Есе на тему «Python та його місце»
Кожна людина, без виключень, завжди використовує найкраще, тому
популярність мови Python доводить, що це одна з найкращих мов, що була
створена на даний момент часу.
Історія майже кожного проекта – це піт і кров однієї або декількох людей,
які взяли на себе ношу створення чогось з самого нуля, його підтримання та
доведення до ідеалу. Але тут зовсім інший випадок, за рахунок того, що проект
мав відкритий код, тому будь-хто в кого була базова мотивація до роботи і
створення, вкладення якоїсь часточки від себе до ком’юніті. Тому це значно
відрізняє пайтон від будь-якого іншого проекту, саме тому це робить його
настільки корисним і універсальним у використанні.
Філософію мови однозначно закладав реаліст, плейбой, філантроп, Гвідо
ван Россум – краса, простота, легкість читання, немає виключень з правил,
практичність, помилка – повинна бути на виду, не вгадуй, роби тоді коли зручно,
простота реалізації, означає гарну ідею.
На першому етапі створення, в Пайтон було вбудовано базові функції,
виключення, основні типи даних, як списки, строки, також була впроваджена
запозичена модель модулів з Module – 3, яку сам ван Россум називає «одна з
основних одиниць програмування Пайтон». Після релізу Python 1.0 додали
функціональні програмові інструменти, як анонімні функції lambda, фільтри,
функцію map() для роботи з матрицями та інше. Була запущена CP4E (Computer
Programming for Everybody), що запровадила використання базової «літерації»,
такої ж як і в англійській мові, щоб мова програмування стала доступніша для
всіх. У двохтисячному році випустили Python 2.0, в яку додали взаємодії зі
списками, що запозичили з у мов SETL i Haskell, також синтаксис в цій версії був
дуже схожий до Haskell, також додали систему «збору сміття», щоб простіше
звати функції та змінні. У версії 2.2 уніфікували в одну ієрархію, класи і типи, що
зробило Python цілком та повністю об’єктно орієнтовним. У 2008 році був
випущений Python 3.0 або Py3K, що повністю відповідав і продовжував вже
закладену філософію, до того ж додався ще один принцип: «зменшити
дублювання функцій, видаливши старі способи виконання завдань».
На мою думку основне призначення мови Python – це спрощення й
покращення того, що вже є. Об’єктивно оцінити мову я в даний момент не можу
так, як я не працював з більшою частиною бібліотек, які використовуються
абсолютно всюди, але це такий універсальний солдат, якого можна зрозуміти
дуже легко, хоч і спочатку здається, що все доволі заплутано.
Доти доки люди будуть використовувати мови програмування, Python
буде займати лідируючі позиції, так як кожен може зробити вклад у розвиток,
створивши свою бібліотеку, яка можливо стане проривною, тому я вважаю що
майбутнє є. Яке воно буде, можна спробувати погадати на кофейній гущі, може
карти таро.
Коли я побачив, що потрібно написати есе про мову Python, я подумав
навіщо лізти в дебрі історії створення, але розібравшись, написавши есе,
потрібно підмітити, що обов’язково треба знати, адже користуючись вже доволі
продуманим продуктом, не розумієш, що то за каша була колись. Тому я дізнався
багато цікавого і розумію, що таке мова Python.
Ресурси
використані
для
написання
https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Python
«Пайтон за 7 днів» Ендрю Парк
цього
есе: