Гепатит Е (патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, лікування, профілактика) Патогенез 1. 2. Інфікування: HEV зазвичай передається через забруднену воду або їжу. Після потрапляння в організм він проникає через епітелій кишечника в кров. Реплікація: Вірус реплікується в печінці, що призводить до пошкодження гепатоцитів та розвитку запальної реакції. Середній інкубаційний період складає від 2 до 9 тижнів. Симптоми Початок хвороби може бути гострим, з симптомами, схожими на грип (гарячка, втома, нудота, блювання), а також з розвитком жовтяниці. У більшості випадків захворювання проходить самостійно, але у вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки може призвести до важких ускладнень, включаючи печінкову недостатність. Симптоми Інкубаційний період - час між попаданням вірусу в організм людини та появою перших клінічних симптомів. У гепатиту Е інкубаційний період становить 3-8 тижнів До типових симптомів захворювання належать: жовтяниця; тяжкість та біль у правому підребер'ї; нудота блювота; слабкість, сонливість; підвищення температури; темний колір сечі та білий стілець. Симптоми Бувають легкий, середній та важкий ступеня тяжкості захворювання. Досить часто захворювання протікає безсимптомно і пізніше у крові досліджуваного це можна визначити лише за наявністю специфічних антитіл. Найнебезпечнішим вважається зараження гепатитом Е під час третього триместру вагітності — летальність у разі досягає 20%. В решті популяції цей показник коливається між 0,5 і 4%. Імунна відповідь Імунна система реагує на HEV через активацію як клітинного, так і гуморального імунітету. Антитіла класу IgM з'являються на ранніх стадіях інфекції, а IgG - на пізніших. Після перенесеної інфекції може зберігатися довготривалий імунітет, але точна тривалість невідома. Повторні інфекції можливі, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Лабораторна діагностика 1. 2. 3. Серологічні тести: Виявлення антитіл до HEV (IgM та IgG) у сироватці крові. Молекулярні методи: ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) для виявлення вірусної РНК у крові або фекаліях. Біохімічні тести: Підвищення рівнів печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) вказує на пошкодження печінки. Лабораторна діагностика Визначення антитіл IgM: Призначення: Виявлення антитіл класу IgM проти HEV у сироватці крові. IgM антитіла з'являються на ранніх стадіях інфекції. Дозволяє діагностувати гостру інфекцію. Може бути хибнопозитивним у випадку перехресної реактивності з іншими вірусами. Лабораторна діагностика Визначення антитіл IgG: Призначення: Виявлення антитіл класу IgG, які з'являються пізніше в інфекційному процесі і можуть свідчити про минулу інфекцію або імунітет після перенесеного захворювання. Використовується для вивчення епідеміології та визначення імунітету населення. Не завжди вказує на поточну інфекцію, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Лабораторна діагностика Визначення антитіл IgG: Призначення: Виявлення антитіл класу IgG, які з'являються пізніше в інфекційному процесі і можуть свідчити про минулу інфекцію або імунітет після перенесеного захворювання. Використовується для вивчення епідеміології та визначення імунітету населення. Не завжди вказує на поточну інфекцію, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Лабораторна діагностика Молекулярні методи Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): Призначення: Виявлення вірусної РНК HEV у сироватці крові або фекаліях. Висока чутливість і специфічність, дозволяє виявляти вірус на ранніх стадіях інфекції, ще до появи антитіл. Використовується для підтвердження гострої інфекції та моніторингу вірусного навантаження. Вимагає спеціалізованого обладнання та лабораторних умов, що може бути недоступним у деяких регіонах. Лабораторна діагностика Біохімічні тести Аналізи на печінкові ферменти: Призначення: Оцінка рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), які підвищуються при ураженні печінки. Допоміжний метод, який вказує на запалення та пошкодження печінки. Не є специфічним для HEV і потребує підтвердження іншими методами. Лабораторна діагностика Біохімічні тести Аналізи на печінкові ферменти: Призначення: Оцінка рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), які підвищуються при ураженні печінки. Допоміжний метод, який вказує на запалення та пошкодження печінки. Не є специфічним для HEV і потребує підтвердження іншими методами. Для точної діагностики гепатиту Е рекомендується комбінувати кілька методів: Первинний скринінг: Використання серологічних тестів для виявлення антитіл IgM та IgG. Підтвердження діагнозу: Виконання ПЛР для підтвердження наявності вірусної РНК. Оцінка стану печінки: Проведення біохімічних тестів для визначення рівнів печінкових ферментів. Додаткові методи Імуноферментний аналіз (ІФА): Використовується для кількісного визначення антитіл і антигенів HEV. Імуноблотинг: Допомагає підтвердити результати серологічних тестів, особливо у випадках сумнівних результатів. Лікування 1. 2. 3. Симптоматичне лікування: Основне лікування спрямоване на полегшення симптомів. Включає в себе підтримуючу терапію, зокрема рідини та електроліти. Противірусні препарати: У важких випадках або у пацієнтів з хронічними формами можуть застосовуватись противірусні препарати, такі як рибавірин. Лікування ускладнень: У випадках печінкової недостатності може знадобитися трансплантація печінки. Профілактика 1. 2. 3. 4. Забезпечення чистої питної води та належні санітарні умови. Дотримання особистої гігієни, миття рук з милом після відвідування туалету та перед їжею. Існує вакцина проти HEV (Hecolin), яка показала ефективність у профілактиці інфекції, але вона не широко доступна у всіх країнах. Належна термічна обробка продуктів харчування, особливо свинини та продуктів з дикої природи, що можуть бути потенційними джерелами інфекції.