Есе на тему «Python та його місце» Кожна людина, без виключень, завжди використовує найкраще, тому популярність мови Python доводить, що це одна з найкращих мов, що була створена на даний момент часу. Історія майже кожного проекта – це піт і кров однієї або декількох людей, які взяли на себе ношу створення чогось з самого нуля, його підтримання та доведення до ідеалу. Але тут зовсім інший випадок, за рахунок того, що проект мав відкритий код, тому будь-хто в кого була базова мотивація до роботи і створення, вкладення якоїсь часточки від себе до ком’юніті. Тому це значно відрізняє пайтон від будь-якого іншого проекту, саме тому це робить його настільки корисним і універсальним у використанні. Філософію мови однозначно закладав реаліст, плейбой, філантроп, Гвідо ван Россум – краса, простота, легкість читання, немає виключень з правил, практичність, помилка – повинна бути на виду, не вгадуй, роби тоді коли зручно, простота реалізації, означає гарну ідею. На першому етапі створення, в Пайтон було вбудовано базові функції, виключення, основні типи даних, як списки, строки, також була впроваджена запозичена модель модулів з Module – 3, яку сам ван Россум називає «одна з основних одиниць програмування Пайтон». Після релізу Python 1.0 додали функціональні програмові інструменти, як анонімні функції lambda, фільтри, функцію map() для роботи з матрицями та інше. Була запущена CP4E (Computer Programming for Everybody), що запровадила використання базової «літерації», такої ж як і в англійській мові, щоб мова програмування стала доступніша для всіх. У двохтисячному році випустили Python 2.0, в яку додали взаємодії зі списками, що запозичили з у мов SETL i Haskell, також синтаксис в цій версії був дуже схожий до Haskell, також додали систему «збору сміття», щоб простіше звати функції та змінні. У версії 2.2 уніфікували в одну ієрархію, класи і типи, що зробило Python цілком та повністю об’єктно орієнтовним. У 2008 році був випущений Python 3.0 або Py3K, що повністю відповідав і продовжував вже закладену філософію, до того ж додався ще один принцип: «зменшити дублювання функцій, видаливши старі способи виконання завдань». На мою думку основне призначення мови Python – це спрощення й покращення того, що вже є. Об’єктивно оцінити мову я в даний момент не можу так, як я не працював з більшою частиною бібліотек, які використовуються абсолютно всюди, але це такий універсальний солдат, якого можна зрозуміти дуже легко, хоч і спочатку здається, що все доволі заплутано. Доти доки люди будуть використовувати мови програмування, Python буде займати лідируючі позиції, так як кожен може зробити вклад у розвиток, створивши свою бібліотеку, яка можливо стане проривною, тому я вважаю що майбутнє є. Яке воно буде, можна спробувати погадати на кофейній гущі, може карти таро. Коли я побачив, що потрібно написати есе про мову Python, я подумав навіщо лізти в дебрі історії створення, але розібравшись, написавши есе, потрібно підмітити, що обов’язково треба знати, адже користуючись вже доволі продуманим продуктом, не розумієш, що то за каша була колись. Тому я дізнався багато цікавого і розумію, що таке мова Python. Ресурси використані для написання https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Python «Пайтон за 7 днів» Ендрю Парк цього есе: