НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ РАДІОЗАКЛАДНИХ ОПТИЧНИХ ПРИСТРОЇВ Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 3 з курсу: "Методи та засоби технічного захисту інформації" для студентів спеціальності: 125 «Кібербезпека» Львів 2020 Методи та засоби виявлення, локалізації радіозакладних оптичних пристроїв: Методичні вказівки та інструкція до лабораторної роботи № 3 з курсу «Методи та засобизахисту інформації» для студентів спеціальності 125 «Кібербезпека» / Укл.: Л.Т. Пархуць, М.Ю.Костяк – Львів: НУ«ЛП», 2020. – 21 с. Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н., професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач Відповідальний за випуск: Дудикевич В. Б., д.т.н., професор. Рецензенти: Хома В.В., д.т.н., професор Затверджено на засіданні кафедри захисту інформаціїПротокол № 1 від 27.08.2020 р. © 2015 Видання перше © 2020 Видання друге, перероблене 2 Мета роботи – вивчити принципи роботи, методику використання, а також характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 1. Методика пошуку радіозакладних пристроїв Для перехоплення та реєстрації акустичної інформації існує величезний арсенал різноманітних засобів розвідки: мікрофони, електронні стетоскопи, радіомікрофони або так звані «радіозакладки», спрямовані й лазерні мікрофони, апаратура магнітного запису. Набір засобів акустичної розвідки, що використовуються для вирішення конкретного завдання сильно залежить від можливості доступу зловмисника в контрольоване приміщення. Застосування тих або інших засобів акустичного контролю залежить від умов застосування, поставленого завдання, технічних і насамперед фінансових можливостей організаторів підслуховування (зловмисників). У цій лабораторній роботі розглянемо лише радіовипромінювальні засоби перехоплення мовної інформації та методи їх виявлення, засоби виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер. Радіомікрофони є найпоширенішими технічними засобами отримання акустичної інформації. Їх популярність пояснюється простотою використання, відносною дешевизною, малими розмірами і можливістю камуфльованого виконання. Радіомікрофони поділяють на: − радіомікрофони з параметричною стабілізацією частоти; − радіомікрофони з кварцовою стабілізацією частоти. Параметрична стабілізація частоти не може претендувати на високу якість передачі інформації внаслідок відходу частоти в залежності від місця розташування, температури та інших дестабілізуючих факторів (особливо, якщо радіомікрофон виконаний у вигляді переносного варіанту і розміщується на тілі людини). Кварцова стабілізація частоти позбавлена цього недоліку. Радіозакладки працюють як звичайний передавач. В якості джерела електроживлення радіозакладок використовують малогабаритні акумулятори. Термін роботи таких закладок визначається часом роботи акумулятора (1-2 доби безперервної роботи). Радіозакладки можуть бути дуже складними (використовувати системи накопичення та передачі сигналів, пристрої дистанційного накопичення). Найпростіші радіозакладки включають три основні вузли, які визначають їх тактико-технічні характеристики. Ними є: мікрофон, що визначає зону акустичної чутливості радіозакладки; радіопередавач, що визначає дальність її 3 дії і прихованість роботи; джерело електроживлення, що визначає час безперервної роботи. Прихованість роботи радіозакладок забезпечується невеликою потужністю передавача, вибором частоти випромінювання, обмеженням часу безперервної роботи (ввімкнення за допомогою дистанційного керування тільки коли це необхідно або короткочасне передавання попередньо накопиченої інформації), а також застосуванням спеціальних заходів закриття інформації. Часто робочу частоту вибирають поблизу несучої частоти потужної радіостанції, яка власними сигналами маскує працюючу закладку. Для закриття радіоканалу застосовують різні підходи: скремблювання (шифрування) переданого сигналу методом аналогового маскування сигналу у вигляді, наприклад, інверсії низько-частотного спектра або адаптивної дельтамодуляції інформаційного сигналу з додаванням цифрового псевдовипадкового потоку. Радіомікрофони із закритим каналом важче виявити навіть із застосуванням високовартісних пошукових технічних засобів, але й ціни на радіомікрофони із закритим каналом значно вищі. Мікрофони, що використовують в радіозакладках можуть бути вбудованими або виносними. Фізична прихованість радіозакладок визначається ретельністю їх маскування в контрольованому приміщенні. Проте, у кожному приміщенні є багато пристроїв, які виглядають цілком нешкідливо і можуть перебувати на видному місці, не викликаючи навіть найменшої підозри, тому що найчастіше радіомікрофони виготовляють в камуфльованому вигляді (запальнички, картонки, предмети інтер’єру тощо (рис. 1, а; рис. 1, б), авторучки (рис. 1, в)). Дальність дії радіомікрофонів в основному залежить від потужності передавача, несучої частоти, виду модуляції і властивостей приймального пристрою. Час безперервної роботи залежить від організації живлення радіозакладки. Якщо радіомікрофон живиться від мережі 220В, а такого типу «закладки» найчастіше виконують у вигляді трійників, розеток, подовжувачів, перехідників, тоді час роботи в них необмежений. Якщо живлення здійснюється від батарейок або акумуляторів, то вихід із такої ситуації знаходять у застосуванні режиму акустозапуску (керування голосом), використання дистанційного управління (ДУ) включенням або збільшенням ємності батарей. Дальність дії, габарити і час безперервної роботи взаємопов’язані. Для збільшення дальності роботи необхідно збільшити потужність передавача, одночасно зростає струм споживання від джерела живлення, а відповідно скорочується час безперервної роботи. Щоб збільшити цей час, збільшують ємність батарей живлення, але при цьому зростають 4 габарити радіомікрофону. Крім цього, слід враховувати, що збільшення потужності передавача знижує його прихованість, тобто його легше виявити, застосовуючи навіть не дуже складну і недорогу пошукову техніку. б) а) в) Рис. 1. Зразки закамуфльованих радіо мікрофонів: а), б) предмети інтер’єру; в) авторучка 1.1. Виявлення та локалізація радіозакладок Пошук радіозакладок здійснюють за наступними ознаками: Перша ознака – радіозакладка, яка б вона не була, з точки зору пошуку зручна тим, що сигнал з неї повинен випромінюватися за межі контрольованого приміщення і, якщо вона встановлена в цьому приміщенні, то рівень сигналу в ньому завжди вищий, ніж за його межами. Це найбільш характерна ознака радіозакладки. Друга ознака – наявність гармонік. Ослаблення випромінювань на гармоніках становить не більше 40-50 дБ. Виявити гармоніки можна за допомогою спеціальних сканерів на відстані до 10 метрів, ця відстань обмежена лише частотним діапазоном сканера. Третя ознака – у більшості випадків закладка використовує діапазон, що не зайнятий у даній місцевості радіомовними, телевізійними станціями, системами мобільного та транкінгового зв’язку. Поява у вільному діапазоні нового джерела випромінювань є ознакою радіозакладки. Четверта ознака – у більшості радіозакладок використовують зосереджені антенні системи, що призводить до сильної локалізації випромінювання. Цю ознаку добре використовувати при роботі за допомогою 5 індикаторів поля, але утруднений при використанні спеціальних приймачів. У цьому випадку спад рівня сигналу можна зареєструвати лише для гармонік (чим вища гармоніка, тим кращий ефект). Використання цієї ознаки суттєво полегшується при використанні для пошуку багатоантенних автоматизованих систем, які можуть вести порівняння рівнів сигналу, що надходить від різних антен, які рознесені на значну (до 20 метрів) відстань. П’ята ознака – пов’язана з просторовим розподілом та з поляризацією випромінювання. При зміні просторового розташування або орієнтації зондуючої антени спостерігається зміна видимого рівня всіх джерел, причому однотипні віддалені джерела одного діапазону (якщо здійснювати пошук за допомогою спектр-аналізатора) поводяться приблизно однаково на відміну від сигналу радіозакладки. Шоста ознака – полягає в тому, що рівні чутливості мікрофонів, які застосовують у радіозакладках досить великі і тому навіть природний рівень шумів приміщення призводить до «розмивання» спектру радіовипромінювання. Таким чином, якщо закладка працює без кодування, то незалежно від того чи використовується маскування, чи ні – спектр випромінювання завжди розширюється відповідно до збільшення рівня звуку. Це добре видно на спектрограмі сигналу радіозакладки, якщо видати різкі звуки або вдарити в долоні у приміщенні, де встановлена радіозакладка. Сьома ознака – пов’язана зі здатністю людини розрізняти акустичні сигнали. Так, якщо закладка працює без маскування, то ми чуємо шум приміщення або тестовий акустичний сигнал, яким ми озвучили приміщення. При застосуванні маскування спектру сигнал нагадує нерозбірливу мову, якщо в якості тестового сигналу використовується музика. При застосуванні кодування, чується білий шум і ніякої кореляції зі звуком не спостерігається. Восьма ознака – пов’язана з часом роботи радіозакладки. Так, найпростіші з них, тобто ті, що не мають схеми акустозапуску (VOX – voiceoperated-switch) або не мають дистанційного управління працюють безперервно протягом часу, який визначається джерелом живлення. Закладки із системою VOX будуть працювати переривчасто вдень і «мовчати» вночі, тобто коли немає акустичних шумів. Пристрої з дистанційним управлінням будуть мати кілька коротких сеансів вдень особливо в момент проведення важливих переговорів, для чого й встановлена радіозакладка. Таким чином, знаючи перераховані характерні ознаки радіозакладок можна сказати, що їх пошук не є надто складним завданням. Проте, необхідно враховувати, що виокремити ті чи інші з перелічених або інших не перерахованих ознак під силу лише професіоналу, що має необхідну для цього 6 апаратуру і володіє необхідними навичками роботи з нею, а крім того знає якщо не весь парк сучасних закладних пристроїв, то хоча б найбільш поширені. 1.2. Пошук за допомогою засобів оперативного контролю Для успішного пошуку необхідно забезпечити умови для роботи радіозакладки. Для цього необхідно: − озвучити приміщення, в якому проводиться пошук, тобто створити розумний природний шум (звук), при можливості ввімкнути в мережу побутову радіоелектронну апаратуру і оргтехніку; − уникати шумів, які характерні для демаскуючого процесу пошуку (різні тематичні розмови, видача зондуючих звукових сигналів). В іншому випадку зловмисник, що встановив закладку, якщо вона має дистанційне керування може просто відключити її. До засобів оперативного контролю, тобто простих засобів виявлення факту використання радіозакладки, а іноді і її локалізації відносяться індикатори або детектори поля, частотоміри і деякі пошукові приймачі. Основна їхня перевага – здатність знаходити джерела випромінювання або передавальні пристрої незалежно від режиму модуляції, яка в них використовується. Принцип пошуку полягає у виявленні максимуму рівня випромінювання в приміщенні. Індикатори поля (рис. 2), як правило, забезпечені звуковою та світловою індикацією рівня сигналу. Багато з них мають акустичний динамік для реалізації режиму «акустозав’язки». Режим акустозав’язки використовується для пошуку прихованих мікрофонів, що працюють в аналоговому режимі. Закладка вловлює звук детектора, передає його через радіоканал, процес передавання вловлює детектор і знову відтворює у вигляді звуку. Цикл замикається – і отримується «свист». Режим акустозав’язки дозволяє найбільш точно виявити за характерним «свистом», де саме встановлена закладка. Хороші індикатори поля забезпечені частотомірами. Пошук радіозакладок може відбуватися в різних умовах, і в різній електромагнітній обстановці. Важче здійснювати пошук, коли рівень радіочастотного фону від розташованих поблизу радіомовних станцій, ретрансляторів або телевізійних станцій дуже високий, багато приладів при цьому просто «зашкалюють». Для роботи в такій обстановці в індикаторах поля передбачена можливість зміни чутливості вручну, наприклад, в таких приладах, як Д006, Д008, РІЧ-2, ІПФ-6 і багатьох інших, або автоматично, наприклад, у RD-14 (Україна), в якому здійснюється віднімання фону після натискання відповідної кнопки і далі відлік рівня прийнятого сигналу виконується з нових встановлених значень.. Діапазон частот від 10 до 2800 7 МГц, світлова та звукова індикація, акустозав’язка, має піковий детектор, що дозволяє виявляти цифрові радіозакладки, можливість виключення радіофону. а) б) в) Рис. 2. Зовнішній вигляд детекторів поля: а) Скорпион XL; б) RD-14; в) SEL SP-75 (Black Hunter) Зазвичай пошук радіозакладок з використанням приладів оперативного контролю здійснюється наступним чином. Оператор стає посередині приміщення, яке перевіряють, тобто в місці, де передбачається відсутність радіозакладок, включає прилад, фіксує рівень поля в даній точці або виключає фон, потім повільно переміщаючись по приміщенню переносить прилад поблизу предметів, меблів, електронної техніки, елементів конструкції стін, стелі тощо, фіксуючи зміни рівня поля, які фіксує прилад. При цьому намагаються здійснювати перевірку шляхом постійної зміни орієнтації антени приладу, щоб не пропустити закладку з антеною визначеної поляризації. Якщо знаходять місця, в яких рівень поля високий, тоді досліджують їх, змінюючи чутливість приладу, скорочуючи розміри антени тощо. Демодуляція сигналу радіозакладки, як правило, відбувається за рахунок нерівномірності частотної характеристики індикатора і невеликій амплітудній модуляції, яка характерна для більшості радіозакладок. При роботі з індикаторами поля слід враховувати, що виявлення більшості радіозакладок здійснюється з відстані до 10 см. При обстеженні всіх можливих місць розміщення закладки при відстані до 40-50 см, ймовірність пропуску може бути значною. Якщо використовується індикатор поля з частотоміром (РІЧ-2, ІПФ-6 та інші) або просто частотомір, то це додаткова можливість переконатися, що є радіозакладка або отриманий рівень на індикаторі іншого характеру, але при 8 цьому необхідно враховувати, що більшість частотомірів працюють при будьяких рівнях сигналів, але при малих рівнях сигналів на індикаторі не буде фіксованого значення (цифри «біжать»), тому на частотомір слід звертати увагу, коли він показує одне фіксоване значення частоти. Хороший результат дає пошук закладок з використанням частотоміра і підключеного до нього скануючого приймача, частота налаштування якого може встановлюватися командами від частотоміра. Такі властивості мають частотоміри типу «SCOUT», RFM-032 (рис. 3) – з приймачами AR8000, AR8200 (рис. 4) тощо. Частотомір видає на приймач команду на встановлення фіксованого значення частоти, приймач перебудовується на цю частоту і з’являється можливість прослухати отриманий сигнал у навушниках, які підключені до приймача з метою ідентифікації прийнятого сигналу, порівнюючи його з акустичною обстановкою приміщення, що обстежується. Проте, здійснювати пошук тільки з частотоміром без індикатора поля не рекомендують, зважаючи на низьку чутливості частотомірів. а) б) Рис. 3. Зовнішній вигляд частотомірів: а) “SCOUT”; б) Roger RFM-032 Функція акустозав’язки, яка реалізована в багатьох індикаторах поля пов’язана з виникненням додатнього зворотного зв’язку, який залежить від фазових співвідношень для звукової хвилі і рівнів звукового сигналу. Для гарантованого виникнення зав’язки на відстані до півметра необхідно максимально підвищити рівень звуку на індикаторі, повільно переміщати його в просторі, оскільки для зав’язки необхідно не менше 1-2 секунди. Якщо 9 контроль приміщення здійснюється постійно, тоді доцільно скласти карту рівнів, зафіксувавши характерні рівні поля для кожної точки простору. а) б) Рис. 4. Скануючий приймач: а) AR8000; б) AR8200 Іноді індикатори поля використовують для постійного контролю приміщень. Наприклад, якщо це кабінет керівника або кімната переговорів, то для постійного контролю можуть бути використані комплекси, що складаються з декількох сенсорів рівня поля, які розміщують в найбільш вразливих, з точки зору встановлення радіозакладок місцях (рис. 5). Сигнали від сенсорів зводяться на один блок, в якому об’єднується і видається інформація про стан електромагнітного поля на блок індикації, який розміщується на столі або, при прихованому встановленню, в ящику столу керівника. Якщо на індикаторі фіксується постійний або протягом тривалого часу підвищений рівень поля, це може свідчити про появу закладки. Підвищення рівня на короткий час може відбуватися від працюючого поблизу мобільного телефону, радіостанції або радіотелефону. Відключаючи по черзі сенсори поля, можна приблизно визначити, в якому місці з’явилася радіозакладка. У деяких приладах оперативного контролю реалізована функція швидкого сканування діапазону, на який розрахований прилад із запам’ятовуванням всіх частот радіовипромінювань, які зустрілися від радіомовних, телевізійних станцій, систем радіозв’язку тощо. Приклад такого приладу – «Скорпіон» (рис. 2, а). Весь діапазон 2 ГГц пошуковий приймач радіосигналів проходить, за відсутності сигналів, за 10 секунд. Якщо сюди включити час 10 прослуховування, тоді це займе до 6-8 хвилин. Передбачена можливість виключення з усього діапазону до 128 зареєстрованих приймачем частот. Оператору для цього необхідно лише натиснути кнопку «Прогр» після прослуховування на частоті «зупинки» приймача. Тоді на наступному проході на записаних частотах блок не буде зупинятися. Крім цього цифровий сканер приладу «Скорпіон» функціонально пов’язаний з переналаштовуваним генератором прицільної перешкоди, що включається кнопкою РЕЖИМ на панелі приладу. Потужності перешкоди (не менше 20 мВт) достатньо, щоб ускладнити прийом не дуже потужних радіозакладок. 11 Рис. 5. Потенційні місця встановлення радіозакладних пристроїв 1.3. Характеристики мініатюрних камер для прихованого встановлення Сама відеокамера має невеликі розміри: це або циліндр діаметром 20 мм, довжиною 40 мм (рис. 6, а), або квадратний корпус 30х30 мм, висотою 20 мм (рис. 6, б). 12 а) б) Рис. 6. Циліндрична відеокамера KPC-190SP4 (а) та відеокамера в квадратному корпусі KPC-400SP4 (б) Об’єктиви відеокамер зображені на рис. 7. Варіант на рис. 7, а називається – усічений конус, на рис. 7, б – повний конус. Звичайно, для маскування більш зручний варіант рис. 6, б, але в силу своєї конструкції цей об’єктив має менший кут огляду, що становить приблизно 60 градусів по горизонталі (фокусна віддаль 4,3 мм). На рис. 7, а зображений об’єктив відеокамери з кутом огляду приблизно 70 градусів (фокусна віддаль 3,7 мм). а) б) Рис. 7. Об’єктив «усічений конус» (а) та об’єктив «повний конус» (б) Розмір вихідного отвору об’єктива становить приблизно 2 мм у діаметрі. Така точка навіть з близької відстані практично непомітна. Тим більше, що після замурування місце монтажу зафарбовується, щоб не виділятися на загальному фоні. Закладні відеокамери, тобто з безпровідною передачею відео- і аудіосигналу, працюють в основному в системах PAL/CCIR або NTSC/EIA, з роздільною здатністю PAL – 628*582 та NTSC – 510*492 точок, на частотах від 900 МГц до 2400 МГц, при типовій дальності передачі 80-100 м. 13 а) б) Рис. 8. Безпровідна відеокамера з направленим мікрофоном (а) та відеокамера, яка замаскована під головку шурупа (б) Одним з методів пошуку прихованих відеокамер є фіксація світлових бліків, що відбиваються від лінз, якими оснащені всі об’єктиви. Відомо, що при підсвітці випромінюванням оптичних світлоповертаючих елементів, частина енергії підсвітки відбивається від них і повертається в сторону джерела підсвітки, створюючи світловий відгук – блік. Світло, яке відбивається від сфокусованої оптичної поверхні відбивається по тій же траєкторії, що і падаюче світло. Це означає, що якщо прихована відеокамера освітлюється і проглядається, то сильне відбиття від камери розкриє її позицію. Це явище використовується в спеціальній апаратурі призначеній для виявлення прихованих оптико-електронних засобів спостереження, зокрема закладних відеокамер. Структурна схема пристрою виявлення закладних відеокамер наведена на рис 9. Пристрій складається з мікроконтролера, який формує імпульси модуляції лазерного випромінювання (змінюючи частоту і шпаруватість) для напівпровідникового лазера з заданою довжиною хвилі. Драйвер напівпровідникового лазера здійснює, при потребі, їх підсилення, а передавальний об’єктив формує світловий потік – інфрачервоне випромінювання. В найпростішому випадку передавальний канал може складатися з одного або декількох світлодіодів. Модуляція випромінювання необхідна для підвищення завадостійкості (робить пристрій нечутливим до пульсацій системи освітлення приміщення, фонового освітлення тощо). На виході фотоприймаючого пристрою ФПП (може бути звичайна лінза) здійснюють візуальний контроль прийнятого сигналу на наявність бліків. Відбитий від об’єктива прихованої відеокамери сигнал у вигляді точки, що світиться, легко розпізнається користувачем через спеціальний ІЧ-світлофільтр пристрою. 14 Рис. 9. Пристрій виявлення закладних відеокамер Даний принцип виявлення покладений в основу роботи портативного детектора прихованих відеокамер WEGA (рис 10). Рис. 10. Зовнішній вигляд детектора прихованих відеокамер WEGA Детектор WEGA виявляє будь-які приховані відеокамери незалежно від їх робочого стану. Дальність виявлення становить від 2 до 10 метрів (максимум 30 метрів). WEGA містить кільце з ультраяскравих світлодіодів, розташованих навколо об’єктиву, через який ведеться спостереження. Коли користувач спостерігаючи через об’єктив сканує кімнату, прихована відеокамера, що з’являється в полі зору, буде яскраво відбивати світло від світлодіодів. Крім того WEGA містить інфрачервоний світлофільтр для ослаблення природних відблисків. Також є можливість регулювання потужності підсвітки (зміна шпаруватості). Живлення пристрою здійснюється від 2 батарейок типорозміру ААА. Є вбудований індикатор розряду батарей. Розміри пристрою: 140х34х16 мм. 15 1.4. Порядок використання детектора WEGA 1. Увійти у зону, що може перебувати під спостереженням. Для включення WEGA натиснути й утримувати кнопку живлення. 2. Використовуючи еталонну відеокамеру переконатися в працездатності приладу й налаштувати необхідну потужність підсвічування. 3. Оглядати пристроєм всі можливі місця встановлення відеокамер. У випадку появи світлової крапки (бліку) переконатися, що це не природний відблиск, незначно перемістившись вбік. Повторити огляд з декількох точок цільової зони. Якщо положення відбиття переміщується разом з вашим рухом, то це не камера. А якщо воно не рухається, то висока імовірність, що це саме відеокамера. Приклади виявлення закладних відеокамер за допомогою WEGA наведені на рис. 11. а) б) в) Рис. 11. Прихована відеокамера в галстуку (а), прихована відеокамера в стіні (б) та прихована відеокамера в копіювальному апараті (в) Іншим типом апаратури для виявлення закладних відеокамер є детектори, які виявляють радіовипромінювання від працюючої безпровідної відеокамери. Закладні відеокамери з радіоканалом передавання інформації відрізняються тим, що сигнал, який випромінюється у радіодіапазоні за структурою схожий із сигналом каналу яскравості передавача телевізійного мовлення. Виявлення такого сигналу й локалізацію його джерела доцільно здійснювати амплітудною демодуляцією, доповнюючи цей метод прослуховуванням зміни тону продетектованого сигналу й аналізом зміни структури сигналу із застосуванням відповідної апаратури. Тактика пошуку прихованих відеокамер з радіоканалом передавання зображення (часто й звуку) пов’язана з деякими труднощами, які визначаються схожістю сигналу відеопередавача із сигналом яскравості передавачів 16 телевізійного мовлення і роботою значної кількості цих пристроїв у діапазоні телестанцій (від 60 до 500 МГц). Тому, в ході проведення робіт при виявленні такого сигналу першим є завдання розпізнавання походження сигналу – «зовнішній/внутрішній». Для розпізнавання необхідно в контрольованому приміщенні закрити вікна шторами або жалюзі, залишивши включеним внутрішнє освітлення. Далі необхідно зробити кілька разів включення й виключення штучного освітлення. При наявності прихованої відеокамери з радіоканалом передачі зображення й при включеному режимі аудіоконтролю повинні прослуховуватися виразні зміни тону продетектованого сигналу. Якщо результати такої перевірки позитивні, то сигнал впевнено можна віднести до «небезпечного» сигналу, який створюється передавачем відеокамери, тому що зміна освітленості приміщення на параметри телевізійного сигналу не впливає. Принципово передавачі відеокамер можуть працювати на частотах до 2400 МГц. Виявлення сигналу (схожого на сигнал яскравості) на частотах за межами діапазону телевізійного мовлення практично однозначно свідчить про роботу передавача прихованої відеокамери. Розглянемо характеристики та порядок роботи зі сканером для пошуку безпровідних відеокамер C-Hunter 925 (рис. 12, 13). Характеристики C-Hunter 925: − Робочий діапазон: 900-2520 MГц. − 2.5'' кольоровий TFT екран для відображення відеосигналу. − Авто-перемикання відеопротоколу PAL/NTSC, CCIR/ EIA. − Живлення від 4-х AA 1.5V батарейок або зовнішнього блоку живлення (DC 5V/750mА). − Час сканування всього діапазону: автоматичний режим – 10-20 сек; ручний – 1 MГц/сек, 10 MГц/сек. − LCD дисплей для відображення налаштувань приладу. − Час роботи від батарейок 3 години. − Тривожний вихід. − Відеовихід. − Розміри: 120х74х35 мм, вага 240 грам. − Швидкість сканування всього діапазону 900-2520 МГц приладом CHunter 925 становить 10-20 сек, що забезпечує майже миттєве перехоплення безпровідної відеокамери з можливістю перегляду зображення. Відстань перехоплення дорівнює дальності роботи передавача. 17 Рис. 12. Зовнішній вигляд сканера безпровідних відеокамер C-Hunter 925 Рис. 13. Органи управління C-Hunter 925 В автоматичному режимі C-Hunter 925 виконує сканування, і з появою сигналу включає вбудований кольоровий рідкокристалічний-дисплей для його перегляду. При цьому він може видавати звуковий сигнал і розмикати тривожний контакт для активації зовнішньої тривоги (сирена, оповіщення тощо). Завдяки наявності відеовиходу можлива побудова системи автоматичного моніторингу (рис. 13). 18 Порядок роботи зі сканером для пошуку безпровідних відеокамер C-Hunter 925 1. Приєднати антени відповідно до номерів. 2. Вставити батарейки або підключити блок живлення. 3. Прилад почне сканувати частотний діапазон (в автоматичному режимі час сканування всього діапазону становить 10-20 сек.) 4. При виявленні сигналу на екрані з’явиться зображення, прокрутити «диск управління» вгору або вниз, щоб зупинити сканування й захопити картинку. 5. Прокрутити «диск управління» вгору (up) або вниз (down) для налаштування частоти й покращення якості картинки. Натиснути «диск управління» для продовження сканування. Налаштування Натиснути «диск управління» й утримувати протягом 3-х секунд, на LCD-екрані миготінням буде відображатися параметр який у даний момент можна редагувати. Редагування відбувається за допомогою прокручування «диску управління» вгору (up) або вниз (down). Для переходу в режим редагування інших налаштувань натиснути «диск управління». Час затримки при виявленні відеосигналу Чутливість сигналу L -20dBm 2 2 секунди ML -30dBm 4 4 секунди М -40dBm МН -50dBm Н -60dBm 8 8 секунд - відображає заряд батарейок; - відображає потужність сигналу. 19 Тривожний звуковий сигнал ON Включений OFF Виключений ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ Провести пошук закладних оптичних систем з використанням детектора WEGA. Ознайомитись з роботою і налаштуванням сканера для пошуку безпровідних відеокамер C-Hunter 925. 1. 2. 3. 4. 1. 2. 3. 4. Домашня підготовка до роботи Ознайомитися з основними теоретичними відомостями. Визначити переваги та недоліки пристроїв для виявлення закладних оптичних приладів та безпровідних відеокамер. Визначити завади, які можуть впливати на результат роботи пристрою для виявлення закладних оптичних приладів та безпровідних відеокамер. Законодавче регулювання процесу здійснення відеонагляду (як санкціонованого, так і несанкціонованого). Робота в лабораторії Здійснити пошук закладних оптичних приладів за допомогою WEGA. Здійснити пошук закладних безпровідних відеокамер за допомогою CHunter 925. Визначити чутливість (в якісній шкалі) пристроїв WEGA, C-Hunter 925. Оформити звіт до лабораторної роботи. ЗМІСТ ЗВІТУ 1. Мета роботи. 2. Короткі теоретичні відомості. 3. Навести цитати статей, посилання на нормативні документи, закони тощо, які регламентують процес здійснення відеонагляду (як санкціонованого, так і несанкціонованого). 4. Здійснити порівняльну характеристику (переваги та недоліки) пристроїв WEGA та C-Hunter 925 для виявлення закладних оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер, яку оформити у вигляді таблиці. 5. Навести перелік завад, які можуть впливати на результат роботи пристроїв WEGA та C-Hunter 925 для виявлення закладних оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер. 6. Результати роботи в лабораторії. 7. Визначити чутливість (в якісній шкалі) пристроїв WEGA, C-Hunter 925. 8. Висновки. 20 Контрольні запитання Види радіомікрофонів. Принцип роботи радіозакладок. Демаскуючі ознаки радіозакладок. Необхідні умови роботи радіозакладок. Для яких завдань використовують прилади оперативного котролю? Принципи роботи детекторів поля та частотомірів для виявлення закладних радіопристроїв. 7. Потенційні місця встановлення радіозакладних пристроїв. 8. Характеристики закладних відеокамер. 9. Метод пошуку закладних відеокамер з використанням ефекту відбиття. 10.Описати будову та функціонування пристрою для виявлення закладних відеокамер. 11.Вкажіть основні характеристики сканерів безпровідних відеокамер та методику пошуку з їх використанням. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Максименко Г. А. Методы выявления, обработки и идентификации сигналов радиозакладных устройств / Г. А. Максименко, В. А. Хорошко. – К. : ООО «ПолиграфКонсталтинг», 2004. – 317 с. Сергиенко А. Б. Цифровая обработка сигналов / А. Б. Сергиенко. – СПб. : Питер, 2002. – 608 с. Каторин Ю. Ф. Энциклопедия промышленного шпионажа / Ю. Ф. Каторин, Е. В. Куренков, А. В. Лысов, А. Н. Остапенко / Под общ. Ред. Е. В. Куренкова. – С-Пб. : ООО «Издательство Полигон», 2000. – 512 с. Дворский М. Н. Техническая безопасность объектов предпринимательства. Том 1 / Сост. Дворский М. Н., Палатченко С. Н. – К. : «А-ДЕПТ», 2006. – 304 с. Ананский Е. В. Что такое радиозакладки и как их обнаружить / Е. В. Ананский // Служба безопасности. – №10. – 1999. Скребнев В. И. Поисковый радиомониторинг, проблемы, методики, апаратура / В. И. Скребнев. – Безопасность информации. Связь телекоммуникации, 1999. Ананский Е. В. Защита информации – основа безопасности бизнеса / Е. В. Ананский // Служба безопасности. – №11-12. – 1999. 21 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ Інструкція до лабораторної роботи № 3 з курсу: «Методи та засоби технічного захисту інформації» для студентів спеціальності: 125 - "Кібербезпека" Укладачі: Любомир Теодорович Пархуць, д.т.н., професор Марина Юріївна Костяк, старший викладач 22
