1
Культурний Процес в Україні (1964-1985 рр.)


















I. Вступ
Зазначення панування тоталітарного режиму та його вплив на українську
культуру
Акцент на період з 1964 по 1985 роки як час істотних трансформацій у
суспільно-культурній сфері
II. Політичні зміни та ключові події
Призначення Леоніда Брежнєва та його вплив на стабільність та
тоталітарні практики
Значущі історичні події в період з 1964 по 1985 роки
III. Ідеологічний тиск та культурна самобутність
"Хрущовська відлига" та невелике послаблення цензури
Обмеження культурної самобутності через цензуру та ідеологічний тиск
IV. Формування національної ідентичності
Роль літератури та мистецтва у відзначенні історії, культурних традицій та
мови
Культурна реакція на спроби знищити українську ідентичність
V. Література та мистецтво як вираження ідей та протесту
Важливі твори та їх вплив на глибоке розуміння ідентичності та
самосвідомості
Роль творчих особистостей у супротиві тоталітарному режиму
VI. Освіта та наука як інструменти опору
Вплив тоталітарного режиму на освіту та науку
Роль вчених та освітян у збереженні знань та розвитку
VII. Музика та кіно як ареали вираження творчих ідей
Роль композиторів та режисерів у відображенні соціальних та
філософських реалій
Збереження національної культури через труднощі та обмеження
VIII. Міжнародна взаємодія та вплив інших культур
Роль зовнішніх факторів та взаємодії з іншими країнами у розвитку
культури
Збагачення власної культурної спадщини через міжнародні контакти
IX. Заключення
Загальна характеристика періоду з 1964 по 1985 роки
Залишений слід в історії та культурі України, що продовжує впливати на
сучасність
2
В умовах панування тоталітарного режиму українській культурі випало
самоздійснюватися під пріоритетним впливом не стільки науки, скільки
політики, що творилася за вказівками «керівної і спрямовуючої». Така політика
завдала як життю народу, так і його культуротво-ренню свої далеко не
оптимальні ритми
У період з 1964 по 1985 роки історія України насичувалася важливими та
переломними подіями, які визначали соціально -культурну та політичну картину
країни. Цей період був відзначений призначенням Леоніда Брежнєва на посаду
Генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу, що визначило
епоху стабільності, але одночасно супроводжувалося збереженням тоталітарних
практик. У контексті цього періоду відбулися значущі зміни, що суттєво
вплинули на розвиток культури в Україні, формування національної
самосвідомості та взаємодію з тоталітарним режимом.
Однією із ключових подій в цей період було призначення Леоніда Брежнєва
на посаду Генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу.
Його лідерство стало періодом стабільності, проте водночас із збереженням
деяких тоталітарних практик.
"Хрущовська відлига" визначала попередні роки, і хоча під Брежнєвим
ідеологічний тиск ставав менш виразним, культурна самобутність все ще
зазнавала обмежень. Однак, завдяки невеликому послабленню цензури, творчі
особистості мали більше можливостей висловлювати свої ідеї та висвітлювати
актуальні проблеми у суспільстві.
Ще однією визначальною рисою цього періоду стало формування
української національної ідентичності. Зростання інтересу до історії, культурних
традицій та мови відобразилося в літературі та мистецтві. Такі твори, як "Захар
Беркут" Івана Огієнка чи поезія Тараса Шевченка, служили не лише як вияв
патріотизму, а й як культурна реакція на зусилля влади знищити українську
ідентичність.
Проте, величезний резонанс у культурному просторі мав не лише
позитивний, але й трагічний бік. Влада, у своєму бажанні підтримати ідеологію,
призводила до цензури та переслідування культурних діячів, які виступали проти
системи. Це стало особливо активним, коли заступивши на посаду Генерального
секретаря, Леонід Брежнєв знову піддавав опозиціонерів репресіям.
Важливою частиною цього періоду було формування дисидентського руху.
Творчість письменників, таких як Василь Стус чи Іван Дзюба, а також
активізація правозахисних організацій, свідчили про розкол у суспільстві та
боротьбу за права та свободи особистості.
3
Також важливим аспектом культурного процесу в цей період стала
література та мистецтво, які відігравали визначальну роль у формуванні
глибокого розуміння ідентичності та самосвідомості українців.
Літературна сцена в Україні в цей час народжувала великих митців, які відкривали нові грані та можливості для розвитку культури. Такі твори, як "Сповідь молодшого брата" Юрія Яновського чи "Музика землі" Олеся Гончара, стали важливими моментами в українській літературі. Їх автори висвітлювали найглибші питання життя, взаємовідносин людини та влади, виявляли турботу про
майбутнє своєї країни.
Мистецтво також відігравало ключову роль у культурному відродженні.
Живопис, скульптура, театр і кіно використовувалися як засіб висловлення протесту, а також як канали для передачі ідей та цінностей. Імена таких митців, як
Тарас Шевченко, Іван Марчук, Марія Приймаченко, стали символами силі індивідуальної та колективної волями.
У цей період українська культура також зазнала впливу заходів
соціалістичного реалізму, який намагався приручити творчість під вимоги
ідеології. Але ті самі обмеження також призвели до зростання опозиційної
культури, що виростала із непокорою до цензури та обмежень свободи
висловлення.
Зазначу також, що культурний процес у цей період в Україні був не тільки
внутрішньою справою, а й частиною світового контексту. Літературні та художні
течії, які формувалися в Україні, взаємодіяли з світовими культурними рухами,
вносячи важливий внесок у світову культурну спадщину.
Культурний процес в Україні протягом 1964-1985 років став періодом
інтенсивних змін та викликів, що стосувалися всіх сфер суспільства. У своїх
найтемніших періодах культурна сцена в Україні функціонувала як простір
опору і вираження свободи в тоталітарному суспільстві.
Література відігравала ключову роль у вирішенні актуальних проблем та
висловленні думок, які не могли бути висловлені відкрито в інших сферах життя.
Твори великих письменників, таких як Василь Симоненко, Юрій Іздрик, Олесь
Гончар, були не лише літературними шедеврами, а й важливими актами
суспільного протесту та підтримки національного духу.
Мистецтво, в свою чергу, виступало як форма вираження ідеалів
індивідуальної та колективної свободи. Твори талановитих художників та
скульпторів створювали мости між минулим та майбутнім, надихаючи глядачів
долати труднощі та відстоювати свої права.
Слід відзначити, що в контексті суспільних перетворень культура виступала
як механізм об'єднання. Літературні обговорення, вистави, художні виставки —
4
усі ці події об'єднували людей, надихаючи до спільних дій у боротьбі за свободу
та справедливість.
Необхідно також враховувати вплив зовнішніх факторів на культурний
процес в Україні. Зокрема, розвиток світових культурних рухів, вільних від
ідеологічних обмежень, надавав нові ідеї та перспективи для українських
творців.
У світлі всіх цих аспектів важливо визнати, що культурний процес у цей
період був складним, але й надзвичайно значущим для формування
національного характеру та самосвідомості. Це був час, коли суспільство та
творчі особистості вирушали в невідому, але захопливу подорож у пошуках
істини, свободи та гідності. Культурний процес цього періоду залишив
невід'ємний слід у вигляді непересічної творчості, що продовжує надихати та
підносити нове покоління українців.
У рамках подальшого аналізу культурного процесу в Україні протягом
1964-1985 років важливо звернутися до впливу подій того часу на суспільство та,
зокрема, на розвиток освіти та науки. Політичні зміни, що відбувалися, впливали
на підходи до освіти, викладання та наукові дослідження.
Справедливо відзначити, що в умовах тоталітарного режиму освіта та наука
ставали об'єктом політичного втручання. Однак, навіть в цих умовах, талановиті
вчені та освітяни знаходили способи обходження цензурних обмежень та
продовжували розвивати науку та освіту. Це стало одним із ключових елементів
опору тоталітарному режиму, адже знання та освіта завжди були інструментами
формування критичного мислення та самосвідомості.
Зміни в суспільстві також відбивалися в музиці та кіно, що стали важливими
ареалами вираження творчих ідей. Видатні композитори та режисери, такі як
Микола Лисенко та Сергій Параджанов, створювали твори, які відображали
глибокі філософські та соціальні реалії свого часу.
Незважаючи на труднощі та обмеження, національна культура зберігала
свою непересічність та унікальність. Інтелектуали робили акцент на збереження
традицій, мови та обрядовості, створюючи тим самим плацдарм для подальших
культурних досягнень.
Не менш важливим аспектом культурного процес, у час застою була
взаємодія з іншими країнами та культурами. Зокрема, спілкування з
інтелектуалами та творцями із-за кордону надавало українцям можливість
вивчати нові течії, ідеї та техніки, що сприяло розширенню горизонтів і
збагаченню власної культурної спадщини.
У висновку слід відзначити, що період з 1964 по 1985 роки в історії України
був часом значущих трансформацій у соціокультурній сфері, які були визначені
рядом ключових подій та політичних змін. Найбільшою з них було призначення
5
Леоніда Брежнєва на посаду Генерального секретаря Комуністичної партії
Радянського Союзу.
Період "Хрущовської відлиги" передував цьому періоду і визначав
соціокультурну атмосферу, але під керівництвом Брежнєва ідеологічний тиск
зменшився, що відкрило невеличкі можливості для творчих особистостей
висловлювати свої ідеї та аналізувати актуальні проблеми суспільства.
Зменшення ідеологічного тиску було, однак, взято за компроміс з
обмеженням культурної самобутності через цензуру. Тривала боротьба за
свободу творчості та висловлення поглядів, що не завжди влаштовувала влада,
призводила до конфліктів та переслідувань.
Важливим аспектом було формування української національної
ідентичності, що відбивалося в літературі та мистецтві. Твори, які підкреслювали
історію, культурні традиції та мову, слугували не лише виявом патріотизму, а й
як культурна реакція на спроби знищити українську ідентичність.
З усією своєю суперечливістю, цей період став етапом інтенсивної
культурно-політичної діяльності, що визначив формування та зміцнення різних
аспектів національної свідомості українського народу.
6
Список використаних джерел

https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10305/
Список літератури з сайту:
1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. — К., 1998.
2. Высшее образование в Украинской ССР. — К., 1983.
3. Говдя П. Українське мистецтво другої половини XIX — початку XX ст. — К., 1964.
4. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. Т. 1 // Прапор. — 1990. — № 11-12; Березіль. — 1991. — № 1, 3.
5. Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2 т. — К., 1992.
6. Затенапький Я. П. Українське мистецтво першої половини XIX — початку XX ст. — К., 1964.
7. Історія Академії наук Української РСР. — К., 1982.
8. Історія культури України / В. А. Бокань та ін. — К., 1993. — Ч. І; 1994. — Ч. II.
9. Історія України. — Львів, 1996.
10. Історія України. Нове бачення: В 2 т. — К., 1996.
11. Історія української літератури: У 2 т. — К., 1988.
12. Історія українського мистецтва. — К., 1966—1970.
13. Історія українського мистецтва: В 6 т. — К., 1964—1968.
14. Крип'якевич І. Історя України. — Львів, 1992.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B
0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0
%BA%D0%B8_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0
%B8
Список літератури з сайту:
1. Дерев'янко О.П.,Шабельникова Н.А. Історія Росії із найдавніших часів остаточно XX століття: Навчальний
посібник. М.: Право і закон, 2001. – 800 c.
2. Історія Комсомольця та культура батьківщини: Навчальний посібник для вузів. 9-те вид. перероб. і доп. / Під ред.
В.В.Гуляевой. – М.: Академічний проект; Трикста, 2005. – 752 c. – («>Gaudemaus»)
3. Історія російської культури IX – XX століть: навчальних посібників/ Л. В. Кошман (та інших.) – М.:КДУ, 2006. – 490
c.
4. Федоров В.А. Історія Росії XIX - начала сучасності, 2004.
5. Цимбаев Н.І. Історія Росії XIX – XX ст., 2004.

https://buklib.net/books/28940/
Списку використаної літератури не має

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-z-istori-ukra-ni-v-11-klasi-kultura-ukra-ni-ser-60--ser-80-h-rr-xxst-111604.html
Списку використаної літератури не має

https://pidru4niki.com/1594102455122/kulturologiya/ukrayinska_kultura_kintsya_30-90-h_rokiv
Списку використаної літератури не має