвими розрядами (тобто з одним двома розрядами після розряду, що визначає точність засобу для вимірювання вели чини х ) і заноситься до протоколу випробувань. Похибка кожного окремого вимірювання знаходиться як: Лхі = Іхсер - хі І, і = 1,2, .. . , п. (2.4) Результати заносяться до протоколу випробувань. 29. Середнє квадратичне відхилення величини х знаходиться як: (J"= "п L.Ji=l Лх 2 п-1 l (2.5) Після обчислень (J" слід переглянути таблицю значень Лхі , і = 1,2, ...,п. Якщо се ред них знайдуться такі, величина яких перевищує 3(]", то треба відкинути (як грубі помилки або промахи) відповідні їм значення хі й перерахувати знову хсер та (J". Значення п та (J" повинні стати меншими, ніж раніше. Середню квадратичну похибку середнього арифметичного знаходять за форму лою: s (J" п, сер х ✓п (2.6) 30. Слід також задавати значення надійності результатів вимірювань (довірчої ймовірності) р. З таблиці 2.1 визначається коефіцієнт Стьюдента t рп. 12 Таблиця 2.1 при довірчій ймовірності р й кількості Значення коефіцієнта Стьюдента t рп вим1рювань п Кількість вимірювань п 0,9 t рп =б.3 2 t рп =2.9 3 t рп =2.4 t рп =2.l 4 5 Довірча ймовірність р р 0,95 t рп =І2.7 0,98 t рп =3І.8 t рп =3.2 t рп =2.8 t рп =4.5 t рп =3.7 t рп =4.3 t рп =7.О 31. Випадкову похибку результатів випробувань обчислюють за формулою: Лхвипадк = Sп ,хсе · t рп р (2.7) З паспорта на використаний засіб випробувань знаходять приладову (інструмен тальну) похибку Лхпр ил . 32. Повну похибку вимірювань величини х обчислюють за формулою: (2.8) 33. Результат заокруглюють за наступними правилами: - першою заокруглюється похибка (тобто Лх ); - похибка результату вимірювання позначається двома значущими цифрами, якщо перша з них дорівнює 1 або 2, й одною, якщо перша цифра є 3 й більше; - результат вим1рювання заокруглюється до того ж десяткового розряду, яким закінчується округлене значення абсолютної похибки; - заокруглення проводиться тільки в остаточній відповіді, а всі попередні розра хунки виконуються з двома зайвими розрядами. 34. Результат записують наступним чином: х або хсер - = хсер ± Лх , з довірчою ймовірністю р, Лх < Х < хсер + Лх , , З довірчою ймовірністю р, (2.9) (2.10) 35. Результати випробувань РН (визначення значень кількісних експлуатаційних параметрів) заносяться до відповідного протоколу. Результати оцінки якісних екс плуатаційних параметрів РН теж заносяться до протоколу. Типова форма протоколу випробувань РН наведена у додатку А. 36. Для оцінювання можливостей або вимірювання значень експлуатаційних па раметрів РН дозволяється застосовувати інші методи випробувань за погодженням встановленим порядком з Держспецзв'язку. З. ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ Здійснити випробування параметрів для порівняння та оцінки можливостей (ви мірювання значень експлуатаційних параметрів) радіолокатора нелінійного "Кат ран", зокрема: здійснити зовнішній огляд нелінійного радіолокатора "Катран"; пере вірити функціонування нелінійного радіолокатора та підготувати його до проведен ня вимірювань; виміряти експлуатаційні параметри нелінійного радіолокатора та оформити результати випробувань згідно п. 27-36. 3. 1. Домашня підготовка до роботи 1. Ознайомитися з основними теоретичними відомостями. 2. Ознайомитися з рекомендованими методами випробувань нелінійних радіоло каторш. 3. Ознайомитися із принциповою схемою еталонного імітатора. 4. Освоїти порядок оформлення результатів випробувань. 3.2. Робота в лабораторії 1. Здійснити зовнішній огляд нелінійного радіолокатора "Катран". 2. Підготувати РН "Катран" до роботи. 3. Виміряти експлуатаційні параметри нелінійного радіолокатора: а) вимірювання напряму максимальної чутливості; б) вимірювання дальності виявлення еталонного імітатора; в) вимірювання розмірів зони одночасного обстеження нелінійного радіолокатора; г) вимірювання розрізнювальної здатності РН; д) вимірювання швидкодії РН; е) вимірювання відносної чутливості РН у побічних каналах виявлення; є) вимірювання часу неперервної роботи; Оформити результати випробувань згідно п. 27-36 у вигляді таблиці, яка наведе на нижче (табл. 3.1). 4. Оформити звіт до лабораторної роботи. 14 Таблиця 3.1 Результати вимірювання експлуатаційних параметрів нелінійного радіолока тора "Катран" Характеристики, що вимірюються No Вимір. №1 Вимір. №2 Вимір. №3 Серед. знач. вим1р. Вимірювання напряму максимш,ьної чутливості Значення азимутальних кутш максимальної чутливост�, град Значення кутомісцевих кутів максимальної 2 чутливост�, град Максимальний відлік частоти звукового з сигналу (при наявності у РН тільки звукового прийнятого сигналу) 1 Вимірювання дш,ьності виявлення етш,онного імітатора 4 Відлік 1 (величина відліку ІР) 5 Відлік 2 (величина відліку ІР) б Результат вимірювання дальності виявлення РН, м Вимірювання розмірів зони одночасного обстеження нелінійного радіолокатора 7 Значення відліку на ІР другої гармоніки зс 8 al 9 а2 11 Розмір зони, А, м Відстань А 16 17 Вимірювання розрізнювш,ьної здатності РН Значення відліку на ІР другої гармоніки зс Відстань між ЕІ, коли макс та мін відліки ІР відрізняються удвічі, м Вимірювання швидкодії РН Максимальне значення відліку на ІР другої гармоніки ЗС Мінфмальне значення відліку на ІР другої 20 гармоніки ЗС 19 Швидкодія РН (значення частоти імпуль21 сів джерела напруги керування) (кількість виявлень за хвилину) Вимірювання відносної чутливості РН у побічних канш,ах виявлення 22 Значення відліку на ІР другої гармоніки 3 С ( Umax ) 23 Значення відліку ІР ( И(fJi ) 1 (О) 24 Значення відліку ІР ( И(fJi ) 2 (45) 26 Значення відліку ІР ( И(fJi ) 4 (135) 25 Значення відліку ІР ( И(fJi ) 3 (90) 27 Значення відліку ІР ( И(fJi ) 5 (180) 29 Значення відліку ІР ( И(fJi ) 7 (270) 28 Значення відліку ІР ( И(fJi ) б (225) 30 Відносна чутливість В db , дБ Вимірювання часу неперервної роботи Час, коли значення відліку утричі більший, ніж у п.39 Значення відліку на ІР другої гармоніки 40 3С при макс потужності 39 41 Час увімкнення передавача Значення відліку на ІР другої гармоніки 3С при вимкненому передавачі Час неперервної роботи (різниця відліків), 43 год 42 15 16 ЗМІСТ ЗВІТУ 1. Мета роботи. 2. Короткі теоретичні відомості. З. Повний текст завдання. 4. Результати вимірювання експлуатаційних параметрів нелінійного радіолокатора "Катран", які оформлюють у вигляді таблиці 2. 5. Проміжні обчислення п. 27-36. 6. Заповнений протокол випробувань (Додаток А) згідно табл. 2. 7. Результати виконання завдання. 8. Висновки. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. Що таке відносна чутливість у побічних каналах виявлення? 2. В яких випадках використовують еталонний імітатор? З. Вимоги до приміщення, в якому здійснюється вимірювання експлуатаційних параметрів РН. 4. Етапи зовнішнього огляду нелінійного радіолокатора. 5. Порядок виконання початкового позиціонування нелінійного радіолокатора. 6. Порядок вимірювання експлуатаційних параметрів РН. 7. Що таке напряд максимальної чутливості РН? 8. Яким чином здійснюють вимірювання дальності виявлення еталонного іміта тора, зони одночасного обстеження РН? 9. Принцип оформлення результатів випробувань. РЕКОМЕНДОВАН А ЛІТЕРАТУРА 1. Катран. Портативнь1й обнаружитель полупроводниковь1х злементов. Руковод ство по зксплуатации ЕЛКБ 464415.8 1О РЗ. 2. НД ТЗІ 1.4-002-08 Радіолокатори нелінійні. Класифікація. Рекомендовані ме тоди та засоби випробувань. 17 Додаток А Затверджую Завідувач вимірювальної (випробувальної) лабораторії (центру) " "_ _ _ _ _ _ _ 20_ р. ПРОТО К ОЛ ВИПРОБУВАНЬ № (найменування вимірювальної (випробувальної) лабораторії, код ЄДРПОУ, адреса) Випробування РН - - - - - - - на відповідність вимогам НД ТЗІ 1.4-002-08 Дата надходження зразків на випробовування: " _ _"_ (назва виробу) Дата проведення випробувань: " _ (вид випробувань) _"_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 20_ р. _ 20_ р. Найменування та адреса підприємства-виробника: ХАРАКТЕРИСТИКИ РАДІОЛОКАТОРА НЕЛІНІЙНОГ О _____ Експлуатаційні ха,иакте,иистики ви,иобника РИ Частота випромінювання передавача, МГц Гармоніка, що аналізується Максимальна потужність випромінювання, Вт Діапазон регулювання потужності, дБ Тривалість імпульсів, мкс Частота слідування імпульсів, кГц Чутливість приймача, дБ/Вт Діапазон регулювання чутливості, дБ Вид індикації КНД антени, дБ Ширина діаграми спрямованості за рівнем 0,5 потужності, град. Поляризація антен Джерело електроживлення Споживана потужність, Вт Час неперервної роботи від акумулятора, год Час розгортання, хв Загальна штатна маса, кг Маса приймально-передавальної системи, кг Дальність виявлення контрольного пристрою, см Точність локалізації контрольного пристрою, см Параметри РИ 18 Вимі,ияні експлуатаційні ха,иакте,иистики Дальність виявлення еталонного імітатора, м Розміри зони одночасного обстеження РН, м Розрізнювальна здатність РН, м Швидкодія РН, кількість виявлень ЕІ за хв. Відносна чутливість у побічних каналах виявлення, дБ Час неперервної роботи, год Параметри РИ гориз. - Короткий опис ергономічних характеристик (переваги та недоліки): Перелік атестованих засобів випробувань: Умови проведення випробувань: РЕ З УЛЬТАТ И В ИПРОБУ ВАН Ь ВИСНОВОК: Керівник групи " "_ _ _ _ _ " - - - - - - (розшифровка підпису) (підпис) (розшифровка підпису) _ 20_ р. _ Виконавець " (підпис) - - 20_ р. ; верт. - НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ Методичні вказі вки та інструкція до л абораторної роботи № 2 з курсу: "Методи та засоби технічного захисту інформації" . . . для студент1в спец1альност1: 125 - "Кібербезпека" Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н. , професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач Національний університет "Львівська політехніка" НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ РАДІОЗАКЛАДНИХ ОПТИЧНИХ ПРИСТРОЇВ Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 3 з курсу: "Методи та засоби технічного захисту інформації" для студентів спеціальності: 125 «Кібербезпека» Львів 2020 Методи та засоби виявлення, локалізації радіозакладних оптичних пристроїв: Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 3 з курсу «Методи та засобизахисту інформації» для студентів спеціальності 125 «Кібербезпека» / Укл.: Л.Т. Пархуць, М.Ю.Костяк – Львів: НУ«ЛП», 2020. – 21 с. Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н., професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач Відповідальний за випуск: Дудикевич В. Б., д.т.н., професор. Рецензенти: Хома В.В., д.т.н., професор Затверджено на засіданні кафедри захисту інформаціїПротокол № 1 від 27.08.2020 р. © 2015 Видання перше © 2020 Видання друге, перероблене 2 Мета роботи – вивчити принципи роботи, методику використання, а також характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 1. Методика пошуку радіозакладних пристроїв Для перехоплення та реєстрації акустичної інформації існує величезний арсенал різноманітних засобів розвідки: мікрофони, електронні стетоскопи, радіомікрофони або так звані «радіозакладки», спрямовані й лазерні мікрофони, апаратура магнітного запису. Набір засобів акустичної розвідки, що використовуються для вирішення конкретного завдання сильно залежить від можливості доступу зловмисника в контрольоване приміщення. Застосування тих або інших засобів акустичного контролю залежить від умов застосування, поставленого завдання, технічних і насамперед фінансових можливостей організаторів підслуховування (зловмисників). У цій лабораторній роботі розглянемо лише радіовипромінювальні засоби перехоплення мовної інформації та методи їх виявлення, засоби виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер. Радіомікрофони є найпоширенішими технічними засобами отримання акустичної інформації. Їх популярність пояснюється простотою використання, відносною дешевизною, малими розмірами і можливістю камуфльованого виконання. Радіомікрофони поділяють на: − радіомікрофони з параметричною стабілізацією частоти; − радіомікрофони з кварцовою стабілізацією частоти. Параметрична стабілізація частоти не може претендувати на високу якість передачі інформації внаслідок відходу частоти в залежності від місця розташування, температури та інших дестабілізуючих факторів (особливо, якщо радіомікрофон виконаний у вигляді переносного варіанту і розміщується на тілі людини). Кварцова стабілізація частоти позбавлена цього недоліку. Радіозакладки працюють як звичайний передавач. В якості джерела електроживлення радіозакладок використовують малогабаритні акумулятори. Термін роботи таких закладок визначається часом роботи акумулятора (1-2 доби безперервної роботи). Радіозакладки можуть бути дуже складними (використовувати системи накопичення та передачі сигналів, пристрої дистанційного накопичення). Найпростіші радіозакладки включають три основні вузли, які визначають їх тактико-технічні характеристики. Ними є: мікрофон, що визначає зону акустичної чутливості радіозакладки; радіопередавач, що визначає дальність її 3 дії і прихованість роботи; джерело електроживлення, що визначає час безперервної роботи. Прихованість роботи радіозакладок забезпечується невеликою потужністю передавача, вибором частоти випромінювання, обмеженням часу безперервної роботи (ввімкнення за допомогою дистанційного керування тільки коли це необхідно або короткочасне передавання попередньо накопиченої інформації), а також застосуванням спеціальних заходів закриття інформації. Часто робочу частоту вибирають поблизу несучої частоти потужної радіостанції, яка власними сигналами маскує працюючу закладку. Для закриття радіоканалу застосовують різні підходи: скремблювання (шифрування) переданого сигналу методом аналогового маскування сигналу у вигляді, наприклад, інверсії низько-частотного спектра або адаптивної дельтамодуляції інформаційного сигналу з додаванням цифрового псевдовипадкового потоку. Радіомікрофони із закритим каналом важче виявити навіть із застосуванням високовартісних пошукових технічних засобів, але й ціни на радіомікрофони із закритим каналом значно вищі. Мікрофони, що використовують в радіозакладках можуть бути вбудованими або виносними. Фізична прихованість радіозакладок визначається ретельністю їх маскування в контрольованому приміщенні. Проте, у кожному приміщенні є багато пристроїв, які виглядають цілком нешкідливо і можуть перебувати на видному місці, не викликаючи навіть найменшої підозри, тому що найчастіше радіомікрофони виготовляють в камуфльованому вигляді (запальнички, картонки, предмети інтер’єру тощо (рис. 1, а; рис. 1, б), авторучки (рис. 1, в)). Дальність дії радіомікрофонів в основному залежить від потужності передавача, несучої частоти, виду модуляції і властивостей приймального пристрою. Час безперервної роботи залежить від організації живлення радіозакладки. Якщо радіомікрофон живиться від мережі 220В, а такого типу «закладки» найчастіше виконують у вигляді трійників, розеток, подовжувачів, перехідників, тоді час роботи в них необмежений. Якщо живлення здійснюється від батарейок або акумуляторів, то вихід із такої ситуації знаходять у застосуванні режиму акустозапуску (керування голосом), використання дистанційного управління (ДУ) включенням або збільшенням ємності батарей. Дальність дії, габарити і час безперервної роботи взаємопов’язані. Для збільшення дальності роботи необхідно збільшити потужність передавача, одночасно зростає струм споживання від джерела живлення, а відповідно скорочується час безперервної роботи. Щоб збільшити цей час, збільшують ємність батарей живлення, але при цьому зростають 4 габарити радіомікрофону. Крім цього, слід враховувати, що збільшення потужності передавача знижує його прихованість, тобто його легше виявити, застосовуючи навіть не дуже складну і недорогу пошукову техніку. б) а) в) Рис. 1. Зразки закамуфльованих радіо мікрофонів: а), б) предмети інтер’єру; в) авторучка 1.1. Виявлення та локалізація радіозакладок Пошук радіозакладок здійснюють за наступними ознаками: Перша ознака – радіозакладка, яка б вона не була, з точки зору пошуку зручна тим, що сигнал з неї повинен випромінюватися за межі контрольованого приміщення і, якщо вона встановлена в цьому приміщенні, то рівень сигналу в ньому завжди вищий, ніж за його межами. Це найбільш характерна ознака радіозакладки. Друга ознака – наявність гармонік. Ослаблення випромінювань на гармоніках становить не більше 40-50 дБ. Виявити гармоніки можна за допомогою спеціальних сканерів на відстані до 10 метрів, ця відстань обмежена лише частотним діапазоном сканера. Третя ознака – у більшості випадків закладка використовує діапазон, що не зайнятий у даній місцевості радіомовними, телевізійними станціями, системами мобільного та транкінгового зв’язку. Поява у вільному діапазоні нового джерела випромінювань є ознакою радіозакладки. Четверта ознака – у більшості радіозакладок використовують зосереджені антенні системи, що призводить до сильної локалізації випромінювання. Цю ознаку добре використовувати при роботі за допомогою 5 індикаторів поля, але утруднений при використанні спеціальних приймачів. У цьому випадку спад рівня сигналу можна зареєструвати лише для гармонік (чим вища гармоніка, тим кращий ефект). Використання цієї ознаки суттєво полегшується при використанні для пошуку багатоантенних автоматизованих систем, які можуть вести порівняння рівнів сигналу, що надходить від різних антен, які рознесені на значну (до 20 метрів) відстань. П’ята ознака – пов’язана з просторовим розподілом та з поляризацією випромінювання. При зміні просторового розташування або орієнтації зондуючої антени спостерігається зміна видимого рівня всіх джерел, причому однотипні віддалені джерела одного діапазону (якщо здійснювати пошук за допомогою спектр-аналізатора) поводяться приблизно однаково на відміну від сигналу радіозакладки. Шоста ознака – полягає в тому, що рівні чутливості мікрофонів, які застосовують у радіозакладках досить великі і тому навіть природний рівень шумів приміщення призводить до «розмивання» спектру радіовипромінювання. Таким чином, якщо закладка працює без кодування, то незалежно від того чи використовується маскування, чи ні – спектр випромінювання завжди розширюється відповідно до збільшення рівня звуку. Це добре видно на спектрограмі сигналу радіозакладки, якщо видати різкі звуки або вдарити в долоні у приміщенні, де встановлена радіозакладка. Сьома ознака – пов’язана зі здатністю людини розрізняти акустичні сигнали. Так, якщо закладка працює без маскування, то ми чуємо шум приміщення або тестовий акустичний сигнал, яким ми озвучили приміщення. При застосуванні маскування спектру сигнал нагадує нерозбірливу мову, якщо в якості тестового сигналу використовується музика. При застосуванні кодування, чується білий шум і ніякої кореляції зі звуком не спостерігається. Восьма ознака – пов’язана з часом роботи радіозакладки. Так, найпростіші з них, тобто ті, що не мають схеми акустозапуску (VOX – voiceoperated-switch) або не мають дистанційного управління працюють безперервно протягом часу, який визначається джерелом живлення. Закладки із системою VOX будуть працювати переривчасто вдень і «мовчати» вночі, тобто коли немає акустичних шумів. Пристрої з дистанційним управлінням будуть мати кілька коротких сеансів вдень особливо в момент проведення важливих переговорів, для чого й встановлена радіозакладка. Таким чином, знаючи перераховані характерні ознаки радіозакладок можна сказати, що їх пошук не є надто складним завданням. Проте, необхідно враховувати, що виокремити ті чи інші з перелічених або інших не перерахованих ознак під силу лише професіоналу, що має необхідну для цього 6 апаратуру і володіє необхідними навичками роботи з нею, а крім того знає якщо не весь парк сучасних закладних пристроїв, то хоча б найбільш поширені. 1.2. Пошук за допомогою засобів оперативного контролю Для успішного пошуку необхідно забезпечити умови для роботи радіозакладки. Для цього необхідно: − озвучити приміщення, в якому проводиться пошук, тобто створити розумний природний шум (звук), при можливості ввімкнути в мережу побутову радіоелектронну апаратуру і оргтехніку; − уникати шумів, які характерні для демаскуючого процесу пошуку (різні тематичні розмови, видача зондуючих звукових сигналів). В іншому випадку зловмисник, що встановив закладку, якщо вона має дистанційне керування може просто відключити її. До засобів оперативного контролю, тобто простих засобів виявлення факту використання радіозакладки, а іноді і її локалізації відносяться індикатори або детектори поля, частотоміри і деякі пошукові приймачі. Основна їхня перевага – здатність знаходити джерела випромінювання або передавальні пристрої незалежно від режиму модуляції, яка в них використовується. Принцип пошуку полягає у виявленні максимуму рівня випромінювання в приміщенні. Індикатори поля (рис. 2), як правило, забезпечені звуковою та світловою індикацією рівня сигналу. Багато з них мають акустичний динамік для реалізації режиму «акустозав’язки». Режим акустозав’язки використовується для пошуку прихованих мікрофонів, що працюють в аналоговому режимі. Закладка вловлює звук детектора, передає його через радіоканал, процес передавання вловлює детектор і знову відтворює у вигляді звуку. Цикл замикається – і отримується «свист». Режим акустозав’язки дозволяє найбільш точно виявити за характерним «свистом», де саме встановлена закладка. Хороші індикатори поля забезпечені частотомірами. Пошук радіозакладок може відбуватися в різних умовах, і в різній електромагнітній обстановці. Важче здійснювати пошук, коли рівень радіочастотного фону від розташованих поблизу радіомовних станцій, ретрансляторів або телевізійних станцій дуже високий, багато приладів при цьому просто «зашкалюють». Для роботи в такій обстановці в індикаторах поля передбачена можливість зміни чутливості вручну, наприклад, в таких приладах, як Д006, Д008, РІЧ-2, ІПФ-6 і багатьох інших, або автоматично, наприклад, у RD-14 (Україна), в якому здійснюється віднімання фону після натискання відповідної кнопки і далі відлік рівня прийнятого сигналу виконується з нових встановлених значень.. Діапазон частот від 10 до 2800 7 МГц, світлова та звукова індикація, акустозав’язка, має піковий детектор, що дозволяє виявляти цифрові радіозакладки, можливість виключення радіофону. а) б) в) Рис. 2. Зовнішній вигляд детекторів поля: а) Скорпион XL; б) RD-14; в) SEL SP-75 (Black Hunter) Зазвичай пошук радіозакладок з використанням приладів оперативного контролю здійснюється наступним чином. Оператор стає посередині приміщення, яке перевіряють, тобто в місці, де передбачається відсутність радіозакладок, включає прилад, фіксує рівень поля в даній точці або виключає фон, потім повільно переміщаючись по приміщенню переносить прилад поблизу предметів, меблів, електронної техніки, елементів конструкції стін, стелі тощо, фіксуючи зміни рівня поля, які фіксує прилад. При цьому намагаються здійснювати перевірку шляхом постійної зміни орієнтації антени приладу, щоб не пропустити закладку з антеною визначеної поляризації. Якщо знаходять місця, в яких рівень поля високий, тоді досліджують їх, змінюючи чутливість приладу, скорочуючи розміри антени тощо. Демодуляція сигналу радіозакладки, як правило, відбувається за рахунок нерівномірності частотної характеристики індикатора і невеликій амплітудній модуляції, яка характерна для більшості радіозакладок. При роботі з індикаторами поля слід враховувати, що виявлення більшості радіозакладок здійснюється з відстані до 10 см. При обстеженні всіх можливих місць розміщення закладки при відстані до 40-50 см, ймовірність пропуску може бути значною. Якщо використовується індикатор поля з частотоміром (РІЧ-2, ІПФ-6 та інші) або просто частотомір, то це додаткова можливість переконатися, що є радіозакладка або отриманий рівень на індикаторі іншого характеру, але при 8 цьому необхідно враховувати, що більшість частотомірів працюють при будьяких рівнях сигналів, але при малих рівнях сигналів на індикаторі не буде фіксованого значення (цифри «біжать»), тому на частотомір слід звертати увагу, коли він показує одне фіксоване значення частоти. Хороший результат дає пошук закладок з використанням частотоміра і підключеного до нього скануючого приймача, частота налаштування якого може встановлюватися командами від частотоміра. Такі властивості мають частотоміри типу «SCOUT», RFM-032 (рис. 3) – з приймачами AR8000, AR8200 (рис. 4) тощо. Частотомір видає на приймач команду на встановлення фіксованого значення частоти, приймач перебудовується на цю частоту і з’являється можливість прослухати отриманий сигнал у навушниках, які підключені до приймача з метою ідентифікації прийнятого сигналу, порівнюючи його з акустичною обстановкою приміщення, що обстежується. Проте, здійснювати пошук тільки з частотоміром без індикатора поля не рекомендують, зважаючи на низьку чутливості частотомірів. а) б) Рис. 3. Зовнішній вигляд частотомірів: а) “SCOUT”; б) Roger RFM-032 Функція акустозав’язки, яка реалізована в багатьох індикаторах поля пов’язана з виникненням додатнього зворотного зв’язку, який залежить від фазових співвідношень для звукової хвилі і рівнів звукового сигналу. Для гарантованого виникнення зав’язки на відстані до півметра необхідно максимально підвищити рівень звуку на індикаторі, повільно переміщати його в просторі, оскільки для зав’язки необхідно не менше 1-2 секунди. Якщо 9 контроль приміщення здійснюється постійно, тоді доцільно скласти карту рівнів, зафіксувавши характерні рівні поля для кожної точки простору. а) б) Рис. 4. Скануючий приймач: а) AR8000; б) AR8200 Іноді індикатори поля використовують для постійного контролю приміщень. Наприклад, якщо це кабінет керівника або кімната переговорів, то для постійного контролю можуть бути використані комплекси, що складаються з декількох сенсорів рівня поля, які розміщують в найбільш вразливих, з точки зору встановлення радіозакладок місцях (рис. 5). Сигнали від сенсорів зводяться на один блок, в якому об’єднується і видається інформація про стан електромагнітного поля на блок індикації, який розміщується на столі або, при прихованому встановленню, в ящику столу керівника. Якщо на індикаторі фіксується постійний або протягом тривалого часу підвищений рівень поля, це може свідчити про появу закладки. Підвищення рівня на короткий час може відбуватися від працюючого поблизу мобільного телефону, радіостанції або радіотелефону. Відключаючи по черзі сенсори поля, можна приблизно визначити, в якому місці з’явилася радіозакладка. У деяких приладах оперативного контролю реалізована функція швидкого сканування діапазону, на який розрахований прилад із запам’ятовуванням всіх частот радіовипромінювань, які зустрілися від радіомовних, телевізійних станцій, систем радіозв’язку тощо. Приклад такого приладу – «Скорпіон» (рис. 2, а). Весь діапазон 2 ГГц пошуковий приймач радіосигналів проходить, за відсутності сигналів, за 10 секунд. Якщо сюди включити час 10 прослуховування, тоді це займе до 6-8 хвилин. Передбачена можливість виключення з усього діапазону до 128 зареєстрованих приймачем частот. Оператору для цього необхідно лише натиснути кнопку «Прогр» після прослуховування на частоті «зупинки» приймача. Тоді на наступному проході на записаних частотах блок не буде зупинятися. Крім цього цифровий сканер приладу «Скорпіон» функціонально пов’язаний з переналаштовуваним генератором прицільної перешкоди, що включається кнопкою РЕЖИМ на панелі приладу. Потужності перешкоди (не менше 20 мВт) достатньо, щоб ускладнити прийом не дуже потужних радіозакладок. 11 Рис. 5. Потенційні місця встановлення радіозакладних пристроїв 1.3. Характеристики мініатюрних камер для прихованого встановлення Сама відеокамера має невеликі розміри: це або циліндр діаметром 20 мм, довжиною 40 мм (рис. 6, а), або квадратний корпус 30х30 мм, висотою 20 мм (рис. 6, б). 12 а) б) Рис. 6. Циліндрична відеокамера KPC-190SP4 (а) та відеокамера в квадратному корпусі KPC-400SP4 (б) Об’єктиви відеокамер зображені на рис. 7. Варіант на рис. 7, а називається – усічений конус, на рис. 7, б – повний конус. Звичайно, для маскування більш зручний варіант рис. 6, б, але в силу своєї конструкції цей об’єктив має менший кут огляду, що становить приблизно 60 градусів по горизонталі (фокусна віддаль 4,3 мм). На рис. 7, а зображений об’єктив відеокамери з кутом огляду приблизно 70 градусів (фокусна віддаль 3,7 мм). а) б) Рис. 7. Об’єктив «усічений конус» (а) та об’єктив «повний конус» (б) Розмір вихідного отвору об’єктива становить приблизно 2 мм у діаметрі. Така точка навіть з близької відстані практично непомітна. Тим більше, що після замурування місце монтажу зафарбовується, щоб не виділятися на загальному фоні. Закладні відеокамери, тобто з безпровідною передачею відео- і аудіосигналу, працюють в основному в системах PAL/CCIR або NTSC/EIA, з роздільною здатністю PAL – 628*582 та NTSC – 510*492 точок, на частотах від 900 МГц до 2400 МГц, при типовій дальності передачі 80-100 м. 13 а) б) Рис. 8. Безпровідна відеокамера з направленим мікрофоном (а) та відеокамера, яка замаскована під головку шурупа (б) Одним з методів пошуку прихованих відеокамер є фіксація світлових бліків, що відбиваються від лінз, якими оснащені всі об’єктиви. Відомо, що при підсвітці випромінюванням оптичних світлоповертаючих елементів, частина енергії підсвітки відбивається від них і повертається в сторону джерела підсвітки, створюючи світловий відгук – блік. Світло, яке відбивається від сфокусованої оптичної поверхні відбивається по тій же траєкторії, що і падаюче світло. Це означає, що якщо прихована відеокамера освітлюється і проглядається, то сильне відбиття від камери розкриє її позицію. Це явище використовується в спеціальній апаратурі призначеній для виявлення прихованих оптико-електронних засобів спостереження, зокрема закладних відеокамер. Структурна схема пристрою виявлення закладних відеокамер наведена на рис 9. Пристрій складається з мікроконтролера, який формує імпульси модуляції лазерного випромінювання (змінюючи частоту і шпаруватість) для напівпровідникового лазера з заданою довжиною хвилі. Драйвер напівпровідникового лазера здійснює, при потребі, їх підсилення, а передавальний об’єктив формує світловий потік – інфрачервоне випромінювання. В найпростішому випадку передавальний канал може складатися з одного або декількох світлодіодів. Модуляція випромінювання необхідна для підвищення завадостійкості (робить пристрій нечутливим до пульсацій системи освітлення приміщення, фонового освітлення тощо). На виході фотоприймаючого пристрою ФПП (може бути звичайна лінза) здійснюють візуальний контроль прийнятого сигналу на наявність бліків. Відбитий від об’єктива прихованої відеокамери сигнал у вигляді точки, що світиться, легко розпізнається користувачем через спеціальний ІЧ-світлофільтр пристрою. 14 Рис. 9. Пристрій виявлення закладних відеокамер Даний принцип виявлення покладений в основу роботи портативного детектора прихованих відеокамер WEGA (рис 10). Рис. 10. Зовнішній вигляд детектора прихованих відеокамер WEGA Детектор WEGA виявляє будь-які приховані відеокамери незалежно від їх робочого стану. Дальність виявлення становить від 2 до 10 метрів (максимум 30 метрів). WEGA містить кільце з ультраяскравих світлодіодів, розташованих навколо об’єктиву, через який ведеться спостереження. Коли користувач спостерігаючи через об’єктив сканує кімнату, прихована відеокамера, що з’являється в полі зору, буде яскраво відбивати світло від світлодіодів. Крім того WEGA містить інфрачервоний світлофільтр для ослаблення природних відблисків. Також є можливість регулювання потужності підсвітки (зміна шпаруватості). Живлення пристрою здійснюється від 2 батарейок типорозміру ААА. Є вбудований індикатор розряду батарей. Розміри пристрою: 140х34х16 мм. 15 1.4. Порядок використання детектора WEGA 1. Увійти у зону, що може перебувати під спостереженням. Для включення WEGA натиснути й утримувати кнопку живлення. 2. Використовуючи еталонну відеокамеру переконатися в працездатності приладу й налаштувати необхідну потужність підсвічування. 3. Оглядати пристроєм всі можливі місця встановлення відеокамер. У випадку появи світлової крапки (бліку) переконатися, що це не природний відблиск, незначно перемістившись вбік. Повторити огляд з декількох точок цільової зони. Якщо положення відбиття переміщується разом з вашим рухом, то це не камера. А якщо воно не рухається, то висока імовірність, що це саме відеокамера. Приклади виявлення закладних відеокамер за допомогою WEGA наведені на рис. 11. а) б) в) Рис. 11. Прихована відеокамера в галстуку (а), прихована відеокамера в стіні (б) та прихована відеокамера в копіювальному апараті (в) Іншим типом апаратури для виявлення закладних відеокамер є детектори, які виявляють радіовипромінювання від працюючої безпровідної відеокамери. Закладні відеокамери з радіоканалом передавання інформації відрізняються тим, що сигнал, який випромінюється у радіодіапазоні за структурою схожий із сигналом каналу яскравості передавача телевізійного мовлення. Виявлення такого сигналу й локалізацію його джерела доцільно здійснювати амплітудною демодуляцією, доповнюючи цей метод прослуховуванням зміни тону продетектованого сигналу й аналізом зміни структури сигналу із застосуванням відповідної апаратури. Тактика пошуку прихованих відеокамер з радіоканалом передавання зображення (часто й звуку) пов’язана з деякими труднощами, які визначаються схожістю сигналу відеопередавача із сигналом яскравості передавачів 16 телевізійного мовлення і роботою значної кількості цих пристроїв у діапазоні телестанцій (від 60 до 500 МГц). Тому, в ході проведення робіт при виявленні такого сигналу першим є завдання розпізнавання походження сигналу – «зовнішній/внутрішній». Для розпізнавання необхідно в контрольованому приміщенні закрити вікна шторами або жалюзі, залишивши включеним внутрішнє освітлення. Далі необхідно зробити кілька разів включення й виключення штучного освітлення. При наявності прихованої відеокамери з радіоканалом передачі зображення й при включеному режимі аудіоконтролю повинні прослуховуватися виразні зміни тону продетектованого сигналу. Якщо результати такої перевірки позитивні, то сигнал впевнено можна віднести до «небезпечного» сигналу, який створюється передавачем відеокамери, тому що зміна освітленості приміщення на параметри телевізійного сигналу не впливає. Принципово передавачі відеокамер можуть працювати на частотах до 2400 МГц. Виявлення сигналу (схожого на сигнал яскравості) на частотах за межами діапазону телевізійного мовлення практично однозначно свідчить про роботу передавача прихованої відеокамери. Розглянемо характеристики та порядок роботи зі сканером для пошуку безпровідних відеокамер C-Hunter 925 (рис. 12, 13). Характеристики C-Hunter 925: − Робочий діапазон: 900-2520 MГц. − 2.5'' кольоровий TFT екран для відображення відеосигналу. − Авто-перемикання відеопротоколу PAL/NTSC, CCIR/ EIA. − Живлення від 4-х AA 1.5V батарейок або зовнішнього блоку живлення (DC 5V/750mА). − Час сканування всього діапазону: автоматичний режим – 10-20 сек; ручний – 1 MГц/сек, 10 MГц/сек. − LCD дисплей для відображення налаштувань приладу. − Час роботи від батарейок 3 години. − Тривожний вихід. − Відеовихід. − Розміри: 120х74х35 мм, вага 240 грам. − Швидкість сканування всього діапазону 900-2520 МГц приладом CHunter 925 становить 10-20 сек, що забезпечує майже миттєве перехоплення безпровідної відеокамери з можливістю перегляду зображення. Відстань перехоплення дорівнює дальності роботи передавача. 17 Рис. 12. Зовнішній вигляд сканера безпровідних відеокамер C-Hunter 925 Рис. 13. Органи управління C-Hunter 925 В автоматичному режимі C-Hunter 925 виконує сканування, і з появою сигналу включає вбудований кольоровий рідкокристалічний-дисплей для його перегляду. При цьому він може видавати звуковий сигнал і розмикати тривожний контакт для активації зовнішньої тривоги (сирена, оповіщення тощо). Завдяки наявності відеовиходу можлива побудова системи автоматичного моніторингу (рис. 13). 18 Порядок роботи зі сканером для пошуку безпровідних відеокамер C-Hunter 925 1. Приєднати антени відповідно до номерів. 2. Вставити батарейки або підключити блок живлення. 3. Прилад почне сканувати частотний діапазон (в автоматичному режимі час сканування всього діапазону становить 10-20 сек.) 4. При виявленні сигналу на екрані з’явиться зображення, прокрутити «диск управління» вгору або вниз, щоб зупинити сканування й захопити картинку. 5. Прокрутити «диск управління» вгору (up) або вниз (down) для налаштування частоти й покращення якості картинки. Натиснути «диск управління» для продовження сканування. Налаштування Натиснути «диск управління» й утримувати протягом 3-х секунд, на LCD-екрані миготінням буде відображатися параметр який у даний момент можна редагувати. Редагування відбувається за допомогою прокручування «диску управління» вгору (up) або вниз (down). Для переходу в режим редагування інших налаштувань натиснути «диск управління». Час затримки при виявленні відеосигналу Чутливість сигналу L -20dBm 2 2 секунди ML -30dBm 4 4 секунди М -40dBm МН -50dBm Н -60dBm 8 8 секунд - відображає заряд батарейок; - відображає потужність сигналу. 19 Тривожний звуковий сигнал ON Включений OFF Виключений ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ Провести пошук закладних оптичних систем з використанням детектора WEGA. Ознайомитись з роботою і налаштуванням сканера для пошуку безпровідних відеокамер C-Hunter 925. 1. 2. 3. 4. 1. 2. 3. 4. Домашня підготовка до роботи Ознайомитися з основними теоретичними відомостями. Визначити переваги та недоліки пристроїв для виявлення закладних оптичних приладів та безпровідних відеокамер. Визначити завади, які можуть впливати на результат роботи пристрою для виявлення закладних оптичних приладів та безпровідних відеокамер. Законодавче регулювання процесу здійснення відеонагляду (як санкціонованого, так і несанкціонованого). Робота в лабораторії Здійснити пошук закладних оптичних приладів за допомогою WEGA. Здійснити пошук закладних безпровідних відеокамер за допомогою CHunter 925. Визначити чутливість (в якісній шкалі) пристроїв WEGA, C-Hunter 925. Оформити звіт до лабораторної роботи. ЗМІСТ ЗВІТУ 1. Мета роботи. 2. Короткі теоретичні відомості. 3. Навести цитати статей, посилання на нормативні документи, закони тощо, які регламентують процес здійснення відеонагляду (як санкціонованого, так і несанкціонованого). 4. Здійснити порівняльну характеристику (переваги та недоліки) пристроїв WEGA та C-Hunter 925 для виявлення закладних оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер, яку оформити у вигляді таблиці. 5. Навести перелік завад, які можуть впливати на результат роботи пристроїв WEGA та C-Hunter 925 для виявлення закладних оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер. 6. Результати роботи в лабораторії. 7. Визначити чутливість (в якісній шкалі) пристроїв WEGA, C-Hunter 925. 8. Висновки. 20 Контрольні запитання Види радіомікрофонів. Принцип роботи радіозакладок. Демаскуючі ознаки радіозакладок. Необхідні умови роботи радіозакладок. Для яких завдань використовують прилади оперативного котролю? Принципи роботи детекторів поля та частотомірів для виявлення закладних радіопристроїв. 7. Потенційні місця встановлення радіозакладних пристроїв. 8. Характеристики закладних відеокамер. 9. Метод пошуку закладних відеокамер з використанням ефекту відбиття. 10.Описати будову та функціонування пристрою для виявлення закладних відеокамер. 11.Вкажіть основні характеристики сканерів безпровідних відеокамер та методику пошуку з їх використанням. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Максименко Г. А. Методы выявления, обработки и идентификации сигналов радиозакладных устройств / Г. А. Максименко, В. А. Хорошко. – К. : ООО «ПолиграфКонсталтинг», 2004. – 317 с. Сергиенко А. Б. Цифровая обработка сигналов / А. Б. Сергиенко. – СПб. : Питер, 2002. – 608 с. Каторин Ю. Ф. Энциклопедия промышленного шпионажа / Ю. Ф. Каторин, Е. В. Куренков, А. В. Лысов, А. Н. Остапенко / Под общ. Ред. Е. В. Куренкова. – С-Пб. : ООО «Издательство Полигон», 2000. – 512 с. Дворский М. Н. Техническая безопасность объектов предпринимательства. Том 1 / Сост. Дворский М. Н., Палатченко С. Н. – К. : «А-ДЕПТ», 2006. – 304 с. Ананский Е. В. Что такое радиозакладки и как их обнаружить / Е. В. Ананский // Служба безопасности. – №10. – 1999. Скребнев В. И. Поисковый радиомониторинг, проблемы, методики, апаратура / В. И. Скребнев. – Безопасность информации. Связь телекоммуникации, 1999. Ананский Е. В. Защита информации – основа безопасности бизнеса / Е. В. Ананский // Служба безопасности. – №11-12. – 1999. 21 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ Інструкція до лабораторної роботи № 3 з курсу: «Методи та засоби технічного захисту інформації» для студентів спеціальності: 125 - "Кібербезпека" Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н., професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач 22 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" Кафедра захистуінформацїї ВИЯВЛЕННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПРИХОВАНОГО ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ. БУДОВА ТА ПРИНЦИПИ РОБОТИ ПОШУКОВОГО ПРИСТРОЮ ST-031P "ПІРАНЬЯ" Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 4 з курсу: "Методи і засоби технічного захисту інформації" для студентів спеціальності 125 - "Кібербезпека" Львів -2020 Виявлення та локалізація спеціальних технічних засобів прихованого отри мання інформації. Будова та принципи роботи пошукового пристрою ST-031P "Піранья": Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи No 4 з курсу "Методи та засоби технічного захисту інформації" для студентів спеціальності 125 "Кібербезпека"/ Укл.: Л. Т. Пархуць, М.Ю.Костяк - Львів: НУ"ЛП", - 2020. - 27 с. Укладачі: Пархуць Любомир Теодорович, д.т.н., професор Костяк Марина Юріївна, старший викладач Рецензенти: Хома В.В. -д.т.н., професор Затверджено та рекомендовано до друку на засіданні кафедри захисту інформації Національного університету "Львівська політехніка" Протокол № 1 від 27.08.2020р. © 2020 Видання перше Л. Т.Пархуць, М. Ю. Костяк НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" Кафедра захисту інформації ВИЯВЛЕННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПРИХОВАНОГО ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ. БУДОВА ТА ПРИНЦИПИ РОБОТИ ПОШУКОВОГО ПРИСТРОЮ ST-031P "ПІРАНЬЯ" Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 4 з курсу: "Методи і засоби технічного захисту інформації" для студентів спеціальності 125 - "Кібербезпека" Львів -2020 4 З М ІСТ 1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ........................................................................................... 5 2. Загальна характеристика пристрою ST-03 lP ........................................................ 5 2.1. Призначення та основні можливості .................................................................. 5 2. Опис комплекту пристрою ....................................................................................... 7 2.1. Особливості упакування...................................................................................... 7 2.2. Склад комплекту .................................................................................................. 7 2.3. Конструкція основного блоку управління, обробки та індикації ..................... 8 3. Режими роботи пристрою ....................................................................................... 1О З.1. Режим високочастотного детектора-частотоміра ............................................ 11 З.2. Режим скануючого аналізатора провідних ліній ............................................. 12 З.З. Режим детектора інфрачервоних випромінювань ........................................... 13 3.4. Режим детектора низькочастотних магнітних полів ....................................... 13 3.5. Режим віброакустичного приймача .................................................................. 14 З.б. Режим акустичного приймача ........................................................................... 14 З.7. Додаткові можливості ....................................................................................... 14 4. Живлення пристрою ................................................................................................ 17 5. Деякі обмеження та рекомендації .......................................................................... 17 6. Робота з приладом ST-03 lP ..................................................................................... 18 б.1. Підготовка приладу до роботи .......................................................................... 18 6.2. Перевірка працездатності приладу ................................................................... 19 7. Загальна методологія пошуку радіозакладних пристроїв ................................. 19 7 .1. Підготовка і налаштування приладу для роботи в режимі високочастотного детектора ........................................................................................................... 20 7.2. Особливості пошуку радіомікрофонів ............................................................. 21 7 .З. Пошук телефонних радіоретрансляторів ......................................................... 22 7.4. Особливості пошуку радіостетоскопів, відеопередавачів і радіозакладок в ПЕОМ ................................................................................................................ 23 8. ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ ...................................................... 24 8.1. Домашня підготовка до роботи......................................................................... 24 8.2. Робота в лабораторії .......................................................................................... 24 8.3. Зміст звіту ......................................................................................................... 25 9. Контрольні запитання ............................................................................................. 25 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ......................................................................... 26 5 Мета роботи - ознайомитися з методами виявлення та локалізації спеціальних технічних засобів прихованого отримання інформації, вивчити будову та принципи роботи пошукового пристрою ST-03 IP "Піранья". 1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ST-03 IP "Піранья" - це багатофункціональний прилад для виявлення і локаліза ції спеціальних технічних засобів прихованого отримання інформації, а також для вирішення багатьох інших завдань захисту інформації та контролю якості його здій снення. Разом з усіма особливостями ST-031P "Піранья": конструкція, комплектність, характеристики і можливості ST-03 IP "Піранья" дозволяють, у поєднанні із загальним радіомоніторингом, фізичним пошуком і візуальним оглядом, реалізувати фактично повну методику виявлення спеціа льних технічних засобів; частотно-динамічні параметри приладу в цілому, раціональний комплект до даткових пристроїв (антени, сенсори, мікрофон, насадки) дають можливість охопити практично всі найбільш небезпечні фізичні поля, засоби отримання і канали витоку інформації. Прилад ST-03 IP "Піранья" часто використовують у поєднанні із скануючим при ймачем (типу AR8200, AR8200 тощо) та з ІВМ РС сумісним комп'ютером (створен ня бази даних графічної і звукової інформації). Правильна експлуатація та методич но грамотне застосування приладу ST-03 IP забезпечують значне підвищення опера тивності контрольно-пошукових робіт та достовірності отриманих результатів. Не залежність від зовнішніх джерел живлення визначає автономність, позбавляє бага тьох обмежень щодо місця та умов застосування приладу, забезпечує широкі мож ливості його цілеспрямованого переміщення в межах об'єкта спецробіт. 2. Загальна характеристика пристрою ST-031 Р 2.1. Призначення та основні можливості Багатофункціональний пошуковий прилад ST-03 IP призначений для проведення заходів, що пов'язані із виявленням та локалізацією спеціальних технічних засобів прихованого отримання інформації, для виявлення природних і штучно створених каналів витоку інформації, а також для контролю якості захисту інформації. ST-031P зберігає працездатність і відповідність параметрам та нормам технічних умов при напрузі живлення не нижче 4.8 В, атмосферному тиску від 630 до 800 мм рт.ст., те мпературі навколишнього середовища від -5 до +35 °С і вологості повітря, що не перевищує 95%. З використанням приладу ST-031P можливе рішення наступних контрольно пошукових завдань: 1. Виявлення факту роботи і локалізація місця розташування радіовипромінюва льних спеціальних технічних засобів, що створюють потенційно небезпечні, з точки зору витоку інформації, радіовипромінювання. б До таких засобів, перш за все, відносять: радіомікрофони; телефонні радіоретра нслятори; радіостетоскопи; приховані відеокамери з радіоканалом передачі інфор мації; технічні засоби систем просторового високочастотного опромінення в радіо діапазоні; технічні засоби передавання зображення з монітора ПЕОМ через радіока нал; радіомаяки систем спостереження за переміщенням об'єктів (людей, транспор тних засобів, вантажів тощо); несанкціоновано включені радіостанції, радіотелефо ни і телефони з радіоподовжувачем; технічні засоби обробки інформації, робота яких супроводжується виникненням побічних електромагнітних випромінювань (елементи фізичної архітектури ПЕОМ, факси, ксерокси, деякі типи телефонних апаратів тощо). 2. Виявлення та локалізація місця знаходження спеціальних технічних засобів, що працюють з випромінюванням в інфрачервоному діапазоні. До таких засобів, в першу чергу, відносять: закладні пристрої отримання акусти чної інформації з приміщень з її подальшою передачею через канал в інфрачервоно му діапазоні; технічні засоби систем просторового опромінення в інфрачервоному . . дшпазою. З. Виявлення та локалізація місця знаходження спеціальних технічних засобів, що використовують для отримання і передавання інформації провідні лінії різного призначення, а також технічних засобів обробки інформації, що створюють наве дення інформативних сигналів на поруч розташовані провідні лінії або наведення . . . .. . цих сигналш у шнн мереж� електроживлення. Такими засобами можуть бути: закладні пристрої, що використовують для пере дачі перехопленої інформації лінії мережі змінного струму 220В і здатні працювати на частотах до 15МГц; ПЕОМ та інші технічні засоби виготовлення, розмноження і передавання інформації; технічні засоби систем лінійного високочастотного нав'язування, що працюють на частотах понад 150 кГц; закладні пристрої, що вико ристовують для передавання перехопленої інформації абонентські телефонні лінії, лінії систем пожежної та охоронної сигналізації з несучою частотою понад 20 кГц. 4. Виявлення та локалізація місця розташування джерел електромагнітних полів з перевагою (наявністю) магнітної складової поля, трас прокладки прихованої (не позначеної) електропроводки, яка потенційно придатна для встановлення закладних пристроїв, а також дослідження технічних засобів, що обробляють мовну інформа щю. До таких джерел і технічних засобів прийнято відносити: вихідні трансформато. . . . . .. ри шдсилювачш звуково1 частоти; динам1чю гучномовщ акустичних систем; електродвигуни магнітофонів і диктофонів; 5. Виявлення найбільш вразливих місць, з точки зору виникнення віброакустич них каналів витоку інформації, а також оцінка ефективності систем віброакустично го захисту прим1щень. 6. Виявлення найбільш вразливих місць, з точки зору виникнення каналів витоку акустичної інформації, а також оцінка ефективності звукоізоляції приміщень. 7 2. О пис комплекту пристрою Комплект приладу ST-03 lP предметно орієнтований на вирішення названих ви ще контрольно-пошукових завдань, на забезпечення багатофункціональності та ав тономності роботи, а також на забезпечення зручності та надійності транспортуван ня, зберігання приладу. 2.1. Особливості упакування Прилад виконаний у мобільному варіанті. Для його перенесення і зберігання ви користовується спец�альна сумка-упаковка, зовнішній вигляд якої показаний на рис. 1, а внутрішній на рис. 2. Рис. 1. Сумка-упаковка ST-OЗJP Рис. 2. Внутрішнє відділення сумки 2. 2. Склад комплекту У типовий варіант комплекту приладу S Т-03 lP входять наступні компоненти: 1. Основний блок управління, обробки та індикації. 2. Адаптер скануючого аналізатора проводових ліній з пристроєм ослаблення си. . . . . . . . .. . гналш 1 свплодюдними шдикаторами наявност� напруги в шин, що переюряється. З. Насадки до адаптера (типу "Ігла"). 4. Насадки до адаптера (типу "220"). 5. Насадки до адаптера (типу "Крокодил"). б. Головні телефони (навушники). 7. Магнітна антена детектора низькочастотних магнітних полів з пристроєм для забезпечення диференціального режиму роботи. 8. Високочастотна антена детектора-частотоміра. 9. З'єднувальний кабель для підключення магнітної антени та інфрачервоного сенсора. 1О.Виносний мікрофон акустичного приймача. 11.Інфрачервоний сенсор детектора інфрачервоних випромінювань. 12.Виносний сенсор віброакустичного приймача. 13.Телескопічна антена детектора-частотоміра. 14.Перехідник до телескопічної антени. 15 .Ремінь на плече основного блоку. 8 16.Підставка для основного блоку. 17 .Блок живлення. 18.Батареї типу АА (4шт). 19.Кабель для під'єднання до ІВМ РС. 20.Кабель для під'єднання до скануючому приймача. 21.Кабель для запису звукової інформації. 22.Дискета (типорозмір 3.5"). На рис 3. показані основні компоненти ST-031P (нумерація малюнка відповідає нумерації пунктів, які наведені вище). Вироби під No l5, 16, 18-21 розташовані в передній кишені сумки-упаковки Див. рис. 1). Найбільш важливим і складним виробом зі складу приладу є основний блок управління, обробки та індикації, особливості конструкції якого характеризуються окремо. 2.3. Конструкція основного блоку управління , обробки та індикаці ї Ця основна складова частина комплекту приладу ST-03 1P "Піранья" конструкти вно виконана у вигляді малогабаритного переносного моноблока. Особливості зов нішнього вигляду і конструкції основного блоку управління наведені на рис. 4. І 11 10 &t 4 7 .... � " - ��о 1 і - , 1 4 Рис. З. Основні компоненти ST-031 Р У верхній її частині, строго по центру, розміщений логотип виробника - компанії "Смерш Технікс" (Росія). Безпосередньо під ним, в межах вікна, яке займає екран рідкокристалічного дисплею та органи управління, прописані латинським шрифтом шифр приладу і його загальна характеристика "ST 031 COUNTERSUR VEILLANCE МULTIFUNCTION DEVICE". Під екраном дисплею розміщена 16-ти кнопкова кла- 9 віатура, що забезпечує управління приладом у всіх режимах, з врахуванням його ос новних і допоміжних функцій. Всі кнопки клавіатури управління є багатофункціональними. Порядок їх викори стання й реалізовані при цьому функції визначається особливостями роботи приладу в кожному з передбачених режимів. Крім цього, більшість кнопок управління забезпечує реалізацію первинних функцій, загальних для всіх режимів роботи. Зокрема: кнопка "МUТЕ" здійснює включення (виключення) вбудованого гучномовця; кнопка "HELP" дозволяє отримати при роботі в будь-якому режимі контекстну екранну допомогу з можливістю переміщення тексту кнопоками " .... " і "..., "; кнопка "OSC" здійснює ввімкнення осцилографічного контролю параметрів сигналу в активному (в поточний момент часу) режимі; кнопка "SA" здійснює ввімкнення спектрального контролю параметрів сигна лу в активному (в поточний момент часу) режимі; кнопка "SA VE" забезпечує запис в енергонезалежну пам'ять виведеної на дис плей осцилограми або спектрограми з супутніми параметрами сигналу, що анал1зується; кнопка "LOAD" здійснює виклик на екран з енергонезалежної пам'яті раніше збереженої осцилограми або спектрограми; а) б) в) г) Рис. 4. Зовнішній вигляд та конструкція основного блоку управління ST-OЗJP: а) вигляд зпереду, б) ззаду, в) зверху, г) знизу 10 кнопка "RUN І STOP" здійснює запуск (припинення) поточних динам1чних вимірювань параметрів сигналу, який аналізується; кнопка "SET" дозволяє здійснювати вибір різних варіантів проведення аналізу встановленого сигналу; кнопка "ENTER" забезпечує вивід для слухового контролю або тонального, або демодульованого сигналу; кнопка "RESET" призначена, перш за все, для перезапуску приладу. Інші функції кнопок управління знаходяться в прямій залежності від особливос тей застосування приладу в різних режимах. У нижній частині передньої панелі розміщені перемикач живлення, гніздо ліній ного виходу і гніздо підключення головних телефонів, що промарковані, відповідно, як "OFF POWER ON", "LINE" і "PHONE". На верхній поверхні блока (рис. 4, в) розміщені три роз'єми. Роз'єм "RF АNТ" призначений для підключення телескопічної (через перехідник) або високочастотної антени детектора-частотоміра. Через роз'єм "PROBES" підключають всі інші додат кові зовнішні пристрої, що входять в комплект приладу. Роз'єм "OSC2" призначе ний для забезпечення роботи вбудованих осцилографа і аналізатора спектра в дво канальному режимі, а також для реалізації можливості роботи приладу як звичайних низькочастотних одноканальних осцилографа і аналізатора спектра. На задній поверхні приладу (рис. 4, б), ближче до її верхньої частини, розміще ний вбудований гучномовець. Безпосередньо під ним знаходиться замок кришки ба тарейного відсіку. Сам батарейний відсік займає нижню частину задньої поверхні блоку. Його розміри забезпечують розміщення в один ряд 4-х елементів живлення (батарей) або акумуляторів типу АА. На нижній частині батарейного відсіку симво лами (+) і (-) позначена правильна полярність установки батарей. На кришці бата рейного відсіку, з внутрішньої сторони, нанесений напис з номером і роком вигото влення даного комплекту приладу. На нижній поверхні основного блоку (рис. 4, г) розміщений роз'єм блоку жив лення, роз'єм для підключення ІВМ РС або скануючого приймача і отвір для гвинта приєднання підставки для основного блоку. На бічних стінках, у верхній частині, розміщені різьбові отвори для приєднання наплічного ременя. З. Р ежими роботи пристрою Вирішення контрольно-пошукових завдань забезпечується багатофункціональні стю приладу ST 031 "Піранья", яка, у свою чергу, зумовлена відповідною його ком. . . . . . плектац�єю 1 реал1зується за рахунок можливост� використання сукупност� режимш його роботи. Системотехнічна і програмна основа, яка закладена в конструкцію і алгоритми функціонування приладу, дозволяє застосовувати його в наступних осно вних режимах: високочастотного детектора-частотом1ра; скануючого аналізатора провідних ліній; детектора інфрачервоних випромінювань; 11 . . детектора низькочастотних магнпних пошв; віброакустичного приймача; акустичного приймача. Перехід приладу ST-03 lP в будь-який з режимів здійснюється автоматично при підключенні зовнішніх пристроїв (антен, адаптера, сенсорів) до високочастотного гнізда "RF АNТ" або 7-ми контактного гнізда "PROBES". Одночасно прилад може працювати тільки в одному з перерахованих вище осно вних режимі. З підключенням додаткового зовнішнього пристрою відбувається іні ціалізація відповідного йому режиму з виведенням на екран дисплея повідомлень виду: "RADIO-FREQUENCY CHANNEL"; "WIRE LINES ANALYSIS"; "INFRARED CHANNEL"; "VIBRO-ACOUSTIC CHANNEL"; "ACOUSTIC CHANNEL". При відсутності підключених додаткових зовнішніх пристроїв (роз'єми "RF ANT" і "PROBES" незадіяні) з включенням живлення в приладі ініціалізується . . . режим високочастотного детектора-частотом1ра, про що свщчить повщомлення на екрані дисплея "RADIO-FREQUENCY CHANNEL". Кожен з режимів роботи прила ду характеризують набором тільки йому притаманних властивостей і основних, спо чатку закладених, можливостей. Нижче наводиться їх короткий опис. 3.1. Режим високочастотного дете ктора-частотоміра У цьому режимі прилад ST-03 lP забезпечує прийом радіосигналів в діапазоні від 30 до 2500 МГц в ближній зоні (в межах об'єкта спецробіт), їх детектування та вивід для слухового контролю та аналізу у вигляді почергових тональних посилок (кла цань) або у вигляді явних фонограм при їх прослуховуванні як на вбудований гуч номовець, так і на головні телефони. У кожен конкретний момент часу на фоні реальної завадової обстановки прийма ється і детектується найбільш потужний з усіх радіосигналів в робочому діапазоні частот. Його рівень, відповідно до встановленого порогу детектора, відображається на дворядковому індикаторі з 40-сегментною шкалою у верхній частині рідкокрис талічного дисплею (рис. 5). Індикатор заряду батареї Режим слухового контролю Шкали рівня сигналу CaF• 1,1r-ег 0405� 1 б. r:,нz Шкала Індикатор Частота стабільності «захоплення» динамічного . . сигналу радюсигналу дшпазону Рис. 5. Режим високочастотного детектора-частотоміра ST-031Р Різниця у використанні двох шкал полягає в наступному: верхня шкала відобра жає середнє значення продетектованного сигналу, а нижня його частина - пікові значення. Відповідно, у верхньому рядку будуть переважати сигнали без модуляції або частотно модульовані, а в нижній - близькі до імпульсних видів сигналів (на приклад, сигнали з амплітудною та імпульсною модуляцією). Наявність індикації на 12 двох шкалах говорить про складномодульований вигляд сигналу на вході детектора (наприклад, телевізійний сигнал). У випадку впевненого прийому сигналу із відомими параметрами індикується напис ідентифікації сигналу під цифровою шкалою рівня сигналу. Можлива індика ція виявлення сигналів наступних стандартів: GSM (напис "GSM"), DECT (напис "DECT"), сигналів інших цифрових стандартів (PULSE), і амплітудна-модульованих сигналів (АМ). В залежності від умов та цілей проведення контрольно-пошукових робіт є мож ливість вибору і встановлення необхідного (найбільш раціонального) порогу детек тора. Одночасно здійснюється вимірювання поточних значень частоти прийнятого сигналу та визначення сталого його значення (для сигналів з постійною несучою ча стотою). І ті, й інші значення в явному вигляді відображаються на екрані дисплея. Для якісної оцінки рівня мінливості частоти прийнятого сигналу використову ється спеціальна обчислювальна процедура, результати якої відображаються на ек рані дисплея у вигляді тонкої горизонтальної лінії динамічно змінної довжини без посередньо над цифровими символами поточних значень частоти прийнятого сигна лу (залежність довжини лінії і стабільності частоти - обернено пропорційна, тобто, чим вища мінливість частоти радіосигналу, тим коротша довжина лінії індикації). При підключенні до ST-031P скануючого приймача (AR800, 8200 тощо) передба чено можливість установки частоти прийому скануючого приймача (надалі СП) на частоту прийнятого сигналу ST-03 lP. Це здійснюється автоматично, у випадку за хоплення частоти частотом1ром ST-03 lP, або у випадку ручної установки частоти користувачем. 3. 2. Режим скануючого аналізатора провідних ліні й У цьому режимі прилад забезпечує прийом і відображення параметрів сигналів в провідних лініях різного призначення (електричної мережі, телефонної мережі, об числювальних мереж, пожежної та охоронної сигналізації тощо) як знеструмлених, так і тих, що перебувають під напругою (постійною або змінною) до 600 В. Підключення приладу ST-03 1P до аналізованої лінії проводиться через універса льний адаптер з комплектом насадок типу "220", "Крокодил" та "Ігла". Крім цього, адаптер має пристрій послаблення сигналів на вході, який включається при необхід. . . . . ност� спец�альним перемикачем на корпус� адаптера, а також двома свплодюдами для індикації наявності в провідній лінії змінної або постійної напруги. Прийом сигналів здійснюється шляхом автоматичного або ручного сканування в частотному діапазоні до 15 МГц. Крок перебудови фіксований і становить 5 КГц або 1 КГц при автоматичному і ручному скануванні, відповідно. Для адаптації налаштування приладу до умов і завдань контрольно-пошукових робіт передбачена можливість вибору напрямку і швидкості автосканування, а та кож два варіанти встановлення необхідних меж діапазону перебудови (завдання по чаткової і кінцевої частоти або завдання центральної частоти перебудови і ширини діапазону). Класифікація сигналів в контрольованих провідних лініях здійснюється на основі . . . . анал1зу та автоматично виводиться на екран дисплея у вигляд� дшграми, що юдо- 13 бражає частотні складові спектра прийнятого сигналу і його рівень на кожній з них (рис. б). При здійсненні ручного сканування (точного налаштування) додатково за безпечується можливість безпосереднього слухового контролю прийнятого сигналу шляхом виведення його на вбудований гучномовець або головні телефони. В ид модуляції Режим перегляду Pi:lt-lliRr::1� R ic=- lt-lE е00.00е t1н.: 015.4СС, ;.О,1·1_ JJ"м..4&Jь.; • Межа спрацювання Sc;annin9-'0!2. 18511Нz Нижня межова частота огляду Поточна частота перегляду Верхня межова частота огляду Рис. 6. Режим скануючого аналізатора провідних ліній ST-OЗJP При підключенні до SТ-ОЗІР скануючого приймача (AR800, 8200 тощо) передба чено можливість встановлення частоти прийому СП на частоту прийнятого сигналу SТ-ОЗІР. З.З. Режим детектора інфрачервоних випромінювань У цьому режимі ST-03 IP забезпечує, з використанням виносного сенсора, при йом випромінювань джерел інфрачервоного діапазону в ближній зоні (у межах кон кретного приміщення на об'єкті спецробіт), їх детектування та вивід для слухового контролю та аналізу у вигляді чергувань тональних посилок (клацань), або у вигляді явних фонограм при їх прослуховуванні як на вбудований гучномовець, так і на го ловні телефони. У кожен конкретний момент часу на фоні реальної завадової обстановки прийма ється і детектується найбільш потужний з усіх сигналів в робочому діапазоні. Його рівень щодо встановленого порогу детектора приладу, відображається на індикаторі рідкокристалічного дисплея з 21-сегментною шкалою (рис. 7). При цьому, в залеж ності від умов та цілей проведення контрольно-пошукових робіт, передбачена мож ливість вибору і встановлення необхідного (оптимального) порогу детектора прила ду. Загалом цим забезпечується можливість оперативної попередньої класифікації . .. сигналш та 1х джерел. IR--=- DETECTOR� <181 TONE ІІІІІІІІІІІІ□□□□□□□□□ Рис. 7. Режим детектора інфрачервоних випромінювань ST-OЗJP 3.4. Режим детектора низькочастотних магнітних полів 14 У цьому режимі прилад забезпечує прийом на зовнішню магнітну антену і відо браження параметрів сигналів від джерел низькочастотних електромагнітних полів з переважаючою (наявною) магнітною складовою поля в діапазоні від 300 до 5000 Гц. Класифікація сигналів та їх джерел здійснюється на основі аналізу та автоматич но виводиться не екран дисплея осцилограми, що відображає форму прийнятого си гналу і поточне значення його амплітуди. Підвищення достовірності класифікації сигналів та їх джерел забезпечується можливістю одночасного з аналізом зображен ня на екрані дисплея, прослуховування "фонової" обстановки з використанням вбу дованого гучномовця або головних телефонів. Для роботи в умовах складної завадо вої обстановки передбачено диференційний режим антени, що вводиться в дію пе. .... ремикачем на 11 корпус�. 3. 5. Режим ві броакустичного прий мача У цьому режимі прилад забезпечує прийом від зовнішнього віброакустичного сенсора і відображення параметрів низькочастотних сигналів в діапазоні від 300 до 6000 Гц. Стан віброакустичного захисту приміщень оцінюється як кількісно, так і якісно. Кількісна оцінка стану захисту здійснюється на основі аналізу та автоматично виво диться на екран дисплея осцилограми, що відображає форму прийнятого сигналу і поточне значення його амплітуди. Якісна оцінка стану захисту полягає в безпосере дньому прослуховуванні прийнятого низькочастотного сигналу та аналізі його гуч ності, тембрових характеристик. Для цього використовується або вбудований гуч номовець, або головні телефони. 3. 6. Режим акустичного прий мача У цьому режимі прилад забезпечує прийом від зовнішнього віброакустичного сенсора і відображення параметрів низькочастотних сигналів в діапазоні від 300 до 6000 Гц. Стан віброакустичного захисту приміщень оцінюється як кількісно, так і якісно. Кількісна оцінка стану захисту здійснюється на основі аналізу та автоматично виво диться на екран дисплея осцилограми, що відображає форму прийнятого сигналу і поточне значення його амплітуди. Якісна оцінка стану захисту полягає в безпосере дньому прослуховуванні прийнятого низькочастотного сигналу та аналізі його гуч ності, тембрових характеристик. Для цього використовується або вбудований гуч номовець, або головні телефони. 3. 7. Додаткові можливості Для розширення можливостей і підвищення детальності аналізу сигналів у про цесі проведення контрольно-пошукових робіт прилад ST-031P має низькочастотний осцилограф і спектроаналізатор. 15 Використання осцилографа і спектроаналізатора для аналізу сигналів і запис отриманих осцилограм і спектрограм в енергонезалежну пам'ять забезпечується у всіх режимах роботи приладу. Вбудований осцилограф (рис. 8) забезпечує виконання основних функцій з вимі. . . . . . рювання ампштудних, частотних 1 часових параметрш анал1зованих сигналш, ЯКІ характерні і для промислових осцилографів загального призначення. Він може пра цювати в одно- і двоканальному режимі. Штатним є одноканальний режим з під ключенням входу осцилографа до виходу амплітудного детектора основного тракту приладу. Значення вертикальної розгортки Значення розмаху частоти � • � ""' 0 . 05мs � Значення горизонтальної розгортки 2� 0 . 38 _6 . 00мs Середні частоти Рис. 8. Вбудований осцилограф ST-031Р Включення до нього здійснюється автоматично при використанні приладу в ре жимах детектора низькочастотних магнітних полів, віброакустичного і акустичного приймача. При роботі приладу в режимах високочастотного детектора-частотоміра і детектора інфрачервоних випромінювань - вручну через кнопку "OSC". Двоканальний режим осцилографа є допоміжним і може використовуватися, на приклад, для порівняння сигналу, який прийнятий за основним трактом приладу з деяким зовнішнім еталонним сигналом, що подається на додатковий вхід через роз'єм "OSC2". Його включення проводиться тільки вручну через кнопку "ENTER (СН ½)". Допоміжною є і можливість роботи осцилографа в одноканальному режимі при подачі сигналу тільки на додатковий вхід через роз'єм "OSC2". Це дозволяє до повнити сукупність основних режимів приладу ST 031 "Піранья" ще одним режи мом звичайного низькочастотного осцилографа. У осцилографі на програмно-технічній основі закладена можливість вибору па раметрів вертикальної розгортки і управління переміщенням "променя" вздовж вер тикальної осі, вибору меж горизонтальної розгортки, методів оцифровки сигналів і варіантів синхронізації, а також реалізації процедури курсорних вимірювань. Це до зволяє оптимальним чином формувати осцилограми і проводити оцінку параметрів сигналів в різних умовах проведення контрольно-пошукових робіт. Вбудований аналізатор спектру (рис. 9) забезпечує виконання основних функцій . . . . . . з вим1рювання ампштудних, частотних 1 часових параметрш анал1зованих сигналш, . . . . . ЯКІ характерю 1 для промислових анал1заторш спектру загального призначення. Він може працювати в одно- і двоканальному режимі. Штатним є одноканальний . . . режим з шдключенням входу анал1затора спектра до виходу ампштудного детектора основного тракту приладу. Двоканальний режим аналізатора спектра є допоміжним і може використовуватися, наприклад, як і в осцилографі, для порівняння спектрів сигналів, прийнятих за основним трактом приладу, зі спектром деякого зовнішнього 16 еталонного сигналу, поданого на додатковий вхід через роз'єм "OSC2". Його вклю чення здійснюють вручну через кнопку "ENTER (СН ½)". Допоміжною є можли вість роботи аналізатора спектра в одноканальному режимі при подачі досліджува ного сигналу тільки на додатковий вхід через роз'єм "OSC2". / 6 . 94 Амплітуда пікової гармоніки І(] с:8 i:IOTO Частота пікової гармоніки Рис. 9. Вбудований аналізатор спектру ST 031 Це дозволяє, як і в попередньому випадку, доповнити множину основних режи мів приладу SТ-ОЗІР ще одним - традиційним методом низькочастотного аналізато ра спектра. У аналізаторі спектра на програмно-технічній основі закладена можли вість вибору параметрів вертикальної і горизонтальної меж розгортки, видів спект рального аналізу, а також реалізації процедури курсорних вимірювань. Це дозволяє оптимальним чином формувати спектрограми і проводити оцінку параметрів сигна лів в різних умовах проведення контрольно-пошукових робіт. Незалежна пам'ять суттєво доповнює потенційні можливості приладу SТ-ОЗІР з . . . . . . . анал1зу сигналш, шдвищенню оперативност� та достоюрност� результатш контрольно-пошукових робіт. Вона забезпечує запис і тривале збереження, незалежно від стану джерел жив лення, осцилограм або спектрограм сигналів (кількість визначається модифікацією приладу), а також їх виклик, при необхідності, на екран дисплея з відображенням значень основних зафіксованих параметрів. Загальні можливості системи управління приладом SТ-ОЗІР, характеристики і . . . . можливост� иого енергонезалежнш пам ' ят1 дозволяють додатково реал1зувати процедуру "вирахування спектрів", яка, при певній періодичності контрольно пошукових робіт на одних і тих самих об'єктах, сприяє суттєвому скороченню часу їх проведення. Можливість роботи з ІВМ РС сумісним комп'ютером. Для роботи з комп'ютером ІВМ РС використовується спеціально розроблена програма, що дозво ляє: безперервно відображати інформацію з дисплея ST-03 IP на екран� комп'ютера; створювати базу даних графічної і звукової інформації, яка отримується в ре зультаті роботи SТ-ОЗІР; дослідити створену базу даних незалежно від наявності SТ-ОЗІР. '-" '-" 17 4. Жи в лення пристрою Живлення приладу ST-031P здійснюється від: автономного джерела постійного струму з напругою б В, в якості якого вико ристовується або комплект з чотирьох батарей типу АА, або акумуляторів та кого ж типорозм1ру; блоку живлення, який підключається до спеціального роз'єму, що розташова ний на нижній кришці основного блоку. Напруга батарей живлення б В є номінальним, її наявності відповідає повністю забарвлене зображення індикатора ",..", який виводиться в усіх режимах роботи приладу у верхній частині екрану дисплея. Гранично допустимою є напруга жив лення 4.8 В, спад до якої відповідає повністю знебарвлене і перекреслене зображен ня індикатора ,н[�L]"_ Слід мати на увазі, що при цьому прилад може зберігати зовні шні ознаки працездатності (наявність звуку у вбудованому гучномовцю або голо вних телефонах, індикація символіки, яка передбачена для відповідних режимів). Проте, кількісні значення результатів вимірювання параметрів сигналів вже можуть не відповідати дійсності. Тому, досягнення індикатором джерела живлення стану ІН[�L]" слід розглядати як попередження про необхідність заміни батарей або зарядки акумуляторів. Кращим є використання для живлення приладу батарей "Energizer". Ці батареї забезпечують безперервну роботу приладу протягом не менше б годин при самих жорстких умо вах, коли встановлена найбільша яскравість підсвічування екрану дисплея і звук ма ксимальної гучності виводиться на вбудований гучномовець. При вимкненому під свічуванні екрану дисплея і виведення звуку середньої гучності на головні телефони батареї зберігають робочий стан (розряд до рівня не нижче 4.8 В) протягом не мен ше п'яти днів при щоденній 4-х годинній безперервній роботі приладу ST 031 "Пі ранья". 5. Дея к і обмеження та рекоменда ції Особливості приладу ST-03 lP, як приладу багатофункціонального, що побудова ний на основі сучасної схемотехніки із застосуванням специфічних радіоелектрон них компонентів, неминуче накладають перелік обмежень на поводження з ним у процесі експлуатації, а також визначають необхідність обов'язкового виконання де яких, найбільш важливих рекомендацій. Вони полягають у наступному: 1. Транспортувати і зберігати комплект ST-03 lP необхідно лише в стандартній сумці-упаковці. Для тривалого зберігання приладу використовувати закриті, опалю вальні приміщення з температурою повітря від 10 до 35 °С і вологістю не більше 80%. При зберіганні не допускати укладання інших виробів або предметів на упако ваний комплект приладу. При транспортуванні вживати заходів до запобігання впливу на стандартну упаковку будь-яких ударних або натискних навантажень. 2. Після тривалого (більше 4-х годин) знаходження приладу, навіть у стандарт ній сумці-упаковці, при температурі нижче -5 °С, щоб уникнути електричних проб0- 18 їв схеми і схемних елементів, включати його в роботу лише за очевидної відсутності . . . сшдш запотшання 1 висиханю конденсату. З. При тривалих перервах у роботі батареї слід витягти з виробу. Перед черго вою установкою джерел живлення необхідно перевірити якість кожної з батарей. Для цього виміряти їх напругу вольтметром, яке, щодо нових батарей повинно бути в межах 1.5 7 1.55 В. 4. При роботі запобігати потрапляння на основний блок управління, обробки та індикації, а також на додаткові зовнішні пристрої концентрованої вологи (дощу, сні гу тощо). Не допускати впливу на складові частини приладу, особливо на рідкокри сталічний дисплей і сенсор інфрачервоних випромінювань, прямих сонячних про менів. Застосування приладу при температурі нижче - 15 °С різко сповільнює швид кість виведення даних на екран дисплея. Нагрівання до температури 60 °С і вище створює загрозу виходу з ладу ключових схемних елементш приладу. 5. У режимі скануючого аналізатора провідних ліній не допускається підклю чення приладу до проводів з напругою понад 600 В. Перед підключенням до ліній невідомого призначення необхідно перевірити напругу в них з використанням вольтметра. УВАГА! Змінна напруга 220Вх50Гц є небезпечним для життя. Слід суворо до тримуватися правил техніки електробезпеки при підготовці і в ході проведення ро біт з перевірки ліній електромережі. 6. При завершенні роботи з приладом УВАЖНО ПЕРЕВІРИТИ положення перемикача живлення. Залишені батареї розрядяться і, крім того, можуть виділяти хімічно небезпечну рідину, яка здатна призвести до корозії контактів і виведенню з ладу схемних елементш приладу. 7. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ самостійне розбирання і проведення ремонту приладу власними силами. У всіх випадках для перевірки і відновлення його працездатності звертатися у фірму-виробник вироби ST-031P - ТОВ "Смерш Технікс". 6. Робота з приладом ST-031 Р 6.1. Підготовка приладу до роботи Підготовку приладу ST-03 lP до роботи, особливо перед початком його першого використання або після тривалої перерви доцільно почати із зовнішнього огляду. При огляді необхідно переконатися в цілісності сумки-упаковки, а також у тому, що комплектність поставки відповідає зазначеній в паспорті і всі вироби комплекту не мають видимих мехаючних пошкоджень. Підготувати джерела живлення. Для цього перевірити зовнішній стан батарей або акумулятори на відсутність окислення на контактній поверхні позитивного і не гативного полюсів. Виміряти вольтметром напругу кожного елемента живлення. 19 Щодо нових батарей, їх напруга повинна бути в межах 1.57 1.55 В. Відкрити ба тарейний відс1к 1 переконатися в механічній щшсності нерухомих і пружинних кон тактів, а також у відсутності на них слідів окислення. Вставити батареї або акумуля тори, дотримуючись правильної полярності, зазначену на нижній поверхні відсіку. Закрити кришку і зафіксувати її призначеним для цього замком. Тепер прилад гото вий до включення і перевірки працездатності. 6.2. Переві рка працездатності приладу Перевірці підлягає працездатність: системи ввімкнення приладу й індикації стану джерела живлення; рідкокристалічного дисплея 1 шдсвічування його екрану; системи автоматичного переходу приладу в основю режими; прийомних трактів, що відповідають основним режимам приладу; звукового тракту; вбудованого низькочастотного осцилографа; вбудованого низькочастотного аналізатора спектра; . .. енергонезалежно1 пам ' ят�; управління СП; робота з ІВМ РС. ЗАУВАЖЕННЯ: при високій періодичності проведення контрольно-пошукових робіт і чітко позначеному їх утриманні кількість перевіряються на працездатність елементів приладу ST-031P і процедур перевірки може бути скорочено на розсуд оператора. УВАГА ! Виробником рекомендується використовувати для перевірки працезда тності S Т-О31Р спеціально розроблений контрольний пристрій "ТЕСТ". 7. Загальна методолог ія по ш у ку раді озакладних пристроїв Загальна методологія пошуку радіо закладних пристроїв за допомогою приладу ST-03 lP практично не відрізняється від пошуку засобами оперативного контролю. Для забезпечення прихованості проведених робіт у контрольованому приміщенні не повинні знаходитися сторонні люди. Слід закрити двері і вікна, а також штори або жалюзі. Зазвичай для виявлення радіовипромінювальних засобів несанкціонованого отримання інформації проводять перевірку в умовах максимальної активації всіх технічних засобів, що знаходяться в контрольованому приміщенні. При цьому вжи ваються заходи щодо активації розвідки противника, які передбачені легендою: озвучують приміщення відтворенням "ділових переговорів", зняття телефонних тру бок для переведення телефонного апарату в режим "зайнято", включення всіх дже рел світла, побутової та оргтехніки. Деякі фахівці, навпаки, для зменшення фону електричного поля вимикають орг техніку, мережеві адаптери, трансформатори, базові станції безпровідних телефонів, 20 люмінесцентні освітлювальні лампи (використовують для освітлення лампи розжа рювання) та інші електронні пристрої та електроприлади - потенційні джерела під вищення фону. Перевірку цих пристроїв, проводять окремо, включаючи їх по черзі. Якщо перевіряється приміщення, які обладнані системами активного радіотехні чного маскування (радіочастотні генератори шуму тощо), їх необхідно вимкнути на час проведення перевірки. Слід відключити радіотелефони та інші радіопередаваль ні засоби. Не допускається спільна робота ST-03 IP з нелінійними локаторами. Для активації радіозакладок з акустозапуском та для забезпечення класифікації виявлених радіосигналів, в контрольованому приміщенні включають ідентифікацій не джерело звуку, в якості якого можна використовувати магнітофон або СD-плеєр в режимі відтворення музики або мовної фонограми. Не рекомендується використову вати в цих цілях радіоприймач або телевізор, оскільки звуковий сигнал, який ство. . . рюється ними може корелювати з вІДповІДним радюсигналом, на якому ведеться ця передача, що приймається пошуковим приладом. 7.1. Підготовка і налаштування приладу для роботи в режимі високочастотного детектора Підготовка приладу ST-03 IP "Піранья" полягає у встановленні нульового порогу детектора, а це відбувається автоматично при включенні живлення приладу. Підго товку приладу слід проводити в одному з найближчих до перевірки приміщень, в якому, ймовірно, рівень фону суттєво не відрізняється, а встановлення "радіо закла док" або неможлива, або недоцільна. В якості таких приміщень зазвичай розгляда. . . . ють прим1щення шшого призначення, але розташоваю на тому ж поверс1 1 з юконними прорізами, що виходять на ту ж сторону будинку. Після встановлення "нульового" порогу SТ-ОЗІР, прилад переміщають в контро льоване приміщення (до контрольованого об'єкту) БЕЗ ВІДКЛЮЧЕННЯ ЖИВ ЛЕННЯ. Це зумовлене тим, що кожне наступне його включення призводить до ав томатичного встановлення порогу вже щодо нових умов електромагнітної обстанов ки. При роботі з приладами SТ-ОЗІР використовують окремо або у поєднанні два основні методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналів. Ними є так звані "Амплітудний метод" і метод "Акустичної зав'язки". "Амплітудний метод" базується на різкому зростанні рівня прийнятого сигна лу при наближенні прийомної антени приладу до місця розташування його джерела. Радіус зони виявлення джерела залежить від потужності сигналу, який випроміню ється, спрямованості його антени і рівня фону електричного поля в точці розташу вання прийомної антени приладу. Контроль за рівнем сигналу здійснюється за пока зниками індикаторів рівня на екрані дисплея або за частотою клацань звукової сиг налізації в режимі "TONE". Метод "Акустичної зав ' язки" базується на виникненні позитивного акустич ного зворотного зв'язку між мікрофоном "радіозакладки" і динаміком приладу, в результаті чого виникає "писк", тон та інтенсивність якого змінюються при набли женні динаміка приладу до мікрофона "радіозакладки". Ефект "акустичної зав'язки" 21 виникає лише щодо "радіо закладки", в якій застосовано звичайні види модуляції амплітудна і частотна (вузькосмугова або широкосмугова). У випадку частотної мо дуляції ефект базується на наявності "паразитної" амплітудної модуляції в частотно модульованому сигналі. При цьому слід враховувати, що наявність характерного звуку при використанні даного методу демаскує проведення робіт. Тому, у випадку застосування "радіозакладок" з дистанційним управлінням вони можуть бути ви ключені "зловмисником" на час проведення перевірки. Необхідно пам'ятати, що ефект "акустозав'язки" і виразне прослуховування де модульованого сигналу спостерігаються не завжди. Наприклад, якщо закладки ви користовують замаскований радіоканал. Пошук здійснюється шляхом поступового обходу приміщення (об'єкта) з рухом вздовж стін і обстеженням предметів ін тер'єру. При цьому антену необхідно орієнтувати в різних площинах, роблячи плав ні, повільні повороти основного блоку досягаючи максимального рівня сигналу. Ан тену приладу доцільно тримати на відстані не більше 20-25 см від поверхонь та предметів, що обстежуються. За відсутності обмежень на використання методу "акустозав'язки" динамік вбудованого гучномовця приладу слід орієнтувати у бік обстежуваних поверхонь та предметів. При наближенні антени приладу до місця розташування "радіо закладки" напру. . . . . . . жеюсть електромагнпного поля зростає, вІДповІДно шдвищується 1 ршень сигналу на його вході. При перевищенні рівнем сигналу встановленого "нульового" порогу, в залежності від виду сигналу, збільшується кількість забарвлених секторів індика торів рівня, а також зростає частота клацань звукової сигналізації в режимі "TONE", а при включенні режиму "AUD" і динаміка гучномовця виникає "акустозав'язка". У випадку знаходження джерела з частотномодульованим сигналом буде збільшувати ся кількість забарвлених секторів верхнього індикатора рівня сигналу. При достат ньому наближенні до джерела радіочастотомір здійснює "захоплення" частоти і по. . . ···· казує в останньому рядку екрана 11 значення за результатами декшькох вим1рш. Шляхом зменшення гучності, зміни меж динамічного діапазону, збільшення вручну порогу спрацьовування детектора, спостереження за показниками частотом1ра зву жується зона обстеження і, відповідно, локалізується місце встановлення "радіозак ладки". 7. 2. Особливості пошуку радіомікрофонів Радіомікрофони з кварцовою стабілізацією частоти і вузькосмуговою частотною модуляцією. Основні їх особливості полягають у невеликих межах зміни несучої частоти (до десятка кілогерц) і слабкому звуковому сигналі на виході амплітудного детектора приймача приладу. Останнє визначає значно менші розміри зони виник нення "акустозав'язки". Тому, для пошуку і локалізації такого типу джерел доцільно використовувати амплітудний метод. Радіомікрофони з винесеним передавачем. Їх основна особливість - рознесення місця встановлення мікрофону і власне радіопередавача (аж до винесення в інше приміщення). У цьому випадку необхідним є поєднання методу "акустозав'язки" і амплітудного методу. Для локалізації мікрофона необхідно використовувати метод "акустозав'язки", а радіопередавача (у приміщенні, що перевіряється або за його межами) - амплітудний метод. 22 Радіомікрофони із закритим або замаскованим радіоканалом. Їх основна особли вість у тому, що прийнятий і демодульований сигнал не несе в собі інформації про акустичний фон приміщення. Це визначається використанням для закриття (маску вання) радіоканалу методів інверсії спектру, цифрових методів передавання, а також складних видів модуляції. Отже, в основі їх виявлення і локалізації повинен лежати амплітудний метод, а при роботі із S Т-03ІР з доповненням його аналізом осцилог рам і спектрограм в режимах "OSC" і "SA", відповідно. Додатковим у цьому випадку може бути простий прийом: якщо вимкнути джерело тестової фонограми і створити в приміщенні, яке перевіряється короткий різкий звук (сильний хлопок, удар по кришці столу або металевого предмета), то можна зафіксувати характерні зміни де модульованого сигналу "на слух" в режимі "AUD", зміни осцилограми в режимі "OSC" і спектрограми в режимі "SA". Пошук закамуфльованих радіомікрофонів, що живляться від електромережі, і локалізація місця їх встановлення здійснюється тими ж методами, які були охарак теризовані вище. По черзі ввімкнути наявні освітлювальні прилади з лампами роз. . . . жарювання 1 шдключити до розеток електромереж� шнури живлення санкцюнованих споживачш. Послідовно провести обстеження кожного з заново підключених засобів. 7.3. Пошук телефонних радіоретрансляторів Телефонні радіоретранслятори, за способом підключення до елементів телефон ної лінії можуть бути з гальванічним контактом або без нього. При цьому гальваніч. . . не з ' єднання може здшснюватися як посшдовно, так 1 паралельно. Телефонні радіоретранслятори послідовного включення характеризуються по явою в ефірі модульованого сигналу тільки при піднятій трубці телефонного апара ту. Локалізацію телефонних ретрансляторів даного типу доцільно здійснювати амп літудним методом. Це зумовлено тим, що телефонні апарати, які використовуються в даний час мають досить чутливі мікрофони та режим гучномовного зв'язку. Засто сування методу "акустозав'язки" може призвести до помилкових висновків про на явність встановленого телефонного радіоретранслятора. Телефонні радіоретранслятори паралельного включення можуть двох видів. Пе рший з них передбачає реалізацію тільки функції ретранслятора. При цьому в режи мі піднятої трубки на радіочастоті прослуховуються сигнали АТС ("виклик", "зайня то"), клацання набору номера і розмова абонентів. При покладеній трубці модуляція сигналу відсутня, може бути відсутньою й сама несуча частота. Для локалізації за кладок такого типу кращим є амплітудний метод з їх активізацією шляхом підняття трубки телефонного апарату. У другому виді часто поєднують функції телефонного радіоретранслятора і ра діомікрофону, що живиться від телефонної лінії і забезпечує контроль акустики приміщення в режимі покладеної трубки. Такі закладки встановлюють на елементах телефонної лінії в межах приміщення, яке становить інтерес для зловмисника. Для їх локалізації при покладеній трубці використовується метод "акустозав'язки" із засто суванням тестового звукового сигналу. У режимі піднятої трубки для локалізації та ких закладок кращим є амплітудний метод. '-" 23 Телефонні радіоретранслятори не гальванічного включення - безконтактні (інду ктивного отримання інформації) можуть бути встановлені на будь-якій ділянці те лефонної лінії і, як правило, за межами контрольованого приміщення на абонентсь кій проводці без порушення ізоляції. Вони формують модульований радіосигнал тільки при піднятті трубки телефонного апарату. При цьому прослуховуються сиг нали АТС ("виклик", "зайнято"), клацання набору номера, розмова абонентів після встановлення з'єднання. Їх локалізація здійснюється амплітудним методом у проце сі обстеження телефонної лінії на всьому її доступному інтервалі. При пошуку телефонних радіоретрансляторів для їх активації необхідно зняти трубки всіх телефонних апаратів. Власне пошук проводиться у два етапи. Спочатку на наявність закладних пристроїв перевіряють самі телефонні апарати. Встановле ний в апараті радіоретранслятор проявляється точно так само як і радіомікрофон. При наближенні антени приладу до такого телефонного апарату реагують засоби звукової (в режимі "TONE") індикації, індикатор рівня сигналу і частотомір. При перемиканні в режим "AUD" на динаміку або в головних телефонах прослуховуєть ся або безперервний, або переривчастий звуковий сигнал телефонної станції. У кіль кох випадках при наближенні мікрофона телефонної трубки до динаміка пошуково го приладу може виникнути ефект "акустозав'язки". Не рекомендують перевіряти телефонні апарати в режимі гучномовного зв'язку (якщо він передбачений), оскіль ки в цьому випадку може виникнути помилкова "акустозав'язка" між мікрофоном і динам1ком самого апарату. Далі пошук телефонних радіоретрансляторів здійснюють шляхом обходу примі щення вздовж абонентської телефонної лінії та виявлення на ній місць із зростанням (максимумом) рівня радіосигналу. При обході антену приладу необхідно орієнтува ти в різних площинах на мінімально можливій відстані від лінії. Практично завжди існує необхідність перевірки лінії аж до основного розподільного щита. Особливу увагу слід звертати на розподільчі коробки і місця, де лінія прокладена прихованою проводкою. Встановлені на лінії телефонні радіоретранслятори локалізують перева жно ампштудним методом. 7.4. Особливості пошуку рад і остетоскопів, відеопередавачів і радіозакладок в П Е О М Особливістю радіо стетоскопів є те, що їх встановлюють лише із зовнішнього боку поверхонь, що огороджують контрольоване приміщення або на трубах систем опалення, водопроводу та інших комунікаціях, які виходять за його межі. Для вияв лення їхніх сигналів можна використовувати режим аналізу і класифікації "на слух", а для локалізації джерел радіовипромінювання - амплітудний метод з переміщенням приладу в суміжні, вище і нижче розташовані приміщення. Оскільки середовищем поширення віброакустичних коливань можуть бути труби опалення та водопоста чання, то перевірці підлягають й ці комунікації. Приховані відеокамери з радіоканалом передавання інформації відрізняються тим, що сигнал, який випромінюється в радіодіапазоні за структурою схожий з сиг налом каналу яскравості передавачів телевізійного мовлення. При виявленні такого сигналу першим є завдання його розшзнавання за критерієм "зовнішній внутрішній". 24 Для розпізнавання необхідно закрити вікна шторами або жалюзі, залишивши включеним внутрішнє освітлення. Зробити декілька разів ввімкнення і вимкнення штучного освітлення. При ввімкненому режимі "AUD" повинні прослуховуватися виразні зміни тону продетектованного сигналу. Для підвищення надійності розпі знавання необхідно ввімкнути режим "OSC" і переконатися в зміні структури сигна. . . лу за осцилограмою при вюмкнею 1 вимкнеш осютлення. Принципово передавачі відеокамер можуть працювати на частотах до 2300МГц. Виявлення сигналу (схожого на сигнал яскравості) на частотах поза діапазоном те левізійного мовлення практично однозначно свідчить про роботу передавача прихо ваної відеокамери. Локалізація таких засобів здійснюють амплітудним методом. Радіозакладки в ПЕОМ призначені для передавання зображення монітора і циф рових сигналів системного блоку й інших елементів фізичної архітектури комп'ютера. Основна їх особливість полягає в тому, що сигнал, який передає зобра ження монітора за структурою схожий на сигнал передавача прихованої відеокаме ри, а в інших випадках містить всі ознаки цифрової передачі. Основою для їх вияв лення і локалізації слугує амплітудний метод, що доповнюють аналізом зображень в режимах "OSC" і "SA" при роботі з ST-031. 8. ЗАВДАННЯ ДО ЛА БО РАТОРНОЇ РОБОТ И 8.1. Домашня підготовка до роботи 1. Ознайомитися з основними теоретичними відомостями. 2. Ознайомитися з призначенням та основними режимами роботи приладу ST03 lP. З. Засвоїти методологію пошуку радіозакладних пристроїв. 4. Визначити види закладних пристроїв, навести різницю, переваги та недоліки . .. . . радюзакладних пристрош 1з шшими. 8. 2. Робота в лабораторі ї 1. Підготувати прилад ST-03 lP до роботи. 2. Перевірити працездатність: системи ввімкнення приладу й індикації стану джерела живлення; рідкокристалічного дисплея 1 шдсвічування його екрану; системи автоматичного переходу приладу в основю режими; прийомних трактів, що відповідають основним режимам роботи приладу; звукового тракту; вбудованого низькочастотного осцилографа; вбудованого низькочастотного аналізатора спектра; 25 .. З. 4. 5. б. енергонезалежно1 пам ' ят�; управління СП; робота з ІВМ РС приладу ST-031P "Піранья". Перевірити працездатність всіх основних трактів і додаткових зовнішніх при строїв приладу. Здійснити виявлення та локалізацію радіозакладки за допомогою "амплітудно го методу" та "методу акустичної зав'язки". Засвоїти управління приладом у всіх передбачених режимах його роботи; Оформити звіт до лабораторної роботи. . 8.3. З міст звіту 1. 2. З. 4. Мета роботи. Короткі теоретичні відомості. Повний текст завдання. Результати виконання роботи в лабораторії: . . методика переюрки працездатност�; . .. . . принципи пошуку та локал1зац11 радюзакладки; . . . . .. . поршняльна характеристика двох методш пошуку та локал1зац11 радюзакладок - "амплітудного методу" та "методу акустичної зав'язки". 5. Висновки. 9. Контрольні запитання 1. Призначення та основні характеристики пристрою ST-031P "Піранья". 2. Вирішення яких контрольно-пошукових завдань забезпечує прилад ST-03 lP? З. Навести приклади радіовипромінювальних спеціальних технічних засобів, що створюють потенційно небезпечні, з точки зору витоку інформації, радіови промінювання; спеціальних технічних засобів, що працюють з випромінюван ням в інфрачервоному діапазоні; спеціальних технічних засобів, що викорис товують для отримання і передавання інформації провідні лінії різного при значення. 4. Для яких цілей використовують роз'єми "RF АNТ", "PROBES", "OSC2" при ладу ST-031P? 5. Назвати основні режими роботи приладу ST 031 "Піранья". б. Використання приладу ST-03 lP "Піранья" в режимі високочастотного детек тора-частотом1ра. 26 7. Які види закладних пристроїв дозволяє виявити та локалізувати прилад S Т03ІР в режимв скануючого аналізатора провідних ліній; детектора інфрачер. . . воних випромшювань; детектора низькочастотних магнпних пошв. 8. Особливості використання вбудованого осцилографа і спектроаналізатора SТОЗІР. 9. Обмеження, які накладаються на використання приладу SТ-ОЗІР "Піранья". 10. Як здійснюється підготовка приладу SТ-ОЗІР до роботи? 11. Методологія пошуку радіозакладних пристроїв за допомогою приладу S Т03ІР "Піранья" 12.Особливості пошуку радіозакладок з акустозапуском. ІЗ.Переваги, недоліки та особливості застосування "амплітудного методу", "ме тоду акустозав'язки". Р ЕКОМ ЕНДОВАНА ЛІТ Е РАТУ РА 1. Максименко Г. А. Методь1 вь1явления, обработки и идентификации сигналов ра диозакладнь1х устройств/ Г. А. Максименко, В. А. Хорошка. - К. : ООО "Полиг рафКонсталтинг", 2004. - 317 с. 2. Каторин Ю. Ф. Знциклопедия промь1шленного шпионажа / Ю. Ф. Каторин, Е. В. Куренков, А. В. Ль1сов, А. Н. Остапенко І Под общ. Ред. Е. В. Куренкова. С-Пб. : ООО "Издательство Полигон", 2000. - 5 12 с. З. Ананский Е. В. Что такое радиозакладки и как их обнаружить / Е. В. Ананский // Служба безопасности. - No 1О. - 1999. 4. Многофункциональнь1й поисковь1й прибор ST-03 IP руководство по зксплуата ции. НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 4 з курсу: "Методи та засоби захистуінформації" для студентів спеціальності 125 " Кібербезпека " Укладачі: Пархуць Любомир Теодорович, д.т.н., професор Костяк Марина Юріївна, старший викладач Націонал ь н и й ун і верситет "Л ьвівська пол ітехні ка" м . Л ьвів - 2020 Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра зах исту інформації Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 5 "Ознайомлення зі скануючим приймачем AR 8200 і режимами його роботи" з курсу: "Методи та засоби захисту інформації" для студентів напряму 125 "Кібербезпека" Львів -2020 Ознайомлення зі скануючим приймачем AR 8200 і режимами його роботи. Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 5 з курсу "Методи та засоби захисту інформації" для студентів спеціальності 125 "Кібербезпека". Національний університет "Львівська політехніка". м. Львів, -2020. -40 с. Укладачі: Пархуць Л.Т. д.т.н., професор, Костяк М.Ю. старший викладач Рецензент: д.т.н., професор Хома В.В. Затверджено та рекомендовано до друку на засіданні кафедри захисту інформації Національного університету "Львівська політехніка" Протокол No 11 від 27.01.2020р. Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра зах исту інформації Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 5 "Ознайомлення зі скануючим приймачем AR 8200 і режимами його роботи" з курсу: "Методи та засоби захисту інформації" для студентів напряму 125 "Кібербезпека" Львів -2020 4 Скануючий приймач AR-8200 5 ЗМІСТ 1. ОПИС ПРИИМАЧА .................................................................................................. 6 1.1. Зовнішній вигляд. Ручки і клавіші управління .................................................. 6 1.2. Призначення клавіш клавіатури ......................................................................... 7 1.3. Бічна панель керування приймачем .................................................................. 14 1.4. Джерела живлення ............................................................................................. 16 2. ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ .................................................................................. 16 2.1. Під'єднання антен .............................................................................................. 16 3. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІІ ............................................................................................. 17 З.1. Здвоєний генератор плавного діапазону 2VFO ................................................ 17 З.2. Задання частоти різними способами ................................................................ 17 З.З. Зміна виду модуляції, що приймається ............................................................ 18 3.4. Вибір і регулювання кроку сканування ............................................................ 20 3.5. Атенюатор, обмежувач шуму і АПЧ ................................................................ 24 4. СКАНУВАННЯ І ПОШУК ІЗ ЗАПИСОМ В ПАМ'ЯТЬ .................................... 25 4.1. Пошук і сканування ........................................................................................... 25 4.2. Виключення непотрібних частот ...................................................................... 26 4.3. Запис в пам'ять приймача .................................................................................. 27 4.4. Встановлення порогу шуму в режимі пошуку ................................................. 28 4.5. Режим автоматичного збереження даних ......................................................... 28 5. КАНАЛИ І БАНКИ ПАМ'ЯТІ ПРИЙМАЧА ....................................................... 29 5.1. Огляд каналів пам'яті ......................................................................................... 29 5.2. Збереження значень частот в пам'ять ............................................................... 29 5.3. Читання даних з пам'яті ..................................................................................... 30 6. ПРІОРИТЕТНЕ СКАНУВАННЯ ........................................................................... 30 7. МЕНЮ РЕДАГУВАННЯ, ВИДАЛЕННЯ, КОНФІГУРАЦІЇ ............................. 30 7.1. Редагування банків пам'яті ................................................................................ 30 7.2. Можливості меню видалення ............................................................................ 31 7.З. Меню конфігурації ............................................................................................ 31 8. РЕЖИМ РОБОТИ ПАНОРАМНОГО ІНДИКАТОРА ....................................... 32 9. УСУНЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕИ ......................................................................... 33 10. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ .................................. 34 11. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ .............................................................................. 36 12. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ AR-8200 Mk3: ............................................. 39 б 1. ОПИС ПРИЙМАЧА Приймач AR-8200 МkЗ є широкосмуговим скануючим приймачем з робочим діа пазоном частот від 500 кГц до 3000 МГц, створений за схемою потрійного перетво рення частоти. Він підтримує 9 видів модуляції, має високу чутливість (співвідно шення сигнал/шум 10-12 дБ), високу вибірковість (-6 ...-40 дБ), функції енергозбере ження, 2 антени в комплекті, слот розширення функцій, в який можуть вставлятися . . . . . . . . р1зноманпю спец�алью додаткою карти, а також є можлиюсть шдключення до персонального комп'ютера. 1.1. Зовнішній вигляд. Ручки і клавіші управління Зовнішній вигляд скануючого приймача AR-8200 показаний на рисунку 1.1. 2 1 14 15 4 6 І г--,: �І 16 _ .... 13 19 17 Рис. і. і. Зовнішній вигляд приймача AR-8200 І-Ручка встановлення рівня гучності. 2-Ручка встановлення рівня порогу шумоглушника. З-Байонетний антенний роз'єм BNC. 4-Функціональна клавіша F. 5-Верн'єр. б-Клавіша блокування клавіатури. 7-Клавіша відміни режиму роботи шумоглушника. 8-Клавіша-джойстик. 9-Фіксатор викиду чіпів з відсіку елоту. 10-Екран РІО (LCD Liquid Crystal Display). І І-Клавіатура. 12-Динамік. І З-Кришка слотового гнізда. 14-Отвір ремінця для перенесення. 15-Гніздо для навушників/зовнішнього гучномовця. І б-Гніздо для підключення зовнішнього джерела живлення. 17-Гніздо для підключення додаткового устаткування (ПК). 18-Підключена у гніздо феритова антена. 19-Кришка батарейного відсіку. 20-Фіксатор кришки батарейного відсіку. 7 Керування приймачем здійснюється за допомогою клавіатури. Основні функції клавіш нанесені безпосередньо на клавіші. Більшість клавіш мають додаткові функ ціональні можливості, короткий опис яких нанесений на корпусі приймача. Проте, через обмежений розмір, не всі можливі функції відображено на корпусі. Для досту пу до даних можливостей існує два способи використання клавіш клавіатури при ймача: НАТИСНУТИ короткочасно натиснути і відпустити клавішу. Застосовується при введенні значень частоти з клавіатури. Також застосовується при зміні активно го VFO з VFO, що знаходиться в режимі очікування . НАДАВИТИ натиснути і утримати в даному положенні клавішу більше 2 се кунд. Застосовується для активації вторинних функцій. Функціональна клавіша [F] залежно від різних вимог також може використовува тися в режимах НАТИСНУТИ і НАДАВИТИ . В більшості випадків використову ється режим НАТИСНУТИ. При постійному відображенні на екрані LCD напису FUNC = режим НАТИСНУТИ. У разі миготливого символу FUNC = режим НАДАВИТИ. 1.2. Призначення клавіш клавіатури Основна клавіатура розташована на передній частині корпусу приймача, три кла. . ... юш1 розташовано над нею, чотири клаюш1 зшва вщ не1 1 одна в правому нижньому куті (ENT). . . кш1віІnа SEARCH кпавіІnа ю1авШІа SCAN 2VFO ІІЕІІО SCAN кпавіІnа POWER-t---1 Р W R г АТТ кпавіІnа SCOPE І PHLD кпавіша s sєт PASS --+---;PASS кпавіша CLEAR 1CLEAR OPJION -l---( ,._- - ; 1 дК 1 І І 1 PfH О @н) CONF :(fGa) І AFC •СоТт) І СОРУ І_ - - -моое---- STEP - 2 BL (з"ём") : І S SCA.N О}Р) EDIT 8 HR І , __ - - _J "ІИСЛОВl кпавіші DEL 91S 1 - - - _j OFF SЕТ г Т SRCH - - КПЗВІІШ S PROO 1 СІЮ · Аа SLEEP Клавіші з двома функція�m вимагають використання функціонапьної ENT М. in клавіІnа ENTER кпавіІnа Decimat / CASE SHIFT Рис. і. З. Розташування клавіш клавіатури У разі знаходження приймача у активованому режимі автоматичного (AUTO) підсвічування, клавіші підсвічуються на протязі 5 сек з моменту останнього натис- 8 нення будь якої з клавіш. l 9 8 PR І HLD VSOIJфFRE . LSO li;::J ' .- AS А ТТ AFC ADJ DUP Q:) о-· : !R PAS 2 .J F А І.....І ., І Е' @ � F ·1 4 _, ,� =-· - @ * SEL Nl 0 � - 1111 І 2 • 0! k .- -••- ""1 t-•.....-1 •. - .&... 43 - €10 • (W (і) (j} - �з � PRI HlD VSQ FRE= lSO IIL) AS ATif AFC ADJ DUP (9 o-t' - PAS SEIL. NL ф ІІІ NF f-1 zu.0k "J 145 ■: 1б200 - 21.)FO �.J - А І {.)- 8 * І 431.4000 - 5 .___.••••• � - Рис.1.4. Символи, що відображаються на екрані монітору і іх значення І-Символ пріоритету. 2-Символ захоплею-tя несучоі частоти в процесі пошуку/роботи режиму панорамного індикатора. З-Символ голосового шумоглушника. 4-Символ вільного пошуку/сканування. 5-Символ порогового шумоглушника. б-Символ розрядки акумуляторів. 7-Символ автоматичного запису даних у пам'ять приймача. 8-Символ атенюатора. 9-Символ автоматичноі підстройки частоти. І О-Символ вибору нестандартного розміру кроку дискретизації: І І-Символ моніторингу повнодуплексних станцій. 12-Символ активаціі режиму автоматичного вимкнення приймача. І З-Символ блокування клавіатури. 14-Символ активацііфункціональноі клавіші. 15-Символ пропуску небажаних частот/ каналів. І б-Символ вибіркового сканування. 17-Символ обмежувача шуму. 18-Символ активаціірежиму виносного керування приймачем. 19-Символ налагодження маркера панорамного індикатора по максимуму сигналу. 20-Символ вибору режиму автоматичного налагодження параметрів роботи приймача. 21-Символ відображення поточного режиму роботи. 22-Символ виду модуляції: 2З-Символ обраного розміру кроку дискретизації: 24-Значення активноі частоти. 25-Символ включення шумоглушника. 2б-Символ рівня сигналу. Для роботи приймача спільно з комп'ютером потрібний кабель СС8200 RS232, а для розширення можливостей роботи приймача необхідно встановити в слотовий 9 . . . . вщс1к чши р1зного призначення. [SRCHJ НАТИСКАННЯ даної клавіші переводить приймач в режим роботи ПОШУК, на екрані LCD відобразиться напис "SRCH". НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [SRCH] для звернення до режиму роботи з об'єднаними банками пошуку. Даний режим роботи корисний при необхідності ви бору із загальної кількості специфічних банків пошуку. Для оптимізації процесу пошуку для кожної незалежної групи банків пошуку . . можна запрограмувати додаткою параметри, таю як: Тип Параметри DELAY від 0,1 до 9,9 сек./вимкн./НОLD LEVEL від 1 до 255/вимкн VOICE від 1 до 255/вимкн FREE від 1 до 60 сек./вимкн AUTOSTORE вкл./вимкн DELETE J видалення вмісту банку пам'яті "J" [PWRJ НАДАВИТИ дану клавішу для включення/вимкнення приймача. Для запобіган ня випадкового натиснення дана клавіша поміщена між двома обмежуючими бар'є рами і активується після надавлення більш ніж 1 сек. Обмежуючі бар'єри також при значені для знаходження даної клавіші в умовах слабого освітлення. [SCANJ НАТИСНУТИ дану клавішу для переводу приймача в режим виклику змісту каналів пам'яті. На екрані LCD відобразиться напис "M.RD". НАТИСНУТИ зно ву [SCAN] для запуску режиму сканування, на екрані LCD з'явиться напис "SCAN". НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [SCAN] для звернення до режиму роботи з об'єднаними банками сканування. Даний режим роботи корисний у разі необхідності вибору із загальної кількості специфічних банків сканування. Для оптимізації процесу сканування для кожної незалежної групи банків скану. . вання можна запрограмувати додаткою параметри, таю як: 10 Тип Параметри DELAY від 0,1 до 9,9 сек./вимкн./НОLD LEVEL від 1 до 255/вимкн VOICE від 1 до 255/вимкн FREE від 1 до 60 сек./вимкн MODE SCAN ALL/WFМ/NFМ/SFM/WАМ/AМ/NAМ/USB/LSB/CW НАТИСНУТИ [F], НАДАВИТИ [SCAN] для встановлення режиму роботи ви бору розмірів банків сканування. [2VFOJ НАТИСНУТИ дану клавішу для переводу приймача у звичайний режим роботи VFO (моніторингу вибраної частоти). На екрані LCD відобразиться значення двох частот, де верхня (більша) буде активною. На екрані LCD напис "2VFO" підтвердить вибір режиму. НАТИСНУТИ [2VFO] ще раз, і значення активної частоти і частоти, що знахо. . . . диться В режим� оч1кування, ПОМІНЯЮТЬСЯ МІСЦЯМИ. НАТИСНУТИ [2VFO] для запуску процесу пошуку в проміжку між двома час тотами 2VFO і на екрані LCD відобразиться напис "VSR". НАТИСНУТИ [F], НАДАВИТИ [2VFO] для доступу до меню VFO MODE, де можуть бути запрограмовані наступні параметри: Тип VFO SCAN DELAY LEVEL VOICE FREE AUTOSTORE DELETE J QUICK МЕМОRУ Параметри вкл./вимкн від 0,1 до 9,9 сек./вимкн./НОLD. від 1 до 255/вимкн. від 1 до 255/вимкн. від 1 до 60 сек./вимкнвкл./вимкн. вкл./вимкн видалення змісту банку пам'яті "J" від 1О сек до 990 сек./вимкн. [SCOPEJ НАТИСНУТИ дану клавішу для переводу приймача в режим роботи панорам ного індикатора. Після натискання однієї з клавіш [SCRH], [SCAN] або [2VFO] при ймач повертається до нормального режиму роботи. 11 Примітка. під час роботи приймача в режимі панорамного індикатора, режим роботи з пріоритетними частотами неможливий. Стан активних частот, що відображуються на екрані панорамного індикатора, перезаписується шсля кожного циклу. Для збереження отриманих даних НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [SCOPE], включаючи (вимикаючи) режим RЕАК HOLD, поява на екрані LCD символу "HLD" підтвердить Ваш вибір. При послідовному НАТИСНУТИ [F] і НАДАВИТИ [SCOPE] викликаються заздалегідь збережені дані панорамного індикатора. [PASSJ НАТИСНУТИ дану клавішу для відміни перевірки на активність даного каналу в режимі сканування або даної частоти в режимі пошуку. Даною клавішею також міняються параметри "Вкл/Викл/Стандарт" в деяких меню. НАТИСНУТИ [PASS] в режимі 2VFO для звернення до меню VFO PASS, яке включає банки пошуку в список небажаних для сканування. НАТИСНУТИ [F], НАДАВИТИ [PASS] в режимах 2VFO, SCAN або SEARCH для звернення до меню SELECT SCAN. [CLEARJ НАТИСНУТИ дану клавішу для відміни режиму введення даних частоти через клаюатуру. НАДАВИТИ [CLEAR] для вибору режимів функціонування додатково встанов лених чшш у слот. НАДАВИТИ [CLEAR] і утримуйте дану клавішу у момент включення приймача для проведення процедури "м'якого" скидання даних мікропроцесора (інформація, що зберігається в пам'яті приймача, буде загублена). [1 (АК)] Вводить цифру "1" в процес� задання частоти. В процесі сканування викликає банки сканування "А" або "а", в процесі пошуку викликає банки пошуку "А" або "а", "К" або "к". НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [1], що ввімкне/вимкне режим роботи ате нюатора, поява на екрані LCD символу "АТТ" підтвердить підключення атенюатора. НАТИСНУТИ [F], НАДАВИТИ [1] вмикаючи/вимикаючи режим роботи об межувача шуму, поява на екрані LCD символу "NL" підтвердить такий вибір. [2 (BL)J Вводить цифру "2" в процес� задання частоти. В процесі сканування викликає банки сканування "В" або "Ь", в процесі пошуку викликає банки пошуку "В" або "Ь", "L" або "1". 12 НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [2] для звернення до режиму вибору розмі ру кроку дискретизації (сканування). [З (СМ)] Вводить цифру "З" в процес� задання частоти. В процесі сканування викликає банки сканування "С" або "с", в процесі пошуку викликає банки пошуку "С" або "с", "М" або "m". НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [З] для звернення до режиму вибору виду приймальної модуляції. НАТИСНУТИ [F], НАДАВИТИ [З (СМ)] для переводу приймача в режим AUTO-MODE, під час роботи у якому розмір кроку дискретизації і вид модуляції приймача у разі набору значень частоти з клавіатури встановлюються автоматично (залежно від даних, запрограмованих заводом-виробником). Поява на екрані LCD символу "AUT" підтвердить обраний режим. [4 (DN)J Вводить цифру "4" в процес� задання частоти. В процесі сканування викликає банки сканування "D" або "d", в процесі пошуку викликає банки пошуку "D" або "d", "N" або "n". НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [4 (DN)] для включення/вимкнення режиму роботи з пріоритетним каналом, поява на екрані LCD символу "PRI" підтвердить ви бір режиму. НАТИСНУТИ [F], НАДАВІТЬ [4 (DN)] для програмування параметрів пріори тетного каналу. [5 (ЕО)] Вводить цифру "5" в процесі задання частоти . В процесі сканування викликає банки сканування "Е" або "е", в процесі пошуку викликає банки пошуку "Е" або "е", "О" або "о". НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [5 (ЕО)] для включення режиму вибірково го сканування (передбачається, що хоч би один канал призначено для даного скану вання), поява на екрані LCD символу "SEL" підтвердить такий вибір. Для виходу з даного режиму натисніть одну з клавіш [SCRН], [SCAN] або [2VFO]. [б (FP)J Вводить цифру "б" в процес� задання частоти. В процесі сканування викликає банки сканування "F" або "f ", в процесі пошуку викликає банки пошуку "F" або "f ", "Р" або "р". НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [б (FP)] для звернення до режиму програму вання даних банків пошуку. 13 [7 (GQJJ Вводить цифру "7" в процесі задання частоти . В процесі сканування викликає банки скануванні "G" або "g", в процесі пошуку викликає банки пошуку "G" або "g", "Q" або "q". НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [7 (GQ)] для звернення до меню конфігура ції, де програмуються дані про режими роботи підсвічування, біп-тону, контрастно сті LCD, порту RS232 і так далі. [В (HR)J Вводить цифру "8" в процесі задання частоти . В процесі сканування викликає банки сканування "Н" або "h", і процесі пошуку викликає банки пошуку "Н" або "h", "R" або "r". НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [8 (НR)] для звернення до режиму редагу вання і захисту інформації, що міститься в каналах і банках пам'яті. [9 (ISJJ Вводить цифру "9" в процесі задання частоти . В процесі сканування викликає банки сканування "І" або "і", в процесі пошуку викликає банки пошуку "І" або "і", "S" або "s". НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [9 (IS)] для видалення значень частоти, що відображається, в процесі поиска або сканувань. НАТИСНУТИ [F], НАДАВИТИ [9 (IS)] для доступу до меню видалення інфо рмації, що міститься в банках і каналах пам'яті пошуку і сканування. [О (JT)J Вводить цифру "О" в процесі задання частоти . У процесі скануванні викликає ба нки сканування "J" або "j", в процесі пошуку викликає банки пошуку "J" або "j" " Т" або "t". НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [О (JT)] для включення/вимкнення функції АFС (АПЧ ). НАТИСНУТИ [F], НАДАВИТИ [О JT], для входу в режим обміну даними між двома приймачами. [•Аа] Клавіша вводить десяткову крапку при заданні значень частоти з клавіатури, ві докремлюючи значення частоти в МГц. В процесі пошуку/сканування цю клавішу використовують для визначення розряду банку, що викликається (заголовні або прописні букви). 14 [ENTJ Використовується для підтвердження введення даних частоти. НАТИСНУТИ [ENT], переносячи значення частоти такою, що відображається на екрані LCD, в пам'ять "швидкого доступу" приймача. Для виклику даних з пам'яті "швидкого доступу" послідовно НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ >. Для пере гляду вмісту пам'яті "швидкого доступу" скористайтеся клавішами < >, на екрані LCD відобразиться символ *. НАТИСНУТИ [ЕNТ] для запису частоти, що відображається, в загальну па м'ять приймача. НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [ЕNТ], входячи в режим пошуку за тексто вим коментарем. 1.3. Бічна панель керування приймачем На лівій стороні корпусу приймача розташовано три клавіші нажимної дії, кла віша - джойстик і верньєр для підстроювання. Трохи нижче даної групи клавіш роз ташований фіксатор викиду чіпів із слотового відсіку. [FJ функціональна клавіша Використовується для звернення до вторинних функцій клавіш. НАТИСНУТИ [F] для активації/дезактивації даного режиму. На екрані LCD ві добразиться символ "FUNC", підтверджуючи роботу даного режиму. Символ пропа дає з екрану LCD по завершенню необхідної процедури. НАТИСНУТИ [F] для звернення до меню ключів швидкого доступу. Символ "FUNC" миготітиме на екрані LCD. Примітка: При відображенні на екрані LCD символу "FUNC" з'являється мож ливість швидкісного підстроювання значень частоти джойстиком або верньєром. [K.L.J Призначена для запобігання випадковому натисненню клавіш. Корисна, якщо Ви бажаєте зберегти важливий параметр частоти від випадкового стирання. Стан стату су не дезактивувався при вмиканні/вимиканні приймача. Активація режиму не впли ває на роботу клавіш [PWR] і [о MONI]. НАТИСНУТИ [.K.L.] для активації/дезактивації роботи режиму, поява на екра ні символу ключа підтвердить роботу даного режиму. [oMONIJ Призначена для примусової відміни роботи шумоглушника. НАТИСНУТИ [о MONI] для активації/дезактивації роботи режиму (робота . . .. .. аналопчна стану вивернуто� ручки шумоглушника повюстю проти годинниково1 15 стрілки). При відображенні на екрані дисплея символу "DUP" (моніторинг приймачем по внодуплексних станцій) натиснення [о MONI] активує прослуховування альтернати вної частоти. При роботі режиму панорамного індикатора натиснення клавіші [о MONI] до зволяє прослуховувати частоту, пом1чену маркером. Верньєр Коліщатко даного верньєра призначене для ЗМІНИ яких-небудь значень вгору вниз, використовуючи великий палець лівої руки або середній палець правої руки і т.д. Тобто при повороті коліщатка верньєра вгору збільшується значення частоти з вибраним кроком дискретизації, і навпаки. При відображенні на екрані LCD символу "FUNC" швидкість настроювання збі льшується. Примітка. Коліщатко верньєра має можливість вертикального переміщення (углиб - назовні), але для управління приймачем дана функція не використовується. Клавіша-джойстик Складається з групи 4-х клавіш < > л v (вліво, вправо, вгору, вниз). Застосову ється для перем1щення по меню дисплею. > Використовується для переміщення курсору вправо при введенні частоти або те кстового коментаря через клавіатуру. Вибирає банк пам'яті або настроює приймач на певну частоту. < Використовується для переміщення курсору вліво при введенні частоти або текс тового коментаря через клавіатуру вибирає банк пам'яті або настроює приймач на певну частоту. л За допомогою даного ключа здійснюється перехід до попереднього каналу пам'я ті, настроюється приймач в режимі VFO, вибирається параметр меню для програму. . . вання 1 змІНюються значення даного параметра, поновлюється процес пошуку 1 сканування з активної частоти (каналу). V За допомогою даного ключа здійснюється перехід до наступного каналу пам'яті, настроюється приймач в режимі VFO, вибирається параметр меню для програму. . . вання 1 змІНюються значення даного параметру, поновлюється процес пошуку 1 сканування з активної частоти (каналу). Примітка: можливе одночасне натиснення двох ключів (діагональне зусилля). Дана процедура є некоректною. 16 1.4. Джерела живлення Приймач AR-8200 поставляється з чотирма Ni-Cad акумуляторами розміру АА. При повністю заряджених акумуляторах приймач автономно працює близько 4 го дин. Можливе використання лужних або цинкова-магнієвих батарей. Також можли ве живлення від акумулятора автомобіля або від мережі 220 В. Заряд акумуляторів проводиться за допомогою штатного адаптера 12-16 годин. Обережно, без особливих зусиль. відкривайте акумуляторний відсік ! 2. ПІДГОТОВ КА ДО РОБОТИ Встановіть ручку шумоглушника і гучності в середнє положення. НАДАВИТИ і утримуйте клавішу [PWR] до моменту включення приймача. Для оптимальної робо. . ти поверють ручку шумоглушника за годинниковою стршкою до моменту зникнення шуму. Не провертайте ручку шумоглушника дуже далеко, оскільки це може стати причиною зникнення корисного сигналу. Якщо з'явилися труднощі з установкою рівня гучності, натисніть клавішу [о MONI], яка вмить блокує функції шумоглуш ника. Рекомендується: НАТИСНУТИ [2VFO] для переведення приймача в звичай ний режим роботи. На екрані дисплея відобразиться напис "2VFO". 2.1. Під' єднання антен Приймач поставляється з двома антенами: 1. Штирьова антена. 2. Феритова короткохвильова антена. При звичайному використанні приймача на дшпазонах VHF/UHF (метрових дециметрових хвиль) достатньо застосування штирової антени з роз'ємом BNC. Та кий же роз'єм є і на верхній панелі корпусу приймача. Для установки антени зісти куйте щільно роз'єм і зафіксуйте з'єднання поворотом за годинниковою стрілкою. У разі необхідності здійснювати прийом на коротких або середніх хвилях, вста новіть феритову антену в спеціальний слот, розташований на верхній панелі корпу су приймача. Скориставшись виступом, розташованим на краю захисної кришки, зруште всередину дану кришку. Не застосовуйте великих зусиль для відкриван ня/закривання даної кришки ! Феритова антена асиметрична. Більше її плече розташовується на правій стороні корпусу приймача (вигляд спереду). Антена встановлюється з невеликим зусиллям (подібним до натиснення клавіш). При необхідності більшого зусилля перевірте правильність орієнтації антени. Не забудьте закрити і закріпити кришку відсіку піс ля від'єднання феритової антени. 17 3. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ У даному розділі пояснюється, як настроювати приймач на конкретну частоту, змінити вид приймальної модуляції і так далі. 3.1. Здвоєний генератор плавного діапазону 2VFO Приймач AR-8200 має дві незалежні системи VFO, ідентифіковані як "V-A" і "V B". VFO позначає "Variable Frequency Oscillator" (генератор плавного діапазону). Кожен VFO містить інформацію поточної частоти, встановленого кроку дискретиза. .. . . .. щ1, виду модуляцн 1 положення атенюатора. Обидва VFO відображаються на LCD один над іншим. "Активний" VFO великим розміром і VFO в режимі очікування ("stand Ьу") рядком нижче. Щоб перейти в режим VFO (якщо приймач знаходиться в режимі пошуку або сканування), НАТИСНУТИ [2VFO]. При кожному натисненні клавіші [2VFO] зна чення "активного" VFO і VFO в режимі "Stand Ьу" мінятимуться місцями. Якщо Ви не бажаєте, щоб на LCD відображалася інформація від двох VFO, НАТИСНУТИ [SRCH] НАТИСНУТИ [ENT] (або НАТИСНУТИ [SCAN] і НАТИСНУТИ [ЕNТ]), приймач перейде в режим роботи "1VFO". Перехід до активної VFO Якщо AR-8200 встановлений на активній частоті, узятій з пам'яті, і знаходиться в режимі пошуку або сканування, послідовно НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [2VFO] для переведення частоти в активну (верхній регістр VFO). AR-8200 повер неться в режим [2VFO], де можна буде провести моніторинг частоти. 3.2. Задання частоти різними способами 3.2. 1. Введення частоти за допомогою клавіатури Якщо AR-8200 знаходиться в режимі VFO, введіть значення потрібної частоти, значення частоти вводиться в Мгц, а потім натисніть [ENТER]. Приклад введення частоти 80, 8 Мгц Послідовно НАТИСНУТИ [8 (НR)] НАТИСНУТИ [О (JT)] НАТИСНУТИ [.Аа] НАТИСНУТИ [8 (НR)] НАТИСНУТИ [ЕNТ]. Приклад введення значення частоти 954 кГц (0,954 Мг ц) Послідовно НАТИСНУТИ [.Аа], НАТИСНУТИ [9 (IS)], НАТИСНУТИ [5 (ЕО)], НАТИСНУТИ [4 (DN)], НАТИСНУТИ [ЕNТ]. Значення частот нижче 3,0 МГц (3000 кГц) автоматично представлятимуться у форматі кГц. При спробі введення частоти, що виходить за рамки робочого діапазо ну (наприклад, 3045 МГц або 0,09 Мгц), прозвучить біп-тон, що сигналізує про по милку введення, і приймач повернеться до попереднього значення частоти. 18 Допу стимий д іапазо н введ ення часто т: від 0, 53 до 3000 МГц . 3.2.2. Відміна режиму введення частоти і ії коректування Для відміни режиму введення частоти НАТИСНУТИ [CLEAR], а пот�м НАТИСНУТИ [ENТER]. Корект ування введення частоти. Якщо Ви натиснули невірну клавішу в процесі введення частоти, то помилку можна виправити за допомогою функції BACKSPАСЕ. Частоту також можна міняти в режимі введення кнопками джойстика або вернь єром. Клавіші л і v джойстика забезпечують зручний спосіб зміни частоти. Швидкість наростання або зменшення частоти залежить від РОЗМІРУ КРОКУ, який має стандартне значення в режимі AUTO. Для настроювання з кроком, який в 1О разів перевищує запрограмований крок, застосовуються клавіші < , >. При цьому, якщо був запрограмований крок 25 кГц, настроювання відбуватиметься з кроком 250 кГц. З .З . Зміна виду модуля ції, що приймається Слід пам'ятати, що сигнали від різних джерел в різних діапазонах частот можуть . . . .. мати р1зю види модуляцн. Для зручності користувача режими прийому і крок перестроювання по частоті запрограмовані на заводі. За бажанням оператора ці параметри можуть бути змінені у будь-який момент. А втоматични й режим (режим A UTO) При активації даного режиму в правому верхньому кутку РКІ висвічується напис "AUT". Для активації автоматичного режиму або переходу до нього з режиму VFO, НАТИСНУТИ [F] і потім НАДАВИТИ [З (СМ)]. Примітка: режим AUTO буде скасований у разі зміни режиму прийому, кроку настроювання або іншого параметру. Пам'ятайте, що авто-крок настроювання і ре жим AUTO пов'язані між собою, тому якщо один з них був змінений, то потрібно відновити відповідний режим заново. 3.3.1. Меню вибору виду модуля ціі: що приймається Будь-який з видів приймальної модуляції може бути встановлений під час при йому будь-якої частоти з робочого діапазону. Для входу в меню виду модуляції сиг налу, який приймається, НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [З (СМ)], після чого можна встановити один з наступних режимів прийому: AUTO, WFM, NFM, SFM, W АМ, АМ, SAM, USB, LSB, CW. Вибір можна здійснювати за допомогою колеса верньєра або клавиш < > л v. Для переходу в режим "AUTO" НАТИСНУТИ [PASS]. Для підтвердження вибору НАТИСНУТИ [ЕNТ]. 19 Різновиди модуляції сигналів, які можуть прийматись, мають такі характеристи ки : AUTO - режим виду приймальної модуляції і крок дискретизації визначаються . . автоматично 1з запрограмованих на завоДІ значень. WFM (Wide band Frequency Modulation) -широкосмугова частотна модуляція застосовується радіостанціями діапазонів VHF і UHF, оскільки тільки при широко смуговій модуляції можна досягти якісного звучання. У разі приймання дуже сильних сигналів, особливо при використанні зовнішньої антени, може відбуватися накладання сусідніх каналів на той, що приймається. Для виключення накладень застосовуйте атенюатор, що ослабляє сигнал на вході при ймача, а також стандартну секційну антену із зміною її орієнтації в просторі. NFM (Narow band Frequency Modulation) - вузькосмугова частотна модуляція застосовується для забезпечення високоякісного зв'язку на відносно невеликій від стані. NFM використовує ширшу смугу частот, ніж інші режими двостороннього зв'язку, наприклад як SSB. Найчастіше NFM використовується для зв'язку на частотах понад 30 МГц, за ви нятком авіа-діапазону (який використовує АМ). NFM широко використовується на діапазонах VHF (Very High Frequency - дуже високих частот), морський діапазон VHF, два аматорські діапазони (145 Мгц (~2 м) і 433 Мгц(~70 см)), діапазон PMR (Private Mobile Radio) та інші. При відсутності сигналу амплітуда фонового білого шуму може досягти значної величини. При відсутності сигналу поверніть регулятор порогу шумоглушника за годинниковою стрілкою до усунення шуму. Рівень, при якому шум зник, називаєть ся порогом шумозаглушення. Поріг перевищувати не рекомендується, оскільки це приведе до зниження чутливості приймача. SFM (Super Narow band Frequency Modulation) -надвузька частотна модуляція даний режим специфічний для приймача AR-8200. Від вузькосмугової модуляції він відрізняється тим, що тут застосовується ще більш вузькосмуговий фільтр, що під вищує селективність прийому на завантажених діапазонах РМR. W АМ (Wide Amplitude Modulation) - широкосмугова амплітудна модуляція даний режим специфічний для приймача AR-8200. Від амплітудної модуляції він відрізняється тим, що тут застосовується більш широкосмуговий фільтр, що дає мо жливість прослуховування сигналів в авіа-діапазоні. Забезпечує хорошу якість пере дачі в діапазоні середніх хвиль (MW-Medium Wave band). АМ (Amplitude Modulation) - амплітудна модуляція -використовується для пе редачі радіосигналів в діапазонах середніх і коротких хвиль. Також застосовується в діапазонах цивільної авіації VHF, військовій авіації UHF (Ultra High Frequency і в деяких випадках в діапазонах РМR. NAM (Narow Amplitude Modulation) - вузькосмугова амплітудна модуляція даний режим специфічний для приймача AR-8200. Від звичайної амплітудної моду- 20 ляції він відрізняється тим, що тут застосовується більш вузькосмуговий фільтр, що підвищує селективність прийому на завантажених діапазонах, таких, як короткохви льовий. В результаті зменшення ширини смуги приймання відбувається деяке зни ження якост� звучання. USB (Upper Side Band) -верхня бічна смуга -різновид режиму SSB (Single Side Band -одна бічна смуга). USB використовується для систем комерційного зв'язку і для радіоаматорського зв'язку в діапазонах понад 10- МГц (нижче 10 МГц для радіо аматорського зв'язку застосовується режим LSB - Lover Side Band - нижняя бічна смуга). Кораблі дальнього плавання і морська авіація (а також військова стратегічна авіація) використовують USB. У даному режимі можлива передача цифрових даних з протоколами RTTY, SITOR, РАСКЕТ, FAX. SSB - (Single Side Band) -одна бічна смуга -дуже ефективний метод передачі, оскільки в ньому відсікається друга бічна складова сигналу і несуча. Це дозволяє всю енергію передавача використовувати для передачі корисної інформації за допо могою потрібної бічної смуги. В результаті такий зв'язок забезпечує більший радіус дії у порівнянні з АМ. Проте в режимі SSB голос ніколи не може відтворюватися з ідеальною якістю. Для настроювання приймача в даному режимі, а також в режимах LSB і CW викори стовують крок настроювання в 50 Гц або 1 ОО Гц. LSB (Lower Side Band) -нижня бічна смуга -використовується для аматорсько го радіозв'язку в діапазонах нижче 1О МГц. CW (Continuous Wave) -режим безперервних хвиль (телеграф). Часто застосову ється для режиму телеграфу або передачі коду Морзе. Широко використовується в діапазоні коротких хвиль для аматорського радіозв'язку на нижніх краях діапазонів. 3.4. Вибір і рег улювання крок у сканування Розподіл розмірів кроку сканування (дискретизації) і видів модуляції по діапазо нах частот встановлено на заводі-виробнику відповідно до міжнародних стандартів. Для ЗМІНИ кроку перестроювання посшдовно НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [2BL]. Третій з основних рядків РКІ покаже задане раніше значення кроку дискретизації (наприклад, "25.ОО"кГц). Напис "AUT" висвітиться на чорному фоні в правому вер хньому кутку РКІ, що означає, що до цього моменту був встановлений авторежим вибору кроку перестроювання. У нижній частині РКІ висвітиться напис "STEP SET", означає приймач готовий . . .. до ЗМІНИ величини кроку дискретизацн. Для зміни розміру кроку перестроювання скористайтеся верньєром або клавіша- 21 ми <, >. Для підтвердження вибору НАТИСНУТИ [ЕNТ], після чого РКІ повер неться до первинного стану. Якщо було набрано некоректне значення кроку, про звучить сигнал помилки (якщо активована опція біп-тону) і дане значення не буде запрограмоване. Значення активної частоти повинне діл ити ся без з ш, и шку на з начення кроку перестроювання. Інакше AR-8200 автоматично встановлює найближче з можливих значень кроку сканування, щоб вищезгадана умова дотримувалася. На приклад: виберіть частоту 118,000 Мгц і потім крок в 9 кГц, для чого натис. . ють наступю кнопки: НАТИСНУТИ [l (АК)], НАТИСНУТИ [l (АК)], НАТИСНУТИ [8(НR)], НАТИСНУТИ [ЕNТ]. НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [2(BL)] - виберіть верньєром "9.00", потім НАТИСНУТИ [ЕNТ]. РКІ перестроюється не відразу, що дає можливість підкорегувати величину кро ку перестроювання. Примітка : режими AUTO-STEP, STEP-ADIOST і AUTO-MODE пов'язані із за програмованими на заводі-виробнику значеннями кроків перестроювання. При зміні одного з цих параметром приймач виходить з режиму установки запрограмованих значень. Для повернення в автоматичний режим установки кроку увійдіть до меню "MODE SET", послідовно НАТИСНУТИ [PUSH] і НАТИСНУТИ [З (СМ)]. 3.4.1. Регулювання розміру кроку дискретиза ції (сканування) AR-8200 дозволяє довільно встановлювати величину розміру кроку дискретиза ції (перестроювання). У режимі регулювання в центрі верхньої частини РКІ висвічу ється напис "ADJ". Режим регулювання розміру кроку дискретизації застосовується у разі, коли час тота, що приймається, не кратна кроку дискретизації, який встановлено на заводі. Це застосовується у разі прийому сигналів на певних діапазонах частот, наприклад сті льниковому телефонному зв'язку. А втоматични й розрахунок розміру кроку ди скретизації AR-8200 може автоматично розрахувати необхідне регулювання кроку, що спрощує процес настроювання і роботи. Прикл ад 1. Припустимо, що Вам необхідно настроїтись па прийом, починаючи з частоти 148,010 МГц з кроком 20 кГц (тобто 148.010, 148.030, 148.050, 148.070, 148,090 і так 22 далі). У випадку ручного перестроювання AR-8200 автоматично вщкоректує зна чення частоти на 148.020, яке далі змінюватиметься з кроком 20 кГц. У разі настро ювання на нижче значення частоти, частоту 148.010 буде пропущено, оскільки вона не є кратною кроку перестроювання. Проте режим регулювання кроку (STEP ADIOS Т) допоможе вирішити проблему точного настроювання. Приклад: зміна кроку з 20 кГц на 10 кГц. Розглянемо той же випадок, коли необхідно настроїтись на частоту 148.010 МГц. 1 48.00 1 48.02 1 48.04 1 48. . 06 1 48 .08 1 48.1 О 1 48. 1 2 "----у---) "----у---) "----у---) "----у---) "----у---) "----у---) І 20 kHz + 1 0k 1 48.01 20 kНlz + 1 0k 48.03 20 kНlz + 1 0k 20 kHz + 1 0k 1 48.05 1 48.07 20 kHz +10k 1 48.09 20 kHz + 1 0k 1 48.1 1 + 1 0k -+- Основ н а частота -+- Р озм і р кр, о ку нн -+- Регул ю ва я частоти 1 48.1 3 -+- Отр и мана частота Рис.5. Послідовність зміни частоти під час сканування Послідовно натисніть кнопки: НАТИСНУТИ [ l (АК)], НАТИСНУТИ [4(DN)], НАТИСНУТИ [8(НR)], НАТИСНУТИ [.(Аа)], НАТИСНУТИ [0(JT)], НАТИСНУТИ [ l (АК)], НАТИСНУТИ [ЕNТ]. Увійдіть до меню установки кроку, натиснувши кнопки: НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [2(BL)]. За допомогою верньєра встановіть крок 20 кГц (але не на тискайте кнопку [ENT] !). НАТИСНУТИ [PASS] для входу в меню регулювання кроку. В центрі верхньої частини РКІ при цьому висвічується напис "ADJ". Зверніть увагу, що, значення змі неного кроку висвічуватиметься в нижній частині РКІ як "ADJ + 10.00", відобража ючи добавку +1О кГц до значення кроку 20 кГц. Для підтвердження даного значення НАТИСНУТИ [ЕNТ]. Дисплей повернеться до режиму VFO з індикацією частоти 148,01О МГц. Регу лювання за допомогою верньєра відбуватиметься на необхідних частотах. Відміна режиму нестандартного розміру кроку ди скретизації Відмінити даний режим можливо двома шляхами. 1. Увійдіть до режиму установки кроку. НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [2(BL)], дані режиму регулювання кроку і значення кроку з'являться на РКІ. НАТИСНУТИ [PASS], після чого напис "ADJ" зникне з екрану РКІ. Для підтвер дження змін НАТИСНУТИ [ЕNТ]. Режим заданого кроку перестроювання буде 23 скасований. 2. Допустимо, що Ви вручну встановили режим регулювання кроку (тобто він не був встановлений за допомогою авторежиму), в цьому випадку потрібно знову вста новити авторежим, при цьому встановився розм1р кроку, регулювання кроку, розпо діл частот і режим прийому для автоматичного режиму. НАТИСНУТИ [F], потім НАТИСНУТИ [З(СМ)]. Напис "ADJ" зникне з екрану РКІ і з'явиться напис "AUT". Ру чна установка нестандартного кроку ди скретизації У AR-8200 можлива ручна установка регулювання кроку дискретизації. Приклад 2. Допустимо, що Вам необхідно провести прийом сигналів, починаючи з частоти 58,445 Мгц з кроком 15 кГц (тобто 58,445; 58,460; 58,475; 58,490; 58,505 і так далі). У разі ручного настроювання AR-8200 як завжди коректуватиме частоту до значен ня 58,455 МГц і потім нарощувати частоту з кроком 15 кГц. Повернення приведе до того, що початкова частота 58,445 МГц буде пропущена, оскільки вона не кратна кроку настроювання, і буде введена поправка +5 кГц. 58.440 58.455 58.470 58.485 58.500 58 .51 5 58.5 3 0 "----у---) "----у---) "----у---) "----у---) "----у---) "----у---) 1 5 kНz 11 5 lkНz 11 5 kНz 11 5 kHz 1 5 kBz 1 5 kHz + 5k + 5' k + S' k + 5' k + 5' k +Sk 58.445 58.460 58 .475 58.490 58. 50 5 58 . 520 -+- Основ н а частота -+- Р озм і р кроку -+- Регул ю ва н1н я частоти 58.535 -+- Отр и мана ' Ч астота Рис. б. Послідовність зміни частоти у разі нестандартного кроку сканування Враховуючи сказане вище, необхідно виконати наступне. Послідовно натисніть кнопки: НАТИСНУТИ [5(ЕО)], НАТИСНУТИ [8(НR)], НАТИСНУТИ [·(А)] НАТИСНУТИ [4(DN)], НАТИСНУТИ [4(DN)], НАТИСНУТИ [5(ЕО)], НАТИСНУТИ [ЕNТ]. Увійдіть до меню установки розміру кроку дискретизації: НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [2(BL)]. Крок 15 кГц, як нестандартний, може бути встановлений тільки за допомогою клавіатури. НАТИСНУТИ [l (АК)] НАТИСНУТИ [5(ЕО)] ( не натискайте кнопку [ENT] !). НАТИСНУТИ [PASS] для входу в меню регулю вання кроку. При цьому на РКІ висвітиться напис "ADJ". Встановлений розмір кро ку буде висвічений в нижній частині РКІ як "ADJ +7.50", відображаючи зрушення +7,5 кГц з розміром кроку 15 кГц, оскільки AR-8200 зазвичай припускає, що потріб на поправка розміром в половину кроку. Проте якщо потрібна поправка в 5 кГц, 24 НАТИСНУТИ v для переведеня курсору в нижній рядок регулювання кроку. За допомогою верньєру встановіть значення 5,00 кГц (або НАТИСНУТИ [5(ЕО)]). НАТИСНУТИ [ENT] для підтвердження вибору. РКІ повернеться в режим VFO з індикацією частоти 58,445 МГц. Верньєр працюватиме в звичайному режимі. 3.5. Атенюатор , обмежувач ш уму і АПЧ 3.5.1. Атенюатор Атенюатор по слаб лює вх ід ний сиг нал на 10 д Б для запобігання перевантажен ню вхідного тракту приймача у випадках приймання особливо сильних сигналів або у разі під'єднання зовнішньої антени. AR-8200 має два значення роботи атенюатора: "включений" і "вимкнений". При включеному атенюаторі у верхньому лівому кутку РКІ з'являється напис "АТТ". Для включення/вимкнення атенюатора посшдовно НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [l (АК)], при цьому напис "АТТ" і вхідний сигнал буде ослаблений. Для виключення/включення атенюатора знову послідовно НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [l (АК)], при цьому напис "АТТ" зникне, і вхідний сигнал поступає на вхід приймача без ослаблення. 3.5.2. О бмежувач шуму Обмежувач рівня шумів призначений для зменшення впливу шумів і пульсацій в режимах АМ і SSB (WАМ, АМ, NАМ, USB, LSB, CW). Обмежувач рівня шумів мо же бути включений/вимкнений у всіх режимах модуляції, але діє тільки в режимах АМ і SSB, він не діятиме в режимах WFM, NFM і SFM. Обмежувач рівня шумів має два стани -включений і вимкнений. Коли він вклю чений, на РКІ виникає напис "NL". Для включення/вимкнення обмежувача рівня шумів: НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [l (АК)], при цьому на екрані РКІ виникне (зникне) напис "NL". 3.5.3. AFC - автоматичне підстроювання частоти AR-8200 обладнаний функцією AFC, що необхідно у разі специфічних режимах пошуку і настроюванні на частоту, точне значення якої невідоме, коли необхідно буває настроїтися на центральну частоту. Функція AFC діє тільки в режимах NFM, SFM, WАМ, АМ, NАМ і не діє в режи мах WFM, USB, LSB, CW. У разі, коли режим AFC активований, але Ви встановили режим модуляції, в якому AFC не підтримується, напис "AFC" зникне з екрану РКІ. Якщо Ви при активізованому режимі "AFC" тимчасово перейшли, наприклад, від режиму NFM до режиму WFM, USB, LSB, CW, то режим "AFC" автоматично від- 25 ключиться і включиться знов тоді, коли Ви повернетеся в режим NFM. Режим AFC має два стани -включений і вимкнений. Коли він включений, на РКІ виникає напис "AFC". Для включення режиму "AFC" послідовно НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [О (JT)], при цьому на РКІ виникне напис "AFC", якщо вибраний режим, підтримує "AFC". Для відключення режиму "AFC" знову послідовно НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [О (JT)], при цьому з екрану РКІ зникне напис "AFC", якщо вибра ний режим модуляції, підтримує "AFC". 4. С КАНУВАН НЯ І ПОШУК І З ЗАПИСОМ В ПАМ'ЯТЬ 4.1. Пошук і сканування 4.1. 1. Сканування VFO Мається на увазі, що декілька каналів пам'яті вже містять інформацію, необхідну . .. для активацн процесу сканування. Для активації режиму сканування VFO (VFO SCAN) увійдіть до меню середови ща VFO, для чого натисніть кнопку [F] і потім тривало НАДАВИТИ кнопку [2VFO]. На екрані РКІ висвітяться написи VFO MODE і VFO SCAN -рядком нижче. На третьому рядку висвітяться написи "ON" і "OFF", той, що в даний момент вибра ний, відтінятиме маркером. Для переходу між "ON" і "OFF" натисніть кнопку [PASS] або поверніть верньєр, або ж скористайтеся кнопками [=>] і [<=]. Для під твердження вибору натисніть кнопку [ЕNТ]. Номер вибраного банку для сканування відображається з лівого боку дисплея під написом "SCAN". Поряд з номером банку відображається номер каналу пам'яті. Під час визначення активного каналу (шумоглушник відкритий) процес скану вання тимчасово призупиняється до моменту зникнення сигналу. Приймач чекає ще 2 сек на випадок отримання відповіді. Після цього відновлює процес сканування. Для вибору необхідного номеру банку пам'яті скористайтеся клавішами <= => або на клавіатурі приймача натисніть клавішу з відповідною буквою. Натиснення клавіші [ .Аа] міняє регістр даної букви. У разі активізації режиму сканування VFO замість напису "2VFO" з'явиться на пис "V-SC". У режимі SCAN приймач AR-8200 автоматично викликає канали пам'яті в по рядку їх розміщення в банках пам'яті. При виявленні "активного" каналу режим ска нування тимчасово припиняється. Як запрограмовано на заводі-виробнику, приймач "стоятиме" на "активній" час тоті до зникнення сигналу. Після цього приймач чекатиме протягом 2 сек на випа док отримання відповіді (наприклад при прослуховуванні діапазону авіазв'язку) і . . ПОТІМ ВІДНОВИТЬ сканування. 26 Клавішами л , v або верньєром задається напрям сканування. По шук в режим і VFO У приймачі AR-8200 є можливість швидко задати дві межі сканування VFO-A і VFO-B і визначити режим переходу приймача від однієї частоти до іншої з певним . .. . режимом модуляцн 1 кроком перестроювання з метою пошуку активних частот. Визначення парам етрів по шуку VFO 1. Переведіть AR-8200 в режим VFO, натиснувши кнопку [2VFO]. 2. Введіть значення частоти VFO-A, тобто натисніть кнопку [2VFO], щоб частота VFO-A зайняла верхній рядок. Потім введіть значення частоти, наприклад 145,200 Мгц. З. Ще раз натисніть кнопку [2VFO], щоб частота VFO-B зайняла верхній рядок. Потім введіть значення частоти, наприклад 145,775 Мгц. НАТИСНУТИ кнопку [2VFO] для запуску режиму пошуку VFO, при цьому на РКІ виникне напис "V-SR". Переконайтеся в тому, що шумоглушник при відсутності сигналу закритий (інакше режим пошук VFO не запуститься), пошук почнеться з нижньої частоти і відбуватиметься в тому режимі і з тим кроком, які встановлені для верхньої активної частоти. Від вторинної частоти береться до уваги тільки значення частоти. Для відміни режиму пошуку VFO і повернення в режим 2VFO натисніть кнопку [2VFO]. Прим ітка : при використанні кнопки [F] або клавіатури в режимі VFO зберіга ється поточний стан аудіорежиму, відповідно до стану шумоглушника. Якщо в мить, коли Ви натиснули кнопку, шумоглушник був закритий (відкритий), аудіо сигнал буде відсутній (або присутній) до закінчення користування клавіатурою, навіть як що частота за цей час стала активною (пасивною). Якщо процес пошуку VFO зупинився на якійсь активній частоті, його можна примусово продовжити поворотом верньєра або натисненням однієї з кнопок < > л v. 4.2. В и кл ючення непотрібних частот У разі зупинки сканування на непотрібній частоті натисніть кнопку [PASS], і процес сканування поновиться. Виключені частоти заносяться в список НОМЕРІВ ВИКЛЮЧЕНИХ КАНА ЛІВ, який може містити 50 каналів. Меню виключених частот Якщо Ви використовуєте режим VFO або VFO SEARCH, НАТИСНУТИ кнопку 27 [PASS], на екрані РКІ висвітиться меню "VFO PASS". У випадку, якщо виключені канали були вже визначені для режиму VFO SEARCH, на екрані РКІ з'явиться напис "РASS хх ", де "хх" позначає те, що дані вже були введені. Якщо дані не були введені, на екрані РКІ виникне напис "PASS ОО - .- ". Проглянути зміст меню можна за допомогою кнопок <= і =>, або поворотом вер ньєра. Для видалення поточної виключеної частоти послідовно натисніть кнопки [О JTI і [ENT]. Поточна виключена частота буде видалена, і список зменшиться. Дана часто та знову буде включена в список частот сканування. Для видалення всього списку виключених частот натисніть кнопку [PASS], на екрані РКІ виникне напис "РASS ОО - .- ", підтверджуючи видалення. Введення нових виключених частот Знаходячись в меню виключених частот, натисють кнопку => для об'єднання всіх частот, що видаляються, при цьому на РКІ з'явиться напис "PASS хх", де "хх" позначатиме наступний виключений канал. Тире позначають той факт, що канал за раз не використовується. Наберіть на клавіатурі значення частоти, яку Ви маєте на мір виключити, у форматі МГц, і натисніть кнопку [ЕNТ]. У випадку, якщо Ви маєте намір виключити і подальші частоти, натисніть кнопку => і повторіть процедуру. Для підтвердження змін і виходу з МЕНЮ, натисніть кнопку [ЕNТ]. 4.3. Запис в пам' ять приймача Зап и с в шви дку пам 'я т ь При зупинці сканування на активній (зайнятий) частоті, натисніть кнопку [ЕNТ], при цьому прозвучить сигнал підтвердження запису, якщо біп-тон активований. Ін формацію з елементів швидкої пам'яті можна викликати пізніше для моніторингу або налаштування в режимі VFO. Зап и с в основну пам 'я т ь При зупинці сканування на активній (зайнятий) частоті, НАДАВИТИ (тривало натисніть) кнопку [ЕNТ], при цьому на екрані РКІ висвітиться вхідне меню пам'яті з першим незайнятим каналом. Введіть необхідну частоту в пам'ять (за допомогою . . . кнопки v можна викликати додаткою роздши меню з текстовими коментарями 1 захист від перезапису), для підтвердження натисніть кнопку [ЕNТ]. 28 4.4. Встановлення порог у шуму в режимі пошук у Параметр пошуку LEVEL встановлює, в якому випадку частота розглядається як "активна" в залежності від величини сигналу, що приймається, і визначає поріг від криття шумоглушника. Діапазон установки даного параметра: "викл." і від 1 до 255 кроків (запрограмо ване "викл.") Примітка: поріг відкриття шумоглушника відноситься до режиму VFO і пошуку VFO. Параметр програмується через меню середовища VFO, для доступу до якого НАТИСНУТИ [F], потім тривало НАДАВИТИ [2VFO]. НАТИСНУТИ v двічі для доступу до програмування параметрів LEVEL. НАТИСНУТИ [PASS] для активації/дезактивації даного параметра роботи. Ве рньєром значення параметру змінюються з дискретністю 1 крок, при використанні клавіш < > дискретність зміни параметрів складає 10 кроків. 4.5. Режим автоматичного збереження даних Автоматичне збереження в пам'яті здійснює запис в банк пам'яті "J" перших 50 активних частот, що з'являються під час пошуку (канали від JOO до 149). Коли банк "J" заповнений, функція збереження припиняє роботу. Послідовно НАТИСНУТИ [F], потім тривало НАДАВИТИ [2VFO] для входу в меню середовища VFO. Натисніть v 5 разів для отримання на дисплеї параметрів автоматичного збереження в пам'яті. Натисненням клавіші [PASS], або кнопок <= => Ви змінюєте положення між OFF і ON (заводська установка -OFF). НАТИСНУТИ [ЕNТ] для підтвердження змін і повернення РКІ в початковий стан перед тим, як увійти до меню середовища VFO. Як альтернатива, Ви також мо жете перейти в наступну опцію (DELETE J) шляхом натиснення кнопки v. DELETE BANK "J" (видалення J) проводиться за допомогою меню середовища VFO, робити це рекомендується відразу ж після активації режиму автоматичного збереження даних. У іншому випадку Ви можете це зробити у будь-який момент. Послідовно НАТИСНУТИ [F], потім тривало НАДАВИТИ [2VFO] для входу в меню середовища VFO. Натисніть v б разів для отримання на дисплеї параметрів DELETE J. 29 5 . КАНАЛИ І БАН КИ ПАМ'ЯТІ ПРИЙМАЧА 5 .1. Огляд каналів пам'яті AR-8200 має 1000 каналів пам'яті на додаток до 10-ти каналів швидкої пам'яті і прюритетного каналу. Кожен з каналів пам'яті може містити наступну інформацію: -значення частоти; . .. -режим модуляцн; -крок перестроювання; -регулювання кроку; -зсув частоти; -статус атенюатора; -статус обмежувача шуму; -статус AFC; -статус виключення; -захист вщ перезапису; -текстовий коментар завдовжки до 12 знаків. 1ООО каналів пам'яті розбиті на 20 банків, кожен з яких має 50 каналів. Банки па м'яті позначаються буквами А, В, С, D, Е, F, G, Н, І, J (заголовними) та а, Ь, с, d, е, f, g, h, і, j (прописними) і початково мають канали, які пронумеровані від ОО до 49. 5 .2. Збереження значень частот в пам' ять Окрім запису інформації в 1О комірках швидкої пам'яті, існує можливість запису даних в 1ООО каналів пам'яті для тривалого зберігання. Зап ис і виведення ін формац ії пр о частоту відбуваєт ь ся таким чином : а) у режимі VFO встановіть необхідну частоту, режим модуляції, положення ате нюатора 1 т.д.; б) тривало НАДАВИТИ кнопку [ENT] для запису інформації в пам'ять; в) за допомогою клавіатури, верньєра або кнопок < > л v виберіть місцеположен ня елементу пам'яті (банк і канал); г) введіть текстовий коментар (якщо потрібний), або відредагуйте колишній текст; д) введіть функцію захисту від перезапису MEMORУ PROTECT (якщо потріб но); е) закрийте меню із збереженням даних у вказаний елемент пам'яті. 30 5.3. Читання даних з пам'яті Натисніть кнопку [SCAN] для переведення приймача в режим читання пам'яті "M.RD". За допомогою верньєра або кнопок < > можна переглядати, досліджувати і вибирати канали пам'яті по черзі, при цьому порожні канали пропускатимуться. На тисніть одну з кнопок <= => для послідовного перегляду банків пам'яті. Необхідний канал може бути викликаний з пам'яті набором тризначного номера його розташування на клавіатурі. Для виклику каналу пам'яті "Е25" послідовно НАТИСНУТИ кнопки: [5ЕО] , [2BL], [5ЕО] ( натискати ENT не по тріб но!). Для порожнього банку пам'яті на екрані з'являється напис "---" 6. ПРІОРИТЕТН Е СКАНУВАН НЯ Функція пріоритетного сканування дозволяє перевіряти вибраний канал пам'яті на предмет наявності сигналу кожні 5 сек при роботі в різних режимах роботи (VFO пошуку або сканування). Пріоритетне сканування здійснює миттєве переміщення до пріоритетної частоти для контролю. У разі виявлення на ній активного сигналу, приймач зупиняється на цьому канал� до зникнення сигналу. Заводом-виробником запрограмований канал пам'яті "АОО" для пріоритетного сканування. Для включення даного режиму НАТИСНУТИ [F] НАТИСНУТИ [4 (DN)]. Включення можна проводити, знаходячись в будь-якому з режимів роботи прийма ча. У лівому верхньому куту LCD виникає напис "PRI", показуючи активацію режи му прюритетного сканування. При визначенні активності на пріоритетному каналі приймач переходить до ре жиму моніторингу даної частоти. При зникненні активності на даній частоті при ймач чекає запрограмований проміжок часу і повертається до попереднього режиму роботи. 7. МЕНЮ РЕДАГУВАН НЯ, ВИДАЛ Е Н НЯ , КОНФІГУРАЦІЇ 7.1. Редагування банків пам'яті У режим редагування меню можна увійти НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [8 (НR)]. таким чином: посшдовно 31 СОРУ МЕМ-СН -завантажує один канал пам'яті і зберігає його в іншому місці; СОРУ МЕМ-ВNК -завантажує один банк пам'яті і зберігає його в іншому місці; COPY SEARCH -завантажує один банк пошуку і зберігає його в іншому місці; МОVЕ МЕМ-СН -завантажує один канал пам'яті і зберігає його в іншому місці; SWAP МEM-CH -міняє місцями дані двох каналів пам'яті; -дозволяє змінювати зміст каналів пам'яті, такі як вид прийма. . . .. . .. .. ЕDІТ МЕМ-СН льно1 модуляцн, розм1р кроку дискретизацн, текстою камен. . тар1 1 позначення захисту; МЕМ РRОТЕСТ -дає можливість включення статусу захисту каналів пам'яті; SRCH PROT -дає можливість включення статусу захисту банків пошуку. 7.2. Можливості меню видалення Часто виникає необхідність видалити великий об'єм даних за один раз, напри клад, канали пам'яті, відмічені як небажані. Меню DELETE забезпечує наступні мо жливост�: DEL SRCH -видалення банку пошуку; DEL SRCH PASS -видалення небажаних частот режиму пошуку; DELETE VFO PASS -видалення небажаних частот режиму vfo; МЕМ-ВАNК -повне видалення банків пам'яті; SEL-CH -видалення каналш селективного сканування; PRO-CH -видалення позначення захисту каналів пам'яті; МEM-PASS -видалення пропускного статусу зі всіх каналів пам'яті. Для входу до меню видалення НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [9 (IS)]. 7.3. Меню конфіг урації Меню конфігурації призначене для програмування роботи фундаментальних па раметрів роботи приймача: 32 БЕЕР -Біп-тон підтвердження і попередження; LАМР -Підсвічування клавіатури і дисплея; CONТRAST -Установка контрастності дисплею POWER-SAVE Установка параметрів економайзера AUTO PWR-OFF Режим автоматичного виключення приймача REMOTE BPS Програмування параметрів порту RS232 RМP-ID Вибір ідентифікаційного номера приймача FREQ DISP Вибір режиму роботи відображення робочої частоти WRITE PROT Установка параметрів захисту від перезапису OPENING МESSAGE Програмування вітального повідомлення Для входу в дане меню НАТИСНУТИ [F], НАТИСНУТИ [7 (GQ)]. 8. РЕЖИМ РОБОТИ ПАНОРАМНОГО І НДИКАТОРА Приймач AR-8200 володіє можливістю роботи в режимі панорамного індикатора з відображенням даних про активні частоти певного діапазону. Максимальна смуга захоплення панорамного індикатора складає 10 МГц, дане значення може бути зме ншено до смуги 100 кГц (ширина смуги захоплення встановлюється клавішами л v в діапазоні від 10 МГц до 100 кГц.). На дисплеї відображається значення центральної частоти і маркер, маніпулювання яким дозволяє здійснити моніторинг вибраної час тоти. Дані, накопичені за один прохід сканування, можуть бути збережені в пам'яті приймача і згодом викликані для аналізу. Для початку роботи режиму панорамного індикатора НАТИСНУТИ [SCOPE]. Ширина смуги захоплення буде встановлена в 1О МГц, з останньою робочою часто тою режимів 2VFO, SEARH, SCAN по центру. Звук буде відключено. Центральна частота відображатиметься в лівій верхній частині дисплея LCD, по ложення даної частоти на екрані панорамного індикатора відображатиметься за до помогою не заштрихованого пікселя на самому нижньому рядку LCD. Пересування курсору на екрані панорамного індикатора відображатиметься за допомогою не заштрихованого пікселя на самому нижньому рядку LCD дисплею, що пересувається від лівого краю до правого (підтверджуючи активацію режиму ро- 33 боти панорамного індикатора). Значення величини смуги захоплення відображатиметься в правій верхній части ні дисплея LCD (запрограмоване значення 10 МГц). Значення частоти маркера і символ "МКR" відображається на другій лінії LCD. При первинному включенні маркер розміщується над центральною частотою. Графічний спектр сигналу будується в напрямі зліва направо. Якщо у даному ді апазоні не спостерігається активності, в нижній частині LCD відображаються тільки дві лінії. У разі знаходження активної частоти, її значення відображається вертика льними ЛІНІЯМИ . Примітка: Для прослуховування частоти, поміченої маркером, НАТИСНУТИ (і утримуйте) клавішу [MONITOR], при цьому робота панорамного індикатора при пиняється. Установки даних шумоглушника при роботі панорамного індикатора блокуються. Для виходу з режиму роботи панорамного індикатора НАТИСНІТЬ одну з кла віш [SEARH], [SCAN], [2VFO]. 9. УСУН ЕННЯ Н ЕСПРАВН ОСТЕЙ При виникненні яких-небудь несправностей під час роботи з приймачем, від'єд найте зовнішні джерела живлення (АС адаптер або шнур живлення від мережі авто мобіля), видаліть один з NiCad акумуляторів і зачекайте 30 сек ! Вставте назад акумулятор і включіть приймач. Нормальна робота приймача повинна відновитись. Якщо попередня процедура не допомогла, проведіть операц�ю очищення (ски дання) даних мікропроцесора. Скидання даних мікропроцесора здійснюється включенням приймача при НА ТИСНЕНІЙ клавіші [CLEAR], не відпускайте клавішу [CLEAR] доти, поки на ек рані LCD не з'явиться відображення режиму роботи 2VFO. Всі зроблені раніше установки режимів пошуку і сканування будуть скасовані, режим об'єднання банків пам'яті дезактивований і на обох VFO-A і VFO-B буде встановлена частота 88,000 МГц. Параметри роботи режимів підсвічування і контрастності дисплею повернуться до даних, запрограмованих заводом-виробником. Вміст банків пам'яті пошуку і сканування буде очищений. 34 10 . ПОРЯДОК ВИКОНАН НЯ ЛАБОРАТОРН ОЇ РОБОТИ 1. Уважно прочитайте вищевикладену інструкцією з експлуатації скануючого при ймача AR-8200 Мk3. 2. Вивчіть і уясніть для себе конструкцію приймача і призначення конструктивних елементів AR-8200. 3. Визначте призначення кнопок робочої клавіатури і які символи відповідають на тисненню кожної кнопки. Намалюйте у звіті відповідні символи у разі натиснен ня кнопок. 4. Вивчіть, які органи керування розташовані на бічній панелі керування прийма. . . . чем 1 занеспь отримаю вщомост� до зюту. 5. Ознайомтесь зі джерелами живлення приймача. Обережно відкрийте акумулято рний відсік приймача і запишіть тип акумуляторних батарей. 6. Ознайомтесь з підготовкою приймача до роботи, з тестовою процедурою переві рки приймача. 7. Виявляючи обережність під час виконання процедур, приєднайте до приймача штирову антену, а потім феритову (короткохвильову) КХ-антену. Зверніть особ ливу увагу на орієнтацію феритової антени. Намалюйте символи, які відобра зяться на дисплеї. 8. Перевірте в дії клавіші ENТER, FUNCTION, PASS, CLEAR, MONITOR, КЕУ LOCK. 9. Вимкніть приймач і зачекайте одну хвилину. Поверніть ручку понижувача шуму у ліве крайнє положення. Повторно НАДАВІТЬ клавішу PWR. Відрегулюйте по ниження шуму, повертаючи ручку за годинниковою стршкою до моменту появи фонового шуму. Подальший рух ручки у цьому напрямі може привести до про падання корисного сигналу. Блокування (відключення) системи шумопониження здійснюється натисненням кнопки MONI. 10. Натисніть кнопку 2VFO і вивчіть роботу здвоєного генератора плавного діапазо ну. 11. Вивчіть методи встановлення необхідного кроку дискретизації (перестроювання) приймача. 12. Ознайомтесь з роботою атенюатора приймача. 13. Ознайомтесь з роботою обмежувача шуму (шумопониження). 14. Вивчіть особливості режиму VFO (2 VFO). Ознайомтесь з послідовністю запису сигналів до комірок швидкої пам'яті. 15. Розберіться у термінах ПОШУК і СКАНУВАННЯ та яким чином практично здійснюються ці дві функції приймача. 16. Встановіть діапазон сканування від 65 МГц до 120 МГц із записом всіх знайде них частот до банку пам'яті приймача. Здійсніть контроль комірок швидкої па- 35 м'яті. 17. Включіть ВЧ генератор, настройте його на частоту близько 1 ГГц, ввімкніть ре жим АМ або ЧМ, уточніть значення частоти за допомогою портативного вимі рювача радіочастоти FC3001PLUS АСЕСО. Задайте приймачу режим сканування для того, щоб встановлену частоту було знайдено і визначено вид модуляції. 18. Очистіть всі банки даних. Занесіть знайдену частоту у банк сканування А. Проконтролюйте вміст банку А. 19. Ознайомтесь з порядком виключення (пропускання) непотрібних частот. 20. Ознайомтесь, яким чином реєструються активні частоти. 21. Ознайомтесь з меню параметрів VFO. 22. Ознайомтесь з параметрами пошуку: FREE, AUTO-STORE, DELETE "J"' та QUICK МЕМОRУ. 23. Ознайомтесь з призначенням банків пам'яті приймача AR- 8200 Мk3. 24. Ознайомтесь з порядком зберігання даних частот VFO у пам'яті приймача. 25. Розберіться з альтернативним методом збереження даних VFO. 26. Ознайомтесь з автоматичним перерозподілом пам'яті приймача для збереження даних. 27. Ознайомтесь з режимом захисту пам'яті від перезапису. 28. Ознайомтесь з порядком опитування даних, занесених до банків та каналів пам'яТl . 29. Ознайомтесь з порядком очищення всіх каналів пам'яті. 30. Ознайомтесь з порядком захисту пам'яті від перезапису. 31. Уясніть процедуру очищення та редагування каналів пам'яті. 32. Уясніть призначення пріоритетного каналу пам'яті і як здійснюється пріоритетне сканування. 33. Ознайомтесь з процедурою сканування каналів і банків пам'яті. Розширені мож ливості режиму SCAN. Процедури SCAN, LINКED, UNLINKED, PASS, AUTO STORE. Меню SCAN ENVIRONМENT. 34. Можливості режиму сканування банків пам'яті. Запуск режиму сканування. 35. Ознайомтесь з процедурою вибору банку сканування. Небажані канали, їх при значення/відміна та операції з ними. 36. Видалення каналів пам'яті у тому числі і індивідуального. Видалення інформації з усіх каналів конкретного банку пам'яті. 37. Вивчіть процедуру об'єднання банків пам'яті для сканування. 38. Ознайомтесь з поширеними можливостями режиму сканування (параметри DELAУ, LEVEL, VOICE, FREE, MODE). 39. Ознайомтесь з процедурою вибіркового сканування. 40. Ознайомтесь з процедурою ПОШУК, особливостями цього режиму (тип, меж1 . . .. .. дшпазону пошуку, визначення верхньо� та нижньо1 частот дшпазону пошуку, напрямок змінювання частоти пошуку, запуск та зупинення режиму ПОШУК). Що 36 зберігається у 40 банках пошуку. 41. Уясніть порядок запуску режиму програмного пошуку (запуск режиму SERCH, вибір напрямку зміни частоти пошуку, зупинки та продовження процедури по шуку, переведення знайденої частоти в режим моніторингу VFO або до банку пам'яті). 42. Ознайомтесь з індексацією банків пошуку приймача AR-8200 Мk3. Запишіть у звіті умовні позначення банків пошуку. Для чого призначені команди SHIFT та CASE. 43. Уясніть процедуру програмування параметрів пошуку (визначення діапазону пошуку, виду модуляції сигналів, кроку пошуку). 44. Ознайомтесь з порядком виключення небажаних частот під час процесу пошуку, . .. з1 складанням та з редагуванням 1х списку. 45. Ознайомтесь з процедурою об'єднання банків пошуку у 9 груп. 46. Ознайомтесь з додатковими можливостями режиму пошуку (параметри DELAУ, LEVEL, VOICE, FREE, AUTO STORE, DELETE J) 47. Ознайомтесь з процедурами видалення даних з банку "J" та повне видалення ба нка пошуку. Як здійснюється захист від перезапису і копіювання банків пошуку. 48. Ознайомтесь з можливостями меню видалення DELETE. Вхід до меню видален ня та вихід з нього. Команди (DEL SRCH, DEL SRCH PASS, МЕМ-ВАNК, SEL CH, PRO-CH, МEM-PASS). 1 1 . КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. За якою загальною схемою створений приймач AR-8200 і які основні параметри має цей приймач? 2. Покажіть на прикладі приймача елементи його конструкції. Яке призначення всіх елементів? 3. Які функції забезпечуються основним регістром кнопок основної клавіатури приймача AR-8200 Мk3? 4. Що забезпечує НАТИСНЕННЯ і НАДАВЛЕННЯ деяких клавіш? Що це за клавіші? 5. Які функції забезпечує клавіша F ? Де вона розташована? 6. Які органи керування приймача розташовані на його бічній панелі? 7. Які елементи і засоби електроживлення може мати приймач AR-8200 Мk3? 8. Що являє собою тестова процедура для приймача. Коли вона проводиться? 9. Які антени і в яких випадках використовуються під час роботи приймача? Які особливості встановлення і від'єднання феритової антени? 10. Що таке режим роботи 2VFO, як перекладається абревіатура VFO? Яким чином 37 здійснюється перемикання між V-A та V-B ? 11. Яким чином здійснюється введення необхідного значення частоти роботи при ймача? 12. Яким чином здійснюється вибір виду модуляції? Напишіть умовні позначення різновидів модуляцій? 13. Напишіть умовні позначення видів модуляції і перерахуйте, у яких випадках во ни застосовуються? 14. Що забезпечує НАТИСКАННЯ кнопки AUTO ? 15. Яким чином встановлюється необхідний крок дискретизації (перестроювання) приймача AR-8200 Мk3 ? 16. Що забезпечує і як вмикається атенюатор приймача? 17. Яка функція обмежувача шуму (шумопонижувача) у складі приймача і як він вмикається/вимикається ? 18. Яку особливість приймача реалізує режим VFO? Що собою являють комірки швидкої пам'яті і яка їх кількість? 19. Яким чином здійснюється запис знайдених сигналів до комірок швидкої пам'яті? 20. Яким чином здійснюється контроль комірок швидкої пам'яті і як індикується режим запису до комірок швидкої пам'яті приймача? 21. Яким чином здійснюється сканування в режимі VFO? 22. Яким чином здійснюється пошук в режимі VFO? 23. Що таке непотрібні частоти і яким чином вони виключаються під час пошуку? Що являє собою меню виключення частот? 24. Що таке активні частоти і чому вони мають таку назву? До якої пам'яті і з якою метою заносяться відомості про такі частоти? 25. Яким чином здійснюється вихід з режиму пошуку VFO? 26. Що являє собою меню параметрів режиму VFO і для чого воно призначено? 27. Що здійснюють параметри пошуку FREE, AUTO-STORE, DELETE "J" та QUICK МЕМОRУ? 28. Що собою являють канали та банки пам'яті приймача? Які відомості можуть утримуватись у кожному каналі пам'яті? 29. Яким чином нумеруються канали та банки пам'яті? Які літери використовуються для позначення каналів пам'яті? 30. У чому особливість банку "J"? Для чого він використовується під час роботи з приймачем? 31. Яким чином здійснюється записування та вивід інформації на контроль про час тоти, отримані під час сканування VFO? 32. Як впливає час на режим воду даних або опитування змісту банків пам'яті? 33. Як здійснюється записування необхідного значення частоти до банку? Яким мо же бути текстовий коментар до цього значення частоти? 34. Яким чином вмикається режим захисту від перезапису даних, занесених до банку 38 пам'яті? 35. Як здійснюється альтернативний метод збереження даних VFO? 36. Яким чином у приймачі AR-8200 Мk3 здійснюється перерозподіл пам'яті для збереження необхідних даних про частоти? 37. Яким чином здійснюється захист пам'яті приймача від перезапису? 38. Як здійснити виклик і читання необхідної частоти і інших параметрів сигналу з пам'яті приймача? Як здійснити перегляд та дослідження каналів пам'яті? 39. З якою метою здійснюється очищення каналів пам'яті? І як здійснюється така процедура? 40. Як здійснюється редагування та перепризначення каналів пам'яті? 41. Для чого призначений пріоритетний канал пам'яті? Як здійснюється пріоритетне сканування? Необхідність яких процедур може виникнути під час режиму скану вання пріоритетного каналу? 42. З якою метою проводиться сканування каналів і банків пам'яті, які можливості такого сканування? 43. Як запускається режим сканування каналів та банків пам'яті? 44. Як здійснити перенесення даних активного каналу для моніторингу в режим VFO? 45. Що являють собою небажані канали під час проведення сканування каналів та банків пам'яті? 46. Як вилучаються конкретні канали пам'яті під час проведення сканування каналів та банків пам'яті? 4 7. Що таке вибіркове сканування і для чого воно проводиться? 48. Як редагуються і видаляються канали із списку каналів вибіркового сканування? 49. Що являє собою режим пошуку і які існують два режими пошуку у приймача AR-8200 Мk3? 50. Яка інформація і у якій кількості банків розміщається за результатами скануван ня? 51. Як запускається режим програмного сканування? Як обирається напрямок пошу ку? Чому зупиняється режим пошуку самостійно? Як зупинити режим пошуку? 52. Як здійснюється переведення знайденої активної частоти в режим моніторингу VFO або до каналу пам'яті приймача? 53. Яким чином здійснюється вибір банку пошуку з тих, що вже мають занесену ту ди інформацію? 54. Якими літерами позначаються банки пошуку? Чи всі банки викликаються за од наковими процедурами? 55. Як здійснюється програмування параметрів пошуку? 12. ОСНОВ Н І ХАРАКТЕРИСТИКИ AR-8200 МkЗ : Діапазон частот - від 500 кГц до 3000 М Гц без пропускі в. Всі види модуляції: WFM , N FM, SFM (надвузьких FM), WAM (широка АМ), АМ , NAM (вузька АМ) , U SB, LSB, CW. Крок настройки - будь-який кратний 50 Гц, включаючи 8,33 кГц. Є додатковий 3,0 кГц SSB фільтр, AFC (автоматичне керування частотою), збільшена швидкість сканування по частотах банкам пам'яті до 37 кроків в секунду. Значно покращена керування приймачем. Додані <= стрілкові => кнопки , які дозволяють легко налаштовуватися на потрібну час тоту і працювати в меню. Збільшено розмір і можливості дисплея. Крім робочої інформації він може відображати 1 2-ти символьний коментар. Функція панорами дозволяє будувати на дисплеї спектр в діапазоні від 1 ОО кГц до 1 О МГц, працювати з маркером, запам'ятову вати максимум інформації і прослуховувати сигнал. Динамічні банки пам'яті можуть місти ти від 1 О до 90 канал ів. Загальна кількість каналів пам'яті = 1 ООО. Крім того, є 40 банків пошуку, кожен з яких має 50 канал ів пропуску частот. Приймач має широкі можливості ре дагування, заміни та видалення каналів пам'яті. Можливий захист каналів і банків пам'яті . Управл іння з комп'ютера здійснюється через гніздо в бічній панелі і додатковий інтерфейс СС_8200. Приймач має спеціальний <елат> для підключення додаткових розширювальних <карт>. ЕМ8200 - карта розширен ня пам'яті до 4000 каналів і 1 60 банкі в пошуку - СТ8200 - карта пошуку по CTCSS - RU8200 - чіп запису і відтворення звуку (20 секунд) - Vl8200 - аналоговий інвертор спектру ( 1 57 крокі в) - ТЕ8200 - карта прискорення пошуку без зупинки на тональних сигналах (256 крокі в) Діапазон частот - Види модуляції - Розмі р кроку - Чутливість Вибі ркова здатність (-6д Б) Макс. швидкість сканування Канал ів пам'яті Канал ів вибіркового сканування Канал ів пріоритету Банкі в пошуку Канал ів пропуску Споживання Живлення Розміри, мм Вага АМ SSB N FM WFM SSB/NAM AM/S FM WAM, NFM WFM 0.5 - 3000 МГц NFM, WFM, АМ , US B, LSB, CW, SFM, NAM , WAM 0.05 - 1 ООО кГц включаючи з 8.33 кГц 0.7 - 3.5 мкВ О.З - 1 .5 мкВ 0.35 - 2.5 мкВ 1 - 1 . 5 мкВ ЗкГц 9кГц 1 2кГц 1 50кГц (-ЗдБ) - ~ 37 (37.42) крокі в за секунду - 1 ООО (20 банков) - 50 - 1 40 50 на кожний банк + 50 для VFО-пошуку 1 90 мА 1 45 мА 25 мА 4 батареї М або джерело живлення 1 2 В 1 4Зх6 1 х39 1 96 грам (335 грам з батареями) Номі нальне в режим і очікування в режим і спокою - НАВЧАЛ ЬН Е В ИДАН НЯ Методичні вказівки та інструкція до ла бораторної роботи № 5 "Ознайомлення зі скануючим приймачем AR 8200 і режимами його роботи" з курсу: "Методи та засоби захисту інформації" для студентів напряму 125 "Кібербезпека" Укладачі : Л .Т. П а рхуць, М . Ю. Костя к Націонал ь н и й ун і верситет "Л ьвівська пол ітехн і ка" м . Л ьвів - 2020

allLabs

Related documents

Products

Support

allLabs

Related documents

Add this document to collection(s)

Add this document to saved

Suggest us how to improve StudyLib