Гепатит Е
(патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, лікування, профілактика)
Патогенез
1.
2.
Інфікування: HEV зазвичай передається
через забруднену воду або їжу. Після
потрапляння в організм він проникає
через епітелій кишечника в кров.
Реплікація: Вірус реплікується в печінці,
що призводить до пошкодження
гепатоцитів та розвитку запальної
реакції.
Середній інкубаційний період складає від 2
до 9 тижнів.
Симптоми
Початок хвороби може бути гострим, з
симптомами, схожими на грип (гарячка,
втома, нудота, блювання), а також з
розвитком жовтяниці. У більшості випадків
захворювання проходить самостійно, але у
вагітних жінок та пацієнтів з хронічними
захворюваннями печінки може призвести до
важких ускладнень, включаючи печінкову
недостатність.
Симптоми
Інкубаційний період - час між попаданням вірусу в
організм людини та появою перших клінічних
симптомів. У гепатиту Е інкубаційний період
становить 3-8 тижнів
До типових симптомів захворювання належать:
жовтяниця;
тяжкість та біль у правому підребер'ї;
нудота блювота;
слабкість, сонливість;
підвищення температури;
темний колір сечі та білий стілець.
Симптоми
Бувають легкий, середній та важкий ступеня
тяжкості захворювання. Досить часто
захворювання протікає безсимптомно і пізніше у
крові досліджуваного це можна визначити лише за
наявністю специфічних антитіл.
Найнебезпечнішим вважається зараження
гепатитом Е під час третього триместру вагітності
— летальність у разі досягає 20%. В решті популяції
цей показник коливається між 0,5 і 4%.
Імунна відповідь
Імунна система реагує на HEV через
активацію як клітинного, так і гуморального
імунітету. Антитіла класу IgM з'являються на
ранніх стадіях інфекції, а IgG - на пізніших.
Після перенесеної інфекції може зберігатися
довготривалий імунітет, але точна тривалість
невідома. Повторні інфекції можливі,
особливо у пацієнтів з ослабленим
імунітетом.
Лабораторна діагностика
1.
2.
3.
Серологічні тести: Виявлення антитіл до
HEV (IgM та IgG) у сироватці крові.
Молекулярні методи: ПЛР (полімеразна
ланцюгова реакція) для виявлення
вірусної РНК у крові або фекаліях.
Біохімічні тести: Підвищення рівнів
печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) вказує
на пошкодження печінки.
Лабораторна діагностика
Визначення антитіл IgM:
Призначення: Виявлення антитіл класу IgM
проти HEV у сироватці крові. IgM антитіла
з'являються на ранніх стадіях інфекції.
Дозволяє діагностувати гостру інфекцію.
Може бути хибнопозитивним у випадку
перехресної реактивності з іншими вірусами.
Лабораторна діагностика
Визначення антитіл IgG:
Призначення: Виявлення антитіл класу IgG, які
з'являються пізніше в інфекційному процесі і можуть
свідчити про минулу інфекцію або імунітет після
перенесеного захворювання.
Використовується для вивчення епідеміології та
визначення імунітету населення.
Не завжди вказує на поточну інфекцію, особливо у
пацієнтів з ослабленим імунітетом.
Лабораторна діагностика
Визначення антитіл IgG:
Призначення: Виявлення антитіл класу IgG, які
з'являються пізніше в інфекційному процесі і можуть
свідчити про минулу інфекцію або імунітет після
перенесеного захворювання.
Використовується для вивчення епідеміології та
визначення імунітету населення.
Не завжди вказує на поточну інфекцію, особливо у
пацієнтів з ослабленим імунітетом.
Лабораторна діагностика
Молекулярні методи
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР):
Призначення: Виявлення вірусної РНК HEV у сироватці
крові або фекаліях.
Висока чутливість і специфічність, дозволяє виявляти
вірус на ранніх стадіях інфекції, ще до появи антитіл.
Використовується для підтвердження гострої інфекції та
моніторингу вірусного навантаження.
Вимагає спеціалізованого обладнання та лабораторних
умов, що може бути недоступним у деяких регіонах.
Лабораторна діагностика
Біохімічні тести
Аналізи на печінкові ферменти:
Призначення: Оцінка рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), які підвищуються при
ураженні печінки.
Допоміжний метод, який вказує на запалення та
пошкодження печінки.
Не є специфічним для HEV і потребує
підтвердження іншими методами.
Лабораторна діагностика
Біохімічні тести
Аналізи на печінкові ферменти:
Призначення: Оцінка рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), які підвищуються при
ураженні печінки.
Допоміжний метод, який вказує на запалення та
пошкодження печінки.
Не є специфічним для HEV і потребує
підтвердження іншими методами.
Для точної діагностики гепатиту Е
рекомендується комбінувати кілька
методів:
Первинний скринінг: Використання
серологічних тестів для виявлення антитіл
IgM та IgG.
Підтвердження діагнозу: Виконання ПЛР для
підтвердження наявності вірусної РНК.
Оцінка стану печінки: Проведення
біохімічних тестів для визначення рівнів
печінкових ферментів.
Додаткові методи
Імуноферментний аналіз (ІФА):
Використовується для кількісного
визначення антитіл і антигенів HEV.
Імуноблотинг:
Допомагає підтвердити результати
серологічних тестів, особливо у
випадках сумнівних результатів.
Лікування
1.
2.
3.
Симптоматичне лікування: Основне лікування
спрямоване на полегшення симптомів. Включає в
себе підтримуючу терапію, зокрема рідини та
електроліти.
Противірусні препарати: У важких випадках або у
пацієнтів з хронічними формами можуть
застосовуватись противірусні препарати, такі як
рибавірин.
Лікування ускладнень: У випадках печінкової
недостатності може знадобитися трансплантація
печінки.
Профілактика
1.
2.
3.
4.
Забезпечення чистої питної води та
належні санітарні умови.
Дотримання особистої гігієни, миття рук з
милом після відвідування туалету та
перед їжею.
Існує вакцина проти HEV (Hecolin), яка
показала ефективність у профілактиці
інфекції, але вона не широко доступна у
всіх країнах.
Належна термічна обробка продуктів
харчування, особливо свинини та
продуктів з дикої природи, що можуть
бути потенційними джерелами інфекції.