Концентровані жирні кислоти Жирні кислоти є необхідними для здоров'я людини, оскільки вони є важливими компонентами клітинних мембран і джерелом енергії. Концентровані жирні кислоти відносяться до спеціальних додаткових джерел жирних кислот, які можуть допомогти забезпечити потребу людини у цих речовинах [1]. Існує кілька видів концентрованих жирних кислот, що містять різні види жирних кислот та можуть бути виготовлені з різних джерел. Деякі з найбільш популярних концентрованих жирних кислот включають: Омега3, Омега-6, насичені кислоти (міристинова та пальмітинова кислоти), кон'юговані лінолеві кислоти та мононенасичені жирні кислоти. Концентровані жирні кислоти можуть бути використані як дієтична добавка або як інгредієнт у харчових продуктах. Вони також можуть бути включені в косметичні та дерматологічні продукти для покращення здоров'я шкіри та волосся. Кон’югована лінолева кислота (КЛК) – це жирна кислота, яка представляє ізомер лінолевої кислоти і вважається концентрованою. Кон’югована лінолева кислота має здатність знижувати рівень жиру в організмі, позитивно впливати на глікемічний профіль, атеросклероз. Крім того, добавки КЛК можуть модулювати імунну функцію, сприяти повторному синтезу глікогену та посилювати мінералізацію кісток. Незважаючи на те, що дослідження, проведені на людях, показали деякі переваги добавок КЛК для зниження ваги, результати все ще суперечливі. Крім того, деякі виявили побічні ефекти, такі як негативний вплив на метаболізм глюкози та ліпідний профіль [2]. КЛК виробляється природним шляхом у шлунково-кишковому тракті жуйних тварин, таких як велика рогата худоба, кози, вівці, буйволи, і в меншій мірі у свиней, курей та індиків, а синтез відбувається завдяки ферментативним бактеріям Butyrivibrio Fibrisolvens, які ізомеризують лінолеву кислоту в КЛК. Крім того, дану кислоту можна отримати за допомогою ферменту α9-десатурази або у в промисловій формі шляхом часткового гідрування лінолевої кислоти чи шляхом термічної обробки з метою отримання сполуки з максимальною біологічною активністю та з певним хімічним складом [3] . В останні роки добавки КЛК також використовувалися в спорті, спрямовані на зменшення жиру в організмі та, можливо, покращення продуктивності [4]. Кілька досліджень оцінювали зміни складу тіла при застосуванні КЛК окремо або в поєднанні з фізичними вправами у людей. Blankson та ін. [3] показали, що КЛК може зменшити відсоток жиру в організмі людини протягом 12-місячного періоду, окрім збільшення м’язової маси, не представляючи жодного додаткового ефекту при дозах понад 3,4 г КЛК на день. Gaullier та ін. [5] провели 24-місячне рандомізоване подвійне сліпе плацебо- контрольоване дослідження, під час якого щодня застосовували 6 капсул гелю, що містили 4,5 г КЛК. Автори помітили, що добавки КЛК протягом цього періоду у дорослих із надмірною вагою добре переносяться, і КЛК зменшує жирові відкладення у людей із надмірною вагою та може допомогти підтримувати початкову втрату жиру та ваги протягом тривалого періоду. У науковій статі Santos-Zago et al. [6] показали ефект зменшення жиру в організмі здорових, евтрофічних жінок, які споживали 3 кг КЛК на день протягом 64 днів. Результати, однак, не були значними, оскільки споживання КЛК протягом цього періоду не змінило складу тіла жінок [6]. Більшість досліджень являли, що добові дози КЛК варіюються від 3 до 6 г/день, і ці дози здаються безпечними [7]. Хоча деякі дослідження показують, що дози вище 3,4 г/день не матимуть додаткового ефекту, вони припускають, що існує дуже велика варіація в порівнянні з результатами через різні дози, тип ізомеру та оцінку складу тіла [2]. Незважаючи на позитивний вплив добавок кон’югованої лінолевої кислоти на здоров’я людини, у ряді досліджень було встановлено на тваринних моделях було виявлено проканцерогенні ефекти та збільшення виробництва простагландинів, пов’язаних з КЛК. Інший негативний ефект може бути пов’язаний зі збільшенням продуктів окислення ліпідів (ізопростанів), крім зниження лептину та більшої ймовірності розвитку резистентності до інсуліну [2]. Дослідження також показують небажані ефекти у людей, такі як підвищення рівня тригліцеридів і холестерину ЛПНЩ, що свідчить про негативну зміну профілю ліпідів у сироватці. У деяких дослідженнях у людей із ожирінням також спостерігалися негативні зміни в метаболізмі глюкози з резистентністю до інсуліну [8]. Деякі дослідження доводять, що споживання їжі природно збагаченої було б альтернативою для зменшення збільшення ожиріння. Крім того, це могло б зменшити ризик інших захворювань, пов’язаних з ожирінням [2]. Мононенасичені жирні кислоти (МНЖК) хімічно класифікуються як жирні кислоти, що містять один подвійний зв’язок [9]. Найпоширенішою МНЖК в щоденному харчуванні є олеїнова кислота, за нею йдуть пальмітолеїнова і вакценова кислоти. Більш того, олеїнова кислота є найбільшою МНЖК, що міститься в раціоні (~90% усіх МНЖК). Найбільш часто споживаними оліями, багатими на МНЖК, є канола та оливкова олія. Крім того, протягом останнього десятиліття комерційне виробництво модифікованих дієтичних олій з високим вмістом олеїнової кислоти з покращеною стабільністю для використання в харчовій промисловості було помітно збільшено з метою заміни дієтичних олій, багатих на транс-жирні кислоти [10]. Дослідження показали, що МНЖ К можуть мати вплив на різні аспекти здоров'я, такі як зниження рівня холестерину в крові, покращення функції мозку та нервової системи, зменшення запалення в організмі та покращення функції імунної системи. Крім того, МНЖК можуть мати корисний вплив на здоров'я шкіри, волосся та нігтів [1]. Олеїнова кислота, зокрема, може зменшувати втрату вологи шкірою та допомагати зберігати її еластичність та гладкість. Інші можливі корисні властивості МНЖК включають зменшення ризику захворювання на деякі типи раку, покращення гормонального балансу та зменшення симптомів деяких захворювань, таких як ревматоїдний артрит. Для отримання корисних властивостей МНЖК важливо збалансувати їх споживання в раціоні з іншими жирними кислотами. Загальні рекомендації полягають у тому, щоб отримувати більше МНЖК, зменшувати споживання насичених та трансжирних жирів. Джерела отримання МНЖК включають олію оливкову, рапсову, гарбузову, соняшникову, а також лляне насіння, горіхи, рибу та морепродукти. Для отримання ефекту важливо також уникати вживання продуктів з високим вмістом насичених жирів та трансжирів. У науковій літературі існує досить велика кількість доказів, які порівнюють насичені жири з мононенасиченими жирами. Встановлено, що заміна насичених жирів МНЖК може сприяти зниженню ваги, зокрема, втрати жиру, і покращує чутливість до інсуліну, навіть якщо людина споживає таку ж кількість калорій і ту саму кількість загального жиру, що й раніше [13]. Олеїнова кислота є важливим джерелом "доброго" холестерину, що у свою чергу допомагає знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Крім того, олеїнова кислота може допомогти знизити ризик розвитку цукрового діабету 2 типу [11]. Дослідження показали, що споживання олії оливкового дерева, яка містить велику кількість олеїнової кислоти, може зменшити ризик розвитку цього захворювання [12]. Олеїнова кислота також відома своїми протизапальними властивостями. Вона може допомогти зменшити запалення в організмі, що може бути корисним для здоров'я шкіри, суглобів. Більш того, у деяких дослідженнях протизапальним властивостям олеїнової кислоти приписують зменшення ризику розвитку раку. Але все ж таки, на даний момент, існує обмежена кількість досліджень, що досліджували вплив МНЖК на здоров'я людини, тому не можна стверджувати, що вони мають корисний вплив на всі аспекти здоров'я. Концентровані жирні кислоти є важливим джерелом жирних кислот для забезпечення здорового життя людини. Вони можуть бути отримані з різних джерел та містять різні типи жирних кислот. Концентровані жирні кислоти можуть бути використані як дієтичний додаток або як інгредієнт у харчових продуктах, а також в косметичних і дерматологічних продуктах. 1. Calder, P. C. (2015). Functional Roles of Fatty Acids and Their Effects on Human Health. JPEN. Journal of Parenteral and Enteral Nutrition, 39(1 Suppl), 18S–32S. https://doi.org/10.1177/0148607115595980 2. Lehnen, T.E., da Silva, M.R., Camacho, A., Marcadenti, A. and Lehnen, A.M. (2015). A review on effects of conjugated linoleic fatty acid (CLA) upon body composition and energetic metabolism. Journal of the International Society of Sports Nutrition, 12(1). doi:https://doi.org/10.1186/s12970-015-0097-4. 3. Blankson H, Stakkestad JA, Fagertun H, Thom E, Wadstein J, Gudmundsen O. Conjugated linoleic acid reduces body fat mass in overweight and obese humans. J Nutr. 2000;130:2943–8. 4. Barone R, Macaluso F, Catanese P, Marino Gammazza A, Rizzuto L, Marozzi P, et al. Endurance exercise and conjugated linoleic acid (CLA) supplementation up-regulate CYP17A1 and stimulate testosterone biosynthesis. PLoS One. 2013;8:e79686. 5. Gaullier JM, Halse J, Hoye K, Kristiansen K, Fafertun H, Vik H та ін. Додавання кон’югованої лінолевої кислоти протягом 24 місяців добре переноситься здоровими людьми з надмірною вагою та зменшує масу жиру. J Nutr. 2005;135:778–84. 6. Santos-Zago LF, Botelho AP, Oliveira AC. Effects of conjugated linoleic acid on animal metabolism: advances in research and perspectives for the future: [review]. Braz J Nutr. 2008;21(2):195-221. 7. Iwata T, Kamegai T, Yamauchi-Sato Y, Ogawa A, Kasai M, Aoyama T, et al. Safety of dietary conjugated linoleic acid (CLA) in a 12-weeks trial in healthy overweight Japanese male volunteers. J Oleo Sci. 2007;56:517–25. 8. Kennedy A, Martinez K, Chung S, LaPoint K, Hopkins R, Schmidt SF, et al. Inflammation and insulin resistance induced by trans-10, cis-12 conjugated linoleic acid depend on intracellular calcium levels in primary cultures of human adipocytes. J Lipid Res. 2010;51:1906–17. 9. Schwingshackl, L. and Hoffmann, G. (2012). Monounsaturated Fatty Acids and Risk of Cardiovascular Disease: Synopsis of the Evidence Available from Systematic Reviews and Meta-Analyses. Nutrients, [online] 4(12), pp.1989–2007. doi:https://doi.org/10.3390/nu4121989. 10. Tarrago-Trani M.T., Phillips K.M., Lemar L.E., Holden J.M. New and existing oils and fats used in products with reduced trans-fatty acids content. J. Am. Diet. Assoc. 2006;106:867–880. doi: 10.1016/j.jada.2006.03.010. 11. Schwingshackl, L., Lampousi, A. M., Portillo, M. P., Romaguera, D., Hoffmann, G., Boeing, H., & Benítez-Arciniega, A. A. (2020). Olive oil in the prevention and management of type 2 diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis of cohort studies and intervention trials. Nutrition & Diabetes, 10(1), 1-13. 12. Pérez-Herrera, A., & Delgado-Lista, J. (2021). Oleic acid and oleic acid-derived metabolites in cardiovascular disease. Current Opinion in Lipidology, 32(1), 7-12. 13. DiNicolantonio, J.J. and O’Keefe, J.H. (2022). Monounsaturated Fat vs Saturated Fat: Effects on Cardio-Metabolic Health and Obesity. Missouri medicine, [online] 119(1), pp.69–73. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9312452/.
