СТРЕС Виконала: Забарна Анастасія Василівна 11107 Стрес - це один із нормальних станів організму, оскільки пов'язаний із підвищенням адаптаційних механізмів. Стрес є невід'ємним проявом життя. Стресові реакції філогенетично допомагали людині долати труднощі, тому в цьому аспекті стресові реакції корисні. Однак, коли стрес має яскраве вираження та тривалий прояв, у такому разі він завдає шкоди здоров'ю людини Системний Психічний відображає реакцію у відповідь організму на травми, запалення, інфекції та інше спочатку викликає зміни в психо-емоційній сфері, а потім проявляється біологічно. СТРЕСОР ПОРУШЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ СТРЕС РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ СТРЕС ЯК СТАН ОРГАНІЗМУ ПРИ ПОРУШЕНОМУ ГОМЕОСТАЗІ Ганс Селье (26.01.1907-16.10.1982) Саме Ганс Сельє вперше побачив зв'язок між відчуттям тривоги та тим, що відбувається у цей момент в організмі людини. Експерименти, які проводили Ганс Сельє в університеті Монреаля, були поставлені їм не лише над собою, а й над щурами. Подальші експерименти, зроблені Гансом Сельє, довели, що стрес – причина багатьох хвороб, таких як артрит, астма та захворювання серця. Йому супроводжує виділення гормонів у великій кількості, зокрема, адреналіну. ВИКЛЮЧНО ВАЖЛИВЕ ПОНЯТТЯ - ГОМЕОСТАЗ ВИЗНАЧЕННЯ: саморегуляція, здатність відкритої системи зберігати сталість свого внутрішнього стану у вигляді скоординованих реакцій, вкладених у підтримку динамічної рівноваги. КОНЦЕПЦІЯ: Забезпечується механізмом негативного обраного зв'язку (зміна вихідного сигналу, що протидіє початковій зміні. ВАЖЛИВО ЗНАТИ: Стрес реакція організму це нейроендокринна ланка механізму зворотного зв'язку гомеостаз. Задача стрес реакції усунути порушення гомеостазу. Неспецифічність стресорної відповіді РІЗНІ СТРЕСОРИ ВИКЛИКАЮТЬ У РІЗНИХ ЛЮДЕЙ ОДНІ І ТІЖ НЕСПЕЦИФІЧНІ НЕЙРОГУМОРАЛЬНІ І МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПІД НЕЙРОГУМОРАЛЬНИМ МАЄТЬСЯ НА УВАЗІ ВИКИД У КРОВ СТРЕС ГОРМОНІВ КОРТИЗОЛУ І КАТЕХОЛОМІНІВ ПІД МОРФОЛОГІЧНИМ РОЗУМІЄТЬСЯ ТРІАДА СЕЛЬЄ (УТВОРЕННЯ ЕРОЗІЙ І ВИРАЗОК СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА, ГІПЕРТРОФІЮ НАДНИРНИКІВ, А ТАКОЖ АТРОФІЮ ТИМУСА ТА ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ) Причини Показники Подразник, викликаючий стресову реакцію Інволюція тимусу та лімфовузлів з лімфопенієй Інтенсивність Гіпертрофія наднирників Тривалість Гострі язви по ходу ШКТ Вплив стресу центральна і периферична нервова система КАТЕХОЛАМІНИ АКТГ Гіпофіз ГІПОТАЛАМУС ТТГ КОРА НАДНИРНИКІВ підвищення артеріального тиску стимуляція обміну речовин стимуляція ЦНС ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА бета-е ндорф ін СТГ ТИРОКСИН, ГЛЮКАГОН, СТГ ТА ІН глюконеогенез інволюція тимусу, лімфатичних вузлів подавлення імунних реакцій розвиток язв ШКТ ГЛЮКОКОРТИК ОЇДИ СТРЕС-ЛІМІТУЮЧІ ФАКТОРИ обмеження подшкоджуючих ефектів глюкокортикоїдів і катехоламінів Ефект глюкокортикоїдів Мобілізація енергетичних ресурсів через активацію глюконеогенезу та глікогкнезу Посилення симпатичних впливів підвищення АТ збільшення серцевого викиду-зниження кровотоку в нирках підвищення просвіту артеріол в шкірі Підвищення артеріального тиску збільшення ОЦК симпатоміметичний ефект Na на гладкий м'яз судин Протизапальний ефект забезпечує адаптацію організму у разі запалення різної природи Ефект катехоламінів: 01 Прискорення та посилення серцевої діяльності 02 Централізація кровотоку 03 Збільшення частоти та глибини дихання 04 Збільшення тривалості роботи серця та скелетних м'язів 05 Через симпатичну стимуляцію на гладку мускулатуру 06 Вплив на жирову тканину 07 Мобілізація психічної активності Загальний адаптаційний синдром поєднання стереотипних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на дію надзвичайних подразників та забезпечують йому стійкість. Три фази стресової реакції 1 2 3 Стадія тривоги Стадія опору Стадія виснаження стресор (частота й інтенсивність) вплив зовнішньої середи повернення до вихідного положення генетичні фактори Стрес реактивність нейро-ендокринна перебудова організму новий стан хвороба Біологічне значення стресу Серед факторів, від яких залежить ураження того чи іншого органу при стресі, важливе місце належить генетичному фактору або біологічній схильності органу до пошкодження (зокрема негативних психосоціальних впливів). Серед інших чинників варто назвати умови довкілля (харчування, інфекції, різноманітних травм, фізичне напруга. ГОСТРИЙ вплив на органи-мішені, короткий, але може бути досить інтенсивним ХРОНІЧНИЙ розвиток різних захворювань по системам організму СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА Вважається основною мішенню стресової реакції Гіпертонічна хвороба Ішемічна хвороба та інфаркт Під впливом стресора активується симпатоадреналова система, підвищується тонус судин. Надлишок глюкокортикоїдів веде до підвищення тонусу судинно-рухового центру та збільшення У патогенезі даних захворювань істотну роль відводять симатичної дисфункції, що веде до порушення збудливості міокарда. Більшість хворих, які перенесли інфаркт, за півроку до нападу був сильний стрес натрію в крові. ШКТ При агресії підвищується секреція пепсину та соляної кислоти у шлунку. При депресії їхня продукція знижується. Підвищується симпатична активність, що призводить до порушення кровопостачання шлунка у формі ішемії. Психіка ЦІКАВО, ЩО У ПИТАННЯХ СТРЕСУ ПСИХІКА І ТІЛО НЕРОЗРИВНО ПОВ'ЯЗАНІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДИСКОМФОРТ ЧЕРЕЗ МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ ТА ПСИХОТРАВМУЮЧИХ ПОДІЙ ПРИЗВОДИТЬ ДО РОЗВИТКУ СОМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. І НАВПАКИ: ТЯЖКІ ХВОРОБИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА ПСИХІКУ ТА ПРОВОКУЮТЬ СТРЕС. ВИСОКИЙ РІВЕНЬ СИМПАТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ МОЖЕ СПРИЧИНИТИ ТРИВОЖНІ РЕАКЦІЇ. Людина, яка перебуває у стресі, може не усвідомлювати свій стан На тлі стресу можуть почати розвиватися серйозні захворювання Будь-який стресовий вплив на організм завжди відбивається на психіці Відомий автор 15 видань з психології та психосоматики – Луїза Хей. Її книги допомогли великій кількості людей впоратися з серйозними захворюваннями. Таблиця хвороб Луїзи Хей включає в себе різні захворювання, психологічні причини їх появи. Використана література 1. Selye, H. (1956). The stress of life. New York: McGraw-Hill. 2. McEwen, B. S. (2007). Physiology and neurobiology of stress and adaptation: central role of the brain. Physiological Reviews, 87(3), 873-904. 3. Koolhaas, J. M., Bartolomucci, A., Buwalda, B., de Boer, S. F., Flügge, G., Korte, S. M., ... & Fuchs, E. (2011). Stress revisited: a critical evaluation of the stress concept. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 35(5), 1291-1301. 4. Sapolsky, R. M. (1998). Why zebras don't get ulcers: an updated guide to stress, stress-related diseases, and coping. New York: Freeman. 5. Chrousos, G. P. (2009). Stress and disorders of the stress system. Nature Reviews Endocrinology, 5(7), 374-381. 6. Lupien, S. J., McEwen, B. S., Gunnar, M. R., & Heim, C. (2009). Effects of stress throughout the lifespan on the brain, behaviour and cognition. Nature Reviews Neuroscience, 10(6), 434-445. 7. McEwen, B. S., & Gianaros, P. J. (2011). Stress- and allostasis-induced brain plasticity. Annual Review of Medicine, 62, 431-445.
