Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького
кафедра мікробіології
Робочий зошит
до виконання самостійних робіт з дисципліни «Мікробіологія,
вірусологія та імунологія, в т.ч. мікробіологія порожнини рота»
(Спеціальна мікробіологія)
Виконав студент_______________
Львів 2023
Робочий зошит підготували: завідувач кафедри д.мед.н., професор
О.П. Корнійчук, доценти: О.О. Немченко, С.Й. Павлій, Р.Г.Шикула,
І.В. Коваленко, ст. викладачі: Г.С Лаврик, Т.М. Руминська, М.Ю. Сус,
асистенти: О.В. Мельник, У.В. Павляк, Ю.Т. Конечний
Робочий зошит затверджено на засіданні методичної комісії з профілактичної
медицини (Протокол № 5 від 16.09 .2023).
За загальною редакцією – завідувачки кафедри мікробіології, доктора медичних
наук, професора О.П. Корнійчук
Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи,
кандидат біологічних наук, доцент Солонинко І.І.
Тема № 1: Рід Klebsiella. Характеристика та біологічні властивості. Клебсієлла
пневмонії, озени та риносклероми. Роль в патології. Мікробіологічна
діагностика. Рід протеїв (Proteus), морганелл (Morganella) та провіденцій
(Providencia).
1. Класифікація. Представники родів Klebsiella і Proteus відносяться до облігатних
патогенів людини і тварин, умовно-патогенних бактерій, нормосимбіонтів
організму людини.
Відносяться до родини Pseudomonadaceae, Enterobacteriaceae, Pasteurellaceae,
Vibrionaceae.
Рід Proteus включає види: P. mirabilis, P. morganii, P. vulgaris, P. cibarius, ,
P.rettgeri, P.hauseri, P. inconstans, P. penneri, P.myxofaciens
Рід Klebsiella включає види: K.oxytoca, K. ascorbata, K cryocrescens, Klebsiella
pneumoniae, C. pneumonia, К. rinoscleromatis
2. Морфологічні особливості (необхідне підкреслити): палички, коки,
кокобактерії,
грампозитивні,
грамнегативні,
утворюють
ланцюжки,
розташовуються подвоє, під кутом одна до одної, рухомі, нерухомі, мають
капсулу, утворюють спору.
3. Екологія та розповсюдження (необхідне підкреслити): входять в склад
факультативної флори товстої кишки людини, верхніх дихальних шляхів,
сечостатевої системи, виявляються на шкірі, на слизових оболонках,
виявляються стічних водах, в харчових продуктах, викликають
внутрішньолікарняні інфекції
4. Особливості фізіології: аероб, анаероб, факультативний анаероб
Температурний оптимум: 25-28, 30-37, 35-37, 37-43
Ростуть на простих поживних середовищах, потребують
середовища.
складні поживні
5. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, лістеріолізин, гіалуронідаза, мембранний білок (інтерналін)
6. Патогенез і клініка.
Протей.Вхідні ворота: дихальні шляхи, травний канал, слизова генітального
тракту, кон’юнктива ока, шкіра(мікротравми)
Клінічні прояви, гарячка, субфибрилітет, блювота, кашель, діарея, пневмонія.
Здатність збудника викликати …. (необхідне підкреслити) гнійне запалення,
харчові токсикоінфекції, отит, кон'юнктивіт, пієлонефрит, цистит, септикопіємії,
з ендотоксичним шоком, які нерідко закінчуються летальним кінцем.
Присутність протею свідчить про: гнилісні процеси, бродильні процеси
Тип інфекції; гостра, хронічна, абортивна.
Вважається опортуністичною інфекцією: ендогенною, екзогенною.
Збудником хронічної інфекційної хвороби дихальних шляхів з утворенням
щільних інфільтратів у слизовій оболонці, повільним прогресуючим перебігом є
………
Нежить, спричинена … характеризується хронічним перебігом, виділення
мають виражений неприємний запах.
7. Методи мікробіологічної діагностики:
Мікроскопія первинного матеріалу (виявлення включень, капсули, характерного
розташування бактерій в мазку), виділення чистої культури, виявлення антитіл,
біопроба, алергодіагностика
Бактеріологічне дослідження сечі на предмет виявлення Клебсієли пневмонії,
:
Матеріал для дослідження: гній, кров, спино-мозкова рідина, трупний
матеріал, слиз з ротоглотки, сеча, випорожнення, вагінальний слиз, мозкова
тканина, мезоній, промивні води шлунка, харкотиння.
Поживні середовища: МПБ, МПА, глюкозний бульйон, глюкозний агар,
кровяний агар, середовище Ендо, середовище Плоскирева, жовтково-сольовий
агар, вісмут-сульфітагар, глюкозно-печінковий більйон, жовчний бульйон.
Методи ідентифікації : за біохімічною активністю, антигенною структурою,
фаготипування, лише в ПЛР
6. Вкажіть диференціально-діагностичні ознаки
Ознака
Klebsiella
Proteus
Morganella
mirabilis vulgaris
Providencia
Рухливість
капсулоутворення
Індолоутворення
Утворення Н2S
Утилізація
цитратів
Розкладання
сечовини
8. Лікування:
Антибіотики групи : аміноглікозидів, пеніциліну, цефалоспоринів, макролідів,
тетрациклінів,
фторхінолонів,
левоміцетину.
Біологічні
препарати:
бактеріофаги, еубіотики
9. Профілактика:
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика, пасивна імунізація,
використання бактеріофагів
Тема №2: Холерний вібріон. Мікробіологоічна діагностика холери
1. Класифікація.( (необхідне підкреслити) Відноситься до родини
Pseudomonadaceae, Enterobacteriaceae, Pasteurellaceae, Vibrionaceae.
Рід
включає
види:
Vibrio
parahaemolyticus, V.
mimicus, V.
alginolyticus, V.hollisae, V. vulnificus V. Cholerae. V. Cholerae classic, V.
Cholerae EL-Tor
2. Морфологічні особливості (необхідне підкреслити): палички, коки,
кокобактерії, звивисті, комоподібні, грампозитивні, грамнегативні, утворюють
ланцюжки, розташовуються подвоє, під кутом одна до одної, рухомі, нерухомі,
мають капсулу, утворюють спору.
3. Екологія та розповсюдження (необхідне підкреслити): входять в склад
факультативної флори товстої кишки людини, тонкої кишки людини, верхніх
дихальних шляхів, сечостатевої системи, виявляються на шкірі, на слизових
оболонках, виявляються стічних водах, в харчових продуктах, викликають
внутрішньолікарняні інфекції
4. Особливості фізіології: аероб, анаероб, факультативний анаероб
Температурний оптимум: 25-28, 30-37, 35-37, 37-43
рН середовища 2-3, 6,2; 7.0-7.2; 8-9
Ростуть на простих поживних середовищах, потребують складні поживні
середовища.
Характерним є утворення: NH3, CO2, H2S, індолоутворення, тест ФогесПроскауера
5. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, холероген, лістеріолізин, гіалуронідаза, мембранний білок.
6. Патогенез і клініка.
Вхідні ворота: дихальні шляхи, травний канал, слизова генітального тракту,
кон’юнктива ока, шкіра(мікротравми)
Клінічні прояви, гарячка, субфибрилітет, блювота, кашель, діарея, пневмонія.
Здатність збудника викликати …. (необхідне підкреслити) гнійне запалення,
харчові токсикоінфекції, різка інтоксикація, дегідратація організму отит,
кон'юнктивіт, пієлонефрит, цистит, септикопіємії, з ендотоксичним шоком, які
нерідко закінчуються летальним кінцем.
Тип інфекції; гостра, хронічна, абортивна.
Вважається опортуністичною, особливо-небезпечною, карантинною інфекцією:
ендогенною, екзогенною.
7. Методи мікробіологічної діагностики:
Мікроскопія первинного матеріалу, препарати «висяча і роздавлена» крапля
Методи експрес-мікроскопії (вказати
), виділення чистої культури,
виявлення антитіл, біопроба, алергодіагностика, фаготипування
Бактеріологічне дослідження:
Матеріал для дослідження: гній, кров, спино-мозкова рідина, трупний
матеріал, слиз з ротоглотки, сеча, випорожнення, вагінальний слиз, мозкова
тканина, мезоній, промивні води шлунка, харкотиння, стічні води, продукти
харчування.
Поживні середовища: МПБ, МПА, глюкозний бульйон, глюкозний агар,
кров’яний агар, середовище Ендо, 1% пептонна вода, середовище Плоскирева,
жовтково-сольовий агар, лужний агар, вісмут-сульфіт агар, середовище ТСВS,
глюкозно-печінковий більйон, жовчний бульйон.
Характер колоній: дрібні, великі, гемолітичні, слизисті, R- , S- форми, щільні,
прозорі, наявність пігменту, колонії у вигляді зон «роїння», наявність
специфічного запаху.
Характер росту на рідкому середовищі: помутніння, осад, кільце, плівка у
вигляді «сталактиту», ніжна поверхнева плівка голубого відтінку, шорстка
кремова плівка.
Антигенна структура; О-антиген, Н-антиген, М-антиген, К-антиген, Vi-антиген.
Серовари; Огава, Гравіс, Інаба, Мітіс, Гікошіма, інтермедіус.
Методи ідентифікації: за культуральними властивостями, за біохімічною
активністю, антигенною структурою, фаготипування.
8. Лікування:
Антибіотики групи : аміноглікозидів, пеніциліну, цефалоспоринів, макролідів,
тетрациклінів,
фторхінолонів,
левоміцетину.
Біологічні
препарати:
бактеріофаги, еубіотики
9. Профілактика:
Лише неспецифічна, вакцинація, анатоксин, хіміопрофілактика, пасивна
імунізація, використання бактеріофагів
Тема 3: Гемофільні бактерії (роди Haemophilus та Bordetella). Збудник
коклюшу
Haemophilus іnfluenzae
1. Класифікація
Відносяться до родини: Enterobacteriaceae, Pasteurellaceae, Corynebacteriaceae,
Bacillaceae
Рід: Haemophilus, Bacillaceae, Еikenella.
2. Патогенні для людини: H. іnfluenzae, H. acidophilus, H. ducrey.
Морфорлогічні особливості: дрібні палички, кокобацили, коки,
грампозитивні, грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються по двоє,
під кутом одна до одної, рухомі, нерухомі, мають капсулу, утворюють спору,
спор не утворюють.
3.
4. Культуральні властивості: облігатні аероби, факультативні анаероби,
невибагливі до середовищ, потребують спеціальних факторів, вимагають
лужного середовища, для росту обов’язково необхідна свіжа кров, погано
ростуть на кров'яному середовищі, добре ростуть на «шоколадному агарі».
Характер колоній: дрібні, крупні, R- , S- форми, у вигляді сочевиці, наявність
специфічного запаху, колонії «жмутики вати» блискучі, гемолітичні, не
гемолітичні, з нерівними краями, колонії-павучки.
5. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
гемолізини, гіалуронідаза,
ентеротоксин, лецитиназа.
протеаза,
плазмокоагулаза,
нейрамінідаза,
6. Епідеміологія: Зооноз, антропоноз, антропозооноз, сапроноз.
Механізм
зараження:
повітряно-краплинний,
статевий,
контактний,
аліментарний; транс плацентарний, фекально-оральний.
Фактори передачі: питна вода, краплі слизу, харчові продукти, членистоногі,
забруднені матеріалом предмети
7. Особливості патогенезу:
Вхідні ворота: травний канал, слизова геніального тракту, виразки, кон’юнктива
ока, шкіра(мікротравми), слизова оболонка дихальних шляхів, вивчений
недостатньо.
Захворювання : сепсис, синусит, паховий лімфаденіт, отит, бронхіт, перикардит,
пневмонія, менінгіт, ларинготрахеїт, епіглотит, м'який шанкр.
Імунітет: тривалий, нестійкий, нетривалий, клітинний, гуморальний,
антибактеріальний, антитоксичний , мало вивчений.
8. Мікробіологічне дослідження:
Методи мікробіологічної діагностики: мікроскопічний, бактеріологічний,
біопроба, алергодіагностика, сероідентифікація, серодіагностика, експресметоди, молекулярно-генетичні методи.
Матеріал для дослідження: гній, кров, ліквор, трупний матеріал, слиз з
ротоглотки, сеча, кал, вагінальний слиз, мозкова тканина, кров з пуповини,
Бактеріологічне дослідження: ідентифікації за біохімічною активністю,
антигенною структурою, виявлення ДНК збудника, РІФ, РНГА з антитільними
еритроцитарними діагностикумами.
Серологічні методи: РА з парними сироватками, РГА, РП в гелі, РЗК, РНГА,
пряма ІФА, непряма ІФА
9. Лікування:
Антибіотики групи: аміноглікозидів, пеніциліну, цефалоспоринів, макролідів,
тетрациклінів, фторхінолонів, левоміцетину, сульфаніламіди
10. Профілактика.
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика,
пасивна імунізація.
Вакцини: АКДП, АДП-м, АД-м, БЦЖ, Пентаксим, Тетраксим, Гексаксим,
Інфанрікс IПВ, Бустрікс
Збудник кашлюку
1.Класифікація
Відносяться до родини: Enterobacteriaceae, Pasteurellaceae, Corynebacteriaceae,
Bacillaceae, таксономічне положення не визначене.
Рід: Haemophilus , Bacillaceae, Еikenella, Bordetella.
2. Збудники захворювання: B. аvium, B. pertussis , B. holmesii , B. рarapertussis,
B. bronchiseptica, .
3. Морфорлогічні особливості: дрібні палички, коки, мають заокруглені кінці,
грампозитивні, грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються по двоє,
під кутом одна до одної, рухомі, нерухомі, мають капсулу, утворюють спору,
спор не утворюють.
Культуральні властивості: облігатні аероби, облігатні анаероби,
факультативні анаероби, невибагливі до середовищ, потребують амінокислот,
простих середовищ, адсорбентів, для росту обов’язково необхідна свіжа кров,
погано ростуть на кров'яному середовищі, добре ростуть на «шоколадному
агарі», культивуються на середовищі КВА.
Характер колоній: дрібні, крупні, блискучі, матові, сіруваті, жовтуваті, R- , Sформи, у вигляді сочевиці, наявність специфічного запаху, колонії «жмутики
вати», «краплі ртуті», блискучі, гемолітичні, не гемолітичні, з нерівними краями,
колонії-павучки.
4.
5. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, гемолізини, гіалуронідаза, мембранний білок, екзотоксин,
плазмокоагулаза, ДНК-аза, нейрамінідаза, ентеротоксин, лецитиназа.
6. Епідеміологія:
Зооноз, антропоноз, антропозооноз, сапроноз.
Механізм
зараження:
повітряно-краплинний,
статевий,
контактний,
аліментарний; трансплацентарний, фекально-оральний.
Фактори передачі: питна вода, краплі слизу, харчові продукти, членистоногі,
забруднені матеріалом предмети.
Вважається інфекцією: ендогенною, екзогенною, опортуністичною, вродженою.
7. Особливості патогенезу:
Вхідні ворота: слизова оболонка дихальних шляхів, травний канал, слизова
геніального тракту, виразки, кон’юнктива ока, шкіра(мікротравми), вивчений
недостатньо.
Клінічні прояви: субфебрильна температура, біль в животі, носові кровотечі,
блювота, кашель, діарея, пневмонія, крепітація, ознаки міокардиту, параліч
серця, бронхіт, спазматичний кашель, дисфагія, артрит, інтоксикація організму,
спастичні паралічі, гіпоксія, судоми.
Імунітет: тривалий, нестійкий, перехресний, клітинний, гуморальний,
антибактеріальний мало вивчений.
8. Мікробіологічне дослідження:
Методи мікробіологічної діагностики: мікроскопічний, бактеріологічний,
біопроба, алергодіагностика, сероідентифікація, серодіагностика, молекулярногенетичні методи.
Матеріал для дослідження: гній, кров, ліквор, трупний матеріал, слиз з
ротоглотки, сеча, кал, вагінальний слиз, мозкова тканина, кров з пуповини,
матеріал на «кашльових пластинках»
Бактеріологічне дослідження: ідентифікації за біохімічною активністю,
антигенною структурою, лише в ЛПР, ІФА, експрес-тести для виявлення
бактерій.
9. Лікування:
Препарати: аміноглікозиди, цефалоспорини, макроліди, тетрацикліни,
фторхінолони, левоміцетин, сульфаніламіди, ампіцилін, імуноглобулін.
10. Профілактика.
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика,
пасивна імунізація.
Вакцини: АКДП, АДП-м, АД-м, БЦЖ, Пентаксим, СТІ, ЕV, Тетраксим,
Гексаксим, Інфанрікс IПВ, Бустрікс
Тема 4: Збудники зоонозних інфекцій
(Виберіть і підкресліть все, що стосується бруцельозу)
1. Класифікація.
2. Відносяться до родини: Corynebacteriaceae, Bacillaceae
Brucellaceae , Enterobacteriaceae, Francisellaceae
3. Патогенні для людини види: B. melitensis, B. cereus, B. abortus, B. brevis, B.
circulans, B. suis, B. neotomae, B. ovis, B. Canis,
4. Морфорлогічні особливості: палички, коки, кокобактерії, грампозитивні,
грам негативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє, поодинці,
парами, невеликими скупченнями, рухомі, нерухомі, мають капсулу, спору.
5. Епідеміологія:
Зооноз, антропоноз, антропозооноз, сапроноз.
Механізм зараження: повітряно-краплинний, фекально-оральний, контактний,
аліментарний; ятрогенний, транс плацентарний,
Фактори передачі: харчові продукти, сирі молочні продукти, овеча бринза, вода,
членистоногі, предмети побуту
Джерело збудника: …………………….
Тип інфекції; гостра, хронічна, абортивна.
Групи ризику: дорослі працездатного віку (чоловіки, жінки), діти, ВІЛінфіковані, вагітні
6. Особливості фізіології: аероб, анаероб, облігатні аероби, капнофіли
7. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, лістеріолізин, гіалуронідаза, мембранний білок.
8. Особливості патогенезу:
Вхідні ворота: травний канал, дихальні шляхи,
шкіра(мікротравми), слизова оболонка носа та рота.
кон’юнктива
ока,
Характер перебігу: гострий, хронічний
Клінічні прояви, гарячка, блювота, кашель, діарея, пневмонія, ознаки
міокардиту, бронхіту, артриту, артрити, радикуліти, спондиліти, плексіти,
збільшення лімфатичних вузлів,
Імунітет: тривалий, нестійкий, перехресний, нетривалий.
9. Мікробіологічне дослідження:
Матеріал для дослідження: Гній, кров, ліквор, трупний матеріал, слиз з
ротоглотки, сеча, кал, мозкова тканина, мезоній, кров з пуповини, грудне молоко.
Поживні середовища: МПБ, МПА,середовище «Д», глюкозний агар, кровяний
агар, середовище Ендо, печінковий агар, вісмут-сульфітагар, печінковий
бульйон, сироваткові середовища.
Тривалість росту колоній:1-3д., 4-5д., 6-7д., 1-2т., 2-3т.
Метод серодіагностики: реакція Відаля, Райта, Хеддельсона,Бюрна
10. Лікування:
Антибіотики групи : аміноглікозидів, пеніциліну,
тетрациклінів, фторхінолонів, левоміцетину, рифампіцини;
цефалоспоринів,
Імуноглобуліни, бактеріофаги, автовакцини.
11. Профілактика:
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика, пасивна імунізація
Тема №5: Рикетсії, хламідії, мікоплазми. Значення в патології людини.
1. Відмінності біологічних особливостей рикетсій, хламідій, мікоплазм (заповнити
таблицю).
Біол. особливості
Морфологія
(паличкоподібні,
кулясті, поліморфні)
Рикетсії
Хламідії
Мікоплазми
Фарбування за
Грамом
Інші методи
фарбування (вказати)
Наявність клітинної
стінки
пептидогліканового
типу («+» чи «-»)
Внутрішньоклітинний
паразитизм
Культивування на без
клітинних поживних
середовищах («+» чи
«-»)
Внутрішньоклітинний
паразитизм («+» чи «»)
2. Підписати рисунки (хламідії, мікоплазми, рикетсії):
Рисунок 1.
Рисунок 2.
Рисунок 3.
3. Скласти логічні пари: хвороба – збудник
1. Хвороба Бриля 2. Ку-гарячка -
3. Ендемічний висипний тиф 4. Трахома 5. Орнітоз 6. Пневмонія атипова
А. Chlamydophila psittaci В. Rickettsia prowazekii С. Chlamydia trachomatis D. Rickettsia typhi
Е. Coxiella burnetii, F. Mycoplasma pneumoniae
4. Вибрати (підкреслити) з перелічених мікроорганізмів "Нормальні симбіонти ротової
порожнини" : H. acidophilus, H. ducrey, M. оrale, M. Pneumoniae, Chlamydophila psittaci, C.
trachomatis, U. Urealyticum, Rickettsia tsutsugamushi,
5. Епідеміологічні особливості рикетсіозів, хламідозів, мікоплазмозів.
Механізм передачі
Фекально-оральний
Респіраторний
Контактний
(статевий)
Трансмісивний
Рикетсіози
Хламідози
Мікоплазмози
6. Культуральні особливості рикетсії.
Вказати (підкреслити) можливі варіанти культивування рикетсій - кров’яний агар,
сироватковий бульйон, культура клітин, кишечник переносника (воші), яєчко кролика,
організм примата, курячий ембріон, середовища збагачені сироваткою та вітамінами.
7. Культуральні особливості хламідій.
Вказати (підкреслити) можливі варіанти культивування рикетсій - сироватковий бульйон,
культура клітин, кишечник переносника (воші), яєчко кролика, кров’яний агар, організм
примата, жовтковий мішок курячого ембріону, середовища збагачені сироваткою та
вітамінами, легені мишей.
8. Культуральні особливості мікоплазм.
Вказати (підкреслити) можливі варіанти культивування рикетсій - середовище зі кінською
сироваткою, сироватковий бульйон, середовище зі стеролами, яєчко кролика, організм
примата, жовтковий мішок курячого ембріону, середовища збагачені сироваткою та
вітамінами, легені мишей, кров’яний агар.
9. Методи діагностики рикетсіозів, хламідозів, мікоплазмозів.
Інфекції
Матеріал на дослідження
Методи діагностики
Рикетсіози
Хламідози
Мікоплазмози
10. Препарати для лікування та профілактики інфекцій викликаних рикетсіями,
хламідіями та мікоплазмами. Заповнити таблицю.
Інфекції
Рикетсіози
Лікувальні препарати
Профілактичні препарати
Хламідози
Мікоплазмози
Тема№ 6: Анаеробні клостридіальні інфекції. Діагностика, специфічне
лікування та профілактика правця, ботулізму, газової гангрени.
Збудник правцю
1. Класифікація.
Належить до родини: Firmicutes, Clostridiаceae, Bacillaceae, Enterobacteriaceae.
2. Родова і видова назва збудника правцю: C.perfringens А,C. acetobutylicum,
C.perfringens, C.histolyticum, C.tetani, C.novyi, C. sporogenes, C. difficile, C.
botulinum.
3. Морфорлогічні особливості: палички, коки, кокобактерії, грампозитивні,
грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє, поодинці,
парами,
невеликими
скупченнями,
рухомі,
нерухомі,
мають
капсулу,некапсульні, термінальну спору, субтермінальну спору, центральну
спору, монотрихи, перитрихи, нерухливі.
4. Епідеміологія:
Зооноз, антропоноз, антропозооноз, сапроноз.
Механізм зараження: повітряно-краплинний, фекально-оральний, контактний,
аліментарний водний, контактно-побутовий, контактний, ятрогенний,
трансплацентарний, артифіціальний.
Фактори передачі: сирі молочні продукти, мед, овеча бринза, овочеві консерви
вода, ґрунт, повітря, мул, членистоногі, предмети побуту, рибні і м’ясні
консерви, о’бєкти довкілля, медичні інструменти, перев’язочний матеріал,
шовний матеріал, грибні консерви, фекалії, слабосолена риба, копчена риба.
Джерело інфекції:
…………………………………………………………………………………..
Тип інфекції; гостра, хронічна, абортивна.
Групи ризику: дорослі працездатного віку (чоловіки, жінки), особи усіх вікових
категорій, діти, вагітні, ВІЛ-інфіковані.
5. Особливості фізіології: аероб, анаероб, облігатні аероби, капнофіли,
мікроаерофіли.
6. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, гемолізини, гіалуронідаза, мембранний білок, екзотоксин,
плазмокоагулаза, ДНК-аза, нейрамінідаза, ентеротоксин, лецитиназа.
7. Особливості патогенезу:
Вхідні ворота: травний канал, дихальні шляхи, рани, кон’юнктива ока,
шкіра(мікротравми), слизові оболонки, опіки.
Характер перебігу: гострий, хронічний
Клінічні прояви: біль в животі, нудота, гарячка, блювота, кашель, діарея,
пневмонія, крепітація, ознаки міокардиту, параліч серця, бронхіту, сардонічна
посмішка, диплопія, дисфагія, артриту, артрити, радикуліти, біоптати слизової
сліпої кишки, набряк м’яких тканин, птоз, опістотонус, спондиліти, плексіти,
некрози, дистонія, інтоксикація організму, асфіксія, мляві паралічі, спастичні
паралічі, токсинемія, тризм, тетанічні судоми.
Імунітет: тривалий, нестійкий, перехресний, нетривалий, клітинний,
гуморальний, антибактеріальний, антитоксичний.
8. Мікробіологічне дослідження:
Матеріал для дослідження: гній, кров, ліквор, ексудат ран, трупний матеріал,
слиз з ротоглотки, шматочки ураженої тканини, шовний матеріал, лімфовузли,
блювотні маси, сеча, кал, мозкова тканина, хірургічний інструментарій,
перев’язочний матеріал, харчові продукти, промивні води шлунку, ґрунт, вміст
рани, мезоній, кров з пуповини, грудне молоко, секційний матеріал, біоптати
слизової сліпої кишки, залишки їжі, згустки крові.
Поживні середовища: МПБ, МПА, середовище «Д», Кітта-Тароцці, Ендо,
Вільсона-Блера, Тукаєва, Віньяль-Вейона, лакмусове молоко, ряд Гісса,
глюкозний агар, кров’яний агар, печінковий агар, вісмут-сульфіт агар,
печінковий бульйон, середовище Вілліса-Хоббса, сироваткові середовища,
желатин.
Характер колоній: дрібні, крупні, R- , S- форми, щільні, прозорі, білі, сірі, круглі,
опуклі, у вигляді сочевиці, наявність специфічного запаху, колонії «жмутики
вати» блискучі, гемолітичні, негемолітичні, з рівними краями, з нерівними
краями, колонії-пушинки, колонії-павучки.
Тривалість росту колоній: 3-6 год., 1-3д., 4-5д., 6-7д., 1-2т., 2-3т.
Методи
мікробіологічної
діагностики:………………………………
…………………………..
…………………………………………………………………………………………
……………
Методи ідентифікації токсинів: ПЛР, РА, РІФ, ІФА, РНГА, РЗК, РГА, РН..
Методи серодіагностики:…………………………………………………………..
9. Лікування:
Антибіотики групи: аміноглікозидів, пеніциліну, ванкоміцин, цефалоспоринів,
тетрациклінів, фторхінолонів, левоміцетину, метронідазол, рифампіцинів.
Пробіотичні препарати.
Людський імуноглобулін, полівалентні антитоксичні сироватки, моновалентні
антитоксичні сироватки, бактеріофаги, автовакцини.
Гіпербарична оксигенація.
10. Профілактика:
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика, пасивна імунізація
Збудники газової анаеробної інфекції.
1. Класифікація.
Належать до родини: Firmicutes, Clostridiаceae, Bacillaceae, Enterobacteriaceae.
2. Патогенні для людини види: C.perfringens А, C. acetobutylicum,
C.perfringensС, C.histolyticum, C.novyi, C.sporogenes,C. difficile, C.tetani.
3. Морфорлогічні особливості основних збудників:
а)
………………………палички,
коки,
кокобактерії,
грампозитивні,
грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє, поодинці,
парами,
невеликими
скупченнями,
рухомі,
нерухомі,
мають
капсулу,некапсульні, термінальну спору, субтермінальну спору, центральну
спору, монотрихи, перитрихи, нерухливі;
б)
………………………палички,
коки,
кокобактерії,
грампозитивні,
грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє, поодинці,
парами, невеликими скупченнями, рухомі, нерухомі, мають капсулу,
некапсульні, термінальну спору, субтермінальну спору, центральну спору,
монотрихи, перитрихи, нерухливі;
в)
………………………палички,
коки,
кокобактерії,
грампозитивні,
грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє, поодинці,
парами, невеликими скупченнями, рухомі, нерухомі, мають капсулу,
некапсульні, термінальну спору, субтермінальну спору, центральну спору,
монотрихи, перитрихи, нерухливі;
г)
………………………палички,
коки,
кокобактерії,
грампозитивні,
грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє, поодинці,
парами, невеликими скупченнями, рухомі, нерухомі, мають капсулу,
некапсульні, термінальну спору, субтермінальну спору, центральну спору,
монотрихи, перитрихи, нерухливі.
4. Епідеміологія:
Зооноз, антропоноз, антропозооноз, сапроноз.
Механізм зараження: повітряно-краплинний, фекально-оральний, контактний,
аліментарний водний, контактно-побутовий, контактний, ятрогенний,
трансплацентарний, артифіціальний.
Фактори передачі: сирі молочні продукти, мед, овеча бринза, овочеві консерви
вода, ґрунт, повітря, мул, членистоногі, предмети побуту, рибні і м’ясні
консерви, о’бєкти довкілля, медичні інструменти, перев’язочний матеріал,
шовний матеріал, грибні консерви, фекалії, слабосолена риба, копчена риба.
Джерело інфекції: …………………….
Тип інфекції; гостра, хронічна, абортивна.
Групи ризику: дорослі працездатного віку (чоловіки, жінки), діти, вагітні, ВІЛінфіковані, особи із ослабленим імунітетом, хворі на цукровий діабет.
5. Особливості фізіології: аероби, анаероби, облігатні аероби, капнофіли,
мікроаерофіли.
6. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, гемолізини, гіалуронідаза, мембранний білок, екзотоксин,
плазмокоагулаза, ДНК-аза, нейрамінідаза, ентеротоксин.
7. Особливості патогенезу:
Вхідні ворота: травний канал, дихальні шляхи, кон’юнктива ока,
шкіра(мікротравми), слизова оболонка носа та рота.
Характер перебігу: гострий, хронічний
Клінічні прояви: біль в животі, гарячка, блювота, кашель, діарея, пневмонія,
крепітація, ознаки міокардиту, бронхіту, артриту, артрити, радикуліти, набряк
м’яких тканин, спондиліти, плексіти, некрози, інтоксикація організму.
Імунітет: тривалий, нестійкий, перехресний, нетривалий, клітинний,
гуморальний, антибактеріальний, антитоксичний.
8. Мікробіологічне дослідження:
Матеріал для дослідження: гній, кров, ліквор, ексудат ран, трупний матеріал,
слиз з ротоглотки, шматочки ураженої тканини, шовний матеріал, блювотні
маси, сеча, кал, мозкова тканина, хірургічний інструментарій, перев’язочний
матеріал, харчові продукти, промивні води шлунку, ґрунт, біоптати слизової
сліпої кишки, випіт рани, мезоній, кров з пуповини, грудне молоко.
Поживні середовища: МПБ, МПА,середовище «Д», Кітта-Тароцці, Ендо,
Вільсона-Блера, Тукаєва, Віньяль-Вейона, лакмусове молоко, ряд Гісса,
глюкозний агар, кров’яний агар, печінковий агар, вісмут-сульфіт агар,
печінковий бульйон, середовище Вілліса-Хоббса, сироваткові середовища,
желатин.
Характер колоній: дрібні, крупні, R- , S- форми, щільні, прозорі, білі, сірі, круглі,
опуклі, у вигляді сочевиці, наявність специфічного запаху, колонії «жмутики
вати» блискучі, гемолітичні, негемолітичні, з рівними краями, з нерівними
краями, колонії-пушинки, колонії-павучки.
Тривалість росту колоній: 3-6 год., 1-3д., 4-5д., 6-7д., 1-2т., 2-3т.
Методи мікробіологічної
діагностики:………………
……………………………
……………..………………
……………………………
9. Лікування:
Антибіотики групи: аміноглікозидів, пеніциліну, ванкоміцин, цефалоспоринів,
тетрациклінів, фторхінолонів, левоміцетину, метронідазол, рифампіцинів.
Пробіотичні препарати.
Людський імуноглобулін, полівалентні антитоксичні сироватки, моновалентні
антитоксичні сироватки, бактеріофаги, автовакцини.
Гіпербарична оксигенація.
10. Профілактика:
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика, пасивна імунізація
Збудник ботулізму.
1.
Родова і видова назви:
2. Належить
до
родини:
Firmicutes,
Clostridiаceae,
Bacillaceae,
Enterobacteriaceae.
3. Морфорлогічні особливості: палички, коки, кокобактерії, грампозитивні,
грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються по двоє, поодинці,
парами, невеликими скупченнями, рухомі, нерухомі, мають капсулу,
некапсульні, термінальну спору, субтермінальну спору, центральну спору,
монотрихи, перитрихи, нерухливі;
4. Епідеміологія:
Зооноз, антропоноз, антропозооноз, сапроноз.
Механізм зараження: повітряно-краплинний, фекально-оральний, контактний,
аліментарний водний, контактно-побутовий, контактний, ятрогенний,
трансплацентарний, артифіціальний.
Фактори передачі: сирі молочні продукти, мед, овеча бринза, овочеві консерви
вода, грунт, повітря, мул, членистоногі, предмети побуту, рибні і мясні консерви,
о’бєкти довкілля, медичні інструменти, перев’язочний матеріал, шовний
матеріал, грибні консерви, фекалії, слабосолена риба, копчена риба.
Джерело
інфекції:
…………………………………………………………………………………..
Тип інфекції; гостра, хронічна, абортивна.
Групи ризику: дорослі працездатного віку (чоловіки, жінки), особи усіх вікових
категорій, діти, вагітні, ВІЛ-інфіковані.
5. Особливості фізіології: аероб, анаероб, облігатні аероби, капнофіли,
мікроаерофіли.
6. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, гемолізини, гіалуронідаза, мембранний білок, екзотоксин,
плазмокоагулаза, ДНК-аза, нейрамінідаза, ентеротоксин, лецитиназа.
7. Особливості патогенезу:
Вхідні ворота: травний канал, дихальні шляхи, кон’юнктива ока,
шкіра(мікротравми), слизова оболонка носа та рота.
Характер перебігу: гострий, хронічний
Клінічні прояви:біль в животі, нудота, гарячка, блювота, кашель, діарея,
пневмонія, крепітація, ознаки міокардиту, бронхіту, диплопія, дисфагія, артриту,
артрити, радикуліти, набряк м’яких тканин, птоз, спондиліти, плексіти, некрози,
дистонія, інтоксикація організму, мляві паралічі, спастичні паралічі, токсинемія.
Імунітет: тривалий, нестійкий, перехресний, нетривалий, клітинний,
гуморальний, антибактеріальний, антитоксичний.
8. Мікробіологічне дослідження:
Матеріал для дослідження: гній, кров, ліквор, ексудат ран, трупний матеріал,
слиз з ротоглотки, шматочки ураженої тканини, шовний матеріал, лімфовузли,
блювотні маси, сеча, кал, мозкова тканина, хірургічний інструментарій,
перев’язочний матеріал, харчові продукти, промивні води шлунку, біоптати
слизової сліпої кишки, ґрунт, випіт рани, мезоній, кров з пуповини, грудне
молоко, секційний матеріал, залишки їжі.
Поживні середовища: МПБ, МПА,середовище «Д»,Кітта-Тароцці,Ендо,
Вільсона-Блера, Тукаєва, Віньяль-Вейона, лакмусове молоко, ряд Гісса,
глюкозний агар, кров’яний агар, печінковий агар, вісмут-сульфіт агар,
печінковий бульйон, середовище Вілліса-Хоббса, сироваткові середовища,
желатин..
Характер колоній: дрібні, крупні, R- , S- форми, щільні, прозорі, білі, сірі, круглі,
опуклі, у вигляді сочевиці, наявність специфічного запаху, колонії «жмутики
вати» блискучі, гемолітичні, негемолітичні, з рівними краями, з нерівними
краями, колонії-пушинки, колонії-павучки.
Тривалість росту колоній: 3-6 год., 1-3д., 4-5д., 6-7д., 1-2т., 2-3т.
Методи
мікробіологічної
діагностики:…………………………………………………………..
…………………………………………………………………………………………
……………
Методи ідентифікації токсинів: ПЛР, РА, РІФ, ІФА, РНГА, РЗК, РГА, РН..
Методи серодіагностики:…………………………………………………………..
9. Лікування:
Антибіотики групи: аміноглікозидів, пеніциліну, ванкоміцин, цефалоспоринів,
тетрациклінів, фторхінолонів, левоміцетину, метронідазол, рифампіцинів.
Пробіотичні препарати.
Людський імуноглобулін, полівалентні антитоксичні сироватки, моновалентні
антитоксичні сироватки, бактеріофаги, автовакцини.
Гіпербарична оксигенація.
10. Профілактика:
Лише неспецифічна, вакцинація, хіміопрофілактика, пасивна імунізація
Тема 7: Анаеробні неклостридіальні бактерії: бактероїди (Bacteroides),
превотели (Prevotella), порфиромонас (Porphyromonas), фузобактерії
(Fusobacterium), пропіонібактерії (Propionibacterium). Анаеробні коки:
пептокок (Peptococcus), пептострептокок (Peptostreptococcus) вейлонела (
Veilonella).
(Вибрати та підкреслити всі властивості Бактероїдів)
Класифікація :
Родина Burkholderiaceae, Bacteroidaceae, Bacillaceae, Bacteroides
Рід
Burkholderia, Bacteroides, Bacillus, Bacteroidaceae, Bartonella
Вид B. wadsworthia, B. licheniformis, B. fragilis, B. mallei, B. henselae
1. Морфологія:
Палички, коки, грамнегативні, грампозитивні, рухомі
(перитрихи, монотрихи, лофотрихи), нерухомі, наявність: капсули
(полісахаридної, білкової), спори, фімбрій, включень.
Розташування клітин в препараті – попарно, поодиноко, хаотично,
ланцюжками, гронами, тетрадами, пакетами.
2. Антигенна структура: соматичні, капсульні, джгутикові антигени.
3. Особливості фізіології:
за типом дихання: аероби, мікроаерофіли, капнічні, факультативні анаероби,
облігатні анаероби;
за типом живлення та споживання енергії: аміноаутотрофи, хемолітотрофи,
хемоорганотрофи;
температурний оптимум: …
Культуральні властивості:
здатність рости: на простих середовищах, складних середовищах;
потреба у факторах росту: ліпіди, гемін, фолієва кислота, жовток, вітамін К,
пуринові та піримідинові основи, жовч, залізопорфірини, гліцерин;
назви спеціальних середовищ: Клауберга, Шедлера, Сотона, КВА, ВВЕ,
вісмутсульфітний агар, тіогліколевий агар, асцитний агар, колумбійський агар.
Біохімічні властивості: метаболізм вуглеводів з утворенням кислот (назви
кислот: …
), протеолітична активність,
4. Фактори патогенності:
адгезивні властивості (пілі, білки зовнішньої мембрани);
капсула (мікрокапсула, макрокапсула);
токсини: ендотоксин, екзотоксин – назва: …
;
механізм дії (антиелонгатор, активатор вторинних месенджерів, цитотоксин,
функціональний блокатор, мембранотоксин, ексфоліатин);
продукція екзотоксину характерна для: B. ovatus, B. fragilis, B. caccae, B. vulgatus
ферменти: плазмокоагулаза, фібринолізин, лецитиназа, уреаза, нейрамінідаза,
колаген аза, хондроїтинульфатаза.
5. Особливості інфекційного процесу.
Тип інфекції : опортуністична, екзогенна, ендогенна, суперінфекція,
реінфекція, вторинна , латентна, інапарантна, мікст-інфекція, гостра,
хронічна, локальна гнійна ;
інфекційний процес розвивається внаслідок: потрапляння збудників з їжею,
водою, предметами, забрудненими фекаліями, з повітряним аерозолем,
кров’ю; транслокації з природних біоніш; перенесення комахами.
6. Патогенез і клініка захворювання.
Описати патогенез: шляхи поширення інфекції (гематогенний, лімфогенний);
фактори, які сприяють виникненню патологічного процесу:
місце локалізації збудників: ротова порожнина, кон’юнктива, кишечник,
органи малого тазу, зовнішнє вухо, середнє вухо;
характер патологічного процесу: харчове отруєння, ранева інфекція, отит,
дерматит, абсцес, остеомієліт.
7. Мікробіологічна діагностика.
Матеріал для дослідження: ексудат із черевної порожнини, кров, зішкреб зі
шкіри, вміст абсцесу, вміст флегмони, сеча (шляхом пункції), гній із
кон’юнктиви, спинно-мозкова рідина, слина, м’які тканини;
методи: мікроскопічний, бактеріологічний, серологічний, алергологічний,
біологічний;
8. Значення їх у формуванні мікробіоценозів (описати): …..
9. Протимікробна терапія.
Антимікробні засоби: ампіцилін, кліндаміцин, тетрациклін, іміпінем,
метронідазол, ...
Вкажіть екологічні ніші, які є природною екосистемою локалізації
бактероїдів в кількісному вираженні ( +, + +, + + + ) :
Місце локалізації
Бактероїди
Ротова порожнина
Респіраторний тракт
Тонкий кишечник
Товстий кишечник
Генітальний тракт :
а) жінки
б) чоловіка
Тема 8: Грамнегативні неферментуючі бактерії (родина Pseudomonadaceae). Інші
патогенні грамнегативні бактерії (родина Legionellaceae, рід Pasteurella, рід
Listeria).
(Вибрати та підкреслити всі характеристики Псевдомонад)
1. Класифікація.
Відносяться
до
родини
Neisseriaceae. Xanthomonadaceae.
Pseudomonadaceae,
Moraxellaceae,
2. Патогенні для людини види: P. aeruginosa, P.vulgaris, P. jirovecii, A. israelii,
A. baumannii, A. calcoaceticus, A. nosocomialis, A. pittii, К. k ingae, K.pneumoniae,
M.catarrhalis,M.lacunata,
M.pneumoniae
Burkholderia
pseudomallei, Stenotrophomonas maltophilia, Burkholderia cepacea, Burkholderia
mallei, Ralstonia picketii.
3. Морфологічні особливості: палички (прямі, зігнуті, парами, короткими
ланцюжками), коки, кокобактерії, кокобацили, диплококи, грампозитивні,
грамнегативні, утворюють ланцюжки, розташовуються подвоє,під кутом одна до
одної, рухомі, нерухомі, мають капсулу, фімбрії, утворюють спору.
4. Епідеміологія:
Механізм зараження: повітряно-краплинний, фекально-оральний, контактний,
аліментарний; ятрогенний, трансплацентарний
Фактори передачі: питна вода, харчові продукти, членистоногі, предмети
побуту, медичні інструменти
Резервуар збудника у природі:
Тип інфекції:; гостра, хронічна, абортивна, персистуюча.
Вважається опортуністичною інфекцією: ендогенною, екзогенною, первинною,
вторинною.
Групи ризику: дорослі працездатного віку (чоловіки, жінки), діти, ВІЛінфіковані, вагітні, пацієнти медичних установ,особи з імунодефіцитними
станами.
Рівень вірулентності збудника: високо патогенні, помірно патогенні, умовно
патогенні, не патогенні
5. Особливості фізіології:
За типом дихання: аероб, анаероб, факультативний анаероб.
Температурний оптимум: 25-28, 30-37, 35-37, 37-43ͦ .
За типом живлення: автотроф, гетеротроф, хемоорганотроф. Потреба у
складних поживних середовищах: глюкоза, білок , кров, сироватка, асцитна
рідина, МПБ, МПА, пептон, вітаміни, дріжджовий екстракт.
6. Фактори патогенності: пілі, джгутики, ендотоксин, капсула, екзотоксин,
фосфоліпаза, гіалуронідаза, мембранний білок (інтерналін), слизовий шар.
7. Особливості патогенезу: (описати).
Фактори, які сприяють виникненню патологічного процеса…..
Вхідні ворота: верхні дихальні шляхи, шлунково- кишковий канал, слизова
генітального тракту, кон’юнктива ока, шкіра, орган слуху.
Запальний процес розвивається при: вживанні інфікованої їжі, контактом з
хворою людиною, при імунодефіцитних станах, транслокація збудника з
природних біотопів в організмі людини.
Захворювання: опікові, раневі інфекції, ендокардити, пневмонія, сепсис,бронхіт,
внутрішньогоспітальні інфекції, бронхіт при муковісцидозі і діабеті, отит,
дерматит, цистит остеомієліт, кератит, менінгіт, вентиляторасоційована
пневмонія, кон’юнктивіт, фарингіт, синусит, уретрит, септичні артрити,
епіглотит.
8. Методи мікробіологічної діагностики:
Бактеріоскопічний, бактеріологічний, серологічний та молекулярно-генетичний
методи, біопроба, алергодіагностика.
Бактеріологічне дослідження:
Матеріал для дослідження: гній, кров, ліквор, трупний матеріал, слиз з
ротоглотки, сеча, кал, вагінальний слиз, мозкова тканина, мезоній, кров з
пуповини, зішкріб з кон’юнктиви ока, з уретри, мокротиння, промивні води
бронхів.
Поживні середовища: МПБ, МПА, глюкозний бульйон, глюкозний агар,
кров’яний агар, асцит агар, середовище Монсуро, жовтково-сольовий агар,
вісмут-сульфітагар, глюкозно-печінковий бульйон, ЦПX-агар
Характер колоній: дрібні, крупні,оточені зоною гемолізу, R- , S- ,М-форми,
щільні, прозорі, наявність пігменту( жовтого, зеленого, синього, червоного,
бурого), наявність специфічного запаху: квіткового ( трояндовий, жасминовий,
конвалії), часникового, рибного, земляного.
Методи ідентифікації : за культуральними властивостями, біохімічною
активністю, антигенною структурою, експрес-діагностика, молекулярногенетичні методи, шкірно-алергічні проби.
Антибіотики групи : аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, макролідів,
тетрациклінів, фторхінолонів, левоміцетину, глікопептидів, карбепенемів,
уреїдопеніцилінів. Інші засоби лікування -бактеріофаги, гіперімуна плазма,
гетерологічний імуноглобулін.
9. Профілактика:
Лише неспецифічна профілактика, контроль за довкіллям (повітря, різні
предмети, інструменти і апаратура), особиста гігієна, вакцинація (полісахаридні
субкорпускулярні (хімічні) вакцини, рибосомні вакцини, препарати з
джгутикових антигенів і компонентів позаклітинного слизу, анатоксини з
позаклітинних протеаз і екзотоксин А), хіміопрофілактика, пасивна імунізація.
Тема 9: Патогенні найпростіші. Класифікація. Біологічні властивості.
1. Місце протозоїв серед різноманітних груп мікроорганізмів: прокаріоти,
грацилікути, фірмікути, тенерікути, пріони, еукаріоти.
2. Протозої ротової порожнини: P.vivax, T. gondii, T. Tenax,
natalensis, E. gingivalis, C.homini.
S. hominis, I.
3. Вказати органели найпростіших: ядро, нуклеоїд, мітохондрії, рибосоми,
мезосоми, капсула, спора, циста, лізосоми, апарат Гольджі.
4. Класифікація:
Клас
Патогенні представники
Sporozoea
P.vivax, T. gondii, S. hominis, I.
natalensis,C.hominis,
P. malariae, P. ovale, P.
falciparum, I. belli, C. parvum
Zoomastigophorea
L. intestinalis, L.tropica, T.
brucei, T. vaginalis, T. tenax, T.
hominis, T. crusi, L. donovani.
Захворювання
Lobosia
E. histolytica
Сiliata
В.coli
Microsporidia
E. bieneusi, E. intestinalis, T.
hominis, B. vesicularum, E.
cuniculi, N. ocularum.
5. Методи мікроскопічного дослідження: нативний препарат (роздавлена
крапля), фіксований препарат (фарбування за Грамом, Романовського-Гімзи,
Ціля-Нільсена, метиленовим синім), флуоресцентна мікроскопія.
6. Методи культивування найпростіших: на поживних середовищах, що
містять екстракти дріжджоподібних грибів, кров’яному агарі, середовища з
додаванням печінки і цистеїну, з пептоном і мальтозою, в курячих ембріонах.
7. Особливості біології:
а) розмноження – мітоз, мейоз, цистоутворення, дроблення, проростання;
б) чутливість до анілінових барвників, солей важких металів, хлорвмісних
сполук.
в) здатність спричинювати імунну відповідь: клітинного типу,
гуморального типу, гіперчутливість (сповільненого та негайного типу).
8. Препарати протипротозойної дії: препарати метронідазолу, фуразолідон,
амінохінол, амінарсон, амфотерицин В, кларитроміцин, бісептол, бійохінол,
солюсурмін, препарати ртуті, амфотерицин, цефтріаксон, ампіцилін,
бактеріофаги, азитроміцин.
Малярія
1. Місце протозоїв серед різноманітних груп мікроорганізмів: прокаріоти,
грацилікути, фірмікути, тенерікути, еукаріоти, моллікути.
2. Вказати органели найпростіших: ядро, нуклеоїд, мітохондрії, рибосоми,
мезосоми, капсула, спора, циста, апарат Гольджі, вакуолі, лізосоми, джгутики.
3. Класифікація:
Клас
Патогенні представники
Sporozoea
P. vivax, T. gondii, S. hominis, I.
natalensis,C.hominis,
P. malariae, P. ovale, P.
falciparum, I. belli, C. parvum
Zoomastigophorea
L. intestinalis, L.tropica, T.
brucei, T. vaginalis, T. tenax, T.
hominis, T. crusi, L. donovani.
Lobosia
E. histolytica
Сiliata
В.coli
Microsporidia
E. bieneusi, E. intestinalis, T.
hominis, B. vesicularum, E.
cuniculi, N. ocularum.
Захворювання
4. Особливості біології збудників малярії (описати):………
5. Епідеміологія і патогенез малярії (описати):……..
6. Методи діагностики малярії:
Матеріал для дослідження: кров, гній із кон’юнктиви, спинно-мозкова
рідина, слина, сеча.
методи: мікроскопічний, імунолюмінесцентний, протозоологіологічний,
серологічний, алергологічний, біологічний.
7. Протималярійні препарати: хлорохін, хінгамін, піриметамін, антагоністи
фолієвої кислоти, сульфаніламіди, іміпінем, хлорамфенікол.
Лямбліоз
1. Місце протозоїв серед різноманітних груп мікроорганізмів: прокаріоти,
грацилікути, моллікути, фірмікути, тенерікути, еукаріоти.
2. Вказати органели найпростіших: ядро, нуклеоїд, мітохондрії, рибосоми,
мезосоми, капсула, спора, циста, апарат Гольджі, вакуолі.
3. Класифікація:
Клас
Патогенні представники
Sporozoea
P. vivax, T. gondii, S. hominis, I.
natalensis,C.hominis,
Захворювання
P. malariae, P. ovale, P.
falciparum, I. belli, C. parvum
Zoomastigophorea
L. intestinalis, L.tropica, T.
brucei, T. vaginalis, T. tenax, T.
hominis, T. crusi, L. donovani.
Lobosia
E. histolytica
Сiliata
В.coli
Microsporidia
E. bieneusi, E. intestinalis, T.
hominis, B. vesicularum, E.
cuniculi, N. ocularum.
4. Особливості біології збудників лямбліозу (описати):………
5. Епідеміологія і патогенез лямбліозу (описати): ……..
6. Методи діагностики лямбліозу:
Матеріал для дослідження: кров, гній із кон’юнктиви, спинно-мозкова
рідина, слина, сеча, випорожнення.
методи: мікроскопічний, імунолюмінесцентний, протозоологіологічний,
серологічний.
7. Протилямбліозні препарати: препарати метронідазолу, фуразолідон,
тінідазол, антагоністи фолієвої кислоти, сульфаніламіди, іміпінем,
хлорамфеніком, тетрациклін.
Трихомоніаз
1. Місце протозоїв серед різноманітних груп мікроорганізмів: прокаріоти,
грацилікути, фірмікути, тенерікути, еукаріоти, моллікути
2. Вказати органели найпростіших: ядро, нуклеоїд, мітохондрії, рибосоми,
мезосоми, капсула, спора, циста, апарат Гольджі, вакуолі, лізосоми.
3. Класифікація:
Клас
Патогенні представники
Sporozoea
P. vivax, T. gondii, S. hominis, I.
natalensis,C.hominis,
P. malariae, P. ovale, P.
falciparum, I. belli, C. parvum
Zoomastigophorea
L. intestinalis, L.tropica, T.
brucei, T. vaginalis, T. tenax, T.
hominis, T. crusi, L. donovani.
Lobosia
E. histolytica
Захворювання
Сiliata
В.coli
Microsporidia
E. bieneusi, E. intestinalis, T.
hominis, B. vesicularum, E.
cuniculi, N. ocularum.
4. Особливості біології збудників трихомоніазу (описати):………
5. Епідеміологія і патогенез трихомоніазу (описати): ……..
6. Методи діагностики трихомоніазу:
Матеріал для дослідження: кров, спинно-мозкова рідина, слина, сеча,
випорожнення, виділення уретри, піхви, сік простати,
методи: мікроскопічний, імунолюмінесцентний, протозоологіологічний,
серологічний, алергологічний, генетично-молекулярний.
7. Протитрихомонадні препарати: антагоністи фолієвої кислоти,
сульфаніламіди, іміпінем, хлорамфеніком, тетрациклін, осарсол, амінарсон,
фуразолідон, метронідазол.
Тема10:
Опортуністичні
(нозокоміальні).
інфекції.
Внутрішньолікарняні
інфекції
1. Які інфекції найчастіше можуть передаватися через кров у стоматологічній
практиці? Які процедури з дезінфекції та стерилізації необхідні для їх
запобігання?
Шлях/чинники
передачі
Профілактика
(специфічна,
неспецифічна,
екстренна)
Процедури
дезінфекції
стерилізації
з
та
ВІЛ
Гепатит
В, гепатит
D
Гепатит С
Інші
2. Які інфекції можуть передаватися через повітря у стоматологічній практиці?
Які заходи безпеки можуть бути вжиті для їх запобігання?
Шлях/чинники
передачі
Грип
Ковід
Туберкульоз
Профілактика
(специфічна,
неспецифічна,
екстренна)
Процедури
дезінфекції
стерилізації
з
та
Кір
Інші
3. Які інфекції можуть передаватися через контакт з ротовою порожниною у
стоматологічній практиці? Які заходи безпеки можуть бути вжиті для їх
запобігання?
Шлях/чинники
передачі
Профілактика
(специфічна,
неспецифічна,
екстренна)
Процедури
дезінфекції
стерилізації
з
та
Герпес
Сифіліс
Стафілококові
інфекції
Кандидоз
Інші
4. Дайте визначення терміну "універсальні заходи передбачені для контролю
інфекцій в стоматологічній практиці". Наведіть приклади та поясніть, чому вони
є важливими для безпеки пацієнтів та медичних працівників.
5. Епідеміологічні, мікробіологічні та клінічні критерії постановки діагнозу
«інфекція пов'язані з наданням медичної допомоги» та методи підтвердження
того, що джерелом інфекції для пацієнта був лікар чи навпаки. Наведіть приклад
критерій та методів для однієї будь-якої інфекційної хвороби.
Тема 10: Опортуністичні інфекції. Внутрішньолікарняні інфекції (нозокоміальні).
1. Які інфекції найчастіше можуть передаватися через кров у стоматологічній практиці? Які
процедури з дезінфекції та стерилізації необхідні для їх запобігання?
Шлях/чинники передачі
ВІЛ
Гепатит В,
гепатит D
Гепатит С
Інші
Профілактика
(специфічна,
неспецифічна, екстренна)
Процедури з
дезінфекції та
стерилізації
2. Які інфекції можуть передаватися через повітря у стоматологічній практиці? Які заходи
безпеки можуть бути вжиті для їх запобігання?
Шлях/чинники передачі
Профілактика
(специфічна,
неспецифічна, екстренна)
Процедури з
дезінфекції та
стерилізації
Грип
Ковід
Туберкульоз
Кір
Інші
3. Які інфекції можуть передаватися через контакт з ротовою порожниною у стоматологічній
практиці? Які заходи безпеки можуть бути вжиті для їх запобігання?
Шлях/чинники передачі
Герпес
Сифіліс
Стафілококові
інфекції
Кандидоз
Профілактика
(специфічна,
неспецифічна, екстренна)
Процедури з
дезінфекції та
стерилізації
Інші
4. Дайте визначення терміну "універсальні заходи передбачені для контролю інфекцій в
стоматологічній практиці". Наведіть приклади та поясніть, чому вони є важливими для
безпеки пацієнтів та медичних працівників.
5. Епідеміологічні, мікробіологічні та клінічні критерії постановки діагнозу «інфекція
пов'язані з наданням медичної допомоги» та методи підтвердження того, що джерелом
інфекції для пацієнта був лікар чи навпаки. Наведіть приклад критерій та методів для однієї
будь-якої інфекційної хвороби.
Тема:
№11
Парадонтопатогенні
стоматологічній практиці.
мікроорганізми.
Значення
1. Пародонтопатогенні мікроорганізми (вибрати та підкреслити потрібне):
Str. sanguis, Str. milleri, E.coli
Actinomyces israeli, Ac. naeslundii, S.aureus Str. pyogenes
в
Ac. viscosus, Prevotella intermedia, Capnocytophaga spp, Fusobacterium
nucleatum, Veilonella spp.
Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Fusobacterium nucleatum,
bacteroidec forsythus, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Selenomonas
spp., Capnocytophaga spp., Veilonella spp.
E. coli, C.septicum
Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Capnocytophaga spp, Porphyromonas
gingivalis, Prevotella intermedia C. albicans, Str. Pneumoniae, S.aureus
2.
2. Фактори
потрібне):
патогенності
пародонтопатогенних
бактерій
(підкреслити
Фімбрії, капсула, мікрокапсула, лізоцим
Фактори взаємодії між бактеріями
Гіалуронідаза,
колагеназа,
кисла
фосфатаза,
мембрано
токсини,
хондроїтинсульфатаза
Лейкоцидин, протеази, цитотоксини, сидерофори, гемолізини.
3. Захворювання ясен та парадонту (вибрати ,підкреслити потрібне):карієс,
отит,
целюліт, хронічний гінгівіт, парадонтит, пульпіт, агресивний парадонтит,
некротично- виразковий гінгівіт, нома, міцетома, молочниця.
4. Пророфілактика парадонтопатій (підкреслити потрібне): правильне та
регулярне
чищення зубів, плавання, використання зубної нитки, аеробіка, використання
іригатора,
професійна гігієна ротової порожнини, біг, здорове харчування, куріння.
5.Антимікробні препарати, що застосовуються в стоматологічній практиці для
лікування
парадонтопатій
(написати)
Тема 12: Септичні стани. Мікробіологічна діагностика та профілактика.
Бактеріємія це
Септицемія це
Септикопіємія це
Відмінність сепсису від бактеріємії полягає в : присутність збудника в крові,
наявність метастатичних вогнищ запального процесу, розмноження збудника в
крові, розмноження збудника на колонізованих слизових оболонках,
підвищенням температури
Сприяють виникненню сепсису наступні фактори, крім: наявність вогнища
інфекції, зниження загальної резистентності організму, можливість проникнення
токсинів збудників у кров'янисте русло, можливість проникнення збудників у
кров'янисте русло, контакт з тваринами.
Назвіть основні збудники при бактерієміях та сепсисі:
Щоб виділити збудник з крові необхідно: забрати кров з пальця в кількості 0,1
мл, забрати кров з вени в кількості 10-20 мл, посіяти на: щільне поживне
середовище у чашці Петрі, рідке поживне середовище в об’ємі 10-20 мл
(бульйона), рідке поживне середовище в об’ємі 50-100 мл (бульйона),
здійснювати забір крові в хворого при підвищенні температури тіла, здійснювати
забір крові в хворого при нормалізації температури
Серед патогенів, що виділяються з крові при сепсисі та бактерієміях
найбільше значення мають (доповніть): Staphylococcus aureus, Streptococcus
pyogenes, Listeria monocytogenes
Вкажіть основні принципи попередження генералізації локального гнійного
процесу при раневій інфекції: ретельне проведення первинної хірургічної
обробки
рани,
застосування
протигрибкової
терапії,
проведення
антибіотикотерапії на основі антибіотикограми, застосування лише місцевої
анибіотикотерапії, проведення мікробіологічної діагностики з використанням
експрес-методів.
Вкажіть основних збудників гнійно-септичних станів у стоматології:
Тема 13 . Основи санітарної мікробіології. Санітарна мікробіологія води,
ґрунту та повітря. Санітарна вірусологія
1. Основні терміни та характеристики санітарної мікробіології:
Термін
Санітарна
мікробіологія
Задачі санітарної
мікробіології
Санітарно- показові
мікроорганізми
Вимоги до санітарнопоказових
мікроорганізмів
Загальне мікробне число
Визначення
Колі-індекс води
Колі-титр води
Колі-титр ґрунту
Перфрінгенс-титр ґрунту
2. Санітарно- показові мікроорганізми об’єктів довкілля
Санітарно- показові
мікроорганізми
Води
Представники
Коротка характеристика
Повітря
Ґрунту
3. Визначення мікробного числа водопровідної води.
4. Визначення колі-титру та колі-індексу водопровідної води.
Методи:
Поживні середовища:
Методика визначення:
Нормативні показники.
5. Встановлення мікробного числа ґрунту.
6. Визначення колі-титру ґрунту.
Поживні середовища:
Методика визначення:
7. Визначення перфрінгенс-титру ґрунту.
Поживні середовища:
Методика визначення:
8. Бактеріологічне дослідження повітря стоматологічних установ. Методи:
1)
2)
Апарат Кротова -
9. Встановлення мікробного числа повітря.
10. Визначення кількості гемолітичних коків у повітрі стоматологічних
установ.
Поживні середовища:
Методика визначення:
Нормативні показники.