МІНІСТКРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА ІМ. О. М. БЕКЕТОВА
Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
«Техніко-економічне обґрунтування технологічних рішень в
нафтогазовій галузі»
Харків
2020
1 Методичні рекомендації до виконання
Розрахунок
техніко-економічних
показників
і
економічної
ефективності технологічного рішення базується на основних підходах
проектного та інвестиційного аналізу.
Виконання розрахункової роботи включає наступні етапи:
1. оцінювання вартості необхідних капітальних вкладень для реалізації
рішення;
2. оцінювання витрат на утримання та експлуатацію об’єкту;
3. оцінювання
техніко-економічних
показників,
які
визначають
можливі шляхи економії (скорочення витрат);
4. оцінювання ефективності реалізації рішення, що пропонується.
Методика розрахунку
1. Необхідні капітальні вкладення можливо розрахувати:
 шляхом складання кошторису технологічним рішенням, що
пропонується;
 у разі ускладнення складання кошторису, шляхом врахування
основних витрат, які виникають при реалізації.
До таких витрат включаємо:
1. вартість обладнання;
2. вартість додаткового обладнання (або за проектом, або у відсотковому
відношенні до вартості основного обладнання);
3. вартість виконання робіт (монтаж обладнання, демонтаж застарілого
обладнання тощо). У разі відсутності даних приймаємо 14-20 % від
вартості обладнання;
4. оплата праці працівників, що задіяні у виконанні робіт;
5. витрати на транспортування (у разі відсутності даних приймаємо 5-7 %
від вартості обладнання);
6. складські витрати у разі відсутності даних приймаємо 0,5-2 % від
вартості обладнання);
7. інші додаткові витрати (у разі відсутності даних приймаємо 10 % від
вартості обладнання).
Техніко-економічні показники, які визначають можливі шляхи економії
(скорочення
витрат)
зумовлюється
технологічними
і
технічними
особливостями рішення, що пропонуються. Такими показниками, наприклад,
можуть виступати скорочення споживання електроенергії або інших
енергоресурсів,
скорочення
споживання
певних
енергоресурсів
при
впровадження, зниження витрат на технічне обслуговування та поточні
ремонти тощо.
Економія у натуральному та вартісному виразі складається із різниці
між витратами на енергоресурси до впровадження рішення і після його
реалізації.
Вартість, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість
основних засобів (будь-якого обладнання, машин, приладів, тощо), зменшена
на ліквідаційну вартість.
Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартістю інших активів, яку
підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів
після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат,
пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Строк корисного використання – це очікуваний період часу, протягом
якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх
використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством
обсяг продукції (робіт, послуг).
Ліквідаційну вартість і строк корисного використання підприємство
встановлює самостійно та фіксує в наказі по підприємству при визнанні
об’єкта основних засобів активом.
Якщо строк корисного використання в технічних характеристиках не
визначено, можливо скористатися даними, що представлені у табл. 1
(прийняти
за
відповідною
групою
мінімальний
строк
корисного
використання, який встановлено у Податковому Кодекс: і України).
Таблиця 1 – Мінімальні строки амортизації ОЗ та інших необоротних
матеріальних активів
Номер
групи
Об’єкти ОЗ
1
2
Земельні ділянки
Капітальні витрати на поліпшення земель, не
пов’язані з будівництвом
Будівлі
Споруди
Передавальні пристрої
Машини та обладнання
з них: електронно-обчислювальні машини,
інші машини для автоматичного оброблення
інформації,
пов’язані
з
ними засоби
зчитування або друку інформації, пов’язані з
ними комп’ютерні програми (крім програм,
витрати на придбання яких визнаються роялті,
та/або
програм,
що
визнаються
нематеріальним активом), інші інформаційні
системи, комутатори, маршрутизатори, модулі,
модеми, джерела безперебійного живлення і
засоби їх підключення до телекомунікаційних
мереж, телефони (у тому числі стільникові),
мікрофони і рації, вартість яких перевищує
2500 гривень*
Транспортні засоби
Інструменти, прилади, інвентар, меблі
Тварини
Багаторічні насадження
Інші основні засоби
Бібліотечні фонди, збереження Національного
архівного фонду
Малоцінні необоротні матеріальні активи
Тимчасові (нетитульні) споруди
Природні ресурси
Інвентарна тара
Предмети прокату
Довгострокові біологічні активи
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
Мінімально
допустимі строки
корисного
використання, років
15
20
15
10
5
2
5
4
6
10
12
5
6
5
7
Амортизація нараховується рівномірним методом
(1)
де
ПС – повна вартість активу;
ЛС – ліквідаційна вартість активу;
n – термін експлуатації активу.
До основних показників, що характеризують ефективність реалізації
технологічного рішення, відносяться чиста теперішня вартість, термін
окупності інвестицій, дисконтований термін окупності, індекс прибутковості,
внутрішня норма рентабельності.
Чиста теперішня вартість – Net Present Value (NPV) – це найвідоміший і
найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви:
чиста наведена вартість, чиста наведена цінність, дисконтовані чисті вигоди.
Чиста приведена вартість – це різниця між сумою теперішніх вартостей
грошових потоків від інвестицій в кожен період часу і теперішньою вартістю
самих інвестицій.
Дисконтування – процес розрахунку теперішньої вартості грошових
сум, які відносяться до майбутніх періодів часу.
Розрахунок теперішньої вартості проводиться за наступною формулою.
(2)
Де
PV – теперішня вартість;
FV – майбутня вартість;
r – відсоткова ставка, виражена в коефіцієнтній формі;
n – кількість періодів, на які здійснюються інвестиції.
За
ставку
дисконтування
приймаємо
відсоткову
ставку
довгостроковими депозитами банку із урахуванням інфляційної премії
за
Інфляційна премія (IP) – надбавка до ставки прибутковості, яку
спрямовано на нівелювання дії інфляції на дохід інвестора.
Інфляційну премію можна представити таким чином.
(3)
де IP – інфляційна премія, яку виражено в коефіцієнтній формі;
rp – реальна відсоткова ставка, яку виражено в коефіцієнтній формі;
τ – темп інфляції в економіці у коефіцієнтній формі.
Для розрахунку ставки дисконтування:
1. визначаємо
відсоткові
ставки
по
довгостроковим
депозитам
юридичних осібпровідних фінансових установ України (тричотири);
2. визначаємо
середню
відсоткову
ставку
по
досгостроковим
депозитам юридичних осіб;
3. визначаємо середній рівень інфляції за даними Державної служби
статистики України (за попередній період або прогнозну на
наступний період);
4. розрахувуємо інфляційну премію (формула 3);
5. до ставки прибутковості, яка запропонована для даного рішення,
враховуємо розраховану інфляційну премію.
Чиста приведена вартість (Net Present Value, NPV) – показник, який
відображає приріст вартості у результаті реалізації рішення, оскільки він
розраховується як різниця між сумою грошових притоків у наслідок
реалізації,
які
приведені
до
їх
теперішньої
вартості,
і
сумою
продисконтованих витрат, які необхідні для здійснення.
Рішення вважається ефективним, якщо NPV більше нуля. Якщо
порівнюються декілька альтернативних рішень, то за більш ефективний
вважається те, чиста приведена вартість якого більша.
Якщо передбачені крупні первинні інвестиції, то розрахунок NPV
можливо здійснювати за наступною формулою.
(4)
де
I0 – первинні інвестиції;
CFt – грошовий потік у рік t;
r – ставка дисконтування проекту;
n –тривалість проекту .
Індекс прибутковості – Profitability Index (PI) є відношенням суми
наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій.
Даний показник, який показує міру збільшення вартості у розрахунку на 1
вартісну одиницю інвестицій.
Індекс
прибутковості
розраховується
як
співвідношення
суми
продисконтованих грошових потоків проекту до первинних інвестицій.
(5)
Де
I0 – первинні інвестиції;
CFt – грошовий потік у рік t;
r – ставка дисконтування проекту;
n – тривалість проекту.
Індекс прибутковості не тільки дозволяє робити висновок про
ефективність рішення, але і дозволяє порівнювати проекти між собою.
Технологічне рішення вважається за ефективне, якщо індекс прибутковості
більше одиниці. При цьому за більш рентабельний вважається те, у якого
значення коефіцієнту рентабельності більше.
Термін окупності проекту – Payback Period (PBP) показник, який
визначає кількість років, потрібно для відшкодування капітальних витрат
проекту з чистих сумарних доходів проекту.
Дисконтований період окупності інвестицій (DPP) – кількість років,
через які сума продисконтованих грошових потоків перевищить початкові
інвестиції.
Дисконтований період окупності завжди більше періоду окупності.
Критерій прямо пов’язаний з відшкодуванням капітальних витрат у
найкоротший період часу і не сприяє рішенням, які дають великі вигоди
лише згодом. Він не може слугувати за міру прибутковості, оскільки грошові
потоки після терміну окупності не враховують.
2. Завдання для розрахунку
З метою оновлення і модернізації основних засобів планується
придбання бурових насосів марки НБ-32 або НБ -50 (на заміну обладнання,
яке знаходиться в експлуатації з 1998 року).
Ціна на насоси, кількість, вартість реалізації старого обладнання
(металобрухт), а також розрахована ліквідаційна вартість представлена у
табл. 2.1.
Відпускна ціна заводу виробника складає (на момент придбання):
 насосу марки НБ-32 – 140 800 грн;
 марки НБ-50 – 152 600 грн.
До вартості обладнання також включаємо:
1. вартість виконання робіт (монтаж обладнання, демонтаж застарілого
обладнання тощо).
Приймаємо 12-16 % від вартості обладнання;
2. витрати на транспортування (у разі відсутності даних приймаємо 5-7 %
від вартості обладнання);
3. складські витрати у разі відсутності даних приймаємо 0,5-2 % від
вартості обладнання;
4. інші додаткові витрати (приймаємо 10 % від вартості обладнання).
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку
Варіант
Марка
НБ-32
НБ-50
НБ-50
НБ-32
НБ-32
НБ-50
НБ-50
НБ-32
НБ-50
НБ-32
1
2
3
4
5
6
7
8
9
0
Кількість, шт
Ліквідаційна
вартість, яка
планується ,
грн
2
3
2
3
3
3
3
2
2
3
28000
29000
24000
22000
28000
32000
30000
21000
32000
24000
Реалізаційна
вартість
старого
обладнання,
грн
21000
20600
22400
21500
24800
22500
21800
20400
20800
22800
Термін корисного використання приймаємо відповідно до Податкового
Кодексу України
мінімально може бути 5 років. Термін корисного
використання студент може встановити самостійно в межах 5-12 років.
Експлуатація нового обладнання надає можливість:
1. знизити витрати на поточні ремонти (табл. 2.2);
2. скоротити витрати паливно-мастильних матеріалів у розмірі 42 000
грн на рік в перші три роки експлуатації і 38000 грн (протягом
терміну експлуатації, що залишився);
3. скоротити витрати на оплату праці працівників, що зайняті на
обслуговуванні на рік протягом всього терміну експлуатації (табл.
2.2).
Водночас, на підприємстві зростають додаткові витрати в обсязі 76700
грн на рік протягом перших трьох років, 79400 грн – на четвертий рік і 80200
грн - протягом терміну експлуатації, що залишився
Ставка податку на прибуток становить 18 %
Таблиця 2.2 – Витрати на поточні ремонти
Варіант
Щорічні витрати на
поточні ремонти, грн
1
2
3
4
5
6
7
8
9
0
54000
60000
54000
60000
54000
62000
60000
54000
54000
62000
Скорочення витрати на
оплату праці працівників,
грн
116000
120000
119000
116400
115000
121000
120800
116200
118600
114000
3 Приклад розрахунку
Обґрунтування доцільності рішення щодо заміни обладнання.
Планується придбання 3 насосів марки НБ-32, вартість одного насосу
складає 140 800 грн.
Ліквідаційна вартість одного насосу 24500 грн.
Ціна реалізації старого обладнання становить 26800 грн.
Термін корисного використання приймаємо 7 років (мінімальний 5
років).
До вартості обладнання також включаємо:
5. вартість виконання робіт (монтаж обладнання, демонтаж застарілого
обладнання тощо).
Приймаємо 12 % від вартості обладнання;
6. витрати на транспортування (приймаємо 5 % від вартості обладнання);
7. складські витрати у разі відсутності даних приймаємо 0,9 % від
вартості обладнання;
8. інші додаткові витрати (приймаємо 10 % від вартості обладнання).
Вихідні дані для розрахунку доцільно представити у вигляді таблиці
(табл. 3.1)
Таблиця 3.1 – Вихідні дані
№
1
2
3
4
5
6
7
8
910
11
12
13
14
15
16
17
Показник
Марка
Кількість насосів
Вартість одиниці, грн
Сукупна вартість заводу виробника, грн
Ліквідаційна вартість одного насосу
Ліквідаційна вартість обладнання
Термін корисного використання, роки
Ціна реалізації старого обладнання
Вартість
виконання
робіт
(монтаж
обладнання,
демонтаж
застарілого
обладнання тощо), %
Вартість
виконання
робіт
(монтаж
обладнання,
демонтаж
застарілого
обладнання тощо), грн
Витрати на транспортування, %
Витрати на транспортування, грн
Складські витрати, %
Складські витрати, грн
Інші додаткові витрати %
Інші додаткові витрати, грн
Значення
НБ-32
3
140800,00
422400,00
20500,00
61500,00
7
26800,00
12
50688,00
5
21120,000
0,9
3991,68
10
42240,000
*Складські витрати розраховуються як певний відсоток від суми ціни
заводу-виробника обладнання і транспортних витрат, тобто (422400,00
+21120,00)*0,9/100 = 3991,68 грн
Вартість обладнання бути становити:
422400,00+50688,00+21120,00+3991,68+42240,00=489751, 68 грн.
На основі проведених розрахунків визначимо загальну вартість
капітальних витрат (початкових інвестицій)
Кзаг. (ПІ) = Кнов – В реал – Вбр.+Взал
(6)
де Кзаг. (ПІ) – загальні капітальні витрати (початкові інвестиції), грн;
Кнов – витрати на придбання нового обладнання, грн;
В реал – вартість реалізованого застарілого обладнання, грн;
Початкові інвестиції становлять:
Кзаг. (ПІ) = 489751,68 – 26800 = 462951, 68 грн
Розрахуємо грошові потоки.
1. Визначимо грошові притоки.
За даним технологічним рішення до грошових притоків будуть
віднесено:
 зниження витрати на поточні ремонти;
 скорочення витрати паливно-мастильних матеріалів у розмірі 42000 грн на
рік в перші три роки експлуатації і 28000 грн - протягом наступних 4
років;
 скорочення витрат на оплату праці працівників, що зайняті на
обслуговуванні, на 84 000 грн. на рік протягом всього терміну
експлуатації.
2. До грошових відтоків віднесено:
 зростання додаткових витрат витрати в обсязі 76700 грн на рік протягом
перших трьох років, 79400 грн – на четвертий рік і 80200 грн - протягом
останніх трьох років.
На підставі даних про притоки і відтоки від операційної діяльності,
розрахуємо операційні грошові потоки за кожен рік.
OCFt=(1-tax)×(OCIFt -OCOFt -Dept)+Dept
де
OCFt – операційний грошовий потік в рік t;
(7)
tax – ставка податку на прибуток в коефіцієнтній формі;
OCIFt – притоки від операційної діяльності в році t;
OCOFt – відтоки від операційної діяльності в рік t, окрім податку на
прибуток підприємства;
Dept – розмір амортизаційних відрахувань в рік t.
Амортизація нараховується рівномірним методом і амортизаційні
відрахування будуть становити:
Dep = (489751,68 – 61500,00)/7 = 61178,81 грн.
За
ставку
дисконтування
приймаємо
відсоткову
ставку
за
довгостроковими депозитами банку із урахуванням інфляційної премії.
Пошук фінасових установ можливо здійснити за допомогою переліку, який
надає НБУ :
(https://bank.gov.ua/ua/supervision/institutions?page=1&perPage=5&search
=&status=1&uid=&suid=&date_from=&date_to=
Або Міністерства фінансів України (огляд ставок за депозитами)
https://minfin.com.ua/deposits/stats/?currency=uah&investorsgroup=jur&rates-type=max
Середньозважену ставку за довгостроковими депозитами юридичних
осіб Міністерство фінансів України за довгостроковими депозитами
юридичних осіб на момент розрахунку визначає у розмірі 8,49 % (0,0849).
Інфляційна премія (IP) – надбавка до ставки прибутковості, яку
спрямовано на нівелювання дії інфляції на дохід інвестора.
Інфляційну премію можна представити таким чином.
(2.3)
де IP – інфляційна премія, яку виражено в коефіцієнтній формі;
rp – реальна відсоткова ставка, яку виражено в коефіцієнтній формі;
τ – темп інфляції в економіці у коефіцієнтній формі.
Темпи інфляції можливо знайти в звітах Державної служби статистики
Україна (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/cit.htm)
Темпи інфляції у середньому за 2020 рік складали 101,56 % , тобто
інфляція складала 1,56 % (0,0156), отже інфляційна премія становить:
ІР = 0,0156+0,0849*0,0156= 0,017.
Ставка доходності за рішенням приймається як сума середньої ставки
за депозитами для юридичних осіб банків України плюс інфляційна премія.
Тобто ставка дисконтування за проектом складає
СД = 0,0849+0,017= 0,1019 (10,19 %)
Де
СД – ставка доходності
Ставка дисконтування визначається як:
(8)
де PVIF (n,r) – коефіцієнт дисконтування, якщо відсоткова ставка
дорівнює r, а період інвестування - n;
r – відсоткова ставка, яку виражено в коефіцієнтній формі;
n – кількість періодів, на які здійснюються інвестиції.
Ставка дисконтування за проектом на весь період складає
PVIF = 1/(1+0,1019)7 = 0,5069
Розрахуємо грошові потоку за кожним роком (табл. 3.2).
Таблиця 3.2– Грошові потоки кожного року
Притоки від операційної діяльності
зниження
Рік витрати на
поточні
ремонти
0
1
2
3
4
5
6
7
55554,20
55554,20
55554,20
55554,20
55554,20
55554,20
55554,20
скорочення
витрати
паливномастильних
матеріалів
42000,00
42000,00
42000,00
38000,00
38000,00
38000,00
38000,00
скорочення
витрат
на
оплату праці
працівників,
що зайняті на
обслуговуванні
114000,00
114000,00
114000,00
114000,00
114000,00
114000,00
114000,00
Відтоки від
операційної
діяльності
76700,00
76700,00
76700,00
79400,00
80200,00
80200,00
80200,00
Амортизація
61178,81
61178,81
61178,81
61178,81
61178,81
61178,81
61178,81
Грошовий
потік
-462951,68
121592,63
121592,63
116098,63
116098,63
115442,63
115442,63
115442,63
Дисконтований
грошовий
потік
110348,15
100143,53
86776,18
78751,42
71064,93
64493,08
58528,98
Індекс прибутковості – Profitability Index (PI) є відношенням суми
наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій.
Внутрішня норма рентабельності – Internal Rate of Return (IRR) або
внутрішня ставка рентабельності, внутрішня ставка доходу, внутрішня норма
прибутковості.
IRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтовані
вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто IRR є ставкою
дисконту, при якій чиста приведена вартість проекту дорівнює нулю.
IRR дорівнює максимальному відсотку за позиками, який можна
платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на
беззбитковому рівні.
Термін окупності проекту – Payback Period (PBP) використовують
переважно в промисловості. Він вказує кількість років, потрібно для
відшкодування капітальних витрат проекту з чистих сумарних доходів
проекту.
Розрахуємо період окупності і дисконтований період окупності
Таблиця 3.3 – Розрахунок дисконтованого періоду окупності проекту
Рік
0
1
2
3
4
5
6
7
Кумулятивний
грошовий потік
Дисконтований
грошовий потік
(DCF)
Кумулятивний
грошовий потік
121592,63
-341359,05
110348,15
-352603,53
121592,63
-219766,42
100143,53
-252460,00
116098,63
-103667,79
86776,18
-165683,81
116098,63
12430,85
78751,42
-86932,40
115442,63
127873,48
71064,93
-15867,47
115442,63
243316,11
64493,08
48625,61
115442,63
358758,74
58528,98
107154,59
Грошовий потік
(CF)
-462951,68
Інвестиції окупаються на четвертий рік. Із урахуванням зміни вартості
грошей в часі проект окупається на шостий рік реалізації
Для того, щоб оцінити період окупності точніше, необхідно модуль
значення кумулятивного грошового потоку у рік, що передує періоду
окупності, розділити на грошовий потік у рік, в якому проект окупиться.
Набуте значення позначатиме частину року, за яку окупиться проект.
Якщо додати набуте значення до року, що передує періоду окупності,
набудемо точнішого значення періоду окупності.
Період окупності проекту становить 3,96 років, а дисконтований період
окупності – 5,19 років.
Використовуючи отримані дані (табл. 3.3), розрахуємо основні
показники оцінки ефективності проекту – чиста приведена вартість, індекс
доходності, індекс прибутковості, внутрішня норма рентабельності.
Чиста приведена вартість:
NPV = - 462951,68 + (110348,15+ 100143,53 + 86776,18 + 78751,42 + 71064,93
+ 64493,08 + 58528,98) = 107154,59 грн.
Використовуючи формулу (4) розрахуємо чисту приведену вартість
Зведемо розрахунку у таблицю (табл. 3.4)
Таблиця 3.4 – Показники оцінки ефективності
Показники
Значення
Чиста приведена вартість, тис грн
Термін окупності, років
Термін окупності дисконтований,
років
Індекс прибутковості
107154,59 грн
3,96
5,19
1,23
Індекс прибутковості показує, що на 1 вартісну одиницю інвестицій
вартість 1,23 грн.
Рішення вважається за ефективне, так як індекс прибутковості за
проектом більше одиниці.
Отже, запропоновані заходи є доцільними для підприємства, оскільки
дисконтований
термін
окупності
є
меншим
за
період
корисного
використання, чиста приведена вартість складає 111471,57 грн, а індекс
окупності, який отримано за розрахунками більше одиниці.
Література:
Швець Л.П. Проектний аналіз : навч. посіб. / Л. П. Швець,
О. В. Пилипяк, Н. І. Доберчак. – Львів : Новий світ-2000, 2011. – 643 с.
Єрмошенко М. М. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів: навч. посіб./
М. М. Єрмошенко, І.О. Плужников. – 2-е вид. – К.: НАУ, 2006. – 156 с.
Пан М. П. Проектний аналіз : конспект лекцій (для студентів денної та
заочної форм навчання зі спеціальності 051 – Економіка) / М. П. Пан, В. В.
Коненко; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків :
ХНУМГ
ім.
О.
М.
Бекетова,
2019.
–
95
с.
(https://eprints.kname.edu.ua/51764/1/2017%20%D0%BF%D0%B5%D1%87.%2
0172%D0%9B%20%204_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0
%B5%D0%BA%D1%82%D0%9F%D0%90_2015_4.pdf)
Пушкар Т. А. Конспект лекцій з дисципліни “Проектний аналіз” (для
студентів освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки
6.030504 – «Економіка підприємства» і слухачів другої вищої освіти
спеціальності 7.03050401 – Економіка підприємства (за видами економічної
діяльності)) / А. Є. Ачкасов, Г. І. Груба, Т. А. Пушкар; Харків. нац. ун-т
міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015.
– 91 с.
(https://eprints.kname.edu.ua/40717/1/%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%
BE%D0%B7%20150%20%D0%9B%20%D0%9A%D0%9B%20%D0%9F%D0%
90%202013%20%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82.pdf)