Адольф Гітлер
Adolf Hitler
(20.04.1889, Браунау-на-Інні,
Австро-Угорщина (зараз Австрія) —
30.04.1945, Берлін, Німеччина)
Штрихи до політичного портрету
Рейхсканцлер Німеччини з 1933 по 1945 рік,
провідник Націонал-соціалістичної робітничої
партії Німеччини, ідеолог нацизму.
Ф. Эрлер.
Портрет
вождя. 1939 рік
© Попович М.І.
Адольф Гітлер, мабуть, найвідоміша людина ХХ
ст., і один з найвідоміших людей у всій історії.
Його можна вписати в один ряд з Олександром
Македонським і Наполеоном, а по злодіяннях
порівняти зі Сталіним.
Переможця ніхто не спитає ,
правду він каже чи ні.
Фюрер Великої Германії (02.08.1934
— 30 квітня 1945)
3-й Рейхспрезидент Німеччини
(02.08.1934 — 30.04.1945)
23-й Рейхсканцлер Німеччини
(30.01.1933 — 30.04.1945)
лідер німецької фашистської
(Націонал-соціалістської) партії
© Попович М.І.
(Nationalsozialistische Deutsche
Arbeiterpartei, NSDАP)
Боротися я можу лише за те, що я люблю.
Любити можу лише те, що я поважаю, а
поважаю лише те, що я по меншій мірі знаю.
Свастика була прийнята в якості офіційної
емблеми націонал-соціалістичного руху в 1920 р.
за пропозицією самого Адольфа Гітлера, що
вибрав її як символ відродження німецької нації.
Пізніше вона стала одним із самих ненависних
символів ХХ ст.
Свастика (зліва) є давнім символом Колеса Життя, що
означає рух Сонця, пори року, а також чотири основних і
додаткових напрямки.
Її дзеркальне відображення в нацистській емблемі (справа)
перетворило свастику у символ смерті, хаосу та розрухи.
© Попович М.І.
Хто хоче жити, той повинен боротися, а хто в
цьому світі вічної боротьби не хоче брати
участь у бійці, той не заслуговує права на життя.
Свою ідеологію виклав у книзі
«Майн кампф».
В її основі лежали ідеї шовінізму,
соціалізму та антисемітизму, увібрані
ним з ряду австрійських ідеологів:
Георга фон Шенерера, Карла Люгера,
Ріхарда Вагнера.
Гітлер відчував ворожість до слов'ян
(особливо до чехів) і ненависть до
євреїв. Він вірив у велич і особливу
місію німецької нації. Захопився
також ідеєю «життєвого простору»
(Lebensraum) для Німеччини.
© Попович М.І.
Мир створений з перемог меча, більш міцний
ніж Мир, що виклянчений слізними старими
бабами пацифізму.
З початком Першої світової війни записався
добровольцем у німецьку армію.
Служив рядовим, потім єфрейтором, приймав участь
у бойових операціях.
Був двічі поранений, нагороджений Залізними
хрестами II і I ступеня. Хрестом з мечами за бойові
заслуги III ступеня, полковим дипломом за видатну
хоробрість.
За численними свідченнями, Гітлер був обачним,
дуже сміливим і відмінним солдатом.
© Попович М.І.
Допоки я керую партією, вона не буде
дискусійним клубом для безродних
літераторів і салонних більшовиків.
В 1918 р. увійшов до складу мюнхенської
праворадикальної організації т. зв. Німецької
робочої партії. Швидко відтіснивши від
керівництва партію її творців, став
повновладним лідером - фюрером.
За ініціативою Гітлера в 1919 партія прийняла
нове найменування
Партійні збори в
"Хофбройхаус".
Німецька націонал-соціалістична
робітнича партія Німеччини (у німецькій
транскрипції НСДАП).
У німецькій публіцистиці того часу партія
іронічно називалася «нацистською», а її
прихильники «нацистами». Ця назва
закріпилася за НСДАП.
© Попович М.І.
Програмні засади нацизму
1) відновлення могутності Німеччини шляхом
об'єднання всіх німців;
2) утвердження панування Німецької імперії
в Європі, головним чином на слов'янських
землях;
3) очищення німецької території від
«інородців», перш за все євреїв;
Гітлер на з'їзді
нацистської партії в
момент прийняття
програми, Нюрнбергг,
1933 р.
© Попович М.І.
4) ліквідація парламентського режиму, заміна
його відповідною німецькому духу
вертикальною ієрархією, при якій воля
народу уособлюється в особі вождя, який
наділений абсолютною владою;
5) звільнення народу від диктату світового
фінансового капіталу і всебічна підтримка
дрібного та ремісничого виробництва,
творчості осіб вільних професій.
(Hitler A. Mein Kampf. Muenchen., 1933).
Найвищою метою людства є в жодному разі не збереження
цієї державної форми чи тим більше цього уряду, а
збереження народного начала.
У 1923 Гітлер вирішив, що зможе
здійснити «похід на Берлін» і повалити
«єврейсько-марксистських зрадників».
Вночі 8 листопада 1923 в мюнхенському
пивному залі «Бюргербройкеллер» Гітлер
проголосив початок «національної
революції».
Площа Марієнплатц
у Мюнхені під час
путчу у листопаді
1923 року.
© Попович М.І.
На наступний день Гітлер, Людендорф і
інші партійні лідери, очоливши колону
нацистів, попрямували до центру міста.
Поліцейський кордон відкрив вогонь по
демонстрантах. Несучи вбитих і
поранених, нацисти та їхні прихильники
покинули вулиці.
В історію Німеччині цей епізод увійшов
під назвою «пивний путч».
Той, хто бачить у націонал-соціалізмі тільки
політичний рух, нічого в ньому не розуміє
Гітлер був засуджений за державну зраду
до п'ятирічного терміну позбавлення волі,
проте вийшов з ландсбергської в'язниці
менш ніж через рік.
У в'язниці він снідав у ліжку,
прогулювався по саду, повчав ув'язнених,
малював карикатури для тюремної
газети. Гітлер надиктував перший том
книги, що містила його політичну
програму, назвавши її “Чотири з
половиною роки боротьби проти брехні,
дурості і боягузтва”.
Пізніше вона вийшла під назвою “Моя
боротьба” (Mein Kampf), розійшлася
мільйонними тиражами і зробила Гітлера
багатою людиною.
© Попович М.І.
Комунізм – це набагато більше, ніж просто
шалений натовп на німецьких вулицях. Це
наступ абсолютного азійського царства.
Після виходу з в'язниці Гітлер переглянув
свої плани і вирішив прийти до влади
законним шляхом.
Він реорганізував партію і почав
інтенсивну кампанію по збору голосів.
У своїх промовах Гітлер повторював одні
й ті ж теми: помститися за Версальський
договір , розтрощити «зрадників
Веймарської республіки», знищити євреїв і
комуністів, відродити велич батьківщини.
© Попович М.І.
Я прийшов у цей світ не для того, щоб
робити людей кращими, а для того, щоб
використовувати їх слабкості.
Парламентські вибори в 1930 і 1932
принесли нацистам серйозний приріст
депутатських мандатів. У правлячих
колах країни стали серйозно розглядати
НСДАП як можливого учасника урядових
комбінацій.
Гінденбург і Гітлер.
1932 р.
Фото з кн.: The 20th
century a chronicle in
pictures. New York.
1989 р.
© Попович М.І.
Крім того, Гітлеру вдалося завоювати
довіру генералітету, та заручитися
підтримкою промислових магнатів.
Врешті-решт, у німецьких верхах було
прийнято рішення надати Гітлеру
головний адміністративно-політичний
пост.
Виховати широкі верстви населення у
національному дусі можливо тільки шляхом
підняття їх соціального рівня.
31 січня 1933 президент Гінденбург
призначив Гітлера рейхсканцлером
Німеччини.
Адольф Гітлер новий канцлер
Німеччини.
© Попович М.І.
Нацистський марш на честь
призначення А.Гітлера
рейхсканцлером (1933 р.)
Ніколи ще в історії жодна держава не була створена
мирною господарською діяльністю.
Вже в перші місяці при владі Гітлер
продемонстрував прагнення до узурпації влади.
Використавши, як привід ,організований
нацистами підпал будівлі парламенту (Рейхстагу),
він почав повальну «уніфікацію» Німеччини.
Пожар Рейхстагу
після підпалу,
28.02.1933, Берлін.
© Попович М.І.
Були заборонені спочатку комуністична, а потім
соціал-демократична партії. Ряд партій були
змушені саморозпуститися. Були ліквідовані
профспілки. Противники нової влади без суду і
слідства відправлялися до концентраційних
таборів. Почалися масові переслідування
єврейського населення.
30 червня 1934 р. взяв особисту участь у знищенні
ватажків СА, які були запідозрені в нелояльності
до фюрера (ніч довгих ножів).
Для досягнення високих цілей ніякі
жертви не будуть занадто великими.
Гітлер придбав над Німеччиною абсолютну
владу. Незабаром армійські офіцери присягнули
на вірність не конституції або країні, а особисто
Гітлеру.
Верховний суддя Німеччини проголосив, що
«закон і конституція - це воля нашого
фюрера».
© Попович М.І.
Десятки тисяч юнаків з
“Гітлерюгенд”
вітають свого фюрера
перед виступом на
стадіоні.
Тільки натовпом фанатиків легко
керувати.
Гітлер на
партійному з'їзді.
Мюнхен 1033 р.
© Попович М.І.
Для зміцнення масової бази свого режиму,
Гітлер здійснив ряд заходів, розрахованих
на народну підтримку. Було різко скорочено,
а потім ліквідовано безробіття. Розгорнулися
широкомасштабні акції з гуманітарної
допомоги населенню. Заохочувалися
масові, культурні та спортивні свята і т. п.
Проте основу політики гітлерівського режиму
становила підготовка до реваншу за
програну Першу світову війну. З цією метою
реконструювалася промисловість,
розгорнулося велике будівництво,
створювалися стратегічні резерви. У дусі
реваншу велася пропагандистська обробка
населення.
Я звільняю вас від химери, що
називається совістю.
Зневажаючи Версальський договір,
він відновив загальну військову
повинність, створив потужні
військово-повітряні сили.
Муссоліні й Гітлер
У 1936 він ввів війська в
демілітаризовану Рейнську область
і відмовився визнати Локарнські
угоди.
Разом з Муссоліні, Гітлер підтримав
Франко в громадянській війні в
Іспанії і заклав основи для
створення вісі Рим - Берлін.
© Попович М.І.
Тільки безідейні та несповна розуму люди можуть
вважати, що ті чи інші державні кордони на нашій землі
є чимось навічно незмінним.
У 1938 в результаті т.зв. аншлюсу до Третього
рейху була приєднана Австрія.
29 вересня 1938 Гітлер разом з Муссоліні
зустрівся в Мюнхені з прем'єр-міністром Англії
Чемберленом і прем'єр-міністром Франції
Даладьє, де було вирішено питання про
розчленування Чехословаччини.
Гітлер і Чемберлен
в Мюнхені в 1938 р.
У серпні 1939 Німеччина і СРСР підписали
договір про ненапад, який розв'язав Гітлеру руки
на сході і дав йому можливість зосередити
зусилля на руйнуванні Європи.
1 вересня 1939 німецька армія вторглася в
Польщу, що послужило початком Другої світової
війни.
© Попович М.І.
Ми тоді переможемо Росію, коли українці і
білоруси повірять, що вони не росіяни.
Домігшись успіхів у бойових діях проти
Франції та Англії, в 1941 Гітлер
повернув свої війська проти
Радянського Союзу.
Поразки радянських військ на першому
етапі радянсько-німецької війни
призвели до окупації гітлерівськими
військами республік Прибалтики,
Білорусії, Україні, Молдавії і частини
Росії.
Завоювання Німеччини
у перший період війни.
© Попович М.І.
На окупованих територіях було
встановлено жорстокий окупаційний
режим.
Хай простить мені Бог
останній день війни…
Проте з кінця 1942 гітлерівські
армії стали терпіти поразки.
У 1944 радянська територія була
звільнена від окупації, бойові дії
наближалися до німецьких
кордонів.
А. Гітлер та його
військові радники.
В. Кейтель (у
центрі) і А. Йодль
(праворуч)
© Попович М.І.
Гітлерівські війська були змушені
відступати і на заході, в
результаті висадки в Італії та на
узбережжі Франції англоамериканських дивізій.
Вибрав свій шлях – йди по ньому
до кінця…
Продиктувавши політичний заповіт,
в якому майбутні керівники
Німеччини призивалися до
нещадної боротьби з «отруйниками
всіх народів - міжнародним
єврейством», Гітлер 30 квітня 1945
в оточеному Берліні, разом зі своєю
співмешканкою Євою Браун (з якою
він напередодні вступив у шлюб),
покінчив життя самогубством.
© Попович М.І.
Американська газета
повідомляє про смерть
Гітлера
© Попович М.І.
«Глибокі знання у всіх сферах державного
життя та історії, здатність виносити з цього
уроки, віра в чистоту своєї справи та
остаточну перемогу, нестримна сила волі
надають переконаності його запальній
промові, яка примушує маси аплодувати йому.
Заради порятунку нації він не цурається
використовувати зброю противника, демагогію,
гасла, демонстрації... У нього самого немає
нічого спільного з масою, адже він —
особистість, як справді велика людина.
Коли цього вимагає потреба, він не
зупиняється перед пролиттям крові. Великі
питання завжди вирішуються кров'ю та
залізом... У нього перед очима єдине і лише
єдине — досягнення своєї мети, навіть якщо
для цього доводиться йти по найближчих
друзях...»
Рудольф Гесс «Якою повинна бути людина, яка
знову приведе Німеччину до величі?»
ВИКОРИСТАНО ДЖЕРЕЛА:
1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Адольф_Гітлер
2. http://mega.km.ru/Bes_98/encyclop.asp?TopicN
umber=15429
3. http://www.hrono.ru/biograf/bio_g/gitler.php
4. http://www.gitlerclub.com/
5. http://www.sledgitlera.ru/
6. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/2511/Г
ИТЛЕР
7. http://ww2history.ru/fothitler
8. http://art-sluza.info/tag/hitler/
9. http://www.iai.gov.ua/_u/iai/dtp/CONF/12/article
s/sec3/s3a4.html
10. Середницька Г.В. Всесвітня історія. 10 клас.
К. “А.С.К.”, 2008
11. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Всесвітня історія.
Розробки уроків. 10 клас. Ранок 2007