Розшифровувати ЕКГ після вимірювання амплітуди зубців і відповідних інтервалів треба в такій
послідовності: 1) ритм; 2) частота; 3) електрична вісь; 4) виявлення екстрасистол; 5) виявлення порушення
провідності; 6) висновок
Блокади
Розрізняють
-синоаурикулярну
-внутрішньопередсердну
-атріовентрикулярну
-внутрішньошлуночкові
Синоаурикулярна блокада
- на ЕКГ неможливо побачити 1 ступінь
- для 2 ступеня характерне випадання всього серцевого циклу
- блокування синусового імпульсу може бути через 2 нормальні імпульси або після 3 нормальних імпульсів
(тобто кожен 3\4 випадає)
- співвідношення 3:2 або 4:3
Внутрішньопередсердна блокада
- розширений, роздвоєний зубець Р
- тривалість зубця Р довше 0,11 с
Якщо тривалість зубця Р збільшується в 1 стандартному відведенні – збільшення лівого передсердя
(мітральний стеноз, зубець Р – мітральний)
Якщо тривалість зубця Р збільшується в 3 стандартному відведенні – збільшення правого передсердя
(гіпертензія в малому колі кровообігу, зубець Р – пульмонарний)
Атріовентрикулярна блокада
- за тяжкістю ділиться на 3 ступені
- міокардит, ІХС
- 1 ступінь: подовженням інтервалу P—Q більше ніж за 0,18 с, а при брадикардії — більше ніж за 0,2 с
- 2 ступінь: 1 тип за Мобітцом - поступове збільшення інтервалу P—Q з наступним випаданням шлуночкового
комплексу (період Самойлова-Венкенбаха), відновлення АВ-провідності після випадання шлуночкового
комплексу
2 тип за Мобітцом – нормальний інтервал P—Q, випадання шлуночкових комплексів може бути
безпорядковий або регулярний (кожний 3 чи кожний 4)
У разі високого ступеня неповної атріовентрикулярної блокади II типу за Мобітцом це співвідношення
збільшується, і на ЕКГ можуть реєструватися лише зубці P, що йдуть у синусовому ритмі з відповідною
частотою. Такий стан призводить до синдрому Морганьї—Адамса—Стокса
3 тип за Мобітцом – повна поперечна\повна атріовентрикулярна блокада - повне роз'єднання
зубців Р та комплексів QRS, інтервали Р-Р та R-R - постійні, але R-R більше, ніж P-P, зниження числа
шлуночкових скорочень до 40-20 за хвилину і менше
Вольтаж ЕКГ оцінюється по сумі висоти зубців R в трьох стандартних відведеннях. Якщо висота
RI + RII + RIII складає від 15 до 25 мм, то вольтаж вважається достатнім, якщо менше 15 мм —
зниженим, якщо більше 25 мм — підвищеним. Високовольтна ЕКГ — ознака гіпертрофії міокарда,
низьковольтна ЕКГ властива запальним або склеротичним змінам міокарда
Напрямок електричної осі ЕКГ
1) візуальний метод визначення
- по формі шлуночкових комплексів (QRS) в стандартних відведеннях
- при нормальному розміщенні електричної осі найбільшим по величині зубець R буде в ІІ стандартному
відведенні RII>RI>RIII
- при зміщенні електричної осі вліво RI>RII>RII
- при зміщенні електричної осі вправо RIII>RII>R
В ОСТАННІХ 2 ВИПАДКАХ МОЖЕ БУТИ ГЛИБОКИЙ ЗУБЕЦЬ S
2) графічний метод визначення (за величиною кута α ЕКГ)
ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого шлуночка:
- лівограма (RI > SIІІ ) або горизонтальне положення електричної вісі серця;
- інтервал QRS > 10 mm, деформований І, ІІ, AVL, V5, V6;
- сегмент ST нижче ізолінії, негативний Т у відведеннях І, ІІ, AVL,V5, V6;
- RІ + SIII > 25 mm;
- зміщення перехідної зони до V1 – V2.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого шлуночка:
- правограмма (RIII > SI);
- QRS > 10 mm, деформований ІІІ, AVF, V1, V2 ;
- сегмент ST нижче ізолінії, негативний Т у відведеннях ІІІ, AVF, V1, V2 ;
- RIII + SI > 25 mm,
- перехідна зона в V5 - V6.
ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого передсердя:
- (P-mitrale) – зубець Р двогорбий в І, II, AVR, AVL , а в відведеннях ІІІ, AVF може бути двофазним
(+ -).
- збільшення тривалості Р більш 0,1-0,12 с.
- відхилення електричної осі зубця Р вліво, РI > РІІ > РІІІ .
ЕКГ-ознаки гіпертрофії правого передсердя:
- (Р-pulmonale)– амплітуда зубця Р збільшується в IІ, ІІІ, AVF
- вершина зубця Р загострена – «готичної форми», особливо в V1.
- подовження тривалості зубця Р до 0,11 с.;
- відхилення електричної осі зубця Р вправо, РIІІ > РІІ > РІ
Ритм
- нормальний
- ненормальний
1) синусовий
2) вузловий (супранодальний, мезонодальний, інфранодальний)
3) ідіовентрикулярний
4) миготлива аритмія
5) пароксизмальна тахіркадія (надшлуночкова і шлуночкова)
6) тріпотіння і фібриляція шлуночків
СИНУСОВИЙ РИТМ
- здорових осіб
Властивості:
Регулярний (імпульси, які сприяють скороченням серця, виникають через рівні проміжки часу)
Частота ритму – 60-80 серцевих скорочень\хв
Залежність від вегетативної нервової система, метаболічних процесів, тому можуть розвиватись
СИНУСОВА БРАДИ- І ТАХІКАРДІЯ, СИНУСОВА ДИХАЛЬНА АРИТМІЯ
Синусова брадикардія:
- правильний синусовий ритм
- зменшення ЧСС до 59-40 за хвилину (збільшення тривалості інтервалів R-R)
- збільшення тривалості інтервалу ТР, що відбиває подовження діастоли, іноді збільшується
тривалість Р-Q
- позитивний зубець Р
Підвищення тонусу блукаючого нерва. Це спостерігається у тренованих спортсменів, у разі
підвищення внутрішньочерепного тиску, при патології черевної порожнини, після вживання деяких
медикаментів — антихолінестеразних препаратів, серцевих глікозидів тощо
Синусова тахікарія:
- збільшення числа серцевих скорочень до 90-160 за хвилину (укорочення інтервалу R-R)
- збереження правильного синусового ритму (правильне чергування зубця Р і комплексу QRS у всіх
циклах і позитивний зубець Р I, II, aVF, V4-V6)
- скорочення інтервалів TP, зубець Р при цьому може нашаровуватись на зубець Т попереднього
комплексу
Такий стан спостерігається, якщо переважає активність симпатичної частини нервової системи
(хвилювання, тиротоксикоз), підвищення температури тіла, у разі фізичного навантаження.
Дихальна аритмія:
- коливання тривалості інтервалів R-R, що перевищують 0,15 с, пов'язані з фазами дихання, та
збереження всіх електрокардіографічних ознак синусового ритму
ВУЗЛОВИЙ РИТМ
- СУПРАНОДАЛЬНИЙ:
1) негативний зубець Р перед комплексом QRS
- МЕЗОНОДАЛЬНИЙ:
1) зубець P нашаровується на комплекс QRS і не диференціюється
- ІНФРАНОДАЛЬНИЙ:
1) негативний зубець P розташований після комплексу QRS
Властивості вузлового ритму: а) якщо немає екстрасистол і неповної атріовентрикулярної
блокади, вузловий ритм є регулярним; б) частота серцевих скорочень становить 40—50 за 1 хв; в)
комплекси QRS не розширені, якщо немає внутрішньошлуночкових блокад; г) відзначається мала
залежність частоти від вегетативних і метаболічних впливів
ІДІОВЕНТРИКУЛЯРНИЙ РИТМ
- вогнище генерації імпульсів може міститися або в міжшлуночковій перегородці (пучок Гіса), або в
правій чи лівій ніжці пучка Гіса, рідше — у волокнах Пуркіньє
Якщо імпульс генерується в пучку Гіса – поздовжнє збудження, QRS не розширений, не змінений
Якщо імпульс генерується – поперечне збудження, QRS розширений (більший, ніж 0,1 с),
деформовані, амплітуда їх більша, розщеплені, зазубрені, дискордантний зубець Т
Властивості ідіовентрикулярного ритму: а) ритм регулярний, якщо немає екстрасистол; б)
частота скорочень шлуночків становить 20—40 за 1 хв; в) частота скорочень шлуночків дуже мало
залежить від метаболічних і вегетативних впливів