СЛАЙД №1 З 01.01.2019 розпочався черговий етап подання декларацій до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) щорічних електронних декларацій за 2018 рік. Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 (далі – Закон) передбачено чотири типи декларацій суб'єкта декларування та одне повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК ): 1. Щорічна. 2. Перед звільненням. 3. Після звільнення. 4. Кандидат на посаду. 5. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (форма змін). СЛАЙД №2 Розділ 1 «Тип декларації та звітний період» І. Щорічна Відповідно до ч.1 ст.45 Закону суб’єктом декларування щороку подається декларація у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (попередній рік) за період з 01 січня до 31 грудня включно. У декларації зазначаються відомості станом на останній день звітного року (31 грудня) що стосуються суб’єкта декларування та членів його сім’ї. У зв’язку з цим для заповнення декларації необхідно отримати данні від членів сім’ї. Якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив йому у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях декларації помітку «Член сім’ї не надав інформації». Відповідно статті 50 Закону, у разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації, Національне агентство самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім’ї суб’єкта декларування. Щодо деяких об’єктів Закон передбачає їх декларування не залежно від наявності станом на останній день звітного року (31 грудня). Це стосується: - доходів у тому числі подарунків, які були отримані (нараховані) суб’єктом декларування та членами його сім’ї у продовж звітного року (2018 рік); - видатків та правочинів вчинених суб’єктом декларування у звітному році; - посади чи роботи, що виконувались за сумісництвом. Наприклад Закон зобов’язує декларувати видатки та всі правочини, вчинені суб’єктом декларування у 2018 році. При цьому видатки відображаються в декларації якщо розмір відповідного видатку та/або вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року (88 100 грн.). Зроблені у звітному періоді видатки не сумуються, у декларації зазначається інформація про кожний окремий видаток, якщо він перевищує зазначену межу. Розділ 11. Доходи, у тому числі подарунки Доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. до доходів відноситься: - заробітна плата (грошове забезпечення), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; - гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; - дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю; - дохід від надання майна в оренду; - дивіденди; - проценти; - роялті; - страхові виплати; - виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; - благодійна допомога; - пенсія; - спадщина; - доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав; - подарунки (незалежно грошові кошти або в іншій формі) отримані від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ. (8 810 грн.) Подарунки у вигляді об’єкта нерухомості, транспортного засобу або іншого майна, додатково декларується у відповідних розділах, наприклад «Об’єкти нерухомості», «Транспортні засоби» відповідно. Крім того, цінне майно, яке було набуто у звітному періоді як подарунок, слід також відобразити в розділі «Видатки та правочини» як предмет «Іншого правочину», який не спричинив видаток У розділі декларації «Видатки та правочини» вказуються лише видатки та правочини суб’єкта декларування, видатки та правочини членів його сім’ї не зазначаються. - інші доходи. (Кредит) Якщо кредит, позика, тощо були отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного року, та не сплачені на кінець звітного періоду (31 грудня), вони повинні бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід йдеться). Якщо кредит було отримано у вигляді грошових коштів та на кінець звітного періоду (31 грудня) вони залишились у суб’єкта декларування та членів його сім’ї, додатково зазначаються у розділі «Грошові активи» у разі перевищення встановленого порогу декларування 50 ПМ. Якщо кредит, позика тощо не сплачені повною мірою станом на останній день звітного періоду, то вони повинні бути додатково відображені у розділі «Фінансові зобов’язання». Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі. СЛАЙД №3 ІІ Декларація перед звільненням Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається до припинення повноважень але не пізніше дня такого припинення, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше 20 робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Якщо звільнення відбувається до 1 квітня, то НАЗК рекомендує подавати окремі декларації «щорічну» за попередній рік та «перед звільненням» за період з 1 січня поточного року до дня, який передує дню подання декларації. Звертаємо увагу що у «щорічній» декларації (наприклад за 2018 рік) та «перед звільненням» (наприклад у 2019 році) застосовуються різні розміри ПМ (2018 – 1 762 грн.; 2019 – 1 921 грн.) СЛАЙД №4 ІІІ Декларація після звільнення Декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування у 2018 році, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2019 року. Аналогічно у 2020 році подається декларація особами які припинили діяльність у 2019 році. Це остання для декларанта декларація та охоплює попередній рік – з 01 січня по 31 грудня минулого року СЛАЙД №5 Розділ 1 «Тип декларації та звітний період» Відповідно до частини 4 статті 45 упродовж 7 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію. На кожну декларацію виправлення приймаються лише 1 раз НАЗК здійснює додатковий фінансовий контроль за суб’єктами декларування в тому числі і в відношенні суб’єктів декларування які припинили діяльність пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до моменту подачі наступного року після звільнення «декларацію після звільнення» є суб’єктами декларування, які згідно з положеннями частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни в їх майновому стані зобов’язані письмово повідомити про це НАЗК(п. 64-1 Роз’яснення НАЗК). СЛАЙД №6 Розділ 2.1. «Інформація про суб’єкта декларування» У розділі зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та фактичне місце проживання суб’єкта декларування, відомості про поштову адресу для листування з НАЗК. Інформація про зареєстроване місце проживання та місце фактичного, зазначені у цьому розділі, підлягають дублюванню у Розділі 3 «Об’єкти нерухомості». СЛАЙД №7 Розділ 2.1. «Інформація про суб’єкта декларування» Інформація в декларації, щодо посади та місця роботи зазначається станом на останній день звітного року (31 грудня). В декларації зазначається: - тип посади; - категорія посади; - відношення до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище; (п.4 Роз’яснень НАЗК) - чи належить посада до посад пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків згідно з переліком, затвердженим НАЗК. (п.4 Роз’яснень НАЗК) СЛАЙД №8 Розділ 2.2. «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Відповідно до статті 1 Закону, членами сім’ї суб’єкта декларування вважаються: 1. Незалежно від їх спільного проживання - особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (навіть якщо особи спільно не проживають, не пов’язані спільним побутом, але шлюб між ними офіційно не розірвано); 2. У випадку наявності сукупності таких ознак як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) - діти, у тому числі повнолітні; - батьки, - особи, які перебувають під опікою і піклуванням; - будь-які інші особи, у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі. Звертаємо увагу в декларацію включається інформація про членів сім’ї станом на останній день звітного періоду (31 січня), незалежно від тривалості спільного проживання. Закон не передбачає обов’язку суб’єкта декларування звертатися до суду для встановлення факту спільного проживання. СЛАЙД №9 Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» Зазначаються відомості про всі об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї 1. на праві приватної власності, включаючи спільну власність 2. знаходяться у них в оренді 3. знаходяться у них на іншому праві користування незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Об’єкт нерухомості декларується відповідно до його наявності станом на останній день звітного періоду (для щорічної декларації на 31 грудня). Обов’язково зазначається нерухомість, в якій зареєстроване місце проживання та місце фактичного проживання. СЛАЙД №10 Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» У випадку спільної сумісної власності, яка не передбачає виділення часток: у розділах декларації, де зазначається спільна власність на майно, при додаванні нового об’єкта в полі «Тип права» слід обрати варіант «Спільна власність», а в полі «Частка власності» слід обрати помітку «Не застосовується». (п.7 Роз’яснень) У випадку ж спільної часткової власності, після вибору типу права «Спільна власність» необхідно вказати частку власності кожного із співвласників у відповідному полі. (п.7 Роз’яснень НАЗК) Якщо об’єкт декларування (нерухоме майно, транспортний засіб тощо) перебуває у спільній власності суб’єкта декларування та членів його сім’ї, то такий об’єкт зазначається у відповідному розділі форми декларації лише один раз. Тобто, якщо новий об’єкт був доданий у формі декларації як такий, що стосується суб’єкта декларування, і при цьому було зазначено, що член сім’ї є співвласником цього об’єкта, то цей об’єкт не слід повторно відображати як об’єкт, що стосується члена сім’ї. (п.7 Роз’яснень НАЗК) СЛАЙД №11 Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» (Оренда) Закон передбачає обов’язок зазначати в декларації окремі об’єкти, які належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві користування. Такими правами користування може бути оренда. Ознаками оренди є: строковість, платність та повернення (може бути обумовлено усно або в договорі). Недодержання вимог до форми договору не виключають відображення відомостей про об’єкт користування в декларації. У разі найму житлового будинку чи іншого приміщення особі надається право користування земельною ділянкою, яка також повинна відображатись в декларації. (статті 794, 796, 810 Цивільного кодексу України) СЛАЙД №12 Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» (Інше право користування) Закон передбачає обов’язок зазначати в декларації об’єкти, які знаходяться у суб’єкта декларування або членів його сім’ї на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Інше право користування це - сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, у тому числі генеральної довіреності, інші права, передбачені законом. Визначення зазначених категорій наведено у Цивільному кодексі України. (п. 10 Роз’яснень НАЗК) Опосередковано данні про користування земельною ділянкою можна отримати з реєстру дозвільних документів ДАБІ (декларації про початок будівництва, про готовність об’єкта до експлуатації тощо). Також для посад категорій «А» або «Б» у декларації відображаються відомості про нерухоме майно третіх осіб, якщо декларант або члени його сім’ї отримують чи мають право на отримання доходу від такого об’єкта або прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним СЛАЙД №13 Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» Джерела інформації про об’єкти нерухомості: - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр судових рішень; Державний земельний кадастр; свідоцтва про право власності на нерухоме майно; свідоцтво про право на спадчину; відповідні договори тощо. СЛАЙД №14 Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» (Вартість об’єктів) Відомості про вартість об’єктів нерухомості в декларації вказується двічі: - вартість на дату набуття об’єкта у власність, володіння, або користування; - вартість до останньої проведеної оцінки. Інформація зазначається на дату набуття права власності, права володіння чи користування. Вартість об’єктів нерухомості зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину Якщо вартість на дату набуття об’єкта на певному праві не відома суб’єкту декларування і не може бути визначена на підставі правовстановлюючих документів, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати помітку «Не відомо». Те саме стосується поля декларації про вартість майна за останньою грошовою оцінкою – якщо така оцінка не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля слід обрати помітку «Не відомо». СЛАЙД №15 Розділ 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» Об’єкт незавершеного будівництва – це об’єкт, щодо якого станом на кінець звітного року (31 грудня): - не завершено будівництво; - будівництво завершено, але об’єкт не прийнятий в експлуатацію; - об’єкт прийнятий в експлуатацію але право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку. Відомості про об’єкт зазначаються, якщо: - будівництво здійснює декларант або член його сім’ї; - об’єкт розташований на земельній ділянці, що належить декларанту або членам його сім’ї на праві власності, оренди чи на іншому праві користування; - повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти декларанта або членів його сім’ї (необхідно декларувати майнові права як «незавершене будівництво»). СЛАЙД №16 Розділ 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» (Особливості) Особливості при внесення даних про об’єкт незавершеного будівництва: - якщо будівництво завершено до кінця звітного періоду (31 грудня), на об’єкт оформлені документи про право власності і він прийнятий в експлуатацію, такий об’єкт повинен бути задекларований у розділі декларації «Об’єкти нерухомості»; - якщо перебудову існуючого об’єкту не завершено – зазначаються відомості про зареєстрований об’єкт нерухомості; - якщо створюється новий об’єкт замість старого, але реєстрація старого об’єкта не знята – зазначається старий об’єкт за документами у розділі декларації «Об’єкти нерухомості», а щодо недобудованого об’єкта нерухомого майна у розділі декларації «Об’єкти незавершеного будівництва»; - якщо створюється новий об’єкт замість старого і реєстрація старого об’єкту знята – зазначається лише «Об’єкт незавершеного будівництва». Відповідно до вимог Закону, інформація про вартість об’єкта незавершеного будівництва та дату його набуття у власність (володіння чи користування) в декларації не зазначається. СЛАЙД №17 Розділ 5 «Цінне рухоме майно (крім ТЗ)» У розділі зазначається: - будь-які матеріальні об’єкти (речі), які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди; - іх вартість перевищує 100 ПМ (176 200 грн. для декларації за 2018 рік); - належить декларанту або членам його сім’ї на праві власності, перебування у володінні або користуванні. Види цінного рухомого майна - ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, антикваріат, твори мистецтва, меблі, сімейні реліквії, столові набори тощо. Зазначення даних про вартість цінного рухомого майна та дату його набуття не є обов’язковим, якщо права на таке майно були набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог Закону. У такому разі необхідно додатково зазначити, чи було відповідне майно набуто до початку періоду здійснення суб’єктом декларування діяльності з виконання функцій держави або місцевого самоврядування або під час такого періоду. В розділі не зазначаються цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські) метали, подарунки у вигляді грошових коштів. Ці об’єкти відображаються в інших розділах декларації. СЛАЙД №18 Розділ 6 «Транспортні засоби» На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості. Транспортний засіб відображається, якщо належить декларанту чи членам його сім’ї на праві приватної власності, або перебуває в їх володінні або користуванні незалежно від форми правочину. Якщо транспортний засіб перебуває на праві власності у суб’єкта декларування, то він зазначається як об’єкт такого суб’єкта декларування і не зазначається як об’єкт, що перебуває у члена сім’ї на праві користування. Якщо право користування задокументовано, такі ТЗ підлягають обов’язковому відображенню в декларації. У декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Витрати на митне оформлення чи реєстрацію транспортного засобу в його вартість не включаються. СЛАЙД №19 Розділ 6 «Транспортні засоби» Джерела інформації, про транспортні засоби, літаки, морські, річкові судна. СЛАЙД №20 Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше якої інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду. З 1 січня 2018 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1 762 грн. У розділах декларації фігурують такі порогові суми: 1) 5 ПМ – 8 810 грн. – поріг для декларування «Подарунків»; 2) 50 ПМ – 88 100 грн. – поріг для декларування «Видатку», сукупного розміру «Грошових активів». 3) 100 ПМ – 176 200 грн - поріг для декларування «Цінного рухомого майна (крім ТЗ)». Поріг, для направлення до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування складає 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року в якому відбулися зміни. З 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1 921 грн. (50 ПМ – 96 050 грн.) 100 та 250 ПМ – для визначення настання адміністративної чи кримінальної відповідальності за подання у декларації завідомо недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість СЛАЙД №21 Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю Зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність передбачена статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 ПМ. Статтею 366-1 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. При цьому відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 ПМ. У разі подання завідомо недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму менше 100 ПМ, до суб’єкта декларування може бути застосовано дисциплінарну відповідальність.
