Uploaded by еля amonggg

Граматика латинських дієслів: часи, стани, способи

advertisement
Загальні відомості про граматичні категорії дієслів.
TEMPUS (час)
GENUS ( стан, залог)
1.Praesens – теперішній
actīvum - активний
2.Imperfectum – минулий
недоконаного виду
passīvum - пасивний
3.Futūrum I – перший майбутній
4.Futūrum II – другий майбутній
NUMERUS ( число)
5.Perfectum – минулий доконаного
виду
Singulāris – однина
6.Plusquamperfectum давноминулий
Plurālis – множина
MODUS (спосіб, наклонение)
PERSONA ( особа)
Indicatīvus - дійсний
prima - перша
Conjunctīvus – умовний
secunda - друга
Imperatīvus - наказовий
tertia - третя
Безособові форми :
Infinitīvus – неозначена форма
participium - дієприкметник
supīnum – віддієслівний іменник
gerundium – віддієслівний іменник
gerundīvum – віддієслівний прикметник
2.Словникова форма дієслів (основні форми):
1.Praesens ind. act. p.1 sing.- amo – я люблю
2.Perfectum ind. act. p.1 sing. – amāvi – я полюбив (основа перфекта)
3.Supinum – amātum – щоби любити ( основа супіна)
4.Infinitivus – amāre – любити ( основа інфекта)
Словникова форма дієслів у словнику записується скорочено:
amo, āvi, ātum, āre (I) - любити
dormio, īvi, ītum, īre (IV) – спати
Визначення дієвідміни дієслів відбувається по закінченню інфінітива :
І – āre – ignorāre – не знати, stimulāre - прискорювати
II – ēre – vidēre - бачити, valēre – бути здоровим
III – ěre – agěre - діяти, dicěre – говорити
IV – īre – venīre - приходити, audīre - слухати
Утворення теперішнього часу дієслів. Дієслово- зв’язка „ бути”.
Для утворення теперішнього часу дієслів використовується дієслівна основа
інфекта, яку можна визначити по формі Infinitivus відкиданням
закінчення – re для І, ІІ та IV дієвідмін, та - ěre для III дієвідміни:
Infinitivus
основа
інфекта
Закінчення
oсн. інфекта
І – ignorāre
ignorā-
-ā-
II – vidēre
vidē-
-ē-
III – agěre
ag -
на
приголосний
або
III – struěre
(будувати)
stru -
голосний – u -
IV – venīre
venī -
-ī-
Теперішній час дієслів - Praesens indicativi activi – утворюється від
основи інфекта (презенс) додаванням особових закінчень активного стану:
Sing. 1.- o ; 2.- s ; 3.- t ; Plur. 1. – mus ; 2. – tis ; 3. - nt
Зразок відмінювання дієслів у Praesens indicativi activi:
Число Особа І дієвідмінаāre – amāre
Sing.
1
2
3
amo(a+o) - я люблю
amā-s – ти любиш
amā-t – він любить
ІІ дієвідміна –
ēre – vidēre
vidē-o – я бачу
vidē-s – ти бачиш
vidē-t – він бачить
Plur.
1
2
3
amā-mus –ми
любимо
amā-tis - ви любите
ama-nt - вони
люблять
Число Особа ІІІ дієвідміна ěre – agěre
vidē-mus - ми бачимо
vidē-tis - ви бачите
vide-nt - вони бачать
IV дієвідміна –
īre - audire
Sing.
1
2
3
ago-я роблю
ag-і-s – ти робиш
ag -і-t- він робить
áudi-o- я слухаю
áudi-s - ти слухаєш
áudi-t - він слухає
Plur.
1
2
3
ag -ĭ-mus- ми
робимо
ag -ĭ-tis- ви робите
ag -u-nt - вони
роблять
audī-mus – ми слухаємо
audī-tis - ви слухаєте
áudi-u-nt - вони
слухають
Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути” (sum, fui, -, esse ) у Praesens ind. act.:
Sing. 1. sum – я є
Plur. 1. sumus – ми є
2. es – ти є
2. estis – ви є
3. est – він, вона,
воно є
3. sunt – вони є
Утворення наказового способу дієслів – Imperatīvus praesentis actīvi.
В латинській мові наказовий спосіб (імператив) має дві форми :
1.Форма імператива 2 особи однини дієслів 1, 2 та 4 дієвідмін уявляє собою
чисту основу інфекта:
I дієвідміна
amā! – кохай!
II дієвідміна
vidē! – дивись!
IV дієвідміна
audi! - слухай!
У дієслів III дієвідміни до основи додається -е : ag-e! - роби!
2.Для утворення форми імператива 2 особи множини до основи інфекта
додається закінчення -te:
I дієвідміна
amā -te! - кохайте!
II дієвідміна
vidē-te!- дивіться!
IV дієвідміна
audī-te!- слухайте!
У дієслів ІІІ дієвідміни закінчення -te у 2 ос. мн. приєднується за допомогою
поєднувальної голосної -ĭ- : ag-ĭ-te! - робіть!
N.B. 4 дієслова ІІІ дієвідміни, а
саме: ducĕre (вести), dicĕre (говорити), facĕre (робити) та ferre (нести) мають
особливості в утворенні імператива.
Форма імператива 2 особи однини цих дієслів уявляє собою чисту основу
інфекта:
duc! – веди! dic! – говори! fac! – роби! та fer! – неси!
Утворення форми імператива 2 особи множини відбувається за загальним
зразком, тобто до основи інфекта додається поєднувальна голосна -ĭ- та
закінчення -te:
ducĭte! – ведіть! dicĭte! – говоріть! facĭte! – робіть! та ferte! – несіть
Для вираження заборони в латинській мові вживається аналітична форма, яка
складається із сполучення слів noli (sing.) або nolīte (plur.) та інфінітива
дієслова:
Sing.: noli ignorāre! - не зневажай! noli tacēre! - не мовчи!
Plur.: nolīte ignorāre! – не зневажайте! nolīte tacēre! – не мовчіть !
Download