РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОФОРМЛЕННЯ РОБІТ ТА
ПОРЯДОК ВИКЛАДЕННЯ МАТЕРІАЛУ В РОБОТІ
Обсяг. 30-35 сторінок без списку літератури та додатків.
Роботу оформлюють у стандартному розмірі паперу формату А4 з
врахуванням наступних вимог:
- текстовий редактор Times New Roman, розмір 14,
- інтервал між знаками – звичайний,
- абзацний відступ – 1,25,
- інтервал між рядками – 1,5,
- поля: зліва складають 3 см, справа – 1,5 см, зверху та знизу – 2 см.
Шрифт має бути чітким, щільність тексту однакова.
Відстань між заголовком і текстом становить 1 рядок.
Такі структурні складові роботи як: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ 1, ВИСНОВКИ,
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ не нумеруються,
починаються на новій сторінці, їхні назви розташовуються по центру сторінки
та друкуються великими літерами без крапки у кінці.
Структура. Курсова робота (проект) складається з таких частин:
 вступ; обсяг – 2-3 сторінки
 основна частина;
 висновки; обсяг – 2-3 сторінки
 список використаних джерел;
 додатки.
Вступ – загальною частиною роботи та складається із логічно пов’язаних
елементів:
- актуальність теми дослідження (має відповідати сучасним запитам;
описується загальна ситуація, що склалась в досліджуваній темі, визначаються ,
що виникають у межах досліджуваного напряму, аналізуються їх складові
тощо, Описуються і критично оцінюються вже відомі розв’язання даної
проблеми);
- стан наукової розробки теми (коротко аналізуються основні напрями
наукових досліджень з даної теми, зазначаються прізвища науковців, які
досліджували дану проблематику із виокремленням тих аспектів, які не
отримали достатнього висвітлення в літературі);
– проблемна ситуація, яка є логічним продовженням актуальності теми.
Проблемна ситуація відображає невідповідність, неузгодженість або ж
суперечність між наявним станом об’єкта дослідження в реальній практиці і
бажаним (ідеальним) станом цього ж об’єкту, що ґрунтується на сучасних
теоретичних знаннях і управлінських практиках. Проблемна ситуація
ґрунтується на питаннях і проблемах, описаних в актуальності теми. Чітко
визначена проблемна ситуація допомагає обрати об’єкт і предмет дослідження,
сформувати його мету і завдання;
- об’єкт дослідження (може бути системи, процеси або ж явища);
- предмет дослідження (ті істотні зв’язки, якості та властивості об’єкта,
які досліджуються з визначеною метою; П. є вужчим за об’єкт і є його
досліджуваною частиною; зазвичай П. повторює тему курсової);
- мета дослідження (конкретний образ очікуваного результату, на
досягнення якого спрямована діяльність студента; досягнення мети
визначається через ряд завдань);
- завдання дослідження (змістовна конкретизація мети; кожне завдання
відповідає окремому підрозділу роботи і може стосуватись:
уточнення основних понять, огляду наукових підходів, аналізу
досліджуваних питань в ретроспективі;
обґрунтуванні методологічних підходів, принципів, методів, які можуть
бути застосовані і описані у роботі;
всебічного аналізу практики вирішення проблеми через виявлення
типових труднощів, їх причин, опис передового досвіду,- такий аналіз
сприятиме узагальненню теоретичного бачення теми, обґрунтуванню сутності,
змісту і форм;
розробки і обґрунтування пропозицій/ рекомендацій/ шляхів оптимізації
щодо використання практичних результатів, формування та обґрунтування
програм/ моделей/ проектів та їх впровадження);
–
гіпотези дослідження, що є певними припущеннями, авторським
баченням розв’язання проблемної ситуації роботи, що формується на основі
ряду чинників. Гіпотези, які висуваються у курсових роботах можуть бути:
1)
описові – що передбачають існування якого-небудь явища, зазначеного у
проблемній ситуації, описують його причини і можливі наслідки;
2)
пояснювальні – в яких дається тлумачення можливих наслідків з певних
причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки
обов’язково наступають для вирішення проблеми;
3)
описово-пояснювальні – як комбінація гіпотез першого і другого типу.
Описовий тип гіпотез у меншій мірі дає можливість передбачення, а
пояснювальний – не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною
властивістю. Тому пояснювальний тип гіпотез частіше використовуються в
дослідженнях, оскільки вони виводять студента на припущення існування
певних зв’язків між явищами, чинниками та умовами. Гіпотези дослідження
мають бути конкретними, відповідати меті роботи і описувати об’єкт
дослідження.
Курсова робота повинна містити одну основну гіпотезу, що висувається в
масштабах поставленої мети роботи і 2-3 допоміжні гіпотези, що ставляться в
межах дослідницьких завдань;
2
- структура роботи (кількість розділів, кількість позицій у списку літератури,
наявність додатків, загальний об’єм у сторінках).
Основна частина складається з: розділів і підрозділів, висновків до
розділів, які повинні узагальнювати наведений у розділі матеріал. Кожен розділ
починається з нової сторінки. Текстові частини підрозділів відокремлюються
двома пустими рядками.
Розділ 1
присвячений
формуванню
теоретико-методологічного
фундаменту дослідження. В його рамках можуть бути виконані такі завдання:
1. уточнення змісту основних понять дослідження, при аналізі яких
необхідно уникати простого їх перерахування, як у підручниках, словниках –
слід дотримуватись критичного аналізу різних дефініцій, категорій, концептів,
термінів, їх групування за певними ознаками, виділення недоліків визначень,
які аналізуються, що дозволить, в кінцевому рахунку, обґрунтувати власну
дефініцію або ж обрати із запропонованих іншими авторами;
2 оцінка сучасного стану опрацювання обраної проблематики на основі
вивчення:
a)
історії розвитку теми (історичний аналіз об’єкту дослідження), тобто
як в історії людства розвивалася дана тема (наприклад: історичний аналіз
адміністративних служб);
b)
закордонний досвід об’єкту дослідження, тобто аналіз вже існуючого
досвіду створення, діяльності і розвитку об’єкту дослідження, опис
закордонних практик побудови об’єкту дослідження;
c)
історії дослідження проблеми, тобто як у науці досліджувалася ця
проблема (наприклад: історія дослідження мотивації персоналу);
d)
специфіки наукових підходів до її пояснення (наукові підходи до
дослідження проблеми. Це можуть бути наукові підходи, що вже сформовані у
науковій літературі, або ж студент може самостійно згрупувати у певні наукові
підходи погляди та концепції різних авторів з виокремленням специфіки таких
підходів, описом напрямів і питань, які ними досліджуються, та виявленням
недоліків і “білих плям” у їх доробках;
e)
аналіз нормативно-правової бази теми дослідження, тобто якими
нормативно-правовими документами регламентується створення і діяльність
об’єкту дослідження;
3
3
обґрунтування методологічних підходів, принципів і методів, за
допомогою яких буде здійснено дослідження.
Можливі різні варіанти побудови першого розділу:
Варіант А – якщо робота передбачає впровадження якогось нового
неприйнятого в науці терміну або формування нового інтегрованого концепту
дослідження
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
ОБ’ЄКТУ/ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Обґрунтування основних понять об’єкту/предмету дослідження
1.2. Історія дослідження об’єкту/предмету дослідження
АБО
Спеціально-наукові підходи до вивчення об’єкту/предмету
дослідження
АБО
Історичний аналіз об’єкту/предмету дослідження
АБО
Закордонний досвід об’єкту/предмету дослідження
АБО
Нормативно-правова об’єкту/предмету дослідження
1.3. Підходи, принципи і методи дослідження об’єкту/предмету
дослідження
Рис. 1. Схема структуризації першого розділу (варіант А)
Варіант Б - якщо оперується прийнятими в науці поняттями, доцільно
розпочати перший розділ одразу з аналізу стану опрацювання проблеми
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ об’єкту/предмету
дослідження
1.1. Стан наукової розробки об’єкту/предмету дослідження
АБО
Історичний аналіз об’єкту/предмету дослідження
АБО
Спеціально-наукові підходи об’єкту/предмету дослідження
АБО
Закордонний досвід об’єкту/предмету дослідження
АБО
Нормативно-правова база об’єкту/предмету дослідження
1.2. Підходи, принципи і методи дослідження об’єкту/предмету дослідження
1.3. Уточнення основних понять
Рис. 2. Схема структуризації першого розділу (варіант Б)
4
Розділ 2 презентує авторський проєкт, модель, систему, програму,
конструкт тощо предмету дослідження.
Головні вимоги до нього – логічно обґрунтоване цілісне бачення
предмету дослідження, реалізоване у вигляді проєкту, моделі, системи,
програми, конструкту тощо, складові якого відповідатимуть окремим
взаємопов’язаним підрозділам:
Підрозділ 2.1. передбачає загальний аналіз (характеристику) предмету
дослідження, у якому описуються складові предмету дослідження.
Підрозділ 2.2. передбачає обґрунтування та опис критеріїв моделювання,
проєктування, конструювання тощо предмету дослідження. Обрані критерії
мають відтворювати усі сторони предмету дослідження.
Підрозділ 2.3. має презентувати розроблену авторську модель, проєкт,
систему, програму, конструкт тощо предмету дослідження. У тексті підрозділу
робиться опис такого конструкту, а сам проєкт, модель, систему, програму
подає у додатках.
Приклад формулювання підрозділів розділу 2.
РОЗДІЛ 2 ПРОЄКТ (МОДЕЛЬ, ПРОГРАМА, СИСТЕМА…) ПРЕДМЕТУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика предмету дослідження
2.2. Критерії моделювання (проєктування, конструювання, програмування,
створення системи ….) предмету дослідження
2.3. Модель (проєкт, система, програма ….) предмету дослідження
Рис.3. Приклад структури другого розділу
Розділ 3. Присвячений перевірці створеної моделі, проєкту, програми,
системи тощо, розробленої у п. 2.3, на базі конкретної організації,
підприємства, установи, а також розрахункам ефективності. Іншими словами –
діяльність конкретної організації аналізується (описується) з позиції
відповідності (наявності ознак) запропонованої у п.2.3 моделі (проєкту,
системи, програми).
РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1. Аналіз моделі (проекту, системи, програми ….) предмету дослідження
на прикладі конкретної організації, установи, підприємства
3.2. Оцінка ефективності моделі (проекту, системи, програми ….) предмету
дослідження
Рис. 4. Приклад структури третього розділу
5
Висновки до роботи є її логічним завершенням. Подаються у вигляді окремих
положень і рекомендацій. Обов’язковою умовою висновків є їх узгодженість із
завданнями дослідження, визначеними у Вступі.
Оформлення посилань та плагіат.
Наведені цитати потрібно оформлювати відповідно до правил цитування,
використовуючи «». При непрямому цитуванні (переказ, виклад думок автора
своїми словами) лапки не використовуються. Далі у квадратних дужках
зазначається порядковий номер джерела зі списку літератури та сторінка,
наприклад: [8, с. 20] або при посиланні на кілька публікацій [1; 4; 7]
Відсоток збігів/запозичень з іншими текстами, що перевіряється через
антиплагіатну систему, не повинен перевищувати 25% на всю тестову частину
роботи.
Оформлення списку літератури. Розміщення у абетковому порядку за
прізвищами або заголовками, суцільною нумерацією. Спочатку подаються
джерела кирилицею, далі – латиницею (англомовні, німецькомовні… іноземні)
та інтернет ресурси.
Приблизні обсяги окремих складових роботи: вступ, висновки загальні – 2-3
сторінки, розділи мають бути пропорційними. Кількість використаних джерел,
на які студент дає посилання від 20 одиниць.
Додатки у курсовій роботі подаються після списку використаних джерел,
як окрема складова роботи. У додатки можна винести таблиці, схеми, діаграми,
які займають більше 1 сторінки, програми та методики емпіричних досліджень,
розрахунки, технологічні карти тощо. У додатки також виносяться програми,
моделі, кодекси, проєкти та інші оформлені у відповідний документ результати.
Черговість додатків формується по мірі згадування їх у тексті роботи.
6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
Навчально-науковий інститут публічного управління та
адміністрування
Кафедра менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності
На правах рукопису
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
ЖИРНИМ ПИШЕТЬСЯ НАЗВА
Виконав / Виконала: студент / студентка ІV курсу
спеціальності 028 «Менеджмент
соціокультурної діяльності», _???__ групи
ПІБ жирно
Науковий керівник:
старший викладач
Мирошниченко С.А.
Національна шкала _
_
Кількість балів: ____Оцінка: ECTS ___
КИЇВ – 2023
7
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………..
3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
ОБ’ЄКТУ/ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ …………………………...
?
1.1. Історичний аналіз об’єкту/предмету дослідження………………
?
1.2. Підходи, принципи і методи дослідження об’єкту/предмету
дослідження …………………………………………………………...
??
1.3. Уточнення основних понять……………………………………..
??
Висновки до розділу 1 …………………………………………………
??
РОЗДІЛ 2 ПРОЄКТ (МОДЕЛЬ, ПРОГРАМА, СИСТЕМА…)
ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ……….………………………………...
??
2.1. Загальна характеристика предмету дослідження………………...
??
2.2. Критерії моделювання (проєктування, конструювання,
програмування, створення системи ….) предмету дослідження…….
??
2.3. Модель (проєкт, система, програма ….) предмету дослідження
??
Висновки до розділу 2 …………………………………………………
??
РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
??
3.1. Аналіз моделі (проекту, системи, програми ….) предмету
дослідження на прикладі конкретної організації, установи,
підприємства…………………………………………………………...
??
3.2.Оцінка ефективності моделі (проекту, системи, програми ….)
предмету дослідження…………………………………………………
??
ВИСНОВКИ …………………………………………………………….
??
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ..……….
31
ДОДАТКИ………………………………………………………………... ??
8
РОЗДІЛ 1
НАЗВА РОЗДІЛУ
1.1. Назва підрозділу
Текст текст текст текст текст
Текст текст текст текст текст
1.2. Назва підрозділу
Текст текст текст текст текст
Текст текст текст текст текст
1.3. Назва підрозділу
Текст текст текст текст текст
Текст текст текст текст текст
Висновки до розділу 1
Текст текст текст текст текст
9
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Григорук, А. Що зробило YouTube головним відеохостингом у світі.
Bailik Media. [Електронний ресурс]. URL: https://bazilik.media/shcho-zrobyloyoutube-holovnym-videokhostynhom-u-sviti-lektsiia-anastasii-hryhoruk/
2. Лук’янець, Т.І. Маркетингова політика комунікацій. Київ: КНЕУ,
524 с.
2003.
[Електронний
ресурс]
URL:
http://ubooks.com.ua/books/000164/inx.php
3. Меленчук, Ю. Медіа-план як складовий елемент маркетингового
плану. Галицький економічний вісник. 2013. №4(43). с.251-255.
4. Менеджмент:
теорія
і
практика.
Навчальний
посібник
/ А.А. Мазаракі, Г.Є. Мошек, Л.Л. Гомба, І.К. Погодаєв, Ю.В. Поканевич,
Н.В. Семенчук.
K.: Атіка,
2007.
564 с.
[Електронний
ресурс].
URL:
https://bookland.com/download/o/os/osnovi_menedzhmentu/sample.pdf
5. About
Public
Relations
[Електронний
ресурс].
URL:
http://apps.prsa.org/AboutPRSA/publicrelationsdefined/
6. Improve podcast. 9 Powerful Benefits of a Podcast. Why Your Business
Needs It? (9 потужних переваг подкасту. Чому це потрібно вашому бізнесу?).
[Електронний ресурс]. URL: https://improvepodcast.com/benefits-of-a-podcast/
7. Перевощиков, К., Маркова, М. «Націоналісти» в лікарнях, «Кракен»
та комарі-вбивці з лабораторій Пентагону: огляд наративів російської
пропаганди про охорону здоров’я. DM. Media Sapiens: [сайт]. 27.07.2022.
URL:
https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/29926/2022-07-27-
natsionalisty-v-likarnyakh-kraken-ta-komari-vbyvtsi-z-laboratoriy-pentagonuoglyad-naratyviv-rosiyskoi-propagandy-pro-okhoronu-zdorovya/
10