1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
спеціальності 051 “Економіка”
освітньої програми “Бізнес-економіка”
на тему:
“Вплив державної зовнішньоекономічної політики на розвиток
підприємництва в Україні”
Студентки 2 курсу групи ЕКЕ-22с
спеціальності 051 “Економіка”
освітньої програми “Бізнес-економіка”
Гатала Марта Богданівна
(прізвище та ініціали)
Керівник:
доцент кафедри економічної теорії
Моряк Т.П..
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: _______ Оцінка: ECTS _____
Члени комісії
_____________
проф. Островерх П.І.
(підпис)
(прізвище та ініціали)
_____________
проф. Кульчицький Б.В.
(підпис)
(прізвище та ініціали)
_____________
(підпис)
м. Львів-2023
доц. Моряк Т.П.
(прізвище та ініціали)
2
Львівський національний університет імені Івана Франка
Факультет
економічний
Кафедра
економічної теорії
Освітній рівень бакалавр
Галузь знань 05 “Соціальні та поведінкові науки”
Спеціальність
051 “Економіка”
Спеціалізація
“Бізнес-економіка”
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
_________ проф. Островерх П.І.
«___» ______________ 20_ року
ЗАВДАННЯ
НА КУРСОВУ РОБОТУ
Гатала Марта Богданівна
(прізвище, ім’я, по батькові студента)
1. Тема роботи: Вплив державної зовнішньоекономічної політики на розвиток
підприємництва в Україні
2. Вихідні дані до роботи 1) Господарський кодекс України : Кодекс України від
16.01.2003 р. № 436-IV : станом на 31 берез. 2023 р. / [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення:
01.05.2023); 2) Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від
16.04.1991 р. № 959-XII : станом на 4 березня 2023 р. / [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12 - Text (дата звернення:
01.05.2023); 3) Гордуновський О. Особливості зовнішньоекономічної політики
України. Вісник Черкаського університету. - 2015. - Т. 4 (337). - С. 22–29. /
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://economejournal.cdu.edu.ua/article/viewFile/147/144; 4) Борисенко О. Стратегічні
імперативи формування зовнішньоекономічної політики України. Аспекти
публічного управління. 2015. - Т.10. - С.11–17. / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/233892964.pdf.
3. Зміст роботи (перелік питань, які потрібно розглянути)
Вступ
1. Суть, інструментарій та роль зовнішньоекономічної політики у розвитку
підприємництва в ринковій економіці
2. Аналіз впливу зовнішньоекономічної політики на підприємницький сектор
вітчизняної економіки
3
3. Напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічного регулювання
підприємницької діяльності в Україні
Висновки
Список використаних джерел
4. Перелік графічного матеріалу 1 таблиця, 2 рисунки
Студент
______
Гатала М.Б.
Керівник роботи ___________ проф. Островерх П.І.
(підпис)
(прізвище та ініціали)
4
ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................... 5
1. Суть, інструментарій та роль зовнішньоекономічної політики у
розвитку підприємництва в ринковій економіці .................................. 7
2. Аналіз впливу зовнішньоекономічної політики на
підприємницький сектор вітчизняної економіки ............................... 14
3. Напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічного
регулювання підприємницької діяльності в Україні ......................... 20
Висновки ................................................................................................ 27
Список використаних джерел .............................................................. 30
5
ВСТУП
Актуальність. У сучасному світі зовнішньоекономічні відносини
відіграють важливу роль у розвитку національної економіки, впливаючи на її
динаміку, стійкість та ефективність функціонування. Вітчизняні політики та
економісти розглядають інтеграцію у світове господарство як один з
найважливіших факторів для забезпечення ефективного розвитку національної
економіки.
Дослідження
основних
аспектів
державного
регулювання
зовнішньоекономічної політики в Україні є надзвичайно важливим, тому що
успішна діяльність України в міжнародній економічній спільноті може
допомогти вирішити внутрішні економічні проблеми країни, сприятиме
зростанню вітчизняного виробництва та зміцненню національної валюти.
Тому дослідження впливу державної зовнішньоекономічної політики на
розвиток підприємництва в Україні залишається актуальним.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Вивченню ефективності та
умов реалізації зовнішньоекономічної політики присвячено велику увагу в
наукових дослідженнях таких вчених як О. Гордуновський, В.О. Храмов, Ю.А.
Бовтрук, Ю.Г. Козак, Т. Бебік, Є.В. Гончаров, О. Борисенко, Ж. Стеценко. та
інші.
Об’єктом дослідження є державна зовнішньоекономічна політика
України.
Предметом
дослідження
є
взаємозв'язок
між
державною
зовнішньоекономічною політикою та розвитком підприємництва в Україні.
Тобто досліджується вплив заходів зовнішньоекономічної політики, таких як
тарифні бар'єри, ввізні мита, угоди про вільну торгівлю тощо, на стан та
розвиток підприємництва в Україні.
6
Метою дослідження є визначення характерних особливостей здійснення
зовнішньоекономічної політики України та розробка пропозицій щодо
удосконалення механізмів її реалізації.
Завданнями, що постають у процесі дослідження, відповідно до
поставленої мети є:
1. визначення основних напрямків зовнішньоекономічної політики
України;
2. аналіз впливу цих напрямків на розвиток підприємництва в країні;
3. виявлення
можливостей
для
підвищення
ефективності
зовнішньоекономічної діяльності підприємств України.
У процесі дослідження було використано різноманітні методи,
включаючи загальнонауковий діалектичний метод; методи класифікації;
порівняльних характеристик; нормативно-правового забезпечення; економікостатистичні методи та метод табличного відображення аналітичних даних.
Обсяг і структура.
Курсова робота складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел. У курсовій роботі
використано 28 джерел. Загальний обсяг роботи 33 сторінки. Основний зміст
роботи становить 20 сторінок. У роботі наявні 1 таблиця та 2 рисунки.
7
1. Суть, інструментарій та роль зовнішньоекономічної політики у
розвитку підприємництва в ринковій економіці
В умовах ринкової економіки, держава має виконувати функції, що
будуть компенсувати "відмови ринку". Це означає, що держава повинна
регулювати ті сфери господарського життя, де ринок є безсилим. Для
забезпечення таких функцій, держава розробляє економічну політику, яка має
на меті підтримку конкуренції, боротьбу з монополізмом, регулювання
зовнішньоекономічного сектору та забезпечення суспільних благ для країни.
Зовнішньоекономічна політика (ЗЕП) є сукупністю цілеспрямованих
державних заходів щодо реалізації економічного потенціалу країни на
зовнішньому і внутрішньому ринках. Вона повинна бути спрямована на
реалізацію конкурентних переваг національних виробників на зовнішньому
ринку і сприяти зростанню добробуту споживачів за рахунок споживання
необхідних імпортних товарів. Ефективна реалізація економічного потенціалу
країни на світових ринках залежить від здатності реалізувати потенційні
можливості національних виробників на зовнішніх ринках, розвиваючи
конкурентні переваги при використанні можливостей насичення внутрішнього
ринку за рахунок імпорту тих товарів чи ресурсів, яких не вистачає [6, с.23].
ЗЕП виконує роль загальнообов’язковості рішень держави для всіх
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, де використовуються публічні
матеріальні засоби: закони, нормативи, тарифи тощо.
Основний нормативно-правовий документ, який регулює всі види
зовнішньоекономічної
діяльності
-
це
Закон
України
«Про
зовнішньоекономічну діяльність», який даний термін трактує як діяльність
суб’єктів
господарської
господарської
діяльності
України
та
іноземних
суб’єктів
діяльності, а також діяльність державних замовників з
оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована
на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за
її межами. Верховна Рада України здійснює правове регулювання всіх видів
8
зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне,
науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі
виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва,
транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших
банківських операцій, надання різноманітних послуг [2].
Господарський
кодекс
України
визначає
зовнішньоекономічну
діяльністю суб’єктів господарювання як господарську діяльність, яка в процесі
її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або
робочою силою [1].
Згідно з Господарським кодексом України підприємництво - це
самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська
діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з
метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання
прибутку [1].
Розрізняють два основні види зовнішньоекономічної політики залежно
від цілей і участі держави в регулюванні зовнішньоекономічних відносин:
1. фритредерство - політика вільної торгівлі, що несе за собою
мінімальне державне втручання у зовнішню торгівлю, яка розвивається на
основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Концепцію такої політики
розробили А. Сміт і Д. Рікардо. “Головна ідея їхнього вчення полягала в
тому, що найбільший прибуток отримують країни, які беруть активну
участь у міжнародному поділі праці на основі витрат виробництва або, як
вони висловлювалися, витрат праці” [7, с.10].
2. протекціонізм - політика держави, завданням якої полягає не в
нагромадженні грошей державою, а в захисті національної економіки
шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової
політики.
Сьогодні в торговельно-політичній практиці широко застосовуються
зразу обидва напрямки зовнішньоекономічної політики — як протекціонізм,
так і політика вільної торгівлі.
9
Згідно
Закону
України
«Про
зовнішньоекономічну
діяльність»
суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без
громадянства;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне
місцезнаходження на території України (підприємства, організації та
об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських
товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми,
посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові
установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні
особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів
господарської діяльності;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності;
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності
України та іноземних суб'єктів господарської діяльності;
- державні замовники у сфері оборони;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України
[2].
У праці “Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в
Україні” Стеценка Ж.В. згадано два види методів: адміністративні (нетарифні)
та економічні (тарифні), за допомогою яких держава здійснює регулювання
зовнішньоекономічної політики “рис. 1.1”.
10
Методи державного регулювання зовнішньоекономічної політики
Адміністративні
Економічні
Ембарго
У галузі імпорту
У галузі експорту
Ліцезування
Митні тарифи
Пільгові кредити
експортерам
Квотування
Збори
Гарантії
Специфічні вимоги до
товару
Імпортні депозити
Субсидії та
демпінг
Валютні обмеження
Звільнення
від сплати
податків
Рис. 1.1. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної
політики
Джерело: Побудовано автором самостійно на основі Стеценко Ж. В. Державне
регулювання
зовнішньоекономічної
діяльності
в
Україні.
URL:
https://core.ac.uk/download/pdf/47219254.pdf.
Адміністративні
методи
застосовують
у
ситуаціях
економічної
нестабільності, зростання дефіциту та інфляції на обмежений час для захисту
національної економіки. Серед них можна виділити ембарго (повна заборона
зовнішньоекономічної діяльності), ліцензування, квотування, специфічні
вимоги до товару та інше. Економічні методи застосовують у період
стабілізації економіки. До них належать митні тарифи, збори, імпортні
депозити, валютні обмеження в галузі імпорту та пільгові кредити
11
експортерам, гарантії, субсидії, демпінг, звільнення від сплати податків - у
галузі експорту [8, с.3].
Квотування. Квота є інструментом зовнішньоекономічної політики, що
визначає кількість або суму обмеження експорту чи імпорту товару на певний
період часу. Якщо встановлена квота рівна нулю, то це ембарго - повна
заборона на імпорт чи експорт. У разі, якщо метою уряду є не обмеження, а
контроль за рухом певного товару, то квота може бути встановлена на рівні,
вищому за можливий імпорт чи експорт.
Ліцензування. Урядові органи можуть застосовувати квотування,
видаючи ліцензії на експорт чи імпорт обмеженої кількості товару протягом
певного періоду часу. Ліцензія є дозволом, що виданий державними органами.
Митний тариф. Митний тариф - це систематизований звід ставок мита,
що стягується з товарів та інших предметів, які ввозяться на митну територію
країни або вивозяться за її межі. Мито - це податок на товари й інші предмети,
які перетинають митний кордон держави. “Метою митного тарифу є
раціоналізація товарної структури ввозу товарів до України; підтримка
раціонального співвідношення ввозу та вивозу товарів, валютних доходів та
видатків на території України; створення умов щодо прогресивних змін у
структурі виробництва; захист економіки України від недобросовісної
іноземної конкуренції; забезпечення умов щодо ефективної інтеграції України
у світове господарство” [9, c.59].
Демпінг. Демпінг - це одна з форм міжнародної цінової дискримінації,
що передбачає експорт товарів за ціною, яка є нижчою від їх вартості, або за
ціною нижчою, ніж на внутрішньому ринку. У міжнародній торгівлі
розрізняють три види демпінгу: спорадичний, постійний і хижацький.
Спорадичний демпінг передбачає продаж надлишків товару на світовому
ринку за ціною, що нижча, ніж на внутрішньому ринку. Постійний демпінг це довгостроковий продаж товару на світовому ринку за ціною, що нижча, ніж
на внутрішньому ринку. Хижацький (навмисний) демпінг передбачає
12
тимчасове зниження цін на експорт з метою витіснення конкурентів з ринку та
наступного встановлення монопольних цін.
Субсидії. Уряди різних країн часто використовують субсидування для
розвитку певних галузей та забезпечення необхідної експортної політики, що
полягає у наданні державних дотацій виробникам при їх виході на світовий
ринок. Іншими словами, субсидія - це фінансова або інша форма підтримки
виробництва, переробки, продажу, транспортування та експорту товарів, що
призводить до певних переваг для суб'єктів господарсько-правових відносин
країни експорту. Однак така підтримка може дискримінувати імпортерів.
Валютні обмеження. Валютні обмеження - це різні заходи, які приймає
уряд країни для обмеження чи контролю використання валюти в
зовнішньоекономічних операціях. Зазвичай ці заходи спрямовані на
обмеження ввезення або вивезення товарів та обмеження переказу грошей за
кордон. Валютні обмеження можуть бути як тимчасовими, щоб стабілізувати
ситуацію на валютному ринку, так і постійними, щоб забезпечити стабільність
національної валюти та зберегти внутрішню безпеку країни.
Необхідність у державному регулюванні економіки з’являється тоді,
коли можливості ринкового механізму є недостатніми для підтримки
економічного розвитку. Як економічний регулятор ринковий механізм
базується на законах вартості, попиту та пропозиції. Однак цей механізм
руйнується при порушенні умов здорової конкуренції, і держава несе
відповідальність за формування і підтримку конкурентного середовища. Тобто
державне регулювання є важливим доповненням до ринкового механізму [9,
с.14].
Основні напрями ЗЕП, які стимулюють розвиток підприємництва в
ринковій економіці, є такі:
1. Залучення іноземних інвестицій.
Іноземні інвестиції є важливим джерелом фінансування підприємств.
Проте варто пам’ятати, що для того, щоб залучити ці іноземні інвестиції,
13
потрібно створити сприятливі умови для бізнесу: зниження податкових ставок,
спрощення процедур реєстрації та забезпечення прав іноземних інвесторів.
2. Розвиток експорту.
Для того, щоб підприємницька діяльність була успішною вона повинна
забезпечувати не лише потреби внутрішнього ринку, але й також експортувати
товари та послуги за кордон. Саме зовнішньоекономічна політика сприяє
розвитку експортних можливостей підприємств.
3. Захист вітчизняного виробника.
Шляхом встановлення митних бар'єрів та антидемпінгових заходів
зовнішньоекономічна політика допомагає захистити вітчизняного виробника
від недобросовісної конкуренції з боку іноземних підприємств.
4. Розвиток міжнародного співробітництва.
Розвиток міжнародного співробітництва включає в себе укладення
міжнародних договорів та угод, що збільшать доступ до зовнішніх ринків та
зменшать тарифні бар'єри.
5. Підтримка малого та середнього бізнесу.
Підтримка малого та середнього бізнесу може здійснюватися шляхом
надання пільг на зовнішньому ринку.
6. Сприяння інноваційному розвитку.
Зовнішньоекономічна політика повинна сприяти впровадженню нових
технологій та підтримки науково-дослідних робіт в галузі техніки та інновацій.
7. Розвиток транспортної та логістичної інфраструктури.
Важливою складовою зовнішньої торгівлі є розвиток транспортної та
логістичної інфраструктури, а саме: портів, аеропортів, залізничних та
автотранспортних магістралей.
Загалом ЗЕП допомагає забезпечити сталий розвиток економіки країни,
зміцнити її позиції на міжнародному ринку, залучити нові інвестиції та
технології, зробити економіку більш конкурентоспроможною.
14
2. Аналіз впливу зовнішньоекономічної політики на підприємницький
сектор вітчизняної економіки
Зовнішньоекономічна політика – це сукупність цілеспрямованих
заходів, які вживає держава з метою реалізації економічного потенціалу країни
на внутрішньому та зовнішньому ринках. Основною метою є забезпечення
конкурентних переваг національних виробників на зовнішньому ринку та
зростання добробуту споживачів за рахунок імпорту необхідних товарів. Для
успішної реалізації економічного потенціалу країни на міжнародних ринках
необхідно розвивати конкурентні переваги національних виробників та
використовувати можливості насичення внутрішнього ринку за рахунок
імпорту тих товарів та ресурсів, яких не вистачає.
До основних компонентів зовнішньоекономічної політики країни можна
віднести кілька сфер:
 зовнішньоторговельна політика;
 валютна політика;
 політика стосовно приваблення іноземних інвестицій;
 митно-тарифна політика;
 міграційна політика;
 науково-технічна співпраця з іншими країнами.
Вплив пандемії COVID-19. З поширенням пандемії COVID-19 у січні
2020 року розвиток зовнішньоекономічної діяльності зазнав суттєвих змін як
на макрорівні, так і на мікрорівні. Зміни вплинули на всі сфери
життєдіяльності: спілкування, режим роботи, навчання та інші. Карантинні
обмеження, які були вимушено запровадженні й щоразу відрізнялися
термінами та масштабами, зумовили безпрецедентну зміну поведінки
економічних суб’єктів на рівні як споживання, так і виробництва. Після
оголошення пандемії Генеральний директор СОТ Роберто Азеведо зазначив,
що криза COVID-19 спричинила різкі потрясіння попиту та пропозиції у
світовій економіці, та передбачив, що ці потрясіння неминуче призведуть до
15
великих перебоїв у торгівлі [10]. Отож, як і сама пандемія, так і введення
карантинних обмежень спричинили уповільнення економічного розвитку
країн світу, у тому числі й України.
На фоні пандемії COVID-19 визначено ряд чинників, які впливають на
зовнішньоекономічну діяльність підприємництва. Серед них виділяють
зменшення виробництва товарів та послуг, порушення глобальних ланцюгів
доданої вартості, зростання торговельних витрат, падіння цін на товари з
низьким ступенем обробки, різке зниження цін у сфері послуг. Нижче наведено
оцінку зміни цих чинників у світовому сегменті та на ринку України.
1. Скорочення світового реального ВВП у 2020 р. становило 5,2%, щодо
зменшення реального ВВП України, то воно становило - 4,0% порівняно із
показниками 2019 р. [11]. У порівнянні з іншими країнами світу, Україна
продемонструвала відносно менше погіршення своїх економічних показників.
2. Порушилися глобальні ланцюги доданої вартості. Відносно низький
зовнішній попит з боку окремих торговельних партнерів обумовив негативні
результати
зовнішньоекономічної
діяльності
України,
оскільки
підприємницька діяльність залежала від поставок важливих компонентів із-за
кордону.
3. На кордонах відбувалися затримки через збільшення кількості
перевірок, також зросли транспортні витрати, тому що відбулося закриття
доріг і кордонів. Як наслідок, витрати на експорт та імпорт збільшилися. “За
відсутності суттєвих коливань курсу імпорт зазнав більших втрат, ніж експорт
(рисунок 2.1). Вартісні обсяги імпорту товарів та послуг зменшилися на 17,9%
порівняно з 2019 роком. Сальдо торгівлі товарами та послугами у 2020 році
становило «мінус» 1 813 млн доларів США” [12, c.24].
16
25,00
Експорт та імпорт товарів і послуг України
у 2019-2020 рр.
19,34
20,00
млрд дол.США
17,93
15,16
16,25
18,41
14,7
15,00
14,72
15
15,8
14,7
12,9
11,9
10,00
5,00
0,00
Експорт
Імпорт
Рис. 2.1. Квартальні обсяги зовнішньої торгівлі України товарами і
послугами у 2019 р. – першому півріччі 2020 р.
Джерело: Зовнішня торгівля України. Статистичний збірник. 2019 рік.
URL:
http://www.ukrstat.gov.ua; Зовнішньоторговельний баланс України. Експрес-випуски. І
квартал 2020 р., ІІ півріччя 2020 р.URL: http://www.ukrstat.gov.ua
4. Відбулися значні зміни у ринку міжнародних туристичних послуг, що
у 2019 р. становив 6,8% світового експорту і 28,3% світового імпорту послуг.
За оцінками Світової ради подорожей та туризму, в 2020 р. експорт
туристичних послуг зменшився на 25% [13].
На початковому етапі пандемії в Україні почали застосовувати
протекціоністські заходи у формі заборон або обмежень експорту товарів
лікарського призначення та/або заборон потенційно небезпечних товарів
тваринного походження із країн, де поширювався коронавірус. Слід зазначити,
що ці заходи застосовувалися відповідно до норм СОТ. З одного боку, жодна
країна не є самодостатньою у забезпеченні продуктами та обладнанням, яке
необхідне її системам охорони здоров’я, тому міжнародна торгівля має
вирішальне значення для забезпечення доступу до лікарських засобів та інших
медичних препаратів. З іншого ж боку, норми СОТ забезпечують низку
17
протекціоністських торговельних заходів для своїх членів, які вважаються
необхідними для охорони здоров’я населення країн та громадського добробуту
(включаючи заборони на імпорт та експорт, кількісні обмеження на імпорт та
експорт, а також неавтоматичне ліцензування імпорту) [14].
Отож, можна вважати, що негативні результати зовнішньоекономічної
діяльності України з 2010 року по 2014 рік, а також в умовах пандемії COVID19 свідчать про неефективність зовнішньоекономічної політики через
відсутність чіткої стратегії структурних змін в експортній галузі, нездатність
забезпечити державну підтримку для розвитку експорту, неефективну
інвестиційну політику без гарантій для інвесторів, дисбаланс у двосторонній
торгівлі з ключовими партнерами, відсутність механізмів зниження ризиків
фінансових втрат у зовнішніх операціях, а також застарілу транспортну
інфраструктуру, яка не відповідає сучасним вимогам і ускладнює транзит.
Вплив російсько-української війни. Війна, яка триває в країні,
катастрофічно впливає на економіку, знижуючи обсяги ВВП приблизно на
третину і завдаючи збитків через руйнування інфраструктури, які перевищили
100 мільярдів доларів США і зростають кожен день. Інфляція на високому
рівні, валюта ослаблена, а безробіття шкодить українському суспільству.
Країна майже повністю залежить від зовнішньої фінансової допомоги,
включаючи соціальні виплати, зарплати та пенсії. Незважаючи на збільшення
міжнародної допомоги, вона залишається недостатньою, що приводить до
значного збільшення державного боргу.
Хоча є деякі позитивні тенденції, такі як збільшення експорту
сільськогосподарських товарів та стабілізація ринку палива, очікувати
істотного поліпшення економічної ситуації до закінчення війни не варто.
Навпаки, є більш імовірним, що ситуація погіршуватиметься, оскільки росія,
швидше за все, буде продовжувати свої атаки на українську інфраструктуру, а
майбутнє морського експорту продовольства під питанням.
Війна викликала найбільший економічний спад в історії незалежної
України, так порівнянні з подібним етапом 2021 року ВВП України знизився
18
на 19,1% у першому кварталі 2022 р., в другому на 37,2%, а взагалі з січня по
вересень 2022 року валовий внутрішній продукт впав на 30% і Національний
банк України (НБУ) спрогнозував падіння ВВП України на 37,5% у четвертому
кварталі року та на 33,4% за весь рік. Незважаючи на те, що цей прогноз дещо
кращий, ніж припускався в найпесимістичніших сценаріях перших місяців
війни (у червні Світовий банк прогнозував, що ВВП України посунеться на
45%), економічна ситуація в країні залишається вкрай складною [15].
Вторгнення росії в Україну призвело до кризи зовнішньої торгівлі
України, головна причина - блокада портів країни на Чорному та Азовському
морях, які перед початком війни забезпечували близько 70% зовнішньої
торгівлі країни.
Щоб стати економічно ефективною, Україна була змушена швидко
створювати альтернативні маршрути для транспортування товарів і знаходити
інші джерела продуктів, які вона імпортувала з росії та Білорусі до війни,
зокрема палива. До цього часу на росію та Білорусь припадав 71% палива,
імпортованого
Україною,
щоб
змінити
це,
Україна
почала
більше
використовувати свої дунайські порти (передусім ті, що транспортують
продовольство) та пункти пропуску на кордоні з країнами ЄС (переважно
Польщею та Румунією). Завдяки цьому заходу експорт автомобільним
транспортом зріс з 444 тис. тонн у березні до 1,4 млн. тонн у вересні, а експорт
товарів, що перевозяться залізницею, зріс з 2,4 млн. тонн до 2,8 млн. тонн. 24
Однак ці зміни пов’язані з багатьма логістичними проблемами (різна ширина
залізниці, низька пропускна здатність українських доріг), які ще не повністю
вирішені [16].
Ключем до активізації зовнішньої торгівлі стало часткове розблокування
трьох чорноморських портів (виключно для сільськогосподарських товарів) у
рамках «зернового коридору». Це відбулося дякуючи договору, підписаному
22.07.2022 р. між Україною, Туреччиною та ООН. В результаті зовнішня
торгівля товарами зросла з 2,9 млрд. доларів США в липні до 3,4 млрд. доларів
США в серпні та 4,1 млрд. доларів США у вересні. Незважаючи на те, що це
19
безсумнівний успіх, слід мати на увазі, що порівнюючи з аналогічним періодом
2021 року експорт у вересні все одно був меншим на 35%, а імпорт – на 33%
[17].
20 березня 2022 року Уряд прийняв Постанову № 330 "Деякі питання
здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зокрема
транспортних засобів, в умовах воєнного стану", згідно з якою запроваджено
можливість імпорту більшості товарів за спрощеним способом на підставі
подання попередньої митної декларації без справляння митних платежів (у
тому числі ПДВ, акцизного податку, ввізного мита), без проведення митного
огляду, фітосанітарного контролю, а також заходів нетарифного регулювання
[3].
Отже, можна стверджувати, що російсько-українська війна значно
вплинула на зовнішньоекономічну політику та підприємницький сектор
вітчизняної економіки України. Однак, використовуючи нові можливості та
шляхи розвитку, Україна може знайти вихід з складної економічної ситуації та
зробити перспективний крок до майбутнього, якщо буде зосереджена на
реформах та сприянні розвитку підприємництва.
Митний тариф України. Державна митна служба України визначає
митні ставки та тарифи згідно зі законодавством України та міжнародними
договорами. Вони можуть залежати від різних факторів, таких як вид товарів,
країна походження, угода про вільну торгівлю, класифікація товарів та інші
фактори. Митні ставки можуть бути встановлені як специфічні суми за
одиницю товару (наприклад, вартість за кілограм, літр, метр тощо), так і у
відсотковому відношенні до вартості товару. Деякі товари можуть мати нульові
митні ставки або бути звільнені від митних зборів в рамках певних угод або
спеціальних режимів.
Закон України про Митний тариф на 2023 рік містить перелік ставок
загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну
територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією
20
товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі
Гармонізованої системи опису та кодування товарів (таблиця 2.1). [4]
Таблиця 2.1.
Ставки ввізного мита
Категорія товару
Ставка мита, %
М'ясо, птиця, туші, субпродукти
5-20%
Риба, молюски, ракоподібні
0-10%
Продукти тваринного виробництва
5-20%
Овочі
0-20%
Кава, чай
0-20%
Продукти борошномельної промисловості
10-20%
Цукор, вироби із цукру
5-50%
Тютюн та замінники
1-20%
Квоти на експорт товарів на 2023 рік. Міністерство економіки України
оприлюднило
Проєкт
постанови
Кабінету
Міністрів
України
"Про
затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню,
та квот на 2023 рік". Цей проєкт передбачає встановлення обмежень та квот
для певних товарів, які експортуються або імпортуються, на 2023 рік.
Згідно з проєктом постанови, запропоновано наступне:
1. Ліцензування та квотування експорту таких товарів: сілі, вугілля
кам'яного, антрациту; брикетів, котунів та інших видів твердого палива, які
виготовляються з кам'яного вугілля, рідкого палива (мазуту), українського
природного газу, срібла, золота та відходів, що містять брухт дорогоцінних
металів.
2. Ліцензування експорту та імпорту контрольованих речовин, а також
товарів та обладнання, які можуть містити контрольовані речовини.
3. Ліцензування імпорту сільськогосподарської продукції та продукції її
переробки з Республіки Північна Македонія в межах тарифної квоти [5].
21
3. Напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічного
регулювання підприємницької діяльності в Україні
Оскільки в Україні дотепер не розроблено дієздатної концепції
формування зовнішньоекономічної політики, спрямованої на сприяння
соціально-економічному розвитку, а позитивні тенденції мають скоріше
спонтанний, залежний здебільшого від зовнішніх чинників характер, – вкрай
важливим є формування унікальної за своєю сутністю концепції, яка має стати
визначальним стрижнем, необхідним кожній незалежній державі, на основі
якого будуються стратегія і тактика розвитку. Такі підходи мають визначати
реальні орієнтири та пріоритети розвитку національного суспільства з
урахуванням складних цивілізаційних змін, що відбуваються у світі. Їх
розробка вимагає якісно нових підходів до інституційного, інформаційноаналітичного і наукового забезпечення, концентрації та ефективного
використання наявних інтелектуальних сил. [9, с.14]
Кожна країна має свою власну систему та структуру державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В Україні до органів
регулювання зовнішньої економіки належать Верховна Рада, Кабінет
Міністрів, Національний банк України, Центральний орган виконавчої влади з
питань економічної політики, органи митного контролю, Антимонопольний
комітет України та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі [18, с.54].
У Верховній Раді України зосереджена вища законодавча влада, яка
здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вона має
повноваження приймати, змінювати та скасовувати закони, які стосуються
ЗЕД. Крім того, ВРУ затверджує головні напрями зовнішньоекономічної
політики, розглядає та затверджує структури органів державного регулювання
ЗЕД, укладає міжнародні договори, встановлює спеціальні режими ЗЕД на
території України, затверджує списки товарів, експорт та імпорт яких
забороняється. Також ВРУ приймає рішення щодо застосування заходів у
відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів
22
або економічних блоків, а також може позбавляти режиму найбільшого
сприяння або пільгового спеціального режиму.
Пріоритетом економічної політики держави в період воєнного
вторгнення є реалізація перспектив членства України в ЄС, це знаковий крок,
який не слід недооцінювати, враховуючи, що шлях до повноправного членства
може бути довгим і невизначеним. Україні потрібно сприймати вступ до ЄС,
як
можливість
вивести
економіку
на
новий
рівень,
стати
конкурентоспроможною державою, бути корисною для громадян. Доступ до
єдиного європейського ринку може бути як основний елемент підтримки. У
практичному плані це створило б величезний розвиток можливостей для
України протягом наступних кількох років.
У праці Гордуновського О.М. “Особливості зовнішньоекономічної
політики
України”
виділено
такі
основні
напрями
вдосконалення
зовнішньоекономічної політики України:
Завдання зовнішньо-торговельної політики:
1. Необхідно скоригувати імпортний тариф для готових виробів з
урахуванням можливості заміни імпорту на вітчизняне виробництво. Також
важливо забезпечити диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв та
підтримку імпорту технологій.
2. Необхідно стимулювати експорт товарів з високою доданою
вартістю, в тому числі шляхом надання державних гарантій під експортні
кредити.
3. Варто спростити процедури митного оформлення товарів.
4. Потрібно
підвищити
ефективність
системи
повернення
експортерам заборгованості по ПДВ.
5. Варто наблизити національну систему стандартизації до правил та
принципів ЄС та створити державні програми підтримки впровадження цих
стандартів.
23
Завдання політики у сфері стимулювання іноземних інвестицій:
1. Покращення
інвестиційного
середовища
шляхом
сприяння
взаємодії між підприємствами та інвесторами.
2. Узгодження законодавчих актів, які стосуються приваблення
іноземних інвестицій.
3. Підтримка міжнародної співпраці та спільного підприємництва.
4. Створення спеціальних економічних зон з пільговим режимом для
інвесторів, які інвестують у пріоритетні проєкти, включаючи гарантії уряду
[6, c.27].
Завдання валютної політики:
1. Обмеження надання кредитів суб'єктам господарювання в Україні
в іноземній валюті.
2. Збільшення реального курсу гривні до іноземних валют.
3. Ефективне
управління
зовнішнім
боргом
країни
шляхом
припинення практики збільшення боргу за рахунок нових кредитів, які
беруться для погашення старих боргів.
Завдання міграційної політики:
1. Забезпечення захисту прав іноземців та осіб без громадянства та
контролю за використанням іноземних працівників з метою забезпечення
національного ринку праці.
2. Гарантування
соціального
захисту
громадян
України, які
працюють за кордоном.
3. Розвиток міжнародного співробітництва у сфері міграції через
укладення нових міждержавних договорів про взаємне працевлаштування
та соціальний захист громадян.
24
4. Розробка і прийняття Міграційного кодексу України з метою
кодифікації законодавства про міграцію та упорядкування юридичних
інститутів.
5. Створення міжнаціональних центрів зайнятості, які допоможуть
іноземним працівникам та громадянам України, які повертаються на
батьківщину, знайти роботу та отримати необхідну допомогу [6, c.27].
У праці “Стратегічні імперативи формування зовнішньоекономічної
політики України” О.П. Борисенка описані такі основні принципи на яких має
ґрунтуватися сучасна концепція формування зовнішньоекономічної політики:
 принцип системності - визначає формування
зовнішньоекономічної політики шляхом узгодження мети та завдань,
механізмів, інструментів та методів їх реалізації. Цей принцип базується на
використанні зовнішньоекономічної системи як єдності взаємопов'язаних
елементів, які спільно діють для досягнення спільної мети;
 принцип цілісності - передбачає розгляд системи
зовнішньоекономічної політики як єдиного об'єкта, що не зводиться до будьякої окремої частини, а представляє собою цілісне явище. Цей принцип
передбачає збалансоване узагальнення явищ та процесів, що забезпечує
здатність до розв'язання глобальних завдань. Цілісність зовнішньоекономічної
політики у системному підході проявляється в комплексному використанні
всіх можливостей економічної політики [9, c.14];
 принцип комплексності - передбачає здійснення всебічного
аналізу причинно-наслідкових звʼязків, комплексну оцінку функціональної та
структурної побудови, їх динаміку та еволюцію на досліджуваному об'єкті
відносно просторових та часових характеристик, з урахуванням якісних та
кількісних ознак. Цей принцип дозволяє встановити початкові (результативні)
параметри процесу;
 принцип субординації - вимагає створення ієрархії елементів і
25
зв'язків на основі чітко визначених критеріїв (вирішення стратегічних завдань,
виконання
функцій,
розподіл
повноважень
та
відповідальності
від
формулювання завдань до їх практичної реалізації на місцях, адекватність
тощо). У процесі державного регулювання зовнішньоекономічна політика
розглядається як багаторівнева (ВР, КМУ, облдержадміністрація і т. ін.) та
багатогранна (зовнішньоекономічна діяльність, митна справа, податкова
справа і т. ін.) [9, c.14];
 принцип спадкоємності - передбачає послідовне використання
стратегій протекціонізму, конкурентоспроможності та інтеграції. Кожна
попередня стратегія створює правові, економічні та інституціональні основи
для наступної. Рівень і вектор міжнародної інтеграції залежатимуть від рівня
розвитку ринку, який формується в процесі виконання попередніх стратегій.
Цей
принцип
передбачає
поступову
побудову
вертикальних
та
горизонтальних відносин між усіма етапами та рівнями державного
управління, що стимулює процеси розвитку та відновлення діяльності. У
результаті процес державного управління стає передбачуваним та керованим;
 принцип динамічності - передбачає потребу в неоднаковому
використанні рухомого інструментарію до всіх зовнішньоекономічних
процесів, що відбуваються в Україні. Це забезпечить швидку та законну
реакцію на зміни в геополітичному просторі, а також рефлексивну корекцію
комбінації стратегій з метою підвищення ефективності управління процесами.
Для реалізації цього принципу необхідно прогнозувати майбутній стан
процесів та явищ, розробляючи часом обґрунтовані заходи державного
регулювання на передову.
 принцип системотворчих відносин - означає, що необхідно
визначати ті зв'язки між складовими частинами зовнішньоекономічної та
економічної політик країни, які забезпечують їх цілісність, існування та
розвиток як системи. У цьому аспекті цілісність зовнішньоекономічної
політики як системи досягається через включення до розгляду не лише
експортно-орієнтованих
або
імпортозаміщуючих
виробництв,
але
й
26
постачальників сировини та комплектуючих матеріалів, фінансової, сервісної,
логістичної та інших інфраструктур, а також наявності правового,
методичного, інформаційного й іншого забезпечення для підтримання та
подальшого розвитку основних відносин [9, c.14].
Отже, державне регулювання в Україні зовнішньоекономічної
діяльності має бути спрямоване на вдосконалення законодавчої бази та
забезпечення фінансової стабільності країни. Такі заходи дозволять досягнути
низьких темпів зростання інфляції та неоціненний вклад у розвиток
національної
економіки.
Держава
повинна
сприяти
структурній
та
промисловій перебудові, проводити інвестиційну політику та створювати
вільні економічні зони для створення сприятливого інвестиційного клімату.
27
Висновки
Зовнішня економічна політика є частиною загальної економічної
політики держави, її цілі повинні бути узгоджені з метою економічної та
загальної політики. Зовнішньоекономічні заходи повинні відповідати
загальній економічній та соціально-політичній стратегії суспільства. Деякі
зовнішньоекономічні цілі можуть бути розглянуті лише як засіб або проміжна
мета для досягнення загальноекономічної або загальнополітичної мети.
Зовнішньоекономічна
політика
включає
розробку
міжнародних
економічних відносин країни. Міжнародні економічні відносини охоплюють
всі економічні операції між господарськими суб'єктами країни та їх
іноземними партнерами, такі як імпорт та експорт товарів, капіталу, послуг, а
також міжнародний рух робочої сили та грошей через кордон.
Для
покращення
державного
регулювання
у
сфері
зовнішньоекономічної діяльності потрібно розробити та впровадити стратегію
розвитку конкурентоздатності підприємств. Це є важливою складовою
комплексної стратегії стимулювання розвитку підприємств, що має на меті
трансформацію механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності. Важливою умовою є включення запропонованих підходів до
загальної концепції розвитку зовнішньоекономічної політики країни. Основна
ідея полягає в тому, щоб формувати збалансований державний підхід до
застосування митно-тарифних та нетарифних механізмів регулювання
товарних ринків. Підприємства повинні стимулюватися для розвитку у
визначеному стратегічними цілями напряму, а держава повинна мати контроль
за дотриманням законодавства та відповідністю цілям. Крім того, необхідно
забезпечити систему державного управління спеціальним механізмом
визначення
перспективних
напрямів
державної
зовнішньоекономічної
політики та контролювати стан ключових показників. Для цього потрібна
інформаційна підтримка процесу прийняття регуляторних рішень.
Українська політика державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД) повинна зосередитися на покращенні системи її здійснення
28
та законодавчій базі. Також потрібно забезпечити сприятливі умови для
експорту та інших зовнішньоекономічних відносин, змінити структуру
експорту та впровадити змішану політику протекціонізму та вільної торгівлі.
Державне регулювання ЗЕД також повинне спрямовуватися на вдосконалення
законодавчої бази та фінансову стабільність в країні, щоб забезпечити низькі
темпи інфляції та створити сприятливий інвестиційний клімат. Для
досягнення
цих
цілей
необхідно
застосовувати
заходи
державного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що сприятимуть розвитку
національної економіки. Крім того, проведення регіональної політики повинно
бути підтримане державним регулюванням зовнішньоекономічної діяльності,
яке має сприяти ефективній структурній та промисловій перебудові,
інвестиційній політиці та створенню вільних економічних зон в регіонах. Такі
заходи сприятимуть швидкому економічному зростанню розвинутих регіонів
та виходу з депресивного стану відсталих регіонів України.
Зовнішньоекономічна політика базується на теорії міжнародної
економіки, яка досліджує основи зовнішньоекономічних операцій та їх вплив
на економіку країни та за кордоном. Отримані знання становлять основу для
прийняття рішень та формулювання цілей ефективної зовнішньоекономічної
політики.
Для покращення конкурентоспроможності національної економіки
необхідно розв’язувати такі завдання, як забезпечення товаровиробників
сучасним обладнанням, розроблення нових технологій для підвищення
ефективності
виробництва
у
національній
економіці,
фінансування
виробництва та підтримка виробників, науково-дослідних установ та
високотехнологічних виробництв, підготовка висококваліфікованих кадрів,
удосконалення цінової політики та урахування специфіки виробництва у
різних регіонах.
З урахуванням існуючих проблем доцільно провести такі заходи, як
гармонізація вітчизняних стандартів на сільськогосподарську продукцію зі
стандартами ЄС, налагодження інфраструктури ринку, посилення кооперації
29
підприємств різних форм власності та налагодження співпраці між
виробниками та дослідними установами. Тільки такі дії допоможуть
українським підприємствам зайняти конкурентну позицію на світовому ринку
та міцно закріпити свої позиції.
30
Список використаних джерел
1. Господарський кодекс України : Кодекс України від 16.01.2003 р. №
436-IV : станом на 31 берез. 2023 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 01.05.2023).
2. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від 16.04.1991 р.
№ 959-XII : станом на 4 березня 2023 р. / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12 - Text (дата звернення:
01.05.2023).
3. Деякі питання здійснення митного контролю та митного оформлення
товарів, зокрема транспортних засобів, в умовах воєнного стану: Постанова
Каб. Міністрів України від 20.03.2022 р. № 330. / [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-2022-п - Text.
4. Про Митний тариф України : Закон України від 04.06.2020 р. №674IX: станом на 1 січ. 2023 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#Text. (дата звернення: 02.05.2023).
5. Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає
ліцензуванню, та квот на 2023 рік : Постанова Каб. Міністрів України від
27.12.2022 р. № 1466 : станом на 16 трав. 2023 р. / [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1466-2022-п#Text. (дата
звернення: 03.05.2023).
6. Гордуновський О. Особливості зовнішньоекономічної політики
України. Вісник Черкаського університету. - 2015. - Т. 4 (337). - С. 22–29. /
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://econom-
ejournal.cdu.edu.ua/article/viewFile/147/144.
7. Храмов В.О., Бовтрук Ю.А. Зовнішньоекономічна політика. Київ :
Міжрегіон. Акад. упр. персоналом (МАУП), 2002. - С,264 / [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/mz2_5.pdf.
8. Стеценко Ж. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
в Україні. Національний технічний університет України “КПІ”. С. 1–9. /
31
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://core.ac.uk/download/pdf/47219254.pdf.
9.
Борисенко
О.
Стратегічні
імперативи
формування
зовнішньоекономічної політики України. Аспекти публічного управління.
2015. - Т.10. - С.11–17. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://core.ac.uk/download/pdf/233892964.pdf.
10. WTO DG welcomes G7 leaders’ statement on Covid-19. World Trade
Organization - Home page - Global trade. / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.wto.org/english/news_e/news20_e/dgra_17mar20_e.htm.
11. World trade primed for strong but uneven recovery after COVID-19
pandemic
shock.
WTO
876
press
release.
31
March
2021.
URL:
https://www.wto.org/english/news_e/pres21_e/pr876_e.htm.
12.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського
господарства України. Вплив COVID-19 на економіку і суспільство країни:
підсумки
2020
року
та
виклики
і
загрози
постпандемічного
розвитку. Консенсус-прогноз. 2021. - № 53. - С. 1–68. / [Електронний ресурс].
– Режим доступу: https://www.unicef.org/ukraine/documents/consensus-forecast.
13. Travel & Tourism Economic Impact | World Travel & Tourism Council
(WTTC). World Travel & Tourism Council (WTTC) | Travel & Tourism
Representative
Council.
/
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://wttc.org/Research/Economic-Impac.
14. Осташко Т.О. Розвиток національної торговельної політики для
підвищення
конкурентоспроможності
економіки
України :
Колективна
монографія. Київ : НАН України, 2021. 313 с. / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://ief.org.ua/docs/mg/353.pdf.
15. World Bank, 2020, Current health expenditure (% of GDP) – Ukraine.
URL: https://data.worldbank.org/indicator/SH.XPD.CHEX. GD.ZS?locations=UA.
16. Ukrinform, 2019, Leading IT companies will join the development of
eZdorovya.
/
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
32
https://www.ukrinform.ua/rubricsociety/2750237-providniitkompanii-
dolucatsa-
do-rozrobkiezdorovya.html.
17. World Bank, 2020, Current health expenditure (% of GDP) – Ukraine. /
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://data.worldbank.org/indicator/SH.XPD.CHEX. GD.ZS?locations=UA.
18. Козак Ю. Г., Сукач О. О., Бурлаченко Д. М. Зовнішньоекономічна
діяльність підприємств : Навч. посіб. 6-те вид. Київ : «Центр учб. літ.», 2020. С.268 /
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
https://www.culonline.com.ua/catalog/ekonomika/zovnishnoekonomicha-diyalnistnavchalniy-posibnik-vidannya-6-te-pereroblene-za-red-kozaka-yu-g-sukach-o-oburlachenko-d-m-1/read .
19. Наумов М. С. Сутність та основні форми зовнішньоекономічної
діяльності фірми» : тексти лекцій для студентів спеціальностей 051 –
Економіка, 071 – Облік і оподаткування, 076 – Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність / М. С. Наумов ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М.
Бекетова. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018. – С.61 / [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/159124166.pdf .
20. Бебік Т. Зовнішньоекономічна діяльність в умовах війни | Think brave.
Think brave | Останні новини бізнесу України. / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
https://biz.ligazakon.net/analitycs/210611_zovnshnoekonomchna-
dyalnst-v-umovakh-vyni .
21. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях. Київ :
«Центр учб. літ.», 2017. - С.229 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://shron1.chtyvo.org.ua/Kozak_Yurii/Mizhnarodna_ekonomika_v_pytanniakh
_ta_vidpovidiakh.pdf?PHPSESSID=7mhe7mju4anj3gd0vtm5m7ts01.
22. Козак Ю.Г., Спорек Т. Основи зовнішньоекономічної діяльності :
Навч. посіб. 5-те вид. Київ : «Центр учб. літ.», 2016. - С.289 / [Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
http://xn--e1ajqk.kiev.ua/wp-
content/uploads/2019/12/Osnovi-zovnishnoekonomichno-diyalnosti.pdf.
33
23. Зовнішньоекономічна політика України за умов сучасної глобалізації
[Електронний ресурс] – Електронні дані. [Pidru4niki] – Режим доступу:
https://pidru4niki.com/14940511/ekonomika/zovnishnoekonomichna_politika_ukr
ayini_umov_suchasnoyi_globalizatsiyi. – Назва з екрану.
24. Державне регулювання підприємницької діяльності [Електронний
ресурс]
–
Електронні
дані.
[StudFiles]
–
Режим
доступу:
https://studfile.net/preview/4531954/page:2/ . – Назва з екрану.
25. A struggle to survive. Ukraine’s economy in wartime. / [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://www.osw.waw.pl/pl . – Назва з екрану.
26. Гончаров Є. В. Державне управління економічною безпекою регіонів
в системі забезпечення їх сталого соціально-економічного розвитку. Державне
управління: удосконалення та розвиток. 2010. - №12 / [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/Duur_2010_12_3.pdf.
27. Гордуновський О. Особливості зовнішньоекономічної політики
України. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://economejournal.cdu.edu.ua/article/viewFile/147/144.
28. Зовнішня торгівля України [Електронний ресурс] - Електронні дані.
[Київ: Державна служба статистики України, 1998-2023] – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua / (дата звернення 01.05.2023р.) – Назва з екрану.