Ангола: успішний розвиток після війни Підготував Бондар Назар 10 - А Ангола є країною, в південно-західній Африці. Її назва походить від ngola, титулу, використовуваного монархом у доколоніальному королівстві Ндонго. Перше ранньодержавне утворення — Конґо зі столицею у місті Мбанза-Конго — виникло на території сучасної Анголи в 13 ст. Конґо було найбільшою і найрозвиненішою ранньою державою на території Анголи. Період його розквіту припав на 15 — І пол. 16 ст.. Розпалося воно в кінці 19 ст. Республіка Ангола (раніше Португальська Південно-Західна Африка) — колишня португальська колонія, а нині незалежна держава на південному заході Африки. Межує з Намібією, Замбією, ДР Конго, Конго. Площа: 1 246,7 тис. км². Населення - 18,1 млн. осіб (2019)Столиця — Луанда. Завоювання португальцями території Анголи розтягнулося на кілька століть. Основним заняттям португальців була работоргівля, більшість невільників вони відправляли до Бразилії. Пік работоргівлі припав на початок 19 ст., Коли щорічно вивозилися ок. 25 тис. рабів, всього було вивезено бл. 3 млн. чоловік. Португальська колоніальний режим 20 ст. відрізнявся особливою жорсткістю та нещадною експлуатацією африканського населення. Останні підлягали примусовій праці. Після закінчення Другої світової війни з Португалії до Анголи хлинула нова хвиля переселенців. Засилля португальців в економіці укупі з расовою дискримінацією стимулювали зростання невдоволення африканців. В 1961 населення включилося в боротьбу проти португальського колоніалізму. Португальці були повні рішучості будь-яку ціну зберегти контроль над Анголою і відповіли на виступи повстанців нещадною війною. Новий уряд Португалії, яке прийшло до влади в результаті військового перевороту 1974, прийняло рішення припинити війну в колонії і надати їй незалежність. У надрах країни виявлено поклади алмазів, нафти, марганцевих, мідних, уранових, поліметалевих руд, золота, слюди. У Республіки є істотні ресурси природного газу. Для родовищ Анголи характерна велика глибина залягання пластів і великі глибини шельфу, що здорожує видобуток. Сьогодні Ангола — аграрна держава з розвиненою нафтовидобувною галуззю промисловості. Економіка країни базується на сільському господарстві, видобутку нафти, газу, алмазів і мінеральних копалин. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 85 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 15 % — промисловість і сфера обслуговування. Головними галузями промисловості є гірнича (нафтовидобувна), харчова, текстильна. Провідний експортер цукрової тростини, кокосів, кукурудзи, бананів та кави в 1970-ті роки, Ангола майже втратила сільське господарство за 27 років громадянської війни, що тривала від 1975 до 2002 року. В Африці ця країна є другим найбільшим виробником нафти, доходи від якої скоротилися втричі. Тепер, щоб диверсифікувати економіку і гарантувати продовольчу безпеку для населення країни, Ангола вкладає кошти у понад 58 мільйонів гектарів зрошуваних земель. Ангольці вважають банан зеленим золотом – за його харчову цінність та за високу прибутковість для фермерів. Щороку з цієї країна продає бананів майже на 100 мільйонів доларів . Тепер ми планують експортувати банани до країн Північної Африки. Луанда Фермери забезпечують 80% виробництва зернових, бульбових та овочів, але через брак техніки вирощують все майже вручну. Уряд допомагає фермерам із транспортуванням та продажем. Вирощені культури можна нерідко побачити в супермаркетах, де місцеву продукцію рекламують і пропонують її за нижчими цінами. Продукція фермерів доступна для середнього класу, однак половина населення країни й досі живе на 2 долари в день. Країна також досягла значного прогресу в розвитку інфраструктури за останнє десятиліття. Перед нею і далі залишаються серйозні виклики щодо оптимізації системи постачання, логістики й транспорту, які відчутно гальмують розвиток місцевого виробництва. Ангола має величезний економічний потенціал. Дякую за увагу
