МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Кафедра кримінально-правових дисциплін Предмет: «Кримінальний процес» Індивідуальна робота Реферат за темою: «Таємниця спілкування.» Студента ІІІ курсу Групи ЮД-944 Данілова Олександра Петровича Дніпро-2022 1. Суть засади про таємне спілкування 2. Форми спілкування 3. Відповідальність за порушення таємниці спілкування 4. Висновок 5. Використана література Суть засади про таємне спілкування Засада таємниці спілкування є формою втілення у кримінально-процесуальне законодавство положень статей 31 Конституції України, а також узгоджується із ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, яка передбачає: 1. Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його життя або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань па його честь і репутацію. 2. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань. Таким чином, право особи на таємницю спілкування тісно зв’язане з правом на невтручання у особисте і сімейне життя. Але не обмежується тільки цим, бо поширюється і на сферу службових, ділових та інших суспільних відносин. Спілкування – це передача інформації від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою технічних засобів. Воно є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (ч.3 ст. 258 КПК). У параграфі 2 «Втручання у приватне спілкування» глави 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії» в ст. 258 зазначено, що ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді, за винятком випадків проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді, передбачених ст. 250 КПК. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому ст. 248-250 КПК, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. У разі постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у втручанні в приватне спілкування нове клопотання може бути подане прокурором, слідчим лише з новими відомостями. Втручання в приватне спілкування є: 1) аудіо-, відеоконтроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем. Мета втручання у спілкування – виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину. Умова його застосування – є неможливість у інший спосіб досягти названої мети. Легітимність втручання – наявність ухвали слідчого судді апеляційного суду. Використовувати інформацію, отриману в результаті втручання у спілкування, можна лише для вирішення завдань кримінального провадження. Відомості (інформація) та її носії, в разі їх невикористання у кримінальному провадженні або які прокурор не визнає необхідними для подальшого розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення (ст.255). Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене. Форми спілкування До основних форм спілкування відносяться: ♦ листування – це обмін будь-якими приватними поштовими відправленнями, тобто листами (звичайні, на замовлення, рекомендовані, цінні), листівками, телеграмами, посилками, бандеролями, іншими поштовими відправленнями, які передаються поштовим зв’язком і в яких міститься певна інформація. Тобто під порушенням таємниці листування розуміють діяння пов’язані з ознайомленням особи, яка не мала на це права, зі змістом чужої кореспонденції шляхом її перлюстрації (таємне розкриття кореспонденції, що пересилається по пошті), ознайомлення зі змістом телеграм, посилок, бандеролей та інших відправлень, або розголошення самого факту листування між певними громадянами чи між певними громадянами і організацією, підприємством чи установою, а також повідомлення працівником пошти сторонній особі певних фактів зі змісту чужої телеграми або передача їй чужого листа для ознайомлення з його змістом; ♦ телефонні розмови – це обмін інформацією голосом у реальному часі, тобто це розмови між особами, які відбуваються за допомогою будь-якого телефонного зв’язку, що здійснюється за допомогою телекомунікаційних мереж (провідних чи електромагнітних систем тощо). Порушення таємниці телефонних розмов – це різного роду незаконні дії, пов’язані з прослуховуванням або перехопленням без відома чи без згоди особи її розмови по телефону, а також розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи змісту та самого факту телефонної розмови (хто, з ким, коли вів телефонну розмову). Однак, прослуховування відкритих телефонних переговорів (при відкритій кабіні телефону-автомату, у службовому приміщенні, при сторонніх особах), тобто коли особа, яка розмовляє по телефону, не робить із цього таємниці, не є кримінальним правопорушенням; ♦ телеграфна кореспонденція – це будь-які повідомлення (телеграми), що передаються за допомогою телеграфу. Порушення таємниці телеграфної кореспонденції – це незаконні дії, пов’язані з перехопленням без відома чи без згоди особи її повідомлення по телеграфу, або ж розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи не лише змісту, а й самого факту телеграфного повідомлення; ♦ інша кореспонденція – це повідомлення громадян, зроблені за допомогою інших, більш сучасних форм зв’язку – по телетайпу, телефаксу, або за допомогою пейджингового зв’язку, електронної пошти (електронні листи та інші повідомлення, які передаються через комп’ютер, інші пристрої), інших телекомунікацій тощо. Порушення таємниці інших повідомлень – це незаконні дії, пов’язані з ознайомленням сторонньої особи з будь-якими повідомленнями, які були передані або передаються засобами зв’язку (технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку), наприклад, незаконне ознайомлення з пейджинговим повідомленням, або незаконне ознайомлення зі змістом електронних листів). Слід мати на увазі, що на суб’єктів, які надають послуги поштового зв’язку, та суб’єктів ринку телекомунікації законом покладено обов’язок зберігання таємниці листування та телефонних розмов. Особа, використовуючи телекомунікативні або поштові послуги, довіряє провайдерам телекомунікації чи операторам поштового зв’язку не самий зміст своїх відправлень або повідомлень, а лише передачу кореспонденції або технічне забезпечення обміном інформацією. Відповідальність за порушення таємниці спілкування Відповідно до статті 163 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням визнається порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер. Склад криміінального правопорушення Об’єкт кримінального правопорушення Безпосереднім об’єктом є конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, яке означає, що ніхто без згоди самого громадянина не має права знайомитись із його листуванням чи розголошувати зміст іншої його кореспонденції. Предмет кримінального правопорушення Предметом є відомості, які містяться в кореспонденції громадян і становлять їх особисту таємницю. Не можуть визнаватись предметом цього правопорушення відомості та повідомлення службового характеру, які становлять зміст службової кореспонденції. Обов’язковими ознаками відомостей і повідомлень (інформації) як предмета кримінального правопорушення є: → характер – вони повинні становити особисту таємницю громадянина, тобто інформацію, яку адресат або джерело інформації не бажають доводити до відома інших осіб; → спосіб передачі – вона передана чи передається засобами зв’язку, або через комп’ютер – електронною поштою. Так, згідно з статтею 306 Цивільного кодексу України листи, телеграми та інші види кореспонденції є власністю адресата. Вони можуть використовуватися, зокрема, шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання потрібна згода цієї особи. До предмета кримінального правопорушення також слід віднести інформацію про сам факт листування чи розмови однієї людини з іншою, інформацію про особу, якій адресований лист (телеграма) чи з якою велися розмови (її адреса, прізвище, ім’я, по батькові тощо), інформацію про дату та час листування чи розмови. Об’єктивна сторона кримінального правопорушення Об’єктивна сторона виражається у вчиненні будь-яких незаконних дій, спрямованих на порушення таємниці кореспонденції, яка передається від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв’язку або через комп’ютер. Порушення таємниці спілкування – це вчинення будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без згоди громадянина або з недотриманням встановленого законом порядку ознайомлення з такими відомостями чи повідомленнями, або їх неправомірному розголошенні. Склад кримінального правопорушення - формальний (вважається закінченим із моменту фактичного незаконного ознайомлення третьої особи, тобто особи, яка була не уповноважена знайомитись, із змістом приватного листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції громадян, що передаються чи були передані засобами зв’язку або через комп’ютер). Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, адже винна особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється із відомостями або повідомленнями громадянина, які передаються засобами зв’язку або через комп’ютер та становлять таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції, однак бажає вчиняти такі дії. Мотиви вчинення злочину можуть бути різними (користь, помста, цікавість тощо) і на його кваліфікацію не впливають. Суб’єкт кримінального правопорушення Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа (досягла 16 років). Кваліфікуючі ознаки порушення таємниці спілкування Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер: повторно; вчинення даних дій щодо державних або громадських діячів; вчинення злочину службовою особою (спеціальний суб'єкт); вчинення злочину із використанням спеціальних засобів для негласного зняття інформації. Під використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, слід розуміти застосування будь-яких приладів, апаратури, технічних засобів, призначених для фіксування, розшифрування запису або відтворення різної інформації. Санкція (покарання) 1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Висновок Підводячи підсумки В силу ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені тільки судом у випадках, передбачених законом. Забезпечення захисту прав і свобод людини означає здійснення процесуальної діяльності в такому порядку, формі і режимі, за яких втручання в гарантовані законом права і свободи людини зовсім не мало б місця, або здійснювалося б лише в передбачених законом випадках, в умовах крайньої необхідності, коли іншими засобами вирішити задачі правосуддя неможливо. Основними формами спілкування є: Листування Телефонні розмови Телеграфна коресподенція Інша коресподенція Санкціями же при порушенні таємного голосування: 1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Використана література 1. Конституція України від 28 червня 1996 року (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23 липня 1996 року, № 30. – Ст.141. 2. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651–17 3. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. / Україна. Закони. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 174 с. 4. Кримінальне процесуальне право України : [навчальний посібник] / За редакцією професорів В. Г. Гончаренка та В. А. Колесника. – К.: Юстиніан, 2019. – 576 с. 5. Кримінальний процес в питаннях і відповідях: Загальна і Особлива частини: навч. посіб. /Л.Д. Удалова, В.В. Рожнова, Д.О. Савицький, О.Ю. Хабло. – 3-тє вид., доповн. і переробл. – К.: Скіф, 2013. – 256 с.
