Принципи навчання. Системи навчання.
принцип об’єктивності і науковості означає, що все навчання має
ґрунтуватися на перевірених знаннях, а не на суб’єктивних відчуттях
викладача, тобто якщо ми вчимося малювати людину, то спочатку
дивимося на анатомічні референси, вивчаємо структуру скелета і м’язів, а
не просто копіюємо чужі малюнки. це пов’язано з принципом зв’язку
теорії з практикою, бо без базових знань про форму, перспективу і колір
неможливо зробити якісний малюнок, тому після теоретичної частини
потрібно одразу переходити до практики – наприклад, після лекції про
композицію можна попросити учнів створити ескіз з урахуванням всіх
правил. щоб це не було хаотично, важлива послідовність і
систематичність: якщо вчити перспективу, то спочатку лінійна, потім
повітряна, потім складні ракурси. при цьому рівень складності має
поступово зростати, але залишатися доступним для учня, бо якщо одразу
дати намалювати складну композицію з кількома персонажами в
перспективі, то буде більше паніки, ніж навчання. тут же працює принцип
наочності та варіативності методів – пояснення має бути не тільки
словами, а ще й через референси, 3D-моделі, фото, а ще краще, коли
викладач прямо при учнях показує техніку і пояснює свої дії. усе це не
матиме сенсу, якщо учень просто слухає і нічого не робить, тому важлива
його активність і самостійність – коли після пояснення він пробує техніку
сам, експериментує і отримує фідбек. і останнє – сталість засвоєння знань:
якщо малювати натюрморт один раз на рік, то прогресу не буде, тому
важливо, щоб ключові навички відпрацьовувалися регулярно, а разом із
ними розвивалася творчість, тобто не просто відтворення реальності, а ще
й робота над власними ідеями. всі ці принципи працюють разом, і якщо
виключити хоча б один, ефективність навчання падає.
що до класно-урочної системи – вона добре підходить для навчання групи,
бо всі отримують однакову базу, і це зручно організаційно, але мінус у
тому, що вона не завжди враховує рівень кожного учня, тобто якщо хтось
швидше схоплює матеріал, йому буде нудно, а якщо хтось повільніше – він
не встигатиме. з іншого боку, індивідуальне навчання дозволяє
підлаштуватися під конкретну людину, враховувати її стиль і темп, але тут
потрібна дисципліна, бо без неї учень може забити і не прогресувати.
ідеальний варіант – мікс: загальні лекції плюс індивідуальні консультації,
тоді є і структура, і можливість розвивати унікальні сильні сторони.