Бєлозерцев В. С., к.е.н., доц., кафедри статистики, обліку та економічної інформатики Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Рєпіна С.О., студентка факультету економіки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара ПЛАНУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ Аудиторські компанії виконують ряд функцій загальнодержавного призначення основними з яких є перевірка достовірності фінансової звітності юридичних та фізичних осіб, правильності нарахування податкових сум, перевірка ефективності бізнес процесів, внутрішньої безпеки (в тому числі і таких важливих об’єктів як АЕС) та відповідності законодавчо встановленим нормативам. Проте, з кожним роком, роль даних служб та перелік їх функціональних обов’язків поступово зростає. Цьому сприяють як інтеграційні процеси, так і технологічні нововведення, які вимагають перегляду функціонуючих систем контролю. На це вказують і зміни у нормативноправовій базі. Впроваджені нововведення останніх років в Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» наблизили систему державного контролю до європейської моделі та підвищили роль аудиторських фірм у формуванні економіки країни. Процес аудиту складається із чотирьох етапів: перший – підготовчий (включає в себе розмову з клієнтом, попередній збір та аналіз інформації про компанію), другий етап – планування аудиту, третій етап – проведення аудиту, четвертий - заключний етап (складання аудиторського висновку). Одним із основних етапів в процесі проведення аудиторської перевірки – є підготовчий етап. Як, зазначають представники компаній «Великої четвірки», від його якості проведення залежить 70% успіху проекту. Планування дозволяє не лише належним чином організувати виконання завдання, розподілити обов’язки між представниками аудиторської команди, але і виділити значущі області, конкретного проекту та оцінити ймовірність виникнення проблем, які можуть виникнути та значно вплинути на достовірність кінцевого звіту. Процес планування розпочинається із так званого «попереднього планування» паралельно із укладенням договору на надання аудиторських послуг. На цьому етапі проводиться обговорення із клієнтом його побажань і очікувань від кінцевого результату, на основі чого оцінюється очікуваний обсяг та вартість послуг. Після обговорення та підписання договору двома сторонами і розробки «загальної стратегії аудиторської перевірки», яка включає в себе визначення обсягу аудиту, його термінів і напрямків перевірки розпочинається складання плану аудиту – це обов’язковий документ в рамках планування аудиту. Він містить інформацію про обсяг робіт, порядок проведення аудиту, основні аналітичні та аудиторські процедури. Іншими словами, в ньому фіксується інформації, яка була отримана на попередньому етапі, а також додаткові дані такі як: період проведення аудиту, кількість годин які виділяються на виконання проекту, керівники аудиторських груп, склад груп, запланований аудиторський ризик, запланований рівень суттєвості тощо [1]. Як правило, в плані аудиту також відображаються об'єкти бухгалтерського обліку економічного суб'єкта, які будуть в подальшому перевірятися, наприклад: установчі документи підприємства (облікова політика, статут тощо), основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, дебіторська та кредиторська заборгованість, фінансові результати діяльності економічного суб'єкта-замовника тощо - при формуванні плану перевірки членам аудиторської групи необхідно врахувати не лише побажання клієнта, але і особливості діяльності економічного суб'єкта-замовника, в тому числі вивчення діяльності основних конкурентів, особливості галузі, фінансовий стан господарюючого суб'єкта для подальшого формування рекомендацій [2]. Такий документ є своєрідною інструкцією при проведенні перевірки. Рекомендується погоджувати план аудиторської перевірки з керівництвом економічного суб'єкта-замовника, відповідальними співробітниками, однак, аудиторська групи є абсолютно незалежною у виборі методик і способів проведення аудиторської перевірки і несе відповідальність за реалізацію перевірки, виконану згідно з розробленим планом. Також рекомендується документувати всі результати проведених в рамках розробки плану аудиторських процедур. Проте, в процесі фактичної діяльності, внаслідок отримання певних аудиторських доказів, зібраних в ході проведення аудиторських процедур, у аудитора може виникнути необхідність внести зміни в загальну стратегію аудиту і план аудиту, що спричинить за собою зміну характеру, термінів і обсягу подальших аудиторських процедур з урахуванням переглянутого аналізу оцінених ризиків. Так може відбуватися у випадках, коли аудитор отримує інформацію, істотно відрізняється від тієї, яка була доступна при початковому плануванні відповідних аудиторських процедур. Якщо такі ситуації виникають, виникає необхідність у , документуванні дій, пов'язаних зі складанням і змінами стратегії і плану. Отже, процес планування проведення аудиту є важливим і складним процесом, який включає в себе розробку загальної стратегії аудиту, плану аудиту, за необхідності внесення коригувань до нього, здійснення керівництва та контролю, документування дій, пов'язаних зі складанням і змінами стратегії і плану тощо. Проте, від якості його проведення залежить результат усього аудиту. Список використаних джерел 1. Попереднє планування аудиту. Навчальні матеріали онлайн. 2022. [Електронний ресурс]. URL: https://pidru4niki.com/12090810/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/poperednye_planuv annya_auditu(дата звернення:17.05.2022) 2. Загальний план аудиту. Справочник. 2022. [Електронний ресурс]. URL: https://spravochnick.ru/buhgalterskiy_uchet_i_audit/audit/obschiy_plan_audita/(да та звернення:17.05.2022)
