Загальний огляд
хворого
Шокур Катерина
План зовнішнього огляду
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Загальний стан хворого
Стан свідомості, психічний стан
Положення тіла, постава і хода
Зріст, вага, оцінка статури (конституція), вгодованість
Стан шкірних покривів і видимих слизових оболонок
Набряки
Стан кістково-суглобової системи
Стан лімфатичної системи
Стан м'язової системи
Загальний стан хворого
1. Задовільний
2. Середньої тяжкості
3. Важкий
4. Дуже важкий
При визначенні загального
стану хворого враховується:
• Адекватність реакції хворого на зовнішні
подразники
• Активність хворого, його положення
• Вираженість зовнішніх проявів захворювання
• Здатність до самообслуговування
Стан свідомості
• Ясний - характеризується правильною орієнтацією в просторі,
адекватною поведінкою, своєчасними і коректними відповідями на
запитання, збереженням усіх рефлексів.
• Кома- несвідомий стан, що
характеризується повною втратою
реакцій на зовнішні подразники.
Рефлекси відсутні, спостерігається
розслаблення всієї мускулатури й
збереження на мінімальному рівні
функцій дихання й кровообігу,
збережена реакція зіниці на світло.
• Ступор- стан знерухомленості, остовпіння,
порушення орієнтації в просторі, коли
хворий на запитання відповідає
неадекватно й із запізненням, рефлекси
збережені, але трохи вповільнені.
Спостерігається при контузіях,
інтоксикаціях, психічних захворюваннях
• Сопор- стан глибокого сну, з якого
хворого можна вивести тільки
сильним подразником (окрик, укол,
щипок), у відповідь – однозначний
звук, рух, погляд і хворий знову
«засинає». Рефлекси збережені, але
мляві. Спостерігається при важких
гарячкових станах, отруєннях,
нирковій недостатності
Оцінка положення хворого
 Активне- положення, при якому пацієнт може самостійно,
без сторонньої допомоги, змінити власне положення в ліжку,
на стільці, у кріслі, й ін
 Пасивне - положення, при якому пацієнт не в змозі
самостійно змінювати положення в ліжку, здійснювати
заходи особистої гігієни, приймати їжу. Можуть займати хворі
при важких інфекціях, інтоксикаціях з поразкою центральної
нервової системи
 Вимушене- положення, яке займає хворий з метою
зменшення болючих проявів.
ОРТОПНОЕ
Вимушене положення хворого з
хронічною серцевою
недостатністю і нападами
серцевої астми
СЕРЦЕВИЙ НАПА Д
ПОЗА ПРОХАЧА ПРИ
ХВОРОБІ БЕХТЕРЕВА
Зріст
ГІГАНТИЗМ ТА
КАРЛИКОВІСТЬ
КАРЛИКОВІСТЬ
ненормально низький зріст нижче за
147 см незалежно від статі, що є
нерідко наслідком порушення функції
залоз внутрішньої секреції.
Непропорційна карликовість
характеризується короткими кінцівками
або коротким торсом. У випадках
пропорційного карлика обидві кінцівки
і тулуб надзвичайно малі. Інтелект і
тривалість життя є звичайними.
• Гіпофізарний нанізм
• Хондродистрофічна
карликовість
Гігантизм
- дуже великий зріст, що виникає в
осіб з відкритими епіфізарними зонами
зростання (у дітей і підлітків) за
надмірної секреції передніх часток
гіпофіза гормону росту (СТГ).
ТИПИ КОНСТИТУЦІЇ
1. Нормостенік
2. Астенік
3. Гіперстенік
Маса тіла, вгодованість
Ожиріння
1. Первинне (аліментарно-конституційне)
2. Гіпоталамічне (нейро-ендокринне)
•
Синдром Піквіка
•
Адипозогенитальна дистрофія
•
Синдром Іценко-Кушинга
3. Ендокринно-метаболічне
•
Гіпотиреоїдне
•
Надниркове
•
Гіпогенітальне
4. Дифузно-церебральне (органічні ураження ЦНС)
• Хвороба Іценко-Кушинга:нейроендокринне
захворювання обумовлене порушенням
регуляції гіпоталамо-гіпофізарнонаднирникової системи з надлишковою
продукцією адренокортикотропного гормону,
що викликає вторинну гіперплазію
(збільшення) та гіперфункцію наднирників.
• Синдром Піквіка: це патологічний
стан для якого є характерним
розвиток недостатності
альвеолярного дихання на тлі
ожиріння, тобто людина стає не в
змозі дихати глибоко й швидко.
КАХЕКСІЯ
• клінічний синдром, стан, що
супроводжується великою втратою
маси тіла через зникнення жирової
клітковини, атрофію м'язів.
• Психогенна анорексія
• Хвороба Симмондса
(Гіпоталамо-гіпофізарна
кахексія)
СТАН ШКІРНИХ ПОКРИВІВ І
ВИДИМИХ СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК
Звертаємо увагу на:
• Забарвлення шкіри
• Вологість
• Тургор (еластичність)
• Висипання, виразки, рубці
• Деривати шкіри (волосся, нігті)
• Підшкірножирова клітковина
БЛІДІСТЬ
• Анемія
• Переохолодження
• Колапс
ЧЕРВОНЕ
ЗАБАРВЛЕННЯ ШКІРИ
(ГІПЕРЕМІЯ)
• Хвороба Вакеза
(поліцитемія)прогресивне
мієлопроліферативне
захворювання, яке
характеризується,
передусім, збільшенням
кількості еритроцитів, а
у 2/3 хворих —
одночасним
збільшенням кількості
лейкоцитів і
тромбоцитів.
ЦІАНОЗ
• Центральний (дифузний)
• Периферичний (акроціаноз)
• синюшний колір шкіри або слизових
оболонок, пов'язаний з присутністю
гемоглобіну еритроцитів, який
недостатньо насичений киснем, у
поверхневих судинах шкіри та слизової
оболонки
ЖОВТЯНИЦЯ
АРГИРІЯ («СРІБНА ЛЮДИНА»)
Пацієнт тривалий
час приймав воду з
іонами срібла.
КОРИЧНЕВЕ ЗАБАРВЛЕННЯ
Хвороба Аддісона- хронічна недостатність надниркових залоз
МЕЛАНОДЕРМІЯ
• Х-рий М. 43 роки.
• Пігментацію на відкритих ділянках (переважно
на обличчі) почав помічати три роки тому. До
лікаря звернувся вперше, коли у нього з'явилися
вугреподібні висипання на передпліччях. Крім
цього на прийомі були виявлені ознаки
хронічної інтоксикації: стомлюваність,
порушення сну і апетиту, головні болі,
схуднення, анемія. Працює на виробництві, де
використовуються смоли, гудрон, різні
мінеральні масла. Був запідозрений діагноз
токсична меланодермія, масляні вугрі. Згодом
профпатологом цей діагноз був підтверджений.
ВІТИЛІГО
• Обриси білих плям
неправильні, кордони
фестончаті
• хронічне захворювання
шкіри, за якого
спостерігається поява
розлогих, часто
спотворюючих білявих
ділянок депігментації на
шкірі хворих.
АЛЬБІНІЗМ
(ПОВНА ВІДСУТНІСТЬ
МЕЛАНІНУ)
• Біла шкіра, безбарвні вії, райдужки прозорі,
легка косоокість
• Вроджена хвороба, що характеризується
відсутністю пігменту в шкірі та її придатках, у
райдужній та пігментній оболонках очей. В
основі захворювання лежить нездатність
меланоцитів утворювати меланін, що
зумовлено інактивацією тирозинази.
ШКІРНІ ВИСИПИ
папули
виразки
рубці
пустули
Шкірні
висипи
пролежні
еритема
геморрагії
везікули
ТОКСИДЕРМІЯ
• Токсидермія (токсична еритема) Реакція на прийом медикаментів
в даному випадку у 6-річного
хлопчика з'явилися сверблячі
гіперемовані плями і дрібні
папули після поїдання як ласощів
пів-упаковки полівітамінного
препарату «Ревит»
• На тлі терапії антигістамінними
препаратами висип швидко згас
ЗВИЧАЙНІ ВУГРІ
• папули
• пустули
• корочки
ОПЕРІЗУЮЧИЙ ЛИШАЙ
КРОПИВНИЦЯ
Уртикарні висипи
КРОПИВНИЦЯ І НАБРЯК КВІНКЕ
ГНІЙНІ ПРОЦЕСИ ШКІРИ
ВИРАЗКИ
ЕРИТЕМА
Еритематозна рожа
ГІПЕРТРИХОЗ
Гіпертрихоз, або
синдром перевертня,
характеризується
надмірним
оволосінням
А ЛОПЕЦІЯ
Гнізводе облисіння
при сифілісі
Андреногенетичне
облисіння
НІГТІ
• Койлоніхії при залізодефіцитній
анемії, гіповітаміноз А,В.
• Піднігтьова меланома
Серединна
каналоподібна
дистрофія нігтя
Блакитні нігті від
впливом
протималярійних
препаратів, при
алкаптонуріі, аргірії,
хворобі Вільсона,
гемохроматозі
Жовті нігті при
захворюваннях органів
дихання, при злоякісних
новоутвореннях (рак тіла
матки, неходжкінські
лімфоми)
КЛАСИФІКАЦІЯ НАБРЯКІВ ПО
ПАТОГЕНЕЗУ :
1. Застійні
(серцева недостатність)
2. Ниркові
3. Алергічні
4. Гормональні
5. Кахектичні
6. Голодні
дитина хвора на дитячу пелагру
(квашиоркор)
НАБРЯКИ ПРИ ХРОНІЧНІЙ
СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ
симетричні, щільні, холодні,
шкіра над ними синюшна,
трофічні зміни
АНАСАРКА
• Дитина з вродженою вадою серця:
тотальна серцева недостатність
ПЕРІОРБІТАЛЬНИЙ НАБРЯК
• Ниркові набряки
- виникають
вранці, теплі,
м'якої
консистенції,
шкіра над ними
бліда
Претібіальні набряки
Мікседема:
щільний набряк передньої
поверхні гомілки з
пшеничним
забарвленням шкіри
А ЛЕРГІЧНИЙ НАБРЯК
МІСЦЕВИЙ НАБРЯК ПРИ
ФЛЕБОТРОМБОЗІ
Огляд лімфатичної системи
Зовнішній вигляд хворого на інфекційний мононуклеоз:
збільшені шийні лімфатичні вузли, дихання
напіввідкритим ротом.
ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗ
Системне збільшення лімфатичних вузлів
ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ
ЛІМФАДЕНІТ
Збільшені шийні
лімфатичні вузли,
щільної консистенції,
спаяні з шкірою і між собою,
є свищеві ходи
Огляд
опорно-рухового
апарату
АТРОФІЯ М'ЯЗІВ ПРИ
ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ
МОНОАРТРОЗ
Після багаторазових
крововиливів в суглоб
розвинувся артрозоартрит з
порушенням функції суглоба.
ШАБЛЕПОДІБНІ ГОМІЛКИ
• Рахіт
• Сифіліс