ОСНОВИ ПОБУДОВИ ТА БУДОВА МАТЕРІАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ЗРК БД ( СК-451) ТЕМА № 1: ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕНІТНІ РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ. Заняття № 1. Принципи побудови ЗРК 1. Загальні відомості про зенітні ракетні комплекси (ЗРК). 2. Призначення і склад основних складових комплексів, взаємодія між основними елементами комплексів. ВСТУП 2 Одним з основних засобів протиповітряної оборони є зенітні ракетні комплекси (далі - ЗРК), комплекси спроможні з високою вірогідністю (заданими параметрами ефективності) знищувати повітряні цілі на дальніх рубежах прикриваємих ними об'єктів. Ефективність ЗРК суттєво залежить від навченості та якості підготовки розрахунків (екіпажів) підрозділів (частин) протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України. Оволодіння принципами побудови, основами бойового застосування й експлуатації ЗРК є головною умовою успішної практичної роботи з підвищення бойової готовності, ефективності застосування підрозділів (частин) протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України. Навчальний розділ "Основи побудови ЗРК" є сполучною ланкою між такими спеціально-технічними дисциплінами, як основи радіолокації, автоматики й обчислювальної техніки, та дисциплінами, що вивчають матеріальну частину і бойове застосування визначених ЗРК. Тому основними задачами даного розділу є: вивчення принципів побудови й інформаційних алгоритмів роботи основних систем ЗРК, оцінка ролі і місця кожної системи у формуванні ефективності комплексу, визначення перспектив розвитку апаратури і засобів бойового застосування ЗРК. Заняття № 1. Принципи побудови ЗРК НП 1. Загальні відомості про зенітні ракетні комплекси (ЗРК) 3 Розвиток засобів повітряного нападу стало поштовхом до вдосконалення засобів ППО. На початку п'ятдесятих років на озброєння стали надходити високоефективні засоби протиповітряної оборони - зенітні ракетні комплекси, призначені для боротьби з повітряними цілями. Зенітним ракетним комплексом називається сукупність функціонально пов'язаних бойових і технічних засобів, що забезпечують поразку повітряних цілей зенітними керованими ракетами. Зенітні комплексі складають основу протиповітряної оборони Сухопутних військ і призначені для боротьби із засобами повітряного нападу (далі-ЗПН): літаками тактичної і палубної авіації, вертольотами, крилатими ракетами, безпілотними літальними апаратами і іншими цілями На озброєнні військ ППО перебувають сучасні зенітні комплекси, за типом застосування озброєння вони поділяються на: зенітно-ракетні комплекси (ЗРК), зенітні гарматно-ракетні комплекси (ЗГРК) зенітні артилерійські (ЗАК) комплекси. Залежно від прийнятої системи управління розрізняють комплекси: телеуправління; самонаведення; комбінованого управління зенітною керованою ракетою. 4 Для якісного виконання кінцевого завдання (знищення повітряного противника, або запобігання надання йому можливості застосувати бортову зброю по підрозділам (частинам), обєктам, що прикриваються) до складу будь якого зенітного комплексу повинні входити бойові і технічні засоби. Бойові засоби повинні вирішувати наступні взаємозв'язані завдання: - пошук і виявлення цілі, визначення її державної приналежності (розпізнавання) і класу (впізнавання); - прийняття рішення на обстріл цілі, призначення вогневого засобу і видача йому цілевказування (ЦВ); - пошук цілі вогневим засобом автоматичний супровід (АС); за даними ЦВ, захоплення цілі на - підготовка до пуску і пуск зенітної керованної ракети (далі – ЗКР); - керування ЗКР в процесі польоту і виведення її в точку зустрічі (ТЗ) з ціллю з необхідною (заданною) точністю; - підрив бойової частини (БЧ) ЗКР в районі зустрічі ракети з ціллю; - оцінка результатів стрільби Технічні засоби, які звичай, призначені для підтримки бойових засобів ЗК в постійній бойовій готовності. Це - засоби технічного обслуговування, ремонту, транспортування, тренування, енергоживлення і тощо. ЗРК може працювати : в режимі централізованого управління з боку вищестоящого командного пункту (КП) та в режимі автономного ведення бойових дій. При централізованому управлінні вищестоящий КП через аппаратуру автоматизованих систем управління (АСУ) видає целеуказівку і призначає ціль для обстрілу. При автономному веденні бойових дій ЗРК повинен самостійно отримувати інформацію про повітряну обстановку, і на основі її аналізу командир вибирає ціль для обстрілу. Для успішного виконання ціх завдання у складі бойових засобів зенітних комплексів повинні бути: - система розвідки повітряної обстановки (СРПО): До складу якої входят станція виявлення цілей (СВЦ), оптичний візир (ОВ), наземний радіозапитувач (НРЗ) і тощо; Завдання - виявлення цілей, впізнавання, визначення їх державної приналежності, визначення координат необхідних для цілевказівок і підготовки даних до стрільби - система управління вогнем (СУВ): До складу якої входят апаратура командних пунктів (КП), пунктів управління (ПУ), пульт командира (ПК), пульт пуску ракет (ППР) і тощо; Остаточне рішення про вибір вихідних даних для стрільби приймає командир. Для забезпечення швидкого і якісного прийняття рішення, до складу ЗРК включаються обчислювальні засоби і пристрої відображення інформації. Можно вважати, що командир і апаратура, що допомагає йому здійснювати управління системами ЗРК, складають систему управління вогнем (СУВ). 5 - система керування стартом (СКС): 6 До складу якої входят пускові пристрої (ПП), стартова автоматика і таке інше; Сукупність пристроїв і устаткування, що забезпечують виконання завдань підготовки ракет до старту, можно назвати системою керування стартом (СКС). - система керування польотом ракети та підривом бойової чатини (СКПБЧ): До складу якої входят станція наведення ракет (СНР) у складі станцій супроводу цілей (ССЦ), станції візування ракет (СВР) і тощо; Сукупність пристроїв, що здійснюють вимірювання координат цілі і ракети, виробляють (формують) команду управління ракетою залежно від прийнятого методу наведення, передають команду управління на борт ракети, вибірають момент підриву БЧ таким чином, щоб її вражаючі елементи попали в ціль можно об'єднати в систему керування польотом ракети та підривом бойової чатини ЗКР (СКП БЧ) - система обслуговування ЗРК (СО) Пристрої, що дозволяють проводити технічне обслуговування, контроль функціонування техніки, ремонт або заміну елементу, що відмовив, навчання і тренування особового складу можна об'єднати в систему обслуговування (СО) ЗРК. 7 Узагальнену функціональну схему ЗРК можна представити на схеме, де суцільними лініями показані командні, штриховими — інформаційні, пунктирними для штриха — обслуговуючі зв'язки. КП (ПУ) СУВ СРПО СКП БЧ СО СКС НП 2. Призначення основних складових комплексів, взаємодія між основними елементами комплексів 8 Розвиток засобів повітряного нападу стало поштовхом до вдосконалення засобів ППО. На початку п'ятдесятих років на озброєння стали надходити високоефективні засоби протиповітряної оборони - зенітні ракетні комплекси, призначені для боротьби з повітряними цілями. Зенітний ракетний комплекс – мінімальна необхідна кількість функціонально зв'язаних між собою засобів, що забезпечують самостійне виявлення і впізнавання повітряних цілей, визначення їх державної приналежності, супровід і ураження з певною вірогідністю зенітними керованими ракетами. Зенітний ракетний комплекс розглядається, як сукупність функціонально зв'язаних бойових і технічних засобів До бойових засобів ЗРК відносяться: Засоби розвідки цілей (оптичні, електронні і оптико електронні); Засоби ураження цілей (ЗКР, їх носії, пристрої заряджання і пуску); Засоби управління бойовою роботою і ЗКР у польоті. До технічних засобів ЗРК відносяться: транспортно-заряджаючі машини; машини технічного обслуговування, ремонту і контролю; технологічні і навчально-тренувальні засоби та ін. Відповідно до вирішуємих завдань елементами ЗРК є: 9 I. Засоби виявлення повітряних цілей; II. Засоби розпізнавання повітряних цілей; III. Засоби цілевказівки; IV. Засоби керування польотом ЗКР; V. Пускові установки і пускові пристрої; VI. Зенітні керовані ракети. I. Засоби виявлення повітряних цілей; У ЗРК в якості засобів виявлення повітряних цілей можуть використо вуватися РЛС і оптичні засоби виявлення. Радіолокаційна станція зенітного ракетного комплексу це пристрій для виявлення, розпізнавання повітряних цілей, визначення їх координат та отримання про них інших відомостей методом радіолокації. Основні елементи РЛС: • • • • • • • Антенна система; Радіопередавальний пристрій (у пасивних РЛС відсутній); Радіоприймальний пристрій; Аппаратура завадо захисту; Вихідний пристрій (індикатори, монітори і тому подібне); ЕОМ для управління роботою РЛС і обробки сигналів; Джерело електроживлення. До засобів виявлення повітряних цілей відносяться : 10 Оптичні засоби виявлення: Оптичні засоби виявлення залежно від місця розташування джерела випромінювання енергії підрозділяються на пасивні і напівактивні. Пасивні пеленгатори: Пасивні пеленгатори Є пристроями для визначення кутового напряму на ціль. У ЗРК (ЗРС) можуть використовуватися як візуальні, так і радіолокаційні пасивні пеленгатори. Відмітною особливістю таких пристроїв є скритність їх застосування. II. Засоби розпізнавання повітряних цілей; Засоби впізнавання дозволяють визначити державну приналежність виявленого літального апарату і віднести його до категорії "свій - чужий". III. Засоби цілевказівки. Засоби цілевказівки призначені для прийому, обробки і аналізу інформації про повітряну обстановку і визначення послідовності обстрілу виявлених повітряних цілей, а також передачі даних про них на інші бойові засоби. Залежно від кінцевої апаратури засобів цілевказівки, аналіз інформації про повітряні цілі здійснюєтся вручну або автоматично. Засоби цілевказівки можуть обслуговувати як одне, так і декілька підрозділів протиповітряної оборони. 11 IV. Засоби керування польотом ЗКР: При виявленні і впізнаванні повітряної цілі, аналіз повітряної обстановки, а також порядок обстрілу цілей визначає оператор. При цьому в роботі засобів управління польотом ЗКР беруть участь пристрої виміру дальності, кутових координат, швидкості, формування команд управління та передачі команд управління (командна радіолінія управління), автопілот і рульовий тракт ракети. Пристрій виміру дальності призначений для виміру похилої дальноті до цілі і ракети. Визначення дальності ґрунтується на прямолінійності розповсюдження електромагнітних хвиль і постійності їх швидкості. Дальність може бути виміряна як радіолокаційними, так і оптичними засобами. Інформація про дальність до повітряної цілівикористовується для визначення моменту пуску ЗКР, а також для вироблення команд управління в системах з телекеруванням. Пристрій виміру кутових координат призначений для виміру кута місця (кут між горизонтом зброї і лінії цілі) і азимута повітряної цілі і ракети. Пристрій виміру швидкості призначений для виміру радіальній швидкості руху повітряної цілі. У основу виміру покладений ефект Доплера, що полягає у вимірі частоти відбитого сигналу від обєктів, що рухаються. Пристрій формування команд управління призначений для вироблення електричних сигналів, величина і знак яких відповідає виличині і знаку відхилення ракети від кінематичної траекторії. Пристрій передачі команд управління (командні радіолінії управління). У системах телекерування передача команд управління з пункту наведення на бортове обладнання ЗКР здійснюється за допомогою апаратури, що утворює командну радіолінію управління. Ця лінія забезпечує передачу команд управління польотом ракети, разових команд, що змінюють режим роботи бортової апаратури. Командна радіолінія є багатоканальною лінією зв'язку, число каналів якої відповідає числу команд, що передаються при одночасному управлінні декількома ЗКР. Автопілот призначений для стабілізації кутових рухів зенітної керованої ракети відносно центру мас. Крім того, автопілот є складовою частиною системи управління польотом ЗКР і управляє положенням самого центру масс в просторі відповідно до команд управління. V. Пускові установки і пускові пристрої 12 Пускова установка (пусковий пристрій) (ПУ) - спеціальний пристрій, призначений для розміщення, прицілювання, перед стартової підготовки і пуску зенітних керованих ракет. Складається з пускового столу, механізмів наведення, засобів горизонтування, перевірочно-пускової апаратури і джерел електроживлення та ін. Класифікація пускових установок зенітних керованих ракет, ПУ підрозділяються : По виду старту ЗУР: на з вертикальним та відповідно похилим стартом. Покількості ракет, що знаходяться в ПУ: на одинарні, спарені, многоканальні По рухливості: Стаціонарні ПУ монтуються у вигляді пускових столів на спеціальних бетонованих майданчиках і переміщенню не підлягають, Напів стаціонарних – розбірні ПУ при необхідності можуть розбиратися і після транспортування встановлюватися на інших позиціях. Рухливі розміщуються на спеціальних транспортних засобах ПУ можуть бути наземними (залізничними) і корабельного базування. Наземні рухливі ПУ виконуються в самохідному, буксируваному, переносному варіантах. Самохідні пускові пристрої розміщуються на гусеничних або колісних самохідних шасі, забезпечуючи швидкий перехід з похідного положення у бойове і навпаки. Буксирувані пускові пристрої встановлюються на гусеничних або колісних не самохідних шасі, перевозяться тягачами. Переносні пускові пристрої можуть виконуватися у вигляді пускових труб, в якіх розміщується ЗКР перед пуском. Пускова труба може мати прицільний пристрій для попереднього націлювання і пусковий механізм. VI. Зенітні керовані ракети. 13 Зенітна керована ракета – безпілотний літальний апарат з реактивним двигуном, який призначений для ураження повітряних (балістичних) цілей. Зенітна керована ракета cкладається з: Планера; Двигательної установки; Бойової частини ракети; Бортової апаратури керуванням польотом. Дякую за увагу !
