Тема. М.Хвильовий. «Я (Романтика)» - новела про добро і зло в житті та
в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і
обов'язком.
Мета: розкрити проблематику новели «Я (Романтика)»,
донести до
свідомості учнів ідею; розвивати вміння «читати поміж рядків», визначати
стильові особливості твору і
характеру героїв; виховувати гуманізм,
усвідомлення пріоритетності морального вибору над ідеологічним.
Обладнання:
блок- картки.
портрет М. Хвильового, картини відомих імпресіоністів,
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Активізація уваги та мотивація навчальної діяльності.
Учитель під музичний супровід читає вірш.
Є вищий суд
Пориви невгамовності людської!
Та й як мовчати, коли в горі Мати. -
Як невблаганно постає: хто ти?
Є вищий суд незнищених сумлінь,
Мов хрест важкий, - жорстокий
Є віщий суд землі своєї, роду,
виклик долі.
Є вічний суд життя - все інше
Він невисокий, та стрункий,
тлінь.
І хтось йому шепоче: - Хвильовий,
Все інше змито у пусту породу.
Спини нестримність Слова і руки -
Вернутися дано звідтіль не всім,
І голос твій ніколи не зів'яне...
Не
- Та як ти міг!
перебороти.
Та як ти тільки міг?!
Він чистоту свою нам заповів,
Таке ось, не продумавши, сказати.
Постав,
Як плаче Правда - не писати гріх,
підлоти.
всім
як
судилось
присуд
смерть
ницості
й
У чому трагедія самого письменника? Життєлюб - і закінчив життя
самогубством? Чи не складнощі і суперечності уподобань, мрії, любов до
правди
і фанатичної віри в комуну і любові до України привели до
фатального кінця? (Аналізуючи біографію письменника, доходимо до
1
висновку, що він не пережив роздвоєності власної душі. Цей мотив є
наскрізним у новелі «Я(Романтика)»).
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Саме тому тема уроку звучить так: «М.Хвильовий. «Я (Романтика)» новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього
роздвоєння людини між гуманізмом і обов'язком».
Епіграфи уроку:
Errаrе humanum est - Людині властиво помилятись (Латинське прислів’я).
Не вбий! (Біблія, 2 М. 20:1-17).
Твір не автобіографічний (сам письменник ніколи чекістом не був), хоча
між письменником і його героєм є 70 спільних рис.
Яку мету поставимо перед собою?
Мету сформулюють учні: розкрити проблематику новели «Я (Романтика)», зрозуміти
ідею; розвивати вміння «читати поміж рядків», визначати стильові особливості твору і
характеру героїв; виховувати гуманізм, усвідомлення пріоритетності морального вибору
над ідеологічним; досконало розуміти зміст новели «Я (Романтика)»; її жанрові
особливості.
пояснювати присвяту до новели, визначати жанр твору; відрізняти реальне й уявне в
ньому; характеризувати образи, пояснювати символіку.
ІV. Засвоєння нового матеріалу.
Робота в групах :
І група - історики: повідомлення про ЧК, історію сприйняття твору
( випереджувальне домашнє завдання);
ІІ група - дослідники: аналізують кольорову і звукову гаму твору, вдома
готували презентацію (випереджувальне завдання - виписати звуки і кольори
з тексту); на уроці – проаналізувати монологи героїв;
ІІІ група - паспортний контроль: створити блок-схему до новели (учні
підготують паспорт твору - крок до ЗНО);
ІV група - художники:дослідити кольори у новелі і зобразити власне
бачення трагедії, зображеної у творі, через символи кольористики; поєднати
з стилем імпресіонізму;
2
1. Метод «Асоціативне гроно»
Розкрийте значення слова «війна» за новелою М. Хвильового.
Війна
Революція
протистояння
велич епохи
вибір
добро і зло
гуманізм - фанатизм
трагедія епохи,
мати, обов'язок
роздвоєність.
життя і смерть
2. Метод «ПРЕС»
Уперше новела «Я (Романтика)» була надрукована в альманасі
«Гарт» у Харкові 1924 року. Яким був цей час для України?
Які ідеали сповідував пересічний читач - носій більшовицької
ідеології?
Чи сприймався на ту пору твір як ідеологічно правильний?
 Виступ І групи - істориків (орієнтовна відповідь).
У грудні 1923 року М. Хвильовий читав "Я (Романтика)" у київському театрі
імені
Т. Г. Шевченка і твір, як писав журнал "Нова громада", "справив глибоке враження на
аудиторію". Необхідно пояснити деякі причини цього враження, а також позицію автора.
Як пише літературознавець М. Жулинський, М. Хвильовий був чесним комуністом, сам
романтично вірив у ідеали революції, йшов за них на смерть. І коли писав новелу,
безперечно, вірив у те, що головний герой - справжній революціонер, більше того, вважав
його ідеальним втіленням революційної відданості ідеалам комунізму. Так уважала і
захоплена твором аудиторія, схвалюючи цілеспрямованість, послідовність і стійкість
героя. Сьогодні нам страшно, що в розколі на людину і звіра переміг звір. У 1923 році цю
перемогу вважали гідною захоплення. І це страшніше, ніж сама новела. У 1920-х роках
новелу передруковували кілька разів. Звісно, фанати більшовизму спокійно сприймали її
кульмінаційну сцену і, певно, не засуджували вчинок головного героя, бо для них «мета
виправдовує засоби». Їх могло хіба що і ворушити тільки те, що і перед смертю мати не
думає про себе, її материнське серце розуміє сина-вбивцю й хоче полегшити його
3
страждання: «Вона стоїть, звівши руки» і «зажурно дивиться» на нього, вона вкотре вже
каже, що він (її м’ятежний син) «зовсім замучив себе». Ця напружена сцена вражає
непомітною, усепрониклою силою гуманізму, людяності, справжніх вартостей, здатною
побороти зло. У 1932 році у передмові до "Вибраних творів" М. Хвильовий уже навіть
звинувачує героя за недостатню рішучість, вказує на індивідуалізм, дрібнобуржуазні
інтелігентницькі переживання, подвійність натури ліричного героя.
Учитель. Отже, сьогодні наше трактування постаті головного героя
суперечить авторській точці зору, але випливає з аналізу самого тексту.
Як це часто буває з великими митцями, те, що сказав М. Хвильовийхудожник, набагато глибше, ніж те, що хотів сказати М. Хвильовийідеолог. (Учитель зауважить, що в радянській літературі 20-хроків образ
революціонера, для якого комуністична ідея превалює над загальнолюдськими
цінностями, сприймався як приклад для наслідування. Хвильовому дорікали, що
головний герой інколи занадто вагається, замість того, щоб рішуче діяти.)
Чи погоджуєтеся ви з думкою, що жоден із творів української
літератури
не
розвінчав
так
соціалістичної
революції
і
громадянської війни, як це зробив комуніст Хвильовий?
Де ж істина? І як ставився до свого героя сам автор?
Щоб відповісти на ці запитання, треба зануритись у зміст новели.
У чому зміст назви твору? Що в ній: тема, ідея чи, може, натяк на манеру
письма? Чому автор не дає імені своєму героєві? Можливо, він ототожнює
себе з ним?
Орієнтовні відповіді учнів.
Цитую (учитель): зізнання Xвильового: «Я вірю в "загірну комуну" і вірю так
божевільно, що можна вмерти».
Назва також сигналізує про два смислові пласти тексту: «Я» ― у центрі уваги
перебуває світ оповідача, «Романтика» ― романтичне осмислення буття та його
проблем. «Я» означає «мій власний, відмінний від інших світ», а друга назва уточнює
простір цього внутрішнього світу. Ним виявляється «романтика», яка в результаті
зводиться до трагедії людської особистості. Вона, засліплена ідеологічною ілюзією,
втрачає ґрунт під ногами й переступає через Божий і людський закон. Автор не дає імені
головному героєві: більшовизм, примарна ідея нівелює людську особистість.
4
Розкрийте роль присвяти твору.
Відповідь: «Я (Романтика») має специфічну присвяту — «Цвітові яблуні» (новела М. Коцюбинського), яку можна сприймати і як своєрідний епіграф, що несе основну ідею твору.
Події у творі показані через сприйняття їх головним героєм: батьком, у якого помирає
єдина дитина, і одночасно письменником, котрий прагне запам'ятати кожну мить як матеріал для майбутніх творів. У душі ліричного героя також поєдналося боже, людське
начало (тяжкі страждання батька над умираючою донькою) і диявольське —
підсвідомий «інстинкт» художника, який сприймає її смерть як матеріал для
майбутнього твору.
Чи відповідає твір жанровим ознакам новели? Чи можна стверджувати,
що
твір
імпресіоністичний?(При
потребі
учні
скористаються
літературознавчим словником.)
Відповідь: Жанр ― психологічна новела. У центрі уваги перебуває оповідач. Ідея
служіння абстрактним ідеалам «революції» стає джерелом мук і страждань «Я».
Опозиція
«я
―
чекіст,
але
я
і
людина»
(протистояння
насильства
та
загальногуманістичних цінностей) вирішується тим, що головний герой фактично
знищує в собі людське, гуманне. Коріння «синдрому революції» і полягає в тому, що «мета
виправдовує засоби». Фанатична захопленість ідеєю і є причиною тієї кривавої драми, що
розігрується перед очима читача.
Деякі дослідники називають твір імпресіоністичним, оскільки автор акцентує увагу на
відчуттях, як-от: регіт Тагабата, запах м’яти тощо.
Характерною властивістю новели є поєднання ілюзії та реальності. Читачеві буває
надзвичайно важко розрізнити, чи описувані події й відчуття насправді відбуваються й
переживаються, чи це лише уявлювані героєм, нафантазовані ним картини.(«...Що це?
невже знову галюцинацiя?»)
3) Робота з картинами художників-імпресіоністів.
Учитель. Звернути увагу на картини імпресіоністів, на кольори.
У новелі типові романтичні пейзажі: мертвий степ, місяць, гроза...
Які події зображені у творі? Яка історична епоха постає на сторінках
новели?
 Виступ І групи - історик повідомить про епоху.
Висновок: Отже, темою новели є зображення громадянської війни як
одного з найтрагічніших явищ в історії України, адже в основі війни лежить
5
руйнація, нівелювання родинних зв’язків, братовбивство. Автор показав, як
генетичні, вроджені риси людяності, добра, любові до матері розчиняються в
патологічному відчутті відданості примарним ідеалам комуни.
Як автор передає напругу протистояння? Прочитайте відповідні рядки.
Що ми «чуємо» і «бачимо»? Що таке ЧК? (схема «Зорові й слухові образи
твору»)
 І група - історик. Довідка історика про ЧК і громадянську революцію.
Які її функції? Що вражає в роботі ЧК? Чи є підстави стверджувати, що
чекісти, будуючи нове життя, лише очищують дорогу від погані? Чи
згодні ви з фразою обивателя: «Тут засідає садизм»? Які картини особливо
вражають?
4) Робота над композицією твору.
Яка композиція твору?
Висновок. Для цього твору характерна композиція рамки:
«З тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».
«Невідомо горіли тихі озера загірної комуни».
 ІІ група – дослідники : презентують образи чекістів.
Схарактеризуйте кожен з образів у вигляді таблиці: портрет, основна риса
характеру, епізод, коли ця риса проявляється найбільше
Учень 1. Картина «Трибунал» знаходиться у будинку розстріляного шляхтича
Учень 2. Доктор Тагабат (доктор Тагабат – «людина з холодним розумом і
каменем замість серця», безглуздо жорстокий п'яниця й людожер);
Учень 3. Образ вірного вартового із дегенеративною будівлею черепа
(дегенерат - вартовий революції з душею «палача з гільйотини»);
Хто страшніший: жорстокий і цинічний Тагабат чи дегенерат, який
відчуває насолоду від виконання вироку?
Учень 4. Андрюша (Андрюша - людина з нормальною психікою, «чекіст
мимоволі»).
Чи заслуговує на співчуття Андрюша?
6
Чи випадковий підбір чекістів? (З одного боку, ця трійка - яскрава ілюстрація
суті сумнозвісної ЧК, різні типажі: «холодний розум і камінь замість серця», «вірний
вартовий на чатах» і людина з «кволим розумом», що поступово звикає до свого
«права купатися в калюжах крові». З іншого - кожен персонаж - це частинка самого
Я.)
Учень 5. Образ ліричного героя «Я». : «Я - чекіст, але і людина» (роздвоєння
героя, боротьба в ньому добра і зла). Друга - на основі висновку з
попереднього кроку: що саме, які риси увібрав Я від кожного з інших трьох
чекістів.
Метод «Мозкова атака»
1. Як ви розумієте самовиправдання головного персонажа: « Я – чекіст, але і
людина»?
3. Чи підкреслено типовість образу голови трибуналу тим, що автор не дає
йому навіть імені?
4. Чому мати вірить у перемогу добра над злом у душі свого сина?
5. Як на вас вплинула картина присудження до розстрілу вдови, матері трьох
дітей?
6. Всі, хто проти комунарів, у творі названі версальцями. У роки революції це
слово часто вживалося як символ подоланої монархії, адже було запозичене з
історії часів Паризької Комуни. Навіть В.Сосюра, примкнувши до червоних,
використовував подібний відповідник на позначення не більшовицької
України:
І знову ти лежиш, обпльована і п’яна,
Й над іменем твоїм Петлюра і Версаль…
Кого саме називають версальцями члени трибуналу в новелі? Чи стає це
слово синонімом до слова «ворог»?
7. Яку роль у новелі відіграє число 666? Який зміст вкладають теологи у цю
цифру? У якій частині Біблії воно фігурує?
8. Чи розуміє головний герой, що служить дияволу?
Метод « Кола Вена»
Роздвоєність душі «Я»
Чекіст
7
Я
Син
Учитель. Ураховуючи, що три частини новели - це три різні стани душі
героя, аналізуватимемо образ услід за автором. (Учні вмотивують
співвідношення відповідних частин новели і подібність Я до інших героїв,
прикріпивши ілюстрації персонажів до відповідної частини.)
 ІІІ група - паспортний контроль: створюють паспорт твору у формі
блок-схему до новели .
Композиційне конструювання. Вступ (Блок-схема 1)
У ліричному вступі йдеться про дві великі любові Я. Назвіть їх.
(Мати і «загірна комуна», символ «прекрасного майбутнього», за яке
бореться герой ).
Прочитайте останнє речення твору. Які думки у вас виникли? (Матері
вже немає, «загірна комуна» не стала ближчою і реальнішою.)
 ІV група - художники
Назвіть образи і кольори, які є найвиразнішими у вступі новели?
Композиційне конструювання І частини (Блок – схема 2).
 ІІІ група - паспортний контроль: створюють паспорт до І частини
новели у формі блок-схеми, аналізуючи текст .
Учитель. Отже, «Я» зробив свій вибір. Чи був цей вибір свідомий? Чи
легко він дався ліричному героєві? Доведіть на прикладі першої
частини, що в ньому ще не вмерло все людське. Кого з трійки нагадує
Я у цій частині твору найбільше?
Як розуміти фразу: «Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість
сотень, шість тисяч, шість мільйонів - тьма на моїй совісті!»? Чому
після цих слів герой здавлює голову? Як розуміти зміст наступної
фрази: «Але знову переді мною проноситься темна історія цивілізації, і
бредуть народи, і віки і сам час...» (Герой усвідомлює, що він не просто
8
вбиває конкретних людей, а знищує їхніх ненароджених потомків. Це
відкриття вражає його як людину. Однак за мить він знаходить собі
виправдання, адже вважає себе вершителем історії.)
 ІV група - художники
Назвіть образи і кольори, які є найвиразнішими у І частині новели?
Композиційне конструювання ІІ частини (Блок – схема 2).
 ІІІ група - паспортний контроль: створюють паспорт до ІІ частини
новели у формі блок-схеми, аналізуючи текст .
Які зміни відбулися в душі й поведінці героя у другій частині? Що
прогресує - гуманізм чи фанатизм? Знайдіть приклади, що свідчать про
його цинізм і садизм.
Який момент у цій частині кульмінаційний? Чи можна було
спрогнозувати, як вчинить герой з матір'ю? З якою метою автор тричі
використовує анафору «Я йшов у нікуди»?
 ІІ група – дослідники : презентують образ матері.
Учень 6. Цитата до образу матері (матір Марія - Божа й вселюдська мати центральний гуманістичний символ новели, символ надії, любові, життя,
материнського всепрощення).
Учитель. Ліричний образ матері підкреслює трагізм роздвоєної
душі
головного героя: «Моя мати не фантом, а частина мого злочинного "я", якому
я даю волю».
Учитель. Зверніть увагу, що головний герой убиває матір на узліссі. Узлісся,
згідно з міфологічними уявленнями, ― «домівка зла». Зупинка «в місці зла»
― просторі узлісся ― означає остаточну катастрофу героя.
Які два начала втілює у собі образ матері Марії?
 ІV група - художники
Назвіть образи і кольори, які є найвиразнішими у ІІ частині новели?
9
Композиційне конструювання ІІІ частини (Блок – схема 3).
Початок третьої частини - це ще одна можливість зробити інший вибір.
Чому герой робить його на користь ідеї? Можливо, це страх бути знищеним? (Відповідь:. Ні, вибір свідомий: «це була єдина дорога, до
загірних озер невідомої прекрасної комуни».)
Прокоментуйте сцену вбивства. Які деталі вражають? Чи можна
виправдати героя?
 ІV група - художники
Назвіть образи і кольори, які є найвиразнішими у ІІ частині новели?
Чому багато у творі таких відтінків, порівняти контрастні описи ночі
та перламутрового ранку. На основі досліджень зробимо висновок
про те, наскільки сильним було лірико-поетичне начало у прозі
письменника-імпресіоніста.
Рефлексія. Спільне завдання для груп: Блок-картка з проблемним
запитанням «Чи має герой майбутнє?»
Учні демонструють паспорт твору, зроблений на уроці.
5) Робота над стилем твору
Визначити найважливіші стильові ознаки твору.
Майстерність письменника.
10
1. Розповідь від першої особи.
10. Зіткнення віддалених епізодів.
2. Драматизм.
11.
3. Внутрішні монологи героя.
(термін "версальці" тощо) з метою
4.
поставити революцію у контекст
Відсутність
безпосередньої
Історичні
алюзії,
асоціації
авторської оцінки.
визначних подій світової історії.
5. Лаконізм.
12. Змістове згущення.
6. Виразні художні деталі.
13. Символічний зміст образів,
7. Глибокий психологізм.
деталей.
8.
14.
Відмова
від
традиційного
Своєрідність
зорового
та
описового реалізму.
звукового тла подій.
9. Часові зміщення.
15. Засоби поетичного синтаксису.
Які проблеми підняті автором у творі?
6) Проблематика новели.
1. Суперечність, полярність одвічного ідеалу любові, гуманізму, добра.
Конфлікт традиційних етичних цінностей, вироблених християнською
цивілізацією - з одного боку, і служінням ідеї абстрактного гуманізму,
фанатизму, фальшивої романтики - з другого.
2. Неминучість втрати людської сутності через зраду принципів людяності.
Хто вбиває іншого — вбиває себе.
Цю неминучість усвідомив і сам Микола Хвильовий. Власне, сам він і
дає нам ключ до розуміння.
Учитель зачитує передсмертну записку автора.
А в передсмертній записці друзям додає: «Арешт Ялового—це розстріл
цілої Генерації... За що? За те, що ми були найщирішими комуністами?
Нічого не розумію. За Генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола
Хвильовий. Отже, як говорить Семенко,... ясно. Сьогодні прекрасний
сонячний день. Як я люблю життя—ви й не уявляєте. Сьогодні 13.
Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число? Страшенно боляче. Хай живе
комунізм. Хай живе соціалістичне будівництво. Хай живе Комуністична
партія».
Яка ж ідея твору?
Коментар учителя
Біблійні заповіді в тлумаченні фанатиків більшовизму втратили силу морального закону.
- Шануй отця і матір твою - дивлячись, хто вони.
- Не убивай - дивлячись кого.
- Не давай кривавих свідчень - дивлячись, чи корисно. Це був теоретично обґрунтований терор безперервний і безнадійний, і він деморалізував людей."Злочин і кара - це в рамках психології і
моралі. Але безкарний злочин і безбожна вседозволеність - це безум, що агонізує і котиться з
безодні в безодню.
Бог творить позитивною силою любові і надихає нею свої творіння.
Диявол має негативну силу, і ця руїнна сила ненависті була суттю більшовизму.
Тому всі найкращі слова стали словами-пастками. "Правдою" назвали газету, яка узаконила всяку
брехню і обман - аби на користь революції. І це ключ до всієї жовтневої "революційної
11
законності", якою розпочався весь ланцюг терористичних актів, що були визнані за ефективні
засоби для досягнення перемог рад людиною на шляху до маячних цілей. Весь шлях - це ланцюг
страшних і нелюдських засобів, що використовували людину як матеріал, як раба рабів.
Ленінський декрет 5 вересня 1918 року про червоний терор був декретом над усіма декретами". (
Є. Сверстюк ).
Учні формулюють ідею: усвідомлення пріоритетності морального вибору
над ідеологічним.
Які життєві уроки дала вам новела?
• Фанатизм убиває в людині людину.
•
На крові не може постати гуманне суспільство.
•
Гармонійна світобудова виключає насильство як шлях її досягнення.
•
Новела М. Хвильового "Я (Романтика )", як і вся література
розстріляного відродження, перейнята пафосом гуманізму.
V. Підсумок уроку.
 Метод «Мікрофон»
Який крок сьогодні дався найважче? Що ви хотіли б обговорити ще?
 Оцінювання.
VІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати критичний матеріал підручника.
2. Написати твір-роздум на одну з тем:
 «Конфлікт фанатизму і людяності
у новелі М. Хвильового "Я (Романтика )»;
 «Чи завжди за людською подобою ховається людина?»
12