Вінницький національний технічний університет
Факультет менеджменту та інформаційної безпеки
Кафедра менеджменту та безпеки інформаційних систем
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Системний аналіз та технології підтримки прийняття
рішень»
на тему: Системний аналіз можливостей для створення робочих місць для
внутрішніх біженців від війни у сільській місцевості.
Студента
1 курсу 1КІТС-22м групи
напряму підготовки
Гуменюка В. В.
Керівник
к.ф.-м.н., доц. Шиян А.А.
Національна шкала
Кількість балів:
Члени комісії
м. Вінниця – 2023 рік
Оцінка: ECTS
Шиян А.А.
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Факультет менеджменту та інформаційної безпеки
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри МБІС
к.т.н., доц. В.В. Карпінець
«
»
2023 р.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни
«Системний аналіз та технології підтримки прийняття рішень»
Студенту Гуменюку В. В.
групи
1КІТС-22м
Тема: Системний аналіз можливостей для створення робочих місць для
внутрішніх біженців від війни у сільській місцевості.
Дата видачі “
”
2023 р.
Керівник к.ф.-м.н., доц. Шиян А.А.
(підпис)
Завдання отримав
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Це дослідження присвячене аналізу можливостей для створення робочих
місць для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у сільській місцевості України. У
вступному розділі пояснюється тема та її актуальність, а також формулюються
мета та завдання дослідження. Другий розділ присвячений теоретичним основам
дослідження, у якому розглядається література з проблеми ВПО у світі та Україні,
а також з проблеми створення робочих місць у селах. Третій розділ містить аналіз
ситуації з ВПО у селах України, у тому числі статистику та дані про ВПО у селах
України та аналіз їх потреб. Четвертий розділ присвячений можливостям
створення робочих місць для ВПО у селах України, у тому числі огляду існуючих
програм та ініціатив та аналізу потенційних галузей для створення робочих місць.
П’ятий розділ містить висновки та рекомендації щодо покращення ситуації з ВПО
у селах України.
ANNOTATION
This study is dedicated to the analysis of opportunities for creating jobs for
internally displaced persons (IDPs) in rural areas of Ukraine. The introductory chapter
explains the topic and its relevance, as well as formulates the purpose and objectives of
the study. The second chapter is devoted to the theoretical foundations of the study, in
which literature on the problem of IDPs in the world and Ukraine, as well as on the
problem of creating jobs in villages, is reviewed. The third chapter contains an analysis
of the situation with IDPs in Ukrainian villages, including statistics and data on IDPs in
Ukrainian villages and an analysis of their needs. The fourth chapter is devoted to the
possibilities of creating jobs for IDPs in Ukrainian villages, including a review of
existing programs and initiatives and an analysis of potential industries for job creation.
The fifth chapter contains conclusions and recommendations for improving the situation
with IDPs in Ukrainian villages.
4
ЗМІСТ
1. ВСТУП .............................................................................................................. 5
1.1 Пояснення теми та її актуальності ................................................................ 5
1.2 Мета та завдання дослідження....................................................................... 6
2 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ................................................................................... 7
2.1 Огляд літератури з проблеми внутрішньо перемещених особистостей
(ВПО) у світі та Україні ................................................................................................ 7
2.2 Огляд літератури з проблеми створення робочих мiсць у селах ............ 15
3 АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ З ВПО У СЕЛАХ УКРАЇНИ ....................................... 18
3.1 Статистика та данi про ВПО у селах України ............................................ 18
3.2 Аналiз потреб ВПО у селах України ........................................................... 22
4 МОЖЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ДЛЯ ВПО У СЕЛАХ
УКРАЇНИ ..................................................................................................................... 27
4.1 Огляд існуючих програм та ініціатив ......................................................... 27
4.2 Аналiз потенцiйних галузей для створення робочих мiсць ...................... 31
5 ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ...... Помилка! Закладку не визначено.
5.1 Пiдсумок результатiв дослiджень................................................................ 35
5.2 Рекомендацiї щодо покращення ситуацiї з ВПО у селах України ........... 35
5.3 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ...................... 37
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 40
5
1.
ВСТУП
1.1 Пояснення теми та її актуальності
Актуальність теми. Тема створення робочих місць для внутрішніх
біженців від війни у сільській місцевості України є дуже актуальною.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) - це люди, які були змушені покинути свої
домівки через конфлікт або насильство, але залишилися у межах своєї країни.
Україна зазнала значного числа ВПО через конфлікт на сході країни. Це
призвело до того, що багато людей опинилися без роботи та з низьким рівнем
життя.
Створення робочих місць для ВПО у селах України може допомогти цим
людям забезпечити себе та свої сім'ї, а також сприяти економічному розвитку
села. Це також може допомогти зменшити напругу між ВПО та місцевим
населенням, оскільки обидві групи матимуть доступ до робочих місць та
можливостей для заробітку.
Отже, дослідження можливостей створення робочих місць для ВПО у
селах України є дуже актуальним та важливим для покращення життя цих людей
та сприяння економічному розвитку країни.
Окрім створення робочих місць для ВПО у селах України, існують інші
способи покращення їхнього життя. Наприклад, можна забезпечити доступ до
житла, освіти та медичної допомоги. Також можна розробити програми
підтримки для ВПО, щоб допомогти їм адаптуватися до нового середовища та
знайти роботу. Крім того, можна залучати місцеве населення до процесу
інтеграції ВПО, щоб зменшити напругу між цими групами.
У сучасному світі проблема внутрішньо переміщених особистостей (ВПО) є
дуже актуальною. ВПО - це люди, які були змушені покинути свої домівки через
конфлікт або насильство, але залишилися у межах своєї країни. Україна зазнала
6
значного числа ВПО через конфлікт на сході країни. Це призвело до того, що
багато людей опинилися без роботи та з низьким рівнем життя.
У цьому контексті тема створення робочих місць для ВПО у селах України є
дуже актуальною. Створення робочих місць може допомогти цим людям
забезпечити себе та свої сім’ї, а також сприяти економічному розвитку села. Це
також може допомогти зменшити напругу між ВПО та місцевим населенням,
оскільки обидві групи матимуть доступ до робочих місць та можливостей для
заробітку.
1.2
Мета та завдання дослідження
Мета і задачі дослідження. Метою цього реферату є системний аналiз
можливостей для створення робочих мiсць для ВПО у селах України. Для
досягнення цiєї мети будуть виконанi наступнi завдання: огляд лiтератури з
проблеми ВПО у свiтi та Українi; аналiз ситуацiї з ВПО у селах України;
дослiдження можливостей створення робочих мiсць для ВПО у селах України.
7
2.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ.
2.1 Огляд літератури з проблеми внутрішньо переміщених особистостей
(ВПО) у світі та Україні
Внутрішньо перемещені особи (ВПО) - це люди, які були змушені покинути
свої домівки через конфлікт або насильство, але залишилися у межах своєї країни.
За даними Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), на кінець 2020
року у світі було понад 48 млн ВПО.
Підстави такого переміщення:

побоювання
повною
стати
мірою
законодавством
жертвою переслідувань або
користуватися
України
чи
захистом,
міжнародними
відсутність
можливості
гарантованим
договорами,
чинним
згоду
на
обов’язковість яких надано Верховною Радою України у місці свого
постійного проживання;

загроза для власного життя або членів сім’ї, безпеки чи свободи;

відчуття на собі або членах сім’ї наслідків насильства в ситуаціях збройного
конфлікту або систематичного порушення прав людини;

зовнішня агресія;

іноземна окупація;

громадянська війна;

збройні зіткнення на етнічній, релігійній, мовній чи іншій основах, що
порушують громадський порядок у місці постійного проживання;

надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
8
Історична довідка
В Україні масове явище внутрішньо переміщених осіб виникло після
26.04.1986 у зв’язку з аварією на Чорнобильській атомній електростанції.
Уперше на законодавчому рівні статус внутрішньо переміщених осіб
урегульовано з прийняттям Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991
та Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок відселення та
самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного
забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» від 16.12.1992. До
прийняття зазначених нормативно-правових актів питання, які стосувалися
внутрішнього переміщення, регулювала Постанова Ради Міністрів Української
РСР «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров’я та поліпшення
матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала
радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» від
14.12.1989.
Унаслідок збройного конфлікту на територіях Донецької та Луганської
областей, а також окупації Криму категорію «внутрішньо переміщена особа»
офіційно закріплено у Законі України «Про забезпечення прав і свобод
внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014. Зазначений закон став базою для
формування відповідної нормативної основи гарантування дотримання прав,
свобод і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Світовий досвід
У міжнародному праві на внутрішньо переміщених осіб поширюються права,
закріплені в загальних міжнародних актах:

Загальна декларація прав людини 1948;

Конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 та
два додаткових протоколи до неї 1977;
9

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966;

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966;

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм
дискримінації щодо жінок 1979;

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або
принижуючих гідність видів поводження та покарання 1984;

Конвенція про права дитини 1989;

Римський статут міжнародного кримінального суду 1998;

Конвенція про права осіб з інвалідністю (Конвенція про права
інвалідів) 2006.
У межах діяльності Ради Європи прийняті Конвенція про захист прав і
основоположних свобод, Рекомендація 6 (2006) Комітету Міністрів Ради Європи
державам-членам
щодо
внутрішньо
переміщених
осіб,
Рекомендації
Парламентської Асамблеї Ради Європи 1877 (2009) щодо захисту прав людини
довгостроково переміщених осіб 1901 (2010) щодо вирішення майнових питань
біженців і внутрішньо переміщених осіб, резолюції 1708 (2010) про вирішення
питань власності щодо біженців і внутрішньо переміщених осіб 2028 (2015) про
гуманітарну ситуацію в Україні: біженці та внутрішньо переміщені особи.
Організація з безпеки та співробітництва в Європі 1999 утвердила Платформу
Безпеки з метою співпраці, зміцнення взаємного характеру відносин між
організаціями та установами, що займаються просуванням всеосяжної безпеки в
зоні дії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ, І. 1) та інші.
Міжнародні документи у сфері прав і свобод стали основою для формування
відповідної нормативної основи забезпечення прав і свобод внутрішньо
переміщених осіб в Україні.
10
Нормативне регулювання в Україні
У національному законодавстві комплекс взаємопов’язаних конституційних
норм, що безпосередньо чи опосередковано гарантують права і свободи
внутрішньо переміщених осіб, передбачено у Розділі ІІ Конституції України.
Базові нормативно-правові акти, предметом правового регулювання яких є
забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб:

Закони України — «Про тимчасові заходи на період проведення
антитерористичної операції» від 02.09.2014, «Про забезпечення прав і свобод
внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014;

Постанови Кабінету Міністрів України — «Про забезпечення
тимчасового проживання сімей, які переселилися з Автономної Республіки
Крим та м. Севастополя» від 25.06.2014, «Про облік внутрішньо переміщених
осіб» від 01.10.2014, «Про затвердження переліку населених пунктів, на
території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої
повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії
зіткнення» від 07.11.2014, «Про затвердження Порядку створення, ведення та
доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо
переміщених осіб» від 22.09.2016;

Розпорядження Кабінету Міністрів України — «Про затвердження
плану заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та
впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на
період до 2020 року» від 21.11.2018.
Кабінет Міністрів України та міністерства з метою полегшення доступу
внутрішньо переміщених осіб до пенсій, соціальних виплат, медичного
обслуговування, роботи та освіти ухвалили інші підзаконні акти (постанови,
інструкції тощо). Положення вищезазначених Постанов Кабінету Міністрів
України деталізують в актах локального характеру органів державної влади
та місцевого самоврядування.
11
Додатково
Міжнародні та національні нормативно-правові акти у сфері забезпечення
прав і свобод внутрішньо переміщених осіб класифікують за критеріями:

за предметом регулювання (встановлюють засади регулювання
статусу внутрішньо переміщених осіб (наприклад, Закон України «Про
забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») та упорядковують
відносини у цій сфері опосередковано (наприклад, Закон України «Про
свободу пересування та вільний вибір місця проживання»);

за колом осіб (загальні — поширюють свою дію на все населення
країни; спеціальні — на окреме коло осіб, зокрема осіб зі спеціальним
статусом);

за юридичною силою, а також територією на яку поширюється дія
вищезазначених актів (Конституція України (встановлює основоположні
засади прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в окремих статтях),
конституційні, органічні та звичайні закони, що діють в різних галузях
законодавства; підзаконні нормативно-правові акти (постанови Верховної
Ради України; стратегії, затверджені Президентом України; плани, схвалені
Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими ЦОВВ у сфері
забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; програми та плани
місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування);
міжнародні акти (загальні та спеціальні міжнародні документи, прийняті
Радою Європи, ООН, Європейським Союзом, ОБСЄ).
Нові правила допомоги для внутрішньо переміщених. Хто може її отримати і
як.
З травня 2022 року набули чинності нові правила надання допомоги
внутрішньо переміщеним особам в Україні, тобто людям, які залишили свої
домівки, тікаючи від війни. Тепер право на допомогу матимуть тільки українці з
12
певних регіонів, перелік яких затверджує уряд. Або ж ті, у кого через війну житла
не залишилось.
Невдовзі після російського вторгнення Кабінет міністрів схвалив надання
фінансової підтримки для внутрішніх переселенців. Спершу йшлося про те, що на
таку допомогу щомісячно мають право всі українці, які залишили свої домівки,
але не виїхали за межі країни.
Кожен дорослий переселенець міг отримувати по 2 тис. гривень щомісяця.
Якщо йдеться про дітей та людей з інвалідністю, щомісячна допомога
складала 3 тис. гривень.

"Як я повернувся з російської в'язниці без пальців на ногах"
Що змінилося
Нове рішення уряду обмежило перелік тих, хто має право на допомогу як
внутрішні переселенці.
Тепер гроші будуть виплачувати:

Внутрішньо переміщеним особам, оселя яких залишилася в районі
проведення бойових дій, в тимчасовій окупації або в оточенні.

Внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйноване або непридатне
для проживання через військові дії.
Перелік регіонів та територіальних громад, вихідці з яких мають право на
допомогу як ВПО, затверджує уряд.
У міністерстві соціальної політики зміни пояснювали тим, що в перші місяці
війни свої домівки масово залишали мешканці північних регіонів України. Адже
під окупацією або під загрозою захоплення був Київ, Чернігівська область, північ
Київської, Сумська область тощо.
Відколи російські війська відкинули, люди отримали змогу поступово
повертатися в свої домівки, хоча місцева влада в багатьох регіонах, зокрема в
Києві та області, досі не рекомендує цього робити.
13
Усі, хто подавався на допомогу раніше, отримають виплати за березень та
квітень повністю, зазначає мінсоцполітики. Але від травня виплати зможуть
отримувати лише вихідці з певних регіонів.

"Ракета впала на моїх очах". Історії поштарів і кур'єрів, які працюють під
час війни

Як живе місто росії, куди військові рф відправляли найбільше вкраденого з
України
Які регіони мають право на допомогу для ВПО?
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
До переліку, який затвердило міністерство з питань реінтеграції тимчасово
окупованих територій, увійшли 270 територіальних громад з восьми областей
України. Йдеться про регіони, де точаться активні бої або де контроль тимчасово
захопила російська армія.

Донецька область - вся

Луганська область - вся

Херсонська область - вся
14

Запорізька область - 49 з 67 територіальних громад

Дніпропетровська область - 2 територіальні громади в Криворізькому
районі

Миколаївська область - 15 з 52 територіальних громад

Одеська область - Вилківська міська територіальна громада в Ізмаїльському
районі

Харківська область - 51 з 56 територіальних громад
Повний перелік регіонів, переселенці з яких мають право на допомогу,
дивіться тут.
Як отримати допомогу як ВПО?

Слід стати на облік як внутрішньо переміщені особи - це можна зробити в
"Дії" або на новому місці проживання в найближчому Центрі надання
адміністративних послуг (ЦНАП). Там же слід отримати відповідну довідку, що
ви та члени вашої родини - внутрішньо переміщені особи.

Якщо ви маєте право на допомогу як людина, яка втратила свій дім через
війну, перш ніж подавати заяву як ВПО, вам слід подати заявку на відшкодування
втрати за зруйноване житло через "Дію" або ЦНАП.

Подати заяву про отримання відповідної допомоги - це також можна
зробити особисто в найближчому ЦНАПі або дистанційно в "Дії".

Кошти зараховуються на ваш рахунок за стандартом IBAN, його ви маєте
вказати під час звернення.

Як відшкодувати зруйноване війною житло в Україні
Як довго будуть виплачувати допомогу?
Кошти будуть виплачувати щомісяця протягом воєнного стану та ще один
місяць після того, як воєнний стан скасують.
15
Україна зазнала значного числа ВПО через конфлікт на сході
країни. За даними Мінсоцполитики України, на квітень 2021 року в
Україні було понад 1,4 млн ВПО. Багато з них опинилися без роботи та
з низьким рівнем життя.
2.2. Огляд літератури з проблеми створення робочих місць у
селах.
Створення робочих місць у селах є важливим фактором економічного
розвитку. Це може допомогти покращити життя місцевого населення та залучити
нових жителів до села. Однак створення робочих місць у селах може бути
складним через обмеженість ресурсів та інфраструктури.
Дослідження показують, що для створення робочих місць у селах необхідно
сприяти розвитку малих та середніх підприємств. Це може включати покращення
доступу до фінансування та інфраструктури, а також забезпечення належного
навчання та підтримки для підприємців. Наприклад, уряди можуть запровадити
програми кредитування для малих підприємств або надавати податкові пільги для
сприяння їх розвитку.
Крім того, для створення робочих місць у селах необхідно забезпечити
належне навчання та підтримку для місцевого населення. Це може включати
професійне навчання та курси перекваліфікації, а також програми підтримки для
пошуку роботи. Також важливо забезпечити розвиток інфраструктури у селах,
щоб полегшити доступ до ринків та збуту продукції.
Одним з ключових факторів сільсько-міської міграції є відсутність зайнятості
в сільській місцевості, що збільшує в геометричній прогресії постійно зростаючі
проблеми, пов'язані із забезпеченням адекватної базової інфраструктури для
зростаючого числа незапланованих міських поселень з низьким рівнем доходу.
16
Відсутність надійних інфраструктурних активів у сільській місцевості, що
призводить до відсутності доступу до основних соціальних послуг, ринків та
можливостей працевлаштування, часто змушує місцеве сільське населення
мігрувати. Стратегії сільського та міського розвитку можна явно зробити більш
сприятливими для бідних шляхом оптимізації впливу на зайнятість стратегій
фізичної модернізації інфраструктури та надання послуг, забезпечення мереж
соціального захисту та інших альтернатив у формі страхування від безробіття,
мікрофінансування або професійного навчання. МОП закликає муніципалітети
надавати якісні сільські та міські послуги таким чином, щоб поліпшити доступ для
бідних, одночасно створюючи гідні робочі місця та сприяючи підприємництву.
Символ Відділ інтенсивних інвестицій (EMP / INVEST) успішно поєднує мету
покращення інфраструктури та послуг з метою створення робочих місць та
доходів. Вона сприяє зростанню багатства робочих місць як у сільських, так і в
міських районах шляхом збільшення зайнятості державних та приватних
інвестицій в інфраструктуру шляхом перенаправлення фіскальної політики,
посилення управління процесами проведення тендерів та укладання контрактів та
просування передової практики управління, докладання зусиль для залучення та
модернізації місцевої робочої сили та вибору технологій. Понад тридцятирічний
досвід показав, що підходи, засновані на праці, та цілеспрямоване просування
місцевих малих підприємств та громадських груп можуть бути ефективними,
якщо їх враховувати при плануванні, проектуванні, будівництві/наданні та
обслуговуванні інфраструктури та соціальних послуг. Сьогодні понад 50 країн
застосовують процедури та інструменти, розроблені EMP/INVEST, у сферах
участі та планування громад, технологій на основі праці або місцевих ресурсів, а
також контрактування малих масштабів та громад.
Нарешті, для створення робочих місць у селах необхідно сприяти розвитку
місцевих галузей економіки. Це може включати підтримку сільського
господарства, туризму або виробництва. Наприклад, уряди можуть запровадити
17
програми підтримки для фермерських господарств або сприяти розвитку
туристичної інфраструктури.
18
3. Аналіз ситуації з ВПО у селах України.
3.1 Статистика та дані про ВПО у селах України.
З 24 лютого 2022 року по всій Європі зафіксовано понад 8,2 мільйона
біженців з України (станом на 9 травня 2023 року).
Майже 5,1 мільйона біженців з України зареєструвалися для тимчасового
захисту або подібних національних схем захисту в Європі (станом на 9 травня
2023 року). Трьома основними країнами, де люди зареєструвалися для
тимчасового захисту або подібних національних схем захисту в Європі, були
Польща, Німеччина та Чехія.
На кінець 2021 року Україна прийняла близько 5 000 біженців та шукачів
притулку. Станом на кінець 46 року в світі налічувалося 988 27 біженців та
шукачів притулку – 562 19 біженців та 426 2021 шукачів притулку – з України. У
той час як російська Федерація прийняла понад 52% усіх українських біженців,
дев'ять країн ОЕСР прийняли понад 93% усіх українських шукачів притулку
наприкінці 2021 року.
За оцінками, станом на середину 5 року в Україні проживало 2020 мільйонів
мігрантів (UN DESA, 2020), а у 76 році – 548 155 іноземних студентів зі 2020 країн
(Міністерство освіти і науки України, н.д.).
Станом на 3 травня 2023 року з 24 лютого 2022 року зареєстровано понад
750000 перетинів кордону з України до сусідніх країн (МОМ, 2023). Міжнародна
організація з міграції (МОМ) ДОПОМАГАЄ ТКН, які рятуються від війни в
Україні, повернутися додому.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО)
Станом на 23 січня 2023 року в Україні налічується приблизно 5,4 мільйона
внутрішньо переміщених осіб (МОМ, 2023).
19
Попередні репрезентативні оцінки загальної популяції показали, що існували
оцінки

5,9 мільйона ВПО в Україні станом на 5 грудня 2022 року МОМ,
2022a).

6,54 мільйона ВПО в межах України станом на 26 жовтня 2022 року
(МОМ, 2022b).

6,2 мільйона ВПО в Україні станом на 23 вересня 2022 року (МОМ,
2022c).

6,97 мільйона ВПО в Україні станом на 23 серпня 2022 року (МОМ,
2022d).

6,64 мільйона ВПО в Україні станом на 23 липня 2022 року (МОМ,
2022e).

6,27 мільйона ВПО в Україні станом на 23 червня 2022 року (МОМ,
2022f).

7,1 мільйона ВПО в межах України станом на 23 травня 2022 року
(МОМ, 2022г).

8 мільйонів ВПО в Україні станом на 3 травня 2022 року (МОМ,
2022h).

7,7 мільйона ВПО в Україні станом на 17 квітня 2022 року (МОМ,
2022i).

7,14 млн ВПО в межах України станом на 1 квітня 2022 року (МОМ,
2022j).

6,48 мільйона ВПО в Україні станом на 16 березня 2022 року (МОМ,
2022k).
20
Джерело: МOM, 2023, станом на 23 січня 2023 року.
734 000 осіб, більшість з яких були переміщені у 2014 та 2015 роках після
анексії Криму та нестабільності в Донецькій та Луганській областях,
продовжували жити у внутрішньому переміщенні станом на 31 грудня 2020
року. За даними Міністерства соціальної політики України, загальна кількість
людей, які проживають у внутрішньому переселенні, станом на 1 січня 5 року
сягала майже 1,2021 мільйона. У 2020 році ще 2 000 людей були нещодавно
переміщені внутрішньо через стихійні лиха.
Станом на 23 січня 2023 року понад 5,5 млн людей повернулися на звичне
місце проживання після значного періоду переміщення, незалежно від того,
повернулися вони до цих місць з-за кордону чи з переміщення в межах України
(МOM, 2023).
Визначення «повернення» виключає тих, хто повернувся в Україну з-за
кордону, але не повернувся до місць свого звичайного проживання в країні.
Мінімум два тижні з лютого 2022 року. Цей період відсікання показав себе
статистично найбільш значущим з точки зору вразливості після повернення
порівняно з непереміщеним населенням.
21
Зниклі мігранти. Смерті під час спроби еміграції з України
Станом на 12 травня 2022 року проєкт МОМ «ЗНИКЛІ МІГРАНТИ»
зафіксував смерть 17 осіб, які втекли з України з 24 лютого 2022 року. Цілком
імовірно, що ще більше залишиться незафіксованим, особливо тому, що
відрізнити смерті, пов'язані з конфліктом, від тих, хто намагається втекти з країни,
складно.
27
лютого: 64-річний
українець
помер
через
зупинку
серця
на
прикордонному переході Паланка в Молдові.
28 лютого: ізраїльтянин, який намагався дістатися кордону з Молдовою, був
смертельно застрелений приблизно за 95 км на південь від Києва під час руху в
колоні.
5
березня: 61-річна
українка
померла
від
зупинки
дихання
через
епілептичний напад, чекаючи на в'їзд до Угорщини.
10 березня: човен перекинувся в Київському водосховищі під час спроби
втекти з країни, вісім потонули: двоє загинули, включаючи 60-річну українку, і
шестеро зникли безвісти, включаючи її 4-річного онука.
13 березня: українка померла після того, як автобус, яким вона їхала разом з
іншими українськими біженцями, перекинувся в Італії
23 березня: 64-річна українка померла від тромбів через нерухомість під час
подорожі на автозаправній станції в Таррезі, Іспанія.
6 квітня: Українець був знайдений мертвим в яру в масиві Піп Іван
Марамурешський
район
на
румунсько-українському
кордоні
ймовірного
переохолодження.
7 квітня: Українка померла в лікарні LaFe у Валенсії, Іспанія, від травм, з
якими вона зіткнулася в автокатастрофі 28 березня після прибуття з України.
22
5 травня: Вважається, що 2 українських чоловіків загинули після спроби
дістатися до Румунії через переправу через річку Тиса. Тіло однієї людини було
знайдено, а інший залишається зниклим безвісти і вважається мертвим.
Вразливі місця людей, які виїжджають з України.
24 лютого Україна ввела ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ на період воєнного
стану, що обмежує виїзд з країни громадянам чоловічої статі у віковій групі 18-60
років. Це регулювання також мало вирішальний вплив на прибуття більш
вразливих людей з особливими потребами в захисті, таких як жінки, діти,
неповнолітні без супроводу дорослих, літні, поранені або хворі люди. Звіти
свідчать про те, що ці групи терміново потребують короткострокових та
довгострокових заходів захисту, включаючи боротьбу з ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ,
спрямовані на захист дітей, невідкладну медичну допомогу та психосоціальну
підтримку.
Громадяни третіх країн, які намагаються покинути постраждалі від
конфлікту райони, включаючи трудових мігрантів та студентів, які проживають в
Україні, повідомили, що вони зазнали дискримінації, расизму, словесного та
фізичного насильства (УВКПЛ, 2022; МОМ, 2022). Станом на 9 березня
Міжнародна організація з міграції (МОМ) допомогла майже100 ТКН, які
рятуються від війни в Україні, повернутися додому.
3.2 Аналiз потреб ВПО у селах України.
Внутрішньо переміщені особи в Україні можуть мати різні потреби. Згідно з
даними Міжнародної організації з міграції, станом на 23 січня 2023 року в Україні
налічується близько 5,4 млн ВПО . Це може включати потреби у житлових
приміщеннях, продовольстві, медичному обслуговуванні та соціальному захисті.
Чи є певний аспект потреб ВПО у селах України, про який ви б хотіли отримати
більше інформації?
23
24 лютого 2022 року російська Федерація розпочала незаконне вторгнення в
Україну, різко переростивши понад вісім років конфлікту до повномасштабної
війни. Сухопутні війська російської Федерації стрімко встановили контроль над
великими територіями на півночі, сході та півдні, а ракетні удари російської авіації
та артилерії завдали руйнувань містам по всій території України. Український
контрнаступ прискорив виведення російських військ на півночі країни,
включаючи райони навколо столиці Києва, до квітня. Бойові дії тривають на сході
та півдні, лінія фронту постійно зміщується, і багато районів стають знову
доступними для гуманітарних організацій, які реагують на постійно зростаючу
кількість людей, які потребують гуманітарних потреб у цих місцях. Спроба
незаконної анексії частин Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької
областей російською Федерацією додала ще більшої невизначеності щодо
гуманітарного доступу до цих районів.
У жовтні атаки на енергетичну інфраструктуру посилилися, ще більше
порушивши
роботу
державних
послуг,
включаючи
водопостачання,
електроенергію, опалення, охорону здоров'я, освіту та соціальний захист.
Енергетична криза загострює гуманітарні потреби, спричинені повномасштабною
війною, і може спричинити більше переміщень та нові гуманітарні потреби,
оскільки температура може опуститися нижче мінус 20 градусів за Цельсієм, що
потенційно може призвести до гуманітарної катастрофи, якщо потреби
залишаться без уваги.
Сфера аналізу та методологія.
Огляд гуманітарних потреб 2023 року (HNO) був розроблений паралельно з
масовим розширенням реагування в тому, що продовжує залишатися надзвичайно
динамічним
оперативним
середовищем.
Отже,
методологія
HNO
мала
забезпечити баланс між забезпеченням поточного реагування, створенням
координаційних структур та коригуванням структури реагування чотири рази у
24
2022 році, а також створенням процесів і методології для забезпечення достатньо
надійної доказової бази гуманітарних потреб на 2023 рік.
HNO 2023 охоплює 24 області України та місто Київ, включаючи райони, що
знаходяться під контролем уряду України (ПУТ), а також райони, що перебувають
під тимчасовим військовим контролем російської Федерації (за винятком Криму
та Севастополя), а також три групи населення (внутрішньо переміщені особи,
репатріанти та ті, хто залишається вдома). Аналіз гуманітарних потреб
ґрунтувався на широкому огляді вторинних та первинних даних, з використанням
зворотного зв'язку від польових консультацій та експертних оцінок для точного
налаштування міжсекторальної оцінки серйозності потреб на основі індикаторів.
Кількість нужденних (PiN) була розрахована на основі кластерних оцінок та
аналізу.
Як задокументовано в додатку 4, ця HNO була розроблена на основі оцінок
та аналізу, проведених до жовтня 2022 року. Як наслідок, ця HNO не повністю
відображає нові потреби, що виникли внаслідок нещодавньої ескалації після
жовтня 2022 року, а також гуманітарні потреби в нещодавно відвойованих
районах. У світлі динамічного операційного середовища передбачається, що HNO
буде оновлюватися відповідно до вимог у 2023 році на основі нових оцінок,
включаючи майбутню оцінку багатосекторних потреб (MSNA), та інших оцінок
та аналізів, коли вони стануть доступними.
Хоча проблеми зі збором даних існують по всій Україні, особливо в районах
активних бойових дій на сході та півдні, гуманітарний простір та гуманітарний
доступ до районів, що перебувають під тимчасовим військовим контролем
російської Федерації, вкрай обмежений, а в деяких випадках неможливий. Це
унеможливлює комплексні оцінки, впливаючи на глибину аналізу гуманітарних
потреб.
25
Гуманітарні умови, нужденні люди та серйозність потреб.
Війна російської Федерації проти України спричинила масові смерті,
руйнування, переміщення та людські страждання, а у 17 році щонайменше 6,2023
мільйона людей потребували багатосекторальної гуманітарної допомоги. Це
включає 6,3 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 4,4 мільйона репатріантів та
6,9 мільйона людей, які залишалися у своїх домівках протягом усієї війни.
Вплив повномасштабної війни, низькі зимові температури в поєднанні з
енергетичною кризою з жовтня загострюють вже існуючі потреби і, ймовірно,
призведуть до нових багатосекторальних гуманітарних потреб. Мільйони
українців пережили понад десять місяців інтенсивних бойових дій, а ті, хто живе
в Луганській та Донецькій областях, вже вісім років перебувають у конфлікті без
належного доступу до їжі, води, охорони здоров'я та психічного здоров'я, освіти,
захисту та інших основних послуг. Масове руйнування інфраструктури знищило
основні послуги та залишило людей без дому та засобів до існування. Багато з них
живуть у пошкоджених будинках або в будівлях, погано пристосованих для
забезпечення захисту на зимовий сезон. Вони піддаються особливо високому
ризику небезпечних для життя мінусових температур. Занепокоєння щодо
ризиків, спричинених суворою зимою в Україні, надзвичайно високе по всій
країні, особливо в районах з активним конфліктом та в районах, що перебувають
під тимчасовим військовим контролем російської Федерації, через величезну
шкоду житловій та громадській інфраструктурі.
Найвища гострота потреб спостерігається серед населення, яке проживає на
територіях, що перебувають під тимчасовим військовим контролем російської
Федерації, та в районах, безпосередньо постраждалих від активних бойових дій,
причому понад 70 відсотків оцінених районів поза контролем уряду України
мають найвищий рівень тяжкості 5 (23 райони з 32). 5 рівень тяжкості означає, що
населення в цих районах пережило колапс рівня життя, виснаження механізмів
26
подолання, широко поширені фізичні та психічні ушкодження та порушення прав
людини.
Хоча вся Україна постраждала від повномасштабної війни, оцінки показують
зменшення гостроти гуманітарних потреб у міру збільшення відстані від активних
бойових дій на півдні та сході країни. Потреби мають багатосекторальний
характер, а фактори гендеру та різноманітності – зокрема вік, інвалідність та
статус меншин – відіграють ключову роль у визначенні того, як війна впливає на
людей. Серед людей, які залишаються у містах та селах, найвищі потреби на сході,
особливо серед людей старшого віку, людей з інвалідністю та інших верств
населення, які рідше тікають через такі причини, як обмежена мобільність,
небажання залишати свої домівки та брак економічних ресурсів. Це продовжує
існувати на сході України з 2014 року.
Тим часом багато людей повернулися до північних областей, де гуманітарні
потреби залишаються високими через масштабні руйнування інфраструктури. За
оцінками, з 4,4 мільйона репатріантів, які потребують гуманітарної допомоги,
лише 7% перебувають у частинах країни, що перебувають під тимчасовим
військовим контролем російської Федерації, оскільки цей район не сприяє
поверненню.
До найбільш вразливих внутрішньо переміщених осіб належать ті, хто зараз
проживає в колективних центрах. Багато центрів не обладнані належним чином
для задоволення довгострокових потреб у житлі та терміново потребують
опалення та палива, ремонту будівництва, купання та іншої багатосекторальної
допомоги. Переміщені особи, які проживають за межами колективних центрів,
особливо в сільській місцевості по всій Україні, ймовірно, зіткнуться з
проблемами у доступі до послуг та допомоги. За оцінками, близько 14%
внутрішньо переміщених осіб, які потребують допомоги, перебувають на
територіях, що знаходяться під тимчасовим військовим контролем російської
Федерації, де реагування наразі обмежене через проблеми з доступом.
27
4. МОЖЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ДЛЯ ВПО У СЕЛАХ
УКРАЇНИ.
4.1 Огляд існуючих програм та ініціатив.
Є кілька ініціатив, спрямованих на створення робочих місць для ВПО у
сільських районах України. Наприклад, Міжнародна організація праці (МОП) має
програму, фінансовану Данією, яка має на меті модернізувати послуги
українських державних служб зайнятості, дозволяючи їм пропонувати більш
ефективні та інклюзивні активні політики ринку праці. Програма також має
сильний компонент навичок, який має на меті закрити розбіжності у навичках
шляхом кращого узгодження навичок нових учасників ринку праці з попитом з
боку приватного сектору.
Данська Рада у справах Біженців (Danish Refugee Council) за фінансової
підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (Swiss Agency for
Development and Cooperation/SDC) і Департаменту Міжнародного Розвитку
Великобританії (Department for International Development /DFID) розпочинає нову
програму, спрямовану на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та осіб,
які постраждали від конфлікту в Україні, стабілізацію їх життя та досягненні
довгострокових рішень шляхом працевлаштування та отримання доходів.
Головна ціль програми: створення нових робочих місць для ВПО та осіб, які
постраждали від конфлікту, через інвестиційний вклад в розширення існуючого
бізнесу.
Учасники програми: Суб'єкти малого та середнього бізнесу Донецької,
Луганської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
Програма передбачає створення принаймні 250 нових робочих місць для ВПО та
осіб, які постраждали від конфлікту в Україні. В рамках цього компоненту будуть
надані бізнес-гранти для розширення бізнесу та створення нових робочих місць, в
розмірі від 2000 до 10000 доларів США.
28
Умови отримання гранту:
1) Діючий рентабельний бізнес, який планує розширення.
2) Детальний бізнес-план з особливою увагою на створення та підтримання нових
робочих місць для ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту в Україні.
3) Інвестування з боку заявника в плановане розширення свого бізнесу не менше
50% від суми гранту.
4) Створення одного та більше робочих місць для ВПО та осіб, які постраждали
від конфлікту в Україні, укладення з новими працівниками трудових договорів на
термін не менше 12 місяців. Сумарна річна заробітна плата всіх працевлаштованих
на нові робочі місця осіб повинна перевищувати суму отриманого грант.
Соціальне підприємництво — ефективний інструмент інтеграції внутрішньо
переміщених осіб в життя громад, де вони тепер проживають. Теперішня ситуація
потребує надійного методу, який сприятиме вирішенню соціальних проблем та
забезпечуватиме фінансовий розвиток громад.
Навчитись правильно вести бізнес, поєднуючи заробіток та соціальну
складову, цілком можливо. Нещодавно Платформа соціальних змін, інноваційний
центр розвитку соціального підприємництва в Україні, завершила 8-ий набір
програми Акселератор соціального підприємництва. Сьогодні мова піде
про кейси підприємств, що розвивають громади через інтеграцію внутрішньо
переміщених осіб.
Простір соціально-харчового коворкінгу
Простір розвивається у Гуківській громаді Хмельницької області. Засновники
прагнули створити місце, де люди разом із фахівцями зможуть оволодіти
кухарськими навичками, отримати професійний досвід і підвищити власну
кваліфікацію. Створення коворкінгу сприятиме вирішенню декількох соціальних
29
проблем одразу. Спершу — створення та розвиток бізнесу в сільській місцевості.
По-друге — залучення до коворкінгу внутрішньо переміщених осіб як у якості
підприємців, так і в якості працівників. Це допоможе краще сприяти їхній
інтеграції у життя громади та допоможе з пошуком роботи. І наостанок, у просторі
допомагатимуть студентам та тим, хто бажає освоїти професію кухара, здобути
практичні навички.
Сучасна сімейна пасіка
Сімейна
пасіка
у
селі
Кормильче
на
Хмельниччині,
займається
виготовленням крафтової продукції бджільництва. Тут виробляють мед, віск,
маточне молочко, пилок та багато іншої продукції. Зокрема тут створюють
незвичайні туристичні маршрути, цікаві програми для відвідувачів громади та
нестандартні фотозони.
Головна мета проєкту — забезпечити внутрішньо переміщених осіб
робочими місцями та сприяти їх соціальній адаптації на новому місці проживання.
Ще один соціальний аспект роботи підприємства полягає у передачі частини
готової продукції у Кам’янець-Подільську районну лікарню та спеціальну школу.
Завдяки роботі пасіки, жителі громади можуть отримати якісний продукт, а
місцевий бюджет — додаткові надходження.
Агенція нерухомості «Квадратний метр»
Агенція починає працювати в Чернівцях, куди з початком війни переїхало
доволі багато людей. Проте в області досі існує доволі мало інформації про ринок
нерухомості для вимушених переселенців, які часто зіштовхуються з нестачею
вільного житла.
Проєкт орієнтований на допомогу постраждалим від війни, які перебувають
в Чернівецькій області і зіштовхуються з проблеми із пошуком домівки. Задля
цього тут будують взаємодію між власниками житлової та нежитлової
нерухомості для реконструкції та створення тимчасових прихистків через
посередників агенції. Це сприяє посиленню співпраці між владою міста та
30
залученням профільних фахівців. Наразі уже завдяки такій діяльності на
безкоштовній основі у Чернівецькій області проживає понад 200 родин в
приміщеннях, переобладнаних під тимчасові прихистки.
Бренд чоловічого одягу «Фламінго»
Бренд з виробництва одягу створює дешевий, якісний та доступний
чоловічий верхній одяг у стилі мілітарі і орієнтовний на зимовому колекцію,
зокрема на виробництво плащів, балаклав та баффів. Бренд буде залучати до
роботи внутрішньо переміщених осіб та тих, хто втратив роботу. Нових
працівників навчатимуть та допоможуть отримати нові навики в швейній галузі, а
також наймі на роботу.
Scientific Coworking
Це — соціальний простір, де відвідувачі можуть реалізувати свій науковий
або творчий потенціал та завести нові знайомства. Його вирішили створити через
відсутність приміщення для молодіжного наукового ком'юніті при Подільському
державному університеті та загалом у місті Кам'янець-Подільський. Проєкт
націлений на небайдужих до майбутнього, студентів, підприємців з наукової та
креативної сфери.
Завдяки простору у місті покращують умови для проведення наукових
досліджень, допоможуть швидко вирішувати наукові проблеми та проводити
наукові дослідження.
Соціальний вплив проєкту розширює можливість
проведення наукових досліджень завдяки створенню відокремленого простору.
Зокрема тут сприяють вирішення соціальних проблем внутрішньо переміщених
осіб та соціально-вразливих категорій населення
Продуктова лінійка «Vilni»
Проєкт було започатковано на початку війни як відповідь на зростаючу
кількість безробітних жінок-ВПО та біженок, які опинились у скрутному
фінансовому становищі та, зокрема, потребували психологічної підтримки. Vilni
— це виробництво виробів ручної в’язки. Тут виготовляють шкарпетки з
31
унікальними українськими орнаментами, теплі шарфи та шапочки. Виробництвом
займаються жінки-ВПО. Так соціальне підприємство надає їм робочі місця та
допомагає розвивати жіночу спільноту. Кожен продукт містить унікальний QRкод та розповідає історію майстрині, яка його створила.
До речі усю крафтову продукцію Vilni експортують за кордон для поширення
українських товарів.
4.2 Аналiз потенцiйних галузей для створення робочих мiсць.
У сільських районах України є кілька потенційних галузей для створення
робочих місць. Сільське господарство є однією з ключових галузей економіки
України, і розвиток цієї галузі може сприяти створенню робочих місць у селах.
Сільськогосподарський сектор України є важливим джерелом засобів до
існування для приблизно 13 мільйонів українців, які проживають у сільській
місцевості. Вона також є великим постачальником продуктів харчування як для
внутрішнього, так і для міжнародного ринків. До повномасштабного вторгнення
росії в лютому 2022 року сільськогосподарський сектор України становив 11%
ВВП країни, майже 20% робочої сили та майже 40% загального експорту, при
цьому Україна була п'ятим за величиною експортером пшениці у світі, четвертим
за величиною експортером кукурудзи та третім за величиною експортером ріпаку.
Таким чином, сильний та стабільний сільськогосподарський сектор в Україні має
вирішальне значення для глобальної продовольчої безпеки. Згідно зі звітом
Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), світові ціни на
продовольство зросли на 12,6 відсотка приблизно протягом першого місяця війни,
що є чітким показником статусу України як глобальної житниці.
Мета.
До повномасштабного вторгнення росії допомога USAID зосереджувалася на
модернізації методів виробництва, створенні більшої кількості робочих місць у
32
сільських громадах та допомозі Україні будувати та зміцнювати ринкові зв'язки з
Європейським Союзом. На тлі вторгнення росії USAID допомагає українським
фермерам зібрати достатній урожай, щоб полегшити внутрішню нестачу
продовольства та зберегти виробничий потенціал, необхідний для потужного
післявоєнного економічного відновлення.
Діяльність.
USAID співпрацює з українськими фермерами, приватним сектором та
політиками з метою підвищення виробничого потенціалу та можливостей
працевлаштування, а також, в умовах повномасштабного вторгнення росії,
надання фермерам критично важливих матеріалів та послуг, необхідних для
продовження діяльності. У довгостроковій перспективі USAID сприяє важливим
реформам, включаючи запровадження повноцінного та прозорого ринку
сільськогосподарських земель, вдосконалення політики зрошення, кращий доступ
фермерів до фінансування та ширше впровадження міжнародних стандартів
безпеки харчових продуктів для диверсифікації експортних можливостей
України.
Проект USAID «Сільське господарство, що розвиває сільські можливості»
(АГРО) – це п'ятирічний проект вартістю 35 мільйонів доларів США
(завершується у 2024 році), спрямований на зміцнення сільського господарства в
сільських громадах України, які найбільше цього потребують. Особливу увагу
діяльність приділяє Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській,
Харківській, Полтавській, Одеській та Черкаській областях. Діяльність працює в
трьох основних напрямках: 1) збільшення доходів сільськогосподарських малих
та середніх підприємств (МСП) за рахунок підвищення продуктивності та доступу
до ринку; 2) розширення доступу до критично важливих допоміжних послуг
(фінансування, зрошення, консультативна підтримка) для аграрних МСП; та 3)
створення кращого сприятливого середовища за допомогою справедливої та
прозорої політики та регулювання в сільськогосподарському секторі. У липні 2021
33
року Верховна Рада України за підтримки USAID ухвалила закон про скасування
дводесятирічного
мораторію
на
продаж
земель
сільськогосподарського
призначення. Ця реформа відкриває ринок землі, розблоковує приватні інвестиції,
які економічно пожвавлять сільські громади, насамперед за рахунок зростання
МСП, орієнтованих на сільське господарство. Від реформи виграють 30%
українців, які живуть у сільських громадах.
На тлі вторгнення росії USAID переорієнтувало свою діяльність на
забезпечення приблизно 5 000 фермерів (10% від загальної кількості дрібних
фермерів України) ресурсами та послугами, необхідними для успішного врожаю.
Зокрема, діяльність забезпечує високоякісну насіннєву картоплю, а також
агрономічну підтримку 3 фермерів у 000 областях, у тому числі в постраждалих
регіонах Харківської, Чернігівської, Сумської, Київської та Запорізької областей.
Насіннєвої картоплі вистачить для виробництва їжі для 13 25 чоловік. Вправа
також підтримує три мобільні додатки для пошуку партнерів, які полегшують
фермерам отримання банківських кредитів та державних субсидій.
Кредит для сільськогосподарських виробників (CAP) – це семирічна
діяльність вартістю 8,9 мільйона доларів США, яка закінчується у 2023 році, щоб
допомогти Україні створити потужну мережу кредитних спілок, здатних
фінансувати зростання в секторі сільськогосподарських МСП країни. Діяльність
спрямована на покращення регуляторного та законодавчого середовища навколо
кредитних спілок, у тому числі шляхом розбудови спроможності Національного
банку України ефективно регулювати діяльність кредитних спілок країни.
Сприяючи більшому та ефективнішому кредитуванню сільського господарства,
допомога USAID допомагає збільшити зайнятість та можливості отримання
доходу у сільських громадах України.
Сім з 22 партнерських кредитних спілок або базуються в районах, тимчасово
окупованих росією, або в зонах активних бойових дій, що робить діяльність
кредитних спілок практично неможливою в багатьох районах на тлі
34
повномасштабного вторгнення росії. Однак в умовах війни CAP допомогла 15
партнерам кредитних спілок видати 341 новий кредит малим фермерам на
загальну суму 27,73 млн грн (приблизно 942 000 доларів США). Також на тлі
вторгнення росії CAP лобіював у Національному банку України запровадження
тимчасових регуляторних послаблень для кредитних спілок. В результаті
підтримки CAP регулятор відклав деякі з більш жорстких правил. Крім того, CAP
допомагає кредитним спілкам-партнерам створювати резервні копії та зберігати
дані за межами України, щоб запобігти втраті даних на тлі пошкодження
інфраструктури, спричиненого вторгненням росії. Це допомагає зберегти
критично важливі дані кредитних спілок, які згодом можуть бути використані для
відновлення операцій.
Діяльність з ліквідації кредитних спілок розпочалася у 2021 році у
партнерстві між USAID та Всесвітнім фондом кредитних спілок (Фонд WCCU,
США) з метою створення Фонду ліквідності для кредитних спілок. З 24 лютого
завдяки цій діяльності 115 малих агропідприємств України отримали кредити від
кредитних спілок на загальну суму 12,6 млн грн ($430 770). Більше половини цих
кредитів пішло на реалізацію поточної посівної кампанії в Україні.
35
5. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ.
5.1 Підсумок результатів досліджень.
В Україні діє багато програм та ініціатив, спрямованих на підтримку
внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та осіб, які постраждали від конфлікту. Це
включає програми МОП, Данської Ради у справах Біженців, Швейцарської агенції
розвитку та співробітництва (SDC), Департаменту Міжнародного Розвитку
Великобританії (DFID) та USAID. Ці програми мають на меті покращення умов
життя ВПО та їх інтеграцію у громади шляхом працевлаштування та отримання
доходу. Різні програми та ініціативи, спрямовані на підтримку внутрішньо
переміщених осіб (ВПО) в Україні.
5.2 Рекомендації щодо покращення ситуації з ВПО у селах України.
Виходячи з дослідженого матеріалу є декілька рекомендацій щодо
покращення ситуації з ВПО у селах України. Одним з можливих шляхів є
створення робочих місць у селах через розвиток сільського господарства, туризму,
легкої промисловості та виробництва продуктів харчування. Це може допомогти
ВПО знайти роботу та отримати дохід. Крім того, можна забезпечити ВПО доступ
до основних послуг, таких як житло, медичне обслуговування та освіта. Це може
допомогти ВПО інтегруватися у місцеве суспільство та покращити їхнє життя.
Нарешті, уряд України може розробити програми соціальної підтримки для ВПО,
щоб допомогти їм подолати труднощі, пов’язані з переміщенням.
Також існують організації та програм, які працюють над покращенням
можливостей зайнятості для внутрішньо переміщених осіб у селах України. Їхні
ресурси направлені на підтримання ВПО у селах України та біженців у сусідніх
країнах . Іншим прикладом є EmployUkraine, який спрямований на забезпечення
роботи для українських біженців. Крім того, Deutsche Gesellschaft für Internationale
36
Zusammenarbeit (GIZ) працює над покращенням можливостей зайнятості для ВПО
та підтримкою реформи професійного навчання в Україні. Це лише декілька
прикладів організацій та програм, які працюють над покращенням можливостей
зайнятості для ВПО у селах України. Усе це на державному та місцевому рівні
спрямоване та здійснюється на вирішення гострого питання щодо покращення
ситуації з ВПО від війни у сільській місцевості.
37
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. НДР «Комплексний аналіз та прогнозування тенденцій у створенні робочих
місць з урахуванням соціально-економічної політики розвитку регіонів України»
[http://ipzn.org.ua/wp-content/uploads/2016/01/Anotovanyj-zvit-NDR-za-2015rik.pdf].
2. ПРОГРАМА СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ДЛЯ ВПО та осіб, які
постраждали від конфлікту в Україні [http://lap.drc.ngo/title/sme].
3. Конференція «Вимушено переміщені особи в Україні: реалії та
можливості» [http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/recommend.pdf].
4.
Верховний
комісар
ООН
у
справах
біженців
(UNHCR)
[https://www.unhcr.org/uk/].
5. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок
Чорнобильської
катастрофи»
від
28.12.1991
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12].
6. Постанова Кабінету Міністрів України [https://www.kmu.gov.ua/].
7. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених
осіб» від 20.10.2014 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18].
8. Загальна декларація прав людини 1948 [https://www.un.org/en/universaldeclaration-human-rights/].
9. Конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949
[https://www.icrc.org/en/doc/resources/documents/misc/57jmlu.htm].
10. Міжнародна організація з міграції (МОМ) [https://www.iom.int/].
11. Римський статут міжнародного кримінального суду 1998 [https://www.icccpi.int/resource-library/documents/rs-eng.pdf].
12. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених
осіб» від 20.10.2014 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18].
38
13. Міністерство соціальної політики України [https://www.msp.gov.ua/].
14. “Internally Displaced Persons: a New Challenge for Ukraine” - Tetyana
Hnatyuk
[https://www.researchgate.net/publication/290464589_Internally_Displaced
_Persons_a_New_Challenge_for_Ukraine].
15.“Running Away from the War in Ukraine: The Impact on Mental Health of
Internally Displaced Persons (IDPs) and Refugees in Transit in Poland” - Damiano
Rizzi, Giulia Ciuffo, Giulia Sandoli, Matteo Mangiagalli, Pietro de Angelis, Gioele
Scavuzzo, Mariana Nych, Marta Landoni та Chiara Ionio [https://www.mdpi.com/16604601/19/24/16439].
16. “Ukraine — Internal Displacement Report — General Population Survey
Round 4 (29 April – 3 May 2022)” - Міжнародна організація з міграції (МОМ)
[https://dtm.iom.int/reports/ukraine-internal-displacement-report-general-populationsurvey-round-4-29-april-3-may-2022].
17. Міжнародна організація праці (МОП) [https://www.ilo.org/global/lang–
en/index.htm].
18.
Данська
Рада
у
справах
Біженців
(Danish
Refugee
Council)
[https://drc.ngo/].
19. Швейцарська агенція розвитку та співробітництва (Swiss Agency for
Development and Cooperation/SDC) [https://www.eda.admin.ch/deza/en/home.html].
20. Департамент Міжнародного Розвитку Великобританії (Department for
International Development /DFID) https://www.gov.uk/government/organisations/
department-for-international-development].
21. Проект USAID «Сільське господарство, що розвиває сільські можливості»
(АГРО) [https://www.usaid.gov/ukraine/our-work/economic-growth/agro].
39
22.
Кредит
для
сільськогосподарських
виробників
[https://www.usaid.gov/ukraine/our-work/economic-growth/cap].
23. USAID [https://www.usaid.gov/].
(CAP)
40
ДОДАТКИ